Штада Со скидкой

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода, екстракт Алое віра (0,025% розчин), екстракт Ромашки римської (0,025% розчин) рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 19 −23 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор екстра форте з Алое вера та Ромашкою римською» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа з розпиленням у вигляді «струму» та пластиковим ковпачком. Вміст балона - прозора безбарвна рідина зі слабким запахом ромашки, із солоним смаком, що є стерильним розчином морської води, з гіпертонічною концентрацією NaCl та екстрактами Алое віра (0,025% розчин) та Ромашки римської (0,025% розчин). Гіпертонічний розчин морської води забезпечує зменшення набряку слизової оболонки порожнини носа завдяки видаленню надлишкової рідини з міжклітинного простору за рахунок різниці осмотичного тиску. Екстракти алое віра і ромашки римської мають протизапальну, антисептичну та відновлюючу дію. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом. Призначений для дітей з 2 років та дорослих.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухПротипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозинахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 19 - 23 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» 50 мл та «Аквалор форте» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа з розпиленням у вигляді «душа» та пластиковим ковпачком. Вміст балона – прозора безбарвна рідина без запаху, із солоним смаком, що є стерильним розчином морської води, з гіпертонічною концентрацією NaCl. Гіпертонічний розчин морської води забезпечує зменшення набряку слизової оболонки порожнини носа завдяки видаленню надлишкової рідини з міжклітинного простору за рахунок різниці осмотичного тиску. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом. Призначений для дітей з 1 року та дорослих.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» та «Аквалор форте» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних), стан втручань у порожнині носа та приносових пазух, у період піднесення простудних захворювань. Призначено для видалення слизу, зменшення виділень, розм'якшення та видалення кірок, зволоження слизової оболонки порожнини носа. Має сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини носа та носоглотки, сприяє зменшенню закладеності носа та відновленню носового дихання. Після промивання порожнини носа Засобом для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» та «Аквалор форте» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку порожнини носа, скорочується тривалість респіраторних захворювань, знижується ризик поширення. і порожнину вуха. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиДля дітей віком до 2-х років. Промивання носа у дитини раннього віку проводиться в положенні лежачи: повернути голову дитини набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Для дітей старше 2-х років та дорослих: нахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 19 - 23 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» 50 мл та «Аквалор форте» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа з розпиленням у вигляді «душа» та пластиковим ковпачком. Вміст балона – прозора безбарвна рідина без запаху, із солоним смаком, що є стерильним розчином морської води, з гіпертонічною концентрацією NaCl. Гіпертонічний розчин морської води забезпечує зменшення набряку слизової оболонки порожнини носа завдяки видаленню надлишкової рідини з міжклітинного простору за рахунок різниці осмотичного тиску. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом. Призначений для дітей з 1 року та дорослих.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» та «Аквалор форте» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних), стан втручань у порожнині носа та приносових пазух, у період піднесення простудних захворювань. Призначено для видалення слизу, зменшення виділень, розм'якшення та видалення кірок, зволоження слизової оболонки порожнини носа. Має сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини носа та носоглотки, сприяє зменшенню закладеності носа та відновленню носового дихання. Після промивання порожнини носа Засобом для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» та «Аквалор форте» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку порожнини носа, скорочується тривалість респіраторних захворювань, знижується ризик поширення. і порожнину вуха. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиДля дітей віком до 2-х років. Промивання носа у дитини раннього віку проводиться в положенні лежачи: повернути голову дитини набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Для дітей старше 2-х років та дорослих: нахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 19 - 23 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» 50 мл та «Аквалор форте» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа з розпиленням у вигляді «душа» та пластиковим ковпачком. Вміст балона – прозора безбарвна рідина без запаху, із солоним смаком, що є стерильним розчином морської води, з гіпертонічною концентрацією NaCl. Гіпертонічний розчин морської води забезпечує зменшення набряку слизової оболонки порожнини носа завдяки видаленню надлишкової рідини з міжклітинного простору за рахунок різниці осмотичного тиску. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом. Призначений для дітей з 1 року та дорослих.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» та «Аквалор форте» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних), стан втручань у порожнині носа та приносових пазух, у період піднесення простудних захворювань. Призначено для видалення слизу, зменшення виділень, розм'якшення та видалення кірок, зволоження слизової оболонки порожнини носа. Має сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини носа та носоглотки, сприяє зменшенню закладеності носа та відновленню носового дихання. Після промивання порожнини носа Засобом для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор форте міні» та «Аквалор форте» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку порожнини носа, скорочується тривалість респіраторних захворювань, знижується ризик поширення. і порожнину вуха. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиДля дітей віком до 2-х років. Промивання носа у дитини раннього віку проводиться в положенні лежачи: повернути голову дитини набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Для дітей старше 2-х років та дорослих: нахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода, екстракт Алое віра (0,025% розчин), екстракт Ромашки римської (0,025% розчин) рН 6,0 - 8,5 Зміст NaCl 19 - 23 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для горла в картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання горла для дітей та дорослих «Аквалор горло міні з Алое віра та Ромашкою римської» 50 мл та «Аквалор горло з Алое віра та Ромашкою римською» 125 мл являє собою аерозоль в металевому балоні з анатомічною насадкою для горла вигляді "душа". Вміст балона - прозора безбарвна рідина зі слабким запахом ромашки, із солоним смаком, що є стерильним розчином морської води, з гіпертонічною концентрацією NaCl та екстрактами Алое віра (0,025% розчин) та Ромашки римської (0,025% розчин). Гіпертонічний розчин морської води забезпечує зменшення набряку слизової оболонки порожнини рота і горла завдяки видаленню надлишкової рідини з міжклітинного простору за рахунок різниці осмотичного тиску. Екстракти алое віра і ромашки римської мають протизапальну, антисептичну та відновлюючу дію. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом. Призначений для дітей з 6 місяців та дорослих.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання горла для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини рота та горла (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні фарингіти гострі тонзиліти (ангіна) хронічні тонзиліти ларингіти стоматити гінгівіти пародонтити Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Стан після хірургічних втручань порожнини рота та горлаРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання горла для дітей та дорослих «Аквалор горло міні з Алое віра та Ромашкою римської» та «Аквалор горло з Алое віра та Ромашкою римської» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини рота та горла (інфекційних алергічних, атрофічних), станів після хірургічних втручань у порожнині рота та горла, у період піднесення простудних захворювань. Призначено для зволоження горла та видалення патологічного вмісту з поверхні слизової оболонки порожнини рота та горла. Надає сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини рота та горла, сприяє зменшенню дискомфорту та сухості у порожнині рота та горла. Після промивання порожнини рота та горла засобом для зрошення та промивання горла для дітей та дорослих «Аквалор горло міні з Алое віра та Ромашкою римської» та «Аквалор горло з Алое віра та Ромашкою римською» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку горла та скорочується тривалість респіраторних захворювань. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиНадіти насадку на балон; Розпилювач насадки направити в осередок запалення протягом декількох секунд здійснювати процедуру промивання; Після закінчення процедури промивання бажано утриматися від їди протягом 30-40 хв; Повторювати процедуру не менше ніж 4 рази на добу. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода, екстракт Алое віра (0,025% розчин), екстракт Ромашки римської (0,025% розчин) рН 6,0 - 8,5 Зміст NaCl 19 - 23 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для горла в картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання горла для дітей та дорослих «Аквалор горло міні з Алое віра та Ромашкою римської» 50 мл та «Аквалор горло з Алое віра та Ромашкою римською» 125 мл являє собою аерозоль в металевому балоні з анатомічною насадкою для горла вигляді "душа". Вміст балона - прозора безбарвна рідина зі слабким запахом ромашки, із солоним смаком, що є стерильним розчином морської води, з гіпертонічною концентрацією NaCl та екстрактами Алое віра (0,025% розчин) та Ромашки римської (0,025% розчин). Гіпертонічний розчин морської води забезпечує зменшення набряку слизової оболонки порожнини рота і горла завдяки видаленню надлишкової рідини з міжклітинного простору за рахунок різниці осмотичного тиску. Екстракти алое віра і ромашки римської мають протизапальну, антисептичну та відновлюючу дію. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом. Призначений для дітей з 6 місяців та дорослих.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання горла для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини рота та горла (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні фарингіти гострі тонзиліти (ангіна) хронічні тонзиліти ларингіти стоматити гінгівіти пародонтити Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Стан після хірургічних втручань порожнини рота та горлаРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання горла для дітей та дорослих «Аквалор горло міні з Алое віра та Ромашкою римської» та «Аквалор горло з Алое віра та Ромашкою римської» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини рота та горла (інфекційних алергічних, атрофічних), станів після хірургічних втручань у порожнині рота та горла, у період піднесення простудних захворювань. Призначено для зволоження горла та видалення патологічного вмісту з поверхні слизової оболонки порожнини рота та горла. Надає сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини рота та горла, сприяє зменшенню дискомфорту та сухості у порожнині рота та горла. Після промивання порожнини рота та горла засобом для зрошення та промивання горла для дітей та дорослих «Аквалор горло міні з Алое віра та Ромашкою римської» та «Аквалор горло з Алое віра та Ромашкою римською» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку горла та скорочується тривалість респіраторних захворювань. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиНадіти насадку на балон; Розпилювач насадки направити в осередок запалення протягом декількох секунд здійснювати процедуру промивання; Після закінчення процедури промивання бажано утриматися від їди протягом 30-40 хв; Повторювати процедуру не менше ніж 4 рази на добу. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 8 — 11 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор норм» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком. Вміст балона - прозора безбарвна рідина без запаху, із слабосоленим смаком, що є стерильним розчином морської води, із ізотонічною концентрацією NaCl. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти субатрофічні риніти (сухість слизової оболонки) Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Щоденна гігієна порожнини носа та носоглотки Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор норм» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, навколоносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних), станів після хірургічних втручань у порожнині пазух, у період піднесення простудних захворювань, а також для щоденної гігієни порожнини носа та носоглотки. Призначено для видалення слизу, зменшення виділень, розм'якшення та видалення кірок, зволоження слизової оболонки порожнини носа. Має сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини носа та носоглотки, сприяє зменшенню закладеності носа та відновленню носового дихання. Після промивання порожнини носа засобом для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор норм» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку порожнини носа, скорочується тривалість респіраторних захворювань, знижується ризик поширення інфекції у приносові пазухи та порожнину. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиДля дітей віком до 2-х років. Промивання носа у дитини раннього віку проводиться в положенні лежачи: повернути голову дитини набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Для дітей старше 2-х років та дорослих: нахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 8 - 11 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор софт міні» 50 мл, «Аквалор софт» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком. Вміст балона - прозора безбарвна рідина без запаху, із слабосоленим смаком, що є стерильним розчином морської води, із ізотонічною концентрацією NaCl. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти субатрофічні риніти (сухість слизової оболонки) Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Щоденна гігієна порожнини носа та носоглотки Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор софт міні», «Аквалор софт» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних), станів втручань у порожнині носа та приносових пазух, у період підйому простудних захворювань, а також для щоденної гігієни порожнини носа та носоглотки. Призначено для видалення слизу, зменшення виділень, розм'якшення та видалення кірок, зволоження слизової оболонки порожнини носа. Має сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини носа та носоглотки, сприяє зменшенню закладеності носа та відновленню носового дихання. Після промивання порожнини носа засобом для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор софт міні», «Аквалор софт» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку порожнини носа, скорочується тривалість респіраторних захворювань, знижується ризик поширення інфекції. і порожнину вуха. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиДля дітей віком до 2-х років. Промивання носа у дитини раннього віку проводиться в положенні лежачи: повернути голову дитини набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Для дітей старше 2-х років та дорослих: нахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковканатуральна морська вода, очищена вода рН 6,0 - 8,5 Вміст NaCl 8 - 11 г/л Металевий балон, з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком у картонній пачці з інструкцією із застосування медичного виробу.Опис лікарської формиАерозольХарактеристикаЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор софт міні» 50 мл, «Аквалор софт» 125 мл являє собою аерозоль у металевому балоні з анатомічною насадкою для носа та пластиковим ковпачком. Вміст балона - прозора безбарвна рідина без запаху, із слабосоленим смаком, що є стерильним розчином морської води, із ізотонічною концентрацією NaCl. Не містить консервантів. Чи не є лікарським засобом.Клінічна фармакологіяІМН, засіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослихПоказання до застосуванняПрофілактика та комплексне лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних): гострі та хронічні риніти (нежить) гострі та хронічні синусити (в т.ч. гайморит) гострі та хронічні аденоїдити алергічні та вазомоторні риніти субатрофічні риніти (сухість слизової оболонки) Профілактика та комплексне лікування респіраторних інфекцій (ГРВІ та ін.) Щоденна гігієна порожнини носа та носоглотки Стан після хірургічних втручань у порожнині носа та приносових пазухРекомендуєтьсяЗасіб для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор софт міні», «Аквалор софт» застосовується для профілактики та комплексного лікування гострих та хронічних запальних захворювань порожнини носа, приносових пазух та носоглотки (інфекційних, алергічних, атрофічних), станів втручань у порожнині носа та приносових пазух, у період підйому простудних захворювань, а також для щоденної гігієни порожнини носа та носоглотки. Призначено для видалення слизу, зменшення виділень, розм'якшення та видалення кірок, зволоження слизової оболонки порожнини носа. Має сприятливий вплив на слизову оболонку порожнини носа та носоглотки, сприяє зменшенню закладеності носа та відновленню носового дихання. Після промивання порожнини носа засобом для зрошення та промивання порожнини носа для дітей та дорослих «Аквалор софт міні», «Аквалор софт» підвищується терапевтична ефективність лікарських засобів, що наносяться на слизову оболонку порожнини носа, скорочується тривалість респіраторних захворювань, знижується ризик поширення інфекції. і порожнину вуха. Умови застосування: для індивідуального застосування та в умовах медичних закладів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів вмісту балона.Вагітність та лактаціяВагітність та годування груддю не є протипоказаннями.Спосіб застосування та дозиДля дітей віком до 2-х років. Промивання носа у дитини раннього віку проводиться в положенні лежачи: повернути голову дитини набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Для дітей старше 2-х років та дорослих: нахилити голову набік; вставити наконечник балона в носовий хід, що знаходиться зверху, протягом декількох секунд промивати носову порожнину; видалити залишки рідини, що промиває, за допомогою аспіратора у дитини/висморкатися, при необхідності повторити процедуру. Провести процедуру з іншим носовим ходом. Вказівки щодо санітарної обробки: перед використанням медичного виробу обробити анатомічну насадку окропом або розчином етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 г мазі містить: діюча речовина – бензилбензоат – 200,0 мг; допоміжні речовини: троламін – 50,0 мг, стеаринова кислота 95 – 200,0 мг, макрогол-400 – 50,0 мг, вода – до 1,0 г. Мазь для зовнішнього застосування 20 %. По 25 г у туби алюмінієві або туби поліетиленові ламінатні. Кожну тубу разом із інструкцією із застосування лікарського препарату поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосуванняХарактеристикаМазь білого або білого із жовтуватим відтінком кольору зі специфічним запахом. Допускається наявність бульбашок повітря.Фармакотерапевтична групаПротичесотковий препарат для зовнішнього застосування. Чинить токсичну дію щодо коростяного кліща. Викликає загибель личинок та дорослих коростяних кліщів; не діє на яйця.ФармакокінетикаПроникає у верхні шари епідермісу, не всмоктується у системний кровотік.Клінічна фармакологіяПротикоростковий засібПоказання до застосуванняКороста.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 18 років.Побічна діяМісцеві реакції: можливе відчуття печіння, подразнення шкіри, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакологічної взаємодії мазі Бензилбензоат з іншими препаратами не виявлено, проте, як і всі протипаразитарні засоби, її не рекомендується застосовувати одночасно з іншими зовнішніми лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять після миття на ніч на весь шкірний покрив, виключаючи обличчя та волосисту частину голови, втирають руками, які не миють до ранку, на одне втирання витрачається 30-40 г мазі. На четвертий день обробку повторюють, на п'ятий день призначають миття зі зміною білизни.ПередозуванняОскільки при місцевому застосуванні бензилбензоат практично не всмоктується у системний кровообіг, випадків передозування препарату не виявлено.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина бісопрололу фумарат 5,000 мг/10,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 44,500 мг/62,400 мг; лудіпрес ЛЦЕ (лактози моногідрат 94,7-98,3%, повідон 3-4%) 40,000 мг/38,500 мг; крохмаль кукурудзяний 8,000 мг/11,000 мг; кремнію діоксид колоїдний 0,500 мг/0,600 мг; кросповідон (колідон CL) 1,000 мг/1,250 мг; магнію стеарат 1,000 мг/1,250 мг; оболонка: титану діоксид 0,287 мг/0,430 мг; макрогол (поліетиленгліколь 4000) 0,287 мг/0,430 мг; гіпромелоза 1,320 мг/1,968 мг; тальк 0,106 мг/0,172 мг. Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг та 10 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. По 3, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​білого або білого з ледь помітним кремуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаГіпотензивні засоби.ФармакокінетикаВсмоктування. Абсорбція – 80-90%, прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. Максимальна концентрація у плазмі крові спостерігається через 1-3 години. Біодоступність – близько 90%. Зв'язок із білками плазми крові – близько 30%. Розподіл. Об'єм розподілу становить 3,5 л/кг. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри - низька. Метаболізм. Метаболізується у печінці за участю ізоферментів CYP3A4 (до 95%) та CYP2D6. Ефект первинного проходження через печінку незначний (близько 10%). Біотрансформація бісопрололу не прискорюється у пацієнтів із гіперфункцією щитовидної залози. Виведення. Загальний кліренс становить 15,6±3,2 л/годину, нирковий кліренс – 9,6±1,6 л/годину. Збалансований кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням його через нирки у незміненому вигляді (близько 50%) та окисленням у печінці (близько 50%) до неактивних метаболітів, які потім також виводяться нирками; менше 2% виводиться через кишечник (з жовчю). Чи не накопичується в організмі. Період напіввиведення 9-12 годин. Залежність фармакокінетики бісопрололу від дози має лінійний характер. Фармакокінетика бісопрололу стабільна, не залежить від віку та статі пацієнта. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: ниркова недостатність. У разі виражених порушень функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з анурією період напіввиведення може збільшитись більш ніж у 2 рази. Печінкова недостатність. У разі вираженої печінкової недостатності відзначається збільшення періоду напіввиведення до 13-15 годин. Хронічна серцева недостатність. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (III функціональний клас за класифікацією NYHA) концентрація бісопрололу у плазмі крові вища, ніж у здорових добровольців, а період напіввиведення збільшується до 17 годин.ФармакодинамікаСелективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Чинить антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату з аденозинтрифосфату, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, надає негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію, знижує. При перевищенні терапевтичної дози має бета2-адреноблокуючу дію. Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату (у перші 24 години) збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфаадренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів),яке через 1-3 доби повертається до вихідного, а за тривалого призначення знижується. Антигіпертензивна дія пов'язана зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренінангіотензин-альдостеронової системи (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активу) та впливом на центральну нервову систему. При артеріальній гіпертензії ефект розвивається через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці. Антиангінальна дія обумовлена ​​зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урізання частоти серцевих скорочень та зниження скоротливості міокарда, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда.За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу міокарда у кисні, особливо у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН). Антиаритмічна дія обумовлена ​​усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту циклічного аденозинмонофосфату, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням ступеня, переважно в ) через атріовентрикулярний вузол та за додатковими шляхами. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бетаадреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки); не викликає затримки іонів натрію у організмі.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної стенокардії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бісопрололу, інших компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів; шок (у тому числі кардіогенний); набряк легенів; гостра серцева недостатність або ХСН на стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії; AV блокада II-III ступеня, без електрокардіостимулятора; синоатріальна блокада; синдром слабкості синусового вузла; брадикардія (частота серцевих скорочень менше 60 уд/хв); стенокардія Принцметала; кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності); тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм.рт.ст.), особливо при інфаркті міокарда; тяжка бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) в анамнезі; одночасний прийом флоктафеніну, сультоприду, інгібіторів моноамінооксидази (МАО), за винятком МАО типу;одночасне внутрішньовенне введення верапамілу або дилтіазему; тяжкі порушення периферичного кровообігу; синдром Рейно; феохромоцитома (без одночасного використання альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції лактози/ізомальтози (до складу препарату входить лактоза).Вагітність та лактаціяБісопролол не має прямої цитотоксичної, мутагенної та тератогенної дії, але має фармакологічні ефекти, які можуть мати шкідливий вплив протягом вагітності та/або на плід, або новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що веде до уповільнення зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода, викиднів або передчасних пологів. У плода та новонародженої дитини можуть виникнути патологічні реакції, такі як внутрішньоутробна затримка розвитку, гіпоглікемія, брадикардія. Біпрол не слід застосовувати під час вагітності. Застосування можливе в тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та дитини. У тому випадку, коли лікування препаратом Біпрол розглядається як необхідне, слід відстежувати кровообіг у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком плода. У разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плода необхідно застосовувати альтернативні методи терапії. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії виникають, як правило, протягом перших 3 днів життя. Даних про проникнення бісопрололу в грудне молоко немає, тому прийом препарату Біпрол не рекомендується жінкам під час годування груддю. За необхідності застосування препарату в період лактації,грудне вигодовування необхідно припинити.Побічна діяЧастота наведених нижче побічних ефектів зазначена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто – понад 10%; часто - понад 1% та менше 10%; нечасто – понад 0,1% та менше 1%; рідко – понад 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі випадки. З боку центральної та периферичної нервової системи: часто – підвищена стомлюваність, астенія, запаморочення, головний біль. Зазвичай, ці явища розвиваються на початку лікування, як правило, виражені незначно і проходять протягом 1-2 тижнів; нечасто – порушення сну, депресія; рідко – нічні кошмари, галюцинації, втрата свідомості. З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія, відчуття серцебиття; часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояви ангіоспазму (посилення порушень периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках (парестезії); нечасто - порушення AV провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), аритмії, усу перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість кісточок, стоп) та задишки, ортостатична гіпотензія, біль у грудях. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота; рідко – гепатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), підвищення концентрації білірубіну. З боку дихальної системи: нечасто – ларинго- та бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів; рідко – алергічний риніт, закладеність носа. З боку опорно-рухового апарату: нечасто – м'язова слабкість, судоми у литкових м'язах, артралгія. З боку органів чуття: рідко – порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), порушення слуху, зміну смаку; дуже рідко – сухість та болючість очей, кон'юнктивіт. З боку шкірних покровів: рідко – посилення потовиділення, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко – алопеція, загострення перебігу псоріазу. З боку ендокринної системи: рідко – гіпоглікемія. З боку сечостатевої системи: рідко – порушення потенції, ослаблення лібідо. З боку імунної системи: рідко – поява антинуклеарних антитіл з незвичайною клінічною симптоматикою вовчаковоподібного синдрому, які зникають після закінчення лікування. Алергічні реакції: рідко – гіперемія шкіри, свербіж шкіри, шкірний висип, кропив'янка. Лабораторні показники: рідко – гіпертригліцеридемія; дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія. Інші: рідко – синдром «скасування» (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).Взаємодія з лікарськими засобамиФлоктафенін. У разі шоку або артеріальної гіпотензії, зумовлених флоктафеніном, бета-адреноблокатори спричиняють зменшення компенсаторних серцево-судинних реакцій (спільне застосування протипоказане). Сультопід. Внаслідок адитивного ефекту можливий розвиток вираженої брадикардії (спільне застосування протипоказане). Інгібітори МАО. Не рекомендується одночасне застосування (за винятком МАО типу В), оскільки велика ймовірність значного посилення антигіпертензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів. Блокатори "повільних" кальцієвих каналів (Ділтіазем і верапаміл). Слід уникати цієї комбінації. У період лікування препаратом Біпрол внутрішньовенне введення верапамілу або дилтіазему, інших антиаритмічних препаратів протипоказане. Внаслідок синергізму дії можливе різке зниження артеріального тиску, порушення автоматизму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), порушення AV провідності, серцева недостатність. При необхідності призначення такої комбінації потрібне ретельне клінічне та електрокардіографічне спостереження пацієнтів, особливо похилого віку та на початку лікування. Антиаритмічні засоби I класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн; флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні можливе зниження AV провідності та скоротливої ​​здатності міокарда (слід уникати комбінації з бісопрололом). Антиаритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон). При сумісному застосуванні з бісопрололом можливе порушення скоротливості, автоматизму та провідності внаслідок пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів (слід уникати цієї комбінації). Антигіпертензивні засоби центральної дії (клонідин, апраклонідин, альфа – метилдопа, гуанфанцин, моксонідин, рілменідин). При сумісному застосуванні підвищення ризику розвитку вираженої брадикардії, зупинки синусового вузла, порушення AV провідності, різкого зниження артеріального тиску, серцевої недостатності (синергічна дія). Слід уникати цієї комбінації. При необхідності застосування потрібен ретельний клінічний та електрокардіографічний контроль, особливо у літніх пацієнтів та на початку лікування. Значне підвищення артеріального тиску при різкому відміні антигіпертензивного препарату центральної дії. Серцеві глікозиди. Зниження частоти серцевих скорочень, порушення провідності. Бета-адреноблокатори для місцевого застосування (наприклад, очні краплі для лікування глаукоми) можуть посилити системну дію бісопрололу (зниження артеріального тиску, зменшення частоти серцевих скорочень). Блокатори кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипін). Можливе надмірне зниження артеріального тиску. Парасимпатоміметики. При сумісному застосуванні ризик розвитку брадикардії. Мефлохін. Спільне застосування з бісопрололом підвищує ризик розвитку брадикардії (адитивна дія). Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження артеріального тиску. Одночасне застосування з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів. Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- та ал'фаадренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин), може посилювати вазоконстрикторну дію цих засобів, що виникає за участю альфаадренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії можливі при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів. Бісопролол може змінювати ефективність інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо, маскувати симптоми гіпоглікемії, що розвивається (тахікардія, підвищення артеріального тиску). Бісопролол знижує кліренс лідокаїну та ксантинів (крім дифіліну) та підвищує їх концентрацію у плазмі, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Антигіпертензивну дію послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (затримка іонів натрію та блокада синтезу простагландину нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (затримка іонів натрію). Діуретики, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні лікарські засоби. Ризик надмірного зниження артеріального тиску. Бісопролол подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів. Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні лікарські засоби – при спільному застосуванні з бісопрололом посилення пригнічення центральної нервової системи. Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу. Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу. Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі. Рифампіцин зменшує період напіввиведення бісопрололу. Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол. Йодвмісні рентгеноконтрастні діагностичні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.Спосіб застосування та дозиПрепарат Біпрол приймають внутрішньо, вранці, 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок. У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи частоту серцевих скорочень та стан пацієнта. При артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця препарат призначають по 5 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на добу. При лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) або з вираженим порушенням функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг 1 раз на добу.Збільшення дози таких пацієнтів необхідно проводити з особливою обережністю. У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: аритмія, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія, акроціаноз, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми. Лікування: промивання шлунка, призначення адсорбуючих засобів, симптоматична терапія. При вираженій брадикардії – внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму. При AV блокаді - внутрішньовенне введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або установка тимчасового кардіостимулятора. При шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (препарати IA класу не застосовуються). При вираженому зниженні артеріального тиску пацієнта слід перевести у положення Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легень - внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів, при їх неефективності - введення епінефрину, допаміну,добутаміну (для підтримки хронотропної та інотропної дії та усунення вираженого зниження артеріального тиску). При гіпоглікемії може бути показано внутрішньовенне введення розчину декстрози (глюкози). При серцевій недостатності – серцеві глікозиди, діуретики. При судомах – внутрішньовенно діазепам. При бронхоспазму - інгаляційно бета2-адреноміметики.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКонтроль стану хворих, які приймають Біпрол, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ (на початку лікування – щодня, потім 1 раз на 3-4 міс), проведення ЕКГ, визначення глюкози крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 міс). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс). Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих із захворюваннями органів дихання в анамнезі. Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв. Приблизно у 20% пацієнтів із стенокардією бета-адреноблокатори є неефективними. Основні причини – важкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд./хв) та підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субендокардіальний кровотік. У пацієнтів, що палять, ефективність бета-адреноблокаторів нижча. Пацієнти, які використовують контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції слізної рідини. При використанні у хворих з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнуто ефективної блокади α-адренорецепторів). При тиреотоксикозі Біпрол може замаскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різке скасування у хворих з тиреотоксикозом протипоказане, оскільки в такому разі можливе посилення симптомів. При цукровому діабеті препарат може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня. При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни Біпролу. Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину у пацієнтів із обтяженим алергологічним анамнезом. У разі потреби проведення планового хірургічного лікування відміну препарату проводять за 48 годин до початку загальної анестезії. Якщо хворий прийняв препарат перед операцією, слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією. Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг). Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (в т.ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії. Пацієнтам із бронхоспастичними станами або захворюваннями можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму. У разі виявлення у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), вираженого зниження АТ (систолічний АТ нижче 100 мм рт. ст.), AV-блокади необхідно зменшити дозу або припинити лікування. Рекомендується припинити терапію у разі розвитку депресії. Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів та більше (на 25% на 3-4 дні). Препарат слід відмінити перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілінміндальної кислоти; титрів антинуклеарних антитіл. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина бісопрололу фумарат 5,000 мг/10,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 44,500 мг/62,400 мг; лудіпрес ЛЦЕ (лактози моногідрат 94,7-98,3%, повідон 3-4%) 40,000 мг/38,500 мг; крохмаль кукурудзяний 8,000 мг/11,000 мг; кремнію діоксид колоїдний 0,500 мг/0,600 мг; кросповідон (колідон CL) 1,000 мг/1,250 мг; магнію стеарат 1,000 мг/1,250 мг; оболонка: титану діоксид 0,287 мг/0,430 мг; макрогол (поліетиленгліколь 4000) 0,287 мг/0,430 мг; гіпромелоза 1,320 мг/1,968 мг; тальк 0,106 мг/0,172 мг. Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг та 10 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. По 3, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​білого або білого з ледь помітним кремуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаГіпотензивні засоби.ФармакокінетикаВсмоктування. Абсорбція – 80-90%, прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. Максимальна концентрація у плазмі крові спостерігається через 1-3 години. Біодоступність – близько 90%. Зв'язок із білками плазми крові – близько 30%. Розподіл. Об'єм розподілу становить 3,5 л/кг. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри - низька. Метаболізм. Метаболізується у печінці за участю ізоферментів CYP3A4 (до 95%) та CYP2D6. Ефект первинного проходження через печінку незначний (близько 10%). Біотрансформація бісопрололу не прискорюється у пацієнтів із гіперфункцією щитовидної залози. Виведення. Загальний кліренс становить 15,6±3,2 л/годину, нирковий кліренс – 9,6±1,6 л/годину. Збалансований кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням його через нирки у незміненому вигляді (близько 50%) та окисленням у печінці (близько 50%) до неактивних метаболітів, які потім також виводяться нирками; менше 2% виводиться через кишечник (з жовчю). Чи не накопичується в організмі. Період напіввиведення 9-12 годин. Залежність фармакокінетики бісопрололу від дози має лінійний характер. Фармакокінетика бісопрололу стабільна, не залежить від віку та статі пацієнта. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках: ниркова недостатність. У разі виражених порушень функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з анурією період напіввиведення може збільшитись більш ніж у 2 рази. Печінкова недостатність. У разі вираженої печінкової недостатності відзначається збільшення періоду напіввиведення до 13-15 годин. Хронічна серцева недостатність. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (III функціональний клас за класифікацією NYHA) концентрація бісопрололу у плазмі крові вища, ніж у здорових добровольців, а період напіввиведення збільшується до 17 годин.ФармакодинамікаСелективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Чинить антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату з аденозинтрифосфату, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, надає негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію, знижує. При перевищенні терапевтичної дози має бета2-адреноблокуючу дію. Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату (у перші 24 години) збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфаадренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів),яке через 1-3 доби повертається до вихідного, а за тривалого призначення знижується. Антигіпертензивна дія пов'язана зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренінангіотензин-альдостеронової системи (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активу) та впливом на центральну нервову систему. При артеріальній гіпертензії ефект розвивається через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці. Антиангінальна дія обумовлена ​​зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урізання частоти серцевих скорочень та зниження скоротливості міокарда, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда.За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу міокарда у кисні, особливо у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН). Антиаритмічна дія обумовлена ​​усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту циклічного аденозинмонофосфату, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням ступеня, переважно в ) через атріовентрикулярний вузол та за додатковими шляхами. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бетаадреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки); не викликає затримки іонів натрію у організмі.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної стенокардії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до бісопрололу, інших компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів; шок (у тому числі кардіогенний); набряк легенів; гостра серцева недостатність або ХСН на стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії; AV блокада II-III ступеня, без електрокардіостимулятора; синоатріальна блокада; синдром слабкості синусового вузла; брадикардія (частота серцевих скорочень менше 60 уд/хв); стенокардія Принцметала; кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності); тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм.рт.ст.), особливо при інфаркті міокарда; тяжка бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) в анамнезі; одночасний прийом флоктафеніну, сультоприду, інгібіторів моноамінооксидази (МАО), за винятком МАО типу;одночасне внутрішньовенне введення верапамілу або дилтіазему; тяжкі порушення периферичного кровообігу; синдром Рейно; феохромоцитома (без одночасного використання альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції лактози/ізомальтози (до складу препарату входить лактоза).Вагітність та лактаціяБісопролол не має прямої цитотоксичної, мутагенної та тератогенної дії, але має фармакологічні ефекти, які можуть мати шкідливий вплив протягом вагітності та/або на плід, або новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що веде до уповільнення зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода, викиднів або передчасних пологів. У плода та новонародженої дитини можуть виникнути патологічні реакції, такі як внутрішньоутробна затримка розвитку, гіпоглікемія, брадикардія. Біпрол не слід застосовувати під час вагітності. Застосування можливе, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини. У тому випадку, коли лікування препаратом Біпрол розглядається як необхідне, слід відстежувати кровообіг у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком плода. У разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плода необхідно застосовувати альтернативні методи терапії. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії виникають, як правило, протягом перших 3 днів життя. Даних про проникнення бісопрололу в грудне молоко немає, тому прийом препарату Біпрол не рекомендується жінкам під час годування груддю. За необхідності застосування препарату в період лактації,грудне вигодовування необхідно припинити.Побічна діяЧастота наведених нижче побічних ефектів зазначена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто – понад 10%; часто - понад 1% та менше 10%; нечасто – понад 0,1% та менше 1%; рідко – понад 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі випадки. З боку центральної та периферичної нервової системи: часто – підвищена стомлюваність, астенія, запаморочення, головний біль. Зазвичай, ці явища розвиваються на початку лікування, як правило, виражені незначно і проходять протягом 1-2 тижнів; нечасто – порушення сну, депресія; рідко – нічні кошмари, галюцинації, втрата свідомості. З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія, відчуття серцебиття; часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояви ангіоспазму (посилення порушень периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках (парестезії); нечасто - порушення AV провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), аритмії, усу перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість кісточок, стоп) та задишки, ортостатична гіпотензія, біль у грудях. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота; рідко – гепатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), підвищення концентрації білірубіну. З боку дихальної системи: нечасто – ларинго- та бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів; рідко – алергічний риніт, закладеність носа. З боку опорно-рухового апарату: нечасто – м'язова слабкість, судоми у литкових м'язах, артралгія. З боку органів чуття: рідко – порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), порушення слуху, зміну смаку; дуже рідко – сухість та болючість очей, кон'юнктивіт. З боку шкірних покровів: рідко – посилення потовиділення, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко – алопеція, загострення перебігу псоріазу. З боку ендокринної системи: рідко – гіпоглікемія. З боку сечостатевої системи: рідко – порушення потенції, ослаблення лібідо. З боку імунної системи: рідко – поява антинуклеарних антитіл з незвичайною клінічною симптоматикою вовчаковоподібного синдрому, які зникають після закінчення лікування. Алергічні реакції: рідко – гіперемія шкіри, свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка. Лабораторні показники: рідко – гіпертригліцеридемія; дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія. Інші: рідко – синдром «скасування» (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).Взаємодія з лікарськими засобамиФлоктафенін. У разі шоку або артеріальної гіпотензії, зумовлених флоктафеніном, бета-адреноблокатори спричиняють зменшення компенсаторних серцево-судинних реакцій (спільне застосування протипоказане). Сультопід. Внаслідок адитивного ефекту можливий розвиток вираженої брадикардії (спільне застосування протипоказане). Інгібітори МАО. Не рекомендується одночасне застосування (за винятком МАО типу В), оскільки велика ймовірність значного посилення антигіпертензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів. Блокатори "повільних" кальцієвих каналів (Ділтіазем і верапаміл). Слід уникати цієї комбінації. У період лікування препаратом Біпрол внутрішньовенне введення верапамілу або дилтіазему, інших антиаритмічних препаратів протипоказане. Внаслідок синергізму дії можливе різке зниження артеріального тиску, порушення автоматизму (виражена брадикардія, зупинка синусового вузла), порушення AV провідності, серцева недостатність. При необхідності призначення такої комбінації потрібне ретельне клінічне та електрокардіографічне спостереження пацієнтів, особливо похилого віку та на початку лікування. Антиаритмічні засоби I класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн; флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні можливе зниження AV провідності та скоротливої ​​здатності міокарда (слід уникати комбінації з бісопрололом). Антиаритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон). При сумісному застосуванні з бісопрололом можливе порушення скоротливості, автоматизму та провідності внаслідок пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів (слід уникати цієї комбінації). Антигіпертензивні засоби центральної дії (клонідин, апраклонідин, альфа – метилдопа, гуанфанцин, моксонідин, рілменідин). При сумісному застосуванні підвищення ризику розвитку вираженої брадикардії, зупинки синусового вузла, порушення AV провідності, різкого зниження артеріального тиску, серцевої недостатності (синергічна дія). Слід уникати цієї комбінації. При необхідності застосування потрібен ретельний клінічний та електрокардіографічний контроль, особливо у літніх пацієнтів та на початку лікування. Значне підвищення артеріального тиску при різкому відміні антигіпертензивного препарату центральної дії. Серцеві глікозиди. Зниження частоти серцевих скорочень, порушення провідності. Бета-адреноблокатори для місцевого застосування (наприклад, очні краплі для лікування глаукоми) можуть посилити системну дію бісопрололу (зниження артеріального тиску, зменшення частоти серцевих скорочень). Блокатори кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипін). Можливе надмірне зниження артеріального тиску. Парасимпатоміметики. При сумісному застосуванні ризик розвитку брадикардії. Мефлохін. Спільне застосування з бісопрололом підвищує ризик розвитку брадикардії (адитивна дія). Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження артеріального тиску. Одночасне застосування з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів. Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- та ал'фаадренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин), може посилювати вазоконстрикторну дію цих засобів, що виникає за участю альфаадренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії можливі при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів. Бісопролол може змінювати ефективність інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо, маскувати симптоми гіпоглікемії, що розвивається (тахікардія, підвищення артеріального тиску). Бісопролол знижує кліренс лідокаїну та ксантинів (крім дифіліну) та підвищує їх концентрацію у плазмі, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Антигіпертензивну дію послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (затримка іонів натрію та блокада синтезу простагландину нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (затримка іонів натрію). Діуретики, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні лікарські засоби. Ризик надмірного зниження артеріального тиску. Бісопролол подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів. Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні лікарські засоби – при спільному застосуванні з бісопрололом посилення пригнічення центральної нервової системи. Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу. Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу. Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі. Рифампіцин зменшує період напіввиведення бісопрололу. Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол. Йодвмісні рентгеноконтрастні діагностичні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.Спосіб застосування та дозиПрепарат Біпрол приймають внутрішньо, вранці, 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок. У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи частоту серцевих скорочень та стан пацієнта. При артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця препарат призначають по 5 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на добу. При лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) або з вираженим порушенням функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг 1 раз на добу.Збільшення дози таких пацієнтів необхідно проводити з особливою обережністю. У пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.ПередозуванняСимптоми: аритмія, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія, акроціаноз, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми. Лікування: промивання шлунка, призначення адсорбуючих засобів, симптоматична терапія. При вираженій брадикардії – внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму. При AV блокаді - внутрішньовенне введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або установка тимчасового кардіостимулятора. При шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (препарати IA класу не застосовуються). При вираженому зниженні артеріального тиску пацієнта слід перевести у положення Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легень - внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів, при їх неефективності - введення епінефрину, допаміну,добутаміну (для підтримки хронотропної та інотропної дії та усунення вираженого зниження артеріального тиску). При гіпоглікемії може бути показано внутрішньовенне введення розчину декстрози (глюкози). При серцевій недостатності – серцеві глікозиди, діуретики. При судомах – внутрішньовенно діазепам. При бронхоспазму - інгаляційно бета2-адреноміметики.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКонтроль стану хворих, які приймають Біпрол, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ (на початку лікування – щодня, потім 1 раз на 3-4 міс), проведення ЕКГ, визначення глюкози крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 міс). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс). Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих із захворюваннями органів дихання в анамнезі. Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв. Приблизно у 20% пацієнтів із стенокардією бета-адреноблокатори є неефективними. Основні причини – важкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд./хв) та підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субендокардіальний кровотік. У пацієнтів, що палять, ефективність бета-адреноблокаторів нижча. Пацієнти, які використовують контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції слізної рідини. При використанні у хворих з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнуто ефективної блокади α-адренорецепторів). При тиреотоксикозі Біпрол може замаскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різке скасування у хворих з тиреотоксикозом протипоказане, оскільки в такому разі можливе посилення симптомів. При цукровому діабеті препарат може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня. При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни Біпролу. Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину у пацієнтів із обтяженим алергологічним анамнезом. У разі потреби проведення планового хірургічного лікування відміну препарату проводять за 48 годин до початку загальної анестезії. Якщо хворий прийняв препарат перед операцією, слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією. Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг). Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (в т.ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії. Пацієнтам із бронхоспастичними станами або захворюваннями можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів. Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму. У разі виявлення у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), вираженого зниження АТ (систолічний АТ нижче 100 мм рт. ст.), AV-блокади необхідно зменшити дозу або припинити лікування. Рекомендується припинити терапію у разі розвитку депресії. Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів та більше (на 25% на 3-4 дні). Препарат слід відмінити перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілінміндальної кислоти; титрів антинуклеарних антитіл. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Дозування: 1% Фасування: N1 Форма випуску: гель для зовнішнього застосування. Упаковка: туба Виробник: Штада Завод-виробник: НИЖФАРМ(Росія) Діюча речовина: Диклофенак. .

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Фасування: N30 Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Штада Завод-производитель: Наброс Фарма Пвт. Лтд(Индия/Россия) Действующее вещество: Фосфолипиды.

Фасування: N50 Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Штада Завод-виробник: Начерк Фарма Пвт. Лтд(Індія/Росія) Діюча речовина: Фосфоліпіди.

Дозування: 20 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. покриті плівковою оболонкою Упаковка: блістер Виробник: Штада Завод-виробник: Макіз-Фарма(Росія) Діюча речовина: Фамотидин. .

Склад, форма випуску та упаковка100 г крему містять: Активна речовина Тербінафіну гідрохлорид (у перерахунку на 100% суху речовину) – 1,0 г; Допоміжні речовини Бутилгідрокситолуол (дибунол) – 0,1 г, сечовина (карбамід) – 0,50 г, макрогола цетостеарат (Eumulgin® B 2) – 1,50 г, цетостеариловий спирт [цетиловий спирт не більше 60 %, стеариловий спирт не менше 40 % ] (Lanette® O) – 4,70 г, полоксамер (емуксол-268, лутрол F 68) – 0,75 г, імідомочевина (Germall) – 0,20 г, пропіленгліколь – 23,00 г, парафін рідкий (масло вазелінове медичне) – 35,00 г, вазелін – 7,00 г, вода (вода очищена) – до 100 г. Крем для зовнішнього застосування 1%. По 15 г алюмінієві туби або поліетиленові ламінатні. Кожна туба разом із інструкцією з медичного застосування препарату у пачці з картону.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосуванняХарактеристикаКрем білого або майже білого кольору із слабким запахом.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні препарат всмоктується дуже незначно (абсорбція – 5%); накопичується в шкірі, в сальних залозах, волосяних фолікулах, підшкірній клітковині і робить свою дію переважно в місці нанесення.ФармакодинамікаПротигрибковий препарат для місцевого застосування, являє собою аліламін і має широкий спектр протигрибкової активності. Відрізняється вираженою епідермотропністю. Мішенню для тербінафіну є цитоплазматична мембрана грибкової клітини. Тербінафін діє на ранніх стадіях стерольного метаболізму, на рівні скваленепоксидазного циклу. Пригнічуючи фермент скваленепоксидазу, тербінафін гальмує формування ергостеролу – основного компонента клітинної стінки грибів, перешкоджаючи їх подальшому розмноженню. Скваленепоксидаза не пов'язана із системою Р450. Фунгіцидний ефект обумовлений накопиченням у грибковій клітині скваленів, що екстрагують з мембран ліпідні компоненти. Ліпідні гранули, що накопичуються всередині клітини, поступово збільшуючись в обсязі, розривають ущербні цитоплазматичні мембрани, приводячи грибкову клітину до загибелі. Тербінафін високоактивний щодо всіх дерматофітів, об'єднаних у пологи Trichophyton, Microsporum та Epidermophyton. Тербінафін у невеликих концентраціях має фунгіцидну дію щодо дерматофітів (Trichophyton rubrum, T.mentagrophytes, Т.verrucosum, Т.violaceum; Microsporum canis та Epidermophyton floccosum); цвілевих (Aspergillus spp., Scopulariopsis brevicaulis), дріжджоподібних - Candida albicans, С.stellatoidea, С.tropicalis, С.parapsilosis, С.guillermondi, C.kursei, C.pseudotropicalis, Pityrosporum orbiculare; диморфних грибів (Sporothrix schenckii та ін.). Ефект тербінафіну щодо дріжджоподібних грибів, залежно від їх виду, може бути фунгіцидним (Candida parapsilosis) або фунгістатичним (Candida albicans). Фунготербін® має також протизапальну, протисвербіжну, кератолітичну дію. Завдяки наявності сечовини у складі крему, препарат має зволожуючу дію, сприяє більш глибокому проникненню тербінафіну в шкіру.Клінічна фармакологіяПротигрибковий засібПоказання до застосуванняГрибкові захворювання шкіри, викликані чутливими збудниками (трихофітія, мікроспорія, епідермофітія, руброфітія, кандидоз шкіри): мікоз стоп/«грибок стопи» (tinea pedis); мікоз тулуба (tinea corporis), включаючи мікоз гладкої шкіри та мікоз великих складок; епідермофітія пахова (tinea craris), поверхневий кандидоз шкіри, спричинений грибами роду Candida (наприклад, Candida albicans); різноколірний лишай (pityriasis versicolor).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до тербінафіну та/або інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяМожливо лише після ретельної оцінки очікуваної користі для матері та ризику для плоду. За необхідності використання крему фунготербін® у період лактації необхідно уникати контакту немовляти з обробленою фунготербіном® областю. Не рекомендується використання на великих поверхнях.Побічна діяМісцеві реакції: свербіж та печіння шкіри, гіперемія (почервоніння) у місці нанесення. Припинення лікування не вимагають. Алергічні реакції: генералізований висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк. Лікування слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЯкісь взаємодії крему Фунготербін з іншими лікарськими препаратами не відомі.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед застосуванням необхідно очистити та підсушити уражені ділянки. Фунготербін наносять 1 або 2 рази на добу на уражені ділянки шкіри та прилеглі ділянки. Крем накладають тонким шаром та злегка втирають. При нанесенні на область шкірних складок (пахвинна область, міжягідна, під молочними залозами) рекомендується прокладати марлеву смужку/бинт. Дерматомікоз тулуба, великих складок, стоп, гомілок: 1 раз на добу, тривалість лікування – 1 тиждень. Дерматомікоз стоп: 1 раз на добу, тривалість лікування – 1 тиждень. Кандидоз шкіри: 1 – 2 рази на добу, тривалість лікування – 1 – 2 тижні. Різнобарвний лишай: 1 – 2 рази на добу, тривалість лікування – 1 тиждень.ПередозуванняПри зовнішньому застосуванні малоймовірна. Симптоми: при випадковому прийомі крему внутрішньо можливі головний біль, нудота, гастралгія, запаморочення, прискорене сечовипускання, висипання. Лікування: активоване вугілля, при необхідності - симптоматична та підтримуюча терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВиражені ниркова або печінкова недостатність, хронічний алкоголізм, пригнічення кістковомозкового кровотворення, пухлини, хвороби обміну речовин, оклюзійні захворювання судин кінцівок, вагітність, період лактації, дитячий вік до 12 років (відсутність достатнього досвіду застосування).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 г мазі містить: діючі речовини: гідрокортизону ацетат – 10,0 мг, окситетрацикліну гідрохлорид – 30,0 мг; допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат – 0,2 мг, вазелін – до 1 г. Мазь для місцевого та зовнішнього застосування. По 10 г у туби алюмінієві. Кожну тубу разом із інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь для місцевого та зовнішнього застосуванняХарактеристикаМазь жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат, що пригнічує розвиток запальних реакцій шкіри, особливо алергічного походження, ускладнених бактеріальною інфекцією, внаслідок сумарної дії компонентів, що входять до складу препарату. Окситетрациклін – антибіотик із групи тетрациклінів, має бактеріостатичну дію. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, Rickettsia spp., Treponema spp., Chlamydia spp., Mycoplasma spp. Гідрокортизон – глюкокортикостероїд, має протизапальний, протиалергічний, антиексудативний та протисвербіжний ефекти. Гальмує фагоцитоз; зменшує синтез простагландинів та лейкотрієнів шляхом пригнічення активності фосфоліпази А2 та зменшення вивільнення арахідонової кислоти з фосфоліпідів клітинних оболонок. Пригнічує звільнення інтерлейкінів та ін. цитокінів,викликають запальний процес; гальмує звільнення гістаміну та виникнення місцевих алергічних реакцій. Знижує синтез білків та відкладення колагену у шкірі, перешкоджає розвитку сполучної тканини, послаблює проліферативні процеси.Клінічна фармакологіяГлюкокортикостероїд для місцевого застосування + антибіотик-тетрациклінПоказання до застосуванняДерматит новонароджених (міхуровий та ексфоліативний), інфікована попрілість, фолікуліти, фурункульоз, карбункул, імпетиго, бешихове запалення; інфіковані екземи та рани, ерозії; кропив'янка новонародженого; простий та алергічний дерматит, себорея; «сонячні» еритематозні висипання; мультиформна ексудативна еритема; укуси комах; алергічні та гнійні захворювання зовнішнього слухового проходу; варикозні виразки гомілки, опіки, відмороження.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, туберкульоз шкіри, пухлини шкіри, передракові стани, мікоз, вірусні захворювання шкіри (герпес, вітряна віспа); вагітність, період лактації (при застосуванні на великих вогнищах ураження).Побічна діяРідко можливі – алергічні реакції, подразнення шкіри, свербіж, висипання. При тривалому застосуванні та/або нанесенні на великі поверхні системні побічні ефекти глюкокортикостероїдів. При застосуванні на шкірі обличчя – можливі телеангіектазії, атрофія підшкірної клітковини в області рота.Взаємодія з лікарськими засобамиВипадки взаємодії чи несумісності з іншими лікарськими засобами не описані.Спосіб застосування та дозиМісцево, зовнішньо. Мазь у кількості 0,5-1 г наносять тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1-3 рази на день або під стерильну марлеву пов'язку. Тривалість лікування індивідуальна.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Гіоксизон мазь не повідомлялосяУмови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: діюча речовина: іхтаммол (іхтіол) – 200 мг; допоміжні речовини: вода, емульгатор Т-2, твердий жир (Вітепсол (марки Н 15, W 35), Супосир (марки NA 15, NAS 50)). Супозиторії ректальні 200 мг. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці. Дві контурні осередкові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиСупозиторії торпедоподібної форми від чорно-коричневого до темно-коричневого кольору із запахом іхтіолу. Допускається поява білого нальоту поверхні супозиторію.Фармакотерапевтична групаПротизапальний, кератопластичний, місцевоанестезуючий та антисептичний засіб для місцевого застосування.ФармакокінетикаЧи не описана.ФармакодинамікаПротизапальний засіб, що має місцево знеболювальну, антисептичну дію. Протизапальна дія пов'язана з пригніченням вивільнення медіаторів запалення. При ректальному введенні препарат Іхтіол має подразнюючу дію на слизову оболонку прямої кишки, внаслідок чого рефлекторно посилюється кровообіг в органах малого тазу, покращується обмін речовин, що сприяє усуненню запалення у передміхуровій залозі у чоловіків, яєчниках, маткових трубах, матці у жінок.Показання до застосуванняСальпінгоофорит, ендометрит, простатит – у складі комплексної терапії.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 18 років).Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування препарат застосовують з обережністю. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції, відчуття печіння у сфері заднього проходу. Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНесумісний у розчинах із йодистими солями, алкалоїдами, солями важких металів.Спосіб застосування та дозиРектально, по 1 супозиторію 1-2 десь у день, після очисної клізми чи мимовільного очищення кишечника. Тривалість курсу лікування визначається лікарем. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняПро випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора).Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГель - 1 г: Активні речовини: лідокаїну гідрохлориду моногідрат 20 мг, екстракт квіток аптечної ромашки (1:4-5)* 185 мг. Допоміжні речовини: бензалконію хлорид 50% розчин - 2 мг, олія коричника камфорного - 1 мг, натрію сахаринат - 1 мг, карбомер - 15 мг, трометамол - 28.1 г, мурашина кислота 98% - 0.4 мг, етанол 96. вода – 739.3 мг. * Екстрагент: етанол 50% (про) з трометамолом 1.37%. 10 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиГель для місцевого застосування жовто-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат з місцевоанестезуючою, протимікробною та протизапальною дією для місцевого застосування в стоматології.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Лідокаїн має місцевоанестезуючу дію, яка сприяє швидкому та тривалому зменшенню болю при запаленні та пошкодженні слизової оболонки порожнини рота та ясен. Екстракт квіток ромашки має протизапальні, антисептичні та регенеруючі властивості.Показання до застосуванняБольовий синдром при запаленні слизової оболонки порожнини рота та губ: при стоматиті; при хейліті та глетчерній еритемі губ; при гінгівіті (запаленні ясен); при подразненні слизової оболонки порожнини рота при носінні зубних протезів та брекетів; при прорізуванні зубів "мудрості"; при стоматологічних процедурах, після ортопедичних операцій у щелепно-лицьовій хірургії.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; вагітність; період лактації; дитячий вік (до 12 років).Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років.Побічна діяМожливо: алергічні реакції. Якщо під час застосування Камістаду з'явилися ознаки алергії, препарат слід відмінити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВипадки взаємодії або несумісності з іншими лікарськими засобами не описані.Спосіб застосування та дозиМісцево. Смужку препарату довжиною 0.5 см наносять на хворобливі або запалені ділянки слизової оболонки порожнини рота та губ 3 рази на добу, втираючи легкими рухами, що масажують. На період звикання до зубних протезів у місця стискання втирати смужку гелю завдовжки 0.5 див. Курс лікування залежить від тяжкості захворювання.ПередозуванняПро випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе допускається потрапляння препарату у вічі. До та після застосування гелю рекомендується вимити руки. Камістад® містить цукрозамінник натрію сахаринат.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: діючу речовину: карведилол – 12,5 мг або 25 мг; допоміжні речовини: лудипрес ЛЦЕ (лактози моногідрат – 94,7%-98,3%, повідон 30 – 3%-4%) – 56,8/74,7 мг, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію (примелоза), кремнію діоксид колоїдний (Аеросил), магнію стеарат. Таблетки по 12,5 мг та 25 мг. По 10 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої. 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 1 контурне коміркова упаковка по 30 таблеток разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиПігулкиХарактеристикаПігулки білого або майже білого кольору плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаКарведилол блокує альфа1-, бета1- та бета2-адренорецептори. Має вазодилатуючу, антиангінальну та антиаритмічну дію. Є потужним антиоксидантом, що усуває вільні кисневі радикали. Чинить антипроліферативну дію щодо гладком'язових клітин стінок судин. Не має власної симпатоміметичної активності, має мембраностабілізуючі властивості. Завдяки блокаді бета-адренорецепторів серця знижує артеріальний тиск (АТ), серцевий викид та уріжає частоту серцевих скорочень (ЧСС), зберігаючи при цьому скоротливість міокарда. Пригнічує ренін-ангіотензин-альдостеронову систему за допомогою блокади бета-адренорецепторів нирок, спричиняючи зниження активності плазмового реніну. Селективно блокуючи альфа1-адренорецептори, спричиняє розширення периферичних судин та зниження загального периферичного судинного опору (ОПСС). Поєднання блокади бета-адренорецепторів та вазодилатації має такі впливи: у хворих на артеріальну гіпертензію — зниження артеріального тиску; у хворих на ішемічну хворобу серця — протиішемічну та антиангінальну дію;у хворих з дисфункцією лівого шлуночка та недостатністю кровообігу – сприятливий вплив на гемодинамічні показники, підвищення фракції викиду та зменшення ступеня дилатації лівого шлуночка. Не впливає на ліпідний профіль, вміст калію, натрію і магнію в плазмі крові.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо карведилол швидко всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається приблизно через 1,5 години (tmax) після прийому карведилолу і становить 21 мг/л. Величина Cmax є лінійною та дозозалежною. При прийомі внутрішньо карведилол піддається пресистемному метаболізму, внаслідок якого його абсолютна біодоступність у здорових добровольців чоловічої статі становить близько 25%. Карведилол є рацематом, S стереоізомер метаболізується швидше, ніж R стереоізомер, абсолютна біодоступність прийому внутрішньо становить 15% і 31% відповідно. Максимальна концентрація в плазмі R стереоізомеру карведилолу приблизно в 2 рази вище, ніж S стереоізомеру. Дослідження in vitro показали, що карведилол є субстратом білка-переносника Рглікопротеїну,виконує роль насоса у просвіті кишечника. Результати дослідження in vivo у здорових добровольців також підтвердили роль Р-глікопротеїну у розподілі карведилолу. Розподіл Карведилол має високу ліпофільність, з білками плазми зв'язується близько 95% карведилолу. Його обсяг розподілу становить від 1,5 л/кг до 2 л/кг. Метаболізм Карведилол піддається біотрансформації в печінці шляхом окислення та кон'югації з утворенням низки метаболітів, що виводяться з жовчю. Показано існування кишково-печінкової циркуляції вихідної речовини. 4 В результаті деметилювання та гідроксилювання фенольного кільця утворюються 3 метаболіти (їх концентрації в 10 разів нижче, ніж концентрація вихідної речовини) з βадреноблокуючою активністю (у 4'-гідроксифенольного метаболіту вона приблизно в 13 разів сильніша, ніж у самого карведилолу).3 активних метаболіту мають менш виражені вазодилатуючими властивостями, ніж карведилол. 2 гідроксикарбазольних метаболітів карведилолу є надзвичайно потужними антиоксидантами, причому їх активність у цьому відношенні в 30-80 разів перевищує таку у карведилолу. Дослідження фармакокінетики карведилолу у людини показали, що метаболізм карведилолу шляхом окиснення є стереоселективним. Результати досліджень in vitro також показали, що процес окислення і гідроксилювання можуть бути залучені різні ізоферменти цитохрому Р450, включаючи ізоферменти CYP2D6, CYP3A4, CYP2E1, CYP2C9 і CYP1A2. Дослідження у здорових добровольців та пацієнтів продемонстрували, що R стереоізомер більшою мірою метаболізується за допомогою ізоферменту CYP2D6, а S стереоізомер – переважно за допомогою ізоферментів CYP2D6 та CYP2C9.Генетичний поліморфізм Результати досліджень фармакокінетики карведилолу у людини показали, що ізофермент CYP2D6 відіграє значну роль у метаболізмі R та S стереоізомерів карведилолу. Концентрації R та S стереоізомерів у плазмі збільшуються у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2D6. На відміну від інших досліджень, результати популяційних фармакокінетичних досліджень підтвердили значення генотипу ізоферменту CYP2D6 у процесі фармакокінетики R та S стереоізомерів карведилолу. Таким чином, був зроблений висновок про те, що генетичний поліморфізм ізоферменту CYP2D6 має певну клінічну значущість. Після одноразового застосування внутрішньо в дозі 50 мг близько 60% карведилолу секретується з жовчю і виводиться через кишечник протягом 11 днів у формі метаболітів.Близько 16% виводиться нирками як карведилола чи його метаболітів. Виведення нирками незміненого карведилолу не перевищує 2%. Плазмовий кліренс карведилолу досягає приблизно 600 мл/хв, період напіввиведення (Т1/2) становить близько 2,5 години. Після внутрішнього прийому загальний кліренс S стереоізомеру карведилолу був приблизно в 2 рази більше, ніж R стереоізомеру. 5 Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та порушенням функції нирок площа під кривою «концентрація-час» (AUC), Т1/2 та плазмові Cmax не змінюються. Ниркове виведення незміненого препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю зменшується, проте зміни фармакокінетичних параметрів при цьому незначно виражені. У ході проведення діалізу карведилол не виводиться,оскільки не проходить через діалізну мембрану, ймовірно завдяки тому, що сильно зв'язується з білками плазми крові. Пацієнти з порушенням функції печінки Карведилол протипоказаний пацієнтам з клінічно маніфестним порушенням функції печінки (див. розділ "Протипоказання"). Дослідження фармакокінетики у пацієнтів із цирозом печінки показало збільшення експозиції (значення AUC) карведилолу у пацієнтів з порушенням функції печінки у 6,8 разів порівняно зі здоровими добровольцями. Пацієнти з серцевою недостатністю У дослідженні у 24 японських пацієнтів із серцевою недостатністю кліренс R та S стереоізомерів карведилолу був значно нижчим порівняно з кліренсом, що раніше спостерігався, у здорових добровольців. Дані результати свідчать про те,що фармакокінетика R та S стереоізомерів карведилолу при серцевій недостатності значно змінюється. Пацієнти похилого та старечого віку Вік не має статистично значущого впливу на фармакокінетику карведилолу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Діти Кліренс, скоригований за вагою, у дітей значно вищі порівняно з дорослою популяцією пацієнтів. Пацієнти з цукровим діабетом У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією карведилол не впливає на концентрацію глюкози в крові натще та після їди, концентрацію глікозильованого гемоглобіну (HbA1) або дозу гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо. У деяких клінічних дослідженнях було показано, що у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу карведилол не спричиняє зниження толерантності до глюкози. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією,мали інсулінорезистентність (синдром Х), але без супутнього цукрового діабету, карведилол покращує чутливість до 6 інсуліну. Аналогічні результати були отримані у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу.ФармакодинамікаКарведилол – блокатор α1-, β1,- та β2-адренорецепторів, має органопротективний ефект, є антиоксидантом, що усуває вільні кисневі радикали, має антипроліферативну дію щодо гладком'язових клітин стінок судин. Карведилол являє собою рацемічну суміш R(+) і S(-) стереоізомерів, кожен з яких має однакові α-адреноблокуючі та антиоксидантні властивості. Бета-адреноблокуюча дія карведилолу носить неселективний характер і зумовлена ​​лівообертальним S(-) стереоізомером. Карведилол не має внутрішньої симпатоміметичної активності і, подібно до пропранололу, має мембраностабілізуючі властивості. Блокуючи β-адренорецептори, він знижує активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), зменшуючи вивільнення реніну,тому затримка рідини (характерна для селективних -адреноблокаторів) виникає рідко. 2 Селективно блокуючи α1-адренорецептори, карведилол знижує загальний периферичний судинний опір (ОПСС). Карведилол не надає несприятливого впливу на ліпідний профіль, зберігаючи нормальне співвідношення ліпопротеїнів високої та низької щільності (ЛПВЩ/ЛПНЩ). Ефективність Артеріальна гіпертензія У пацієнтів з артеріальною гіпертензією карведилол знижує артеріальний тиск (АТ) за рахунок поєднаної блокади β- та α1-адренорецепторів. Не всі обмеження, що стосуються традиційних β-адреноблокаторів, застосовуються до карведилолу. Зниження АТ не супроводжується одночасним збільшенням ОПСС, яке спостерігається при прийомі неселективних β-адреноблокаторів. Частота серцевих скорочень (ЧСС) дещо зменшується.Нирковий кровообіг та функція нирок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією зберігаються. Показано, що карведилол не змінює ударний об'єм крові та зменшує ОПСС; не порушує кровопостачання органів та периферичний кровотік, у тому числі у скелетній мускулатурі, передпліччях, нижніх кінцівках, шкірних покривах, головному мозку та сонній артерії. Похолодання кінцівок та підвищена стомлюваність під час фізичного навантаження спостерігаються рідко. Антигіпертензивний ефект карведилолу при артеріальній гіпертензії зберігається протягом тривалого часу. Порушення функції нирок Карведилол є ефективним засобом для лікування пацієнтів з реноваскулярною артеріальною гіпертензією, у тому числі пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перенесли пересадку нирки.Карведилол викликає поступове зниження АТ як у день проведення діалізу, так і в дні без діалізу, причому його антигіпертензивний ефект можна порівняти з таким у пацієнтів з нормальною функцією нирок. На підставі результатів, отриманих у порівняльних дослідженнях у пацієнтів, що перебувають на гемодіалізі, зроблено висновок про те, що карведилол є більш ефективним і має кращу переносимість порівняно з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК). Карведилол скорочує захворюваність і смертність серед пацієнтів з кардіоміопатією, які перебувають на діалізі. Мета-аналіз плацебо-контрольованих досліджень, що включають значну кількість пацієнтів (більше 4000) із хронічною хворобою нирок, підтвердив той факт,що лікування карведилолом пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка з або без симптоматики серцевої недостатності зменшує показник смертності та кількість явищ, зумовлених серцевою недостатністю. 3 Ішемічна хвороба серця (ІХС) У пацієнтів з ІХС карведилол має протиішемічну та антиангінальну дію (збільшення загальної тривалості фізичного навантаження, часу до розвитку депресії сегмента ST глибиною 1 мм та часу до виникнення нападу стенокардії), що зберігаються при тривалій терапії. Карведилол достовірно знижує потребу міокарда в кисні та активність симпатоадреналової системи. Також зменшує переднавантаження (тиск заклинювання в легеневій артерії та легеневий капілярний тиск) та постнавантаження (ОПСС).Хронічна серцева недостатність (ХСН) Карведилол знижує показник смертності та зменшує кількість госпіталізацій, зменшує симптоматику та покращує функцію лівого шлуночка у пацієнтів з ХСН ішемічного та неішемічного генезу. Ефекти карведилолу є дозозалежними.Клінічна фармакологіяГіпотензивні засобиПоказання до застосуванняАртеріальна гіпертензія Есенціальна гіпертензія (в монотерапії або комбінації з іншими гіпотензивними засобами, наприклад, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів або діуретиками). Ішемічна хвороба серця (у тому числі у пацієнтів з нестабільною стенокардією та безболевою ішемією міокарда). Хронічна серцева недостатність Лікування стабільної та симптоматичної легкої, помірної та тяжкої хронічної серцевої недостатності (II-IV функціонального класу за класифікацією NYHA) ішемічного або неішемічного генезу в комбінації з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та діуретиками, з або без серцевих , за відсутності протипоказаньПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до карведилолу або до будь-якого компонента препарату; гостра та хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що потребує внутрішньовенного введення інотропних засобів; клінічно значуще порушення функції печінки; вік до 18 років (ефективність та безпека карведилолу не встановлені); атріовентрикулярна блокада II та III ступеня (за винятком пацієнтів із штучним водієм ритму); виражена брадикардія (ЧСС менше 50 уд/хв); синдром слабкості синусового вузла (включаючи синоаурикулярну блокаду); тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 85 мм рт. ст.); кардіогенний шок; анамнестичні вказівки на бронхоспазм та бронхіальну астму; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу);феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів). З обережністю З обережністю застосовують препарат при хронічній обструктивній хворобі легень (ХОЗЛ), депресії, міастенії, гіпоглікемії, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, тиреотоксикозі, при обширних хірургічних втручаннях і проведенні загальної анестезії, стенокардії Принцметоліз , ниркової недостатності, псоріазіВагітність та лактаціяДослідження на тваринах виявили наявність репродуктивної токсичності. Потенційний ризик для людини невідомий. β-Адреноблокатори зменшують плацентарний кровотік, що може призвести до внутрішньоутробної загибелі плода та передчасних пологів. Крім того, у плода та новонародженого можуть виникати небажані реакції (зокрема, гіпоглікемія та брадикардія, ускладнення з боку серця та легень). Дослідження на тваринах не виявили у карведилолу тератогенного ефекту. Достатнього досвіду застосування карведолу у вагітних немає. Препарат Карведилол ШТАДА протипоказаний при вагітності, за винятком випадків, коли можливі переваги його застосування у жінок перевищують потенційний ризик для плода. У тварин карведилол та/або його метаболіти проникають у грудне молоко. Невідомо, чи проникає карведилол у грудне молоко у людини,проте більшість бетаадреноблокаторів ліпофільної структури різною мірою проникають у грудне молоко. При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЧастота небажаних реакцій класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (≥10%), часто (≥1%, більше 10%), нечасто (≥0,1%, більше 1%), рідко (≥0,01) %, більше 0,1%), дуже рідко (більше 0,01%), включаючи поодинокі випадки. Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – пневмонія, бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто – анемія; рідко – тромбоцитопенія; дуже рідко – лейкопенія. Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – реакції гіперчутливості (алергічні реакції). Порушення з боку обміну речовин і харчування: часто – збільшення маси тіла, гіперхолестеринемія, порушення глікемічного контролю (гіперглікемія, гіпоглікемія) у пацієнтів із цукровим діабетом. Порушення психіки: часто – депресія, пригнічений настрій; нечасто – порушення сну. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – запаморочення, біль голови; часто – синкопальні, пресинкопальні стани; нечасто – парестезія. Порушення органу зору: часто – порушення зору, зменшення сльозовиділення, подразнення очей. Порушення серця: дуже часто – серцева недостатність; часто – брадикардія, гіперволемія, затримка рідини; нечасто – атріовентрикулярна блокада, стенокардія. Порушення з боку судин: дуже часто – виражене зниження артеріального тиску; часто – постуральна гіпотензія, порушення периферичного кровообігу 10 (похолодання кінцівок, захворювання периферичних судин, загострення синдрому «переміжної» кульгавості та синдром Рейно), підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка, набряк легенів, бронхоспазм у схильних пацієнтів; рідко – закладеність носа. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, діарея, блювання, диспепсичні розлади, біль у животі; нечасто – запор; рідко – сухість слизової оболонки ротової порожнини. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірні реакції (у тому числі шкірний висип, дерматит, кропив'янка, свербіж шкіри, ураження шкіри за типом псоріазу та червоного плоского лишаю). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – біль у кінцівках. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – ниркова недостатність та порушення функції нирок у пацієнтів з дифузним васкулітом та/або порушенням функції нирок; рідко – порушення сечовипускання. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення потенції. Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – астенія (загальна слабкість); часто – набряки, больовий синдром. Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) та гаммаглобулінтрансферази. Опис окремих небажаних реакцій Частота виникнення небажаних реакцій не є дозозалежною, за винятком явищ запаморочення, порушення зору та брадикардії. Запаморочення, синкопальні стани, головний біль та астенія, як правило, протікають у легкій формі та частіше виникають на початку лікування. У пацієнтів з ХСН у період збільшення дози можливе збільшення симптомів серцевої недостатності та затримка рідини (див. розділ «Особливі вказівки»). Серцева недостатність була часто поширеною небажаною реакцією як у пацієнтів, які отримують карведилол (15,4%), так і у пацієнтів, які отримують плацебо (14,5%). При терапії карведилолом оборотне погіршення функції нирок спостерігалося у пацієнтів з ХСН та низьким артеріальним тиском, ішемічною хворобою серця та дифузними змінами судин та/або нирковою недостатністю (див. розділ «Особливі вказівки»). Постмаркетингові спостереження Перелічені небажані реакції були встановлені під час постмаркетингового застосування карведилолу. Порушення з боку обміну речовин: наявність у препарату β-адреноблокуючих властивостей не виключає можливість маніфестації цукрового діабету, що латентно протікає, декомпенсації вже наявного цукрового діабету або пригнічення контрінсулярної системи. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: алопеція; серйозні шкірні небажані реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса Джонсона). Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: зареєстровані рідкісні випадки нетримання сечі у жінок, оборотні після відміни карведилолу.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетична взаємодія Вплив карведилолу на фармакокінетику інших препаратів Оскільки карведилол є як субстратом, так і інгібітором Р-глікопротеїну, при його одночасному прийомі з препаратами, що транспортуються Р-глікопротеїном, біодоступність останніх може збільшуватися. Крім того, біодоступність карведилолу може змінюватись під дією індукторів або інгібіторів Р-глікопротеїну. Дігоксин У дослідженнях у здорових добровольців та пацієнтів із серцевою недостатністю відзначалося збільшення експозиції дигоксину на 20%. При цьому більший ефект спостерігався у чоловіків. Таким чином, рекомендується здійснювати контроль за концентрацією дигоксину в момент початку терапії, добору дози та відміни терапії карведилолом (див. розділ «Особливі вказівки»). При цьому карведилол не впливає на фармакокінетику внутрішньовенно введеного дигоксину. Циклоспорин У двох дослідженнях при призначенні карведилолу пацієнтам, які перенесли пересадку нирки та серця та отримували циклоспорин усередину, відзначалося підвищення концентрації циклоспорину. Виявилося, що карведилол збільшує експозицію циклоспорину при його внутрішньому прийомі в середньому на 10-20%. Щоб підтримувати концентрації циклоспорину в терапевтичному діапазоні, знадобилося зменшення дози циклоспорину в середньому на 10-20%. Механізм цієї взаємодії невідомий, проте не можна виключити інгібування карведилолом активності Р-глікопротеїну в кишечнику. У зв'язку з вираженими індивідуальними коливаннями концентрації циклоспорину рекомендується ретельний моніторинг його концентрації після початку терапії карведилолом та, при необхідності, відповідна корекція добової дози циклоспорину. У разі внутрішньовенного введення циклоспорину,будь-якої взаємодії з карведилолом не очікується. Вплив інших препаратів на фармакокінетику карведилолу Інгібітори та індуктори ізоферментів CYP2D6 та CYP2C9 можуть стереоселективно змінювати системний та/або пресистемний метаболізм карведилолу, призводячи до збільшення або зниження концентрацій R та S стереоізомерів карведилолу у плазмі крові. Деякі приклади подібних взаємодій, що спостерігалися у пацієнтів або у здорових добровольців, перераховані нижче, проте цей список не є повним. ріфампіцин У дослідженні за участю 12 здорових добровольців за одночасного введення рифампіцину експозиція карведилолу знижувалася приблизно до 60%, спостерігався ефект зниження дії карведилолу на показники систолічного АТ. Механізм цієї взаємодії невідомий, але швидше за все воно зумовлене індукцією Рглікопротеїну рифампіцином у кишечнику. Рекомендується ретельне спостереження за β-13 адреноблокуючою активністю у пацієнтів, які отримують карведилол у комбінації з рифампіцином. Аміодарон Дослідження in vitro з мікросомами людської печінки показали, що аміодарон та дезетиламіодарон пригнічували окислення R та S стереоізомеру карведилолу. У порівнянні з пацієнтами, які отримують карведилол у монотерапії, у пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують карведилол одночасно з аміодароном, концентрація R та S стереоізомерів карведилолу безпосередньо перед прийомом чергової дози збільшувалася у 2,2 рази. Ефект S стереоізомеру карведилолу проявляється за рахунок дезетиламіодарону, метаболіту аміодарону, що є потужним інгібітором ізоферменту CYP29C9. Рекомендується моніторувати β-адреноблокуючу активність у пацієнтів, які отримують карведилол одночасно з аміодароном. Флуоксетин та пароксетин У рандомізованому дослідженні з перехресним дизайном у 10 пацієнтів з серцевою недостатністю одночасний прийом флуоксетину (інгібітора ізоферменту CYP2D6) призводив до стереоселективного придушення метаболізму карведилолу – до підвищення середнього показника AUC для R(+) на 77% -) на 35% порівняно із групою пацієнтів, які отримують плацебо. Однак, різниці у побічних діях, величині АТ або ЧСС між двома групами не відзначалося. Вплив одноразово застосовуваного внутрішньо пароксетину (потужний інгібітор ізоферменту CYP2D6) на фармакокінетику карведилолу вивчався у 12 здорових добровольців. Незважаючи на значне зменшення експозиції R та S стереоізомерів карведилолу, клінічного значення воно не мало. Фармакодинамічна взаємодія Інсулін або гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо Препарати з β-адреноблокуючими властивостями можуть посилювати гіпоглікемічну дію інсуліну або гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо. Симптоми гіпоглікемії, особливо тахікардія, можуть маскуватися або слабшати. Пацієнтам, які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування, рекомендується регулярний контроль концентрації глюкози крові. Препарати, що знижують вміст катехоламінів Пацієнти, які приймають одночасно засоби з β-адреноблокуючими властивостями та засоби, що знижують вміст катехоламінів (наприклад, резерпін та інгібітори 14 моноамінооксидази), повинні перебувати під ретельним наглядом у зв'язку з ризиком розвитку артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії. Дігоксин Комбінована терапія засобів з β-адреноблокуючими властивостями та дигоксину може призводити до додаткового уповільнення атріовентрикулярної провідності. Недигідропіридинові БМКК (НБМКК), аміодарон або інші антиаритмічні засоби Одночасний прийом з карведилолом може підвищити ризик порушення атріовентрикулярної провідності. При одночасному застосуванні карведилолу та дилтіазему відзначалися окремі випадки порушень провідності (рідко – з порушеннями показників гемодинаміки). Як і у випадку з іншими препаратами з β-адреноблокуючими властивостями, застосування карведилолу разом з НБМКК типу верапамілу або дилтіазему, аміодароном або іншими антиаритмічними препаратами рекомендується проводити під контролем електрокардіограми (ЕКГ) та АТ. Клонідін Одночасне застосування клонідину з препаратами з β-адреноблокуючими властивостями може потенціювати антигіпертензивний та брадикардитичний ефект. Якщо планується припинити комбіновану терапію препаратом з β-адреноблокуючими властивостями та клонідином, першим слід відмінити β-адреноблокатор, а через кілька днів можна відмінити клонідин, поступово зменшуючи його дозу. Гіпотензивні засоби Як і інші препарати з β-адреноблокуючою активністю, карведилол може посилювати дію інших гіпотензивних засобів (наприклад, α1-адреноблокаторів) або препаратів, які викликають артеріальну гіпотензію як небажану реакцію. Кошти для загальної анестезії Слід проводити ретельне спостереження за основними показниками життєдіяльності організму під час проведення загальної анестезії у зв'язку з можливістю синергічної негативної інотропної дії карведилолу та засобів для загальної анестезії. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) Одночасний прийом НПЗЗ та β-адреноблокаторів може призводити до підвищення АТ та зниження контролю за АТ. Бронходилататори (агоністи β-адренорецепторів) Оскільки некардіоселективні β-адреноблокатори перешкоджають бронхолітичному ефекту бронходилататорів, які є стимуляторами β-адренорецепторів, необхідний ретельний контроль за пацієнтами, які отримують ці препарати.Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи достатньою кількістю рідини. Есенціальна гіпертензія Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 1 раз на добу у перші 2 дні проведення терапії, потім по 25 мг 1 раз на добу. При необхідності надалі дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до максимальної рекомендованої дози 50 мг 1 раз на добу (або розділеної на 2 прийоми). Ішемічна хвороба серця Рекомендована початкова доза становить 12,5 мг 2 рази на добу протягом перших 2 днів, потім по 25 мг 2 рази на добу. При необхідності згодом дозу можна збільшувати з інтервалами не менше 2 тижнів, доводячи до максимальної добової дози, що дорівнює 100 мг, розділеної на 2 прийоми. Хронічна серцева недостатність Дозу підбирають індивідуально, необхідно ретельне спостереження лікаря. У пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди,діуретики та інгібітори АПФ, слід 8 скоригувати їх дози до початку лікування препаратом Карведилол ШТАДА. Рекомендована початкова доза становить 3,125 мг 2 рази на день протягом 2 тижнів. Для забезпечення зазначеного режиму дозування слід застосовувати препарати карведилолу інших виробників (таблетки 3125 мг або таблетки з ризиком 625 мг). При добрій переносимості дозу збільшують з інтервалами не менше 2 тижнів до 6,25 мг 2 рази на добу (1/2 таблетки 12,5 мг 2 рази на добу), потім до 12,5 мг 2 рази на добу, потім до 25 мг 2 рази на день. Дозу слід збільшувати до максимальної дози, яка добре переноситься пацієнтом. Рекомендована максимальна доза – 25 мг 2 рази на добу для всіх пацієнтів з тяжкою ХСН та для пацієнтів з легким та помірним ступенем ХСН з масою тіла пацієнта менше 85 кг.У пацієнтів з легкою та помірною ХСН та масою тіла понад 85 кг – рекомендована максимальна доза становить 50 мг 2 рази на добу. Перед кожним збільшенням дози лікар повинен оглянути пацієнта для виявлення можливого зростання симптомів ХСН або вазодилатації. При транзиторному наростанні симптомів ХСН або затримці рідини в організмі слід збільшити дозу діуретиків, хоча іноді доводиться зменшити дозу препарату Карведилол ШТАДА або тимчасово відмінити його. Симптоми вазодилатації можна усунути зменшенням дози діуретиків. Якщо симптоми зберігаються, можна знизити дозу інгібітору АПФ (якщо пацієнт приймає), а потім при необхідності – дозу препарату Карведилол ШТАДА. У такій ситуації дозу препарату не слід збільшувати, поки симптоми посилення ХСН або артеріальної гіпотензії не покращаться.Якщо лікування препаратом Карведилол ШТАДА переривають більш ніж на 1 тиждень, його призначення відновлюють у меншій дозі, а потім збільшують відповідно до наведених вище рекомендацій. Якщо лікування препаратом Карведилол ШТАДА переривають більш ніж на 2 тижні, то лікування слід відновлювати з прийому препаратів карведилолу інших виробників у дозі 3,125 мг 2 рази на добу (таблетки 3,125 мг або таблетки з ризиком 6,25 мг), потім підбирають дозу відповідно до наведеними вище рекомендаціями. Дозування у особливих груп пацієнтів Порушення функції нирок Існуючі дані з фармакокінетики у пацієнтів з різним ступенем порушення функції нирок (включаючи ниркову недостатність) дозволяють вважати, що пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю корекції дози препарату Карведилол ШТАДА не потрібне.9 Порушення функції печінки Препарат Карведилол ШТАДА протипоказаний пацієнтам із клінічними проявами порушення функції печінки (див. розділ «Протипоказання»). Діти Безпека та ефективність застосування карведилолу у дітей та підлітків (більше 18 років) не встановлені (див. розділ «Фармакокінетика», підрозділ «Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів»). Пацієнти похилого віку Дані, які б продиктували необхідність корекції дози, відсутніякі продиктували б необхідність корекції дози, відсутніякі продиктували б необхідність корекції дози, відсутніПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця; можливі порушення дихання, бронхоспазм, блювання, сплутаність свідомості, генералізовані судоми. Слід спостерігати пацієнтів на предмет виникнення зазначених симптомів та ознак та здійснювати їх купірування відповідно до загальноприйнятої терапії, що застосовується при передозуванні β-адреноблокаторів (наприклад, атропін, інгібітори фосфодіестерази, такі як β-симпатоміметики), а також згідно з рішенням лікаря. Оскільки при тяжкому передозуванні із симптоматикою шоку можливе подовження періоду напіввиведення карведилолу та виведення препарату з депо, необхідно продовжувати підтримуючу терапію досить тривалий час. Тривалість підтримуючої/дезінтоксикаційної терапії залежить від ступеня тяжкості передозування,її слід продовжувати до стабілізації клінічного стану пацієнта. Гемодіаліз неефективний.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Форма випуску: капс. Упаковка: блістер Виробник: Штада Завод-виробник: Крафт ТОВ(Росія). .