Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Амлодипін безілат (амлодипін безілат) - 6,94 мг, еквівалентно амлодипіну - 5,00 мг; Валсартан А, субстанція-гранули - 251,35 мг (валсартан - 160,00 мг; Допоміжні речовини субстанції-гранул: целюлоза мікрокристалічна (тип 200), кроскармеллоза натрію, повідон К-25, натрію лаурилсульфат); Гідрохлортіазид – 12,50 мг; Допоміжні речовини: Маннітол, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний; Оболонка плівкова: Плівкоутворююча суміш (полівініловий спирт; макрогол-3350; титану діоксид (Е171); тальк); Барвник заліза оксид червоний (Е172). По 7, 10, 14, 15 таблеток у контурній комірковій упаковці з комбінованого матеріалу ОПА/Ал/ПВХ та фольги алюмінієвої. 1, 2, 4. 8, 12, 14 контурних осередкових упаковок (по 7 таблеток); 1, 2, 3, 6, 9 контурних осередкових упаковок (по 10 таблеток); 1, 2, 4, 6, 7 контурних осередкових упаковок (по 14 таблеток); 1, 2, 4, 6 контурних осередкових упаковок (по 15 таблеток) разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОвальні, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору з гравіюванням К1 на одній стороні. Вид на зламі: біла або майже біла шорстка поверхня з плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групагіпотензивний засіб комбінований (блокатор "повільних" кальцієвих каналів [БМКК] + ангіотензину II рецепторів антагоніст [АРА II] + діуретик)ФармакокінетикаФармакокінетичні показники амлодипіну, валсартану та ГХТЗ характеризуються лінійністю. Амлодипін Всмоктування Після прийому внутрішньо амлодипіну в терапевтичних дозах максимальна концентрація (C(max)) у плазмі досягається через 6-12 годин. Абсолютна біодоступність становить у середньому 64-80%. Їда не впливає на біодоступність амлодипіну. Розподіл Об'єм розподілу становить приблизно 21 л/кг. У дослідженнях з амлодипіном в умовах in vitro показано, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв'язується з білками плазми. Метаболізм Амлодипін інтенсивно (приблизно 90%) метаболізується у печінці з утворенням активних метаболітів. Виведення Виведення з плазми носить двофазний характер з періодом напіввиведення (Т(½)) приблизно від 30 до 50 годин. Рівноважні концентрації в плазмі досягаються після тривалого застосування протягом 7-8 днів. 10% виводиться у незміненому вигляді, 60% – у вигляді метаболітів. Валсартан Всмоктування Після прийому внутрішньо валсартану C(max) у плазмі досягається через 2-4 години. Середня абсолютна біодоступність становить 23%. При прийомі з їжею відзначається зниження біодоступності (за значенням площі під кривою «концентрація-час» [AUC]) на 40% і С(max) у плазмі крові – майже на 50%, хоча приблизно через 8 годин після прийому валсартану внутрішньо концентрації валсартану у плазмі крові у людей, які приймали його з їжею, та у групі, що отримувала валсартан натще, вирівнюються. Зниження AUC, однак, не супроводжується клінічно значущим зменшенням терапевтичного ефекту, тому валсартан можна призначати незалежно від часу їди. Розподіл Об'єм розподілу (Vd) валсартану у період рівноважного стану після внутрішньовенного введення становив близько 17 л, що вказує на відсутність екстенсивного розподілу валсартану у тканинах. Валсартан значною мірою пов'язується з білками сироватки крові (94-97%), переважно з альбумінами. Метаболізм Валсартан не піддається вираженому метаболізму (близько 20% прийнятої дози визначається як метаболітів). Гідроксильний метаболіт визначається в плазмі в низьких концентраціях (менше ніж 10% від AUC валсартану). Цей метаболіт є фармакологічно неактивним. Виведення Фармакокінетична крива валсартану носить низхідний мультиекспоненційний характер (T(½)(α)< 1 години та T(½)(β) близько 9 годин). Валсартан виводиться в основному в незміненому вигляді через кишечник (близько 83% дози) та нирками (близько 13% дози). Після внутрішньовенного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/годину та його нирковий кліренс становить 0,62 л/годину (близько 30 % від загального кліренсу). Т(½) становить 6 годин. ГХТЗ Всмоктування Всмоктування ГХТЗ після прийому внутрішньо швидке (час досягнення С(max) у плазмі крові близько 2 годин). У середньому підвищення AUC носить лінійний характер і пропорційно прийнятій внутрішньо дозі в терапевтичному діапазоні. При одночасному прийомі їжі повідомлялося як про підвищення, так і зниження системної біодоступності ГХТЗ в порівнянні з прийомом препарату натще. Величина цього впливу невелика та клінічно незначна. Абсолютна біодоступність ГХТЗ після прийому внутрішньо становить 70%. Розподіл Кінетика розподілу та елімінації загалом описується як біекспоненційна спадна функція з T(½)– 6-15 годин. При багаторазовому застосуванні кінетика ГХТЗ не змінюється і при застосуванні 1 раз на день кумуляція мінімальна. Видимий обсяг розподілу – 4-8 л/кг. 40-70% циркулюючого в плазмі крові ГХТЗ зв'язується з білками плазми, головним чином, з альбумінами. ГХТЗ також накопичується в еритроцитах у концентраціях приблизно в 3 рази, що перевищують такі в плазмі крові. Метаболізм ГХТЗ виводиться у незміненому вигляді. Виведення T(½)кінцевої фази становить 6-15 годин. При повторному застосуванні препарату кінетика ГХТЗ не змінюється, при призначенні препарату одноразово за добу накопичення препарату мінімальне. Більше 95% абсорбованої дози ГХТЗ виводиться у незміненому вигляді нирками. Амлодипін+валсартан+ГХТЗ Після прийому внутрішньо препарату Ко-ВамлосетС(max) амлодипіну, валсартану та ГХТЗ у плазмі крові досягаються через 6-8, 3 та 2 години, відповідно. Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів Пацієнти до 18 років Фармакокінетичні особливості застосування препарату Ко-Вамлосету дітей віком до 18 років не встановлені. Пацієнти похилого віку (старше 65 років) Час досягнення С(max) амлодипіну у плазмі крові у молодих пацієнтів та пацієнтів похилого віку однаковий. У пацієнтів похилого віку кліренс амлодипіну незначно знижений, що призводить до збільшення AUC та Т(½). У пацієнтів похилого віку системна дія валсартану була дещо більш вираженою, ніж у пацієнтів молодого віку, проте це не було клінічно значущим. Є обмежені дані про зниження системного кліренсу ГХТЗ у пацієнтів віком понад 65 років (здорових добровольців або пацієнтів з артеріальною гіпертензією) порівняно з молодими пацієнтами. Пацієнти з порушеннями функції нирок У пацієнтів із порушеннями функції нирок фармакокінетичні параметри амлодипіну суттєво не змінюються. Не виявлено кореляції між функцією нирок (кліренс креатиніну [КК]) та системною експозицією валсартану (AUC) у пацієнтів з різним ступенем порушення функції нирок. За наявності ниркової недостатності середні значення С(max) у плазмі крові та значення AUC ГХТЗ збільшуються, а швидкість екскреції знижується. У пацієнтів з порушенням функції нирок від легкого до помірного ступеня тяжкості Т(½) подовжується майже вдвічі. Нирковий кліренс ГХТЗ у пацієнтів з порушенням функції нирок знижений у порівнянні з нормальними показниками (близько 300 мл/хв). Препарат Ко-Вамлосет протипоказаний до застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК < 30 мл/хв), анурією та повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості (розрахункова ШКФ ≥ 30 мл/хв/1,73). м(2) площі поверхні тіла і< 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла). Пацієнти з порушенням функції печінки Є лише обмежені клінічні дані про застосування амлодипіну у пацієнтів із порушенням функції печінки. Пацієнти з порушенням функції печінки мають знижений кліренс амлодипіну, що призводить до підвищення AUC приблизно на 40-60%. У середньому у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) та помірного (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) ступеня тяжкості біодоступність (по AUC) валсартану подвоюється порівняно зі здоровими добровольцями (відповідного віку) , статі та маси тіла). Препарат Ко-Вамлосет протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).ФармакодинамікаПрепарат Ко-Вамлосет є комбінацією трьох гіпотензивних компонентів з механізмом контролю артеріального тиску (АТ), що доповнює один одного: амлодипіну (похідне дигідропіридину) –БМКК, валсартану –АРА II та гідрохлортіазиду (ГХТЗ) – тіазидного діуретика. Комбінація цих компонентів призводить до більш вираженого зниження АТ порівняно з таким на тлі монотерапії кожним препаратом окремо. Амлодипін Амлодипін, що входить до складу препарату Ко-Вамлосет, інгібує трансмембранне надходження іонів кальцію до кардіоміоцитів та гладком'язових клітин судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну пов'язаний з прямим розслаблюючим ефектом на гладкі м'язи судин, що викликає зменшення загального периферичного судинного опору (ОПСС) та зниження артеріального тиску. Експериментальні дані показують, що амлодипін зв'язується з дигідро- та недигідропіридиновими активними центрами рецептора. Скорочення кардіоміоцитів та міоцитів стінок судин відбувається завдяки проникненню в них іонів кальцію через кальцієві канали. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування амлодипінів у терапевтичних дозах спричиняє розширення судин, що призводить до зниження артеріального тиску (у положенні пацієнта «лежачи» і «стоячи»). Зниження АТ не супроводжується істотною зміною частоти серцевих скорочень (ЧСС) та активності катехоламінів при тривалому застосуванні. Концентрації препарату в плазмі корелюють з терапевтичною відповіддю як у молодих пацієнтів, так і у пацієнтів похилого віку. При артеріальній гіпертензії у пацієнтів з нормальною функцією нирок амлодипін у терапевтичних дозах призводить до зменшення опору ниркових судин, збільшення швидкості клубочкової фільтрації (СКФ) та ефективного ниркового кровотоку плазми без зміни фільтраційної фракції та вираженості протеїнурії. Також, як і при застосуванні інших БМКК, на фоні прийому амлодипіну у пацієнтів з нормальною функцією лівого шлуночка (ЛШ) спостерігалася зміна гемодинамічних показників функції серця у спокої та при фізичному навантаженні: невелике збільшення серцевого індексу без значного впливу на максимальну швидкість наростання тиску у ЛШ , на кінцево-діастолічний тиск та обсяг ЛШ. Гемодинамічні дослідження у інтактних тварин та здорових добровольців показали, що зниження АТ під впливом амлодипіну в діапазоні терапевтичних доз не супроводжується негативною інотропною дією навіть при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами. Амлодипін не змінює функцію синоатріального вузла та не впливає на атріовентрикулярну провідність у інтактних тварин та здорових добровольців. При застосуванні амлодипіну в комбінації з бета-адреноблокаторами у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або зі стенокардією зниження артеріального тиску не супроводжується небажаними змінами електрокардіографічних параметрів. Доведено клінічну ефективність амлодипіну у пацієнтів зі стабільною стенокардією, вазоспастичною стенокардією та ангіографічно підтвердженим ураженням коронарних артерій. Валсартан Валсартан – активний та специфічний АРА II, призначений для вживання. Він діє вибірково на рецептори підтипу АТ(1), які є відповідальними за ефекти ангіотензину II. Збільшення плазмової концентрації незв'язаного ангіотензину II внаслідок блокади AT(1)-рецепторів під впливом валсартану може стимулювати незаблоковані АТ(2)-рецептори, що протидіють ефектам стимуляції AT(1)-рецепторів. Валсартан не має скільки-небудь вираженої агоністичної активності щодо АТ(1)-рецепторів. Спорідненість валсартану до рецепторів підтипу АТ(1) приблизно в 20 000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу АТ(2). Валсартан не інгібує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), який перетворює ангіотензин I на ангіотензин II і викликає руйнування брадикініну. Так як при застосуванні АРА II не відбувається інгібування АПФ та накопичення брадикініну або субстанції Р, розвиток сухого кашлю малоймовірний. У порівняльних клінічних дослідженнях валсартану з інгібітором АПФ частота розвитку сухого кашлю була достовірно нижчою (р < 0,05) у пацієнтів, які отримували валсартан (у 2,6 % пацієнтів, які отримували валсартан, та у 7,9 % – отримували інгібітор АПФ). У клінічному дослідженні, яке включало пацієнтів, у яких раніше при лікуванні інгібітором АПФ розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це ускладнення було відмічено у 19,5 % випадків, при лікуванні тіазидним діуретиком – у 19,0 % випадків. У той же час у групі пацієнтів, які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігався у 68,5% випадків (р<0,05). Валсартан не вступає у взаємодію та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають важливе значення для регуляції функцій серцево-судинної системи. При лікуванні валсартаном пацієнтів з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску, яке не супроводжується зміною ЧСС. Антигіпертензивний ефект проявляється протягом 2 годин у більшості пацієнтів після одноразового прийому валсартану внутрішньо. Максимальне зниження артеріального тиску розвивається через 4-6 годин. Після прийому валсартану тривалість антигіпертензивного ефекту зберігається понад 24 години. При повторному застосуванні максимальне зниження АТ незалежно від прийнятої дози внутрішньо досягається в межах 2-4 тижнів і підтримується на досягнутому рівні в ході тривалої терапії. Різке припинення прийому валсартану не супроводжується різким підвищенням артеріального тиску або іншими небажаними клінічними наслідками.Застосування валсартану у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) (II-IV функціонального класу за класифікацією NYHA) призводить до значного зниження кількості госпіталізацій щодо серцево-судинних захворювань (що особливо виражено у пацієнтів, які не отримують інгібітори АПФ або бета-адреноблокатори). При прийомі валсартану у пацієнтів із лівошлуночковою недостатністю (зі стабільними показниками гемодинаміки) або з порушенням функції ЛШ після перенесеного інфаркту міокарда відзначається зниження серцево-судинної смертності. ГХТЗ Точкою застосування дії тіазидних діуретиків є дистальні звивисті ниркові канальці. При впливі тіазидних діуретиків на високочутливі рецептори дистальних канальців кіркового шару нирок відбувається пригнічення реабсорбції іонів натрію та хлору. Пригнічення ко-транспортної системи іонів натрію і хлору, мабуть, відбувається за рахунок конкуренції за ділянки зв'язування іонів хлору в цій системі. В результаті цього виведення іонів натрію та хлору збільшується приблизно рівною мірою. Внаслідок діуретичної дії спостерігається зменшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), внаслідок чого підвищується активність реніну, секреція альдостерону, виведення нирками калію та, отже, зниження вмісту калію у сироватці крові.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія ІІ та ІІІ ступеня.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до амлодипіну, валсартану, ГХТЗ, інших похідних сульфонаміду та дигідропіридинового ряду, а також інших допоміжних компонентів препарату. Спадковий ангіоневротичний набряк або набряк у пацієнтів на тлі попередньої терапії АРА II. Вагітність, планування вагітності та період грудного вигодовування. Печінкова недостатність, біліарний цироз та холестаз. Тяжкі порушення функції нирок (КК < 30 мл/хв), анурія, пацієнти на гемодіалізі. Рефрактерна до адекватної терапії гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіперкальціємія, а також гіперурикемія з клінічними проявами. Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск < 90 мм рт. ст.), колапс, кардіогенний шок. Клінічно значущий стеноз аорти. Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда. Одночасне застосування з аліскіреном та препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або сутінними та тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла). Одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією. Якщо у Вас одне з перелічених нижче захворювань перед прийомом препарату, повідомте про це лікаря. Слід бути обережним при застосуванні препарату у пацієнтів з одностороннім або двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, при станах, що супроводжуються зниженням ОЦК та водно-електролітними порушеннями: нефропатії, що супроводжуються втратою солей, преренальне (кардіогенне) порушення. гіперкальціємією, у пацієнтів з мітральним або аортальним стенозом, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, гіпокаліємією, гіпонатріємією, гіпомагніємією, гіпохлоремією, у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, з гострим коронарним синдромом, з цукровим діабетом, гіперурикемією, підвищеними концентраціями холестерину та тригліцеридів у плазмі крові, у пацієнтів із закритокутовою глаукомою,у пацієнтів з немеланомним раком шкіри (НМРК) в анамнезі (див. розділ "Особливі вказівки"), а також у пацієнтів після трансплантації нирки. Слід бути обережними при застосуванні препарату пацієнтами похилого віку. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні препарату Ко-Вамлосетс солями калію, калійзберігаючими діуретиками, калій містять замінниками харчової солі, а також з лікарськими засобами, які можуть викликати підвищення вмісту калію в плазмі крові (наприклад, гепарином).Вагітність та лактаціяЯк і будь-який препарат, що впливає на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), препарат Ко-Вамлосет не повинен застосовуватися у жінок, які планують вагітність. При призначенні будь-якого препарату, що впливає на РААС, лікаря слід проінформувати жінок дітородного віку про потенційну небезпеку цих препаратів під час вагітності. Застосування препарату Ко-Вамлосетпри вагітності протипоказане. Відомо, що застосування інгібіторів АПФ, що впливають на РААС, у II та III триместрах вагітності призводить до пошкодження або загибелі плода, що розвивається. З огляду на механізм дії АРА II не можна виключити ризик для плода. За даними ретроспективного аналізу застосування інгібіторів АПФ у І триместрі вагітності супроводжувалося розвитком патології плода та новонародженого. ГХТЗ проникає крізь плаценту. При застосуванні тіазидних діуретиків, включаючи ГХТЗ, при вагітності можливий розвиток ембріональної або неонатальної жовтяниці або тромбоцитопенії, а також інших небажаних реакцій, що спостерігаються у дорослих пацієнтів. При ненавмисному прийомі валсартану у вагітних описані випадки розвитку спонтанних абортів, маловоддя та порушення функції нирок у новонароджених. Даних щодо застосування амлодипіну вагітними недостатньо,щоб судити про його вплив на плід. Якщо вагітність діагностована під час лікування препаратом Ко-Вамлосет, препарат слід відмінити якнайшвидше. Невідомо, чи виділяється валсартан та/або амлодипін із грудним молоком. В експериментальних дослідженнях відзначено виділення валсартану із грудним молоком. ГХТЗ також виділяється із грудним молоком. Застосування препарату Ко-Вамлосет протипоказане у період грудного вигодовування. Застосування у дітей та підлітків віком до 18 років Оскільки безпека та ефективність препарату Ко-Вамлосету дітей та підлітків (молодше 18 років) не встановлені, препарат не рекомендується застосовувати у пацієнтів цієї категорії.Побічна діяНижче представлений профіль безпеки комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ, заснований на клінічних дослідженнях при застосуванні комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ та відомому профілі безпеки окремих компонентів: амлодипін, валсартан та ГХТЗ. Короткий огляд профілю безпеки Безпека застосування комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ оцінювали при застосуванні максимальної дози 10 мг + 320 мг + 25 мг в одному контрольованому короткостроковому (8 тижнів) клінічному дослідженні за участю 2271 пацієнта, 582 з яких отримували валсартан у комбінації з ГМТ. Небажані реакції, як правило, були легкими та короткочасними і лише в окремих випадках вимагали припинення лікування. У даному клінічному дослідженні з активним контролем найпоширенішими причинами припинення терапії комбінацією амлодипін + валсартан + ГХТЗ були запаморочення та артеріальна гіпотензія (0,7%). У 8-тижневому контрольованому клінічному дослідженні були відсутні значні нові та несподівані небажані реакції при трикомпонентній терапії порівняно з відомими ефектами монотерапії або двокомпонентної терапії. У 8-тижневому контрольованому клінічному дослідженні зміни лабораторних показників при застосуванні комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ були слабовираженими та відповідали фармакологічному механізму дії окремих компонентів. Присутність валсартану у трикомпонентній комбінації послаблювала гіпокаліємічний ефект ГХТЗ. Перелік небажаних реакцій у формі таблиці Наступні небажані реакції, класифіковані за класами систем органів MedDRA та частотою народження, відносяться до комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ та амлодипіну, валсартану та ГХТЗ окремо. Класифікація частоти розвитку побічних ефектів, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥ 1/10 часто від ≥ 1/100 до < 1/10 нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100 рідко від ≥ 1/10000 до < 1/1000 дуже рідко <1/10000 частота невідома може бути оцінена з урахуванням наявних даних. Клас систем органів з MedDRA Небажані реакції Частота розвитку Амлодипін + валсартан + ГХТЗ Амлодипін Валсартан ГХТЗ Порушення з боку крові та лімфатичної системи Агранулоцитоз, недостатність кісткового мозку - - - Дуже рідко Зниження гемоглобіну та гематокриту - - Частота невідома - Гемолітична анемія - - - Дуже рідко Лейкопенія - Дуже рідко - Дуже рідко Нейтропенія - - Частота невідома - Тромбоцитопенія, іноді з пурпурою - Дуже рідко Частота невідома Рідко Апластична анемія - - - Частота невідома Порушення з боку імунної системи Гіперчутливість - Дуже рідко Частота невідома Дуже рідко Порушення з боку обміну речовин та харчування Анорексія Не часто - - - Гіперкальціємія Не часто - - Рідко Гіперглікемія - Дуже рідко - Рідко Гіперліпідемія Не часто - - - Гіперурикемія Не часто - - Часто Гіпохлоремічний алкалоз - - - Дуже рідко Гіпокаліємія Часто - - Дуже часто Гіпомагніємія - - - Часто Гіпонатріємія Не часто - - Часто Погіршення порушення обміну речовин при цукровому діабеті - - - Рідко Порушення психіки Депресія - Не часто - Рідко Безсоння/порушення сну Не часто Не часто - Рідко Перепади настрою - Не часто - - Сплутаність свідомості - Рідко - - Порушення з боку нервової системи Порушення координації Не часто - - - Запаморочення Часто Часто - Рідко Постуральне запаморочення, запаморочення при фізичному навантаженні Не часто - - - Дисгевзія Не часто Не часто - - Екстрапірамідний синдром - Частота невідома - - Головний біль Часто Часто - Рідко Гіпертонус - Дуже рідко - - Загальмованість Не часто - - - Парестезія Не часто Не часто - Рідко Периферична нейропатія, нейропатія Не часто Дуже рідко - - Сонливість Не часто Часто - - Непритомність Не часто Не часто - - Тремор - Не часто - - Гіпестезія - Не часто - - Порушення з боку органу зору Гостра закритокутова глаукома - - - Частота невідома Порушення зору - Не часто - - Порушення гостроти зору Не часто Не часто - Рідко Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення Дзвін у вухах - Не часто - - Вертіго Не часто - Не часто - Порушення з боку серця Відчуття серцебиття - Часто - - Тахікардія Не часто - - - Аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібриляцію передсердь) - Дуже рідко - Рідко Інфаркт міокарда - Дуже рідко - - Порушення з боку судин Гіперемія - Часто - - Артеріальна гіпотензія Часто Не часто - - Ортостатична гіпотензія Не часто - - Часто Флебіт, тромбофлебіт Не часто - - - Васкуліт - Дуже рідко Частота невідома - Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Кашель Не часто Дуже рідко Не часто - Задишка Не часто Не часто - - Пригнічення дихання, набряк легень, пневмоніт - - - Дуже рідко Риніт - Не часто - - Першіння у горлі Не часто - - - Порушення з боку травної системи Дискомфорт у животі, біль у верхній частині живота Не часто Часто Не часто Рідко Запах із рота Не часто - - - Зміна ритму дефекації - Не часто - - Запор - - - Рідко Зниження апетиту - - - Часто Діарея Не часто Не часто - Рідко Сухість слизової оболонки ротової порожнини Не часто Не часто - - Диспепсія Часто Не часто - - Гастрит - Дуже рідко - - Гіперплазія ясен - Дуже рідко - - Нудота Не часто Часто - Часто Панкреатит - Дуже рідко - Дуже рідко Блювота Не часто Не часто - Часто Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Відхилення від норми показників печінкових проб, включаючи підвищення концентрації білірубіну у плазмі крові - Дуже рідко** Частота невідома - Гепатит - Дуже рідко - - Внутрішньопечінковий холестаз, жовтяниця - Дуже рідко - Рідко Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Алопеція - Не часто - - Ангіоневротичний набряк - Дуже рідко Частота невідома - Бульозний дерматит - - Частота невідома - Реакції за типом шкірного червоного вовчаку, реактивація шкірного червоного вовчаку - - - Дуже рідко Мультиформна еритема - Дуже рідко - Частота невідома Екзантема - Не часто - - Підвищене потовиділення Не часто Не часто - - Реакція фоточутливості* - Дуже рідко - Рідко Кожний зуд Не часто Не часто Частота невідома - Пурпура - Не часто - Рідко Висипання на шкірі - Не часто Частота невідома Часто Зміна кольору шкіри - Не часто - - Кропивниця та інші форми висипу - Дуже рідко - Часто Некротизуючий васкуліт та токсичний епідермальний некроліз - - - Дуже рідко Ексфоліативний дерматит - Дуже рідко - - Синдром Стівенса-Джонсона - Дуже рідко - - Набряк Квінке - Дуже рідко - - Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Артралгія - Не часто - - Біль у спині Не часто Не часто - - Припухлість суглобів Не часто - - - М'язові спазми Не часто Не часто - Частота невідома М'язова слабкість Не часто - - - Міалгія Не часто Не часто Частота невідома - Біль у кінцівці Не часто - - - Припухлість гомілковостопного суглоба - Часто - - Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Підвищення концентрації креатиніну у плазмі крові Не часто - Частота невідома - Порушення сечовипускання - Не часто - - Ніктурія - Не часто - - Поллакіурія Часто Не часто - - Порушення функції нирок - - - Частота невідома Гостра ниркова недостатність Не часто - - Частота невідома Порушення функції нирок та ниркова недостатність - - Частота невідома Рідко Порушення з боку статевих органів та молочної залози Імпотенція Не часто Не часто - Часто Гінекомастія - Не часто - - Загальні розлади та порушення у місці введення Абазія, порушення ходи Не часто - - - Астенія Не часто Не часто - Частота невідома Дискомфорт, нездужання Не часто Не часто - - Стомлюваність Часто Часто Не часто - Біль у грудях несерцевого походження Не часто Не часто - - Набряк Часто Часто - - Біль - Не часто - - Піретична реакція - - - Частота невідома Лабораторні та інструментальні дані Підвищення концентрації ліпідів у плазмі крові - - - Дуже часто Підвищення концентрації азоту сечовини у плазмі крові Не часто - - - Підвищення концентрації сечової кислоти у плазмі крові Не часто - - - Глюкозурія - - - Рідко Зниження вмісту калію у плазмі крові Не часто - - - Підвищення вмісту калію у плазмі крові - - Частота невідома - Збільшення маси тіла Не часто Не часто - - Зниження маси тіла - Не часто - - * Див. розділ «Особливі вказівки. Реакція фоточутливості. ** В основному відповідає холестазу.Взаємодія з лікарськими засобамиАмлодипін При монотерапії амлодипіном не відзначається клінічно значущої взаємодії з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином для під'язичного застосування, дигоксином, варфарином, аторвастатином, сідмінід НПЗП), антибіотиками та гіпоглікемічними лікарськими засобами для прийому внутрішньо. Одночасний прийом амлодипіну та етанолу не впливає на фармакокінетику останнього. Інгібітори ізоферменту CYP3A4 При одночасному застосуванні амлодипіну в дозі 5 мг на добу з дилтіаземом у дозі 180 мг на добу у пацієнтів похилого віку з артеріальною гіпертензією відзначалося збільшення системної експозиції амлодипіну в 1,6 раза. При застосуванні амлодипіну з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол та ритонавір) можливе ще більш виражене збільшення системної експозиції амлодипіну. Необхідно обережно застосовувати амлодипін з інгібіторами ізоферменту CYP3A4. У зв'язку з пригніченням ізоферменту CYP3A4 при одночасному прийомі з грейпфрутовим соком біодоступність амлодипіну може збільшуватися. Однак у клінічному дослідженні у здорових добровольців не було виявлено значних змін фармакокінетики при прийомі амлодипіну у дозі 10 мг із 240 мл грейпфрутового соку. Індуктори ізоферменту CYP3A4 Оскільки застосування амлодипіну з індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон, рифампіцин, рослинні препарати, що містять Звіробій продірявлений) може призводити до вираженого зменшення його концентрації в плазмі. . Симвастатин Багаторазове одночасне застосування симвастатину в дозі 80 мг на добу та амлодипіну в дозі 10 мг на добу веде до збільшення експозиції симвастатину в плазмі на 77 %. Рекомендується зменшити дозу симвастатину до 20 мг на добу у пацієнтів, які приймають амлодипін. Такролімус Існує ризик збільшення сироваткової концентрації такролімусу при одночасному застосуванні з амлодипіном. Для того, щоб уникнути токсичності такролімусу, при застосуванні амлодипіну у пацієнтів, які отримують такролімус, необхідні моніторинг сироваткової концентрації такролімусу та корекція його дози у разі потреби. Кларитроміцин Кларитроміцин є інгібітором ізоферменту CYP3A4. Існує підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які одночасно застосовують кларитроміцин з амлодипіном. При одночасному застосуванні амлодипіну з кларитроміцином рекомендується ретельне спостереження за пацієнтами. Валсартан Встановлено, що при монотерапії валсартаном відсутня клінічно значуща взаємодія з наступними лікарськими засобами: циметидином, варфарином, фуросемідом, дигоксином, атенололом, індометацином, ГХТЗ, амлодипіном, глібенкламідом. Подвійна блокада РААС при застосуванні АРА II, інгібіторів АПФ або аліскірену Одночасне застосування АРА II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів . Одночасне застосування АРА IIc інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів. Одночасне застосування АРА II з іншими препаратами, що впливають на РААС, призводить до збільшення частоти виникнення випадків гіпотензії, гіперкаліємії, порушення функції нирок. Необхідно контролювати показники АТ, функції нирок, а також вміст електролітів плазми при застосуванні препарату Ко-Вамлосетс іншими препаратами, що впливають на РААС. Препарати та речовини, що впливають на вміст калію у сироватці крові При одночасному застосуванні з біологічно активними добавками, що містять калій, калійзберігаючими діуретиками, еплереном, калійвмісними замінниками солі або з іншими препаратами, які можуть викликати збільшення вмісту калію в плазмекрові (наприклад, з гепарином), слід дотримуватися обережності та проводити регулярний контроль вмісту кал. НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) Можливе зменшення діуретичної та антигіпертензивної дії валсартану при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, наприклад, з похідними саліцилової кислоти, індометацином. Більше того, у пацієнтів похилого віку із супутньою гіповолемією (у тому числі внаслідок прийому діуретиків) або з порушеною функцією нирок одночасне застосування АРА II та нестероїдних протизапальних засобів, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, може призвести до погіршення функції нирок. У пацієнтів цієї групи рекомендовано проведення контролю функції нирок. Білки-переносники Одночасне застосування валсартану з інгібіторами білка-переносника ОАТР1В1 (рифампіцин, циклоспорин) та з інгібітором білка-переносника MRP2 (ритонавір) може проводити збільшення системної біодоступності валсартану. ГХТЗ Інші гіпотензивні препарати Тіазидні діуретики посилюють антигіпертензивний ефект інших гіпотензивних препаратів (у тому числі гуанетидину, метилдопи, бета-адреноблокаторів, вазодилатувальних засобів, БМКК, інгібіторів АПФ, АРА II, прямих інгібіторів реніну). Курареподібні міорелаксанти Тіазидні діуретики, включаючи ГХТЗ, потенціюють дію курареподібних міорелаксантів (наприклад, тубокурарину хлорид). НПЗП Можливе зменшення діуретичної та антигіпертензивної дії тіазидного компонента препарату Ко-Вамлосет при одночасному застосуванні з НПЗП, наприклад, з ацетилсаліциловою кислотою, індометацином. Супутня гіповолемія може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності. Лікарські препарати, що впливають на вміст калію в сироватці крові Ризик розвитку гіпокаліємії збільшується при одночасному застосуванні інших діуретиків, глюкокортикостероїдів, адренокортикотропного гормону, амфотерицину, карбеноксолону та ацетилсаліцилової кислоти (у дозі більше 3 г). Лікарські препарати, що впливають на вміст натрію в сироватці крові Гіпонатріємічний ефект, що викликається діуретиками, може посилюватися при одночасному застосуванні з антидепресантами, антипсихотичними, протисудомними препаратами тощо. Слід бути обережним при тривалому одночасному застосуванні препарату Ко-Вамлосетс вищезазначеними препаратами. Гіпоглікемічні засоби При застосуванні ГХТЗ відзначається зміна толерантності до глюкози, у зв'язку з чим у пацієнтів з цукровим діабетом може знадобитися корекція доз інсуліну та гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо. Оскільки при застосуванні ГХТЗ з метформіном можливий розвиток лактоацидозу (внаслідок порушення функції нирок на фоні терапії ГХТЗ), слід бути обережним при застосуванні препарату Ко-Вамлосету пацієнтів, які отримують лікування метформіном. Серцеві глікозиди Гіпокаліємія та гіпомагніємія (небажані ефекти тіазидних діуретиків) можуть сприяти розвитку порушень ритму серця у пацієнтів, які отримують серцеві глікозиди. Н- та м-холіноблокатори Н- та м-холіноблокатори (в т.ч. атропін, біпериден) можуть збільшувати біодоступність ГХТЗ, що пов'язано зі зменшенням перистальтики шлунково-кишкового тракту та швидкості спорожнення шлунка. Відповідно, стимулятори моторики шлунково-кишкового тракту (цизаприд) можуть зменшувати біодоступність ГХТЗ. Аніонообмінні смоли Всмоктування ГХТЗ зменшується у присутності колестираміну та колестиполу. ГХТЗ слід приймати за 4 години до або через 4-6 годин після прийому зазначених сполук. Вітамін D та солі кальцію Одночасний прийом ГХТЗ з вітаміном D або препаратами кальцію може призводити до збільшення вмісту кальцію у сироватці крові. Циклоспорин При одночасному застосуванні ГХТЗ та циклоспорину збільшується ризик розвитку гіперурикемії та поява симптомів, що нагадують подагру. Метилдопа Повідомлялося про випадки розвитку гемолітичної анемії при одночасному застосуванні ГХТЗ та метилдопи. Інші види взаємодії Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи ГХТЗ, може призвести до збільшення частоти реакцій гіперчутливості до алопуринолу, збільшення ризику розвитку побічних ефектів амантадину, посилення гіперглікемічного ефектадіазоксиду, зменшення виведення нирками препаратів, що володіють цитотоксичною дією. . Також ГХТЗ може зменшувати відповідь організму на введення пресорних амінів (норадреналін), проте цей ефект клінічно незначний і не може перешкоджати одночасному застосуванню препаратів. Етанол, барбітурати та наркотичні засоби Одночасне застосування з ГХТЗ може сприяти розвитку ортостатичної гіпотензії. Загальні лікарські взаємодії для валсартану та ГХТЗ Препарати літію При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ, АРА II або тіазидними діуретиками відзначалося оборотне збільшення вмісту літію у сироватці крові та пов'язане з цим посилення токсичних проявів. Ризик токсичних проявів, пов'язаних із застосуванням препаратів літію, може додатково збільшуватися при одночасному застосуванні з препаратом Ко-Вамлосет, оскільки нирковий кліренс препаратів літію сповільнюється під впливом тіазидних діуретиків. У зв'язку з цим рекомендується проводити ретельний контроль вмісту літію у сироватці крові.Спосіб застосування та дозиПрепарат Ко-Вамлосет слід приймати внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від часу їди. Рекомендована добова доза – 1 таблетка, що містить амлодипін + валсартан + ГХТЗ у дозі 5 мг + 160 мг + 12,5 мг, 10 мг + 160 мг + 12,5 мг (у вигляді препарату Ко-Вамлосет, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 5 мг + 160 мг + 12,5 мг, 10 мг + 160 мг + 12,5 мг) або 1 таблетка, що містить амлодипін + валсартан + ГХТЗ у дозі 10 мг + 160 мг + 25 мг (у вигляді препарату Ко-Вамлосет, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 10мг + 160мг + 25мг). Препарат Ко-Вамлосет приймається 1 раз на добу. Для зручності пацієнти, які отримують монотерапію амлодипіном, валсартаном та ГХТЗ в окремих таблетках, можуть бути переведені на терапію препаратом Ко-Вамлосет, що містить ті ж дози активних компонентів. При недостатньому контролі АТ на тлі подвійної комбінованої терапії (валсартан+ГХТЗ, амлодипін+валсартан та амлодипін+ГХТЗ) пацієнти можуть бути переведені на потрійне комбіноване лікування препаратом Ко-Вамлосет у відповідних дозах. Доза препарату Ко-Вамлосет підбирається після раніше проведеного титрування доз монокомпонентних лікарських препаратів, що містять діючі речовини, що входять до складу препарату Ко-Вамлосет. Якщо потрібна зміна дози однієї з діючих речовин у складі препарату Ко-Вамлосет (наприклад, у зв'язку з новодіагностованим захворюванням, зміною стану пацієнта або лікарською взаємодією),то потрібний індивідуальний підбір доз окремих компонентів. У пацієнтів з дефіцитом натрію та/або гіповолемією, наприклад, у пацієнтів, які отримують високі дози діуретиків, можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії на початку терапії препаратом Ко-Вамлосет. Цю комбінацію слід застосовувати лише після корекції гіпонатріємії та/або гіповолемії. У випадку, якщо у пацієнта відзначаються дозозалежні побічні ефекти при застосуванні подвійної комбінованої терапії будь-якими компонентами препарату Ко-Вамлосет, для досягнення порівняльного зниження АТ можливе застосування препарату Ко-Вамлосет, що містить нижчу дозу активного компонента, що спричинив цей побічний ефект. Збільшувати дозу можна через два тижні після початку терапії. Максимальний антигіпертензивний ефект препарату Ко-Вамлосет відзначається через 2 тижні після збільшення дози. Максимальна доза становить 10 мг + 320 мг + 25 мг на добу. Застосування у пацієнтів віком від 65 років. Корекція дози препарату не потрібна. У пацієнтів цієї категорії при необхідності можливе зменшення початкової дози до найменшої дози амлодипіну, тобто. 1 таблетка, що містить амлодипін + валсартан + ГХТЗ у дозі 5 мг + 160 мг + 12,5 мг (у вигляді препарату Ко-Вамлосет, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг + 160 мг + 12,5 мг) або 5 мг + 160 мг + 25 мг (у вигляді препарату Ко-Вамлосет, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг + 160 мг +25 мг). Застосування у дітей та підлітків віком до 18 років Оскільки безпека та ефективність препарату Ко-Вамлосету дітей та підлітків (молодше 18 років) не встановлені, препарат не рекомендується застосовувати у пацієнтів цієї категорії. Пацієнти з порушенням функції нирок Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (ШКФ ≥ 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла, але ≤ 90 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) корекція початкової дози не потрібні. Препарат не слід застосовувати у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) внаслідок наявності у складі препарату ГХТЗ. Застосування тіазидних діуретиків у монотерапії у пацієнтів з порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) є неефективним, однак одночасне застосування з «петльовими» діуретиками у пацієнтів даної категорії можливе. Пацієнти з порушенням функції печінки Внаслідок наявності у складі валсартану, ГХТЗ та амлодипіну препарат Ко-Вамлосет протипоказаний у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (> 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня без холестазу мг валсартану, і тому препарат Ко-Вамлосет (містить 160 мг валсартану) не може бути застосований у цієї групи пацієнтів (див. розділи "Протипоказання", "Особливі вказівки" та "Фармакологічні властивості. Фармакокінетика"). Рекомендації щодо дозування амлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня не розроблені. У пацієнтів цієї категорії при необхідності слід призначати препарат з найменшою дозою амлодипіну.ПередозуванняДані про випадки передозування препарату нині відсутні. Амлодипін Передозування амлодипіну може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та можливої ​​рефлекторної тахікардії. Повідомлялося також про виникнення вираженого та тривалого зниження АТ аж до розвитку шоку з летальним кінцем. Валсартан При передозуванні валсартану очікується розвиток вираженого зниження АТ та запаморочення. У разі виникнення вираженого зниження АТ, пацієнту слід надати горизонтальне положення з піднятими ногами та вжити активних заходів щодо підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи регулярний контроль діяльності серця та дихальної системи, ОЦК та кількості сечі, що виділяється. Задля підтримання нормального тонусу судин за відсутності протипоказань можливе застосування вазопресорних препаратів. Якщо препарат Ко-Вамлосет був прийнятий нещодавно, блювання чи промивання шлунка можуть бути ефективними. Застосування активованого вугілля у здорових добровольців супроводжувалося зниженням абсорбції амлодипіну. Валсартан та амлодипін за допомогою гемодіалізу не видаляються, тоді як для виведення ГХТЗ гемодіаліз може бути ефективним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБезпека та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлено. Дефіцит натрію/або гіповолемія Виражена артеріальна гіпотензія, включаючи ортостатичну гіпотензію, відзначалася у 1,7% пацієнтів, які отримували максимальну дозу комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ (10мг + 320мг + 25мг) порівняно з 1,8% пацієнтів, які отримували комбінацію валЗартан + ГХ 320 мг + 25 мг), 0,4 % пацієнтів, які отримували комбінацію амлодипін + валсартан (10 мг + 320 мг) та 0,2 % пацієнтів, які отримували комбінацію амлодипін + ГХТЗ (25 мг + 10 мг) у контрольованому дослідженні за участю пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією помірного або тяжкого ступеня. У пацієнтів з дефіцитом натрію/або гіповолемією, наприклад, у пацієнтів, які отримують високі дози діуретиків, можливий розвиток симптоматичної гіпотензії на початку терапії препаратом Ко-Вамлосет. Цю комбінацію слід застосовувати лише після корекції гіпонатріємії та/або гіповолемії. У разі розвитку вираженої артеріальної гіпотензії на фоні застосування препарату Ко-Вамлосет пацієнта слід привести до положення лежачи на спині і, якщо необхідно, провести внутрішньовенну інфузію 0,9% розчину натрію хлориду. Лікування препаратом можна продовжити після стабілізації артеріального тиску. Зміни вмісту електролітів у плазмі крові Ко-Вамлосет У контрольованому дослідженні у багатьох пацієнтів при застосуванні комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ ефекти валсартану у дозі 320 мг та ГХТЗ у дозі 25 мг на вміст калію у сироватці крові майже врівноважували один одного. В інших пацієнтів один із ефектів міг переважати. Періодичне визначення вмісту електролітів у плазмі з метою виявлення можливого дисбалансу електролітів слід виконувати через встановлені інтервали часу. Періодичне визначення вмісту електролітів, зокрема калію, у сироватці крові слід проводити з відповідними інтервалами з метою виявлення можливих електролітних порушень, особливо у пацієнтів з факторами ризику, наприклад, з порушенням функції нирок, застосуванням інших лікарських засобів або наявністю електролітних порушень в анамнезі. Валсартан Одночасне застосування з біологічно активними добавками, що містять калій, калійзберігаючими діуретиками, еплереном, калій, що містять замінники солі або з іншими препаратами, які можуть викликати збільшення вмісту калію в плазмі крові (наприклад, з гепарином), не рекомендується. Слід контролювати вміст калію у плазмі крові. ГХТЗ Терапію препаратом Ко-Вамлосет слід починати тільки після усунення гіпокаліємії та супутньої гіпомагніємії. Тіазидні діуретики можуть сприяти повторному виникненню гіпокаліємії або посилювати вже наявну гіпокаліємію. Тіазидні діуретики слід застосовувати з обережністю у пацієнтів зі станами, при яких спостерігаються підвищені втрати калію, наприклад, при нефропатії, та преренальним (кардіогенним) порушенням функції нирок. Якщо гіпокаліємія розвивається на фоні лікування ГХТЗ, застосування препарату Ко-Вамлосет слід припинити до стабільної нормалізації вмісту калію у плазмі. Тіазидні діуретики можуть сприяти повторному розвитку гіпонатріємії та гіпохлоремічного алкалозу або посилювати вже наявну гіпонатріємію. Відзначалася гіпонатріємія, що супроводжується неврологічними симптомами (нудота, прогресуюча дезорієнтація, апатія). Лікування ГХТЗ слід розпочинати лише після усунення вже наявної гіпонатріємії. У разі тяжкої або швидко розвивається гіпонатріємії на фоні застосування комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ лікування необхідно припинити до нормалізації вмісту натрію у плазмі крові. У всіх пацієнтів, які отримують тіазидні діуретики, необхідно періодично контролювати стан на предмет електролітних порушень, особливо вмісту калію, натрію та магнію у плазмі крові. Порушення функції нирок Тіазидні діуретики можуть сприяти розвитку азотемії у пацієнтів із хронічним захворюванням нирок. При застосуванні препарату Ко-Вамлосет у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендовано періодично контролювати вміст електролітів (включаючи калій), концентрації креатиніну та сечової кислоти у сироватці крові. Препарат Ко-Вамлосет протипоказаний пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (КК < 30 мл/хв), анурією та пацієнтам, які перебувають на діалізі (див. розділ «Протипоказання»). Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня (ШКФ ≥ 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) корекція дози препарату Ко-Вамлосет не потрібна. Стеноз ниркової артерії У пацієнтів з одностороннім або двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки прийом препарату Ко-Вамлосет може супроводжуватися підвищенням концентрацій сечовини та креатиніну в сироватці крові, тому у таких пацієнтів препарат Ко-Вамлосет повинен застосовуватися з обережністю. Трансплантація нирки На сьогоднішній день відсутні дані про безпечне застосування комбінації амлодипін + валсартан + ГХТЗ пацієнтів після трансплантації нирки. Порушення функції печінки Валсартан виводиться, головним чином, у незміненій формі із жовчю. T(½) амлодипіну тривалий, і значення AUC вищі у пацієнтів з порушенням функції печінки; рекомендацій щодо підбору дози немає. У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня без холестазу максимальна рекомендована доза становить 80 мг валсартану, тому препарат Ко-Вамлосет протипоказаний цим пацієнтам. Ангіоневротичний набряк У пацієнтів, які отримували валсартан, відзначався ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані та глотки, що спричиняє обструкцію дихальних шляхів та/або набряк обличчя, губ, гортані та/або язика. Деякі з цих пацієнтів раніше відзначали ангіоневротичний набряк на фоні застосування інших лікарських засобів, включаючи інгібітори АПФ. У разі розвитку ангіоневротичного набряку, прийом препарату Ко-Вамлосет слід негайно припинити та не застосовувати препарат повторно. ХСН та ішемічна хвороба серця/стан після інфаркту міокарда У сприйнятливих пацієнтів можливі зміни функції нирок унаслідок інгібування РААС. У пацієнтів, функція нирок яких залежить від активності РААС (наприклад, пацієнти з ХСН III-IV функціонального класу [за класифікацією NYHA]), терапія інгібіторами АПФ та АРA II може супроводжуватися олігурією та/або прогресуючою азотемією і в поодиноких випадках може призводити до гострої ниркової недостатності та смерті. Аналогічні результати відзначалися і натомість терапії валсартаном. Оцінка стану пацієнтів з ХСН або після інфаркту міокарда завжди повинна включати обстеження функції нирок. У довгостроковому плацебо-контрольованому дослідженні (PRAISE-2) амлодипіну у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA неішемічної етіології на фоні застосування амлодипіну відзначалася підвищена частота народження набряку легенів, незважаючи на незначну відмінність у частоті розвитку посилення серцевої недостатності плацебо. У пацієнтів з ХСН ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA БМКК, включаючи амлодипін, слід застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть збільшити ризик розвитку серцево-судинних подій та смерті. Рекомендується бути обережним у пацієнтів з ХСН та ішемічною хворобою серця, оскільки наявні дані в цих популяціях пацієнтів обмежені. Стеноз аортального та мітрального клапана Як і при застосуванні інших судинно-розширювальних засобів, слід бути обережними у пацієнтів зі стенозом мітрального клапана або вираженим стенозом аортального клапана, що має невисокий ступінь тяжкості. Вагітність Терапію АРА II не слід розпочинати під час вагітності. Пацієнтки, які планують вагітність, повинні перейти на альтернативну гіпотензивну терапію із встановленим профілем безпеки застосування під час вагітності. У разі діагностики вагітності терапію АРА II слід негайно припинити або перейти на альтернативну гіпотензивну терапію із встановленим профілем безпеки застосування під час вагітності. Первинний гіперальдостеронізм Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом не повинні застосовувати АРА II (у тому числі валсартан), оскільки РААС у таких пацієнтів не активовано. Тому препарат Ко-Вамлосет не слід застосовувати у цій популяції. Системна червона вовчанка При застосуванні тіазидних діуретиків, включаючи ГХТЗ, повідомлялося про посилення течії або розвиток системного червоного вовчаку. Інші метаболічні порушення Тіазидні діуретики, включаючи ГХТЗ, можуть змінювати толерантність до глюкози та підвищувати концентрацію холестерину, тригліцеридів та сечової кислоти у сироватці крові. У пацієнтів з цукровим діабетом може знадобитися корекція дози інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування. У зв'язку із вмістом компонента ГХТЗ препарат Ко-Вамлосет протипоказаний при симптоматичній гіперурикемії. ГХТЗ може підвищувати концентрацію сечової кислоти у сироватці крові у зв'язку зі зниженням кліренсу сечової кислоти та викликати або посилювати гіперурикемію, а також сприяти розвитку подагри у сприйнятливих пацієнтів. Тіазиди зменшують виведення кальцію нирками та можуть викликати періодичне та незначне підвищення концентрації сироваткового кальцію за відсутності відомих порушень метаболізму кальцію. Препарат Ко-Вамлосет протипоказаний пацієнтам з гіперкальціємією, і його слід застосовувати лише після усунення наявної гіперкальціємії. Прийом препарату Ко-Вамлосет слід припинити, якщо під час лікування розвивається гіперкальціємія. Слід періодично контролювати сироваткову концентрацію кальцію під час терапії тіазидами. Виражена гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіперпаратиреозу. Перед дослідженням функції паращитовидних залоз слід перервати терапію тіазидами. Фоточутливість При застосуванні тіазидних діуретиків були зареєстровані випадки реакції фоточутливості (див. розділ «Побічна дія»). При розвитку реакції фоточутливості під час лікування препаратом Ко-Вамлосет рекомендується припинити терапію. При необхідності повторного застосування діуретика рекомендується захист ділянок шкіри, що піддаються дії сонячних променів або штучного УФ-випромінювання. Гостра закритокутова глаукома ГХТЗ, будучи сульфонамідом, викликає ідіосинкразічну реакцію, що призводить до розвитку гострої транзиторної міопії та гострої глаукоми. Симптоми включають раптове зниження гостроти зору або появу болю в оці, як правило, протягом кількох годин або тижнів після початку застосування препарату. За відсутності лікування гостра глаукома може призвести до стійкої втрати зору. Первинна терапія полягає у припиненні застосування ГХТЗ у найкоротші терміни. Якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може знадобитися невідкладне консервативне або хірургічне лікування. Факторами ризику гострої закритокутової глаукоми можуть бути анамнестичні дані про алергічні реакції на сульфаніламіди та пеніцилін. Загальні Слід бути обережними у пацієнтів, які раніше мали гіперчутливість до інших АРА II. Реакції гіперчутливості до ГХТЗ більш ймовірні у пацієнтів з алергією та бронхіальною астмою. Пацієнти похилого віку (≥65 років) Слід бути обережними, включаючи частий контроль АТ, у пацієнтів похилого віку, оскільки наявні дані в даній популяції пацієнтів обмежені. Подвійна блокада РААС Одночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену супроводжується більш високою частотою розвитку небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Якщо комбінована терапія шляхом подвійної блокади РААС вважається абсолютно необхідною, її слід проводити лише під наглядом спеціаліста та при ретельному контролі функції нирок, вмісту електролітів у плазмі крові та АТ. Одночасне застосування АРА IIc препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів. Одночасне застосування АРА IIc інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів. Гіпертонічний криз Не слід застосовувати препарат Ко-Вамлосет для усунення гіпертонічних кризів. Допінг тест При застосуванні препарату Ко-Вамлосет у спортсменів можливі позитивні результати допінг-тесту (у зв'язку з наявністю препарату ГХТЗ). НМРК У двох фармакоепідеміологічних дослідженнях, виконаних з використанням даних Данського Національного Регістру Раку, було продемонстровано зв'язок між прийомом ГХТЗ та підвищеним ризиком розвитку НМРК – базальноклітинної карциноми та плоскоклітинної карциноми. Ризик розвитку НМРК зростав зі збільшенням сумарної (накопиченої) дози ГХТЗ. Можливим механізмом розвитку НМРК є фотосенсибілізуюча дія ГХТЗ. Пацієнти, які приймають ГХТЗ як монотерапію або у комбінації з іншими лікарськими препаратами, повинні бути обізнані про ризик розвитку НМРК. Таким пацієнтам рекомендується регулярно оглядати шкірні покриви з метою виявлення будь-яких нових підозрілих уражень, а також змін уже наявних уражень шкіри. Про всі підозрілі зміни шкіри слід негайно повідомляти лікаря. Підозрювальні ділянки шкіри повинні бути обстежені фахівцем. Для уточнення діагнозу може знадобитися гістологічне дослідження біоптатів шкіри. З метою мінімізації ризику розвитку НМРК пацієнтам слід рекомендувати дотримуватись профілактичних заходів, таких як обмеження впливу сонячного світла та ультрафіолетових (УФ)-променів, а також використання відповідних захисних засобів. У пацієнтів із НМРК в анамнезі рекомендується переглянути доцільність застосування ГХТЗ. Застосування при хронічних захворюваннях: Застосування у пацієнтів віком від 65 років. Корекція дози препарату не потрібна. У пацієнтів цієї категорії при необхідності можливе зменшення початкової дози до найменшої дози амлодипіну, тобто. 1 таблетка, що містить амлодипін + валсартан + ГХТЗ у дозі 5 мг + 160 мг + 12,5 мг (у вигляді препарату Ко-Вамлосет, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг + 160 мг + 12,5 мг) або 5 мг + 160 мг + 25 мг (у вигляді препарату Ко-Вамлосет, таблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг + 160 мг +25 мг). Пацієнти з порушенням функції нирок Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (ШКФ ≥ 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла, але ≤ 90 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) корекція початкової дози не потрібні. Препарат не слід застосовувати у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) внаслідок наявності у складі препарату ГХТЗ. Застосування тіазидних діуретиків у монотерапії у пацієнтів з порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (ШКФ < 30 мл/хв/1,73 м(2) площі поверхні тіла) є неефективним, однак одночасне застосування з «петльовими» діуретиками у пацієнтів даної категорії можливе. Пацієнти з порушенням функції печінки Внаслідок наявності у складі валсартану, ГХТЗ та амлодипіну препарат Ко-Вамлосет протипоказаний у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (> 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю). У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня без холестазу мг валсартану, і тому препарат Ко-Вамлосет (містить 160 мг валсартану) не може бути застосований у цієї групи пацієнтів (див. розділи "Протипоказання", "Особливі вказівки" та "Фармакологічні властивості. Фармакокінетика"). Рекомендації щодо дозування амлодипіну у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня не розроблені. У пацієнтів цієї категорії при необхідності слід призначати препарат з найменшою дозою амлодипіну. Вплив на керування транспортними засобами: Деякі побічні ефекти препарату, у тому числі запаморочення або зорові порушення, можуть негативно впливати на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються). Пацієнтам, які приймають препарат Ко-Вамлосет, слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами і при роботі з механізмами, що рухаються.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: амброксол гідрохлорид 20 мг, натрію гліцирризінат 30 мг, сухий екстракт термопсису 10 мг, натрію гідрокарбонат 200 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, повідон К25 (колідон К25), тальк, стеаринова кислота, карбоксиметилкрохмаль натрію (крохмалю натрію гліколат, примоджель). 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки від світло-кремового до кремового з жовтуватим відтінком кольору з темнішими і світлішими вкрапленнями, плоскоциліндричні, з ризиком і фаскою.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для лікування кашлю, має муколітичну та відхаркувальну дію, а також має протизапальну активність. Дія Коделак Бронхо обумовлена ​​фармакологічними властивостями його компонентів. Амброксол має секретомоторну, секретолітичну та відхаркувальну дію, нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння, збільшує секрецію сурфактанту в альвеолах. Зменшує в'язкість мокротиння та сприяє її відходженню. Гліциррат (гліциризинова кислота та її солі) має протизапальну та противірусну дію. Має цитопротекторну дію завдяки антиоксидантній та мембраностабілізуючій активності. Потенціює дію ендогенних кортикостероїдів, надаючи протизапальну та протиалергічну дію. Завдяки вираженій протизапальній активності сприяє зменшенню запального процесу в дихальних шляхах. Екстракт термопсису має відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищує секрецію бронхіальних залоз. Натрію гідрокарбонат зсуває рН бронхіального слизу в лужний бік, зменшує в'язкість мокротиння, стимулює моторну функцію миготливого епітелію та бронхіол.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Коделак® Бронхо не надано.Клінічна фармакологіяПрепарат з муколітичною, відхаркувальною та протизапальною дією.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів із утрудненням відходження мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; ХОЗЛ; Бронхоектатична хвороба.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, з бронхіальною астмою.Вагітність та лактаціяПрепарат Коделак Бронхо протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказання: дитячий вік до 12 років.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: рідко – слабкість, головний біль. З боку травної системи: рідко – діарея, сухість у роті, запор; при тривалому прийомі у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: рідко – сухість слизової оболонки дихальних шляхів, ринорея. Інші: рідко – дизурія, висип, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння на тлі зменшення кашлю. Препарат збільшує проникнення у бронхіальний секрет антибіотиків.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо під час їди. Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1 таблетці 3 рази на добу. Не рекомендується застосовувати препарат більш ніж 4-5 днів без призначення лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: промивання шлунка доцільно у перші 1-2 години після прийому препарату; проведення симптоматичної терапіїЗапобіжні заходи та особливі вказівкиНе комбінувати із протикашльовими засобами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 5 мл: Активні речовини: амброксол гідрохлорид 10 мг, натрію гліцирризінат 30 мг, рідкий екстракт чебрецю 500 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін) – 3.75 мг, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) – 1.25 мг, сорбітол (сорбіт) – 3000 мг, вода очищена – до 5 мл. 100 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиЕліксир від світло-коричневого до коричневого кольору; у процесі зберігання допускається утворення осаду.Фармакотерапевтична групаКомбінований відхаркувальний препарат. Має муколітичну та відхаркувальну дію, а також має протизапальну активність. Дія еліксиру Коделак Бронхо з чебрецем обумовлена ​​фармакологічними властивостями його компонентів. Амброксол має секретомоторну, секретолітичну та відхаркувальну дію, нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння, збільшує секрецію сурфактанту в альвеолах. Зменшує в'язкість мокротиння та сприяє її відходженню. Натрію гліцирризінат має протизапальну та противірусну дію. Має цитопротекторну дію завдяки антиоксидантній та мембраностабілізуючій активності. Посилює дію ендогенних глюкокортикоїдів, надаючи протизапальну та протиалергічну дію. Завдяки вираженій протизапальній активності сприяє зменшенню запального процесу в дихальних шляхах. Екстракт трави чебрецю містить суміш ефірних масел, що мають відхаркувальну та протизапальну дію. Крім того, даний екстракт має слабкі спазмолітичні та репаративні властивості.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Коделак® Бронхо із чебрецем не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат з муколітичною, відхаркувальною та протизапальною дією.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів із утрудненням відходження мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; ХОЗЛ; Бронхоектатична хвороба.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, з бронхіальною астмою.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказане застосування у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – діарея, сухість у роті, запор; при тривалому прийомі у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизової оболонки дихальних шляхів, ринорея. Інші: алергічні реакції; рідко – слабкість, головний біль, дизурія, висип.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо під час їди, з невеликою кількістю води. Дорослим та дітям старше 12 років – по 10 мл 4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 6 років призначають по 2.5 мл 3 рази на добу, у віці від 6 до 12 років - по 5 мл 3 рази на добу. Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря – 5 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе комбінувати із протикашльовими засобами. У пацієнтів з цукровим діабетом можливе застосування препарату з урахуванням вмісту сорбіту у кількості 0.18 ХЕ у 5 мл еліксиру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 5 мл: Активні речовини: амброксол гідрохлорид 10 мг, натрію гліцирризінат 30 мг, рідкий екстракт чебрецю 500 мг. Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін) – 3.75 мг, пропілпарагідроксибензоат (ніпазол) – 1.25 мг, сорбітол (сорбіт) – 3000 мг, вода очищена – до 5 мл. 200 мл - флакони темного скла (1) у комплекті з мірною ложкою - пачки картонні.Опис лікарської формиЕліксир від світло-коричневого до коричневого кольору; у процесі зберігання допускається утворення осаду.Фармакотерапевтична групаКомбінований відхаркувальний препарат. Має муколітичну та відхаркувальну дію, а також має протизапальну активність. Дія еліксиру Коделак Бронхо з чебрецем обумовлена ​​фармакологічними властивостями його компонентів. Амброксол має секретомоторну, секретолітичну та відхаркувальну дію, нормалізує порушене співвідношення серозного та слизового компонентів мокротиння, збільшує секрецію сурфактанту в альвеолах. Зменшує в'язкість мокротиння та сприяє її відходженню. Натрію гліцирризінат має протизапальну та противірусну дію. Має цитопротекторну дію завдяки антиоксидантній та мембраностабілізуючій активності. Посилює дію ендогенних глюкокортикоїдів, надаючи протизапальну та протиалергічну дію. Завдяки вираженій протизапальній активності сприяє зменшенню запального процесу в дихальних шляхах. Екстракт трави чебрецю містить суміш ефірних масел, що мають відхаркувальну та протизапальну дію. Крім того, даний екстракт має слабкі спазмолітичні та репаративні властивості.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики препарату Коделак® Бронхо із чебрецем не надані.Клінічна фармакологіяПрепарат з муколітичною, відхаркувальною та протизапальною дією.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів із утрудненням відходження мокротиння: гострий та хронічний бронхіт; пневмонія; ХОЗЛ; Бронхоектатична хвороба.Протипоказання до застосуванняВагітність; період лактації; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, з бронхіальною астмою.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказане застосування у дітей віком до 2 років.Побічна діяЗ боку травної системи: рідко – діарея, сухість у роті, запор; при тривалому прийомі у високих дозах – гастралгія, нудота, блювання. З боку дихальної системи: сухість слизової оболонки дихальних шляхів, ринорея. Інші: алергічні реакції; рідко – слабкість, головний біль, дизурія, висип.Взаємодія з лікарськими засобамиСпільне застосування з протикашльовими лікарськими засобами призводить до утруднення відходження мокротиння.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо під час їди, з невеликою кількістю води. Дорослим та дітям старше 12 років – по 10 мл 4 рази на добу. Дітям віком від 2 до 6 років призначають по 2.5 мл 3 рази на добу, у віці від 6 до 12 років - по 5 мл 3 рази на добу. Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря – 5 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, диспепсія. Лікування: штучне блювання, промивання шлунка в перші 1-2 години після прийому препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе комбінувати із протикашльовими засобами. У пацієнтів з цукровим діабетом можливе застосування препарату з урахуванням вмісту сорбіту у кількості 0.18 ХЕ у 5 мл еліксиру.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка(на 1 ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Coenzym А (Коензим A) D8 22 мкл, Acidum ascorbicum (Ацидум аскорбікум) D6 22 мкл, Thiaminum hydrochloricum (Тіамінум гідрохлорикум) D6 22 м Natrium riboflavinum phosphoricum (Натріум рибофлавінум фосфорикум) D6 22 мкл, D2 22 мкл, Acidum D8 22 мкл, Acidum fumaricum (Ацидум фумарикум) D8 22 мкл, Acidum alpha-ketoglutaricum (Ацидум альфа-кетоглутарікум) D8 22 мкл, Acidum malicum (Ацидум малікум) D8 22 мкл, Acidum succi (Баріум оксалсукцинікум) D10 22 мкл, Natrium diethyloxalaceticum (Натріум діетилоксалацетикум) D6 22 мкл,Natrium pyruvicum (Натріум пірувікум) D8 22 мкл, Cysteine ​​(Цистеїн) D6 22 мкл, Pulsatilla pratensis (Пульсатилла пратенсіс) D6 22 мкл, Hepar sulfuris (Гепар сульфуріс) D10 22 мкл, Sulf Аденозинтрифосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 мкл, Magnesium oroticum dihydricum (Магнезіум оротикум дигідрикум) D2 -alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії порушень окисно-відновних процесів в організмі при гіповітамінозах, підвищених фізичних та розумових навантаженнях, хронічних захворюваннях суглобів та хребта, органів дихання, сечостатевої системи та шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вік (до 18 років у зв'язку з недостатністю клінічних даних).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції. У цих випадках застосування препарату слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається дорослим внутрішньом'язово по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень. Курс лікування 2-8 тижнів. Збільшення тривалості курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковка(на 1 ампулу 2,2 мл (=2,2 г)): Активні компоненти: Coenzym А (Коензим A) D8 22 мкл, Acidum ascorbicum (Ацидум аскорбікум) D6 22 мкл, Thiaminum hydrochloricum (Тіамінум гідрохлорикум) D6 22 м Natrium riboflavinum phosphoricum (Натріум рибофлавінум фосфорикум) D6 22 мкл, D2 22 мкл, Acidum D8 22 мкл, Acidum fumaricum (Ацидум фумарикум) D8 22 мкл, Acidum alpha-ketoglutaricum (Ацидум альфа-кетоглутарікум) D8 22 мкл, Acidum malicum (Ацидум малікум) D8 22 мкл, Acidum succi (Баріум оксалсукцинікум) D10 22 мкл, Natrium diethyloxalaceticum (Натріум діетилоксалацетикум) D6 22 мкл,Natrium pyruvicum (Натріум пірувікум) D8 22 мкл, Cysteine ​​(Цистеїн) D6 22 мкл, Pulsatilla pratensis (Пульсатилла пратенсіс) D6 22 мкл, Hepar sulfuris (Гепар сульфуріс) D10 22 мкл, Sulf Аденозинтрифосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 мкл, Magnesium oroticum dihydricum (Магнезіум оротикум дигідрикум) D2 -alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Sulfur (Сульфур) D10 22 мкл, Adenosintriphosphat-Dinatrium (Аденозінтріфосфат-Дінатріум) D10 22 мкл, Nadidum (Надидум) D8 22 мкл, Manganum phosphoricum (Манганум фосфорикум) D6 22 м2 Cerium oxalicum (Церіум оксалікум) D8 22 мкл, Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Acidum DL-alpha-liponiсum (Ацидум ДЛ-альфа-ліпонікум) D6 22 мкл, Beta vulgaris conditiva (Бета вульгаріс кондитиву) D4 22 мкл; допоміжні речовини: вода для ін'єкцій 1628 мг, хлорид натрію для встановлення ізотонії.Опис лікарської формиБезбарвна прозора рідина без запаху.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняПрепарат застосовується в комплексній терапії порушень окисно-відновних процесів в організмі при гіповітамінозах, підвищених фізичних та розумових навантаженнях, хронічних захворюваннях суглобів та хребта, органів дихання, сечостатевої системи та шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вік (до 18 років у зв'язку з недостатністю клінічних даних).Вагітність та лактаціяУ період вагітності та годування груддю препарат може застосовуватись лише після попередньої консультації з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції. У цих випадках застосування препарату слід припинити та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається дорослим внутрішньом'язово по 1 ампулі 1-3 рази на тиждень. Курс лікування 2-8 тижнів. Збільшення тривалості курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можуть тимчасово загострюватись наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОлія кокосова; компоненти капсули (харчові добавки): желатин, гліцерин та сорбітовий сироп (агенти вологоутримуючі); коензим Q10 – 100 мг, лецитин рідкий (емульгатор). Капсули по 0,65 г – 30 шт. в уп.Опис лікарської формиКапсули желатинові, прозорі, з помаранчевим вмістом, допускається нерівномірність фарбування через наявність ділянок кристалізації кокосової олії, що підтверджує якість та натуральність складу.Фармакотерапевтична групаДля захисту серця та продовження молодості сприяє зміцненню серцевого м'яза, збереженню краси та молодості, уповільненню процесів старіння, зменшенню побічних дій статинів. Коензим Q10 (убіхінон) входить до групи коферментів. Він є одним із важливих факторів, що забезпечують нормальний перебіг життєвих процесів у клітині. Коензим Q10 несе енергоутворюючу функцію в клітинах, тканинах і в організмі в цілому - бере участь в утворенні енергії, яка дозволяє підвищити працездатність, фізичну витривалість. Коензим Q10 є сильним антиоксидантом, забезпечує нормальний перебіг імунологічних реакцій в організмі, гальмує процеси старіння – сприяє збереженню краси та молодості, підтримує серцево-судинну систему (зміцнює серцевий м'яз, сприяє зменшенню побічних дій статинів). Достатня концентрація в тканинах коензиму Q10 запобігає патологічним окисним процесам всередині клітин і гальмує процес старіння.Особливо має бути відзначена здатність коензиму Q10 "зменшувати" токсичність ліків.Показання до застосуванняЯк біологічно активну добавку до їжі – джерела легко засвоюваного коензиму Q10 (високий ступінь засвоєння).РекомендуєтьсяПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років – по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – не менше 1 місяця. За потреби курс прийому можна продовжити.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс.: коензим Q10; вітамін Е. Упаковка 30 капсул. Фармакотерапевтична групаКоензим q10 форте – біологічно активна добавка до їжі. Не є ліками.Властивості компонентівКоензим Q10 Прийом внутрішньо коензиму Q10 значно підвищує енергетику організму, що виражається:  У зменшенні зовнішніх ознак старіння, особливо при сумісному застосуванні таблеток та крему.  У зниженні ризику захворювань, пов'язаних із віком.  У поліпшенні роботи серцево-судинної та імунної систем.  У збільшенні стійкості організму до перевантажень, стресів та інших несприятливих впливів.  Дія коензиму Q не є миттєвим. Результати його застосування починають проявлятися на другий-четвертий тиждень після початку прийому препарату саме тоді, коли досягається необхідний рівень його концентрації в організмі... І зберігається при регулярному прийомі.  Вітамін Е Вітамін Е в парі з коензимом Q10 служить для ефективного антиоксидантного захисту клітинних структур від руйнування вільними радикалами і запобігає відкладенню бляшок холестерину на стінках кровоносних судин. Крім того, вітамін Е бере участь у формуванні колагенових та еластичних волокон міжклітинної речовини. Першою та найбільш ранньою ознакою недостатнього надходження з їжею вітаміну Е є м'язова дистрофія. М'язові волокна піддаються розпаду, а некротизованих волокнах відкладаються солі кальцію .Клінічна фармакологіяБіологічно активна добавка до їжі.Показання до застосуванняРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела коензиму Q10 і вітаміну Е .Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років: приймати по 1 таблетці 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 30 днів. Допускається регулярний прийом із 10-денною перервою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОливкова олія нерафінована, оболонка (желатин, гліцерин (загусник), вода, харчові барвники (діоксид титану, тартразин, понсо), Коензим Q10). Капсули вагою 700 мг. РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела коензиму Q10.

Дозування: 500 мг Форма випуску: капс. Производитель: Кобра Интерфарм Завод-производитель: Irwin Naturals(США). .

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 10 мл: Активні речовини: сальбутамол (у формі сульфату) 2 мг, бромгексину гідрохлорид 4 мг, гвайфенезин 100 мг. Допоміжні речовини: левоментол – 1 мг, пропіленгліколь – 2050 мг, аспартам – 60 мг, натрію бензоат – 20 мг, лимонна кислота – 40 мг, натрію цитрат дигідрат – 22.8 мг, барвник сонячний захід жовтий – 0 0 . , гіпромелоза – 70 мг, вода очищена – до 10 мл. 100 мл – флакони темного скла (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиСироп; у вигляді рідини оранжевого кольору, з ананасовим запахом.Фармакотерапевтична групаКомбінований лікарський засіб, надає бронхолітичну, відхаркувальну та муколітичну дію. Сальбутамол - бронхолітичний засіб, що стимулює β2-адренорецептори бронхів, кровоносних судин та міометрію. Попереджає або усуває спазм бронхів, знижує опір у дихальних шляхах, збільшує ємність лекгих. Викликає розширення коронарних артерій, що не знижує АТ. Бромгексин - муколітичний засіб, що надає відхаркувальну та протикашльову дію. Збільшує серозний компонент бронхіального секрету; активує вії миготливого епітелію, знижує в'язкість мокротиння, збільшує її обсяг та покращує відходження. Гвайфенезин - муколітичний засіб, що зменшує поверхневий натяг структур бронхо-легеневого апарату; стимулює секреторні клітини слизової оболонки бронхів, що виробляють нейтральні полісахариди, деполімеризує кислі мукополісахариди, знижує в'язкість мокротиння, активує циліарний апарат бронхів, полегшує видалення мокротиння та сприяє переходу непродуктивного кашлю в продуктивний.Клінічна фармакологіяПрепарат з муколітичною, відхаркувальною та бронхолітичною дією.Показання до застосуванняГострі та хронічні бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються утрудненням відходження мокротиння: ХОЗЛ (бронхіальна астма, обструктивний бронхіт, емфізема легень); трахеобронхіт; пневмонія; пневмоконіоз; туберкульоз легень.Протипоказання до застосуванняТахіаритмія; міокардит; аортальний стеноз; декомпенсований цукровий діабет; тиреотоксикоз; глаукому; печінкова та/або ниркова недостатність; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у стадії загострення); артеріальна гіпертензія; шлункова кровотеча; вагітність; період лактації; - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю Цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі); одночасне застосування протикашльових засобів, неселективних блокаторів β-адренорецепторів та інгібіторів МАО.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена нервова збудливість, порушення сну, сонливість, тремор, судоми. З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, підвищення активності печінкових трансаміназ (вкрай рідко). З боку серцево-судинної системи: тахікардія, зниження АТ, колапс. З боку сечовивідної системи: ; фарбування сечі в рожевий колір. Алергічні реакції: шкірний висип, кропив'янка, парадоксальний бронхоспазм.Взаємодія з лікарськими засобамиТеофілін та інші ксантини; при одночасному застосуванні підвищують ймовірність розвитку тахіаритмій. Інгібітори МАО та трициклічні антидепресанти; посилюють дію сальбутамолу, можуть призвести до різкого зниження АТ. Антихолінергічні лікарські засоби, що призначаються інгаляційно, можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску. Препарат несумісний з неселективними бета-адреноблокаторами. Діуретики та глюкокортикостероїди; посилюють гіпокаліємічний ефект сальбутамолу. Одночасний прийом з препаратами, що містять ;кодеїн, та іншими протикашльовими засобами ;ускладнює відходження розрідженого мокротиння. Бромгексин, що входить до складу препарату, сприяє проникненню антибіотиків у легеневу тканину. Не рекомендується застосовувати одночасно з неселективними блокаторами β-адренорецепторів.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. Разова доза залежить від віку, частота прийому – 3 рази на добу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГвайфенезин забарвлює сечу у рожевий колір. Не рекомендується приймати одночасно з лужним питтям.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСклад на 1 таблетку: кофеїн, мікрокристалічна целюлоза (МКЦ) (носій), вітамін В12 (ціанокобаламін), магнію стеарат (агент антистежуючий), оболонка таблетки: гідроксипропілметилцелюлоза (ГПМЦ) (загусник), поліетиленгліколь 600 ). Таблетки, покриті оболонкою, масою 200 мг - 25 шт в уп.Характеристика«Кофеїнактив ВІТАМИР®» містить у своєму складі кофеїн та вітамін В12. Кофеїн належить до класу жиросжигателей і стимуляторів, впливає мозкову активність, є потужним природним стимулятором, який використовують підвищення витривалості і підвищення фізичної сили під час тренувань. При систематичному вживанні кофеїну знижується ризик розвитку хвороби Альцгеймера, цирозу та раку печінки. Кофеїн діє як стимулятор ЦНС, тимчасово усуває сонливість і настроює людини на активну діяльність. Регулярно вживаючи кофеїн, людина звикає до нього. Це означає, що ефективність кофеїну знижується. Це «незворотній» процес, при якому підвищення дози не допоможе, зате допоможе місячна перерва, на тлі якої організм трохи відвикне від кофеїну. Кофеїн є найбільш широко споживаним у світі психоактивним речовиною, яке, на відміну багатьох інших психоактивних речовин, є законним. Навіть застосування протягом багатьох років пов'язане із низькими ризиками для здоров'я.РекомендуєтьсяHекомендується як додаткове джерело кофеїну, вітаміну В12.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю, підвищена нервова збудливість, безсоння, гіпертонія, порушення серцевої діяльності, виражений атеросклероз, прийом у вечірній час.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці на день у першій половині дня. Приймати 1-2 місяці. За потреби прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 300,0 мг, парацетамол – 100,0 мг, кофеїн (кофеїн безводний) – 50,0 мг; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 97,88 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (Тип А) – 30,00 мг, тальк – 11,20 мг, стеаринова кислота – 5,60 мг, повідон (полівінілпіролідон, Повідон К-17) 00 мг, стеарат кальцію – 1,32 мг.Опис лікарської формитаблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком без запаху або зі слабким запахом. Допускається мармуровість.ХарактеристикаКофіцил-плюс - комбінований препарат, що містить ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол і кофеїн. Ацетилсаліцилова кислота і парацетамол мають знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дію. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. Препарат застосовується у дорослих при помірно або слабо вираженому больовому синдромі (головний, зубний біль, невралгія, міалгія, грудний корінцевий синдром, люмбаго, артралгія, мігрень), у дорослих та дітей старше 15 років для зниження підвищеної температури тіла, при «простудних» і інших інфекційно-запальних захворюваннях. Випускається у формі таблеток (300 мг + 50 мг + 100 мг) по 10 таблеток у контурній комірковій упаковці.Фармакотерапевтична групааналгетичний ненаркотичний засіб (нестероїдний протизапальний засіб + аналгетичний ненаркотичний засіб + психостимулюючий засіб)ФармакодинамікаКофіцил-плюс – комбінований препарат, дія якого визначається компонентами, що входять до його складу. Ацетилсаліцилова кислота має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дію, пов'язану з придушенням циклооксигеназ 1 і 2, що регулюють синтез простагландинів; гальмує агрегацію тромбоцитів, Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. Парацетамол має жарознижувальну, знеболювальну дію.Показання до застосуванняКофіцил-плюс застосовується у дорослих при помірно або слабо вираженому больовому синдромі (головний, зубний біль, невралгія, міалгія, грудний корінцевий синдром, люмбаго, артралгія, альгодисменорея, мігрень), у дорослих та дітей старше 15 років для зниження підвищеної температури «простудних» та інших інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або ксантинів; - підвищена чутливість до інших компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча; виражені порушення функції печінки чи нирок; астма, індукована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів; геморагічні діатези (хвороба Віллебранда, гемофілії, телеангіоектазії, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); розшаровується аневризму аорти; дефіцит глюкозо-б-фосфатдегідрогенази; портальна гіпертензія; дефіцит вітаміну К; підвищена збудливість, порушення сну, тривожні розлади (агорофобія, панічні розлади);органічні захворювання серцево-судинної системи (гострий інфаркт міокарда, тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця, артеріальна гіпертензія), пароксизмальна тахікардія, часта шлуночкова екстрасистолія; глаукому; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; діти віком до 15 років. З обережністю – гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки (в анамнезі), серцева недостатність тяжкого ступеня.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування при вагітності в І та ІІІ триместрі, у другому триместрі вагітності можливий разовий прийом препарату в рекомендованих дозах тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищуватиме потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяАнорексія, нудота, блювання, гастралгія, діарея, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, печінкова та/або ниркова недостатність, підвищення артеріального тиску, тахікардія. Алергічні реакції: шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм. При тривалому прийомі - запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та ін.), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Рейя у дітей (метаболічний ацидоз порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних засобів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних препаратів, протиподагричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Посилює побічні дії глюкокортикостероїдів, похідних сульфонілсечовини, метотрексату, ненаркотичних аналгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів. Слід уникати комбінації препарату з барбітуратами, протиепілептичними засобами, зидовудином, рифампіцином та алкогольними напоями (збільшує ризик гепатотоксичного ефекту). Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Саліциламід, та ін стимулятори мікросомального окиснення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину).Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо після їди по 1-2 таблетки 2-3 рази на день. Максимальна добова доза – 6 таблеток. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Для зменшення подразнюючої дії на шлунково-кишковий тракт препарат слід приймати після їжі, запиваючи водою, молоком, лужною мінеральною водою. При порушенні функції нирок або печінки перерва між прийомами – не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дозування та схеми застосування встановлює лікар.ПередозуванняНудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація - сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотеча, У міру посилення інтоксикації - прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликає респіраторний ацидоз. При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу. Лікування: постраждалому слід зробити промивання шлунка та призначити адсорбенти (активоване вугілля).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацетилсаліцилова кислота – 300,0 мг, парацетамол – 100,0 мг, кофеїн (кофеїн безводний) – 50,0 мг; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 97,88 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (Тип А) – 30,00 мг, тальк – 11,20 мг, стеаринова кислота – 5,60 мг, повідон (полівінілпіролідон, Повідон К-17) 00 мг, стеарат кальцію – 1,32 мг.Опис лікарської формитаблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком без запаху або зі слабким запахом. Допускається мармуровість.ХарактеристикаКофіцил-плюс - комбінований препарат, що містить ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол і кофеїн. Ацетилсаліцилова кислота і парацетамол мають знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дію. Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. Препарат застосовується у дорослих при помірно або слабо вираженому больовому синдромі (головний, зубний біль, невралгія, міалгія, грудний корінцевий синдром, люмбаго, артралгія, мігрень), у дорослих та дітей старше 15 років для зниження підвищеної температури тіла, при «простудних» і інших інфекційно-запальних захворюваннях. Випускається у формі таблеток (300 мг + 50 мг + 100 мг) по 10 таблеток у контурній комірковій упаковці.Фармакотерапевтична групааналгетичний ненаркотичний засіб (нестероїдний протизапальний засіб + аналгетичний ненаркотичний засіб + психостимулюючий засіб)ФармакодинамікаКофіцил-плюс – комбінований препарат, дія якого визначається компонентами, що входять до його складу. Ацетилсаліцилова кислота має знеболювальну, жарознижувальну, протизапальну дію, пов'язану з придушенням циклооксигеназ 1 і 2, що регулюють синтез простагландинів; гальмує агрегацію тромбоцитів, Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. Парацетамол має жарознижувальну, знеболювальну дію.Показання до застосуванняКофіцил-плюс застосовується у дорослих при помірно або слабо вираженому больовому синдромі (головний, зубний біль, невралгія, міалгія, грудний корінцевий синдром, люмбаго, артралгія, альгодисменорея, мігрень), у дорослих та дітей старше 15 років для зниження підвищеної температури «простудних» та інших інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або ксантинів; - підвищена чутливість до інших компонентів препарату; ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (у фазі загострення), шлунково-кишкова кровотеча; виражені порушення функції печінки чи нирок; астма, індукована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів; геморагічні діатези (хвороба Віллебранда, гемофілії, телеангіоектазії, гіпопротромбінемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура); розшаровується аневризму аорти; дефіцит глюкозо-б-фосфатдегідрогенази; портальна гіпертензія; дефіцит вітаміну К; підвищена збудливість, порушення сну, тривожні розлади (агорофобія, панічні розлади);органічні захворювання серцево-судинної системи (гострий інфаркт міокарда, тяжкий перебіг ішемічної хвороби серця, артеріальна гіпертензія), пароксизмальна тахікардія, часта шлуночкова екстрасистолія; глаукому; хірургічні втручання, що супроводжуються кровотечею; діти віком до 15 років. З обережністю – гіперурикемія, уратний нефролітіаз, подагра, виразкова хвороба шлунка та/або дванадцятипалої кишки (в анамнезі), серцева недостатність тяжкого ступеня.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування при вагітності в І та ІІІ триместрі, у другому триместрі вагітності можливий разовий прийом препарату в рекомендованих дозах тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищуватиме потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяАнорексія, нудота, блювання, гастралгія, діарея, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, шлунково-кишкові кровотечі, печінкова та/або ниркова недостатність, підвищення артеріального тиску, тахікардія. Алергічні реакції: шкірний висип, набряк Квінке, бронхоспазм. При тривалому прийомі - запаморочення, біль голови, порушення зору, шум у вухах, зниження агрегації тромбоцитів, гіпокоагуляція, геморагічний синдром (носова кровотеча, кровоточивість ясен, пурпуру та ін.), ураження нирок з папілярним некрозом; глухота; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Рейя у дітей (метаболічний ацидоз порушення з боку нервової системи та психіки, блювання, порушення функції печінки).Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію гепарину, непрямих антикоагулянтів, резерпіну, стероїдних гормонів та гіпоглікемічних засобів. Зменшує ефективність спіронолактону, фуросеміду, гіпотензивних препаратів, протиподагричних засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти. Посилює побічні дії глюкокортикостероїдів, похідних сульфонілсечовини, метотрексату, ненаркотичних аналгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів. Слід уникати комбінації препарату з барбітуратами, протиепілептичними засобами, зидовудином, рифампіцином та алкогольними напоями (збільшує ризик гепатотоксичного ефекту). Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Саліциламід, та ін стимулятори мікросомального окиснення сприяють утворенню токсичних метаболітів парацетамолу, що впливають на функцію печінки. Метоклопрамід прискорює всмоктування парацетамолу. При повторному прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину).Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо після їди по 1-2 таблетки 2-3 рази на день. Максимальна добова доза – 6 таблеток. Перерва між прийомами препарату має бути не менше 4 годин. Для зменшення подразнюючої дії на шлунково-кишковий тракт препарат слід приймати після їжі, запиваючи водою, молоком, лужною мінеральною водою. При порушенні функції нирок або печінки перерва між прийомами – не менше 6 годин. Препарат не слід приймати більш ніж 5 днів при призначенні як знеболювальний засіб і більше 3 днів як жарознижувальний. Інші дозування та схеми застосування встановлює лікар.ПередозуванняНудота, блювання, біль у шлунку, пітливість, блідість шкірних покривів, тахікардія. При легких інтоксикаціях – дзвін у вухах; важка інтоксикація - сонливість, колапс, судоми, бронхоспазм, утруднене дихання, анурія, кровотеча, У міру посилення інтоксикації - прогресуючий параліч дихання та роз'єднання окисного фосфорилювання, що викликає респіраторний ацидоз. При підозрі на отруєння необхідно негайно звернутися по лікарську допомогу. Лікування: постраждалому слід зробити промивання шлунка та призначити адсорбенти (активоване вугілля).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 10 мл: активна речовина: калію ацетиламіносукцинат – 250 мг; допоміжні речовини: фруктоза 1000 мг, метилпарагідроксибензоат 15 мг, банановий ароматизатор 7 мг, вода очищена до 10 мл. По 10 мл препарату в ампулу темного скла (тип III), запаяну з двох сторін, з лінією розлому та нанесенням кільця на кожну зі сторін. По 10 ампул у пакувальний вкладиш із картону. По 3 пакувальні вкладки з картону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий світло-жовтий розчин із запахом банана.Фармакотерапевтична групаЗагальнотонізуючий засіб.ФармакодинамікаЧинним початком препарату є ацетиламіноянтарна кислота - біологічно активна сполука, що міститься в центральній нервовій системі ЦНС. Препарат сприяє нормалізації процесів нервової регуляції, має стимулюючий ефект.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії астенічного синдрому.Протипоказання до застосуванняРеакції гіперчутливості до ацетиламіноянтарної кислоти або до будь-якого з компонентів препарату. Дитячий вік до 7 років (клінічні дані відсутні). Вагітність (недостатність клінічних даних).Вагітність та лактаціяВагітність Застосування при вагітності протипоказане (у зв'язку із недостатністю даних). Жінки у період грудного вигодовування На час лікування препаратом грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиНе було відзначено взаємодії з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для вживання. Доза призначається індивідуально лікарем. Середня доза для дорослих становить 3 ампули на день: 2 – вранці та 1 – на ніч. Максимальна доза не відома. У дітей віком від 7 до 10 років рекомендований прийом внутрішньо 1 ампули вранці, у дітей віком від 10 до 18 років рекомендовано приймати внутрішньо 2 ампули вранці. Для прийому необхідно розкрити ампулу з одного боку, потім, підставивши під розкритий кінець склянку або чашку відламати протилежний кінець ампули. Після цього рідина безперешкодно виллється у підставку. Смакові якості препарату дозволяють використовувати його без попереднього розведення. У разі розведення водою можлива втрата бананового смаку. Найкращий ранковий прийом препарату. Середня тривалість лікування у дітей та дорослих становить 3 тижні. Якщо з яких-небудь причин була пропущена одна або більше доз препарату, лікування може бути продовжене без необхідності вторинної корекції дози. Лікування може бути раптово припинено без будь-яких серйозних наслідків для хворого.ПередозуванняДотепер про випадки передозування препарату Когітум не повідомлялося. Не очікується розвитку токсичних ефектів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Малоймовірно, що препарат може вплинути на здатність керувати транспортними засобами, механізмами або заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення – 1 амп. активні речовини: трифосаденіну динатрію тригідрат – 10 мг; кокарбоксилаза – 50 мг; ціанокобаламін – 0,5 мг; нікотинамід 20 мг допоміжні речовини: гліцин – 105,875 мг; метилпарагідроксибензоат - 0,6 мг; пропілпарагідроксибензоат - 0,15 мг розчинник, 1 амп.: Лідокаїну гідрохлорид - 10 мг; вода для ін'єкцій - до 2 млОпис лікарської формиЛіофілізована маса рожевого кольору. Відновлений розчин – прозорий, рожевого кольору. Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньом'язового введення/у комплекті з розчинником. По 187,125 мг препарату в ампулах із темного скла з одним або двома кільцями надлому, об'ємом 3 мл. По 2 мл розчинника (0,5% розчин лідокаїну гідрохлориду) в ампулах із темного скла з кільцем надлому, об'ємом 2 мл. 3 амп. з препаратом у комплекті з 3 амп. розчинника в контурній комірковій упаковці. 1 контурну осередкову упаковку поміщають у картонну пачку.ФармакокінетикаТрифосаденін. Після парентерального введення проникає у клітини органів, де розщеплюється на аденозин та неорганічний фосфат із вивільненням енергії. Надалі продукти розпаду включаються до ресинтезу АТФ. Кокарбоксілаза. Швидко абсорбується після внутрішньом'язового введення. Проникає у більшість тканин організму. Зазнає метаболічного розкладання. Продукти метаболізму виводяться переважно нирками. Ціанокобаламін. У крові ціанокобаламін зв'язується з транскобаламінами І та ІІ, які транспортують його в тканини. Депонується переважно у печінці. Зв'язок із білками плазми - 90%. Швидко та повно всмоктується після внутрішньом'язового та підшкірного введення. C max після внутрішньом'язового введення досягається через 1 год. З печінки виводиться жовчю у кишечник і знову всмоктується у кров. T 1/2 - 500 днів. Виводиться при нормальній функції нирок - 7-10% нирками, близько 50% - кишечником. При зниженій функції нирок 0-7% - нирками, 70-100% - кишківником. Проникає через плацентарний бар'єр у грудне молоко. Нікотинамід. Швидко розподіляється на всі тканини. Проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Метаболізується у печінці з утворенням нікотинаміду-N-метилнікотинаміду. Виводиться нирками. T 1/2 із плазми становить близько 1,3 год, стаціонарний V d – близько 60 л, загальний кліренс – близько 0,6 л/хв.ФармакодинамікаПрепарат є раціонально підібраним комплексом метаболічних речовин і вітамінів. Трифосаденін є похідним аденозину, що стимулює метаболічні процеси. Чинить вазодилатуючу дію, в т.ч. на коронарні та мозкові артерії. Покращує метаболізм та енергозабезпечення тканин. Має гіпотензивну та антиаритмічну дію. Після парентерального введення проникає у клітини органів, де розщеплюється на аденозин та неорганічний фосфат із вивільненням енергії. Надалі продукти розщеплення включаються до синтезу АТФ. Під впливом АТФ відбувається зниження артеріального тиску, розслаблення гладкої мускулатури, покращується проведення нервових імпульсів. Кокарбоксилаза - кофермент, що утворюється в організмі з тіаміну, що надходить ззовні (вітамін В 1 ). Входить до складу ферменту карбоксилази, що каталізує карбоксилювання та декарбоксилювання α-кетокислот. Опосередковано сприяє синтезу нуклеїнових кислот, білків та ліпідів. Знижує в організмі концентрацію молочної та піровиноградної кислот, сприяє засвоєнню глюкози. Покращує трофіку нервової тканини. Ціанокобаламін (вітамін В 12 ) в організмі перетворюється на метилкобаламін і 5-дезоксіаденозілкобаламін. Метилкобаламін бере участь у реакції перетворення гомоцистеїну на метіонін та S-аденозилметіонін – ключові реакції метаболізму піримідинових та пуринових основ (а отже, ДНК та РНК). При недостатності вітаміну в даній реакції його може замінювати метилтетрагідрофолієва кислота, при цьому порушуються фолієвозалежні реакції метаболізму. 5-дезоксіаденозилкобаламін служить кофактором при ізомеризації L-метилмалоніл-КоА в сукциніл-КоА - важливої ​​реакції метаболізму вуглеводів та ліпідів. Дефіцит вітаміну В 12 призводить до порушення проліферації клітин клітин кровотворної тканини та епітелію, що швидко діляться, а також до порушення утворення мієлінової оболонки нейронів. Нікотинамід - одна з форм вітаміну РР, бере участь в окисно-відновних процесах у клітині, покращує вуглеводний та азотистий обмін, регулює тканинне дихання. Показання до застосуванняСимптоматичне лікування діабетичної полінейропатії.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до будь-якого компонента препарату чи розчинника; серцево-судинні захворювання: гострий інфаркт міокарда, неконтрольована артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тяжкі форми брадіаритмій, AV-блокада II–III ступеня, хронічна серцева недостатність (III–IV ступеня за NYHA), кардіогенний шок та інші види шоків, синдром пролону , тромбоемболії, геморагічний інсульт; запальні захворювання легень; хронічні обструктивні захворювання легень; бронхіальна астма; гіперкоагуляція (у т.ч. при гострих тромбозах), еритремія, еритроцитоз; виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення; подагра; гепатит, цироз печінки; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років. З обережністю стенокардія.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосовувати препарат Кокарніт під час вагітності. Рекомендується припинити грудне вигодовування на час лікування препаратом.Побічна діяЧастота прояву несприятливих побічних реакцій наведена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (більше 1/10); часто (менше 1/10, але понад 1/100); нечасто (менше 1/100, але понад 1/1000); рідко (менше 1/1000, але понад 1/10000); дуже рідко (менше 1/10000), включаючи окремі випадки; частота невідома. З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, утруднене дихання, анафілактичний шок, набряк Квінке). З боку нервової системи: в окремих випадках – запаморочення, біль голови, збудження, сплутаність свідомості. З боку серця: дуже рідко – тахікардія; в окремих випадках – брадикардія, аритмія; частота невідома - біль у серці. З боку судин: частота невідома - почервоніння шкіри обличчя та верхньої половини тулуба з відчуттям поколювання та печіння, припливи. З боку шлунково-кишкового тракту: в окремих випадках - блювання, діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – підвищене потовиділення, акне, свербіж, кропив'янка. З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: дуже рідко – судоми. Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже рідко – виникнення подразнення, болю та печіння у місці введення препарату, слабкість. Якщо будь-які з зазначених небажаних реакцій посилилися або з'явилися будь-які інші небажані реакції, які не вказані в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря. При розвитку виражених небажаних реакцій препарат скасовують.Взаємодія з лікарськими засобамиУ пацієнтів, які застосовують гіпоглікемічні засоби групи бігуанідів (метформін), через порушення всмоктування ціанокобаламіну із ШКТ може спостерігатися зниження концентрації ціанокобаламіну в крові. З іншими гіпоглікемічними засобами лікарських взаємодій не описано. Ціанокобаламін несумісний з аскорбіновою кислотою, солями важких металів, тіаміну бромідом, піридоксином, рибофлавіном, фолієвою кислотою. Не можна застосовувати ціанокобаламін одночасно з препаратами, що підвищують згортання крові. Крім того, слід уникати одночасного застосування ціанокобаламіну з хлорамфеніколом. Аміноглікозиди, саліцилати, протиептилептичні ЛЗ, колхіцин, препарати калію знижують абсорбцію ціанокобаламіну. При сумісному застосуванні препаратів, що містять трифосаденін, з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема вазодилатуючий. Дипіридамол посилює ефект трифосаденіну. Виявляється деякий антагонізм при сумісному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн, теофілін). Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій із боку ССС. При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект препарату. Нікотинамід потенціює дію седативних ЛЗ, транквілізаторів, а також гіпотензивних засобів.Спосіб застосування та дозиВ/м (в сідничний м'яз). Препарат вводиться глибоко. У випадках вираженого больового синдрому лікування доцільно починати з внутрішньом'язового введення 1 амп. (2 мл/добу) до зняття гострих симптомів. Тривалість застосування – 9 днів. Після покращення симптомів або у випадках помірно виражених симптомів полінейропатії: 1 амп. 2-3 рази на тиждень протягом 2-3 тижнів. Рекомендований курс лікування 3-9 ін'єкцій, залежно від тяжкості захворювання. Тривалість лікування та проведення повторних курсів визначається лікарем залежно від характеру та тяжкості захворювання. Діти. Дані щодо ефективності та безпеки застосування препарату Кокарніт у дітей відсутні.ПередозуванняСимптоми: трифосаденін (перевищення максимальної добової дози – близько 600 мг для дорослої людини) – запаморочення, зниження артеріального тиску, короткочасна втрата свідомості, аритмія, AVблокада II та III ступеня, асистолія, бронхоспазм, шлуночкові порушення, синусова брадикардія та тахікардія; кокарбоксилаза (після введення дози, що перевищує рекомендовану більш ніж у 100 разів) – головний біль, спазм м'язів, м'язова слабкість, параліч, аритмія; ціанокобаламін (після парентерального введення високої дози) - екзематозні шкірні порушення та доброякісна форма акне. Можливий розвиток гіперкоагуляції, порушення пуринового обміну; нікотинамід (при застосуванні великих доз) - гіперпігментація, жовтяниця, амбліопія, слабкість, загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. При тривалому застосуванні відзначався розвиток стеатогепатозу, підвищення концентрації сечової кислоти у крові, порушення толерантності до глюкози. Лікування: негайне припинення введення препарату, симптоматична терапія, в тому числі десенсибілізуюча. Компоненти препарату Кокарніт мають широкий терапевтичний діапазон.Умови відпустки з аптекЗа рецептом

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковка Пігулки гомеопатичні - 1 табл. Активні компоненти: Cocculus indicus (коккулюс індикус) C4 – 0,375 мг, Nux vomica (нукс воміка) C4 – 0,375 мг, Tabacum (табакум) C4 – 0,375 мг, Petroleum (Петролеум) C4 – 0,375 мг. Допоміжні компоненти: цукроза; лактоза; магнію стеарат – до 150 мг у блістері 10 шт.; у пачці картонної 3 блістери. Характеристика Гомеопатичний засіб. Показання до застосування Загойдування у транспорті (профілактика та лікування) у дорослих та дітей з 3 років  Протипоказання до застосування Підвищена індивідуальна чутливість до окремих компонентів препарату. Лактазна недостатність. Вагітність та лактація Немає даних щодо застосування під час вагітності та періоду лактації. Побічна дія На даний момент інформація про побічні дії препарату відсутня. У разі виникнення побічних ефектів слід звернутися до лікаря. Взаємодія з лікарськими засобами На даний момент даних про взаємодію з іншими лікарськими засобами відсутні. Прийом препарату не виключає лікування іншими лікарськими засобами. Спосіб застосування та дози У профілактичних цілях розсмоктувати по 2 таблетки 3 рази на день напередодні та в день поїздки. З лікувальною метою розсмоктувати по 2 таблетки щогодини до поліпшення стану.  Передозування Випадки передозування досі не були зареєстровані.    Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активні речовини: тетрациклін – 0,5 г, хлорамфенікол – 1,0 г, колістиметат натрію – 18000000 ME; Допоміжні речовини: ланолін безводний – 15,0 г, парафін рідкий – 15,0 г, парафін м'який білий – до 100,0 г. По 5 г мазі в алюмінієву тубу з пластмасовим наконечником, пластмасовим ковпачком, що закривається, з контролем першого розтину. Тубу разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиМ'яка маса світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний комбінований засіб.ФармакокінетикаХлорамфенікол добре проходить через гематоофтальмічний бар'єр при місцевому застосуванні. Добре розподіляється у рідинах організму (спинномозкова рідина, жовч, грудне молоко), проникає через плацентарний бар'єр. Створюються достатні концентрації у водянистій волозі, відбувається часткове системне всмоктування. Основний шлях виведення – через нирки. Тетрациклін не проникає у тканини ока через неушкоджений епітелій. При пошкодженні епітелію ефективна концентрація тетрацикліну у волозі передньої камери досягається через 30 хвилин після аплікації. Потрапляє у системний кровотік. Шлях виведення – через нирки, шлунково-кишковий тракт. Колістиметат натрію має низьку здатність проникати через слизову оболонку ока. Абсорбція його підвищується при запаленні.ФармакодинамікаКомбінований антибактеріальний препарат. Хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії, що інгібує синтез білків чутливих мікроорганізмів; активний щодо грампозитивних та грамотринних бактерій, Mycoplasma spp., Rickettsia spp., Chlamydia spp.; не активний щодо Pseudomonas aeruginosa, грибів. Тетрациклін - антибіотик широкого спектра дії, інгібуючи синтез білка бактерій на рівні РНК, має бактеріостатичну дію. Активний щодо грамотрицательних бактерій, Chlamydia spp., Mycoplasma spp.. Rickettsia spp., Entamoeba histolytica. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Колістиметат натрію (колістин) - антибіотик, який виділяють із Bacillus polymixa, var. colistinus. Чинить бактерицидну дію на більшість грамнегативних бактерій (в т.ч. Pseudomonas spp., Haemophilus spp.). Відсутня перехресна стійкість з антибіотиками широкого спектра дії, із якими колистин виявляє синергізм.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: бактеріальні блефарити, блефарокон'юнктивіти, бактеріальні кон'юнктивіти (катаральний, гнійний), хламідійний кон'юнктивіт, бактеріальні кератити, гнійна виразка рогівки, дакріоцистит.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки, нирок; у поодиноких випадках при тривалому застосуванні гіпоплазія кісткового мозку; вагітність та період лактації; дитячий вік до 8 років.Побічна діяМинуще затуманювання зору, місцеве роздратування (короткочасна кон'юнктивальна гіперемія). Зареєстровані випадки появи симптомів підвищеної чутливості у вигляді печіння, ангіоневротичного набряку, кропив'янки, бульозного та плямисто-папульозного дерматиту. Поява вищеописаних симптомів вимагає припинення застосування препарату та призначення терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиПри місцевому застосуванні Колбіоцину фармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено.Спосіб застосування та дозиСмужку мазі довжиною 1-1,5 см закладають за нижню повіку ураженого ока 3-4 рази на день. Якщо застосування очної мазі поєднується із застосуванням Колбіоцину у вигляді очних крапель, достатньо застосування мазі 1 раз на день на ніч. Для введення мазі слід обережно відтягнути нижню повіку вниз і, натиснувши на тюбик, ввести в кон'юнктивальний мішок смужку мазі. Потім повільно відпустити повіку і притиснути її за допомогою ватної палички або ватного тампона протягом 1-2 хвилин. Після цього слід заплющити очі протягом 1-2 хвилин. Тривалість лікування становить 7-8 днів. У разі тяжкого перебігу кон'юнктивіту, блефарокон'юнктивіту, кератиту, дакріоцисту, а також при гнійній виразці рогівки тривалість лікування може становити до 14 днів.ПередозуванняВідомості про передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки зареєстровані рідкісні випадки гіпоплазії кісткового мозку внаслідок тривалого місцевого застосування хлорамфеніколу, препарат рекомендується призначати на короткий період часу та під контролем картини периферичної крові. При тривалому застосуванні розвивається стійкість збудника. Під час лікування необхідно контролювати внутрішньоочний тиск. У період застосування препарату не рекомендується носити контактні лінзи. У разі застосування колбіоцину очної мазі з іншими офтальмологічними засобами інтервал між застосуванням препаратів повинен становити 5-10 хвилин. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Опис лікарської формиТверді желатинові капсули з червоною кришечкою та прозорим корпусом, розміром «0», що містять білі або майже білі, жовті та від помаранчевого до червоного кольору пелети.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат пролонгованої дії. Хлорфенамін має антиалергічну дію, усуває сльозотечу, свербіж в очах та носі. Парацетамол має жарознижувальну та аналгетичну дію: зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних явищах – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин має судинозвужувальну дію – зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та придаткових пазух носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування «простудних» захворювань, грипу, ГРВІ (гарячковий синдром, больовий синдром, ринорея)Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу, виражений атеросклероз коронарних артерій, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, тиреотоксикоз, закритокутова глаукома, тяжкі захворювання печінки, нирок, серця, сечового міхура, виразкова хвороба шлунка та 12-пер, утруднення сечовипускання при аденомі передміхурової залози, захворювання системи крові, дефіцит ферменту глюкози-6-фосфатдегідрогенази, дитячий вік до 12 років . Вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень. Існує ризик ураження печінки у пацієнтів із дефіцитом глутатіону (наприклад, при голодуванні).Вагітність та лактаціяКолдакт® Флю Плюс капсули не рекомендується застосовувати у період вагітності та лактації.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайела), поліморфно-бульозна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ангіоневротичний набряк, анафілактичний. З боку центральної нервової системи: запаморочення, підвищена збудливість (особливо в дітей віком), порушення сну, сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, відчуття втоми. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, агранулоцитоз; гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку травної системи: нудота, блювання, біль у шлунку, сухість у роті, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: ураження печінки (підвищення активності «печінкових» ферментів), гепатит, а також дозозалежна печінкова недостатність, некроз печінки (у тому числі зі смертельним результатом). Тривале невиправдане застосування може призвести до фіброзу печінки, цирозу печінки, у тому числі зі смертельними наслідками. З боку органів дихання: бронхоспазм або загострення бронхіальної астми, у тому числі у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Серцево-судинна система: відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: затримка сечі, при тривалому прийомі високих доз нефротоксична дія. Інші: мідріаз, парез аккомодації, підвищення внутрішньоочного тиску Взаємодія з лікарськими засобамиРекомендується утриматися від прийому препарату при прийомі інгібіторів моноамінооксидази, седативних лікарських засобів, етанолу. Ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному призначенні барбітуратів, дифеніну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Етанол посилює седативну дію хлорфенаміну. Антидепресанти, похідні фенотіазинового ряду, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів. Хлорфенамін одночасно з фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, збудження, гіперпірексії.Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює α-адреностимулюючу активність фенілефрину. При одночасному застосуванні з хлорамфеніколом можливе збільшення періоду його напіввиведення із плазми крові та посилення токсичної дії. Парацетамол (або його метаболіти) взаємодіють із ферментами, що беруть участь у вітамін К-залежному синтезі фактора згортання. При тривалому регулярному використанні парацетамолу відбувається посилення антикоагуляційної дії варфарину та інших препаратів кумаринового ряду та підвищення ризику кровотечі. Пацієнти, які приймають непрямі антикоагулянти, не повинні приймати парацетамол без медичного спостереження. Антагоністи тропісетрону та гранісетрону, 5-гідрокситриптаміну 3-го типу можуть повністю інгібувати знеболювальну дію парацетамолу через фармакодинамічну взаємодію. Парацетамол не слід приймати разом із зидовудином без рекомендації лікаря через посилення тенденції до зниження кількості лейкоцитів (нейтропенії)Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років по 1 капсулі кожні 12 годин протягом 3-5 днів. Тривалість прийому як жарознижувальний засіб – не більше 3-х днів; як знеболюючий – не більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовленої парацетамолом, виявляються після прийому понад 10-15 г: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, збільшення протромбінового часу, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатонекроз, гостра печінкова недостатність, біль у епігазі. Гостра печінкова недостатність може призвести до енцефалопатії, гострої ниркової недостатності з тубулярним некрозом, метаболічного ацидозу, набряку головного мозку та смерті. Передозування парацетамолу проявляється гострою печінковою недостатністю, ризиком пошкодження печінки (у пацієнтів, які зловживають етанолом; одержують довготривале лікування карбамазепіном; у пацієнтів з дефіцитом глутатіону, наприклад, при голодуванні); болем у животі. Лікування: промивання шлунка в перші 6 годин, введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону-метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год. При випадковому передозуванні слід негайно звернутися до лікаря незалежно від того, відзначаються якісь симптоми передозування чи ніЗапобіжні заходи та особливі вказівкиБез вказівки лікаря не слід застосовувати препарат хворим, які проходять курс лікування із застосуванням інших лікарських засобів, зокрема, інгібіторів моноамінооксидази. Якщо, незважаючи на прийом препарату, захворювання супроводжується лихоманкою, що продовжується, або спостерігаються повторні підвищення температури, необхідно звернутися до лікаря. Не можна приймати з алкоголем та поєднувати з іншими препаратами, що містять парацетамол. При застосуванні Колдакт® Флю Плюс небажано вживати снодійні, транквілізатори та інші психотропні засоби. Спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. У разі тривалого лікування проводять контроль показників периферичної крові та функціонального стану печінки. У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Форма випуску: капс. Виробник: Найллен Альянс Груп Завод-виробник: Найллен Альянс Груп(США). .

Фасування: N9 Форма випуску: набір таблеток Упаковка: блістер Виробник: Медлей Фармасьютікалз Лтд Завод-виробник: Медлей Фармасьютікалз Лтд(Індія/Росія) Діюча речовина: Парацетамол + Фенілефрин + Кофеїн + Хлорфенамін. . .

Склад, форма випуску та упаковкаНа 1 пакетик: речовини, що діють: парацетамол 300 мг фенілефрину гідрохлорид 5 мг аскорбінова кислота 20 мг Допоміжні речовини: натрію сахаринат - 21.5 мг, натрію цикламат - 31.5 мг, лимонна кислота - 340 мг, натрію цитрат - 215 мг, крохмаль кукурудзяний - 100 мг, сахароза - 1862.5 мг, ароматизатор лимонний 0000 - 3.5 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (для дітей) гетерогенний, від білого до блідо-жовтого кольору, із запахом лимона; розчиняється в 125 мл гарячої води з утворенням каламутного розчину від жовтого до жовто-зеленого кольору, що не має на поверхні піни, із запахом лимона; можлива наявність незначного осаду.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для симптоматичного лікування гострих респіраторних захворювань. Парацетамол має жарознижувальну, аналгетичну дію. Фенілефрину гідрохлорид - симпатоміметик, звужує судини слизової оболонки носа та приносових пазух, внаслідок чого зменшується набряк та полегшується носове дихання. Аскорбінова кислота заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях та грипі.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Парацетамол: абсорбція парацетамолу у шлунково-кишковому тракті – висока. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі – 0,5 – 2 год; максимальна концентрація у плазмі – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Аскорбінова кислота швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та розподіляється по всьому організму. Зв'язок із білками плазми становить 25 %. Метаболізм Парацетамол метаболізується переважно в печінці (90 – 95%) за трьома основними шляхами: 80 % вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддаються гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент CYP2E1. Фенілефрину гідрохлорид піддається первинному метаболізму моноамінооксидазами в кишечнику та печінці. Таким чином, при пероральному застосуванні біодоступність фенілефрину знижується. Виведення Парацетамол виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно глюкуронідних та сульфатних кон'югатів, близько 3 % виділяється у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 1-4 год. Фенілефрину гідрохлорид виводиться нирками практично повністю як сульфатних кон'югатів. Період виведення становить 2-3 год. При застосуванні в дозах, що перевищують потреби організму в аскорбіновій кислоті, аскорбінова кислота виводиться нирками як метаболітів.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту протягом максимально короткого терміну лікування! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс Юніор повинен становити щонайменше 4 год. 1 пакетика висипати в кухоль, налити приблизно 125 мл гарячої води, розмішати до розчинення. Якщо необхідно, додати холодної води та цукор. Діти віком від 6 до 12 років: по 1 пакетику кожні 4 – 6 год, але не більше 4 пакетиків на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 3 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняДля усунення симптомів ГРЗ та грипу у дітей віком 6-12 років, у т.ч. підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; відчуття закладеності носа; біль у пазухах носа та у горлі.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі захворювання печінки; тяжкі захворювання нирок; захворювання системи кровотворення; тиреотоксикоз; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, т.к. до складу препарату входить сахароза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; дитячий вік до 6 років.Вагітність та лактаціяПрепарат призначений для підлітківПобічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит; дуже рідко – анафілаксія, реакції гіперчутливості, в т.ч. ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання, порушення функції печінки. З боку центральної нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови, безсоння. З боку органів чуття: рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота при одночасному застосуванні з препаратами заліза завдяки своїм відновлюючим властивостям переводить тривалентне залізо в двовалентне, що сприяє поліпшенню його абсорбції. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота підвищує екскрецію заліза у пацієнтів, які отримують дефероксамін. При одночасному застосуванні з барбітуратами примідоном підвищується екскреція аскорбінової кислоти з сечею. Аскорбінова кислота у високих дозах може знижувати pH сечі, що при одночасному застосуванні зменшує канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилова кислота зменшує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно на третину. При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення ефектів варфарину. При одночасному застосуванні з тетрацикліном підвищується виведення аскорбінової кислоти із сечею.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс Юніор (навіть при хорошому самопочутті) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом 24 год – блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, біль у животі. Через 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом – ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вашої дитини одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Захворювання простати та проблеми з сечовипусканням. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Глаукома (виключаючи закритокутову глаукому). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему