Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. діюча речовина: мелоксикам (у перерахунку на 100% речовину) – 1,0 г; допоміжні речовини: метилпіролідон, етанол 95%, карбомер, трометамол, апельсина квіток олія, лаванди олія, вода очищена. Гель для зовнішнього застосування 1%. По 30,0 г та 50,0 г у тубах алюмінієвих. 1 туба разом із інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий або майже прозорий гель жовтого або жовтого із зеленуватим відтінком кольору зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат для зовнішнього застосування.ФармакокінетикаУ дослідженнях на кроликах встановлено, що мелоксикам при нашкірному нанесенні у формі гелю характеризується тривалим трансдермальним всмоктуванням, тривалою циркуляцією в крові та поступовою елімінацією, значно відрізняючись за кінетичними характеристиками від внутрішньом'язового способу введення препарату. Даних, що свідчать про суттєву абсорбцію мелоксикаму в системний кровотік, не отримано. У системному кровотоку мелоксикам міцно зв'язується з білками плазми, головним чином, з альбуміном (99%). Зазнає біотрансформації в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться в основному у вигляді метаболітів із сечею і калом приблизно в рівній пропорції.ФармакодинамікаАМЕЛОТЕКС® гель містить мелоксикам — нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що має знеболювальну, протизапальну дію. Протизапальна дія пов'язана з гальмуванням ферментативної активності циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що бере участь у біосинтезі простагландинів у сфері запалення. У меншій мірі мелоксикам діє на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1), що бере участь у синтезі простагландину, що захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту та бере участь у регуляції кровотоку в нирках. Мелоксикам є «хондронейтральним» препаратом, не впливає на хрящову тканину, не впливає на синтез протеоглікану хондроцитами суглобового хряща. При місцевому застосуванні препарат зменшує або усуває біль у ділянці нанесення гелю, у тому числі біль у суглобах у спокої та при русі. Сприяє збільшенню обсягу рухів.ІнструкціяЗовнішньо. Не застосовувати внутрішньо! Смужку гелю довжиною близько 4 см (2 г) наносять 2 рази на день тонким шаром на чисту суху шкіру над осередком ураження та злегка втирають протягом 2-3 хв. Тривалість курсу терапії визначається індивідуально, може варіювати в залежності від місця ураження та терапевтичного ефекту, що відзначається, і становить не більше 4-х тижнів.Показання до застосуванняСимптоматична терапія остеоартрозу, що супроводжується больовим синдромом. Посттравматичний больовий синдром (травматичні забиття, вивихи, ушкодження зв'язок, м'язів та сухожилля, розриви м'язів без порушення цілісності шкірних покривів). Застосовується для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення; на прогрес захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до мелоксикаму та інших компонентів препарату (в т.ч. до інших нестероїдних протизапальних засобів); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі), порушення цілісності шкірних покровів у місцях передбачуваного нанесення; дитячий вік (до 18 років) (ефективність та безпека не встановлені); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (у фазі загострення), активна шлунково-кишкова кровотеча; прогресуючі захворювання нирок, тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки, підтверджена гіперкаліємія, запальні захворювання кишечника, літній вік, порушення згортання крові, хронічна серцева недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяДля препаратів, що є нестероїдними протизапальними засобами для зовнішнього застосування, описані наступні побічні ефекти. З боку шкірних покровів: гіперемія, папульозно-везикульозні висипання, лущення, фотосенсибілізація. Алергічні реакції: свербіж та печіння шкіри, багатоформна еритема, кропив'янка, системні анафілактичні реакції. При виникненні побічних реакцій, у тому числі не зазначених вище, слід припинити застосування гелю, а також повідомити лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиАМЕЛОТЕКС® гель не слід застосовувати разом з іншими препаратами для зовнішнього застосування. Не рекомендується застосовувати гель одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. У разі комбінованого застосування з іншими лікарськими формами мелоксикаму (таблетки, ін'єкції) добова доза не повинна перевищувати 15 мг.ПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при аплікації АМЕЛОТЕКС® гелю, передозування при зовнішньому застосуванні малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідний контроль лікаря при призначенні АМЕЛОТЕКС® гелю пацієнтам похилого віку з порушеннями функції нирок, печінки, хронічною серцевою недостатністю, пацієнтам із кровотечами шлунка та 12-палої кишки, виразками у стадії загострення або тяжкими порушеннями згортання крові. АМЕЛОТЕКС® гель рекомендується наносити лише на непошкоджені ділянки шкіри, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Слід уникати влучення гелю в очі та слизові оболонки. Для зниження ризику побічних реакцій необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу з найменшою тривалістю курсу лікування. Якщо стан пацієнта не покращується, йому слід обов'язково звернутися до лікаря. Не слід застосовувати пацієнтам із гіперчутливістю до НПЗЗ в анамнезі. У разі розвитку реакцій гіперчутливості лікування слід припинити. У період лікування можливий розвиток реакцій фоточутливості. Для зменшення ризику фотосенсибілізації пацієнтам слід уникати УФ-опромінення та відвідування солярію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами АМЕЛОТЕКС® гель не впливає на здатність керувати транспортом, механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
440,00 грн
420,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаГель - 100 г. діюча речовина: мелоксикам (у перерахунку на 100% речовину) – 1,0 г; допоміжні речовини: метилпіролідон, етанол 95%, карбомер, трометамол, апельсина квіток олія, лаванди олія, вода очищена. Гель для зовнішнього застосування 1%. По 30,0 г та 50,0 г у тубах алюмінієвих. 1 туба разом із інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозорий або майже прозорий гель жовтого або жовтого із зеленуватим відтінком кольору зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат для зовнішнього застосування.ФармакокінетикаУ дослідженнях на кроликах встановлено, що мелоксикам при нашкірному нанесенні у формі гелю характеризується тривалим трансдермальним всмоктуванням, тривалою циркуляцією в крові та поступовою елімінацією, значно відрізняючись за кінетичними характеристиками від внутрішньом'язового способу введення препарату. Даних, що свідчать про суттєву абсорбцію мелоксикаму в системний кровотік, не отримано. У системному кровотоку мелоксикам міцно зв'язується з білками плазми, головним чином, з альбуміном (99%). Зазнає біотрансформації в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться в основному у вигляді метаболітів із сечею і калом приблизно в рівній пропорції.ФармакодинамікаАМЕЛОТЕКС® гель містить мелоксикам — нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), що має знеболювальну, протизапальну дію. Протизапальна дія пов'язана з гальмуванням ферментативної активності циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що бере участь у біосинтезі простагландинів у сфері запалення. У меншій мірі мелоксикам діє на циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1), що бере участь у синтезі простагландину, що захищає слизову оболонку шлунково-кишкового тракту та бере участь у регуляції кровотоку в нирках. Мелоксикам є «хондронейтральним» препаратом, не впливає на хрящову тканину, не впливає на синтез протеоглікану хондроцитами суглобового хряща. При місцевому застосуванні препарат зменшує або усуває біль у ділянці нанесення гелю, у тому числі біль у суглобах у спокої та при русі. Сприяє збільшенню обсягу рухів.ІнструкціяЗовнішньо. Не застосовувати внутрішньо! Смужку гелю довжиною близько 4 см (2 г) наносять 2 рази на день тонким шаром на чисту суху шкіру над осередком ураження та злегка втирають протягом 2-3 хв. Тривалість курсу терапії визначається індивідуально, може варіювати в залежності від місця ураження та терапевтичного ефекту, що відзначається, і становить не більше 4-х тижнів.Показання до застосуванняСимптоматична терапія остеоартрозу, що супроводжується больовим синдромом. Посттравматичний больовий синдром (травматичні забиття, вивихи, ушкодження зв'язок, м'язів та сухожилля, розриви м'язів без порушення цілісності шкірних покривів). Застосовується для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення; на прогрес захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до мелоксикаму та інших компонентів препарату (в т.ч. до інших нестероїдних протизапальних засобів); повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі), порушення цілісності шкірних покровів у місцях передбачуваного нанесення; дитячий вік (до 18 років) (ефективність та безпека не встановлені); вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки (у фазі загострення), активна шлунково-кишкова кровотеча; прогресуючі захворювання нирок, тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки, підтверджена гіперкаліємія, запальні захворювання кишечника, літній вік, порушення згортання крові, хронічна серцева недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяДля препаратів, що є нестероїдними протизапальними засобами для зовнішнього застосування, описані наступні побічні ефекти. З боку шкірних покровів: гіперемія, папульозно-везикульозні висипання, лущення, фотосенсибілізація. Алергічні реакції: свербіж та печіння шкіри, багатоформна еритема, кропив'янка, системні анафілактичні реакції. При виникненні побічних реакцій, у тому числі не зазначених вище, слід припинити застосування гелю, а також повідомити лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиАМЕЛОТЕКС® гель не слід застосовувати разом з іншими препаратами для зовнішнього застосування. Не рекомендується застосовувати гель одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. У разі комбінованого застосування з іншими лікарськими формами мелоксикаму (таблетки, ін'єкції) добова доза не повинна перевищувати 15 мг.ПередозуванняЗ огляду на низьку системну абсорбцію при аплікації АМЕЛОТЕКС® гелю, передозування при зовнішньому застосуванні малоймовірне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНеобхідний контроль лікаря при призначенні АМЕЛОТЕКС® гелю пацієнтам похилого віку з порушеннями функції нирок, печінки, хронічною серцевою недостатністю, пацієнтам із кровотечами шлунка та 12-палої кишки, виразками у стадії загострення або тяжкими порушеннями згортання крові. АМЕЛОТЕКС® гель рекомендується наносити лише на непошкоджені ділянки шкіри, уникаючи потрапляння на відкриті рани. Слід уникати влучення гелю в очі та слизові оболонки. Для зниження ризику побічних реакцій необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу з найменшою тривалістю курсу лікування. Якщо стан пацієнта не покращується, йому слід обов'язково звернутися до лікаря. Не слід застосовувати пацієнтам із гіперчутливістю до НПЗЗ в анамнезі. У разі розвитку реакцій гіперчутливості лікування слід припинити. У період лікування можливий розвиток реакцій фоточутливості. Для зменшення ризику фотосенсибілізації пацієнтам слід уникати УФ-опромінення та відвідування солярію. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами АМЕЛОТЕКС® гель не впливає на здатність керувати транспортом, механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 табл. Активна речовина: мелоксикам 7,5 мг/15 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат; МКЦ; натрію цитрат; повідон; кросповідон; кремнію діоксид колоїдний; стеарат магнію. Таблетки, 7,5 мг та 15 мг. За 10 табл. у контурній комірковій упаковці. 1 або 2 контурні осередкові упаковки в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки, 7,5 мг: круглі, двоопуклі, блідо-жовтого або блідо-жовтого зі слабким зеленуватим відтінком кольору; допускається наявність мармуровості та легкої шорсткості.Фармакотерапевтична групаАналгетичну, жарознижувальну, протизапальну.ФармакокінетикаДобре всмоктується із ШКТ, абсолютна біодоступність мелоксикаму – 89%. Одночасний прийом їжі не змінює всмоктування. При використанні препарату внутрішньо у дозах 7,5 та 15 мг його концентрації пропорційні дозам. Css досягаються протягом 3-5 днів. При тривалому застосуванні препарату (більше 1 року) концентрації подібні до тих, що відзначаються після першого досягнення Css. Діапазон відмінностей між Cmax та базальними концентраціями препарату після його прийому 1 раз на день відносно невеликий і становить при використанні дози 7,5 мг – 0,4–1 мкг/мл, а при використанні дози 15 мг – 0,8–2 мкг/ мл (наведено значення Cmin та Cmax відповідно). Мелоксикам проникає через гістогематичні бар'єри, концентрація у синовіальній рідині досягає 50% від Cmax препарату у плазмі. Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням 4 неактивних у фармакологічному відношенні похідних. Основний метаболіт, 5'-карбоксимелоксикам (60% від величини дози), утворюється шляхом окислення проміжного метаболіту, 5'-гидроксиметилмелоксикама, який також екскретується, але меншою мірою (9% від величини дози). Дослідження in vitro показали, що в даному метаболічному перетворенні важливу роль відіграє CYP2C9, додаткове значення має CYP3A4. В освіті 2 інших метаболітів (що становлять 16 і 4% від величини дози препарату, відповідно) бере участь пероксидаза, активність якої, ймовірно, індивідуально варіює. Виводиться рівною мірою через кишечник та нирки, переважно у вигляді метаболітів. Через кишечник у незміненому вигляді виводиться менше 5% від величини добової дози, у сечі у незміненому вигляді препарат виявляється лише у слідових кількостях. T1/2 мелоксикаму становить 15-20 год. Плазмовий кліренс становить у середньому 8 мл/хв. У осіб похилого віку кліренс препарату знижується. Vd низький і становить середньому 11 л. Печінкова або ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості істотного впливу на фармакокінетику мелоксикаму не має.ФармакодинамікаМелоксикам — НПЗЗ, що має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Протизапальна дія пов'язана з гальмуванням ферментативної активності ЦОГ-2, що бере участь у біосинтезі ПГ у сфері запалення. У меншій мірі мелоксикам діє на ЦОГ-1, що бере участь у синтезі ПГ, що захищає слизову оболонку ШКТ і бере участь у регуляції кровотоку в нирках.Показання до застосуванняостеоартроз; ревматоїдний артрит; анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерєва); запальні та дегенеративні захворювання суглобів, що супроводжуються больовим синдромом (для розчину д/в/м введення). Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогрес захворювання не впливає.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активної речовини або допоміжних компонентів; період після проведення аортокоронарного шунтування; декомпенсована серцева недостатність; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі); ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона); цереброваскулярна кровотеча або інші кровотечі; виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки; виражена ниркова недостатність у хворих, які не піддаються діалізу (Cl креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, у т.ч. підтверджена гіперкаліємія; рідкісні спадкові захворювання, такі як непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 15 років. З обережністю: ішемічна хвороба серця; цереброваскулярні захворювання; застійна серцева недостатність; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; куріння; Cl креатинінуВагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Пригнічення синтезу простагландинів може надавати небажаний вплив протягом вагітності та розвиток плода. Відомо, що нестероїдні протизапальні засоби проникають у грудне молоко, тому Амелотекс® не рекомендується застосовувати в період грудного вигодовування. Застосування мелоксикаму, як і інших препаратів, що блокують синтез простагландинів, може впливати на фертильність, тому не рекомендується жінкам, які планують вагітність.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: понад 1% — диспепсія, у т.ч. нудота, блювання, абдомінальний біль, запор, метеоризм, діарея; 0,1-1% - тимчасове підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, відрижка, езофагіт, гастродуоденальна виразка, кровотеча з шлунково-кишкового тракту (в т.ч. прихована), стоматит; менше 0,1% - перфорація ШКТ, коліт, гепатит, гастрит. З боку органів кровотворення: понад 1% – анемія; 0,1-1% зміна формули крові, у т.ч. лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку шкірних покривів: більше 1% - свербіж, висипання на шкірі; 0,1-1% - кропив'янка; менше 0,1% - фотосенсибілізація, бульозні висипання, мультиформна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз З боку дихальної системи: менше 0,1% – бронхоспазм. З боку нервової системи: більше 1% – запаморочення, біль голови; 0,1-1% - вертиго, шум у вухах, сонливість; менше 0,1% - сплутаність свідомості, дезорієнтація, емоційна лабільність. З боку ССЗ: більше 1% - периферичні набряки; 0,1-1% - підвищення артеріального тиску, серцебиття, припливи крові до шкіри обличчя. З боку сечовидільної системи: 0,1–1% – гіперкреатинінемія та/або підвищення сечовини у сироватці крові; менше 0,1% - гостра ниркова недостатність; зв'язок із прийомом мелоксикаму не встановлений - інтерстиціальний нефрит, альбумінурія, гематурія. З боку органів чуття: менше 0,1% - кон'юнктивіт, порушення (в т.ч. нечіткості) зору. Алергічні реакції: менше 0,1% – ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні/анафілактичні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з іншими НПЗЗ (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота) збільшується ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень та кровотеч із ШКТ. При одночасному застосуванні із гіпотензивними препаратами можливе зниження ефективності дії останніх. При одночасному застосуванні з препаратами літію можливий розвиток кумуляції літію, збільшення його токсичної дії (рекомендується контроль концентрації літію у крові). При одночасному застосуванні з метотрексатом посилюється побічна дія останнього на кровотворну систему (небезпека виникнення анемії та лейкопенії, показаний періодичний контроль загального аналізу крові). При одночасному застосуванні з діуретиками та циклоспорином зростає ризик розвитку ниркової недостатності. При одночасному застосуванні із внутрішньоматковими контрацептивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами (гепарин, тіклопідін, варфарин), а також тромболітичними препаратами (стрептокіназа, фібринолізин) збільшується ризик розвитку кровотеч (необхідний періодичний контроль показників згортання крові). При одночасному застосуванні з колестираміном внаслідок зв'язування мелоксикаму посилюється його виведення через ШКТ. При одночасному застосуванні з СІЗЗЗ зростає ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі 1 раз на день. Ревматоїдний артрит: 15 мг на добу. Залежно від лікувального ефекту, доза може бути знижена до 7,5 мг на добу. Остеоартроз: 7,5 мг на добу. При неефективності доза може бути збільшена до 15 мг на добу. Анкілозуючий спондилоартрит: 15 мг на добу. Максимальна добова доза – 15 мг. У пацієнтів з підвищеним ризиком побічних ефектів, а також у пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу.ПередозуванняСимптоми: порушення свідомості, нудота, блювання, біль у епігастрії, шлунково-кишкова кровотеча, гостра ниркова недостатність, печінкова недостатність, зупинка дихання, асистолія. Лікування: слід провести промивання шлунка, призначити прийом активованого вугілля (протягом найближчої години), симптоматичну терапію. Колестирамін прискорює виведення препарату з організму. Форсований діурез, гемодіаліз – малоефективні (через високий зв'язок препарату з білками крові). Специфічного антидоту до препарату немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід бути обережними при застосуванні препарату пацієнтами, в анамнезі у яких виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, а також пацієнтами, які перебувають на антикоагулянтній терапії. У таких пацієнтів підвищений ризик виникнення виразково-ерозивних захворювань шлунково-кишкового тракту. Слід бути обережними та контролювати показники функції нирок при застосуванні препарату пацієнтами похилого віку з ХСН з явищами недостатності кровообігу, цирозом печінки, а також гіповолемією внаслідок хірургічних втручань. Пацієнтам з нирковою недостатністю, якщо Cl креатиніну більше 30 мл/хв, не потребує корекції режиму дозування. Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, дозування препарату не повинно перевищувати 7,5 мг на добу. При стійкому та суттєвому підвищенні трансаміназ та зміні інших показників функції печінки препарат слід відмінити та провести контрольні тести. Пацієнти, які приймають одночасно сечогінні засоби та мелоксикам, повинні приймати достатню кількість рідини. Якщо в процесі лікування виникли алергічні реакції (свербіж, висипи на шкірі, кропив'янка, фотосенсибілізація), необхідно припинити прийом препарату. Мелоксикам, як і інші НПЗЗ, може маскувати симптоми інфекційних захворювань. Застосування мелоксикаму, як і інших препаратів, що блокують синтез ПГ, може впливати на фертильність, тому не рекомендується жінкам, які планують вагітність. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Застосування препарату може викликати виникнення небажаних ефектів у вигляді головного болю та запаморочення, сонливості. Слід відмовитися від керування транспортними засобами та обслуговування машин та механізмів, що потребують концентрації уваги.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії ректальні – 1 супп.: Активні речовини: мелоксикам – 7.5 мг; Допоміжні речовини: жир твердий (Суппосир ВР) – 1636 мг, макроголу глицерилгидроксистеарат – 16.5 мг. 6 шт. в упаковці, пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні зеленувато-жовтого кольору, торпедоподібної форми.Фармакотерапевтична групаАналгетичну, жарознижувальну, протизапальну.ФармакокінетикаДобре всмоктується із ШКТ, абсолютна біодоступність мелоксикаму – 89%. Одночасний прийом їжі не змінює всмоктування. При використанні препарату внутрішньо у дозах 7,5 та 15 мг його концентрації пропорційні дозам. Css досягаються протягом 3-5 днів. При тривалому застосуванні препарату (більше 1 року) концентрації подібні до тих, що відзначаються після першого досягнення Css. Діапазон відмінностей між Cmax та базальними концентраціями препарату після його прийому 1 раз на день відносно невеликий і становить при використанні дози 7,5 мг – 0,4–1 мкг/мл, а при використанні дози 15 мг – 0,8–2 мкг/ мл (наведено значення Cmin та Cmax відповідно). Мелоксикам проникає через гістогематичні бар'єри, концентрація у синовіальній рідині досягає 50% від Cmax препарату у плазмі. Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням 4 неактивних у фармакологічному відношенні похідних. Основний метаболіт, 5'-карбоксимелоксикам (60% від величини дози), утворюється шляхом окислення проміжного метаболіту, 5'-гидроксиметилмелоксикама, який також екскретується, але меншою мірою (9% від величини дози). Дослідження in vitro показали, що в даному метаболічному перетворенні важливу роль відіграє CYP2C9, додаткове значення має CYP3A4. В освіті 2 інших метаболітів (що становлять 16 і 4% від величини дози препарату, відповідно) бере участь пероксидаза, активність якої, ймовірно, індивідуально варіює. Виводиться рівною мірою через кишечник та нирки, переважно у вигляді метаболітів. Через кишечник у незміненому вигляді виводиться менше 5% від величини добової дози, у сечі у незміненому вигляді препарат виявляється лише у слідових кількостях. T1/2 мелоксикаму становить 15-20 год. Плазмовий кліренс становить у середньому 8 мл/хв. У осіб похилого віку кліренс препарату знижується. Vd низький і становить середньому 11 л. Печінкова або ниркова недостатність середнього ступеня тяжкості істотного впливу на фармакокінетику мелоксикаму не має.ФармакодинамікаМелоксикам — НПЗЗ, що має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Протизапальна дія пов'язана з гальмуванням ферментативної активності ЦОГ-2, що бере участь у біосинтезі ПГ у сфері запалення. У меншій мірі мелоксикам діє на ЦОГ-1, що бере участь у синтезі ПГ, що захищає слизову оболонку ШКТ і бере участь у регуляції кровотоку в нирках.Показання до застосуванняостеоартроз; ревматоїдний артрит; анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерєва); запальні та дегенеративні захворювання суглобів, що супроводжуються больовим синдромом (для розчину д/в/м введення). Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогрес захворювання не впливає.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активної речовини або допоміжних компонентів; період після проведення аортокоронарного шунтування; декомпенсована серцева недостатність; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі); ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона); цереброваскулярна кровотеча або інші кровотечі; виражена печінкова недостатність або активне захворювання печінки; виражена ниркова недостатність у хворих, які не піддаються діалізу (Cl креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, у т.ч. підтверджена гіперкаліємія; рідкісні спадкові захворювання, такі як непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція; вагітність; період грудного вигодовування; вік до 15 років. З обережністю: ішемічна хвороба серця; цереброваскулярні захворювання; застійна серцева недостатність; дисліпідемія/гіперліпідемія; цукровий діабет; захворювання периферичних артерій; куріння; Cl креатинінуВагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Пригнічення синтезу простагландинів може надавати небажаний вплив протягом вагітності та розвиток плода. Відомо, що нестероїдні протизапальні засоби проникають у грудне молоко, тому Амелотекс® не рекомендується застосовувати в період грудного вигодовування. Застосування мелоксикаму, як і інших препаратів, що блокують синтез простагландинів, може впливати на фертильність, тому не рекомендується жінкам, які планують вагітність.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто (більше 10%), часто (1-10%), нечасто (0.1-1%), рідко (0.01-0.1%), дуже рідко (менше 0.01%), включаючи окремі повідомлення. З боку травної системи: часто – диспепсія, у т.ч. нудота, блювання, абдомінальний біль, запор, метеоризм, діарея; нечасто - минуще підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, відрижка, езофагіт, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотеча із ШКТ (в т.ч. прихована), стоматит; рідко – перфорація ШКТ, коліт, гепатит, гастрит. З боку системи кровотворення: часто – анемія; нечасто – зміна формули крові, в т.ч. лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку шкірних покривів: часто - свербіж, висипання на шкірі; рідко – фотосенсибілізація, бульозні висипи, багатоформна еритема, у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз При нанесенні гелю для зовнішнього застосування можливі гіперемія, папульозно-везикульозні висипання, лущення. З боку дихальної системи: рідко – бронхоспазм. З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови; нечасто – вертиго, шум у вухах, сонливість; рідко – сплутаність свідомості, дезорієнтація, емоційна лабільність. З боку серцево-судинної системи: часто – периферичні набряки; Нечасто - підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, "припливи" крові до шкіри обличчя. З боку сечовидільної системи: нечасто – гіперкреатинінемія та/або підвищення концентрації сечовини у сироватці; рідко – гостра ниркова недостатність; зв'язок з прийомом препарату Амелотекс® не встановлений – інтерстиціальний нефрит, альбумінурія, гематурія. З боку органів чуття: рідко – кон'юнктивіт, порушення зору, у т.ч. нечіткість зорового сприйняття. Алергічні реакції: нечасто – кропив'янка; рідко – ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні/анафілактичні реакції. Місцеві реакції: при ректальному застосуванні – можливі позиви до дефекації та почуття дискомфорту, які проходять самостійно та не вимагають відміни препарату; свербіж, печіння в періанальній ділянці, подразнення слизової оболонки прямої кишки; при внутрішньом'язовому введенні - можливі печіння та біль у місці ін'єкції. У разі виникнення побічних реакцій, зокрема. не зазначених вище пацієнт повинен припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з іншими НПЗЗ (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота) збільшується ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень та кровотеч із ШКТ. При одночасному застосуванні із гіпотензивними препаратами можливе зниження ефективності дії останніх. При одночасному застосуванні з препаратами літію можливий розвиток кумуляції літію, збільшення його токсичної дії (рекомендується контроль концентрації літію у крові). При одночасному застосуванні з метотрексатом посилюється побічна дія останнього на кровотворну систему (небезпека виникнення анемії та лейкопенії, показаний періодичний контроль загального аналізу крові). При одночасному застосуванні з діуретиками та циклоспорином зростає ризик розвитку ниркової недостатності. При одночасному застосуванні із внутрішньоматковими контрацептивними засобами можливе зниження ефективності дії останніх. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами (гепарин, тіклопідін, варфарин), а також тромболітичними препаратами (стрептокіназа, фібринолізин) збільшується ризик розвитку кровотеч (необхідний періодичний контроль показників згортання крові). При одночасному застосуванні з колестираміном внаслідок зв'язування мелоксикаму посилюється його виведення через ШКТ. При одночасному застосуванні з СІЗЗЗ зростає ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.Спосіб застосування та дозиСупозиторії ректальні Ректально. Звільнивши супозиторій від контурної упаковки, глибоко вводять у задній прохід. Перед застосуванням супозиторію рекомендується випорожнити кишечник. Рекомендований режим дозування: Ректальні супозиторії рекомендується застосовувати у дозі 7.5 мг 1 раз на добу. У тяжких випадках можливе використання супозиторіїв у дозі 15 мг. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15 мг. Ревматоїдний артрит: 15 мг на добу. Залежно від лікувального ефекту, доза може бути знижена до 7.5 мг на добу. Остеоартроз: 7.5 мг на добу. При необхідності доза може бути збільшена до 15 мг на добу. Анкілозуючий спондиліт: 15 мг на добу. Залежно від лікувального ефекту, доза може бути знижена до 7.5 мг на добу. Ректально препарат слід приймати протягом якомога коротшого часу, враховуючи підсумовування ризику місцевої токсичності та ризику, пов'язаного із системною дією препарату. У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня, що перебувають на гемодіалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу. Комбіноване застосування Сумарна добова доза мелоксикаму, що застосовується у вигляді таблеток, ректальних супозиторіїв, розчину для внутрішньом'язового введення та інших лікарських форм, не повинна перевищувати 15 мг.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
193,00 грн
149,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофізіат - 1 фл.: Активні речовини: амфотерицин В – 50 000 ОД; допоміжні речовини: натрію фосфат однозаміщений, дезоксіхолева кислота. Флакони об'ємом 10 мл (1,5, 10) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування розчину для інфузій у вигляді пористої маси жовтого кольору, без запаху або майже без запаху, гігроскопічний.Фармакотерапевтична групаПротигрибковий антибіотик.ФармакокінетикаПісля одноразового внутрішньовенного введення в крові створюється ефективна концентрація (дозозалежна), що зберігається протягом 24 годин. Після внутрішньовенного введення 1-5 мг на добу максимальна концентрація (Cmax) у плазмі - 0.5-2 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – понад 90%. Розподіляється в легенях, печінці, селезінці, нирках, надниркових залозах, м'язах та інших тканинах. Концентрації у плевральному випоті, перитонеалькій, синовіальній рідинах, водянистій волозі досягають приблизно 2/3 від концентрації у плазмі; у спинномозковій рідині зазвичай не визначається. Об'єм розподілу, що здається, у дорослих - 4 л/кг, у дітей - 0.4-8.3 л/кг, у новонароджених - 1.5-9.4 л/кг. Метаболізується (шляхи невідомі). У жовчі та сечі близько 98% присутні у вигляді метаболітів. Виводиться повільно нирками, період напіввиведення початковий у дорослих –24 год, дітей – 5.5–40.3 год, у новонароджених – 18.8–62.5 год; період напіввиведення кінцевий – 15 днів. Незважаючи на уповільнене виведення, кумулює слабко. Практично не виводиться під час гемодіалізу. Після відміни виявляється в організмі протягом декількох тижнів.ФармакодинамікаПолієновий макроциклічний антибіотик із протигрибковою активністю. Продукується Streptomyces nodosus. Чинить фунгіцидну або фунгістатичну дію залежно від концентрації в біологічних рідинах та від чутливості збудника. Зв'язується із стеролами (ергостеролами), що знаходяться в клітинній мембрані чутливого до препарату гриба. В результаті порушується проникність мембрани та відбувається вихід внутрішньоклітинних компонентів у позаклітинний простір та лізис гриба. Активний щодо більшості штамів Histoplasma capsulatum, Coccidioides immitis, Paracoccidioides braziliensis, Candida spp., Blastomyces dermatidis, Rhodotorula spp., Cryptococcus neoformans, Sporothrix schenekii, Mucor mucedo, Rhizopus spp. Помірно активний щодо деяких найпростіших: Leishmania braziliensis, Leishmania mexicana, Naegleria fowleri. До амфотерицину, як правило, стійкі: Pseudallescheria boydii, Fusarium spp. Неефективний щодо бактерій, рикетсій, вірусів.Показання до застосуванняПрогресують, життєзагрозливі грибкові інфекції, спричинені чутливими до амфотерицину В мікроорганізмами: дисемінований криптококоз, криптококовий менінгіт менінгіт, що викликається іншими грибами; інвазивний та дисемінований аспергільоз; північноамериканський бластомікоз; дисеміновані форми кандидозу; кокцидіоїдоз; паракокцидіоїдоз; гістоплазмоз; фікомікоз (зигомікоз); хромомікоз; пліснявий мікоз; дисемінований споротрихоз; гіалогіфомікоз; хронічна міцетома; інфекції черевної порожнини (в т.ч. перитоніт); ендокардит; ендофтальміт; грибковий сепсис; грибкові інфекції сечовивідних шляхів; вісцеральний лейшманіоз (у тому числі у пацієнтів з імунодефіцитом); американський шкірно-вісцеральний лейшманіоз (не є препаратом вибору).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; хронічна ниркова недостатність; період лактації. З обережністю: захворювання нирок (в т.ч. гломерулонефрит), амілоїдоз, гепатит, цироз печінки, анемія, агранулоцитоз, цукровий діабет, вагітність.Вагітність та лактаціяЗ обережністю під час вагітності. Протипоказано у період лактації. Дітям вводиться у мінімальних ефективних дозах.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – зниження апетиту, диспепсія, нудота, блювання, діарея, гастралгія, гепатотоксичність (підвищення активності “печінкових” ферментів, гіпербілірубінемія); нечасто – гостра печінкова недостатність, гепатит, жовтяниця, геморагічний гастроентерит, мелена. З боку нервової системи: часто – головний біль, нечасто – судоми, минуще вертиго, периферична нейропатія, енцефалопатія. З боку органів чуття: нечасто – порушення зору, диплопія; втрата слуху, шум у вухах. З боку органів кровотворення: часто – нормохромна нормоцитарна анемія; нечасто – агранулоцитоз, порушення згортання крові, лейкопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкоцитоз. З боку серцево-судинної системи: часто – зниження артеріального тиску; нечасто – аритмії, включаючи фібриляцію шлуночків, зміни на ЕКГ, підвищення артеріального тиску, шок, зупинка серця, серцева недостатність. З боку дихальної системи: часто – тахіпное; нечасто – задишка, алергічний пневмоніт, набряк легенів. З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок, у тому числі азотемія, гіпокаліємія, гіпостенурія, нирковий тубулярний ацидоз, нефрокаль-циноз; нечасто – гостра ниркова недостатність, олігурія, анурія, нефрогенний нецукровий діабет. Попереднє введення 0.9% розчину хлориду нятрію знижує ризик нефротоксичності, введення натрію гідрокарбонату - ризик ниркового тубулярного некрозу. Алергічні реакції: часто – анафілактоїдні реакції, бронхоспазм, чхання; нечасто - висип, особливо макулопапульозний, свербіж, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона. Місцеві реакції: тромбофлебіт у місці ін'єкції, хімічний опік. Інші: часто – лихоманка, зниження маси тіла, міалгія, артралгія, загальна слабкість. Лабораторні показники: гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперкреатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з гепарином, 0.9% розчином хлориду натрію та іншими розчинами, що містять електроліти. Присутність бактеріостатичних добавок (зокрема бензилового спирту) може призвести до преципітації препарату. Синергізм – з нітрофуранами. Підвищує ефект та токсичність антикоагулянтів, теофіліну та препаратів сульфонілсечовини, флуцитозину (подовжує період напіввиведення); знижує ефект етинілестрадіолу – ризик розвитку кровотеч "прориву". Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (в т.ч. циметидин, ненаркотичні анальгетики, антидепресанти) уповільнюють швидкість метаболізму, підвищують концентрацію у сироватці крові (підвищення токсичності). Індуктори мікросомальних ферментів печінки (зокрема фенітоїн, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін) прискорюють метаболізм у печінці (зниження ефекту). Посилює токсичний ефект серцевих глікозидів (особливо на тлі вихідного дефіциту калію в організмі) та курареподібних міорелаксантів. Глюкокортикостероїди, інгібітори карбоангідрази, адренокортикотропні гормони збільшують ризик розвитку гіпокаліємії. Не можна призначати одночасно з нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, циклоспорин, пентамідин та інші) – зростає ризик розвитку порушень функції нирок. Протипухлинні лікарські засоби, променева терапія та лікарські засоби, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, підвищують ризик виникнення анемії та інших гематологічних порушень. Протипухлинні лікарські засоби посилюють нефротоксичність, бронхоспазм та зниження артеріального тиску. Глюкокортикостероїди та кортикотропін посилюють гіпокаліємію, що може призвести до розвитку аритмій. За необхідності одночасного призначення цих лікарських засобів слід проводити моніторинг електролітного складу крові та ЕКГ. Амфотерицин може посилювати токсичність серцевих глікозидів (за рахунок гіпокаліємії). Одночасне призначення з імідазолами (у тому числі флуконазолом, ітраконазолом, кетоконазолом, міконазолом, клотримазолом) може призводити до розвитку стійкості до амфотерицину В. Комбіноване лікування імідазолами з амфотерицином слід призначати з обережністю. Не можна призначати одночасно з нефротоксичними лікарськими засобами (аміноглікозиди, циклоспорин, пентамідин та інші) – зростає ризик розвитку порушень функції нирок. Подовжує міорелаксуючу дію деполяризуючих міорелаксантів. Лейкоцитарну масу слід вводити із значним інтервалом після введення амфотерицину В (ризик розвитку ускладнень з боку дихальної системи).Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно краплинно протягом 2-4 годин, рекомендована концентрація - 0.1 мг/мл. Пробна доза - 1 мг (основа) розводять у 20 мл 5% розчину декстрози та вводять внутрішньовенно протягом не менше 20-30 хв під контролем артеріального тиску, пульсу, температури тіла через кожні 30 хв протягом 2-4 год. При добрій переносимості рекомендована добова доза – 0.25-0.3 мг/кг залежно від ступеня тяжкості захворювання. При підвищеній чутливості до препарату, захворюваннях серцево-судинної системи, недостатності функції нирок лікування починають з низьких доз - 5-10 мг і поступово збільшуючи на 5-10 мг на добу, доводять до рекомендованої добової дози - 0.5-0.7 мг/кг. Підбір терапевтичних доз здійснюється індивідуально залежно від виду та тяжкості інфекції. При використанні препарату через день доза не повинна перевищувати 1.5 мг/кг (щоб уникнути розвитку серцево-легеневої недостатності). Максимальна добова доза – 1.5 мг/кг. Споротрихоз: курсова доза 2.5 г, тривалість терапії – 9 міс. Аспергільоз: курсова доза – 3.6 г, тривалість лікування – 11 міс. Риноцеребральний фікомікоз: курсова доза – 3-4 г. У разі переривання терапії більш ніж на 7 днів відновлювати її слід із найнижчої дози (0,25 мг/кг), поступово збільшуючи до бажаного рівня. Дітям: внутрішньовенно, спочатку 0.25 мг/кг (основа) на добу в 5% розчині декстрози протягом 6 годин; з урахуванням переносимості дозу поступово збільшують (зазвичай на 0.125 – 0.25 мг/кг щодня чи через день) до максимальної дози 1 мг/кг чи 30 мг на 1 м2. Дітям вводиться у мінімальних ефективних дозах. Для приготування розчину для внутрішньовенного введення використовують розчин із вихідною концентрацією 5 мг/мл. Для цього стерильним шприцом (голка не менше №20) вносять 10 мл стерильної води для ін'єкцій без бактеріостатичних добавок безпосередньо у флакон із препаратом. Вміст флакона струшують до утворення прозорого колоїдного розчину. Для одержання розчину з концентрацією 0.1 мг/мл його розводять 5% розчином декстрози з рН не нижче 4.2 у співвідношенні 1:50. Перед розведенням необхідно перевірити кислотність наявного розчину декстрози. рН розчину декстрози, як правило, перевищує 4.2, інакше перед розведенням до нього слід додати 1 -2 мл буферного розчину. Рекомендується наступний буферний розчин: натрію гідрофосфат (безводний) –1.59 г, натрію дигідрофосфат (безводний) – 0.96 г, води для ін'єкцій – до 100 мл. Перед додаванням декстрози до розчину буферний розчин стерилізують фільтруванням через бактеріальний керамічний або мембранний фільтр або шляхом автоклавування протягом 30 хв при тиску 1 атм і 121 °С.ПередозуванняСимптоми: зупинка серця та дихання. Лікування: симптоматичне. Необхідно проводити моніторинг серцевої та дихальної діяльності, функції печінки та нирок, картини периферичної крові та вмісту електролітів та призначати підтримуючу терапію. Не видаляється при гемодіалізі. Перед поновленням лікування стан пацієнта має бути стабілізованим.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАмфотерицин повинен застосовуватися переважно для лікування прогресуючих і життєзагрозливих грибкових інфекцій. Його не слід використовувати для лікування неінвазивних (поверхневих) мікозів, таких як кандидоз ротової порожнини, піхви або стравоходу у хворих з нормальним вмістом нейтрофілів у крові. При тривалому лікуванні ймовірність виникнення токсичних ефектів зростає. У період лікування проводять контрольне зважування хворих, загальний аналіз крові, сечі, контроль концентрації калію в крові, визначають функціональний стан нирок, печінки, ЕКГ. Пацієнтам, які приймають препарати калію, необхідно регулярно контролювати концентрацію калію та магнію у плазмі. Введення препарату пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, можливе лише після завершення процедури діалізу. Усі процедури з розчином слід проводити із суворим дотриманням правил асептики, оскільки сам препарат і всі розчини, призначені для його розведення, не містять консервантів або бактеріостатичних засобів. При використанні систем внутрішньовенного введення, встановлених раніше для інших цілей, необхідно систему промити 5% розчином декстрози для ін'єкцій. З появою анемії введення препарату слід припинити.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
293,00 грн
253,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активна речовина: суматриптан (у вигляді сукцинату) – 0,05/0,1 г; допоміжні речовини: МКЦ; цукор молочний; крохмаль картопляний; натрію карбоксиметилкрохмаль; магній стеариновокислий; оксипропілцелюлоза або оксипропілметилцелюлоза; ПВП; поліетиленгліколь 4000; тальк; титану діоксид. У контурній комірковій упаковці або у банку темного скла 2 або 10 шт.; в картонній пачці 1 упаковка або банку.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, білого або білого з сірувато-кремовим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВзаємодіє з 5-гідрокситриптаміновими рецепторами типу 1, розташованими в гладкій мускулатурі стінок кровоносних судин головного мозку.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо суматриптан швидко абсорбується. 70% від Сmax у сироватці досягається через 45 хв. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму та неповної абсорбції. Ступінь зв'язування з білками плазми невелика (14-21%), T1/2 - 2 год. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться переважно із сечею у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату.ФармакодинамікаВиборчо звужує судини у системі сонних артерій, інгібує активність трійчастого нерва. Сприяє зниженню вираженості больового синдрому при мігрені. Клінічний ефект відзначається за 30 хв.Показання до застосуванняДля швидкого полегшення нападів мігрені.Протипоказання до застосуваннястенокардія чи інфаркт міокарда у минулому; порушення функції печінки та нирок; епілепсія; літній вік (старше 60 років); Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, годуванні груддю та у дитячому віці.Побічна діявідчуття поколювання та тепла; запаморочення та почуття слабкості, сонливість; зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття; нудота та блювання; висип та свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиНеприпустимий одночасний прийом засобів, що містять алкалоїди ріжків, препаратів літію, інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну, інгібіторів МАО.Спосіб застосування та дозиТаблетки: препарат рекомендується застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені. Рекомендована доза для дорослих прийому внутрішньо - 100 мг. Максимальна добова доза становить 300 мг. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи водою. Уколи: рекомендується розпочинати лікування у разі виникнення перших ознак головного болю або «аури» - нудота, блювання, світлобоязнь. Уколи слід вводити підшкірно за допомогою аутоінжектора. При мігрені рекомендована доза для дорослих – 6 мг у вигляді одноразової підшкірної ін'єкції. У разі повторного виникнення симптомів можна призначити додаткове 6 мг у будь-який час протягом наступних 24 годин, але не раніше ніж через одну годину після введення першої дози. Максимально допустима добова доза – дві ін'єкції по 6 мг (12 мг).ПередозуванняУ разі передозування слід спостерігати хворого протягом 10 годин, проводячи при необхідності симптоматичну терапію.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активна речовина: суматриптан (у вигляді сукцинату) – 0,05/0,1 г; допоміжні речовини: МКЦ; цукор молочний; крохмаль картопляний; натрію карбоксиметилкрохмаль; магній стеариновокислий; оксипропілцелюлоза або оксипропілметилцелюлоза; ПВП; поліетиленгліколь 4000; тальк; титану діоксид. У контурній комірковій упаковці або у банку темного скла 2 або 10 шт.; в картонній пачці 1 упаковка або банку.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, білого або білого з сірувато-кремовим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВзаємодіє з 5-гідрокситриптаміновими рецепторами типу 1, розташованими в гладкій мускулатурі стінок кровоносних судин головного мозку.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо суматриптан швидко абсорбується. 70% від Сmax у сироватці досягається через 45 хв. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму та неповної абсорбції. Ступінь зв'язування з білками плазми невелика (14-21%), T1/2 - 2 год. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться переважно із сечею у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату.ФармакодинамікаВиборчо звужує судини у системі сонних артерій, інгібує активність трійчастого нерва. Сприяє зниженню вираженості больового синдрому при мігрені. Клінічний ефект відзначається за 30 хв.Показання до застосуванняДля швидкого полегшення нападів мігрені.Протипоказання до застосуваннястенокардія чи інфаркт міокарда у минулому; порушення функції печінки та нирок; епілепсія; літній вік (старше 60 років); Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, годуванні груддю та у дитячому віці.Побічна діявідчуття поколювання та тепла; запаморочення та почуття слабкості, сонливість; зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття; нудота та блювання; висип та свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиНеприпустимий одночасний прийом засобів, що містять алкалоїди ріжків, препаратів літію, інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну, інгібіторів МАО.Спосіб застосування та дозиТаблетки: препарат рекомендується застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені. Рекомендована доза для дорослих прийому внутрішньо - 100 мг. Максимальна добова доза становить 300 мг. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи водою. Уколи: рекомендується розпочинати лікування у разі виникнення перших ознак головного болю або «аури» - нудота, блювання, світлобоязнь. Уколи слід вводити підшкірно за допомогою аутоінжектора. При мігрені рекомендована доза для дорослих – 6 мг у вигляді одноразової підшкірної ін'єкції. У разі повторного виникнення симптомів можна призначити додаткове 6 мг у будь-який час протягом наступних 24 годин, але не раніше ніж через одну годину після введення першої дози. Максимально допустима добова доза – дві ін'єкції по 6 мг (12 мг).ПередозуванняУ разі передозування слід спостерігати хворого протягом 10 годин, проводячи при необхідності симптоматичну терапію.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активна речовина: суматриптан (у вигляді сукцинату) – 0,05/0,1 г; допоміжні речовини: МКЦ; цукор молочний; крохмаль картопляний; натрію карбоксиметилкрохмаль; магній стеариновокислий; оксипропілцелюлоза або оксипропілметилцелюлоза; ПВП; поліетиленгліколь 4000; тальк; титану діоксид. У контурній комірковій упаковці або у банку темного скла 2 або 10 шт.; в картонній пачці 1 упаковка або банку.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, білого або білого з сірувато-кремовим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВзаємодіє з 5-гідрокситриптаміновими рецепторами типу 1, розташованими в гладкій мускулатурі стінок кровоносних судин головного мозку.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо суматриптан швидко абсорбується. 70% від Сmax у сироватці досягається через 45 хв. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму та неповної абсорбції. Ступінь зв'язування з білками плазми невелика (14-21%), T1/2 - 2 год. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться переважно із сечею у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату.ФармакодинамікаВиборчо звужує судини у системі сонних артерій, інгібує активність трійчастого нерва. Сприяє зниженню вираженості больового синдрому при мігрені. Клінічний ефект відзначається за 30 хв.Показання до застосуванняДля швидкого полегшення нападів мігрені.Протипоказання до застосуваннястенокардія чи інфаркт міокарда у минулому; порушення функції печінки та нирок; епілепсія; літній вік (старше 60 років); Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, годуванні груддю та у дитячому віці.Побічна діявідчуття поколювання та тепла; запаморочення та почуття слабкості, сонливість; зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття; нудота та блювання; висип та свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиНеприпустимий одночасний прийом засобів, що містять алкалоїди ріжків, препаратів літію, інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну, інгібіторів МАО.Спосіб застосування та дозиТаблетки: препарат рекомендується застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені. Рекомендована доза для дорослих прийому внутрішньо - 100 мг. Максимальна добова доза становить 300 мг. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи водою. Уколи: рекомендується розпочинати лікування у разі виникнення перших ознак головного болю або «аури» - нудота, блювання, світлобоязнь. Уколи слід вводити підшкірно за допомогою аутоінжектора. При мігрені рекомендована доза для дорослих – 6 мг у вигляді одноразової підшкірної ін'єкції. У разі повторного виникнення симптомів можна призначити додаткове 6 мг у будь-який час протягом наступних 24 годин, але не раніше ніж через одну годину після введення першої дози. Максимально допустима добова доза – дві ін'єкції по 6 мг (12 мг).ПередозуванняУ разі передозування слід спостерігати хворого протягом 10 годин, проводячи при необхідності симптоматичну терапію.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 табл. активна речовина: суматриптан (у вигляді сукцинату) – 0,05/0,1 г; допоміжні речовини: МКЦ; цукор молочний; крохмаль картопляний; натрію карбоксиметилкрохмаль; магній стеариновокислий; оксипропілцелюлоза або оксипропілметилцелюлоза; ПВП; поліетиленгліколь 4000; тальк; титану діоксид. У контурній комірковій упаковці або у банку темного скла 2 або 10 шт.; в картонній пачці 1 упаковка або банку.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, білого або білого з сірувато-кремовим відтінком кольору, з двоопуклою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВзаємодіє з 5-гідрокситриптаміновими рецепторами типу 1, розташованими в гладкій мускулатурі стінок кровоносних судин головного мозку.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо суматриптан швидко абсорбується. 70% від Сmax у сироватці досягається через 45 хв. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму та неповної абсорбції. Ступінь зв'язування з білками плазми невелика (14-21%), T1/2 - 2 год. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться переважно із сечею у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату.ФармакодинамікаВиборчо звужує судини у системі сонних артерій, інгібує активність трійчастого нерва. Сприяє зниженню вираженості больового синдрому при мігрені. Клінічний ефект відзначається за 30 хв.Показання до застосуванняДля швидкого полегшення нападів мігрені.Протипоказання до застосуваннястенокардія чи інфаркт міокарда у минулому; порушення функції печінки та нирок; епілепсія; літній вік (старше 60 років); Підвищена чутливість до препарату.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності, годуванні груддю та у дитячому віці.Побічна діявідчуття поколювання та тепла; запаморочення та почуття слабкості, сонливість; зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття; нудота та блювання; висип та свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиНеприпустимий одночасний прийом засобів, що містять алкалоїди ріжків, препаратів літію, інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну, інгібіторів МАО.Спосіб застосування та дозиТаблетки: препарат рекомендується застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені. Рекомендована доза для дорослих прийому внутрішньо - 100 мг. Максимальна добова доза становить 300 мг. Таблетку слід ковтати повністю, запиваючи водою. Уколи: рекомендується розпочинати лікування у разі виникнення перших ознак головного болю або «аури» - нудота, блювання, світлобоязнь. Уколи слід вводити підшкірно за допомогою аутоінжектора. При мігрені рекомендована доза для дорослих – 6 мг у вигляді одноразової підшкірної ін'єкції. У разі повторного виникнення симптомів можна призначити додаткове 6 мг у будь-який час протягом наступних 24 годин, але не раніше ніж через одну годину після введення першої дози. Максимально допустима добова доза – дві ін'єкції по 6 мг (12 мг).ПередозуванняУ разі передозування слід спостерігати хворого протягом 10 годин, проводячи при необхідності симптоматичну терапію.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 865,00 грн
1 821,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення - 1 флак. Активна речовина: амікацин (у формі сульфату) 1 г Флакон 1000 мл, 50 штук у пачці картонної.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньовенного введення білого або майже білого кольору, гігроскопічний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після внутрішньом'язового введення всмоктується швидко і повністю. Cmax у плазмі крові при внутрішньом'язовому введенні в дозі 7.5 мг/кг – 21 мкг/мл, після 30 хв внутрішньовенної інфузії у дозі 7.5 мг/кг – 38 мкг/мл. Після внутрішньом'язового введення Тmax - близько 1.5 год. Середня терапевтична концентрація при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні зберігається протягом 10-12 год. Розподіл. Зв'язування із білками плазми становить 4-11%. Vd у дорослих – 0.26 л/кг, у дітей – 0.2-0.4 л/кг, у новонароджених: у віці менше 1 тижня та масою тіла менше 1500 г – до 0.68 л/кг, у віці менше 1 тижня та масою тіла понад 1500 г – до 0.58 л/кг, у хворих на муковісцидоз – 0.3-0.39 л/кг. Добре розподіляється у позаклітинній рідині (вміст абсцесів, плевральний випіт, асцитична, перикардіальна, синовіальна, лімфатична та перитонеальна рідина); у високих концентраціях виявляється у сечі; у низьких – у жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокроті та спинномозковій рідині. Добре проникає у всі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно; високі концентрації відзначаються в органах з хорошим кровопостачанням: легені, печінка, міокард, селезінка, і особливо у нирках, де накопичується в кірковій речовині, нижчі концентрації – у м'язах, жировій тканині та кістках. При призначенні в середньотерапевтичних дозах (в нормі) дорослим амікацин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок проникність дещо збільшується. У новонароджених досягаються вищі концентрації у спинномозковій рідині, ніж у дорослих. Проникає через плацентарний бар'єр: виявляється в крові плода та амніотичної рідини. Метаболізм. Чи не метаболізується. Виведення. T1/2 у дорослих – 2-4 год, у новонароджених – 5-8 год, у дітей старшого віку – 2.5-4 год. Кінцевий T1/2 – більше 100 год (вивільнення з внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. Фармакокінетика в спеціальних клінічних випадках. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у пацієнтів з муковісцидозом – 1-2 год, у пацієнтів з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 годин).ФармакодинамікаНапівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії групи аміноглікозидів, діє бактерицидно. Зв'язуючись із 30S субодиницею рибосом, перешкоджає утворенню комплексу транспортної та матричної РНК, блокує синтез білка, а також руйнує цитоплазматичні мембрани бактерій. Високоактивний щодо аеробних грамнегативних мікроорганізмів: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp.; деяких грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp. (в т.ч. стійких до пеніциліну, деяких цефалоспоринів). Помірно активний щодо Streptococcus spp. При одночасному призначенні з бензилпеніциліном виявляє синергізм дії щодо штамів Enterococcus faecalis. До препарату стійкі анаеробні мікроорганізми. Амікацин не втрачає активності під дією ферментів, що інактивують інші аміноглікозиди, і може залишатися активним щодо штамів Pseudomonas aeruginosa, стійких до тобраміцину, гентаміцину та нетилміцину.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи аміноглікозидів.ІнструкціяВ/в амікацин вводять краплинно протягом 30-60 хв, у разі потреби - струминно. При порушенні функції виділення нирок необхідно зниження дози або збільшення інтервалів між введеннями. У разі збільшення інтервалу між введеннями (якщо значення КК невідоме, а стан пацієнта стабільний) інтервал між введенням препарату встановлюють за такою формулою: Для внутрішньовенного введення (краплинно) препарат попередньо розбавляють 200 мл 5% розчину декстрози (глюкози) або 0.9% розчину натрію хлориду. Концентрація амікацину в розчині для внутрішньовенного введення не повинна перевищувати 5 мг/мл. Інтервал (год) = концентрація сироваткового креатиніну × 9. Якщо концентрація сироваткового креатиніну становить 2 мг/дл, рекомендовану разову дозу (7.5 мг/кг) необхідно вводити кожні 18 годин. При збільшенні інтервалу разову дозу не змінюють. У разі зниження разової дози при постійному режимі дозування перша доза для пацієнтів з нирковою недостатністю становить 7.5 мг/кг. Розрахунок наступних доз проводиться за такою формулою: Наступна доза (мг), що вводиться кожні 12 год = КК (мл/хв) у пацієнта × початкова доза (мг)/КК у нормі (мл/хв).Показання до застосуванняІнфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма плеври, абсцес легень); сепсис; септичний ендокардит; інфекції ЦНС (включаючи менінгіт); інфекції черевної порожнини (в т.ч. перитоніт); інфекції сечостатевих шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит); гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин (в т.ч. інфіковані опіки, інфіковані виразки та пролежні різного генезу); інфекції жовчних шляхів; інфекції кісток та суглобів (в т.ч. остеомієліт); ранова інфекція; післяопераційні інфекції.Протипоказання до застосуванняНеврит слухового нерва; тяжка хронічна ниркова недостатність з азотемією та уремією; вагітність; - підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена чутливість до інших аміноглікозидів в анамнезі. З обережністю слід застосовувати препарат при міастенії, паркінсонізмі, ботулізмі (аміноглікозиди можуть викликати порушення нервово-м'язової передачі, що призводить до подальшого ослаблення скелетної мускулатури), дегідратації, ниркової недостатності, у періоді новонародженості, у недоношених дітей, у пацієнтів пожил лактації.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та дітям до 6 років.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія). З боку системи кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, сонливість, нейротоксична дія (посмикування м'язів, відчуття оніміння, поколювання, епілептичні напади), порушення нервово-м'язової передачі (зупинка дихання). З боку органів чуття: ототоксичність (зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання). З боку сечовидільної системи: нефротоксичність – порушення функції нирок (олігурія, протеїнурія, мікрогематурія). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, гіперемія шкіри, лихоманка, набряк Квінке. Місцеві реакції: болючість у місці ін'єкції, дерматит, флебіт та перифлебіт (при внутрішньовенному введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином, гідрохлортіазидом, еритроміцином, нітрофурантоіном, вітамінами групи В і С, калію хлоридом.Спосіб застосування та дозиМаксимальні дози для дорослих – 15 мг/кг/добу, але не більше 1,5 г/добу протягом 10 днів. Тривалість лікування при внутрішньовенному введенні - 3-7 днів, при внутрішньом'язовому - 7-10 днів. Для недоношених новонароджених дітей початкова разова доза становить 10 мг/кг, потім 7.5 мг/кг кожні 18-24 год; для новонароджених та дітей віком до 6 років початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 годин протягом 7-10 днів. При інфікованих опіках може бути потрібна доза 5-7.5 мг/кг кожні 4-6 годин у зв'язку з більш коротким T1/2 (1-1.5 год) у даної категорії пацієнтів.ПередозуванняТоксичні реакції - втрата слуху, атаксія, запаморочення, розлади сечовипускання, спрага, зниження апетиту, нудота, блювання, дзвін чи відчуття закладання у вухах, порушення дихання.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: Тилорон – 60,0 мг або 125,0 мг; ядро: крохмаль картопляний - 25,500 мг або 46,000 мг, целюлоза мікрокристалічна - 60,000 мг або 120,000 мг, повідон (повідон К30) - 1,500 мг або 3,000 мг, кальцію стеарат000,5 3,000 мг; оболонка: гіпромелоза (гідроксипропіл-метилцелюлоза) - 3,4050 мг або 6,8100 мг, титану діоксид - 1,7815 мг або 3,5630 мг, макрогол (поліетиленгліколь-4000) 0,4565 мг або 0,9130 мг 80 (твін-80) - 0,0570 мг або 0,1140 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е 104) - 0,1235 мг або 0,2470 мг, барвник сонячний захід жовтий (Е 110) - 0,1765 мг або 0 3530 мг. По 6 або 10 таблеток (для дозування 60 мг) або по 3, 6 або 10 таблеток (для дозування 125 мг) у контурній комірковій упаковці. 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору. На поперечному розрізі ядро оранжевого кольору допускаються незначні більш темні або світліші вкраплення.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб - індуктор утворення інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату пов'язують із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т1/2) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тилорону є клітини епітелію кишківника, гепатоцити, Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник – печінка – кров через 4-24 год. Аміксин® має імуномодулюючий та противірусний ефект. За даними експериментальних досліджень після одноразового перорального введення препарату Аміксин у дозі, еквівалентній максимальній добовій дозі для людини, максимальна концентрація в легеневій тканині інтерферону лямбда визначається через 24 години, інтерферону альфа – через 48 годин. Індукція інтерферону лямбда в легеневій тканині сприяє підвищенню противірусного захисту респіраторного тракту при грипозній та інших респіраторних вірусних інфекціях. У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії, відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, зокрема проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії У дітей віком від 7 до 18 років: лікування грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). У дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та інших ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тилорону або іншого компонента препарату. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 7 років (для дозування 60 мг), дитячий вік до 18 років (для дозування 125 мг).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з антибіотиками та лікарськими засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань. Клінічно значущої взаємодії Аміксину з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань не виявлено.Спосіб застосування та дозиАміксин приймають внутрішньо після їди. Для дітей віком від 7 до 18 років: При неускладнених формах грипу та інших ГРВІ – по 60 мг 1 раз на день на 1-й, 2-й та 4-й день від початку лікування. Курсова доза – 180 мг (3 таблетки). Для дорослих: Для лікування грипу та інших ГРВІ – по 125 мг на добу перші 2 дні лікування, потім по 125 мг через 48 годин. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1,25-2,5 г (10-20 таблеток). При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на здатність до керування транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: Тилорон – 60,0 мг або 125,0 мг; ядро: крохмаль картопляний - 25,500 мг або 46,000 мг, целюлоза мікрокристалічна - 60,000 мг або 120,000 мг, повідон (повідон К30) - 1,500 мг або 3,000 мг, кальцію стеарат000,5 3,000 мг; оболонка: гіпромелоза (гідроксипропіл-метилцелюлоза) - 3,4050 мг або 6,8100 мг, титану діоксид - 1,7815 мг або 3,5630 мг, макрогол (поліетиленгліколь-4000) 0,4565 мг або 0,9130 мг 80 (твін-80) - 0,0570 мг або 0,1140 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е 104) - 0,1235 мг або 0,2470 мг, барвник сонячний захід жовтий (Е 110) - 0,1765 мг або 0 3530 мг. По 6 або 10 таблеток (для дозування 60 мг) або по 3, 6 або 10 таблеток (для дозування 125 мг) у контурній комірковій упаковці. 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору. На поперечному розрізі ядро оранжевого кольору допускаються незначні більш темні або світліші вкраплення.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб - індуктор утворення інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату пов'язують із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т1/2) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тилорону є клітини епітелію кишківника, гепатоцити, Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник – печінка – кров через 4-24 год. Аміксин® має імуномодулюючий та противірусний ефект. За даними експериментальних досліджень після одноразового перорального введення препарату Аміксин у дозі, еквівалентній максимальній добовій дозі для людини, максимальна концентрація в легеневій тканині інтерферону лямбда визначається через 24 години, інтерферону альфа – через 48 годин. Індукція інтерферону лямбда в легеневій тканині сприяє підвищенню противірусного захисту респіраторного тракту при грипозній та інших респіраторних вірусних інфекціях. У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії, відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, зокрема проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії У дітей віком від 7 до 18 років: лікування грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). У дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та інших ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тилорону або іншого компонента препарату. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 7 років (для дозування 60 мг), дитячий вік до 18 років (для дозування 125 мг).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСумісний з антибіотиками та лікарськими засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань. Клінічно значущої взаємодії Аміксину з антибіотиками та засобами традиційного лікування вірусних та бактеріальних захворювань не виявлено.Спосіб застосування та дозиАміксин приймають внутрішньо після їди. Для дітей віком від 7 до 18 років: При неускладнених формах грипу та інших ГРВІ – по 60 мг 1 раз на день на 1-й, 2-й та 4-й день від початку лікування. Курсова доза – 180 мг (3 таблетки). Для дорослих: Для лікування грипу та інших ГРВІ – по 125 мг на добу перші 2 дні лікування, потім по 125 мг через 48 годин. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1,25-2,5 г (10-20 таблеток). При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на здатність до керування транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: Тилорон – 60,0 мг або 125,0 мг; ядро: крохмаль картопляний - 25,500 мг або 46,000 мг, целюлоза мікрокристалічна - 60,000 мг або 120,000 мг, повідон (повідон К30) - 1,500 мг або 3,000 мг, кальцію стеарат000,5 3,000 мг; оболонка: гіпромелоза (гідроксипропіл-метилцелюлоза) - 3,4050 мг або 6,8100 мг, титану діоксид - 1,7815 мг або 3,5630 мг, макрогол (поліетиленгліколь-4000) 0,4565 мг або 0,9130 мг 80 (твін-80) - 0,0570 мг або 0,1140 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е 104) - 0,1235 мг або 0,2470 мг, барвник сонячний захід жовтий (Е 110) - 0,1765 мг або 0 3530 мг. По 6 або 10 таблеток (для дозування 60 мг) або по 3, 6 або 10 таблеток (для дозування 125 мг) у контурній комірковій упаковці. 1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору. На поперечному розрізі ядро оранжевого кольору допускаються незначні більш темні або світліші вкраплення.Фармакотерапевтична групаПротивірусний імуностимулюючий засіб - індуктор утворення інтерферонів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 60%. Близько 80% препарату пов'язують із білками плазми. Виводиться препарат практично у незміненому вигляді через кишечник (70%) та через нирки (9%). Період напіввиведення (Т1/2) – 48 год. Препарат не піддається біотрансформації та не накопичується в організмі.ФармакодинамікаНизькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону, що стимулює утворення в організмі всіх типів інтерферонів (альфа, бета, гама та лямбда). Основними продуцентами інтерферону у відповідь на введення тилорону є клітини епітелію кишківника, гепатоцити, Т-лімфоцити, нейтрофіли та гранулоцити. Після прийому внутрішньо максимум продукції інтерферону визначається в послідовності кишечник – печінка – кров через 4-24 год. Аміксин® має імуномодулюючий та противірусний ефект. За даними експериментальних досліджень після одноразового перорального введення препарату Аміксин у дозі, еквівалентній максимальній добовій дозі для людини, максимальна концентрація в легеневій тканині інтерферону лямбда визначається через 24 години, інтерферону альфа – через 48 годин. Індукція інтерферону лямбда в легеневій тканині сприяє підвищенню противірусного захисту респіраторного тракту при грипозній та інших респіраторних вірусних інфекціях. У лейкоцитах людини індукує синтез інтерферону. Стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії, відновлює співвідношення Т-супресорів та Т-хелперів. Ефективний проти різних вірусних інфекцій, зокрема проти вірусів грипу, інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, вірусів гепатиту та герпесвірусів. Механізм антивірусної дії пов'язаний з пригніченням трансляції вірус-специфічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії У дітей віком від 7 до 18 років: лікування грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). У дорослих: лікування грипу та інших ГРВІ; лікування герпетичної інфекції Профілактика грипу та інших ГРВІ у дорослих.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тилорону або іншого компонента препарату. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 7 років (для дозування 60 мг), дитячий вік до 18 років (для дозування 125 мг).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності протипоказане. При необхідності застосування препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяМожливі алергічні реакції, диспепсичні явища, короткочасне озноб. Если любые из указанных в инструкции побочных эффектов усугубляются, или Вы заметили любые другие побочные эффекты, не указанные в инструкции, сообщите об этом врачу.Взаимодействие с лекарственными средствамиСовместим с антибиотиками и лекарственными средствами традиционного лечения вирусных и бактериальных заболеваний. Клинически значимого взаимодействия Амиксина® с антибиотиками и средствами традиционного лечения вирусных и бактериальных заболеваний не выявлено.Способ применения и дозыАмиксин принимают внутрь, после еды. Для детей от 7 до 18 лет: При неосложненных формах гриппа и других ОРВИ - по 60 мг 1 раз в день на 1-й, 2-й и 4-й день от начала лечения. Курсовая доза - 180 мг (3 таблетки). Для взрослых: Для лечения гриппа и других ОРВИ - по 125 мг в сутки первые 2 дня лечения, затем по 125 мг через 48 часов. На курс - 750 мг (6 таблеток). Для профілактики грипу та інших ГРВІ – по 125 мг 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів. На курс – 750 мг (6 таблеток). Для лікування герпетичної інфекції – перші дві доби по 125 мг, потім через 48 годин по 125 мг. Курсова доза – 1,25-2,5 г (10-20 таблеток). При лікуванні грипу та інших ГРВІ у разі збереження симптомів захворювання понад 4 дні слід проконсультуватися у лікаря.ПередозуванняВипадки передозування невідомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не надає негативного впливу на здатність до керування транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: гамма-амінобутирова кислота 250 мг. 100 шт. - банки (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаГамма-амінобутирова кислота (GABA, гамма-аміномасляна кислота) є біогенним аміном, відновлює процеси метаболізму в головному мозку, сприяє утилізації глюкози мозком та видаленню з нього токсичних продуктів обміну, забезпечує нормалізацію динаміки нервових процесів у головному мозку. Підвищує продуктивність мислення, покращує пам'ять, має м'яку психостимулюючу дію, сприятливо впливає на відновлення рухів та мови після порушення мозкового кровообігу. Сприяє зниженню та стабілізації підвищеного АТ та зменшенню суб'єктивних симптомів артеріальної гіпертензії (запаморочення, порушення сну). Має помірну антигіпоксичну та протисудомну дію. У хворих на цукровий діабет знижує вміст глюкози, при нормальному вмісті глюкози в крові має зворотний ефект (за рахунок глікогенолізу).ФармакокінетикаАбсорбція швидка, досить повна. Cmax у плазмі досягається через 60 хв, потім концентрація швидко знижується. Через 24 години GABA не визначається в плазмі крові.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат.Показання до застосуванняСтан після перенесених порушень мозкового кровообігу; після черепно-мозкових травм. Атеросклероз мозкових судин із явищами розм'якшення головного мозку. Алкогольна енцефалопатія та поліневрити. Головний біль, запаморочення, порушення сну при артеріальній гіпертензії. Дитячий церебральний параліч; наслідки черепно-мозкової та пологової травми у дітей; відставання розумового розвитку в дітей віком; кінетози.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до GABA.Вагітність та лактаціяЗастосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяМожливі: нудота, блювання, лабільність артеріального тиску, диспепсія, підвищення температури тіла, порушення сну.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе посилення дії похідних бензодіазепіну, багатьох снодійних та протиепілептичних засобів.Спосіб застосування та дозиДобова доза для дорослих становить – 3-3.75 г. Дітям віком від 1 року до 3 років – 1-2 г/добу; від 4 до 6 років - 2-3 г на добу; старше 7 років – 3 г/добу. Добову дозу для дітей та дорослих ділять на 3 прийоми та приймають до їди. Курс лікування продовжується від 2-3 тижнів до 2-4 місяців. Для профілактики та лікування кінетозів дорослим - по 500 мг 3 рази на добу протягом 3-4 діб, дітям - по 250 мг 3 рази на добу протягом 3-4 діб.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ перші дні лікування можливі коливання артеріального тиску.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
260,00 грн
213,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: гамма-аміномасляна кислота – 250 мг; допоміжні речовини: повідон К 25, стеарат магнію, сахароза; Склад оболонки: опадрай II; цукроза; борошно пшеничне хлібопекарське; магнію карбонат основний, легкий; титану діоксид Е 171; віск бджолиний, жовтий; парафін твердий; соняшникова олія рафінована; Склад опадра II*: спирт полівініловий, частково гідролізований; тальк; макрогол 3350 (поліетиленгліколь); лецитин (соєвий); титану діоксид Е171. Пігулки, вкриті оболонкою, 250 мг. По 10 таблеток у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки з непластифікованого ПВХ та гнучкої упаковки на основі алюмінієвої фольги або фольги алюмінієвої друкованої лакованої або матеріалу комбінованого на основі фольги. 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, двоопуклі. На поперечному розрізі видно два шари з помітною межею між ними. Внутрішній шар білого кольору із мармуровими вкрапленнями, зовнішній шар білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – швидка, досить повна. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові – 60 хв, потім концентрація швидко знижується і через 24 год не визначається.ФармакодинамікаНоотропний засіб, що покращує процеси метаболізму тканин головного мозку, сприяє утилізації глюкози мозком та видаленню з нього токсичних продуктів обміну. Підвищує продуктивність мислення, покращує пам'ять, надає помірну психостимулюючу дію, сприятливо впливає на відновлення рухів та мови після порушення мозкового кровообігу. Має легку гіпотензивну дію, знижує вихідно підвищений артеріальний тиск (АТ) і вираженість обумовлених гіпертонією симптомів (запаморочення, безсоння), незначно уріджує частоту серцевих скорочень. Має помірну антигіпоксичну та протисудомну дію. У хворих на цукровий діабет знижує вміст глюкози, при нормальному вмісті глюкози в крові має зворотний ефект (за рахунок глікогенолізу).Показання до застосуванняЗалишкові явища черепно-мозкової травми, інсульту; цереброваскулярна недостатність, енцефалопатії різного генезу, алкогольна енцефалопатія, алкогольна полінейропатія, дитячий церебральний параліч, наслідки черепно-мозкової пологової травми у дітей віком від 3 років, розумова відсталість, симптомокомплекс заколисування (морська та повітряна).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 3 років, гостра ниркова недостатність, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, целіакія.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у II та III триместрі вагітності можливе за призначенням лікаря.Побічна діяНудота, блювання, безсоння, лабільність артеріального тиску, диспепсія, гіпертермія, посилюються дозозалежні побічні ефекти, можуть розвиватися алергічні реакції. Якщо будь-які вказані в інструкції можливі побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію бензодіазепінів, багатьох снодійних та протиепілептичних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину, до їжі. Добова доза для дорослих – 3-3,75 г; для дітей 4-6 років - 2-3 г на добу, старше 7 років - 3 г на добу. Добову дозу ділять на 3 прийоми. Лікування проводиться тривало (від 2-3 тижнів до 2-4 місяців). При залишкових явищах черепно-мозкової травми, інсульту, цереброваскулярної недостатності та енцефалопатії різного генезу залежно від характеру та тяжкості захворювання призначають по 0,25-0,5-1,0 г 3 рази на день протягом 1-3 місяців. При алкогольній енцефалопатії та полінейропатії дози та тривалість лікування встановлюються індивідуально. При наслідках черепно-мозкової пологової травми та розумової відсталості у дітей аміналон призначають у високих дозах (2-3 г на добу) протягом 2-3 місяців. З метою профілактики та лікування синдрому заколисування дорослим – 0,5 г, дітям – 0,25 г безпосередньо перед користуванням транспортними засобами, або 3 рази на день протягом 3-4 діб.ПередозуванняПри передозуванні посилюються дозозалежні побічні ефекти, т.к. алергічні реакції, описані в розділі "Побічна дія", мають дозоннезалежний характер. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ перші дні лікування можливі коливання артеріального тиску (АТ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
261,00 грн
215,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: гамма-амінобутирова кислота 250 мг. 100 шт. - банки (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаГамма-амінобутирова кислота (GABA, гамма-аміномасляна кислота) є біогенним аміном, відновлює процеси метаболізму в головному мозку, сприяє утилізації глюкози мозком та видаленню з нього токсичних продуктів обміну, забезпечує нормалізацію динаміки нервових процесів у головному мозку. Підвищує продуктивність мислення, покращує пам'ять, має м'яку психостимулюючу дію, сприятливо впливає на відновлення рухів та мови після порушення мозкового кровообігу. Сприяє зниженню та стабілізації підвищеного АТ та зменшенню суб'єктивних симптомів артеріальної гіпертензії (запаморочення, порушення сну). Має помірну антигіпоксичну та протисудомну дію. У хворих на цукровий діабет знижує вміст глюкози, при нормальному вмісті глюкози в крові має зворотний ефект (за рахунок глікогенолізу).ФармакокінетикаАбсорбція швидка, досить повна. Cmax у плазмі досягається через 60 хв, потім концентрація швидко знижується. Через 24 години GABA не визначається в плазмі крові.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат.Показання до застосуванняСтан після перенесених порушень мозкового кровообігу; після черепно-мозкових травм. Атеросклероз мозкових судин із явищами розм'якшення головного мозку. Алкогольна енцефалопатія та поліневрити. Головний біль, запаморочення, порушення сну при артеріальній гіпертензії. Дитячий церебральний параліч; наслідки черепно-мозкової та пологової травми у дітей; відставання розумового розвитку в дітей віком; кінетози.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до GABA.Вагітність та лактаціяЗастосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяМожливі: нудота, блювання, лабільність артеріального тиску, диспепсія, підвищення температури тіла, порушення сну.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе посилення дії похідних бензодіазепіну, багатьох снодійних та протиепілептичних засобів.Спосіб застосування та дозиДобова доза для дорослих становить – 3-3.75 г. Дітям віком від 1 року до 3 років – 1-2 г/добу; від 4 до 6 років - 2-3 г на добу; старше 7 років – 3 г/добу. Добову дозу для дітей та дорослих ділять на 3 прийоми та приймають до їди. Курс лікування продовжується від 2-3 тижнів до 2-4 місяців. Для профілактики та лікування кінетозів дорослим - по 500 мг 3 рази на добу протягом 3-4 діб, дітям - по 250 мг 3 рази на добу протягом 3-4 діб.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ перші дні лікування можливі коливання артеріального тиску.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
213,00 грн
173,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
199,00 грн
172,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: гамма-аміномасляна кислота – 250 мг; допоміжні речовини: повідон К 25, стеарат магнію, сахароза; Склад оболонки: опадрай II; цукроза; борошно пшеничне хлібопекарське; магнію карбонат основний, легкий; титану діоксид Е 171; віск бджолиний, жовтий; парафін твердий; соняшникова олія рафінована; Склад опадра II*: спирт полівініловий, частково гідролізований; тальк; макрогол 3350 (поліетиленгліколь); лецитин (соєвий); титану діоксид Е171. Пігулки, вкриті оболонкою, 250 мг. По 10 таблеток у контурну осередкову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки з непластифікованого ПВХ та гнучкої упаковки на основі алюмінієвої фольги або фольги алюмінієвої друкованої лакованої або матеріалу комбінованого на основі фольги. 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору, двоопуклі. На поперечному розрізі видно два шари з помітною межею між ними. Внутрішній шар білого кольору із мармуровими вкрапленнями, зовнішній шар білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – швидка, досить повна. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові – 60 хв, потім концентрація швидко знижується і через 24 год не визначається.ФармакодинамікаНоотропний засіб, що покращує процеси метаболізму тканин головного мозку, сприяє утилізації глюкози мозком та видаленню з нього токсичних продуктів обміну. Підвищує продуктивність мислення, покращує пам'ять, надає помірну психостимулюючу дію, сприятливо впливає на відновлення рухів та мови після порушення мозкового кровообігу. Має легку гіпотензивну дію, знижує вихідно підвищений артеріальний тиск (АТ) і вираженість обумовлених гіпертонією симптомів (запаморочення, безсоння), незначно уріджує частоту серцевих скорочень. Має помірну антигіпоксичну та протисудомну дію. У хворих на цукровий діабет знижує вміст глюкози, при нормальному вмісті глюкози в крові має зворотний ефект (за рахунок глікогенолізу).Показання до застосуванняЗалишкові явища черепно-мозкової травми, інсульту; цереброваскулярна недостатність, енцефалопатії різного генезу, алкогольна енцефалопатія, алкогольна полінейропатія, дитячий церебральний параліч, наслідки черепно-мозкової пологової травми у дітей віком від 3 років, розумова відсталість, симптомокомплекс заколисування (морська та повітряна).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, дитячий вік до 3 років, гостра ниркова недостатність, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, целіакія.Вагітність та лактаціяПротипоказаний у І триместрі вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у II та III триместрі вагітності можливе за призначенням лікаря.Побічна діяНудота, блювання, безсоння, лабільність артеріального тиску, диспепсія, гіпертермія, посилюються дозозалежні побічні ефекти, можуть розвиватися алергічні реакції. Якщо будь-які вказані в інструкції можливі побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПідсилює дію бензодіазепінів, багатьох снодійних та протиепілептичних засобів.Спосіб застосування та дозиВсередину, до їжі. Добова доза для дорослих – 3-3,75 г; для дітей 4-6 років - 2-3 г на добу, старше 7 років - 3 г на добу. Добову дозу ділять на 3 прийоми. Лікування проводиться тривало (від 2-3 тижнів до 2-4 місяців). При залишкових явищах черепно-мозкової травми, інсульту, цереброваскулярної недостатності та енцефалопатії різного генезу залежно від характеру та тяжкості захворювання призначають по 0,25-0,5-1,0 г 3 рази на день протягом 1-3 місяців. При алкогольній енцефалопатії та полінейропатії дози та тривалість лікування встановлюються індивідуально. При наслідках черепно-мозкової пологової травми та розумової відсталості у дітей аміналон призначають у високих дозах (2-3 г на добу) протягом 2-3 місяців. З метою профілактики та лікування синдрому заколисування дорослим – 0,5 г, дітям – 0,25 г безпосередньо перед користуванням транспортними засобами, або 3 рази на день протягом 3-4 діб.ПередозуванняПри передозуванні посилюються дозозалежні побічні ефекти, т.к. алергічні реакції, описані в розділі "Побічна дія", мають дозоннезалежний характер. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ перші дні лікування можливі коливання артеріального тиску (АТ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
218,00 грн
169,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: гамма-амінобутирова кислота 250 мг. 50 шт. у банку, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки вкриті оболонкою.Фармакотерапевтична групаГамма-амінобутирова кислота (GABA, гамма-аміномасляна кислота) є біогенним аміном, відновлює процеси метаболізму в головному мозку, сприяє утилізації глюкози мозком та видаленню з нього токсичних продуктів обміну, забезпечує нормалізацію динаміки нервових процесів у головному мозку. Підвищує продуктивність мислення, покращує пам'ять, має м'яку психостимулюючу дію, сприятливо впливає на відновлення рухів та мови після порушення мозкового кровообігу. Сприяє зниженню та стабілізації підвищеного АТ та зменшенню суб'єктивних симптомів артеріальної гіпертензії (запаморочення, порушення сну). Має помірну антигіпоксичну та протисудомну дію. У хворих на цукровий діабет знижує вміст глюкози, при нормальному вмісті глюкози в крові має зворотний ефект (за рахунок глікогенолізу).ФармакокінетикаАбсорбція швидка, досить повна. Cmax у плазмі досягається через 60 хв, потім концентрація швидко знижується. Через 24 години GABA не визначається в плазмі крові.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат.Показання до застосуванняСтан після перенесених порушень мозкового кровообігу; після черепно-мозкових травм. Атеросклероз мозкових судин із явищами розм'якшення головного мозку. Алкогольна енцефалопатія та поліневрити. Головний біль, запаморочення, порушення сну при артеріальній гіпертензії. Дитячий церебральний параліч; наслідки черепно-мозкової та пологової травми у дітей; відставання розумового розвитку в дітей віком; кінетози.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до GABA.Вагітність та лактаціяЗастосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Побічна діяМожливі: нудота, блювання, лабільність артеріального тиску, диспепсія, підвищення температури тіла, порушення сну.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні можливе посилення дії похідних бензодіазепіну, багатьох снодійних та протиепілептичних засобів.Спосіб застосування та дозиДобова доза для дорослих становить – 3-3.75 г. Дітям віком від 1 року до 3 років – 1-2 г/добу; від 4 до 6 років - 2-3 г на добу; старше 7 років – 3 г/добу. Добову дозу для дітей та дорослих ділять на 3 прийоми та приймають до їди. Курс лікування продовжується від 2-3 тижнів до 2-4 місяців. Для профілактики та лікування кінетозів дорослим - по 500 мг 3 рази на добу протягом 3-4 діб, дітям - по 250 мг 3 рази на добу протягом 3-4 діб.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ перші дні лікування можливі коливання артеріального тиску.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 драже містить: Активна речовина: хлорпромазину гідрохлорид – 100 мг; Допоміжні речовини: сахароза (цукор), крохмальна патока, желатин, віск, тальк, титану діоксид, олія соняшникова, барвник заліза оксид червоний. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиДраже коричнево-рожевого кольору, допускається наявність вкраплень темнішого кольору.Фармакотерапевтична групаНейролептичний, антипсихотичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний. Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Погано всмоктується із ШКТ. Значна частина піддається біотрансформації у печінці. Виводиться нирками та через кишечник (протягом багатьох днів). Характеризується наявністю сильного седативного ефекту. Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності і насамперед рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Свідомість зберігається (застосування високих доз викликає снодійний ефект). Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, має виражений протиблювотний та протиікотний ефекти, антигістамінну, м-холінолітичну та пролактиногенну активність.Чинить гіпотермічну дію (особливо при штучній гіпотермії), проте в окремих випадках при парентеральному введенні температура тіла може підвищуватися. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази, має слабку антигістамінну дію. Зменшує сАД та дАТ, викликає тахікардію. Має виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю є поєднання антипсихотичного впливу із здатністю проводити емоційну сферу. Купує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх і тривогу у хворих з психозами та неврозами. Викликає розвиток екстрапірамідних порушень. Тривалість терапевтичного впливу при одноразовому введенні становить близько 6 год.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо хлорпромазин швидко, але іноді не повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається через 2-4 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. У зв'язку із зазначеним ефектом концентрації у плазмі після прийому внутрішньо менше, ніж концентрації після внутрішньом'язового введення. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням низки активних та неактивних метаболітів. Шляхи метаболізму хлорпромазину включають гідроксилювання, кон'югування з глюкуроновою кислотою, N-окислення, окиснення атомів сірки, деалкілування. Хлорпромазин має високе зв'язування з білками плазми (95-98%). Широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому концентрація в мозку вища, ніж у плазмі. Відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного і того ж пацієнта. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом. T1/2 хлорпромазину становить близько 30 год; вважають, що елімінація його метаболітів може бути тривалішою. Виводиться із сечею та з жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняУ психіатрії — гострі та хронічні параноїдальні та/або галюцинаторні стани, психомоторне збудження при шизофренії (галюцинаторно-маячний, гебефренічний, кататонічний синдроми), маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, депресії. психозе), алкогольний психоз, а також ін захворювання з продуктивною симптоматикою та збудженням. У неврології - підвищення м'язового тонусу, торпідний больовий синдром, завзяте безсоння, епілептичний статус (при неефективності інших препаратів). Як протиблювотний засіб - хвороба Меньєра, неприборкане блювання вагітних, при лікуванні протипухлинними препаратами, променевої терапії. В анестезіології - для премедикації та потенціювання наркозу,при штучній гіпотермії (у складі літичних сумішей). У дерматології - сверблячі дерматози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова або ниркова недостатність, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку, коматозні стани, травма мозку, виражене пригнічення кровотворення, мікседема, декомпенсовані пороки серця, активний ревматизм, тромбоемболічний синдром, бронхоектатична гострий пієліт, загострення ерозивно-виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, вагітність. Обмеження до застосування Жовчнокам'яна та нирковокам'яна хвороба, гострий пієліт, активний ревматизм, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки (призначення внутрішньо).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування хлорпромазину при вагітності слід обмежити термін лікування, а наприкінці вагітності, по можливості, зменшити дозу. Слід пам'ятати, що хлорпромазин пролонгує пологи. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях показано, що хлорпромазин може чинити тератогенну дію. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром. Застосування у дітей Застосування у дітей можливе згідно з режимом дозування. У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні фенотіазинів більш імовірним є розвиток екстрапірамідних симптомів.Побічна діяМісцеві: при попаданні розчину на шкіру та слизові оболонки — подразнення тканин; при внутрішньом'язовому введенні — інфільтрати, при внутрішньом'язовому введенні — флебіт. Загальні: при тривалому застосуванні – нейролептичний синдром (паркінсонізм, акатизія, індиферентність, уповільненість реакцій), депресія; при внутрішньовенному введенні - гіпотензія; при прийомі внутрішньо – диспептичний синдром (нудота, блювання, запор). Рідко – жовтяниця, агранулоцитоз, пігментація шкіри, помутніння кришталика; алергічні реакції (висипання, набряки, фотосенсибілізація).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди та циметидин знижують всмоктування. Посилює ефект снодійних, наркотиків, анальгетиків, місцевих анестетиків, протисудомних засобів, знижує серцевих глікозидів. При поєднанні з м-холіноблокаторами спостерігається сумація холінолітичних ефектів. Естрогени підвищують нейролептичні властивості.Спосіб застосування та дозиДорослим, внутрішньо – по 25-600 мг на добу, максимальна разова доза – 300 мг. В/м – до 1 г/добу, максимальна разова доза – 150 мг. В/в – до 250 мг на добу, максимальна разова доза – 100 мг. Дітям внутрішньо 1 мг/кг маси тіла на добу.ПередозуванняВиявляється нейролептичним синдромом, стійкою гіпотензією, гіпотермією, комою, пізніше – токсичним гепатитом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому лікуванні необхідно контролювати клітинний склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки та нирок. Після ін'єкції пацієнтам бажано протягом 1-1,5 годин перебувати у горизонтальному положенні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
286,00 грн
248,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпромазину гідрохлорид 100 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, коповідон, кроскармелоза натрію, магнію стеарат. Склад плівкової оболонки: Опадрай II 85F240048, в т. ч. спирт полівініловий частково гідролізований, макрогол-3350, тальк, титану діоксид, барвник заліза оксид червоний, барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид чорний. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою коричнево-рожевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНейролептичний, антипсихотичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний. Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Погано всмоктується із ШКТ. Значна частина піддається біотрансформації у печінці. Виводиться нирками та через кишечник (протягом багатьох днів). Характеризується наявністю сильного седативного ефекту. Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності і насамперед рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Свідомість зберігається (застосування високих доз викликає снодійний ефект). Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, має виражений протиблювотний та протиікотний ефекти, антигістамінну, м-холінолітичну та пролактиногенну активність.Чинить гіпотермічну дію (особливо при штучній гіпотермії), проте в окремих випадках при парентеральному введенні температура тіла може підвищуватися. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази, має слабку антигістамінну дію. Зменшує сАД та дАТ, викликає тахікардію. Має виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю є поєднання антипсихотичного впливу із здатністю проводити емоційну сферу. Купує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх і тривогу у хворих з психозами та неврозами. Викликає розвиток екстрапірамідних порушень. Тривалість терапевтичного впливу при одноразовому введенні становить близько 6 год.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо хлорпромазин швидко, але іноді не повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається через 2-4 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. У зв'язку із зазначеним ефектом концентрації у плазмі після прийому внутрішньо менше, ніж концентрації після внутрішньом'язового введення. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням низки активних та неактивних метаболітів. Шляхи метаболізму хлорпромазину включають гідроксилювання, кон'югування з глюкуроновою кислотою, N-окислення, окиснення атомів сірки, деалкілування. Хлорпромазин має високе зв'язування з білками плазми (95-98%). Широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому концентрація в мозку вища, ніж у плазмі. Відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного і того ж пацієнта. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом. T1/2 хлорпромазину становить близько 30 год; вважають, що елімінація його метаболітів може бути тривалішою. Виводиться із сечею та з жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняУ психіатрії — гострі та хронічні параноїдальні та/або галюцинаторні стани, психомоторне збудження при шизофренії (галюцинаторно-маячний, гебефренічний, кататонічний синдроми), маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, депресії. психозе), алкогольний психоз, а також ін захворювання з продуктивною симптоматикою та збудженням. У неврології - підвищення м'язового тонусу, торпідний больовий синдром, завзяте безсоння, епілептичний статус (при неефективності інших препаратів). Як протиблювотний засіб - хвороба Меньєра, неприборкане блювання вагітних, при лікуванні протипухлинними препаратами, променевої терапії. В анестезіології - для премедикації та потенціювання наркозу,при штучній гіпотермії (у складі літичних сумішей). У дерматології - сверблячі дерматози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова або ниркова недостатність, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку, коматозні стани, травма мозку, виражене пригнічення кровотворення, мікседема, декомпенсовані пороки серця, активний ревматизм, тромбоемболічний синдром, бронхоектатична гострий пієліт, загострення ерозивно-виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, вагітність. Обмеження до застосування Жовчнокам'яна та нирковокам'яна хвороба, гострий пієліт, активний ревматизм, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки (призначення внутрішньо).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування хлорпромазину при вагітності слід обмежити термін лікування, а наприкінці вагітності, по можливості, зменшити дозу. Слід пам'ятати, що хлорпромазин пролонгує пологи. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях показано, що хлорпромазин може чинити тератогенну дію. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром. Застосування у дітей Застосування у дітей можливе згідно з режимом дозування. У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні фенотіазинів більш імовірним є розвиток екстрапірамідних симптомів.Побічна діяМісцеві: при попаданні розчину на шкіру та слизові оболонки — подразнення тканин; при внутрішньом'язовому введенні — інфільтрати, при внутрішньом'язовому введенні — флебіт. Загальні: при тривалому застосуванні – нейролептичний синдром (паркінсонізм, акатизія, індиферентність, уповільненість реакцій), депресія; при внутрішньовенному введенні - гіпотензія; при прийомі внутрішньо – диспептичний синдром (нудота, блювання, запор). Рідко – жовтяниця, агранулоцитоз, пігментація шкіри, помутніння кришталика; алергічні реакції (висипання, набряки, фотосенсибілізація).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди та циметидин знижують всмоктування. Посилює ефект снодійних, наркотиків, анальгетиків, місцевих анестетиків, протисудомних засобів, знижує серцевих глікозидів. При поєднанні з м-холіноблокаторами спостерігається сумація холінолітичних ефектів. Естрогени підвищують нейролептичні властивості.Спосіб застосування та дозиДорослим, внутрішньо – по 25-600 мг на добу, максимальна разова доза – 300 мг. В/м – до 1 г/добу, максимальна разова доза – 150 мг. В/в – до 250 мг на добу, максимальна разова доза – 100 мг. Дітям внутрішньо 1 мг/кг маси тіла на добу.ПередозуванняВиявляється нейролептичним синдромом, стійкою гіпотензією, гіпотермією, комою, пізніше – токсичним гепатитом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому лікуванні необхідно контролювати клітинний склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки та нирок. Після ін'єкції пацієнтам бажано протягом 1-1,5 годин перебувати у горизонтальному положенні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
248,00 грн
207,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 1 мл: хлорпромазин - 25 мг. 2 мл – ампули (10) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаНейролептичний, антипсихотичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний. Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Погано всмоктується із ШКТ. Значна частина піддається біотрансформації у печінці. Виводиться нирками та через кишечник (протягом багатьох днів). Характеризується наявністю сильного седативного ефекту. Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності і насамперед рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Свідомість зберігається (застосування високих доз викликає снодійний ефект). Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, має виражений протиблювотний та протиікотний ефекти, антигістамінну, м-холінолітичну та пролактиногенну активність.Чинить гіпотермічну дію (особливо при штучній гіпотермії), проте в окремих випадках при парентеральному введенні температура тіла може підвищуватися. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази, має слабку антигістамінну дію. Зменшує сАД та дАТ, викликає тахікардію. Має виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю є поєднання антипсихотичного впливу із здатністю проводити емоційну сферу. Купує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх і тривогу у хворих з психозами та неврозами. Викликає розвиток екстрапірамідних порушень. Тривалість терапевтичного впливу при одноразовому введенні становить близько 6 год.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо хлорпромазин швидко, але іноді не повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається через 2-4 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. У зв'язку із зазначеним ефектом концентрації у плазмі після прийому внутрішньо менше, ніж концентрації після внутрішньом'язового введення. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням низки активних та неактивних метаболітів. Шляхи метаболізму хлорпромазину включають гідроксилювання, кон'югування з глюкуроновою кислотою, N-окислення, окиснення атомів сірки, деалкілування. Хлорпромазин має високе зв'язування з білками плазми (95-98%). Широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому концентрація в мозку вища, ніж у плазмі. Відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного і того ж пацієнта. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом. T1/2 хлорпромазину становить близько 30 год; вважають, що елімінація його метаболітів може бути тривалішою. Виводиться із сечею та з жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняУ психіатрії — гострі та хронічні параноїдальні та/або галюцинаторні стани, психомоторне збудження при шизофренії (галюцинаторно-маячний, гебефренічний, кататонічний синдроми), маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, депресії. психозе), алкогольний психоз, а також ін захворювання з продуктивною симптоматикою та збудженням. У неврології - підвищення м'язового тонусу, торпідний больовий синдром, завзяте безсоння, епілептичний статус (при неефективності інших препаратів). Як протиблювотний засіб - хвороба Меньєра, неприборкане блювання вагітних, при лікуванні протипухлинними препаратами, променевої терапії. В анестезіології - для премедикації та потенціювання наркозу,при штучній гіпотермії (у складі літичних сумішей). У дерматології - сверблячі дерматози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова або ниркова недостатність, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку, коматозні стани, травма мозку, виражене пригнічення кровотворення, мікседема, декомпенсовані пороки серця, активний ревматизм, тромбоемболічний синдром, бронхоектатична гострий пієліт, загострення ерозивно-виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, вагітність. Обмеження до застосування Жовчнокам'яна та нирковокам'яна хвороба, гострий пієліт, активний ревматизм, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки (призначення внутрішньо).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування хлорпромазину при вагітності слід обмежити термін лікування, а наприкінці вагітності, по можливості, зменшити дозу. Слід пам'ятати, що хлорпромазин пролонгує пологи. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях показано, що хлорпромазин може чинити тератогенну дію. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром. Застосування у дітей Застосування у дітей можливе згідно з режимом дозування. У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні фенотіазинів більш імовірним є розвиток екстрапірамідних симптомів.Побічна діяМісцеві: при попаданні розчину на шкіру та слизові оболонки — подразнення тканин; при внутрішньом'язовому введенні — інфільтрати, при внутрішньом'язовому введенні — флебіт. Загальні: при тривалому застосуванні – нейролептичний синдром (паркінсонізм, акатизія, індиферентність, уповільненість реакцій), депресія; при внутрішньовенному введенні - гіпотензія; при прийомі внутрішньо – диспептичний синдром (нудота, блювання, запор). Рідко – жовтяниця, агранулоцитоз, пігментація шкіри, помутніння кришталика; алергічні реакції (висипання, набряки, фотосенсибілізація).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди та циметидин знижують всмоктування. Посилює ефект снодійних, наркотиків, анальгетиків, місцевих анестетиків, протисудомних засобів, знижує серцевих глікозидів. При поєднанні з м-холіноблокаторами спостерігається сумація холінолітичних ефектів. Естрогени підвищують нейролептичні властивості.Спосіб застосування та дозиПри внутрішньом'язовому або внутрішньовенному введенні для дорослих початкова доза - 25-50 мг. При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному введенні у дітей старше 1 року разова доза становить 250-500 мкг/кг. Частота застосування внутрішньо або парентерально залежить від показань та клінічної ситуації. Максимальні разові дози: для дорослих при прийомі внутрішньо - 300 мг, при внутрішньом'язовому введенні - 150 мг, при внутрішньом'язовому введенні - 100 мг. Максимальні добові дози: для дорослих при прийомі внутрішньо - 1.5 г, при внутрішньом'язовому введенні - 1 г, при внутрішньом'язовому введенні - 250 мг; для дітей віком до 5 років (маса тіла до 23 кг) при прийомі внутрішньо, внутрішньом'язово або внутрішньовенно введенні - 40 мг, для дітей віком старше 5 років (маса тіла більше 23 кг) при прийомі внутрішньо, в/ м або внутрішньовенному введенні - 75 мг.ПередозуванняВиявляється нейролептичним синдромом, стійкою гіпотензією, гіпотермією, комою, пізніше – токсичним гепатитом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому лікуванні необхідно контролювати клітинний склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки та нирок. Після ін'єкції пацієнтам бажано протягом 1-1,5 годин перебувати у горизонтальному положенні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 драже містить: Активна речовина: хлорпромазину гідрохлорид – 25 мг; Допоміжні речовини: сахароза (цукор), крохмальна патока, желатин, віск, тальк, титану діоксид, олія соняшникова, барвник заліза оксид червоний. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиДраже коричнево-рожевого кольору, допускається наявність вкраплень темнішого кольору.Фармакотерапевтична групаНейролептичний, антипсихотичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний. Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Погано всмоктується із ШКТ. Значна частина піддається біотрансформації у печінці. Виводиться нирками та через кишечник (протягом багатьох днів). Характеризується наявністю сильного седативного ефекту. Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності і насамперед рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Свідомість зберігається (застосування високих доз викликає снодійний ефект). Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, має виражений протиблювотний та протиікотний ефекти, антигістамінну, м-холінолітичну та пролактиногенну активність.Чинить гіпотермічну дію (особливо при штучній гіпотермії), проте в окремих випадках при парентеральному введенні температура тіла може підвищуватися. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази, має слабку антигістамінну дію. Зменшує сАД та дАТ, викликає тахікардію. Має виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю є поєднання антипсихотичного впливу із здатністю проводити емоційну сферу. Купує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх і тривогу у хворих з психозами та неврозами. Викликає розвиток екстрапірамідних порушень. Тривалість терапевтичного впливу при одноразовому введенні становить близько 6 год.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо хлорпромазин швидко, але іноді не повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається через 2-4 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. У зв'язку із зазначеним ефектом концентрації у плазмі після прийому внутрішньо менше, ніж концентрації після внутрішньом'язового введення. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням низки активних та неактивних метаболітів. Шляхи метаболізму хлорпромазину включають гідроксилювання, кон'югування з глюкуроновою кислотою, N-окислення, окиснення атомів сірки, деалкілування. Хлорпромазин має високе зв'язування з білками плазми (95-98%). Широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому концентрація в мозку вища, ніж у плазмі. Відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного і того ж пацієнта. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом. T1/2 хлорпромазину становить близько 30 год; вважають, що елімінація його метаболітів може бути тривалішою. Виводиться із сечею та з жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняУ психіатрії — гострі та хронічні параноїдальні та/або галюцинаторні стани, психомоторне збудження при шизофренії (галюцинаторно-маячний, гебефренічний, кататонічний синдроми), маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, депресії. психозе), алкогольний психоз, а також ін захворювання з продуктивною симптоматикою та збудженням. У неврології - підвищення м'язового тонусу, торпідний больовий синдром, завзяте безсоння, епілептичний статус (при неефективності інших препаратів). Як протиблювотний засіб - хвороба Меньєра, неприборкане блювання вагітних, при лікуванні протипухлинними препаратами, променевої терапії. В анестезіології - для премедикації та потенціювання наркозу,при штучній гіпотермії (у складі літичних сумішей). У дерматології - сверблячі дерматози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова або ниркова недостатність, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку, коматозні стани, травма мозку, виражене пригнічення кровотворення, мікседема, декомпенсовані пороки серця, активний ревматизм, тромбоемболічний синдром, бронхоектатична гострий пієліт, загострення ерозивно-виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, вагітність. Обмеження до застосування Жовчнокам'яна та нирковокам'яна хвороба, гострий пієліт, активний ревматизм, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки (призначення внутрішньо).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування хлорпромазину при вагітності слід обмежити термін лікування, а наприкінці вагітності, по можливості, зменшити дозу. Слід пам'ятати, що хлорпромазин пролонгує пологи. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях показано, що хлорпромазин може чинити тератогенну дію. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром. Застосування у дітей Застосування у дітей можливе згідно з режимом дозування. У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні фенотіазинів більш імовірним є розвиток екстрапірамідних симптомів.Побічна діяМісцеві: при попаданні розчину на шкіру та слизові оболонки — подразнення тканин; при внутрішньом'язовому введенні — інфільтрати, при внутрішньом'язовому введенні — флебіт. Загальні: при тривалому застосуванні – нейролептичний синдром (паркінсонізм, акатизія, індиферентність, уповільненість реакцій), депресія; при внутрішньовенному введенні - гіпотензія; при прийомі внутрішньо – диспептичний синдром (нудота, блювання, запор). Рідко – жовтяниця, агранулоцитоз, пігментація шкіри, помутніння кришталика; алергічні реакції (висипання, набряки, фотосенсибілізація).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди та циметидин знижують всмоктування. Посилює ефект снодійних, наркотиків, анальгетиків, місцевих анестетиків, протисудомних засобів, знижує серцевих глікозидів. При поєднанні з м-холіноблокаторами спостерігається сумація холінолітичних ефектів. Естрогени підвищують нейролептичні властивості.Спосіб застосування та дозиДорослим, внутрішньо – по 25-600 мг на добу, максимальна разова доза – 300 мг. В/м – до 1 г/добу, максимальна разова доза – 150 мг. В/в – до 250 мг на добу, максимальна разова доза – 100 мг. Дітям внутрішньо 1 мг/кг маси тіла на добу.ПередозуванняВиявляється нейролептичним синдромом, стійкою гіпотензією, гіпотермією, комою, пізніше – токсичним гепатитом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому лікуванні необхідно контролювати клітинний склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки та нирок. Після ін'єкції пацієнтам бажано протягом 1-1,5 годин перебувати у горизонтальному положенні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпромазину гідрохлорид 25 мг. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, коповідон, кроскармелоза натрію, магнію стеарат. Склад плівкової оболонки: Опадрай II 85F240048, в т. ч. спирт полівініловий частково гідролізований, макрогол-3350, тальк, титану діоксид, барвник заліза оксид червоний, барвник заліза оксид жовтий, барвник заліза оксид чорний. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою коричнево-рожевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНейролептичний, антипсихотичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний. Блокує центральні адренергічні та дофамінергічні рецептори. Погано всмоктується із ШКТ. Значна частина піддається біотрансформації у печінці. Виводиться нирками та через кишечник (протягом багатьох днів). Характеризується наявністю сильного седативного ефекту. Загальне заспокоєння при цьому поєднується з пригніченням умовно-рефлекторної діяльності і насамперед рухово-оборонних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності. Свідомість зберігається (застосування високих доз викликає снодійний ефект). Пригнічує різні інтероцептивні рефлекси, має виражений протиблювотний та протиікотний ефекти, антигістамінну, м-холінолітичну та пролактиногенну активність.Чинить гіпотермічну дію (особливо при штучній гіпотермії), проте в окремих випадках при парентеральному введенні температура тіла може підвищуватися. Помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів та гіалуронідази, має слабку антигістамінну дію. Зменшує сАД та дАТ, викликає тахікардію. Має виражені каталептогенні властивості. Основною особливістю є поєднання антипсихотичного впливу із здатністю проводити емоційну сферу. Купує різні види психомоторного збудження, марення та галюцинації, страх і тривогу у хворих з психозами та неврозами. Викликає розвиток екстрапірамідних порушень. Тривалість терапевтичного впливу при одноразовому введенні становить близько 6 год.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо хлорпромазин швидко, але іноді не повністю всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі крові досягається через 2-4 год. Піддається ефекту "першого проходження" через печінку. У зв'язку із зазначеним ефектом концентрації у плазмі після прийому внутрішньо менше, ніж концентрації після внутрішньом'язового введення. Інтенсивно метаболізується у печінці з утворенням низки активних та неактивних метаболітів. Шляхи метаболізму хлорпромазину включають гідроксилювання, кон'югування з глюкуроновою кислотою, N-окислення, окиснення атомів сірки, деалкілування. Хлорпромазин має високе зв'язування з білками плазми (95-98%). Широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому концентрація в мозку вища, ніж у плазмі. Відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного і того ж пацієнта. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом. T1/2 хлорпромазину становить близько 30 год; вважають, що елімінація його метаболітів може бути тривалішою. Виводиться із сечею та з жовчю у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняУ психіатрії — гострі та хронічні параноїдальні та/або галюцинаторні стани, психомоторне збудження при шизофренії (галюцинаторно-маячний, гебефренічний, кататонічний синдроми), маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, депресії. психозе), алкогольний психоз, а також ін захворювання з продуктивною симптоматикою та збудженням. У неврології - підвищення м'язового тонусу, торпідний больовий синдром, завзяте безсоння, епілептичний статус (при неефективності інших препаратів). Як протиблювотний засіб - хвороба Меньєра, неприборкане блювання вагітних, при лікуванні протипухлинними препаратами, променевої терапії. В анестезіології - для премедикації та потенціювання наркозу,при штучній гіпотермії (у складі літичних сумішей). У дерматології - сверблячі дерматози.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова або ниркова недостатність, прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку, коматозні стани, травма мозку, виражене пригнічення кровотворення, мікседема, декомпенсовані пороки серця, активний ревматизм, тромбоемболічний синдром, бронхоектатична гострий пієліт, загострення ерозивно-виразкових захворювань шлунково-кишкового тракту, вагітність. Обмеження до застосування Жовчнокам'яна та нирковокам'яна хвороба, гострий пієліт, активний ревматизм, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки (призначення внутрішньо).Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування хлорпромазину при вагітності слід обмежити термін лікування, а наприкінці вагітності, по можливості, зменшити дозу. Слід пам'ятати, що хлорпромазин пролонгує пологи. При необхідності застосування у період лактації грудне вигодовування слід припинити. Хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком. У клінічних дослідженнях показано, що хлорпромазин може чинити тератогенну дію. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією, екстрапірамідний синдром. Застосування у дітей Застосування у дітей можливе згідно з режимом дозування. У дітей, особливо з гострими захворюваннями, при застосуванні фенотіазинів більш імовірним є розвиток екстрапірамідних симптомів.Побічна діяМісцеві: при попаданні розчину на шкіру та слизові оболонки — подразнення тканин; при внутрішньом'язовому введенні — інфільтрати, при внутрішньом'язовому введенні — флебіт. Загальні: при тривалому застосуванні – нейролептичний синдром (паркінсонізм, акатизія, індиферентність, уповільненість реакцій), депресія; при внутрішньовенному введенні - гіпотензія; при прийомі внутрішньо – диспептичний синдром (нудота, блювання, запор). Рідко – жовтяниця, агранулоцитоз, пігментація шкіри, помутніння кришталика; алергічні реакції (висипання, набряки, фотосенсибілізація).Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди та циметидин знижують всмоктування. Посилює ефект снодійних, наркотиків, анальгетиків, місцевих анестетиків, протисудомних засобів, знижує серцевих глікозидів. При поєднанні з м-холіноблокаторами спостерігається сумація холінолітичних ефектів. Естрогени підвищують нейролептичні властивості.Спосіб застосування та дозиДорослим, внутрішньо – по 25-600 мг на добу, максимальна разова доза – 300 мг. В/м – до 1 г/добу, максимальна разова доза – 150 мг. В/в – до 250 мг на добу, максимальна разова доза – 100 мг. Дітям внутрішньо 1 мг/кг маси тіла на добу.ПередозуванняВиявляється нейролептичним синдромом, стійкою гіпотензією, гіпотермією, комою, пізніше – токсичним гепатитом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри тривалому лікуванні необхідно контролювати клітинний склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки та нирок. Після ін'єкції пацієнтам бажано протягом 1-1,5 годин перебувати у горизонтальному положенні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему