Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: доксазозину мезилату у перерахунку на доксазозин – 2 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 27,5 мг, целюлоза мікрокристалічна – 85,2743 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) – 2,4 мг, магнію стеарат – 1,2 мг, натрію лаурилсульфат – 1,2 мг. По 10, 14 або 15 таблеток у контурну коміркову упаковку. 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток, 1 контурна коміркова упаковка по 14 таблеток, 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки від білого до білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАльфа 1 – адреноблокатор.ФармакокінетикаПісля вживання в терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується, абсорбція - 80-90% (одночасний прийом їжі уповільнює всмоктування на 1 год.). Максимальна концентрація у плазмі крові створюється через 3 год. При вечірньому прийомі час досягнення максимальної концентрації подовжується до 5 год. Біодоступність – 60-70% (пресистемний. метаболізм). Зв'язок із білками плазми крові – близько 98%. Виведення з плазми відбувається в 2 фази, з кінцевим періодом напіввиведення 19-22 години, що дозволяє приймати препарат один раз на добу. Доксазозин інтенсивно метаболізується в печінці шляхом диметилування та гідроксилування. У пацієнтів з порушеною функцією печінки, а також прийому препаратів, здатних змінювати "печінковий" метаболізм, може порушуватися процес біотрансформації препарату. Основне виведення через кишечник (63-65% у вигляді метаболітів та близько 5% - у незмінному вигляді). Нирками виводиться 10%. Дослідження фармакокінетики доксазозину у літніх хворих та у хворих із захворюваннями нирок не виявили суттєвих фармакокінетичних відмінностей.ФармакодинамікаДоксазозин є селективним конкурентним блокатором постсинаптичних альфа1-адренорецепторів (спорідненість до альфа1-рецепторів у 600 разів вище, ніж до альфа2), знижує загальний периферичний судинний опір, попереджає вазоконстрикцію, що викликається катехоламінами, що в розвитку рефлекторної тахікардії Знижує перед- та постнавантаження. Після одноразового прийому внутрішньо зниження артеріального тиску розвивається поступово, максимальний ефект розвивається через 2-6 годин і зберігається протягом 24 годин. У хворих на артеріальну гіпертензію АТ при лікуванні препаратом було однаково в положенні "стоячи" і "лежачи". Ефективний при артеріальній гіпертензії; у тому числі, що супроводжується метаболічними порушеннями (ожиріння, зниження толерантності до глюкози). Знижує ризик розвитку ішемічну хворобу серця. Прийом препарату у пацієнтів із нормальним рівнем АТ не супроводжується зниженням АТ. При тривалому застосуванні доксазозину у хворих розвивається толерантність. У період лікування доксазозином спостерігається зниження концентрації у плазмі тригліцеридів, загального холестерину. Одночасно відзначається деяке зростання (на 4 -13%) коефіцієнта ліпопротеїдів високої густини/загальний холестерин. При тривалому лікуванні доксазозином спостерігається регресія гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів та підвищення вмісту у тканинах активності плазміногену. У зв'язку з тим, що доксазозин блокує альфа1-адренорецептори, розташовані в стромі та капсулі передміхурової залози та в шийці сечового міхура, відбувається зниження опору та тиску в сечівнику, зменшення опору внутрішнього сфінктера.Тому застосування доксазозину у хворих з симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) призводить до значного поліпшення показників уродінаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Чинить ефект у 66 - 71% хворих, початок дії - через 1-2 тижні лікування, максимум - після 14 тижнів, ефект зберігається протягом тривалого часу.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози: як за наявності артеріальної гіпертензії, і при нормальному рівні АТ. Артеріальна гіпертензія: у комбінації з іншими гіпотензивними засобами, такими як тіазидні діуретики, бета-адреноблокатори, блокатори "повільних" кальцієвих каналів (БМКК) або інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до доксазозину, інших похідних хіназоліну або будь-якого з допоміжних компонентів препарату. Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: У хворих з порушенням функції печінки, мітральним та аортальним стенозом, при схильності до артеріальної гіпотензії (ортостатичні порушення регуляції кровообігу).Вагітність та лактаціяДо цього часу досвід застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію під час вагітності та в період годування груддю недостатній. Тому, незважаючи на відсутність тератогенного та ембріотоксичного ефектів за даними експериментальних досліджень, Урокард може застосовуватися під час вагітності та в період годування груддю лише після ретельного зважування лікарем співвідношення користь/ризик для матері та ризику для плода/дитини.Побічна діяЧастота виникнення побічних ефектів характеризується часто (>1%), нечасто (>0,1% 0,01% Серцево-судинна система: часто – прискорене серцебиття, периферичні набряки; нечасто – ортостатична гіпотензія, непритомні стани – феномен “першої дози”, аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда. Центральна та периферична нервова система: часто – головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, порушення сну; нечасто - "кошмарні" сновидіння, дисфорія, погіршення пам'яті; рідко – депресія, парастезії. Органи почуттів: часто – порушення акомодації, фотофобія, порушення сльозовиділення, шум у вухах, порушення смакових відчуттів, рідко – нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт. Сечостатева система: часто – часте сечовипускання, затримка еякуляції; нечасто – дизурія; рідко – імпотенція, пріапізм. Інші: часто - астенія, біль у грудній клітці; нечасто – кашель, носові кровотечі, алопеція, м'язові болі, м'язова слабкість, суглобові болі, подагра, почервоніння шкіри обличчя; рідко – підвищене потовиділення, зниження температури тіла у пацієнтів похилого віку. При хірургічному лікуванні катаракти або на тлі попереднього лікування тамсулозином, у деяких пацієнтів може розвинутись синдром атонічної райдужної оболонки. Лабораторні показники: нечасто – гіпокаліємія; рідко – транзиторне підвищення активності ферментів печінки, гіпоглікемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – еритроцитопенія, уремія, креатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиДоксазозин посилює гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів (при використанні комбінації з ними потрібна корекція дози). Не відмічено несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-адреноблокаторів, БМКК, інгібіторів АПФ, антибактеріальних засобів, гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування, непрямих антикоагулянтів та урикозуричних засобів. Препарат не впливає на рівень зв'язування з білками плазми крові ді-, токсину, фенітоїну. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окиснення в печінці (етанол, барбітурати, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) можливе підвищення ефективності доксазозину, а з інгібіторами (циметидин) зниження. Нестероїдні протизапальні препарати (особливо індометацин), естрогени та симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивний ефект доксазозину. Усуваючи альфа-адреностимулюючі ефекти епінефрину, доксазозин може призводити до розвитку тахікардії та артеріальної гіпотензії. Супутнє застосування з похідними сульфонілпіперазину (селективними інгібіторами ФДЕ 5) такими як силденафіл, тадалафіл, варденафіл може призвести до розвитку гіпотензії.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати один раз на день (вранці або ввечері), незалежно від їди, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води. При лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози початкова доза - 1 мг/добу (1/2 таблетки по 2 мг) для того, щоб мінімізувати можливість розвитку ортостатичної гіпотензії та/або непритомності. При необхідності залежно від показників уродінаміки та наявності симптомів ДГПЗ збільшують дозу (з інтервалом 1-2 тижні) до 2-4 мг/добу. Максимально допустимою дозою є 8 мг на добу. Рекомендована підтримуюча доза – 2-4 мг/добу. При лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію початкова доза препарату становить 1 мг (1/2 таблетки по 2 мг) на добу перед сном. Після прийому першої дози хворий повинен перебувати у ліжку протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену "першої дози", особливо вираженої на тлі попереднього прийому діуретиків. При недостатності терапевтичного ефекту добову дозу можна збільшити до 2 мг через 1-2 тижні. Надалі через кожні 1-2 тижні дозу можна збільшити на 2 мг. У переважної більшості хворих оптимальний терапевтичний ефект досягається при дозі 8 мг на добу. Максимальну добову дозу препарату 16 мг на добу перевищувати не можна. Після досягнення стійкого терапевтичного ефекту дозу зазвичай знижують (середня терапевтична доза при підтримуючій терапії зазвичай дорівнює 2-4 мг на добу). Урокард приймають довго. Тривалість лікування визначає лікар.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, іноді супроводжується непритомністю. Лікування: хворого необхідно помістити в горизонтальне положення, підняти ноги та провести заходи щодо заповнення об'єму циркулюючої крові. Симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобливу обережність необхідно виявляти при застосуванні препарату Урокард у хворих з порушеннями функції печінки, особливо у випадках, коли застосовують одночасно препарати, здатні змінювати "печінковий" метаболізм (наприклад, етанол, барбітурати, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти, циметидин). У випадках погіршення показників функціонального стану печінки препарат негайно скасовують. З метою запобігання ортостатичних реакцій хворі повинні уникати несподіваних та різких змін положення тіла (перехід із положення "лежачи" в положення "СТОЯ"). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з тим, що препарат Урокард здатний викликати ортостатичні реакції на початку лікування або в період підвищення доз, хворим доцільно утримуватися від усіх потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема від керування автотранспортом, іншими транспортними засобами та механізмами. Прийом алкоголю здатний посилювати небажані реакції.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: доксазозину мезилату у перерахунку на доксазозин – 4 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 55,0 мг, целюлоза мікрокристалічна – 170,5486 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) – 4,8 мг, магнію стеарат – 2,4 мг, натрію лаурилсульфат – 2,4 мг. По 10, 14 або 15 таблеток у контурну коміркову упаковку. 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток, 1 контурна коміркова упаковка по 14 таблеток, 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки від білого до білого з жовтуватим або кремуватим відтінком кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаАльфа 1 – адреноблокатор.ФармакокінетикаПісля вживання в терапевтичних дозах доксазозин добре всмоктується, абсорбція - 80-90% (одночасний прийом їжі уповільнює всмоктування на 1 год.). Максимальна концентрація у плазмі крові створюється через 3 год. При вечірньому прийомі час досягнення максимальної концентрації подовжується до 5 год. Біодоступність – 60-70% (пресистемний. метаболізм). Зв'язок із білками плазми крові – близько 98%. Виведення з плазми відбувається в 2 фази, з кінцевим періодом напіввиведення 19-22 години, що дозволяє приймати препарат один раз на добу. Доксазозин інтенсивно метаболізується в печінці шляхом диметилування та гідроксилування. У пацієнтів з порушеною функцією печінки, а також прийому препаратів, здатних змінювати "печінковий" метаболізм, може порушуватися процес біотрансформації препарату. Основне виведення через кишечник (63-65% у вигляді метаболітів та близько 5% - у незмінному вигляді). Нирками виводиться 10%. Дослідження фармакокінетики доксазозину у літніх хворих та у хворих із захворюваннями нирок не виявили суттєвих фармакокінетичних відмінностей.ФармакодинамікаДоксазозин є селективним конкурентним блокатором постсинаптичних альфа1-адренорецепторів (спорідненість до альфа1-рецепторів у 600 разів вище, ніж до альфа2), знижує загальний периферичний судинний опір, попереджає вазоконстрикцію, що викликається катехоламінами, що в розвитку рефлекторної тахікардії Знижує перед- та постнавантаження. Після одноразового прийому внутрішньо зниження артеріального тиску розвивається поступово, максимальний ефект розвивається через 2-6 годин і зберігається протягом 24 годин. У хворих на артеріальну гіпертензію АТ при лікуванні препаратом було однаково в положенні "стоячи" і "лежачи". Ефективний при артеріальній гіпертензії; у тому числі, що супроводжується метаболічними порушеннями (ожиріння, зниження толерантності до глюкози). Знижує ризик розвитку ішемічну хворобу серця. Прийом препарату у пацієнтів із нормальним рівнем АТ не супроводжується зниженням АТ. При тривалому застосуванні доксазозину у хворих розвивається толерантність. У період лікування доксазозином спостерігається зниження концентрації у плазмі тригліцеридів, загального холестерину. Одночасно відзначається деяке зростання (на 4 -13%) коефіцієнта ліпопротеїдів високої густини/загальний холестерин. При тривалому лікуванні доксазозином спостерігається регресія гіпертрофії лівого шлуночка, пригнічення агрегації тромбоцитів та підвищення вмісту у тканинах активності плазміногену. У зв'язку з тим, що доксазозин блокує альфа1-адренорецептори, розташовані в стромі та капсулі передміхурової залози та в шийці сечового міхура, відбувається зниження опору та тиску в сечівнику, зменшення опору внутрішнього сфінктера.Тому застосування доксазозину у хворих з симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) призводить до значного поліпшення показників уродінаміки та зменшення проявів симптомів захворювання. Чинить ефект у 66 - 71% хворих, початок дії - через 1-2 тижні лікування, максимум - після 14 тижнів, ефект зберігається протягом тривалого часу.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози: як за наявності артеріальної гіпертензії, і при нормальному рівні АТ. Артеріальна гіпертензія: у комбінації з іншими гіпотензивними засобами, такими як тіазидні діуретики, бета-адреноблокатори, блокатори "повільних" кальцієвих каналів (БМКК) або інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до доксазозину, інших похідних хіназоліну або будь-якого з допоміжних компонентів препарату. Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю: У хворих з порушенням функції печінки, мітральним та аортальним стенозом, при схильності до артеріальної гіпотензії (ортостатичні порушення регуляції кровообігу).Вагітність та лактаціяДо цього часу досвід застосування доксазозину у хворих на артеріальну гіпертензію під час вагітності та в період годування груддю недостатній. Тому, незважаючи на відсутність тератогенного та ембріотоксичного ефектів за даними експериментальних досліджень, Урокард може застосовуватися під час вагітності та в період годування груддю лише після ретельного зважування лікарем співвідношення користь/ризик для матері та ризику для плода/дитини.Побічна діяЧастота виникнення побічних ефектів характеризується часто (>1%), нечасто (>0,1% 0,01% Серцево-судинна система: часто – прискорене серцебиття, периферичні набряки; нечасто – ортостатична гіпотензія, непритомні стани – феномен “першої дози”, аритмія, стенокардія, інфаркт міокарда. Центральна та периферична нервова система: часто – головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, порушення сну; нечасто - "кошмарні" сновидіння, дисфорія, погіршення пам'яті; рідко – депресія, парастезії. Органи почуттів: часто – порушення акомодації, фотофобія, порушення сльозовиділення, шум у вухах, порушення смакових відчуттів, рідко – нечіткість зорового сприйняття, кон'юнктивіт. Сечостатева система: часто – часте сечовипускання, затримка еякуляції; нечасто – дизурія; рідко – імпотенція, пріапізм. Інші: часто - астенія, біль у грудній клітці; нечасто – кашель, носові кровотечі, алопеція, м'язові болі, м'язова слабкість, суглобові болі, подагра, почервоніння шкіри обличчя; рідко – підвищене потовиділення, зниження температури тіла у пацієнтів похилого віку. При хірургічному лікуванні катаракти або на тлі попереднього лікування тамсулозином, у деяких пацієнтів може розвинутись синдром атонічної райдужної оболонки. Лабораторні показники: нечасто – гіпокаліємія; рідко – транзиторне підвищення активності ферментів печінки, гіпоглікемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – еритроцитопенія, уремія, креатинінемія.Взаємодія з лікарськими засобамиДоксазозин посилює гіпотензивний ефект антигіпертензивних засобів (при використанні комбінації з ними потрібна корекція дози). Не відмічено несприятливої взаємодії при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, бета-адреноблокаторів, БМКК, інгібіторів АПФ, антибактеріальних засобів, гіпоглікемічних засобів для внутрішнього застосування, непрямих антикоагулянтів та урикозуричних засобів. Препарат не впливає на рівень зв'язування з білками плазми крові ді-, токсину, фенітоїну. При одночасному застосуванні з індукторами мікросомального окиснення в печінці (етанол, барбітурати, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) можливе підвищення ефективності доксазозину, а з інгібіторами (циметидин) зниження. Нестероїдні протизапальні препарати (особливо індометацин), естрогени та симпатоміметичні засоби можуть знижувати гіпотензивний ефект доксазозину. Усуваючи альфа-адреностимулюючі ефекти епінефрину, доксазозин може призводити до розвитку тахікардії та артеріальної гіпотензії. Супутнє застосування з похідними сульфонілпіперазину (селективними інгібіторами ФДЕ 5) такими як силденафіл, тадалафіл, варденафіл може призвести до розвитку гіпотензії.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати один раз на день (вранці або ввечері), незалежно від їди, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води. При лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози початкова доза - 1 мг/добу (1/2 таблетки по 2 мг) для того, щоб мінімізувати можливість розвитку ортостатичної гіпотензії та/або непритомності. При необхідності залежно від показників уродінаміки та наявності симптомів ДГПЗ збільшують дозу (з інтервалом 1-2 тижні) до 2-4 мг/добу. Максимально допустимою дозою є 8 мг на добу. Рекомендована підтримуюча доза – 2-4 мг/добу. При лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію початкова доза препарату становить 1 мг (1/2 таблетки по 2 мг) на добу перед сном. Після прийому першої дози хворий повинен перебувати у ліжку протягом 6-8 годин. Це потрібно у зв'язку з можливістю розвитку феномену "першої дози", особливо вираженої на тлі попереднього прийому діуретиків. При недостатності терапевтичного ефекту добову дозу можна збільшити до 2 мг через 1-2 тижні. Надалі через кожні 1-2 тижні дозу можна збільшити на 2 мг. У переважної більшості хворих оптимальний терапевтичний ефект досягається при дозі 8 мг на добу. Максимальну добову дозу препарату 16 мг на добу перевищувати не можна. Після досягнення стійкого терапевтичного ефекту дозу зазвичай знижують (середня терапевтична доза при підтримуючій терапії зазвичай дорівнює 2-4 мг на добу). Урокард приймають довго. Тривалість лікування визначає лікар.ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, іноді супроводжується непритомністю. Лікування: хворого необхідно помістити в горизонтальне положення, підняти ноги та провести заходи щодо заповнення об'єму циркулюючої крові. Симптоматична терапія. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОсобливу обережність необхідно виявляти при застосуванні препарату Урокард у хворих з порушеннями функції печінки, особливо у випадках, коли застосовують одночасно препарати, здатні змінювати "печінковий" метаболізм (наприклад, етанол, барбітурати, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти, циметидин). У випадках погіршення показників функціонального стану печінки препарат негайно скасовують. З метою запобігання ортостатичних реакцій хворі повинні уникати несподіваних та різких змін положення тіла (перехід із положення "лежачи" в положення "СТОЯ"). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У зв'язку з тим, що препарат Урокард здатний викликати ортостатичні реакції на початку лікування або в період підвищення доз, хворим доцільно утримуватися від усіх потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема від керування автотранспортом, іншими транспортними засобами та механізмами. Прийом алкоголю здатний посилювати небажані реакції.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаЕктсракт пальми сабаль, екстракт насіння гарбуза, екстракт червоного кореня, екстракт листя бадану, екстракт коренів і кореневищ елеутерококу, екстракт африканської сливи, екстракт листа обліпихи, екстракт листа малини, лікопін, піридоксину гідрохлорид, вітаміни: В12,- карбінол; цинку аспарагінат, селекор-С (біс(1,3-диметилпіразоліл)-4-селенід), желатин.ХарактеристикаПоєднання рослинних компонентів з мінералами та вітамінами в оптимальному співвідношенні значно посилюють оздоровчий ефект. Ці природні компоненти надають благотворну дію на організм чоловіка, швидко призводить до нормального стану гормонального балансу, тим самим якісно впливаючи на швидку нормалізацію функціонального стану сечостатевих органів, сексуальну та репродуктивну функції людини. Фахівці урологи, рекомендують прийом Урокомплекс СВ при лікуванні та реабілітації захворювань сечостатевої системи, а також у комплексній терапії різних видів простатитів у чоловіків та їх профілактики. Застосування Урокомплексу СВ дозволяє збільшити ефективність терапії, що проводиться, зменшити токсичне навантаження на організм, а заповнення мікроелементів – прискорити одужання та відновити функції органів у найбільш повному обсязі.Властивості компонентівЕкстракт пальми сабаль має протинабрякові, вазопротекторні, андрогенні та протизапальні властивості. Екстракт пригнічує дію ароматази та ферменту 5 aльфа редуктази, які беруть участь у перетворенні тестостерону на дигідротестостерон, таким чином, усувається причина розвитку гіперплазії передміхурової залози, тому може покращувати стан чоловіка при простатиті. Екстракт сабаля полегшує стан при неповному випорожненні сечового міхура, частому сечовипусканні, якщо струмінь сечі під час сечовипускання переривчастий. Екстракт насіння гарбуза. Насіння гарбуза багате білком, клітковиною, залізом, міддю, магнієм, марганцем та фосфором, а також такими амінокислотами як аргінін та глутамінова кислота. Гарбузове насіння містить ліноленову кислоту, яка зміцнює артерії, допомагає зменшити гормональний збиток клітинам простати, і таким чином знизити ризик захворювання на рак передміхурової залози. Екстракт кореня африканської сливи має протизапальну дію на тканину передміхурової залози, посилюючи секреторну активність, перешкоджає виникненню інфекції в сечостатевій системі, має протипухлинний ефект. Екстракт червоного кореня (інші називання копієчник чайний або ведмежий корінь) має протизапальну, протинабрячну та тонізуючу дію. Червоний корінь значно зменшує вираженість симптомів аденоми простати, нормалізує сечовиділення, покращує кровотік та усуває застій у передміхуровій залозі, покращує спорожнення сечового міхура та зменшує частоту походів у туалет. Червоний корінь покращує статеву активність чоловіків, збільшує витривалість фізично, що сприяє поліпшенню сексуального життя. Покращує відпочинок людини, дозволяючи відновити сили за короткий проміжок часу після сильних навантажень. Екстракт листя бадану має антимікробну, протизапальну, сечогінну, кровоспинну, антиоксидантну властивості. Екстракт листя бадану містить рекордну кількість арбутину – найпотужнішого природного антисептика, який застосовують при лікуванні та профілактиці гострих та хронічних захворювань сечостатевої системи. Бадан здатний не лише справлятися з інфекцією, зменшувати біль, зміцнювати захисні сили, а й захищати та відновлювати тканини від руйнівної дії запальних процесів, стимулювати сексуальну активність чоловіка. Екстракт бадану зменшує набряки, виводить солі, покращує фільтраційні здібності нирок, попереджає утворення каменів у нирках. Екстракт кореня і кореневищ елеутерококу застосовують для стимулювання центральної нервової системи, для зняття напруги при розумових та фізичних перевтомах, а також для підвищення працездатності та поліпшення сну, оскільки рослина має тонізуючу та яскраво виражену адаптогенну дію. Завдяки цим властивостям, він суттєво посилюють опірність організму не тільки при інфекціях та отруєннях, але й ефективний при всіляких опроміненнях. Екстракт листя обліпихи має протизапальну, регенеруючу, ранозагоювальну, антисептичну дію. Стимулює імунну відповідь організму, підвищує фізичну витривалість, нормалізує роботу нервової системи. У гінекології рекомендується за наявності дефектів слизової оболонки піхви, кольпіти, ендорцервіти, мастопатії. Екстракт листя малини. Завдяки багатому біохімічному складу (наявність вітамінних комплексів і мікроелементів) має загальнозміцнюючу, бактерицидну, антиоксидантну, протизапальну, ранозагоювальну, імуномодулюючу дію. Заповнення мінералів в організмі – основа здоров'я та довголіття людини. Надходження цинку, селену, вітамінів дозволяє відсунути настання в організмі старечих змін, підвищити імунітет, підтримувати на належному рівні вироблення статевих гормонів, що дозволяє підтримувати репродуктивні функції на належному рівні та зберегти здатність до запліднення жіночої яйцеклітини. Цинк впливає на діяльність статевих залоз та передміхурової залози, нормалізує секрецію тестостерону, що важливо при простатиті, цинк – ключовий елемент у зміцненні імунітету. Надходження цинку в процесі лікування безпліддя, відновлення функціональності передміхурової залози є особливо важливим. Селен – один із життєво необхідних для здоров'я людини елементів, що працює в організмі як онкопротектор, у т.ч. щодо раку передміхурової залози. Рак простати - одне з небагатьох онкологічних захворювань, для яких у великомасштабних дослідженнях виявлено захисний ефект селену. Селен у вигляді селенпротеїну забезпечує рухливість сперматозоїдів, його надходження збільшує кількість активних сперматозоїдів. Поєднання селену та цинку в одному препараті посилює оздоровчий ефект при лікуванні захворювань простати та безпліддя. Вітамін В6 (піридоксин) має природну діуретичну дію на організм. Він зменшує затримку рідини та сприяє зниженню показників кров'яного тиску, крім того він постає як фактор, що перешкоджає утворенню щавлевокислого кальцію. Ця речовина є основною складовою більшості ниркових каменів. Без потрібної кількості вітаміну В6 знижується вироблення норепінефрину та серотоніну. Ці нейрохімічні речовини відповідають за психологічне самопочуття людини: забезпечують почуття спокою та позитивний настрій. Відсутність вітаміну В6 робить кров густішою. Стає можливим утворення згустків – з'являється ризик закупорювання артерій. Вітамін В12 (ціанокобаламін) сприяє нормалізації порушених функцій печінки та нервової системи, активує систему згортання крові та кровотворення. Ціанокобаламін призначають при анемії, спричиненій токсичними речовинами та лікарськими засобами, або порушенням процесу всмоктування з кишківника, глистними інвазіями, резекцією шлунка. Вітамін В9 (Фолієва кислота) сприяє виробленню спеціальних ферментів, дія яких забезпечує профілактику появи пухлин, необхідна для клітинного зростання та реплікації, а також для посилення протимікробної терапії. Лікопін має антиоксидантні, антибактеріальні властивості, зміцнює стінки судин і капілярів. Індол-3-карбінол має протипухлинну (антипроліферативну) дію, блокує клітинний цикл пухлинних клітин, запобігає онкогенній дії вірусу папілома людини 16, 18 типів на шийку матки (у жінок); забезпечує захист від онкологічних захворювань репродуктивних органів (рак простати), сприяє апоптозу (смерті) ракових клітин, надає потужний антиоксидантний захист.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі - джерела поліфенольних сполук, арбутину, елеутерозидів, індол-3-карбінолу, лікопіну, додаткового джерела вітамінів: В6, В12, фолієвої кислоти; цинку, селену.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, підвищений артеріальний тиск, порушення ритму серцевої діяльності, виражений атеросклероз, безсоння, прийом у вечірній час, підвищена нервова збудливість.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 2-3 тижні. При необхідності прийом можна повторити за місяць. Можливі повторні прийоми протягом року. Перед повторним прийомом слід проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
360,00 грн
294,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок для приготування розчину для прийому внутрішньо - 1 пак. Активні речовини: трометамол фосфоміцину 5.631 г, що відповідає вмісту фосфоміцину 3 г; Допоміжні речовини: сахароза – 2.213 г, ароматизатор мандариновий – 0.07 г, ароматизатор апельсиновий – 0.07 г, натрію сахаринат – 0.016 г. Пакет термозварювальний 1 шт. по 8 р.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішнього прийому гранульований, білого або майже білого кольору, з характерним фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик широкого спектра дії. Механізм дії пов'язаний із придушенням першого етапу синтезу пептидоглікану клітинної стінки бактерій. Будучи структурним аналогом фосфоенолу пірувату, вступає у конкурентну взаємодію з ферментом N-ацетил-глюкозаміно-3-o-енолпірувіл-трансферазою, в результаті цього відбувається специфічне, вибіркове та необоротне інгібування цього ферменту. Активний щодо більшості грамнегативних бактерій: Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae; грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (в т.ч. Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis), Streptococcus spp. (В т.ч. Enterococcus faecalis).ФармакокінетикаАбсорбція складає 60%; зв'язування з білками плазми – 10%. C max прийому внутрішньо в дозі 50 мг/кг - 32 мкг/мл; при внутрішньовенному введенні в дозі 20 мг/кг - 130 мкг/кг; T 1/2 - 2.2 год. Швидко проникає і добре розподіляється у тканинах. 90% виділяється нирками із створенням високих концентрацій у сечі.ІнструкціяПриймають усередину.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань (викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами) нижніх відділів сечовивідних шляхів, у т.ч. гострий бактеріальний цистит, загострення хронічного рецидивуючого бактеріального циститу, гострий бактеріальний узровикальний синдром, бактеріальний неспецифічний уретрит, безсимптомна масивна бактеріурія (при вагітності), післяопераційна інфекція сечових шляхів. Профілактика інфекції сечових шляхів при хірургічних втручаннях та трансуретральних діагностичних обстеженнях.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до фосфоміцину, вагітність.Вагітність та лактаціяФосфоміцин протипоказаний для застосування при вагітності. У період лактації застосування фосфоміцину можливе лише у випадках нагальної потреби під наглядом лікаря. У немовлят застосування фосфоміцину можливе лише у випадках крайньої необхідності під наглядом лікаря.Побічна діяРідко: нудота, блювання, діарея, висипання на шкірі, що зникає самостійно після відміни фосфоміцину.Спосіб застосування та дозиРазова доза для дорослих – 3 г, для дітей – 2 г. Схема лікування встановлюється індивідуально, з урахуванням стадії запального процесу, реактивності організму хворого, чутливості мікроорганізмів до фосфоміцину.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс.: екстракт плодів журавлини (стандартизований по органічних кислот: бензойної, яблучної, лимонної) 25 мг, екстракт листя мучниці (стандартизований за 10% вмістом арбутину) 4 мг, екстракт хвоща польового (стандартизований по 7% вмісту) мг, вітамін З 5 мг. Капсули, 30 шт.ХарактеристикаКапсули Уропрофіт - біологічно активна добавка до їжі, має виражену сечогінну, антимікробну та загальнозміцнювальну властивість, запобігає розмноженню бактерій та знижує утворення каменів у сечовивідних шляхах.Фармакотерапевтична групаКомплекс біологічно активних речовин, що входять до складу "Уропрофіт", має протимікробну, протизапальну, спазмолітичну, діуретичну дію і перешкоджає утворенню сечових каменів. Компоненти рослинного засобу Уропрофіт сприяють нормалізації сечовипускання, зменшують ризик повторних загострень хронічного циститу, покращують функціональний стан нирок та сечових шляхів.Властивості компонентівЕкстракт плодів журавлини має протизапальну, сечогінну, протимікробну та загальнозміцнюючу дію. Антимікробні властивості обумовлені наявністю в ягодах бензойної та хлорогенової кислот, а протизапальна дія – урсолової кислоти. Цей компонент посилює дію уросептичних препаратів із групи антибіотиків та сульфаніламідів. Екстракт листя мучниці має протимікробну дію завдяки наявності в екстракті арбутину і метиларбутину, які, розщеплюючись в організмі, мають виражену антибактеріальну дію. Внаслідок цього сечовивідні шляхи очищаються від бактеріальної флори. Екстракт листя мучниці має протизапальну дію, оскільки містить дубильні речовини. Флавоноїди, що входять до складу мучниці, підвищують діурез з одночасним виведенням з організму іонів натрію та хлору. Ця рослина гальмує реабсорбцію сечової кислоти в ниркових канальцях і збільшує її розчинність, знижуючи утворення каменів у сечовивідних шляхах. Ще одна корисна дія мучниці - здатність посилювати ефекти уросептичних та протизапальних препаратів. Екстракт хвоща польового, видаляючи токсини з сечовивідних шляхів, сприяє захисту епітелію при запаленні. Екстракт має м'який спазмолітичний ефект. Флавоноїди хвоща забезпечують антисептичну дію. Вітамін С бере участь у формуванні антиоксидантного стану. тусу організму. Він підвищує стійкість організму до інфекцій та знижує вираженість запальних реакцій.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі, яка є додатковим джерелом вітаміну С і кремнію, джерелом органічних кислот (бензойна, яблучна, лимонна) та арбутину, а також для зниження ризику захворювань сечовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та годуванні груддю.Побічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 2 десь у день. Тривалість прийому – 1 місяць. Приймати під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Дозування: 495 мг Форма випуску: капс. Виробник: Валеант Завод-виробник: Зовнішторг Фарма ТОВ(Росія). .
539,00 грн
444,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 8 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 264.8 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 18 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10) – 52 мг, натрію лаурилсульфат – 3.6 мг, магнію стеарат – 3.6 мг; Склад желатинової капсули: желатин – 98 мг, титану діоксид – 2 мг. У упаковці 30 штук.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, розмір №0; вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 капсула містить: Активна речовина: силодозин – 8 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 264.8 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 18 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль PCS PC-10) – 52 мг, натрію лаурилсульфат – 3.6 мг, магнію стеарат – 3.6 мг; Склад желатинової капсули: желатин – 98 мг, титану діоксид – 2 мг. 5 штук. - Упаковки осередкові контурні - Пачки картонні. 10 шт. - Упаковки осередкові контурні - Пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді, желатинові, білого кольору, розмір №0; вміст капсул - аморфний або дрібнокристалічний порошок від білого до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаВисокоселективний конкурентний антагоніст α1А-адренорецепторів, блокує постсинаптичні α1А-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура та простатичній частині сечівника. Знижує тонус гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура та простатичної частини сечівника, покращуючи відтік сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов'язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Спорідненість силодозину до ? Завдяки високій селективності, силодозин не викликає клінічно значущого зниження артеріального тиску у пацієнтів з початково нормальним артеріальним тиском.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо силодозин добре абсорбується. Абсолютна біодоступність становить 32%. Прийом їжі знижує Cmax приблизно на 30%, збільшуючи час досягнення Cmax приблизно до 1 години та надає мінімальний вплив на AUC. Cmax 87±51 нг/мл, Tmax - 2.5 год, середня концентрація сечі 433±286 нг×ч/мл. Vd силодозину становить 0,81 л/кг. Силодозин зв'язується із білками плазми на 96.6%. Силодозин метаболізується за допомогою глюкуронування (за участю UGT2B7), за участю алкогольдегідрогенази та альдегіддегідрогенази, окисних шляхів, в основному за участю CYP 3A4. Основний активний метаболіт у плазмі карбамоілглюкуронід (KMD-3213G) досягає плазмової концентрації в 4 рази більшої, ніж сам силодозин. Силодозин не має потенціалу індукції або інгібування ізоферментів цитохрому Р450. 33.5% силодозину виводиться нирками та 54.9% через кишечник. Кліренс силодозину становить близько 23,1 л/год. Силодозин екскретується в основному у вигляді метаболітів та в дуже малій кількості у незміненому вигляді із сечею. T1/2 силодозину та карбамоїлглюкуроніду становить 11 год і 18 год відповідно.Показання до застосуванняДоброякісна гіперплазія передміхурової залози.Протипоказання до застосуванняНиркова недостатність тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв); тяжка печінкова недостатність; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до силодозину.Побічна діяЗ боку центральної нервової системи: часто - запаморочення; частота невідома – синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – ортостатична гіпотензія. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа. З боку травної системи: часто – діарея; нечасто – нудота, сухість у роті. З боку статевої системи: дуже часто – ретроградна еякуляція, анеякуляція; нечасто – зниження лібідо, еректильна дисфункція. Інші: частота невідома - інтраопераційний синдром "в'ялої" райдужної оболонки під час операцій з приводу катаракти.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднання з іншими альфа-адреноблокаторами через можливе потенціювання дії. Спільне застосування інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір) не рекомендується, т.к. збільшує концентрацію силодозину у плазмі. Інгібітори ФДЕ5 (силденафіл, тадалафіл) при сумісному застосуванні можуть підвищувати ризик розвитку запаморочення. Гіпотензивні препарати (бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, препарати, що діють на РААС, діуретики) при сумісному застосуванні можуть посилювати ортостатичну гіпотензію.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза - 8 мг 1 раз на добу, одночасно з їдою, переважно в один і той же час доби. Необхідно проковтувати капсулу повністю, бажано запиваючи склянкою води. При лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня (КК від 30 до 50 мл/хв) рекомендується протягом першого тижня приймати препарат у дозі 4 мг на добу, при хорошій індивідуальній переносимості можна збільшити дозу до 8 мг на добу. При нирковій недостатності тяжкого ступеня призначення силодозину не рекомендується.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати при нирковій недостатності середнього ступеня тяжкості (КК від 30 до 50 мл/хв). Як і при використанні інших альфа1-адреноблокаторів при лікуванні силодозином, може спостерігатися зниження АТ, ортостатична гіпотензія. При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен сісти або лягти і залишатися в цьому положенні доти, доки симптоми ортостатичної гіпотензії не зникнуть. Оскільки доброякісна гіперплазія передміхурової залози та пухлини передміхурової залози мають подібні симптоми та можуть розвиватися разом, пацієнтам з підозрою на доброякісну гіперплазію передміхурової залози перед призначенням препарату необхідно обстеження для виключення пухлин передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають або приймали альфа1-адреноблокатори, під час операції з приводу катаракти може виникати синдром "в'ялої" райдужної оболонки, що може призвести до ускладнень під час операції. Необхідно припинення лікування альфа1-адреноблокаторами за 1-2 тижні до такої операції. Пацієнтам, яким призначено операцію з приводу катаракти, не рекомендується розпочинати лікування силодозином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Можлива поява симптомів, пов'язаних з ортостатичною гіпотензією (наприклад, запаморочення), тому до з'ясування індивідуальної переносимості силодозину пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видів діяльності.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 73 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг; магнію стеарат – 2 мг; оболонка капсули (корпус та кришечка): титану діоксид - 2,1118%; желатин – до 100%. Капсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) - 16 мг; гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) - 14 мг; магнію стеарат – 5 мг; оболонка капсули: корпус - титану діоксид - 2; желатин – до 100%; кришечка - титану діоксид - 1,7434%; барвник "Сонячний захід" жовтий - 0,4183%; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. У контурній комірковій упаковці, 10 шт. По 40, 50, 60, 100 та 120 капс. у банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку або флакон, 4, 5, 6, 9, 10 або 12 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку. Капсули 500 мг. 10 капс. у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капс. банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули, 250 мг: тверді, білі, непрозорі, желатинові розмір №0. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору. Капсули, 500 мг: тверді, непрозорі желатинові, розмір №00; корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул – гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротективне, жовчогінне, холелітолітичне.ФармакокінетикаУДХК абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці – за допомогою активного транспорту. Після прийому внутрішньо у разовій дозі (500 мг) Cmax у сироватці крові через 30, 60, 90 хв становить 3,8; 5,5; 3,7 ммоля/л відповідно. Зв'язок із білками плазми – високий (до 96–99%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується у печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася УДХК надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність у жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст у ній жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення ІЛ-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення холестеринового каміння жовчного міхура; первинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; рентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг. дитячий вік до 3 років. З обережністю: жовчнокам'яна хвороба, холестатичні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію УДХК у кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. УДХК може посилити всмоктування циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсодез може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння. Рекомендована (приблизна) доза УДХК становить 10 мг/кг/добу. Препарат необхідно приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини увечері перед сном. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 міс. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, то лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при УЗД або рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капс. (250 мг) препарату Урсодез щодня ввечері перед сном, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності - до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу. Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 6 капс. по 250 мг або 1-3 капс. по 500 мг (приблизно від 10 до 15 мг/кг УДХК) у 2–3 прийоми перших 3 місяців лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати 1 раз, увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит та алкогольна хвороба печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг/кг УДХК на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт. 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг/сут) у 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз). 20-30 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Середня добова доза становить 10 мг/кг УДХК на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. Режим добового дозування визначається лікарем. Для дітей віком від 3 років. Індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, ЛФ та ГГТП) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 міс. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Застосування для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6–10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. Лікування пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами УДХК (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) – 73 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) - 5 мг; магнію стеарат – 2 мг; оболонка капсули (корпус та кришечка): титану діоксид - 2,1118%; желатин – до 100%. Капсули - 1 капс. активна речовина: УДХК – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) - 16 мг; гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) - 14 мг; магнію стеарат – 5 мг; оболонка капсули: корпус - титану діоксид - 2; желатин – до 100%; кришечка - титану діоксид - 1,7434%; барвник "Сонячний захід" жовтий - 0,4183%; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. У контурній комірковій упаковці, 10 шт. По 40, 50, 60, 100 та 120 капс. у банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку або флакон, 4, 5, 6, 9, 10 або 12 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку. Капсули 500 мг. 10 капс. у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капс. банку полімерному або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиКапсули, 250 мг: тверді, білі, непрозорі, желатинові розмір №0. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору. Капсули, 500 мг: тверді, непрозорі желатинові, розмір №00; корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул – гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротективне, жовчогінне, холелітолітичне.ФармакокінетикаУДХК абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці – за допомогою активного транспорту. Після прийому внутрішньо у разовій дозі (500 мг) Cmax у сироватці крові через 30, 60, 90 хв становить 3,8; 5,5; 3,7 ммоля/л відповідно. Зв'язок із білками плазми – високий (до 96–99%). Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі УДХК стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% від загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується у печінці (кліренс при первинному проходженні через печінку) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася УДХК надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність у жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст у ній жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення ІЛ-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення холестеринового каміння жовчного міхура; первинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до компонентів препарату; рентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; нефункціонуючий жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції печінки, нирок, підшлункової залози; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг. дитячий вік до 3 років. З обережністю: жовчнокам'яна хвороба, холестатичні захворювання печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію УДХК у кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. УДХК може посилити всмоктування циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсодез може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння. Рекомендована (приблизна) доза УДХК становить 10 мг/кг/добу. Препарат необхідно приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини увечері перед сном. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 міс. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, то лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при УЗД або рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту. 1 капс. (250 мг) препарату Урсодез щодня ввечері перед сном, запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності - до 2 років. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу. Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 6 капс. по 250 мг або 1-3 капс. по 500 мг (приблизно від 10 до 15 мг/кг УДХК) у 2–3 прийоми перших 3 місяців лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати 1 раз, увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит та алкогольна хвороба печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг/кг УДХК на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт. 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг/сут) у 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Кістозний фіброз (муковісцидоз). 20-30 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість застосування - від 6 місяців до декількох років. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Середня добова доза становить 10 мг/кг УДХК на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. За необхідності курс лікування повторюють. Режим добового дозування визначається лікарем. Для дітей віком від 3 років. Індивідуально, з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, ЛФ та ГГТП) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 міс. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Застосування для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6–10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. Лікування пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами УДХК (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Не виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діюча речовина: урсодезоксихолева кислота – 500 мг; допоміжні речовини: кроскармелоза натрію (примелоза) – 16,0 мг, гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) – 14,0 мг, магнію стеарат – 5,0 мг; оболонка капсули: корпус: титану діоксид – 2,0 %, желатин – до 100 %, кришечка: титану діоксид – 1,7434 %, барвник сонячний захід жовтий – 0,4183 %, желатин – до 100 %. По 10 капсул у контурній комірковій упаковці. По 30, 50 капсул банку полімерної або у полімерному флаконі. Кожну банку, флакон або 1, 3, 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТверді непрозорі желатинові капсули № 00: корпус білого кольору з кришкою оранжевого кольору. Вміст капсул - гранульований порошок та гранули білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаУрсодезоксихолевая кислота (УДХК) абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці за допомогою активного транспорту. Після внутрішнього прийому в разовій дозі (500 мг) максимальна концентрація в сироватці крові (Сmах) через 30, 60, 90 хв становить 3.8, 5.5, 3,7 ммоль/л відповідно. Зв'язок з білками плазми – високий – до 96-99 %. Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі урсодезоксихолева кислота стає основною жовчною кислотою сироватки крові (48% загального вмісту жовчних кислот). Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізується в печінці (кліренс при "первинному проходженні" через печінку) в тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% від загальної дози виводиться через кишечник. Незначна кількість невсмокталася урсодезоксихолевой кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); ліхолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, але сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, що має жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування його в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при застосуванні внутрішньо, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну-2,зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуванняРозчинення дрібного та середнього холестеринового каміння при функціонуючому жовчному міхурі, первинний біліарний цироз печінки за відсутності ознак декомпенсації (симптоматичне лікування). Хронічні гепатити різного генезу, первинний склерозуючий холангіт, кістозний фіброз (муковісцидоз), неалкогольний стеатогепатит, алкогольна хвороба печінки, дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняРентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені, порушення скорочувальної здатності жовчного міхура та жовчних проток, оклюзія жовчних шляхів, часті епізоди жовчної коліки, підвищена чутливість до компонентів препарату або інших жовчних кислот, цироз печінки у стадії декомпенсації та дитячий вік до 3-х років (для жорстких лікарських форм). У педіатричної популяції протипоказаннями є невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального відтоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Дітям віком до 3 років, а також пацієнтам із утрудненням при проковтуванні твердих лікарських форм, рекомендується застосовувати препарати урсодезоксихолевої кислоти у вигляді суспензії. Застосовувати з обережністю при таких станах: при жовчнокам'яній хворобі, при холестатичних захворюваннях печінки.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяДіарея, нудота, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, кальцинування жовчного каміння, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, алергічні реакції. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і таким чином зменшують її всмоктування та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодез®. Урсодезоксіхолева кислота може посилити всмоктування циклоспорину з кишечника. Тому у пацієнтів, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. У окремих випадках Урсодез®; може знижувати всмоктування ципрофлоксацину Гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Розчинення холестеринового жовчного каміння Рекомендована (приблизна) доза становить 10 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла на добу. Препарат необхідно приймати щодня увечері перед сном (капсули не розжовують), запиваючи невеликою кількістю рідини. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 місяців. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при ультразвуковому дослідженні чи рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу Добова доза залежить від маси тіла і становить від 1 до 3 капсул (500 мг) (приблизно від 10 до 15 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла) у 2-3 прийоми, перші 3 місяці лікування. Після покращення функціональних показників печінки добову дозу можна застосовувати один раз увечері. Тривалість курсу лікування не обмежена. У поодиноких випадках на початку лікування можуть погіршитися клінічні симптоми (почастішати свербіння). У цьому випадку слід зменшити добову дозу (до 250 мг), а далі поступово підвищувати її (щотижня збільшуючи добову дозу) доти, доки не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. При хронічних гепатитах різного генезу, неалкогольному стеатогепатиті та алкогольній хворобі печінки. Середня добова доза становить від 10 до 15 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла за 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців та більше. При первинному склерозуючому холангіті, кістозному фіброзі (муковісцидозі) При первинному склерозувальному холангіті: 12-15 мг/кг/сут (до 20 мг/кг) маси тіла на добу в 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6 місяців до кількох років. При кістозному фіброзі (муковісцидозі): по 20-30 мг/кг на добу в 2-3 прийоми. Тривалість застосування – від 6 місяців до кількох років. При дискінезії жовчовивідних шляхів Середня добова доза становить 10 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла за 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування необхідно повторити. Режим дозування визначається лікарем. Розрахунок добової кількості капсул залежно від маси тіла пацієнта та рекомендованої дози препарату на 1 кг маси тіл: Маса тіла, кг 10 мг/кг/добу 12 мг/кг/добу 15 мг/кг/добу 20 мг/кг/добу 30 мг/кг/добу 34-35 - 1 капсула 1 капсула - 2 капсули 36-40 1 капсула 1 капсула 1 капсула - - 41 -45 1 капсула 1 капсула - 2 капсули - 45-50 1 капсула 1 капсула - 2 капсули 3 капсули 51-55 1 капсула - - 2 капсули - 56-60 1 капсула - 2 капсули - - 61 -65 - - 2 капсули - 4 капсули 66-70 - - 2 капсули 3 капсули 4 капсули 71 -75 - 2 капсули - 3 капсули - 76-80 - 2 капсули - 3 капсули 5 капсул 81-85 - 2 капсули - - 5 капсул 86-90 2 капсули 2 капсули - - - 91-95 2 капсули - 3 капсули 4 капсули - 96-100 2 капсули - 3 капсули 4 капсули 6 капсул 101 – 105 2 капсули - 3 капсули 4 капсули - 105-110 2 капсули - - - - Для дітей від 3 років Індивідуально (з розрахунку 10-20 мн/кг на добу).ПередозуванняВипадків передозування не виявлено. У разі передозування проводять симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодез повинен здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки (трансамінази, лужна фосфатаза та гамма-глутамілтранспептидаза) у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 місяці. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні для розчинення холестеринового жовчного каміння: Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні "стоячи" та "лежачи на спині" (ультразвукове дослідження) через 6-10 місяців після початку дослідження. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодез® застосовувати не слід. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу: Вкрай рідко спостерігалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/добу) може призвести до розвитку серйозних побічних явищ у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами не виявлено.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. діюча речовина: урсодезоксіхолева кислота – 250 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 63 мг, повідон К-30 – 10 мг, кремнію діоксид колоїдний – 5 мг, магнію стеарат – 2 мг; тверді желатинові капсули: титану діоксид – 2,0 %; желатин – до 100%. Капсули 250 мг. 10 або 20 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. 10, 20, 50 або 100 капсул у банці з поліетилену високої щільності. 1, 2, 5 або 10 контурних осередкових упаковок по 10 капсул, 1 або 5 контурних осередкових упаковок по 20 капсул або одна банка разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0 білого кольору. Вміст капсул – суміш порошку та гранул або ущільнена маса білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо урсодезоксихолевая кислота швидко абсорбується в худої кишці і проксимальної частини клубової кишки з допомогою пасивної дифузії, а дистальної частини клубової кишки – з допомогою активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80%. Після всмоктування жовчна кислота практично повністю кон'югує в печінці з гліцином та таурином і виводиться з жовчю. При першому проходженні через печінку метаболізується до 60%. Залежно від добової дози, виду захворювання або стану печінки у жовчі накопичується більша чи менша кількість урсодезоксихолевої кислоти. У той же час спостерігається відносне зменшення вмісту інших ліпофільних жовчних кислот. Під впливом кишкових бактерій урсодезоксихолева кислота частково руйнується з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота гепатотоксична, у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. У людини вона всмоктується лише в невеликій кількості, сульфатується в печінці і, таким чином, детоксикується перед екскрецією у жовч та виведенням через кишечник. Період напіввиведення урсодезоксихолевої кислоти становить 35-58 днів.ФармакодинамікаУрсодезоксихолева кислота – гепатопротекторний засіб, що має жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування його в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виведення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст жовчних кислот. Викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази. Чинить гіпоглікемічну дію, викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при прийомі всередину, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів,освіта інтерлейкіну-2, зменшує кількість еозинофілів.Показання до застосуваннярозчинення дрібних та середніх холестеринових каменів при функціонуючому жовчному міхурі; профілактика рецидивів каменеутворення після холецистоектомії; біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт; первинний біліарний цироз печінки за відсутності ознак декомпенсації (симптоматичне лікування); хронічні гепатити різного генезу; гострий гепатит; первинний склерозуючий холангіт; муковісцидоз печінки; токсичні (у тому числі лікарські) ураження печінки; неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; рентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; не функціонує жовчний міхур; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника, хвороба Крона; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражені порушення функції нирок, печінки, підшлункової залози; повна обструкція жовчних шляхів; жовчо-шлунково-кишковий свищ; часті жовчні кольки; період грудного вигодовування; дитячий вік до 3-х років (не рекомендується для застосування у даній лікарській формі). Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, але дітям до 3 років рекомендується застосовувати препарат у вигляді суспензії, оскільки можуть виникати труднощі при проковтуванні капсул. З обережністю Дитячий вік від 3 років (можливе утруднення при проковтуванні капсул).Вагітність та лактаціяПрепарат Урсодезоксихолевая кислота може застосовуватися під час вагітності лише у випадках, коли потенційна користь його застосування для матері перевищує можливий ризик для плода. Дані щодо виділення урсодезоксихолевої кислоти з грудним молоком відсутні. За необхідності застосування препарату грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто ≥ 1/10; часто від ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко від ≥1/10000 до <1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Шлунково-кишкові порушення: часто – неоформлений стілець або діарея; дуже рідко - гострі болі у правій верхній частині живота (при лікуванні первинного біліарного цирозу). Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – кальцинування жовчного каміння, декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату (при лікуванні розвинених стадій первинного біліарного цирозу). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – кропив'янка.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і таким чином зменшують її поглинання та ефективність. Якщо використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому препарату Урсодезоксіхолева кислота. Урсодезоксіхолева кислота може посилити абсорбцію циклоспорину з кишечника. Тому у пацієнтів, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та у разі потреби скоригувати його дозу. В окремих випадках урсодезоксіхолева кислота може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. Гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність урсодезоксихолевої кислоти розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дітям та дорослим з масою тіла менше 34 кг рекомендується застосовувати урсодезоксихолеву кислоту у вигляді суспензії. Розчинення холестеринового жовчного каміння Рекомендована доза урсодезоксихолевої кислоти залежить від маси тіла та становить 10 мг/кг/добу. Розрахунок добової кількості капсул Урсодезоксихолевої кислоти в залежності від маси тіла: Маса тіла до 60 кг – по 2 капсули; Маса тіла 61-80 кг – по 3 капсули; Маса тіла 81-100 кг – по 4 капсули; Маса тіла понад 100 кг – по 5 капсул. Препарат Урсодезоксихолева кислота необхідно приймати щодня увечері, перед сном (капсули не розжовують), запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість лікування 6-12 місяців. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт 1 капсула препарату Урсодезоксихолева кислота щодня увечері, перед сном (капсули не розжовують), запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Первинний біліарний цироз (симптоматичне лікування) Добова доза залежить від маси тіла та становить від 3 до 7 капсул (приблизно 14±2 мг/кг урсодезоксихолевої кислоти). У перші 3 місяці лікування застосування препарату Урсодезоксіхолева кислота слід розділити на кілька прийомів протягом дня. Після поліпшення печінкових показників добову дозу можна приймати 1 раз увечері. Рекомендується наступний режим застосування препарату Урсодезоксіхолева кислота Маса тіла Добова доза Вранці Вдень Увечері 47-62 кг 3 капсули 1 капсула 1 капсула 1 капсула 63-78 кг 4 капсули 1 капсула 1 капсула 2 капсули 79-93 кг 5 капсул 1 капсула 2 капсули 2 капсули 94-109 кг 6 капсул 2 капсули 2 капсули 2 капсули понад 109 кг 7 капсул 2 капсули 2 капсули 3 капсули Капсули слід приймати регулярно, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Застосування препарату Урсодезоксихолева кислота для лікування первинного цирозу біліарного може бути продовжено протягом необмеженого часу. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом у поодиноких випадках клінічні симптоми можуть погіршитися на початку лікування, наприклад, може почастішати свербіж. У цьому випадку лікування слід продовжити, приймаючи по 1 капсулі щодня, далі слід поступово підвищувати дозування (збільшуючи добову дозу щотижня на 1 капсулу) доти, доки знову не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Первинний склерозуючий холангіт 12-15 мг/кг/добу (до 20 мг/кг/добу) протягом 6-24 місяців (до кількох років). Муковісцидоз печінки Добова доза 12-15 мг/кг, при необхідності доза може бути збільшена до 20-30 мг/кг/2-3 прийоми на добу протягом 6-24 місяців і більше. Хронічні гепатити різного генезу, неалкогольний стеатогепатит, алкогольна хвороба печінки, гострий гепатит та токсичні ураження печінки: Добова доза становить 12-15 мг/кг (2-5 капсул на 2-3 прийоми), тривалість терапії становить 6-12 місяців і більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів Середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. Дітям старше 3-х років препарат призначають індивідуально, виходячи з розрахунку 20 мг/кг/добу.ПередозуванняУ разі передозування може виникнути діарея, що проводять симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсодезоксихолева кислота має здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки: трансаміназ, лужної фосфатази та гамма-глютамілтранспептидази у плазмі крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 місяці. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні препарату для розчинення холестеринового жовчного каміння: Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та з метою своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від їх розміру, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (УЗД) через 6-10 місяців після початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках, а також у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсодезоксихолева кислота приймати не слід. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток проявів декомпенсації. У пацієнтів із діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Вплив препарату Урсодезоксихолевая кислота на здатність керувати транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності не було виявлено.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 5 мл (1 мірна склянка): Діюча речовина: урсодезоксіхолева кислота 250 мг; Допоміжні речовини: кислота бензойна 7,5 мг, вода очищена 2875,5 мг, ксилітол 1600 мг, гліцерол 500 мг, целюлоза мікрокристалічна 100 мг, пропіленгліколь 50 мг, натрію цитрат 25 мг, натрію циклу 1 мг, хлорид натрію 3 мг, ароматизатор лимонний (Givaudan PHL-134488) 1,5 мг. По 250 мл у флакон темного скла з кришкою, що загвинчується, з контролем першого розтину; по 1 флакону разом із мірним стаканчиком та інструкцією із застосування в пачці картонної з контролем першого розтину.Опис лікарської формиОднорідна суспензія білого кольору, що містить дрібні бульбашки повітря з ароматом лимона.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо урсодезоксихолевая кислота швидко всмоктується в худої кишці та проксимальному відділі клубової кишки шляхом пасивної дифузії, а в дистальному відділі клубової кишки - за рахунок активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80% прийнятої дози. Після всмоктування урсодезоксихолева кислота майже повністю кон'югує в печінці з гліцином та таурином і виводиться з жовчю. При першому проходженні через печінку метаболізується до 60%. Залежно від добової дози, типу захворювання та стану печінки, у жовчі накопичується більша або менша кількість урсодезоксихолевої кислоти. У той самий час спостерігається відносне зниження вмісту інших, більш ліпофільних жовчних кислот. Під дією кишкових бактерій урсодезоксихолева кислота частково розпадається з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислоти. Літохолева кислота гепатотоксична; у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. В організмі людини вона всмоктується лише у невеликих кількостях. У процесі метаболізму відбувається її сульфатування в печінці, за рахунок чого вона знешкоджується ще до того, як відбувається її екскреція у жовч, і виводиться з організму з калом. Період напіврозпаду урсодезоксихолевої кислоти становить від 35 до 58 дня.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, що має жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування його в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну-2,зменшує кількість еозинофілів. Педіатрична популяція Муковісцидоз (кістозний фіброз) Згідно з даними клінічних звітів, є багаторічний досвід (до 10 років і більше) лікування урсодезоксихолевою кислотою педіатричних хворих, які страждають на гепатобіліарну хворобу, пов'язану з муковісцидозом (CFAHD). Є дані у тому, що терапія урсодезоксихолевой кислотою здатна знижувати проліферацію жовчних проток, уповільнювати розвиток ушкоджень, виявлених при гістологічному дослідженні, і навіть сприяти зворотному розвитку змін гепатобіліарної системи у разі, якщо терапія починається ранніх стадіях CFAHD. З метою оптимізації ефективності лікування терапію урсодезоксихолевою кислотою слід розпочинати якомога раніше після встановлення діагнозу CFAHD.Показання до застосуванняРозчинення холестеринових каменів жовчного міхура, біліарний рефлюкс-гастрит, первинний біліарний цироз печінки при відсутності ознак декомпенсації, хронічні гепатити різного генезу, первинний склерозуючий холангіт, муковісцидоз.Протипоказання до застосуванняРентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; порушення скоротливої здатності жовчного міхура, закупорка жовчних шляхів (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура), часті епізоди жовчної коліки; гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова та/або ниркова недостатність, підвищена чутливість до компонентів препарату або інших жовчних кислот. Педіатрична популяція Невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального потоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, але дітям віком до 3 років рекомендується застосовувати Урсофальк у суспензії, оскільки можуть виникати труднощі при ковтанні капсул.Вагітність та лактаціяЗа даними досліджень на тваринах урсодезоксихолева кислота не впливає на фертильність. Дані щодо впливу лікування урсодезоксихолевою кислотою на фертильність у людини відсутні. Дані про використання урсодезоксихолевої кислоти у вагітних жінок мають обмежений характер або відсутні. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності на ранній стадії вагітності. Під час вагітності Урсофальк не повинен використовуватися, за винятком випадків, коли це явно необхідно. Застосування препарату жінками, які мають дітородний потенціал, можливе лише, якщо вони використовують надійні методи контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні контрацептиви або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогену. Однак пацієнтам, які приймають Урсофальк для розчинення каміння у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні контрацептиви, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть підвищувати утворення жовчного каміння.Можливість вагітності має бути виключена до початку лікування. Згідно з даними декількох документально підтверджених випадків, рівень урсодезоксихолевої кислоти в грудному молоці у жінок дуже низький і тому виникнення побічних реакцій у дітей при грудному вигодовуванні не очікується.Побічна діяОцінка небажаних явищ ґрунтується на наступній класифікації: Дуже часті (≥ 1/10); Часті (≥ 1/100 – < 1/10); Нечасті (≥ 1/1000 – < 1/100); Рідкісні (≥ 1/10000-< 1/1000); Дуже рідкісні (<1/10000). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: У клінічних дослідженнях на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою частими були неоформлений випорожнення або діарея. При лікуванні первинного цирозу біліарного дуже рідко спостерігалися гострі болі в правій верхній частині живота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: У дуже поодиноких випадках на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою може статися кальцинування жовчного каміння. При лікуванні розвинених стадій первинного біліарного цирозу в окремих випадках спостерігалася декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: У дуже поодиноких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі кропив'янка. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, будь ласка, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і таким чином зменшують її поглинання та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому Урсофальку. Урсодезоксихолева кислота може впливати на поглинання циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсофальк може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг на добу) та розувастатину (20 мг на добу) призводило до невеликого підвищення рівня розувастатину у плазмі крові. Клінічна значимість цієї взаємодії у тому числі щодо інших статинів невідома. Було показано, що у здорових добровольців урсодезоксіхолева кислота знижує пікові концентрації в плазмі (Сmах) і площа під кривою "концентрація - час" (AUC) блокатора повільних кальцієвих каналів - нітрендипіну. У разі одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти рекомендується ретельний моніторинг. Може знадобитися збільшення дози нітрендипіну. Існують також повідомлення про взаємодію з дапсоном, що призводило до зменшення терапевтичного ефекту останнього. Ці спостереження, поряд з даними експериментів in vitro, дають підстави вважати, що урсодезоксіхолева кислота здатна індукувати ферменти системи цитохрому Р450 3А. Однак у спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, який є відомим субстратом цитохрому Р450 3А, індукція не була відзначена. Естрогенні гормони та препарати, що знижують рівень холестерину в крові, такі як клофібрат, збільшують секрецію холестерину в печінці і, отже, можуть стимулювати утворення жовчного каміння, що нівелює ефект урсодезоксихолевої кислоти, яка використовується для розчинення каміння у жовчному міхурі.Спосіб застосування та дозиРозчинення холестеринового жовчного каміння Доза, що рекомендується, становить 10 мг урсодезоксихолевой кислоти на 1 кг маси тіла на добу, що відповідає: Маса тіла Мірний стаканчик Відповідає (мл) 5 - 7 кг 1/4 _ _ 1,25 8 – 12 кг 1/2 _ _ 2,50 13 – 18 кг 3/4 _ _ 3,75 19-25 кг 1 5,00 26 - 35 кг 1 1 / 2 7,50 36 - 50 кг 2 10,00 51 -65 кг 2 1 / 2 12,50 66 – 80 кг 3 15,00 81 - 100 кг 4 20,00 Понад 100 кг 5 25,00 Препарат слід приймати щодня увечері перед сном. Тривалість лікування 6-12 місяців. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту 1 мірна склянка Урсофалька щодня увечері перед сном. Курс лікування від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Лікування первинного біліарного цирозу Добова доза залежить від маси тіла та становить від 2 до 7 мірних стаканчиків (приблизно від 14 мг ± 2 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла). Рекомендується наступний режим застосування: Маса тіла (кг) Мірні стаканчики Урсофальк суспензії для прийому внутрішньо 250 мг/5мл Перші 3 місяці лікування згодом Ранок Вдень Вечір Вечір (1 раз на день) 8-11 - 1/4 _ _ 1/4 _ _ 1/2 _ _ 12-15 1/4 _ _ 1/4 _ _ 1/4 _ _ 3/4 _ _ 16-19 1/2 _ _ - 1/2 _ _ 1 20-23 1/4 _ _ 1/2 _ _ 1/2 _ _ 1 1 / 4 24-27 1/2 _ _ 1/2 _ _ 1/2 _ _ 1 1 / 2 28-31 1/4 _ _ 1/2 _ _ 1 1 3 / 4 32-39 1/2 _ _ 1/2 _ _ 1 2 40-47 1/2 _ _ 1 1 2 1 / 2 48-62 1 1 1 3 63-80 1 1 2 4 81-95 1 2 2 5 96-115 2 2 2 6 Понад 115 2 2 3 7 Симптоматичне лікування хронічних гепатитів різного генезу - добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість лікування – 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт – добова доза 12-15 мг/кг; при необхідності доза може бути збільшена до 20 мг/кг у 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до кількох років. Муковісцидоз (кістозний фіброз) - добова доза 20 мг/кг/сут на 2-3 прийоми, з подальшим збільшенням до 30 мг/кг/сут при необхідності. Маса тіла більше 10 кг: дозування 20-25 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг/добу. Мірний пристрій: мірний стаканчик Маса тіла (кг) Добова доза урсодезоксіхолевої кислоти (мг/кг маси тіла) Кількість мірних стаканчиків суспензії Урсофальку 250 мг/5 мл Ранок Вечір 11-12 21-23 1/2 _ _ 1/2 _ _ 13-15 21-24 1/2 _ _ 3/4 _ _ 16-18 21-23 3/4 _ _ 3/4 _ _ 19-21 21-23 3/4 _ _ 3/4 _ _ 22-23 22-23 1 1 24-26 22-23 1 1 1 / 4 27-29 22-23 1 1 / 4 1 1 / 4 30-32 21-23 1 1 / 4 1 1 / 2 33-35 21-23 1 1 / 2 1 1 / 2 36-38 21-23 1 1 / 2 1 3 / 4 39-41 21-22 1 3 / 4 1 3 / 4 42-47 20-22 1 3 / 4 2 48-56 20-23 2 1/4 _ _ 2 1/4 _ _ 57-68 20-24 2 3 / 4 2 3 / 4 69-81 20-24 3 1 / 4 3 1 / 4 82-100 20-24 4 4 > 100 4 1 / 2 4 1 / 2 * Таблиця перерахунку: Пероральна суспензія У рсодезоксихолева кислота 1 мірна склянка 5 мл 250 мг 3/4 мірного стаканчика _ 3,75 мл 187,5 мг ½ мірного стаканчика 2,5 мл 125 мг 1/4 мірного стаканчика _ 1,25 мл 62,5 мг Діти з масою тіла до 10 кг хворіють дуже рідко. У цьому випадку слід використовувати одноразовий комерційно доступний шприц. Разові дози для дітей з масою тіла до 10 кг слід відміряти за допомогою шприца, оскільки мірний стаканчик, що надається, не розрахований на обсяги менше 1,25 мл. Використовуйте одноразовий 2 мл шприц з градацією 0,1 мл. Зверніть увагу: одноразові шприци не входять до комплекту пакування з препаратом, але можуть бути придбані у місцевій аптеці. Щоб відміряти потрібну дозу за допомогою шприца: Перш ніж відкривати флакон, струсіть його. Налийте невелику кількість суспензії в мірну склянку, яка входить до комплекту упаковки з препаратом. Наберіть у шприц трохи більший обсяг препарату. Постукайте пальцями по шприцю, щоб видалити бульбашки повітря з набраної суспензії. Переконайтеся, що в шприці є необхідний об'єм суспензії; за потреби наберіть або спустіть зайвий об'єм. Обережно перелийте вміст шприца безпосередньо в рот дитини. Не вставляйте шприц у флакон. Не виливайте невикористану суспензію зі шприца або мірного стаканчика назад у флакон. Маса тіла до 10 кг: дозування 20 мг урсодезоксихолевої кислоти/кг/добу. Мірний пристрій: одноразовий шприц Маса тіла (кг) Доза суспензії Урсофальку 250 мг/5 мл (мл) Ранок Вечір 4 0,8 0,8 4,5 0,9 0,9 5 1,0 1,0 5,5 1,1 1,1 6 1,2 1,2 6,5 1,3 1,3 7 1,4 1,4 7,5 1,5 1,5 8 1,6 1,6 8,5 1,7 1,7 9 1,8 1,8 9,5 1,9 1,9 10 2,0 2,0 Неалкогольний стеатогепатит - середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Алкогольна хвороба печінки – середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів - середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити.ПередозуванняПри передозуванні можлива діарея. Як правило, інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки зі збільшенням дози поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується і відповідно більша її кількість виділяється з фекаліями. Необхідності застосування специфічних заходів при передозуванні немає. Лікування наслідків діареї симптоматичне, спрямоване на поповнення обсягу рідини та відновлення електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсофальк повинен здійснюватись під наглядом лікаря. Протягом перших трьох місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки: трансамінази, лужну фосфатазу та гамма-глютамілтранспептидазу у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 місяці. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні для розчинення холестеринового жовчного каміння: Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (ультразвукове дослідження) через 6-10 місяців після початку лікування . Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсофальк застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають Урсофальк для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть збільшувати утворення жовчного каміння. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток проявів декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно знизити, а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі "Спосіб застосування та дози". При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом: Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/добу) у пацієнтів з цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Урсодезоксихолевая кислота не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами або цей вплив мінімальний.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: урсодезоксихолева кислота – 250 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний 73 мг, кремнію діоксид колоїдний 5 мг, стеарат магнію 2 мг, титану діоксид 1,94 мг, желатин 80,51 мг, вода очищена 14,55 мг, натрію лаурилсульфат 0,2 мг. По 10 капсул в алюміній/ПВХ блістер; по 1 блістеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку з контролем першого розтину. Капсули 250 мг, по 25 капсул в алюміній/ПВХ блістер; по 2 і 4 блістери разом з інструкцією із застосування в картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиТверді непрозорі желатинові капсули №0; кришка білого кольору, корпус білого кольору. Вміст капсули – порошок або гранули білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо урсодезоксихолевая кислота швидко всмоктується в худої кишці та проксимальному відділі клубової кишки шляхом пасивної дифузії, а в дистальному відділі клубової кишки - за рахунок активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80% прийнятої дози. Після всмоктування урсодезоксихолева кислота майже повністю кон'югує в печінці з гліцином та таурином і виводиться з жовчю. При першому проходженні через печінку метаболізується до 60%. Залежно від добової дози, типу захворювання та стану печінки, у жовчі накопичується більша або менша кількість урсодезоксихолевої кислоти. У той самий час спостерігається відносне зниження вмісту інших, більш ліпофільних жовчних кислот. Під дією кишкових бактерій урсодезоксихолева кислота частково розпадається з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислоти. Літохолева кислота гепатотоксична; у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. В організмі людини вона всмоктується лише у невеликих кількостях. У процесі метаболізму відбувається її сульфатування в печінці, за рахунок чого вона знешкоджується ще до того, як відбувається її екскреція у жовч, і виводиться з організму з калом. Період напіврозпаду урсодезоксихолевої кислоти становить від 35 до 58 дня.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, що має жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування його в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну-2,зменшує кількість еозинофілів. Педіатрична популяція Муковісцидоз (кістозний фіброз) Згідно з даними клінічних звітів, є багаторічний досвід (до 10 років і більше) лікування урсодезоксихолевою кислотою педіатричних хворих, які страждають на гепатобіліарну хворобу, пов'язану з муковісцидозом (CFAHD). Є дані у тому, що терапія урсодезоксихолевой кислотою здатна знижувати проліферацію жовчних проток, уповільнювати розвиток ушкоджень, виявлених при гістологічному дослідженні, і навіть сприяти зворотному розвитку змін гепатобіліарної системи у разі, якщо терапія починається ранніх стадіях CFAHD. З метою оптимізації ефективності лікування терапію урсодезоксихолевою кислотою слід розпочинати якомога раніше після встановлення діагнозу CFAHD.Показання до застосуванняРозчинення холестеринових каменів жовчного міхура, біліарний рефлюкс-гастрит, первинний біліарний цироз печінки при відсутності ознак декомпенсації, хронічні гепатити різного генезу, первинний склерозуючий холангіт, муковісцидоз.Протипоказання до застосуванняРентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; порушення скоротливої здатності жовчного міхура, закупорка жовчних шляхів (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура), часті епізоди жовчної коліки; гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова та/або ниркова недостатність, підвищена чутливість до компонентів препарату або інших жовчних кислот. Педіатрична популяція Невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального потоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, але дітям віком до 3 років рекомендується застосовувати Урсофальк у суспензії, оскільки можуть виникати труднощі при ковтанні капсул.Вагітність та лактаціяЗа даними досліджень на тваринах урсодезоксихолева кислота не впливає на фертильність. Дані щодо впливу лікування урсодезоксихолевою кислотою на фертильність у людини відсутні. Дані про використання урсодезоксихолевої кислоти у вагітних жінок мають обмежений характер або відсутні. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності на ранній стадії вагітності. Під час вагітності Урсофальк не повинен використовуватися, за винятком випадків, коли це явно необхідно. Застосування препарату жінками, які мають дітородний потенціал, можливе лише, якщо вони використовують надійні методи контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні контрацептиви або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогену. Однак пацієнтам, які приймають Урсофальк для розчинення каміння у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні контрацептиви, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть підвищувати утворення жовчного каміння.Можливість вагітності має бути виключена до початку лікування. Згідно з даними декількох документально підтверджених випадків, рівень урсодезоксихолевої кислоти в грудному молоці у жінок дуже низький і тому виникнення побічних реакцій у дітей при грудному вигодовуванні не очікується.Побічна діяОцінка небажаних явищ ґрунтується на наступній класифікації: Дуже часті (≥ 1/10); Часті (≥ 1/100 – < 1/10); Нечасті (≥ 1/1000 – < 1/100); Рідкісні (≥ 1/10000-< 1/1000); Дуже рідкісні (<1/10000). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: У клінічних дослідженнях на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою частими були неоформлений випорожнення або діарея. При лікуванні первинного цирозу біліарного дуже рідко спостерігалися гострі болі в правій верхній частині живота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: У дуже поодиноких випадках на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою може статися кальцинування жовчного каміння. При лікуванні розвинених стадій первинного біліарного цирозу в окремих випадках спостерігалася декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: У дуже поодиноких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі кропив'янка. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, будь ласка, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і таким чином зменшують її поглинання та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому Урсофальку. Урсодезоксихолева кислота може впливати на поглинання циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсофальк може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг на добу) та розувастатину (20 мг на добу) призводило до невеликого підвищення рівня розувастатину у плазмі крові. Клінічна значимість цієї взаємодії у тому числі щодо інших статинів невідома. Було показано, що у здорових добровольців урсодезоксіхолева кислота знижує пікові концентрації в плазмі (Сmах) і площа під кривою "концентрація - час" (AUC) блокатора повільних кальцієвих каналів - нітрендипіну. У разі одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти рекомендується ретельний моніторинг. Може знадобитися збільшення дози нітрендипіну. Існують також повідомлення про взаємодію з дапсоном, що призводило до зменшення терапевтичного ефекту останнього. Ці спостереження, поряд з даними експериментів in vitro, дають підстави вважати, що урсодезоксіхолева кислота здатна індукувати ферменти системи цитохрому Р450 3А. Однак у спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, який є відомим субстратом цитохрому Р450 3А, індукція не була відзначена. Естрогенні гормони та препарати, що знижують рівень холестерину в крові, такі як клофібрат, збільшують секрецію холестерину в печінці і, отже, можуть стимулювати утворення жовчного каміння, що нівелює ефект урсодезоксихолевої кислоти, яка використовується для розчинення каміння у жовчному міхурі.Спосіб застосування та дозиДітям та дорослим з масою тіла менше 47 кг рекомендується застосовувати Урсофальк у суспензії. Розчинення холестеринового жовчного каміння Доза, що рекомендується, становить 10 мг урсодезоксихолевой кислоти на 1 кг маси тіла на добу, що відповідає: Маса тіла до 60 кг – 2 капсули. Маса тіла 61 – 80 кг – 3 капсули. Маса тіла 81 – 100 кг – 4 капсули. Маса тіла понад 100 кг – 5 капсул. Препарат необхідно приймати щодня увечері перед сном (капсули не розжовують), запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість лікування 6-12 місяців. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту 1 капсула Урсофалька щодня увечері перед сном, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Лікування первинного біліарного цирозу Добова доза залежить від маси тіла та становить від 3 до 7 капсул (приблизно 14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла). У перші 3 місяці лікування прийом препарату Урсофальк капсули 250 мг слід розділити на кілька прийомів протягом дня. Після покращення печінкових показників добову дозу препарату можна приймати один раз увечері. Маса тіла Перші 3 місяці лікування згодом Ранок День Вечір Вечір (1 раз на день) 47 - 62 кг 1 1 1 3 63 - 78 кг 1 1 2 4 79 - 93 кг 1 2 2 5 94 – 109 кг 2 2 2 6 Понад 110 кг 2 2 3 7 Капсули слід приймати регулярно, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Застосування Урсофальку для лікування первинного цирозу біліарного може бути продовжено протягом необмеженого часу. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом у поодиноких випадках клінічні симптоми можуть погіршитися на початку лікування, наприклад, може почастішати свербіж. У цьому випадку лікування слід продовжити, приймаючи по одній капсулі щодня, далі слід поступово підвищувати дозування, збільшуючи добову дозу щотижня на одну капсулу, доки знову не буде досягнутий рекомендований режим дозування. Симптоматичне лікування хронічних гепатитів різного генезу - добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість лікування – 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт – добова доза 12-15 мг/кг; при необхідності доза може бути збільшена до 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до кількох років. Муковісцидоз (кістозний фіброз) - добова доза 20 мг/кг/сут на 2-3 прийоми, з подальшим збільшенням до 30 мг/кг/сут при необхідності. Маса тіла (кг) Добова доза (мг/кг маси тіла) Ранок День Вечір 20-29 17-25 1 - 1 30-39 19-25 1 1 1 40-49 20-25 1 1 2 50-59 21-25 1 2 2 60-69 22-25 2 2 2 70-79 22-25 2 2 3 80-89 22-25 2 3 3 90-99 23-25 3 3 3 100-109 23-25 3 3 4 >110 3 4 4 Неалкогольний стеатогепатит - середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Алкогольна хвороба печінки – середня добова доза 10-15 мг/кг у 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів - середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити.ПередозуванняПри передозуванні можлива діарея. Як правило, інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки зі збільшенням дози поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується і відповідно більша її кількість виділяється з фекаліями. Необхідності застосування специфічних заходів при передозуванні немає. Лікування наслідків діареї симптоматичне, спрямоване на поповнення обсягу рідини та відновлення електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсофальк повинен здійснюватись під наглядом лікаря. Протягом перших трьох місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки: трансамінази, лужну фосфатазу та гамма-глютамілтранспептидазу у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 місяці. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні для розчинення холестеринового жовчного каміння: Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (ультразвукове дослідження) через 6-10 місяців після початку лікування . Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсофальк застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають Урсофальк для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть збільшувати утворення жовчного каміння. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток проявів декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно знизити, а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі "Спосіб застосування та дози". При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом: Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/добу) у пацієнтів з цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Урсодезоксихолевая кислота не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами або цей вплив мінімальний.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
944,00 грн
670,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Урсодезоксіхолева кислота - 500,00 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 23 мг, повідон К-25 - 15 мг, кросповідон (тип А) - 12,5 мг, тальк - 8,5 мг, магнію стеарат - 5 мг, кремнію діоксид колоїдний - 4 мг, полісорбат- 80 - 2 мг, плівкова оболонка: гіпромелоза - 5,7 мг, тальк - 1,45 мг, макрогол-6000 - 0,85 мг По 25 таблеток у контурне осередкове впакування з плівки ПВХ/ПВДХ/фольги алюмінієвої (блістер). По 2 блістери разом з інструкцією з медичного застосування картонну пачку з контролем першого розтину.Опис лікарської формиДвоопуклі, довгастої форми таблетки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, з ризиком з обох боків.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо урсодезоксихолевая кислота швидко всмоктується в худої кишці та проксимальному відділі клубової кишки шляхом пасивної дифузії, а в дистальному відділі клубової кишки - за рахунок активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80% прийнятої дози. Після всмоктування урсодезоксихолева кислота майже повністю кон'югує в печінці з гліцином та таурином і виводиться з жовчю. При першому проходженні через печінку метаболізується до 60%. Залежно від добової дози, типу захворювання та стану печінки, у жовчі накопичується більша або менша кількість урсодезоксихолевої кислоти. У той самий час спостерігається відносне зниження вмісту інших, більш ліпофільних жовчних кислот. Під дією кишкових бактерій урсодезоксихолева кислота частково розпадається з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислоти. Літохолева кислота гепатотоксична; у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. В організмі людини вона всмоктується лише у невеликих кількостях. У процесі метаболізму відбувається її сульфатування в печінці, за рахунок чого вона знешкоджується ще до того, як відбувається її екскреція у жовч, і виводиться з організму з калом. Період напіврозпаду урсодезоксихолевої кислоти становить від 35 до 58 дня.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, що має жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування його в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну-2,зменшує кількість еозинофілів. Педіатрична популяція Муковісцидоз (кістозний фіброз) Згідно з даними клінічних звітів, є багаторічний досвід (до 10 років і більше) лікування урсодезоксихолевою кислотою педіатричних хворих, які страждають на гепатобіліарну хворобу, пов'язану з муковісцидозом (CFAHD). Є дані у тому, що терапія урсодезоксихолевой кислотою здатна знижувати проліферацію жовчних проток, уповільнювати розвиток ушкоджень, виявлених при гістологічному дослідженні, і навіть сприяти зворотному розвитку змін гепатобіліарної системи у разі, якщо терапія починається ранніх стадіях CFAHD. З метою оптимізації ефективності лікування терапію урсодезоксихолевою кислотою слід розпочинати якомога раніше після встановлення діагнозу CFAHD.Показання до застосуванняРозчинення холестеринових каменів жовчного міхура, біліарний рефлюкс-гастрит, первинний біліарний цироз печінки при відсутності ознак декомпенсації, хронічні гепатити різного генезу, первинний склерозуючий холангіт, муковісцидоз.Протипоказання до застосуванняРентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; порушення скоротливої здатності жовчного міхура, закупорка жовчних шляхів (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура), часті епізоди жовчної коліки; гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова та/або ниркова недостатність, підвищена чутливість до компонентів препарату або інших жовчних кислот. Педіатрична популяція Невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального потоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, але дітям віком до 3 років рекомендується застосовувати Урсофальк у суспензії, оскільки можуть виникати труднощі при ковтанні капсул.Вагітність та лактаціяЗа даними досліджень на тваринах урсодезоксихолева кислота не впливає на фертильність. Дані щодо впливу лікування урсодезоксихолевою кислотою на фертильність у людини відсутні. Дані про використання урсодезоксихолевої кислоти у вагітних жінок мають обмежений характер або відсутні. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності на ранній стадії вагітності. Під час вагітності Урсофальк не повинен використовуватися, за винятком випадків, коли це явно необхідно. Застосування препарату жінками, які мають дітородний потенціал, можливе лише, якщо вони використовують надійні методи контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні контрацептиви або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогену. Однак пацієнтам, які приймають Урсофальк для розчинення каміння у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні контрацептиви, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть підвищувати утворення жовчного каміння.Можливість вагітності має бути виключена до початку лікування. Згідно з даними декількох документально підтверджених випадків, рівень урсодезоксихолевої кислоти в грудному молоці у жінок дуже низький і тому виникнення побічних реакцій у дітей при грудному вигодовуванні не очікується.Побічна діяОцінка небажаних явищ ґрунтується на наступній класифікації: Дуже часті (≥ 1/10); Часті (≥ 1/100 – < 1/10); Нечасті (≥ 1/1000 – < 1/100); Рідкісні (≥ 1/10000-< 1/1000); Дуже рідкісні (<1/10000). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: У клінічних дослідженнях на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою частими були неоформлений випорожнення або діарея. При лікуванні первинного цирозу біліарного дуже рідко спостерігалися гострі болі в правій верхній частині живота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: У дуже поодиноких випадках на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою може статися кальцинування жовчного каміння. При лікуванні розвинених стадій первинного біліарного цирозу в окремих випадках спостерігалася декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: У дуже поодиноких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі кропив'янка. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, будь ласка, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і таким чином зменшують її поглинання та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому Урсофальку. Урсодезоксихолева кислота може впливати на поглинання циклоспорину із кишечника. Тому у хворих, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та скоригувати дозу циклоспорину у разі потреби. В окремих випадках Урсофальк може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг на добу) та розувастатину (20 мг на добу) призводило до невеликого підвищення рівня розувастатину у плазмі крові. Клінічна значимість цієї взаємодії у тому числі щодо інших статинів невідома. Було показано, що у здорових добровольців урсодезоксіхолева кислота знижує пікові концентрації в плазмі (Сmах) і площа під кривою "концентрація - час" (AUC) блокатора повільних кальцієвих каналів - нітрендипіну. У разі одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти рекомендується ретельний моніторинг. Може знадобитися збільшення дози нітрендипіну. Існують також повідомлення про взаємодію з дапсоном, що призводило до зменшення терапевтичного ефекту останнього. Ці спостереження, поряд з даними експериментів in vitro, дають підстави вважати, що урсодезоксіхолева кислота здатна індукувати ферменти системи цитохрому Р450 3А. Однак у спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, який є відомим субстратом цитохрому Р450 3А, індукція не була відзначена. Естрогенні гормони та препарати, що знижують рівень холестерину в крові, такі як клофібрат, збільшують секрецію холестерину в печінці і, отже, можуть стимулювати утворення жовчного каміння, що нівелює ефект урсодезоксихолевої кислоти, яка використовується для розчинення каміння у жовчному міхурі.Спосіб застосування та дозиДля пацієнтів, які не можуть проковтнути препарат Урсофальк, таблетки, покриті плівковою оболонкою 500 мг, або з масою тіла менше 47 кг, рекомендується застосовувати препарат Урсофальк у капсулах або суспензії. Таблетки слід приймати, не розжовуючи, запиваючи рідиною. Їх слід приймати регулярно. Розчинення холестеринового жовчного каміння Доза, що рекомендується, становить 10 мг урсодезоксихолевой кислоти на 1 кг маси тіла на добу, що відповідає: до 60 кг 1 таблетка 61-80 кг 1½ таблетки 81-100 кг 2 таблетки понад 100 кг 2½ таблетки Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 місяців. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при ультразвуковому дослідженні чи рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту По 250 мг (½ таблетки) щодня увечері перед сном. Курс лікування від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Лікування первинного біліарного цирозу Добова доза залежить від маси тіла та варіює від 1½ до 2½ таблеток (14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла). Протягом перших 3 місяців лікування добову дозу слід розділити на кілька прийомів. Після поліпшення функціональних показників печінки можна перейти на одноразовий прийом добової дози у вечірній час. Маса тіла (кг) Добова доза (мг/кг) Урсофальк, пігулки покриті плівковою оболонкою, 500 мг перші 3 місяці у наступному ранок опівдні вечір вечір (одноразовий прийом) 47-62 12-16 ½ ½ ½ 1½ 63-78 13-16 ½ ½ 1 2 79-93 13-16 ½ 1 1 2½ 94-109 14-16 1 1 1 3 більше 110 - 1 1 1½ 3½ Застосування препарату Урсофальк для лікування первинного цирозу біліарного може продовжуватися протягом необмеженого часу. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом у поодиноких випадках клінічні симптоми можуть погіршитися на початку лікування, наприклад, може почастішати свербіж. У цьому випадку лікування слід продовжити, приймаючи по ½ таблетки щодня, далі слід поступово підвищувати дозу (збільшуючи добову дозу щотижня на ½ таблетки) доти, доки знову не буде досягнуто рекомендованого режиму дозування. Симптоматичне лікування хронічних гепатитів різного генезу - добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість лікування – 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт – добова доза 12-15 мг/кг; при необхідності доза може бути збільшена до 20 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до кількох років. Муковісцидоз (у складі комплексної терапії) - добова доза 20 мг/кг/сут на 2-3 прийоми, з подальшим збільшенням до 30 мг/кг/сут при необхідності. Маса тіла (кг) Добова доза (мг/кг маси тіла) Урсофальк, пігулки покриті плівковою оболонкою, 500 мг ранок опівдні вечір 20-29 17-25 ½ - ½ 30-39 19-25 ½ ½ ½ 40-49 20-25 ½ ½ 1 50-59 21-25 ½ 1 1 60-69 22-25 1 1 1 70-79 22-25 1 1 1½ 80-89 22-25 1 1½ 1½ 90-99 23-25 1½ 1½ 1½ 100-109 23-25 1½ 1½ 2 >110 1½ 2 2 Неалкогольний стеатогепатит - середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Алкогольна хвороба печінки – середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів - середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити.ПередозуванняПри передозуванні можлива діарея. Як правило, інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки зі збільшенням дози поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується і відповідно більша її кількість виділяється з фекаліями. Необхідності застосування специфічних заходів при передозуванні немає. Лікування наслідків діареї симптоматичне, спрямоване на поповнення обсягу рідини та відновлення електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсофальк повинен здійснюватись під наглядом лікаря. Протягом перших трьох місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки: трансамінази, лужну фосфатазу та гамма-глютамілтранспептидазу у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 місяці. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні для розчинення холестеринового жовчного каміння: Для того щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (ультразвукове дослідження) через 6-10 місяців після початку лікування . Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсофальк застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають Урсофальк для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть збільшувати утворення жовчного каміння. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток проявів декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно знизити, а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі "Спосіб застосування та дози". При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом: Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/добу) у пацієнтів з цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Урсодезоксихолевая кислота не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами або цей вплив мінімальний.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: урсодезоксіхолева кислота 250 мг. Допоміжні речовини: лактулоза – 300 мг, повідон низькомолекулярний K17 – 7.5 мг, магнію стеарат – 4.5 мг, тальк – 6 мг, целюлоза мікрокристалічна – до отримання вмісту капсули масою 600 мг. Склад корпусу капсули: титану діоксид – 2%, желатин – до 100%. Склад кришечки капсули: барвник азорубін (E122) – 0.05%, титану діоксид – 1%, желатин – до 100%. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (10) - пачки картонні. 100 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні. 100 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, №00, з білим корпусом та рожевою кришечкою; вміст капсул – гранульований порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат має гепатопротекторну, жовчогінну, холелітолітичну, гіполіпідемічну, гіпохолестеринемічну та деяку імуномодулюючу дію. У дослідженнях in vitro показано, що урсодезоксихолева кислота (УДХК) має пряму протекторну дію на клітини печінки та зменшує гепатотоксичність гідрофобних солей жовчних кислот. Основні ефекти УДХК на обмін холестерину включають зниження секреції холестерину, зменшення його кишкової абсорбції та стимуляцію виходу холестерину з холестеринового каміння в жовч. УДХК, гальмуючи ГМК-КоА-редуктазу, має також помірний пригнічуючий ефект на синтез холестерину в печінці, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового жовчного каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином. Стимулює утворення та виділення жовчі, прискорює виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. При пероральному прийомі частка УДХК у загальному пулі жовчних кислот значно зростає. УДХК конкурує з іншими жовчними кислотами в процесі абсорбції в тонкій кишці, а також при проникненні через мембрану гепатоциту, що призводить до зменшення всмоктування токсичних жовчних кислот у кишечнику та надходження їх у печінку, запобігаючи їх цитопатогенній дії. Зменшує літогенність жовчі, збільшує в ній концентрацію жовчних кислот, викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Впливає на імунологічні реакції, зменшуючи патологічну експресію антигенів головного комплексу гістосумісності HLA І на гепатоцитах та HLA II на холангіоцитах, пригнічує продукцію інтерлейкіну-2, зменшує кількість еозинофілів.ФармакокінетикаВсмоктування УДХК абсорбується в тонкій кишці (близько 90%), при цьому Cmax у плазмі крові при прийомі препарату внутрішньо у дозі 250 мг становить близько 3.3 мкг/мл, Тmax – близько 2 год. Розподіл Зв'язування з білками некон'югованої плазми УДХК у здорових людей становить не менше 70%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі в дозах 13-15 мг/кг/сут УДХК стає основною жовчною кислотою в сироватці і становить від 30 до 50% загального вмісту жовчних кислот у крові. Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці з перетворенням на тауриновий та гліциновий кон'югати, які секретуються на жовч. Близько 50-70% прийнятої дози препарату виводиться з жовчю. Виведення із сечею не перевищує 1%. Незначна кількість невсмокталася після перорального прийому УДХК надходить у товсту кишку, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); літохолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.Клінічна фармакологіяГепатопротектор з жовчогінною та холелітолітичною дією.Показання до застосуванняПервинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); розчинення дрібних та середніх холестеринових каменів при функціонуючому жовчному міхурі; біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняРозмір холестеринового каміння в жовчному міхурі більше 20 мм; наявність рентгеноконтрастного (з високим вмістом кальцію) каменів жовчного міхура та загальної жовчної протоки; атрофія жовчного міхура при жовчнокам'яній хворобі, що не функціонує жовчний міхур; обструкція жовчовивідних шляхів; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова недостатність; виражена ниркова недостатність; панкреатит (активна фаза); вагітність; період лактації; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг (для даної лікарської форми); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: діти з масою тіла до 34 кг (для цієї лікарської форми).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, запор, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко – діарея (може бути дозозалежною), кальцинування жовчного каміння. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату. Інші: головний біль, нездужання, міалгії, запаморочення, алергічні реакції (свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), загострення раніше наявного псоріазу, алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні антациди, що містять алюміній, та іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсорбцію УДХК. При одночасному застосуванні гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестагени (пероральні контрацептиви) збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність урсодезоксихолевої кислоти розчиняти холестеринові жовчні камені. При одночасному застосуванні УДХК може збільшити абсорбцію циклоспорину.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо. При скрутному ковтанні капсулу можна розкрити і приймати її вміст, запиваючи достатньою кількістю рідини. При розчиненні холестеринового жовчного каміння капсули приймають увечері, перед сном, запиваючи достатньою кількістю рідини. Доза становить приблизно 10 мг/кг маси тіла щодня, що відповідає: 2 капсул препарату Урсолів у хворих з масою тіла до 60 кг; 3 капсул - у хворих з масою тіла до 80 кг; 4 капсул - у хворих з масою тіла до 100 кг; 5 капсул - у хворих з масою тіла понад 100 кг. Тривалість лікування – 6-12 міс. Для профілактики повторного утворення каменів рекомендується прийом препарату ще протягом декількох місяців після розчинення каміння. При симптоматичному лікуванні первинного цирозу біліарного добова доза залежить від маси тіла і становить від 2 до 6 капсул (від 10 до 15 мг урсодезоксихолевой кислоти на 1 кг маси тіла). Препарат приймають із їжею, запиваючи достатньою кількістю рідини. Рекомендується наступний режим застосування: Маса тіла Добова доза Вранці Вдень Увечері 34-50 кг 2 капсули 1 - 1 51-65 кг 3 капсули 1 1 1 66-85 кг 4 капсули 1 1 2 86-110 кг 5 капсул 1 2 2 Понад 110 кг 6 капсул 2 2 2 Для лікування біліарного рефлюкс-гастриту призначають по 1 капсулі 1 раз на добу перед сном. Курс лікування – від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності – до 2 років. При хронічних гепатитах різного генезу (токсичні, лікарські та інші), неалкогольної жирової хвороби печінки, зокрема. неалкогольному стеатогепатиті, алкогольній хворобі печінки середня добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії – 6-12 місяців і більше. При первинному склерозувальному холангіті, кістозному фіброзі (муковісцидозі) середня добова доза – 12-15 мг/кг; при необхідності середня добова доза може бути збільшена до 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії – від 6 місяців до кількох років. При дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом середня добова доза становить 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити.ПередозуванняВипадки передозування УДХК досі не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля розчинення жовчного каміння УДХК конкременти повинні бути холестериновими (не рентгеноконтрастними), розміром не більше 15-20 мм. При цьому жовчний міхур повинен залишатися функціональним, а прохідність міхура та загальної жовчної протоки повинна бути збережена. При призначенні з метою розчинення жовчного каміння необхідно щомісяця, а потім - кожні 3 місяці проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, ГГТ, а також концентрації білірубіну. За збереження підвищених показників препарат слід відмінити. Для контролю ефективності лікування рекомендується кожні 6 місяців проводити рентгенологічне та ультразвукове дослідження жовчовивідних шляхів. При звапнінні жовчного каміння, порушенні скоротливої здатності жовчного міхура або частих нападах жовчної коліки лікування слід припинити. Якщо протягом 6-12 місяців від початку терапії часткового розчинення конкрементів не відбулося, малоймовірно, що лікування буде ефективним. Виявлення під час лікування жовчного міхура, що не візуалізується, є свідченням того, що повного розчинення конкрементів не відбулося, і лікування слід припинити. Після повного розчинення каміння, для виключення рецидивів, рекомендується продовжувати застосування УДХК протягом 3 місяців. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та/або іншими механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: урсодезоксіхолева кислота 250 мг. Допоміжні речовини: лактулоза – 300 мг, повідон низькомолекулярний K17 – 7.5 мг, магнію стеарат – 4.5 мг, тальк – 6 мг, целюлоза мікрокристалічна – до отримання вмісту капсули масою 600 мг. Склад корпусу капсули: титану діоксид – 2%, желатин – до 100%. Склад кришечки капсули: барвник азорубін (E122) – 0.05%, титану діоксид – 1%, желатин – до 100%. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні. 50 шт. - флакони пластикові (1) - пачки картонні. 100 шт. - банки полімерні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули тверді желатинові, №00, з білим корпусом та рожевою кришечкою; вміст капсул – гранульований порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПрепарат має гепатопротекторну, жовчогінну, холелітолітичну, гіполіпідемічну, гіпохолестеринемічну та деяку імуномодулюючу дію. У дослідженнях in vitro показано, що урсодезоксихолева кислота (УДХК) має пряму протекторну дію на клітини печінки та зменшує гепатотоксичність гідрофобних солей жовчних кислот. Основні ефекти УДХК на обмін холестерину включають зниження секреції холестерину, зменшення його кишкової абсорбції та стимуляцію виходу холестерину з холестеринового каміння в жовч. УДХК, гальмуючи ГМК-КоА-редуктазу, має також помірний пригнічуючий ефект на синтез холестерину в печінці, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового жовчного каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином. Стимулює утворення та виділення жовчі, прискорює виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. При пероральному прийомі частка УДХК у загальному пулі жовчних кислот значно зростає. УДХК конкурує з іншими жовчними кислотами в процесі абсорбції в тонкій кишці, а також при проникненні через мембрану гепатоциту, що призводить до зменшення всмоктування токсичних жовчних кислот у кишечнику та надходження їх у печінку, запобігаючи їх цитопатогенній дії. Зменшує літогенність жовчі, збільшує в ній концентрацію жовчних кислот, викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Впливає на імунологічні реакції, зменшуючи патологічну експресію антигенів головного комплексу гістосумісності HLA І на гепатоцитах та HLA II на холангіоцитах, пригнічує продукцію інтерлейкіну-2, зменшує кількість еозинофілів.ФармакокінетикаВсмоктування УДХК абсорбується в тонкій кишці (близько 90%), при цьому Cmax у плазмі крові при прийомі препарату внутрішньо у дозі 250 мг становить близько 3.3 мкг/мл, Тmax – близько 2 год. Розподіл Зв'язування з білками некон'югованої плазми УДХК у здорових людей становить не менше 70%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі в дозах 13-15 мг/кг/сут УДХК стає основною жовчною кислотою в сироватці і становить від 30 до 50% загального вмісту жовчних кислот у крові. Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації УДХК у жовчі. Метаболізм та виведення Метаболізується в печінці з перетворенням на тауриновий та гліциновий кон'югати, які секретуються на жовч. Близько 50-70% прийнятої дози препарату виводиться з жовчю. Виведення із сечею не перевищує 1%. Незначна кількість невсмокталася після перорального прийому УДХК надходить у товсту кишку, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); літохолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.Клінічна фармакологіяГепатопротектор з жовчогінною та холелітолітичною дією.Показання до застосуванняПервинний біліарний цироз за відсутності ознак декомпенсації (симптоматична терапія); розчинення дрібних та середніх холестеринових каменів при функціонуючому жовчному міхурі; біліарний рефлюкс-гастрит; хронічні гепатити різного генезу; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольний стеатогепатит; алкогольна хвороба печінки; дискінезія жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняРозмір холестеринового каміння в жовчному міхурі більше 20 мм; наявність рентгеноконтрастного (з високим вмістом кальцію) каменів жовчного міхура та загальної жовчної протоки; атрофія жовчного міхура при жовчнокам'яній хворобі, що не функціонує жовчний міхур; обструкція жовчовивідних шляхів; гострі запальні захворювання жовчного міхура, жовчних проток та кишечника; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова недостатність; виражена ниркова недостатність; панкреатит (активна фаза); вагітність; період лактації; дорослі та діти з масою тіла до 34 кг (для даної лікарської форми); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування. Застосування у дітей Протипоказання: діти з масою тіла до 34 кг (для цієї лікарської форми).Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці та правому підребер'ї, запор, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ; рідко – діарея (може бути дозозалежною), кальцинування жовчного каміння. При лікуванні первинного цирозу біліарного може спостерігатися минуща декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату. Інші: головний біль, нездужання, міалгії, запаморочення, алергічні реакції (свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк), загострення раніше наявного псоріазу, алопеція.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні антациди, що містять алюміній, та іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсорбцію УДХК. При одночасному застосуванні гіполіпідемічні лікарські засоби (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестагени (пероральні контрацептиви) збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність урсодезоксихолевої кислоти розчиняти холестеринові жовчні камені. При одночасному застосуванні УДХК може збільшити абсорбцію циклоспорину.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо. При скрутному ковтанні капсулу можна розкрити і приймати її вміст, запиваючи достатньою кількістю рідини. При розчиненні холестеринового жовчного каміння капсули приймають увечері, перед сном, запиваючи достатньою кількістю рідини. Доза становить приблизно 10 мг/кг маси тіла щодня, що відповідає: 2 капсул препарату Урсолів у хворих з масою тіла до 60 кг; 3 капсул - у хворих з масою тіла до 80 кг; 4 капсул - у хворих з масою тіла до 100 кг; 5 капсул - у хворих з масою тіла понад 100 кг. Тривалість лікування – 6-12 міс. Для профілактики повторного утворення каменів рекомендується прийом препарату ще протягом декількох місяців після розчинення каміння. При симптоматичному лікуванні первинного цирозу біліарного добова доза залежить від маси тіла і становить від 2 до 6 капсул (від 10 до 15 мг урсодезоксихолевой кислоти на 1 кг маси тіла). Препарат приймають із їжею, запиваючи достатньою кількістю рідини. Рекомендується наступний режим застосування: Маса тіла Добова доза Вранці Вдень Увечері 34-50 кг 2 капсули 1 - 1 51-65 кг 3 капсули 1 1 1 66-85 кг 4 капсули 1 1 2 86-110 кг 5 капсул 1 2 2 Понад 110 кг 6 капсул 2 2 2 Для лікування біліарного рефлюкс-гастриту призначають по 1 капсулі 1 раз на добу перед сном. Курс лікування – від 10-14 днів до 6 місяців, при необхідності – до 2 років. При хронічних гепатитах різного генезу (токсичні, лікарські та інші), неалкогольної жирової хвороби печінки, зокрема. неалкогольному стеатогепатиті, алкогольній хворобі печінки середня добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії – 6-12 місяців і більше. При первинному склерозувальному холангіті, кістозному фіброзі (муковісцидозі) середня добова доза – 12-15 мг/кг; при необхідності середня добова доза може бути збільшена до 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії – від 6 місяців до кількох років. При дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом середня добова доза становить 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити.ПередозуванняВипадки передозування УДХК досі не описані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля розчинення жовчного каміння УДХК конкременти повинні бути холестериновими (не рентгеноконтрастними), розміром не більше 15-20 мм. При цьому жовчний міхур повинен залишатися функціональним, а прохідність міхура та загальної жовчної протоки повинна бути збережена. При призначенні з метою розчинення жовчного каміння необхідно щомісяця, а потім - кожні 3 місяці проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності печінкових трансаміназ, ЛФ, ГГТ, а також концентрації білірубіну. За збереження підвищених показників препарат слід відмінити. Для контролю ефективності лікування рекомендується кожні 6 місяців проводити рентгенологічне та ультразвукове дослідження жовчовивідних шляхів. При звапнінні жовчного каміння, порушенні скоротливої здатності жовчного міхура або частих нападах жовчної коліки лікування слід припинити. Якщо протягом 6-12 місяців від початку терапії часткового розчинення конкрементів не відбулося, малоймовірно, що лікування буде ефективним. Виявлення під час лікування жовчного міхура, що не візуалізується, є свідченням того, що повного розчинення конкрементів не відбулося, і лікування слід припинити. Після повного розчинення каміння, для виключення рецидивів, рекомендується продовжувати застосування УДХК протягом 3 місяців. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та/або іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
804,00 грн
770,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: урсодезоксіхолева кислота 250,00 мг; крохмаль кукурудзяний. крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат; Оболонка капсули: желатин, діоксид титану. По 10 капсул у блістер. 1, 5, 6 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиБілі, жорсткі, непрозорі желатинові капсули. Вміст капсул: білий або майже білий порошок, або білий або майже білий порошок зі шматочками маси, або білий або майже білий порошок, спресований стовпчиком і при натисканні.ФармакокінетикаУрсодеоксихолева кислота абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці за допомогою активного транспорту. Cmax досягається через 1-3 год і становить прийомі внутрішньо 50 мг через 30, 60 і 90 хв - 3,8; 5,5 та 3,7 ммоль/л відповідно. Зв'язування з білками плазми – до 96-99%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі препарату Урсосан урсодеоксихолева кислота стає основною жовчною кислотою у сироватці крові та становить близько 48% загальної кількості жовчних кислот у крові. Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації урсодеоксихолевої кислоти у жовчі. Метаболізується в печінці в тауриновий та гліциновий кон'югати, які секретуються у жовч. Близько 50-70% загальної дози виводиться із жовчю. Незначна кількість невсмоктаної урсодеоксихолевой кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); літохолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаМаючи високу полярність, урсодеоксихолева кислота утворює нетоксичні змішані міцели з аполярними (токсичними) жовчними кислотами, що знижує здатність шлункового рефлюктату ушкоджувати клітинні мембрани при біліарному рефлюкс-гастриті та рефлюкс-езофагіті. Крім того, урсодеоксіхолева кислота утворює подвійні молекули, здатні включатися до складу клітинних мембран (гепатоцитів, холангіоцитів, епітеліоцитів ШКТ), стабілізувати їх і робити несприйнятливими до дії цитотоксичних міцел – цитопротективний, гепатопротективний ефект. Зменшуючи концентрацію токсичних для печінкової клітини жовчних кислот та стимулюючи холерез з високим вмістом бікарбонатів, урсодеоксихолева кислота сприяє вирішенню внутрішньопечінкового холестазу – антихолестатичний ефект. Зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, пригнічення синтезу в печінці та зниження секреції в жовч – гіпохолестеринемічний ефект. Підвищує розчинність холестерину у жовчі, утворюючи з ним рідкі кристали; зменшує літогенний індекс жовчі. Результатом є розчинення холестеринового жовчного каміння та попередження утворення нових конкрементів – літолітичний ефект. Імуномодулююча дія обумовлена пригніченням експресії антигенів HLA-1 на мембранах гепатоцитів і HLA-2 на холангіоцитах, нормалізацією природної кілерної активності лімфоцитів та ін. зменшує ризик розвитку варикозного розширення вен стравоходу. Урсодеоксихолева кислота регулює порушені при патології печінки та інших органів процеси апоптозу (старіння та загибелі клітин) – антиапоптотичний ефект.Показання до застосуванняПрепарат Урсосан призначають, якщо присутні: неускладнена жовчно-кам'яна хвороба: біліарний сладж; розчинення холестеринового жовчного каміння в жовчному міхурі при неможливості їх видалення хірургічним або ендоскопічним шляхом; профілактика рецидивів каменеутворення після холецистектомії; хронічний активний гепатит; гострий гепатит; токсичні (в т.ч. лікарські) ураження печінки; алкогольна хвороба печінки; неалкогольний стеатогепатит; первинний біліарний цироз печінки; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз печінки (муковісцидоз); атрезія внутрішньопечінкових жовчних шляхів, вроджена атрезія жовчної протоки; дискінезії жовчовивідних шляхів; біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт; біліарний диспептичний синдром (при холецистопатії та дискінезії жовчовивідних шляхів); профілактика уражень печінки при використанні гормональних контрацептивів та цитостатиків.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; рентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; не функціонує жовчний міхур; жовчно-шлунково-кишковий свищ; гострий холецистит; гострий холангіт; цироз печінки у стадії декомпенсації; печінкова та/або ниркова недостатність; обтурація жовчовивідних шляхів; гострі інфекційні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; емпієму жовчного міхура. Хоча Урсосан не має вікових обмежень у застосуванні, з обережністю застосовують капсули препарату у дітей віком від 2 до 4 років через можливу скруту при їх проковтуванні.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дитячий вік (відповідних досліджень холелітолітичного ефекту УДХЛ від віку у дітей не проведено).Побічна діяБіль у спині, нудота, блювання, діарея (може бути дозозалежною), запори, минуще підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції, загострення раніше наявного псоріазу, алопеція; рідко - кальцинування жовчного каміння.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди, що містять алюміній та іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсорбцію. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиУрсосан приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Дифузні захворювання печінки, жовчнокам'яна хвороба (холестеринові жовчні камені та біліарний сладж) - безперервно протягом тривалого часу (від кількох місяців до декількох років) у добовій дозі від 10 до 12-15 мг/кг (2-5 капс.). При дифузних захворюваннях печінки добова доза препарату Урсосан поділяється на 2-3 прийоми, капсули приймають разом із їжею. При жовчно-кам'яній хворобі вся добова доза препарату приймається одноразово на ніч. Тривалість прийому для розчинення каміння - до повного розчинення, плюс ще 3 міс. для профілактики рецидивів каменеутворення. При біліарному рефлюкс-гастриті та рефлюкс-езофагіт Урсосан приймають по 250 мг на добу (1 капс.) перед сном. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 міс., При необхідності - до 2 років. Після холецистектомії для профілактики повторного холелітіазу Урсосан застосовують по 250 мг 2 рази на добу протягом декількох місяців. Токсичні, лікарські ураження печінки, алкогольна хвороба печінки та атрезія жовчних шляхів - 10-15 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість терапії - 6-12 міс. и більше. Первинний біліарний цироз - 10-15 мг/кг/сут (при необхідності - до 20 мг/кг) на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Первинний склерозуючий холангіт — 12–15 мг/кг/добу (до 20 мг/кг) за 2–3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Неалкогольний стеатогепатит - 13-15 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Муковісцидоз - 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років або довічно. Дітям старше 2 років Урсосан призначають індивідуально з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування урсодеоксихолевою кислотою не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсосан повинен здійснюватися під наглядом лікаря. При прийомі препарату з метою розчинення жовчного каміння необхідно дотримання наступних умов: каміння має бути холестериновим (рентгенонегативним), їх розмір не повинен перевищувати 15-20 мм. жовчний міхур повинен залишатися функціонуючим і повинен бути наповнений жовчним камінням не більше ніж наполовину, прохідність міхура та загальної жовчної протоки повинна бути збережена. При тривалому (більше 1 місяця) прийомі препарату з метою розчинення жовчного каміння, кожні 4 тижні в перші 3 місяці лікування, а надалі - кожні 3 місяці слід проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності мікросомальних ферментів печінки (трансамінази, лужна фосфатаза та гамма- глутамілтранспептидазу). Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Контроль ефективності лікування проводять кожні 6 місяців за даними ультразвукового дослідження жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні "стоячи" та "лежачи на спині" (ультразвукове дослідження) через 6- 10 місяців від початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсосан® застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають Урсосан® для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть посилювати камнеутворення у жовчному міхурі. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно знизити, а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі "Спосіб застосування та дози". При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом: Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/сут) у пацієнтів із цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Урсосан® не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (здатність керувати автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: урсодезоксіхолева кислота 250,00 мг; крохмаль кукурудзяний. крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат; Оболонка капсули: желатин, діоксид титану. По 10 капсул у блістер. 1, 5, 6 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиБілі, жорсткі, непрозорі желатинові капсули. Вміст капсул: білий або майже білий порошок, або білий або майже білий порошок зі шматочками маси, або білий або майже білий порошок, спресований стовпчиком і при натисканні.ФармакокінетикаУрсодеоксихолева кислота абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці за допомогою активного транспорту. Cmax досягається через 1-3 год і становить прийомі внутрішньо 50 мг через 30, 60 і 90 хв - 3,8; 5,5 та 3,7 ммоль/л відповідно. Зв'язування з білками плазми – до 96-99%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі препарату Урсосан урсодеоксихолева кислота стає основною жовчною кислотою у сироватці крові та становить близько 48% загальної кількості жовчних кислот у крові. Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації урсодеоксихолевої кислоти у жовчі. Метаболізується в печінці в тауриновий та гліциновий кон'югати, які секретуються у жовч. Близько 50-70% загальної дози виводиться із жовчю. Незначна кількість невсмоктаної урсодеоксихолевой кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); літохолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаМаючи високу полярність, урсодеоксихолева кислота утворює нетоксичні змішані міцели з аполярними (токсичними) жовчними кислотами, що знижує здатність шлункового рефлюктату ушкоджувати клітинні мембрани при біліарному рефлюкс-гастриті та рефлюкс-езофагіті. Крім того, урсодеоксіхолева кислота утворює подвійні молекули, здатні включатися до складу клітинних мембран (гепатоцитів, холангіоцитів, епітеліоцитів ШКТ), стабілізувати їх і робити несприйнятливими до дії цитотоксичних міцел – цитопротективний, гепатопротективний ефект. Зменшуючи концентрацію токсичних для печінкової клітини жовчних кислот та стимулюючи холерез з високим вмістом бікарбонатів, урсодеоксихолева кислота сприяє вирішенню внутрішньопечінкового холестазу – антихолестатичний ефект. Зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, пригнічення синтезу в печінці та зниження секреції в жовч – гіпохолестеринемічний ефект. Підвищує розчинність холестерину у жовчі, утворюючи з ним рідкі кристали; зменшує літогенний індекс жовчі. Результатом є розчинення холестеринового жовчного каміння та попередження утворення нових конкрементів – літолітичний ефект. Імуномодулююча дія обумовлена пригніченням експресії антигенів HLA-1 на мембранах гепатоцитів і HLA-2 на холангіоцитах, нормалізацією природної кілерної активності лімфоцитів та ін. зменшує ризик розвитку варикозного розширення вен стравоходу. Урсодеоксихолева кислота регулює порушені при патології печінки та інших органів процеси апоптозу (старіння та загибелі клітин) – антиапоптотичний ефект.Показання до застосуванняПрепарат Урсосан призначають, якщо присутні: неускладнена жовчно-кам'яна хвороба: біліарний сладж; розчинення холестеринового жовчного каміння в жовчному міхурі при неможливості їх видалення хірургічним або ендоскопічним шляхом; профілактика рецидивів каменеутворення після холецистектомії; хронічний активний гепатит; гострий гепатит; токсичні (в т.ч. лікарські) ураження печінки; алкогольна хвороба печінки; неалкогольний стеатогепатит; первинний біліарний цироз печінки; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз печінки (муковісцидоз); атрезія внутрішньопечінкових жовчних шляхів, вроджена атрезія жовчної протоки; дискінезії жовчовивідних шляхів; біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт; біліарний диспептичний синдром (при холецистопатії та дискінезії жовчовивідних шляхів); профілактика уражень печінки при використанні гормональних контрацептивів та цитостатиків.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; рентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; не функціонує жовчний міхур; жовчно-шлунково-кишковий свищ; гострий холецистит; гострий холангіт; цироз печінки у стадії декомпенсації; печінкова та/або ниркова недостатність; обтурація жовчовивідних шляхів; гострі інфекційні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; емпієму жовчного міхура. Хоча Урсосан не має вікових обмежень у застосуванні, з обережністю застосовують капсули препарату у дітей віком від 2 до 4 років через можливу скруту при їх проковтуванні.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дитячий вік (відповідних досліджень холелітолітичного ефекту УДХЛ від віку у дітей не проведено).Побічна діяБіль у спині, нудота, блювання, діарея (може бути дозозалежною), запори, минуще підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції, загострення раніше наявного псоріазу, алопеція; рідко - кальцинування жовчного каміння.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди, що містять алюміній та іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсорбцію. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиУрсосан приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Дифузні захворювання печінки, жовчнокам'яна хвороба (холестеринові жовчні камені та біліарний сладж) - безперервно протягом тривалого часу (від кількох місяців до декількох років) у добовій дозі від 10 до 12-15 мг/кг (2-5 капс.). При дифузних захворюваннях печінки добова доза препарату Урсосан поділяється на 2-3 прийоми, капсули приймають разом із їжею. При жовчно-кам'яній хворобі вся добова доза препарату приймається одноразово на ніч. Тривалість прийому для розчинення каміння - до повного розчинення, плюс ще 3 міс. для профілактики рецидивів каменеутворення. При біліарному рефлюкс-гастриті та рефлюкс-езофагіт Урсосан приймають по 250 мг на добу (1 капс.) перед сном. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 міс., При необхідності - до 2 років. Після холецистектомії для профілактики повторного холелітіазу Урсосан застосовують по 250 мг 2 рази на добу протягом декількох місяців. Токсичні, лікарські ураження печінки, алкогольна хвороба печінки та атрезія жовчних шляхів - 10-15 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість терапії - 6-12 міс. и більше. Первинний біліарний цироз - 10-15 мг/кг/сут (при необхідності - до 20 мг/кг) на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Первинний склерозуючий холангіт — 12–15 мг/кг/добу (до 20 мг/кг) за 2–3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Неалкогольний стеатогепатит - 13-15 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Муковісцидоз - 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років або довічно. Дітям старше 2 років Урсосан призначають індивідуально з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування урсодеоксихолевою кислотою не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсосан повинен здійснюватися під наглядом лікаря. При прийомі препарату з метою розчинення жовчного каміння необхідно дотримання наступних умов: каміння має бути холестериновим (рентгенонегативним), їх розмір не повинен перевищувати 15-20 мм. жовчний міхур повинен залишатися функціонуючим і повинен бути наповнений жовчним камінням не більше ніж наполовину, прохідність міхура та загальної жовчної протоки повинна бути збережена. При тривалому (більше 1 місяця) прийомі препарату з метою розчинення жовчного каміння, кожні 4 тижні в перші 3 місяці лікування, а надалі - кожні 3 місяці слід проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності мікросомальних ферментів печінки (трансамінази, лужна фосфатаза та гамма- глутамілтранспептидазу). Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Контроль ефективності лікування проводять кожні 6 місяців за даними ультразвукового дослідження жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні "стоячи" та "лежачи на спині" (ультразвукове дослідження) через 6- 10 місяців від початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсосан® застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають Урсосан® для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть посилювати камнеутворення у жовчному міхурі. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно знизити, а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі "Спосіб застосування та дози". При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом: Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/сут) у пацієнтів із цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Урсосан® не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (здатність керувати автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються тощо).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: урсодезоксіхолева кислота 250,00 мг; крохмаль кукурудзяний. крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат; Оболонка капсули: желатин, діоксид титану. По 10 капсул у блістер. 1, 5, 6 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.Опис лікарської формиБілі, жорсткі, непрозорі желатинові капсули. Вміст капсул: білий або майже білий порошок, або білий або майже білий порошок зі шматочками маси, або білий або майже білий порошок, спресований стовпчиком і при натисканні.ФармакокінетикаУрсодеоксихолева кислота абсорбується в тонкій кишці за рахунок пасивної дифузії (близько 90%), а в здухвинній кишці за допомогою активного транспорту. Cmax досягається через 1-3 год і становить прийомі внутрішньо 50 мг через 30, 60 і 90 хв - 3,8; 5,5 та 3,7 ммоль/л відповідно. Зв'язування з білками плазми – до 96-99%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. При систематичному прийомі препарату Урсосан урсодеоксихолева кислота стає основною жовчною кислотою у сироватці крові та становить близько 48% загальної кількості жовчних кислот у крові. Терапевтичний ефект препарату залежить від концентрації урсодеоксихолевої кислоти у жовчі. Метаболізується в печінці в тауриновий та гліциновий кон'югати, які секретуються у жовч. Близько 50-70% загальної дози виводиться із жовчю. Незначна кількість невсмоктаної урсодеоксихолевой кислоти надходить у товстий кишечник, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання); літохолева кислота, що утворюється, частково всмоктується з товстої кишки, сульфатується в печінці і швидко виводиться у вигляді сульфолітохолілгліцинового або сульфолітохолілтауринового кон'югату.ФармакодинамікаМаючи високу полярність, урсодеоксихолева кислота утворює нетоксичні змішані міцели з аполярними (токсичними) жовчними кислотами, що знижує здатність шлункового рефлюктату ушкоджувати клітинні мембрани при біліарному рефлюкс-гастриті та рефлюкс-езофагіті. Крім того, урсодеоксіхолева кислота утворює подвійні молекули, здатні включатися до складу клітинних мембран (гепатоцитів, холангіоцитів, епітеліоцитів ШКТ), стабілізувати їх і робити несприйнятливими до дії цитотоксичних міцел – цитопротективний, гепатопротективний ефект. Зменшуючи концентрацію токсичних для печінкової клітини жовчних кислот та стимулюючи холерез з високим вмістом бікарбонатів, урсодеоксихолева кислота сприяє вирішенню внутрішньопечінкового холестазу – антихолестатичний ефект. Зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, пригнічення синтезу в печінці та зниження секреції в жовч – гіпохолестеринемічний ефект. Підвищує розчинність холестерину у жовчі, утворюючи з ним рідкі кристали; зменшує літогенний індекс жовчі. Результатом є розчинення холестеринового жовчного каміння та попередження утворення нових конкрементів – літолітичний ефект. Імуномодулююча дія обумовлена пригніченням експресії антигенів HLA-1 на мембранах гепатоцитів і HLA-2 на холангіоцитах, нормалізацією природної кілерної активності лімфоцитів та ін. зменшує ризик розвитку варикозного розширення вен стравоходу. Урсодеоксихолева кислота регулює порушені при патології печінки та інших органів процеси апоптозу (старіння та загибелі клітин) – антиапоптотичний ефект.Показання до застосуванняПрепарат Урсосан призначають, якщо присутні: неускладнена жовчно-кам'яна хвороба: біліарний сладж; розчинення холестеринового жовчного каміння в жовчному міхурі при неможливості їх видалення хірургічним або ендоскопічним шляхом; профілактика рецидивів каменеутворення після холецистектомії; хронічний активний гепатит; гострий гепатит; токсичні (в т.ч. лікарські) ураження печінки; алкогольна хвороба печінки; неалкогольний стеатогепатит; первинний біліарний цироз печінки; первинний склерозуючий холангіт; кістозний фіброз печінки (муковісцидоз); атрезія внутрішньопечінкових жовчних шляхів, вроджена атрезія жовчної протоки; дискінезії жовчовивідних шляхів; біліарний рефлюкс-гастрит та рефлюкс-езофагіт; біліарний диспептичний синдром (при холецистопатії та дискінезії жовчовивідних шляхів); профілактика уражень печінки при використанні гормональних контрацептивів та цитостатиків.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість; рентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; не функціонує жовчний міхур; жовчно-шлунково-кишковий свищ; гострий холецистит; гострий холангіт; цироз печінки у стадії декомпенсації; печінкова та/або ниркова недостатність; обтурація жовчовивідних шляхів; гострі інфекційні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; емпієму жовчного міхура. Хоча Урсосан не має вікових обмежень у застосуванні, з обережністю застосовують капсули препарату у дітей віком від 2 до 4 років через можливу скруту при їх проковтуванні.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дитячий вік (відповідних досліджень холелітолітичного ефекту УДХЛ від віку у дітей не проведено).Побічна діяБіль у спині, нудота, блювання, діарея (може бути дозозалежною), запори, минуще підвищення активності печінкових трансаміназ, алергічні реакції, загострення раніше наявного псоріазу, алопеція; рідко - кальцинування жовчного каміння.Взаємодія з лікарськими засобамиАнтациди, що містять алюміній та іонообмінні смоли (колестирамін), знижують абсорбцію. Гіполіпідемічні ЛЗ (особливо клофібрат), естрогени, неоміцин або прогестини збільшують насичення жовчі холестерином та можуть знижувати здатність розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиУрсосан приймають внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Дифузні захворювання печінки, жовчнокам'яна хвороба (холестеринові жовчні камені та біліарний сладж) - безперервно протягом тривалого часу (від кількох місяців до декількох років) у добовій дозі від 10 до 12-15 мг/кг (2-5 капс.). При дифузних захворюваннях печінки добова доза препарату Урсосан поділяється на 2-3 прийоми, капсули приймають разом із їжею. При жовчно-кам'яній хворобі вся добова доза препарату приймається одноразово на ніч. Тривалість прийому для розчинення каміння - до повного розчинення, плюс ще 3 міс. для профілактики рецидивів каменеутворення. При біліарному рефлюкс-гастриті та рефлюкс-езофагіт Урсосан приймають по 250 мг на добу (1 капс.) перед сном. Курс лікування - від 10-14 днів до 6 міс., При необхідності - до 2 років. Після холецистектомії для профілактики повторного холелітіазу Урсосан застосовують по 250 мг 2 рази на добу протягом декількох місяців. Токсичні, лікарські ураження печінки, алкогольна хвороба печінки та атрезія жовчних шляхів - 10-15 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість терапії - 6-12 міс. и більше. Первинний біліарний цироз - 10-15 мг/кг/сут (при необхідності - до 20 мг/кг) на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Первинний склерозуючий холангіт — 12–15 мг/кг/добу (до 20 мг/кг) за 2–3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Неалкогольний стеатогепатит - 13-15 мг/кг/сут на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років. Муковісцидоз - 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців. до кількох років або довічно. Дітям старше 2 років Урсосан призначають індивідуально з розрахунку 10-20 мг/кг/добу.ПередозуванняВипадки передозування урсодеоксихолевою кислотою не відомі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату Урсосан повинен здійснюватися під наглядом лікаря. При прийомі препарату з метою розчинення жовчного каміння необхідно дотримання наступних умов: каміння має бути холестериновим (рентгенонегативним), їх розмір не повинен перевищувати 15-20 мм. жовчний міхур повинен залишатися функціонуючим і повинен бути наповнений жовчним камінням не більше ніж наполовину, прохідність міхура та загальної жовчної протоки повинна бути збережена. При тривалому (більше 1 місяця) прийомі препарату з метою розчинення жовчного каміння, кожні 4 тижні в перші 3 місяці лікування, а надалі - кожні 3 місяці слід проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності мікросомальних ферментів печінки (трансамінази, лужна фосфатаза та гамма- глутамілтранспептидазу). Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. Контроль ефективності лікування проводять кожні 6 місяців за даними ультразвукового дослідження жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні "стоячи" та "лежачи на спині" (ультразвукове дослідження) через 6- 10 місяців від початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат Урсосан® застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають Урсосан® для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть посилювати камнеутворення у жовчному міхурі. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного цирозу біліарного: Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно знизити, а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі "Спосіб застосування та дози". При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом: Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/сут) у пацієнтів із цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Урсосан® не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (здатність керувати автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються тощо).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 463,00 грн
1 419,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Урсодезоксіхолева кислота - 500,00 мг; Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний; Крохмаль кукурудзяний прежелатинізований; Карбоксиметил-крохмаль натрію (тип А); Кремнію діоксид колоїдний; Магнію стеарат; Допоміжні речовини (оболонка): Опадрай білий 03B28796; Містить гіпромелозу 6; Титану діоксид; Макрогол 400. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку (блістер) із ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. По 1, 5 або 10 контурних осередкових упаковок (блістерів) разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, двоопуклі, довгастої форми, з насічкою з одного боку і глибоким ризиком, що розділяє з іншого боку. На зламі білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо УДХК швидко абсорбується в тонкій кишці та в проксимальній частині клубової кишки за допомогою пасивної дифузії, а в дистальній частині клубової кишки – за рахунок активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80%. При систематичному прийомі препарату урсодезоксихолева кислота стає основною жовчною кислотою у сироватці крові. Залежно від добової дози, виду захворювання або стану печінки, у жовчі накопичується більша чи менша кількість УДХК. У той же час спостерігається відносне зменшення вмісту інших ліпофільних жовчних кислот. Метаболізується у печінці (кліренс при «первинному проходженні» через печінку становить до 60 %) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% загальної дози препарату виводиться із жовчю. Незначна кількість невсмокталася в тонкому відділі кишечника УДХК надходить у товсту кишку, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання) з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота гепатотоксична, у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. В організмі людини вона всмоктується лише в невеликій кількості, сульфатується в печінці в сульфолітохолілгліциновий або сульфолітохолілтауриновий кон'югат і, таким чином, детоксикується перед екскрецією в жовч і виведенням з калом. Період напіввиведення урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5-5,8 днів.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну, холелітолітичну, гіпохолестеринемічну та імуномодулюючу дію. Володіючи високими полярними властивостями, урсодезоксихолева кислота (УДХК) вбудовується в мембрану гепатоциту, холангіоциту та епітеліоциту шлунково-кишкового тракту, стабілізує її структуру і захищає клітину від ушкоджуючої дії солей токсичних жовчних кислот, знижуючи таким чином їх цит. Утворює нетоксичні змішані міцели з ліпофільними (токсичними) жовчними кислотами, що знижує здатність шлункового рефлюктату ушкоджувати клітинні мембрани при холестатичних захворюваннях печінки та біліарному рефлюкс-гастриті. При холестазі УДХК активує Са2+-залежну альфа-протеазу та стимулює екзоцитоз, зменшує концентрацію токсичних жовчних кислот (хенодезоксихолева, літохолева, дезоксихолева та ін), концентрації яких у хворих з хронічними захворюваннями печінки підвищені. Зменшуючи їх концентрацію та стимулюючи холерез, багатий бікарбонатами, УДХК ефективно сприяє вирішенню внутрішньопечінкового холестазу. Конкурентно знижує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику, підвищує їхній «фракційний» оборот при ентерогепатичній циркуляції, індукує холерез, стимулює пасаж жовчі та виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. Зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, пригнічення синтезу в печінці та зниження секреції у жовч; сприяє поступовому розпаду холестеринового жовчного каміння, що досягається переважно за рахунок мобілізації холестерину з жовчного каміння; зменшує літогенний індекс жовчі, збільшує концентрацію жовчних кислот. Результатом є часткове або повне розчинення холестеринового жовчного каміння. Викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Імуномодулююча дія УДХК обумовлена пригніченням експресії антигенів гістосумісності – HLA-1 – на мембранах гепатоцитів та HLA-2 – на холангіоцитах, нормалізацією природної кілерної активності Т-лімфоцитів, утворенням інтерлейкіну-2, зменшенням кількості еоминофілів. черга – IgM; регуляцією апоптозу гепатоцитів та епітеліоцитів шлунково-кишкового тракту. Затримує прогрес фіброзу. Регулює процеси апоптозу гепатоцитів, холангіоцитів та епітеліоцитів шлунково-кишкового тракту. Педіатрична популяція Муковісцидоз (кістозний фіброз) Згідно з даними клінічних звітів, є багаторічний досвід (до 10 років і більше) лікування урсодезоксихолевою кислотою педіатричних хворих, які страждають на гепатобіліарну хворобу, пов'язану з муковісцидозом (CFAHD). Є дані у тому, що терапія урсодезоксихолевой кислотою здатна знижувати проліферацію жовчних проток, уповільнювати розвиток ушкоджень, виявлених при гістологічному дослідженні, і навіть сприяти зворотному розвитку змін гепатобіліарної системи у разі, якщо терапія починається ранніх стадіях CFAHD. З метою оптимізації ефективності лікування терапію урсодезоксихолевою кислотою слід розпочинати якомога раніше після встановленого діагнозу CFAHD.Показання до застосуванняНеускладнена жовчнокам'яна хвороба (ЖКЛ): біліарний сладж; розчинення холестеринового жовчного каміння при функціонуючому жовчному міхурі; Хронічні гепатити різного генезу (токсичні, лікарські та ін.); Холестатичні захворювання печінки різного генезу, зокрема первинний біліарний цироз (за відсутності ознак декомпенсації), первинний склерозуючий холангіт, кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольна жирова хвороба печінки, у тому числі неалкогольний стеатогепатит; Алкогольна хвороба печінки; Дискінезії жовчовивідних шляхів; Біліарний рефлюкс-гастрит.Протипоказання до застосуванняРентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; Порушення скорочувальної здатності жовчного міхура; Гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; Оклюзія жовчовивідних шляхів (оклюзія загальної жовчної або міхурової проток); Часті епізоди жовчної кольки; Цироз печінки у стадії декомпенсації; Виражена печінкова та/або ниркова недостатність; Підвищена чутливість до активних та допоміжних компонентів препарату або інших жовчних кислот. Педіатрична популяція Невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального потоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, проте дітям до 3 років не рекомендується застосовувати препарат у даній лікарській формі. Не рекомендується і тим, у кого проблеми з ковтанням пігулок.Вагітність та лактаціяФертильність За даними досліджень на тваринах урсодезоксихолева кислота не впливає на фертильність. Дані щодо впливу лікування урсодезоксихолевою кислотою на фертильність у людини відсутні. Застосування препарату жінками, які мають дітородний потенціал, можливе лише, якщо вони використовують надійні методи контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати каменеутворення в жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливу вагітність. Вагітність Адекватних та строго контрольованих досліджень застосування урсодезоксихолевої кислоти у вагітних жінок не проводилося. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності на ранній стадії вагітності. Під час вагітності УРСОСАН®ФОРТЕ використовуватись не повинен. Застосування препарату УРСОСАН® ФОРТЕ у період вагітності можливе лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик розвитку побічних ефектів у плода чи новонародженого. Грудне годування Згідно з даними кількох документально підтверджених випадків, рівень урсодезоксихолевої кислоти у грудному молоці у жінок дуже низький і тому виникнення побічних реакцій у дітей при грудному вигодовуванні не очікується.Побічна діяЧастота побічних ефектів (кількість випадків/число спостережень) відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я представлена у вигляді наступної градації: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (< 1/10 000) частота не встановлена (частота не може бути підрахована за доступними даними). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: У клінічних дослідженнях на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою часто спостерігалися діарея або неоформлений випорожнення. При лікуванні первинного біліарного цирозу дуже рідко відзначалися гострі болі у правій верхній частині живота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: На фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою в дуже поодиноких випадках спостерігалося кальцинування жовчного каміння. При лікуванні первинного біліарного цирозу на пізніх стадіях у дуже поодиноких випадках відзначалася декомпенсація цирозу печінки, яка регресувала після відміни препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: В окремих випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі, кропив'янка. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, будь ласка, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати препарат одночасно з антацидами, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), іонообмінні смоли (холестирамін, колестипол), оскільки зазначені препарати можуть знижувати абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і, таким чином, зменшують її поглинання та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому препарату УРСОСАН®ФОРТЕ. Урсодезоксихолева кислота може підвищувати абсорбцію циклоспорину з кишечника, що вимагає проведення моніторингу концентрації циклоспорину в плазмі крові, а за необхідності – корекції режиму дозування. В окремих випадках урсодезоксіхолева кислота може знижувати абсорбцію ципрофлоксацину. У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг на добу) та розувастатину (20 мг на добу) призводило до невеликого підвищення рівня розувастатину у плазмі крові. Клінічна значимість цієї взаємодії, зокрема, щодо інших статинів невідома. Доведено, що урсодезоксихолева кислота знижує максимальну концентрацію та площу під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» антагоніста кальцію нітрендипіну. У разі одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти рекомендується ретельний моніторинг. Може знадобитися збільшення дози нітрендипіну. Крім того, повідомлялося про зниження терапевтичного ефекту дапсону. Ці відомості, а також дані, отримані in vitro, дозволяють припустити, що урсодезоксіхолева кислота може індукувати ізоферменти CYP3A. Проте результати контрольованих клінічних досліджень свідчать про те, що урсодезоксихолева кислота не має індукуючої дії на ізофермент CYP3A. Деякі лікарські препарати, такі як естрогени, прогестогени (пероральні контрацептиви), неоміцин, клофібрат, можуть збільшувати холелітіаз, надаючи цим протилежний ефект здатності урсодезоксихолевой кислоти розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час або після їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Для забезпечення рекомендованого дозування таблетку слід ділити навпіл, розламуючи за ризиком. Сегменти, зламані неправильно, не слід використовувати. При утримуванні сегмента в ротовій порожнині відчувається гіркий смак. Для розчинення холестеринового жовчного каміння середня добова доза препарату становить 10 мг/кг маси тіла, що відповідає: Маса тіла (кг) Добова доза (таблетки) до 60 1 табл. 61-80 1½ табл. 81-100 2 табл. понад 100 2½ табл. Протягом перших 3 місяців лікування добову дозу слід розділити на кілька прийомів. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 місяців. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при ультразвуковому дослідженні чи рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного утворення каміння рекомендується застосування препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. При хронічних гепатитах різного генезу (токсичні, лікарські та ін.), неалкогольної жирової хвороби печінки, у тому числі неалкогольному стеатогепатиті, алкогольної хвороби печінки середня добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців та більше. При холестатичних захворюваннях печінки різного генезу, у тому числі первинному біліарному цирозі (за відсутності ознак декомпенсації) добова доза залежить від маси тіла і коливається від 1½ до 3½ таблеток (14±2 мг УДХК на 1 кг маси тіла). Протягом перших трьох місяців лікування слід розподіляти прийом УРСОСАН® ФОРТЕ таблетки протягом дня. При покращенні значень печінкових проб добову дозу можна приймати один раз на день увечері. Маса тіла (кг) Добова доза (мг/кг маси тіла) Разова доза (таблетки), 500 мг перші 3 місяці у наступному ранок день вечір вечір (одноразовий прийом) 47-62 12-16 ½ табл. ½ табл. ½ табл. 1½ табл. 63-78 13-16 ½ табл. ½ табл. 1 табл. 2 табл. 79-93 13-16 ½ табл. 1 табл. 1 табл. 2½ табл. 94-109 14-16 1 табл. 1 табл. 1 табл. 3 табл. >110 - 1 табл. 1 табл. 1½ табл. 3½ табл. ПередозуванняУ разі передозування може виникнути діарея. При тривалій діареї терапію препаратом слід припинити. Лікування діареї симптоматичне (відновлення водно-електролітного балансу). Інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки резорбція урсодезоксихолевої кислоти погіршується зі збільшенням дози, що призводить до підвищеної її екскреції з фекаліями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату УРСОСАН®ФОРТЕ повинен здійснюватись під наглядом лікаря. Застосування препарату з метою розчинення жовчного каміння можливе при дотриманні наступних умов: камені повинні бути холестериновими (рентгенонегативними), їх розмір – не більше 15-20 мм, функціонуючий жовчний міхур із збереженою прохідністю міхурної та загальної жовчної протоки, заповнений жовчними каменями. . При тривалому застосуванні препарату з метою розчинення жовчного каміння кожні 4 тижні у перші 3 місяці лікування, а надалі – кожні 3 місяці слід проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності мікросомальних ферментів печінки (трансамінази, лужна фосфатаза та гамма-глутамілтранспептидаза). Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні у пацієнтів для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні «стоячи» та «лежачи на спині» (ультразвукове дослідження) через 6- 10 місяців від початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат УРСОСАН® ФОРТЕ застосовувати не слід. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно зменшити до 250 мг (1/2 таблетки), а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі «Спосіб застосування та дози». Застосування у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/сут) у пацієнтів із цією патологією можуть спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Жінкам репродуктивного віку слід приймати препарат УРСОСАН ФОРТЕ при одночасному застосуванні надійних засобів контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати каменеутворення в жовчному міхурі. Перед початком лікування слід виключити можливу вагітність. Вплив на здатність керувати автотранспортом та рухомими механізмами Застосування препарату УРСОСАН®ФОРТЕ не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (здатність керувати автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
804,00 грн
493,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Урсодезоксіхолева кислота - 500,00 мг; Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний; Крохмаль кукурудзяний прежелатинізований; Карбоксиметил-крохмаль натрію (тип А); Кремнію діоксид колоїдний; Магнію стеарат; Допоміжні речовини (оболонка): Опадрай білий 03B28796; Містить гіпромелозу 6; Титану діоксид; Макрогол 400. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку (блістер) із ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. По 1, 5 або 10 контурних осередкових упаковок (блістерів) разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, двоопуклі, довгастої форми, з насічкою з одного боку і глибоким ризиком, що розділяє з іншого боку. На зламі білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо УДХК швидко абсорбується в тонкій кишці та в проксимальній частині клубової кишки за допомогою пасивної дифузії, а в дистальній частині клубової кишки – за рахунок активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80%. При систематичному прийомі препарату урсодезоксихолева кислота стає основною жовчною кислотою у сироватці крові. Залежно від добової дози, виду захворювання або стану печінки, у жовчі накопичується більша чи менша кількість УДХК. У той же час спостерігається відносне зменшення вмісту інших ліпофільних жовчних кислот. Метаболізується у печінці (кліренс при «первинному проходженні» через печінку становить до 60 %) у тауриновий та гліциновий кон'югати. Кон'югати, що утворюються, секретуються в жовч. Близько 50-70% загальної дози препарату виводиться із жовчю. Незначна кількість невсмокталася в тонкому відділі кишечника УДХК надходить у товсту кишку, де піддається розщепленню бактеріями (7-дегідроксілювання) з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислот. Літохолева кислота гепатотоксична, у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. В організмі людини вона всмоктується лише в невеликій кількості, сульфатується в печінці в сульфолітохолілгліциновий або сульфолітохолілтауриновий кон'югат і, таким чином, детоксикується перед екскрецією в жовч і виведенням з калом. Період напіввиведення урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5-5,8 днів.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, має також жовчогінну, холелітолітичну, гіпохолестеринемічну та імуномодулюючу дію. Володіючи високими полярними властивостями, урсодезоксихолева кислота (УДХК) вбудовується в мембрану гепатоциту, холангіоциту та епітеліоциту шлунково-кишкового тракту, стабілізує її структуру і захищає клітину від ушкоджуючої дії солей токсичних жовчних кислот, знижуючи таким чином їх цит. Утворює нетоксичні змішані міцели з ліпофільними (токсичними) жовчними кислотами, що знижує здатність шлункового рефлюктату ушкоджувати клітинні мембрани при холестатичних захворюваннях печінки та біліарному рефлюкс-гастриті. При холестазі УДХК активує Са2+-залежну альфа-протеазу та стимулює екзоцитоз, зменшує концентрацію токсичних жовчних кислот (хенодезоксихолева, літохолева, дезоксихолева та ін), концентрації яких у хворих з хронічними захворюваннями печінки підвищені. Зменшуючи їх концентрацію та стимулюючи холерез, багатий бікарбонатами, УДХК ефективно сприяє вирішенню внутрішньопечінкового холестазу. Конкурентно знижує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику, підвищує їхній «фракційний» оборот при ентерогепатичній циркуляції, індукує холерез, стимулює пасаж жовчі та виведення токсичних жовчних кислот через кишечник. Зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок пригнічення його абсорбції в кишечнику, пригнічення синтезу в печінці та зниження секреції у жовч; сприяє поступовому розпаду холестеринового жовчного каміння, що досягається переважно за рахунок мобілізації холестерину з жовчного каміння; зменшує літогенний індекс жовчі, збільшує концентрацію жовчних кислот. Результатом є часткове або повне розчинення холестеринового жовчного каміння. Викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Імуномодулююча дія УДХК обумовлена пригніченням експресії антигенів гістосумісності – HLA-1 – на мембранах гепатоцитів та HLA-2 – на холангіоцитах, нормалізацією природної кілерної активності Т-лімфоцитів, утворенням інтерлейкіну-2, зменшенням кількості еоминофілів. черга – IgM; регуляцією апоптозу гепатоцитів та епітеліоцитів шлунково-кишкового тракту. Затримує прогрес фіброзу. Регулює процеси апоптозу гепатоцитів, холангіоцитів та епітеліоцитів шлунково-кишкового тракту. Педіатрична популяція Муковісцидоз (кістозний фіброз) Згідно з даними клінічних звітів, є багаторічний досвід (до 10 років і більше) лікування урсодезоксихолевою кислотою педіатричних хворих, які страждають на гепатобіліарну хворобу, пов'язану з муковісцидозом (CFAHD). Є дані у тому, що терапія урсодезоксихолевой кислотою здатна знижувати проліферацію жовчних проток, уповільнювати розвиток ушкоджень, виявлених при гістологічному дослідженні, і навіть сприяти зворотному розвитку змін гепатобіліарної системи у разі, якщо терапія починається ранніх стадіях CFAHD. З метою оптимізації ефективності лікування терапію урсодезоксихолевою кислотою слід розпочинати якомога раніше після встановленого діагнозу CFAHD.Показання до застосуванняНеускладнена жовчнокам'яна хвороба (ЖКЛ): біліарний сладж; розчинення холестеринового жовчного каміння при функціонуючому жовчному міхурі; Хронічні гепатити різного генезу (токсичні, лікарські та ін.); Холестатичні захворювання печінки різного генезу, зокрема первинний біліарний цироз (за відсутності ознак декомпенсації), первинний склерозуючий холангіт, кістозний фіброз (муковісцидоз); неалкогольна жирова хвороба печінки, у тому числі неалкогольний стеатогепатит; Алкогольна хвороба печінки; Дискінезії жовчовивідних шляхів; Біліарний рефлюкс-гастрит.Протипоказання до застосуванняРентгенпозитивні (з високим вмістом кальцію) жовчні камені; Порушення скорочувальної здатності жовчного міхура; Гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; Оклюзія жовчовивідних шляхів (оклюзія загальної жовчної або міхурової проток); Часті епізоди жовчної кольки; Цироз печінки у стадії декомпенсації; Виражена печінкова та/або ниркова недостатність; Підвищена чутливість до активних та допоміжних компонентів препарату або інших жовчних кислот. Педіатрична популяція Невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального потоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, проте дітям до 3 років не рекомендується застосовувати препарат у даній лікарській формі. Не рекомендується і тим, у кого проблеми з ковтанням пігулок.Вагітність та лактаціяФертильність За даними досліджень на тваринах урсодезоксихолева кислота не впливає на фертильність. Дані щодо впливу лікування урсодезоксихолевою кислотою на фертильність у людини відсутні. Застосування препарату жінками, які мають дітородний потенціал, можливе лише, якщо вони використовують надійні методи контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати каменеутворення в жовчному міхурі. До початку лікування слід виключити можливу вагітність. Вагітність Адекватних та строго контрольованих досліджень застосування урсодезоксихолевої кислоти у вагітних жінок не проводилося. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності на ранній стадії вагітності. Під час вагітності УРСОСАН®ФОРТЕ використовуватись не повинен. Застосування препарату УРСОСАН® ФОРТЕ у період вагітності можливе лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик розвитку побічних ефектів у плода чи новонародженого. Грудне годування Згідно з даними кількох документально підтверджених випадків, рівень урсодезоксихолевої кислоти у грудному молоці у жінок дуже низький і тому виникнення побічних реакцій у дітей при грудному вигодовуванні не очікується.Побічна діяЧастота побічних ефектів (кількість випадків/число спостережень) відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я представлена у вигляді наступної градації: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (< 1/10 000) частота не встановлена (частота не може бути підрахована за доступними даними). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: У клінічних дослідженнях на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою часто спостерігалися діарея або неоформлений випорожнення. При лікуванні первинного біліарного цирозу дуже рідко відзначалися гострі болі у правій верхній частині живота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: На фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою в дуже поодиноких випадках спостерігалося кальцинування жовчного каміння. При лікуванні первинного біліарного цирозу на пізніх стадіях у дуже поодиноких випадках відзначалася декомпенсація цирозу печінки, яка регресувала після відміни препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: В окремих випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі, кропив'янка. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, будь ласка, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати препарат одночасно з антацидами, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), іонообмінні смоли (холестирамін, колестипол), оскільки зазначені препарати можуть знижувати абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і, таким чином, зменшують її поглинання та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх слід приймати за 2 години до або через 2 години після прийому препарату УРСОСАН®ФОРТЕ. Урсодезоксихолева кислота може підвищувати абсорбцію циклоспорину з кишечника, що вимагає проведення моніторингу концентрації циклоспорину в плазмі крові, а за необхідності – корекції режиму дозування. В окремих випадках урсодезоксіхолева кислота може знижувати абсорбцію ципрофлоксацину. У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг на добу) та розувастатину (20 мг на добу) призводило до невеликого підвищення рівня розувастатину у плазмі крові. Клінічна значимість цієї взаємодії, зокрема, щодо інших статинів невідома. Доведено, що урсодезоксихолева кислота знижує максимальну концентрацію та площу під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» антагоніста кальцію нітрендипіну. У разі одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти рекомендується ретельний моніторинг. Може знадобитися збільшення дози нітрендипіну. Крім того, повідомлялося про зниження терапевтичного ефекту дапсону. Ці відомості, а також дані, отримані in vitro, дозволяють припустити, що урсодезоксіхолева кислота може індукувати ізоферменти CYP3A. Проте результати контрольованих клінічних досліджень свідчать про те, що урсодезоксихолева кислота не має індукуючої дії на ізофермент CYP3A. Деякі лікарські препарати, такі як естрогени, прогестогени (пероральні контрацептиви), неоміцин, клофібрат, можуть збільшувати холелітіаз, надаючи цим протилежний ефект здатності урсодезоксихолевой кислоти розчиняти холестеринові жовчні конкременти.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час або після їди, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Для забезпечення рекомендованого дозування таблетку слід ділити навпіл, розламуючи за ризиком. Сегменти, зламані неправильно, не слід використовувати. При утримуванні сегмента в ротовій порожнині відчувається гіркий смак. Для розчинення холестеринового жовчного каміння середня добова доза препарату становить 10 мг/кг маси тіла, що відповідає: Маса тіла (кг) Добова доза (таблетки) до 60 1 табл. 61-80 1½ табл. 81-100 2 табл. понад 100 2½ табл. Протягом перших 3 місяців лікування добову дозу слід розділити на кілька прийомів. Для розчинення жовчного каміння зазвичай потрібно 6-24 місяців. Якщо після 12 місяців лікування розмір каменів не зменшується, лікування слід припинити. Ефективність лікування слід оцінювати кожні 6 місяців при ультразвуковому дослідженні чи рентгенографії. У ході проміжного обстеження слід оцінити, чи не відбулося звапніння каменів за минулий період. У разі звапніння каменів лікування слід припинити. Для профілактики повторного утворення каміння рекомендується застосування препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. При хронічних гепатитах різного генезу (токсичні, лікарські та ін.), неалкогольної жирової хвороби печінки, у тому числі неалкогольному стеатогепатиті, алкогольної хвороби печінки середня добова доза становить 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить 6-12 місяців та більше. При холестатичних захворюваннях печінки різного генезу, у тому числі первинному біліарному цирозі (за відсутності ознак декомпенсації) добова доза залежить від маси тіла і коливається від 1½ до 3½ таблеток (14±2 мг УДХК на 1 кг маси тіла). Протягом перших трьох місяців лікування слід розподіляти прийом УРСОСАН® ФОРТЕ таблетки протягом дня. При покращенні значень печінкових проб добову дозу можна приймати один раз на день увечері. Маса тіла (кг) Добова доза (мг/кг маси тіла) Разова доза (таблетки), 500 мг перші 3 місяці у наступному ранок день вечір вечір (одноразовий прийом) 47-62 12-16 ½ табл. ½ табл. ½ табл. 1½ табл. 63-78 13-16 ½ табл. ½ табл. 1 табл. 2 табл. 79-93 13-16 ½ табл. 1 табл. 1 табл. 2½ табл. 94-109 14-16 1 табл. 1 табл. 1 табл. 3 табл. >110 - 1 табл. 1 табл. 1½ табл. 3½ табл. ПередозуванняУ разі передозування може виникнути діарея. При тривалій діареї терапію препаратом слід припинити. Лікування діареї симптоматичне (відновлення водно-електролітного балансу). Інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки резорбція урсодезоксихолевої кислоти погіршується зі збільшенням дози, що призводить до підвищеної її екскреції з фекаліями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату УРСОСАН®ФОРТЕ повинен здійснюватись під наглядом лікаря. Застосування препарату з метою розчинення жовчного каміння можливе при дотриманні наступних умов: камені повинні бути холестериновими (рентгенонегативними), їх розмір – не більше 15-20 мм, функціонуючий жовчний міхур із збереженою прохідністю міхурної та загальної жовчної протоки, заповнений жовчними каменями. . При тривалому застосуванні препарату з метою розчинення жовчного каміння кожні 4 тижні у перші 3 місяці лікування, а надалі – кожні 3 місяці слід проводити біохімічний аналіз крові для визначення активності мікросомальних ферментів печінки (трансамінази, лужна фосфатаза та гамма-глутамілтранспептидаза). Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні у пацієнтів для розчинення холестеринового жовчного каміння. Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від розміру каміння, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні «стоячи» та «лежачи на спині» (ультразвукове дослідження) через 6- 10 місяців від початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, препарат УРСОСАН® ФОРТЕ застосовувати не слід. При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначали регресію проявів декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно зменшити до 250 мг (1/2 таблетки), а потім поступово знову збільшувати, як описано в розділі «Спосіб застосування та дози». Застосування у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/сут) у пацієнтів із цією патологією можуть спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу препарату. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Жінкам репродуктивного віку слід приймати препарат УРСОСАН ФОРТЕ при одночасному застосуванні надійних засобів контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні протизаплідні засоби або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогенів, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть посилювати каменеутворення в жовчному міхурі. Перед початком лікування слід виключити можливу вагітність. Вплив на здатність керувати автотранспортом та рухомими механізмами Застосування препарату УРСОСАН®ФОРТЕ не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (здатність керувати автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: урсодезоксихолева кислота – 250,0 мг; допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат; Склад желатинової капсули: титану діоксид, желатин. Капсули 250 мг. 5, 6, 10, 15, 20, 25 капсул в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100 капсул у банку полімерну з поліпропілену, або поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаГепатопротекторний засіб.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо урсодезоксихолевая кислота швидко всмоктується в худої кишці та проксимальному відділі клубової кишки шляхом пасивної дифузії, а в дистальному відділі клубової кишки - за рахунок активного транспорту. Всмоктується приблизно 60-80% прийнятої дози. Після всмоктування урсодезоксихолева кислота майже повністю кон'югує в печінці з гліцином та таурином і виводиться з жовчю. При першому проходженні через печінку метаболізується до 60%. Залежно від добової дози, типу захворювання та стану печінки, у жовчі накопичується більша або менша кількість урсодезоксихолевої кислоти. У той самий час спостерігається відносне зниження вмісту інших, більш ліпофільних жовчних кислот. Під дією кишкових бактерій урсодезоксихолева кислота частково розпадається з утворенням 7-кето-літохолевої та літохолевої кислоти. Літохолева кислота гепатотоксична; у деяких видів тварин вона спричиняє пошкодження паренхіми печінки. В організмі людини вона всмоктується лише у невеликих кількостях. У процесі метаболізму відбувається її сульфатування в печінці, за рахунок чого вона знешкоджується ще до того, як відбувається її екскреція у жовч, і виводиться з організму з калом. Період напіврозпаду урсодезоксихолевої кислоти становить від 35 до 58 дня.ФармакодинамікаГепатопротекторний засіб, що має жовчогінну дію. Зменшує синтез холестерину в печінці, всмоктування його в кишечнику та концентрацію в жовчі, підвищує розчинність холестерину в жовчовивідній системі, стимулює утворення та виділення жовчі. Знижує літогенність жовчі, збільшує вміст жовчних кислот; викликає посилення шлункової та панкреатичної секреції, посилює активність ліпази, виявляє гіпоглікемічну дію. Викликає часткове або повне розчинення холестеринового каміння при ентеральному застосуванні, зменшує насиченість жовчі холестерином, що сприяє мобілізації холестерину з жовчного каміння. Чинить імуномодулюючу дію, впливає на імунологічні реакції в печінці: зменшує експресію деяких антигенів на мембрані гепатоцитів, впливає на кількість Т-лімфоцитів, утворення інтерлейкіну-2, зменшує кількість еозинофілів. Педіатрична популяція Муковісцидоз (кістозний фіброз) Згідно з даними клінічних звітів, є багаторічний досвід (до 10 років і більше) лікування урсодезоксихолевою кислотою педіатричних хворих, які страждають на гепатобіліарну хворобу, пов'язану з муковісцидозом (CFAHD). Є дані у тому, що терапія урсодезоксихолевой кислотою здатна знижувати проліферацію жовчних проток, уповільнювати розвиток ушкоджень, виявлених при гістологічному дослідженні, і навіть сприяти зворотному розвитку змін гепатобіліарної системи у разі, якщо терапія починається ранніх стадіях CFAHD. З метою оптимізації ефективності лікування терапію урсодезоксихолевою кислотою слід розпочинати якомога раніше після встановлення діагнозу CFAHD.Показання до застосуванняРозчинення холестеринових каменів жовчного міхура, біліарний рефлюкс-гастрит, первинний біліарний цироз печінки при відсутності ознак декомпенсації, хронічні гепатити різного генезу, первинний склерозуючий холангіт, муковісцидоз.Протипоказання до застосуванняРентгенопозитивне (з високим вмістом кальцію) жовчне каміння; порушення скоротливої здатності жовчного міхура, закупорка жовчних шляхів (закупорка загальної жовчної протоки або протоки міхура), часті епізоди жовчної коліки; гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних проток; цироз печінки у стадії декомпенсації; виражена печінкова та/або ниркова недостатність, підвищена чутливість до компонентів препарату або інших жовчних кислот. Педіатрична популяція Невдало виконана портоентеростомія або випадки відсутності відновлення нормального потоку жовчі у дітей з атрезією жовчовивідних шляхів. Урсодезоксихолева кислота не має вікових обмежень у застосуванні, але дітям до 3 років рекомендується застосовувати урсодезоксихолеву кислоту в суспензії, тому що можуть виникати труднощі при проковтуванні капсул.Вагітність та лактаціяЗа даними досліджень на тваринах урсодезоксихолева кислота не впливає на фертильність. Дані щодо впливу лікування урсодезоксихолевою кислотою на фертильність у людини відсутні. Дані про використання урсодезоксихолевої кислоти у вагітних жінок мають обмежений характер або відсутні. Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності на ранній стадії вагітності. Під час вагітності урсодезоксихолевая кислота не повинна використовуватися, за винятком випадків, коли це явно необхідно. Застосування урзодезоксихолевої кислоти жінками, які мають дітородний потенціал, можливе лише, якщо вони використовують надійні методи контрацепції. Рекомендується використовувати негормональні контрацептиви або пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогену. Однак пацієнтам, які приймають урсодезоксихолеву кислоту для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід використовувати ефективні негормональні контрацептиви, оскільки гормональні пероральні контрацептиви можуть підвищувати утворення жовчного каміння. Можливість вагітності має бути виключена до початку лікування. Згідно з даними кількох документально підтверджених випадків, рівень урсодезоксихолевої кислоти у грудному молоці у жінок дуже низький і тому виникнення побічних реакцій у дітей при грудному вигодовуванні не очікується.Побічна діяКласифікація частоти розвитку небажаних реакцій згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥ 110; часто від ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко від ≥ 1/10000 до < 11000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту У клінічних дослідженнях на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою частими були неоформлений випорожнення або діарея. При лікуванні первинного цирозу біліарного дуже рідко спостерігалися гострі болі в правій верхній частині живота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів У дуже поодиноких випадках на фоні лікування урсодезоксихолевою кислотою може статися кальцинування жовчного каміння. При лікуванні розвинених стадій первинного біліарного цирозу в окремих випадках спостерігалася декомпенсація цирозу печінки, яка зникає після відміни препарату. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин У дуже поодиноких випадках можуть спостерігатися алергічні реакції, у тому числі кропив'янка. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили інші побічні ефекти, нс зазначені в інструкції, будь ласка, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиКолестирамін, колестипол та антациди, що містять алюмінію гідроксид або смектит (алюмінію оксид), знижують абсорбцію урсодезоксихолевої кислоти в кишечнику і таким чином зменшують її поглинання та ефективність. Якщо ж використання препаратів, що містять хоча б одну з цих речовин, все ж таки є необхідним, їх потрібно приймати мінімум за 2 години до прийому урсодезоксихолевої кислоти. Урсодезоксихолева кислота може впливати на поглинання циклоспорину із кишечника. Тому у пацієнтів, які приймають циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові та у разі потреби скоригувати його дозу. В окремих випадках урсодезоксіхолева кислота може знижувати всмоктування ципрофлоксацину. У клінічному дослідженні за участю здорових добровольців одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг/суг) та розувастатину (20 мг/добу) призводило до невеликого підвищення рівня розувастатину у плазмі крові. Клінічна значимість цієї взаємодії, зокрема щодо інших статинів, невідома. Було показано, що у здорових добровольців урсодезоксихолева кислота знижує пікові концентрації у плазмі (Сmах) та площу під кривою "концентрація - час" (AUC) блокатора повільних кальцієвих каналів - нітрендипіну. У разі одночасного застосування нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти рекомендується ретельний моніторинг. Може знадобитися збільшення дози нітрендипіну. Існують також повідомлення про взаємодію з дапсоном, що призводило до зменшення терапевтичного ефекту останнього. Ці спостереження, поряд з даними експериментів in vitro, дають підстави вважати, що урсодезоксіхолева кислота здатна індукувати ферменти системи цитохрому Р450 3А. Однак у спланованому дослідженні взаємодії з будесонідом, який є відомим субстратом цитохрому Р450 3А, індукція не була відзначена. Естрогенні гормони та препарати, що знижують рівень холестерину в крові, такі як клофібрат, збільшують секрецію холестерину в печінці і, отже, можуть стимулювати утворення жовчного каміння, що нівелює ефект урсодезоксихолевої кислоти, яка використовується для розчинення каміння у жовчному міхурі.Спосіб застосування та дозиДітям та дорослим з масою тіла менше 47 кг рекомендується застосовувати урсодезоксихолеву кислоту в суспензії. Розчинення холестеринового жовчного каміння Доза, що рекомендується, становить 10 мг урсодезоксихолевой кислоти на 1 кг маси тіла на добу, що відповідає: Маса тіла до 60 кг – по 2 капсули; Маса тіла 61-80 кг – по 3 капсули; Маса тіла 81-100 кг – по 4 капсули; Маса тіла понад 100 кг – по 5 капсули. Препарат необхідно приймати щодня увечері перед сном (капсули не розжовують), запиваючи невеликою кількістю рідини. Тривалість лікування 6-12 місяців. Для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано прийом препарату протягом декількох місяців після розчинення каміння. Лікування біліарного рефлюкс-гастриту 1 капсула урсодезоксихолевої кислоти щодня увечері перед сном, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування від 10-14 днів до 6 місяців, за необхідності – до 2 років. Лікування первинного біліарного цирозу Добова доза залежить від маси тіла та становить від 3 до 7 капсул (приблизно 14±2 мг урсодезоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла). У перші 3 місяці лікування прийом урсодезоксихолевої кислоти слід розділити на кілька прийомів протягом дня. Після поліпшення печінкових показників добову дозу можна приймати 1 раз увечері. Рекомендується наступний режим застосування: Маса тіла 47-62 кг. Перші 3 місяці лікування: Ранок – 1 капсула; День – 1 капсула; Вечір – 1 капсула. Далі – 1 раз на день, увечері по 3 капсули. Маса тіла – 63-78 кг. Перші 3 місяці лікування: Ранок – 1 капсула; День – 1 капсула; Вечір – 2 капсули. Далі – 1 раз на день, увечері по 4 капсули. Маса тіла – 79-93 кг. Перші 3 місяці лікування: Ранок – 1 капсула; День – 2 капсули; Вечір – 2 капсули. Далі – 1 раз на день, увечері по 5 капсул. Маса тіла 94-109 кг. Перші 3 місяці лікування: Ранок – 2 капсули; День – 2 капсули; Вечір – 2 капсули. Далі – 1 раз на день, увечері по 6 капсул. Маса тіла понад 110 кг. Перші 3 місяці лікування: Ранок – 2 капсули; День – 2 капсули; Вечір – 3 капсули. Далі – 1 раз на день, увечері по 7 капсул. Капсули слід приймати регулярно, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Застосування урсодезоксихолевої кислоти для лікування первинного цирозу біліарного може бути продовжено протягом необмеженого часу. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом у поодиноких випадках клінічні симптоми можуть погіршитися на початку лікування, наприклад, може почастішати свербіж. У цьому випадку лікування слід продовжити, приймаючи по 1 капсулі щодня, далі слід поступово підвищувати дозування, збільшуючи добову дозу щотижня на 1 капсулу, доки знову не буде досягнутий рекомендований режим дозування. Симптоматичне лікування хронічних гепатитів різного генезу - добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість лікування – 6-12 місяців і більше. Первинний склерозуючий холангіт – добова доза 12-15 мг/кг; при необхідності доза може бути збільшена до 20-30 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6 місяців до кількох років (див. розділ "Особливі вказівки"). Муковісцидоз (кістозний фіброз) - добова доза 20 мг/кг/сут на 2-3 прийоми, з подальшим збільшенням до 30 мг/кг/сут при необхідності. Маса тіла 20-29 кг: Добова доза 17-25 мг/кг маси тіла. Вранці 1 капсулу, увечері – 1 капсулу. Маса тіла 30-39 кг: Добова доза 19-25 мг/кг маси тіла. Вранці 1 капсулу, вдень – 1 капсулу, увечері – 1 капсулу. Маса тіла 40-49 кг: добова доза 20-25 мг/кг маси тіла. Вранці 1 капсулу, вдень – 1 капсулу, увечері – 2 капсули. Маса тіла 50-59 кг: добова доза 21-25 мг/кг маси тіла. Вранці 1 капсулу, вдень – 2 капсули, увечері – 2 капсули. Маса тіла 60-69 кг: добова доза 22-25 мг/кг маси тіла. Вранці 2 капсули, вдень – 2 капсули, увечері – 2 капсули. Маса тіла 70-79 кг: добова доза 22-25 мг/кг маси тіла. Вранці 2 капсули, вдень – 2 капсули, увечері – 3 капсули. Маса тіла 80-89 кг: добова доза 22-25 мг/кг маси тіла. Вранці 2 капсули, вдень – 3 капсули, увечері – 3 капсули. Маса тіла 90-99 кг: добова доза 23-25 мг/кг маси тіла. Вранці 3 капсули, вдень – 3 капсули, увечері – 3 капсули. Маса тіла 100-109 кг: добова доза 23-25 мг/кг маси тіла. Вранці 3 капсули, вдень – 3 капсули, увечері – 4 капсули. Маса тіла > 110 кг: Вранці 3 капсули, вдень – 4 капсули, увечері – 4 капсули. Неалкогольний стеатогепатит - середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Алкогольна хвороба печінки – середня добова доза 10-15 мг/кг на 2-3 прийоми. Тривалість терапії становить від 6-12 місяців і більше. Дискінезія жовчовивідних шляхів - середня добова доза 10 мг/кг на 2 прийоми протягом від 2 тижнів до 2 місяців. При необхідності курс лікування рекомендується повторити.ПередозуванняПри передозуванні можлива діарея. Як правило, інші симптоми передозування малоймовірні, оскільки зі збільшенням дози поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується і відповідно більша її кількість виділяється з фекаліями. Необхідності застосування специфічних заходів при передозуванні немає. Лікування наслідків діареї симптоматичне, спрямоване на поповнення обсягу рідини та відновлення електролітного балансу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом урсодезоксихолевої кислоти має здійснюватися під наглядом лікаря. Протягом перших 3 місяців лікування слід контролювати функціональні показники печінки: трансамінази, лужну фосфатазу та гамма-глютамілтранспегггідазу у сироватці крові кожні 4 тижні, а потім кожні 3 місяці. Контроль цих параметрів дозволяє виявити порушення функції печінки на ранніх стадіях. Також це стосується пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу. Крім того, так можна швидко визначити, чи реагує пацієнт з первинним біліарним цирозом на лікування. При застосуванні для розчинення холестеринового жовчного каміння Для того, щоб оцінити прогрес у лікуванні та для своєчасного виявлення ознак кальцинозу каменів залежно від їх розміру, жовчний міхур слід візуалізувати (пероральна холецистографія) з оглядом затемнень у положенні стоячи та лежачи на спині (ультразвукове дослідження) через 6-10 місяців після початку лікування. Якщо жовчний міхур неможливо візуалізувати на рентгенівських знімках або у випадках кальцинозу каменів, слабкої скоротливості жовчного міхура або частих нападів кольк, урсодезоксихолеву кислоту застосовувати не слід. Пацієнткам, які приймають урсодезоксихолеву кислоту для розчинення жовчного каміння, необхідно використовувати ефективні негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть збільшувати утворення жовчного каміння (див. розділи "Взаємодія з іншими лікарськими засобами" та "Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування"). При лікуванні пацієнтів на пізніх стадіях первинного біліарного цирозу Вкрай рідко відзначалися випадки декомпенсації цирозу печінки. Після припинення терапії відзначався частковий зворотний розвиток проявів декомпенсації. У пацієнтів з первинним біліарним цирозом в окремих випадках на початку лікування можливе посилення клінічних симптомів, наприклад, може посилитися свербіж. У цьому випадку дозу препарату необхідно зменшити, а потім поступово знову збільшувати. При застосуванні у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом Тривала терапія високими дозами урсодезоксихолевої кислоти (28-30 мг/кг/сут) у пацієнтів із цією патологією може спричинити серйозні побічні явища. У пацієнтів з діареєю слід зменшити дозу урсодезоксихолевої кислоти. При персистуючій діареї слід припинити лікування. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Урсодезоксихолевая кислота не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами або цей вплив мінімальний.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему