Все товары
377,00 грн
345,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: пропафенону гідрохлорид 150,00 мг/300,00 мг; допоміжні речовини ядра: целюлоза мікрокристалічна гранульована 21,00 мг/41,50 мг; кукурудзяний крохмаль 14,70 мг/28,90 мг; натрію кроскармелозу 10,50 мг/21,00 мг; коповідон 10,00 мг/20,00 мг; магнію стеарат 1,00 мг/2,00 мг; натрію лаурилсульфат 0,80 мг/1,60 мг; допоміжні речовини оболонки: Опадрай білий 02F28310 7,46 мг/14,92 мг (гіпромелоза-5 4,15 мг/8,30мг; титану діоксид 2,06 мг/4,12мг, макрогол-6000 1,25 мг/2, 50 мг), симетикон (емульсія диметикону з кремнію діоксидом) 0,04 мг/0,08 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. 5 блістерів разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтиаритмічний засіб.ФармакокінетикаАбсорбція – понад 95%. Системна біодоступність – 5-50%. Прийом із їжею збільшує біодоступність у пацієнтів із інтенсивним метаболізмом. Пропафенон виявляє дозозалежну біодоступність, яка підвищується нелінійно зі збільшенням дози: зростає з 5% до 12% зі збільшенням разової дози з 150 мг до 300 мг, а за 450 мг - до 40-50%. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (ТСmах) після внутрішнього прийому становить 1-3,5 год і її значення коливається від 500 до 1500 мкг/л. Рівноважна концентрація (Сss) у плазмі досягається через 3-4 дні після початку терапії. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр низька. Концентрація пропафенону у пупковому канатиці становить 30% від його концентрації у крові матері. Об'єм розподілу – 3-4 л/кг. Зв'язок із білками плазми крові та внутрішніх органів (печінка, легені та ін.) – 85-97%. Пропафенон піддається значної та насиченої пресистемної біотрансформації за допомогою ізоферменту CYP2D6 (ефект "першого проходження" через печінку), що призводить до абсолютної біодоступності, залежної від дози та лікарської форми препарату. Існує дві моделі генетично детермінованого метаболізму пропафенону. Більш ніж у 90% пацієнтів пропафенон швидко і значно метаболізується, період напіввиведення (Т1/2) становить від 2,8 до 11 год. N-депропілпропафенон (норпропафенон) – за допомогою ізоферментів CYP3A4 та CYP1A2. Менш ніж у 10% пацієнтів пропафенон метаболізується повільніше, оскільки 5-гідроксипропафенон не утворюється або утворюється у незначній кількості. У цьому типі метаболізму період напіввиведення становить близько 17ч. При екстенсивному метаболізмі з циклом гідроксилювання, що насичується, за допомогою ізоферменту CYP2D6 фармакокінетика пропафенону нелінійна, а при повільному метаболізмі - лінійна. Оскільки рівноважний стан фармакокінетичних параметрів досягається через 3-4 дні після прийому препарату внутрішньо у всіх пацієнтів, режим дозування препарату однаковий для всіх пацієнтів незалежно від швидкості метаболізму. Фармакокінетика має значну індивідуальну варіабельність, що обумовлено головним чином ефектом "першого проходження" через печінку, а також її нелінійністю при екстенсивному метаболізмі. Варіабельність концентрації пропафенону у крові вимагає обережного титрування дози та спостереження за пацієнтами, включаючи ЕКГ-контроль. Пропафенон виводиться нирками – 38% у вигляді метаболітів (менше 1% у незміненому вигляді), через кишечник із жовчю – 53% (у вигляді глюкуронідів та сульфатів метаболітів та активна речовина). При печінковій недостатності виведення знижується.ФармакодинамікаПропафенон - це антиаритмічний препарат, що володіє мембраностабілізуючими властивостями, властивостями блокатора натрієвих каналів (клас IC) та слабо вираженою бета-адреноблокуючою активністю (клас II). Антиаритмічний ефект ґрунтується на місцевоанестезуючому та прямому мембраностабілізуючому впливі на кардіоміоцити, а також на блокаді бета-адренорецепторів та кальцієвих каналів. Пропафенон, блокуючи швидкі натрієві канали, викликає дозозалежне зниження швидкості деполяризації та пригнічує фазу 0 потенціалу дії та його амплітуду у волокнах Пуркіньє та скорочувальних волокнах шлуночків, пригнічує автоматизм. Уповільнює проведення імпульсу по волокнам Пуркіньє. Подовжує час проведення по синоатріальному (SA) вузлу та передсердям. При застосуванні пропафенону відбувається подовження інтервалу PQ та розширення комплексу QRS (від 15 до 25), а також інтервалів АН та HV. Не спостерігається жодних значних змін інтервалу QT. Електрофізіологічні ефекти більш виражені в ішемізованому, ніж у нормальному міокарді. Пропафенон зменшує швидкість збільшення потенціалу дії, внаслідок чого знижується швидкість провідності імпульсу (негативний дромотропний ефект). Рефрактерний період у передсерді, атріовентрикулярному вузлі та шлуночках подовжується. Пропафенон подовжує також рефрактерний період у додаткових провідних шляхах у пацієнтів із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW). Дія пропафенону починається через 1 годину після прийому внутрішньо, досягає максимуму через 2-3 години і зберігається протягом 8-12 годин.Показання до застосуванняШлуночкові аритмії; пароксизмальна надшлуночкова тахікардія, фібриляція передсердь; пароксизмальна тахікардія за типом re-entry із залученням атріовентрикулярного (АV) вузла або додаткових шляхів проведення.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пропафенону та інших компонентів препарату; синдром слабкості синусового вузла; тяжка брадикардія та артеріальна гіпотензія; порушення внутрішньопередсердної провідності; атріовентрикулярна блокада II та III ступеня; блокада ніжок пучка Гіса або дистальна блокада (у пацієнтів без електрокардіостимулятора); виражені порушення водно-електролітного балансу (наприклад, порушення метаболізму калію); тяжкі форми хронічної серцевої, недостатності (на стадії декомпенсації), неконтрольована хронічна серцева недостатність; тяжкі форми хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ); одночасне застосування ритонавіру в дозі 800-1200 мг/добу; міастенія; виражені органічні зміни міокарда, такі як хронічна рефрактерна серцева недостатність з фракцією викиду лівого шлуночка менше 35% і кардіогенний шок, за винятком аритмічного шоку; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені). З обережністю: Міастенія gravis, порушення функції нирок та/або печінки, хронічна обструктивна хвороба легень легкого та середнього ступеня (з особливою обережністю через бета-адреноблокуючу дію), літній вік, пацієнти із встановленим штучним водієм ритму серця. Одночасне застосування пропафенону з дигоксином призводить до підвищення концентрації у крові дигоксину, причому дозу останнього необхідно зменшити на 25%.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Пропанорм® під час вагітності, особливо у першому триместрі, можливе лише в тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Пропафенон проникає крізь плацентарний бар'єр. Концентрація пропафенону у пупковому канатиці становить 30% від його концентрації у крові матері. Пропафенон виділяється у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Пропанорм у період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.Побічна діяЗ боку серцево-судинної системи: виражена брадикардія, погіршення перебігу серцевої недостатності (у хворих зі зниженою функцією лівого шлуночка), SA блокада, AV блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, аритмогенний ефект, виражене зниження АТ, включаючи постуральну та ортостатичну гіпотензію (особливо пацієнтів), біль у грудях. З боку травної системи: порушення смакових відчуттів, сухість слизової оболонки порожнини рота, гіркий смак у роті, нудота, блювання, анорексія, біль у животі, запор, діарея, порушення функції печінки, у тому числі гепатоцелюлярні порушення, холестатична жовтяниця, холестаз . З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, непритомність, судоми, диплопія, міоклонія, підвищена стомлюваність, сплутаність свідомості, атаксія, парестезія, тривожність, слабкість. Лабораторні показники: лейкопенія та/або гранулоцитопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, збільшення часу кровотечі, поява антинуклеарних антитіл, підвищення активності "печінкових" трансаміназ та лужної фосфатази. З боку сечостатевої системи: олігоспермія, зниження потенції. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, екзантема, почервоніння шкіри, кропив'янка, геморагічні висипання на шкірі, вовчаковоподібний синдром. Інші: нечіткість зору.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилення побічної дії пропафенону може спостерігатися при його застосуванні одночасно з місцевими анестетиками (наприклад, при імплантації електрокардіостимулятора, хірургічному втручанні, лікуванні зубів) або іншими лікарськими засобами, що уріджують частоту, серцевих скорочень та/або скоротливість міокарда (наприклад, бета-адрено антидепресанти). Одночасне застосування пропафенону з препаратами, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2D6 (наприклад, венлафаксином), може спричинити підвищення концентрації цих препаратів у плазмі крові. Підвищення концентрації пропранололу, метопрололу, дезіпраміну, циклоспорину, теофіліну та дигоксину також може спостерігатися при одночасному застосуванні з пропафеноном. Препарати, які інгібують ізоферменти CYP2D6, CYP1A2, CYP3A4, наприклад, кетоконазол, циметидин, хінідин, еритроміцин та грейпфрутовий сік можуть спричинити підвищення концентрації пропафенону у плазмі крові. Прийом ритонавіру в дозі 800-1200 мг/добу одночасно з пропафеноном протипоказаний через ризик підвищення концентрації пропафенону у плазмі. Одночасна терапія аміодароном та пропафеноном може викликати порушення провідності та реполяризації та супроводжуватися аритмогенним ефектом. У цьому випадку може знадобитися корекція доз обох препаратів. Хоча змін фармакокінетики пропафенону і лідокаїну не відзначалося при їх спільному застосуванні, проте повідомлялося про підвищений ризик розвитку побічної дії лідокаїну (внутрішньовенно) на центральну нервову систему. Оскільки фенобарбітал є індуктором ізоферменту CYP3A4, необхідно контролювати стан пацієнта у разі додавання пропафенону до тривалої терапії фенобарбіталом. Поєднання пропафенону та рифампіцину може знизити концентрацію пропафенону у плазмі крові та, як наслідок, знизити його антиаритмічну активність. Необхідний контроль показників згортання крові у пацієнтів, які одночасно отримують непрямі антикоагулянти (фенпрокумон, варфарин), оскільки пропафенон може підвищити ефективність цих препаратів і викликати збільшення протромбінового часу. Спільне застосування пропафенону та флуоксетину підвищує максимальну концентрацію в плазмі крові (Сmах) та AUC (площа під кривою "концентрація-час") пропафенону S на 39% та 50%, а пропафенону R на 71% та 50% відповідно. При одночасному застосуванні з пароксетином концентрація пропафенону в плазмі може підвищитися, тому бажаний терапевтичний ефект може бути досягнутий при застосуванні препарату в менших дозах.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Таблетки слід ковтати повністю, запиваючи невеликою кількістю води. Дозу препарату слід підбирати індивідуально, залежно від терапевтичного ефекту та переносимості терапії пацієнтом. Рекомендується розпочинати терапію в стаціонарі, попередньо відмінивши всі антиаритмічні засоби (під контролем артеріального тиску, (АТ), ЕКГ, оцінки широти комплексу QRS). Якщо на фоні лікування відзначено розширення комплексу QRS або подовження інтервалу QT більш ніж на 20% порівняно з вихідними значеннями, або подовження інтервалу PQ більш ніж на 50%, подовження інтервалу QT більш ніж на 500 мс, збільшення частоти та тяжкості аритмії слід зменшити дозу або тимчасово припинити застосування препарату. У пацієнтів із значно розширеним комплексом QRS та AV блокадою II та III ступеня рекомендується знизити дозу. При масі тіла пацієнта 70 кг та більше початкова доза становить 150 мг 3 рази на добу (у стаціонарі під контролем артеріального тиску, ЕКГ). Доза може бути збільшена поступово з інтервалами в 3-4 доби до 300 мг 2 рази на добу, а при необхідності до максимальної дози 300 мг 3 рази на добу. У літніх пацієнтів та пацієнтів з масою тіла менше 70 кг застосування препарату починають з нижчих доз, поступово збільшуючи дозу. Такої ж тактики слід дотримуватися і під час проведення підтримуючої терапії. Не слід починати збільшення дози препарату, якщо тривалість застосування препарату не перевищує 5-8 днів. При порушенні функції печінки рекомендується застосовувати в дозах, що становлять 20-30% від звичайної, при порушенні функції нирок (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) початкова доза повинна бути знижена.ПередозуванняІнтоксикація може виникнути при одномоментному прийомі дози, що вдвічі перевищує добову дозу. Симптоми інтоксикації з'являються через 1 год, максимум через кілька годин. Симптоми: подовження інтервалу QT, розширення комплексу QRS, пригнічення автоматизму синусового вузла, AV блокада, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, тріпотіння шлуночків, асистолія, виражене зниження артеріального тиску, сонливість, судоми, кома. Лікування: симптоматичне, промивання шлунка, дефібриляція, введення добутаміну, діазепаму; при необхідності - штучна вентиляція легень та непрямий масаж серця. Оскільки пропафенон має великий обсяг розподілу та високий рівень зв'язування з білками плазми крові (більше 95%), то гемодіаліз та гемоперфузія не ефективні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування слід розпочинати в умовах стаціонару, оскільки підвищений ризик аритмогенної дії, пов'язаної із застосуванням препарату Пропанорм®. Рекомендується, щоб попередня антиаритмічна терапія була припинена до початку лікування у терміни, що дорівнює 2-5 періодам напіввиведення цих препаратів. Кожен пацієнт, який отримує Пропанорм®, повинен проходити електрокардіографічне та клінічне обстеження до початку терапії та в період її проведення для раннього виявлення побічної дії, оцінки ефективності препарату та необхідності продовження терапії. Пропанорм® може погіршити перебіг міастенії. Електрокардіостимулятори необхідно перевіряти та за необхідності перепрограмувати, оскільки препарат може вплинути на поріг чутливості та частотний поріг штучного водія ритму. Існує ризик конверсії пароксизмальної миготливої аритмії у тріпотіння передсердь з AV блокадою 2:1 або 1:1. Як і при застосуванні інших антиаритмічних засобів IC класу, пацієнти з органічними змінами міокарда при застосуванні препарату Пропанорм можуть бути схильними до розвитку серйозних побічних ефектів. При порушенні функції печінки та/або нирок через можливу кумуляцію пропафенону необхідно титрування дози під контролем ЕКГ та його концентрації у плазмі крові. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
381,00 грн
333,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: промазин 25 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (5) - пачки картонні. 50 шт. - банки (1) - пачки картонні. 50 шт. - банки темного скла (1); - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик). Чинить антипсихотичну, седативну дію, зменшує рухову активність. Крім того, має протиблювоту, гіпотермічну та антигістамінну дію.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (нейролептик)Показання до застосуванняПсихічні захворювання, що супроводжуються психомоторним збудженням (особливо у випадках нетяжкого перебігу), для підтримуючої терапії, а також у ослаблених хворих, осіб похилого віку та у дітей.Протипоказання до застосуванняЗахворювання печінки та нирок, гастрит, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, артеріальна гіпотензія.Побічна діяМожливі: алергічні реакції, диспептичні симптоми, артеріальна гіпотензія, екстрапірамідні порушення, гепатит.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС (в т.ч. з анксіолітиками, опіоїдними анальгетиками, снодійними, протисудомними засобами, засобами для наркозу), можливе посилення пригнічуючого впливу на ЦНС. При одночасному застосуванні препаратів, що мають гепатотоксичну та нефротоксичну дію, посилюється нефротоксична та гепатотоксична дія. При одночасному застосуванні із суксаметонієм описаний випадок тривалого апное.Спосіб застосування та дозиВсередину по 25-50 мг 2-4 рази на добу. Максимальна разова доза для дорослих – 250 мг, добова – 2 г.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: пропілтіоурацил – 50,0 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат – 73,9 мг; крохмаль кукурудзяний – 50,0 мг; діоксид кремнію колоїдний – 1,5 мг; повідон - 4,0 мг; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 10,0 мг; магнію стеарат – 0,6 мг. По 20 або 100 пігулок у скляному флаконі. Флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиБілі круглі двоопуклі таблетки з роздільною ризиком.Фармакотерапевтична групаАнтитиреоїдний засіб.ФармакокінетикаПропілтіоурацил добре всмоктується при пероральному застосуванні, досягаючи піку в плазмі через 1-2 години після прийому. Антитиреоїдні препарати концентруються у щитовидній залозі активним перенесенням. Незважаючи на те, що пропілтіоурацил може бути не виявлений у сироватці крові через 8 годин після прийому, час дії високої разової дози становить від 6 до 8 годин завдяки вираженому накопиченню в щитовидній залозі. Біологічна доступність при пероральному застосуванні становить близько 80%.ФармакодинамікаТіоурацили діють як антитиреоїдні засоби, що пригнічують систему інтратіреоїдної пероксидази. Вони знижують процес йодування тиреоглобуліну і, відповідно, пригнічує утворення тироксину. Крім того, у молекулах тиреоглобуліну порушується утворення парних зв'язків між тирозильними залишками, вже пов'язаними з йодом. Пропілтіоурацил сприяє виснаженню запасів йоду у щитовидній залозі. Пропілтіоурацил гальмує трансформацію тироксину на трийодтиронін у периферичних тканинах.Показання до застосуванняТиреотоксикоз у пацієнтів з дифузним токсичним зобом або токсичною аденомою щитовидної залози; передопераційна підготовка з тиреотоксикозом до резекції щитовидної залози та післяопераційна терапія; підготовка пацієнтів із тиреотоксикозом до лікування радіоактивним йодом.Протипоказання до застосуванняТяжкі побічні ефекти (агранулоцитоз, тяжкі порушення функції печінки) при попередньому лікуванні пропілтіоурацилом; дефіцит лактози, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до препарату; лейкопенія; гіпотиреоз; активний гепатит.Вагітність та лактаціяПри застосуванні під час вагітності необхідно співвідносити потенційну користь для матері з можливим ризиком для плода та дитини. Як тиреотоксикоз, так і гіпертиреоз у вагітних жінок асоціюється зі збільшенням частоти викиднів, мертвонародження та аномалій розвитку. Частота аномалій розвитку у випадках лікування пропілтіоурацилом не відрізняється від частоти спонтанних аномалій розвитку. Доза Пропіцилу повинна бути якомога нижчою, щоб уникнути викидня, а також розвитку гіпотиреозу та зоба у плода. Останні три місяці вагітності часто спостерігається спонтанне зменшення тиреотоксикозу. Лікування вагітних жінок антитиреоїдним препаратом має проводитись під суворим наглядом. Концентрація вільних гормонів щитовидної залози повинна перебувати у верхньої межі норми, а концентрація тиреотропного гормону (ТТГ) повинна бути досить низькою або не визначатися. При дифузному токсичному зобі під час вагітності призначають Пропіцил без додаткового прийому левотироксину натрію. У період грудного вигодовування Пропіцил вважається препаратом вибору, тому що його концентрація у грудному молоці становить лише одну десяту від концентрації у сироватці крові матері. Проте, потрібно особливо ретельне спостереження новонародженим, т.к. є повідомлення про окремі випадки розвитку гіпотиреозу.Побічна діяАгранулоцитоз є тяжкою, але рідкісною побічною дією, що супроводжується септичними ускладненнями. Іноді відзначаються висипання на шкірі, кропив'янка, біль у шлунку, артралгія без ознак запалення суглобів, утворення зобу у новонародженого. У рідкісних випадках і, насамперед, при застосуванні препарату у високих дозах спостерігалися такі побічні дії: ураження печінки (гепатоцелюлярний некроз, транзиторний холестаз), реакції гіперчутливості, лікарська лихоманка, лімфоаденопатія та тромбоцитопенія. Є повідомлення про окремі випадки нервово-м'язових розладів, поліартриту, порушення смакової чутливості та нюху, васкуліту, вовчаковоподібного синдрому, втрати, слуху, вузликового періартеріїту, шлунково-кишкових розладів (нудоти, блювоти), запаморочення, порушення еритропоезу, гемолізу , інтерстиціальної пневмонії, астми, периферичних набряків та алопеції У процесі лікування пропіцилом може виникнути збільшення щитовидної залози. Агранулоцитоз, печінкова недостатність і васкуліт є потенційно загрозливими для життя стану, таким чином, потрібне ретельне медичне спостереження за пацієнтом.Взаємодія з лікарськими засобамиУ тому випадку, якщо лікування пропілтіоурацилом проводять за схемою "блокуй і замінуй" у комбінації з левотироксином натрію, доза пропілтіоурацилу повинна бути збільшена. Тиреостатичний ефект пропілтіоурацилу може знижуватися при одночасному або попередньому застосуванні йодовмісних препаратів або рентгеноконтрастних речовин. У зв'язку зі здатністю пропілтіоурацилу впливати на ефект вільних активних фракцій пропранололу та похідних кумарину, може знадобитися додаткова корекція дози цих лікарських засобів. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиПропіцил приймають внутрішньо кожні 6-8 годин. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини. Дорослі, підлітки та діти віком від 10 років. На початку лікування дорослим та дітям старше 10 років призначають по 75-100 мг (1,5-2 таблетки) на день. Підтримуюча доза становить від 50 мг до 150 мг (від 1 до 3 таблеток) на день. У тяжких випадках та після попереднього навантаження йодом початкову добову дозу збільшують до 300-600 мг (6-12 таблеток на день, розподілених на 4-6 разових доз). Діти віком від 6 до 10 років отримують на початку лікування 50-150 мг (1-3 таблетки) на день, а при підтримуючому лікуванні близько 25-50 мг (0,5-1 таблетка) на день. Дітям до 3 років препарат розчиняють у воді до тонкої суспензії, яку готують безпосередньо перед прийомом. При гіпертиреозі у новонароджених призначають по 5-10 мг на 1 кг маси тіла на день (добову дозу розподіляють на 3 прийоми). За відсутності відповіді лікування рекомендується збільшення дози на 50-100%. Підтримуюча доза становить 3-4 мг на 1 кг маси тіла щодня. Відповідно до періоду напіввиведення материнського імуноглобуліну через 2-3 місяці очікується спонтанне відновлення функцій щитовидної залози. Літнім людям рекомендується нижча доза. Згідно з наявними даними, у пацієнтів з нирковою недостатністю або тих, хто перебуває на гемодіалізі, не виникає потреби в коригуванні дози. При захворюваннях печінки препарат можна застосовувати у дозах, що рекомендуються, з урахуванням відповідних протипоказань. Тривалість лікування визначається індивідуальною потребою пацієнта. Досвід терапевтичного застосування препарату Пропіцил показує, що тривалість лікування тиреотоксикозу при дифузному токсичному зобі та токсичній аденомі щитовидної залози повинна становити 1,5-2 роки. При підготовці до хірургічного втручання або лікування радіоактивним йодом тривалість застосування препарату має відповідати індивідуальній потребі пацієнта. Пропіцил може використовуватися для лікування дифузного токсичного зоба як у вигляді монотерапії, так і у схемі "блокуй-заміняй" у комбінації з левотироксином натрію.ПередозуванняВипадки гострої інтоксикації Пропіцилом не спостерігалося. Хронічна передозування призводить до розвитку зобу та гіпотиреозу із симптомами, залежними від тяжкості гіпотиреозу, обумовленого специфічною дією антитиреоїдного засобу. Лікування. Спеціальних заходів/заходів немає. Ефективність промивання шлунка та ендоскопічного видалення залишків таблеток дуже сумнівна через швидке всмоктування активної речовини. При розвитку зобу та гіпотиреозу, що супроводжується симптомами, що корелюються з тяжкістю гіпотиреозу, та обумовленого хронічним передозуванням препарату Пропіцил, лікування препаратом припиняють. Замісну терапію левотироксином натрію проводять у разі, якщо це виправдовується ступенем тяжкості гіпотиреозу чи розвитку зоба. Як правило, після відміни Пропіцилу очікується спонтанне відновлення функції щитовидної залози.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАгранулоцитоз може розвинутись протягом кількох годин. Оскільки в більшості випадків розвиток агранулоцитозу не можна передбачити навіть при постійному спостереженні за морфологічною картиною крові, пацієнт повинен бути поінформований про клінічні симптоми агранулоцитозу (лихоманка, нездужання, тонзилярна ангіна, стоматит) та необхідність негайного дослідження картини крові. Перед початком лікування Пропіцилом потрібний повний аналіз крові. Під час лікування антитиреоїдним засобом необхідний контроль функціонального стану щитовидної залози (визначення концентрації тироїдних гормонів та/або ТТГ крові). Лікування надто високими дозами антитиреоїдного засобу призводить до появи або збільшення вже існуючого зоба. Це слід пам'ятати насамперед при загрудному чи внутригрудном зобі, що пов'язані з небезпекою здавлювання анатомічних структур у середостінні. При патологічній зміні числа формених елементів крові та підвищенні активності трансміназ Пропіцил можна застосовувати лише під суворим наглядом лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Ні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕмульсія – 1 мл:. Діюча речовина: пропофол – 10,0 мг; допоміжні речовини: соєвих бобів олія – 100,0 мг, лецитин – 12,0 мг, гліцерол (гліцерин) – 22,5 мг, натрію гідроксид – 0,013 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл. Емульсія для інфузій 10 мг/мл. По 20 мл у флаконі скляному, закупореному пробкою гумовою і обжатим алюмінієвим ковпачком. По 5 флаконів у контурній комірковій упаковці. 1 контурне осередкове упакування разом з інструкцією з медичного застосування в пачці з картону. По 50 мл у скляному флаконі, закупореному пробкою гумовою і обжатим ковпачком алюмінієвим. По 1 флакону разом із інструкцією з медичного застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиБіла або майже біла гомогенна емульсія, вільна від твердих частинок та великих масляних крапель.Фармакотерапевтична групаЗасіб для загальної неінгаляційної анестезії.ФармакокінетикаПропофол на 98% зв'язується із білками плазми. Кінетика пропофолу після внутрішньовенної болюсної ін'єкції або припинення інфузії може бути представлена у вигляді відкритої трикамерної моделі. Перша фаза швидкого розподілу (період напіввиведення 2-4 хвилини), друга фаза швидкої елімінації (період напіввиведення 30 – 60 хвилин). Далі слідує більш повільна кінцева фаза (період напіввиведення 200 - 300 хвилин), для якої характерний перерозподіл пропофолу зі слабоперфузів тканини в кров. Пропофол швидко розподіляється та швидко виводиться з організму (загальний кліренс дорівнює 1,5-2 л/хв). Виведення здійснюється шляхом метаболізму переважно у печінці, внаслідок чого утворюються кон'югати пропофолу та відповідний йому хінол, виведення яких здійснюється нирками. При застосуванні пропофолу для підтримки анестезії його концентрація в крові асимптотично досягає рівноважного значення, що відповідає швидкості введення. У межах рекомендованих швидкостей інфузії фармакокінетика пропофолу має лінійний характер.ФармакодинамікаПропофол (2,6-біс-(1-метилетил)фенол) є короткодіючим засобом для загальної анестезії зі швидким початком дії протягом приблизно 30 - 40 секунд. Тривалість дії після одноразового болюсного введення коротка та залежно від метаболізму та здатності до виведення становить від 4 до 6 хвилин. Зазвичай вихід із загальної анестезії відбувається швидко. Механізм дії пропофолу, як і всіх засобів для загальної анестезії, недостатньо зрозумілий. Як правило, при застосуванні пропофолу для вступної анестезії та для її підтримки спостерігається зниження середнього артеріального тиску (АТ) та невеликі зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС). Тим не менш, гемодинамічні параметри зазвичай залишаються відносно стійкими під час підтримки анестезії та частота несприятливих змін гемодинамічних низька. Хоча після введення препарату може виникати пригнічення дихання, будь-які з цих ефектів якісно подібні до тих, що виникають при застосуванні інших внутрішньовенних анестезуючих засобів і легко піддаються контролю в клінічних умовах. Пропофол зменшує церебральний кровотік, внутрішньочерепний тиск та знижує церебральний метаболізм. Зменшення внутрішньочерепного тиску більш виражене у пацієнтів із спочатку підвищеним внутрішньочерепним тиском. Вихід з наркозу зазвичай відбувається швидко, з ясною свідомістю і низькою ймовірністю виникнення головного болю. Як правило, після анестезії пропофолом випадки післяопераційної нудоти та блювання трапляються рідше, ніж після інгаляційної анестезії. Можливо, це пов'язано із протиблювотним ефектом пропофолу. Пропофол при концентраціях, що зазвичай досягаються в клінічних умовах, не пригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз.Показання до застосуванняІндукція та підтримка загальної анестезії; седація пацієнтів, які отримують інтенсивну терапію та перебувають на штучній вентиляції легень (ШВЛ); седація пацієнтів, які перебувають у свідомості, під час проведення хірургічних чи діагностичних процедур.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пропофолу, сої, арахісу або будь-якого компонента препарату. Індукція та підтримка загальної анестезії у дітей молодше 1 місяця. Седація пацієнтів віком до 16 років, які перебувають на ШВЛ, під час інтенсивної терапії. Седація пацієнтів віком до 1 місяця, що перебувають у свідомості, під час проведення хірургічних та діагностичних процедур. Вагітність, а також використання в акушерській практиці, крім переривання вагітності в першому триместрі. Період грудного вигодовування. З обережністю:. Як і при застосуванні інших засобів для неінгаляційної загальної анестезії, слід виявляти обережність щодо пацієнтів із серцево-судинними, респіраторними, нирковими або печінковими порушеннями, а також стосовно пацієнтів з епілепсією, гіповолемією, порушеннями ліпідного обміну або у ослаблених пацієнтів.Вагітність та лактаціяВагітність. Препарат не слід застосовувати під час вагітності. Проте, пропофол застосовують під час переривання вагітності у першому триместрі. Акушерство. Препарат проникає через плацентарний бар'єр і може мати пригнічуючу дію на плід. Не слід застосовувати в акушерстві як анестезуючий засіб. Період грудного вигодовування. Невелика кількість препарату потрапляє до грудного молока. У зв'язку із цим не рекомендується годування груддю протягом 24 годин після введення препарату.Побічна діяСпільне. Як правило, індукція анестезії протікає з мінімальними ознаками збудження. Побічні реакції, що найчастіше зустрічаються, є передбачуваними з точки зору фармакології побічними ефектами будь-якого засобу для загальної анестезії, наприклад, зниження артеріального тиску. Випадки, про які повідомлялося у зв'язку з анестезією та інтенсивною терапією, можуть бути також пов'язані з процедурами, що проводяться, або зі станом пацієнта. Дуже часто (≥ 1/10) Загальні розлади та порушення у місці введення Біль у місці ін'єкції при індукції анестезії (1) Часто (≥ 1/100-< 1/10) Загальні Синдром "скасування" у дітей (4) З боку серцево-судинної системи Зниження або підвищення артеріального тиску (2), брадикардія (3), тахікардія, "приплив" крові у дітей (4) З боку шлунково-кишкового тракту Блювота, нудота під час пробудження З боку центральної нервової системи Головний біль під час пробудження З боку дихальної системи Під час індукції анестезії гіпервентиляція, тимчасове апное, кашель, гикавка Нечасто (≥ 1/1000-< 1/100) З боку серцево-судинної системи Аритмія, тромбози, флебіти Рідко (≥ 1/10 000-< 1/1 000) З боку центральної нервової системи Епілептиформні напади, включаючи судоми та опистотонус під час індукції анестезії, підтримання анестезії та пробудження; ейфорія Дуже рідко (< 1/10 000) З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Рабдоміоліз (5) Процедурні ускладнення Післяопераційна лихоманка З боку шлунково-кишкового тракту Панкреатит З боку нирок та сечовивідних шляхів Знебарвлення сечі при тривалому введенні З боку імунної системи Анафілаксія може виявлятися як ангіоневротичного набряку, бронхоспазму, еритеми, зниження артеріального тиску. Алергічні реакції, спричинені олією соєвих бобів З боку репродуктивної системи Сексуальне розгальмовування З боку серцево-судинної системи Асистолія, набряк легенів З боку центральної нервової системи Пізні епілептиформні напади, що розвиваються за кілька годин або днів; ризик судом у пацієнтів з епілепсією; післяопераційний несвідомий стан (1) Біль у місці введення можна зменшити за допомогою введення препарату у великі за розміром вени передпліччя та ліктьового згину. Больові відчуття також можуть бути зменшені при сумісному введенні препарату з лідокаїном. При сумісному введенні лідокаїну рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000) спостерігалися запаморочення, блювання, сонливість, судоми, брадикардія, аритмії серця та шок. (2) Зниження артеріального тиску може спричинити необхідність внутрішньовенного введення рідини та зменшення швидкості введення препарату. (3) Серйозні випадки брадикардії трапляються рідко. Є окремі повідомлення про прогресування брадикардії до асистолії. (4) Виникає під час різкого припинення застосування препарату під час інтенсивної терапії. (5) Відомо про дуже поодинокі випадки рабдоміолізу при застосуванні препарату в дозі більше 4 мг/кг/год для седації при інтенсивній терапії. Під час індукції анестезії залежно від дози препарату та супутньої терапії може спостерігатись незначне збудження. У дуже рідкісних випадках при застосуванні препарату в дозах більше 4 мг/кг/год для седації при інтенсивній терапії повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу, гіперкаліємії та серцевої недостатності, іноді з летальним кінцем. Повідомлялося про випадки дистонії, дискінезії та гіперліпідемії. У фазі пробудження іноді може спостерігатися озноб, відчуття холоду, запаморочення, кашель.Взаємодія з лікарськими засобамиПропофол може використовуватися у поєднанні зі спинальною та епідуральною анестезією, засобами для премедикації, інгаляційним наркозом, анальгетиками, міорелаксантами або місцевими анестетиками. Нижчі дози пропофолу можуть бути потрібні в тих випадках, коли загальна анестезія використовується як доповнення до застосовуваних методів регіонарної анестезії. Деякі препарати з центральним механізмом дії можуть спричинити гемодинамічні порушення та посилити пригнічення дихальної системи. Бензодіазепіни, парасимпатолітики та інгаляційні анестетики у поєднанні з пропофолом можуть спричинити пролонгацію анестезії та знизити частоту дихання. Після додаткової премедикації наркотичними аналгетиками можливе посилення та продовження седативної дії пропофолу, а також збільшення частоти та тривалості апное. Слід брати до уваги, що застосування пропофолу на тлі премедикації, одночасно з інгаляційними анестетиками або анальгетиками, може потенціювати анестезію та побічні ефекти з боку серцево-судинної системи. Сполучене застосування з пропофолом препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, наприклад, алкоголю, загальних анестетиків, наркотичних анальгетиків призводить до вираженого прояву їхньої седативної дії, що може стати причиною тяжкого пригнічення дихання та серцевої діяльності. Після введення фентанілу можливе скороминуще підвищення концентрації пропофолу в крові, що супроводжується збільшенням ймовірності апное. Після введення суксаметонію або неостигміну метилсульфату можуть виникнути брадикардія та зупинка серця. У пацієнтів, які отримують циклоспорин, при введенні жирових емульсій (таких як пропофол) описані випадки лейкоенцефалопатії.Спосіб застосування та дозиПрепарат повинен застосовуватися лише у стаціонарах або відповідним чином обладнаних денних стаціонарах персоналом, який має спеціальну підготовку з анестезіології або інтенсивної терапії. Під постійним моніторингом повинні знаходитися функції дихання та кровообігу. Повинні бути забезпечені умови підтримки прохідності дихальних шляхів, ШВЛ, і навіть умови реанімаційних заходів. Для седації при проведенні хірургічних або діагностичних процедур препарат не повинен вводитись персоналом, який проводить хірургічну операцію або діагностичну процедуру. Дозу препарату необхідно підбирати індивідуально з урахуванням премедикації та відповіді пацієнта. Як правило, при застосуванні препарату потрібне додаткове введення аналгетичних препаратів. Дорослі. Індукція загальної анестезії. Незалежно від того, проведена або не проведена премедикація пацієнту, рекомендується титрувати дозу препарату (у вигляді болюсної ін'єкції або інфузії приблизно 40 мг (4 мл) кожні 10 секунд для дорослих пацієнтів із задовільним станом здоров'я) залежно від реакції пацієнта до появи клінічних ознак. . Більшість дорослих пацієнтів віком до 55 років доза препарату становить 1,5 - 2,5 мг/кг маси тіла. Необхідну загальну дозу можна зменшити шляхом зменшення швидкості введення (від 2 до 5 мл (20 - 50 мг/хв)). Для пацієнтів віком від 55 років потрібна, як правило, доза нижче. Пацієнтам III та IV класів за шкалою ASA (American Society of Anesthesiologist – Американське товариство анестезіологів) слід вводити препарат із меншою швидкістю (приблизно 2 мл (20 мг) кожні 10 секунд). Підтримка загальної анестезії. Анестезію можна підтримувати запровадженням Пропофол-Ново шляхом безперервної інфузії або повторних болюсних ін'єкцій для попередження ознак недостатньої анестезії. Нормалізація стану після анестезії відбувається зазвичай швидко, тому важливо підтримувати введення препарату Пропофол-Ново до закінчення процедури. Безперервна інфузія. Необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але зазвичай швидкість в межах 4-12 мг/кг/год забезпечує підтримання адекватної анестезії. При менш стресових хірургічних втручаннях, наприклад, малоінвазивних, зазвичай, достатньо підтримує дози близько 4 мг/кг/год. Літнім пацієнтам, пацієнтам з нестабільним загальним станом, з порушенням функції серця, гіповолемією та пацієнтам III-IV класів ризику за класифікацією ASA доза може бути зменшена залежно від тяжкості стану та методу анестезії. Повторне болюсне введення. Якщо застосовувати техніку, що включає повторні болюсні ін'єкції, використовується введення зростаючих доз від 25 мг (2,5 мл) до 50 мг (5 мл) відповідно до клінічної необхідності. У літніх пацієнтів швидке болюсне введення (одноразове або багаторазове) недоцільне, оскільки воно може призвести до пригнічення серцевої та дихальної діяльності. Седація під час інтенсивної терапії. Для забезпечення седативного ефекту при інтенсивній терапії рекомендується вводити препарат безперервною інфузією. Швидкість інфузії має залежати від необхідної глибини седативного ефекту. Для більшості пацієнтів достатній седативний ефект можна досягти при введенні препарату в дозі 0,3 - 4 мг/кг/год. Верхня межа швидкості інфузії для забезпечення седативного ефекту в умовах реанімації не повинна перевищувати 4 мг/кг/год, за винятком випадків, коли користь перевищує ризики. Препарат Пропофол-Ново не показаний для забезпечення седативного ефекту при інтенсивній терапії пацієнтів віком до 16 років. Введення препарату за допомогою системи ІЦК (інфузії за цільовою концентрацією) для седації пацієнтів під час інтенсивної терапії не рекомендується. Седація під час проведення хірургічних та діагностичних процедур. Для забезпечення седації при проведенні хірургічних або діагностичних процедур пропофол може застосовуватися ізольовано або у комбінації з місцевою або провідниковою анестезією. Швидкість введення препарату та дозу слід підбирати індивідуально та титрувати залежно від клінічної відповіді. Для більшості пацієнтів для настання седативного ефекту потрібне введення від 0,5 до 1 мг/кг препарату протягом 1 - 5 хв. Підтримка седативного ефекту можна забезпечувати шляхом титрування інфузії препарату до рівня седативного ефекту; більшості пацієнтів необхідно від 1,5 до 4,5 мг/кг/ч. Крім інфузії можна проводити болюсне введення від 10 до 20 мг, якщо необхідно швидке настання глибокого седативного ефекту. Для пацієнтів старше 55 років і для пацієнтів III - IV класу ризику за класифікацією ASA може знадобитися зниження дози та швидкості введення препарату. ДІТИ. Введення пропофолу дітям за допомогою системи ІЦК не рекомендується. Індукція загальної анестезії. Пропофол-Ново не рекомендується для індукції анестезії дітям до 1 місяця. При застосуванні як вступної анестезії дітям Пропофол-Ново рекомендується вводити повільно до появи клінічних ознак анестезії. Дозу слід коригувати відповідно до віку та/або маси тіла. Для більшості дітей віком від 8 років для індукції необхідно зазвичай приблизно 2,5 мг/кг маси тіла. Для дітей віком до 8 років, особливо у віці від 1 місяця до 3-х років, необхідна доза може бути вищою (2,5 - 4 мг/кг). Для дітей III-IV класів ризику за класифікацією ASA рекомендуються знижені дози. Підтримка загальної анестезії. Пропофол-Ново не рекомендується для підтримки анестезії у дітей віком до 1 місяця. Анестезію можна підтримувати шляхом введення Пропофол-Ново як безперервної інфузії або повторних болюсних ін'єкцій для попередження клінічних ознак недостатньої анестезії. Необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але швидкість в межах 9-15 мг/кг/годину, як правило, забезпечує підтримку адекватної анестезії. Для дітей віком від 1 місяця до 3 років, у порівнянні зі старшими дітьми, можуть бути потрібні більш високі дози препарату в межах діапазону рекомендованих доз. Дозу слід коригувати індивідуально та з особливою увагою контролювати адекватність анестезії. Для дітей III-IV класів ризику за класифікацією ASA рекомендуються нижчі дози. Седація під час інтенсивної терапії. Пропофол не рекомендується застосовувати для седації у дітей віком 16 років та молодше, оскільки його безпека та ефективність при цьому застосуванні поки що не підтверджені. При неліцензованому застосуванні пропофолу були відмічені серйозні несприятливі явища, включаючи випадки летального результату, хоча причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням препарату не було встановлено. Ці несприятливі явища найчастіше спостерігалися у дітей із наявністю інфекцій дихальних шляхів, яким вводили дози, що перевищують рекомендовані дози для дорослих. Седація під час проведення хірургічних та діагностичних процедур. Пропофол не рекомендується застосовувати у дітей віком до 1 місяця. Для забезпечення седації при проведенні хірургічних або діагностичних процедур пропофол може застосовуватися ізольовано або у комбінації з місцевою або провідниковою анестезією. Швидкість введення препарату та дозу слід підбирати індивідуально та титрувати залежно від клінічної відповіді. Для більшості пацієнтів для настання седативного ефекту необхідно введення від 1 мг до 2 мг/кг препарату протягом як мінімум 1 хв. Підтримка седативного ефекту можна забезпечувати шляхом титрування інфузії препарату до рівня седативного ефекту; більшості пацієнтів необхідно від 1,5 до 9 мг/кг/ч. Крім інфузії можна проводити болюсне введення в дозі до 1 мг/кг, якщо необхідно швидке настання глибокого седативного ефекту. У пацієнтів III - IV класу ризику за класифікацією ASA може знадобитися зниження дози та швидкості введення препарату. Спосіб запровадження. Для внутрішньовенного введення. Тільки для одноразового застосування. Перед використанням флакон слід струшувати. Якщо після струшування спостерігається розшарування емульсії, препарат не можна використовувати. Використовувати тільки в тому випадку, якщо емульсія є гомогенною, а упаковка не пошкоджена. Перед застосуванням гумовий затор флакона обробити спиртом. Оскільки Пропофол-Ново є жировою емульсією, що не містить консервантів і не володіє протимікробною активністю, препарат може бути сприятливим середовищем для швидкого зростання мікроорганізмів. Емульсію слід набирати в стерильний шприц або крапельницю відразу після відкриття упаковки. Введення препарату слід розпочинати без затримки. Протягом усього періоду введення Пропофол-Ново необхідно дотримуватись правил асептичної роботи з препаратом та системою для парентерального вливання. При сумісному введенні Пропофол-Ново з іншими лікарськими засобами та розчинами в одній і тій же системі, введення останніх рекомендується здійснювати через трійник із клапаном у безпосередній близькості до місця введення препарату. Пропофол-Ново не можна вводити через мікробіологічний фільтр. Препарат Пропофол-Ново та будь-яка інфузійна система, що містить Пропофол-Ново, призначені лише для одноразового введення одного пацієнта. Будь-які залишки емульсії Пропофол-Ново після застосування слід знищити. Загальний час введення препарату через інфузійну систему не повинен перевищувати 12 годин. Через 12 годин використання інфузійну систему, що містить Пропофол-Ново, або ємність із препаратом слід замінити. Препарат не викликає аналгетичної дії і тому, як правило, крім пропофолу-Ново необхідно введення додаткових аналгетичних засобів. Для інфузії препарат Пропофол-Ново можна застосовувати нерозбавленим або розведеним лише 5% розчином декстрози в мішках з ПВХ для інфузії або скляних флаконах для інфузій. Розведення, співвідношення якого має перевищувати 1:5 (2 мг пропофолу на 1 мл), слід проводити в асептичних умовах безпосередньо перед введенням; розчин слід використовувати протягом 6 годин після розведення. При застосуванні розведеного препарату Пропофол-Ново рекомендується, щоб об'єм 5% розчину декстрози, видалений з мішка для інфузій під час процесу розведення, повністю замінювався обсягом емульсії препарату Пропофол-Ново (див. нижче таблицю з розведення та одночасного застосування). Розведений препарат можна вводити з використанням різних технік контролю за проведенням інфузії, але застосування тільки набору для інфузії не дозволяє повністю уникнути випадкового неконтрольованого інфузійного введення великих обсягів розведеного препарату Пропофол-Ново. Бюретки, лічильники крапель або насоси, що дозують, завжди повинні входити до складу лінії для інфузії. Ризик неконтрольованої інфузії завжди слід враховувати при розрахунку максимального обсягу препарату Пропофол-Ново в бюретці. При застосуванні нерозведеного препарату Пропофол-Ново для підтримки анестезії рекомендується для контролю швидкості введення завжди використовувати таке обладнання, як шприцевий насос або волюметричний інфузійний насос. Сумісність електронного обладнання має бути забезпечена. Препарат Пропофол-Ново можна вводити через Y-подібний конектор, встановлений поруч із місцем ін'єкції, при інфузії наступних препаратів:. 5% розчин декстрози для інфузій; 0,9% розчин хлориду натрію для інфузій; 4% розчин декстрози з 0,18% розчином хлориду натрію для інфузій. Попередньо заповнений скляний шприц має менший фракційний опір поршня в порівнянні з одноразовим пластиковим шприцом, і легше приводиться в рух. Тому при введенні препарату Пропофол-Ново вручну за допомогою попередньо заповненого шприца систему для інфузії між шприцем і пацієнтом не можна залишати відкритою за відсутності нагляду з боку медичного персоналу. Відповідна сумісність має бути забезпечена у випадку, коли попередньо заповнений шприц використовується у шприцевому насосі. Зокрема, конструкція насоса повинна запобігати сифонуванню та повинна мати сигналізатор закупорки при тиску не більше 1000 мм рт. ст. Якщо використовується програмований або еквівалентний насос, що дозволяє використовувати різні шприци, то у разі застосування препарату Пропофол-Ново у вигляді попередньо заповненого шприца вибирається режим "В-D" 50/60 мл PLASTIPAK. Препарат Пропофол-Ново можна попередньо змішувати з альфентаніл для ін'єкцій, що містить 500 мкг/мл альфентанілу в об'ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1. Суміші слід готувати в асептичних умовах та використовувати протягом 6 годин після приготування. Для зменшення больових відчуттів на початку введення препарат Пропофол-Ново можна змішати з 0,5% або 1% розчином лідокаїну для ін'єкцій, що не містить консервантів (див. нижче таблицю з розведення та одночасного застосування). У цьому випадку слід проводити попередні шкірні проби на переносимість лідокаїну. Увага: лідокаїн протипоказаний пацієнтам зі спадковою гострою порфірією! Вказівки щодо цільових концентрацій пропофолу наведені нижче. У зв'язку з індивідуальними відмінностями фармакокінетики та фармакодинаміки пропофолу пацієнтам, незалежно від того, чи проведена їм премедикація, цільову концентрацію пропофолу слід титрувати залежно від клінічної відповіді з метою досягнення необхідної глибини анестезії. Індукція та підтримка загальної анестезії. У дорослих пацієнтів до 55 років анестезія, як правило, може бути індукована цільовими концентраціями пропофолу в діапазоні від 4 до 8 мкг/мл. Початкова цільова концентрація 4 мкг/мл рекомендується для пацієнтів, яким проведена премедикація, а концентрація 6 мкг/мл – для пацієнтів, яким не проводилась премедикація. Час індукції при цільових концентраціях знаходиться в межах, як правило, 60 - 120 секунд. Вищі цільові концентрації призведуть до швидкої індукції анестезії, але можуть спричинити більш виражене пригнічення гемодинаміки та дихання. Найменшу початкову цільову концентрацію слід застосовувати пацієнтам віком від 55 років та пацієнтам III та IV класів ризику за класифікацією ASA. Цільову концентрацію надалі можна поступово збільшувати на величину від 0,5 до 1 мкг/мл з інтервалами за 1 хв для досягнення поступової індукції анестезії. Як правило, необхідна додаткова аналгезія, і величина, на яку можна знижувати цільові концентрації для підтримки анестезії, залежатиме від кількості аналгетиків, що застосовуються одночасно. Цільові концентрації пропофолу в межах від 3 до 6 мкг/мл зазвичай підтримують достатній рівень анестезії. Прогнозована концентрація пропофолу для пробудження, як правило, знаходиться в межах від 1 до 2 мкг/мл, і залежить від рівня аналгезії в період підтримання наркозу. Забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії. Зазвичай необхідні цільові концентрації пропофолу у крові в діапазоні 0,2 - 2 мкг/мл. Введення препарату слід розпочинати з низької цільової концентрації, яку слід титрувати залежно від реакції пацієнта для досягнення необхідної глибини седативного ефекту. Розведення препарату Пропофол-Ново та одночасне застосування з іншими лікарськими засобами або інфузійними розчинами. Метод одночасного застосування Добавка або розчинник Приготування Застереження Попереднє змішування 5% розчин декстрози для внутрішньовенної інфузії Змішати 1 частину препарату Пропофол-Ново (10 мг/мл) та 4 частини 5 % розчину декстрози для внутрішньовенних інфузій у мішках із ПВХ або у скляних флаконах для інфузій. При розведенні в мішках з ПВХ рекомендується, щоб мішок був повним, а розведений розчин готувати шляхом видалення частин об'єму розчину для інфузій із заміщенням еквівалентів обсягом препарату Пропофол-Ново. Готувати в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. Суміш зберігає стабільність протягом 6 годин. Лідокаїну гідрохлорид для ін'єкцій (0,5% або 1% розчин без консервантів) Змішати 20 частин препарату Пропофол-Ново (10 мг/мл) та 1 частину 0,5 % або 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду для ін'єкцій. Готувати суміш у асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Застосовувати лише індукції. Альфентаніл для ін'єкцій (500 мкг/мл) Змішати препарат Пропофол-Ново з альфентаніл для ін'єкцій в об'ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1. Готувати суміш у асептичних умовах; використовувати протягом 6 годин після приготування Одночасне введення за допомогою Y-подібного конектора 5% розчин декстрози для внутрішньовенного введення Одночасне введення здійснювати за допомогою Y-подібного конектора. Розмістити Y-подібний конектор поруч із місцем ін'єкції. 0,9% розчин натрію хлориду для інфузій Див. вище. Див. вище. 4% розчин декстрози з 0,18% розчином хлориду натрію для інфузій. Див. вище. Див. вище. У разі застосування лідокаїну для розведення препарату необхідно врахувати інформацію щодо безпеки лідокаїну. Міорелаксанти, такі як атракуріум і мівакуріум, можна вводити через інфузійну систему, яка використовується для введення Пропофол-Ново, тільки після її промивання. Тривалість застосування має перевищувати 7 днів.ПередозуванняСимптоми: пригнічення серцево-судинної та дихальної систем. У разі пригнічення дихання слід провести ШВЛ із киснем. При порушенні функції серцево-судинної системи голову пацієнта слід опустити вниз, у тяжких випадках може знадобитися введення плазмозамінних та пресорних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри використанні препарату під час хірургічних або діагностичних процедур для седації зі збереженням свідомості необхідне постійне спостереження за пацієнтом для виявлення ранніх ознак зниження артеріального тиску, обструкції дихальних шляхів та недостатнього насичення крові киснем. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та іншими серйозними порушеннями функції серця пропофол можна вводити лише з винятковою обережністю та під постійним наглядом. Кліренс пропофолу залежить від кровотоку, таким чином спільно використовувані препарати, що зменшують серцевий викид, також знижують кліренс пропофолу. Перед початком застосування пропофолу слід домогтися компенсації серцево-судинної або дихальної недостатності та гіповолемії. Перед введенням в анестезію пацієнта з епілепсією необхідно переконатися, що він отримує протиепілептичну терапію, оскільки введення пропофолу може підвищити ризик розвитку судом. Пропофол не знижує тонусу блукаючого нерва, його застосування може стати причиною виникнення брадикардії (іноді вираженої), а також асистолії. Перед введенням в анестезію або в процесі підтримки анестезії пропофолом слід розглянути можливість внутрішньовенного введення м-холіноблокаторів, особливо у випадках ймовірного посиленого тонусу блукаючого нерва або при застосуванні пропофолу спільно з іншими препаратами, здатними викликати брадикардію. Пропофол не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які проходять електросудомну терапію. Як і інші седативні засоби, препарат при застосуванні під час хірургічних процедур може спричинити мимовільні рухи пацієнтів. При процедурах, які потребують дотримання нерухомості, ці рухи можуть бути небезпечними для дільниці оперативного втручання. Належну увагу слід приділяти пацієнтам з порушеннями ліпідного обміну та іншими станами, які потребують обережного застосування жирових емульсій. Якщо пацієнт отримує парентеральне харчування, необхідно враховувати кількість жиру, що надходить при інфузії пропофолу 10 мг/мл (1 мл препарату містить 0,1 г жиру). Враховуючи вищу дозу для пацієнтів з тяжким ступенем ожиріння, слід враховувати ризик впливу гемодинамічних ефектів на серцево-судинну систему. Як і при застосуванні інших анестетиків протягом періоду відновлення можлива сексуальна розгальмованість. Особливої обережності слід дотримуватись у пацієнтів з високим внутрішньочерепним тиском та низьким середнім артеріальним тиском, враховуючи підвищений ризик значного зниження внутрішньочерепного перфузійного тиску. Повідомлялося про рідкісні випадки метаболічного ацидозу, змін на ЕКГ (аналогічних змін ЕКГ при синдромі Бругада, включаючи підйом сегмента ST), рабдоміолізу, гіперкаліємії, порушень функцій печінки та нирок, гіперліпідемії та/або швидко прогресуючу серцеву недостатність, у деяких випадках зі смертельним наслідком у тяжкохворих пацієнтів, які отримують пропофол для седації під час інтенсивної терапії. Найбільш ймовірними факторами ризику перерахованих подій були зниження забезпечення тканин киснем, серйозні неврологічні травми та/або сепсис, високі дози фармакологічно активних засобів: вазоконстрикторів, стероїдів, кардіотонічних засобів та/або пропофолу (зазвичай при введенні зі швидкістю більше 4 мг/кг 48 год). Усі седативні та терапевтичні препарати, що використовуються під час інтенсивної терапії,повинні титруватися для підтримки необхідного постачання тканин киснем та оптимальних гемодинамічних параметрів. Рекомендується по можливості не перевищувати дозу 4 мг/кг/год для седації пацієнтів, які перебувають на ШВЛ за умов відділень інтенсивної терапії. Необхідний адекватний період для спостереження за пацієнтом для забезпечення повного відновлення після загальної анестезії. У дуже рідкісних випадках після застосування препарату можлива відсутність свідомості у післяопераційному періоді, що може супроводжуватися підвищенням м'язового тонусу. Незважаючи на спонтанне пробудження, за пацієнтом, який перебуває у несвідомому стані, потрібне належне спостереження. Перед випискою пацієнта з клініки слід переконатися у повному відновленні після загальної анестезії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. При застосуванні препарату необхідно утримуватися від керування транспортними засобами, механізмами та від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Дія пропофолу зазвичай припиняється через 12 годин після введення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕмульсія - 1 мл: Діюча речовина: пропофол – 10,0 мг; допоміжні речовини: соєвих бобів олія – 100,0 мг, лецитин – 12,0 мг, гліцерол (гліцерин) – 22,5 мг, натрію гідроксид – 0,013 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл. Емульсія для інфузій 10 мг/мл. По 20 мл у флаконі скляному, закупореному пробкою гумовою і обжатим алюмінієвим ковпачком. По 5 флаконів у контурній комірковій упаковці. 1 контурне осередкове упакування разом з інструкцією з медичного застосування в пачці з картону. По 50 мл у скляному флаконі, закупореному пробкою гумовою і обжатим ковпачком алюмінієвим. По 1 флакону разом із інструкцією з медичного застосування у пачці з картону.Опис лікарської формиБіла або майже біла гомогенна емульсія, вільна від твердих частинок та великих масляних крапель.Фармакотерапевтична групаЗасіб для загальної неінгаляційної анестезії.ФармакокінетикаПропофол на 98% зв'язується із білками плазми. Кінетика пропофолу після внутрішньовенної болюсної ін'єкції або припинення інфузії може бути представлена у вигляді відкритої трикамерної моделі. Перша фаза швидкого розподілу (період напіввиведення 2-4 хвилини), друга фаза швидкої елімінації (період напіввиведення 30 – 60 хвилин). Далі слідує більш повільна кінцева фаза (період напіввиведення 200 - 300 хвилин), для якої характерний перерозподіл пропофолу зі слабоперфузів тканини в кров. Пропофол швидко розподіляється та швидко виводиться з організму (загальний кліренс дорівнює 1,5-2 л/хв). Виведення здійснюється шляхом метаболізму переважно у печінці, внаслідок чого утворюються кон'югати пропофолу та відповідний йому хінол, виведення яких здійснюється нирками. При застосуванні пропофолу для підтримки анестезії його концентрація в крові асимптотично досягає рівноважного значення, що відповідає швидкості введення. У межах рекомендованих швидкостей інфузії фармакокінетика пропофолу має лінійний характер.ФармакодинамікаПропофол (2,6-біс-(1-метилетил)фенол) є короткодіючим засобом для загальної анестезії зі швидким початком дії протягом приблизно 30 - 40 секунд. Тривалість дії після одноразового болюсного введення коротка та залежно від метаболізму та здатності до виведення становить від 4 до 6 хвилин. Зазвичай вихід із загальної анестезії відбувається швидко. Механізм дії пропофолу, як і всіх засобів для загальної анестезії, недостатньо зрозумілий. Як правило, при застосуванні пропофолу для вступної анестезії та для її підтримки спостерігається зниження середнього артеріального тиску (АТ) та невеликі зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС). Тим не менш, гемодинамічні параметри зазвичай залишаються відносно стійкими під час підтримки анестезії та частота несприятливих змін гемодинамічних низька. Хоча після введення препарату може виникати пригнічення дихання, будь-які з цих ефектів якісно подібні до тих, що виникають при застосуванні інших внутрішньовенних анестезуючих засобів і легко піддаються контролю в клінічних умовах. Пропофол зменшує церебральний кровотік, внутрішньочерепний тиск та знижує церебральний метаболізм. Зменшення внутрішньочерепного тиску більш виражене у пацієнтів із спочатку підвищеним внутрішньочерепним тиском. Вихід з наркозу зазвичай відбувається швидко, з ясною свідомістю і низькою ймовірністю виникнення головного болю. Як правило, після анестезії пропофолом випадки післяопераційної нудоти та блювання трапляються рідше, ніж після інгаляційної анестезії. Можливо, це пов'язано із протиблювотним ефектом пропофолу. Пропофол при концентраціях, що зазвичай досягаються в клінічних умовах, не пригнічує синтез гормонів кори надниркових залоз.Показання до застосуванняІндукція та підтримка загальної анестезії; седація пацієнтів, які отримують інтенсивну терапію та перебувають на штучній вентиляції легень (ШВЛ); седація пацієнтів, які перебувають у свідомості, під час проведення хірургічних чи діагностичних процедур.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до пропофолу, сої, арахісу або будь-якого компонента препарату. Індукція та підтримка загальної анестезії у дітей молодше 1 місяця. Седація пацієнтів віком до 16 років, які перебувають на ШВЛ, під час інтенсивної терапії. Седація пацієнтів віком до 1 місяця, що перебувають у свідомості, під час проведення хірургічних та діагностичних процедур. Вагітність, а також використання в акушерській практиці, крім переривання вагітності в першому триместрі. Період грудного вигодовування. З обережністю: Як і при застосуванні інших засобів для неінгаляційної загальної анестезії, слід виявляти обережність щодо пацієнтів із серцево-судинними, респіраторними, нирковими або печінковими порушеннями, а також стосовно пацієнтів з епілепсією, гіповолемією, порушеннями ліпідного обміну або у ослаблених пацієнтів.Вагітність та лактаціяВагітність Препарат не слід застосовувати під час вагітності. Проте, пропофол застосовують під час переривання вагітності у першому триместрі. Акушерство Препарат проникає через плацентарний бар'єр і може мати пригнічуючу дію на плід. Не слід застосовувати в акушерстві як анестезуючий засіб. Період грудного вигодовування Невелика кількість препарату потрапляє до грудного молока. У зв'язку із цим не рекомендується годування груддю протягом 24 годин після введення препарату.Побічна діяЗагальне Як правило, індукція анестезії протікає з мінімальними ознаками збудження. Побічні реакції, що найчастіше зустрічаються, є передбачуваними з точки зору фармакології побічними ефектами будь-якого засобу для загальної анестезії, наприклад, зниження артеріального тиску. Випадки, про які повідомлялося у зв'язку з анестезією та інтенсивною терапією, можуть бути також пов'язані з процедурами, що проводяться, або зі станом пацієнта. Дуже часто (≥ 1/10) Загальні розлади та порушення у місці введення Біль у місці ін'єкції при індукції анестезії (1) Часто (≥ 1/100-< 1/10) Загальні Синдром "скасування" у дітей (4) З боку серцево-судинної системи Зниження або підвищення артеріального тиску (2), брадикардія (3), тахікардія, "приплив" крові у дітей (4) З боку шлунково-кишкового тракту Блювота, нудота під час пробудження З боку центральної нервової системи Головний біль під час пробудження З боку дихальної системи Під час індукції анестезії гіпервентиляція, тимчасове апное, кашель, гикавка Нечасто (≥ 1/1000-< 1/100) З боку серцево-судинної системи Аритмія, тромбози, флебіти Рідко (≥ 1/10 000-< 1/1 000) З боку центральної нервової системи Епілептиформні напади, включаючи судоми та опистотонус під час індукції анестезії, підтримання анестезії та пробудження; ейфорія Дуже рідко (< 1/10 000) З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Рабдоміоліз (5) Процедурні ускладнення Післяопераційна лихоманка З боку шлунково-кишкового тракту Панкреатит З боку нирок та сечовивідних шляхів Знебарвлення сечі при тривалому введенні З боку імунної системи Анафілаксія може виявлятися як ангіоневротичного набряку, бронхоспазму, еритеми, зниження артеріального тиску. Алергічні реакції, спричинені олією соєвих бобів З боку репродуктивної системи Сексуальне розгальмовування З боку серцево-судинної системи Асистолія, набряк легенів З боку центральної нервової системи Пізні епілептиформні напади, що розвиваються за кілька годин або днів; ризик судом у пацієнтів з епілепсією; післяопераційний несвідомий стан (1) Біль у місці введення можна зменшити за допомогою введення препарату у великі за розміром вени передпліччя та ліктьового згину. Больові відчуття також можуть бути зменшені при сумісному введенні препарату з лідокаїном. При сумісному введенні лідокаїну рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000) спостерігалися запаморочення, блювання, сонливість, судоми, брадикардія, аритмії серця та шок. (2) Зниження артеріального тиску може спричинити необхідність внутрішньовенного введення рідини та зменшення швидкості введення препарату. (3) Серйозні випадки брадикардії трапляються рідко. Є окремі повідомлення про прогресування брадикардії до асистолії. (4) Виникає під час різкого припинення застосування препарату під час інтенсивної терапії. (5) Відомо про дуже поодинокі випадки рабдоміолізу при застосуванні препарату в дозі більше 4 мг/кг/год для седації при інтенсивній терапії. Під час індукції анестезії залежно від дози препарату та супутньої терапії може спостерігатись незначне збудження. У дуже рідкісних випадках при застосуванні препарату в дозах більше 4 мг/кг/год для седації при інтенсивній терапії повідомлялося про випадки метаболічного ацидозу, гіперкаліємії та серцевої недостатності, іноді з летальним кінцем. Повідомлялося про випадки дистонії, дискінезії та гіперліпідемії. У фазі пробудження іноді може спостерігатися озноб, відчуття холоду, запаморочення, кашель.Взаємодія з лікарськими засобамиПропофол може використовуватися у поєднанні зі спинальною та епідуральною анестезією, засобами для премедикації, інгаляційним наркозом, анальгетиками, міорелаксантами або місцевими анестетиками. Нижчі дози пропофолу можуть бути потрібні в тих випадках, коли загальна анестезія використовується як доповнення до застосовуваних методів регіонарної анестезії. Деякі препарати з центральним механізмом дії можуть спричинити гемодинамічні порушення та посилити пригнічення дихальної системи. Бензодіазепіни, парасимпатолітики та інгаляційні анестетики у поєднанні з пропофолом можуть спричинити пролонгацію анестезії та знизити частоту дихання. Після додаткової премедикації наркотичними аналгетиками можливе посилення та продовження седативної дії пропофолу, а також збільшення частоти та тривалості апное. Слід брати до уваги, що застосування пропофолу на тлі премедикації, одночасно з інгаляційними анестетиками або анальгетиками, може потенціювати анестезію та побічні ефекти з боку серцево-судинної системи. Сполучене застосування з пропофолом препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, наприклад, алкоголю, загальних анестетиків, наркотичних анальгетиків призводить до вираженого прояву їхньої седативної дії, що може стати причиною тяжкого пригнічення дихання та серцевої діяльності. Після введення фентанілу можливе тимчасове підвищення концентрації пропофолу в крові, що супроводжується збільшенням ймовірності апное. Після введення суксаметонію або неостигміну метилсульфату можуть виникнути брадикардія та зупинка серця. У пацієнтів, які отримують циклоспорин, при введенні жирових емульсій (таких як пропофол) описані випадки лейкоенцефалопатії.Спосіб застосування та дозиПрепарат повинен застосовуватися лише у стаціонарах або відповідним чином обладнаних денних стаціонарах персоналом, який має спеціальну підготовку з анестезіології або інтенсивної терапії. Під постійним моніторингом повинні знаходитися функції дихання та кровообігу. Повинні бути забезпечені умови підтримки прохідності дихальних шляхів, ШВЛ, і навіть умови реанімаційних заходів. Для седації при проведенні хірургічних або діагностичних процедур препарат не повинен вводитись персоналом, який проводить хірургічну операцію або діагностичну процедуру. Дозу препарату необхідно підбирати індивідуально з урахуванням премедикації та відповіді пацієнта. Як правило, при застосуванні препарату потрібне додаткове введення аналгетичних препаратів. Дорослі Індукція загальної анестезії Незалежно від того, проведена або не проведена премедикація пацієнту, рекомендується титрувати дозу препарату (у вигляді болюсної ін'єкції або інфузії приблизно 40 мг (4 мл) кожні 10 секунд для дорослих пацієнтів із задовільним станом здоров'я) залежно від реакції пацієнта до появи клінічних ознак. . Більшість дорослих пацієнтів віком до 55 років доза препарату становить 1,5 - 2,5 мг/кг маси тіла. Необхідну загальну дозу можна зменшити шляхом зменшення швидкості введення (від 2 до 5 мл (20 - 50 мг/хв)). Для пацієнтів віком від 55 років потрібна, як правило, доза нижче. Пацієнтам III та IV класів за шкалою ASA (American Society of Anesthesiologist – Американське товариство анестезіологів) слід вводити препарат із меншою швидкістю (приблизно 2 мл (20 мг) кожні 10 секунд). Підтримка загальної анестезії Анестезію можна підтримувати запровадженням Пропофол-Ново шляхом безперервної інфузії або повторних болюсних ін'єкцій для попередження ознак недостатньої анестезії. Нормалізація стану після анестезії відбувається зазвичай швидко, тому важливо підтримувати введення препарату Пропофол-Ново до закінчення процедури. Безперервна інфузія Необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але зазвичай швидкість в межах 4-12 мг/кг/год забезпечує підтримання адекватної анестезії. При менш стресових хірургічних втручаннях, наприклад, малоінвазивних, зазвичай, достатньо підтримує дози близько 4 мг/кг/год. Літнім пацієнтам, пацієнтам з нестабільним загальним станом, з порушенням функції серця, гіповолемією та пацієнтам III-IV класів ризику за класифікацією ASA доза може бути зменшена залежно від тяжкості стану та методу анестезії. Повторне болюсне введення Якщо застосовувати техніку, що включає повторні болюсні ін'єкції, використовується введення зростаючих доз від 25 мг (2,5 мл) до 50 мг (5 мл) відповідно до клінічної необхідності. У літніх пацієнтів швидке болюсне введення (одноразове або багаторазове) недоцільне, оскільки воно може призвести до пригнічення серцевої та дихальної діяльності. Седація під час інтенсивної терапії Для забезпечення седативного ефекту при інтенсивній терапії рекомендується вводити препарат безперервною інфузією. Швидкість інфузії має залежати від необхідної глибини седативного ефекту. Для більшості пацієнтів достатній седативний ефект можна досягти при введенні препарату в дозі 0,3 - 4 мг/кг/год. Верхня межа швидкості інфузії для забезпечення седативного ефекту в умовах реанімації не повинна перевищувати 4 мг/кг/год, за винятком випадків, коли користь перевищує ризики. Препарат Пропофол-Ново не показаний для забезпечення седативного ефекту при інтенсивній терапії пацієнтів віком до 16 років. Введення препарату за допомогою системи ІЦК (інфузії за цільовою концентрацією) для седації пацієнтів під час інтенсивної терапії не рекомендується. Седація під час проведення хірургічних та діагностичних процедур Для забезпечення седації при проведенні хірургічних або діагностичних процедур пропофол може застосовуватися ізольовано або у комбінації з місцевою або провідниковою анестезією. Швидкість введення препарату та дозу слід підбирати індивідуально та титрувати залежно від клінічної відповіді. Для більшості пацієнтів для настання седативного ефекту потрібне введення від 0,5 до 1 мг/кг препарату протягом 1 - 5 хв. Підтримка седативного ефекту можна забезпечувати шляхом титрування інфузії препарату до рівня седативного ефекту; більшості пацієнтів необхідно від 1,5 до 4,5 мг/кг/ч. Крім інфузії можна проводити болюсне введення від 10 до 20 мг, якщо необхідно швидке настання глибокого седативного ефекту. Для пацієнтів старше 55 років і для пацієнтів III - IV класу ризику за класифікацією ASA може знадобитися зниження дози та швидкості введення препарату. ДІТИ Введення пропофолу дітям за допомогою системи ІЦК не рекомендується. Індукція загальної анестезії Пропофол-Ново не рекомендується для індукції анестезії дітям до 1 місяця. При застосуванні як вступної анестезії дітям Пропофол-Ново рекомендується вводити повільно до появи клінічних ознак анестезії. Дозу слід коригувати відповідно до віку та/або маси тіла. Для більшості дітей віком від 8 років для індукції необхідно зазвичай приблизно 2,5 мг/кг маси тіла. Для дітей віком до 8 років, особливо у віці від 1 місяця до 3-х років, необхідна доза може бути вищою (2,5 - 4 мг/кг). Для дітей III-IV класів ризику за класифікацією ASA рекомендуються знижені дози. Підтримка загальної анестезії Пропофол-Ново не рекомендується для підтримки анестезії у дітей віком до 1 місяця. Анестезію можна підтримувати шляхом введення Пропофол-Ново як безперервної інфузії або повторних болюсних ін'єкцій для попередження клінічних ознак недостатньої анестезії. Необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але швидкість в межах 9-15 мг/кг/годину, як правило, забезпечує підтримку адекватної анестезії. Для дітей віком від 1 місяця до 3 років, у порівнянні зі старшими дітьми, можуть бути потрібні більш високі дози препарату в межах діапазону рекомендованих доз. Дозу слід коригувати індивідуально та з особливою увагою контролювати адекватність анестезії. Для дітей III-IV класів ризику за класифікацією ASA рекомендуються нижчі дози. Седація під час інтенсивної терапії Пропофол не рекомендується застосовувати для седації у дітей віком 16 років та молодше, оскільки його безпека та ефективність при цьому застосуванні поки що не підтверджені. При неліцензованому застосуванні пропофолу були відмічені серйозні несприятливі явища, включаючи випадки летального результату, хоча причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням препарату не було встановлено. Ці несприятливі явища найчастіше спостерігалися у дітей із наявністю інфекцій дихальних шляхів, яким вводили дози, що перевищують рекомендовані дози для дорослих. Седація під час проведення хірургічних та діагностичних процедур Пропофол не рекомендується застосовувати у дітей віком до 1 місяця. Для забезпечення седації при проведенні хірургічних або діагностичних процедур пропофол може застосовуватися ізольовано або у комбінації з місцевою або провідниковою анестезією. Швидкість введення препарату та дозу слід підбирати індивідуально та титрувати залежно від клінічної відповіді. Для більшості пацієнтів для настання седативного ефекту необхідно введення від 1 мг до 2 мг/кг препарату протягом як мінімум 1 хв. Підтримка седативного ефекту можна забезпечувати шляхом титрування інфузії препарату до рівня седативного ефекту; більшості пацієнтів необхідно від 1,5 до 9 мг/кг/ч. Крім інфузії можна проводити болюсне введення в дозі до 1 мг/кг, якщо необхідно швидке настання глибокого седативного ефекту. У пацієнтів III - IV класу ризику за класифікацією ASA може знадобитися зниження дози та швидкості введення препарату. Спосіб введення Для внутрішньовенного введення. Тільки для одноразового застосування. Перед використанням флакон слід струшувати. Якщо після струшування спостерігається розшарування емульсії, препарат не можна використовувати. Використовувати тільки в тому випадку, якщо емульсія є гомогенною, а упаковка не пошкоджена. Перед застосуванням гумовий затор флакона обробити спиртом. Оскільки Пропофол-Ново є жировою емульсією, що не містить консервантів і не володіє протимікробною активністю, препарат може бути сприятливим середовищем для швидкого зростання мікроорганізмів. Емульсію слід набирати в стерильний шприц або крапельницю відразу після відкриття упаковки. Введення препарату слід розпочинати без затримки. Протягом усього періоду введення Пропофол-Ново необхідно дотримуватись правил асептичної роботи з препаратом та системою для парентерального вливання. При сумісному введенні Пропофол-Ново з іншими лікарськими засобами та розчинами в одній і тій же системі, введення останніх рекомендується здійснювати через трійник із клапаном у безпосередній близькості до місця введення препарату. Пропофол-Ново не можна вводити через мікробіологічний фільтр. Препарат Пропофол-Ново та будь-яка інфузійна система, що містить Пропофол-Ново, призначені лише для одноразового введення одного пацієнта. Будь-які залишки емульсії Пропофол-Ново після застосування слід знищити. Загальний час введення препарату через інфузійну систему не повинен перевищувати 12 годин. Через 12 годин використання інфузійну систему, що містить Пропофол-Ново, або ємність із препаратом слід замінити. Препарат не викликає аналгетичної дії і тому, як правило, крім пропофолу-Ново необхідно введення додаткових аналгетичних засобів. Для інфузії препарат Пропофол-Ново можна застосовувати нерозбавленим або розведеним лише 5% розчином декстрози в мішках з ПВХ для інфузії або скляних флаконах для інфузій. Розведення, співвідношення якого має перевищувати 1:5 (2 мг пропофолу на 1 мл), слід проводити в асептичних умовах безпосередньо перед введенням; розчин слід використовувати протягом 6 годин після розведення. При застосуванні розведеного препарату Пропофол-Ново рекомендується, щоб об'єм 5% розчину декстрози, видалений з мішка для інфузій під час процесу розведення, повністю замінювався обсягом емульсії препарату Пропофол-Ново (див. нижче таблицю з розведення та одночасного застосування). Розведений препарат можна вводити з використанням різних технік контролю за проведенням інфузії, але застосування тільки набору для інфузії не дозволяє повністю уникнути випадкового неконтрольованого інфузійного введення великих обсягів розведеного препарату Пропофол-Ново. Бюретки, лічильники крапель або насоси, що дозують, завжди повинні входити до складу лінії для інфузії. Ризик неконтрольованої інфузії завжди слід враховувати при розрахунку максимального обсягу препарату Пропофол-Ново в бюретці. При застосуванні нерозведеного препарату Пропофол-Ново для підтримки анестезії рекомендується для контролю швидкості введення завжди використовувати таке обладнання, як шприцевий насос або волюметричний інфузійний насос. Сумісність електронного обладнання має бути забезпечена. Препарат Пропофол-Ново можна вводити через Y-подібний конектор, встановлений поруч із місцем ін'єкції, при інфузії наступних препаратів: 5% розчин декстрози для інфузій; 0,9% розчин хлориду натрію для інфузій; 4% розчин декстрози з 0,18% розчином хлориду натрію для інфузій. Попередньо заповнений скляний шприц має менший фракційний опір поршня в порівнянні з одноразовим пластиковим шприцом, і легше приводиться в рух. Тому при введенні препарату Пропофол-Ново вручну за допомогою попередньо заповненого шприца систему для інфузії між шприцем і пацієнтом не можна залишати відкритою за відсутності нагляду з боку медичного персоналу. Відповідна сумісність має бути забезпечена у випадку, коли попередньо заповнений шприц використовується у шприцевому насосі. Зокрема, конструкція насоса повинна запобігати сифонуванню та повинна мати сигналізатор закупорки при тиску не більше 1000 мм рт. ст. Якщо використовується програмований або еквівалентний насос, що дозволяє використовувати різні шприци, то у разі застосування препарату Пропофол-Ново у вигляді попередньо заповненого шприца вибирається режим "В-D" 50/60 мл PLASTIPAK. Препарат Пропофол-Ново можна попередньо змішувати з альфентаніл для ін'єкцій, що містить 500 мкг/мл альфентанілу в об'ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1. Суміші слід готувати в асептичних умовах та використовувати протягом 6 годин після приготування. Для зменшення больових відчуттів на початку введення препарат Пропофол-Ново можна змішати з 0,5% або 1% розчином лідокаїну для ін'єкцій, що не містить консервантів (див. нижче таблицю з розведення та одночасного застосування). У цьому випадку слід проводити попередні шкірні проби на переносимість лідокаїну. Увага: лідокаїн протипоказаний пацієнтам зі спадковою гострою порфірією! Вказівки щодо цільових концентрацій пропофолу наведені нижче. У зв'язку з індивідуальними відмінностями фармакокінетики та фармакодинаміки пропофолу пацієнтам, незалежно від того, чи проведена їм премедикація, цільову концентрацію пропофолу слід титрувати залежно від клінічної відповіді з метою досягнення необхідної глибини анестезії. Індукція та підтримка загальної анестезії У дорослих пацієнтів до 55 років анестезія, як правило, може бути індукована цільовими концентраціями пропофолу в діапазоні від 4 до 8 мкг/мл. Початкова цільова концентрація 4 мкг/мл рекомендується для пацієнтів, яким проведена премедикація, а концентрація 6 мкг/мл – для пацієнтів, яким не проводилась премедикація. Час індукції при цільових концентраціях знаходиться в межах, як правило, 60 - 120 секунд. Вищі цільові концентрації призведуть до швидкої індукції анестезії, але можуть спричинити більш виражене пригнічення гемодинаміки та дихання. Найменшу початкову цільову концентрацію слід застосовувати пацієнтам віком від 55 років та пацієнтам III та IV класів ризику за класифікацією ASA. Цільову концентрацію надалі можна поступово збільшувати на величину від 0,5 до 1 мкг/мл з інтервалами за 1 хв для досягнення поступової індукції анестезії. Як правило, необхідна додаткова аналгезія, і величина, на яку можна знижувати цільові концентрації для підтримки анестезії, залежатиме від кількості аналгетиків, що застосовуються одночасно. Цільові концентрації пропофолу в межах від 3 до 6 мкг/мл зазвичай підтримують достатній рівень анестезії. Прогнозована концентрація пропофолу для пробудження, як правило, знаходиться в межах від 1 до 2 мкг/мл, і залежить від рівня аналгезії в період підтримання наркозу. Забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії Зазвичай необхідні цільові концентрації пропофолу у крові в діапазоні 0,2 - 2 мкг/мл. Введення препарату слід розпочинати з низької цільової концентрації, яку слід титрувати залежно від реакції пацієнта для досягнення необхідної глибини седативного ефекту. Розведення препарату Пропофол-Ново та одночасне застосування з іншими лікарськими засобами або інфузійними розчинами. Метод одночасного застосування Добавка або розчинник Приготування Застереження Попереднє змішування 5% розчин декстрози для внутрішньовенної інфузії Змішати 1 частину препарату Пропофол-Ново (10 мг/мл) та 4 частини 5 % розчину декстрози для внутрішньовенних інфузій у мішках із ПВХ або у скляних флаконах для інфузій. При розведенні в мішках з ПВХ рекомендується, щоб мішок був повним, а розведений розчин готувати шляхом видалення частин об'єму розчину для інфузій із заміщенням еквівалентів обсягом препарату Пропофол-Ново. Готувати в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. Суміш зберігає стабільність протягом 6 годин. Лідокаїну гідрохлорид для ін'єкцій (0,5% або 1% розчин без консервантів) Змішати 20 частин препарату Пропофол-Ново (10 мг/мл) та 1 частину 0,5 % або 1 % розчину лідокаїну гідрохлориду для ін'єкцій. Готувати суміш у асептичних умовах безпосередньо перед введенням. Застосовувати лише індукції. Альфентаніл для ін'єкцій (500 мкг/мл) Змішати препарат Пропофол-Ново з альфентаніл для ін'єкцій в об'ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1. Готувати суміш у асептичних умовах; використовувати протягом 6 годин після приготування Одночасне введення за допомогою Y-подібного конектора 5% розчин декстрози для внутрішньовенного введення Одночасне введення здійснювати за допомогою Y-подібного конектора. Розмістити Y-подібний конектор поруч із місцем ін'єкції. 0,9% розчин натрію хлориду для інфузій Див. вище. Див. вище. 4% розчин декстрози з 0,18% розчином хлориду натрію для інфузій. Див. вище. Див. вище. У разі застосування лідокаїну для розведення препарату необхідно врахувати інформацію щодо безпеки лідокаїну. Міорелаксанти, такі як атракуріум і мівакуріум, можна вводити через інфузійну систему, яка використовується для введення Пропофол-Ново, тільки після її промивання. Тривалість застосування має перевищувати 7 днів.ПередозуванняСимптоми: пригнічення серцево-судинної та дихальної систем. У разі пригнічення дихання слід провести ШВЛ із киснем. При порушенні функції серцево-судинної системи голову пацієнта слід опустити вниз, у тяжких випадках може знадобитися введення плазмозамінних та пресорних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри використанні препарату під час хірургічних або діагностичних процедур для седації зі збереженням свідомості необхідне постійне спостереження за пацієнтом для виявлення ранніх ознак зниження артеріального тиску, обструкції дихальних шляхів та недостатнього насичення крові киснем. У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю та іншими серйозними порушеннями функції серця пропофол можна вводити лише з винятковою обережністю та під постійним наглядом. Кліренс пропофолу залежить від кровотоку, таким чином спільно використовувані препарати, що зменшують серцевий викид, також знижують кліренс пропофолу. Перед початком застосування пропофолу слід домогтися компенсації серцево-судинної або дихальної недостатності та гіповолемії. Перед введенням в анестезію пацієнта з епілепсією необхідно переконатися, що він отримує протиепілептичну терапію, оскільки введення пропофолу може підвищити ризик розвитку судом. Пропофол не знижує тонусу блукаючого нерва, його застосування може стати причиною виникнення брадикардії (іноді вираженої), а також асистолії. Перед введенням в анестезію або в процесі підтримки анестезії пропофолом слід розглянути можливість внутрішньовенного введення м-холіноблокаторів, особливо у випадках ймовірного посиленого тонусу блукаючого нерва або при застосуванні пропофолу спільно з іншими препаратами, здатними викликати брадикардію. Пропофол не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які проходять електросудомну терапію. Як і інші седативні засоби, препарат при застосуванні під час хірургічних процедур може спричинити мимовільні рухи пацієнтів. При процедурах, які потребують дотримання нерухомості, ці рухи можуть бути небезпечними для дільниці оперативного втручання. Належну увагу слід приділяти пацієнтам з порушеннями ліпідного обміну та іншими станами, які потребують обережного застосування жирових емульсій. Якщо пацієнт отримує парентеральне харчування, необхідно враховувати кількість жиру, що надходить при інфузії пропофолу 10 мг/мл (1 мл препарату містить 0,1 г жиру). Враховуючи вищу дозу для пацієнтів з тяжким ступенем ожиріння, слід враховувати ризик впливу гемодинамічних ефектів на серцево-судинну систему. Як і при застосуванні інших анестетиків протягом періоду відновлення можлива сексуальна розгальмованість. Особливої обережності слід дотримуватись у пацієнтів з високим внутрішньочерепним тиском та низьким середнім артеріальним тиском, враховуючи підвищений ризик значного зниження внутрішньочерепного перфузійного тиску. Повідомлялося про рідкісні випадки метаболічного ацидозу, змін на ЕКГ (аналогічних змін ЕКГ при синдромі Бругада, включаючи підйом сегмента ST), рабдоміолізу, гіперкаліємії, порушень функцій печінки та нирок, гіперліпідемії та/або швидко прогресуючу серцеву недостатність, у деяких випадках зі смертельним наслідком у тяжкохворих пацієнтів, які отримують пропофол для седації під час інтенсивної терапії. Найбільш ймовірними факторами ризику перерахованих подій були зниження забезпечення тканин киснем, серйозні неврологічні травми та/або сепсис, високі дози фармакологічно активних засобів: вазоконстрикторів, стероїдів, кардіотонічних засобів та/або пропофолу (зазвичай при введенні зі швидкістю більше 4 мг/кг 48 год). Усі седативні та терапевтичні препарати, що використовуються під час інтенсивної терапії,повинні титруватися для підтримки необхідного постачання тканин киснем та оптимальних гемодинамічних параметрів. Рекомендується по можливості не перевищувати дозу 4 мг/кг/год для седації пацієнтів, які перебувають на ШВЛ за умов відділень інтенсивної терапії. Необхідний адекватний період для спостереження за пацієнтом для забезпечення повного відновлення після загальної анестезії. У дуже рідкісних випадках після застосування препарату можлива відсутність свідомості у післяопераційному періоді, що може супроводжуватися підвищенням м'язового тонусу. Незважаючи на спонтанне пробудження, за пацієнтом, який перебуває у несвідомому стані, потрібне належне спостереження. Перед випискою пацієнта з клініки слід переконатися у повному відновленні після загальної анестезії. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні препарату необхідно утримуватися від керування транспортними засобами, механізмами та від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Дія пропофолу зазвичай припиняється через 12 годин після введення.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин: Діюча речовина: спиртове вилучення з прополісу 1:10. Містить щонайменше 70% спирту етилового. Настоянка. По 25, 50, 100 мл у флакони з оранжевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками поліетиленовими та нагвинчуваними пластмасовими кришками або алюмінієвими кришками, або ковпачками алюмінієвими. По 25, 50 мл у флакони-крапельниці з оранжевого скла, закупорені пробками-крапельницями і кришками, що нагвинчуються. Кожен флакон, флакон-крапельницю разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора рідина червоно-коричневого кольору із характерним запахом прополісу.ХарактеристикаЛікарський засіб природного походження на основі продукту життєдіяльності бджіл – прополісу. Прополіс (бджолиний клей) є сумішшю воску, смол, ефірних масел і ряду інших природних сполук: флавоноїдів, солей коричної кислоти, бензойної кислоти. Володіє протизапальними, протимікробними, протисвербіжними та аналгетичними властивостями, прискорює процес регенерації та епітелізації ранових поверхонь, сприяє зростанню грануляцій.Фармакотерапевтична групаРепарація тканин стимулятор природного походження.ІнструкціяПрополісу настойку застосовують лише місцево у вигляді аплікацій, полоскань, промивань, а також у формі інгаляцій. При мікротравмах прополісу настойку наносять за допомогою тампона на уражену ділянку шкіри або слизової оболонки 2-3 рази на день. При отит в зовнішній слуховий прохід (після його очищення) вводять на 1-2 хвилини змочений настойкою тампон або закапують по 1-2 краплі лікарського засобу 3-4 рази на день. При фарингіті та тонзиліті Прополісу настойкою змащують слизові оболонки глотки та мигдаликів 2-3 рази на добу протягом 8-15 днів. При хронічному тонзиліті лікарський засіб застосовують для приготування інгаляційного розчину, змішуючи Прополісу настойку з водою у співвідношенні 1:20. Проводять 1-2 інгаляції на добу протягом 7-10 днів. Придаткові пазухи носа промивають сумішшю прополісу настойки з фізіологічним розчином (0,9% розчином натрію хлориду) у співвідношенні 1:10 2 рази на день протягом 2 тижнів. При захворюваннях пародонту в пародонтальні порожнини вводять змочені Прополіс настойкою тампони (турунди) на 5 хвилин. Для полоскання ротової порожнини при поверхневих ураженнях та пошкодженнях слизової оболонки застосовують розчин, приготований шляхом розведення 30-40 крапель прополісу настоянки в 100 мл теплої води. Полоскання проводять 4-5 разів на добу протягом 3-4 днів.Показання до застосуваннямікротравми; поверхневі пошкодження шкірних покривів та слизових оболонок; гнійничкові захворювання шкіри та слизових оболонок; запальні захворювання порожнини рота та глотки атаральний гінгівіт, афтозний стоматит); тонзиліт; фарингіт; хронічний гнійний отит; гайморит; пародонтит; сверблячий дерматоз.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, екзема.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період лактації можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяПри розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1 л. Активна речовина: Прополіс – 100 г; Допоміжні речовини: етанол (етиловий спирт) – 80% до отримання 1л настойки.Фармакотерапевтична групаРегенерація тканин стимулятор рослинного походження.ФармакодинамікаПрискорює процес регенерації та епітелізації ранових поверхонь, має протизапальну дію.ІнструкціяЗастосовують зовнішньо на уражені ділянки 1-2 рази на добу щодня як тампонів. У вигляді полоскань 15 мл настойки на 1/4 склянки води.Показання до застосуванняМікротравми невеликі ушкодження шкірних покривів та слизових оболонок, отит, тонзиліт, ураження пародонту.Протипоказання до застосуванняГостра екзема, підвищена чутливість до прополісу, дитячий вік до 18 років.Побічна діяАлергічні реакції: свербіж, почервоніння шкіри, висипання.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку алергічних реакцій лікування слід припинити.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1л. Активна речовина: Прополіс – 100 г; Допоміжна речовина: Етанол (етиловий спирт) 80% - достатня кількість до отримання 1000 мл препарату.Опис лікарської формиПрозора рідина червоно-коричневого кольору із характерним запахом прополісу.Фармакотерапевтична групаРепарація тканин стимулятор природного походження.ФармакодинамікаЧинить протизапальну та ранозагоювальну дію.ІнструкціяЗовнішньо, місце, інгаляційно. Водний розчин настойки прополісу у співвідношенні 1:20 використовують для інгаляцій, Курс лікування 1-2 інгаляції на день протягом 7-10 днів. Паї захворювання пародонта настоянку прополісу вводить у турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин після глибокого кюретажу. При пошкодженнях слизової оболонки ротової порожнини водний розчин настойки прополісу (15 мл на 1/2 склянки теплої води) застосовують для полоскань 4-5 разів на день протягом 3-4 днів.Показання до застосуванняМікротравми та поверхневі пошкодження шкірних покривів та слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, захворювання пародонту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та продуктів бджільництва, полінози, гостра екзема, дитячий вік до 18 років. Застосування при вагітності та в період лактації можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції (свербіж, почервоніння шкіри, висипання), короткочасне відчуття печіння в місці нанесення. При розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1л. Діюча речовина: спиртове вилучення з прополісу 1: 10; Допоміжні речовини: 70% етилового спирту. По 25 мл і 50 мл у флаконах з темного скла, вкладених разом з інструкцією із застосування, поміщають у картонну пачку.
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1л. Діюча речовина: спиртове вилучення з прополісу 1: 10; Допоміжні речовини: 70% етилового спирту. По 25 мл і 50 мл у флаконах з темного скла, вкладених разом з інструкцією із застосування, поміщають у картонну пачку.
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1 л. Активні речовини: Прополіс – 100 г; Допоміжна речовина: Етанол (спирт етиловий) 80% - до 1000 мл настоянки.Опис лікарської формиПрозора рідина від жовто-коричневого до червоно-коричневого кольору із характерним запахом прополісу. У процесі зберігання допускається утворення нальоту на стінках первинної упаковки.Фармакотерапевтична групаЧинить протизапальну та ранозагоювальну дію.ІнструкціяЗовнішньо, місцево, інгаляційно. Ділянки з поверхневими ушкодженнями шкірних покривів (мікротравмами) обробляють тампоном, змоченим препаратом, 1-3 десь у день. При хронічних отитах (у тому числі гнійних отитах після ретельного очищення від гною) у вухо вводять тампон, просочений препаратом, на 1-2 хвилини 2-3 рази на день або закопують по 1-2 краплі на вухо 3-4 рази на день. При хронічному фарингіті та тонзиліті препаратом змащують мигдалики 1-2 рази на день протягом 8-15 днів. Крім того, при хронічному тонзиліті водний розчин препарату у співвідношенні 1:20 використовують для інгаляцій. Курс лікування 1-2 інгаляції щодня протягом 7-10 днів. При захворюваннях пародонту препарат вводять на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин після глибокого кюретажу. При пошкодженнях слизової оболонки ротової порожнини водний розчин препарату (15 мл на 1/2 склянки теплої води) застосовують для полоскань 4-5 разів на день протягом 3-4 днів. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.Показання до застосуванняМікротравми та поверхневі пошкодження шкірних покривів та слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, захворювання пародонту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та продуктів бджільництва, полінози, гостра екзема, дитячий вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібно проконсультуватися з лікарем.Побічна діяМожливі алергічні реакції (свербіж, почервоніння шкіри, висипання), короткочасне відчуття печіння в місці нанесення. Якщо у Вас позначаються побічні ефекти, зазначені в інструкції або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиЧи не описано.ПередозуванняДотепер відомості про передозування препарату не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активні речовини: прополіс – 10 г; допоміжні речовини: етанол (спирт етиловий) 80%. до одержання 100 мл настоянки.Фармакотерапевтична групаРегенерації тканин стимулятор рослинного походження.ФармакодинамікаЧинить протизапальну та ранозагоювальну дію.ІнструкціяЗовнішньо, місцево, інгаляційно. Ділянки з поверхневими ушкодженнями шкірних покривів (мікротравмами) обробляють тампоном, змоченим настоянкою прополісу, 1-3 десь у день. При хронічних гнійних отитах після ретельного очищення від гною у вухо вводять тампон, просочений настойкою прополісу, на 1-2 хв 2-3 десь у день чи по 1-2 краплі у вухо 3-4 десь у день. При хронічному фарингіті та тонзиліті настойкою прополісу змащують мигдалики 1-2 рази на день протягом 8-15 днів. Крім того, при хронічному тонзиліті водний розчин настойки прополісу у співвідношенні 1:20 використовують для інгаляцій. Курс лікування 1-2 інгаляції щодня протягом 7-10 днів. При захворюваннях пародонту настойку прополісу вводять на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин після глибокого кюретажу. При пошкодженнях слизової оболонки ротової порожнини водний розчин настойки прополісу (15 мл настоянки на 1/2 склянки теплої води) застосовують для полоскань 4-5 разів на день протягом 3-4 днів.Показання до застосуванняМікротравми, поверхневі пошкодження шкірних покривів та слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, гайморит, захворювання пародонту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до продуктів бджільництва, полліноз, гостра екзема, вік до 18 років. Не рекомендується застосовувати у період вагітності та грудного вигодовування у зв'язку з відсутністю спеціальних досліджень.Побічна діяМожливі алергічні реакції (свербіж, почервоніння шкіри, висипання), короткочасне відчуття печіння в місці нанесення препарату. При розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.ПередозуванняДотепер відомості про передозування препарату не зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВідомості про вплив препарату на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають особливої уваги та швидких реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера та оператора), відсутні.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 р.: Активний компонент: Прополіс (Propolis), настоянка гомеопатична матрична – 5,0 г; допоміжний компонент: вазелін – до 100,0 г. По 25 г у банки зі скломаси оранжевого скла; по 30 г у туби алюмінієві. Кожну банку або тубу разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиОднорідна мазь від світло-жовтого до жовтувато-коричневого кольору з характерним запахом прополісу.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.ІнструкціяМазь наносять рівномірним тонким шаром на уражені ділянки шкіри 1-2 рази на добу. Тривалість застосування мазі залежить від лікувального ефекту та становить 1-2 тижні.Показання до застосуванняХронічна екзема та нейродерміти у складі комплексної терапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат сумісний з іншими алопатичними та гомеопатичними препаратами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії – 1 супп.: Активна речовина: Propolis (прополіс) D1; Допоміжні речовини: безводний ланолін 0.08 г, масло какао до 1.5 г. 6 шт. - упаковки осередкові контурні з полівінілхлоридної плівки (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії ректальні гомеопатичні торпедоподібної форми жовтого кольору, на поздовжньому зрізі допускається наявність повітряного стрижня або лійкоподібного заглиблення.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний препарат.Клінічна фармакологіяГомеопатичний препарат, який застосовується при застудних захворюваннях.Показання до застосуванняЯк протизапальний засіб у складі комплексної терапії часто і довго хворіють пацієнтів ГРВІ.Протипоказання до застосуваннявік до 18 років; підвищена чутливість до компонентів препарату та інших продуктів бджільництва.Вагітність та лактаціяПрийом препарату можливий, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. Потрібна консультація лікаря. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 18 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе одночасне застосування інших лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиВводити в пряму кишку по 1 свічці 3 рази на день після виконання гігієнічних процедур протягом 10 днів. З метою профілактики захворювання – по 1 свічці 3 рази на день протягом 30 днів.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗвикання до препарату або синдрому відміни не відзначено. При відсутності терапевтичного ефекту, а також появі побічних ефектів, не описаних в інструкції, слід звернутися до лікаря. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску: аерозоль Упакування: фл. з розпилювачем Виробник: Калиняк ТОВ Завод-виробник: Калиняк ТОВ(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаСоняшникова олія, екстракт прополісу, оболонка капсули (желатин, гліцерин (вологоутримуючий агент), вода, бензоат натрію (консервант), мінеральні барвники (титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий), барвник чорний блискучий), бджолиний віск. Вміст фпавоноїдів в одній таблетці 27 мг, що становить 90% адекватного рівня споживання.ХарактеристикаКожна капсула містить 100 мг екстракту прополісу. Натуральний прополіс відомий людству з давніх-давен. Цей продукт бджільництва широко застосовували у медичних цілях стародавні греки, римляни, інки, перси, єгиптяни та араби. Гіппократ рекомендував наносити прополіс для найшвидшого загоєння ран та виразок. Римські легіонери брали його із собою на війну. Дуже велика була популярність прополісу й у Росії. Наприклад, наприкінці 19-го століття прополіс використовували як протизапальний, антиінфекційний і ранозагоювальний (рубцюючого) засоби. До цього часу в народній медицині засоби на основі натурального прополісу застосовують у лікуванні: порожнини рота, ясен, зубів; захворювань шлунково-кишкового тракту; захворювань верхніх дихальних шляхів та легень; отитів (запалення вуха); ран, опіків, обморожень; травм та опіків очей; гінекологічні захворювання; урологічних захворювань; атеросклерозу. За походженням натуральний прополіс - це клейкі речовини, які бджоли збирають із весняних бруньок дерев і модифікують своїми ферментами. У вулику бджоли використовують його як дезінфікуючий та ремонтно-будівельний матеріал. У прополісі ідентифіковано понад 200 з'єднань. Для виконання захисної функції прополісу важливим вважають саме множинність, що забезпечує спільну ефективну дію. У середньому прополіс складається з 50% смолоподібних компонентів (флавоноїди, ароматичні кислоти та їх ефіри), 30% воску (жирні кислоти, спирти та їх ефіри), 10% ефірного та ароматичного масел, 5% квіткового пилку (вільні амінокислоти та білки) та 5% інших субстанцій (мінеральні речовини, кетони, лактони, хінони, стероїди, вітаміни та цукру). У прополісі містяться такі вітаміни, як: В1, В2, В6, А, С, Е, Н, Р, і, майже всі необхідні людині мікроелементи: магній, калій, натрій, залізо, цинк, марганець, мідь, кобальт, фосфор , сірка, сурма, алюміній, хром, селен, кремній, стронцій, титан, ванадій, олово, фтор. До складу прополісу входять такі амінокислоти як: аланін, бета-аланін, альфа-аміномасляна кислота, аргінін, аспарагін, аспарагінова кислота, валін, гідроксипролін, гістидин, гліцин, глутамінова кислота, ізолейцин, лізин, лейцин, метіонін, пролін, саркозин, серин, тирозин, треонін, триптофан, фенілаланін, цистин та цистеїн. Багато хто з вищезгаданих амінокислот є незамінними для людини. Біологічні властивості прополісу пояснюються, насамперед, наявністю значних кількостей фенольних сполук: флавоноїдів та фенолокислот. Фенолокислоти: ферулова, кавова, бензойна, коричнева, виявляють антибактеріальні, антифункційні (проти дріжджових грибків), антипротозойні (проти паразитів), в'яжучі властивості, окзують також жовчогінну, сечогінну, судинозміцнювальну, протизапальну дії. Флавоноїдний комплекс характеризується присутністю апігеніну, акацетину, кемпферолу, кемпфериду, ерманіну, рамноцитрину, ізорамнетину, рамназину, що виявляють антимікробну, ранозагоювальну, антиоксидантну, дії. При дослідженнях прополісу знаходять нові компоненти, серед яких є навіть натуральні антибіотичні речовини, про існування яких раніше не було відомо, наприклад, ефірні олії, протигрибкова речовина піноцембрін, кавовокислий ефір. Таким чином, завдяки різноманіттю та багатству складу натуральний прополіс діє як: антисептичне (бактерицидне, противірусне та протигрибкове); що регенерує; ранозагоювальне; протизапальне; знеболювальне; судинозміцнююче; імуностимулююче; антитоксичний; антиоксидантний засіб.ІнструкціяДорослим по 1 капсулі щодня під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела флавоноїдів (флавонів і флавонолів та їх глікозидів). Не є ліками.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
222,00 грн
183,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВодний екстракт прополісу, пропіленгліколь, гліцерин, екстракт живиці кедрової.Опис лікарської формиРідина світло-коричневого кольору, не прозора з нейтральним смаком з характерними нотами прополісу та живиці кедрової, без гіркоти та печіння.ХарактеристикаНатуральний безспиртовий спрей на основі прополісу та живиці – природних препаратів із широким спектром антисептичних властивостей, спрямованих проти основних інфекційних збудників: грибків, бактерій та вірусів. Спрей «Тайговий» має подвоєну силу дії проти інфекцій завдяки компонентам, що входять до його складу: Прополіс - неповторний природний продукт, який утворюється бджолами з деревних смол, восків, квіткового пилку та збагачений їх травними ферментами. За допомогою цієї унікальної речовини працелюбні комахи борються з хворобами та підтримують простір вуликів у стані стерильності, адже з антибактеріальними властивостями прополісу не зрівняються багато сучасних антибіотиків. Досліджено протизапальні, антиоксидантні, гепатопротекторні, регенеруючі та імуномодулюючі властивості прополісу. Доведено і його знеболюючий ефект, що в 3,5 рази перевершує по силі один із найпопулярніших анестетиків новокаїн. Живиця кедра - ароматна смолиста речовина, що виділяється при пошкодженні деревного покриву, один із найцінніших продуктів алтайської тайги. Має антимікробні властивості і є джерелом терпентинів - природних сполук з противірусною активністю та імунозміцнюючим ефектом. Містить лігнани – антиоксиданти, які зміцнюють структуру клітин, підвищують загальну опірність організму, допомагають протистояти хвороботворним мікроорганізмам. На відміну від синтетичних антибіотиків прополіс-спрей «Тайговий» не надає побічних ефектів на організм людини (не пригнічує корисну мікрофлору, не призводить до дисбактеріозу та зниження природного імунітету) і не викликає вироблення стійкості до свого впливу у мікробів. Прополісне молочко з живицею у вигляді спрею - багатофункціональний засіб, що володіє антибактеріальною, протигрибковою, противірусною, місцевою анестезуючою та протизапальною дією. Засіб ефективний при захворюваннях ЛОР-органів та верхніх дихальних шляхів (фарингіти, ларингіти, тонзиліти, трахеїти, бронхіти та ін.), різних стоматологічних проблемах (стоматитах, гінгівітах, пародонтитах та ін.), бактеріальних та грибкових ураженнях шкіри, герпетичних. Прополіс-спрей може застосовуватись 5-15-денними курсами (за наявності активних осередків інфекції). Рекомендується і для постійного застосування в профілактичних цілях (щоб уникнути загострень хронічних інфекцій, для санації порожнини рота та попередження розвитку стоматологічних захворювань, а також у період епідемій ГРВІ та грипу). Не містить спирту, тому може використовуватися особами, яким протипоказано вживання алкоголесодержащих препаратів (водії, гіпертоніки, хворі на цукровий діабет, вагітним, які годують груддю і т.д.). Комфортне застосування: нейтральний смак, без гіркоти та печіння. Впливає як на симптоми, а й причини недуг. Підходить для постійного застосування як профілактичний засіб. Натуральний склад: не викликає побічних ефектів, властивих синтетичним препаратам. Не викликає звикання, не має побічних ефектів, властивих синтетичним препаратам, не пригнічує корисну мікрофлору, не призводить до дисбактеріозу та зниження природного імунітету. Прицільна та ефективна дія: памп-спрей забезпечує рівномірне дрібнодисперсне розпилення безпосередньо на слизову оболонку порожнини рота. Зручність використання: компактне пакування дозволяє застосовувати спрей у будь-який час і в будь-якому місці, як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. Економічність: 1 флакон = 150-250 доз, розрахованих на 1-2 місяці щоденного прийому як профілактичний засіб гігієни порожнини рота.ІнструкціяСтрушити флакон, направити розпилювач на проблемну ділянку, обробити спреєм шляхом 1-2 натискань. Після застосування в ротовій порожнині утриматися від прийому води та їжі протягом 20-30 хвилин. Рекомендується повторювати зрошення 4-6 разів протягом дня.РекомендуєтьсяЕфективно при болях у горлі різного походження. Для профілактики застуди, грипу, ГРВІ. За наявності мікротравм та виразок на слизових. Для свіжості дихання та захисту від карієсу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБережіть очі від влучення розчину (у разі влучення розчину в очі, промити теплою водою). Уникати попадання на одяг і світлі тканини (утворюються плями, що важко виводяться).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
198,00 грн
168,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВодний екстракт прополісу, пропіленгліколь, гліцерин.Опис лікарської формиРідина світло-коричневого кольору, не прозора з нейтральним смаком з характерними нотами прополісу, без гіркоти та печіння.ХарактеристикаБезспиртовий прополіс-спрей (прополісне молочко) - ефективний засіб гігієни ротової порожнини, створений на основі натурального природного продукту. Прополіс - неповторний природний продукт, що створюється бджолами з деревних смол, восків, квіткового пилку та збагачений їх травними ферментами. За допомогою цієї унікальної речовини працелюбні комахи борються з хворобами і підтримують внутрішній простір вуликів у стані стерильності, адже антибактеріальні властивості прополісу можна порівняти з багатьма сучасними антибіотиками. Нешкідливий «антибіотик»: західні вчені називають прополіс «російським пеніциліном», порівнюючи його з одним із найпопулярніших антибактеріальних препаратів. Але, на відміну від синтетичних антибіотиків, прополіс не надає побічних ефектів на організм людини (не пригнічує корисну мікрофлору, не призводить до дисбактеріозу та зниження природного імунітету) і не виробляє стійкості до свого впливу у мікробів. Широкий спектр дії: переважна особливість прополісу – його ефективність щодо основних збудників інфекційних захворювань – бактерій, грибків та вірусів. Досліджено також його протизапальні, антиоксидантні, регенеруючі та імуномодулюючі властивості. Найчастіше прополіс застосовується при захворюваннях ЛОР-органів та верхніх дихальних шляхів (фарингіти, ларингіти, тонзиліти, трахеїти, бронхіти та ін.), різних стоматологічних проблемах (стоматитах, гінгівітах, пародонтитах та ін.), бактеріальних та грибкових ураженнях шкіри, герпетичні висипання. Особливу цінність має прополіс, отриманий на Алтаї: благополучні екологічні умови регіону і велика кількість лікарських рослин, що тут ростуть, забезпечують його унікальний склад і високу ефективність. Прополісне молочко у вигляді спрею - багатофункціональний засіб, що володіє антибактеріальною, протигрибковою, противірусною, місцевою анестезуючою та протизапальною дією. Не містить спирту, тому може використовуватися особами, яким протипоказано вживання спиртовмісних препаратів (водії, гіпертоніки, хворі на цукровий діабет, вагітним, які годують груддю тощо). Комфортне застосування: нейтральний смак, без гіркоти та печіння. Впливає як на симптоми, а й причини недуг. Не викликає звикання, підходить для постійного застосування як профілактичний засіб. Натуральний склад: не викликає побічних ефектів, властивих синтетичним препаратам. Прицільна та ефективна дія: памп-спрей забезпечує рівномірне дрібнодисперсне розпилення безпосередньо на слизову оболонку порожнини рота. Зручність використання: компактне пакування дозволяє застосовувати спрей у будь-який час і в будь-якому місці, як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. Економічність: 1 флакон = 250 доз, розрахованих на 1-2 місяці щоденного прийому як профілактичний засіб гігієни порожнини рота.ІнструкціяСтрушити флакон, направити розпилювач на проблемну ділянку, обробити спреєм шляхом 1-2 натискань. Після застосування в ротовій порожнині утриматися від прийому води та їжі протягом 20-30 хвилин. Рекомендується повторювати зрошення 4-6 разів протягом дня.РекомендуєтьсяЕфективно при болях у горлі різного походження. Для профілактики застуди, грипу, ГРВІ. За наявності мікротравм та виразок на слизових. Для свіжості дихання та захисту від карієсу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиБережіть очі від влучення розчину (у разі влучення розчину в очі, промити теплою водою). Уникати попадання на одяг і світлі тканини (утворюються плями, що важко виводяться).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт прополісу 15 мг, екстракт кореневищ імбиру 10 мг, ментол 5 мг, сахароза, глюкоза, ароматизатор харчової "Гранат", лимонна кислота, ментол (Levomenthol), барвник кармін.Фармакотерапевтична групаПрополіс таблетки – ефективна комбінація екстрактів природного походження. Активні компоненти, що входять до складу таблеток для розсмоктування, рекомендовані при болях у горлі, стоматиті, пошкодженні слизової оболонки рота, для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини та при застудних респіраторних захворюваннях.Властивості компонентівПрополіс - це клейкі речовини, зібрані бджолами з весняних бруньок дерев і модифіковані власними ферментами. Використовують прополіс для замазування щілин, дезінфекції сот, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Прополіс цінний тим, що містить вітаміни А, Е, РР, В1, В2, В3, В6, амінокислоти, поліфенольні смоли, терпеноїди, мінеральні солі, органічні кислоти (транскофейна, транскумарова, трансферулова, корична), флавони (хризин, лютеолін, ап ), флавоноїди (кверцетин, кемпферол, галангін). Встановлено, що бактерицидна активність прополісу проявляється по відношенню до всіх представників патогенної мікрофлори, навіть до таких, які є стійкими до дії антибіотиків. При цьому, на відміну антибактеріальних препаратів, прополіс не викликає серйозних побічних дій. Крім цього,прополіс сприяє підвищенню імунітету, загоєнню тканин, покращує обмін речовин, зміцнює судини, знімає біль, що з'являється при запаленні верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки рота. Екстракт кореневищ імбиру лікарського (Zingiber оfficinale) містить у своєму складі феландрин, цинеол, ефірні олії, цитраль, борнеол, гінгерол, камфін, вітаміни C, B1, B2, A, мікроелементи. Гінгерол, що міститься в якості основної діючої речовини, має протизапальну для ротової порожнини і горла, відхаркувальну, антибактеріальну, антимікробну, антисептичну, бактерицидну та аналгетичну дію. Ментол (Levomenthol) має спазмолітичну та слабку антисептичну дію, дезодорує та освіжає порожнину рота. При нанесенні на слизові оболонки ментол викликає подразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання, має легку місцеву знеболювальну дію.ІнструкціяТаблетки слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині, після прийому їжі. Дорослим по 1 таблетці до 4-х разів на день. Тривалість прийому 10-15 днів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі - джерела ментолу, флавонів. Активні компоненти, що входять до складу продукту, рекомендовані при кашлі, болях у горлі, стоматиті, пошкодженні слизової оболонки рота, для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини та при застудних респіраторних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну, надмірна вага тіла.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем. Прополіс таблетки для розсмоктування містять сахарозу та глюкозу, що необхідно враховувати хворим на цукровий діабет, а також при гіпокалорійній дієті. З обережністю використовувати препарат рекомендується алергікам.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт прополісу 15 мг, ментол 5 мг, сахароза, глюкоза, лимонна кислота, ароматизатор харчової «Лимон», ароматизатор харчовий «Мед», натуральний барвник сафлор.Фармакотерапевтична групаПрополіс таблетки – ефективна комбінація екстрактів природного походження. Активні компоненти, що входять до складу таблеток для розсмоктування, рекомендовані при болях у горлі, стоматиті, пошкодженні слизової оболонки рота, для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини та при застудних респіраторних захворюваннях. Для фарбування таблеток використаний порошок квіток сафлору барвного нешкідливий натуральний барвник жовтого та шафранового кольорів, що застосовується для виробництва карамелі.Властивості компонентівПрополіс - це клейкі речовини, зібрані бджолами з весняних бруньок дерев і модифіковані власними ферментами. Використовують прополіс для замазування щілин, дезінфекції сот, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Прополіс цінний тим, що містить вітаміни А, Е, РР, В1, В2, В3, В6, амінокислоти, поліфенольні смоли, терпеноїди, мінеральні солі, органічні кислоти (транскофейна, транскумарова, трансферулова, корична), флавони (хризин, лютеолін, ап ), флавоноїди (кверцетин, кемпферол, галангін). Встановлено, що бактерицидна активність прополісу проявляється по відношенню до всіх представників патогенної мікрофлори, навіть до таких, які є стійкими до дії антибіотиків. При цьому, на відміну антибактеріальних препаратів, прополіс не викликає серйозних побічних дій. Крім цього,прополіс сприяє підвищенню імунітету, загоєнню тканин, покращує обмін речовин, зміцнює судини, знімає біль, що з'являється при запаленні верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки рота. Ментол (Levomenthol) має спазмолітичну та слабку антисептичну дію, дезодорує та освіжає порожнину рота. При нанесенні на слизові оболонки ментол викликає подразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання, має легку місцеву знеболювальну дію.ІнструкціяТаблетки слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині, після прийому їжі. Дорослим по 1 таблетці до 4-х разів на день. Тривалість прийому 10-15 днів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела ментолу та флавонів. Активні компоненти, що входять до складу продукту, рекомендовані при кашлі, болях у горлі, стоматиті, пошкодженні слизової оболонки рота, для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини та при застудних респіраторних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну, надмірна вага тіла.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем. Прополіс таблетки для розсмоктування містять сахарозу та глюкозу, що необхідно враховувати хворим на цукровий діабет, а також при гіпокалорійній дієті. З обережністю використовувати препарат рекомендується алергікам.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт прополісу стандартизований (10% галангіну) 15 мг; Екстракт квіток ромашки аптечної рідкий (Matricaria chamomilla) 10 мг; Екстракт трави чебрецю повзучого (чебрецю) рідкий (Thymus serpyllum) 10 мг; Ментол (Levomenthol) 5 мг, цукор, глюкоза.ХарактеристикаПрополіс у таблетках – ефективна комбінація екстрактів природного походження. Активні компоненти, що входять до складу таблеток для розсмоктування, рекомендовані при кашлі, болях у горлі, стоматиті, пошкодженні слизової оболонки рота, для кращого загоєння мікротравм ротової порожнини та при застудних респіраторних захворюваннях.Властивості компонентівПрополіс - це клейкі речовини, зібрані бджолами з весняних бруньок дерев і модифіковані власними ферментами. Використовують прополіс для замазування щілин, дезінфекції сот, а також ізоляції сторонніх предметів у вулику. Прополіс цінний тим, що містить вітаміни А, Е, РР, В1, В2, В3, В6, амінокислоти, поліфенольні смоли, терпеноїди, мінеральні солі, органічні кислоти (транскофейна, транскумарова, трансферулова, корична), флавони (хризин, лютеолін, ап ), флавоноїди (кверцетин, кемпферол, галангін). Встановлено, що бактерицидна активність прополісу проявляється по відношенню до всіх представників патогенної мікрофлори, навіть до таких, які є стійкими до дії антибіотиків. При цьому, на відміну антибактеріальних препаратів, прополіс не викликає серйозних побічних дій. Крім цього, прополіс сприяє підвищенню імунітету, загоєнню тканин, покращує обмін речовин, зміцнює судини, знімає біль, що з'являється при запаленні верхніх дихальних шляхів та слизової оболонки рота. Екстракт квіток ромашки аптечної (Matricaria chamomilla) містить ефірну олію з характерним запахом, приємним у невеликих кількостях. Основним компонентом масла вважається хамазулен, якому і приписують основні цілющі властивості ромашки як лікарської рослини. У квітках ромашки аптечної знайдено також флавоноїди, похідні апігеніну, лютеоліну і кверцетину, фернезен, а також бета-каротин, кумарини, ситостерин, каротин, глікозиди, полісахариди та органічні кислоти. Екстракт квіток ромашки аптечної (лікарської) має протизапальну, спазмолітичну, протимікробну, потогінну та інші властивості. Екстракт трави чебрецю повзучого (чебрецю) (Thymus serpyllum) містить ефірну олію (у складі якої встановлені феноли, з них до 40% тимолу, є також карвакрол, n-цимол, L-альфа-пінен, y-терпін, терпінеол, L- борнеол, каріофілен, ланалоол), дубильні та гіркі речовини, флавоноїди, камедь, урсолову та олеанолову кислоти. Трава чебрецю чинить відхаркувальну дію, збільшує кількість секреторного відокремлюваного слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, сприяє розрідженню мокротиння та прискоренню її евакуації, а також пом'якшує горло при сухості та першенні. Ментол (Levomenthol) має спазмолітичну та слабку антисептичну дію, дезодорує та освіжає порожнину рота. При нанесенні на слизові оболонки ментол викликає подразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду, легкого печіння та поколювання, має легку місцеву знеболювальну дію.ІнструкціяТаблетки слід повільно розсмоктувати в ротовій порожнині, після прийому їжі. Дорослим по 1 таблетці до 4 разів на день. Тривалість прийому 10-15 днів.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі-додаткового джерела ментолу, флавонів, що підтримують функціональний стан верхніх дихальних шляхів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю, порушення вуглеводного обміну, надмірна вага тіла.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1 мл: Активний компонент: Прополіс – 100 г; Допоміжна речовина: Етанол (спирт етиловий) 80% – до отримання 1000 мл настойки. По 25 мл у флакони темного скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками-крапельницями поліетиленовими та кришками, що нагвинчуються з полімерних матеріалів. Флакон з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора рідина від жовтувато-коричневого до червонувато-коричневого кольору з характерним запахом. Допускається зелений відтінок.Фармакотерапевтична групаРепарація тканин стимулятор природного походження.ФармакодинамікаЧинить протизапальну та ранозагоювальну дію.Показання до застосуванняМікротравми, поверхневі пошкодження шкірних покривів та слизових оболонок, отит, фарингіт, тонзиліт, захворювання пародонту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату та продуктів бджільництва, полінози, гостра екзема, дитячий вік до 18 років. З обережністю: при внутрішньому прийомі - гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПрименение при беременности и в период грудного вскармливания возможно, если ожидаемая польза для матери превышает потенциальный риск для плода и ребенка. Необходимо проконсультироваться с врачом.Побочные действияВозможны аллергические реакции (зуд, покраснение кожи, сыпь), кратковременное ощущение жжения в месте нанесения. Если у Вас отмечаются побочные эффекты, указанные в инструкции, или они усугубляются, или Вы заметили любые другие побочные эффекты, не указанные в инструкции, обратитесь к лечащему врачу.Взаимодействие с лекарственными средствамиНе изучалось.Способ применения и дозыНаружно, местно, ингаляционно. Участки с поверхностными повреждениями кожных покровов (микротравмами) обрабатывают тампоном, смоченным настойкой прополиса, 1-3 раза в день. При хронічних гнійних отитах після ретельного очищення від гною у вухо вводять тампон, просочений настойкою прополісу, на 1-2 хвилини 2-3 рази на день або по 1-2 краплі у вухо 3-4 рази на день. При хронічному фарингіті та тонзиліті настойкою прополісу змащують мигдалики 1-2 рази на день протягом 8-15 днів. Для інгаляцій використовують водний розчин настойки прополісу, приготований у співвідношенні 1:20 (1 частина настоянки прополісу розведеної у 20 частинах води). Курс лікування 1-2 інгаляції щодня протягом 7-10 днів. При захворюваннях пародонту настойку прополісу вводять на турундах у пародонтальні кишені на 5 хвилин після глибокого кюретажу. При пошкодженнях слизової оболонки ротової порожнини водний розчин настойки прополісу (15 мл, розведених в 1/2 склянки теплої води) застосовують для полоскань 4-5 разів на день протягом 3-4 днів. Застосовуйте препарат згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції.ПередозуванняПро випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату не впливає на здатність до виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління автотранспортом, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора та інше).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему