Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: левофлоксацин гемігідрат (у перерахунку на левофлоксацин) - 5 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид – 9 мг, динатрію едетат дигідрат – 0,1 мг, вода для ін'єкцій – до 1 мл. По 100 мл у пляшки скляні. Кожну пляшку разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Упаковка для стаціонарів: 56 пляшок разом із рівною кількістю інструкцій із застосування в ящики з гофрованого картону.Опис лікарської формиПрозора жовтувато-зеленого кольору рідина.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб - фторхінолон.ФармакокінетикаПісля внутрішньовенної інфузії 500 мг протягом 60 хвилин максимальна концентрація (Сmах) – близько 6 мкг/мл. При внутрішньовенному однократному і багаторазовому введенні обсяг розподілу після введення тієї ж дози становить 89-112 л. Зв'язок із білками плазми - 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу. Період напіввиведення (Т1/2) – 6-8 годин. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У незміненому вигляді нирками протягом 24 годин виводиться 70% і за 48 годин – 87%.ФармакодинамікаФторхінолон, протимікробний бактерицидний засіб широкого спектру дії. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій. Левофлоксацин активний in vivo та in vitro щодо таких мікроорганізмів: Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (зокрема Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (лейкотоксинвмісні та коагулазонегативні метицилінчутливі/помірно, чутливі штами), включаючи Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилінчутливі штами); Streptococcus spp. груп С та G, Staphylococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі/помірно чутливі/резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилінчутливі/резистентні штами). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в тому числі Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter spp. (в тому числі Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилінчутливі/резистентні штами), Haemopp (у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (продукуючі та непродукуючі пеніциліну, (в тому числі Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis,Proteus vulgaris, Providencia spp. (зокрема Providencia rettgeri, Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (зокрема Pseudomonas aeruginosa), Serratia spp. (зокрема Serratia marcescens), Salmonella spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Mycobacterium spp. (зокрема Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація понад 4 мг/мл): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus - epidermis (метицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилінрезистентні штами). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Burkholderia cepacia, Campylobacter jejuni, Campilobacter coli. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgates, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp. Стійкі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація понад 8 мг/мл): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилінрезистентні штами), інші Staphylococcus spp. (Коагулазонегативні метицилінрезистентні штами). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans. Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія); гострий верхньощелепний синусит; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (зокрема гострий пієлонефрит); інфекції шкіри та м'яких тканин (нагноєні атероми, абсцес, фурункули); септицемія/бактеріємія; хронічний бактеріальний простатит; інтраабдомінальна інфекція; комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозуПротипоказання до застосуванняГіперчутливість до левофлоксацину, будь-якого іншого компонента препарату або інших препаратів з групи фторхінолонів, епілепсія ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, період лактації, дитячий та підлітковий вік (до 18 років). З обережністю: Літній вік (висока ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. У пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка травма) (можливий розвиток судом).Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний під час вагітності. При необхідності призначення препарату у період лактації грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея (у тому числі з кров'ю), порушення травлення, зниження апетиту, біль у животі, псевдомембранозний коліт, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз. Серцево-судинна система: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія, збільшення інтервалу QT на кардіограмі, миготлива аритмія. З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння, нервозність), гіперглікемія. З боку нервової системи, біль голови, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, занепокоєння, парестезії в кистях рук, страх, галюцинації; сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми. З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху; смакової та тактильної чутливості. Порушення з боку опорно-рухового апарату: артралгія, м'язова слабкість, міалгія, розрив сухожиль, тендиніт, рабдоміоліз. З боку сечовидільної системи: гіперкреатинінемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність. З боку органів кровотворення: іноді – еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагія. Алергічні реакції: свербіж та гіперемія шкіри, набряк шкіри та слизових оболонок, кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, анафілактичний шок, алергічний. Інші: астенія, загострення порфірії, фотосенсибілізація, стійка гарячка, розвиток суперінфекції. Місцеві реакції: біль, почервоніння у місці введення, флебіт.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин збільшує період напіввиведення циклоспорину. Нестероїдні протизапальні препарати, теофілін підвищують ризик розвитку судом. Прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль (особливо у похилому віці). Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. Розчин для інфузій сумісний з 0,9% розчином хлориду натрію, 5% розчином декстрози, 2,5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти). Не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію (наприклад, з розчином натрію гідрокарбонату). У хворих на цукровий діабет, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби або інсулін, на фоні прийому левофлоксацину можливі гіпо- та гіперглікемічні стани, тому рекомендується контроль концентрації глюкози в крові. Левофлоксацин посилює антикоагулянтну активність варфарину. Сукральфат, солі заліза і магній- або алюмінієві антацидні засоби знижують ефект левофлоксацину (інтервал між прийомами препаратів повинен становити не менше 2-х годин). Алкоголь може посилювати побічні ефекти з боку центральної нервової системи (запаморочення, заціпеніння, сонливість).Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньовенно краплинно. Тривалість внутрішньовенного вливання 500 мг левофлоксацину (100 мл інфузійного розчину) має становити щонайменше 60 хв. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Пацієнтам із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв) рекомендується наступний режим дозування препарату: загострення хронічного бронхіту: по 250–500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 7–10 днів; позалікарняна пневмонія: по 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу протягом 7-14 днів; гострий верхньощелепний синусит: по 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 10-14 днів; неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 250 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі гострий пієлонефрит): 250 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 7-10 днів; інфекції шкіри та м'яких тканин: по 500 мг левофлоксацину 2 рази на добу протягом 7-14 днів; септицемія/бактеріємія: по 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу протягом 10-14 днів; хронічний бактеріальний простатит: 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 28 днів; інтраабдомінальна інфекція: по 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 7-14 днів (у комбінації з антибактеріальними препаратами, що діють на анаеробну флору); комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 500 мг левофлоксацину 1-2 рази на добу до 3 місяців. Пацієнтам з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну Кліренс креатиніну, мл/хв. Дози для внутрішньовенного введення 250 мг/24 год 500 мг/24 год 500 мг/12 год, Початкова доза 250 мг Початкова доза 500 мг Початкова <доза 500 мг 50-20 Далі 125 мг/24 год Далі 250 мг/24 год Далі 250 мг/12 год <19-10 Далі 125 мг/48 год Далі 125 мг/24 год Далі 125 мг/12 год <10 (у тому числі при гемодіалізі та постійному амбулаторному перитонеальному діалізі) Далі 125 мг/48 год Далі 125 мг/24 год Далі 125 мг/24 год Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібне введення додаткових доз. При порушенні функції печінки корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці незначною мірою. Залежно від стану хворого через кілька днів лікування можна перейти від внутрішньовенного краплинного введення на прийом тієї ж дози препарату у формі, призначеній для вживання.ПередозуванняСимптоми: виявляються переважно з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судоми на кшталт епілептичних нападів). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, подовження інтервалу QT. Лікування: симптоматичне. Діаліз неефективний. Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри нормалізації температури тіла рекомендується продовжувати лікування щонайменше 48-72 год. Під час лікування необхідно уникати сонячного та штучного ультрафіолетового опромінення, щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). З появою ознак тендиніту, псевдомембранозного коліту, алергічних реакцій левофлоксацин негайно скасовують. Слід мати на увазі, що у пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка, травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозб-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу еритроцитів. Під час лікування слід уникати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та потенційно небезпечними механізмами через можливу появи запаморочення, сонливості, скутості та розлади зору, що може призвести до уповільнення швидкості психомоторних реакцій та зниження здатності до концентрації уваги.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
549,00 грн
363,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: левофлоксацин гемігідрат - 768,700 мг, у перерахунку на левофлоксацин - 750,000 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 90.000 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію – 52,500 мг, повідон-К25 – 45,000 мг, кроскармелозу натрію – 24.800 мг, магнію стеарат – 15,000 мг. кремнію діоксид колоїдний – 9.000 мг; Склад оболонки: полівініловий спирт – 21,105 мг, макрогол-4000 – 14.535 мг. титану діоксид – 9.360 мг. По 5, 10 таблеток в контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 5, 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКапсулоподібні двоопуклі таблетки з ризиком з одного боку, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб-фторхінолон.ФармакокінетикаАбсорбція При прийомі внутрішньо левофлоксацин швидко та практично повністю всмоктується (прийом їжі мало впливає на швидкість та повноту абсорбції). Біодоступність – 99-100%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) у плазмі - 1-2 год. При прийомі 500 мг максимальна концентрація (Сmах) у плазмі становить 5,2±1,2 мкг/мл. Фармакокінетика левофлоксацину є лінійною у діапазоні доз від 50 до 1000 мг. Рівноважний стан концентрації левофлоксацину в плазмі прийому 500 мг левофлоксацину 1 або 2 рази на добу досягається протягом 48 годин. На 10 день прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу Сmах левофлоксацину становила 5,7±1,4 мкг/мл, а мінімальна концентрація левофлоксацину (концентрація перед прийомом чергової дози) (Cmin) у плазмі крові становила 0,5 ± 2 мкг/мл. Стах становив 7,8±1,1 мкг/мл, а Cmin становив 3,0±0,9 мкг/мл. Розподіл Зв'язок із білками сироватки крові становить 30-40%. Після одноразового та повторного прийому 500 мг левофлоксацину обсяг розподілу левофлоксацину становить середньому. 100 л, що вказує на хороше проникнення левофлоксацину в органи та тканини організму людини. Проникнення в тканини та рідини організму Проникнення в слизову оболонку бронхів, рідину епітеліальної вистилки, альвеолярні макрофаги Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину максимальні концентрації левофлоксацину в слизовій оболонці бронхів і рідини епітеліальної вистилки досягалися протягом 1 год і 4 год і становили 8,3 мкг/г і 10,8 мкг/г, відповідно, з коефіцієнтами пе бронхів та рідина епітеліальної вистилки у порівнянні з концентрацією у плазмі крові, що становлять 1,1-1,8 та 0,8-3 відповідно. Після 5 днів прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину середні концентрації левофлоксацину через 4 години після останнього прийому в рідині епітеліальної вистилки склали 9,94 мкг/мл і в альвеолярних макрофагах - 97,9 мкг/мл. Проникнення в легеневу тканину Максимальна концентрація в легеневій тканині після внутрішнього прийому 500 мг левофлоксацину становила приблизно 11,3 мкг/г і досягалася через 4-6 годин після прийому препарату з коефіцієнтом пенетрації 2-5 порівняно з концентрацією в плазмі крові. Проникнення в альвеолярну рідину Після 3 днів прийому 500 мг левофлоксацину 1 раз або 2 рази на добу максимальна концентрація левофлоксацину в альвеолярній рідині досягалася через 2-4 години після прийому препарату та становила 4,0 та 6,7 мкг/мл відповідно з коефіцієнтом пенетрації 1 порівняно з концентраціями у плазмі крові. Проникнення в кісткову тканину Левофлоксацин добре проникає в кортикальну та губчасту кісткову тканину, як у проксимальних, так і в дистальних відділах стегнової кістки з коефіцієнтом пенетрації (кісткова тканина/плазма крові) 0,1-3. Максимальна концентрація левофлоксацину в губчастій кістковій тканині проксимального відділу стегнової кістки після 500 мг внутрішньо становила приблизно 15,1 мкг/г (через 2 години після прийому препарату). Проникнення в спинномозкову рідину Левофлоксацин погано проникає у спинномозкову рідину. Проникнення в тканину передміхурової залози Після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів, середня концентрація левофлоксацину в тканині передміхурової залози становила 8,7 мкг/г, середнє співвідношення концентрацій передміхурова залоза/плазма крові становило 1.84. Концентрації у сечі Середні концентрації у сечі через 8-12 годин після прийому внутрішньо дози 150, 300 та 600 мг левофлоксацину становили 44 мкг/мл, 91 мкг/мл та 162 мкг/мл, відповідно. Метаболізм Левофлоксацин метаболізується незначною мірою (5% прийнятої дози). Його метаболітами є диметиллевофлоксацин та N-оксид левофлоксацин, які виводяться нирками. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним і не піддається хіральним перетворенням. Виведення Після внутрішнього застосування левофлоксацин відносно повільно виводиться з плазми крові (період напіввиведення (Т1/2) - 6-8 год). Виведення переважно через нирки (понад 85% прийнятої дози). Загальний кліренс левофлоксацину після одноразового прийому 500 мг складав 175±29,2 мл/хв. Відсутні істотні відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину при його внутрішньовенному введенні та прийомі внутрішньо, що підтверджує, що прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення є взаємозамінними. Фармакокінетика окремих груп пацієнтів Підлога. Фармакокінетика левофлоксацину у чоловіків та жінок не відрізняється. Літній вік. Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, за винятком відмінностей фармакокінетики, пов'язаних із відмінностями у кліренсі креатиніну (КК). Порушення функції нирок. При нирковій недостатності фармакокінетика левофлоксацину змінюється. У міру зниження функції нирок виведення через нирки та нирковий кліренс знижуються, а період напіввиведення збільшується. Фармакокінетика при нирковій недостатності після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину: Кліренс креатиніну (КК) [мл/хв] Менш 20 20-49 50-80 Нирковий кліренс [мл/хв] 13 26 57 Т1/2 [год] 35 27 9 ФармакодинамікаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектра дії групи фторхінолонів. левофлоксацин, що містить як діючу речовину - лівообертальний ізомер офлоксацину. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo. In vitro: Чутливі мікроорганізми (MEIK Аеробні грамположигельні мікроорганізми: Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium. Enterococcus faecalis, Enterococcus spp, Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S(I) [коагулазонегативнис, метицилін-чутливі/(метицилін-помірно чутливі)] (Метицилін-чутливі). Staphylococcus spp. CNS (коагулазонегативні), Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R (пеніцилін-чутливі/помірно чутливі/резистентні), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S -резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii. Acinetobacter spp,Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Enterobacter spp, Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilusіmp Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp, Moraxela catarrhalis β+/β- (продукуючі та непродукуючі бета-лактамази), Morganella morganіPP Neisseria meningitidis, Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida, Pasteurella spp, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Providencia spp, Pseudomonas aeruginosa (шпітальні інфекції,можуть потребувати комбінованого лікування), Pseudomonas spp. Salmonella spp, Serratia marcescens, Serratia spp. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp, Clostridium perfringens, Fusobacterium spp. Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp, Veillonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp. Chlamydia pneumoniae. Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp, Mycobacterium spp. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma horn inis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp, Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (МПК = 4 мг/л; зона інгібування 16-14 мм): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium. Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метицилін-резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campilobacter jejuni/coli. Анаеробні мікроорганізми: Prevotella spp, Porphyromonas spp. Резистентні до левофлоксацину мікроорганізми (MПК ≥8 мг/л; зона інгібування ≤13 мм): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative methi-R (коагулазонегативні метицилін-резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron. Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium. Резистентність Резистентність до левофлоксацину розвивається внаслідок поетапного процесу мутацій генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гідразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (механізм, характерний для Pseudomonas aeruginosa) та механізм еффлюксу (активного виведення протимікробного засобу з мікробної клітини), можуть також зменшувати чутливість мікроорганізмів до левофлоксацину. У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими класами протимікробних засобів. Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються переліченими нижче мікроорганізмами) Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae. Streptococcus pyogenes. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Proteus miras Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: шпитальна пневмонія; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи гострий пієлонефрит); ускладнені інфекції шкірних покривів та м'яких тканин. Для лікування наступних інфекційно-запальних захворювань левофлоксацин може застосовуватися лише як альтернатива іншим протимікробним препаратам: гострий синусит. При застосуванні препарату Левофлоксацин слід враховувати офіційні національні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів, а також чутливість патогенних мікроорганізмів у конкретній країні.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, а також до будь-якої з допоміжних речовин препарату, епілепсія, ураження сухожилля при прийомі фторхінолонів в анамнезі, псевдопаралітична міастенія (myasthenia gravis), вагітність (не можна повністю виключити ризик ураження). грудного вигодовування (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових зон зростання кісток у дитини), дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з незавершеністю зростання скелета, тому що не можна повністю виключити ризик ураження хрящових зон зростання). З обережністю: У пацієнтів, схильних до розвитку судом (у пацієнтів з попередніми ураженнями центральної нервової системи; у пацієнтів, які одночасно приймають препарати, що знижують поріг судомної активності головного мозку, такі як фенбуфен, теофілін). У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик розвитку гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами). У пацієнтів з порушеннями функції нирок (потрібний обов'язковий контроль функції нирок, а також корекція режиму дозування, див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів із відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі; у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати (наприклад, глібенкламід) або інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик розвитку аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання. У пацієнтів похилого віку, у пацієнтів після трансплантації, а також при супутньому застосуванні глюкокортикостероїдів (підвищений ризик розвитку тендинітів та розриву сухожилля).Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний для застосування у вагітних жінок та жінок у період грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче побічні ефекти представлені відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥1/1000, Дані, отримані у клінічних дослідженнях та при постреєстраційному застосуванні левофлоксацину. Порушення з боку серця: - Рідко: синусова тахікардія, відчуття серцебиття; Частота невідома (постреєстраційні дані): подовження інтервалу QT на кардіограмі, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу "пірует", які можуть призводити до зупинки серця. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Нечасто: лейкопенія, еозинофілія; Рідко: нейтропенія, тромбоцитопенія; Частота невідома (пістреєстраційні дані): панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку нервової системи: - Часто: головний біль, запаморочення; Нечасто: сонливість, тремор, дисгевзія (перекручення смаку); Рідко: парестезія, судоми; Частота невідома (постреєстраційні дані): периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна нейропатія (див. розділ "Особливі вказівки", дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія (втрата смакових відчуттів), парозмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єктивне відчуття) ), включаючи втрату нюху, непритомність, підвищення внутрішньочерепного тиску (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина головного мозку). Порушення з боку органу зору: - Рідко: порушення зору, такі як розпливливість видимого зображення; Частота невідома (постреєстраційні дані): минуща втрата зору, увеїт. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: - Нечасто: вертиго (почуття відхилення або кружляння власного тіла або навколишніх предметів); Рідко: дзвін у вухах; Частота невідома (постреєстраційні дані): зниження слуху, втрата слуху. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Нечасто: задишка; Частота невідома (постреєстраційні дані), бронхоспазм, алергічний пневмоніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Часто: діарея, нудота, блювання; Нечасто: біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; Частота невідома (постреєстраційні дані): геморагічна діарея, яка в окремих випадках може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Нечасто: підвищення концентрації креатину в сироватці крові; Рідко: гостра ниркова недостатність (наприклад, унаслідок розвитку інтерстиціального нефриту). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Нечасто: висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; Частота невідома (пістреєстраційні дані): токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, реакції фотосенсибілізації, лейкоцитокластичний васкуліт, стоматит. Реакції з боку шкіри та слизових оболонок можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини - Нечасто: артралгія, міалгія; Рідко: ураження сухожилля, включаючи тендиніт (наприклад, ахілова сухожилля), м'язову слабкість, яка може бути особливо небезпечна у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією (myasthenia gravis); Частота невідома (постреєстраційні дані): рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллова сухожилля. Цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування та може мати двосторонній характер (див. також розділ "Особливі вказівки")), розрив зв'язок, розрив м'язи, артрит. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Нечасто: анорексія; Рідко: гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії – "вовчий" апетит, піт, тремтіння, нервозність); Частота невідома (постреєстраційні дані): гіперглікемія, тяжка гіпоглікемія, аж до розвитку гіпоглікемічної коми, особливо у пацієнтів похилого віку. пацієнтів із цукровим діабетом, які приймають пероральні гіпоглікемічні препарати або інсулін. Інфекційні та паразитарні захворювання – Нечасто: грибкові інфекції, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів. Порушення з боку судин: - Рідко: зниження артеріального тиску. Загальні розлади: - Нечасто: астенія; Рідко: пірексія (підвищення температури тіла); Частота невідома (постреєстраційні дані): біль (включаючи біль у спині, грудях, кінцівках). Порушення з боку імунної системи: - Рідко: ангіоневротичний набряк; Частота невідома (постреєстраційні дані): анафілактичний шок, анафілактоїдний шок. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: - Часто: підвищення активності "печінкових" ферментів у крові (наприклад, аланінамінотрансферази (АЛТ)), аспартатамінотрансферази (ACT), підвищення активності лужної фосфатази (ЩФ) та гамма-глутамілтрансферази (ГГТ); Нечасто: підвищення концентрації білірубіну у крові; Частота невідома (постреєстраційні дані): тяжка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, іноді з летальним кінцем, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, у пацієнтів з сепсисом); гепатит, жовтяниця. Порушення психіки - Часто: безсоння; Нечасто: почуття занепокоєння, тривога, сплутаність свідомості; Рідко: психічні розлади (наприклад, галюцинації, параноя), депресія, ажитація, порушення сну, нічні кошмари; Частота невідома (постреєстраційні дані): порушення психіки з порушеннями поведінки із заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби, порушення уваги, дезорієнтація, нервозність, порушення пам'яті, делірій. Інші можливі небажані ефекти, що стосуються всіх фторхінолонів - Дуже рідко: напади порфірії (дуже рідкісної хвороби обміну речовин) у пацієнтів з порфірією.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії, що вимагають дотримання обережності З солями заліза, цинку, антацидними засобами, що містять магній та/або алюміній: диданозином Рекомендується препарати, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі заліза або цинку, антацидні засоби, що містять магній та/або алюміній, диданозин (тільки лікарські форми, що містять як буфер алюміній або магній) приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому левофлоксацину. З карбонатом кальцію взаємодії не виявлено. З сукрал'фатом Дія левофлоксацину значно послаблюється при одночасному застосуванні сукральфату. Пацієнтам, які отримують левофлоксацин та сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину. З теофіліном, фенбуфеном або подібними лікарськими засобами з групи нестероїдних протизапальних препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку Фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном не виявлено. Концентрація левофлоксацину при одночасному прийомі фенбуфену підвищується лише на 13%. Однак, при одночасному застосуванні хінолонів і теофіліну, нестероїдних протизапальних препаратів та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливе зниження порога судомної готовності головного мозку. З непрямими антикоагулянтами У пацієнтів, які отримували лікування левофлоксацином у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином), спостерігалося підвищення протромбінового часу/нормалізованого міжнародного відношення та/або розвиток кровотечі, у тому числі й тяжкого. Тому при одночасному застосуванні непрямих антикоагулянтів та левофлоксацину необхідний регулярний контроль показників зсідання крові. З пробенецидом та циметидином При одночасному застосуванні лікарських засобів, що порушують ниркову канальцеву секрецію левофлоксацину, таких як пробенецид і циметидин, слід бути обережним, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину сповільнюється під дією циметидину на 24% та пробенециду на 34%. Малоймовірно, що це може мати клінічне значення за нормальної функції нирок. З циклоспорином Левофлоксацин підвищує Т1/2 циклоспорину на 33%. Оскільки це збільшення є клінічно незначним, корекції дози циклоспорину при його одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібне. З глюкокортикостероїдами Одночасний прийом глюкокортикостероїдів збільшує ризик розриву сухожилля. З лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, протиаритмічні препарати класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). Інші Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином та варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньо, щоб це мало клінічно.Спосіб застосування та дозиПрепарат слід застосовувати внутрішньо під час їжі або в перерві між їдою, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Враховуючи те, що біодоступність левофлоксацину при прийомі в таблетках дорівнює 99-100%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії левофлоксацину на прийом таблеток слід продовжувати лікування у тій же дозі, що застосовувалася при внутрішньовенній інфузії. Препарат слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому антацидних препаратів, що містять магній та/або алюміній, солі заліза, цинку або сукральфату. Рекомендована доза для дорослих з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну (КК) >50 мл/хв): Інфекція Доза, мг Кратність прийому на добу Тривалість лікування, дні Госпітальна пневмонія 750 1 7-14 Позалікарняна пневмонія 750 1 5* Гострий бактеріальний синусит 750 1 5 Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, зокрема. гострий пієлонефрит 750 1 5** Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин 750 1 7-14 *Цей режим показаний для лікування позалікарняної пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae (за винятком мультирезистентних штамів), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae. Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae. ** Цей режим показаний для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, викликаних Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis та гострого пієлонефриту, викликаного Escherichia coli, включаючи випадки з супутньою бактеріємією. Режим дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок (КК ≤ 50 мл/хв) КК Режим дозування препарату Рекомендована доза при КК > 50 мл/хв: 750 мг/24 год 50-20 мл/хв по 750 мг/48 год 19-10 мл/хв перша доза: 750 мг/48 год; потім по 250 мг/24 год. < 10 мл/хв (включаючи гемодіаліз та ПАПД) перша доза: 750 мг/48 год; потім по 250 мг/24 год. Після гемодіалізу або постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібне введення додаткових доз. При порушенні функції печінки не потрібно спеціального підбору доз, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками. Для пацієнтів похилого віку не потрібна корекція режиму дозування, за винятком випадків зниження КК до 50 мл/хв і нижче. Якщо пропущений прийом препарату, потрібно якнайшвидше прийняти таблетку, доки не наблизився час чергового прийому. Далі продовжувати приймати левофлоксацин за схемою. Тривалість терапії залежить від типу захворювання (див. вище). У всіх випадках лікування слід продовжувати від 48 до 72 годин після зникнення симптомів захворювання.ПередозуванняСимптоми Виходячи з даних, отриманих у токсикологічних дослідженнях, проведених у тварин, найважливішими очікуваними симптомами гострого передозування левофлоксацину є симптоми центральної нервової системи (порушення свідомості, включаючи сплутаність свідомості, запаморочення, судоми). При постреєстраційному застосуванні під час передозування спостерігалися ефекти з боку центральної нервової системи, включаючи сплутаність свідомості, судоми, галюцинації, тремор. Можливий розвиток нудоти та виникнення ерозій слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. У клініко-фармакологічних дослідженнях, проведених із дозами левофлоксацину, що перевищують терапевтичні, спостерігалося подовження інтервалу QT. Лікування У разі передозування потрібно ретельне спостереження за пацієнтом, включаючи ЕКГ-моніторування. Лікування симптоматичне. У разі гострого передозування таблетками левофлоксацину показано промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного амбулаторного перитонеального діалізу). Специфічний антидот не відомий.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГоспітальні інфекції, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), можуть вимагати комбінованої терапії. Ризик розвитку резистентності Поширеність набутої резистентності висівних штамів мікроорганізмів може змінюватися залежно від географічного регіону та з часом. У зв'язку з цим потрібна інформація про резистентність до левофлоксацину в конкретній країні. Для терапії важких інфекцій або при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину. Метицилін-резистентний золотистий стафілокок Є висока ймовірність того, що метицилін-резистентний золотистий стафілокок буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, що викликаються метицилін-резистентним золотистим стафілококом, якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину. Втрата працездатності (інвалідизація) та потенційні незворотні серйозні побічні реакції, зумовлені прийомом фторхінолонів Застосування фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, було пов'язане зі втратою працездатності та розвитком необоротних серйозних побічних реакцій з боку різних систем організму, які можуть розвинутись одночасно в одного й того самого пацієнта. Побічні реакції, спричинені фторхінолонами, включають тендиніти, розрив сухожиль, артралгію, міалгію, периферичну нейропатію, а також побічні ефекти з боку нервової системи (галюцинації, тривога, депресія, безсоння, головний біль та сплутаність свідомості). Дані реакції можуть розвинутись у період від декількох годин до декількох тижнів після початку терапії левофлоксацином. Розвиток цих побічних реакцій відзначався у пацієнтів будь-якого віку або без попередніх факторів ризику.При перших ознаках або симптомах будь-яких серйозних побічних реакцій слід негайно припинити застосування левофлоксацину. Слід уникати застосування фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, у пацієнтів, які мали будь-які з цих серйозних побічних реакцій. Пацієнти, схильні до розвитку судом Як і інші хінолони, левофлоксацин повинен з великою обережністю застосовуватися у пацієнтів зі схильністю до судом. До таких пацієнтів відносяться пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, такими як інсульт, тяжка черепно-мозкова травма; пацієнти, які одночасно приймають препарати, що знижують поріг судомної активності головного мозку, такі як фенбуфен та інші подібні до нього нестероїдні протизапальні препарати або інші препарати, що знижують поріг судомної активності, такі як теофілін. При розвитку судом лікування левофлоксацином слід припинити. Псевдомембранозний коліт Діарея, що розвинулася під час або після лікування левофлоксацином, особливо важкого ступеня, завзята та/або з кров'ю, може бути симптомом псевдомембранозного коліту, що викликається Clostridium difficile. У разі підозри на розвиток псевдомембранозного коліту лікування левофлоксацином слід негайно припинити і одразу розпочати специфічну антибіотикотерапію (ванкоміцин, тейкопланін або метронідазол усередину). Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані. Тендиніт та розрив сухожилля При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, рідко спостерігається тендиніт, який іноді може призводити до розриву сухожилля, включаючи ахіллове сухожилля, і може бути двостороннім. Цей побічний ефект може розвинутись протягом 48 годин після початку лікування або через кілька місяців після завершення терапії фторхінолонами. Пацієнти похилого віку більш схильні до розвитку тендиніту; у пацієнтів, які приймають фторхінолони. ризик розриву сухожилля може збільшуватися при одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів. Крім цього, у пацієнтів після трансплантації підвищений ризик розвитку тендинітів, тому рекомендується бути обережним при призначенні фторхінолонів даної категорії пацієнтів. У пацієнтів з порушеннями функції нирок добову дозу слід скоригувати на підставі кліренсу креатиніну.Пацієнтам слід рекомендувати залишатися в спокої з появою перших ознак тендинітів або розривів сухожиль, і звернутися до лікаря. При підозрі на розвиток тендиніту або розрив сухожилля слід негайно припинити лікування препаратом та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши йому достатню іммобілізацію. Реакції гіперчутливості Левофлоксацин може викликати серйозні, потенційно летальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), навіть при застосуванні початкових доз. Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Тяжкі бульозні реакції При застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку важких бульозних реакцій шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ "Побічна дія"). У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри або слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Повідомлялося про випадки розвитку некрозу печінки, включаючи розвиток печінкової недостатності з летальним кінцем, при застосуванні левофлоксацину, головним чином, у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, із сепсисом. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж шкіри та біль у животі. Пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок потрібний обов'язковий контроль функції нирок, а також корекція режиму дозування. При лікуванні пацієнтів похилого віку слід зважати на те, що у пацієнтів цієї групи часто спостерігаються порушення функції нирок. Запобігання розвитку реакцій фотосенсибілізації Хоча фотосенсибілізація при застосуванні левофлоксацину розвивається дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування та протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином піддаватися, без особливої необхідності, сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню (наприклад, відвідувати солярій). Суперінфекція Як і при застосуванні інших антибіотиків, застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів (бактерій та грибів), що може спричинити зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. В результаті може розвинутись суперінфекція. Тому в ході лікування обов'язково проводити повторну оцінку стану пацієнта, і, у разі розвитку під час лікування суперінфекції, слід вживати відповідних заходів. Подовження інтервалу QT Повідомлялося про дуже рідкі випадки подовження інтервалу QT у пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин. При застосуванні фторхінолів. включаючи левофлоксацин, слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT, таких як антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики. Пацієнти похилого віку та пацієнти жіночої статі можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Тому в них слід обережно застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є схильність до розвитку гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами, що слід брати до уваги при лікуванні левофлоксацином. Гіпо- та гіперглікемія (дисглікемія) Як і при застосуванні інших хінолонів, при застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку гіперглікемії та гіпоглікемії. На тлі терапії левофлоксацином дисглікемія частіше виникала у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують супутню терапію пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, глібенкламідом) або інсуліном. При застосуванні левофлоксацину у таких пацієнтів зростає ризик розвитку гіпоглікемії, аж до гіпоглікемічної коми. Необхідно інформувати пацієнтів про симптоми гіпоглікемії (сплутаність свідомості, запаморочення, "вовчий" апетит, головний біль, нервозність, відчуття серцебиття або почастішання пульсу, блідість шкірних покривів, піт, тремтіння, слабкість). Якщо у пацієнта розвивається гіпоглікемія,необхідно негайно припинити лікування левофлоксацином та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів. якщо це можливо. Під час лікування левофлоксацином у пацієнтів похилого віку, у пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується ретельний моніторинг концентрації глюкози в крові. Периферична нейропатія У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про випадки розвитку сенсорної та сенсорно-моторної периферичної нейропатії, початок якої може бути швидким. Якщо у пацієнта розвиваються симптоми нейропатії, застосування левофлоксацину має бути припинено. Це мінімізує можливий ризик розвитку незворотних змін. Пацієнти повинні бути поінформовані про необхідність повідомляти свого лікаря про появу будь-яких симптомів нейропатії. Фторхінолони не слід призначати пацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на периферичну нейропатію. Загострення псевдопаралітичної міастенії (myasthenia gravis) Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, характеризуються блокуючою нервово-м'язовою активністю, і можуть посилювати м'язову слабкість у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією. У постреєстраційному періоді спостерігалися несприятливі реакції, включаючи легеневу недостатність, що вимагала проведення штучної вентиляції легень, і летальний результат, які асоціювалися із застосуванням фторхінолонів у пацієнтів із псевдопаралітичною міастенією. Застосування левофлоксацину у пацієнта із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується. Застосування при повітряно-краплинному шляху зараження сибіркою Застосування левофлоксацину у людини за цим показанням ґрунтується на даних щодо чутливості до нього Bacillus anthracis, отриманих у дослідженнях in vitro та в експериментальних дослідженнях, проведених на тваринах, а також на обмежених даних застосування левофлоксацину у людини. Лікарі повинні звертатися до національних та/або міжнародних документів, які відображають вироблену спільними зусиллями точку зору щодо лікування сибірки. Психотичні реакції Психотичні реакції, включаючи суїцидальні думки/спроби, відзначалися у пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин, іноді після прийому разової дози. У разі розвитку будь-яких побічних ефектів з боку центральної нервової системи, включаючи порушення психіки, лікування левофлоксацином слід негайно припинити та призначити відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів. якщо це можливо. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають в анамнезі психічні захворювання. Порушення зору При розвитку будь-яких порушень зору потрібна негайна консультація офтальмолога. Вплив на лабораторні тести У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може призводити до неправдивих результатів, які слід підтверджувати більш специфічними методами. Левофлоксацин може інгібувати зростання Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибно-негативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: левокарнітин – 300 мг; Допоміжні речовини: лимонної кислоти моногідрат – 1,2 мг, метилпарагідроксибензоат – 0,5 мг, пропілпарагідроксибензоат – 0,2 мг, вода очищена – до 1 мл. Розчин для вживання.Фармакотерапевтична групаМетаболічний засіб.ІнструкціяПрепарат застосовується у складі комплексної терапії. Внутрішньо за 30 хв до їди, додатково розбавляючи рідиною. Для зручності дозування можна використовувати піпетку або медичний шприц.Показання до застосуванняПрепарат застосовується у складі комплексної терапії. Інтенсивні фізичні навантаження та психоемоційні навантаження: для підвищення працездатності, витривалості, зниження стомлюваності, у тому числі у літніх осіб; у період реабілітації після перенесених захворювань та хірургічних втручань, травм, у тому числі, для прискорення регенерації тканин; комплексна терапія хронічного гастриту та хронічного панкреатиту зі зниженою секреторною функцією; комплексна терапія шкірних захворювань (псоріаз, себорейна екзема, осередкова склеродермія та дискоїдний червоний вовчак); гіпертиреоз легкого ступеня; неврологічні прояви при судинних, токсичних та травматичних ураженнях головного мозку; синдром нервової анорексії; захворювання, що супроводжуються нестачею карнітину або його підвищеною втратою (міопатії, кардіоміопатії, мітохондріальні захворювання, спадкові захворювання з супутньою мітохондріальною недостатністю) – для заповнення його дефіциту у складі комплексної терапії; у педіатричній практиці (лікування дітей до 3-х років під наглядом лікаря): - при виходженні недоношених немовлят, новонароджених, які перенесли пологову травму або асфіксію; дітям з млявим смоктальним рефлексом і низьким збільшенням маси тіла; зниженим м'язовим тонусом, при недостатньому розвитку рухових та психічних функцій, а також з метою профілактики цих порушень у дітей “групи ризику”; при затримці зростання та нестачі маси тіла у дітей та підлітків до 16 років; у дорослих у спортивній медицині та при інтенсивних тренуваннях (у період тренувального процесу при відпрацюванні аеробної продуктивності): для поліпшення швидкісно-силових показників та координації рухів, для збільшення м'язової маси та редукції жирової маси тіла, для профілактики посттренувального синдрому (прискорення відновлення навантажень) при травматичних пошкодженнях з метою прискорення регенерації м'язів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність.Вагітність та лактаціяЛікування дітей віком до 3-х років здійснювати під наглядом лікаря.Побічна діяМожливі алергічні реакції, гастралгія, диспепсія, міастенія (у пацієнтів із уремією).Взаємодія з лікарськими засобамиГлюкокортикостероїди сприяють накопиченню препарату у тканинах (крім печінки), інші анаболіки посилюють ефект.Спосіб застосування та дозиПри тривалих фізичних та психоемоційних навантаженнях: від 0,75 г (2,5 мл) 3 рази на день до 2,25 г (7,5 мл) 2-3 рази на день. При нервовій анорексії, а також у період реабілітації після перенесених захворювань та хірургічних втручань та травм: по 1,5 г (5 мл) 2 рази на день. Курс лікування – протягом 1-2 міс. У комплексній терапії хронічного гастриту та хронічного панкреатиту зі зниженою секреторною функцією: по 0,375 г (1,25 мл) 2 рази на день. Курс лікування – протягом 1-1,5 міс. Для лікування шкірних захворювань: 0,75 г (2,5 мл). Курс лікування – протягом 2-4 тижнів. При гіпертиреозі легкого ступеня: по 0,25 г (13 крапель) 2-3 десь у день. Курс лікування – 20 днів. Курс лікування повторюють після 1-2 місячної перерви або призначають протягом 3 місяців без перерви. При судинних, токсичних та травматичних ураженнях головного мозку: по 0,75 г (2,5 мл) на добу. Курс лікування – протягом 3-5 днів. За потреби через 12-14 днів призначають повторний курс. При захворюваннях, що супроводжуються нестачею карнітину (первинна та вторинна карнітинова недостатність): до 50-100 мг/кг (2-5 крапель/кг) маси тіла з кратністю прийому 2-3 рази на день. Курс лікування – протягом 3-4 міс. Дітям призначають як добавки до солодких страв (кисіль, компот, соки). Дітям до 3-х років доза визначається лікарем. Від 3 до 6 років – у разовій дозі 0,1 г (5 крапель) 2-3 рази на день, у добовій дозі 0,2-0,3 г (11-16 крапель). Курс лікування – 1 міс. Дітям від 6 до 12 років призначають у разовій дозі 0,2-0,3 г (11-16 крапель) 2-3 рази на день, у добовій дозі 0,4-0,9 г (22-48 крапель). Курс лікування – не менше 1 міс. При затримці зростання: по 0,25 г (13 крапель) 2-3 десь у день. Курс лікування – 20 днів. Курс лікування повторюють після 1-2 місячної перерви або призначають протягом 3 місяців без перерви. У спортивній медицині та при інтенсивних тренуваннях: по 2,5 г (8,33 мл) 1-3 рази на день (добова доза 2,5-7,5 г); у разі використання з лікувальною метою – 70-100 мг/кг/добу (5-7,5 г/добу). Курси прийому: 3-4 тижні в передзмагальний період. У період тренувального процесу – до 6-8 тижнів.ПередозуванняСимптоми: диспепсичні розлади, міастенічні розлади (у пацієнтів із уремією). Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля.Умови відпустки з аптекБез рецепта
394,00 грн
354,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: левофлоксацин гемігідрат 768,7 мг, еквівалентно 750 мг левофлоксацину. допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (Avicel PH 101) 76 мг, крохмаль кукурудзяний 75,3 мг, кремнію діоксид колоїдний 15 мг, кросповідон 64 мг, гіпромелоза (15 cps) 21 мг, 100 мг 15 мг; плівкова оболонка: опадрай білий OY 58900 (гіпромелоза 5 cP 62,5 %, титану діоксид (Е171) 31,25 %, макрогол-400 6,25 %) 28 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 750 мг. По 10 таблеток у ПВХ/алюмінієвому блістері. По 1 блістеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або майже білі капсулоподібні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб – фторхінолон.ФармакокінетикаЛевофлоксацин прийому внутрішньо швидко і майже повністю всмоктується (прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції). Біодоступність – 99%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) – 1-2 год; при прийомі 750 мг середня величина максимальної концентрації (Сmах) становить 8,0 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 30-40 %. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфно-ядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. Середній обсяг розподілу (Vd) левофлоксацину становить від 83 до 100 л (після одноразового та багаторазового перорального застосування у дозі 750 мг). У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Період напіввиведення (Т1/2) – 6-8 годин. Після перорального введення в дозі 750 мг T1/2 – 7,5±0,9 год. Нирковий кліренс становить 70% загального кліренсу. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У сечі за період 24 год виявляється у незміненому вигляді – 70%, а за 48 год – 87% прийнятої внутрішньо дози. У калі за період 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. При нирковій недостатності зменшення кліренсу препарату та його виведення нирками залежить від ступеня зниження кліренсу креатиніну (КК). Не виводиться з організму шляхом гемодіалізу чи хронічного амбулаторного перитонеального діалізу.ФармакодинамікаЛевофлоксацин – синтетичний антибактеріальний бактерицидний засіб широкого спектру дії з групи фторхінолонів, що є лівообертальним ізомером офлоксацину. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин. Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як за умов in vitro, і in vivo. In vitro Чутливі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація ≤ 2 мг/мл): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus spp. (в тому числі Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus coagulase-negative methi-S/I (метицилін-чутливі/помірно чутливі), Staphylococcus aureus methi-S (метицилін-чутливі), Staphylococcus ), Staphylococcus spp. (лейкотоксинсодержащіе), Streptococci групи С і G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni-S/I/R (пеніцилін-чутливі / -помірно чутливі / -резистентні), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni-S/R ( -резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp. (в тому числі Acinetobacter baumannii), Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter spp. (в тому числі Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenza ampi-S/R (ампіцилін-чутливі/резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pyloella. (у тому числі Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis β+/β- (продукуючі та не продукуючі бета-лактамази), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (зокрема Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (в тому числі Providencia rettgeri,Providencia stuartii), Pseudomonas spp. (зокрема Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (зокрема Serratia marcescens). Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonella spp. Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella spp. (зокрема Legionella pneumophila), Mycobacterium spp. (зокрема Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum. Помірно чутливі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація 4 мг/л): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метициллін). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campylobacter jejuni/coli. Анаеробні мікроорганізми: Prevotella spp., Porphyromonas spp. Стійкі мікроорганізми (мінімальна переважна концентрація ≥ 8 мг/л): Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative methi-R (метицилін-резистентні). Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans. Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron. Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium. Резистентність Резистентність до левофлоксацину розвивається внаслідок поетапного процесу мутації генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (характерно Pseudomonas aeruginosa) та механізм еффлюксу, можуть також зменшити чутливість мікроорганізму до левофлоксацину. У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами. Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються переліченими нижче мікроорганізмами) Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes. Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morgan. Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: гострий бактеріальний синусит; позалікарняна пневмонія; ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); інфекції шкірних покривів та м'яких тканин (ускладнені).Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до левофлоксацину, інших хінолонів або інших компонентів препарату; порушення функції нирок (при КК менше 20 мл/хв у зв'язку з неможливістю дозування цієї лікарської форми); епілепсія; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами; псевдопаралітична міастенія (myasthenia gravis); дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з незавершеністю зростання скелета, тому що не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок зростання); вагітність та період грудного вигодовування (лактації). З обережністю при захворюваннях центральної нервової системи (ЦНС), у тому числі підозрілих щодо залучення ЦНС, що призводять до виникнення судом та знижують поріг судомної активності головного мозку; у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку; у пацієнтів з психозами та психіатричними захворюваннями в анамнезі; у пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами); у пацієнтів з порушенням функції нирок при КК 20-50 мл/хв (потрібний обов'язковий контроль за функцією нирок, а також корекція режиму дозування); у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі; у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT; у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні (наприклад, глібенкламід) або інсулін (зростає ризик розвитку гіпоглікемії); у пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину).Вагітність та лактаціяЛевофлоксацин протипоказаний до застосування у вагітних та жінок, що годують груддю.Побічна діяЧастота розвитку можливих небажаних лікарських реакцій та/або небажаних явищ викладена відповідно до наступної градації: дуже часті (>1/10); часті (1/10 – 1/100); нечасті (1/100 – 1/1000); рідкісні (1/1000 – 1/10000); дуже рідкісні ( Порушення серця: рідкісні – синусова тахікардія, зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття; частота невідома (постмаркетингові дані) – подовження інтервалу QT, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу «пірует», які можуть призвести до зупинки серця. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасті – лейкопенія, еозинофілія; рідкісні – нейтропенія, тромбоцитопенія; частота невідома (постмаркетингові дані) – панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія. Порушення з боку нервової системи: часті – головний біль, запаморочення; нечасті – сонливість, тремор, дисгевзія (перекручення смаку); рідкісні – парестезія, судоми; частота невідома (постмаркетингові дані) – периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна нейропатія, дискінезія, екстрапірамідні розлади, втрата смакових відчуттів, паросмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єктивне відчуття запаху, об'єктивно відсутня). . Порушення органу зору: дуже рідкісні – порушення зору, такі як розпливчастість видимого зображення; невідома частота - минуща втрата зору, увеїт. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасті - вертиго (почуття відхилення або кружляння власного тіла або навколишніх предметів); рідкісні – дзвін у вухах; частота невідома (постмаркетингові дані) – зниження слуху, втрата слуху. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасті – задишка; частота невідома (постмаркетингові дані) – бронхоспазм, алергічний пневмоніт. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часті – нудота, блювання, діарея; нечасті – біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; частота невідома (постмаркетингові дані) – геморагічна діарея, яка в окремих випадках може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасті – підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові; рідкі - гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту). Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасті – висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; частота невідома (постмаркетингові дані) – токсичний епідермальний некролізис (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, реакції фотосенсибілізації (підвищеної чутливості до сонячного та ультрафіолетового випромінювання), лейкоцитокластичний васкуліт, стомат. Реакції з боку шкіри та слизових оболонок можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасті – артралгія, міалгія; рідкісні – ураження сухожилля, включаючи тендиніт (наприклад, ахіллового сухожилля), м'язову слабкість, яка може бути особливо небезпечна у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією (myasthenia gravis); частота невідома (постмаркетингові дані) – рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового сухожилля), цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування та може мати двосторонній характер; розрив зв'язок, розрив м'язів, артрит. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасті – анорексія; рідкісні – гіпоглікемія, особливо у пацієнтів із цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії: «вовчий» апетит, нервозність, піт, тремтіння); невідома частота – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасті – грибкові інфекції, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів. Загальні розлади: нечасті – астенія; рідкісні – пірексія (підвищення температури тіла); невідома частота – біль, у тому числі у спині, грудях та кінцівках. Порушення з боку імунної системи: рідкісні – ангіоневротичний набряк; частота невідома (постмаркетингові дані) – анафілактичний шок, анафілактоїдний шок. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часті – підвищення активності «печінкових» ферментів у крові (наприклад, аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ)), підвищення активності лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази; нечасті – підвищення концентрації білірубіну у крові; частота невідома (постмаркетингові дані) – тяжка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, при сепсисі); гепатит, жовтяниця. Порушення психіки: часті – безсоння; нечасті - тривога, почуття занепокоєння, сплутаність свідомості; поодинокі – психічні порушення (наприклад, галюцинації, параноя), депресія, ажитація (збудження), порушення сну, нічні кошмари; частота невідома (постмаркетингові дані) – порушення психіки з порушеннями поведінки із заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби. Інші: дуже рідкісні – напади порфірії у пацієнтів, які вже страждають на це захворювання.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин збільшує період напіввиведення циклоспорину. Повноту всмоктування левофлоксацину знижують лікарські засоби, що пригнічують моторику кишечника: сукральфат, антацидні лікарські засоби, що містять солі алюмінію та магнію, диданозин (тільки лікарські форми, що містять як буфер алюміній або магній), а також препарати, що містять солі заліза. Солі кальцію мають мінімальний ефект на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі внутрішньо. Левофлоксацин слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому цих засобів. Нестероїдні протизапальні препарати (фенбуфен) та теофілін при одночасному застосуванні з фторхінолонами знижують поріг судомної готовності головного мозку. Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. При одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами, похідними кумарину, необхідний контроль міжнародного нормалізованого відношення. Можливе подовження інтервалу QT при одночасному застосуванні левофлоксацину з наступними препаратами: антиаритмічні IA (хінідин, прокаїнамід, гідрохінідин, дизопірамід та ін.) та III (аміодарон, соталол, дофетидил, ібутилід та інші) класів; трициклічні антидепресанти; нейролептики (фенотіазин, пімозід, сертиндол, галоперидол, сультоприд та інші); протимікробні препарати (спарфлоксацин; макроліди; пентамідин, галофантрин та інші протималярійні препарати); антигістамінні препарати (астемізол, терфенадін, мізоластин, ебастин); інші (цизаприд, вінкамін внутрішньовенно, беприділ, дифеманіл). При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами зростає ризик розвитку тендиніту та розриву сухожилля. Гіпоглікемічні препарати збільшують ймовірність гіпер- та гіпоглікемії, тому необхідний суворий моніторинг концентрації глюкози в крові. Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином та варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньо, щоб це мало клінічно.Спосіб застосування та дозиПрепарат Ліволет® приймають внутрішньо один раз на добу. Таблетки слід приймати не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0,5 до 1 склянки). Препарат можна приймати перед їдою або у будь-який час між їдою. Препарат слід приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому антацидних препаратів, що містять магній та/або алюміній, солі заліза або сукральфату. Дози визначаються характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Не слід перевищувати рекомендовану дозу. Тривалість лікування варіює залежно від перебігу захворювання. Враховуючи, що біодоступність левофлоксацину при прийомі в таблетках дорівнює 99%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії препарату Леволет Р на прийом таблеток Леволет Р слід продовжувати лікування в тій же дозі, яка застосовувалася при внутрішньовенній інфузії. Рекомендований режим дозування та тривалість лікування у пацієнтів з нормальною або легкою мірою зниженою функцією нирок (КК понад 50 мл/хв). Гострий бактеріальний синусит: 750 мг 1 раз на день, курс лікування 5 днів. Позалікарняна пневмонія, викликана Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі / -помірно чутливі / -резистентні), Haemophilus influenzae (ампіцилін-чутливі / -резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Mycoplasma pneumonia, 0 днів. Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, спричинені Escherichia coli, Klebsiela pneumoniae, Proteus mirabilis; гострий пієлонефрит, викликаний Escherichia coli, включаючи випадки відсутньої бактеріємії: 750 мг 1 раз на день, курс лікування 5 днів. Ускладнені інфекції шкірних покровів та м'яких тканин: по 750 мг 1 раз на день, курс лікування 7-14 днів. Режим дозування у пацієнтів із порушенням функції нирок (КК 50 – 20 мл/хв). Левофлоксацин виводиться переважно через нирки, тому при лікуванні пацієнтів з порушеною функцією нирок (КК 50 – 20 мл/хв) потрібне зниження дози препарату: рекомендована доза 750 мг кожні 48 годин. Режим дозування у пацієнтів із порушеннями функції печінки При порушенні функції печінки не потрібна корекція режиму дозування, оскільки левофлоксацин метаболізується в печінці вкрай незначною мірою. Режим дозування у пацієнтів похилого віку Для пацієнтів похилого віку не потрібна корекція режиму дозування, за винятком випадків зниження кліренсу креатиніну до 50 мл/хв і нижче.ПередозуванняСимптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості, судоми на кшталт епіприпадків; нудота, ерозивні ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту; подовження інтервалу QT, галюцинації, тремор. Лікування: симптоматичне, діаліз (гемодіаліз, перитонеальний діаліз, постійний перитонеальний діаліз) неефективний. Специфічного антидоту немає. Потрібне моніторування електрокардіограми. У разі гострого передозування показано промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і при застосуванні інших протимікробних засобів, лікування препаратом Леволет Р рекомендується продовжувати не менше 48-72 годин після нормалізації температури тіла або після достовірної ерадикації збудника. Поширеність набутої резистентності висівних штамів мікроорганізмів може змінюватися залежно від географічного регіону та з часом. Для терапії важких інфекцій або при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину. Метицилін-резистентний Staphylococcus aureus з високою ймовірністю буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, що викликаються метицилін-резистентним золотистим стафілококом, якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину. При лікуванні пацієнтів похилого віку слід враховувати, що пацієнтам цієї вікової групи характерні порушення функції нирок. При тяжкій формі запалення легенів, викликаного Streptococcus pneumoniae, левофлоксацин може не дати оптимального терапевтичного ефекту. Під час лікування препаратом Леволет Р можливий розвиток нападу судом у пацієнтів з попереднім ураженням головного мозку, зумовленим, наприклад, інсультом або тяжкою черепно-мозковою травмою. Незважаючи на те, що фотосенсибілізація відзначається при застосуванні левофлоксацину дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування та протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином піддаватися сильному сонячному або штучному ультрафіолетовому опроміненню (наприклад, відвідувати солярій). При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно відмінити левофлоксацин та розпочати відповідне лікування. У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. Рідко спостерігається при застосуванні левофлоксацину тендиніт (насамперед запалення ахіллового сухожилля) може призводити до розриву сухожилля. Цей побічний ефект може розвинутись протягом 48 годин після початку лікування та може бути двостороннім. Пацієнти похилого віку схильні до тендиніту. При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів підвищується ризик розриву сухожилля. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Леволет Р та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля. Левофлоксацин може викликати серйозні, потенційно фатальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок) навіть при застосуванні початкових доз. Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. При прийомі левофлоксацину спостерігалися випадки важких бульозних реакцій шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз. У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри або слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації. Повідомлялося про випадки розвитку печінкового некрозу, включаючи розвиток фатальної печінкової недостатності при застосуванні левофлоксацину, головним чином у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, з сепсисом. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж та біль у животі. Пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (спадкове порушення обміну речовин) можуть реагувати на фторхінолони руйнуванням еритроцитів (гемоліз). У зв'язку з цим лікування таких пацієнтів левофлоксацин слід проводити з обережністю. Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином нирками, пацієнти з порушенням функції нирок потребують моніторингу функції нирок. Будь-яка терапія протимікробними засобами може викликати зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. З цієї причини може відбутися посилене розмноження бактерій і грибів, стійких до протимікробного препарату, що застосовується (вторинна інфекція, суперінфекція), яке в поодиноких випадках може вимагати додаткового лікування. Можливе подовження інтервалу QT у пацієнтів, які отримували фторхінолони, включаючи левофлоксацин. При застосуванні левофлоксацину слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: літній вік; порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія); синдром вродженого подовження інтервалу QT; захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); одночасний прийом лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби (наприклад, глібенкламід) або інсулін, при застосуванні левофлоксацину зростає ризик розвитку гіпоглікемії. Таким пацієнтам потрібний моніторинг концентрації глюкози у крові. У пацієнтів, які отримують фторхінолони, включаючи левофлоксацин, відзначалася сенсорна та сенсорно-моторна периферична нейропатія, початок якої може бути швидким. З появою у пацієнта симптомів нейропатії застосування левофлоксацину має бути припинено (мінімізує можливий ризик розвитку незворотних змін). Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, можуть посилювати м'язову слабкість та викликати загострення псевдопаралітичної міастенії. Застосування левофлоксацину у пацієнтів із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується. Психотічні реакції при застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, у дуже рідкісних випадках прогресували до розвитку суїцидальних думок та порушень поведінки із заподіянням собі шкоди (іноді після прийому разової дози). При розвитку таких реакцій лікування левофлоксацином слід припинити та призначити відповідну терапію. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають в анамнезі психічні захворювання. Порушення зору. При розвитку будь-яких порушень, зокрема. нечіткості зору потрібна негайна консультація офтальмолога. Вплив на лабораторні тести У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може призводити до неправдивих результатів, які слід підтверджувати більш специфічними методами. Левофлоксацин може інгібувати зростання Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибно-негативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу. Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами У період лікування левофлоксацином слід утриматися від керування транспортними засобами та виконання інших потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливий розвиток запаморочення, сонливості та розладу зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
219,00 грн
199,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСклад на 1 г препарату: діючі речовини - діоксометилтетрагідропірімідин (метилурацил) - 40 мг, хлорамфенікол - 7,5 мг; допоміжні речовини – макрогол-1500 – 190,5 мг, макрогол-400 – 762 мг. Мазь для зовнішнього застосування 40мг/г+7,5 мг/г. По 30 г, 40 г або 50 г в туби алюмінієві або туби поліетиленові ламінатні. Кожну тубу разом із інструкцією з медичного застосування препарату поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосуванняХарактеристикаМазь білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для місцевого застосування, що має протизапальну (дегідратуючу) та протимікробну дію, активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів (стафілококів, синьогнійних та кишкових паличок). Легко проникає у глиб тканин без пошкодження біологічних мембран, стимулює процеси регенерації. У присутності гною та некротичних мас антибактеріальна дія зберігається.Клінічна фармакологіяПротимікробний засіб комбінованийПоказання до застосуванняГнійні рани (в т.ч. інфіковані змішаною мікрофлорою) у першій (гнійнонекротичній) фазі ранового процесу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік до 1 року (у новонароджених біотрансформація хлорамфеніколу проходить повільніше, ніж у дорослих).Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності можливе лише у випадку, якщо користь матері перевищує ризик для плода. У період лактації слід або припинити застосування препарату або годування груддю.Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання).Взаємодія з лікарськими засобамиВипадки взаємодії чи несумісності з іншими лікарськими засобами не описані.Спосіб застосування та дозиМісцево. Препаратом просочують стерильні марлеві серветки, якими пухко заповнюють рану. Можливе введення у гнійні порожнини через катетер (дренажну трубку) за допомогою шприца. У цьому випадку мазь попередньо підігрівають до 35-36°С. Перев'язки виробляють щодня, раз на день, до повного очищення рани від гнійнонекротичних мас. При великих ранових поверхнях добова доза мазі у перерахунку на хлорамфенікол не повинна перевищувати 3 г. Тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Левомеколь мазь не повідомлялося.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
185,00 грн
142,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: хлорамфенікол – 1 г; Допоміжна речовина: етанол (етиловий спирт) 70% – до 100 мл. По 25 або 40 мл у флакони оранжевого скла або по 25 мл у флакони-крапельниці оранжевого скла. Флакони/флакони-крапельниці з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи жовтувата рідина із запахом спирту.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик.ФармакокінетикаСтупінь системної дії після застосування препарату на шкіру невідомий.ФармакодинамікаАктивною речовиною препарату є хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії. Хлорамфенікол - бактеріостатичний антибіотик, порушує процес синтезу білка в мікробній клітині (володіючи гарною ліпофільністю, проникає через клітинну мембрану бактерій і назад зв'язується з субодиницею 5OS бактеріальних рибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до зростаючих пепт. Активний щодо більшості штамів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів.Показання до застосуванняФурункули, гнійничкові захворювання шкіри.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість, вагітність і лактація, пригнічення кістково-мозкового кровотворення, гостра інтермітуюча порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, виражені порушення функції нирок і печінки, захворювання шкіри (грибкові захворювання, псоріаз, екзо ). З обережністю: ранній дитячий вік.Вагітність та лактаціяПісля консультації з лікарем можливе застосування препарату відповідно до інструкції, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, еритропенія, апластична анемія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці препарати зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, пошкоджені ділянки обробляють ватним тампоном, змоченим у розчині, кілька разів на добу.ПередозуванняНе виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ процесі лікування потрібний систематичний контроль картини периферичної крові. З обережністю призначають пацієнтам, які отримали лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію. При нанесенні на великі поверхні з одночасним прийомом етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми). Дітям перших 4 тижнів життя призначають лише у разі нагальної потреби. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату відповідно до інструкції не впливає на керування транспортними засобами та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
188,00 грн
146,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: хлорамфенікол – 3 г; Етанол (етиловий спирт) 70% до 100 мл. По 25 і 40 мл у флакони оранжевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками і кришками, що нагвинчуються. По 25 мл у флакони-крапельниці помаранчевого скла, закупорені пробками-крапельницями та кришками нагвинчувані. Кожен флакон, флакон-крапельницю разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Допускається повний текст інструкції із застосування наносити на пачку. Допускається упаковка флаконів, флаконів-крапельниць без пачки разом з рівною кількістю інструкцій із застосування в групове впакування. По 5, 10 та 20 л у каністри поліетиленові (для стаціонарів) з інструкціями щодо застосування.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або безбарвна зі злегка жовтуватим відтінком рідина з характерним запахом спирту.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик.ФармакокінетикаСтупінь системної дії після застосування препарату на шкіру невідомий.ФармакодинамікаАктивною речовиною препарату є хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії. Хлорамфенікол - бактеріостатичний антибіотик, порушує процес синтезу білка в мікробній клітині (володіючи гарною ліпофільністю, проникає через клітинну мембрану бактерій і назад зв'язується з субодиницею 5OS бактеріальних рибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до зростаючих пепт. Активний щодо більшості штамів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів.Показання до застосуванняФурункули, гнійничкові захворювання шкіри.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість, вагітність і лактація, пригнічення кістково-мозкового кровотворення, гостра інтермітуюча порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, виражені порушення функції нирок і печінки, захворювання шкіри (грибкові захворювання, псоріаз, екзо ). З обережністю: ранній дитячий вік.Вагітність та лактаціяПісля консультації з лікарем можливе застосування препарату відповідно до інструкції, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, еритропенія, апластична анемія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці препарати зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, пошкоджені ділянки обробляють ватним тампоном, змоченим у розчині, кілька разів на добу.ПередозуванняНе виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ процесі лікування потрібний систематичний контроль картини периферичної крові. З обережністю призначають пацієнтам, які отримали лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію. При нанесенні на великі поверхні з одночасним прийомом етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми). Дітям перших 4 тижнів життя призначають лише у разі нагальної потреби. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату відповідно до інструкції не впливає на керування транспортними засобами та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
206,00 грн
160,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Діюча речовина: Хлорамфенікол – 2,5 мг; Допоміжні речовини: борна кислота – 18 мг; натрію тетраборату декагідрат – 3,0 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні, 0,25%. По 1 мл, 1,5 мл, 2 мл у тюбик-крапельниці з клапаном або по 5 мл, 10 мл у тюбик-крапельниці з гвинтовою горловиною з поліетилену. Тюбик-крапельниці з гвинтовою горловиною закупорюють кришками, що нагвинчуються з полімерних матеріалів. 2 тюбик-крапельниці по 1 мл, 1,5 мл, 2 мл або 5 тюбик-крапельниць по 1 мл, 2 мл, або 1 тюбик-крапельницю по 5 мл, 10 мл з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або трохи жовтувата рідина.ФармакокінетикаПри інстиляції препарату в кон'юнктивальний мішок терапевтичні концентрації утворюються у водянистій волозі ока, рогівці, райдужній оболонці, склоподібному тілі; у кришталик не проникає. Частково потрапляє у системний кровотік. Виводиться переважно нирками у вигляді неактивних метаболітів, частково кишечником.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик широкого спектру дії, порушує процес синтезу білка в мікробній клітині (володіючи жиророзчинністю, проникає через клітинну мембрану бактерій і оборотно зв'язується з субодиницею 50S бактеріальних рибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до зростаючих пепт. Ефективний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний щодо Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, деяких видів Enterobacter та Neisseria, Staphylococcus aureus, Streptococcus spp. (в т. ч. Streptococcus pneumoniae, Streptococcus haemolyticus), Moraxella lacunata, рикетсії та мікоплазми. Не ефективний щодо кислотостійких бактерій, анаеробів, Acinetobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens.Показання до застосуванняБактеріальні інфекції ока, спричинені чутливою мікрофлорою: кон'юнктивіт; кератит; блефарит; блефарокон'юнктивіт; кератокон'юнктивіт; нейропаралітичний кератит за наявності вторинної бактеріальної інфекції.Протипоказання до застосування- Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; пригнічення кістковомозкового кровотворення; гостра інтермітує порфірія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; печінкова та/або ниркова недостатність; вагітність; період лактації; період новонародженості (до 4 тижнів). З обережністю: Захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження); ранній дитячий вік; пацієнти, які отримували лікування цитостатичними лікарськими препаратами або променеву терапію.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМісцеві алергічні реакції. При тривалому застосуванні: ретикулоцитопенію, лейкопенію, гранулоцитопенію, тромбоцитопенію, еритроцитопенію; рідко – апластична анемія, агранулоцитоз; вторинна грибкова інфекція.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне призначення з лікарськими препаратами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламідами, цитостатиками), що впливають на обмін речовин у печінці, або променевою терапією збільшує ризик розвитку побічної дії. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці препарати зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. При призначенні з пероральними гіпоглікемічними препаратами відзначається посилення їхньої дії за рахунок пригнічення метаболізму в печінці та підвищення їх концентрації у плазмі. Хлорамфенікол пригнічує ферментну систему цитохрому P450, тому при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, непрямими антикоагулянтами відзначається ослаблення метаболізму цих препаратів, уповільнення виведення та підвищення їх концентрації у плазмі. Знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів та цефалоспоринів.Спосіб застосування та дозиМісцево. Дорослим та дітям – закопують у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі кожні 1-4 години. Рекомендований курс лікування 7-10 днів. Продовження курсу лікування можливе за призначенням лікаря.ПередозуванняДані про передозування препарату відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
175,00 грн
145,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: хлорамфенікол – 3 г; Етанол (етиловий спирт) 70% до 100 мл. 25 мл, 30 мл, 40 мл, 50 мл у флакони оранжевого скла. 64 (або 49, або 36) флакона місткістю 25 мл, 30 мл, 40 мл, 50 мл з рівною кількістю інструкцій із застосування в групову упаковку з картону. 1 флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. 1 флакон поміщають у пачку з картону, на яку нанесено повний текст інструкції із застосування. 4.5 л, 10 л, 11.5 л, 19 л, 21.5 л, 26.5 л, 28 л, 31.5 л для виробничих відділів аптек у каністри поліетиленові.Опис лікарської формиПрозора безбарвна або із жовтуватим відтінком рідина з характерним запахом спирту.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик.ФармакокінетикаСтупінь системної дії після застосування препарату на шкіру невідомий.ФармакодинамікаАктивною речовиною препарату є хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії. Хлорамфенікол - бактеріостатичний антибіотик, порушує процес синтезу білка в мікробній клітині (володіючи гарною ліпофільністю, проникає через клітинну мембрану бактерій і назад зв'язується з субодиницею 5OS бактеріальних рибосом, в яких затримується переміщення амінокислот до зростаючих пепт. Активний щодо більшості штамів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів.Показання до застосуванняФурункули, гнійничкові захворювання шкіри.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість, вагітність і лактація, пригнічення кістково-мозкового кровотворення, гостра інтермітуюча порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, виражені порушення функції нирок і печінки, захворювання шкіри (грибкові захворювання, псоріаз, екзо ). З обережністю: ранній дитячий вік.Вагітність та лактаціяПісля консультації з лікарем можливе застосування препарату відповідно до інструкції, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, еритропенія, апластична анемія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці препарати зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо, пошкоджені ділянки обробляють ватним тампоном, змоченим у розчині, кілька разів на добу.ПередозуванняНе виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ процесі лікування потрібний систематичний контроль картини периферичної крові. З обережністю призначають пацієнтам, які отримали лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію. При нанесенні на великі поверхні з одночасним прийомом етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми). Дітям перших 4 тижнів життя призначають лише у разі нагальної потреби. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату відповідно до інструкції не впливає на керування транспортними засобами та заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Дозировка: 500 мг Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. Упаковка: уп. контурн.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: Хлорамфенікол (Левоміцетин) у перерахунку на 100% речовину – 0,5 г; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 0,0349 г, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний (12600±2700) – 0,0096 г, кальцію стеарат – 0,0055 г. 10 таблеток у контурне безосередкове впакування або в контурне коміркове впакування. 1, 2 або 5 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. Контурні без'ячейкові упаковки разом із рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у групову упаковку (для стаціонарів).Опис лікарської формиТаблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми з ризиком на одній стороні та фаскою.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо швидко всмоктується. Абсорбція - 90% (швидка та майже повна). Біодоступність – 80%. Зв'язок з білками плазми – 50 – 60%. Час досягнення максимальної концентрації - 1-3 години. Терапевтична концентрація в крові зберігається протягом 4-5 годин після прийому. Добре проникає в рідини та тканини організму. Найбільші його концентрації створюються у печінці та нирках. У жовчі виявляється до 30% введеної дози. Максимальна концентрація у спинномозковій рідині визначається через 4-5 р після одноразового прийому і може досягати за відсутності запалення мозкових оболонок 21-50% від максимальної концентрації у плазмі та 45-89% - за наявності запалення мозкових оболонок. Проходить через плацентарний бар'єр, концентрації у сироватці крові плода можуть становити 30-80% від концентрації у крові матері. Проникає у грудне молоко. Основна кількість (90%) метаболізується у печінці. У кишечнику під впливом кишкових бактерій гідролізується з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться протягом 24 годин нирками: 90% шляхом клубочкової фільтрації, з них 5 – 10% – у незміненому вигляді, 80% – шляхом канальцевої секреції у вигляді неактивних метаболітів, 1–3% – через кишечник. Період напіввиведення у дорослих – 1,5-3,5 год, при порушенні функції нирок – 3-11 год. Слабо виводиться під час гемодіалізу.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії, порушує процес (синтеза білка в мікробній клітині на стадії перенесення амінокислот транспортними рибонуклеїновими кислотами на рибосоми. Ефективний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний щодо таких мікроорганізмів: Escherichia coli, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella sonnei, Salmonella spp. (В т.ч. Salmonella typhi, Salmonella paratyphi). Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, ряду штамів Proteus spp., Burkholderia pseudomallei, Rickettsia spp., Treponema spp., Leptospira spp., Chlamidia spp., (в т.ч. , Coxiella burnetii, Ehrlichia canis, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus influenzae. Не діє на кислотостійкі бактерії (в т.ч. Mycobacterium tuberculosis), анаероби, стійкі до метициліну штами стафілококів, Acinetobacter, Enterobacter spp., Serratia marcescens, індолпозитивні штами Proteus spp., Pseu Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно.Показання до застосуванняІнфекції сечовивідних та жовчовивідних шляхів, спричинені чутливими до хлорамфеніколу мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гостра інтермітуюча порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, печінкова та/або ниркова недостатність. Дитячий вік. З обережністю: призначають пацієнтам, які отримували раніше лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане.Побічна діяЗ боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання (ймовірність розвитку знижується при прийомі через І годину після їжі), діарея, подразнення слизової оболонки порожнини рота та зіва, дерматит, дисбактеріоз (пригнічення нормальної мікрофлори). З боку органів кровотворення: ретикулоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еритроцитопенія; апластична анемія, агранулоцитоз. З боку нервової системи: психомоторні розлади, депресія, сплутаність свідомості, периферичний неврит, неврит зорового нерва, зорові та слухові галюцинації, зниження гостроти зору та слуху, головний біль. Алергічні реакції: висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Інші: вторинна грибкова інфекція.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібує мікросомальні ферменти печінки, тому при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, непрямими антикоагулянтами відзначається ослаблення метаболізму цих лікарських засобів, уповільнення виведення та підвищення їх концентрації у плазмі. Знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів та цефалоспоринів. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці лікарські засоби зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. Одночасне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламіди, цитостатики), що впливають на метаболізм, із променевою терапією збільшує ризик розвитку побічної дії. При призначенні з пероральними гіпоглікемічними препаратами відзначається посилення їхньої дії (за рахунок придушення метаболізму в печінці та підвищення їх концентрації у плазмі). Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину (за 30 хв до .їди, а при розвитку нудоти та блювання – через 1 год після їди) 3-4 рази на добу. Разова доза для дорослих – 0,25 – 0,5 г, добова – 2 г. При тяжких формах інфекцій в умовах стаціонару можливе підвищення дози до 3 – 4 г на добу (під контролем стану крові, функції нирок та печінки). Середня тривалість лікування – 8-10 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: гемосорбція, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТяжкі ускладнення з боку кровотворної системи, як правило, пов'язані із застосуванням великих доз (більше 4 г/добу) тривалий час. У процесі лікування потрібний систематичний контроль картини периферичної крові. При одночасному прийомі етанолу можливий розвиток дисульфірамової реакції (гіперемія шкірних покривів, тахікардія, нудота, блювання, рефлекторний кашель, судоми). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
234,00 грн
163,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: хлорамфенікол 250 мг/500 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, коповідон (колідон VA-64), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), повідон, кросповідон, кальцію стеарат; допоміжні речовини для оболонки: Опадрай II 85F30695 блакитний [спирт полівініловий, макрогол, тальк, діоксид титану, алюмінієвий лак на основі барвника індигокарміну, барвник заліза оксид жовтий]. По 10, 12 або 15 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1,2, 3, 4, 5, 6 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою світло-блакитного кольору, двоопуклі, довгастої форми із округленими кінцями, з ризиком. На поперечному розрізі ядро білого чи білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтибіотик.ФармакокінетикаПісля прийому зв'язок із білками плазми становить – 50-60%. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmах) після прийому 1-3 год. Об'єм розподілу - 0,6-1,0 л/кг. Терапевтична концентрація у крові зберігається протягом 4-5 годин після прийому. Добре проникає в рідини та тканини організму. Найбільші його концентрації створюються у печінці та нирках. У жовчі виявляється до 30% введеної дози. Максимальна концентрація (Сmах) у спиномозковій рідині визначається через 4-5 год після одноразового прийому і може досягати за відсутності запалення мозкових оболонок 21-50% від Сmах у плазмі та 45-89% - за наявності запалення мозкових оболонок. Проходить через плацентарний бар'єр, концентрації у сироватці крові плода можуть становити 30-80% від такої у крові матері. Проникає у грудне молоко. Основна кількість (90%) метаболізується у печінці.У кишках під впливом кишкових бактерій гідролізується з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться протягом 24 год нирками – 90% (шляхом клубочкової фільтрації – 5-10% у незміненому вигляді, шляхом канальцевої секреції у вигляді неактивних метаболітів – 80%), через кишечник – 1-3%. Період напіввиведення (Т1/2) у дорослих – 1,5-3,5 год, при порушенні функції нирок – 3-11 год. Т1/2 у дітей – 3,0 – 6,5 год. Слабо виводиться під час гемодіалізу.ФармакодинамікаБактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії, що порушує процес синтезу білка в мікробній клітині на стадії перенесення амінокислот т-РНК на рибосоми. Ефективний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний щодо таких мікроорганізмів: Escherichia соli, Shigella dysenteriae, Shigella flexneri, Shigella boydii, Shigella sonnei, Salmonella spp. (в т.ч. Salmonella typhi, Salmonella paratyphi), Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, ряду штамів Proteus spp., Burkholderia pseudomallei, Rickettsia spp., Treponema spp., Leptospira spp. Chlamydia spp. (в т.ч. Chlamydia trachomatis), Coxiella burnetii, Ehrlichia canis, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus influenzae. Не діє на кислотостійкі бактерії (в т.ч. Mycobacterium tuberculosis), анаероби, стійкі до метициліну штами стафілококів, Acinetobacter spp., Enterobacter spp., Serratia marcescens, і ідолпозитивні штами Proteus smon. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно.Показання до застосуванняІнфекції сечовивідних та жовчовивідних шляхів, спричинені чутливими мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гостра інтермітуюча порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, печінкова та/або ниркова недостатність, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження), вагітність, період лактації; маса тіла менше ніж 20 кг. З обережністю: пацієнтам, які отримували раніше лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період грудного вигодовування застосування лікарського препарату протипоказано.Побічна діяЗ боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання (ймовірність розвитку знижується при прийомі через 1 годину після їжі), діарея, подразнення слизової оболонки порожнини рота та зіва, дерматит, дисбактеріоз (придушення нормальної мікрофлори). З боку органів кровотворення: ретикулоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еритроцитопенія; рідко – апластична анемія, агранулоцитоз. З боку нервової системи: психомоторні розлади, депресія, сплутаність свідомості, периферичний неврит, неврит зорового нерва, зорові та слухові галюцинації, зниження гостроти зору та слуху, головний біль. Алергічні реакції: висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Інші: вторинна грибкова інфекція.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібує мікросомальні ферменти печінки, тому при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, непрямими антикоагуляігами відзначається ослаблення метаболізму цих лікарських засобів, уповільнення виведення та підвищення їх концентрації у плазмі. Знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів та цефалоспоринів. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндаміцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці лікарські засоби із зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. Одночасне призначення з лікарськими засобами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламіди, цитостатики), що впливають на обмін речовин у печінці, з променевою терапією збільшує ризик розвитку побічної дії. При призначенні з пероральними гіпоглікемічними лікарськими засобами відзначається посилення їхньої дії (за рахунок придушення метаболізму в печінці та підвищення їх концентрації у плазмі). Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину (за 30 хв до їди, а при розвитку нудоти та блювання – через 1 год після їди), 3-4 рази на добу. Разова доза для дорослих – 0,25-0,5 г, добова – 2 г. При тяжких формах інфекцій (в умовах стаціонару) можливе підвищення дози до 3-4 г/добу (під контролем стану крові, функції нирок та печінки). Дітям старше 3-х років та/або масою тіла більше 20 кг призначають по 12,5 мг/кг кожні 6 год або по 25 мг кожні 12 год, при тяжкому перебігу інфекцій – до 75-100 мг/кг/сут (під контролем концентрації препарату у сироватці крові). Середня тривалість лікування – 8-10 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія, гемосорбція.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТяжкі ускладнення з боку кровотворної системи, як правило, пов'язані із застосуванням високих доз тривалий час. При одночасному прийомі етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія обличчя, спазм у животі та в ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом при керуванні транспортними засобами, механізмами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, необхідно бути обережними.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
218,00 грн
162,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: хлорамфенікол 500 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонніФармакотерапевтична групаБактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії, що порушує процес синтезу білка в мікробній клітині на стадії перенесення амінокислот т-РНК на рибосоми. Ефективний щодо штамів бактерій, стійких до пеніциліну, тетрациклінів, сульфаніламідів. Активний щодо таких мікроорганізмів: Escherichia coli, Shigella dysenteriae, Shigellaf Iexneri, Shigella boydii, Shigella sonnei, Salmonella spp (в т.ч. Salmonella typhi, Salmonella paratyphi), Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, ряди штамів Proteus spp., Burkholderia pseudomallei, Rickettsia spp., Treponema spp., Leptospira spp., Chlamydia spp. (в т.ч. Chlamydia trachomatis), Coxiella burnetii, Ehrlichia canis, Klebsiella pneumoniae, Haemophilus influenzae. Не діє на кислотостійкі бактерії (вт.ч. Mycobacterium tuberculosis), анаероби, стійкі до метициліну штами стафілококів, Acinetobacter spp., Enterobacter spp., Serratia marcescens, індолпозитивні штами Proteus spp. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно.ФармакокінетикаПісля прийому зв'язок із білками плазми становить 50-60%. Тmах після прийому - 1-3 год. Vd-0,6-1,0 л/кг. Терапевтична концентрація у крові зберігається протягом 4-5 годин після прийому. Добре проникає в рідини та тканини організму. Найбільші його концентрації створюються у печінці та нирках. У жовчі виявляється до 30% введеної дози. Стах у спиномозковій рідині визначається через 4-5 год після одноразового прийому і може досягати за відсутності запалення мозкових оболонок 21-50% від Смахв плазмі і 45-89% - за наявності запалення мозкових оболонок. Проходить через плацентарний бар'єр, концентрації у сироватці крові плода можуть становити 30-80% від такої у крові матері. Проникає у грудне молоко. Основна кількість (90%) метаболізується у печінці. У кишках під впливом кишкових бактерій гідролізується з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться протягом 24 годин нирками – 90% (шляхом клубочкової фільтрації –5-10% у незміненому вигляді, шляхом канальцевої секреції у вигляді неактивних метаболітів – 80%), через кишечник – 1-3%. Т1/2 у дорослих – 1,5-3,5 год, при порушенні функції нирок – 3-11 год. Т1/2 у дітей – 3,0-6,5 год. Слабо виводиться під час гемодіалізу.Клінічна фармакологіяАнтибіотик групи хлорамфеніколу.Показання до застосуванняІнфекції сечовивідних та жовчовивідних шляхів, спричинені чутливими мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість; пригнічення кістковомозкового кровотворення; гостра інтермітує порфірія; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; печінкова та/або ниркова недостатність; захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження); вагітність; період лактації; дитячий вік до 3-х років та/або маса тіла менше 20 кг. З обережністю застосовувати пацієнтам, які отримували раніше лікування цитостатичними препаратами або променеву терапію.Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 3 років, а також дітям з масою тіла менше 20 кг.Побічна діяЗ боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання (ймовірність розвитку знижується при прийомі через 1 годину після їжі), діарея, подразнення слизової оболонки порожнини рота та зіва, дерматит, дисбактеріоз (придушення нормальної мікрофлори). З боку органів кровотворення: ретикулоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еритроцитопенія; рідко – апластична анемія, агранулоцитоз. З боку нервової системи: психомоторні розлади, депресія, сплутаність свідомості, периферичний неврит, неврит зорового нерва, зорові та слухові галюцинації, зниження гостроти зору та слуху, головний біль. Алергічні реакції: висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк. Інші: вторинна грибкова інфекція.Взаємодія з лікарськими засобамиІнгібує мікросомальні ферменти печінки, тому при одночасному застосуванні з фенобарбіталом, фенітоїном, непрямими антикоагулянтами відзначається ослаблення метаболізму цих лікарських засобів, уповільнення виведення та підвищення їх концентрації у плазмі. Знижує антибактеріальний ефект пеніцилінів та цефалоспоринів. При одночасному застосуванні з еритроміцином, кліндамнцином, лінкоміцином відзначається взаємне ослаблення дії за рахунок того, що хлорамфенікол може витісняти ці лікарські засоби зі зв'язаного стану або перешкоджати їх зв'язуванню із субодиницею 50S бактеріальних рибосом. Одночасне призначення з лікарськими засобами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламіди, цитостатики), що впливають на обмін речовин у печінці, з променевою терапією збільшує ризик розвитку побічної дії. При призначенні з пероральними гіпоглікемічними лікарськими засобами відзначається посилення їхньої дії (за рахунок придушення метаболізму в печінці та підвищення їх концентрації у плазмі). Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину (за 30 хв до їди, а при розвитку нудоти та блювання – через 1 год після їди), 3-4 рази на добу. Разова доза для дорослих - 0,25-0,5 г, добова - 2 г. При тяжких формах інфекцій (в умовах стаціонару) можливе підвищення дози до 3-4 г на добу (під контролем стану крові, функції нирок та печінки). Дітям старше 3-х років та/або масою тіла більше 20 кг призначають по 12,5 мг/кг кожні 6 годин або по 25 мг кожні 12 год, при тяжкому перебігу інфекцій – до 75-100 мг/кг/добу (під контролем концентрації препарату у сироватці крові). Середня тривалість лікування – 8-10 днів.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія, гемосорбція.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТяжкі ускладнення з боку кровотворної системи, як правило, пов'язані із застосуванням високих доз тривалий час. При одночасному прийомі етанолу можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (гіперемія обличчя, спазм у животі та в ділянці шлунка, нудота, блювання, головний біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, задишка).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
228,00 грн
141,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
267,00 грн
149,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 1 мл: Діюча речовина: Леводропропізин – 6,0 мг; Допоміжні речовини: Сахароза – 400,0 мг; Метилпарагідроксибензоат – 1,3 мг; Пропілпарагідроксибензоат – 0,2 мг; Лимонної кислоти моногідрат – 9,6 мг; Натрію гідроксид – 3,6 мг; Ароматизатор вишневий – 2,5 мг; Вода очищена – до 1,0 мл. Сироп 6 мг/мл. По 120 мл та 200 мл у флакони темного скла з кришкою з поліетилену високої щільності із захистом від дітей, ущільнювачем із поліетилену низької щільності. По одному флакону разом з інструкцією та мірною склянкою з поліпропілену поміщають у пачку.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний або злегка жовтуватий колір розчин з характерним вишневим запахом.Фармакотерапевтична групаІнші протикашльові препарати.ФармакокінетикаБіодоступність леводропропізину при внутрішньому прийомі становить більше 75%. Леводропропізин після прийому внутрішньо швидко абсорбується та розподіляється в організмі людини. Зв'язування з білками плазми незначне (11-14%). Період напіввиведення становить 1-2 години. Виводиться нирками як у незмінному вигляді, так і у вигляді метаболітів (кон'югований леводропропізин та кон'югований р-гідроксилеводропропізин). Через 48 годин екскреція леводоропрозину та вищевказаних метаболітів нирками становить близько 35%. При багаторазовому введенні препарату не відмічено зміни фармакокінетичних показників та кумуляції леводоропрозину. Значних змін у фармакокінетичному профілі у дітей, пацієнтів похилого віку, пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості не виявлено.ФармакодинамікаПротикашльовий засіб. Протикашльова активність обумовлена периферичною дією на трахеобронхіальне дерево. Механізм протикашльової дії леводропропізину полягає у уповільненні передачі нервових імпульсів усередині С-волокон, пригнічуючи вивільнення нейропептидних сенсорів із С-волокон in vitro. Препарат не викликає пригнічення дихального центру та не впливає на мукоциліарний кліренс у людини. У пацієнтів з хронічною дихальною недостатністю леводропропізин не впливає на дихальну систему як при спонтанному диханні, так і при гіперкапницькій вентиляції.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування кашлю.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до леводоропізину або до інших компонентів препарату. Захворювання, пов'язані із бронхіальною гіперсекрецією. Зниження мукоциліарної функції (синдром Картагенера, циліарна дискінезія). Вагітність. Період грудного вигодовування. Дитячий вік віком до 2 років. Непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, цукрозо-ізомальтозна недостатність. З обережністю: У пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну менше 35 мл/хв), з вираженими порушеннями функції печінки, у пацієнтів похилого віку, при одночасному прийомі з седативними засобами, при цукровому діабеті.Вагітність та лактаціяПрепарат Левопронт протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяЧастота зареєстрованих небажаних реакцій невідома (немає можливості точно визначити частоту таких явищ на підставі доступних даних): Порушення з боку імунної системи: алергічні та анафілактичні реакції, набряк повік, ангіоневротичний набряк. Порушення психіки: дратівливість, млявість, зміни особистості чи розлади особистості. Порушення з боку нервової системи: непритомність, нестійкість ходи, вертиго, тремор, парестезії, тоніко-клонічні судоми та малі епілептичні напади. Порушення органу зору: мідріаз, двостороння сліпота. Порушення з боку серця: відчуття серцебиття, тахікардія, передсердна бігемінія. Порушення судин: артеріальна гіпотензія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: задишка, кашель, набряк дихальних шляхів. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: біль у шлунку, біль у животі, нудота, блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: холестатичний гепатит. Порушення з боку обміну речовин та харчування: гіпоглікемічна кома. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: кропив'янка, еритема, висип, свербіж, шкірні реакції, глосит, афтозний стоматит, епідермоліз. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: слабкість у нижніх кінцівках. Загальні розлади та порушення у місці введення: загальне нездужання, генералізований набряк, астенія.Взаємодія з лікарськими засобамиЛеводропропізин не посилює фармакологічний ефект препаратів, що діють на центральну нервову систему (ЦНС) (наприклад, бензодіазепінів, алкоголю, фенітоїну, іміпраміну), не модифікує дію пероральних антикоагулянтів (наприклад, варфарину) та не впливає на гіпоглікемічну дію інсу. Однак, у пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю, можлива пригнічувальна дія на ЦНС при одночасному прийомі препарату Левопронт із седативними засобами. Клінічні дослідження не продемонстрували жодних взаємодій з препаратами, що використовуються при лікуванні захворювань бронхолегеневої системи, такими як бета-2-адреноміметики, метилксантини та їх похідні, глюкокортикостероїди, антибіотики, муколітичні та антигістамінні засоби.Спосіб застосування та дозиВсередину. Для розкриття флакона необхідно натиснути на ковпачок і одночасно повернути його проти годинникової стрілки. Для точного відмірювання дози препарату додається мірна склянка з відмітками 3, 5 та 10 мл. Дорослі та діти понад 30 кг: по 10 мл сиропу (еквівалентно 60 мг леводропропізину) до трьох разів на день з проміжками не менше 6 годин. Діти від 20 до 30 кг: по 5 мл сиропу (еквівалентно 30 мг леводропропізину) до трьох разів на день із проміжками не менше 6 годин. Діти від 10 до 20 кг: по 3 мл сиропу (еквівалентно 18 мг леводоропрозину) до трьох разів на день з проміжками не менше 6 годин. Препарат слід приймати у перервах між їжею. Тривалість лікування має перевищувати сім днів. Якщо симптоми зберігаються більше ніж 7 днів, слід звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: нудота, біль у животі. Лікування: симптоматична терапія з використанням стандартних невідкладних заходів (промивання шлунка, прийом активованого вугілля та ін.).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Левопронт містить 4 г сахарози на одну дозу (10 мл), що слід брати до уваги пацієнтам із цукровим діабетом. В одній дозі міститься 0,4 ХЕ (хлібних одиниць). Препарат Левопронт не містить глютену. Препарат Левопронт містить метилпарагідроксибензоат та пропілпарагідроксибензоат, які часто призводять до виникнення алергічного висипу. В цілому, пропілпарагідроксибензоати зазвичай викликають алергічні реакції уповільненого типу, такі як контактний дерматит і рідше – алергічні реакції негайного типу з проявами кропив'янки та бронхоспазму. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: левофлоксацин 50 мг. 10 шт. - блістери.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб широкого спектру дії, фторхінолон. Діє бактерицидно. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Активен в отношении ;Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes и Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influеnzае, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri , Providcncia stuartii, Serratia marcescens, Clostridium perfringens.ФармакокінетикаПри прийомі; всередину; абсорбується з ШКТ швидко і практично повністю. Прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність становить 99%. C max досягається через 1-2 год і при прийомі 250 мг і 500 мг становить 2.8 і 5.2 мкг/мл відповідно. Зв'язування з білками плазми – 30-40%. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу. T1/2; - 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У незміненому вигляді із сечею протягом 24 год виводиться 70% і за 48 год – 87%; у калі за 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. Після ;в/в інфузії ;у дозі 500 мг протягом 60 хв C max ;- 6.2 мкг/мл. При внутрішньовенному одноразовому і багаторазовому введенні здається Vd ;після введення тієї ж дози становить 89-112 л, C max ;- 6.2 мкг/мл, T1/2 ;- 6.4 год. Після інстиляції в око левофлоксацин добре зберігається в слізній плівці. У здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину в слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого застосування, склали 17 мкг/мл і 6.6 мкг/мл відповідно. У 5 із 6 добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У 4 із 6 добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування - від 0.86 нг/мл на 1 добу до 2.05 нг/мл. C max ; левофлоксацину в плазмі, що дорівнює 2.25 нг/мл, виявлена на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. C max левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижче за ті концентрації, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.Показання до застосуванняДля системного застосування: інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (хронічний бронхіт, пневмонія), ЛОР-органів (синусит, середній отит), сечовивідних шляхів та нирок (в т.ч. гострий пієлонефрит), статевих органів (в т.ч. урогенітальний мотлох) ), шкіри та м'яких тканин (нагноєні атероми, абсцес, фурункули). Для місцевого застосування: лікування інфекцій переднього відділу ока, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняЕпілепсія, ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, лактація, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до левофлоксацину.Вагітність та лактаціяЛевофлоксацин протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, абдомінальні болі, псевдомембранозний ентероколіт, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз. З боку серцево-судинної системи: зниження АТ, судинний колапс, тахікардія. З боку обміну речовин: ;гіпоглікемія (підвищення апетиту, пітливість, тремтіння). З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, парестезії, тривожність, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми. З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової і тактильної чутливості. При місцевому застосуванні - короткочасне печіння в очах, почервоніння очей, зниження гостроти зору, поява слизу у вигляді тяжів у слізній плівці, блефарит, хемоз, сосочкові розростання та поява фолікулів на кон'юнктиві, синдром сухого ока, еритема повік, свербіж світлобоязнь. З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, розрив сухожилля, м'язова слабкість, тендиніт. З боку сечовидільної системи: гіперкреатинінемія, інтерстиціальний нефрит. З боку системи кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагії. Дерматологічні реакції: ;фотосенсибілізація, свербіж, набряк шкіри та слизових оболонок, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт. Інші: загострення порфірії, рабдоміоліз, стійка лихоманка, розвиток суперінфекції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин збільшує T1/2; циклоспорину. Ефект левофлоксацину знижують препарати, що пригнічують моторику кишечника, сукральфат, магній- і алюмінієві антацидні засоби і солі заліза (необхідна перерва між прийомом не менше 2 год). При одночасному застосуванні НПЗЗ теофілін підвищують судомну готовність, кортикостероїд - підвищують ризик розриву сухожиль. Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. Розчин левофлоксацину для внутрішньовенного введення сумісний з 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти). Розчин левофлоксацину для внутрішньовенного введення не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію.Спосіб застосування та дозиЗастосовують внутрішньо, внутрішньовенно, місцево. При синуситі – внутрішньо, по 500 мг 1 раз на добу; при загостренні хронічного бронхіту – по 250-500 мг 1 раз на добу. При пневмонії – внутрішньо, по 250-500 мг 1-2 рази на добу (500-1000 мг на добу); внутрішньовенно - по 500 мг 1-2 рази на добу. При інфекціях сечовивідних шляхів - внутрішньо, 250 мг 1 раз на добу або внутрішньовенно в тій же дозі. При інфекціях шкіри та м'яких тканин - по 250-500 мг внутрішньо 1-2 рази на добу або внутрішньовенно, по 500 мг 2 рази на добу. Після внутрішньовенного введення через кілька днів можливий перехід на прийом внутрішньо в тій же дозі. При захворюваннях нирок дозу знижують відповідно до ступеня порушення функції: при КК=20-50 мл/хв - по 125-250 мг 1-2 рази на добу, при КК=10-19 мл/хв - 125 мг 1 раз на 12 -48 год, при КК<10 мл/хв - 125 мг через 24 або 48 год. Тривалість лікування - 7-10 (до 14) днів. Застосовують місцево у формі крапель очей. Дорослим і дітям старше 1 року закопують по 1-2 краплі в уражене око (а) кожні 2 години до 8 разів на добу в період неспання протягом перших 2 діб, потім 4 рази на добу з 3-го по 7-й день. Тривалість застосування становить 5-7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують левофлоксацин у пацієнтів похилого віку (висока ймовірність супутнього зниження функції нирок). Після нормалізації температури рекомендується продовжувати лікування щонайменше 48-78 год. Під час лікування необхідно уникати сонячного та штучного УФ опромінення, щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). З появою ознак тендиніту левофлоксацин негайно скасовують. Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 мл розчину для інфузій міститься левофлоксацин 5 мг, левофлоксацин гемігідрат 5.12 мг. 100 мл - флакони поліетиленові (1) - пакети поліпропіленові (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротимікробний засіб широкого спектру дії, фторхінолон. Діє бактерицидно. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивку розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни у цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Активен в отношении ;Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes и Streptococcus agalactiae, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influеnzае, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter diversus, Citrobacter freundii, Morganella morganii, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri , Providcncia stuartii, Serratia marcescens, Clostridium perfringens.ФармакокінетикаПри прийомі; всередину; абсорбується з ШКТ швидко і практично повністю. Прийом їжі мало впливає швидкість і повноту абсорбції. Біодоступність становить 99%. C max досягається через 1-2 год і при прийомі 250 мг і 500 мг становить 2.8 і 5.2 мкг/мл відповідно. Зв'язування з білками плазми – 30-40%. Добре проникає в органи та тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокротиння, органи сечостатевої системи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окислюється та/або дезацетилюється. Нирковий кліренс становить 70% від загального кліренсу. T1/2; - 6-8 год. Виводиться з організму переважно нирками шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Менше 5% левофлоксацину екскретується як метаболітів. У незміненому вигляді із сечею протягом 24 год виводиться 70% і за 48 год – 87%; у калі за 72 год виявляється 4% прийнятої внутрішньо дози. Після ;в/в інфузії ;у дозі 500 мг протягом 60 хв C max ;- 6.2 мкг/мл. При внутрішньовенному одноразовому і багаторазовому введенні здається Vd ;після введення тієї ж дози становить 89-112 л, C max ;- 6.2 мкг/мл, T1/2 ;- 6.4 год. Після інстиляції в око левофлоксацин добре зберігається в слізній плівці. У здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину в слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого застосування, склали 17 мкг/мл і 6.6 мкг/мл відповідно. У 5 із 6 добровольців концентрації левофлоксацину становили 2 мкг/мл і вище через 4 години після інстиляції. У 4 із 6 добровольців ця концентрація збереглася через 6 годин після інстиляції. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування - від 0.86 нг/мл на 1 добу до 2.05 нг/мл. C max ; левофлоксацину в плазмі, що дорівнює 2.25 нг/мл, виявлена на 4 добу після двох днів застосування препарату кожні 2 години до 8 разів на добу. C max левофлоксацину, що досягалися на 15-й день, більш ніж у 1000 разів нижче за ті концентрації, які відзначаються після прийому внутрішньо стандартних доз левофлоксацину.Клінічна фармакологіяАнтибактеріальний препарат групи фторхінолонів.Показання до застосуванняДля системного застосування: інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (хронічний бронхіт, пневмонія), ЛОР-органів (синусит, середній отит), сечовивідних шляхів та нирок (в т.ч. гострий пієлонефрит), статевих органів (в т.ч. урогенітальний мотлох) ), шкіри та м'яких тканин (нагноєні атероми, абсцес, фурункули). Для місцевого застосування: лікування інфекцій переднього відділу ока, спричинених чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами.Протипоказання до застосуванняЕпілепсія, ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність, лактація, дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до левофлоксацину.Вагітність та лактаціяЛевофлоксацин протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, анорексія, абдомінальні болі, псевдомембранозний ентероколіт, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз. З боку серцево-судинної системи: зниження АТ, судинний колапс, тахікардія. З боку обміну речовин: ;гіпоглікемія (підвищення апетиту, пітливість, тремтіння). З боку ЦНС і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, парестезії, тривожність, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми. З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової і тактильної чутливості. При місцевому застосуванні - короткочасне печіння в очах, почервоніння очей, зниження гостроти зору, поява слизу у вигляді тяжів у слізній плівці, блефарит, хемоз, сосочкові розростання та поява фолікулів на кон'юнктиві, синдром сухого ока, еритема повік, свербіж світлобоязнь. З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, розрив сухожилля, м'язова слабкість, тендиніт. З боку сечовидільної системи: гіперкреатинінемія, інтерстиціальний нефрит. З боку системи кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагії. Дерматологічні реакції: ;фотосенсибілізація, свербіж, набряк шкіри та слизових оболонок, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). Алергічні реакції: кропив'янка, бронхоспазм, ядуха, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт. Інші: загострення порфірії, рабдоміоліз, стійка лихоманка, розвиток суперінфекції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛевофлоксацин збільшує T1/2; циклоспорину. Ефект левофлоксацину знижують препарати, що пригнічують моторику кишечника, сукральфат, магній- і алюмінієві антацидні засоби і солі заліза (необхідна перерва між прийомом не менше 2 год). При одночасному застосуванні НПЗЗ теофілін підвищують судомну готовність, кортикостероїд - підвищують ризик розриву сухожиль. Циметидин та лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, уповільнюють виведення левофлоксацину. Розчин левофлоксацину для внутрішньовенного введення сумісний з 0.9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозою, комбінованими розчинами для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти). Розчин левофлоксацину для внутрішньовенного введення не можна змішувати з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію.Спосіб застосування та дозиЗастосовують внутрішньо, внутрішньовенно, місцево. При синуситі – внутрішньо, по 500 мг 1 раз на добу; при загостренні хронічного бронхіту – по 250-500 мг 1 раз на добу. При пневмонії – внутрішньо, по 250-500 мг 1-2 рази на добу (500-1000 мг на добу); внутрішньовенно - по 500 мг 1-2 рази на добу. При інфекціях сечовивідних шляхів - внутрішньо, 250 мг 1 раз на добу або внутрішньовенно в тій же дозі. При інфекціях шкіри та м'яких тканин - по 250-500 мг внутрішньо 1-2 рази на добу або внутрішньовенно, по 500 мг 2 рази на добу. Після внутрішньовенного введення через кілька днів можливий перехід на прийом внутрішньо в тій же дозі. При захворюваннях нирок дозу знижують відповідно до ступеня порушення функції: при КК=20-50 мл/хв - по 125-250 мг 1-2 рази на добу, при КК=10-19 мл/хв - 125 мг 1 раз на 12 -48 год, при КК<10 мл/хв - 125 мг через 24 або 48 год. Тривалість лікування - 7-10 (до 14) днів. Застосовують місцево у формі крапель очей. Дорослим і дітям старше 1 року закопують по 1-2 краплі в уражене око (а) кожні 2 години до 8 разів на добу в період неспання протягом перших 2 діб, потім 4 рази на добу з 3-го по 7-й день. Тривалість застосування становить 5-7 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують левофлоксацин у пацієнтів похилого віку (висока ймовірність супутнього зниження функції нирок). Після нормалізації температури рекомендується продовжувати лікування щонайменше 48-78 год. Під час лікування необхідно уникати сонячного та штучного УФ опромінення, щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). З появою ознак тендиніту левофлоксацин негайно скасовують. Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази - ризик розвитку гемолізу. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
252,00 грн
188,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаУ 1 таблетці міститься: активна речовина: левоцетиризину дигідрохлорид 5,00 мг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза 30,00 мг, лактози моногідрат 63,50 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 1,00 мг; оболонка Опадрай Y1-7000H білий: макрогол-400 0,1875 мг, титану діоксид (Е171) 0,9375 мг, гіпромелоза-2910 (Е464) 1,875 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою 5 мг. По 7 таблеток у блістер з алюмінієвої фольги, що ламінує. 1 або 2 блістери з інструкцією із застосування в картонній пачці. По 10 таблеток у блістер з алюмінієвої фольги, що ламінує. 1 блістер з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиОвальні пігулки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На одному боці – гравіювання "LC5". На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаН1-гістамінових рецепторів антагоністФармакокінетикаФармакокінетичні параметри левоцетиризину змінюються лінійно та практично не відрізняються від фармакокінетики цетиризину. Всмоктування. Після прийому внутрішньо левоцетиризин швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Їда не впливає на ступінь абсорбції, хоча швидкість її зменшується. Після одноразового прийому внутрішньо у терапевтичній дозі максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові у дорослих досягається через 0,9 год і становить 207 нг/мл, після повторного прийому у дозі 5 мг/добу – 308 нг/мл. Біодоступність становить 100%. Розподіл. Рівноважна концентрація досягається через 2 доби. Зв'язування левоцетиризину з білками плазми становить 90%. Об'єм розподілу препарату становить 0,4 л/кг. Метаболізм. Менш 14% метаболізується в печінці шляхом включення процесів окиснення ароматичних сполук, N- та О-деалкілування та кон'югації таурину. Деалкілювання відбувається в присутності ізоферменту CYP3A4, а в окисленні ароматичних сполук беруть участь численні та/або не ідентифіковані ізоферменти Р450. Левоцетиризин не впливає на активність ізоферментів CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4 у концентрації значно перевищує Сmax після прийому внутрішньо дози 5 мг. Через низький рівень метаболізму та відсутності метаболічного потенціалу взаємодія левоцетиризину з іншими лікарськими препаратами є малоймовірною. Виведення. У дорослих період напіввиведення (Т1/2) становить 7,9±1,9 год, загальний кліренс-0,63 мл/хв/кг. Повністю виводиться з організму протягом 96 год. Близько 85,4% дози виводиться нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції; близько 12,9% виводиться із калом. Фармакокінетика в спеціальних клінічних випадках. У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв) кліренс лівоцетиризину зменшується, а Т1/2 збільшується (у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, загальний кліренс знижується на 80%), що потребує відповідної зміни режиму дозування. Менше 10% левоцетиризину видаляється під час стандартної 4-годинної процедури гемодіалізу. Діти молодшої вікової групи Т1/2 зменшується.ФармакодинамікаЛевоцетиризин - енантіомер цетиризину, відноситься до групи конкурентних антагоністів гістаміну, блокує Н1-гістамінові рецептори (Н1-ГР), має високий рівень вибірковості до Н1-ГР. Левоцетиризин впливає на гістамінозалежну стадію алергічних реакцій, інгібуючи еотаксини, що сприяють трансендотеліальній міграції еозинофілів, блокуючи експресію васкулярної молекули клітинної адгезії 1, зменшує міграцію еозинофілів, зменшує судинну меду. Попереджає розвиток і полегшує перебіг алергічної реакції, має антиексудативну, протисвербіжну дію, практично не чинить антихолінергічної та антисеротонінової дії. У терапевтичних дозах практично не чинить седативної дії, не змінює показники електрокардіограми (ЕКГ),зокрема QT-інтервал.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування: цілорічного алергічного риніту; сезонного алергічного риніту; хронічної ідіопатичної кропив'янки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до левоцетиризину та інших компонентів препарату; підвищена чутливість до похідних піперазину; термінальна стадія ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 6 років; вагітність; період грудного вигодовування. З обережністю Середній та тяжкий ступінь ниркової недостатності (КК більше 10 мл/хв, але менше 50 мл/хв); літній вік (можливе зниження клубочкової фільтрації).Вагітність та лактаціяНедостатньо клінічних даних про застосування левоцетиризину у вагітних жінок, тому не слід застосовувати препарат Левоцетиризин-Тева при вагітності. Левоцетиризин виділяється із грудним молоком. При необхідності застосування препарату Левоцетиризин-Тева грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи поодинокі випадки. З боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість, агресія, збудження, судоми; рідко – мігрень, запаморочення. З боку органу зору: часто – порушення зору. З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – тахікардія. З боку дихальної системи: дуже рідко – диспное. З боку травної системи: часто – сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – біль у животі; дуже рідко – нудота, диспепсія, діарея, зміна функціональних проб печінки, гепатит. З боку опорно-рухового апарату: рідко – міалгія. З боку обміну речовин: рідко – збільшення маси тіла. Алергічні реакції: дуже рідко - свербіж шкіри, шкірний висип, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. Інші: часто – швидка стомлюваність, відчуття втоми; нечасто – астенія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри вивченні лікарської взаємодії левоцетиризину з псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом та діазепамом клінічно значущої небажаної взаємодії не виявлено. Одночасне застосування з макролідами або кетоконазол не викликало достовірних змін на ЕКГ. При одночасному застосуванні з теофіліном (400 мг на добу) загальний кліренс цетиризину знижується на 16%, фармакокінетичні параметри теофіліну не змінюються. У ряді випадків при одночасному застосуванні левоцетиризину з етанолом або лікарськими препаратами, що мають пригнічуючу дію на центральну нервову систему (ЦНС), можливе посилення їх впливу на ЦНС, хоча доведено, що левоцетиризин не посилює ефекту етанолу.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетки розжовують та запивають водою. Дорослі та діти старше 6 років: по 5 мг 1 раз на день щодня. Тривалість застосування залежить від тривалості прояву симптоматики захворювання. У середньому застосовують 3-6 тижнів, у разі короткострокового періоду впливу алергену може бути достатньо застосування протягом 1 тижня. При тривалому хронічному перебігу захворювання лікування може тривати до 6 місяців. Літні пацієнти: не потрібно коригувати дозу. Пацієнти з порушеннями функції нирок: дозу слід коригувати залежно від КК: Ниркова недостатність: Норма – понад 80 КК (мл/хв), по 5 мг/добу. Ниркова недостатність: Легкий ступінь – 50-79 КК (мл/хв), по 5 мг/добу. Ниркова недостатність: Середній ступінь – 30-49 КК (мл/хв), по 5 мг на добу 1 раз на 2 дні. Ниркова недостатність: Тяжкий ступінь - менше 30 КК (мл/хв), по 5 мг на добу 1 раз на 3 дні. Ниркова недостатність: Термінальна стадія (пацієнти, що знаходяться на гемодіалізі) – менше 10 КК (мл/хв), прийом протипоказаний. КК обчислюють за формулами: для чоловіків: маса тіла (кг) х (140-вік (повних років))/72 х концентрація креатиніну в плазмі крові (мг/дл); для жінок: 0,85 х КК чоловіків. Пацієнти з порушеннями функції печінки: корекція режиму дозування не потрібна.ПередозуванняСимптоми: сонливість (у дорослих), збудження та занепокоєння, що змінюються сонливістю (у дітей). Лікування симптоматичне: відразу після прийому препарату провести промивання шлунка або викликати штучне блювання. Рекомендується застосування активованого вугілля, проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Специфічного антидоту немає. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе можна перевищувати рекомендовану добову дозу. Пацієнта необхідно попередити, що вживання алкоголю під час лікування левоцетиризином не рекомендується. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Здатність до керування автотранспортом та роботи з механізмами при застосуванні левоцетиризину в рекомендованій дозі не змінюється. Тим не менш, враховуючи, що в період лікування можуть розвинутись побічні реакції (сонливість, запаморочення) необхідно дотримуватися обережності під час занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
262,00 грн
208,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.