Все товары
240,00 грн
149,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: хлорпротиксену гідрохлорид 15 мг. В упаковці 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаХлорпротиксен - антипсихотичний засіб (нейролептик), що має седативну, протиблювотну та антигістамінну дію.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.ФармакодинамікаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.Показання до застосуванняПсихози, зокрема. шизофренія, депресивні стани в період клімаксу, пароксизми збудження, пов'язані зі страхом та напругою, дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми, алкогольний делірій, порушення сну при тривозі, психосоматичні, невротичні розлади у дітей, премедикація, післяоперація свербінням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, отруєння засобами, що пригнічують ЦНС (включаючи алкоголь), ортостатичний колапс, феохромоцитома, епілепсія, паркінсонізм, схильність до колапсів, виражені порушення функції нирок, печінки, серця та дихання, закритокутова глаукома, міастенія. грудного вигодовування), літній та дитячий (до 6 років) вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дітям віком до 6 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: підвищена стомлюваність, омовіння, психомоторна загальмованість, легкий екстрапірамідний гіпокінетико-гіпертонічний синдром, акатизія (протягом перших 6 годин після прийому), дистонічні реакції, персистуюча пізня дискінезія, рідко – злоякісний нейролептичний синдром, З боку ССС: ортостатична гіпотензія, тахікардія, зміна інтервалу QT на ЕКГ. З боку органів чуття: помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації. З боку травної системи: вухість у роті, запори, олестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2-4 тиж лікування). З боку органів кровотворення: рідко – агранулоцитоз (більш ймовірний між 4-10 тиж лікування), лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: дисменорея, галакторея, гінекомастія, цукровий діабет, зниження потенції та/або лібідо, підвищення апетиту, зміна вуглеводного обміну, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення. З боку сечовивідної системи: затримка сечі. лергічні реакції: висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація. Інші: синдром "скасування", "припливи" крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиНе можна застосовувати препарат Хлорпротиксен одночасно з: загальними анестетиками; наркотичними анальгетиками; седативними, снодійними препаратами; алкоголем і спиртовмісними препаратами, оскільки вони підвищують пригнічуючу дію Хлорпротиксену на центральну нервову систему. Антихолінергічна дія Хлорпротиксену посилюється при його одночасному прийомі з протипаркінсонічними та антигістамінними засобами. Препарат може посилювати дію гіпотензивних засобів та знижувати дію леводопи. Одночасний прийом Хлорпротиксену та Епінефрину може спричинити артеріальну гіпотензію та тахікардію.Спосіб застосування та дозиДорослим при неврозах - 10-15 мг перед сном, при необхідності - 30 мг перед сном; при психозах - зазвичай 1 разову дозу перед сном (100-600 мг), при необхідності можливе введення додаткової дози протягом дня, найвищу дозу призначають увечері; при свербіні - 15-100 мг у 4 прийоми. -5-30 мг на день; при психозах-100-200 мг на день або більше. Для літніх та ослаблених хворих початкові дози слід знижувати, за необхідності (з урахуванням переносимості) дозу поступово підвищують.ПередозуванняПри передозуванні препарату у пацієнта спостерігаються такі симптоми: судоми; порушення дихання; сонливість; кома; зниження артеріального тиску; гіпертермія; тахікардія. У разі передозування препарату пацієнту необхідно виконати промивання шлунка, призначити прийом активованого вугілля та сольових проносних, а також симптоматичну та підтримуючу терапію. Проведення діалізу ефекту не дає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
250,00 грн
141,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпротиксену гідрохлорид – 15,00 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 56,28 мг; целюлоза мікрокристалічна – 9,90 мг; крохмаль кукурудзяний – 9,90 мг; коповідон – 4,95 мг; кроскармелоза натрію – 1,98 мг; магнію стеарат – 0,99 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 1,32 мг; макрогол-4000 – 0,36 мг; титану діоксид – 0,72 мг. По 10, 25, 30 або 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 25, 30, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути", низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі таблеток видно: ядро майже білого або з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик).ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається приблизно через 2 години (діапазон 0,5-6 годин). Середня біодоступність хлопротиксену при внутрішньому прийомі становить близько 12% (діапазон 5-32%). Розподіл Здається обсяг розподілу (Vdβ) становить близько 15,5 л/кг. Зв'язування з білками плазми становить понад 99%. Хлорпротиксен проникає крізь плацентарний бар'єр. Біотрансформація Метаболізм хлорпротиксену здійснюється переважно шляхом сульфоокислення та N-деметилювання бічного ланцюга. У меншій мірі виражено гідроксилювання кільця та N-окислення. Хлорпротиксен визначається у жовчі, що свідчить про наявність кишково-печінкової циркуляції препарату. Метаболіти хлорпротиксену позбавлені нейролептичної активності. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 16 годин (діапазон 4-33 години). Середній системний кліренс (Cls) відповідає приблизно 1,2 л/хв. Екскреція хлорпротиксену здійснюється через кишечник та нирками. У жінок, які годують груддю, хлорпротиксен у незначній кількості виділяється з молоком. Показник співвідношення концентрації препарату в материнському молоці та у плазмі крові варіює від 1,2 до 2,6. Не було виявлено відмінностей концентрацій у плазмі крові або швидкості виведення між контрольною групою та групою пацієнтів, які страждають на алкоголізм, незалежно від того, були останні під час дослідження тверезими або в стані гострої інтоксикації.ФармакодинамікаХлорпротиксен є нейролептиком, похідним тіоксантену. Має антипсихотичну, виражену седативну та помірну антидепресивну дію. Фармакодинаміка Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-НТ (5-гідрокситриптамінових) рецепторів. In vivo хлорпротиксен має високу спорідненість до дофамінових рецепторів типу D1 та D2. Хлорпротиксен також має високу спорідненість до 5-НТ2-рецепторів, α1-адренорецепторів, гістамінових (H1) та холінергічних мускаринових рецепторів. Профіль рецепторного зв'язування хлорпротиксену дуже схожий з таким у клозапіну, проте він має приблизно в 10 разів більшу спорідненість до дофамінових рецепторів. Хлорпротиксен зменшує вираженість або усуває тривогу, обсесії, психомоторне збудження, занепокоєння, безсоння, а також галюцинації, марення та інші психотичні симптоми. Дуже низька частота розвитку екстрапірамідних ефектів (близько 1%) та пізньої дискінезії (близько 0,05%) свідчать, що хлорпротиксен може успішно використовуватися для підтримуючої терапії пацієнтів з психотичними розладами. Низькі дози хлорпротиксену мають антидепресивний ефект, що робить корисним застосування препарату при психічних розладах, що характеризуються тривогою, депресією та занепокоєнням. Також при терапії хлорпротиксеном зменшується вираженість асоційованих психосоматичних симптомів. Хлорпротиксен не викликає звикання, залежності чи формування толерантності. Крім того, хлорпротиксен потенціює дію аналгетиків, має власний аналгетичний ефект, а також протисвербіжну і протиблювотну дію.Показання до застосуванняШизофренія та інші психози, що протікають із психомоторним збудженням, ажитацією та тривожністю. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади із тривожністю, напругою, занепокоєнням, безсонням, порушеннями сну. Епілепсія та олігофренія, що поєднуються з психічними порушеннями: збудженням, ажитацією, лабільністю настрою та порушеннями поведінки. Болі (у поєднанні з анальгетиками). Геріатрія: гіперактивність, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, тривожність, порушення поведінки та сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлорпротиксену або будь-якої з допоміжних речовин. Підвищена чутливість до препаратів групи тіоксантенів. Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (зокрема, викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), кома. Встановлені некориговані гіпокаліємія або гіпомагніємія. Наявність в анамнезі пацієнтів клінічно значущих серцево-судинних захворювань (наприклад, брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, декомпенсованої серцевої недостатності, серцевої гіпертрофії, аритмій, при яких призначають антиаритміки IA та III аритмій або поліморфної шлуночкової тахікардії на кшталт "пірует" (Torsade de Pointes). Природжений синдром подовженого інтервалу QT або набутий подовжений інтервал QT (QTc понад 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок). Одночасний прийом із препаратами, що значно подовжують інтервал QT. Непереносимість лактози, дефіцит лактози або глюкозо-галактоза мальабсорбція. Обережно: органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; наявність у сімейному анамнезі родичів, які страждають на серцево-судинні захворювання, а також випадків подовження інтервалу QT; судомні розлади; тяжка печінкова та ниркова недостатність; рідкісний патологічний стан у вигляді дрібної передньої камери ока та вузького її кута (можливий розвиток нападів гострої глаукоми, пов'язаних із розширенням зіниці); тяжка псевдопаралітична міастенія; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; феохромоцитома; пролактин-залежні новоутворення; тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатичні порушення; хвороба Паркінсона; захворювання системи кровотворення; гіпертиреоз; хворобливе сечовипускання, затримка сечі; пілоростеноз; кишкова непрохідність; наявність факторів ризику розвитку інсульту;цукровий діабет; зловживання опіатами та алкоголем; вагітність, період грудного вигодовування; вік до 18 років (через недостатність проведення контрольованих клінічних досліджень).Вагітність та лактаціяВагітність Клінічний досвід застосування хлорпротиксену у вагітних жінок обмежений. Хлорпротиксен не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь пацієнтки перевищує можливий ризик для плода. Новонароджені, що піддаються впливу нейролептиків (у тому числі хлорпротиксену) під час третього триместру вагітності, піддаються ризику розвитку небажаних реакцій, у тому числі екстрапірамідних симптомів та/або синдрому "скасування", які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистрес-синдрому, а також порушень харчування. Тому новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом неонатолога.Дослідження впливу на репродуктивну функцію у тварин не показали збільшення частоти аномалій плода чи інших шкідливих впливів на репродукцію. Період грудного вигодовування Оскільки хлорпротиксен виявляється у грудному молоці в незначних концентраціях, препарат навряд чи негативно впливатиме на дитину при застосуванні в терапевтичних дозах. Доза, що потрапляє до організму дитини, становить близько 2% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Грудне вигодовування може бути продовжено під час лікування хлорпротиксеном, якщо це вважається клінічно необхідним, проте рекомендується проводити спостереження за дитиною, особливо протягом перших 4 тижнів після пологів. Фертильність При застосуванні хлорпротексену було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, порушення еякуляції, а також еректильна дисфункція (див. розділ "Побічна дія"). Ці побічні реакції можуть негативно впливати на сексуальну функцію та фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дозування (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені побічні ефекти є оборотними після відміни препарату. Потенційний вплив лікарського засобу на фертильність на тваринах не вивчався.Побічна діяНайбільш поширені побічні реакції, які можуть зустрічатися у понад 10% пацієнтів – сухість у роті, підвищене слиновиділення, сонливість та запаморочення. Більшість побічних ефектів залежить від застосовуваної дози препарату. Частота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування та знижуються у міру продовження терапії. Інформація про частоту виникнення побічних ефектів представлена на основі даних літератури та спонтанних повідомлень. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000 (включаючи окремі повідомлення), частота невідома - за наявними даними визначити частоту побічної реакції неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження апетиту, зменшення маси тіла; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Порушення психіки: часто – безсоння, нервозність, ажитація, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; часто – дистонія, головний біль; нечасто – пізня дискінезія, паркінсонізм, судоми, акатизія; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром. Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – рух очних яблук. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія, “припливи” крові до шкіри обличчя з почуттям жару; дуже рідко – венозна тромбоемболія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті, підвищене слиновиділення; часто – запор, диспепсія, нудота; нечасто – блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, фотосенсибілізація, дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечі, хворобливе сечовипускання. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома – неонатальний синдром "скасування". Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність. Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх етапах лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть їх погіршити. Рекомендується зниження дози або, якщо це можливо, припинення лікування хлорпротиксеном. При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол. При прийомі хлорпротиксену, як і при прийомі інших нейролептиків, також були зареєстровані такі рідкісні побічні ефекти: подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "пірет". На фоні застосування антипсихотичних засобів були зафіксовані випадки приапізму – тривалої ерекції, як правило, болючої, яка може призводити до еректильної дисфункції. Частота цього явища невідома. Синдром "скасування" Різке припинення лікування хлорпротиксеном може супроводжуватися синдромом "скасування". Найбільш поширеними симптомами є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгія, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. У пацієнтів також можуть спостерігатися запаморочення, відчуття тепла і холоду, що змінюються, тремор кінцівок. Симптоми зазвичай виникають протягом 1-4 днів після відміни та зменшуються через 7-14 днів.Взаємодія з лікарськими засобамиХлорпротиксен може посилювати седативну дію етанолу та ефекти барбітуратів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Хлорпротиксен не слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами, оскільки нейролептики можуть збільшувати або зменшувати ефект антигіпертензивних препаратів, антигіпертензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих препаратів зменшується. Одночасне застосування нейролептиків та препаратів літію підвищує ризик нейротоксичності. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного. Хлорпротиксен може знижувати ефективність леводопи та адренергічних препаратів. Одночасне застосування хлорпротиксену та лікарських препаратів із встановленою антихолінергічною дією посилює їх антихолінергічні ефекти. При одночасному застосуванні метоклопраміду та піперазину збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Антигістамінний ефект хлорпротиксену може зменшити або елімінувати симптоматику дисульфірам-етанолової реакції. Збільшення інтервалу QT на ЕКГ, пов'язане з лікуванням нейролептиками, може посилюватись при одночасному прийомі інших препаратів, які значно збільшують інтервал QT. Одночасне застосування хлорпротиксену протипоказане з такими препаратами: антиаритмічні засоби IA та III класів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід); деякі антипсихотичні препарати (наприклад, тіорідазин); деякі антибіотики із групи макролідів (наприклад, еритроміцин); деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол); деякі антибіотики із групи хінолонів (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин); цизаприд та препарати літію. Слід уникати одночасного прийому хлорпротиксену та зазначених вище препаратів. Також слід з обережністю застосовувати хлорпротиксен одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію хлорпротиксену в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритм. Нейролептики метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450 у печінці. Препарати, які інгібують ізофермент CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хлорамфенікол, дисульфірам, ізоніазид, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пероральні контрацептиви, меншою мірою - буспірон, сертралін або циталопрам), можуть збільшуватися.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування призначаються невеликі дози, які збільшуються до оптимального ефективного рівня так швидко, як це можливо, залежно від терапевтичного відгуку. Шизофренія та інші психози. Маніакальні стани Лікування починають з 50-100 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до досягнення оптимального ефекту, зазвичай до 300 мг на добу. В окремих випадках доза може бути збільшена до 1200 мг на добу. Підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу. Добову дозу хлорпротиксену зазвичай поділяють на 2-3 прийоми. Враховуючи седативну дію хлорпротиксену, рекомендується призначати меншу частину добової дози у денний час, а більшу частину – увечері. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях Добова доза, розділена на 2-3 прийоми, становить 500 мг на протязі періоду тривалістю до 7 днів. Після зникнення проявів абстиненції доза поступово знижується. Доза, що підтримує 25-75 мг на добу, дозволяє стабілізувати стан, зменшує ризик розвитку чергового запою. Може знадобитися подальше зменшення дози. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади Хлорпротиксен може застосовуватися при депресіях, що особливо поєднуються з тривогою, напругою, як доповнення до терапії антидепресантами або самостійно. Хлорпротиксен може призначатися при неврозах та психосоматичних порушеннях, що супроводжуються тривогою та депресивними розладами у дозі до 75 мг на добу. Добова доза, як правило, цілиться на 2-3 прийоми. Оскільки прийом хлорпротиксену не викликає розвитку звикання або лікарської залежності, він може застосовуватись довго. Максимальна доза становить 150 мг на добу. Епілепсія та олігофренія, що поєднується з психічними порушеннями Добова доза становить 50 мг і зазвичай ділиться на 2-3 прийоми. Добова доза може бути збільшена до 75-100 мг на добу. При епілепсії слід зберігати адекватну дозу протисудомного засобу. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально. Діапазон доз становить 25-75 мг на добу. Безсоння По 25 мг за 1 годину до сну одноразово. Болі Здатність хлорпротиксену потенціювати дію аналгетиків може бути використана при лікуванні пацієнтів із болями. У цих випадках хлорпротиксен призначають у дозах від 75 до 300 мг на добу, можливе застосування спільно з анальгетиками. Діти та підлітки (вік до 18 років) Хлорпротиксен не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в даній віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі.ПередозуванняСимптоми: сонливість, кома, судоми, шок, екстрапірамідні розлади, гіпертермія/гіпотермія. У тяжких випадках – ниркова недостатність. Зміни параметрів ЕКГ, подовження інтервалу QT, "піруетна" шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця та шлуночкові аритмії спостерігалися при одночасному передозуванні з препаратами, що впливають на серцеву діяльність. Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Якомога раніше після прийому має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні розлади біпериденом. Доза від 2,5 до 4 г може бути летальною (у дітей приблизно 4 мг/кг). Деякі дорослі виживали після прийому 10 г, 3-річна дитина вижила після прийому 1000 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа тлі застосування будь-якого нейролептика існує ймовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, флюктуація свідомості, нестабільність вегетативної нервової системи). Пацієнти з вже наявним психоорганічним синдромом, затримкою психічного розвитку, а також особи, які зловживають опіатами та алкоголем, становлять значну частку серед летальних наслідків. Лікування: відміна нейролептика. Симптоматична терапія та загальні підтримувальні лікувальні заходи. Можуть виявитися ефективними дантролен та бромокриптин. Після прийому нейролептиків внутрішньо симптоми можуть зберігатися протягом більше одного тижня. Гострі напади глаукоми внаслідок розширення зіниці можуть виникати у пацієнтів з рідким синдромом дрібної передньої камери ока та у пацієнтів з вузьким кутом передньої камери. У зв'язку з ризиком виникнення злоякісних аритмій, препарат Хлорпротиксен слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі та у пацієнтів з наявністю випадків подовженого інтервалу QT у сімейному анамнезі. До початку лікування необхідно обов'язково провести ЕКГ-дослідження. Застосування препарату Хлорпротиксен протипоказане у випадку, якщо інтервал QTc на вихідному вимірі перевищує 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок (див. розділ "Протипоказання"). Під час лікування, необхідність проведення ЕКГ-моніторингу слід оцінювати в індивідуальному порядку. У період лікування слід зменшити дозу, якщо інтервал QT буде збільшуватися, і слід припинити терапію у випадку, якщо інтервал QTc складе >500 мсек. Рекомендується проводити періодичний моніторинг показників водно-електролітного балансу. Слід уникати одночасного застосування інших антипсихотичних препаратів. Як і інші нейролептики, препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомами, захворюваннями печінки, нирок та серцево-судинної системи на пізніх стадіях, а також пацієнтам з тяжкою псевдопаралітичною міастенією та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з: феохромоцитомою; пролактин-залежними пухлинами; вираженою артеріальною гіпотензією або ортостатичною дисрегуляцією; хворобою Паркінсона; хворобами системи кровотворення; гіпертиреоз; порушенням сечовипускання, затримкою сечі; стенозом воротаря (пілоростенозом), кишковою непрохідністю. Як і інші психотропні засоби, препарат Хлорпротиксен може впливати на показники глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, що може вимагати корекції доз протидіабетичних препаратів (інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування). Пацієнти, які проходять тривале лікування, особливо із застосуванням високих доз, підлягають ретельному контролю у динаміці з періодичною оцінкою необхідності зниження підтримуючої дози. Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на фоні прийому антипсихотичних препаратів. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні антипсихотичними препаратами, часто входять до групи ризику розвитку ВТЕ, до початку та під час лікування хлорпротиксеном необхідно визначити фактори ризику розвитку ВТЕ та вжити заходів безпеки. Повідомлялося, що антипсихотичні засоби, що мають а-адреноблокуючу дію, можуть викликати пріапізм; можливо, що і хлорпротиксен також має цю властивість. У разі виникнення важкого приапізму може знадобитися медичне втручання. Пацієнтів слід попередити про необхідність екстреного звернення за медичною допомогою у разі появи об'єктивних та суб'єктивних ознак приапізму. Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років Хлорпротиксен не рекомендується для застосування у дітей та підлітків. Достатньої кількості клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ефективності та безпеки застосування хлорпротиксену для лікування дітей та підлітків, не проводилося. Літні пацієнти Цереброваскулярні побічні реакції За даними рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень у популяції пацієнтів з деменцією, призначення деяких атипових нейролептиків супроводжувалося приблизно 3-кратним підвищенням ризику цереброваскулярних небажаних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий. Подібне підвищення ризику не можна виключити для інших нейролептиків та інших груп пацієнтів. У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю. Літні пацієнти особливо схильні до ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Підвищена смертність у літніх пацієнтів із деменцією Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, відзначалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали нейролептики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає. Хлорпротиксен не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Хлорпротиксен необхідно поступово. Допоміжні речовини Пігулки препарату Хлорпротиксен містять лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозогалактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Хлорпротиксен має седативний ефект. У пацієнтів, які отримують психотропні засоби, можуть відзначатися деякі порушення загальної уваги та концентрації, тому вони повинні бути попереджені про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
400,00 грн
142,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпротиксену гідрохлорид – 25,00 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 93,80 мг; целюлоза мікрокристалічна – 16,50 мг; крохмаль кукурудзяний – 16,50 мг; коповідон – 8,25 мг; кроскармелоза натрію – 3,30 мг; магнію стеарат – 1,65 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 2,20 мг; макрогол-4000 – 0,60 мг; титану діоксид – 1,20 мг. По 10, 25, 30 або 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 25, 30, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути", низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі таблеток видно: ядро майже білого або з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик).ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається приблизно через 2 години (діапазон 0,5-6 годин). Середня біодоступність хлопротиксену при внутрішньому прийомі становить близько 12% (діапазон 5-32%). Розподіл Здається обсяг розподілу (Vdβ) становить близько 15,5 л/кг. Зв'язування з білками плазми становить понад 99%. Хлорпротиксен проникає крізь плацентарний бар'єр. Біотрансформація Метаболізм хлорпротиксену здійснюється переважно шляхом сульфоокислення та N-деметилювання бічного ланцюга. У меншій мірі виражено гідроксилювання кільця та N-окислення. Хлорпротиксен визначається у жовчі, що свідчить про наявність кишково-печінкової циркуляції препарату. Метаболіти хлорпротиксену позбавлені нейролептичної активності. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 16 годин (діапазон 4-33 години). Середній системний кліренс (Cls) відповідає приблизно 1,2 л/хв. Екскреція хлорпротиксену здійснюється через кишечник та нирками. У жінок, які годують груддю, хлорпротиксен у незначній кількості виділяється з молоком. Показник співвідношення концентрації препарату в материнському молоці та у плазмі крові варіює від 1,2 до 2,6. Не було виявлено відмінностей концентрацій у плазмі крові або швидкості виведення між контрольною групою та групою пацієнтів, які страждають на алкоголізм, незалежно від того, були останні під час дослідження тверезими або в стані гострої інтоксикації.ФармакодинамікаХлорпротиксен є нейролептиком, похідним тіоксантену. Має антипсихотичну, виражену седативну та помірну антидепресивну дію. Фармакодинаміка Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-НТ (5-гідрокситриптамінових) рецепторів. In vivo хлорпротиксен має високу спорідненість до дофамінових рецепторів типу D1 та D2. Хлорпротиксен також має високу спорідненість до 5-НТ2-рецепторів, α1-адренорецепторів, гістамінових (H1) та холінергічних мускаринових рецепторів. Профіль рецепторного зв'язування хлорпротиксену дуже схожий з таким у клозапіну, проте він має приблизно в 10 разів більшу спорідненість до дофамінових рецепторів. Хлорпротиксен зменшує вираженість або усуває тривогу, обсесії, психомоторне збудження, занепокоєння, безсоння, а також галюцинації, марення та інші психотичні симптоми. Дуже низька частота розвитку екстрапірамідних ефектів (близько 1%) та пізньої дискінезії (близько 0,05%) свідчать, що хлорпротиксен може успішно використовуватися для підтримуючої терапії пацієнтів з психотичними розладами. Низькі дози хлорпротиксену мають антидепресивний ефект, що робить корисним застосування препарату при психічних розладах, що характеризуються тривогою, депресією та занепокоєнням. Також при терапії хлорпротиксеном зменшується вираженість асоційованих психосоматичних симптомів. Хлорпротиксен не викликає звикання, залежності чи формування толерантності. Крім того, хлорпротиксен потенціює дію аналгетиків, має власний аналгетичний ефект, а також протисвербіжну і протиблювотну дію.Показання до застосуванняШизофренія та інші психози, що протікають із психомоторним збудженням, ажитацією та тривожністю. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади із тривожністю, напругою, занепокоєнням, безсонням, порушеннями сну. Епілепсія та олігофренія, що поєднуються з психічними порушеннями: збудженням, ажитацією, лабільністю настрою та порушеннями поведінки. Болі (у поєднанні з анальгетиками). Геріатрія: гіперактивність, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, тривожність, порушення поведінки та сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлорпротиксену або будь-якої з допоміжних речовин. Підвищена чутливість до препаратів групи тіоксантенів. Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (зокрема, викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), кома. Встановлені некориговані гіпокаліємія або гіпомагніємія. Наявність в анамнезі пацієнтів клінічно значущих серцево-судинних захворювань (наприклад, брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, декомпенсованої серцевої недостатності, серцевої гіпертрофії, аритмій, при яких призначають антиаритміки IA та III аритмій або поліморфної шлуночкової тахікардії на кшталт "пірует" (Torsade de Pointes). Природжений синдром подовженого інтервалу QT або набутий подовжений інтервал QT (QTc понад 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок). Одночасний прийом із препаратами, що значно подовжують інтервал QT. Непереносимість лактози, дефіцит лактози або глюкозогалактоза мальабсорбція. Обережно: органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; наявність у сімейному анамнезі родичів, які страждають на серцево-судинні захворювання, а також випадків подовження інтервалу QT; судомні розлади; тяжка печінкова та ниркова недостатність; рідкісний патологічний стан у вигляді дрібної передньої камери ока та вузького її кута (можливий розвиток нападів гострої глаукоми, пов'язаних із розширенням зіниці); тяжка псевдопаралітична міастенія; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; феохромоцитома; пролактин-залежні новоутворення; тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатичні порушення; хвороба Паркінсона; захворювання системи кровотворення; гіпертиреоз; хворобливе сечовипускання, затримка сечі; пілоростеноз; кишкова непрохідність; наявність факторів ризику розвитку інсульту;цукровий діабет; зловживання опіатами та алкоголем; вагітність, період грудного вигодовування; вік до 18 років (через недостатність проведення контрольованих клінічних досліджень).Вагітність та лактаціяВагітність Клінічний досвід застосування хлорпротиксену у вагітних жінок обмежений. Хлорпротиксен не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь пацієнтки перевищує можливий ризик для плода. Новонароджені, що піддаються впливу нейролептиків (у тому числі хлорпротиксену) під час третього триместру вагітності, піддаються ризику розвитку небажаних реакцій, у тому числі екстрапірамідних симптомів та/або синдрому "скасування", які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистрес-синдрому, а також порушень харчування. Тому новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом неонатолога.Дослідження впливу на репродуктивну функцію у тварин не показали збільшення частоти аномалій плода чи інших шкідливих впливів на репродукцію. Період грудного вигодовування Оскільки хлорпротиксен виявляється у грудному молоці в незначних концентраціях, препарат навряд чи негативно впливатиме на дитину при застосуванні в терапевтичних дозах. Доза, що потрапляє до організму дитини, становить близько 2% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Грудне вигодовування може бути продовжено під час лікування хлорпротиксеном, якщо це вважається клінічно необхідним, проте рекомендується проводити спостереження за дитиною, особливо протягом перших 4 тижнів після пологів. Фертильність При застосуванні хлорпротексену було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, порушення еякуляції, а також еректильна дисфункція (див. розділ "Побічна дія"). Ці побічні реакції можуть негативно впливати на сексуальну функцію та фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дозування (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені побічні ефекти є оборотними після відміни препарату. Потенційний вплив лікарського засобу на фертильність на тваринах не вивчався.Побічна діяНайбільш поширені побічні реакції, які можуть зустрічатися у понад 10% пацієнтів – сухість у роті, підвищене слиновиділення, сонливість та запаморочення. Більшість побічних ефектів залежить від застосовуваної дози препарату. Частота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування та знижуються у міру продовження терапії. Інформація про частоту виникнення побічних ефектів представлена на основі даних літератури та спонтанних повідомлень. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000 (включаючи окремі повідомлення), частота невідома - за наявними даними визначити частоту побічної реакції неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження апетиту, зменшення маси тіла; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Порушення психіки: часто – безсоння, нервозність, ажитація, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; часто – дистонія, головний біль; нечасто – пізня дискінезія, паркінсонізм, судоми, акатизія; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром. Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – рух очних яблук. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія, “припливи” крові до шкіри обличчя з почуттям жару; дуже рідко – венозна тромбоемболія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті, підвищене слиновиділення; часто – запор, диспепсія, нудота; нечасто – блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, фотосенсибілізація, дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечі, хворобливе сечовипускання. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома – неонатальний синдром "скасування". Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність. Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх етапах лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть їх погіршити. Рекомендується зниження дози або, якщо це можливо, припинення лікування хлорпротиксеном. При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол. При прийомі хлорпротиксену, як і при прийомі інших нейролептиків, також були зареєстровані такі рідкісні побічні ефекти: подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "пірет". На фоні застосування антипсихотичних засобів були зафіксовані випадки приапізму – тривалої ерекції, як правило, болючої, яка може призводити до еректильної дисфункції. Частота цього явища невідома. Синдром "скасування" Різке припинення лікування хлорпротиксеном може супроводжуватися синдромом "скасування". Найбільш поширеними симптомами є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгія, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. У пацієнтів також можуть спостерігатися запаморочення, відчуття тепла і холоду, що змінюються, тремор кінцівок. Симптоми зазвичай виникають протягом 1-4 днів після відміни та зменшуються через 7-14 днів.Взаємодія з лікарськими засобамиХлорпротиксен може посилювати седативну дію етанолу та ефекти барбітуратів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Хлорпротиксен не слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами, оскільки нейролептики можуть збільшувати або зменшувати ефект антигіпертензивних препаратів, антигіпертензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих препаратів зменшується. Одночасне застосування нейролептиків та препаратів літію підвищує ризик нейротоксичності. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного. Хлорпротиксен може знижувати ефективність леводопи та адренергічних препаратів. Одночасне застосування хлорпротиксену та лікарських препаратів із встановленою антихолінергічною дією посилює їх антихолінергічні ефекти. При одночасному застосуванні метоклопраміду та піперазину збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Антигістамінний ефект хлорпротиксену може зменшити або елімінувати симптоматику дисульфірам-етанолової реакції. Збільшення інтервалу QT на ЕКГ, пов'язане з лікуванням нейролептиками, може посилюватись при одночасному прийомі інших препаратів, які значно збільшують інтервал QT. Одночасне застосування хлорпротиксену протипоказане з такими препаратами: антиаритмічні засоби IA та III класів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід); деякі антипсихотичні препарати (наприклад, тіорідазин); деякі антибіотики із групи макролідів (наприклад, еритроміцин); деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол); деякі антибіотики із групи хінолонів (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин); цизаприд та препарати літію. Слід уникати одночасного прийому хлорпротиксену та зазначених вище препаратів. Також слід з обережністю застосовувати хлорпротиксен одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію хлорпротиксену в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритм. Нейролептики метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450 у печінці. Препарати, які інгібують ізофермент CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хлорамфенікол, дисульфірам, ізоніазид, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пероральні контрацептиви, меншою мірою - буспірон, сертралін або циталопрам), можуть збільшуватися.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування призначаються невеликі дози, які збільшуються до оптимального ефективного рівня так швидко, як це можливо, залежно від терапевтичного відгуку. Шизофренія та інші психози. Маніакальні стани Лікування починають з 50-100 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до досягнення оптимального ефекту, зазвичай до 300 мг на добу. В окремих випадках доза може бути збільшена до 1200 мг на добу. Підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу. Добову дозу хлорпротиксену зазвичай поділяють на 2-3 прийоми. Враховуючи седативну дію хлорпротиксену, рекомендується призначати меншу частину добової дози у денний час, а більшу частину – увечері. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях Добова доза, розділена на 2-3 прийоми, становить 500 мг на протязі періоду тривалістю до 7 днів. Після зникнення проявів абстиненції доза поступово знижується. Доза, що підтримує 25-75 мг на добу, дозволяє стабілізувати стан, зменшує ризик розвитку чергового запою. Може знадобитися подальше зменшення дози. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади Хлорпротиксен може застосовуватися при депресіях, що особливо поєднуються з тривогою, напругою, як доповнення до терапії антидепресантами або самостійно. Хлорпротиксен може призначатися при неврозах та психосоматичних порушеннях, що супроводжуються тривогою та депресивними розладами у дозі до 75 мг на добу. Добова доза, як правило, цілиться на 2-3 прийоми. Оскільки прийом хлорпротиксену не викликає розвитку звикання або лікарської залежності, він може застосовуватись довго. Максимальна доза становить 150 мг на добу. Епілепсія та олігофренія, що поєднується з психічними порушеннями Добова доза становить 50 мг і зазвичай ділиться на 2-3 прийоми. Добова доза може бути збільшена до 75-100 мг на добу. При епілепсії слід зберігати адекватну дозу протисудомного засобу. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально. Діапазон доз становить 25-75 мг на добу. Безсоння По 25 мг за 1 годину до сну одноразово. Болі Здатність хлорпротиксену потенціювати дію аналгетиків може бути використана при лікуванні пацієнтів із болями. У цих випадках хлорпротиксен призначають у дозах від 75 до 300 мг на добу, можливе застосування спільно з анальгетиками. Діти та підлітки (вік до 18 років) Хлорпротиксен не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в даній віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі.ПередозуванняСимптоми: сонливість, кома, судоми, шок, екстрапірамідні розлади, гіпертермія/гіпотермія. У тяжких випадках – ниркова недостатність. Зміни параметрів ЕКГ, подовження інтервалу QT, "піруетна" шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця та шлуночкові аритмії спостерігалися при одночасному передозуванні з препаратами, що впливають на серцеву діяльність. Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Якомога раніше після прийому має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні розлади біпериденом. Доза від 2,5 до 4 г може бути летальною (у дітей приблизно 4 мг/кг). Деякі дорослі виживали після прийому 10 г, 3-річна дитина вижила після прийому 1000 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа тлі застосування будь-якого нейролептика існує ймовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, флюктуація свідомості, нестабільність вегетативної нервової системи). Пацієнти з вже наявним психоорганічним синдромом, затримкою психічного розвитку, а також особи, які зловживають опіатами та алкоголем, становлять значну частку серед летальних наслідків. Лікування: відміна нейролептика. Симптоматична терапія та загальні підтримувальні лікувальні заходи. Можуть виявитися ефективними дантролен та бромокриптин. Після прийому нейролептиків внутрішньо симптоми можуть зберігатися протягом більше одного тижня. Гострі напади глаукоми внаслідок розширення зіниці можуть виникати у пацієнтів з рідким синдромом дрібної передньої камери ока та у пацієнтів з вузьким кутом передньої камери. У зв'язку з ризиком виникнення злоякісних аритмій, препарат Хлорпротиксен слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі та у пацієнтів з наявністю випадків подовженого інтервалу QT у сімейному анамнезі. До початку лікування необхідно обов'язково провести ЕКГ-дослідження. Застосування препарату Хлорпротиксен протипоказане у випадку, якщо інтервал QTc на вихідному вимірі перевищує 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок (див. розділ "Протипоказання"). Під час лікування, необхідність проведення ЕКГ-моніторингу слід оцінювати в індивідуальному порядку. У період лікування слід зменшити дозу, якщо інтервал QT буде збільшуватися, і слід припинити терапію у випадку, якщо інтервал QTc складе >500 мсек. Рекомендується проводити періодичний моніторинг показників водно-електролітного балансу. Слід уникати одночасного застосування інших антипсихотичних препаратів. Як і інші нейролептики, препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомами, захворюваннями печінки, нирок та серцево-судинної системи на пізніх стадіях, а також пацієнтам з тяжкою псевдопаралітичною міастенією та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з: феохромоцитомою; пролактин-залежними пухлинами; вираженою артеріальною гіпотензією або ортостатичною дисрегуляцією; хворобою Паркінсона; хворобами системи кровотворення; гіпертиреоз; порушенням сечовипускання, затримкою сечі; стенозом воротаря (пілоростенозом), кишковою непрохідністю. Як і інші психотропні засоби, препарат Хлорпротиксен може впливати на показники глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, що може вимагати корекції доз протидіабетичних препаратів (інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування). Пацієнти, які проходять тривале лікування, особливо із застосуванням високих доз, підлягають ретельному контролю у динаміці з періодичною оцінкою необхідності зниження підтримуючої дози. Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на фоні прийому антипсихотичних препаратів. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні антипсихотичними препаратами, часто входять до групи ризику розвитку ВТЕ, до початку та під час лікування хлорпротиксеном необхідно визначити фактори ризику розвитку ВТЕ та вжити заходів безпеки. Повідомлялося, що антипсихотичні засоби, що мають а-адреноблокуючу дію, можуть викликати пріапізм; можливо, що і хлорпротиксен також має цю властивість. У разі виникнення важкого приапізму може знадобитися медичне втручання. Пацієнтів слід попередити про необхідність екстреного звернення за медичною допомогою у разі появи об'єктивних та суб'єктивних ознак приапізму. Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років Хлорпротиксен не рекомендується для застосування у дітей та підлітків. Достатньої кількості клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ефективності та безпеки застосування хлорпротиксену для лікування дітей та підлітків, не проводилося. Літні пацієнти Цереброваскулярні побічні реакції За даними рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень у популяції пацієнтів з деменцією, призначення деяких атипових нейролептиків супроводжувалося приблизно 3-кратним підвищенням ризику цереброваскулярних небажаних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий. Подібне підвищення ризику не можна виключити для інших нейролептиків та інших груп пацієнтів. У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю. Літні пацієнти особливо схильні до ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Підвищена смертність у літніх пацієнтів із деменцією Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, відзначалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали нейролептики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає. Хлорпротиксен не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Хлорпротиксен необхідно поступово. Допоміжні речовини Пігулки препарату Хлорпротиксен містять лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозогалактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Хлорпротиксен має седативний ефект. У пацієнтів, які отримують психотропні засоби, можуть відзначатися деякі порушення загальної уваги та концентрації, тому вони повинні бути попереджені про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
303,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: хлорпротиксену гідрохлорид 50 мг. В упаковці 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаХлорпротиксен - антипсихотичний засіб (нейролептик), що має седативну, протиблювотну та антигістамінну дію.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.ФармакодинамікаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.Показання до застосуванняПсихози, зокрема. шизофренія, депресивні стани в період клімаксу, пароксизми збудження, пов'язані зі страхом та напругою, дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми, алкогольний делірій, порушення сну при тривозі, психосоматичні, невротичні розлади у дітей, премедикація, післяоперація свербінням.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, отруєння засобами, що пригнічують ЦНС (включаючи алкоголь), ортостатичний колапс, феохромоцитома, епілепсія, паркінсонізм, схильність до колапсів, виражені порушення функції нирок, печінки, серця та дихання, закритокутова глаукома, міастенія. грудного вигодовування), літній та дитячий (до 6 років) вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності та період лактації. Дітям віком до 6 років.Побічна діяЗ боку нервової системи: підвищена стомлюваність, омовіння, психомоторна загальмованість, легкий екстрапірамідний гіпокінетико-гіпертонічний синдром, акатизія (протягом перших 6 годин після прийому), дистонічні реакції, персистуюча пізня дискінезія, рідко – злоякісний нейролептичний синдром, З боку ССС: ортостатична гіпотензія, тахікардія, зміна інтервалу QT на ЕКГ. З боку органів чуття: помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації. З боку травної системи: вухість у роті, запори, олестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2-4 тиж лікування). З боку органів кровотворення: рідко – агранулоцитоз (більш ймовірний між 4-10 тиж лікування), лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: дисменорея, галакторея, гінекомастія, цукровий діабет, зниження потенції та/або лібідо, підвищення апетиту, зміна вуглеводного обміну, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення. З боку сечовивідної системи: затримка сечі. лергічні реакції: висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація. Інші: синдром "скасування", "припливи" крові до обличчя.Взаємодія з лікарськими засобамиНе можна застосовувати препарат Хлорпротиксен одночасно з: загальними анестетиками; наркотичними анальгетиками; седативними, снодійними препаратами; алкоголем і спиртовмісними препаратами, оскільки вони підвищують пригнічуючу дію Хлорпротиксену на центральну нервову систему. Антихолінергічна дія Хлорпротиксену посилюється при його одночасному прийомі з протипаркінсонічними та антигістамінними засобами. Препарат може посилювати дію гіпотензивних засобів та знижувати дію леводопи. Одночасний прийом Хлорпротиксену та Епінефрину може спричинити артеріальну гіпотензію та тахікардію.Спосіб застосування та дозиДорослим при неврозах - 10-15 мг перед сном, при необхідності - 30 мг перед сном; при психозах - зазвичай 1 разову дозу перед сном (100-600 мг), при необхідності можливе введення додаткової дози протягом дня, найвищу дозу призначають увечері; при свербіні - 15-100 мг у 4 прийоми. -5-30 мг на день; при психозах-100-200 мг на день або більше. Для літніх та ослаблених хворих початкові дози слід знижувати, за необхідності (з урахуванням переносимості) дозу поступово підвищують.ПередозуванняПри передозуванні препарату у пацієнта спостерігаються такі симптоми: судоми; порушення дихання; сонливість; кома; зниження артеріального тиску; гіпертермія; тахікардія. У разі передозування препарату пацієнту необхідно виконати промивання шлунка, призначити прийом активованого вугілля та сольових проносних, а також симптоматичну та підтримуючу терапію. Проведення діалізу ефекту не дає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
286,00 грн
142,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: хлорпротиксену гідрохлорид – 50,00 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний) – 187,60 мг; целюлоза мікрокристалічна – 33,00 мг; крохмаль кукурудзяний – 33,00 мг; коповідон – 16,50 мг; кроскармелоза натрію – 6,60 мг; магнію стеарат – 3,30 мг; Склад оболонки: гіпромелоза – 4,40 мг; макрогол-4000 – 1,20 мг; титану діоксид – 2,40 мг. По 10, 25, 30 або 50 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10, 25, 30, 50 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими з системою "натиснути-повернути", низького тиску з контролем першого розтину. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі таблеток видно: ядро майже білого або з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичне засіб (нейролептик).ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі внутрішньо максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається приблизно через 2 години (діапазон 0,5-6 годин). Середня біодоступність хлопротиксену при внутрішньому прийомі становить близько 12% (діапазон 5-32%). Розподіл Здається обсяг розподілу (Vdβ) становить близько 15,5 л/кг. Зв'язування з білками плазми становить понад 99%. Хлорпротиксен проникає крізь плацентарний бар'єр. Біотрансформація Метаболізм хлорпротиксену здійснюється переважно шляхом сульфоокислення та N-деметилювання бічного ланцюга. У меншій мірі виражено гідроксилювання кільця та N-окислення. Хлорпротиксен визначається у жовчі, що свідчить про наявність кишково-печінкової циркуляції препарату. Метаболіти хлорпротиксену позбавлені нейролептичної активності. Виведення Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 16 годин (діапазон 4-33 години). Середній системний кліренс (Cls) відповідає приблизно 1,2 л/хв. Екскреція хлорпротиксену здійснюється через кишечник та нирками. У жінок, які годують груддю, хлорпротиксен у незначній кількості виділяється з молоком. Показник співвідношення концентрації препарату в материнському молоці та у плазмі крові варіює від 1,2 до 2,6. Не було виявлено відмінностей концентрацій у плазмі крові або швидкості виведення між контрольною групою та групою пацієнтів, які страждають на алкоголізм, незалежно від того, були останні під час дослідження тверезими або в стані гострої інтоксикації.ФармакодинамікаХлорпротиксен є нейролептиком, похідним тіоксантену. Має антипсихотичну, виражену седативну та помірну антидепресивну дію. Фармакодинаміка Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-НТ (5-гідрокситриптамінових) рецепторів. In vivo хлорпротиксен має високу спорідненість до дофамінових рецепторів типу D1 та D2. Хлорпротиксен також має високу спорідненість до 5-НТ2-рецепторів, α1-адренорецепторів, гістамінових (H1) та холінергічних мускаринових рецепторів. Профіль рецепторного зв'язування хлорпротиксену дуже схожий з таким у клозапіну, проте він має приблизно в 10 разів більшу спорідненість до дофамінових рецепторів. Хлорпротиксен зменшує вираженість або усуває тривогу, обсесії, психомоторне збудження, занепокоєння, безсоння, а також галюцинації, марення та інші психотичні симптоми. Дуже низька частота розвитку екстрапірамідних ефектів (близько 1%) та пізньої дискінезії (близько 0,05%) свідчать, що хлорпротиксен може успішно використовуватися для підтримуючої терапії пацієнтів з психотичними розладами. Низькі дози хлорпротиксену мають антидепресивний ефект, що робить корисним застосування препарату при психічних розладах, що характеризуються тривогою, депресією та занепокоєнням. Також при терапії хлорпротиксеном зменшується вираженість асоційованих психосоматичних симптомів. Хлорпротиксен не викликає звикання, залежності чи формування толерантності. Крім того, хлорпротиксен потенціює дію аналгетиків, має власний аналгетичний ефект, а також протисвербіжну і протиблювотну дію.Показання до застосуванняШизофренія та інші психози, що протікають із психомоторним збудженням, ажитацією та тривожністю. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади із тривожністю, напругою, занепокоєнням, безсонням, порушеннями сну. Епілепсія та олігофренія, що поєднуються з психічними порушеннями: збудженням, ажитацією, лабільністю настрою та порушеннями поведінки. Болі (у поєднанні з анальгетиками). Геріатрія: гіперактивність, збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, тривожність, порушення поведінки та сну.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до хлорпротиксену або будь-якої з допоміжних речовин. Підвищена чутливість до препаратів групи тіоксантенів. Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (зокрема, викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), кома. Встановлені некориговані гіпокаліємія або гіпомагніємія. Наявність в анамнезі пацієнтів клінічно значущих серцево-судинних захворювань (наприклад, брадикардії (частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, декомпенсованої серцевої недостатності, серцевої гіпертрофії, аритмій, при яких призначають антиаритміки IA та III аритмій або поліморфної шлуночкової тахікардії на кшталт "пірует" (Torsade de Pointes). Природжений синдром подовженого інтервалу QT або набутий подовжений інтервал QT (QTc понад 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок). Одночасний прийом із препаратами, що значно подовжують інтервал QT. Непереносимість лактози, дефіцит лактози або глюкозогалактоза мальабсорбція. Обережно: органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; наявність у сімейному анамнезі родичів, які страждають на серцево-судинні захворювання, а також випадків подовження інтервалу QT; судомні розлади; тяжка печінкова та ниркова недостатність; рідкісний патологічний стан у вигляді дрібної передньої камери ока та вузького її кута (можливий розвиток нападів гострої глаукоми, пов'язаних із розширенням зіниці); тяжка псевдопаралітична міастенія; доброякісна гіпертрофія передміхурової залози; феохромоцитома; пролактин-залежні новоутворення; тяжка артеріальна гіпотензія або ортостатичні порушення; хвороба Паркінсона; захворювання системи кровотворення; гіпертиреоз; хворобливе сечовипускання, затримка сечі; пілоростеноз; кишкова непрохідність; наявність факторів ризику розвитку інсульту;цукровий діабет; зловживання опіатами та алкоголем; вагітність, період грудного вигодовування; вік до 18 років (через недостатність проведення контрольованих клінічних досліджень).Вагітність та лактаціяВагітність Клінічний досвід застосування хлорпротиксену у вагітних жінок обмежений. Хлорпротиксен не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли потенційна користь пацієнтки перевищує можливий ризик для плода. Новонароджені, що піддаються впливу нейролептиків (у тому числі хлорпротиксену) під час третього триместру вагітності, піддаються ризику розвитку небажаних реакцій, у тому числі екстрапірамідних симптомів та/або синдрому "скасування", які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистрес-синдрому, а також порушень харчування. Тому новонароджені повинні перебувати під ретельним наглядом неонатолога.Дослідження впливу на репродуктивну функцію у тварин не показали збільшення частоти аномалій плода чи інших шкідливих впливів на репродукцію. Період грудного вигодовування Оскільки хлорпротиксен виявляється у грудному молоці в незначних концентраціях, препарат навряд чи негативно впливатиме на дитину при застосуванні в терапевтичних дозах. Доза, що потрапляє до організму дитини, становить близько 2% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Грудне вигодовування може бути продовжено під час лікування хлорпротиксеном, якщо це вважається клінічно необхідним, проте рекомендується проводити спостереження за дитиною, особливо протягом перших 4 тижнів після пологів. Фертильність При застосуванні хлорпротексену було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, порушення еякуляції, а також еректильна дисфункція (див. розділ "Побічна дія"). Ці побічні реакції можуть негативно впливати на сексуальну функцію та фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дозування (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені побічні ефекти є оборотними після відміни препарату. Потенційний вплив лікарського засобу на фертильність на тваринах не вивчався.Побічна діяНайбільш поширені побічні реакції, які можуть зустрічатися у понад 10% пацієнтів – сухість у роті, підвищене слиновиділення, сонливість та запаморочення. Більшість побічних ефектів залежить від застосовуваної дози препарату. Частота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування та знижуються у міру продовження терапії. Інформація про частоту виникнення побічних ефектів представлена на основі даних літератури та спонтанних повідомлень. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000 (включаючи окремі повідомлення), частота невідома - за наявними даними визначити частоту побічної реакції неможливо. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, агранулоцитоз. Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції. Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – підвищення апетиту, збільшення маси тіла; нечасто – зниження апетиту, зменшення маси тіла; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози. Порушення психіки: часто – безсоння, нервозність, ажитація, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; часто – дистонія, головний біль; нечасто – пізня дискінезія, паркінсонізм, судоми, акатизія; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром. Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – рух очних яблук. Порушення з боку серця: часто – тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ). Порушення з боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія, “припливи” крові до шкіри обличчя з почуттям жару; дуже рідко – венозна тромбоемболія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті, підвищене слиновиділення; часто – запор, диспепсія, нудота; нечасто – блювання, діарея. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, фотосенсибілізація, дерматит. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – затримка сечі, хворобливе сечовипускання. Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома – неонатальний синдром "скасування". Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – порушення еякуляції, еректильна дисфункція; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея. Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність. Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх етапах лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть їх погіршити. Рекомендується зниження дози або, якщо це можливо, припинення лікування хлорпротиксеном. При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол. При прийомі хлорпротиксену, як і при прийомі інших нейролептиків, також були зареєстровані такі рідкісні побічні ефекти: подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія за типом "пірет". На фоні застосування антипсихотичних засобів були зафіксовані випадки приапізму – тривалої ерекції, як правило, болючої, яка може призводити до еректильної дисфункції. Частота цього явища невідома. Синдром "скасування" Різке припинення лікування хлорпротиксеном може супроводжуватися синдромом "скасування". Найбільш поширеними симптомами є нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, пітливість, міалгія, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. У пацієнтів також можуть спостерігатися запаморочення, відчуття тепла і холоду, що змінюються, тремор кінцівок. Симптоми зазвичай виникають протягом 1-4 днів після відміни та зменшуються через 7-14 днів.Взаємодія з лікарськими засобамиХлорпротиксен може посилювати седативну дію етанолу та ефекти барбітуратів та інших речовин, що пригнічують ЦНС. Хлорпротиксен не слід призначати разом з гуанетидином та аналогічно діючими засобами, оскільки нейролептики можуть збільшувати або зменшувати ефект антигіпертензивних препаратів, антигіпертензивний ефект гуанетидину та аналогічно діючих препаратів зменшується. Одночасне застосування нейролептиків та препаратів літію підвищує ризик нейротоксичності. Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного. Хлорпротиксен може знижувати ефективність леводопи та адренергічних препаратів. Одночасне застосування хлорпротиксену та лікарських препаратів із встановленою антихолінергічною дією посилює їх антихолінергічні ефекти. При одночасному застосуванні метоклопраміду та піперазину збільшується ризик розвитку екстрапірамідних симптомів. Антигістамінний ефект хлорпротиксену може зменшити або елімінувати симптоматику дисульфірам-етанолової реакції. Збільшення інтервалу QT на ЕКГ, пов'язане з лікуванням нейролептиками, може посилюватись при одночасному прийомі інших препаратів, які значно збільшують інтервал QT. Одночасне застосування хлорпротиксену протипоказане з такими препаратами: антиаритмічні засоби IA та III класів (наприклад, хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід); деякі антипсихотичні препарати (наприклад, тіорідазин); деякі антибіотики із групи макролідів (наприклад, еритроміцин); деякі антигістамінні препарати (наприклад, терфенадин, астемізол); деякі антибіотики із групи хінолонів (наприклад, гатифлоксацин, моксифлоксацин); цизаприд та препарати літію. Слід уникати одночасного прийому хлорпротиксену та зазначених вище препаратів. Також слід з обережністю застосовувати хлорпротиксен одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію хлорпротиксену в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритм. Нейролептики метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450 у печінці. Препарати, які інгібують ізофермент CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, хлорамфенікол, дисульфірам, ізоніазид, інгібітори моноаміноксидази (МАО), пероральні контрацептиви, меншою мірою - буспірон, сертралін або циталопрам), можуть збільшуватися.Спосіб застосування та дозиТаблетки проковтують повністю, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, на початку лікування призначаються невеликі дози, які збільшуються до оптимального ефективного рівня так швидко, як це можливо, залежно від терапевтичного відгуку. Шизофренія та інші психози. Маніакальні стани Лікування починають з 50-100 мг на добу, поступово збільшуючи дозу до досягнення оптимального ефекту, зазвичай до 300 мг на добу. В окремих випадках доза може бути збільшена до 1200 мг на добу. Підтримуюча доза становить 100-200 мг на добу. Добову дозу хлорпротиксену зазвичай поділяють на 2-3 прийоми. Враховуючи седативну дію хлорпротиксену, рекомендується призначати меншу частину добової дози у денний час, а більшу частину – увечері. Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях Добова доза, розділена на 2-3 прийоми, становить 500 мг на протязі періоду тривалістю до 7 днів. Після зникнення проявів абстиненції доза поступово знижується. Доза, що підтримує 25-75 мг на добу, дозволяє стабілізувати стан, зменшує ризик розвитку чергового запою. Може знадобитися подальше зменшення дози. Депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади Хлорпротиксен може застосовуватися при депресіях, що особливо поєднуються з тривогою, напругою, як доповнення до терапії антидепресантами або самостійно. Хлорпротиксен може призначатися при неврозах та психосоматичних порушеннях, що супроводжуються тривогою та депресивними розладами у дозі до 75 мг на добу. Добова доза, як правило, цілиться на 2-3 прийоми. Оскільки прийом хлорпротиксену не викликає розвитку звикання або лікарської залежності, він може застосовуватись довго. Максимальна доза становить 150 мг на добу. Епілепсія та олігофренія, що поєднується з психічними порушеннями Добова доза становить 50 мг і зазвичай ділиться на 2-3 прийоми. Добова доза може бути збільшена до 75-100 мг на добу. При епілепсії слід зберігати адекватну дозу протисудомного засобу. Літні пацієнти У пацієнтів похилого віку доза підбирається індивідуально. Діапазон доз становить 25-75 мг на добу. Безсоння По 25 мг за 1 годину до сну одноразово. Болі Здатність хлорпротиксену потенціювати дію аналгетиків може бути використана при лікуванні пацієнтів із болями. У цих випадках хлорпротиксен призначають у дозах від 75 до 300 мг на добу, можливе застосування спільно з анальгетиками. Діти та підлітки (вік до 18 років) Хлорпротиксен не рекомендується застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату в даній віковій групі. Пацієнти з порушенням функції нирок Пацієнтам із порушенням функції нирок дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі. Пацієнти з порушенням функції печінки Пацієнтам з порушенням функції печінки дозування слід підбирати з обережністю, а також по можливості проводити моніторинг концентрації препарату у плазмі.ПередозуванняСимптоми: сонливість, кома, судоми, шок, екстрапірамідні розлади, гіпертермія/гіпотермія. У тяжких випадках – ниркова недостатність. Зміни параметрів ЕКГ, подовження інтервалу QT, "піруетна" шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця та шлуночкові аритмії спостерігалися при одночасному передозуванні з препаратами, що впливають на серцеву діяльність. Лікування: симптоматичне та підтримуюче. Якомога раніше після прийому має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Повинні бути вжиті заходи, спрямовані на підтримання діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід використовувати адреналін, оскільки це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні розлади біпериденом. Доза від 2,5 до 4 г може бути летальною (у дітей приблизно 4 мг/кг). Деякі дорослі виживали після прийому 10 г, 3-річна дитина вижила після прийому 1000 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНа тлі застосування будь-якого нейролептика існує ймовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, флюктуація свідомості, нестабільність вегетативної нервової системи). Пацієнти з вже наявним психоорганічним синдромом, затримкою психічного розвитку, а також особи, які зловживають опіатами та алкоголем, становлять значну частку серед летальних наслідків. Лікування: відміна нейролептика. Симптоматична терапія та загальні підтримувальні лікувальні заходи. Можуть виявитися ефективними дантролен та бромокриптин. Після прийому нейролептиків внутрішньо симптоми можуть зберігатися протягом більше одного тижня. Гострі напади глаукоми внаслідок розширення зіниці можуть виникати у пацієнтів з рідким синдромом дрібної передньої камери ока та у пацієнтів з вузьким кутом передньої камери. У зв'язку з ризиком виникнення злоякісних аритмій, препарат Хлорпротиксен слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі та у пацієнтів з наявністю випадків подовженого інтервалу QT у сімейному анамнезі. До початку лікування необхідно обов'язково провести ЕКГ-дослідження. Застосування препарату Хлорпротиксен протипоказане у випадку, якщо інтервал QTc на вихідному вимірі перевищує 450 мсек у чоловіків та 470 мсек у жінок (див. розділ "Протипоказання"). Під час лікування, необхідність проведення ЕКГ-моніторингу слід оцінювати в індивідуальному порядку. У період лікування слід зменшити дозу, якщо інтервал QT буде збільшуватися, і слід припинити терапію у випадку, якщо інтервал QTc складе >500 мсек. Рекомендується проводити періодичний моніторинг показників водно-електролітного балансу. Слід уникати одночасного застосування інших антипсихотичних препаратів. Як і інші нейролептики, препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомами, захворюваннями печінки, нирок та серцево-судинної системи на пізніх стадіях, а також пацієнтам з тяжкою псевдопаралітичною міастенією та доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з: феохромоцитомою; пролактин-залежними пухлинами; вираженою артеріальною гіпотензією або ортостатичною дисрегуляцією; хворобою Паркінсона; хворобами системи кровотворення; гіпертиреоз; порушенням сечовипускання, затримкою сечі; стенозом воротаря (пілоростенозом), кишковою непрохідністю. Як і інші психотропні засоби, препарат Хлорпротиксен може впливати на показники глікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, що може вимагати корекції доз протидіабетичних препаратів (інсуліну або гіпоглікемічних препаратів для внутрішнього застосування). Пацієнти, які проходять тривале лікування, особливо із застосуванням високих доз, підлягають ретельному контролю у динаміці з періодичною оцінкою необхідності зниження підтримуючої дози. Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) на фоні прийому антипсихотичних препаратів. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні антипсихотичними препаратами, часто входять до групи ризику розвитку ВТЕ, до початку та під час лікування хлорпротиксеном необхідно визначити фактори ризику розвитку ВТЕ та вжити заходів безпеки. Повідомлялося, що антипсихотичні засоби, що мають а-адреноблокуючу дію, можуть викликати пріапізм; можливо, що і хлорпротиксен також має цю властивість. У разі виникнення важкого приапізму може знадобитися медичне втручання. Пацієнтів слід попередити про необхідність екстреного звернення за медичною допомогою у разі появи об'єктивних та суб'єктивних ознак приапізму. Застосування препарату у дітей та підлітків молодше 18 років Хлорпротиксен не рекомендується для застосування у дітей та підлітків. Достатньої кількості клінічних досліджень, спрямованих на вивчення ефективності та безпеки застосування хлорпротиксену для лікування дітей та підлітків, не проводилося. Літні пацієнти Цереброваскулярні побічні реакції За даними рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень у популяції пацієнтів з деменцією, призначення деяких атипових нейролептиків супроводжувалося приблизно 3-кратним підвищенням ризику цереброваскулярних небажаних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий. Подібне підвищення ризику не можна виключити для інших нейролептиків та інших груп пацієнтів. У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту препарат Хлорпротиксен слід застосовувати з обережністю. Літні пацієнти особливо схильні до ризику розвитку ортостатичної гіпотензії. Підвищена смертність у літніх пацієнтів із деменцією Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, відзначалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали нейролептики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає. Хлорпротиксен не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у пацієнтів з деменцією. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Хлорпротиксен необхідно поступово. Допоміжні речовини Пігулки препарату Хлорпротиксен містять лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або глюкозогалактозною мальабсорбцією не повинні приймати цей препарат. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Хлорпротиксен має седативний ефект. У пацієнтів, які отримують психотропні засоби, можуть відзначатися деякі порушення загальної уваги та концентрації, тому вони повинні бути попереджені про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
250,00 грн
147,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорпротиксен гідрохлорид 15 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 10 мг, лактози моногідрат – 92 мг, сахароза – 10 мг, кальцію стеарат – 1.5 мг, тальк – 1.5 мг. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910/5 - 2.011 мг, макрогол 6000 - 0.069 мг, макрогол 300 - 0.49 мг, тальк - 1.43 мг, алюмінієвий лак на основі барвника сонячного заходу жовтого (E11. 10 шт. - блістери (3) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; вид на зламі – ядро від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняПсихози та психотичні стани, що супроводжуються занепокоєнням, страхом, психомоторним збудженням, агресивністю, у т.ч. при депресивно-параноїдній, циркулярній шизофренії, при простій уповільненій шизофренії з психопатоподібною та неврозоподібною симптоматикою та при інших психічних захворюваннях; дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми (у складі комбінованої терапії); алкогольний делірій; порушення сну при соматичних захворюваннях; необхідність тривалої терапії стану збудження та тривоги, психосоматичні, невротичні та поведінкові розлади у дітей; судомний кашель, спастичні стани у шлунково-кишковому тракті; премедикація; дерматози, що супроводжуються завзятим свербінням; алергічні реакції.Протипоказання до застосуванняПригнічення ЦНС, в т.ч. при інтоксикації алкоголем, барбітуратами та іншими лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, патологічні зміни картини крові, мієлодепресія, вагітність, лактація, підвищена чутливість до хлорпротиксену.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку ЦНС: можливі психомоторне гальмування, слабко виражений екстрапірамідний синдром, підвищена стомлюваність, запаморочення; у поодиноких випадках можливе парадоксальне посилення занепокоєння, особливо у хворих із манією чи шизофренією. З боку травної системи: можлива холестатична жовтяниця. Серцево-судинна система: можливі тахікардія, зміни на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. З боку органу зору: можливе помутніння рогівки та кришталика з порушенням зору. Порушення з боку системи кровотворення: можливі агранулоцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: можливі часті припливи, аменорея, галакторея, гінекомастія, ослаблення потенції та лібідо. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, порушення вуглеводного обміну, підвищення апетиту зі збільшенням маси тіла. Дерматологічні реакції: можлива фотосенсибілізація, фотодерматит. Ефекти, зумовлені антихолінергічною дією: сухість у роті, запор, порушення акомодації, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з анестетиками, опіоїдними анальгетиками, седативними, снодійними засобами, антипсихотичними засобами, з етанолом, етанолвмісними препаратами посилюється пригнічуюча дія на ЦНС. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється гіпотензивна дія. При одночасному застосуванні з антихолінергічними, антигістамінними, протипаркінсонічними засобами посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні із засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних реакцій; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії леводопи; з літію карбонатом – можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія. При одночасному застосуванні з епінефрином можлива блокада альфа-адренергічних ефектів епінефрину та розвиток внаслідок цього тяжкої гіпотензії та тахікардії. При одночасному застосуванні з фенотіазинами, метоклопрамідом, галоперидолом, резерпіном можливий розвиток екстрапірамідних розладів; з хінідином - можливе посилення гнітючої дії на серці.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Для прийому внутрішньо для дорослих добова доза варіює від 10 мг до 600 мг, для дітей – від 5 мг до 200 мг. Частота прийому та тривалість лікування визначаються показаннями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
283,00 грн
252,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорпротиксен гідрохлорид 15 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 10 мг, лактози моногідрат – 92 мг, сахароза – 10 мг, кальцію стеарат – 1.5 мг, тальк – 1.5 мг. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910/5 - 2.011 мг, макрогол 6000 - 0.069 мг, макрогол 300 - 0.49 мг, тальк - 1.43 мг, алюмінієвий лак на основі барвника сонячного заходу жовтого (E11. 10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; вид на зламі – ядро від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняПсихози та психотичні стани, що супроводжуються занепокоєнням, страхом, психомоторним збудженням, агресивністю, у т.ч. при депресивно-параноїдній, циркулярній шизофренії, при простій уповільненій шизофренії з психопатоподібною та неврозоподібною симптоматикою та при інших психічних захворюваннях; дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми (у складі комбінованої терапії); алкогольний делірій; порушення сну при соматичних захворюваннях; необхідність тривалої терапії стану збудження та тривоги, психосоматичні, невротичні та поведінкові розлади у дітей; судомний кашель, спастичні стани у шлунково-кишковому тракті; премедикація; дерматози, що супроводжуються завзятим свербінням; алергічні реакції.Протипоказання до застосуванняПригнічення ЦНС, в т.ч. при інтоксикації алкоголем, барбітуратами та іншими лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, патологічні зміни картини крові, мієлодепресія, вагітність, лактація, підвищена чутливість до хлорпротиксену.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку ЦНС: можливі психомоторне гальмування, слабко виражений екстрапірамідний синдром, підвищена стомлюваність, запаморочення; у поодиноких випадках можливе парадоксальне посилення занепокоєння, особливо у хворих із манією чи шизофренією. З боку травної системи: можлива холестатична жовтяниця. Серцево-судинна система: можливі тахікардія, зміни на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. З боку органу зору: можливе помутніння рогівки та кришталика з порушенням зору. Порушення з боку системи кровотворення: можливі агранулоцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: можливі часті припливи, аменорея, галакторея, гінекомастія, ослаблення потенції та лібідо. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, порушення вуглеводного обміну, підвищення апетиту зі збільшенням маси тіла. Дерматологічні реакції: можлива фотосенсибілізація, фотодерматит. Ефекти, зумовлені антихолінергічною дією: сухість у роті, запор, порушення акомодації, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з анестетиками, опіоїдними анальгетиками, седативними, снодійними засобами, антипсихотичними засобами, з етанолом, етанолвмісними препаратами посилюється пригнічуюча дія на ЦНС. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється гіпотензивна дія. При одночасному застосуванні з антихолінергічними, антигістамінними, протипаркінсонічними засобами посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні із засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних реакцій; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії леводопи; з літію карбонатом – можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія. При одночасному застосуванні з епінефрином можлива блокада альфа-адренергічних ефектів епінефрину та розвиток внаслідок цього тяжкої гіпотензії та тахікардії. При одночасному застосуванні з фенотіазинами, метоклопрамідом, галоперидолом, резерпіном можливий розвиток екстрапірамідних розладів; з хінідином - можливе посилення гнітючої дії на серці.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Для прийому внутрішньо для дорослих добова доза варіює від 10 мг до 600 мг, для дітей – від 5 мг до 200 мг. Частота прийому та тривалість лікування визначаються показаннями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
300,00 грн
257,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорпротиксену гідрохлорид 50 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний – 37.5 мг, лактози моногідрат – 135 мг, сахароза – 20 мг, кальцію стеарат – 3.75 мг, тальк – 3.75 мг; склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910/5 - 3.6594 мг, макрогол 6000 - 0.1333 мг, макрогол 300 - 0.9166 мг, тальк - 2.4194 мг, титану діоксид - 0.3423 мг, фарбник заліза 0.0. По 10 таблеток у блістері із ПВХ/А1. По 3 блістери разом із інструкцією у картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою від світло-коричневого до світло-жовтого кольору, круглі, двоопуклі; вид на зламі – ядро від білого до майже білого кольору.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.ФармакодинамікаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних дофамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторів тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняПсихози, включаючи шизофренію та маніакальні стани, що протікають з психомоторним збудженням, ажитацією та тривогою; Абстинентний синдром при алкоголізмі та наркоманіях; Гіперактивність, дратівливість, збудження, сплутаність свідомості у пацієнтів похилого віку; Порушення поведінки у дітей; депресивні стани, неврози, психосоматичні розлади; Безсоння; Болі (у комбінації з аналгетиками);Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату (зокрема фенотіазинів). Пригнічення центральної нервової системи (ЦНС) будь-якого походження (у тому числі викликане прийомом алкоголю, барбітуратів або опіатів), коматозні стани, судинний колапс, патологічні зміни крові, пригнічення кісткового мозку, феохромоцитома, такі спадкові захворювання, як непереносимість лактози або лактози або глюкозо-галактозна мальабсорбція, дефіцит сахарази/ізомальтази (у зв'язку з наявністю у складі лактози та сахарози), дитячий вік до 6 років.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності та дітям до 6 років.Побічна діяЗ боку ЦНС: можливі психомоторне гальмування, слабко виражений екстрапірамідний синдром, підвищена стомлюваність, запаморочення; у поодиноких випадках можливе парадоксальне посилення занепокоєння, особливо у хворих із манією чи шизофренією. З боку травної системи: можлива холестатична жовтяниця. Серцево-судинна система: можливі тахікардія, зміни на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. З боку органу зору: можливе помутніння рогівки та кришталика з порушенням зору. Порушення з боку системи кровотворення: можливі агранулоцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: можливі часті припливи, аменорея, галакторея, гінекомастія, ослаблення потенції та лібідо. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, порушення вуглеводного обміну, підвищення апетиту зі збільшенням маси тіла. Дерматологічні реакції: можлива фотосенсибілізація, фотодерматит. Ефекти, зумовлені антихолінергічною дією: сухість у роті, запор, порушення акомодації, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з анестетиками, опіоїдними анальгетиками, седативними, снодійними засобами, антипсихотичними засобами, з етанолом, етанол, що містять препарати, посилюється пригнічуюча дія на ЦНС. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється гіпотензивна дія. При одночасному застосуванні з антихолінергічними, антигістамінними, протипаркінсонічними засобами посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні із засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних реакцій; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії леводопи; з літію карбонатом – можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія. При одночасному застосуванні з епінефрином можлива блокада альфа-адренергічних ефектів епінефрину та розвиток внаслідок цього тяжкої гіпотензії та тахікардії. При одночасному застосуванні з фенотіазинами, метоклопрамідом, галоперидолом, резерпіном можливий розвиток екстрапірамідних розладів; з хінідином - можливе посилення гнітючої дії на серці.Спосіб застосування та дозиДля дорослих добова доза варіює від 10 мг до 600 мг, для дітей – від 5 мг до 200 мг. Частота прийому та тривалість лікування визначаються показаннями.ПередозуванняСонливість, гіпо-або гіпертермія, екстрапірамідні симптоми, судоми, шок, кома.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
337,00 грн
307,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: хлорпротиксен гідрохлорид 50 мг. Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, моногідрат лактози, сахароза, кальцію стеарат, тальк. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, макрогол 300, тальк, алюмінієвий лак на основі барвника сонячного заходу жовтого (E110). 10 шт. - блістери (5) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; вид на зламі – ядро від білого до майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтипсихотичний засіб (нейролептик), похідне тіоксантену. Має антипсихотичну, антидепресивну, седативну, протиблювоту дію, має альфа-адреноблокуючу активність. Вважають, що антипсихотична дія пов'язана з блокадою постсинаптичних допамінових рецепторів у головному мозку. Протиблювота дія пов'язана з блокадою хеморецепторної тригерної зони довгастого мозку. Седативна дія обумовлена непрямим ослабленням активності ретикулярної системи стовбура головного мозку. Пригнічує вивільнення більшості гормонів гіпоталамуса та гіпофізу. Однак в результаті блокади інгібуючого фактора пролактину, який гальмує вивільнення пролактину з гіпофіза, концентрація пролактину підвищується. За хімічною структурою та фармакологічними властивостями тіоксантени подібні до піперазинових похідних фенотіазину.ФармакокінетикаМетаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками.Клінічна фармакологіяАнтипсихотичний препарат (Нейролептик).Показання до застосуванняПсихози та психотичні стани, що супроводжуються занепокоєнням, страхом, психомоторним збудженням, агресивністю, у т.ч. при депресивно-параноїдній, циркулярній шизофренії, при простій уповільненій шизофренії з психопатоподібною та неврозоподібною симптоматикою та при інших психічних захворюваннях; дисциркуляторна енцефалопатія, черепно-мозкові травми (у складі комбінованої терапії); алкогольний делірій; порушення сну при соматичних захворюваннях; необхідність тривалої терапії стану збудження та тривоги, психосоматичні, невротичні та поведінкові розлади у дітей; судомний кашель, спастичні стани у шлунково-кишковому тракті; премедикація; дерматози, що супроводжуються завзятим свербінням; алергічні реакції.Протипоказання до застосуванняПригнічення ЦНС, в т.ч. при інтоксикації алкоголем, барбітуратами та іншими лікарськими засобами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС, патологічні зміни картини крові, мієлодепресія, вагітність, лактація, підвищена чутливість до хлорпротиксену.Вагітність та лактаціяПротипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації.Побічна діяЗ боку ЦНС: можливі психомоторне гальмування, слабко виражений екстрапірамідний синдром, підвищена стомлюваність, запаморочення; у поодиноких випадках можливе парадоксальне посилення занепокоєння, особливо у хворих із манією чи шизофренією. З боку травної системи: можлива холестатична жовтяниця. Серцево-судинна система: можливі тахікардія, зміни на ЕКГ, ортостатична гіпотензія. З боку органу зору: можливе помутніння рогівки та кришталика з порушенням зору. Порушення з боку системи кровотворення: можливі агранулоцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку ендокринної системи: можливі часті припливи, аменорея, галакторея, гінекомастія, ослаблення потенції та лібідо. З боку обміну речовин: можливе посилення потовиділення, порушення вуглеводного обміну, підвищення апетиту зі збільшенням маси тіла. Дерматологічні реакції: можлива фотосенсибілізація, фотодерматит. Ефекти, зумовлені антихолінергічною дією: сухість у роті, запор, порушення акомодації, дизурія.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з анестетиками, опіоїдними анальгетиками, седативними, снодійними засобами, антипсихотичними засобами, з етанолом, етанолвмісними препаратами посилюється пригнічуюча дія на ЦНС. При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами посилюється гіпотензивна дія. При одночасному застосуванні з антихолінергічними, антигістамінними, протипаркінсонічними засобами посилюється антихолінергічна дія. При одночасному застосуванні із засобами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних реакцій; з леводопою - можливе пригнічення протипаркінсонічної дії леводопи; з літію карбонатом – можливі виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія. При одночасному застосуванні з епінефрином можлива блокада альфа-адренергічних ефектів епінефрину та розвиток внаслідок цього тяжкої гіпотензії та тахікардії. При одночасному застосуванні з фенотіазинами, метоклопрамідом, галоперидолом, резерпіном можливий розвиток екстрапірамідних розладів; з хінідином - можливе посилення гнітючої дії на серці.Спосіб застосування та дозиІндивідуальний. Для прийому внутрішньо для дорослих добова доза варіює від 10 мг до 600 мг, для дітей – від 5 мг до 200 мг. Частота прийому та тривалість лікування визначаються показаннями.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати при епілепсії, схильності до колапсів, паркінсонізму, вад серця в стадії декомпенсації, тахікардії, атеросклерозі судин головного мозку, виражених порушеннях функції печінки та нирок, порушеннях кровотворення, кахексії, у літньому віці. При необхідності застосування хлорпротиксену слід зіставити ризик та користь лікування у пацієнтів з хронічним алкоголізмом, захворюваннями серцево-судинної системи (підвищений ризик розвитку транзиторної артеріальної гіпотензії), синдромі Рейє, а також при глаукомі або схильності до неї, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої. сечі, хвороби Паркінсона, епілептичних нападах, підвищеної чутливості до інших тіоксантенів або фенотіазинів. При застосуванні хлорпротиксену можливі хибнопозитивні результати імунологічного тесту на вагітність з використанням сечі, а також хибнопозитивні результати дослідження сечі на білірубін. У період лікування не допускати вживання алкоголю. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування слід утримуватись від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги, швидких психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
ХарактеристикаПрепарати хмелю звичайного виявляють заспокійливі, діуретичні, капіляроукріплюючі, протизапальні, противиразкові, бактерицидні, болезаспокійливі, антиалергічні властивості. Встановлено дію на регуляцію жирового, мінерального та водного обміну. Вони також підвищують апетит та покращують травлення. Хміль звичайний у поєднанні з іншими лікарськими рослинами буде ефективним при лікуванні циститу та пієлонефриту. Препарати хмелю рекомендовані для лікування, безсоння, вегетосудинної дистонії, а також при гіпоменструальному синдромі (на грунті естрогенної недостатності яєчників), аменореї, при нервовому виснаженні, як засіб, що зміцнює серцево-судинну систему. Ще, настій шишок хмелю вживають при надмірному статевому збудженні та припинення лактації. Зовнішньо настій шишок хмелю, мазь застосовують для лікування забитих місць, екземи, виразок, також при облисенні, при подагричних та ревматичних болях.Спосіб застосування та дози1 чайну ложку (1,5 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), настояти 15 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 1 склянці 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. За потреби прийом можна повторити. Перед застосуванням проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПодрібнені супліддя (гулі) хмелю звичайного Упаковка: 30 г.ХарактеристикаСупліддя хмелю звичайного. Рекомендується в народній медицині: при нервовій перевтомі, легких депресіях, неврозах, головному болі, запамороченні, безсонні, гастритах, хворобливих подразненнях сечового міхура, при циститах, уретритах, захворюваннях нирок, печінки та жовчного міхура, а також як засіб, що зміцнює. систему (особливо при слабкості міокарда); при туберкульозі, грипі; у разі порушення обміну речовин, розладах кишечника; як загальнозміцнюючий, що посилює секреторну та рухову функцію шлунка засіб; при паралічі, подагрі, ревматизмі, нефритах (у вигляді ванн).ІнструкціяНастій: 1 столову ложку сировини залити 1 склянкою окропу. Наполягати у термосі протягом 20 хвилин. Процідити. Приймати по 1/4 склянки 3 десь у день перед їдою. При зовнішньому використанні настоєм змочувати марлеву пов'язку та прикладати до уражених місць. Мазь із порошку шишок хмелю: змішати 1 частину порошку шишок хмелю з 4 частинами тваринного жиру або вершкового масла. Рекомендується при гнійних ранах, виразках, що погано гояться, при забоях, ревматичних болях, невралгіях, а також при псоріазі і фурункульозі.Показання до застосуванняПри забоях, інфільтратах, облисіння; для профілактики зморшок; при ранах та виразках, невралгії, псоріазі та фурункульозі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСупліддя хмелю звичайного.ХарактеристикаСедативна, протизапальна, болезаспокійлива, бактерицидна, антиалергічна, покращує травлення дія.Фармакотерапевтична групаКомплекс біологічно активних речовин (в т. ч. флавоноїдів, гормонів, вітамінів) обумовлює протизапальні, капіляроукріплюючі, гіпосенсибілізуючі та болезаспокійливі властивості. Крім того, галенові препарати шишок хмелю мають регенеративні, бактерицидні та фунгіцидні властивості. Антимікробна активність пояснюється наявністю гірких кислот гумулону та лупулону. Є дані про естрогенну активність екстракту з шишок хмелю.РекомендуєтьсяПри нервовій перевтомі, легких депресіях, неврозах, головному болі, запамороченні, безсонні, гастритах, хворобливих подразненнях сечового міхура, при циститах, уретритах, захворюваннях нирок, печінки та жовчного міхура, а також як засіб, що зміцнює серцево-судинну систему. міокарда); При туберкульозі, грипі; При порушенні обміну речовин, розладах кишок; Як загальнозміцнюючий, що посилює секреторну та рухову функцію шлунка засіб; При паралічі, подагрі, ревматизмі, нефритах (як ванн);Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності.Побічна діяПісля прийому внутрішньо: нудота, блювання, біль у животі, головний біль, відчуття втоми (при передозуванні).Спосіб застосування та дозиПриймати дорослим по 1/2 склянки 3 десь у день під час їжі. 1 столову ложку (5 г) подрібненої рослинної сировини (гранул) або 2 фільтр-пакети (по 2 г) або 3 фільтр-пакети (по 1,5 г) або 2 брикети (по 2,5 г) або 1 брикет (по 5 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), настояти 15 хвилин, процідити. Тривалість прийому – 1 місяць.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активні речовини: густий водний екстракт свіжого листя артишоку польового - 20 г; Допоміжні речовини: етанол – 2.8 г, ароматизатор апельсиновий – 2.8 г, гліцерол – 0.18 г, метилпарагідроксибензоат – 0.092 г, пропілпарагідроксибензоат – 0.046 г, вода очищена – до 100 мл. 120 мл - флакони темного скла (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиРозчин для внутрішнього прийому темно-коричневого кольору, непрозорий, з легким жовтуватим осадком; можлива наявність невеликого осаду при зберіганні.Фармакотерапевтична групаФітопрепарат з жовчогінним та діуретичним ефектом.ФармакокінетикаДія препарату Хофітол є сукупною дією його компонентів, тому проведення кінетичних спостережень неможливо; всі разом компоненти не можуть бути простежені за допомогою маркерів або біодосліджень. З цієї причини неможливо виявити і метаболіти препарату.ФармакодинамікаПрепарат рослинного походження. Фармакологічний ефект препарату обумовлений комплексом листя артишоку польового біологічно активних речовин, що входять до складу. Цинарин у поєднанні з фенолокислотами має жовчогінну, а також гепатопротекторну дію. Аскорбінова кислота, що містяться в артишоку, каротин, вітаміни В1 і В2, інулін сприяють нормалізації обмінних процесів. Має також діуретичну дію і посилює виведення сечовини.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом; хронічний некалькульозний холецистит; хронічний гепатит; цироз печінки; хронічний нефрит; Хронічна ниркова недостатність.Протипоказання до застосуванняжовчнокам'яна хвороба; непрохідність жовчних шляхів; гострі захворювання печінки, нирок, жовчо- та сечовивідних шляхів; дитячий вік до 6 років (для пігулок); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування Хофітолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе лише під контролем лікаря. Протипоказаний у дитячому віці до 6 років.Побічна діяЗ боку травної системи: можливий розвиток діареї при тривалому прийомі препарату у високих дозах. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Хофітол не описана.Спосіб застосування та дозиДорослим призначають по 2-3 таб. або по 2.5-5 мл розчину для прийому внутрішньо 3 рази на добу до їди. Курс лікування – 2-3 тижні. Дітям старше 6 років призначають по 1-2 таб. 3 рази на добу до їди. Розчин прийому внутрішньо, залежно від віку, призначають у дозі, що становить від 1/4 до 1/2 дози, що застосовується у дорослих. Курс лікування – 2-3 тижні. Необхідність повторних курсів терапії лікар визначає індивідуально.ПередозуванняСимптоми: можливе посилення проявів побічної дії.Запобіжні заходи та особливі вказівки1 чайна ложка розчину містить 0,13 г етилового спирту.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: сухий водний екстракт свіжого листя артишоку польового – 200 мг; Допоміжні речовини: магнію трисилікат – 12 мг, крохмаль кукурудзяний – 22 мг, тальк – 3 мг, магнію стеарат – 3 мг; Склад оболонки: гуммілак – 1.152 мг, каніфоль – 1.152 мг, тальк – 16.3 мг, желатин – 0.384 мг, сахароза – 86.146 мг, кальцію карбонат – 2.2 мг, барвник дисперсний (сахароза, оксиди заліза жовтого, метилпарагідроксибензоат (Е218), етилпарагідроксибензоат (Е214)) – 2.58 мг, карнаубський віск – 0.082 мг, полісорбат 80 – 0.004 мг. 12, 30 чи 60 шт. - блістери (2, 5, 6); - пачки картонні. 60 чи 180 шт. - туби поліпропіленові (1); - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою коричневого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаФітопрепарат з жовчогінним та діуретичним ефектом.ФармакокінетикаДія препарату Хофітол є сукупною дією його компонентів, тому проведення кінетичних спостережень неможливо; всі разом компоненти не можуть бути простежені за допомогою маркерів або біодосліджень. З цієї причини неможливо виявити і метаболіти препарату.ФармакодинамікаПрепарат рослинного походження. Фармакологічний ефект препарату обумовлений комплексом листя артишоку польового біологічно активних речовин, що входять до складу. Цинарин у поєднанні з фенолокислотами має жовчогінну, а також гепатопротекторну дію. Аскорбінова кислота, що містяться в артишоку, каротин, вітаміни В1 і В2, інулін сприяють нормалізації обмінних процесів. Має також діуретичну дію і посилює виведення сечовини.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом; хронічний некалькульозний холецистит; хронічний гепатит; цироз печінки; хронічний нефрит; Хронічна ниркова недостатність.Протипоказання до застосуванняжовчнокам'яна хвороба; непрохідність жовчних шляхів; гострі захворювання печінки, нирок, жовчо- та сечовивідних шляхів; дитячий вік до 6 років (для пігулок); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування Хофітолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе лише під контролем лікаря. Протипоказаний у дитячому віці до 6 років.Побічна діяЗ боку травної системи: можливий розвиток діареї при тривалому прийомі препарату у високих дозах. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Хофітол не описана.Спосіб застосування та дозиДорослим призначають по 2-3 таб. або по 2.5-5 мл розчину для прийому внутрішньо 3 рази на добу до їди. Курс лікування – 2-3 тижні. Дітям старше 6 років призначають по 1-2 таб. 3 рази на добу до їди. Розчин прийому внутрішньо, залежно від віку, призначають у дозі, що становить від 1/4 до 1/2 дози, що застосовується у дорослих. Курс лікування – 2-3 тижні. Необхідність повторних курсів терапії лікар визначає індивідуально.ПередозуванняСимптоми: можливе посилення проявів побічної дії.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: сухий водний екстракт свіжого листя артишоку польового – 200 мг; Допоміжні речовини: магнію трисилікат – 12 мг, крохмаль кукурудзяний – 22 мг, тальк – 3 мг, магнію стеарат – 3 мг; Склад оболонки: гуммілак – 1.152 мг, каніфоль – 1.152 мг, тальк – 16.3 мг, желатин – 0.384 мг, сахароза – 86.146 мг, кальцію карбонат – 2.2 мг, барвник дисперсний (сахароза, оксиди заліза жовтого, метилпарагідроксибензоат (Е218), етилпарагідроксибензоат (Е214)) – 2.58 мг, карнаубський віск – 0.082 мг, полісорбат 80 – 0.004 мг. 12, 30 чи 60 шт. - блістери (2, 5, 6); - пачки картонні. 60 чи 180 шт. - туби поліпропіленові (1); - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою коричневого кольору, круглі, двоопуклі.Фармакотерапевтична групаФітопрепарат з жовчогінним та діуретичним ефектом.ФармакокінетикаДія препарату Хофітол є сукупною дією його компонентів, тому проведення кінетичних спостережень неможливо; всі разом компоненти не можуть бути простежені за допомогою маркерів або біодосліджень. З цієї причини неможливо виявити і метаболіти препарату.ФармакодинамікаПрепарат рослинного походження. Фармакологічний ефект препарату обумовлений комплексом листя артишоку польового біологічно активних речовин, що входять до складу. Цинарин у поєднанні з фенолокислотами має жовчогінну, а також гепатопротекторну дію. Аскорбінова кислота, що містяться в артишоку, каротин, вітаміни В1 і В2, інулін сприяють нормалізації обмінних процесів. Має також діуретичну дію і посилює виведення сечовини.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом; хронічний некалькульозний холецистит; хронічний гепатит; цироз печінки; хронічний нефрит; Хронічна ниркова недостатність.Протипоказання до застосуванняжовчнокам'яна хвороба; непрохідність жовчних шляхів; гострі захворювання печінки, нирок, жовчо- та сечовивідних шляхів; дитячий вік до 6 років (для пігулок); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування Хофітолу при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) можливе лише під контролем лікаря. Протипоказаний у дитячому віці до 6 років.Побічна діяЗ боку травної системи: можливий розвиток діареї при тривалому прийомі препарату у високих дозах. Інші: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиЛікарська взаємодія препарату Хофітол не описана.Спосіб застосування та дозиДорослим призначають по 2-3 таб. або по 2.5-5 мл розчину для прийому внутрішньо 3 рази на добу до їди. Курс лікування – 2-3 тижні. Дітям старше 6 років призначають по 1-2 таб. 3 рази на добу до їди. Розчин прийому внутрішньо, залежно від віку, призначають у дозі, що становить від 1/4 до 1/2 дози, що застосовується у дорослих. Курс лікування – 2-3 тижні. Необхідність повторних курсів терапії лікар визначає індивідуально.ПередозуванняСимптоми: можливе посилення проявів побічної дії.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 гр. Активні компоненти: Chelidonium majus (Chelidonium) (хелідоніум майюс (хелідоніум)) D3, Silybum marianum (Carduus marianus) (силібум маріанум (кардуус маріанус)) D3, Berberis vulgaris (Berberis) (берберис вуль Podophyllum) (подофіллум пелтатум (подофіллум)) D6; Допоміжні компоненти: етилового спирту (етанолу) близько 20% (за обсягом). По 25 мл у флакон-крапельницю, закупорений поліетиленовою пробкою або пробкою-крапельницею і кришкою, що нагвинчується. Додатково на кришку флакона-крапельниці надівається кольоровий термозбіжний ковпачок. На кожен флакон-крапельницю наклеюють етикетку з офсетного паперу або паперу етикеткового. Кожен флакон-крапельницю разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора рідина, від світло-жовтого до коричневого кольору, із слабким спиртовим запахом.Фармакотерапевтична групаГомеопатичний засіб.Показання до застосуванняУ комплексній терапії хронічного панкреатиту та хронічного холециститу.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до окремих компонентів препарату, гострий гепатит, цироз печінки. Вік до 18 років через відсутність спеціально спланованих клінічних досліджень.Вагітність та лактаціяНе рекомендується у зв'язку з наявністю етилового спирту (етанолу).Побічна діяМожливі алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе застосування гомеопатичних препаратів у поєднанні з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиВсередину. По 10 крапель препарату розвести в 1/4 склянки води та приймати невеликими порціями, довше не ковтаючи та нічим не запиваючи. Препарат приймають 3 рази на день за 30 хвилин до або через 30 хвилин – 1 годину після їди. Кожні 5 днів прийому чергувати 2-ма днями перерви. Курс лікування 2 місяці. Можливі повторні курси.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів можливе тимчасове загострення симптомів. При прояві цього загострення слід звернутися до лікаря та зробити перерву у прийомі препарату на 7-10 днів. Максимальна добова доза містить близько 0,24 г абсолютного спирту. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фармакотерапевтична групаЖовчогінний засіб.ФармакодинамікаКомбінований препарат тваринного походження, має жовчогінну дію. Травні ферменти (трипсин, амілаза, ліпаза) і жовч полегшують перетравлення білків, жирів, вуглеводів, що сприяє їх повному всмоктування в тонкому кишечнику. Покращує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, нормалізує процес травлення.Показання до застосуванняЯк жовчогінний і травний ферментний засіб при захворюваннях і функціональних розладах шлунково-кишкового тракту: хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит, гастрит, коліт; метеоризм, діарея неінфекційного генезу. Для поліпшення перетравлення їжі в осіб із нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі похибок у харчуванні (вживання жирної їжі, великої кількості їжі, нерегулярне харчування), та при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, жовтяниця обтурації, дитяче повернення до 12 років.Побічна діяАлергічні реакції (чхання, сльозотеча, почервоніння шкіри, висипання на шкірі). При появі необхідно припинити вживання препарату і звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування антацидних засобів може призвести до зниження ефективності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці 1-3 рази на добу. Застосовувати таблетки не розжовуючи з великою кількістю рідини. Не рекомендується перевищувати добову дозу.ПередозуванняПри тривалому застосуванні високих доз можливі нудота, печія, діарея, свербіж шкіри, підвищення рівня трансаміназ у крові.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: жовчі сухий – 100 мг, підшлункової залози висушеної (одержують із підшлункової залози, замороженої) – 100 мг; слизових оболонок тонких кишок висушених – 100 мг; допоміжні речовини: сахароза – 142,8 мг, магнію гідроксикарбонат – 54,4 мг, борошно пшеничне – 35,4 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2,1 мг, титану діоксид – 2,1 мг, кальцію стеарат – 2 мг, желатин - 0,7 мг, віск бджолиний – 0,5 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. П'ять контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. У разі фасування та пакування препарату на Російських підприємствах ВАТ "Марбіофарм" та/або ЗАТ "МФПДК" БІОТЕК": По 50 пігулок у банки скляні або у флакони з поліетилену. По 10 таблеток у контурне осередкове впакування. Кожну банку/флакон або п'ять контурних осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки круглої форми, вкриті оболонкою, білого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розрізі видно два шари.Фармакотерапевтична групаЖовчогінний засіб.ФармакодинамікаКомбінований препарат тваринного походження, має жовчогінну дію. Травні ферменти (трипсин, амілаза, ліпаза) і жовч полегшують перетравлення білків, жирів, вуглеводів, що сприяє їх повному всмоктування в тонкому кишечнику. Покращує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, нормалізує процес травлення.Показання до застосуванняЯк жовчогінний і травний ферментний засіб при захворюваннях і функціональних розладах шлунково-кишкового тракту: хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит, гастрит, коліт; метеоризм, діарея неінфекційного генезу. Для поліпшення перетравлення їжі в осіб із нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі похибок у харчуванні (вживання жирної їжі, великої кількості їжі, нерегулярне харчування), та при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, жовтяниця обтурації, дитяче повернення до 12 років.Побічна діяАлергічні реакції (чхання, сльозотеча, почервоніння шкіри, висипання на шкірі). При появі необхідно припинити вживання препарату і звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування антацидних засобів може призвести до зниження ефективності препарату.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці 1-3 рази на добу. Застосовувати таблетки не розжовуючи з великою кількістю рідини. Не рекомендується перевищувати добову дозу.ПередозуванняПри тривалому застосуванні високих доз можливі нудота, печія, діарея, свербіж шкіри, підвищення рівня трансаміназ у крові.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: жовч великої рогатої худоби, овець, кіз (жовч бичача, овець, кіз), порошок - 0,1 г, підшлункова залоза великої рогатої худоби, свиней, порошок - 0,1 г, оболонка слизова (шлям) тонкого відділу кишечника свиней, порошок – 0,1 г; Склад оболонки: сахароза (цукор-рафінад), віск бджолиний, олія соняшникова, парафін нафтовий твердий, борошно пшеничне, магнію гідроксикарбонат (магнію карбонат основний). По 20, 30, 50 таблеток у банку помаранчевого скла або у банку полімерної. По 10 або 25 таблеток у контурній комірковій упаковці. По 10 таблеток у контурній безячейковій упаковці. Одна банка, 1, 2 контурні осередкові упаковки по 25 таблеток або 1, 2, 3,4, 5 контурних упаковок по 10 таблеток з інструкцією із застосування вміщені в картонну пачку. По 100 контурних упаковок з програмою рівної кількості інструкцій поміщені в коробку з картону.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, білого кольору, круглої форми з двоопуклими поверхнями.Фармакотерапевтична групаЖовчогінний засіб.ФармакодинамікаКомбінований препарат тваринного походження, має жовчогінну дію. Травні ферменти (трипсин, амілаза, ліпаза) і жовч полегшують перетравлення білків, жирів, вуглеводів, що сприяє їх повному всмоктування в тонкому кишечнику. Покращує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, нормалізує процес травлення.Показання до застосуванняЯк жовчогінний і травний ферментний засіб при захворюваннях і функціональних розладах шлунково-кишкового тракту: хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит, гастрит, коліт; метеоризм, діарея неінфекційного генезу. Для поліпшення перетравлення їжі в осіб із нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі похибок у харчуванні (вживання жирної їжі, великої кількості їжі, нерегулярне харчування), та при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату, гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, жовтень обтурації, дітям до 12 років.Побічна діяАлергічні реакції (чхання, сльозотеча, почервоніння шкіри, висипання на шкірі). При появі необхідно припинити вживання препарату і звернеться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування антацидних засобів, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, може призвести до зниження ефективності препарату. При тривалому застосуванні можливе зниження всмоктування заліза.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Дорослим та дітям старше 12 років по 1 таблетці 1-3 рази на добу. Застосовувати таблетки не розжовуючи з великою кількістю рідини. Не рекомендується перевищувати добову дозу.ПередозуванняПри тривалому застосуванні високих доз можливі нудота, печія, діарея, свербіж шкіри, підвищення рівня трансаміназ у крові.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт артишоку (Cynara Scolymus), екстракт розторопші (Sílybum mariánum), желатин (капсула), крохмаль картопляний (наповнювач), мікрокристалічна целюлоза (Е460 (наповнювач), кальцію стеарат (Е470 (агент антистежуючий)).ХарактеристикаКапсули «Холесенол» Артишок покращують функціональний стан печінки та жовчовивідних шляхів. Рекомендуються як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела цинарину, флаволігнанів.РекомендуєтьсяПоліпшення функціонального стану печінки та жовчовивідних шляхів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому 30 днів. Дозволяється тривале застосування до 90 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
375,00 грн
327,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: холіну альфосцерат (гліцерилфосфорилхоліну гідрат) 250 мг; допоміжні речовини: вода д/і - до 1 мл. 5 ампул по 4 мл в комірково-контурній упаковці, в картонній пачці.Опис лікарської формиРозчин для інфузій та внутрішньом'язового введення безбарвний або з жовтуватим відтінком, прозорий.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі абсорбується на 88 відсотків і легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. В основному накопичується в мозку, печінці та легенях. На 85 відсотків екскретується легень у діоксид вуглецю, решта 15 відсотків виводяться за допомогою нирок та кишечника.ФармакодинамікаХоліноміметік. Є попередником ацетилхоліну. Чинить вплив переважно на холінергічні рецептори в ЦНС. Гліцерофосфат, що утворюється при розщепленні холіну альфосцерату, є попередником фосфоліпідів (фосфатидилхоліну) мембрани нейрона. Полегшує передачу нервових імпульсів у холінергічних нейронах, покращує пластичність нейрональних мембран та функцію рецепторів.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат. Холіноміметик центральної дії.Показання до застосуванняСтареча псевдомеланхолія; хорея Гентінгтона; ішемічний інсульт (ранній та пізній відновлювальний період); синдром деменції різного генезу, зокрема хвороба Альцгеймера; цереброваскулярна недостатність хронічного характеру (дисциркуляторна енцефалопатія); гострий період травми черепа та мозку.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, підвищена чутливість до холіну альфосцерату.Вагітність та лактаціяПротипоказано під час вагітності.Побічна діяМожлива нудота.Спосіб застосування та дозиВнутрішньо: по 400 мг 3 рази на добу, курс лікування 3-6 міс. В/м або внутрішньовенно: 1 г/добу.ПередозуванняНудота, збудження та головний біль.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі виникнення нудоти дозу слід зменшити. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами і при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
266,00 грн
237,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: холіну альфосцерат (гліцерилфосфорилхоліну гідрат) 250 мг; допоміжні речовини: вода д/і - до 1 мл. 3 ампули по 4 мл в комірково-контурній упаковці, в картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний або трохи жовтуватий розчин.ФармакокінетикаФармакокінетичні характеристики радіоактивно міченого препарату були подібні до різних видів тварин (щури, собаки, мавпи) і полягали в наступному: всмоктування зі шлунково-кишкового тракту повністю і швидко; швидко накопичується і розподіляється в різних органах та тканинах, включаючи головний мозок; ниркова екскреція становить близько 10% введеної дози за 96 годин; концентрація препарату вища у головному мозку порівняно з холіном, міченим тритієм.ФармакодинамікаХоліна альфосцерат як носій холіну і попередник фосфатидилхоліну має потенційну здатність запобігати та коригувати біохімічні пошкодження, які мають особливе значення серед патогенетичних факторів психоорганічного інволюційного синдрому, тобто може впливати на зниження холінергічної передачі та пошкоджений фосфоліпідний склад оболон. Хімічна структура холіну альфосцерат (що містить 40,5% холіну) має властивість метаболічного захисту та забезпечує вивільнення активної речовини – холіну в тканинах головного мозку. Холіна альфосцерат позитивно впливає на функції пам'яті та пізнавальні здібності, а також на показники емоційного стану та поведінки, погіршення яких було викликано розвитком інволюційної патології мозку.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат. Холіноміметик центральної дії.Показання до застосуванняСтареча псевдомеланхолія; хорея Гентінгтона; ішемічний інсульт (ранній та пізній відновлювальний період); синдром деменції різного генезу, зокрема хвороба Альцгеймера; цереброваскулярна недостатність хронічного характеру (дисциркуляторна енцефалопатія); гострий період травми черепа та мозку.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, підвищена чутливість до холіну альфосцерату.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяМожлива поява нудоти (головним чином як наслідок дофамінергічної активації), біль у животі та короткочасна сплутаність свідомості.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (крапельно, повільно) у дозі 1000 мг (1 ампула) на добу протягом 10 днів.ПередозуванняНудота, збудження та головний біль.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі виникнення нудоти дозу слід зменшити. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами і при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
327,00 грн
290,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: Активна речовина: холіну альфосцерат (гліцерилфосфорилхоліну гідрат) 250 мг; допоміжні речовини: вода д/і - до 1 мл. 5 ампул по 4 мл в комірково-контурній упаковці, в картонній пачці.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний або трохи жовтуватий розчин.ФармакокінетикаФармакокінетичні характеристики радіоактивно міченого препарату були подібні до різних видів тварин (щури, собаки, мавпи) і полягали в наступному: всмоктування зі шлунково-кишкового тракту повністю і швидко; швидко накопичується і розподіляється в різних органах та тканинах, включаючи головний мозок; ниркова екскреція становить близько 10% введеної дози за 96 годин; концентрація препарату вища у головному мозку порівняно з холіном, міченим тритієм.ФармакодинамікаХоліна альфосцерат як носій холіну і попередник фосфатидилхоліну має потенційну здатність запобігати та коригувати біохімічні пошкодження, які мають особливе значення серед патогенетичних факторів психоорганічного інволюційного синдрому, тобто може впливати на зниження холінергічної передачі та пошкоджений фосфоліпідний склад оболон. Хімічна структура холіну альфосцерат (що містить 40,5% холіну) має властивість метаболічного захисту та забезпечує вивільнення активної речовини – холіну в тканинах головного мозку. Холіна альфосцерат позитивно впливає на функції пам'яті та пізнавальні здібності, а також на показники емоційного стану та поведінки, погіршення яких було викликано розвитком інволюційної патології мозку.Клінічна фармакологіяНоотропний препарат. Холіноміметик центральної дії.Показання до застосуванняСтареча псевдомеланхолія; хорея Гентінгтона; ішемічний інсульт (ранній та пізній відновлювальний період); синдром деменції різного генезу, зокрема хвороба Альцгеймера; цереброваскулярна недостатність хронічного характеру (дисциркуляторна енцефалопатія); гострий період травми черепа та мозку.Протипоказання до застосуванняВагітність, лактація, підвищена чутливість до холіну альфосцерату.Вагітність та лактаціяПротипоказано.Побічна діяМожлива поява нудоти (головним чином як наслідок дофамінергічної активації), біль у животі та короткочасна сплутаність свідомості.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (крапельно, повільно) у дозі 1000 мг (1 ампула) на добу протягом 10 днів.ПередозуванняНудота, збудження та головний біль.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ разі виникнення нудоти дозу слід зменшити. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами і при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель стоматологічний - 1 г: Активні речовини: холіну саліцилат безводний – 87,1 мг; цеталконію хлорид - 0,1 мг; допоміжні речовини: гідроксиетилцелюлоза; гліцерин; метилоксибензоат; пропілоксибензоат; олія анісова; спирт етиловий; вода очищена. У тубах по 10 та 15 г; у пачці картонної 1 туба.Опис лікарської формиБезбарвна, прозора, желеподібна маса із запахом анісової олії.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаПри нанесенні на слизові оболонки добре всмоктується.ФармакодинамікаПри місцевому застосуванні головна діюча речовина холіну саліцилат швидко всмоктується через слизову оболонку порожнини рота, надаючи місцевоаналгетичну, протизапальну та жарознижувальну дію. Гальмує активність циклооксигенази, функції макрофагів та нейтрофілів, продукцію інтерлейкіну-1 та пригнічує синтез простагландинів. Має також протимікробну та протигрибкову дію (у кислому та лужному середовищі). Цеталконію хлорид -антисептик, діє на бактерії, а також гриби та віруси. Гелева етанолмістка адгезивна основа забезпечує швидкий розвиток ефекту і довго утримує на слизовій оболонці діючі речовини. Аналгезуюча дія настає через 2-3 хвилини, при цьому його тривалість становить 2-8 годин.Показання до застосуванняЗапальні, виразково-некротичні, інфекційні та трофічні ураження слизової оболонки порожнини рота: при хворобах пародонту; при герпетичному стоматиті; при афтозному стоматиті; при кандидозі ротової порожнини; при ерозивній формі червоного плоского лишаю; при Хейліт; при екссудативної мультиформної еритеми; при алергічних реакціях; при синдромі Стівенса-Джонсона (у складі комбінованої терапії); при ураженнях слизової оболонки ротової порожнини після радіотерапії новоутворень; при носінні зубних протезів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, а також саліцилатів. При місцевому застосуванні Холісалу в рекомендованих дозах клінічно значущої взаємодії з іншими лікарськими засобами не встановлено. При застосуванні Холісалу в дозах, що значно перевищують рекомендовані, можливе посилення дії інших протизапальних, жарознижувальних та болезаспокійливих засобів, що одночасно застосовуються.Вагітність та лактаціяМожливе застосування Холісалу при вагітності та в період лактації за показаннями.Побічна діяКороткочасне легке печіння у місцях нанесення препарату, що проходить самостійно. Алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиТільки у разі значного передозування Холісалу за рахунок загального впливу холінсаліцилату можливе посилення дії інших протизапальних, жарознижувальних та болезаспокійливих засобів.Спосіб застосування та дозиХолісал застосовують 2-3 рази на добу. Стовпчик гелю довжиною 1 см для дорослих та 0.5 см для дітей віком від 1 року видавлюють на чистий палець і обережно втирають у уражену ділянку слизової оболонки. При лікуванні хвороб пародонту гель слід 1-2 рази на добу закладати у ясенні кишені, а також застосовувати у вигляді компресів або обережно втирати. Тривалість лікування визначається залежно від клінічної ситуації.ПередозуванняВипадки передозування препарату Холісал не виявлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри появі перших ознак побічної дії препарату необхідно відразу повідомити про це лікаря. Використовувати препарат лише для зовнішнього застосування.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему