Лекарства и БАД Хиты продаж
145 428,00 грн
145 332,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: кобіметініб – 20,00 мг (у вигляді кобіметинібу геміфумарату – 22,20 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 54,72 мг; лактози моногідрат – 36,48 мг, кроскармеллозу натрію – 4,80 мг, магнію стеарат – 1,80 мг; плівкова оболонка1: полівініловий спирт – 1,92 мг, титану діоксид (Е171) – 1,20 мг, макрогол 2 – 0,97 мг, тальк – 0,71 мг. 1 Допускається використання комерційно доступної суміші для нанесення плівкової оболонки ідентичного складу (наприклад, Opadry II White 85F18422). 2 Синонім - поліетиленгліколь, PEG 3350. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 20 мг. По 21 таблетці в блістер із дуплексу (ПВХ/ПВДХ) та фольги алюмінієвої. 3 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. З метою контролю першого розкриття на упаковку наноситься голографічна захисна наклейка.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою, білого кольору; на одному боці таблетки гравіювання "СОВ".Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб - протеїнтирозинкінази інгібітор.ФармакокінетикаВсмоктування При прийомі кобіметинібу в дозі 60 мг у пацієнтів з онкологічними захворюваннями відзначається помірна швидкість всмоктування з медіаною часу до досягнення максимальної концентрації у плазмі (Тmах) 2.4 години. Середні показники Сmах у рівноважному стані та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-24) становлять 273 нг/мл і 4340 нг*ч/мл відповідно. Середнє значення коефіцієнта накопичення у рівноважному стані становить приблизно 2,4. Кобіметініб має лінійну фармакокінетику в діапазоні доз приблизно від 3,5 мг до 100 мг. Абсолютна біодоступність кобіметинібу у здорових осіб становить 45,9%. У здорових осіб було показано, що кобіметініб інтенсивно метаболізується та виводиться через кишечник. Ступінь всмоктування становить приблизно 88%, що вказує на високий рівень всмоктування та пресистемний метаболізм. Фармакокінетика кобіметинібу не змінюється при прийомі препарату з їжею (у тому числі і з високим вмістом жирів) у порівнянні з прийомом натще у здорових осіб. Оскільки їжа не впливає на фармакокінетику кобіметинібу, препарат можна приймати незалежно від їди. Розподіл Зв'язування кобіметинібу з білками плазми in vitro становить 94,8%. При цьому не спостерігається переважне зв'язування з еритроцитами людини (співвідношення кров-плазма 0,93). Об'єм розподілу у здорових осіб, які отримали дозу 2 мг внутрішньовенно, становить 1050 л. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу обсяг розподілу в онкологічних хворих становить 806 л. Метаболізм Співвідношення кобіметінібу та його метаболітів було вивчено під час дослідження масового балансу у здорових осіб. У середньому 94% дози відновлюється протягом 17 днів. Кобіметініб інтенсивно метаболізується та виводиться через кишечник; при цьому не відзначається переважання жодного метаболіту. Основні шляхи метаболізму кобіметинібу – окислення за допомогою ізоферменту CYP3A та глюкуронування за допомогою ізоферменту UGT2B7. Кобіметініб є основною речовиною, що виявляється у плазмі крові. Частка окислених метаболітів у плазмі становить не більше 10% від загальної кількості циркулюючої радіоактивності, при цьому специфічних для людини метаболітів не виявлено. Частка незміненого препарату в калі та сечі становить 6,6% та 1,6% від введеної дози, відповідно, що вказує на те, що кобіметиніб переважно піддається метаболізму та у незначній кількості виводиться нирками. Виведення Після внутрішньовенного введення кобіметинібу в дозі 2 мг середній кліренс становить 10,7 л/год. Середній кліренс у онкологічних хворих після прийому кобіметинібу в дозі 60 мг становить 13,8 л/год. Середній період напіввиведення кобіметинібу становить 43,6 годин (діапазон від 23,1 до 69,6 годин). Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів За даними популяційного фармакокінетичного аналізу стать, раса, етнічна приналежність, вихідна оцінка ECOG, а також легке та помірне порушення функції нирок не впливають на фармакокінетику кобіметинібу. Статистично значущими коваріантами для кліренсу та обсягу розподілу кобіметинібу є вік та маса тіла відповідно. Однак згідно з результатами аналізу чутливості жодна з цих коваріантів не надає клінічно значущого впливу на експозицію в рівноважному стані. Підлога За даними популяційного фармакокінетичного аналізу підлога не впливає на експозицію кобіметінібу. Особи похилого віку За даними популяційного фармакокінетичного аналізу вік не впливає на експозицію кобіметінібу. Пацієнти з порушенням функції нирок За даними доклінічних досліджень та досліджень масового балансу, кобіметініб переважно піддається метаболізму з мінімальним виведенням нирками. Спеціальні дослідження фармакокінетики кобіметинібу у пацієнтів із порушенням функції нирок не проводились. Згідно з результатами популяційного фармакокінетичного аналізу даних у пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок, а також у пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну (КК) >90 мл/хв) КК не має значного впливу на експозицію кобіметинібу. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості не впливає на експозицію кобіметинібу. Недостатньо даних для визначення необхідності корекції дози у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок. Пацієнти з порушенням функції печінки Фармакокінетика кобіметинібу не була вивчена у хворих з тяжким та середнім ступенем печінкової недостатності.ФармакодинамікаМеханізм дії Шлях мітоген-активованої протеїнкінази МАРК (Mitogen-Activated Protein Kinase) / позаклітинний сигнал-регульованої кінази ERK (Extracellular signal Regulated Kinase) є основним шляхом передачі сигналу, який регулює проліферацію клітин, клітинний цикл, виживання клітин, ангіоген. Препарат Котеллік – пероральний високоселективний алостеричний інгібітор кіназ МЕК1/2 (MAPK/ERK Kinase). У біохімічних та цитологічних дослідженнях кобіметиніб продемонстрував високу інгібуючу здатність, а також активність щодо широкого спектру пухлин in vivo на моделях ксенотрансплантату пухлин, включаючи пухлини, що несуть мутації BRAF та KRAS. У біохімічних та структурних дослідженнях було показано взаємодію кобіметинібу з МЕК, з незначною чутливістю до динамічних конформаційних змін, що спостерігаються під час переходу МЕК у фосфорильовану форму. Як результат, кобіметініб зберігає зв'язувальну здатність та інгібуючу активність при фосфорилуванні МЕК. Кобіметініб показав найвищу активність щодо ліній пухлинних клітин та пухлин з високими рівнями фосфорилювання МЕК, що часто спостерігається в пухлинах з мутаціями BRAF. У доклінічних дослідженнях обробка кобіметинібом МАРК-дисрегульованих пухлинних клітин та пухлин призводить до фосфорилування кіназ ERK1/2, єдиних відомих субстратів МЕК 1/2. Передача сигналу по МАРК-шляху залежить від активності кіназ ERK1/2, які фосфорилують білкові мішені в цитоплазмі та ядрі, що в свою чергу індукують прогресування клітинного циклу, проліферацію клітин, виживання та міграцію клітин. Таким чином, кобіметініб протидіє промітогенної та онкогенної активності, що індукується через МАРК-шлях, за рахунок інгібування МЕК 1/2. Комбінація вемурафенібу та препарату Котеллік інгібує реактивацію МАРК-шляху через МЕК 1/2 за рахунок одночасного впливу на BRAF та МЕК, призводячи до більш вираженого придушення передачі сигналів, апоптозу більшої кількості пухлинних клітин та посилення пухлинних відповідей у доклінічних моделях порівняно з монотерапією. Доклінічні дані щодо безпеки Канцерогенність Дослідження канцерогенності кобіметинібу не проводилися. Мутагенність Стандартні дослідження генотоксичності дали негативні наслідки. Інше Подовження інтервалу QT В умовах in vitro кобіметініб викликає помірно виражене інгібування іонного hERG-каналу (концентрація, необхідна для інгібування hERG-каналу (IC50) = 0,5 мкМ [266 нг/мл]), що приблизно в 18 разів більше, ніж максимальна концентрація у плазмі крові (Сmах) при застосуванні в дозі 60 мг (Сmах незв'язаного препарату = 14 нг/мл [0,03 мкМ]). IC50 вемурафенібу для hERG (0,6 мкМ) у комбінації з 0,3 мкМ кобіметинібу була приблизно в 2 рази нижчою, ніж раніше визначена IC50 при монотерапії вемурафенібом. При лікуванні пацієнтів препаратом Котеллік у комбінації з вемурафенібом не спостерігалося додаткового клінічного впливу на подовження інтервалу QT. За даними доклінічних досліджень (результатів стандартних фармакологічних досліджень з безпеки, досліджень токсичності при багаторазовому застосуванні та генотоксичності) специфічних ризиків для людини не виявлено.Показання до застосуванняНеоперабельна або метастатична меланома з BRAF V600 мутацією у дорослих пацієнтів у поєднанні з вемурафенібом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до кобіметинібу та інших компонентів препарату. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування не встановлені). Одночасний прийом з потужними та помірними індукторами ізоферменту CYP3A та потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Тяжкий ступінь ниркової недостатності. Тяжкий і середній ступінь печінкової недостатності. З обережністю: Одночасний прийом із помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.Вагітність та лактаціяВагітність Відсутні дані щодо застосування препарату Котеллік у вагітних жінок. Доклінічні дослідження показали, що у тварин кобіметініб призводить до загибелі ембріонів і спричиняє вади розвитку магістральних судин та черепа у плода при клінічно значущих експозиціях (приблизно в 0,9-1,4 рази, що перевищують клінічну експозицію AUC у плазмі крові людини). Контрацепція у жінок та чоловіків Необхідно використовувати два ефективні методи контрацепції під час лікування препаратом Котеллік та протягом як мінімум трьох місяців після припинення лікування. Період грудного вигодовування Невідомо, чи виділяється кобіметініб із грудним молоком. Не можна виключити ризик для немовлят/грудних дітей. Рішення про рекомендацію грудного вигодовування або призначення препарату Котеллік повинне прийматися залежно від необхідності лікування препаратом для матері. Фертильність Вплив кобіметинібу на фертильність у людини невідомий. Спеціальні доклінічні дослідження щодо вивчення можливого негативного впливу препарату Котеллік на фертильність не проводились. У токсикологічних дослідженнях у тварин при багаторазовому застосуванні препарату спостерігалися дегенеративні зміни в репродуктивних тканинах, у тому числі підвищення рівня апоптозу/некрозу жовтих тіл та насіннєвих бульбашок, епітеліальних клітин придатка яєчка та піхви, а також епітеліальних клітин придатка яєчка.Побічна діяКлінічні дослідження У пацієнтів з пізніми стадіями меланоми з BRAF V600 мутацією при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом медіана часу до появи перших небажаних явищ ≥3 ступеня становила 0.5 місяців. Для опису частоти небажаних реакцій використовується така класифікація: дуже часто (≥10%), часто (≥1% та Нижче представлені небажані реакції (всіх ступенів), зареєстровані при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – анемія. Порушення з боку органу зору: дуже часто – серозна ретинопатія (включаючи явища хоріоретинопатії та відшарування сітківки, як показник серозної ретинопатії); часто – зниження гостроти зору, розлад зору. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, нудота, блювання, стоматит. Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – пірексія, часто – озноб. Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – зневоднення, гіпофосфатемія, гіпонатріємія, гіперглікемія. Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): часто – базальноклітинний рак, шкірна плоскоклітинна карцинома*, кератоакантома*. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто – фоточутливість (включає реакції фоточутливості, сонячні опіки, сонячний дерматит, актинічний еластоз), висипання, макуло-папульозний висип, акнеіформний дерматит, гіперкератоз*. Порушення з боку судин: дуже часто – підвищення артеріального тиску, кровотеча**. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – пневмоніт. Лабораторні та інструментальні дані: дуже часто - підвищення активності креатинфосфокінази (КФК), підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищення активності аспартатамінотрансферази (ACT), підвищення активності гаммаглутамілтранспептидази, підвищення активності лужної фосфатази (ЩФ), гіпоциаль концентрації креатиніну, лімфопенії, тромбоцитопенії; часто – зниження фракції викиду, підвищення концентрації білірубіну. * Див. підрозділ "Кожна плоскоклітинна карцинома, кератоакантома та гіперкератоз". **Див. підрозділ "Кровотеча". Додаткова інформація щодо окремих небажаних реакцій Кровотеча Явлення кровотечі (всіх видів та ступенів тяжкості) частіше реєстрували при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом порівняно з контрольною групою, яка отримувала монотерапію вемурафенібом (10% порівняно з 6%). При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом спостерігалася більш висока частота внутрішньомозкових крововиливів (1% порівняно з 0%), кровотеч із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) (3% порівняно з 1%), кровотеч із органів репродуктивної системи (2 % порівняно з 1%) та гематурії (2% порівняно з 1%). Більшість явищ відносилися до 1 або 2 ступеня та були несерйозними (9% порівняно з 5%). Явища 3-5 ступеня розвинулися у 1% та 0,4% пацієнтів відповідно. При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом медіана часу до першої появи небажаного явища становила 2,8 місяці (діапазон від 0 до 12,7 місяців). Фоточутливість Реакції фоточутливості спостерігалися з більш високою частотою при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом порівняно з контрольною групою, яка отримувала монотерапію вемурафенібом (41% порівняно з 31%). Більшість явищ були 1 або 2 ступеня, а явища ≥3 ступеня виникали у 3% пацієнтів при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом та не спостерігалися у контрольній групі (0%). Не спостерігалося жодних закономірностей за часом до появи явищ ≥3 ступеня. При виникненні явищ фоточутливості ≥3 ступеня у пацієнтів, які отримували Котеллік у комбінації з вемурафенібом, проводили переважно місцеву терапію у поєднанні з перериванням терапії обома препаратами. Під час проведення монотерапії кобіметинібом не спостерігалося ознак фототоксичності. Шкірна плоскоклітинна карцинома, кератоакантома та гіперкератоз При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом у порівнянні з контрольною групою, що отримувала монотерапію вемурафенібом, рідше реєстрували наступні небажані явища: шкірну плоскоклітинну карциному (всіх ступенів: 3% порівняно з 11%), кератоакантому (всіх 1 8%), гіперкератоз (всіх ступенів: 10% порівняно з 29%). Серозна ретинопатія У пацієнтів, які отримували препарат Котеллік, спостерігалися випадки серозної ретинопатії. Пацієнтам, у яких вперше виникли чи посилилися порушення зору, рекомендовано пройти офтальмологічний обстеження. Ведення пацієнтів із серозною ретинопатією включає переривання лікування, зниження дози або припинення терапії. Оклюзія вен сітківки відзначалася в одного пацієнта в кожній із груп терапії (у групі застосування препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом та в контрольній групі, яка отримувала монотерапію вемурафенібом). Дисфункція лівого шлуночка У пацієнтів, які отримували Котеллік, відзначалося зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) щодо вихідного показника. ФВЛШ необхідно оцінювати перед початком лікування для визначення вихідних значень, потім через місяць лікування і щонайменше кожні 3 місяці або за клінічними показаннями до припинення лікування. Ведення пацієнтів зі зниженням ФВЛШ щодо вихідного рівня включає переривання лікування, зниження дози або припинення терапії. Відхилення лабораторних показників Відхилення лабораторних показників функції печінки У пацієнтів, які отримували Котеллік у комбінації з вемурафенібом, відзначалися відхилення лабораторних показників функції печінки, особливо АЛТ, ACT, ЛФ. Лабораторні показники функції печінки необхідно оцінювати перед початком комбінованого лікування щомісяця під час лікування або частіше (за наявності клінічних показань). Підвищення активності КФК Безсимптомне підвищення активності КФК крові частіше зустрічалося при застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом у порівнянні з контрольною групою, яка отримувала монотерапію вемурафенібом (всіх ступенів: 65% порівняно з 13%; 3-4 ступеня: 11% порівняно зВзаємодія з лікарськими засобамиВплив супутніх лікарських препаратів на кобіметініб Інгібітори ізоферменту CYP3A Кобіметініб метаболізується за участю ізоферменту CYP3A. У здорових осіб у присутності потужного інгібітора ізоферменту CYP3A (ітраконозолу) AUC кобіметинібу збільшується приблизно в 7 разів. Існує ймовірність, що магнітуда взаємодії буде нижчою. Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A Слід уникати одночасного застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A під час лікування кобіметинібом. Приклади потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A включають, але не обмежуються ритонавіром, кобіцистатом, тіломпревіром, лопінавіром, ітраконазолом, вориконазолом, кларитроміцином, телитроміцином, позаконазолом, нефазодоном і грейпфрутовим. Якщо одночасного застосування з сильним інгібітором ізоферменту CYP3A не можна уникнути, слід ретельно стежити за безпекою пацієнтів. У разі короткочасного (≤7 днів) застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A слід розглянути можливість припинення лікування кобіметинібом під час застосування такого інгібітору. Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A Слід бути обережними при застосуванні кобіметинібу одночасно з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Приклади помірних інгібіторів ізоферменту CYP3A включають, але не обмежуються аміодароном, еритроміцином, флуконазолом, міконазолом, дилтіаземом, верапамілом, делавірдіном, ампренавіром, фосампренавіром, іматинібом. При одночасному застосуванні кобіметинібу з помірним інгібітором ізоферменту CYP3A слід ретельно стежити за безпекою пацієнтів. Слабкі інгібітори ізоферменту CYP3A Кобіметініб можна застосовувати одночасно із слабкими інгібіторами ізоферменту CYP3A без корекції дози. Індуктори ізоферменту CYP3A Одночасне застосування кобіметинібу з потужним індуктором ізоферменту CYP3A не оцінювалося в ході клінічного дослідження, проте можливе зниження експозиції кобіметинібу. Таким чином, одночасного застосування помірних та потужних індукторів ізоферменту CYP3A (наприклад, карбамазепін, рифампіцин, фенітоїн та звіробій продірявлений) слід уникати. Необхідно розглянути можливість застосування препаратів з відсутньою або мінімальною індукцією ізоферменту CYP3A як альтернативу. Ефективність може бути знижена, оскільки існує ймовірність значного зменшення концентрації кобіметинібу при одночасному застосуванні з помірними та потужними індукторами ізоферменту CYP3A. Інгібітори Р-глікопротеїну Кобіметініб є субстратом Р-глікопротеїну. При одночасному застосуванні з інгібіторами Р-глікопротеїну, такими як циклоспорин і верапаміл, існує можливість підвищення концентрації кобіметинібу в плазмі крові. Препарати, що знижують кислотність Одночасне застосування інгібітору протонного насоса не впливає на фармакокінетику кобіметінібу. Для визначення впливу підвищення pH шлунка кобіметініб призначали здоровим особам разом із рабепразолом (інгібітором протонного насоса). При цьому підвищення pH шлунка не впливало на всмоктування кобіметінібу. Вплив кобіметинібу на супутні лікарські препарати Субстрати ізоферментів CYP3A та CYP2D6 Клінічне дослідження лікарських взаємодій у пацієнтів з онкологічним захворюванням показало, що у присутності кобіметинібу концентрації мідазоламу (чутливого субстрату CYP3A) та декстрометорфану (чутливого субстрату CYP2D6) у плазмі крові не змінювалися. Субстрати ізоферменту CYP1A2 Кобіметиніб є потенційним індуктором ізоферменту CYP1А2 in vitro, таким чином, можливе зниження експозиції субстратів даного ферменту, наприклад, теофіліну. Клінічних досліджень лікарських взаємодій з оцінки клінічної значимості даного явища не проводилося. Субстрати BCRP (breast cancer resistance protein – білок стійкості раку молочної залози) Кобіметініб є помірним інгібітором BCRP in vitro. Клінічних досліджень лікарських взаємодій для оцінки цього явища не проводилося. Клінічна значимість інгібування інтестинального BCRP може бути виключена. Інші протипухлинні препарати Вемурафеніб У пацієнтів з неоперабельною або метастатичною меланомою не відзначено клінічно значущих лікарських взаємодій між препаратом Котеллік та вемурафенібом, таким чином корекція дози не рекомендується. Вплив кобіметинібу на транспортні системи лікарських препаратів У дослідженнях in vitro показано, що кобіметініб не є субстратом транспортних білків ОАТР1В1, ОАТР1В3 та ОСТ1, будучи слабким інгібітором цих транспортних білків. Клінічна значимість цих даних встановлено.Спосіб застосування та дозиЛікування препаратом Котеллік повинен починати та контролювати лікар, який має досвід лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Перед застосуванням Котелліку в комбінації з вемурафенібом повинен бути проведений валідований тест на наявність мутації BRAF V600. При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом див. також інструкцію з медичного застосування вемурафенібу. Стандартний режим дозування Рекомендована доза Котелліку становить 60 мг (три таблетки по 20 мг) внутрішньо, один раз на добу. Препарат Котеллік слід приймати 28-денними циклами. Кожна доза препарату Котеллік складається з трьох таблеток по 20 мг (60 мг), і її слід приймати один раз на добу протягом 21 дня (період лікування з 1 по 21 день) з наступною 7-денною перервою в лікуванні препаратом Котеллік (перерва в лікування з 22 по 28 день). Кожну дозу (три таблетки по 20 мг на один прийом) можна приймати незалежно від їди. Таблетки препарату Котеллік слід ковтати повністю, запиваючи водою. Тривалість лікування Лікування препаратом Котеллік слід продовжувати доти, доки зберігається користь для пацієнта або до розвитку непереносимої токсичності. Затримка прийому або пропущені дози Якщо до прийому наступної дози залишилося 12 і більше годин, слід прийняти препарат Котеллік з метою збереження схеми лікування з прийомом один раз на добу. Якщо до прийому наступної дози залишилося менше 12 годин, лікування слід продовжити наступного дня згідно з призначеною схемою. Блювота У разі виникнення блювоти після прийому препарату Котеллік не слід приймати додаткову дозу препарату того ж дня, а слід продовжити лікування згідно з призначеною схемою наступного дня. Зміна дози Зміна дози препарату Котеллік має ґрунтуватися на оцінці лікарем безпеки та переносимості препарату у конкретного пацієнта. Якщо пропуск дози пов'язаний з появою токсичності, пропущені дози не слід відновлювати. Після зниження дози препарату не слід знову підвищувати дозу. Зміна дози Котелліку не залежить від зміни дози вемурафенібу. Рішення про зменшення дози одного або обох препаратів має ґрунтуватися на клінічній оцінці. У таблиці 1 наведено загальні рекомендації щодо зміни дози препарату Котеллік. Таблиця 1. Загальні рекомендації щодо зниження дози препарату Котеллік. Ступінь тяжкості небажаних явищ* Рекомендована доза препарату Котеллік Ступінь 1 або ступінь 2 (перенесена) Без зниження дози. Ступінь 2 (нестерпний) або ступінь 3/4 1 прояв Переривання лікування до ≤1 ступеня тяжкості небажаних явищ, відновлення терапії у дозі 40 мг один раз на добу 2 прояв Переривання лікування до ≤1 ступеня тяжкості небажаних явищ, відновлення терапії у дозі 20 мг один раз на добу 3 прояв Розглянути припинення лікування * Ступінь тяжкості небажаних явищ відповідно до Загальних критеріїв токсичності небажаних явищ Національного інституту раку США, версія 4,0 Зміна дози у разі розвитку окремих небажаних реакцій Дисфункція лівого шлуночка Слід розглянути необхідність повного припинення лікування Котелліком, якщо симптоми з боку серця пов'язані з лікуванням даним препаратом і в тому випадку, якщо не відбулося поліпшення після тимчасового переривання лікування. Таблиця 2. Зміна дози препарату Котеллік у пацієнтів із зниженням фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) порівняно з вихідним показником. Пацієнт Показник ФВЛШ Рекомендована зміна дози препарату Котеллік Показник ФВЛШ після перерви у лікуванні Рекомендована добова доза препарату Котеллік Без симптомів ≥50% (або 40-49% та зниження <10% абсолютного показника від вихідного рівня) Продовжити лікування у поточній дозі - - <40% (або 40-49% та зниження ≥ 10% абсолютного показника від вихідного рівня) Переривання лікування на 2 тижні зниження <10% абсолютного показника від вихідного рівня 1 поява: 40 мг 2 поява: 20 мг 3 поява: повне скасування <40% (або зниження ≥10% абсолютного показника від вихідного рівня) Повне скасування Із симптомами Не застосовується Переривання лікування на 4 тижні Без симптомів та зниження <10% абсолютного показника від вихідного рівня 1 поява: 40 мг 2 поява: 20 мг 3 поява: повне скасування Без симптомів та <40% (або зниження ≥10% абсолютного показника від вихідного рівня) Повне скасування Із симптомами, незалежно від ФВЛШ Повне скасування При зміні дози Котелліку лікування вемурафенібом може бути продовжено (за наявності клінічних показань). Підвищення активності креатинфосфокінази У пацієнтів з безсимптомним підвищенням активності креатинфосфокінази (КФК) немає потреби змінювати дозу препарату Котеллік або переривати його прийом. Зміна дози препарату Котеллік при застосуванні у комбінації з вемурафенібом Відхилення лабораторних показників функції печінки У разі відхилень лабораторних показників функції печінки 1 та 2 ступеня тяжкості лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом слід продовжити у призначеній дозі. 3 ступінь тяжкості: слід продовжити лікування препаратом Котеллік у призначеній дозі. Доза вемурафенібу може бути знижена відповідно до клінічних показань (див. інструкцію з медичного застосування вемурафенібу). 4 ступінь тяжкості: лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом слід перервати. Якщо відхилення лабораторних показників функції печінки зменшилися до ≤1 ступеня тяжкості протягом 4 тижнів, застосування препарату Котеллік слід відновити у дозі, зниженій на 20 мг, застосування вемурафенібу слід відновити відповідно до клінічних показань згідно з інструкцією з медичного застосування вемурафенібу. Лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом слід припинити, якщо відхилення лабораторних показників функції печінки не зменшилися до ≤1 ступеня тяжкості протягом 4 тижнів або відхилення лабораторних показників функції печінки 4 ступеня тяжкості відновлюються після початкового покращення. Фоточутливість Ведення пацієнтів з фоточутливістю ≤2 ступеня тяжкості (переносимої) має включати підтримуючу терапію. У разі розвитку фоточутливості 2 ступеня (непереносимої) або ≥3 ступеня лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом необхідно перервати до зменшення тяжкості симптомів до ≤1 ступеня. Лікування може бути відновлено без зміни дози Котелліку. Дозу вемурафенібу необхідно знизити згідно з інструкцією із застосування вемурафенібу (див. інструкцію з медичного застосування вемурафенібу). Висип Висипання може виникати як на фоні лікування препаратом Котеллік, так і вемурафенібом. При розвитку висипу лікування препаратом Котеллік та/або вемурафенібом може бути тимчасово перервано та/або можливе зниження дози одного з препаратів або обох препаратів за клінічними показаннями. Додатково, при розвитку висипки: ≤2 ступеня (переносимого) - ведення пацієнтів має включати підтримуючу терапію, лікування препаратом Котеллік може бути продовжено без зміни дози; 2 ступеня (непереносимого) або ≥3 ступеня: акнеіформний висип: необхідно дотримуватися загальних рекомендацій щодо зміни дози препарату Котеллік згідно з таблицею 1; лікування вемурафенібом може бути продовжено за зміни схеми терапії препаратом Котеллік (за наявності клінічних показань); неакнеіформний або макуло-папульозний висип: лікування препаратом Котеллік може бути продовжено без зміни дози (за клінічними показаннями); лікування вемурафенібом може бути тимчасово перервано та/або його доза знижена. Оклюзія вен сітківки У разі виникнення оклюзії вен сітківки терапія препаратом Котеллік має бути припинена. Дозування в особливих випадках Пацієнти похилого віку Корекція дози Котелліку у пацієнтів віком ≥65 років не потрібна. Пацієнти дитячого віку та підлітки Безпека та ефективність препарату Котеллік у дітей та підлітків ( Пацієнти з порушенням функції нирок За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або помірного ступеня корекції дози не потрібно. Безпечність та ефективність препарату Котеллік у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок не встановлено. Порушення функції печінки Безпечність та ефективність препарату Котеллік у пацієнтів з порушенням функції печінки не встановлені. У пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності корекція дози не потрібна на підставі результатів популяційного фармакокінетичного аналізу.ПередозуванняУ клінічних дослідженнях немає випадків передозування. У разі передбачуваного передозування лікування препаратом Котеллік слід призупинити та розпочати проведення підтримуючої терапії. Специфічного антидоту, який можна було б використовувати у випадках передозування Котелліком, не існує.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри застосуванні Котелліку в комбінації з вемурафенібом необхідно також уважно ознайомитися з інструкцією з медичного застосування вемурафенібу. Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів із прогресуванням захворювання при застосуванні інгібітору BRAF Дані щодо застосування препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів з прогресуванням захворювання, які раніше застосовували інгібітор BRAF, обмежені. Згідно з цими даними, ефективність комбінації у таких пацієнтів буде нижчою. Таким чином, слід розглянути альтернативні способи лікування перед застосуванням комбінації у цій групі пацієнтів, які раніше застосовували інгібітор BRAF. Послідовність лікування після прогресування захворювання при застосуванні інгібітору BRAF не встановлено. Препарат Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів із метастазами головного мозку Оцінки безпеки та ефективності лікування препаратом Котеллік у комбінації з вемурафенібом у пацієнтів з метастатичною меланомою (за наявності BRAF V600 мутації) з метастазами у головний мозок не проводилося. Інтракраніальна активність кобіметинібу наразі невідома. Серозна ретинопатія У пацієнтів, які отримували інгібітори МЕК, включаючи Котеллік, спостерігалися випадки серозної ретинопатії (скупчення рідини в межах шарів сітківки). Більшість явищ включали хоріоретинопатію або відшарування сітківки. Медіана часу до появи серозної ретинопатії становить 1 місяць (діапазон 0-9 місяців). Більшість явищ, що спостерігалися в клінічних дослідженнях, вирішилися, або їхня тяжкість зменшилася до безсимптомного перебігу 1 ступеня після переривання лікування або зниження дози. Необхідно проводити оцінку нових симптомів або посилення розладу зору у пацієнтів під час кожного візиту. Пацієнтам, у яких вперше виникли або посилилися розлади зору, рекомендовано пройти офтальмологічний обстеження. У разі діагностики серозної ретинопатії слід призупинити лікування препаратом Котеллік до полегшення тяжкості зорових симптомів. Дисфункція лівого шлуночка У пацієнтів, які отримують Котеллік, відзначалося зниження фракції викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) щодо вихідного показника. Медіана часу до виникнення явищ становить 4 місяці (1-7 місяців). ФВЛШ необхідно оцінювати перед початком лікування для визначення вихідних значень, потім через місяць лікування і щонайменше кожні 3 місяці або за клінічними показаннями до припинення лікування. Ведення пацієнтів зі зниженням ФВЛШ щодо вихідного рівня включає переривання лікування, зниження дози або припинення терапії. У всіх пацієнтів, яким було відновлено лікування препаратом Котеллік у нижчій дозі, необхідно проводити вимірювання ФВЛШ по можливості через 2 тижні, 4 тижні, 10 тижнів та 16 тижнів, а потім за клінічними показаннями. Пацієнти з вихідним значенням ФВЛШ нижче за нижню межу норми установи або нижче 50% не вивчалися. Відхилення лабораторних показників функції печінки При застосуванні препарату Котеллік у комбінації з вемурафенібом, а також при монотерапії вемурафенібом (див. інструкцію з медичного застосування вемурафенібу), можуть спостерігатися відхилення лабораторних показників функції печінки. У пацієнтів, які отримували Котеллік у комбінації з вемурафенібом, відзначалися відхилення лабораторних показників функції печінки, особливо АЛТ, ACT, ЛФ. Відхилення показників функції печінки слід оцінювати за результатами лабораторних досліджень перед початком комбінованого лікування, щомісяця під час лікування або частіше (за наявності клінічних показань). Ведення пацієнтів з відхиленнями лабораторних показників функції печінки 3-го ступеня тяжкості включає переривання лікування або зниження дози вемурафенібу. Ведення пацієнтів з відхиленнями лабораторних показників функції печінки 4 ступеня тяжкості включає переривання, зниження дози або припинення терапії як препаратом Котеллік, так і вемурафенібом. Діарея У пацієнтів, які отримували лікування препаратом Котеллік, були відмічені випадки тяжкої діареї та діареї ≥3 ступеня тяжкості. Ведення пацієнтів з діареєю включає застосування протидіарейних засобів і підтримуючу терапію. При діареї ≥3 ступеня тяжкості, що виникла, незважаючи на застосування підтримуючої терапії, слід призупинити лікування препаратом Котеллік та вемурафенібом доти, доки не буде відмічено зниження тяжкості явища до ≤1 ступеня. При відновленні діареї ≥3 ступеня тяжкості необхідно зменшити дозу препарату Котеллік та вемурафенібу. Непереносимість лактози Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, вродженою недостатністю лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією слід проконсультуватися з лікарем для індивідуального обговорення випадків, коли користь перевершує ризики. Взаємодія з інгібіторами ізоферменту CYP3A Слід уникати одночасного застосування препарату Котеллік із потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Слід бути обережними при застосуванні кобіметинібу одночасно з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A. Якщо одночасного застосування з потужним або помірним інгібітором ізоферменту CYP3A не можна уникнути, слід ретельно стежити за безпекою пацієнтів, а також при необхідності знижувати дозу згідно з рекомендаціями, наведеними в таблиці 1. Знищення невикористаного препарату або препарату з терміном придатності, що минув, повинно проводитися відповідно до локальних вимог. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Дослідження впливу препарату Котеллік на здатність до керування транспортними засобами та роботу з машинами та механізмами не проводилися. Під час проведення клінічних досліджень у пацієнтів, які отримували Котеллік, були зареєстровані розлади зору. Пацієнтам у разі порушень з боку зору не слід керувати транспортними засобами та працювати з машинами та механізмами без консультації лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
38 700,00 грн
288,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат для приготування розчину для підшкірного введення. - 1 фл. Діюча речовина: секукінумаб - 150,00 мг; Допоміжні речовини: сахароза – 92,43 мг; гістидин/гістидину гідрохлориду моногідрат - 4,656 мг; полісорбат-80 – 0,60 мг. Ліофілізат для приготування розчину для підшкірного введення, по 150 мг у флакон з безбарвного скла класу I місткістю 6 мл, закупореному сірою гумовою пробкою, обкатаною алюмінієвим ковпачком з кришкою з поліпропілену. По 1 флакону разом із інструкцією з медичного застосування в пачку.Опис лікарської формиБілий порошок або аморфна маса.Фармакотерапевтична групаМеханізм дії Секукінумаб являє собою повністю людське антитіло (імуноглобулін G1 (IgG1), яке селективно зв'язується і нейтралізує прозапальний цитокін - інтерлейкін-17А (ІЛ-17А). Секукінумаб надає направлену дію на ІЛ-17 та інгібування його взаємодії з різними типами клітин, включаючи кератиноцити і синовіоцити.В результаті цього секукинумаб інгібує вивільнення прозапальних цитокінів, хемокінів і медіаторів пошкодження тканин, і знижує внесок ІЛ-17А в аутоімунні та запальні захворювання.У клінічно значущих концентраціях Прямим наслідком лікування секукинумабом є зниження вираженості почервоніння, ущільнення та лущення, що є результатом псоріатичного ураження. ІЛ-17A є природним цитокіном, який бере участь у нормально протікаючих реакціях запалення та імунної відповіді. ІЛ-17А відіграє ключову роль у патогенезі розвитку бляшкового псоріазу, псоріатичного артриту та анкілозуючого спондиліту. Підвищення концентрації ІЛ-17А, що продукується лімфоцитами та вродженими імунними клітинами, було виявлено в крові та уражених ділянках шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом, псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом. Продукція ІЛ-17А є високою у ураженій шкірі порівняно з неушкодженою шкірою у пацієнтів з бляшковим псоріазом. У синовіальній рідині у пацієнтів з псоріатичним артритом та в субхондральному кістковому мозку кісток фасеткових суглобів у пацієнтів з анкілозуючим спондилітом виявляється висока концентрація клітин, що продукують ІЛ-17А. ІЛ-17А також сприяє розвитку запалення тканин, інфільтрації нейтрофілами, деструкції кісток і тканин, а також ремоделюванню тканин, включаючи ангіогенез та фіброз.ФармакокінетикаВсмоктування Після одноразового підшкірного введення дози 150 мг або 300 мг при бляшковому псоріазі, максимальна концентрація секукінумабу в сироватці крові становила відповідно 13,7±4,8 мкг/мл або 27,3±9,5 мкг/мл в інтервалі між 5 і 6 день після введення. Після початкового щотижневого введення під час першого місяця час досягнення максимальної концентрації був між 31 і 34 днем. Максимальна концентрація у рівноважному стані (Cmax, ss ) після підшкірного введення 150 мг або 300 мг склала 27,6 мкг/мл та 55,2 мкг/мл відповідно. рівноважний стан досягається після 20 тижнів при щомісячному режимі введення. Порівняно з експозицією після одноразової дози відмічено дворазове підвищення максимальної концентрації та площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) після багаторазового щомісячного введення під час підтримуючої терапії. Секукінумаб абсорбується із середнім показником абсолютної біодоступності 73%. Розподіл Середній об'єм розподілу у термінальній фазі (Vz) після одноразового внутрішньовенного введення варіював між 7,10 та 8,60 л у пацієнтів з бляшковим псоріазом, ймовірно, що секукінумаб обмежено розподіляється на периферії. Концентрації секукінумабу у міжклітинній рідині шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом варіювали від 28% до 39% від такої у сироватці крові на 1-2 тижні після одноразового підшкірного введення секукінумабу у дозі 300 мг. Виведення Середній системний кліренс (CL) у пацієнтів з бляшковим псоріазом становить 0,19 л/добу. Кліренс був дозо- та часзалежним, як і передбачалося для терапевтичного IgGl моноклонального антитіла, що взаємодіє з розчинною цитокінової мішенню, такою як ІЛ-17А. Середній період напіввиведення у пацієнтів із бляшковим псоріазом становив 27 днів. Період напіввиведення у окремих пацієнтів із псоріазом варіював від 17 до 41 дня. Лінійність/нелінійність Фармакокінетичні параметри при одноразовому та багаторазовому введенні секукінумабу у пацієнтів з бляшковим псоріазом були визначені в окремих дослідженнях з внутрішньовенним введенням доз, що варіювали від 1 x 0,3 мг/кг до 3х10 мг/кг та з підшкірним введенням доз, вар доза 300 мг. За всіх режимів дозування експозиція була пропорційна дозі. Фармакокінетичні параметри секукінумабу у пацієнтів з псоріатичним артритом, анкілозуючим артритом та бляшковим псоріазом однакові. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Пацієнти старше 65 років Грунтуючись на популяційному аналізі фармакокінетичних параметрів, кліренс у пацієнтів старше 65 років і пацієнтів молодше цієї вікової групи був подібним. Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок Доступні дані щодо фармакокінетики у пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок відсутні.ФармакодинамікаКонцентрація загального ІЛ-17А (вільного і пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А) підвищується внаслідок зниження кліренсу, пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А протягом 2-7 днів у пацієнтів, які отримують секукінумаб, вказуючи на те, що секукінумаб , що грає ключову роль у патогенезі бляшкового псоріазу У дослідженні з секукінумабом інфільтрація епідермальними нейтрофілами та різними нейтрофілзв'язаними маркерами, які підвищені у пошкодженій шкірі у пацієнтів з бляшковим псоріазом, були значно знижені після одного-двох тижнів лікування. На тлі терапії секукінумабом у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом протягом 1-2 тижнів відзначалося зниження концентрації С-реактивного білка, що є маркером запалення.Показання до застосуванняЛікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія. Лікування активного псоріатичного артриту в режимі монотерапії або комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами. Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на стандартну терапію.Протипоказання до застосуванняТяжкі реакції гіперчутливості до секукінумабу або до інших допоміжних компонентів препарату. Клінічно значущі інфекції на стадії загострення (наприклад, активний туберкульоз). Вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки. Вагітність та період грудного вигодовування. З обережністю Слід бути обережними при призначенні препарату Козентикс пацієнтам з хронічними інфекціями або з анамнестичними вказівками на них через підвищений ризик розвитку інфекції, а також пацієнтам з активною стадією хвороби Крона. Оскільки знімний ковпачок попередньо заповненого шприца з пристроєм для пасивного захисту голки/попередньо заповненого шприца в автоінжекторі містить похідні натурального каучукового латексу, необхідно бути обережним при застосуванні препарату Козентикс у пацієнтів з індивідуальною непереносимістю латексу. Пацієнти, які отримують препарат Козентикс, можуть бути вакциновані інактивованими або вбитими вакцинами, введення живих вакцин не повинно проводитися. Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Вагітність та лактаціяДослідження у лабораторних тварин не показали прямого чи непрямого негативного впливу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Оскільки відсутні адекватні дані щодо застосування препарату Козентикс у вагітних жінок, його застосування у цій категорії пацієнтів не рекомендовано. Невідомо, чи проникає секукінумаб у грудне молоко у людини. Оскільки імуноглобуліни екскретуються із грудним молоком людини, не рекомендується застосовувати препарат Козентикс у період грудного вигодовування. Даних щодо впливу препарату Козентикс на фертильність чоловіків та жінок немає. У дослідженнях препарату Козентикс у тварин зниження фертильності не було відзначено.Побічна діяНайпоширенішими небажаними явищами (НЯ) на фоні застосування препарату Козентикс були інфекції верхніх дихальних шляхів (найчастіше назофарингіт, риніт). Більшість із них були слабо або помірно виражені. НЯ перераховані відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA. У межах кожного системно-органного класу НЯ розподілено за частотою виникнення у порядку зменшення їх важливості. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – назофарингіт, інфекція верхніх відділів дихальних шляхів; часто – риніт, фарингіт, герпетична інфекція слизової оболонки порожнини рота; нечасто – синусит, тонзиліт, кандидозна інфекція порожнини рота, грибкове ураження шкіри, запалення зовнішнього вуха. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія. Порушення з боку органів зору: нечасто – кон'юнктивіт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – ринорея. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – кропив'янка; рідко – анафілактичні реакції. Імуногенність За даними клінічних досліджень препарату Козентикс Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат Козентикс не можна призначати разом із живими вакцинами. Даних щодо взаємодії препарату Козентикс з іншими лікарськими засобами у людини немає. Немає прямих даних, що свідчать про участь ІЛ-17А в експресії ізоферментів системи цитохрому CYP450. Підвищена концентрація цитокінів за умов хронічного запального процесу пригнічує утворення деяких ізоферментів системи цитохрому. Таким чином, протизапальна терапія, в т. ч. секукінумабом, інгібітором ІЛ-17А, може призвести до нормалізації активності ізоферментів цитохрому CYP450, що супроводжується зменшенням експозиції одночасно застосовуваних препаратів, метаболізм яких здійснюється за участю зазначених ізоферментів. Т. о. не може бути виключено клінічно значущий вплив на препарати,є субстратами ізоферментів системи цитохрому з вузьким терапевтичним індексом, доза яких підбирається індивідуально (наприклад, варфарин). Слід розглянути можливість проведення терапевтичного контролю при початку терапії секукінумабом у пацієнтів, які отримують лікування препаратами вищезгаданих груп. При призначенні препарату Козентикс одночасно з метотрексатом та/або глюкокортикостероїдами у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом лікарських взаємодій виявлено не було. Препарат Козентикс не повинен змішуватись з будь-якими лікарськими препаратами.Спосіб застосування та дозиПрепарат Козентикс вводиться шляхом підшкірної ін'єкції. По можливості слід уникати місця для ін'єкції ділянки шкіри, уражені псоріазом. Лікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія: рекомендована доза становить 300 мг як початкова доза на 0, 1, 2 та 3 тижні шляхом підшкірної ін'єкції, яка в подальшому вводиться щомісяця як підтримуюча доза. з 4-го тижня. Кожна доза 300 мг вводиться як двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного псоріатичного артриту в режимі монотерапії або в комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами: рекомендована доза становить 150 мг як початкова доза на 0, 1, 2 і 3 тижні після підведення. щомісяця як підтримуюча доза, починаючи з 4-го тижня. Для пацієнтів з неадекватною відповіддю на терапію анти-ФНПα (фактор некрозу пухлини α) препаратами або для пацієнтів з псоріазом середнього та тяжкого ступеня тяжкості рекомендована доза становить 300 мг як початкова доза на 0, 1, 2 та 3 тижні шляхом підшкірної ін'єкції. в подальшому вводиться щомісяця як підтримуюча доза, починаючи з 4-го тижня. Кожна доза 300 мг вводиться як двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів, при недостатній відповіді на стандартну терапію: рекомендована доза становить 150 мг як початкова доза на 0, 1, 2 і 3 тижні шляхом підшкірної ін'єкції, яка в подальшому вводиться щомісяця як підтримуюча доза. -й тижня. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок Відсутні дані щодо застосування препарату Козентикс у цієї групи пацієнтів. Пацієнти молодші 18 років Ефективність та безпека препарату у дітей до 18 років не встановлена. Пацієнти старше 65 років Корекція дози не потрібна. Інструкції щодо приготування розчину препарату Козентикс Доведіть флакон із препаратом Козентикс, ліофілізат для приготування розчину для ін'єкцій, 150 мг, та стерильну воду для ін'єкцій до кімнатної температури. Наберіть трохи більше 1,0 мл стерильної води для ін'єкцій в одноразовий шприц з градуюванням 1 мл та вирівняйте на позначці 1,0 мл. Зніміть пластиковий ковпачок із флакона. Вставте голку шприца у флакон, що містить ліофілізат препарату Козентикс, через центр гумової пробки та відновіть ліофілізат повільним введенням 1,0 мл стерильної води для ін'єкцій у флакон. Струмінь стерильної води для ін'єкцій повинен бути спрямований на ліофілізат. Нахиліть флакон під кутом близько 45° і, утримуючи кінчиками пальців, акуратно обертайте приблизно протягом 1 хвилини. Не струшуйте та не перевертайте флакон. Залиште флакон стояти при кімнатній температурі не менше ніж на 10 хвилин для досягнення повного розчинення. Може спостерігатися спінювання розчину. Нахиліть флакон під кутом близько 45° і, утримуючи кінчиками пальців, акуратно обертайте приблизно протягом 1 хвилини. Не струшуйте та не перевертайте флакон. Залиште флакон у вертикальному положенні при кімнатній температурі приблизно на 5 хвилин. Отриманий розчин повинен бути прозорим або опалесцентним. Його колір може варіювати від безбарвного до світло-жовтого. Не використовуйте препарат, якщо ліофілізат повністю не розчиняється, або якщо рідина містить легко помітні частинки, а також якщо вона каламутна або коричневого кольору. Підготуйте необхідну кількість флаконів (1 флакон для дози 150 мг, 2 флакони для дози 300 мг). Після приготування розчин для підшкірних ін'єкцій може бути введений негайно або може зберігатися при температурі від 2°С до 8°С не більше 24 годин. Не заморожувати. Після зберігання при температурі від 2 до 8°С розчин перед введенням слід витримати при кімнатній температурі близько 20 хвилин. Розчин повинен бути використаний протягом 1 години після вилучення з умов зберігання при температурі від 2°С до 8°С. Інструкція щодо введення розчину препарату Козентикс Нахиліть флакон під кутом приблизно 45 ° і помістіть кінчик голки на дно флакона з розчином при наборі в шприц. Не перевертайте флакон. Обережно відберіть трохи більше 1,0 мл розчину для підшкірного введення з флакона в одноразовий шприц з градуюванням 1 мл і голкою відповідного розміру (наприклад, «21G х 2»). Дана голка буде використана тільки для забору препарату Козентікс в одноразовий шприц. Підготуйте потрібну кількість шприців (1 шприц для дози 150 мг, 2 шприца для дози 300 мг). Утримуючи шприц голкою вгору, злегка постукайте шприцем для переміщення бульбашок повітря догори. Замініть голку, використану для забору препарату, на іншу розміром «27 G х /г». Замініть голку, використану для забору препарату, на іншу розміром «27 G х /г». Замініть голку, використану для забору препарату, на іншу розміром «27G х ». Видаліть бульбашки повітря та просуньте поршень до позначки 1,0 мл. Продезінфікуйте місце ін'єкції спиртовим тампоном. Введіть розчин препарату Козентикс підшкірно у передньобокову поверхню стегна або нижню частину живота (за винятком п'ятисантиметрової області навколо пупка) або зовнішню поверхню плеча. Місця ін'єкції слід кожного разу міняти. Не слід вводити в область пошкодженої шкіри (стоншення, почервоніння, подразнення, ущільнення, лущення). Уникайте введення в місця з наявністю шрамів та розтяжок. Розчин, що залишився у флаконі не повинен використовуватися і повинен бути утилізований. Флакони призначені лише для одноразового використання. Утилізуйте використаний шприц у контейнер для гострих предметів (контейнер, що закривається, стійкий до проколів). З метою Вашої безпеки та здоров'я інших, голки та використані шприци в жодному разі не повинні використовуватися повторно.ПередозуванняУ ході клінічних досліджень препарату Козентикс повідомлень про випадки передозування не було. У ході клінічних досліджень дози до 30 мг/кг (тобто приблизно 2000-3000 мг) вводилися внутрішньовенно без розвитку дозолімітуючої токсичності. У разі передозування рекомендується спостереження за пацієнтами для виявлення ознак та симптомів НЯ. За необхідності слід негайно провести симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнфекції Препарат Козентикс може збільшувати ризик розвитку інфекцій. У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які отримували препарат Козентикс, спостерігалися випадки розвитку інфекції, більшість яких були легким або середнім ступенем тяжкості. Слід бути обережними при вирішенні питання про застосування препарату Козентикс у пацієнтів з хронічними інфекціями або з наявністю в анамнезі рецидивуючої інфекції. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів, що передбачають розвиток інфекції. У разі розвитку тяжкої інфекції пацієнт повинен перебувати під наглядом, препарат Козентикс не повинен вводитись до вирішення інфекції. У клінічних дослідженнях не повідомлялося про підвищену сприйнятливість до туберкульозу, проте препарат Козентикс не слід призначати пацієнтам з активною формою туберкульозу. До початку лікування препаратом Козентикс має бути прийняте рішення щодо проведення протитуберкульозної терапії у пацієнтів з латентними формами туберкульозу. Хвороба Крона Слід бути обережним при призначенні препарату Козентикс пацієнтам із загостренням хвороби Крона, оскільки в клінічних дослідженнях спостерігалося посилення перебігу хвороби Крона, в деяких випадках тяжке. Пацієнти із загостренням хвороби Крона на фоні лікування препаратом Козентікс повинні ретельно спостерігатися. Реакції гіперчутливості При виникненні анафілактичних або інших серйозних алергічних реакцій застосування препарату Козентикс слід негайно припинити, необхідно негайно розпочати відповідну симптоматичну терапію. Пацієнти з гіперчутливістю до латексу Знімний ковпачок попередньо заповненого шприца з пристроєм для пасивного захисту голки/попередньо заповненого шприца автоінжектор містить похідні натурального каучукового латексу. Хоча натуральний каучуковий латекс не виявляється в ковпачку, безпека застосування препарату Козентікс у попередньо заповненому шприці з пристроєм для пасивного захисту голки/попередньо заповненому шприці в автоінжекторі у пацієнтів з гіперчутливістю до латексу не вивчалася. Вакцинація Вакцинація живими вакцинами не повинна проводитися на фоні лікування препаратом Козентикс. Пацієнти, які отримують Козентикс, можуть бути вакциновані інактивованими або вбитими вакцинами. Після вакцинації інактивованою менінгококовою та грипозною вакциною, у пацієнтів, які отримували препарат Козентикс, відзначалася адекватна імунна відповідь у вигляді щонайменше чотириразового підвищення титру антитіл до менінгококової та грипозної вакцини. Ці дані свідчать про те, що препарат Козентикс не пригнічує розвиток імунної відповіді на введення менінгококової та грипозної вакцини. Вплив на фертильність Жінкам із збереженим дітородним потенціалом слід використовувати надійні методи контрацепції під час лікування препаратом та як мінімум протягом 20 тижнів після припинення терапії. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами Відсутні дані щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
76 106,00 грн
314,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПо 1 мл у скляний шприц із закріпленою голкою із захисним ковпачком (попередньо заповнений шприц). По 1 або 2 попередньо заповнених шприца з пристроєм для пасивного захисту голки в блістер, заклеєний етикеткою, разом з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку з контролем первинного розтину. По 1 або 2 попередньо заповнених шприца в автоінжекторах (ручках) з контролем первинного розтину, разом з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку з контролем первинного розтину. Діюча речовина: секукинумаб 150,00 мг; допоміжні речовини: трегалози дигідрат 75,67 мг, гістидин/гістидину гідрохлориду моногідрат 3,103 мг, метіонін 0,746 мг, полісорбат-80 0,200 мг, вода для ін'єкцій 1069 мг.Опис лікарської формиВід безбарвного до світло-жовтого кольору прозорий або опалесцентний розчин.ФармакокінетикаВсмоктування Після одноразового підшкірного (п/к) введення в дозі 150 мг або 300 мг при бляшковому псоріазі максимальна концентрація секукінумабу в сироватці становила відповідно 13,7±4,8 мкг/мл або 27,3±9,5 мкг/мл в інтервалі між 5 та 6 днем після введення. Після початкового щотижневого введення протягом першого місяця максимальна концентрація досягалася між 31 та 34 днем. Максимальна концентрація в рівноважному стані (Cmax,ss) після підшкірного введення 150 мг або 300 мг склала 27,6 мкг/мл і 55,2 мкг/мл відповідно. рівноважна концентрація досягається після 20 тижнів при щомісячному режимі введення. У порівнянні з експозицією після одноразової дози відмічено дворазове підвищення максимальної концентрації та площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) після багаторазового щомісячного введення під час підтримуючої терапії. Секукінумаб всмоктується із середнім показником абсолютної біодоступності 73%. Розподіл Середній обсяг розподілу в термінальній фазі (Vz) після одноразового внутрішньовенного введення варіював між 7,10 та 8,60 л у пацієнтів з бляшковим псоріазом, що дозволяє припустити, що секукінумаб обмежено розподіляється на периферії. Концентрації секукінумабу в міжклітинній рідині шкіри у пацієнтів з бляшковим псоріазом варіювали від 28% до 39% від такої у сироватці крові на 1-2 тижні після одноразового підшкірного введення в дозі 300 мг. Середній системний кліренс (CL) у пацієнтів з бляшковим псоріазом становив 0,19л/добу. Кліренс був дозо- та час-залежним, як і передбачалося для терапевтичного IgGl моноклонального антитіла, що взаємодіє з розчинною цитокінової мішенню, такою як ІЛ-17А. Середній період напіввиведення у пацієнтів із бляшковим псоріазом становив 27 днів. Розрахунковий період напіввиведення у окремих пацієнтів із псоріазом варіював від 17 до 41 дня. Лінійність/нелінійність Фармакокінетичні параметри при одноразовому та багаторазовому введенні секукінумабу у пацієнтів з бляшковим псоріазом були визначені в кількох дослідженнях з внутрішньовенним введенням у дозах від 1×0,3 мг/кг до 3×10 мг/кг та з п/к введенням у дозах мг до багаторазової дози 300 мг. За всіх режимів дозування експозиція була пропорційна дозі. Фармакокінетичні параметри секукінумабу у пацієнтів з псоріатичним артритом, анкілозуючим спондилітом та бляшковим псоріазом однакові. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Пацієнти старше 65 років За даними популяційного фармакокінетичного аналізу кліренс у пацієнтів старше 65 років і пацієнтів молодше цієї вікової групи був подібним. Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок.ФармакодинамікаКонцентрація загального ІЛ-17А (вільного і пов'язаного з секукінумабом) у сироватці крові збільшується в межах 2-7 днів внаслідок уповільнення кліренсу, пов'язаного з секукінумабом ІЛ-17А, свідчуючи, що секукінумаб селективно зв'язується з вільним ІЛ-17А, який патогенезі бляшкового псоріазу. У дослідженні у пацієнтів з бляшковим псоріазом після одного-двох тижнів лікування секукінумабом значно знижувалися інфільтрація епідермісу нейтрофілами та кількість різних асоційованих з ними маркерів, яка часто підвищена в уражених ділянках шкіри у даних пацієнтів. На тлі терапії секукінумабом у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом протягом 1-2 тижнів відзначалося зниження концентрації С-реактивного білка, що є маркером запалення.Показання до застосуванняЛікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія; Лікування активного псоріатичного артриту в монотерапії або комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами; Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на стандартну терапію.Протипоказання до застосуванняТяжкі реакції гіперчутливості до секукінумабу або до інших допоміжних речовин препарату. Клінічно значущі інфекції на стадії загострення (наприклад, активний туберкульоз) . Вік до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки. Вагітність та період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяВагітність. Резюме ризиків. Немає достатніх даних щодо застосування препарату у вагітних жінок. Дослідження у тварин не показали прямого або непрямого негативного впливу секукінумабу на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Оскільки результати досліджень у тварин не завжди дозволяють припустити відповідь людини, препарат протипоказаний до застосування під час вагітності. Дані досліджень у тварин. У дослідженні ембріофетального розвитку при застосуванні секукінумабу у яванських макак під час органогенезу та на пізніх стадіях гестації не виявлено явищ материнської токсичності, ембріотоксичності чи тератогенних властивостей. Грудне годування . Невідомо, чи проникає секукінумаб у грудне молоко у людини. Оскільки імуноглобуліни проникають у грудне молоко людини, не рекомендується застосовувати препарат Козентикс у період грудного вигодовування. Вплив на фертильність. Дані про вплив секукінумабу на чоловічу та жіночу фертильність відсутні. У дослідженнях у тварин не відзначено прямого чи непрямого негативного впливу секукінумабу на фертильність.Побічна діяУ клінічних дослідженнях секукінумаб отримували більше 11900 пацієнтів за різними показаннями, при цьому 7100 пацієнт отримував препарат протягом мінімум 1 року. Найпоширенішими небажаними лікарськими реакціями (НЛР) на фоні застосування препарату Козентикс були інфекції верхніх дихальних шляхів (найчастіше назофарингіт, риніт). Більшість із них були легким або середнім ступенем тяжкості. У клінічних дослідженнях припинення терапії препаратом у зв'язку з розвитком НЛР знадобилося близько 1,2% пацієнтів, які отримували секукінумаб, і близько 1,2% пацієнтів, які отримували плацебо. НЛР, виявлені у клінічних дослідженнях у пацієнтів з псоріазом, перераховані нижче відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA. У межах кожного системно-органного класу НРЛ розподілено за частотою виникнення у порядку зменшення їх важливості. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів (у тому числі: дуже часто – назофарингіт, часто – інфекція верхніх відділів дихальних шляхів, риніт, фарингіт, нечасто – синусит, тонзиліт); часто – герпетична інфекція слизової оболонки порожнини рота; нечасто – кандидозна інфекція порожнини рота, грибкове ураження шкіри стоп, зовнішній отит; частота невідома - кандидозна інфекція шкіри та слизових оболонок. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія. Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактичні реакції. Порушення органу зору: нечасто - кон'юнктивіт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – ринорея. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – кропив'янка. Інфекції У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з бляшковим псоріазом відзначено розвиток інфекційних захворювань у 28,7% та 18,9% пацієнтів, які отримували секукінумаб та плацебо відповідно. Більшість випадків були легким або середнім ступенем тяжкості. Серйозні інфекційні захворювання відзначені у 0,14% пацієнтів, які отримували секукінумаб, і 0,3%, пацієнтів, які отримували плацебо. При довгостроковій терапії препаратом у клінічних дослідженнях (до 52 тижнів терапії у більшості пацієнтів) інфекції відзначено у 47,5% пацієнтів, які отримували секукінумаб, при цьому серйозні інфекції зареєстровані у 1,2% пацієнтів. Частота інфекційних захворювань була схожою у клінічних дослідженнях у пацієнтів з псоріазом, псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом. Реакції гіперчутливості У клінічних дослідженнях зареєстровані випадки кропив'янки та у дуже рідкісних випадках – анафілактичних реакцій на введення препарату. Імуногенність За даними клінічних досліджень препарату Козентикс Профіль безпеки секукінумабу у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом відповідав профілю безпеки у пацієнтів з псоріазом за даними клінічних досліджень. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат Козентикс не можна застосовувати одночасно з живими вакцинами. У клінічних дослідженнях у пацієнтів з псоріазом не відмічено лікарської взаємодії між секукінумабом та мідазоламом (субстратом ізоферменту CYP ЗА4). Немає прямих даних, що свідчать про участь ІЛ-17А в експресії ізоферментів системи цитохрому CYP450. Підвищена концентрація цитокінів за умов хронічного запального процесу пригнічує утворення деяких ізоферментів системи цитохрому. Отже, протизапальна терапія, зокрема. секукінумабом, інгібітором ІЛ-17А, може призвести до нормалізації активності ізоферментів цитохрому CYP450, що супроводжується зменшенням експозиції одночасно застосовуваних препаратів, метаболізм яких здійснюється за участю зазначених ізоферментів. Таким чином,не можна виключити клінічно значущого впливу на препарати – субстрати ізоферментів системи цитохрому з вузьким терапевтичним індексом, доза яких підбирається індивідуально (наприклад, варфарин). Слід розглянути можливість терапевтичного контролю при початку терапії секукінумабом у пацієнтів, які отримують лікування препаратами вищезгаданих груп. Не виявлено лікарської взаємодії секукінумабу з метотрексатом та/або глюкокортикостероїдами при їх одночасному застосуванні у пацієнтів з псоріатичним артритом та анкілозуючим спондилітом.Спосіб застосування та дозиПрепарат Козентикс вводять шляхом підшкірної ін'єкції. По можливості слід уникати ін'єкції уражених ділянок шкіри при бляшковому псоріазі. Лікування псоріазу середньотяжкого та тяжкого ступеня у дорослих пацієнтів, яким показана системна терапія або фототерапія: рекомендована доза становить 300 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні з наступним щомісячним введенням як підтримуюча доза. починаючи з чотирьох тижнів. Кожну дозу 300 мг вводять у вигляді двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного псоріатичного артриту в монотерапії або в комбінації з метотрексатом у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на попередню терапію базисними препаратами: рекомендована доза становить 150 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні введенням як підтримуюча доза, починаючи з 4 тижня. Залежно від клінічної відповіді дозу препарату можна збільшити до 300 мг. Для пацієнтів з неадекватною відповіддю на терапію препаратами інгібіторами ФНОа або для пацієнтів з супутнім псоріазом середнього та тяжкого ступеня тяжкості рекомендована доза становить 300 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні. якість підтримуючої дози, починаючи з 4 тижнів. Кожну дозу 300 мг вводять у вигляді двох окремих підшкірних ін'єкцій по 150 мг. Лікування активного анкілозуючого спондиліту у дорослих пацієнтів при недостатній відповіді на стандартну терапію: рекомендована доза становить 150 мг у вигляді п/к ін'єкції як початкова доза на 0, 1, 2, 3 тижні з наступним щомісячним введенням як підтримуюча доза, тижня.ПередозуванняУ ході клінічних досліджень препарату Козентикс повідомлень про випадки передозування не було. У ході клінічних досліджень внутрішньовенне введення дози до 30 мг/кг (тобто приблизно 2000-3000 мг) не супроводжувалося розвитком дозолімітуючої токсичності. У разі передозування рекомендується спостереження пацієнта для виявлення ознак та симптомів небажаних реакцій. За необхідності слід негайно провести симптоматичне лікування.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
532,00 грн
320,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка(на 100 г): Активні компоненти: Crataegus Ø 70 г, Spigelia anthelmia D2 1 г, Kalium carbonicum D3 1 г. Допоміжні речовини: етиловий спирт (етанол) 96 % (об.), вода очищена. Вміст етанолу у препараті близько 45% (за обсягом).Опис лікарської формиПрозора рідина темно-коричневого кольору з ароматним запахом; допускається випадання незначного осаду.Фармакотерапевтична групаБагатокомпонентний гомеопатичний препарат, дія якого зумовлена компонентами, що входять до його складу.Показання до застосуванняІшемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної стенокардії. Вказівка: При болях у ділянці грудей, що віддають в руку, епігастральну ділянку або в шию, при задусі, а також у тому випадку, якщо скарги супроводжуються станами тривоги, блювотою або нападами потовиділення, та покращення не настає протягом півгодини, необхідно викликати невідкладну допомогу .Протипоказання до застосуванняОскільки не існує достатньо підтверджених даних щодо застосування у педіатрії, не слід застосовувати для дітей віком до 12 років. Застосування лікарського засобу при серцевій недостатності можливе лише після консультації з лікарем. З обережністю: захворювання печінки, алкоголізм, черепно-мозкова травма та захворювання головного мозку.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю клінічних даних застосування при вагітності та в період лактації не рекомендується.Побічна діяМожливі алергічні реакції. В окремих випадках можуть спостерігатися тимчасове почервоніння шкіри обличчя, тахікардія та збільшення частоти пульсу, набряк, а також запаморочення та легкі болючі відчуття в області шлунка.Взаємодія з лікарськими засобамиПризначення комплексних гомеопатичних препаратів не виключає використання інших лікарських засобів, які застосовуються при цьому захворюванні.Спосіб застосування та дозиПо 10-20 крапель, розчинивши в 100 мл води, 3 десь у день. Корекцію дози проводить лікар. Курс лікування 2-3 тижні. При недостатній ефективності препарату слід звернутися до лікаря. Гомеопатичні препарати не повинні застосовуватись протягом тривалого часу без консультації з лікарем.ПередозуванняВипадки передозування досі не були зареєстровані.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри прийомі гомеопатичних лікарських засобів окремих випадках можуть тимчасово загострюватися наявні симптоми (первинне погіршення). У цьому випадку слід перервати прийом препарату і звернутися до лікаря. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 2-3 тижнів, а також появі побічних ефектів слід звернутися до лікаря. Максимальна разова доза препарату (20 крапель) містить близько 0,24 г абсолютного етилового спирту (етанолу). Максимальна добова доза препарату (60 крапель) містить близько 0,72 г абсолютного етилового спирту (етанолу). Флакон слід закривати відразу після прийому препарату.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища та коріння родіоли чотиричленної (чотирьохнадрізної). Фіточай 20 пакетиків. Інструкція1 фільтр-пакет залити 1 склянкою окропу, наполягати 10-15 хвилин.
Склад, форма випуску та упаковкаХімічний склад червоної щітки: антраглікозиди, ефірна олія, органічні кислоти, цукру, білки, жири, білки, воски, стерини, феноли, третинні спирти, глікозиди, дубильні речовини, флавоноїди, марганець, хром, цинк, кобальт, мідь, нікель, , молібден. У підземних органах червоної щітки містяться фенольні глікозиди тирозол та салідрозид (родіолозід) та до 4% дубильних речовин пирогалловой групи.ХарактеристикаЧервона щітка (кореневища з корінням) – біологічно активна добавка до їжі "Спадщина природи".Дія на організмОдна з основних діючих речовин – глікозид салідрозид сприяє прояву онкопротекторних, протизапальних, протиінфекційних та адаптогенних властивостей рослини, усуваючи ендокринні порушення при гінекологічних захворюваннях, патології щитовидної залози, надниркових залоз. Антоціани викликають профілактичний та лікувальний ефект при захворюваннях бактеріальної, вірусної, грибкової етіології. Багатокомпонентний хімічний склад червоної щітки (глікозид салідрозид, антоціани, дубильні речовини та ін) обумовлює багатофункціональність дії. Одна з основних діючих речовин червоної щітки – глікозид салідрозид сприяє прояву онкопротекторних, протизапальних, протиінфекційних та адаптогенних властивостей рослини, усуваючи ендокринні порушення при гінекологічних захворюваннях, патології щитовидної залози, надниркових залоз.Антоціани викликають профілактичний та лікувальний ефект при захворюваннях бактеріальної, вірусної, грибкової етіології.Показання до застосуванняПопулярна в народній медицині при жіночих захворюваннях різного характеру, при аденомі простати у чоловіків, а також при ендокринних порушеннях та захворюваннях щитовидної залози. Червона щітка має адаптогенну, протизапальну, тонізуючу, кровоспинну дію. Червона щітка підвищує розумову і фізичну працездатність, стійкість до інфекційних захворювань (має імуномодулюючу дію).РекомендуєтьсяПеред застосуванням потрібна консультація лікаря (фахівця).Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКонц. екстракт коріння родіоли чотиричленної (червоної щітки); антиокислювач: лимонна, аскорбінова кислота, консервант: бензоат натрію. ФармакодинамікаПротизапальна, антибактеріальна, імуностимулююча, нормалізує обмін речовин.
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища з корінням червоної щітки (родіола чотиричленна). Форма випуску: подрібнена суміш рослинної сировини, по 25 г у картонній коробці. У фільтр - пакети для разової заварки по 2,0 г, упаковані в картонну коробку по 20 шт.Характеристика«Червона щітка – Біокор» – чайний трав'яний напій на основі кореневищ червоної щітки. Сприяє покращенню функціонального стану жіночої статевої сфери, нормалізації гормонального балансу та збереженню репродуктивного здоров'я. Завдяки вмісту фітогормонів червона щітка нормалізує гормональний баланс. Червона щітка сприяє зміцненню імунітету та підвищує загальні захисні сили організму.Властивості компонентівКлітковина, що міститься в ній, стимулює роботу ШКТ і перешкоджає формуванню жирових клітин. Висівки пшеничні. Висівки сприяють очищенню організму від токсинів та шлаків, нормалізують роботу кишечника. Лецитин. Лецитин є діючою речовиною про гепатопротекторів, покликаних попереджати захворювання печінки.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю. Перед застосуванням БАД рекомендується проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дози2 фільтр-пакети (4,0 г) або 1 столову ложку суміші залити 1 склянкою (200 мл) окропу, накрити кришкою і наполягати 45 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 50-100 мл 3 рази на день під час їжі як біологічно активну добавку до їжі – додаткового джерела дубильних речовин (таніна) та флавоноїдів. Вживання 1,5 склянки чаю (300 мл) забезпечує адекватний рівень споживання дубильних речовин (таніна) не менше ніж на 30% (не менше 100 мг), флавоноїдів (рутина) не менше ніж на 15% (не менше 5 мг). Тривалість прийому – 1 місяць.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища з корінням копієчника забутого.ХарактеристикаКолекція «Реліктові трави Алтаю» - це рослини, зібрані у важкодоступних місцях субальпійського пояса Алтаю та перевірені багатовіковою історією. Найцінніше з глибини століть - це рецепти наших предків, які знають і вміють застосовувати цілющі трави для збереження здоров'я. Копієчник забутий (Hedysarum neglectum) - реліктова рослина, що є ендеміком Алтаю, росте високо в горах, поблизу вічних льодовиків. З давніх-давен місцеві жителі знали його як червоний корінь і застосовували для пробудження чоловічої сили та боротьби з чоловічими недугами. Багатство складу та властивостей цієї рослини дозволяє і сьогодні успішно використовувати його для зміцнення чоловічого здоров'я, підтримки функцій передміхурової залози. Червоний корінь Евалар сприяє покращенню функціонального стану сечостатевої системи чоловіків.Інструкція1 столову ложку (2,0 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), наполягати 5-10 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 1 склянці щодня. Тривалість прийому – щонайменше 3 тижнів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКореневища з корінням копієчника забутого.ХарактеристикаКолекція «Реліктові трави Алтаю» - це рослини, зібрані у важкодоступних місцях субальпійського пояса Алтаю та перевірені багатовіковою історією. Найцінніше з глибини століть - це рецепти наших предків, які знають і вміють застосовувати цілющі трави для збереження здоров'я. Копієчник забутий (Hedysarum neglectum) - реліктова рослина, що є ендеміком Алтаю, росте високо в горах, поблизу вічних льодовиків. З давніх-давен місцеві жителі знали його як червоний корінь і застосовували для пробудження чоловічої сили та боротьби з чоловічими недугами. Багатство складу та властивостей цієї рослини дозволяє і сьогодні успішно використовувати його для зміцнення чоловічого здоров'я, підтримки функцій передміхурової залози. Червоний корінь Евалар сприяє покращенню функціонального стану сечостатевої системи чоловіків.Інструкція1 столову ложку (2,0 г) залити 1 склянкою окропу (200 мл), наполягати 5-10 хвилин, процідити. Приймати дорослим по 1 склянці щодня. Тривалість прийому – щонайменше 3 тижнів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок коренів копієчника забутого, мікрокристалічна целюлоза (носій), альфа-токоферолу ацетат (вітамін Е), діоксид кремнію аморфний (агент антистежуючий), цинку окис, стеарат кальцію рослинного походження (агент антистежувальний).ХарактеристикаРосте високо в горах Алтаю, поблизу вічних льодовиків, червоний корінь – чудодійна рослина для чоловічої сили порятунку від чоловічої слабкості. Червоний корінь набирає сили протягом десяти років в унікальному кліматі Гірського Алтаю. Компанія «Евалар» ось уже понад 15 років, використовуючи добірну сировину та застосовуючи передові фармацевтичні технології, випускає «Червоний корінь», в якому втілені вікові рецепти приготування та збережена вся його легендарна сила. Червоний корінь — природний стимулятор, здатний підтримувати статеву активність. З пігулками «Червоний корінь» чоловіки знаходять впевненість у власних силах. Червоний корінь не є ліками та не має побічних дій.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Спосіб застосування та дозиДорослим по 2 таблетки 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому – 1 місяць. Через 10 днів прийом можна повторити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаГель для вагінального застосування - 1 аплікатор: активна речовина: прогестерон – 90 мг; допоміжні речовини: гліцерол - 145,1 мг, парафін рідкий - 47,25 мг, пальмової олії гідрогенізованої гліцериди - 11,25 мг, карбомер 974Р - 11,25 мг, сорбінова кислота - 0,9 мг, полікарбофіл - 22, , натрію гідроксид - qs, вода - qs Вагінальний гель, 8%. По 1,125 г гелю в поліпропіленових аплікаторах білого кольору з ковпачком, що відламується. По одному аплікатору в пакетах з фольги, що ламінує. По 6 або 15 пакетів поміщені в картонну пачку.Опис лікарської формиОднорідний гель білого або майже білого кольору із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаПрогестаген.ФармакокінетикаВсмоктування. При застосуванні вагінального гелю в дозі, що містить 90 мг прогестерону, Tmax препарату в крові (11 нг/мл) становить близько 6 год. T1/2 – 34-48 год. Метаболізм. Прогестерон метаболізується переважно у печінці. Піхвове застосування значно знижує ефект першого проходження через печінку. Основний метаболіт – 3α,5β-прегнандіол – виділяється із сечею.ФармакодинамікаПрогестерон є гормон жовтого тіла. Викликає перехід слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається ФСГ, секреторну фазу. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб. Прогестерон пригнічує секрецію гіпоталамічних факторів вивільнення ФСГ та ЛГ, пригнічує утворення в гіпофізі гонадотропних гормонів та гальмує овуляцію. У препараті Крайнон прогестерон у вигляді вагінального гелю включений в полімерну систему доставки, яка зв'язується зі слизовою оболонкою піхви і гарантує постійне вивільнення препарату, принаймні, протягом 3 днів.Показання до застосуванняпідтримання лютеїнової фази у процесі застосування допоміжних методів репродукції; вторинна аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, що зумовлені дефіцитом прогестерону; замісна гормонотерапія у постменопаузі (у комбінації з естрогенними препаратами).Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до прогестерону або інших компонентів препарату; вагінальні кровотечі неясної етіології; гостра порфірія; злоякісні пухлини статевих органів або молочних залоз чи підозра на їх наявність; гострі тромбози або тромбофлебіти, тромброемболічні захворювання, гостре порушення мозкового кровообігу (зокрема в анамнезі); неповний аборт; період грудного вигодовування. З обережністю: артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, серцево-судинна недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія, гіперліпопротеїнемія.Вагітність та лактаціяКрайнон може застосовуватися в І триместрі вагітності при недостатності функції жовтого тіла. Застосування препарату Крайнон у пізніший період вагітності не рекомендовано. Крайнон не можна застосовувати в період грудного вигодовування.Побічна діяГоловний біль, сонливість, біль у животі, болючість молочних залоз, міжменструальні кровотечі, подразнення слизової оболонки піхви та інші місцеві реакції помірної вираженості в області аплікації; можливі також реакції гіперчутливості, як правило, що виявляються у вигляді шкірного висипу.Взаємодія з лікарськими засобамиНемає даних про взаємодію препарату Крайнон з іншими препаратами. Застосування препарату разом із іншими інтравагінальними засобами не рекомендується.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. Підтримка лютеїнової фази у процесі застосування допоміжних методів репродукції. Починаючи з дня перенесення ембріона, гель у кількості 1125 г (90 мг прогестерону - 1 аплікатор) вводиться щодня інтравагінально. При настанні вагітності терапію продовжують до 12 тижнів або протягом 10-12 тижнів з моменту підтвердженої вагітності. Вторинна аменорея, дисфункціональні маткові кровотечі, що зумовлені дефіцитом прогестерону. 1,125 г (90 мг прогестерону) гелю вводять інтравагінально через день з 15-го по 25-й день циклу. При необхідності, доза може бути зменшена або збільшена. Замісна гормонотерапія у постменопаузі (у комбінації з естрогенними препаратами). 90 мг прогестерону (1 аплікатор) 2 рази на тиждень. Інформація для пацієнта при самостійному застосуванні Необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря при застосуванні препарату Крайнон®. Крайнон містить гормон жовтого тіла, ідентичний природному гормону прогестерону. Крайнон вводиться в піхву. З гігієнічних міркувань та для зручності застосування препарат Крайнон упакований в одноразовий аплікатор, який викидається після використання. До складу аплікатора входять повітряний контейнер, плоский кінець, верхній кінець, нижній кінець, кришка, що відламується. Слід виконувати аплікацію відповідно до цієї інструкції: Взяти аплікатор, щільно затиснувши його верхній кінець між великим та вказівним пальцями. Струсити аплікатор подібно до медичного термометра так, щоб гель перемістився в нижній кінець аплікатора. Тримати аплікатор за верхній плоский кінець повітряного контейнера, видалити з протилежного кінця кришку, що відламується, шляхом повороту. Не натискати на повітряний контейнер. Аплікатор може бути введений як у положенні сидячи, так і в положенні лежачи зі злегка зігнутими колінами. Обережно ввести нижній кінець аплікатора у піхву. Сильно здавити повітряний контейнер, щоб гель з аплікатора потрапив у піхву. Незважаючи на те, що деяка кількість гелю залишається в аплікаторі, пацієнтка отримує потрібну дозу повністю. Потім можна викинути аплікатор із залишком гелю у ньому. Крайнон покриває слизову оболонку піхви, забезпечуючи тривале вивільнення прогестерону.ПередозуванняПро випадки передозування препарату Крайнон не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікар повинен проявляти особливу увагу до можливої появи ранніх симптомів тромботичних порушень (тромбофлебіту, порушень мозкового кровообігу, емболії легеневої артерії та тромбозу сітківки ока). У разі виявлення симптому, що свідчить про ці порушення або навіть передбачає їх наявність, слід негайно відмінити прийом препарату. Пацієнти, які мають будь-які фактори ризику тромботичних порушень, повинні перебувати під ретельним наглядом. У процесі тривалого лікування потрібні регулярні гінекологічні огляди для того, щоб виключити можливість розвитку гіперплазії ендометрію. Фізикальне обстеження перед початком терапії має включати оцінку стану та розвитку молочних залоз і тазових органів, а також цервікальний мазок (тест Папаніколау). Для того, щоб запобігти можливості неповного аборту при застосуванні препарату Крайнон, слід визначати рівень ХГ або провести УЗД. Застосовувати з обережністю у разі порушення функції печінки. У випадках кровотечі прориву, як у всіх випадках нерегулярної піхвової кровотечі, слід виключити органічну патологію. У разі вагінальної кровотечі неясної етіології слід здійснити відповідне обстеження. Так як прогестагени мають здатність затримувати рідину в організмі, пацієнти із захворюваннями, такими як епілепсія, мігрень, бронхіальна астма, серцево-судинна недостатність, порушення функції нирок, повинні знаходитися під ретельним наглядом. Слід уважно спостерігати за пацієнтами, які мають в анамнезі депресію та перервати лікування, якщо депресія посилиться. У невеликої кількості пацієнтів,які отримують естроген-прогестагенну терапію, може спостерігатися зниження толерантності до глюкози. Механізм цього порушення не відомий. У зв'язку з цим, пацієнти, які страждають на цукровий діабет, у процесі лікування прогестероном повинні перебувати під ретельним наглядом. До складу препарату Крайнон входить сорбінова кислота, яка може викликати місцеву шкірну реакцію (контактний дерматит). Вплив препарату на здатність до керування автомобілем та управління іншими механізмами. Крайнон надає слабкий або помірний вплив на здатність до керування автомобілем та роботи з механізмами. Оскільки при застосуванні препарату Крайнон може з'явитися відчуття втоми або сонливість, потрібна обережність при керуванні автомашиною та іншими механізмами. Застосування алкоголю може посилити цей ефект.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом
768,00 грн
542,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 300 мг (що відповідає 25000 ОД Євр.Ф. ліпази, 18000 ОД Євр.Ф. амілази, 1000 ОД Євр.Ф. протеази.); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 75,00 мг, гіпромелози фталат – 112,68 мг, диметикон 1000 – 2,69 мг, цетиловий спирт – 2,37 мг, триетилцитрат – 6,26 мг; Тверда желатинова капсула: желатин – 95,08 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,46 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,08 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,19 мг , натрію лаурилсульфаг – 0,19 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №0, що складаються з оранжево-коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: панкреатин - 400 мг (що відповідає 40000 ОД Євр.Ф. ліпази, 25000 ОД Євр.Ф. амілази, 1600 ОД Євр.Ф. протеази); Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 100,00 мг, гіпромелози фталат – 150,24 мг, диметикон 1000 – 3,59 мг, цетиловий спирт – 3,16 мг, триетилцитрат – 8,34 мг; Тверда желатинова капсула: желатин - 116,92 мг, барвник заліза оксид червоний (Е 172) - 0,44 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) - 0,10 мг, барвник заліза оксид чорний (Е 172) - 0, 17 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,13 мг, натрію лаурилсульфат – 0,24 мг. По 20, 50 або 100 капсул у флакон з поліетилену високої щільності білого кольору з кришкою з поліпропілену, що накручується, з контролем першого розтину. На флакон наклеюють етикетку. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТверді желатинові капсули №00, що складаються з коричневої непрозорої кришечки та прозорого безбарвного корпусу. Вміст капсул – мінімікросфери світло-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаКоли міні-мікросфери досягають тонкої кишки, кишково-розчинна оболонка руйнується, відбувається вивільнення ферментів з ліполітичною, амілолітичною та протеолітичною активністю, які забезпечують розщеплення жирів, крохмалів та білків.ФармакодинамікаФерментний препарат, що покращує процеси травлення. Панкреатичні ферменти, що входять до складу препарату, полегшують розщеплення білків, жирів, вуглеводів, що призводить до повної їх абсорбції в тонкій кишці. Капсули, що містять міні-мікросфери, покриті кишково-розчинною оболонкою, швидко розчиняються у шлунку, вивільняючи сотні міні-мікросфер. Метою принципу багатоодиничної дози є перемішування міні-мікросфер з кишковим вмістом, і, зрештою, найкращий розподіл ферментів після їхнього вивільнення всередині кишкового вмісту.Показання до застосуванняКреон – ферментний препарат, що покращує процеси травлення. Креон використовується як замісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози, для симптоматичної терапії порушень процесів травлення в наступних випадках: стани після холецистектомії, часткова резекція шлунка, тотальна гастректомія, дуодено- і гастростаз, біліарна обструкція кишки, надлишковий бактеріальний ріст у тонкій кишці.Протипоказання до застосуванняКреон не слід приймати на ранніх стадіях гострого панкреатиту, а також при підвищеній чутливості до свинячого панкреатину або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяЗастосування креону можливе під контролем лікаря.Побічна діяПри застосуванні креону можливе виникнення побічних реакцій, таких як діарея, нудота, алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПовідомлень про взаємодію з іншими ЛЗ немає.Спосіб застосування та дозиКреон приймають внутрішньо. Доза препарату залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози та розраховується у перерахунку на фермент-ліпазу. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД ліпази/добу. При повній недостатності функції підшлункової залози – 400 000 ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза – 15 000-20 000 ОД/кг ваги. Дітям віком до 1.5 років призначають 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Капсули приймають під час їжі, ковтають повністю, запиваючи великою кількістю лужної рідини (вода, фруктові соки).ПередозуванняСимптоми: гіперурикурія, гіперурикемія. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів з муковісцидозом, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичайних симптомів або змін у черевній порожнині необхідне медичне обстеження для виключення фіброзної колонопатії, особливо у пацієнтів, які приймають препарат у дозі більше 10000 ліпазних одиниць/кг на добу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату Крсон® 10000 не впливає або незначно впливає на здатність керувати автомобілем та механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГранули кишковорозчинні – 100 мг: Активні речовини: панкреатин 60.12 мг, що відповідає вмісту: ліпази 5000 ОД, амілази 3600 ОД, протеази 200 ОД; Допоміжні речовини: макрогол 4000 – 15.03 мг, гіпромелози фталат – 22.58 мг, цетиловий спирт – 0.48 мг, триетилцитрат – 1.25 мг, диметикон 1000 – 0.54 мг. 20 г - флакони безбарвного скла (1) у комплекті з мірною ложечкою - пачки картонні.Опис лікарської формиГранули кишковорозчинні світло-коричневого кольору від сферичної до циліндричної форми.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не має тератогенної дії. Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках – діарея, запор, відчуття дискомфорту в ділянці шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках – шкірні прояви. З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах – підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбозу. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/сут. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активна речовина: Натрію кромоглікат – 20,0 мг; Допоміжні речовини: Гліцерол безводний – 18,0 мг; Макрогол 300 – 1,125 мг; Натрію гіалуронат – 0,9 мг; Динатрію едетату дигідрат (трилон Б) – 0,1 мг; Вода для ін'єкцій – до 1 мл. Краплі очні, 2%. По 0,4 мл у тюбик-крапельниці з поліетилену низької щільності або поліпропілену. По 5 або 10 тюбик-крапельниць у пакеті з фольгованої плівки. По 2 або 4 пакети з фольгованої плівки з 5 тюбик-крапельницями або по 1 або 2 пакети з фольгованої плівки з 10 тюбик-крапельницями разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.Опис лікарської формиПрозора або майже прозора, безбарвна або трохи забарвлена рідина.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб - стабілізатор мембран опасистих клітин.ФармакокінетикаАбсорбція через слизову оболонку ока незначна. Системна біодоступність – менше 0,03%. Період напіввиведення – 5-10 хвилин. Зв'язок із білками плазми – 65%. Не метаболізується, виводиться нирками та через кишечник у незміненому вигляді (приблизно у рівних кількостях протягом 24 годин після застосування).ФармакодинамікаПротиалергічний засіб, що запобігає дегрануляції опасистих клітин та вивільнення з них медіаторів алергічних реакцій - гістаміну та лейкотрієнів (особливо SRS-A). Механізм дії, ймовірно, заснований на стабілізації мембран опасистих клітин та блокуванні кальцієвих каналів, що викликає гальмування вивільнення медіаторів. Кромогліцієва кислота блокує як ранні, так і пізні алергічні реакції. Препарат не має антигістамінної та судинозвужувальної дії.ІнструкціяПеред застосуванням препарату необхідно ретельно вимити руки. Якщо крапля не потрапила до кон'юнктивального мішка, слід повторити закапування. Після закапування заплющити очі, не моргати і не відкривати їх близько 2 хвилин для кращого контакту слизової оболонки ока з препаратом. Порядок роботи з тюбик-крапельницею: Відкрити пакет, відокремити одну тюбик-крапельницю, решту помістити назад у пакет. Розкрити тюбик-крапельницю (переконавшись, що розчин знаходиться в нижній частині тюбик-крапельниці, обертаючими рухами повернути та відокремити клапан). Закапати необхідну кількість препарату у вічі. Доза, що міститься в тюбик-крапельниці, достатня для одного закапування в обидва ока. Після одноразового використання тюбик-крапельницю слід викинути, навіть якщо залишився вміст.Показання до застосуванняСезонний та цілорічний алергічний кон'юнктивіт.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; - Дитячий вік до 4 років. З обережністю: дитячий вік.Вагітність та лактаціяБезпека застосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування не встановлена, тому в цей період препарат слід застосовувати з обережністю і лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевершує потенційний ризик для плода та дитини. Лікарський препарат екскретується у грудне молоко; у період лікування препаратом слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче небажані ефекти наводяться відповідно до наступних градацій частоти їх ступеня тяжкості: Дуже часто: >1/10; Часто: >1/100, 1/1000, 1/10000, Небажані лікарські реакції представлені в порядку зменшення їхнього ступеня тяжкості. З боку органу зору: дуже рідко - порушення чіткості зорового сприйняття, що швидко проходить, короткочасне відчуття печіння, стороннього тіла, сухості в оці, набряк кон'юнктиви, сльозотеча, мейбоміт. Інше: дуже рідко – алергічні реакції (свербіж, легка болючість кон'юнктиви, кон'юнктивальна ін'єкція), зміна смакових відчуттів.Взаємодія з лікарськими засобамиНесприятливих взаємодій кромогліцієвої кислоти з іншими лікарськими засобами не відзначалося.Спосіб застосування та дозиПрепарат є найбільш ефективним при профілактичному застосуванні. Помітний клінічний ефект настає за кілька днів чи тижнів застосування. Лікування починають з інстиляції препарату по 1 краплі 2 рази на день в обидва ока, при необхідності режим дозування може бути змінений на інстиляції по 1 краплі 4 рази на день в обидва ока. При сезонному алергічному кон'юнктивіті лікування слід розпочинати відразу після появи перших симптомів або застосовувати профілактично до початку сезону появи пилку. Лікування продовжують протягом усього сезону цвітіння або довше, якщо симптоми зберігаються.ПередозуванняНемає даних.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКраплі очні Кроміцил-СОЛОФАРМ не містять консерванту, тому їх можна застосовувати при носінні контактних лінз будь-якого типу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнти, у яких після застосування препарату з'являється короткочасне порушення чіткості зорового сприйняття, не повинні керувати транспортними засобами та механізмами одразу після застосування очних крапель.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 064,00 грн
0,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: кромоглікат натрію 100 мг. Склад корпусу капсули: ;титану діоксид (Е171) - 2%, желатин - до 100%. Склад кришечки капсули: титану діоксид (Е171) – 2%, желатин – до 100%. 10 шт. - упаковки контурні осередкові (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиКапсули; тверді желатинові, №2, корпус та кришечка білого кольору; вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору; допускається наявність ущільнень капсульної маси у вигляді стовпчика або таблетки, які при натисканні скляною паличкою розсипаються.Фармакотерапевтична групаПротиалергічний засіб, що надає мембраностабілізуючу дію, перешкоджає дегрануляції опасистих клітин та виділенню з них гістаміну, брадикініну, лейкотрієнів та інших біологічно активних речовин. Запобігає розвитку, але не усуває симптоми алергічних реакцій негайного типу. При прийомі внутрішньо у хворих з мастоцитозом полегшення симптомів з боку ШКТ (діарея, біль у животі) та шкіри (кропив'янка, свербіж) спостерігається на 2-6 тижні лікування та зберігається 2-3 тижні.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Після прийому внутрішньо всмоктування натрію кромоглікату із ШКТ - низьке (менше 1% дози), проте системний кліренс його високий (плазмовий кліренс становить 7.9±0.9 мл/хв/кг), тому акумуляції препарату не відбувається. Зв'язування із білками плазми становить приблизно 65%. Метаболізм та виведення Чи не метаболізується. Виділяється у незмінному вигляді через кишечник та нирками приблизно у рівних співвідношеннях.Клінічна фармакологіяСтабілізатор мембран опасистих клітин. Протиалергічний препарат.Показання до застосуванняХарчова алергія (при доведеному наявності алергену) як монотерапія або у поєднанні з дієтою, що обмежує надходження алергену; неспецифічний виразковий коліт (як допоміжний засіб у поєднанні з глюкокортикостероїдами (ГКС) або сульфасалазином, а також як препарат вибору у хворих з гіперчутливістю до сульфасалазину).Протипоказання до застосуванняДитячий вік віком до 2 років; підвищена чутливість до натрію кромоглікату або до будь-якого іншого компонента препарату.Вагітність та лактаціяПід час вагітності (особливо в І триместрі) при призначенні препарату так само, як і при призначенні інших лікарських засобів, слід бути обережним. Накопичений досвід застосування препарату при вагітності підтверджує відсутність несприятливого впливу препарату на розвиток плода. При вагітності препарат повинен призначатися лише у випадках, коли очевидна необхідність його прийому. Чи не встановлено чи надходить натрію кромоглікат у грудне молоко, проте на підставі його фізико-хімічних властивостей можна вважати це малоймовірним. Не надходило повідомлень, що підтверджують, що застосування натрію кромоглікату матерями, що годують, надавало будь-який несприятливий вплив на дитину. Застосування у дітей Протипоказаний у дитячому віці до 2 років.Побічна діяМожливі: нудота, блювання, діарея, дискомфорт у животі, висипання на шкірі, болі в суглобах. Вкрай рідко: алергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиПоєднане призначення натрію кромоглікату та кортикостероїдів дозволяє зменшити дозу останніх, а в окремих випадках повністю їх відмінити. Під час зниження дози кортикостероїдів пацієнт повинен перебувати під ретельним лікарським наглядом. Темп зниження дози кортикостероїдів не повинен перевищувати 10% на тиждень.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймається внутрішньо у вигляді капсул або розчину, приготованого із вмісту капсул (відкривають капсулу, вміст висипають у склянку, виливають у склянку 1 чайну ложку гарячої кип'яченої води, отриманий розчин розбавляють 2 чайними ложками холодної води). При харчової алергії приймають за 15-20 хв до їжі. ;Дорослим та дітям старше 14 років ;призначають у початковій дозі 200 мг 4 рази на добу; ;дітям віком від 2 до 14 років; - по 100 мг 4 рази на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 40 мг/кг. Досягши стійкого терапевтичного ефекту доза може бути знижена до мінімуму, що забезпечує відсутність симптомів захворювання. Пацієнтам, яким з яких-небудь причин не вдається уникнути їди, що містить алергени, слід прийняти 1 капсулу за 15 хв до їди. Оптимальна доза підбирається індивідуально, але не більше від 100 до 500 мг. У разі пропуску прийому препарату його слід прийняти як тільки з'явиться можливість. Якщо це збігається з прийомом чергової дози, прийом пропущеної дози не проводиться.ПередозуванняТ.к. препарат всмоктується дуже незначно, передозування малоймовірне. Лікування: у разі передозування показано медичне спостереження та при необхідності симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПацієнтам, у яких в анамнезі є вказівки на анафілактичний шок або інші, що загрожують життю стану, що виникають при прийомі харчових продуктів, не слід використовувати кромогліцієву кислоту як допоміжний лікарський засіб. Пацієнт повинен бути попереджений про необхідність регулярного застосування препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Чи не вивчалося.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКровохлібки кореневища та коріння. Порошок у фільтр-пакетах по 1,5 г; по 20 фільтр-пакетів у картонній пачці.ХарактеристикаКореневища та коріння кровохлебки містять поліфенольний комплекс, що включає дубильні речовини, еллагову та галову кислоти, пирогаллол, катехін та галокатехін, а також сапоніни та флавоноїди та ін.Фармакотерапевтична групаВідвар кореневищ і коренів кровохлебки має в'яжучу, кровоспинну, антисептичну та протизапальну дію.Інструкція3 фільтр-пакети (4,5 г) поміщають у скляний або емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) окропу, закривають і настоюють 15 хвилин, періодично натискаючи на пакетики ложкою, потім їх віджимають. Об'єм отриманого відвару доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають внутрішньо по 1/2 склянки 4 десь у день. Перед вживанням відвар рекомендується збовтувати.Показання до застосуванняГострі та хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються діареєю; рясні менструальні кровотечі; незначні кровотечі у посткоагуляційний період лікування шийки матки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до препарату, вагітність, лактація. З обережністю приймати при підвищеній згортання крові, тромбоемболії (в анамнезі).Побічна діяМожливі алергічні реакції. При тривалому застосуванні – підвищення згортання крові.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель для зовнішнього застосування - 1 г: активні речовини: бетаметазону дипропіонат – 0,643 мг (еквівалентно 0,5 мг бетаметазону); кальципотріолу моногідрат - 0,052 мг (еквівалентно 0,05 мг кальципотріолу); допоміжні речовини: парафін рідкий (містить близько 10 ppm альфа-токоферолу) - 820 мг; поліпропіленгліколю стеарат (PPG 15, містить 0,1% бутилгідрокситолуолу) - 160 мг; рицинова олія гідрогенізована - 20 мг. Гель для зовнішнього застосування. У флаконі з ПЕВП, обладнаному насадкою з ПЕНП і кришкою з ПЕВП, що нагвинчується, 15, 30 або 60 г. На флаконі наклеєна двосторінкова самоклеюча етикетка. 1 флакон у картонній пачці.Опис лікарської формиГель практично прозорий, від безбарвного до майже білого кольору. На поверхні може спостерігатись тонка жирна плівка.Фармакотерапевтична групаD-вітаміноподібне, протипсоріатичне, глюкокортикоїдне, протизапальне місцеве.ФармакокінетикаПри застосуванні препарату Ксаміол® всмоктування кальципотріолу та бетаметазону через неушкоджену шкіру становить менше 1%. При нанесенні препарату на псоріатичні бляшки та під оклюзійні пов'язки підвищується абсорбція кортикостероїдів. Оскільки у шкірі створюється депо препарату, його елімінація зі шкіри відбувається протягом кількох днів. Бетаметазон метаболізується в печінці та нирках з утворенням глюкуронідів та сульфоефірів, виведення здійснюється через кишечник та нирки.ФармакодинамікаКальципотріол – синтетичний аналог активного метаболіту вітаміну D. Викликає гальмування проліферації кератиноцитів та прискорює їхню морфологічну диференціацію. Бетаметазон - глюкокортикоїд для зовнішнього застосування; має місцеву протизапальну, протисвербіжну, вазоконстрикторну та імуносупресивну дію. Застосування оклюзійних пов'язок посилює ефект кортикостероїдів, т.к. при цьому підвищується їхнє проникнення в шкіру.Показання до застосуванняпсоріаз волосистої частини голови; псоріаз легкого та середнього ступеня тяжкості різних частин тіла.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; захворювання, що супроводжуються порушенням метаболізму кальцію; виражена ниркова та печінкова недостатність; вірусні (герпес, оперізуючий лишай), грибкові, бактеріальні та паразитарні інфекції шкіри, розацеа, рожеві вугри, звичайні вугри, періоральний дерматит, шкірні прояви туберкульозу та сифілісу, атрофія шкіри, виразки, рани, свербіж у перианальній ділянці судин шкіри, іхтіоз, стрії; псоріатична еритродермія, краплеподібний, ексфоліативний, пустульозний псоріаз; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПри вагітності Ксаміол застосовують тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності використання препарату в період лактації рекомендується відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти класифікуються залежно від частоти народження: дуже часто — ≥1/10; часто - ≥1/100, З боку органу зору: нечасто роздратування очей. З боку шкірних покривів та придатків шкіри: часто – свербіж; нечасто - висипання, відчуття печіння, біль, роздратування, дерматит, загострення псоріазу, фолікуліт, сухість шкіри, акне, пустульозний псоріаз. Кальципотріол може викликати локальне подразнення шкіри, свербіж, відчуття печіння та пощипування, сухість шкіри, еритему, висип, дерматит, екзему, загострення псоріазу, реакції гіпер- та фоточутливості, що включають дуже рідкісні випадки ангіоневротичного набряку та набряку обличчя. З тривалим зовнішнім застосуванням бетаметазону (дипропіонат) пов'язують розвиток атрофії шкіри, телеангіектазій, стрій, фолікуліту, гіпертрихозу, періорального дерматиту, алергічного контактного дерматиту, депігментації, колоїдної дегенерації шкіри, а також підвищення ризику розвитку. Системні реакції: пов'язані із застосуванням кальципотріолу (дуже рідкісні) - гіперкальціємія або гіперкальціурія; пов'язані із застосуванням бетаметазону (рідкісні, але іноді важкі, особливо при тривалому застосуванні, на великих поверхнях та при використанні оклюзійних пов'язок) – пригнічення функції кори надниркових залоз, катаракту, інфекції, підвищення ВГД. Системні реакції виникають частіше при нанесенні препарату під оклюзійні пов'язки і при нанесенні на тонку шкіру та шкірні складки, а також під час тривалого лікування при нанесенні на великі ділянки шкіри.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед використанням флакон необхідно струсити. Дорослі. Гель наносять тонким шаром на уражені ділянки волосистої частини голови або псоріатичні бляшки інших частин тіла 1 раз на добу. Максимальна денна доза – не більше 15 г; максимальна тижнева доза не повинна перевищувати 100 г. Рекомендована тривалість курсу лікування - 4 тижні при псоріазі волосистої частини голови і 8 тижнів при ураженні шкіри інших частин тіла. Площа нанесення препарату має перевищувати 30% поверхні тіла. Препарат повинен залишатися на шкірі протягом ночі чи дня для досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Можливе повторне застосування препарату Ксаміол під наглядом лікаря.ПередозуванняСимптоми: підвищення вмісту кальцію в крові; при припиненні застосування препарату швидко відновлюється; пригнічення функції гіпофізарно-наднирникової системи з розвитком оборотної вторинної надниркової недостатності. Лікування: відміна препарату та проведення симптоматичної терапії. У випадках хронічної токсичності кортикостероїдів слід скасовувати поступово.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе використовувати препарат на слизових оболонках. З обережністю використовувати препарат при нанесенні на шкіру обличчя та статеві органи. При випадковому попаданні в очі можливі небажані побічні реакції у вигляді подразнення очей та шкіри обличчя, кон'юнктивіт. При випадковому попаданні у вічі їх необхідно промити проточною водою. Після нанесення препарату слід мити руки. У разі розвитку вторинних інфекцій необхідно призначити антимікробну терапію. Припинення лікування псоріазу місцевими глюкокортикостероїдами препаратами може бути пов'язане з ризиком розвитку генералізованого пустульозного псоріазу та ефектом відміни. Тому після припинення такого лікування необхідно продовжувати клінічний нагляд за пацієнтом. У період лікування препаратом КСАМІОЛ® пацієнту рекомендується обмежувати або уникати надмірного опромінення природним або штучним сонячним світлом. Кальципотріол (і містять його препарату) дозволено застосовувати місцево в комбінації з ультрафіолетовим опроміненням тільки в тих випадках, коли лікар вважає виправданим пов'язаний з таким лікуванням ризик небажаних побічних ефектів. Препарат КСАМІОЛ містить бутилгідрокситолуол (Е321), який може викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту не рекомендується приймати душ/ванну або мити волосся (у разі обробки уражень волосся голови) відразу після застосування препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель для зовнішнього застосування - 1 г: активні речовини: бетаметазону дипропіонат – 0,643 мг (еквівалентно 0,5 мг бетаметазону); кальципотріолу моногідрат - 0,052 мг (еквівалентно 0,05 мг кальципотріолу); допоміжні речовини: парафін рідкий (містить близько 10 ppm альфа-токоферолу) - 820 мг; поліпропіленгліколю стеарат (PPG 15, містить 0,1% бутилгідрокситолуолу) - 160 мг; рицинова олія гідрогенізована - 20 мг. Гель для зовнішнього застосування. У флаконі з ПЕВП, обладнаному насадкою з ПЕНП і кришкою з ПЕВП, що нагвинчується, 15, 30 або 60 г. На флаконі наклеєна двосторінкова самоклеюча етикетка. 1 флакон у картонній пачці.Опис лікарської формиГель практично прозорий, від безбарвного до майже білого кольору. На поверхні може спостерігатись тонка жирна плівка.Фармакотерапевтична групаD-вітаміноподібне, протипсоріатичне, глюкокортикоїдне, протизапальне місцеве.ФармакокінетикаПри застосуванні препарату Ксаміол® всмоктування кальципотріолу та бетаметазону через неушкоджену шкіру становить менше 1%. При нанесенні препарату на псоріатичні бляшки та під оклюзійні пов'язки підвищується абсорбція кортикостероїдів. Оскільки у шкірі створюється депо препарату, його елімінація зі шкіри відбувається протягом кількох днів. Бетаметазон метаболізується в печінці та нирках з утворенням глюкуронідів та сульфоефірів, виведення здійснюється через кишечник та нирки.ФармакодинамікаКальципотріол – синтетичний аналог активного метаболіту вітаміну D. Викликає гальмування проліферації кератиноцитів та прискорює їхню морфологічну диференціацію. Бетаметазон - глюкокортикоїд для зовнішнього застосування; має місцеву протизапальну, протисвербіжну, вазоконстрикторну та імуносупресивну дію. Застосування оклюзійних пов'язок посилює ефект кортикостероїдів, т.к. при цьому підвищується їхнє проникнення в шкіру.Показання до застосуванняпсоріаз волосистої частини голови; псоріаз легкого та середнього ступеня тяжкості різних частин тіла.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; захворювання, що супроводжуються порушенням метаболізму кальцію; виражена ниркова та печінкова недостатність; вірусні (герпес, оперізуючий лишай), грибкові, бактеріальні та паразитарні інфекції шкіри, розацеа, рожеві вугри, звичайні вугри, періоральний дерматит, шкірні прояви туберкульозу та сифілісу, атрофія шкіри, виразки, рани, свербіж у перианальній ділянці судин шкіри, іхтіоз, стрії; псоріатична еритродермія, краплеподібний, ексфоліативний, пустульозний псоріаз; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПри вагітності Ксаміол застосовують тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності використання препарату в період лактації рекомендується відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти класифікуються залежно від частоти народження: дуже часто — ≥1/10; часто - ≥1/100, З боку органу зору: нечасто роздратування очей. З боку шкірних покривів та придатків шкіри: часто – свербіж; нечасто - висипання, відчуття печіння, біль, роздратування, дерматит, загострення псоріазу, фолікуліт, сухість шкіри, акне, пустульозний псоріаз. Кальципотріол може викликати локальне подразнення шкіри, свербіж, відчуття печіння та пощипування, сухість шкіри, еритему, висип, дерматит, екзему, загострення псоріазу, реакції гіпер- та фоточутливості, що включають дуже рідкісні випадки ангіоневротичного набряку та набряку обличчя. З тривалим зовнішнім застосуванням бетаметазону (дипропіонат) пов'язують розвиток атрофії шкіри, телеангіектазій, стрій, фолікуліту, гіпертрихозу, періорального дерматиту, алергічного контактного дерматиту, депігментації, колоїдної дегенерації шкіри, а також підвищення ризику розвитку. Системні реакції: пов'язані із застосуванням кальципотріолу (дуже рідкісні) - гіперкальціємія або гіперкальціурія; пов'язані із застосуванням бетаметазону (рідкісні, але іноді важкі, особливо при тривалому застосуванні, на великих поверхнях та при використанні оклюзійних пов'язок) – пригнічення функції кори надниркових залоз, катаракту, інфекції, підвищення ВГД. Системні реакції виникають частіше при нанесенні препарату під оклюзійні пов'язки і при нанесенні на тонку шкіру та шкірні складки, а також під час тривалого лікування при нанесенні на великі ділянки шкіри.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед використанням флакон необхідно струсити. Дорослі. Гель наносять тонким шаром на уражені ділянки волосистої частини голови або псоріатичні бляшки інших частин тіла 1 раз на добу. Максимальна денна доза – не більше 15 г; максимальна тижнева доза не повинна перевищувати 100 г. Рекомендована тривалість курсу лікування - 4 тижні при псоріазі волосистої частини голови і 8 тижнів при ураженні шкіри інших частин тіла. Площа нанесення препарату має перевищувати 30% поверхні тіла. Препарат повинен залишатися на шкірі протягом ночі чи дня для досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Можливе повторне застосування препарату Ксаміол під наглядом лікаря.ПередозуванняСимптоми: підвищення вмісту кальцію в крові; при припиненні застосування препарату швидко відновлюється; пригнічення функції гіпофізарно-наднирникової системи з розвитком оборотної вторинної надниркової недостатності. Лікування: відміна препарату та проведення симптоматичної терапії. У випадках хронічної токсичності кортикостероїдів слід скасовувати поступово.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе використовувати препарат на слизових оболонках. З обережністю використовувати препарат при нанесенні на шкіру обличчя та статеві органи. При випадковому попаданні в очі можливі небажані побічні реакції у вигляді подразнення очей та шкіри обличчя, кон'юнктивіт. При випадковому попаданні у вічі їх необхідно промити проточною водою. Після нанесення препарату слід мити руки. У разі розвитку вторинних інфекцій необхідно призначити антимікробну терапію. Припинення лікування псоріазу місцевими глюкокортикостероїдами препаратами може бути пов'язане з ризиком розвитку генералізованого пустульозного псоріазу та ефектом відміни. Тому після припинення такого лікування необхідно продовжувати клінічний нагляд за пацієнтом. У період лікування препаратом КСАМІОЛ® пацієнту рекомендується обмежувати або уникати надмірного опромінення природним або штучним сонячним світлом. Кальципотріол (і містять його препарату) дозволено застосовувати місцево в комбінації з ультрафіолетовим опроміненням тільки в тих випадках, коли лікар вважає виправданим пов'язаний з таким лікуванням ризик небажаних побічних ефектів. Препарат КСАМІОЛ містить бутилгідрокситолуол (Е321), який може викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту не рекомендується приймати душ/ванну або мити волосся (у разі обробки уражень волосся голови) відразу після застосування препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаГель для зовнішнього застосування - 1 г: активні речовини: бетаметазону дипропіонат – 0,643 мг (еквівалентно 0,5 мг бетаметазону); кальципотріолу моногідрат - 0,052 мг (еквівалентно 0,05 мг кальципотріолу); допоміжні речовини: парафін рідкий (містить близько 10 ppm альфа-токоферолу) - 820 мг; поліпропіленгліколю стеарат (PPG 15, містить 0,1% бутилгідрокситолуолу) - 160 мг; рицинова олія гідрогенізована - 20 мг. Гель для зовнішнього застосування. У флаконі з ПЕВП, обладнаному насадкою з ПЕНП і кришкою з ПЕВП, що нагвинчується, 15, 30 або 60 г. На флаконі наклеєна двосторінкова самоклеюча етикетка. 1 флакон у картонній пачці.Опис лікарської формиГель практично прозорий, від безбарвного до майже білого кольору. На поверхні може спостерігатись тонка жирна плівка.Фармакотерапевтична групаD-вітаміноподібне, протипсоріатичне, глюкокортикоїдне, протизапальне місцеве.ФармакокінетикаПри застосуванні препарату Ксаміол® всмоктування кальципотріолу та бетаметазону через неушкоджену шкіру становить менше 1%. При нанесенні препарату на псоріатичні бляшки та під оклюзійні пов'язки підвищується абсорбція кортикостероїдів. Оскільки у шкірі створюється депо препарату, його елімінація зі шкіри відбувається протягом кількох днів. Бетаметазон метаболізується в печінці та нирках з утворенням глюкуронідів та сульфоефірів, виведення здійснюється через кишечник та нирки.ФармакодинамікаКальципотріол – синтетичний аналог активного метаболіту вітаміну D. Викликає гальмування проліферації кератиноцитів та прискорює їхню морфологічну диференціацію. Бетаметазон - глюкокортикоїд для зовнішнього застосування; має місцеву протизапальну, протисвербіжну, вазоконстрикторну та імуносупресивну дію. Застосування оклюзійних пов'язок посилює ефект кортикостероїдів, т.к. при цьому підвищується їхнє проникнення в шкіру.Показання до застосуванняпсоріаз волосистої частини голови; псоріаз легкого та середнього ступеня тяжкості різних частин тіла.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; захворювання, що супроводжуються порушенням метаболізму кальцію; виражена ниркова та печінкова недостатність; вірусні (герпес, оперізуючий лишай), грибкові, бактеріальні та паразитарні інфекції шкіри, розацеа, рожеві вугри, звичайні вугри, періоральний дерматит, шкірні прояви туберкульозу та сифілісу, атрофія шкіри, виразки, рани, свербіж у перианальній ділянці судин шкіри, іхтіоз, стрії; псоріатична еритродермія, краплеподібний, ексфоліативний, пустульозний псоріаз; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПри вагітності Ксаміол застосовують тільки у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності використання препарату в період лактації рекомендується відмовитися від грудного вигодовування.Побічна діяПобічні ефекти класифікуються залежно від частоти народження: дуже часто — ≥1/10; часто - ≥1/100, З боку органу зору: нечасто роздратування очей. З боку шкірних покривів та придатків шкіри: часто – свербіж; нечасто - висипання, відчуття печіння, біль, роздратування, дерматит, загострення псоріазу, фолікуліт, сухість шкіри, акне, пустульозний псоріаз. Кальципотріол може викликати локальне подразнення шкіри, свербіж, відчуття печіння та пощипування, сухість шкіри, еритему, висип, дерматит, екзему, загострення псоріазу, реакції гіпер- та фоточутливості, що включають дуже рідкісні випадки ангіоневротичного набряку та набряку обличчя. З тривалим зовнішнім застосуванням бетаметазону (дипропіонат) пов'язують розвиток атрофії шкіри, телеангіектазій, стрій, фолікуліту, гіпертрихозу, періорального дерматиту, алергічного контактного дерматиту, депігментації, колоїдної дегенерації шкіри, а також підвищення ризику розвитку. Системні реакції: пов'язані із застосуванням кальципотріолу (дуже рідкісні) - гіперкальціємія або гіперкальціурія; пов'язані із застосуванням бетаметазону (рідкісні, але іноді важкі, особливо при тривалому застосуванні, на великих поверхнях та при використанні оклюзійних пов'язок) – пригнічення функції кори надниркових залоз, катаракту, інфекції, підвищення ВГД. Системні реакції виникають частіше при нанесенні препарату під оклюзійні пов'язки і при нанесенні на тонку шкіру та шкірні складки, а також під час тривалого лікування при нанесенні на великі ділянки шкіри.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Перед використанням флакон необхідно струсити. Дорослі. Гель наносять тонким шаром на уражені ділянки волосистої частини голови або псоріатичні бляшки інших частин тіла 1 раз на добу. Максимальна денна доза – не більше 15 г; максимальна тижнева доза не повинна перевищувати 100 г. Рекомендована тривалість курсу лікування - 4 тижні при псоріазі волосистої частини голови і 8 тижнів при ураженні шкіри інших частин тіла. Площа нанесення препарату має перевищувати 30% поверхні тіла. Препарат повинен залишатися на шкірі протягом ночі чи дня для досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Можливе повторне застосування препарату Ксаміол під наглядом лікаря.ПередозуванняСимптоми: підвищення вмісту кальцію в крові; при припиненні застосування препарату швидко відновлюється; пригнічення функції гіпофізарно-наднирникової системи з розвитком оборотної вторинної надниркової недостатності. Лікування: відміна препарату та проведення симптоматичної терапії. У випадках хронічної токсичності кортикостероїдів слід скасовувати поступово.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе використовувати препарат на слизових оболонках. З обережністю використовувати препарат при нанесенні на шкіру обличчя та статеві органи. При випадковому попаданні в очі можливі небажані побічні реакції у вигляді подразнення очей та шкіри обличчя, кон'юнктивіт. При випадковому попаданні у вічі їх необхідно промити проточною водою. Після нанесення препарату слід мити руки. У разі розвитку вторинних інфекцій необхідно призначити антимікробну терапію. Припинення лікування псоріазу місцевими глюкокортикостероїдами препаратами може бути пов'язане з ризиком розвитку генералізованого пустульозного псоріазу та ефектом відміни. Тому після припинення такого лікування необхідно продовжувати клінічний нагляд за пацієнтом. У період лікування препаратом КСАМІОЛ® пацієнту рекомендується обмежувати або уникати надмірного опромінення природним або штучним сонячним світлом. Кальципотріол (і містять його препарату) дозволено застосовувати місцево в комбінації з ультрафіолетовим опроміненням тільки в тих випадках, коли лікар вважає виправданим пов'язаний з таким лікуванням ризик небажаних побічних ефектів. Препарат КСАМІОЛ містить бутилгідрокситолуол (Е321), який може викликати місцеві шкірні реакції (наприклад, контактний дерматит) або подразнення очей та слизових оболонок. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту не рекомендується приймати душ/ванну або мити волосся (у разі обробки уражень волосся голови) відразу після застосування препарату. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
9 650,00 грн
9 550,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ривароксабан мікронізований – 10 мг; Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 40 мг, кроскармелоза натрію - 3 мг, гіпромелоза 5сР - 3 мг, лактози моногідрат - 27,90 мг, магнію стеарат - 0,60 мг, натрію лаурилсульфат - 0,50; оболонка: барвник заліза оксид червоний – 0,015 мг, гіпромелоза 15сР – 1,500 мг, макрогол 3350 – 0,500 мг, титану діоксид – 0,485 мг. По 5 або 10 таблеток в блістери з Ал/ПП або Ал/ПВХ-ПВДХ. 1 блістер з 5 таблетками, 1, 3 або 10 блістерів з 10 таблетками в картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки рожевого кольору покриті плівковою оболонкою; методом видавлювання нанесено гравіювання: з одного боку - трикутник з позначенням дозування (10), з іншого - фірмовий байєровский хрест. Вид пігулок у зламі: однорідна маса білого кольору, оточена оболонкою рожевого кольору.Фармакотерапевтична групаПрямі інгібітори фактора Ха.ФармакокінетикаВсмоктування та біодоступність Абсолютна біодоступність ривароксабану після прийому дози 10 мг висока (80-100%). Рівароксабан швидко всмоктується; максимальна концентрація (Cmax) досягається через 2-4 години після прийому таблетки. При прийомі ривароксабану в дозі 10 мг з їжею не відмічено змін AUC (площа під кривою "концентрація - час") та Cmax (максимальна концентрація). Ривароксабан у дозі 10 мг може призначатися для прийому під час їжі або незалежно від їди. Фармакокінетика рівароксабану характеризується помірною індивідуальною мінливістю; індивідуальна мінливість (варіаційний коефіцієнт) становить від 30 до 40 %, крім дня проведення хірургічного втручання та наступного дня, коли мінливість в експозиції висока (70 %). Всмоктування ривароксабану залежить від місця вивільнення у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Зниження в 29% і 56% в AUC і Cmax, відповідно, порівняно з прийомом цілої таблетки, спостерігалося, коли гранулят ривароксабана вивільнявся в дистальному відділі тонкої кишки або висхідної ободової кишки. Слід уникати введення ривароксабану в шлунково-кишковий тракт дистальніше за шлунок, оскільки це може спричинити зниження всмоктування і, відповідно, експозиції препарату. У дослідженні оцінювалася біодоступність (AUC і Cmax) 20 мг ривароксабана, прийнятого внутрішньо у вигляді подрібненої таблетки у суміші з яблучним пюре або суспендованої у воді, а також введеної через шлунковий зонд з наступним прийомом рідкого харчування, порівняно з прийомом цілої таблетки. Результати продемонстрували передбачуваний дозозалежний фармакокінетичний профіль ривароксабану, при цьому біодоступність при зазначеному вище прийомі відповідала такою при прийомі нижчих доз ривароксабану. Розподіл В організмі людини більша частина ривароксабану (92-95%) зв'язується з білками плазми, основним зв'язуючим компонентом є сироватковий альбумін. Об'єм розподілу – помірний, Vss становить приблизно 50 л. Метаболізм та виведення При внутрішньому прийомі приблизно 2/3 від призначеної дози ривароксабана піддається метаболізму і надалі виводиться рівними частинами нирками і через кишечник. 1/3 дози, що залишилася, виводиться за допомогою прямої ниркової екскреції в незміненому вигляді, головним чином, за рахунок активної ниркової секреції. Рівароксабан метаболізується за допомогою ізоферментів CYP3A4, CYP2J2, а також за допомогою механізмів, незалежних від системи цитохромів. Основними ділянками біотрансформації є окислення морфолінової групи та гідроліз амідних зв'язків. Згідно з отриманими in vitro даними ривароксабан є субстратом для білків-переносників Р-gp (Р-глікопротеїну) та Bcrp (білка стійкості раку молочної залози). Незмінений ривароксабан є єдиною активною сполукою в людській плазмі, значних або активних циркулюючих метаболітів у плазмі не виявлено. Рівароксабан, системний кліренс якого становить приблизно 10 л/год, можна віднести до лікарських речовин з низьким рівнем кліренсу. При виведенні ривароксабану з плазми кінцевий період напіввиведення становить від 5 до 9 годин у молодих пацієнтів та від 11 до 13 годин – у літніх пацієнтів. Стать/літній вік (старше 65 років) У літніх пацієнтів концентрації ривароксабану в плазмі вище, ніж у молодих пацієнтів, середнє значення AUC приблизно в 1,5 рази перевищує відповідні значення у молодих пацієнтів, головним чином, внаслідок зниження загального та ниркового кліренсу. У чоловіків та жінок клінічно значущі відмінності фармакокінетики не виявлено. Маса тіла Занадто мала або велика маса тіла (менше 50 кг і більше 120 кг) лише незначною мірою впливає на концентрацію ривароксабану в плазмі (відмінність становить менше 25 %). Дитячий вік Дані щодо цієї вікової категорії відсутні. Міжетнічні відмінності Клінічно значущі відмінності фармакокінетики та фармакодинаміки у пацієнтів європеоїдної, афроамериканської, латиноамериканської, японської чи китайської етнічної приналежності не спостерігалися. Печінкова недостатність Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику ривароксабану вивчався у пацієнтів, розподілених за класами відповідно до класифікації Чайлд-П'ю (відповідно до стандартних процедур у клінічних дослідженнях). Класифікація Чайлд-П'ю дозволяє оцінити прогноз хронічних захворювань печінки, головним чином цирозу. У пацієнтів, яким планується проведення антикоагулянтної терапії, особливо важливим критичним моментом порушення функції печінки є зменшення синтезу факторів зсідання крові в печінці. Оскільки цей показник відповідає лише одному з п'яти клінічних/біохімічних критеріїв, що становлять класифікацію Чайлд-П'ю, ризик розвитку кровотечі не зовсім чітко корелює з цією класифікацією. Питання лікування таких пацієнтів антикоагулянтами має вирішуватися незалежно від класу за класифікацією Чайлд-Пью. Рівароксабан протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що протікають з коагулопатією, що зумовлює клінічно значущий ризик кровотеч. У пацієнтів з цирозом печінки з легким ступенем печінкової недостатності (клас А по Чайлд-П'ю) фармакокінетика ривароксабану лише незначно відрізнялася (в середньому відзначалося збільшення AUC ривароксабану в 1,2 рази) від відповідних показників у контрольній групі здорових та Значних відмінностей фармакодинамічних властивостей між групами були відсутні. У пацієнтів з цирозом печінки та печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас В по Чайлд-П'ю) середня AUC ривароксабану була значно підвищеною (в 2,3 рази) порівняно зі здоровими добровольцями внаслідок значно зниженого кліренсу лікарської речовини, що вказує на серйозне захворювання. Пригнічення активності фактора Ха було виражено сильніше (2,6 рази), ніж у здорових добровольців. Протромбіновий час також у 2,1 разу перевищував показники у здорових добровольців. За допомогою вимірювання протромбінового часу оцінюється зовнішній шлях коагуляції, що включає фактори згортання VII, X, V, II та I, які синтезуються у печінці. Пацієнти із середньотяжкою печінковою недостатністю більш чутливі до ривароксабану,що є наслідком тіснішого взаємозв'язку фармакодинамічних ефектів та фармакокінетичних параметрів, особливо між концентрацією та протромбіновим часом. Дані щодо пацієнтів із печінковою недостатністю класу С за класифікацією Чайлд-П'ю відсутні. Ниркова недостатність У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігалося збільшення концентрації ривароксабану в плазмі крові, обернено пропорційне зниженню ниркової функції, що оцінюється за кліренсом креатиніну. У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 80-50 мл/хв, кліренс креатиніну Відповідне збільшення фармакодинамічних ефектів було більш вираженим. У пацієнтів з кліренсом креатиніну 80-50 мл/хв, кліренсом креатиніну Дані про застосування ривароксабану у пацієнтів з кліренсом креатинінуФармакодинамікаМеханізм дії Рівароксабан - високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має високу біодоступність при вживанні. Активація фактора Х з утворенням фактора Ха через внутрішній та зовнішній шляхи згортання відіграє центральну роль у коагуляційному каскаді. Фармакодинамічні ефекти У людини спостерігалося дозозалежне пригнічення фактора Ха. Рівароксабан надає дозозалежний вплив на протромбіновий час і близько корелює з концентраціями в плазмі (r=0,98), якщо для аналізу використовується набір Neoplastin. При використанні інших реактивів результати відрізнятимуться. Протромбіновий час слід вимірювати в секундах, оскільки МНО (міжнародне нормалізоване відношення) відкалібровано та сертифіковано лише для похідних кумарину та не може застосовуватись для інших антикоагулянтів. У пацієнтів, яким проводяться великі ортопедичні операції, 5/95% для протромбінового часу (Neoplastin) через 2-4 години після прийому таблетки (тобто на максимумі ефекту) варіюють від 13 до 25 секунд. Також ривароксабан дозозалежно збільшує активований частковий тромбопластиновий час (аЧТВ) та результат HepTest; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану. У період лікування ривароксабаном проводити моніторинг параметрів зсідання крові не потрібно. Однак, якщо для цього є клінічне обґрунтування (наприклад, при передозуванні препарату або при необхідності екстреного хірургічного втручання), концентрація ривароксабана може бути виміряна за допомогою каліброваного кількісного тесту анти-фактору Xa (наприклад, STA - Liquid Anti-Xa, виробник Діагностика Стаго САС, Франція чи аналогічний). У здорових чоловіків та жінок старше 50 років подовження інтервалу QT під впливом ривароксабану не спостерігалося.Показання до застосуванняПрофілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у пацієнтів, які зазнають великих ортопедичних оперативних втручань на нижніх кінцівках.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ривароксабану або будь-яких допоміжних речовин, які містяться у таблетці. Клінічно значущі активні кровотечі (наприклад, внутрішньочерепні кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі). Пошкодження або патологічний стан, пов'язаний з підвищеним ризиком великої кровотечі (наприклад, наявна або недавно перенесена шлунково-кишкова виразка, наявність злоякісних новоутворень з високим ризиком кровотечі, нещодавні травми головного або спинного мозку, нещодавні оперативні втручання на головному, спинному мозку або очах, нещодавно внутрішньочерепний крововилив, діагностований або передбачуваний варикозний розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин або великі аномалії будови судин головного або спинного мозку. Супутня терапія будь-якими іншими антикоагулянтами, наприклад, нефракціонованим гепарином (НФГ), низькомолекулярними гепаринами (еноксапарин, далтепарин та ін), похідними гепарину (фондапарінукс та ін), пероральними антикоагулянтами (варфарин, апікса. винятком тих випадків, коли пацієнт переводиться з терапії або на терапію препаратом Ксарелто, або коли НФГ призначається в низьких дозах для підтримки прохідності центрального венозного або артеріального катетера. Захворювання печінки, що протікають з коагулопатією, що обумовлює клінічно значущий ризик кровотечі, включаючи пацієнтів із цирозом печінки класів В та С за класифікацією Чайлд-П'ю. Вагітність та період грудного вигодовування. Дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека у пацієнтів даної вікової групи не встановлені). Ниркова недостатність (кліренс креатиніну Спадкова непереносимість лактози або галактози (наприклад, вроджений дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція), оскільки до складу даного лікарського препарату входить лактоза. З обережністю слід використовувати препарат: При лікуванні пацієнтів з підвищеним ризиком кровотечі (у тому числі при вродженій або набутій схильності до кровотеч, неконтрольованої тяжкої артеріальної гіпертонії, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення, нещодавно перенесеної виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки нещодавно перенесеному внутрішньочерепному або внутрішньомозковому крововиливі, при патології судин спинного або головного мозку, після нещодавно перенесеної операції на головному, спинному мозку або очах, при бронхоектаз або легеневій кровотечі в анамнезі). При лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну При лікуванні пацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну Рівароксабан не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які отримують системне лікування протигрибковими препаратами азолової групи (наприклад, кетоконазолом) або інгібіторами протеази ВІЛ (наприклад, ритонавіром). Ці лікарські препарати є сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та P-глікопротеїну. Як наслідок, ці лікарські препарати можуть підвищувати концентрацію ривароксабану у плазмі до клінічно значущого рівня (в середньому у 2,6 рази), що збільшує ризик розвитку кровотеч. Флуконазол (протигрибковий препарат азолової групи), помірно пригнічуючий ізофермент CYP3A4, менш впливає на виведення ривароксабану і може застосовуватися спільно з ривароксабаном (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії"). Пацієнти з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну У пацієнтів, які отримують лікарські засоби, що впливають на гемостаз (наприклад, нестероїдні протизапальні препарати, антиагреганти або інші антитромботичні засоби). У пацієнтів із ризиком загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки може бути виправдане призначення профілактичного противиразкового лікування.Вагітність та лактаціяВагітність Ефективність та безпека застосування Ксарелто® у вагітних не встановлені. Дані, отримані на експериментальних тваринах, показали виражену токсичність ривароксабану для материнського організму, пов'язану з фармакологічною дією препарату (наприклад, ускладнення у формі крововиливів) і що призводить до репродуктивної токсичності. Первинного тератогенного потенціалу не виявлено. Внаслідок можливого ризику розвитку кровотечі та здатності проникати через плаценту ривароксабан протипоказаний при вагітності. Жінкам із збереженою репродуктивною здатністю слід використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування ривароксабаном. Грудне годування Ефективність та безпека застосування Ксарелто® у жінок у період грудного вигодовування не встановлені. Дані, отримані на експериментальних тваринах, показують, що ривароксабан виділяється з грудним молоком. Рівароксабан може застосовуватися лише після відміни грудного вигодовування. Фертильність Дослідження показали, що ривароксабан не впливає на чоловічу та жіночу фертильність у щурів. Досліджень впливу ривароксабану на фертильність у людини не проводилося.Побічна діяБезпеку Ксарелто® оцінювали у чотирьох дослідженнях ІІІ фази за участю 6097 пацієнтів, які перенесли велику ортопедичну операцію на нижніх кінцівках (тотальне ендопротезування колінного або тазостегнового суглоба) та 3997 пацієнтів, госпіталізованих за медичними показаннями, що отримували лікування Ксарелто® також у трьох дослідженнях III фази лікування ВТЕ, що включали 4556 пацієнтів, які приймали або 15 мг Ксарелто® двічі на день щодня протягом 3 тижнів, з наступним прийомом 20 мг один раз на день, або 20 мг один раз на день з тривалістю лікування до 21 місяця. Крім того, в ході двох досліджень III фази, що включали 7750 пацієнтів, були отримані дані щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження, які отримували принаймні одну дозу Ксарелто протягом періоду до 41 місяця, а також 10225 пацієнтів. з ГКС, які отримали принаймні одну дозу 2,5 мг (двічі на день) або 5 мг (двічі на день) Ксарелто® на додаток до терапії ацетилсаліцилової кислоти або ацетилсаліцилової кислоти з клопідогрелом або тіклопідином, тривалість лікування до 31 місяця. Враховуючи механізм дії, застосування Ксарелто може супроводжуватися підвищеним ризиком прихованої або явної кровотечі з будь-яких органів і тканин, що може призводити до постгеморагічної анемії. Ризик розвитку кровотеч може збільшуватися у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при сумісному застосуванні з препаратами, що впливають на гемостаз. Ознаки, симптоми та ступінь тяжкості (включаючи можливий летальний кінець) варіюють залежно від локалізації, ступеня тяжкості або тривалості кровотечі та/або анемії. Геморагічні ускладнення можуть виявлятися слабкістю, блідістю, запамороченням, головним болем, задишкою, а також збільшенням кінцівки в обсязі або шоком, не зрозумілими іншими причинами. У деяких випадках внаслідок анемії розвивалися симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудях та стенокардія. При прийомі Ксарелто повідомлялося про відомі ускладнення, вторинні до тяжкої кровотечі, такі як синдром міжфасціального простору та ниркова недостатність. Тому при оцінці стану пацієнта, який отримує антикоагулянти, слід розглядати можливість крововиливу. Узагальнені дані про частоту небажаних реакцій, зареєстрованих для Ксарелто, наведено нижче. У групах, розділених за частотою, небажані ефекти представлені порядку зменшення їх тяжкості. Залежно від частоти виникнення були виділені дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 та < 1/10), нечасті (≥ 1/1000 та < 1/100) та рідкісні небажані реакції (≥ 1/10000) та < 1/1000). Усі небажані реакції, що виникли в період лікування у пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях ІІІ фази Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи: - Часто: анемія (включаючи відповідні лабораторні параметри); Нечасто: тромбоцитемія (включаючи підвищений вміст тромбоцитів). Порушення з боку серця – Нечасто: тахікардія. Порушення з боку органу зору: - Часто: крововилив у око (включаючи крововилив у кон'юнктиву). Порушення з боку травної системи: - Часто: кровоточивість ясен, шлунково-кишкова кровотеча (включаючи ректальну кровотечу), болі в ділянці шлунково-кишкового тракту, диспепсія, нудота, запор, діарея, блювання; Нечасто: сухість у роті. Порушення з боку печінки: - Нечасто: порушення функції печінки; Рідко: жовтяниця. Системні порушення та реакції у місці введення препарату: - Часто: лихоманка, периферичні набряки, зниження загальної м'язової сили та тонусу (включаючи слабкість, астенію); Нечасто: погіршення загального самопочуття (включаючи нездужання); Рідко: місцевий набряк. Порушення з боку імунної системи: - Нечасто: алергічні реакції, алергічний дерматит. Травми, отруєння та процедурні ускладнення: - Часто: крововиливи після проведених процедур (включаючи післяопераційну анемію та кровотечу з рани), надмірна гематома при забитому місці; Нечасто: виділення із рани; Рідко: судинна псевдоаневризм. Результати досліджень - Часто: підвищення активності "печінкових" трансаміназ; Нечасто: підвищення концентрації білірубіну, підвищення активності лужної фосфатази, підвищення активності ЛДГА, підвищення активності ліпази, підвищення активності амілази, підвищення активності ГГТА; Рідко: підвищення концентрації кон'югованого білірубіну (при супутньому підвищенні активності АЛТ або без нього). Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини - Часто: біль у кінцівках; Нечасто: гемартроз; Рідко: крововилив у м'язи. Порушення з боку нервової системи: - Часто: запаморочення, головний біль; Нечасто: внутрішньомозковий та внутрішньочерепний крововилив, короткочасна непритомність. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: - Часто: кровотеча з урогенітального тракту (включаючи гематурію та менорагію), ниркова недостатність (включаючи підвищення рівня креатиніну, підвищення рівня сечовини). Порушення з боку дихальних шляхів: - Часто: носова кровотеча, кровохаркання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: свербіж (включаючи нечасті випадки генералізованого сверблячки), висип, екхімоз, шкірні та підшкірні крововиливи; Нечасто: кропив'янка. Порушення з боку судин: - Часто: виражене зниження артеріального тиску, гематома. Спостерігалися після великих ортопедичних операцій Реєструвались при лікуванні ВТЕ як дуже часті у жінок молодше 55 років Реєструвались як нечасті при профілактиці раптової смерті та інфаркту міокарда у пацієнтів після гострого коронарного синдрому (після проведення черезшкірних втручань). Під час проведення післяреєстраційного моніторингу повідомлялося про випадки наведених нижче небажаних реакцій, розвиток яких мав тимчасовий зв'язок із прийомом Ксарелто®. Оцінити частоту таких небажаних реакцій у рамках постреєстраційного моніторингу неможливо. Порушення з боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, алергічний набряк. В рамках реєстраційних клінічних досліджень (РКІ) III фази такі небажані реакції були розцінені як нечасті (від >1/1000 до Порушення з боку печінки: холестаз, гепатит (включаючи гепатоцелюлярне ушкодження). В рамках РКІ III фази такі небажані реакції були розцінені як рідкісні (від >1/10000 до Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи: тромбоцитопенія. В рамках РКІ III фази такі небажані реакції були розцінені як нечасті (від >1/1000 до Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: частота невідома – синдром підвищеного субфасціального тиску (компартмент-синдром) внаслідок крововиливу у м'язи. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – ниркова недостатність/гостра ниркова недостатність внаслідок кровотечі, що призводить до гіпоперфузії нирок.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетичні взаємодії Виведення ривароксабану здійснюється головним чином за допомогою метаболізму в печінці, опосередкованого системою цитохрому Р450 (CYP3A4, CYP2J2), а також шляхом ниркової екскреції незміненої лікарської речовини з використанням систем переносників P-gp/Bcrp (Р-глікопротеїну). Рівароксабан не пригнічує та не індукує ізофермент CYP3A4 та інші важливі ізоформи цитохрому. Одночасне застосування ривароксабану та сильних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну може призвести до зниження ниркового та печінкового кліренсу і, таким чином, значно збільшити системну дію. Спільне застосування ривароксабану і азолового протигрибкового засобу кетоконазолу (400 мг 1 раз на добу), що є сильним інгібітором CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до підвищення середньої рівноважної AUC ривароксабану в 2,6 рази, супроводжувалося значним посиленням фармакодинамічних ефектів препарату. Спільне призначення ривароксабана і інгібітору протеази ВІЛ ритонавіру (600 мг 2 рази на добу), що є сильним інгібітором CYP3A4 і Р-глікопротеїну, призводило до збільшення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2,5 супроводжувалося значним посиленням фармакодинамічних ефектів препарату. У зв'язку з цим ривароксабан не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які отримують системне лікування протигрибковими препаратами азолової групи або інгібіторами протеази ВІЛ. Очікується, що інші лікарські речовини, які сильно пригнічують лише один із шляхів виведення ривароксабану - за участю CYP3A4 або Р-глікопротеїну, збільшуватимуть концентрацію ривароксабану в плазмі до менш значущих значень. Кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу), що сильно пригнічує ізофермент CYP3A4 та помірно пригнічує Р-глікопротеїн, викликав збільшення значень AUC у 1,5 раза та Cmax ривароксабану у 1,4 раза. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Cmax та вважається клінічно незначущим. Еритроміцин (500 мг 3 рази на добу), помірно пригнічуючий ізофермент CYP3A4 та Р-глікопротеїн, викликав збільшення значень AUC та Cmax ривароксабану в 1,3 рази. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Cmax та вважається клінічно незначущим. У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну ≤80-50 мл/хв) еритроміцин (500 мг 3 рази на добу) спричиняв збільшення значень AUC ривароксабану у 1,8 раза та Cmax у 1,6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок , які не отримували супутньої терапії У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну Флуконазол (400 мг 1 раз на добу), помірно пригнічуючий ізофермент CYP3A4, викликав збільшення значень AUC у 1,4 раза та Cmax ривароксабану в 1,3 раза. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Cmax та вважається клінічно незначущим. Слід уникати одночасного застосування ривароксабану з дронедароном через обмеженість клінічних даних про спільне застосування. Спільне призначення ривароксабану та рифампіцину, що є сильним індуктором CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до зниження середньої AUC ривароксабану приблизно на 50 % та паралельному зменшенню його фармакодинамічних ефектів. Спільне застосування ривароксабану з іншими сильними індукторами CYP3A4 (наприклад, фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом або препаратами Звіробою продірявленого) також може призвести до зниження концентрацій ривароксабану в плазмі. Зменшення концентрацій ривароксабану у плазмі визнано клінічно незначущим. Фармакодинамічні взаємодії Після комбінованого призначення еноксапарину натрію (одноразова доза 40 мг) та ривароксабану (одноразова доза 10 мг) спостерігався сумаційний ефект щодо активності антифактору Ха, що не супроводжувався додатковими суммаційними ефектами щодо проб на згортання крові (протромбіновий час). Еноксапарин не змінював фармакокінетику ривароксабану. Після спільного призначення ривароксабану в дозі 15 мг та напроксену в дозі 500 мг клінічно значущого подовження часу кровотечі не спостерігалося. Тим не менш, у окремих осіб можлива більш виражена фармакодинамічна відповідь. Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між ривароксабаном у дозі 15 мг і клопідогрелом (ударна доза 300 мг з наступним призначенням підтримуючих доз 75 мг), але у частини пацієнтів виявлено значне збільшення часу кровотечі, що не корелювало з агрегацією тромбоцитів. -Рецептора. Переведення пацієнтів з варфарину (МНО від 2,0 до 3,0) на ривароксабан (20 мг) або з ривароксабану (20 мг) на варфарин (МНО від 2,0 до 3,0) супроводжувалося більш ніж адитивним збільшенням протромбінового часу / МНО (Неопластин) (в окремих випадках до 12), тоді як ефекти зміни аЧТВ, пригнічення активності фактора Xa та ендогенного потенціалу тромбіну (ЕПТ) були адитивними. Для оцінки фармакодинамічних ефектів Ксарелто в перехідний період можна провести аналіз анти-Ха факторної активності, PiCT і HepTest, якщо на показники, що визначаються в їх ході, не вплинув варфарин. Починаючи з 4-го дня після відміни варфарину, всі аналізи (включаючи ПВ, АЧТВ, пригнічення активності фактора Xa та ЕПТ) відображали виключно ефект Ксарелто®. Для оцінки фармакодинамічних ефектів варфарину в перехідний період можна використовувати показник МНО, виміряний в момент досягнення Cmin ривароксабану (через 24 години після прийому дози ривароксабану), оскільки в цей момент вплив ривароксабану на результати аналізу мінімальний. Фармакокінетичної взаємодії між варфарином та Ксарелто® не виявлено. Лікарська взаємодія Ксарелто з антагоністом вітаміну К (АВК) феніндіоном не вивчалася. Рекомендується у міру можливості уникати переведення пацієнтів з терапії Ксарелто на терапію АВК феніндіоном і навпаки. Є обмежений досвід переведення пацієнтів з терапії АВК аценокумаролом на Ксарелто. Якщо виникає необхідність перевести пацієнта з терапії Ксарелто на терапію АВК феніндіоном або аценокумаролом, то слід дотримуватися особливої обережності, щоденний контроль фармакодинамічної дії препаратів (МНО, протромбіновий час) повинен проводитись безпосередньо перед прийомом наступної дози Ксарелто. Якщо виникає необхідність перевести пацієнта з терапії АВК феніндіоном або аценокумаролом на терапію Ксарелто®, слід дотримуватися особливої обережності, контроль фармакодинамічної дії препаратів при цьому не потрібно. Супутнє застосування інших препаратів Не відзначалося клінічно значущих фармакокінетичних або фармакодинамічних взаємодій при одночасному застосуванні ривароксабану з мідазоламом (субстратом CYP3A4), дигоксином (субстратом Р-глікопротеїну) або аторвастатином (субстратом CYP3A4 та P-gp). Клінічно значущої взаємодії з їжею не наголошувалося. Несумісність Невідома Вплив на лабораторні параметри Вплив на результати спроб на параметри згортання (протромбіновий час, аЧТВ, HepTest) відповідає очікуваному з урахуванням механізму дії Ксарелто®.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Для профілактики ВТЕ при великих ортопедичних операціях рекомендується призначати по 1 таблетці 10 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування: 5 тижнів після великої операції на кульшовому суглобі; 2 тижні після великої операції на колінному суглобі. Початкову дозу слід прийняти через 6-10 годин після операції за умови досягнутого гемостазу. Якщо пацієнт не здатний проковтнути пігулку повністю, таблетка Ксарелто може бути подрібнена і змішана з водою або рідким харчуванням, наприклад, яблучним пюре, безпосередньо перед прийомом внутрішньо. Подрібнена таблетка Ксарелто може бути введена через шлунковий зонд. Положення зонда в шлунково-кишковому тракті необхідно додатково узгодити з лікарем перед прийомом Ксарелто®. Подрібнену таблетку слід вводити через шлунковий зонд у невеликій кількості води, після чого необхідно ввести невелику кількість води, щоб змити залишки препарату зі стінок зонда. У разі пропуску дози пацієнту слід прийняти ривароксабан негайно та наступного дня продовжити лікування по 1 таблетці на добу, як і раніше. Окремі групи пацієнтів Корекція дози в залежності від віку хворого (старше 65 років), статі, маси тіла або етнічної групи не потрібна. Пацієнти з печінковою недостатністю Рівароксабан протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що супроводжуються коагулопатією, що обумовлює клінічно значущий ризик кровотечі. Хворим на інші захворювання печінки зміни дози не потрібні. Наявні обмежені клінічні дані, отримані у пацієнтів із середньотяжкою печінковою недостатністю (клас B по Чайлд-П'ю), вказують на значне посилення фармакологічної активності препарату. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С по Чайлд-П'ю) клінічні дані відсутні. Пацієнти з нирковою недостатністю При призначенні ривароксабану пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 80-50 мл/хв та кліренс креатиніну Наявні обмежені клінічні дані демонструють значне підвищення концентрацій ривароксабану у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну Використання ривароксабану не рекомендується у пацієнтів із кліренсом креатиніну. Переклад пацієнтів з антагоністів вітаміну К (АВК) на Ксарелто® При переведенні пацієнта з АВК на Ксарелто значення показника МНО буде помилково підвищуватися після прийому Ксарелто. У зв'язку з цим, показник МНО не можна використовувати для контролю антикоагулянтного ефекту Ксарелто®. Переклад пацієнтів з Ксарелто на антагоністи вітаміну К (АВК) Існує ймовірність недостатнього антикоагулянтного ефекту при переведенні пацієнтів з Ксарелто на АВК. У перехідний період, пов'язаний з переведенням на інший протизгортаючий препарат, необхідно забезпечити безперервний та достатній антикоагулянтовий ефект. Слід мати на увазі, що Ксарелто може сприяти підвищенню показника МНО. При переведенні пацієнта з Ксарелто на АВК, обидва препарати слід призначати одночасно, доки МНО не досягне значення ≥2,0. У перші два дні перехідного періоду слід використовувати стандартну дозу АВК, а згодом керуватися значенням МНО. У період сумісного прийому Ксарелто® та АВК МНО слід визначати не раніше, ніж через 24 години (після попередньої, але до прийому наступної дози Ксарелто®). Після відміни Ксарелто визначення МНО з достатнім ступенем надійності можливе через 24 години після прийому останньої дози препарату. Переклад пацієнтів з парентеральних антикоагулянтів на Ксарелто® При переведенні пацієнта з парентеральних антикоагулянтів на Ксарелто® прийом Ксарелто® слід розпочати за 0-2 години до передбачуваного введення наступної дози парентерального препарату (напр. НМГ) або під час відміни парентерального препарату, що тривало застосовується (напр. внутрішньовенного нефракціонованого гепарину). Переведення пацієнтів з Ксарелто на парентеральні антикоагулянти Припинити прийом Ксарелто і ввести першу дозу парентерального антикоагулянту під час передбачуваного прийому наступної дози Ксарелто.ПередозуванняПовідомлялося про поодинокі випадки передозування до 600 мг без ускладнень у вигляді кровотечі або інших небажаних реакцій. Внаслідок обмеженого всмоктування очікується ефект насичення без подальшого підвищення середнього вмісту ривароксабану у плазмі при гіпертерапевтичних дозах 50 мг або вище. Специфічний антидот рівароксабану невідомий. У разі передозування для зниження всмоктування ривароксабану можна використовувати активоване вугілля. Враховуючи інтенсивне зв'язування з білками плазми, очікується, що ривароксабан не буде виводитись при проведенні діалізу. При виникненні ускладнення у вигляді кровотечі наступний прийом повинен бути відкладений або лікування має бути скасоване залежно від ситуації. Період напіввиведення ривароксабану становить приблизно 5-13 годин. Лікування слід підбирати індивідуально, відповідно до тяжкості та локалізації кровотечі. При необхідності може застосовуватися відповідне симптоматичне лікування, наприклад, механічна компресія (наприклад, у разі сильної носової кровотечі), хірургічний гемостаз з процедурами контролю за кровотечею, заповнення об'єму рідини та гемодинамічна підтримка, препарати крові (еритроцитарна маса або свіжозаморожена плазма, анемії чи коагулопатії) або тромбоцити. Якщо перераховані вище заходи не призводять до усунення кровотечі, може бути призначений специфічний прокоагулянт, наприклад, концентрат протромбінового комплексу, концентрат активованого протромбінового комплексу або рекомбінантний фактор VIIa (rf VIIa). Однак до цього часу досвід застосування цих препаратів при лікуванні пацієнтів, які отримують ривароксабан, дуже обмежений. Очікується, що протаміну сульфат і вітамін К не впливатимуть на протизгортальну активність ривароксабану. Є обмежений досвід застосування транексамової кислоти та відсутній досвід застосування амінокапронової кислоти та апротиніну у пацієнтів, які отримують Ксарелто®. Наукове обґрунтування доцільності або досвід використання системного гемостатичного препарату десмопресин у пацієнтів, які отримують Ксарелто, відсутнє.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування Ксарелто не рекомендується у пацієнтів, які отримують супутнє системне лікування азоловими протигрибковими препаратами (наприклад, кетоконазолом) або інгібіторами ВІЛ-протеаз (наприклад, ритонавіром). Ці препарати є сильними інгібіторами CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Таким чином, ці препарати можуть підвищувати концентрацію ривароксабану в плазмі крові до клінічно значущих значень (у 2,6 рази в середньому), що може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Однак, азоловий протигрибковий препарат флуконазол, помірний інгібітор CYP3A4, менш виражено впливає на експозицію ривароксабану і може застосовуватися з ним одночасно. Ксарелто® слід обережно застосовувати у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК 49-30 мл/хв), які отримують супутні препарати, які можуть призводити до підвищення концентрації ривароксабану в плазмі (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії" "). У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну У зв'язку з обмеженою кількістю клінічних даних препарат Ксарелто повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів з КК 29-15 мл/хв. Клінічні дані щодо застосування ривароксабану у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок. За пацієнтами з тяжким порушенням функції нирок або підвищеним ризиком кровотечі, а також пацієнтами, які отримують супутнє системне лікування азоловими протигрибковими препаратами або інгібіторами ВІЛ-протеаз, необхідно проводити ретельне спостереження щодо ознак кровотечі після початку лікування. Застосування Ксарелто при оперативних втручаннях з приводу перелому проксимальних відділів стегнової кістки не вивчалося в інтервенційних клінічних дослідженнях. Є обмежені клінічні дані, отримані у спостережних дослідженнях, у пацієнтів, що піддаються оперативним втручанням при переломі нижніх кінцівок, у тому числі при переломі проксимальних відділів стегнової кістки. Ксарелто®, як і інші антитромботичні засоби, слід обережно застосовувати при лікуванні пацієнтів, які мають підвищений ризик кровотеч, у тому числі: пацієнтів із вродженою чи набутою схильністю до кровотеч; пацієнтів з неконтрольованою тяжкою артеріальною гіпертонією; пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення; пацієнтів, які недавно перенесли виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки; пацієнтів із судинною ретинопатією; пацієнтів, які недавно перенесли внутрішньочерепний або внутрішньомозковий крововилив; пацієнтів із патологією судин головного чи спинного мозку; пацієнтів, які недавно перенесли операцію на головному, спинному мозку або очах; пацієнтів з бронхоектазами або легеневою кровотечею в анамнезі. Слід бути обережним, якщо пацієнт одночасно отримує лікарські препарати, що впливають на гемостаз, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), інгібітори агрегації тромбоцитів або інші антитромботичні препарати. У пацієнтів з ризиком розвитку виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки може бути призначене відповідне профілактичне лікування. При незрозумілому зниженні гемоглобіну або артеріального тиску слід шукати джерело кровотечі. На фоні лікування ривароксабаном подовження інтервалу QT не спостерігалося. При виконанні спинномозкової пункції та епідуральної/спінальної анестезії у пацієнтів, які отримують інгібітори агрегації тромбоцитів з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень, існує ризик розвитку епідуральної або спинномозкової гематоми, що може призвести до тривалого паралічу. Ризик цих подій надалі підвищується при використанні постійних катетерів або супутньому застосуванні лікарських засобів, що впливають на гемостаз. Травма під час епідуральної або спинномозкової пункції або повторна пункція також можуть сприяти підвищенню ризику. Пацієнти повинні бути під наглядом для виявлення ознак або симптомів неврологічних порушень (наприклад, оніміння або слабкості ніг, дисфункції кишечника або сечового міхура). При виявленні неврологічних розладів потрібна термінова діагностика та лікування.Лікар повинен зіставити потенційну користь та ризик перед проведенням спинномозкового втручання пацієнтам, які отримують антикоагулянти або готуються до отримання антикоагулянтів з метою профілактики тромбозу. З метою зниження потенційного ризику кровотечі, асоційованого з одночасним застосуванням ривароксабану та епідуральної/спінальної анестезії або спінальної пункції, слід враховувати фармакокінетичний профіль ривароксабану. Встановлення або видалення епідурального катетера або люмбальну пункцію краще проводити тоді, коли антикоагулянтний ефект рівароксабану оцінюється як слабкий. Епідуральний катетер вилучають не раніше ніж через 18 годин після призначення останньої дози Ксарелто. Ксарелто® не слід призначати раніше, ніж через 6 годин після отримання епідурального катетера.У разі травматичної пункції призначення Ксарелто слід відкласти на 24 години. Якщо необхідно проведення інвазивної процедури або хірургічного втручання, прийом Ксарелто слід припинити принаймні за 24 години до втручання, якщо це можливо, і на підставі висновку лікаря. Якщо процедуру не можна відкласти, то підвищений ризик кровотечі слід оцінювати в порівнянні з необхідністю термінового втручання. Прийом Ксарелто® слід відновити після інвазивної процедури або хірургічного втручання, за умови наявності відповідних клінічних показників та адекватного гемостазу. Дані безпеки, отримані з доклінічних досліджень За винятком ефектів, пов'язаних із посиленням фармакологічної дії (кровотеч), при аналізі доклінічних даних, отриманих у дослідженнях з фармакологічної безпеки, специфічної небезпеки для людини не виявлено. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При застосуванні Ксарелто відзначалися випадки непритомності та запаморочення. Пацієнтам, у яких виникають дані несприятливі реакції, не слід керувати автотранспортом і працювати з механізмами, що рухаються.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаОдна пігулка покрита плівковою оболонкою, містить: Активна речовина: ривароксабан мікронізований 15 мг або 20 мг, Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна - 37,50 мг або 35,00 мг, кроскармелоза натрію - 3,00 мг, гіпромелоза 5сР - 3,00 мг, лактози моногідрат -25,40 мг або 22,90 мг, магнію стеарат – 0,60 мг, натрію лаурилсульфат – 0,50 мг; оболонка: заліза оксид червоний - 0,150 мг або 0,350 мг, гіпромелоза 15сР - 1,50 мг, макрогол 3350 - 0,50 мг, титану діоксид – 0,350 мг або 0,150 мг, відповідно. Таблетки покриті плівковою оболонкою по 15 мг та 20 мг. Для таблеток 15 мг: по 14 або 10 таблеток у блістери Ал/1111 або Ал/ПВХ-ПВДХ. По 1, 2 або 3 блістери по 14 таблеток або по 10 блістерів по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. Для таблеток 20 мг: по 14 або 10 таблеток у блістери з Ал/ПП або Ал/ПВХ-ПВДХ. По 1 або 2 блістери по 14 таблеток або по 10 блістерів по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки 15 мг: круглі двоопуклі таблетки рожево-коричневого кольору, покриті плівковою оболонкою; методом видавлювання нанесено гравіювання: з одного боку - трикутник з позначенням дозування «15», з іншого - фірмовий байєровский хрест. Вид пігулки на зламі: однорідна маса білого кольору, оточена оболонкою рожево-коричневого кольору. Таблетки 20 мг: круглі двоопуклі таблетки червоно-коричневого кольору, покриті плівковою оболонкою; методом видавлювання нанесено гравіювання: з одного боку - трикутник з позначенням дозування «20», з іншого - фірмовий байєровский хрест. Вид пігулки на зламі: однорідна маса білого кольору, оточена оболонкою червоно-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаПрямі інгібітори фактора ХаФармакокінетикаВсмоктування та біодоступність Абсолютна біодоступність ривароксабану після прийому дози 10 мг висока (80-100%). Рівароксабан швидко всмоктується; максимальна концентрація досягається через 2-4 години після прийому таблетки. При прийомі ривароксабану в дозі 10 мг з їжею не відмічено зміни AUC (площа під кривою «концентрація – час») та Сmах (максимальна концентрація). Фармакокінетика рівароксабану характеризується помірною індивідуальною мінливістю; індивідуальна мінливість (варіаційний коефіцієнт) становить від 30 до 40%. У зв'язку зі зниженим ступенем всмоктування при прийомі 20 мг натще спостерігалася біодоступність 66%. При прийомі Ксарелто 20 мг під час їжі відзначалося збільшення середньої AUC на 39% порівняно з прийомом натще, показуючи практично повне всмоктування та високу біодоступність. Всмоктування ривароксабану залежить від місця вивільнення у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Зниження в 29% і 56% в AUC і Cmax, відповідно, порівняно з прийомом цілої таблетки, спостерігалося, коли гранулят ривароксабана вивільнявся в дистальному відділі тонкої кишки або висхідної ободової кишки. Слід уникати введення ривароксабану в шлунково-кишковий тракт дистальніше за шлунок, оскільки це може спричинити зниження всмоктування і, відповідно, експозиції препарату. У дослідженні оцінювалася біодоступність (AUC і Cmax) 20 мг ривароксабана, прийнятого внутрішньо у вигляді подрібненої таблетки у суміші з яблучним пюре або суспендованої у воді, а також введеної через шлунковий зонд з наступним прийомом рідкого харчування, порівняно з прийомом цілої таблетки.Результати продемонстрували передбачуваний дозозалежний фармакокінетичний профіль ривароксабану, при цьому біодоступність при зазначеному вище прийомі відповідала такою при прийомі нижчих доз ривароксабану. Розподіл В організмі людини більша частина ривароксабану (92-95%) пов'язується з білками плазми, основним зв'язуючим компонентом є сироватковий альбумін. Об'єм розподілу – помірний, Vss становить приблизно 50 л. Метаболізм та виведення При внутрішньому прийомі приблизно 2/3 від призначеної дози ривароксабана піддаються метаболізму і надалі виводяться рівними частинами із сечею і через кишечник. 1/3 дози, що залишилася, виводиться за допомогою прямої ниркової екскреції в незміненому вигляді, головним чином, за рахунок активної ниркової секреції. Рівароксабан метаболізується за допомогою ізоферментів CYP3A4, CYP2J2, а також за допомогою механізмів, незалежних від системи цитохромів. Основними ділянками біотрансформації є окислення морфолінової групи та гідроліз амідних зв'язків. Згідно з даними, отриманими in vitro, ривароксабан є субстратом для білків-переносників Р-gp (Р-глікопротеїну) та Bcrp (білка стійкості раку молочної залози). Незмінений ривароксабан є єдиною активною сполукою в людській плазмі, основні або активні циркулюючі метаболіти у плазмі не виявлені. Рівароксабан, системний кліренс якого становить приблизно 10 л/год, можна віднести до лікарських речовин з низьким кліренсом. При виведенні ривароксабану з плазми кінцевий період напіввиведення становить від 5 до 9 годин у молодих пацієнтів та від 11 до 13 годин у літніх пацієнтів. Стать/літній вік (старше 65 років) У пацієнтів похилого віку концентрації ривароксабану в плазмі крові вище, ніж у молодих пацієнтів; середнє значення AUC приблизно в 1,5 рази перевищує відповідні значення у молодих пацієнтів, головним чином, внаслідок зниження загального та ниркового кліренсу. У чоловіків та жінок клінічно значимих відмінностей фармакокінетики не виявлено. Маса тіла Занадто мала або велика маса тіла (менше 50 кг і більше 120 кг) лише незначно впливає на концентрацію ривароксабану в плазмі (відмінність становить менше 25%). Дитячий вік Дані щодо цієї вікової категорії відсутні. Міжетнічні відмінності Клінічно значимих відмінностей фармакокінетики та фармакодинаміки у пацієнтів європеоїдної, афроамериканської, латиноамериканської, японської чи китайської етнічної приналежності не спостерігалося. Порушення функції печінки Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику ривароксабану вивчався у хворих, розподілених відповідно до класифікації Чайлд-П'ю (відповідно до стандартних процедур у клінічних дослідженнях). Класифікація Чайлд-П'ю дозволяє оцінити прогноз хронічних захворювань печінки, головним чином цирозу. У пацієнтів, яким планується проведення антикоагулянтної терапії, найважливішим наслідком порушення функції печінки є зменшення синтезу факторів зсідання крові в печінці. Оскільки цей показник відповідає лише одному з п'яти клінічних/біохімічних критеріїв, що становлять класифікацію Чайлд-П'ю, ризик розвитку кровотечі не зовсім чітко корелює з цією класифікацією. Питання лікування таких пацієнтів антикоагулянтами має вирішуватися незалежно від класу за класифікацією Чайлд-Пью. Ксарелто протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що протікають з коагулопатією, що зумовлює клінічно значущий ризик кровотечі. У хворих з цирозом печінки та легким ступенем печінкової недостатності (клас А по Чайлд-П'ю) фармакокінетика ривароксабану лише незначно відрізнялася від відповідних показників у контрольній групі здорових піддослідних (в середньому відзначалося збільшення AUC ривароксабану в 1,2 рази). Значних відмінностей фармакодинамічних властивостей між групами були відсутні. У хворих з цирозом печінки та печінковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (клас В по Чайлд-П'ю) середня AUC ривароксабану була значно підвищена (в 2,3 рази) порівняно зі здоровими добровольцями внаслідок значно зниженого кліренсу лікарської речовини, що вказує на серйозне захворювання печінки. . Пригнічення активності фактора Ха було виражено сильніше (2,6 рази), ніж у здорових добровольців. Протромбіновий час також у 2,1 разу перевищував показники у здорових добровольців. За допомогою вимірювання протромбінового часу оцінюється зовнішній шлях коагуляції, що включає фактори згортання VII, X, V, II та I, які синтезуються у печінці. Пацієнти із середньотяжкою печінковою недостатністю більш чутливі до ривароксабану, що є наслідком тіснішого взаємозв'язку фармакодинамічних ефектів та фармакокінетичних параметрів, особливо між концентрацією та протромбіновим часом. Дані щодо пацієнтів із печінковою недостатністю класу С за класифікацією Чайлд-П'ю відсутні. Порушення функції нирок У хворих з нирковою недостатністю спостерігалося збільшення експозиції ривароксабану, обернено пропорційне до ступеня зниження ниркової функції, яка оцінювалася за кліренсом креатиніну. У пацієнтів з нирковою недостатністю при кліренсі креатиніну 80-50 мл/хв, кліренсі креатиніну 49-30 мл/хв та кліренсі креатиніну 29-15 мл/хв спостерігалося 1,4-, 1,5- та 1,6-кратне збільшення концентрацій рівароксабану в плазмі крові (AUC), відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями. Відповідне збільшення фармакодинамічних ефектів було більш вираженим. У пацієнтів з кліренсом креатиніну 80-50 мл/хв, кліренсом креатиніну 49-30 мл/хв та кліренсом креатиніну 29-15 мл/хв загальне пригнічення активності фактора Ха збільшувалося в 1,5, 1,9 та 2 рази порівняно зі здоровими добровольцями; протромбіновий час внаслідок дії фактора Xа також збільшувався у 1,3, 2,2 та 2,4 рази, відповідно. Дані про застосування Ксарелто у пацієнтів з кліренсом креатиніну 29-15 мл/хв обмежені, у зв'язку з чим слід бути обережним при застосуванні препарату у даної категорії пацієнтів. Дані про застосування Ксарелто у пацієнтів з кліренсом креатиніну<15 мл/хв відсутні, тому не рекомендується застосовувати препарат у даної категорії пацієнтів.ФармакодинамікаМеханізм дії Рівароксабан - високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, що має високу біодоступність при вживанні. Активація фактора Х з утворенням фактора Ха через внутрішній та зовнішній шляхи згортання відіграє центральну роль у коагуляційному каскаді. Фармакодинамічні ефекти У людини спостерігалося дозозалежне пригнічення фактора Ха. Рівароксабан має дозозалежний вплив на протромбіновий час і добре корелює з концентраціями у плазмі (r=0,98), якщо для аналізу використовується набір Neoplastin. При використанні інших реактивів результати відрізнятимуться. Протромбіновий час слід вимірювати в секундах, оскільки МНО (міжнародне нормалізоване відношення) відкалібровано та сертифіковано лише для похідних кумарину та не може застосовуватись для інших антикоагулянтів. У пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження, що приймають ривароксабан для профілактики інсульту та системної тромбоемболії, 5/95-процентили для протромбінового часу (Neoplastin) через 1-4 години після прийому таблетки (тобто на максимумі ефекту) 4 секунд у пацієнтів, які приймають 20 мг один раз на день, та від 10 до 50 секунд у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 49-30 мл/хв), які приймають 15 мг один раз на день. У пацієнтів, які отримують ривароксабан для лікування та профілактики рецидивів тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), 5/95-процентили для протромбінового часу (Neoplastin) через 2-4 години після прийому таблетки (тобто. ефекту) варіюють від 17 до 32 секунд у пацієнтів, які приймають 15 мг двічі на день, та від 15 до 30 секунд у пацієнтів, які приймають 20 мг один раз на день. Також ривароксабан дозозалежно збільшує активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ) та результат HepTest; однак ці параметри не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних ефектів ривароксабану. Також, якщо для цього є клінічне обґрунтування, концентрація ривароксабану може бути виміряна за допомогою каліброваного кількісного анти-фактору тесту Xa.У період лікування Ксарелто проводити моніторинг параметрів зсідання крові не потрібно. У здорових чоловіків та жінок старше 50 років подовження інтервалу QT електрокардіограми під впливом ривароксабану не спостерігалося.Показання до застосуванняпрофілактика інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження; лікування тромбозу глибоких вен та тромбоемболії легеневої артерії та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до ривароксабану або будь-яких допоміжних речовин, що містяться у таблетці; клінічно значущі активні кровотечі (наприклад, внутрішньочерепний крововилив, шлунково-кишкові кровотечі); пошкодження або стан, пов'язаний з підвищеним ризиком великої кровотечі, наприклад, наявна або недавно перенесена шлунково-кишкова виразка, наявність злоякісних пухлин з високим ризиком кровотечі, недавні травми головного або спинного мозку, операції на головному, спинному мозку або очах, внутрішньочерепний крововилив, діагностований або передбачуваний варикоз вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин або патологія судин головного або спинного мозку; супутня терапія будь-якими іншими антикоагулянтами, наприклад, нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами (еноксапарин, далтепарин та ін.), похідними гепарину (фондапарінукс та ін.), пероральними антикоагулянтами (варфарин, апіксабан, сабран). або на ривароксабан (див. розділ "Спосіб застосування та дози") або при застосуванні нефракціонованого гепарину в дозах, необхідних для забезпечення функціонування центрального венозного або артеріального катетера; захворювання печінки, що протікають з коагулопатією, що обумовлює клінічно значущий ризик кровотеч; вагітність та період грудного вигодовування; дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека у пацієнтів даної вікової групи не встановлені); ниркова недостатність (кліренс креатиніну<15 мл/хв) (клінічні дані щодо застосування ривароксабану у даної категорії пацієнтів відсутні); уроджений дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (у зв'язку з наявністю у складі лактози).Вагітність та лактаціяБезпека та ефективність застосування Ксарелто у вагітних жінок не встановлені. Дані, отримані на експериментальних тваринах, показали виражену токсичність ривароксабану для материнського організму, пов'язану з фармакологічною дією препарату (наприклад, ускладнення у формі крововиливів) і що призводить до репродуктивної токсичності. Внаслідок можливого ризику розвитку кровотечі та здатності проникати через плаценту Ксарелто протипоказаний при вагітності. Жінкам із збереженою репродуктивною здатністю слід використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування Ксарелто. Дані про застосування Ксарелто для лікування жінок у період грудного вигодовування відсутні. Дані, отримані на експериментальних тваринах, показують, що ривароксабан виділяється з грудним молоком. Ксарелто може застосовуватися лише після відміни грудного вигодовування. Дослідження показали, що ривароксабан не впливає на чоловічу та жіночу фертильність у щурів. Досліджень впливу ривароксабану на фертильність у людини не проводилося.Побічна діяБезпеку Ксарелто оцінювали в чотирьох дослідженнях III фази за участю 6097 пацієнтів, які перенесли велику ортопедичну операцію на нижніх кінцівках (тотальне ендопротезування колінного або тазостегнового суглоба) і 3997 пацієнтів, госпіталізованих за медичними показаннями, що отримували лікування. трьох дослідженнях III фази лікування венозної тромбоемболії, що включали 4556 пацієнтів, які отримували або по 15 мг Ксарелто двічі на день протягом 3 тижнів, після чого слідувала доза 20 мг один раз на день або по 20 мг один раз на день до 21 місяця. Крім того, з двох досліджень III фази, що включали 7750 пацієнтів, були отримані дані щодо безпеки застосування препарату у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження, які отримували принаймні одну дозу Ксарелто протягом періоду до 41 місяця, а також 10225 пацієнтів з ГКС, які отримали принаймні одну дозу 2,5 мг (двічі на день) або 5 мг (двічі на день) Ксарелто на додаток до терапії ацетилсаліцилової кислоти або ацетилсаліцилової кислоти з клопідогрелом або тіклопідином, тривалість лікування до 31 місяця. З огляду на механізм дії застосування Ксарелто може супроводжуватися підвищеним ризиком прихованої або явної кровотечі з будь-яких органів і тканин, що може призводити до постгеморагічної анемії.Ризик розвитку кровотеч може збільшуватися у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при сумісному застосуванні з препаратами, що впливають на гемостаз. Ознаки, симптоми та ступінь тяжкості (включаючи можливий летальний кінець) варіюються залежно від локалізації, інтенсивності або тривалості кровотечі та/або анемії. Геморагічні ускладнення можуть виявлятися слабкістю, блідістю, запамороченням, головним болем, задишкою, а також збільшенням кінцівки в обсязі або шоком, які неможливо пояснити іншими причинами. У деяких випадках внаслідок анемії розвивалися симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудях та стенокардія.інтенсивності або тривалості кровотечі та/або анемії. Геморагічні ускладнення можуть виявлятися слабкістю, блідістю, запамороченням, головним болем, задишкою, а також збільшенням кінцівки в обсязі або шоком, які неможливо пояснити іншими причинами. У деяких випадках внаслідок анемії розвивалися симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудях та стенокардія.інтенсивності або тривалості кровотечі та/або анемії. Геморагічні ускладнення можуть виявлятися слабкістю, блідістю, запамороченням, головним болем, задишкою, а також збільшенням кінцівки в обсязі або шоком, які неможливо пояснити іншими причинами. У деяких випадках внаслідок анемії розвивалися симптоми ішемії міокарда, такі як біль у грудях та стенокардія. При застосуванні Ксарелто реєструвалися і такі відомі ускладнення, вторинні стосовно важких кровотеч, як компартмент-синдром та ниркова недостатність внаслідок гіпоперфузії. Таким чином, слід враховувати можливість кровотечі в оцінці стану будь-якого пацієнта, який отримує антикоагулянти.Взаємодія з лікарськими засобамиФармакокінетичні взаємодії Виведення ривароксабану здійснюється головним чином за допомогою метаболізму в печінці, опосередкованого системою цитохрому Р450 (CYP3A4, CYP2J2), а також - шляхом ниркової екскреції незміненої лікарської речовини з використанням систем переносників P-gp/Bcrp (Р-глікопротеїну/ . Рівароксабан не пригнічує та не індукує ізофермент CYP3A4 та інші важливі ізоформи цитохрому. Одночасне застосування Ксарелто та потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну може призвести до зниження ниркового та печінкового кліренсу ривароксабану і, таким чином, значно збільшити його системний вплив. Спільне застосування Ксарелто та азолового протигрибкового засобу кетоконазолу (400 мг 1 раз на добу), що є потужним інгібітором CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до підвищення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2,6 рази та 1 супроводжувалося значним посиленням фармакодинамічної дії препарату. Спільне призначення Ксарелто та інгібітора протеази ВІЛ ритонавіру (600 мг 2 рази на добу), що є потужним інгібітором CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до збільшення середньої рівноважної AUC ривароксабана в 2,5 рази, супроводжувалося значним посиленням фармакодинамічної дії препарату. У зв'язку з цим Ксарелто не рекомендується застосовувати у пацієнтів, які отримують системне лікування протигрибковими препаратами азолової групи або інгібіторами протеази ВІЛ. Кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу), потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та помірний інгібітор Р-глікопротеїну, викликав збільшення значень AUC у 1,5 раза та Стах ривароксабану в 1,4 раза. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Стах і вважається клінічно незначущим. Еритроміцин (500 мг 3 рази на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну, викликав збільшення значень AUC та Стах ривароксабану в 1,3 раза. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Стах і вважається клінічно незначущим. У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну<80-50 мл/хв) еритроміцин (500 мг 3 рази на добу) спричиняв збільшення значень AUC ривароксабану в 1,8 раза та Стах у 1,6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок , які не отримували супутньої терапії У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 49-30 мл/хв) еритроміцин викликав збільшення значень AUC ривароксабану в 2,0 рази та Сmах у 1,6 рази порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок, які не отримували супутньої терапії. Флуконазол (400 мг один раз на добу), помірний інгібітор ізоферменту CYP3A4, викликав збільшення середньої AUC ривароксабану в 1,4 рази та збільшення середньої Сmах в 1,3 рази. Це збільшення має порядок нормальної мінливості AUC та Стах і вважається клінічно незначущим. Слід уникати одночасного застосування ривароксабану з дронедароном через обмеженість клінічних даних про спільне застосування. Спільне застосування Ксарелто та рифампіцину, що є сильним індуктором CYP3A4 та Р-глікопротеїну, призводило до зниження середньої AUC ривароксабану приблизно на 50 % та паралельному зменшенню його фармакодинамічних ефектів. Спільне застосування ривароксабану з іншими сильними індукторами CYP3A4 (наприклад, фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом або препаратами звіробою продірявленого) також може призвести до зниження концентрацій ривароксабану в плазмі. Зменшення концентрацій ривароксабану в плазмі визнано клінічно незначущим. Сильні індуктори CYP3A4 слід застосовувати з обережністю. Фармакодинамічні взаємодії Після одночасного застосування еноксапарину натрію (одноразова доза 40 мг) та Ксарелто (одноразова доза 10 мг) спостерігався сумаційний ефект щодо активності антифактору Ха, який не супроводжувався додатковими сумаційними ефектами щодо проб на згортання крові (протромбіновий час, АЧТВ). Еноксапарин натрію не змінював фармакокінетику ривароксабану. У зв'язку з підвищеним ризиком кровотечі необхідно бути обережними при спільному застосуванні з будь-якими іншими антикоагулянтами. Не виявлено фармакокінетичної взаємодії між Ксарелто (15 мг) та клопідогрелем (навантажувальна доза 300 мг з подальшим призначенням підтримуючої дози 75 мг), але у підгрупі пацієнтів виявлено значне збільшення часу кровотечі, що не корелювало зі ступенем агрегації тромсецитів. IIIa-рецепторів. Після спільного застосування Ксарелто (15 мг) та напроксену в дозі 500 мг клінічно значущого збільшення часу кровотечі не спостерігалося. Тим не менш, у окремих осіб можлива більш виражена фармакодинамічна відповідь. Необхідно бути обережними при сумісному застосуванні Ксарелто з НПЗП (включаючи ацетилсаліцилову кислоту) та інгібіторами агрегації тромбоцитів, оскільки застосування цих препаратів зазвичай підвищує ризик кровотечі. Перехід пацієнтів з варфарину (МНО від 2,0 до 3,0) на Ксарелто (20 мг) або з Ксарелто (20 мг) на варфарин (МНО від 2,0 до 3,0) збільшував протромбіновий час/МНО (Неопластин) в більшою мірою, ніж цього можна було б очікувати при простому підсумовуванні ефектів (окремі значення МНО можуть досягати 12), тоді як вплив на АЧТВ, пригнічення активності фактора Ха та ендогенний потенціал тромбіну було адитивним. У разі необхідності дослідження фармакодинамічних ефектів Ксарелто під час перехідного періоду, як необхідні тести, на які не впливає варфарин, можна використовувати визначення активності анти-Ха, PiCT і HepTest. Починаючи з 4-го дня після припинення застосування варфарину всі результати аналізів (у тому числі ПВ, АЧТВ, інгібування активності фактора Ха та на ЕПТ (ендогенний потенціал тромбіну)) відображають лише вплив Ксарелто. У разі необхідності дослідження фармакодинамічних ефектів варфарину під час перехідного періоду, може бути використаний вимір величини МНО при Спроміж. ривароксабана (через 24 години після попереднього прийому ривароксабана), оскільки ривароксабан має мінімальний ефект на цей показник у цей період. Між варфарином та Ксарелто не було зареєстровано жодних фармакокінетичних взаємодій. Лікарська взаємодія Ксарелто з антагоністом вітаміну К (АВК) феніндіоном не вивчалася. Рекомендується при можливості уникати переведення пацієнтів з терапії Ксарелто на терапію АВК феніндіоном і навпаки. Є обмежений досвід переведення пацієнтів з терапії АВК аценокумаролом на Ксарелто. Якщо виникає необхідність перевести пацієнта з терапії Ксарелто на терапію АВК феніндіоном або аценокумаролом, слід дотримуватися особливої обережності, щоденний контроль фармакодинамічної дії препаратів (МНО, протромбіновий час) повинен проводитися безпосередньо перед прийомом наступної дози Ксарелто. Якщо виникає необхідність перевести пацієнта з терапії АВК феніндіоном або аценокумаролом на терапію Ксарелто, слід дотримуватися особливої обережності, контроль фармакодинамічної дії препаратів при цьому не потрібно. Несумісність Невідома. Взаємодії не виявлено Жодних фармакокінетичних взаємодій між ривароксабаном та мідазоламом (субстрат CYP3A4), дигоксином (субстрат Р-глікопротеїну) або аторвастатином (субстрат CYP3A4 та Р-глікопротеїну) не виявлено. Спільне застосування з інгібітором протонної помпи омепразолом, антагоністом Н2-рецепторів ранітидином, антацидами алюмінію гідроксидом/магнію гідроксидом, напроксеном, клопідогрелем або еноксапарином не впливає на біодоступність та фармакокінетів. Не спостерігалося жодних клінічно значущих фармакокінетичних або фармакодинамічних взаємодій при сумісному застосуванні Ксарелто та 500 мг ацетилсаліцилової кислоти. Вплив на лабораторні параметри Препарат Ксарелто впливає на показники згортання крові (ПВ, АЧТВ, HepTest) у зв'язку зі своїм механізмом дії.Спосіб застосування та дозиВсередину. Ксарелто 15 мг та 20 мг слід приймати під час їжі. Якщо пацієнт не здатний проковтнути таблетку повністю, таблетка Ксарелто може бути подрібнена та змішана з водою або рідким харчуванням, наприклад, яблучним пюре безпосередньо перед прийомом. Після прийому подрібненої таблетки Ксарелто 15 мг або 20 мг необхідно негайно здійснити їжу. Подрібнена пігулка Ксарелто може бути введена через шлунковий зонд. Положення зонда в шлунково-кишковому тракті необхідно додатково узгодити з лікарем перед прийомом Ксарелто. Подрібнену таблетку слід вводити через шлунковий зонд у невеликій кількості води, після чого необхідно ввести невелику кількість води, щоб змити залишки препарату зі стінок зонда. Після прийому подрібненої таблетки Ксарелто 15 мг або 20 мг необхідно негайно здійснити прийом ентерального харчування. Профілактика інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження Рекомендована доза становить 20 мг один раз на день. Для пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 49-30 мл/хв) рекомендована доза становить 15 мг один раз на день. Рекомендована максимальна добова доза становить 20 мг. Тривалість лікування: терапія Ксарелто повинна розглядатися як довготривале лікування, що проводиться доти, доки користь від лікування перевищує ризик можливих ускладнень. Дії під час пропуску прийому дози Якщо прийом чергової дози пропущений, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто і наступного дня продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму. Не слід подвоювати прийняту дозу для компенсації раніше пропущеної. Лікування ТГВ та ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА Рекомендована початкова доза при лікуванні гострого ТГВ або ТЕЛА становить 15 мг 2 рази на день протягом перших 3 тижнів з наступним переходом на дозу 20 мг один раз на день для подальшого лікування та профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА. Максимальна добова доза становить 30 мг протягом перших 3 тижнів лікування та 20 мг при подальшому лікуванні. Тривалість лікування визначається індивідуально після ретельного зважування користі лікування проти ризику кровотечі. Мінімальна тривалість курсу лікування (не менше 3 місяців) повинна ґрунтуватися на оцінці щодо оборотних факторів ризику (тобто попереднє хірургічне втручання, травма, період іммобілізації). Рішення про продовження курсу лікування більш тривалий час ґрунтується на оцінці, що стосується постійних факторів ризику, або у разі розвитку ідіопатичного ТГВ або ТЕЛА. Дії під час пропуску прийому дози Важливо дотримуватись встановленого режиму дозування. Якщо прийом чергової дози пропущений при дозуванні 15 мг двічі на день, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто для досягнення добової дози 30 мг. Таким чином, дві таблетки 15 мг можуть бути прийняті в один прийом. Наступного дня пацієнт повинен продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму. Якщо прийом чергової дози пропущений при дозуванні 20 мг один раз на день, пацієнт повинен негайно прийняти Ксарелто і наступного дня продовжувати регулярний прийом препарату відповідно до рекомендованого режиму. Окремі групи пацієнтів Корекція дози в залежності від віку пацієнта (старше 65 років), статі, маси тіла або етнічної приналежності не потрібна. Пацієнти з порушенням функції печінки Ксарелто протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, що супроводжуються коагулопатією, що обумовлює клінічно значущий ризик кровотеч. Пацієнтам з іншими захворюваннями печінки зміни дозування не потрібні. Наявні обмежені клінічні дані, отримані у пацієнтів із середньотяжкою печінковою недостатністю (клас В за класифікацією Чайлд-Пью), вказують на значне посилення фармакологічної активності препарату. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) клінічні дані відсутні. Пацієнти з порушенням функції нирок При призначенні Ксарелто пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 80-50 мл/хв) корекція дози не потрібна. При профілактиці інсульту та системної тромбоемболії у пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного походження з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 49-30 мл/хв) рекомендована доза становить 15 мг один раз на день. При лікуванні ТГВ та ТЕЛА та профілактиці рецидивів ТГВ та ТЕЛА у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 49-30 мл/хв) корекції дози не потрібне. Наявні обмежені клінічні дані демонструють значне підвищення концентрацій ривароксабану у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 29-15 мл/хв). Для лікування цієї категорії пацієнтів Ксарелто слід застосовувати з обережністю. Застосування Ксарелто не рекомендується у пацієнтів із кліренсом креатиніну > 15 мл/хв. Перехід з антагоністів вітаміну K (АВК) на Ксарелто При профілактиці інсульту та системної тромбоемболії слід припинити лікування АВК та розпочати лікування Ксарелто при величині МНО > 3,0. При ТГВ та ТЕЛА слід припинити лікування АВК та розпочати лікування Ксарелто при величині МНО менше 2,5. При переході пацієнтів з АВК на Ксарелто після прийому Ксарелто значення МНО будуть помилково завищеними. МНО не підходить для визначення антикоагулянтної активності Ксарелто і тому не повинно використовуватися з цією метою (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії"). Перехід із Ксарелто на антагоністи вітаміну К (АВК) Існує можливість виникнення недостатнього антикоагулянтного ефекту при переході з Ксарелто на АВК. У зв'язку з цим необхідно забезпечити достатній безперервний антикоагулянтний ефект під час подібного переходу за допомогою альтернативних антикоагулянтів. Слід зазначити, що Ксарелто сприятиме підвищенню МНО. Пацієнтам, які перейшли з Ксарелто на АВК, слід одночасно приймати АВК, доки МНО не досягне >2,0. Протягом перших двох днів перехідного періоду повинна застосовуватися стандартна доза АВК з наступною дозою АВК, яка визначається залежно від величини МНО. Таким чином, під час одночасного застосування Ксарелто та АВК МНО має визначатися не раніше ніж через 24 години після попереднього прийому, але до прийому наступної дози Ксарелто.Після припинення застосування Ксарелто значення МНО може бути визначено через 24 години після прийому останньої дози. Перехід із парентеральних антикоагулянтів на Ксарелто У пацієнтів, які отримують парентеральні антикоагулянти, застосування Ксарелто слід починати за 0-2 години до наступного планового парентерального введення препарату (наприклад, низькомолекулярного гепарину) або в момент припинення безперервного парентерального введення препарату (наприклад, внутрішньовенного введення нефракціонованого гепарину). Перехід із Ксарелто на парентеральні антикоагулянти Слід відмінити Ксарелто та ввести першу дозу парентерального антикоагулянту у той момент, коли потрібно було прийняти наступну дозу Ксарелто. Кардіоверсія при профілактиці інсульту та системної тромбоемболії Лікування препаратом Ксарелто може бути розпочато або продовжено у пацієнтів, яким може знадобитися кардіоверсія. При кардіоверсії під контролем надхарчової ехокардіографії (ЧПЕхо-КГ) у пацієнтів, які раніше не отримували антикоагулянтної терапії, для забезпечення адекватної антикоагуляції лікування Ксарелто має починатися щонайменше за 4 години до кардіоверсії.ПередозуванняБули зареєстровані рідкісні випадки передозування при прийомі ривароксабану до 600 мг без кровотеч або інших несприятливих реакцій. У зв'язку з обмеженим всмоктуванням очікується розвиток низькорівневого плато концентрації препарату без подальшого збільшення його середньої концентрації у плазмі при застосуванні доз, що перевищують терапевтичні, рівних 50 мг та вище. Специфічний антидот рівароксабану невідомий. У разі передозування для зниження всмоктування ривароксабану можна використовувати активоване вугілля. Враховуючи інтенсивне зв'язування з білками плазми, очікується, що ривароксабан не буде виводитися при проведенні діалізу. Лікування кровотеч Якщо у пацієнта, який отримує ривароксабан, виникло ускладнення у вигляді кровотечі, наступний прийом препарату слід відкласти або, при необхідності, відмінити лікування цим препаратом. Період напіввиведення ривароксабану становить приблизно 5-13 годин. Лікування має бути індивідуальним залежно від тяжкості та локалізації кровотечі. При необхідності можна використовувати відповідне симптоматичне лікування, таке як механічна компресія (наприклад, при важких носових кровотечах), хірургічний гемостаз з оцінкою його ефективності, інфузійна терапія та гемодинамічна підтримка, застосування препаратів крові (еритроцитарної маси або свіжозамороженої плазми, анемія або коагулопатія) або тромбоцитів. Якщо перераховані вище заходи не призводять до усунення кровотечі, можуть бути призначені специфічні прокоагулянтні препарати зворотної дії, такі як фактори згортання крові II, VII, IX і X у комбінації [Протромбіновий комплекс], антиінгібіторний коагулянтний комплекс або ептаког альфа [активований]. Однак у цей час досвід застосування цих препаратів у пацієнтів, які отримують Ксарелто, дуже обмежений. Очікується, що протаміну сульфат і вітамін К не впливають на протизгортальну активність ривароксабану. Є обмежений досвід застосування транексамової кислоти та відсутній досвід застосування амінокапронової кислоти та апротиніну у пацієнтів, які отримують Ксарелто. Наукове обґрунтування доцільності або досвід використання системного гемостатичного препарату десмопресин у пацієнтів, які отримують Ксарелто, немає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему