Лекарства и БАД Хиты продаж
Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 100 гр.: Активні речовини: тетрациклін – 0,5 г, хлорамфенікол – 1,0 г, колістиметат натрію – 18000000 ME; Допоміжні речовини: ланолін безводний – 15,0 г, парафін рідкий – 15,0 г, парафін м'який білий – до 100,0 г. По 5 г мазі в алюмінієву тубу з пластмасовим наконечником, пластмасовим ковпачком, що закривається, з контролем першого розтину. Тубу разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиМ'яка маса світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний комбінований засіб.ФармакокінетикаХлорамфенікол добре проходить через гематоофтальмічний бар'єр при місцевому застосуванні. Добре розподіляється у рідинах організму (спинномозкова рідина, жовч, грудне молоко), проникає через плацентарний бар'єр. Створюються достатні концентрації у водянистій волозі, відбувається часткове системне всмоктування. Основний шлях виведення – через нирки. Тетрациклін не проникає у тканини ока через неушкоджений епітелій. При пошкодженні епітелію ефективна концентрація тетрацикліну у волозі передньої камери досягається через 30 хвилин після аплікації. Потрапляє у системний кровотік. Шлях виведення – через нирки, шлунково-кишковий тракт. Колістиметат натрію має низьку здатність проникати через слизову оболонку ока. Абсорбція його підвищується при запаленні.ФармакодинамікаКомбінований антибактеріальний препарат. Хлорамфенікол – антибіотик широкого спектра дії, що інгібує синтез білків чутливих мікроорганізмів; активний щодо грампозитивних та грамотринних бактерій, Mycoplasma spp., Rickettsia spp., Chlamydia spp.; не активний щодо Pseudomonas aeruginosa, грибів. Тетрациклін - антибіотик широкого спектра дії, інгібуючи синтез білка бактерій на рівні РНК, має бактеріостатичну дію. Активний щодо грамотрицательних бактерій, Chlamydia spp., Mycoplasma spp.. Rickettsia spp., Entamoeba histolytica. Стійкість мікроорганізмів розвивається повільно. Колістиметат натрію (колістин) - антибіотик, який виділяють із Bacillus polymixa, var. colistinus. Чинить бактерицидну дію на більшість грамнегативних бактерій (в т.ч. Pseudomonas spp., Haemophilus spp.). Відсутня перехресна стійкість з антибіотиками широкого спектра дії, із якими колистин виявляє синергізм.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: бактеріальні блефарити, блефарокон'юнктивіти, бактеріальні кон'юнктивіти (катаральний, гнійний), хламідійний кон'юнктивіт, бактеріальні кератити, гнійна виразка рогівки, дакріоцистит.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки, нирок; у поодиноких випадках при тривалому застосуванні гіпоплазія кісткового мозку; вагітність та період лактації; дитячий вік до 8 років.Побічна діяМинуще затуманювання зору, місцеве роздратування (короткочасна кон'юнктивальна гіперемія). Зареєстровані випадки появи симптомів підвищеної чутливості у вигляді печіння, ангіоневротичного набряку, кропив'янки, бульозного та плямисто-папульозного дерматиту. Поява вищеописаних симптомів вимагає припинення застосування препарату та призначення терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиПри місцевому застосуванні Колбіоцину фармакологічної взаємодії з іншими препаратами не виявлено.Спосіб застосування та дозиСмужку мазі довжиною 1-1,5 см закладають за нижню повіку ураженого ока 3-4 рази на день. Якщо застосування очної мазі поєднується із застосуванням Колбіоцину у вигляді очних крапель, достатньо застосування мазі 1 раз на день на ніч. Для введення мазі слід обережно відтягнути нижню повіку вниз і, натиснувши на тюбик, ввести в кон'юнктивальний мішок смужку мазі. Потім повільно відпустити повіку і притиснути її за допомогою ватної палички або ватного тампона протягом 1-2 хвилин. Після цього слід заплющити очі протягом 1-2 хвилин. Тривалість лікування становить 7-8 днів. У разі тяжкого перебігу кон'юнктивіту, блефарокон'юнктивіту, кератиту, дакріоцисту, а також при гнійній виразці рогівки тривалість лікування може становити до 14 днів.ПередозуванняВідомості про передозування препарату відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиОскільки зареєстровані рідкісні випадки гіпоплазії кісткового мозку внаслідок тривалого місцевого застосування хлорамфеніколу, препарат рекомендується призначати на короткий період часу та під контролем картини периферичної крові. При тривалому застосуванні розвивається стійкість збудника. Під час лікування необхідно контролювати внутрішньоочний тиск. У період застосування препарату не рекомендується носити контактні лінзи. У разі застосування колбіоцину очної мазі з іншими офтальмологічними засобами інтервал між застосуванням препаратів повинен становити 5-10 хвилин. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Після застосування препарату можливе тимчасове зниження чіткості зорового сприйняття і до її відновлення не рекомендується керувати автомобілем та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та реакції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
401,00 грн
365,00 грн
Опис лікарської формиТверді желатинові капсули з червоною кришечкою та прозорим корпусом, розміром «0», що містять білі або майже білі, жовті та від помаранчевого до червоного кольору пелети.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат пролонгованої дії. Хлорфенамін має антиалергічну дію, усуває сльозотечу, свербіж в очах та носі. Парацетамол має жарознижувальну та аналгетичну дію: зменшує больовий синдром, що спостерігається при застудних явищах – біль у горлі, головний біль, м'язовий та суглобовий біль, знижує високу температуру. Фенілефрин має судинозвужувальну дію – зменшує набряк та гіперемію слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та придаткових пазух носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування «простудних» захворювань, грипу, ГРВІ (гарячковий синдром, больовий синдром, ринорея)Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу, виражений атеросклероз коронарних артерій, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, тиреотоксикоз, закритокутова глаукома, тяжкі захворювання печінки, нирок, серця, сечового міхура, виразкова хвороба шлунка та 12-пер, утруднення сечовипускання при аденомі передміхурової залози, захворювання системи крові, дефіцит ферменту глюкози-6-фосфатдегідрогенази, дитячий вік до 12 років . Вроджені гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора), бронхіальна астма та хронічна обструктивна хвороба легень. Існує ризик ураження печінки у пацієнтів із дефіцитом глутатіону (наприклад, при голодуванні).Вагітність та лактаціяКолдакт® Флю Плюс капсули не рекомендується застосовувати у період вагітності та лактації.Побічна діяАлергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайела), поліморфно-бульозна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ангіоневротичний набряк, анафілактичний. З боку центральної нервової системи: запаморочення, підвищена збудливість (особливо в дітей віком), порушення сну, сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій, відчуття втоми. З боку системи кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, агранулоцитоз; гемолітична анемія, метгемоглобінемія, панцитопенія. З боку травної системи: нудота, блювання, біль у шлунку, сухість у роті, діарея. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: ураження печінки (підвищення активності «печінкових» ферментів), гепатит, а також дозозалежна печінкова недостатність, некроз печінки (у тому числі зі смертельним результатом). Тривале невиправдане застосування може призвести до фіброзу печінки, цирозу печінки, у тому числі зі смертельними наслідками. З боку органів дихання: бронхоспазм або загострення бронхіальної астми, у тому числі у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Серцево-судинна система: відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: затримка сечі, при тривалому прийомі високих доз нефротоксична дія. Інші: мідріаз, парез аккомодації, підвищення внутрішньоочного тиску Взаємодія з лікарськими засобамиРекомендується утриматися від прийому препарату при прийомі інгібіторів моноамінооксидази, седативних лікарських засобів, етанолу. Ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному призначенні барбітуратів, дифеніну, карбамазепіну, рифампіцину, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Етанол посилює седативну дію хлорфенаміну. Антидепресанти, похідні фенотіазинового ряду, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Глюкокортикостероїди підвищують ризик розвитку глаукоми. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних препаратів. Хлорфенамін одночасно з фуразолідоном може призвести до гіпертонічного кризу, збудження, гіперпірексії.Трициклічні антидепресанти посилюють адреноміметичну дію фенілефрину, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює α-адреностимулюючу активність фенілефрину. При одночасному застосуванні з хлорамфеніколом можливе збільшення періоду його напіввиведення із плазми крові та посилення токсичної дії. Парацетамол (або його метаболіти) взаємодіють із ферментами, що беруть участь у вітамін К-залежному синтезі фактора згортання. При тривалому регулярному використанні парацетамолу відбувається посилення антикоагуляційної дії варфарину та інших препаратів кумаринового ряду та підвищення ризику кровотечі. Пацієнти, які приймають непрямі антикоагулянти, не повинні приймати парацетамол без медичного спостереження. Антагоністи тропісетрону та гранісетрону, 5-гідрокситриптаміну 3-го типу можуть повністю інгібувати знеболювальну дію парацетамолу через фармакодинамічну взаємодію. Парацетамол не слід приймати разом із зидовудином без рекомендації лікаря через посилення тенденції до зниження кількості лейкоцитів (нейтропенії)Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим та дітям старше 12 років по 1 капсулі кожні 12 годин протягом 3-5 днів. Тривалість прийому як жарознижувальний засіб – не більше 3-х днів; як знеболюючий – не більше 5 днів.ПередозуванняСимптоми передозування, зумовленої парацетамолом, виявляються після прийому понад 10-15 г: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, збільшення протромбінового часу, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатонекроз, гостра печінкова недостатність, біль у епігазі. Гостра печінкова недостатність може призвести до енцефалопатії, гострої ниркової недостатності з тубулярним некрозом, метаболічного ацидозу, набряку головного мозку та смерті. Передозування парацетамолу проявляється гострою печінковою недостатністю, ризиком пошкодження печінки (у пацієнтів, які зловживають етанолом; одержують довготривале лікування карбамазепіном; у пацієнтів з дефіцитом глутатіону, наприклад, при голодуванні); болем у животі. Лікування: промивання шлунка в перші 6 годин, введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону-метіоніну через 8-9 годин після передозування та N-ацетилцистеїну через 12 год. При випадковому передозуванні слід негайно звернутися до лікаря незалежно від того, відзначаються якісь симптоми передозування чи ніЗапобіжні заходи та особливі вказівкиБез вказівки лікаря не слід застосовувати препарат хворим, які проходять курс лікування із застосуванням інших лікарських засобів, зокрема, інгібіторів моноамінооксидази. Якщо, незважаючи на прийом препарату, захворювання супроводжується лихоманкою, що продовжується, або спостерігаються повторні підвищення температури, необхідно звернутися до лікаря. Не можна приймати з алкоголем та поєднувати з іншими препаратами, що містять парацетамол. При застосуванні Колдакт® Флю Плюс небажано вживати снодійні, транквілізатори та інші психотропні засоби. Спотворює показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі. У разі тривалого лікування проводять контроль показників периферичної крові та функціонального стану печінки. У період лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Фасування: N9 Форма випуску: набір таблеток Упаковка: блістер Виробник: Медлей Фармасьютікалз Лтд Завод-виробник: Медлей Фармасьютікалз Лтд(Індія/Росія) Діюча речовина: Парацетамол + Фенілефрин + Кофеїн + Хлорфенамін. . .
Склад, форма випуску та упаковкаНа 1 пакетик: речовини, що діють: парацетамол 300 мг фенілефрину гідрохлорид 5 мг аскорбінова кислота 20 мг Допоміжні речовини: натрію сахаринат - 21.5 мг, натрію цикламат - 31.5 мг, лимонна кислота - 340 мг, натрію цитрат - 215 мг, крохмаль кукурудзяний - 100 мг, сахароза - 1862.5 мг, ароматизатор лимонний 0000 - 3.5 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1 мг.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для вживання (для дітей) гетерогенний, від білого до блідо-жовтого кольору, із запахом лимона; розчиняється в 125 мл гарячої води з утворенням каламутного розчину від жовтого до жовто-зеленого кольору, що не має на поверхні піни, із запахом лимона; можлива наявність незначного осаду.ХарактеристикаЗасіб для усунення симптомів ГРЗ та "застуди" (ненаркотичний аналгетик+судинозвужувальний засіб+вітамін)Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для симптоматичного лікування гострих респіраторних захворювань. Парацетамол має жарознижувальну, аналгетичну дію. Фенілефрину гідрохлорид - симпатоміметик, звужує судини слизової оболонки носа та приносових пазух, внаслідок чого зменшується набряк та полегшується носове дихання. Аскорбінова кислота заповнює підвищену потребу у вітаміні С при застудних захворюваннях та грипі.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Парацетамол: абсорбція парацетамолу у шлунково-кишковому тракті – висока. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі – 0,5 – 2 год; максимальна концентрація у плазмі – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми крові – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація у плазмі досягається в інтервалі від 45 хв до 2 год. Аскорбінова кислота швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та розподіляється по всьому організму. Зв'язок із білками плазми становить 25 %. Метаболізм Парацетамол метаболізується переважно в печінці (90 – 95%) за трьома основними шляхами: 80 % вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддаються гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також бере участь ізофермент CYP2E1. Фенілефрину гідрохлорид піддається первинному метаболізму моноамінооксидазами в кишечнику та печінці. Таким чином, при пероральному застосуванні біодоступність фенілефрину знижується. Виведення Парацетамол виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно глюкуронідних та сульфатних кон'югатів, близько 3 % виділяється у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 1-4 год. Фенілефрину гідрохлорид виводиться нирками практично повністю як сульфатних кон'югатів. Період виведення становить 2-3 год. При застосуванні в дозах, що перевищують потреби організму в аскорбіновій кислоті, аскорбінова кислота виводиться нирками як метаболітів.ІнструкціяДля прийому всередину. Не перевищуйте вказану дозу! Слід застосовувати найменшу дозу, потрібну для досягнення ефекту протягом максимально короткого терміну лікування! Мінімальний інтервал між прийомами препарату Колдрекс Юніор повинен становити щонайменше 4 год. 1 пакетика висипати в кухоль, налити приблизно 125 мл гарячої води, розмішати до розчинення. Якщо необхідно, додати холодної води та цукор. Діти віком від 6 до 12 років: по 1 пакетику кожні 4 – 6 год, але не більше 4 пакетиків на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 пакетики. Максимальна тривалість застосування препарату без консультації з лікарем трохи більше 3 днів. Не приймати одночасно з іншими засобами, що містять парацетамол, деконгестантами і засобами для полегшення симптомів «застуди» і грипу, а також з етанолсодержащими засобами і напоями. Якщо прийом препарату симптоми захворювання зберігаються, необхідно звернутися до лікаря.Показання до застосуванняДля усунення симптомів ГРЗ та грипу у дітей віком 6-12 років, у т.ч. підвищеної температури тіла; головного болю; озноб; болі в суглобах та м'язах; відчуття закладеності носа; біль у пазухах носа та у горлі.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі захворювання печінки; тяжкі захворювання нирок; захворювання системи кровотворення; тиреотоксикоз; артеріальна гіпертензія; захворювання серця (виражений стеноз гирла аорти, гострий інфаркт міокарда, тахіаритмії); гіперплазія передміхурової залози; закритокутова глаукома; цукровий діабет; генетичну відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, т.к. до складу препарату входить сахароза; одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; дитячий вік до 6 років.Вагітність та лактаціяПрепарат призначений для підлітківПобічна діяВизначення частоти побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та У рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Парацетамол рідко чинить побічну дію. При тривалому застосуванні з перевищенням рекомендованої дози може спостерігатися гепатотоксична та нефротоксична дія. З боку системи кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив'янка, алергічний дерматит; дуже рідко – анафілаксія, реакції гіперчутливості, в т.ч. ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона З боку дихальної системи: дуже рідко – бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. З боку травної системи: дуже рідко – нудота, блювання, порушення функції печінки. З боку центральної нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови, безсоння. З боку органів чуття: рідко – мідріаз, гострий напад глаукоми здебільшого у пацієнтів із закритокутовою глаукомою. З боку серцево-судинної системи: рідко – тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: дуже рідко – дизурія, затримка сечовипускання у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура при гіпертрофії передміхурової залози. У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій пацієнт повинен звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПарацетамол протягом тривалого часу посилює ефект непрямих антикоагулянтів (варфарин та інші кумарини), що збільшує ризик кровотеч. Епізодичний прийом разової дози препарату не впливає на дію непрямих антикоагулянтів. Індуктори ферментів мікросомального окиснення в печінці (барбітурати, дифенін, карбамазепін, рифампіцин, зидовудін, фенітоїн, етанол, флумецинол, фенілбутазон та трициклічні антидепресанти) підвищують ризик гепатотоксичної дії при передозуваннях та одночасному прийомі з пара. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. Парацетамол знижує ефективність діуретичних препаратів. Метоклопрамід і домперидон збільшують, а колестірамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Парацетамол посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних препаратів, етанолу. Фенілефрин при прийомі з інгібіторами МАО може призводити до підвищення артеріального тиску. Фенілефрин знижує ефективність дії бета-адреноблокаторів та антигіпертензивних препаратів, збільшує ризик розвитку артеріальної гіпертензії та порушень з боку серцево-судинної системи. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію фенілефрину, можуть збільшити ризик розвитку побічних ефектів із боку серцево-судинної системи. Одночасне застосування галотану з фенілефрином підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії. Фенілефрин знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, посилює альфа-адреностимулюючу активність фенілефрину. Антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, антипсихотичні засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик розвитку затримки сечі, сухості у роті, запорів. Одночасне призначення кортикостероїдів з фенілефрином збільшує ризик розвитку глаукоми. При одночасному застосуванні з дигоксином та серцевими глікозидами можливе підвищення ризику розвитку порушень серцевого ритму або серцевого нападу. Аскорбінова кислота при одночасному застосуванні з препаратами заліза завдяки своїм відновлюючим властивостям переводить тривалентне залізо в двовалентне, що сприяє поліпшенню його абсорбції. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота підвищує екскрецію заліза у пацієнтів, які отримують дефероксамін. При одночасному застосуванні з барбітуратами примідоном підвищується екскреція аскорбінової кислоти з сечею. Аскорбінова кислота у високих дозах може знижувати pH сечі, що при одночасному застосуванні зменшує канальцеву реабсорбцію амфетаміну та трициклічних антидепресантів. При одночасному застосуванні ацетилсаліцилова кислота зменшує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно на третину. При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення ефектів варфарину. При одночасному застосуванні з тетрацикліном підвищується виведення аскорбінової кислоти із сечею.ПередозуванняУ разі передозування препарату Колдрекс Юніор (навіть при хорошому самопочутті) слід враховувати ризик виникнення відстрочених ознак серйозного пошкодження печінки. Симптоми, зумовлені парацетамолом: протягом 24 год – блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювання, біль у животі. Через 12-48 год можуть виявитися ознаки порушення функції печінки, ознаки порушення метаболізму глюкози та метаболічного ацидозу. У разі тяжкого отруєння може розвинутись тяжка печінкова недостатність аж до печінкової енцефалопатії, коми та смерті. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців, яка діагностується через сильний біль у ділянці нирок, гематурії та протеїнурії, може розвинутися і без тяжкого порушення функції печінки. Є повідомлення про випадки аритмії серця та панкреатиті при передозуванні парацетамолу. У ранній період симптоматика може бути обмежена лише нудотою та блюванням та може не відображати ступеня тяжкості передозування або ступеня ризику ураження внутрішніх органів. Лікування: протягом першої години після передбачуваного передозування доцільним є призначення активованого вугілля всередину. Через 4 або більше годин після передбачуваного передозування необхідно визначення концентрації парацетамолу в плазмі (раніше визначення концентрації парацетамолу може бути недостовірним). Специфічний антидот при отруєнні парацетамолом – ацетилцистеїн. Лікування ацетилцистеїном може проводитися аж до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний гепатопротекторний ефект можна отримати в перші 8 годин після передозування. Після цього ефективність антидоту різко падає. У разі необхідності ацетилцистеїн можна вводити внутрішньовенно. За відсутності блювоти альтернативним варіантом (при відсутності можливості швидкого отримання стаціонарної допомоги) є призначення метіоніну всередину.Лікування пацієнтів з вираженим порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно з фахівцями токсикологічного центру або спеціалізованого відділення захворювань печінки. Симптоми, зумовлені фенілефрином: дратівливість, біль голови, запаморочення, безсоння, підвищення артеріального тиску, нудота, блювання, підвищена збудливість, рефлекторна брадикардія. У тяжких випадках передозування можливий розвиток галюцинацій, сплутаності свідомості, судом, аритмії. Лікування: симптоматична терапія, при тяжкій артеріальній гіпертензії застосування альфа-адреноблокаторів, таких як фентоламін. Симптоми, зумовлені аскорбіновою кислотою: аскорбінова кислота у високих дозах (більше 3000 мг) може спричинити тимчасову осмотичну діарею та порушення роботи ШКТ, такі як нудота, дискомфорт у ділянці шлунка. Прояви передозування аскорбіновою кислотою можуть бути віднесені до категорії таких, що спричинені тяжким ураженням печінки внаслідок передозування парацетамолу. Лікування: симптоматичне, форсований діурез.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо у Вашої дитини одне з перелічених захворювань/станів/факторів ризику, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем: Доброякісні гіпербілірубінемії. Порушення функції печінки та нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Захворювання простати та проблеми з сечовипусканням. Серцево-судинні захворювання, включаючи підвищений артеріальний тиск, облітеруючі захворювання судин (синдром Рейно). Глаукома (виключаючи закритокутову глаукому). Феохромоцитома. Наявність тяжких інфекцій, зокрема сепсису, т.к. Прийом препарату може збільшити ризик метаболічного ацидозу. Пацієнти з дефіцитом глутатіону (зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або пацієнтів з низьким індексом маси тіла).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: олія з плодів анісу звичайного, олія з трави меліси лікарської, олія з плодів кропу аптечного, олія з трави м'яти перцевої, гліцерин. Флакони, що містять 20мл суміші рослинних олій у комплекті зі шприцом-дозатором. Опис лікарської формиСпеціалізований харчовий продукт дитячого дієтичного профілактичного харчування.
Склад, форма випуску та упаковкаОдна крапля містить 2 мкг (80 МО) вітаміну Д3, розчиненого у кокосовому олії. Упаковка: Флакон 20 млОпис лікарської формиЧи не є лікарським засобом. БАД.ХарактеристикаКолиф Вітамін Д3 у краплях – це натуральний жиророзчинний вітамін Д з ланоліну овечої вовни, природним способом надходить в організм, завдяки очищеному кокосовому маслу-носителю, повторюючи природний спосіб надходження вітаміну Д3 з їжею. Вітамін Д3 необхідний для нормального формування кісткового скелета та зубів у дітей раннього віку, а також для профілактики рахіту. Безпечний - у складі тільки Вітамін Д3 і кокосове масло - не викликає алергію. Не містить бензиловий спирт, емульгатори, ароматизатори, консерванти та барвники, які можуть викликати алергію та побічні реакції. Органічний – вітамін Д3 виділений з ланоліну овечої вовни (не синтезований штучно), тому не порушена природна структура молекули. Натуральне походження Д3 обумовлює природне та повноцінне засвоєння організмом вітаміну Д3 в очищеній кокосовій олії Ризик передозування зведений до мінімуму, оскільки препарат містить лише 80 МЕ вітаміну Д3 в одній краплі при добовій нормі 400 МЕ в 5 краплях, тому одна або дві зайві краплі не стануть причиною побічних явищ. Легко комбінувати з іншими вітамінними препаратами або молочними сумішами, питвом та їжею. Ефективність - підтверджена багаторічним досвідом застосування в Європі та США у дітей раннього віку та вагітних. Вища якість - виробляється Qualiphar NV (Бельгія) на замовлення Crosscare Ltd. (Ірландія) – лідируюча компанія з вивчення процесу колік та їх лікування, виробник лінійки продуктів для дитячого та материнського здоров'я. Процес виробництва відповідає найвищому міжнародному стандарту якості та контролю виробництва GMP.Властивості компонентівВсі компоненти є натуральними і є безпечними для організму. Не містить штучних ароматизаторів, консервантів та барвників.РекомендуєтьсяЯк біологічно активну добавку до їжі для дітей – додаткового джерела вітаміну Д3.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту. Перед застосуванням проконсультуватися з лікарем-педіатром.Спосіб застосування та дозиПриймати під час їжі, додавши до будь-якого пиття або їжі кімнатної температури або безпосередньо в рот. Тримати флакон вертикально для правильного дозування. дітям від 1,5 до 3 років по 2 краплі 1 раз на добу під час їжі. дітям старше 3-х років по 5 крапель 1 раз на добу під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗберігати в непокритій заводській упаковці 48 міс. з дати виробництва у темному сухому місці за температури не вище +25°С. Розкритий флакон зберігати трохи більше 18 місяців за нормальної температури не вище +25°С.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 8 г Упакування: пак. Виробник: Веда ТОВ Завод-виробник: Веда ТОВ(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 мл: гідролізат колагену, глюкозамін. Туба 75мл. Дія на організмСприяє покращенню функціонального стану опорно-рухової системи; ефективний у комплексній терапії при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях; має аналгетичну та протизапальну дію; покращує рухливість та функції уражених суглобів; ефективний у комплексній терапії травматичних уражень опорно-рухового апарату; Ефективний для зняття напруги м'язів після фізичних навантажень та активних занять спортом.
Дозування: 8 г Упакування: пак. Виробник: Веда ТОВ Завод-виробник: Веда ТОВ(Росія). .
Склад, форма випуску та упаковкаГідролізат колагену, лактат кальцію, мальтодекстрин, ксантанова камедь, вітамін С; ароматизатор (яблуко); підсолоджувач сукралоза, барвник аннато Е160; кальциферол (вітамін Д3).ХарактеристикаКолаген Ультра плюс глюкозамін зі смаком вишні – незамінний засіб для покращення рухливості суглобів, зняття болючого синдрому під час відновлення після травм або фізичних навантажень. За ефективність засобу відповідають два елементи, що містяться в ньому – гідролізат колагену та глюкозамін. Їхня спільна дія робить процес зміцнення та оновлення сполучних тканин набагато швидшим. Глюкозамін, що міститься в даному продукті Колаген Ультра, крім регенеративних властивостей має м'яку протизапальну дію. Він запобігає захворюванням суглобів, і знімає біль у м'язах. Крім того, глюкозамін бере участь в утворенні суглобових хрящів, зв'язок та сухожилля.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів БАД, вагітність, годування груддю, підвищена згортання крові та сечокислий діатез з явищами оксалурії, фенілкетонурія (за наявності аспартаму).Спосіб застосування та дозиДорослим розвести вміст 1 пакета на 1/2 склянці води, соку або будь-якого напою. Приймати 1 раз на день під час їжі. Тривалість прийому: 1-1,5 місяці. Рекомендується спільно з препаратом застосовувати зовнішньо у проблемних місцях крем та гель «Колаген Ультра», що містять гідролізат колагену та глюкозамін.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується порадитись із лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
487,00 грн
444,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 10 г.: діючі речовини: саліцилова кислота – 2,0 г, молочна кислота – 0,5 г, полідоканол 600 – 0,2 г; допоміжні речовини: дибутилфталат – 0,10 г, етилцелюлоза – 0,55 г, ацетон – 6,65 г. По 10 мл препарату у флаконі коричневого скла з кришкою, що нагвинчується, з поліпропілену з ущільнювачем і пензликом (паличкою-помазком) для нанесення препарату. Один флакон з інструкцією із застосування поміщений у картонну коробку.Опис лікарської формиЗлегка жовтувата, опалесцентна рідина.Фармакотерапевтична групаКератолітичний засіб.ФармакокінетикаДослідження фармакокінетики препарату не проводилися.ФармакодинамікаСаліцилова кислота - кератолітичний засіб, що викликає десквамацію та руйнування епітелію. Має слабку протимікробну активність. Молочна кислота впливає на процес кератинізації, сприяє хімічній деструкції бородавок. Полідоканол має місцеву анестезуючу дію і склерозуючий ефект.Показання до застосуванняБородавки, мозолі, зроговіння шкіри, омозолелості, гострі кондиломи, синдром гіперкератозу при псоріазі (в т.ч. долонно-підошовному).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до саліцилової кислоти або до інших компонентів препарату. Дитячий вік до 1 року. Не слід наносити на рідні плями, волосисті бородавки, бородавки в геніталій або особи. Не слід застосовувати у разі порушення функції нирок (ниркової недостатності).Вагітність та лактаціяУ період вагітності застосування Колломаку допустиме лише при нанесенні його на обмежену поверхню (не більше 5 см2). При використанні Колломака відповідно до показань допустиме продовження грудного годування під час лікування. Слід уникати випадкового прийому дитиною препарату всередину шляхом контакту з обробленими поверхнями тіла.Побічна діяМоже спостерігатися печіння, почервоніння шкіри. При індивідуальній чутливості до компонентів препарату можливі алергічні реакції. При розвитку алергічних реакцій застосування препарату слід припинити. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСаліцилова кислота може підвищити проникність шкіри для інших лікарських засобів зовнішнього застосування і тим самим посилити їх всмоктування, а також посилити побічну дію метотрексату та гіпоглікемічну дію пероральних гіпоглікемічних препаратів типу сульфанілсечовини.Спосіб застосування та дозиКоломак призначений лише для зовнішнього застосування! Для нанесення використовують пензлик (паличку-помазок) усередині кришки флакона. Колломак слід наносити на уражені ділянки шкіри по одній краплі 1-2 рази на день. У дорослих добова доза не повинна перевищувати 2,0 г саліцилової кислоти, що відповідає приблизно 10,0 мл розчину Колломак; у дітей добова доза не повинна перевищувати 0,2 г саліцилової кислоти, що відповідає приблизно 1,0 мл розчину Колломак. При застосуванні препарату в дітей віком не слід обробляти кілька ділянок шкіри одночасно. Тривалість лікування: як правило, через 3-4 дні вдається видалити мозолі та омозолелості. При застосуванні максимально допустимої добової дози (10,0 мл у дорослих та 1,0 мл у дітей) тривалість лікування не повинна перевищувати 1 тижня. За наявності численних вогнищ ураження шкіри лікування препаратом Колломак має проводитись у кілька етапів, з інтервалом. Під час проведення процедури можуть спостерігатися помірне почервоніння та рідко набряк на здоровій шкірі навколо місця нанесення препарату, який безслідно зникає через 24-48 годин після завершення процедури. Ці явища вважаються нормальними, якихось додаткових лікувальних заходів не потрібно. У разі появи болю лікування має бути перервано. Протягом кількох днів оброблена ділянка набуває темно-коричневого відтінку з утворенням струпа. У разі незадовільного результату можна провести повторну процедуру за кілька днів. Не слід видаляти струп, він повинен відпасти самостійно (інакше можливе порушення загоєння тканин).ПередозуванняПри зовнішньому застосуванні препаратів саліцилової кислоти зазвичай не слід очікувати токсичних побічних дій, навіть у разі ненавмисного короткочасного перевищення зазначених максимальних дозувань. Можлива поява місцевого подразнення шкіри. Як засіб протидії достатньо видалити препарат. При випадковому проковтуванні препарату необхідно негайно промити рот великою кількістю води та звернутися за допомогою до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиКолломак не можна наносити на слизові оболонки, особливо слід уникати попадання у вічі. Якщо це сталося, слід промити відповідну область великою кількістю води. Після вживання слід закрити флакон! Колломак слід наносити точно, уникаючи влучення його на навколишні здорові ділянки. Для захисту навколишньої тканини за необхідності рекомендується використовувати захисну пасту, мазь, крем. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не впливає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
1 091,00 грн
992,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування - 1 таб. Активні речовини: антитіла до фактору некрозу пухлини альфа (ФНП-α) афінно очищені - 0.006 г; антитіла до мозкоспецифічного білка S-100 афінно очищені - 0.006 г; антитіла до гістаміну афінно очищені - 0.006 р. (наносяться на лактозу у вигляді суміші трьох активних водно-спиртових розведень субстанції, розведеної відповідно у 10012, 10030, 100200 разів); Допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, стеарат магнію. 20 шт. - упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки для розсмоктування від білого до майже білого кольору, плоскоциліндричної форми, з ризиком та фаскою; на плоскій стороні з ризиком нанесено напис MATERIA MEDICA, на іншій плоскій стороні нанесено напис KOLOFORT.Фармакотерапевтична групаЕкспериментально показано, що компоненти препарату модифікують активність ліганд-рецепторної взаємодії ендогенних регуляторів з відповідними рецепторами: антитіла до білка S-100 - до серотонінових рецепторів та 1-рецепторів; антитіла до ФНП-α - до рецептора ФНП-α; антитіла до гістаміну - до локалізованих у ШКТ гістамінових Н4 рецепторів. Поєднання трьох активних компонентів дозволяє здійснювати комплексний вплив на центральні та периферичні ланки патогенезу функціональних порушень кишківника, в т.ч. абдомінального больового синдрому Антитіла до білка S-100 мають широкий спектр психотропної активності, включаючи анксіолітичний та антидепресивний, антиастенічний та ноотропний ефекти, що клінічно проявляється в усуненні внутрішньої напруги, тривоги, нормалізації ряду вісцеральних функцій, в т.ч. діяльність товстого кишечника. Не надають седативної дії, звикання, синдрому відміни. Антитіла до ФНП-α мають виражену протизапальну дію, сприяють нормалізації балансу прозапальних та протизапальних цитокінів. Антитіла до гістаміну мають спазмолітичну, протизапальну, протинабрякову дію. Сполучене застосування компонентів у складі комплексного препарату сприяє нормалізації нервової та гуморальної регуляції функції кишечника; зниження вісцеральної гіперчутливості рецепторів товстої кишки до розтягування, забезпечуючи відновлення порушеної моторики ШКТ; усунення відчуття здуття живота і переповнення шлунка, зменшення вираженості больового синдрому. Спазмолітична дія препарату проявляється розслабленням гладкої мускулатури та зменшенням тонусу стінки шлунково-кишкового тракту, зниження внутрішньопросвітного тиску, нормалізацією консистенції випорожнень, його частоти та супутніх симптомів (купування імперативних позивів, тенезмів, почуття неповного спорожнення кишечника, додаткових зусиль).ФармакокінетикаЧутливість сучасних фізико-хімічних методів аналізу (газорідинна хроматографія, високоефективна рідинна хроматографія, хромато-мас-спектрометрія) не дозволяє оцінювати вміст надмалих доз антитіл у біологічних рідинах, органах і тканинах, що робить технічно неможливим вивчення препарату.Клінічна фармакологіяСпазмолітичний препарат із протизапальною та анксіолітичною дією.Показання до застосуваннясиндром роздратованого кишечника; функціональні порушення ШКТ.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.Побічна діяМожливі реакції підвищеної індивідуальної чутливості до компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиДосі не зареєстровані випадки несумісності з іншими лікарськими засобами.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, 2 рази на добу. На один прийом - 1 або 2 таблетки (тримати в роті до повного розчинення - не під час їди). Курс лікування становить 1-3 місяці; при необхідності курс лікування можна продовжити до 6 місяців та/або повторити через 1-2 місяці. На тлі загострення захворювань можливе збільшення частоти прийому до 4 разів на добу на термін від 7 до 14 днів.ПередозуванняПри випадковому передозуванні можливі диспепсичні явища, зумовлені наповнювачами, що входять до складу препарату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДо складу препарату входить лактоза, у зв'язку з чим його не рекомендується призначати пацієнтам із вродженою галактоземією, синдромом мальабсорбції глюкози або галактози або при вродженій лактазній недостатності. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Колофорт не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими потенційно небезпечними механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці містяться речовини, що діють: орнідазол 500 мг, офлоксацин 200 мг. Пігулки, 10 шт. в упаковці.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаКомбіфлокс – комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Орнідазол - протипротозойний та протимікробний засіб, похідний 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає у біохімічному відновленні 5-нітрогрупи орнідазолу внутрішньоклітинними транспортними білками анаеробних бактерій та найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа орнідазолу взаємодіє з ДНК клітинами мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій. Активний щодо Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, а також анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Clostridium spp. До орнідазолу не чутливі аеробні мікроорганізми. Офлоксацин - протимікробний засіб широкого спектра дії групи фторхінолонів, діє на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує надспіралізацію і т.ч. стабільність ДНК бактерій (дестабілізація ланцюгів ДНК призводить до їхньої загибелі). Має бактерицидний ефект. Протимікробний спектр включає грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чутливі), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus . Грамотрицательные аэробы: Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris , Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa (швидко виробляють стійкість), Serratia marcescens. Анаероби: Clostridium perfringens. Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Gardnerella vaginalis, Legionella pneumophila, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum. У більшості випадків нечутливі: Nocardia asteroides, анаеробні бактерії (в т.ч. Bacteroides spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Clostridium difficile), Enterococcus spp., більшість Streptococ діє на Treponema pallidum.Показання до застосуванняЗмішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами, в асоціації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими. Інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини та жовчовивідних шляхів, нирок (пієлонефрит), нижніх сечовивідних шляхів (цистит, уретрит), статевих органів та органів малого тазу (ендометрит, сальпінгіт, оофорит, цервіцит, параметрит, простатит, .Протипоказання до застосуванняепілепсія (в т.ч. в анамнезі); зниження судомного порогу (в т.ч. після черепно-мозкової травми, інсульту або запальних процесів у ЦНС); ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами; вік до 18 років; вагітність; період лактації; гіперчутливість до офлоксацину, орнідазолу, інших фторхінолонів та похідних імідазолу, компонентів препарату. З обережністю: атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу (в анамнезі), хронічна ниркова недостатність, захворювання печінки, печінкова недостатність, органічні захворювання ЦНС (в т.ч. розсіяний склероз), схильність до судомних реакцій, міастенія, печінкова глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, цукровий діабет, синдром вродженого подовження інтервалу QT, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), психози та інші психічні порушення в анамнезі; одночасний прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT (антиаритмічні IA та III класів, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т.ч. астемізол, терфенадин, ебастин),засобів для загальної анестезії із групи барбітуратів, лікарських засобів, що знижують АТ; електролітний дисбаланс (наприклад, при гіпокаліємії, гіпомагніємії), літній вік, алкоголізм.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю. Дитячий вік віком до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: гастралгія, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт, сухість слизової оболонки порожнини. ч. геморагічний), гепатит. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, нервозність, невпевненість рухів, тремор, судоми, оніміння та парестезії кінцівок, інтенсивні сновидіння, "кошмарні" сновидіння, тривожність, стан збудження, фобії, депресія, сплутаність свідомості, тиску, безсоння, нервозність, сонливість, епілептичні напади, екстрапірамідні розлади, психотичні реакції зі схильністю до суїциду, сенсорна або сенсорномоторна периферична нейропатія, порушення координації руху, тимчасова втрата свідомості. З боку опорно-рухового апарату: тендиніт, міалгії, артралгії, тендосиновіт, розрив сухожилля, біль у кінцівках, ригідність м'язів, рабдоміоліз, м'язова слабкість. З боку органів чуття: порушення сприйняття кольору, диплопія, порушення смаку, збочення смакових відчуттів, порушення нюху, слуху та рівноваги. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску, колапс, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, в т.ч. аритмія шлуночкова тахісистолічна типу "пірует". Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, алергічний пневмоніт, алергічний нефрит, еозинофілія, лихоманка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм; мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона) та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотосенсибілізація, васкуліт, анафілактичний шок, свербіж зовнішніх статевих органів у жінок. З боку шкірних покровів: точкові крововиливи (петехії), бульозний геморагічний дерматит, папульозний висип з кіркою, що свідчить про ураження судин (васкуліт). З боку органів кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, анемія (в т.ч. апластична та гемолітична), тромбоцитопенія, панцитопенія. З боку сечовидільної системи: гострий інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, дизурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність. Інші: дисбактеріоз кишечника, суперінфекція, гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет), вагініт, біль у грудях, стомлюваність, астенія, загальна слабкість, фотосенсибілізація, виділення з піхви, носова кровотеча, спрага, зниження маси тіла, фарингіт, риніт, сухий кашель, гострий напад порфірії (у пацієнтів із порфірією).Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується піддаватися дії сонячних променів, опромінення ультрафіолетовими променями (ртутно-кварцові лампи, солярій). Для профілактики гіперконцентрації сечі та наступної кристалурії під час лікування рекомендується проводити адекватну гідратацію. У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, алергічних реакцій, псевдомембранозного коліту, розвитку симптомів периферичної нейропатії необхідно відмінити препарат. Тендініт, що рідко виникає, може призводити до розриву сухожилля (переважно ахіллового сухожилля), особливо у літніх пацієнтів. У разі ознак тендиніту необхідно негайно припинити лікування, провести іммобілізацію ахіллового сухожилля та проконсультуватися у ортопеда. У період лікування не можна вживати етанол. При застосуванні препарату жінкам не рекомендується використовувати гігієнічні тампони через підвищений ризик розвитку молочниці. На фоні лікування можливе погіршення перебігу міастенії, почастішання нападів порфірії у схильних хворих. При одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT антиаритмічні IA та III класів, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т.ч. астемізол, терфенадин, ебастин) необхідний систематичний контроль ЕКГ. Може призводити до хибно-негативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу (запобігає виділенню Mycobacterium tuberculosis). У хворих з порушеннями функції печінки або нирок необхідно контролювати концентрацію офлоксацину в плазмі. При тяжкій нирковій недостатності підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (потрібна корекція дози, що знижує). При застосуванні препарату як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, викликаної Clistridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкомцину, бацитрацину або метронідазолу. Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза – 1 таблетка 2 рази на день протягом 7-10 днів. Режим дозування при ХНН (розрахунок дози по офлоксацину): при КК 50-20 мл/хв - 200 мг 1 раз кожні 24 години, при КК менше 20 мл/хв, при гемодіалізі, перитонеальному діалізі - 200 мг 1 раз кожні 48. При печінковій недостатності максимальна добова доза – 2 таблетки (400 мг офлоксацину). Комбіфлокс приймають внутрішньо, за 1 годину до їди або через 2 години після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Не слід розламувати, розжовувати чи руйнувати пігулку.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сплутаність свідомості, загальмованість, дезорієнтація, сонливість, блювання, епілептиформні судоми, депресія, периферичний неврит. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія (діазепам – при судомах).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Орнідазол 500мг, офлоксацин 200мг. Пігулки, 20 шт. в упаковці.Опис лікарської формиПігулки, покриті плівковою оболонкою.Фармакотерапевтична групаКомбіфлокс – комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Орнідазол - протипротозойний та протимікробний засіб, похідний 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає у біохімічному відновленні 5-нітрогрупи орнідазолу внутрішньоклітинними транспортними білками анаеробних бактерій та найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа орнідазолу взаємодіє з ДНК клітинами мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій. Активний щодо Trichomonas vaginalis, Giardia lamblia, Entamoeba histolytica, а також анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Bacteroides fragilis, Bacteroides distasonis, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron, Bacteroides vulgatus), Fusobacterium spp., Clostridium spp. До орнідазолу не чутливі аеробні мікроорганізми. Офлоксацин - протимікробний засіб широкого спектра дії групи фторхінолонів, діє на бактеріальний фермент ДНК-гіразу, що забезпечує надспіралізацію і т.ч. стабільність ДНК бактерій (дестабілізація ланцюгів ДНК призводить до їхньої загибелі). Має бактерицидний ефект. Протимікробний спектр включає грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чутливі), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus . Грамотрицательные аэробы: Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertussis, Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae, Klebsiella oxytoca, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, Klebsiella pneumoniae, Neisseria gonorrhoeae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris , Providencia rettgeri, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa (швидко виробляють стійкість), Serratia marcescens. Анаероби: Clostridium perfringens. Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Gardnerella vaginalis, Legionella pneumophila, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum. У більшості випадків нечутливі: Nocardia asteroides, анаеробні бактерії (в т.ч. Bacteroides spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacterium spp., Fusobacterium spp., Clostridium difficile), Enterococcus spp., більшість Streptococ діє на Treponema pallidum.Показання до застосуванняЗмішані бактеріальні інфекції, спричинені чутливими грампозитивними та грамнегативними мікроорганізмами, в асоціації з анаеробними мікроорганізмами та/або найпростішими. Інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини та жовчовивідних шляхів, нирок (пієлонефрит), нижніх сечовивідних шляхів (цистит, уретрит), статевих органів та органів малого тазу (ендометрит, сальпінгіт, оофорит, цервіцит, параметрит, простатит, .Протипоказання до застосуванняепілепсія (в т.ч. в анамнезі); зниження судомного порогу (в т.ч. після черепно-мозкової травми, інсульту або запальних процесів у ЦНС); ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні фторхінолонами; вік до 18 років; вагітність; період лактації; гіперчутливість до офлоксацину, орнідазолу, інших фторхінолонів та похідних імідазолу, компонентів препарату. З обережністю: атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу (в анамнезі), хронічна ниркова недостатність, захворювання печінки, печінкова недостатність, органічні захворювання ЦНС (в т.ч. розсіяний склероз), схильність до судомних реакцій, міастенія, печінкова глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, цукровий діабет, синдром вродженого подовження інтервалу QT, захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія), психози та інші психічні порушення в анамнезі; одночасний прийом лікарських засобів, що подовжують інтервал QT (антиаритмічні IA та III класів, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т.ч. астемізол, терфенадин, ебастин),засобів для загальної анестезії із групи барбітуратів, лікарських засобів, що знижують АТ; електролітний дисбаланс (наприклад, при гіпокаліємії, гіпомагніємії), літній вік, алкоголізм.Вагітність та лактаціяПротипоказано в період вагітності та годування груддю. Дитячий вік віком до 18 років.Побічна діяЗ боку травної системи: гастралгія, зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, біль у животі, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт, сухість слизової оболонки порожнини. ч. геморагічний), гепатит. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, нервозність, невпевненість рухів, тремор, судоми, оніміння та парестезії кінцівок, інтенсивні сновидіння, "кошмарні" сновидіння, тривожність, стан збудження, фобії, депресія, сплутаність свідомості, тиску, безсоння, нервозність, сонливість, епілептичні напади, екстрапірамідні розлади, психотичні реакції зі схильністю до суїциду, сенсорна або сенсорномоторна периферична нейропатія, порушення координації руху, тимчасова втрата свідомості. З боку опорно-рухового апарату: тендиніт, міалгії, артралгії, тендосиновіт, розрив сухожилля, біль у кінцівках, ригідність м'язів, рабдоміоліз, м'язова слабкість. З боку органів чуття: порушення сприйняття кольору, диплопія, порушення смаку, збочення смакових відчуттів, порушення нюху, слуху та рівноваги. З боку серцево-судинної системи: тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску, колапс, подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, в т.ч. аритмія шлуночкова тахісистолічна типу "пірует". Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, алергічний пневмоніт, алергічний нефрит, еозинофілія, лихоманка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм; мультиформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона) та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), фотосенсибілізація, васкуліт, анафілактичний шок, свербіж зовнішніх статевих органів у жінок. З боку шкірних покровів: точкові крововиливи (петехії), бульозний геморагічний дерматит, папульозний висип з кіркою, що свідчить про ураження судин (васкуліт). З боку органів кровотворення: лейкопенія, агранулоцитоз, анемія (в т.ч. апластична та гемолітична), тромбоцитопенія, панцитопенія. З боку сечовидільної системи: гострий інтерстиціальний нефрит, порушення функції нирок, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, дизурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність. Інші: дисбактеріоз кишечника, суперінфекція, гіпоглікемія (у хворих на цукровий діабет), вагініт, біль у грудях, стомлюваність, астенія, загальна слабкість, фотосенсибілізація, виділення з піхви, носова кровотеча, спрага, зниження маси тіла, фарингіт, риніт, сухий кашель, гострий напад порфірії (у пацієнтів із порфірією).Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується піддаватися дії сонячних променів, опромінення ультрафіолетовими променями (ртутно-кварцові лампи, солярій). Для профілактики гіперконцентрації сечі та наступної кристалурії під час лікування рекомендується проводити адекватну гідратацію. У разі виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, алергічних реакцій, псевдомембранозного коліту, розвитку симптомів периферичної нейропатії необхідно відмінити препарат. Тендініт, що рідко виникає, може призводити до розриву сухожилля (переважно ахіллового сухожилля), особливо у літніх пацієнтів. У разі ознак тендиніту необхідно негайно припинити лікування, провести іммобілізацію ахіллового сухожилля та проконсультуватися у ортопеда. У період лікування не можна вживати етанол. При застосуванні препарату жінкам не рекомендується використовувати гігієнічні тампони через підвищений ризик розвитку молочниці. На фоні лікування можливе погіршення перебігу міастенії, почастішання нападів порфірії у схильних хворих. При одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT антиаритмічні IA та III класів, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові, деякі антигістамінні, в т.ч. астемізол, терфенадин, ебастин) необхідний систематичний контроль ЕКГ. Може призводити до хибно-негативних результатів при бактеріологічній діагностиці туберкульозу (запобігає виділенню Mycobacterium tuberculosis). У хворих з порушеннями функції печінки або нирок необхідно контролювати концентрацію офлоксацину в плазмі. При тяжкій нирковій недостатності підвищується ризик розвитку токсичних ефектів (потрібна корекція дози, що знижує). При застосуванні препарату як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, викликаної Clistridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкомцину, бацитрацину або метронідазолу. Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишечника.Спосіб застосування та дозиРекомендована доза – 1 таблетка 2 рази на день протягом 7-10 днів. Режим дозування при ХНН (розрахунок дози по офлоксацину): при КК 50-20 мл/хв - 200 мг 1 раз кожні 24 години, при КК менше 20 мл/хв, при гемодіалізі, перитонеальному діалізі - 200 мг 1 раз кожні 48. При печінковій недостатності максимальна добова доза – 2 таблетки (400 мг офлоксацину). Комбіфлокс приймають внутрішньо, за 1 годину до їди або через 2 години після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Не слід розламувати, розжовувати чи руйнувати пігулку.ПередозуванняСимптоми: запаморочення, сплутаність свідомості, загальмованість, дезорієнтація, сонливість, блювання, епілептиформні судоми, депресія, периферичний неврит. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія (діазепам – при судомах).Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі очні у вигляді прозорого, зеленувато-жовтого кольору розчину - 1 мл. Активні речовини: бримонідин тартрат – 2 мг; тимолол (у формі малеату) – 5 мг; Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію гідрофосфату гептагідрат, натрію дигідрофосфату моногідрат, хлористоводнева кислота, натрію гідроксид, вода. 5 мл - флакон-крапельниці пластикові, пачки картонні.Фармакотерапевтична групаКомбіган® - комбінований лікарський засіб, що включає до складу 2 активних речовини: бримонідин - адреноміметик, що надає стимулюючу дію на альфа2-адренорецептори, і тимолол - блокатор бета-адренорецепторів. Обидві активні речовини знижують внутрішньоочний тиск (ВГД) за рахунок поєднаної взаємодії, що призводить до значно більш вираженого гіпотензивного ефекту порівняно з ефектом кожного з компонентів окремо. Бримонідин – агоніст альфа-адренергічних рецепторів, причому він має у 1000 разів більшу селективність щодо альфа2-адренорецепторів порівняно з альфа1-адренорецепторами. Селективність виявляється у відсутності мідріазу та вазоконстрикції судин мікроциркуляторного русла. Гіпотензивна дія бримонідину забезпечується за рахунок зниження утворення внутрішньоочної рідини та підвищення її відтоку по увеосклеральному шляху. Тимолол - неселективний бета-адреноблокатор, не має внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує ВГД за рахунок зменшення утворення внутрішньоочної рідини. Точний механізм дії не встановлений, можливо, він пов'язаний з пригніченням синтезу аденозинмонофосфату циклічного (цАМФ) і викликається ендогенною стимуляцією бета-адренергічних рецепторів.ФармакокінетикаСередні значення максимальної концентрації препарату в плазмі крові (Cmax) бримонідину та тимололу після застосування препарату Комбіган® становили 0,0327 та 0,406 нг/мл відповідно. Бримонідін При інсталяції 0,2% розчину у вигляді крапель очей концентрація бримонідину в плазмі крові дуже низька. Бримонідин незначною мірою піддається метаболізму в тканинах ока, зв'язок з білками плазми становить близько 29%. Період напіввиведення (T1/2) після місцевого застосування в середньому - близько 3 годин. Основна частина препарату (близько 74% дози, що всмокталася в системний кровотік) виводиться нирками у вигляді метаболітів протягом 5 днів, незмінений препарат у сечі не виявлений. У дослідженнях in vitro на клітинах печінки тварин та людини показано, що альдегідоксидаза та цитохром Р450 значною мірою включені у процес метаболізму. Отже, системне виведення визначається насамперед метаболізмом препарату в печінці. Тимолол 80% тимололу, що застосовується у вигляді очних крапель, потрапляє в системний кровотік шляхом абсорбції через судини кон'юнктиви, слизової оболонки носа та слізного тракту. Після інсталяції очних крапель максимальна концентрація тимололу у водяній волозі очі досягається через 1-2 години. Період напіввиведення (T1/2) тимололу у плазмі становить близько 7 годин. Тімолол незначно зв'язується з білками плазми. Тимолол частково піддається метаболізму печінки; виводиться активна речовина та її метаболіти нирками.Клінічна фармакологіяПротиглаукомний препарат.Показання до застосуваннявідкритокутова глаукома; офтальмогіпертензія (при недостатній ефективності місцевої терапії бета-адреноблокаторами).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; підвищена реактивність дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму та епізоди бронхообструкції, у т.ч. в анамнезі, тяжку хронічну обструктивну хворобу легень; синусова брадикардія, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня без імплантованого штучного водія ритму серця, серцева недостатність, кардіогенний шок; супутня терапія інгібіторами моноамінооксидази (МАО), антидепресантами – трициклічними та тетрациклічними (в т.ч. міансерином); вік до 18 років; період годування груддю. З обережністю: ниркова/печінкова недостатність (застосування препарату недостатньо вивчене у цієї групи пацієнтів); депресія, церебральна або коронарна недостатність, синдром Рейно, ортостатична гіпотензія, що облітерує тромбангіїт; тяжкі серцево-судинні захворювання нестабільного перебігу; цукровий діабет, епізоди гіпоглікемії (за відсутності терапії); феохромоцитома (без попереднього лікування); метаболічний ацидоз; одночасне застосування рентгеноконтрастних препаратів; внутрішньовенне введення лідокаїну, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) у зв'язку з ризиком пригнічення атріовентрикулярної провідності, розвитку брадикардії, серцевої недостатності та зниження артеріального тиску; одночасне призначення або зміна дози препаратів, що приймаються з груп адреноміметиків (ізопреналін) і адреноблокаторів (празозин), а також інших засобів, що впливають на адренергічну передачу - через можливу їхню взаємодію з активними компонентами препарату або зміни їх терапевтичного потенціалу.Вагітність та лактаціяКонтрольованих досліджень щодо вивчення застосування препарату Комбіган® у вагітних жінок не проводилося. Бримонідін Немає даних про застосування бримонідину у вагітних жінок. У дослідженнях на тваринах продемонстрована репродуктивна токсичність при високих дозах препарату, які мають токсичні ефекти для матері. Ступінь ризику для людини не встановлено. Тимолол У дослідженнях на тваринах встановлена репродуктивна токсичність при застосуванні доз препарату, які значно перевищують рекомендовані до застосування у клінічній практиці. В епідеміологічних дослідженнях не виявлено вроджених вад розвитку плода, але відомий ризик затримки внутрішньоутробного розвитку плода при пероральному прийомі препаратів групи бета-адреноблокаторів. Крім цього, характерні для групи бета-адреноблокаторів симптоми (брадикардія, зниження артеріального тиску, респіраторна задишка та гіпоглікемія) спостерігалися у новонароджених у тих випадках, коли бета-адреноблокатори застосовувалися матір'ю аж до розродження. У зв'язку з цим, якщо Комбіган® призначається при вагітності аж до моменту пологів, необхідний лікарський контроль за станом новонародженого протягом перших днів життя. Комбіган® може застосовуватися при вагітності лише у разі особливої потреби. У період лактації У доклінічних дослідженнях встановлено, що бримонідин та тимолол виділяються з грудним молоком. Грудне вигодовування на період лікування слід припинити. Протипоказано дітям віком до 18 років.Побічна діяНайчастішими побічними ефектами були гіперемія кон'юнктиви ока (близько 15% хворих) та відчуття печіння слизової оболонки ока (приблизно 11% хворих). У більшості випадків виразність зазначених симптомів була слабкою, скасування терапії знадобилося лише у 3,4% та 0,5% випадках відповідно. У ході клінічних досліджень препарату Комбіган® повідомлялося про наступні побічні ефекти, з урахуванням частоти народження: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); рідко(>1/1000, <1/100); дуже рідко (<1/10000). З боку органу зору: дуже часто: гіперемія кон'юнктиви ока, відчуття печіння. часто: гострий пекучий або колючий біль, алергічний кон'юнктивіт, ерозія рогівки, поверхневий кератит, свербіж шкіри повік, фолікульоз кон'юнктиви, порушення зору, блефарит, епіфора, сухість слизової оболонки ока, виділення з ока, біль, подразнення слизової оболонки . нечасто: зниження гостроти зору, набряк кон'юнктиви, фолікулярний кон'юнктивіт, алергічний блефарит, кон'юнктивіт, плаваючі преципітати в склоподібному тілі, астенопія, фотофобія, гіпертрофія папілярних м'язів ока, болючість повік, блідість кон'юнктиви, набряк рогів Психічні розлади: часто – депресія. З боку нервової системи: часто – сонливість, головний біль; нечасто-запаморочення, синкопе. З боку серцево-судинної системи: часто – підвищення артеріального тиску; нечасто: застійна серцева недостатність, відчуття серцебиття. З боку дихальної системи: нечасто: риніт, сухість слизової оболонки носа. З боку травної системи: часто – сухість слизової оболонки порожнини рота; нечасто – збочення смаку. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто - набряк повік, свербіж шкіри повік, почервоніння шкіри повік; нечасто – алергічний контактний дерматит. Інші порушення: часто – астенічні стани. Лабораторні показники: часто – підвищення активності ферментів печінки. Наступні побічні ефекти повідомлялися додатково з моменту появи препарату Комбіган на ринку: Серцево-судинна система: (частота невідома) — аритмія, брадикардія, тахікардія, зниження артеріального тиску. Побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні однієї з діючих речовин, можливість виникнення яких не виключена при застосуванні препарату Комбіган®: Бримонідін Порушення з боку органу зору: іридоцикліт, міоз. Психічні розлади: безсоння. З боку органів дихання: запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, задишка. З боку травної системи: збочення смаку, диспепсія. Інші: системні алергічні реакції. Тимолол З боку органу зору: зниження чутливості рогівки, диплопія, птоз, розрив судинної оболонки (після фільтраційного хірургічного лікування), зміни рефракції (внаслідок скасування міотичної терапії у деяких випадках). Психічні розлади: безсоння, кошмарні сновидіння, зниження лібідо. Порушення з боку нервової системи: втрата пам'яті, погіршення симптомів міастенії gravis, парестезія, церебральна ішемія. З боку органу слуху: шум у вухах. Серцево-судинна система: повна поперечна блокада серця, зупинка серця. Судинні порушення: порушення мозкового кровообігу, переміжна кульгавість, синдром Рейно, похолодання кінцівок. З боку дихальної системи: бронхоспазм (переважно у хворих на бронхообструктивні захворювання в анамнезі), задишка, кашель, дихальна недостатність. З боку системи травлення: нудота, діарея, диспепсія. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: алопеція, псоріазоподібний висип або загострення псоріазу. З боку опорно-рухового апарату, сполучної та кісткової тканини: системний червоний вовчак Інші: периферичні набряки, хвороба Пейроні, біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиСпеціальних досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії препарату Комбіган® не проводилося. Проте, слід враховувати можливість посилення ефекту лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему (алкоголь, барбітурати, похідні опію, седативні препарати, загальні анестетики) при одночасному застосуванні з препаратом Комбіган®. Тимолол може посилювати компенсаторну тахікардію та підвищувати ризик вираженого зниження артеріального тиску при застосуванні із загальними анестетиками. Необхідно попередити лікаря-анестезіолога про застосування препарату Комбіган перед майбутньою операцією. При одночасному застосуванні тимололу та епінефрину можливий розвиток мідріазу. Бета-адреноблокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект гіпоглікемічних препаратів. Вони також можуть маскувати гіпоглікемію. Гіпертензивна реакція на раптове скасування клонідину може посилитися на фоні застосування бета-адреноблокатора. Посилення гіпотензивного ефекту (наприклад, зниження ЧСС) при застосуванні тимололу спільно з хінідином можливе, тому що хінідин уповільнює метаболізм тимололу за допомогою ізоферменту цитохрому Р450, CYP2D6. Спільне застосування бета-адреноблокаторів із лікарськими засобами для загальної анестезії може приховувати компенсаторну тахікардію та підвищувати ризик вираженого зниження артеріального тиску, тому лікаря-анестезіолога необхідно попередити про застосування пацієнтом препарату Комбіган®. Циметидин, гідралазин, етанол можуть підвищувати концентрацію тимололу у плазмі крові. Необхідно з обережністю застосовувати лікарські препарати, що впливають на метаболізм та засвоєння циркулюючих катехоламінів, наприклад, хлопромазин, метилфенідат, резерпін. Супутній прийом інгібіторів МАО протипоказаний. Хворим, які отримували інгібітори МАО, лікування препаратом Комбіган може бути призначене через 14 днів після відміни інгібітора МАО. Повідомлялося про потенціювання ефектів спільного застосування очних крапель, що містять тимолол, і приймаються внутрішньо блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, гуанетидину або бета-адреноблокаторів, антиаритмічних препаратів, серцевих глікозидів або парасимпатоміметиків, що виявлялося вираженим зниженням або артеріальним тиском. Після застосування бримонідину в дуже рідкісних випадках (Спосіб застосування та дозиУ дорослих, включаючи хворих похилого віку: місцево, закопують у кон'юнктивальний мішок ураженого ока по 1 краплі 2 рази/добу з інтервалом 12 годин. Комбіган® можна застосовувати з іншими офтальмологічними препаратами з метою зниження внутрішньоочного тиску. Якщо використовують більше 2 препаратів, необхідно робити 5 хвилинну перерву між інстиляціями. Як при використанні інших очних крапель, для зниження можливої системної абсорбції, рекомендується короткочасне (протягом 1 хвилини) натискання на слізний мішок в області проекції слізного мішка ока біля внутрішнього кута ока.ПередозуванняБримонідін Передозування при місцевому застосуванні: втрата свідомості, зниження артеріального тиску, брадикардія, гіпотермія, ціаноз та апное. Передозування при випадковому прийомі внутрішньо: при випадковому прийомі внутрішньо бримонідину клінічні прояви включали: пригнічення ЦНС, короткочасну сплутаність свідомості, втрату свідомості або кому, зниження артеріального тиску, брадикардію, гіпотермію та апное; що спричинило за собою необхідність термінової госпіталізації у відділення невідкладної терапії, в окремих випадках проводилася інтубація трахеї. Повідомлялося про повне відновлення функцій у всіх заявлених випадках у період від 6 до 24 годин. При передозуванні, спричиненому препаратами групи альфа2-адреноміметиків, повідомлялося про наступні симптоми: зниження артеріального тиску, астенія, блювання, сонливість, седативний ефект, брадикардія, аритмії, міоз, апное, гіпотермія, пригнічення дихання, судоми. Тимолол Симптоми загального передозування тимололу: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, біль голови, запаморочення, зупинка серця. У клінічному дослідженні показано, що тимолол не виводиться при гемодіалізі повністю. Якщо передозування діагностовано, проводиться симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе можна торкатися наконечником флакона до жодних поверхонь, щоб уникнути інфікування ока та вмісту флакона. Як і всі офтальмологічні препарати, які застосовують місцево, Комбіган® може абсорбуватися системно. При появі алергічних реакцій лікування препаратом Комбіган® має бути припинено. У хворих з тяжкими порушеннями функції нирок, що перебувають на гемодіалізі, лікування тимололом супроводжується вираженим зниженням артеріального тиску. На тлі прийому препарату групи бета-адреноблокаторів у хворих з агонічними проявами та тяжкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі можливе зниження або відсутність ефективності від введення епінефрину у дозах, що зазвичай застосовуються. Бета-адреноблокатори можуть також приховувати симптоми гіпертиреозу та погіршувати перебіг стенокардії Принцметалу, судинних захворювань, як периферичних, так і центральних, а також артеріальної гіпотензії. Ознаки, що вказують на гостру гіпоглікемію, зокрема, тахікардію, серцебиття та пітливість, можуть маскуватися на тлі терапії бета-адреноблокаторами. При необхідності припинення терапії препаратом Комбіган®, так само як і при лікуванні серцево-судинних захворювань бета-адреноблокаторами системної дії, терапію скасовують поступово, щоб уникнути розвитку порушень ритму серця, інфаркту міокарда та/або раптової смерті, ризик яких підвищується при різкій відміні препаратів цієї групи. Допоміжна речовина бензалконію хлорид, що міститься в препараті Комбіган®, може мати подразнюючу дію на слизову оболонку очей. Перед інсталяцією препарату Комбіган необхідно видалити контактні лінзи, знову їх можна одягнути через 15 хвилин. Термін придатності препарату після першого розкриття флакон-крапельниці становить 28 днів. Після закінчення зазначеного часу флакон-крапельницю рекомендується викидати, навіть якщо в ній міститься залишкова кількість препарату. Це необхідно для того, щоб уникнути небезпеки інфікування. На картонній упаковці хворим рекомендується записувати дату розтину флакона. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Комбіган® незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. На фоні лікування препаратом Комбіган® можливе минуще порушення зору (нечіткість), розвиток епізодів слабкості та сонливості, що може мати несприятливий вплив, якщо робота пацієнта пов'язана з потенційно небезпечними видами діяльності. У разі виникнення зазначеної симптоматики слід утриматися від небезпечних видів діяльності.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин для внутрішньом'язового введення – 2 мл: активні речовини: тіаміну гідрохлорид – 100 мг; піридоксину гідрохлорид – 100 мг; ціанокобаламін – 1 мг; лідокаїну гідрохлорид – 20 мг; допоміжні речовини: бензиловий спирт – 40 мг; натрію триполіфосфат – 20 мг; калію гексаціаноферрат – 0,2 мг; натрію гідроксид – до рН 4,5±0,2; вода для ін'єкцій – до 2 мл. Розчин для внутрішньом'язового введення. По 2 мл у ампулах зі світлозахисного скла. 5 амп. поміщають у контурне осередкове пакування з плівки ПВХ. 1 або 2 контурні осередкові упаковки поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиПрозора рожево-червона рідина із специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит вітамінів групи B.ФармакокінетикаТіамін Після внутрішньом'язового введення тіамін швидко абсорбується з місця ін'єкції і надходить у кров (484 нг/мл через 15 хв у перший день введення дози 50 мг) і нерівномірно розподіляється в організмі при вмісті його в лейкоцитах 15%, еритроцитах 75% та плазмі крові 10%. У зв'язку з відсутністю значних запасів вітаміну в організмі він має надходити в організм щоденно. Тіамін проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, виявляється у грудному молоці. Тіамін виводиться нирками в альфа-фазі – через 0,15 год, у бета-фазі – через 1 год, у кінцевій (термінальній) фазі – протягом 2 днів. Основними метаболітами є: тіамінкарбонова кислота, пірамін та деякі невідомі метаболіти. З усіх вітамінів тіамін зберігається в організмі у найменших кількостях. Організм дорослої людини містить близько 30 мг тіаміну: 80% - у вигляді тіаміну пірофосфату, 10% - у вигляді тіаміну трифосфату та решта - у вигляді тіаміну монофосфату. Піридоксин Після внутрішньом'язової ін'єкції піридоксин швидко абсорбується з місця ін'єкції і розподіляється в організмі, виконуючи роль коферменту після фосфорилювання групи СН2ОН у 5-му положенні. Близько 80% вітаміну зв'язується з білками плазми. Піридоксин розподіляється по всьому організму, проникає крізь плаценту, виявляється у грудному молоці. Накопичується в печінці та окислюється до 4-піридоксинової кислоти, яка виводиться нирками максимум через 2-5 годин після абсорбції. В організмі людини міститься 40-150 мг вітаміну В6, та його щоденна швидкість елімінації близько 1,7-3,6 мг при швидкості заповнення 2,2-2,4%. Ціанокобаламін Ціанокобаламін після внутрішньом'язового введення зв'язується з транскобаламінами І та ІІ, переноситься у різні тканини організму. Cmax після внутрішньом'язового введення досягається через 1 год. Зв'язок з білками плазми крові – 90%. Проникає через плацентарний бар'єр, виявляється у грудному молоці. Метаболізується переважно у печінці з утворенням аденозилкобаламіну, що є активною формою ціанокобаламіну. Депонується у печінці, з жовчю надходить у кишечник і знову абсорбується у кров (феномен ентерогепатичної рециркуляції). T1/2 тривалий, виводиться переважно нирками (7-10%) та через кишечник (50%). При зниженні функції нирок виводиться нирками – 0-7% та через кишечник – 70-100%. Лідокаїн При внутрішньом'язовому введенні плазмова Cmax лідокаїну відзначається через 5-15 хв після ін'єкції. Залежно від дози близько 60-80% лідокаїну зв'язується з білками плазми. Швидко розподіляється (протягом 6–9 хв) в органах та тканинах з гарною перфузією, у т.ч. серце, легенів, печінки, нирках, потім у м'язовій та жировій тканині. Проникає через гематоенцефатичний та плацентарний бар'єри, виявляється у грудному молоці (до 40% від концентрації у плазмі крові матері). Метаболізується в печінці за участю мікросоматиних ферментів з утворенням активних метаболітів — моноетилгліцинксиліла та гліцинксилілу, що мають T1/2 2 та 10 год відповідно. Інтенсивність метаболізму знижується при захворюваннях печінки. Екскретується переважно у вигляді метаболітів нирками та до 10% у незміненому вигляді.ФармакодинамікаКомбінований полівітамінний препарат. Дія препарату визначається властивостями вітамінів, що входять до його складу. Нейротропні вітаміни групи B надають сприятливий вплив на запальні та дегенеративні захворювання нервової системи та опорно-рухового апарату. Тіаміну гідрохлорид (вітамін B1) - відіграє ключову роль у процесах вуглеводного обміну, що мають вирішальне значення в обмінних процесах нервової тканини (бере участь у проведенні нервового імпульсу), а також у циклі Кребса з подальшою участю в синтезі тіамінпірофосфату (ТПФ) та АТФ. Піридоксину гідрохлорид (вітамін B6) — має життєво важливий вплив на обмін білків, вуглеводів та жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування ЦНС та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в ЦНС, бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нервів, бере участь у синтезі катехоламінів. Фізіологічною функцією обох вітамінів (B1 і B6) є потенціювання дії один одного, що виявляється у позитивному впливі на нервову, нейром'язову та серцево-судинну системи. Ціанокобаламін (вітамін B12) - бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального зростання, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин; необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну. Лідокаїн має анестезуючу дію в місці ін'єкції, розширює судини, сприяючи всмоктуванню вітамінів. Місцевоанестезуюча дія лідокаїну обумовлена блокадою потенціалзалежних Na+-каналів, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню больових імпульсів з нервових волокон.Показання до застосуванняУ комплексній терапії моно- та полінейропатій різного генезу: дорсалгії; плексопатії; люмбоїшіалгії; корінцевого синдрому, спричиненого дегенеративними змінами хребта.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; гостра серцева недостатність; хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).Вагітність та лактаціяЗастосування препарату протипоказане у період вагітності та грудного вигодовування.Побічна діяЧастота прояву несприятливих побічних реакцій наведена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто – 1/10 призначень; часто - 1/100 призначень; нечасто - 1/1000 призначень; рідко – 1/10000 призначень; дуже рідко - менше 1/10000 призначень, частота невідома (неможливо встановити на підставі наявних даних). З боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (шкірні висипання, утруднене дихання, анафілактичний шок, набряк Квінке). З боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, сплутаність свідомості. З боку ССС: дуже рідко – тахікардія; частота невідома – брадикардія, аритмія. З боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома - блювання. З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – підвищене потовиділення, акне, свербіж, кропив'янка. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: частота невідома – судоми. Загальні розлади та порушення у місці введення: частота невідома – може виникнути роздратування у місці введення препарату; системні реакції можливі при швидкому введенні або передозуванні. При швидкому введенні (наприклад, через ненавмисне внутрішньосудинне введення або введення в тканини з багатим кровопостачанням) або при перевищенні дози можуть розвиватися системні реакції, що включають сплутаність свідомості, блювання, брадикардію, аритмію, запаморочення та судоми. Якщо будь-які з побічних ефектів посилюються або пацієнт помітив будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВітаміни групи В Вітамін B1 (тіамін) повністю розпадається у розчинах, що містять сульфіти. І, як наслідок, продукти розпаду тіаміну інактивують дії інших вітамінів. Несумісний з окислюючими та відновлюючими сполуками, в т.ч. хлоридом ртуті, йодидом, карбонатом, ацетатом, таніновою кислотою, залізо-амоній цитратом, а також фенобарбіталом, рибофлавіном, бензилпеніциліном, декстрозою та метабісульфітом. Мідь прискорює руйнування тіаміну, крім того, тіамін втрачає свою ефективність зі збільшенням значень рН (більше 3). Вітаміну В6 (піридоксин). Терапевтичні дози вітаміну В6 (піридоксину) послаблюють ефект леводопи (зменшується протипаркінсонічна дія леводопи) при одночасному застосуванні. Також спостерігається взаємодія з циклосерином, пеніциламіном, ізоніазидом. Вітамін В12 (ціанокобаламін) несумісний із аскорбіновою кислотою, солями важких металів. Лідокаїн. При парентеральному застосуванні лідокаїну, у разі додаткового використання норепінефрину та епінефрину, можливе посилення небажаних реакцій на серці. Також спостерігається взаємодія із сульфонамідами. У разі передозування місцевоанестезуючих засобів не можна додатково застосовувати епінефрін та норепінефрін.Спосіб застосування та дозиІн'єкції виконують глибоко внутрішньом'язово. У випадках вираженого больового синдрому лікування доцільно починати з внутрішньом'язового введення (глибоко) по 2 мл щодня протягом 5-10 днів з переходом надалі або на прийом внутрішньо, або більш рідкісні ін'єкції (2-3 рази на тиждень протягом 2-3 тижнів) з можливим продовженням терапії лікарською формою для вживання. Необхідний щотижневий контроль терапії з боку лікаря. Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, залежно від вираженості симптомів захворювання. Перехід на терапію лікарською формою для вживання рекомендується здійснювати в найбільш можливий короткий термін.ПередозуванняСимптоми: блювання, брадикардія, аритмія, можливі системні реакції, що включають запаморочення, сплутаність свідомості, судоми. Лікування: лікування препаратом слід відмінити, за необхідності призначити симптоматичну терапію.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат необхідно вводити тільки внутрішньом'язово, не допускаючи його потрапляння до судинного русла. При випадковому внутрішньовенному введенні пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря або госпіталізований, залежно від тяжкості симптомів. Препарат може викликати нейропатію при тривалості застосування понад 6 місяців. Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами. Інформація про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами, а також виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, відсутня. Проте рекомендується бути обережними, враховуючи можливість розвитку небажаних реакцій препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активні речовини: бенфотіамін – 100 мг; піридоксину гідрохлорид – 100 мг; ціанокобаламін – 2 мкг; ядро: кармелозу натрію - 4,533 мг; повідон К30 - 16,233 мг; МКЦ – 12,673 мг; тальк – 4,580 мг; кальцію стеарат – 4,587 мг; полісорбат 80 - 0,66 мг; сахароза – 206,732 мг; оболонка плівкова: гіпромелоза - 3,512 мг; макрогол 4000 - 1,411 мг; повідон низькомолекулярний - 3,713 мг; титану діоксид – 3,511 мг; тальк – 1,353 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою. У контурній комірковій упаковці, 15 шт. 1, 2, 3 або 4 контурні осередкові упаковки в пачці з картону.Опис лікарської формиТаблетки: круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит вітамінів групи B.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики не надані.ФармакодинамікаКомбінований полівітамінний комплекс. Дія препарату визначається властивостями вітамінів, що входять до його складу. Бенфотіамін – жиророзчинна форма тіаміну (вітамін B1) – бере участь у проведенні нервового імпульсу. Піридоксину гідрохлорид (вітамін B6) – бере участь в обміні білків, вуглеводів та жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування ЦНС та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в ЦНС, бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нервів, бере участь у синтезі катехоламінів. Ціанокобаламін (вітамін B12) - бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального зростання, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин; необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну.Показання до застосуванняЗастосовується в комплексній терапії наступних неврологічних захворювань: невралгія трійчастого нерва; неврит лицевого нерва; больовий синдром, викликаний захворюваннями хребта (міжреберна невралгія, люмбоішіалгія, поперековий синдром, шийний синдром, шийно-плечовий синдром, корінцевий синдром, викликаний дегенеративними змінами хребта); полінейропатія різної етіології (діабетична, алкогольна).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі та гострі форми декомпенсованої серцевої недостатності; дитячий вік.Вагітність та лактаціяКомбіліпен® табс містить 100 мг вітаміну B6, і тому в цих випадках препарат застосовувати не рекомендується. Застосування препарату у дитячому віці протипоказане.Побічна діяАлергічні реакції (свербіж, уртикарний висип), в окремих випадках підвищене потовиділення, нудота, тахікардія.Взаємодія з лікарськими засобамиЛеводопа зменшує ефект терапевтичних доз вітаміну В6. Вітамін B12 несумісний із солями важких металів. Етанол різко знижує всмоктування тіаміну. Під час застосування препарату не рекомендується прийом полівітамінних комплексів, які включають вітаміни групи B.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати після їжі, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини. Дорослим по 1 таблетці 1-3 рази на день. Тривалість курсу – за рекомендацією лікаря. Не рекомендовано лікування високими дозами більше 4 тижнів.ПередозуванняСимптоми: посилення симптомів побічної дії. Призначення промивання шлунка, активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату не рекомендується прийом полівітамінних комплексів, які включають вітаміни групи В.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
754,00 грн
720,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 табл. активні речовини: бенфотіамін – 100 мг; піридоксину гідрохлорид – 100 мг; ціанокобаламін – 2 мкг; ядро: кармелозу натрію - 4,533 мг; повідон К30 - 16,233 мг; МКЦ – 12,673 мг; тальк – 4,580 мг; кальцію стеарат – 4,587 мг; полісорбат 80 - 0,66 мг; сахароза – 206,732 мг; оболонка плівкова: гіпромелоза - 3,512 мг; макрогол 4000 - 1,411 мг; повідон низькомолекулярний - 3,713 мг; титану діоксид – 3,511 мг; тальк – 1,353 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою. У контурній комірковій упаковці, 15 шт. 1, 2, 3 або 4 контурні осередкові упаковки в пачці з картону.Опис лікарської формиТаблетки: круглі двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит вітамінів групи B.ФармакокінетикаДані щодо фармакокінетики не надані.ФармакодинамікаКомбінований полівітамінний комплекс. Дія препарату визначається властивостями вітамінів, що входять до його складу. Бенфотіамін – жиророзчинна форма тіаміну (вітамін B1) – бере участь у проведенні нервового імпульсу. Піридоксину гідрохлорид (вітамін B6) – бере участь в обміні білків, вуглеводів та жирів, необхідний для нормального кровотворення, функціонування ЦНС та периферичної нервової системи. Забезпечує синаптичну передачу, процеси гальмування в ЦНС, бере участь у транспорті сфінгозину, що входить до складу оболонки нервів, бере участь у синтезі катехоламінів. Ціанокобаламін (вітамін B12) - бере участь у синтезі нуклеотидів, є важливим фактором нормального зростання, кровотворення та розвитку епітеліальних клітин; необхідний для метаболізму фолієвої кислоти та синтезу мієліну.Показання до застосуванняЗастосовується в комплексній терапії наступних неврологічних захворювань: невралгія трійчастого нерва; неврит лицевого нерва; больовий синдром, викликаний захворюваннями хребта (міжреберна невралгія, люмбоішіалгія, поперековий синдром, шийний синдром, шийно-плечовий синдром, корінцевий синдром, викликаний дегенеративними змінами хребта); полінейропатія різної етіології (діабетична, алкогольна).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; тяжкі та гострі форми декомпенсованої серцевої недостатності; дитячий вік.Вагітність та лактаціяКомбіліпен® табс містить 100 мг вітаміну B6, і тому в цих випадках препарат застосовувати не рекомендується. Застосування препарату у дитячому віці протипоказане.Побічна діяАлергічні реакції (свербіж, уртикарний висип), в окремих випадках підвищене потовиділення, нудота, тахікардія.Взаємодія з лікарськими засобамиЛеводопа зменшує ефект терапевтичних доз вітаміну В6. Вітамін B12 несумісний із солями важких металів. Етанол різко знижує всмоктування тіаміну. Під час застосування препарату не рекомендується прийом полівітамінних комплексів, які включають вітаміни групи B.Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати після їжі, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини. Дорослим по 1 таблетці 1-3 рази на день. Тривалість курсу – за рекомендацією лікаря. Не рекомендовано лікування високими дозами більше 4 тижнів.ПередозуванняСимптоми: посилення симптомів побічної дії. Призначення промивання шлунка, активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час застосування препарату не рекомендується прийом полівітамінних комплексів, які включають вітаміни групи В.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активні речовини: циннаризин – 25 мг, пірацетам – 400 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза (цукор молочний), магнію стеарат, тальк; Склад желатинової капсули: титану діоксид, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, оцтова кислота, желатин. По 10 капсул в контурне осередкове впакування. По 20 або 60 капсул у банку полімерну. Кожну банку або 3, 6 контурних осередкових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКапсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаНоотропний засіб.ФармакокінетикаКомбінований препарат швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність пірацетаму – 95%. Терапевтичний ефект проявляється через 1-6 годин. Максимальний рівень цинаризину у плазмі відзначають через 1-4 години, пірацетаму – через 2-6 годин. Метаболізм циннарізину протікає повністю у печінці (шляхом дезалкілювання). 60% циннарізину в незміненому вигляді виводиться з калом, решта з сечею у вигляді метаболітів приблизно за 5 годин. Максимальний рівень циннарізину через 1-4 години відзначають не тільки в крові, а також у печінці, нирках, серці, легенях, селезінці та в мозку. Зв'язується на 91% із протеїнами плазми. Пірацетам проникає через гематоенцефалічний бар'єр, накопичується в мозковій тканині через 1-4 години після прийому внутрішньо. Зі спинномозкової рідини виводиться значно повільніше, ніж з інших тканин.Майже не метаболізується. Час напіввиведення – 4,5 год (7,7 год – з головного мозку). Виводиться нирками – 2/3 у незміненому вигляді протягом 30 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб з вираженим антигіпоксичним, ноотропним та судиннорозширювальним ефектом. Обидва компоненти взаємно потенціюють власну протигіпоксичну дію і мають судинорозширювальний ефект. Комбінований препарат також сприяє значному підвищенню кровотоку у мозку. Токсичність комбінації вбирається у токсичності окремих складових препарату. Пірацетам – ноотропний засіб. Має позитивний вплив на обмінні процеси мозку: підвищує концентрацію АТФ у мозковій тканині, посилює синтез РНК та фосфоліпідів, стимулює гліколітичні процеси, посилює утилізацію глюкози. Покращує інтегративну діяльність мозку, сприяє консолідації пам'яті, полегшує процес навчання. Змінює швидкість поширення збудження в головному мозку, покращує мікроциркуляцію, не надаючи при цьому судиннорозширювальної дії, пригнічує агрегацію активованих тромбоцитів. Чинить захисну дію при пошкодженнях головного мозку, що викликаються гіпоксією, інтоксикаціями, електрошоком; посилює альфа- та бета-активність, знижує дельта-активність на ЕЕГ, зменшує вираженість вестибулярного ністагму. Покращує міжнейрональну передачу та синаптичну провідність у неокортикальних структурах, підвищує розумову працездатність, покращує мозковий кровотік. Ефект розвивається поступово. Практично не має седативного та психостимулюючого впливу. Циннаризин - селективний блокатор повільних кальцієвих каналів, знижує надходження в клітини Са2+ і зменшує його вміст у депо плазмолеми, знижує тонус гладкої мускулатури артеріол, зменшує їх реакцію на біогенні судинозвужувальні речовини £епінефрін, норепінефрін, дофа. Має судинорозширювальний ефект (особливо щодо судин головного мозку, посилюючи антигіпоксичну дію пірацетаму), не надаючи істотного впливу на артеріальний тиск. Виявляє помірну антигістамінну активність, зменшує збудливість вестибулярного апарату, знижує тонус симпатичної нервової системи. У пацієнтів з порушенням переферичного кровообігу покращує кровопостачання органів та тканин (у т.ч. міокарда), посилює постішемічне розширення судин. Підвищує еластичність мембран еритроцитів, їхню здатність до деформації, знижує в'язкість крові.Показання до застосуванняПорушення мозкового кровообігу: при атеросклерозі судин головного мозку, ішемічному інсульті, періоді доліковування після геморагічного інсульту, після черепно-мозкових травм; енцефалопатії різного генезу; коматозні та субкоматозні стани після інтоксикацій та травм головного мозку; захворювання центральної нервової системи, що супроводжуються зниженням інтелектуально-мнестичних функцій; лабіринтопатії різного генезу: запаморочення, шум у вухах, ністагм, нудота та блювання; синдром Меньєра; депресія, психоорганічний синдром з переважанням ознак астенії та адинамії, астенія психогенного походження; профілактика мігрені та кінетозів; порушення пам'яті, розумової функції та концентрації уваги; відставання інтелектуального розвитку в дітей віком.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, тяжка печінкова та/або ниркова недостатність, паркінсонізм, вагітність, період лактації, дитячий вік (до 5 років). З обережністю: хвороба Паркінсона, ниркова/печінкова недостатність.Побічна діяДратівливість, порушення сну, диспепсія, головний біль, біль в епігастрії, сухість у роті, алергічні реакції (шкірний висип), тремор кінцівок.Взаємодія з лікарськими засобамиКомбітропіл посилює ефекти лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, етанолу, а також ноотропних та гіпотензивних засобів. Покращує переносимість антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків) та трициклічних антидепресантів. Вазодилатуючі лікарські засоби посилюють дію комбітропілу.Спосіб застосування та дозиВсередину, дорослим – по 1-2 капсули 3 рази на день, протягом 1-3 місяців залежно від тяжкості захворювання; дітям з 5 років – по 1-2 капсули 1-2 рази на день, протягом 1-3 міс. Курс лікування 2-3 рази на рік. При хронічній нирковій недостатності (КК менше 60 мл/хв) потрібне зниження дози або збільшення інтервалу між прийомом препарату.ПередозуванняДаних щодо передозування препарату немає.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування потрібний контроль функції печінки. На початку лікування хворому слід утримуватись від прийому алкоголю. Зважаючи на вміст цинаризину, препарат може викликати позитивну реакцію у спортсменів при проведенні допінг-тесту. Препарат слід обережно призначати при підвищеному внутрішньоочному тиску. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та заняттях видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
2 942,00 грн
992,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки 1000 мг + 2,5 мг: капсулоподібні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою від блідо-жовтого до світло-жовтого кольору, з написами «2.5/1000» на одній стороні і «4222» на іншій стороні, нанесеними синім чорнилом. Одна таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 1000 мг + 2,5 мг. Активні речовини: метформіну гідрохлорид 1000 мг + саксагліптин 2,5 мг Ядро таблетки: метформіну гідрохлорид у суміші з 0,5 % стеарату магнію 1005,0 мг (1000,0 мг метформіну гідрохлориду + 5,0 мг стеарату магнію), кармелозу натрію 50,0 мг, гіпромелозу 2208 393,0 мг, 2,0 мг; Перший шар оболонкового покриття (захисний): Опадрай II білий (% м/м) 130,5 мг. ], 1 М розчин хлористоводневої кислоти до рН 2,0±0,3*; Другий шар оболонкового покриття (активний): саксагліптин 2,5 мг, Опадрай II білий 20,0 мг, 1 М розчин хлористоводневої кислоти до рН 2,0±0,3*; Плівкова оболонка (третій шар оболонкового покриття (кольоровий)): Опадрай II жовтий (% м/м) 48,0 мг 14,80 %, барвник оксид заліза жовтий 0,75 %], 1 М розчин хлористоводневої кислоти до рН 2,0±0,3*, Чорнило для нанесення напису: чорнило Опакод синій** (% м/м) 0,03 мг [індигокарміну алюмінієвий лак 16,00 %, шеллак ~45 % (20 % естерифікований) в етанолі 55,40 %, бутанол 15,00 % , пропіленгліколь 10,50%, ізопропанол 3,00%, 28% розчин амонію гідроксиду 0,10%].Опис лікарської формиТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою. Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 1000; мг + 2,5 мг; По 7 таблеток у блістер із фольги алюмінієвої; по 4 або по 8 блістерів з інструкцією; по застосуванню в картонну пачку з контролем першого розтину.ФармакокінетикаСаксагліптин: Фармакокінетика саксагліптину та його активного метаболіту, 5-гідрокси-саксагліптину, аналогічна у здорових добровольців та у пацієнтів з ЦД2. Значення максимальної концентрації (Cmax) та площа під кривою «концентрація-час» (AUC) саксагліптину та його активного метаболіту у плазмі пропорційно збільшувалися в діапазоні доз від 2,5 мг до 400 мг. Після одноразового прийому саксагліптину внутрішньо в дозі 5 мг здоровими добровольцями середні значення AUC саксагліптину та його основного метаболіту склали 78 нг×ч/мл та 214 нг×ч/мл, а значення Cmax у плазмі – 24 нг/мл та 47 нг/мл відповідно . Середня варіабельність AUC та Cmax саксагліптину та його активного метаболіту була меншою за 25%. При повторному застосуванні препарату один раз на добу у будь-якій дозі не спостерігається помітної кумуляції саксагліптину або його активного метаболіту. Не спостерігається залежності кліренсу саксагліптину та його активного метаболіту від дози та часу при застосуванні протягом 14 днів один раз на добу у дозах від 2,5 мг до 400 мг саксагліптину. Метформін: Cmax метформіну модифікованого вивільнення досягається в середньому за 7 годин. Ступінь абсорбції метформіну із таблеток модифікованого вивільнення збільшується приблизно на 50% при прийомі під час їжі. У рівноважному стані AUC та Cmax метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися непропорційно дозуванні в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Після повторного прийому метформін модифікованого вивільнення не накопичувався у плазмі. Метформін виділяється у незміненому вигляді нирками та не піддається метаболізму в печінці. Всмоктування Саксагліптин: Після вживання всмоктується не менше 75% прийнятої дози саксагліптину. Прийом їжі не суттєво впливав на фармакокінетику саксагліптину у здорових добровольців. Прийом їжі з високим вмістом жирів не впливав на Cmax саксагліптину, тоді як AUC збільшувалася на 27% порівняно з прийомом натще. Час досягнення Cmax (Tmax) для саксагліптину збільшувався приблизно на 0,5 години при прийомі препарату разом з їжею порівняно з прийомом натще. Однак ці зміни не є клінічно значущими. Метформін: Після одноразового вживання метформіну модифікованого вивільнення Cmax досягається в середньому через 7 годин, в діапазоні від 4 до 8 годин. AUC та Cmax метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися непропорційно дозуванні в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Максимальні концентрації препарату в плазмі крові становлять 0,6, 1,1, 1,4 та 1,8 мкг/мл при прийомі доз 500, 1000, 1500 та 2000 мг один раз на добу, відповідно. Хоча ступінь абсорбції (вимірювана по AUC) метформіну з таблеток метформіну модифікованого вивільнення збільшується приблизно на 50% при прийомі під час їжі, прийом їжі не впливав на Cmax та Tmax метформіну. Їжа з низьким і високим вмістом жирів впливала на параметри фармакокінетики метформіну модифікованого вивільнення. Розподіл Саксагліптин: Зв'язування саксагліптину та його основного метаболіту з білками сироватки крові незначне, тому можна припустити, що розподіл саксагліптину при змінах білкового складу сироватки крові, що відзначаються при печінковій або нирковій недостатності, не буде схильним до значних змін. Метформін: Не проводилися дослідження розподілу метформіну модифікованого вивільнення, однак обсяг розподілу метформіну після одноразового прийому внутрішньо таблеток негайного вивільнення в дозі 850 мг, в середньому, склав 654±358 л. Метформін незначною мірою зв'язується з білками плазми. Метаболізм Саксагліптин: Саксагліптин метаболізується головним чином за участю ізоферментів цитохрому P450 3A4/5 (CYP3A4/5) з утворенням активного основного метаболіту, інгібуюча дія якого щодо ДПП-4 виражена вдвічі слабша, ніж у саксагліптину. Метформін: Дослідження з одноразовим внутрішньовенним введенням препарату здоровим добровольцям показують, що метформін виводиться у незміненому вигляді нирками, не піддається метаболізму в печінці (у людей не виявлені метаболіти) та не виводиться через кишечник. Виведення Саксагліптин: Саксагліптин виводиться нирками і через кишечник. Після одноразового прийому дози 50 мг міченого 14C-саксагліптину 24% дози виводилися нирками у вигляді незміненого саксагліптину і 36% - у вигляді основного метаболіту саксагліптину. Загальна радіоактивність, виявлена у сечі, відповідала 75% прийнятої дози препарату. Середній нирковий кліренс саксагліптину становив близько 230 мл/хв, середнє значення клубочкової фільтрації – приблизно 120 мл/хв. Для основного метаболіту нирковий кліренс можна порівняти із середніми значеннями клубочкової фільтрації. Близько 22% загальної радіоактивності було виявлено у фекаліях. Метформін: нирковий кліренс приблизно в 3,5 рази вищий за кліренс креатиніну (КК), що вказує на те, що канальцева секреція є основним шляхом виведення метформіну. Після внутрішнього застосування приблизно 90% абсорбованого препарату виводиться нирками протягом перших 24 годин, при цьому період напіввиведення з плазми дорівнює приблизно 6,2 години. У крові період напіввиведення становить приблизно 17,6 годин, отже еритроцитарна маса може бути частиною розподілу.ФармакодинамікаМеханізм дії: Комбогліз Пролонг поєднує два гіпоглікемічні препарати з доповнювальними механізмами дії для поліпшення глікемічного контролю у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (СД2): саксагліптин, інгібітор дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), та метформін, представник. Саксагліптин: У відповідь на прийом їжі з тонкої кишки в кровотік вивільняються гормони-інкретини, такі як глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1) та глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид (ГІП). Ці гормони сприяють вивільненню інсуліну з бета-клітин підшлункової залози, що залежить від концентрації глюкози в крові, але інактивуються ферментом ДПП-4 протягом декількох хвилин. ГПП-1 також знижує секрецію глюкагону в альфа-клітинах підшлункової залози, зменшуючи продукцію глюкози в печінці. У пацієнтів із ЦД2 концентрація ГПП-1 знижена, але зберігається відповідь інсуліну на ГПП-1. Саксаглиптин, будучи конкурентним інгібітором ДПП-4, зменшує інактивацію гормонів-інкретинів, тим самим підвищуючи їх концентрації в кровотоку і призводячи до зменшення концентрації глюкози натще і після їди. Метформін: Метформін є гіпоглікемічним препаратом, який покращує толерантність до глюкози у пацієнтів з ЦД2, знижуючи базальні та постпрандіальні концентрації глюкози. Метформін зменшує продукцію глюкози печінкою, знижує всмоктування глюкози в кишечнику та підвищує чутливість до інсуліну, збільшуючи периферичне поглинання та утилізацію глюкози. На відміну від препаратів сульфонілсечовини, метформін не викликає гіпоглікемію у пацієнтів з ЦД2 або здорових людей (крім особливих ситуацій, див. розділи «З обережністю» та «Особливі вказівки») та гіперінсулінемію. Під час терапії метформіном секреція інсуліну залишається без змін, хоча концентрації інсуліну натще і у відповідь на їжу протягом дня можуть знижуватися. Клінічна ефективність та безпека Саксагліптин У подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях терапію саксагліптином отримували понад 17000 пацієнтів із ЦД2. Серцево-судинні наслідки: У дослідженні SAVOR (Оцінка серцево-судинних наслідків у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають саксагліптин) були вивчені серцево-судинні наслідки у 16492 пацієнтів з ЦД2 (12959 пацієнтів з підтвердженими серцево-судинними захворюваннями (3 множинними факторами ризику серцево-судинних ускладнень) та значеннями 6,5% ≤ HbA1c <12%. Пацієнти були рандомізовані у дві групи для прийому саксагліптину (8280 пацієнтів) або плацебо (8212 пацієнтів) на додаток до стандартної для кожного регіону терапії, спрямованої на контроль глікозильованого гемоглобіну та факторів серцево-судинного ризику. Було показано, що саксагліптин не збільшує ризик серцево-судинних ускладнень (таких як смерть від ССЗ, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний ішемічний інсульт) порівняно з плацебо при додаванні до стандартної базової терапії (відносний ризик [ОР] 1,00; 95% до інтервал [ДІ] 0,89, 1,12). Також було показано, що додавання саксагліптину до базової терапії не збільшує ризик комбінованої кінцевої точки, що включала смерть від ССЗ, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний ішемічний інсульт, госпіталізацію з приводу хронічної серцевої недостатності, нестабільної стенокардії або реваскуляризації. ОР 1,02;95% ДІ 0,94, 1,11). Загальна смертність була порівнянною в групах саксагліптину та плацебо (ОР 1,11; 95% ДІ 0,96, 1,27). У дослідженні було відзначено збільшення частоти госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності у групі саксагліптину (3,5%, 289 пацієнтів) у порівнянні з групою плацебо (2,8%, 228 пацієнтів) з номінальною статистичною значимістю (тобто без виконання поправки для багатьох кінцевих точок) (ВР 1,27; 95% ДІ 1,07, 1,51; P=0,007). У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або нирковою недостатністю, які отримували саксагліптин, не було відзначено більш високої частоти первинної кінцевої точки, вторинної кінцевої точки та загальної смертності порівняно з групою плацебо. У групі саксагліптину динаміка значення HbA1c була достовірно більш вираженою, а відсоток пацієнтів, які досягли цільового значення HbA1c, був вищим, ніж у групі плацебо. При цьому інтенсифікація гіпоглікемічної терапії або додавання інсуліну в групі саксагліптину знадобилися значно меншій кількості пацієнтів, ніж у групі плацебо.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у поєднанні з дієтою та фізичними вправами для покращення глікемічного контролю.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до будь-якого компонента препарату; Серйозні реакції підвищеної чутливості (анафілаксія або ангіоневротичний набряк) до інгібіторів ДПП-4; Цукровий діабет 1 типу (застосування не вивчене); Застосування разом із інсуліном (не вивчено); Вроджені непереносимість галактози, лактазна недостатність та глюкозо-галактозна мальабсорбція; Вагітність, лактація; Вік до 18 років (безпека та ефективність не вивчені); Порушення функції нирок (сироватковий креатинін ≥1,5 мг/дл [чоловіки], ≥1,4 мг/дл [жінки] або знижений кліренс креатиніну), у тому числі обумовлені гострою серцево-судинною недостатністю (шоком), гострим інфарктом міокарда та септицемією; Гострі захворювання, при яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при блюванні, діареї), лихоманка, тяжкі інфекційні захворювання, стан гіпоксії (шок, сепсис, інфекції нирок, бронхо-легеневі захворювання); Гострий або хронічний метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз, з комою або без коми; Клінічно виражені прояви гострих та хронічних захворювань, що можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (дихальна недостатність, серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда); Серйозні хірургічні операції та травми (коли показано проведення інсулінотерапії); Порушення функції печінки; Хронічний алкоголізм та гостре отруєння етанолом; лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); Період не менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісних контрастних засобів; Дотримання гіпокалорійної дієти (<1000 ккал/добу).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з тим, що застосування препарату Комбогліз Пролонг у період вагітності не вивчено, не слід призначати препарат у період вагітності. Невідомо, чи проникає саксагліптин або метформін у грудне молоко. Оскільки не виключена можливість проникнення препарату Комбогліз Пролонг у грудне молоко, застосування препарату під час лактації протипоказане.Побічна діяНебажані реакції у дослідженнях контролю глікемії при застосуваннісаксагліптину в монотерапії та при додаванні до інших препаратів. Небажані явища, пов'язані зі спільним прийомом саксагліптину та метформіну при лікуванні пацієнтів з ЦД2, які раніше не отримували терапії, у дослідженнях контролю глікемії.Взаємодія з лікарськими засобамиСаксагліптин Метаболізм саксагліптину переважно опосередкований системою ізоферментів цитохрому P450 3A4/5 (CYP3A4/5). У дослідженнях in vitro було показано, що саксагліптин та його основний метаболіт не інгібують ізоферменти CYP1A2, 2A6, 2B6, 2С8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 і не індукують ізоферменти CYP1A2, 4 Тому не очікується впливу саксагліптину на метаболічний кліренс препаратів, у метаболізмі яких беруть участь зазначені ізоферменти, при їх спільному застосуванні. Саксагліптин не є значущим інгібітором або індуктором P-gp. Метформін Деякі препарати посилюють гіперглікемію (тіазидні та інші діуретики, глюкокортикостероїди, фенотіазини, препарати йодовмісних гормонів щитовидної залози, естрогени, пероральні контрацептиви, фенітоїн, нікотинова кислота, симпатоміметики, блоконієвих ід). При призначенні або відміні таких препаратів у пацієнта, який приймає Комбогліз Пролонг, слід ретельно контролювати концентрацію глюкози у крові. Ступінь зв'язування метформіну з білками плазми крові невелика, тому малоймовірно, що він буде вступати у взаємодію з препаратами, що значною мірою зв'язуються з білками плазми, такими як саліцилати, сульфонаміди, хлорамфенікол і пробенецид (на відміну від похідних сульфонілмочевини, з білками сироватки).Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу під час вечері. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи, не подрібнюючи і не розламуючи. Дозу слід підбирати індивідуально. Зазвичай при терапії комбінованим препаратом, що містить саксагліптин та метформін, доза саксагліптину становить 5 мг один раз на добу. Початкова доза метформіну модифікованого вивільнення, що рекомендується, є 500 мг один раз на добу, її можна підвищити до 2000 мг один раз на добу, що забезпечується прийомом 2 таблеток 2,5 мг/1000 мг, прийнятих 1 раз на добу. Дозу метформіну підвищують поступово, щоб зменшити ризик побічних ефектів із боку шлунково-кишкового тракту. Максимальна добова доза: саксагліптину 5 мг та метформіну модифікованого вивільнення 2000 мг. Не проводилося спеціальних досліджень безпеки та ефективності препарату Комбогліз Пролонг у пацієнтів, які раніше отримували інші гіпоглікемічні засоби та переведені на Комбогліз Пролонг. Вносити зміни в терапію ЦД2 слід з обережністю та за відповідного контролю концентрації глюкози в крові. При сумісному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферментів CYP3A4/5 (наприклад, кетоконазол, атазанавір, кларитроміцин, індинавір, ітраконазол, нефазодон, нелфінавір, ритонавір, саквінавір та телитроміцин) повинна доза разасаглиптина5. Неактивні інгредієнти препарату Комбогліз Пролонг можуть виводитись через кишечник у вигляді м'якої, вологої маси, яка може зберігати форму прийнятої таблетки.ПередозуванняСаксагліптин При тривалому прийомі препарату у дозах, що до 80 разів перевищують рекомендовані, симптомів інтоксикації не описано. У разі передозування слід застосовувати симптоматичну терапію. Саксагліптин та його основний метаболіт виводяться з організму за допомогою гемодіалізу (швидкість виведення: 23% дози за 4 години). Метформін Зареєстровані випадки передозування метформіну, у тому числі прийом понад 50 г. Приблизно у 10% випадків розвивалася гіпоглікемія, але її причинний зв'язок із метформіном не встановлено. У 32% випадків передозування метформіну у пацієнтів спостерігався лактоацидоз. Метформін виводиться при діалізі, причому кліренс досягає 170 мл/хв.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
3 170,00 грн
994,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки 1000 мг + 5 мг:; Капсулоподібні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з написами «5/1000» на одній стороні і «4223» на іншій стороні, нанесеними синім чорнилом. Одна таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 1000мг + 5мг містить: Активні речовини: ; гідрохлорид 1000 мг + саксагліптин 5 мг ; 0 мг, гіпромелоза 2208 393,0 мг, магнію стеарат 2,0 мг; ; Перший шар оболонкового покриття (захисний): ;Опадрай II білий (% м/м) 130,5 мг %], 1 М розчин хлористоводневої кислоти до рН 2,0±0,3*; ; Другий шар оболонкового покриття (активний): саксагліптин 5,0 мг, Опадрай II білий 20,0 мг, 1 М розчин хлористоводневої кислоти до рН 2,0±0,3*; ; плівкова оболонка (третій шар оболонкового покриття (кольоровий)): ;Опадрай II рожевий (% м/м) 48,0 мг тальк 14,80 %, барвник оксид заліза червоний 0,75 %], 1 М розчин хлористоводневої кислоти до рН 2,0±0,3*; ; Чорнило для нанесення напису: ;чорнила Опакод синій** (% м/м) 0,03 мг [індигокарміну алюмінієвий лак 16,00 %, шеллак ~45 % (20 % естерифікований) в етанолі 55,40 %, бутанол 15,00 %, пропіленгліколь 10,50 %, ізопропанол 3,00 %, 28 % розчин амонію гідроксиду 0,10 %]. Опис лікарської формиТаблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою. Таблетки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 1000 мг + 5 мг По 7 таблеток у блістер із фольги алюмінієвої; по 4 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку з контролем першого розтину.ФармакокінетикаСаксагліптин: Фармакокінетика саксагліптину та його активного метаболіту, 5-гідрокси-саксагліптину, аналогічна у здорових добровольців та у пацієнтів з ЦД2. Значення максимальної концентрації (Cmax) та площа під кривою «концентрація-час» (AUC) саксагліптину та його активного метаболіту у плазмі пропорційно збільшувалися в діапазоні доз від 2,5 мг до 400 мг. Після одноразового прийому саксагліптину внутрішньо в дозі 5 мг здоровими добровольцями середні значення AUC саксагліптину та його основного метаболіту склали 78 нг×ч/мл та 214 нг×ч/мл, а значення Cmax у плазмі – 24 нг/мл та 47 нг/мл відповідно . Середня варіабельність AUC та Cmax саксагліптину та його активного метаболіту була меншою за 25%. При повторному застосуванні препарату один раз на добу у будь-якій дозі не спостерігається помітної кумуляції саксагліптину або його активного метаболіту. Не спостерігається залежності кліренсу саксагліптину та його активного метаболіту від дози та часу при застосуванні протягом 14 днів один раз на добу у дозах від 2,5 мг до 400 мг саксагліптину. Метформін: Cmax метформіну модифікованого вивільнення досягається в середньому за 7 годин. Ступінь абсорбції метформіну із таблеток модифікованого вивільнення збільшується приблизно на 50% при прийомі під час їжі. У рівноважному стані AUC та Cmax метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися непропорційно дозуванні в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Після повторного прийому метформін модифікованого вивільнення не накопичувався у плазмі. Метформін виділяється у незміненому вигляді нирками та не піддається метаболізму в печінці. Всмоктування Саксагліптин: Після вживання всмоктується не менше 75% прийнятої дози саксагліптину. Прийом їжі не суттєво впливав на фармакокінетику саксагліптину у здорових добровольців. Прийом їжі з високим вмістом жирів не впливав на Cmax саксагліптину, тоді як AUC збільшувалася на 27% порівняно з прийомом натще. Час досягнення Cmax (Tmax) для саксагліптину збільшувався приблизно на 0,5 години при прийомі препарату разом з їжею порівняно з прийомом натще. Однак ці зміни не є клінічно значущими. Метформін: Після одноразового вживання метформіну модифікованого вивільнення Cmax досягається в середньому через 7 годин, в діапазоні від 4 до 8 годин. AUC та Cmax метформіну модифікованого вивільнення збільшувалися непропорційно дозуванні в діапазоні доз від 500 до 2000 мг. Максимальні концентрації препарату в плазмі крові становлять 0,6, 1,1, 1,4 та 1,8 мкг/мл при прийомі доз 500, 1000, 1500 та 2000 мг один раз на добу, відповідно. Хоча ступінь абсорбції (вимірювана по AUC) метформіну з таблеток метформіну модифікованого вивільнення збільшується приблизно на 50% при прийомі під час їжі, прийом їжі не впливав на Cmax та Tmax метформіну. Їжа з низьким і високим вмістом жирів впливала на параметри фармакокінетики метформіну модифікованого вивільнення. Розподіл Саксагліптин: Зв'язування саксагліптину та його основного метаболіту з білками сироватки крові незначне, тому можна припустити, що розподіл саксагліптину при змінах білкового складу сироватки крові, що відзначаються при печінковій або нирковій недостатності, не буде схильним до значних змін. Метформін: Не проводилися дослідження розподілу метформіну модифікованого вивільнення, однак обсяг розподілу метформіну після одноразового прийому внутрішньо таблеток негайного вивільнення в дозі 850 мг, в середньому, склав 654±358 л. Метформін незначною мірою зв'язується з білками плазми. Метаболізм Саксагліптин: Саксагліптин метаболізується головним чином за участю ізоферментів цитохрому P450 3A4/5 (CYP3A4/5) з утворенням активного основного метаболіту, інгібуюча дія якого щодо ДПП-4 виражена вдвічі слабша, ніж у саксагліптину. Метформін: Дослідження з одноразовим внутрішньовенним введенням препарату здоровим добровольцям показують, що метформін виводиться у незміненому вигляді нирками, не піддається метаболізму в печінці (у людей не виявлені метаболіти) та не виводиться через кишечник. Виведення Саксагліптин: Саксагліптин виводиться нирками і через кишечник. Після одноразового прийому дози 50 мг міченого 14C-саксагліптину 24% дози виводилися нирками у вигляді незміненого саксагліптину і 36% - у вигляді основного метаболіту саксагліптину. Загальна радіоактивність, виявлена у сечі, відповідала 75% прийнятої дози препарату. Середній нирковий кліренс саксагліптину становив близько 230 мл/хв, середнє значення клубочкової фільтрації – приблизно 120 мл/хв. Для основного метаболіту нирковий кліренс можна порівняти із середніми значеннями клубочкової фільтрації. Близько 22% загальної радіоактивності було виявлено у фекаліях. Метформін: нирковий кліренс приблизно в 3,5 рази вищий за кліренс креатиніну (КК), що вказує на те, що канальцева секреція є основним шляхом виведення метформіну. Після внутрішнього застосування приблизно 90% абсорбованого препарату виводиться нирками протягом перших 24 годин, при цьому період напіввиведення з плазми дорівнює приблизно 6,2 години. У крові період напіввиведення становить приблизно 17,6 годин, отже еритроцитарна маса може бути частиною розподілу.ФармакодинамікаМеханізм дії: Комбогліз Пролонг поєднує два гіпоглікемічні препарати з доповнювальними механізмами дії для поліпшення глікемічного контролю у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (СД2): саксагліптин, інгібітор дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), та метформін, представник. Саксагліптин: У відповідь на прийом їжі з тонкої кишки в кровотік вивільняються гормони-інкретини, такі як глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1) та глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид (ГІП). Ці гормони сприяють вивільненню інсуліну з бета-клітин підшлункової залози, що залежить від концентрації глюкози в крові, але інактивуються ферментом ДПП-4 протягом декількох хвилин. ГПП-1 також знижує секрецію глюкагону в альфа-клітинах підшлункової залози, зменшуючи продукцію глюкози в печінці. У пацієнтів із ЦД2 концентрація ГПП-1 знижена, але зберігається відповідь інсуліну на ГПП-1. Саксаглиптин, будучи конкурентним інгібітором ДПП-4, зменшує інактивацію гормонів-інкретинів, тим самим підвищуючи їх концентрації в кровотоку і призводячи до зменшення концентрації глюкози натще і після їди. Метформін: Метформін є гіпоглікемічним препаратом, який покращує толерантність до глюкози у пацієнтів з ЦД2, знижуючи базальні та постпрандіальні концентрації глюкози. Метформін зменшує продукцію глюкози печінкою, знижує всмоктування глюкози в кишечнику та підвищує чутливість до інсуліну, збільшуючи периферичне поглинання та утилізацію глюкози. На відміну від препаратів сульфонілсечовини, метформін не викликає гіпоглікемію у пацієнтів з ЦД2 або здорових людей (крім особливих ситуацій, див. розділи «З обережністю» та «Особливі вказівки») та гіперінсулінемію. Під час терапії метформіном секреція інсуліну залишається без змін, хоча концентрації інсуліну натще і у відповідь на їжу протягом дня можуть знижуватися. Клінічна ефективність та безпека Саксагліптин У подвійних сліпих рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях терапію саксагліптином отримували понад 17000 пацієнтів із ЦД2. Серцево-судинні наслідки: У дослідженні SAVOR (Оцінка серцево-судинних наслідків у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають саксагліптин) були вивчені серцево-судинні наслідки у 16492 пацієнтів з ЦД2 (12959 пацієнтів з підтвердженими серцево-судинними захворюваннями (3 множинними факторами ризику серцево-судинних ускладнень) та значеннями 6,5% ≤ HbA1c <12%. Пацієнти були рандомізовані у дві групи для прийому саксагліптину (8280 пацієнтів) або плацебо (8212 пацієнтів) на додаток до стандартної для кожного регіону терапії, спрямованої на контроль глікозильованого гемоглобіну та факторів серцево-судинного ризику. Було показано, що саксагліптин не збільшує ризик серцево-судинних ускладнень (таких як смерть від ССЗ, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний ішемічний інсульт) порівняно з плацебо при додаванні до стандартної базової терапії (відносний ризик [ОР] 1,00; 95% до інтервал [ДІ] 0,89, 1,12). Також було показано, що додавання саксагліптину до базової терапії не збільшує ризик комбінованої кінцевої точки, що включала смерть від ССЗ, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний ішемічний інсульт, госпіталізацію з приводу хронічної серцевої недостатності, нестабільної стенокардії або реваскуляризації. ОР 1,02;95% ДІ 0,94, 1,11). Загальна смертність була порівнянною в групах саксагліптину та плацебо (ОР 1,11; 95% ДІ 0,96, 1,27). У дослідженні було відзначено збільшення частоти госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності у групі саксагліптину (3,5%, 289 пацієнтів) у порівнянні з групою плацебо (2,8%, 228 пацієнтів) з номінальною статистичною значимістю (тобто без виконання поправки для багатьох кінцевих точок) (ВР 1,27; 95% ДІ 1,07, 1,51; P=0,007). У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або нирковою недостатністю, які отримували саксагліптин, не було відзначено більш високої частоти первинної кінцевої точки, вторинної кінцевої точки та загальної смертності порівняно з групою плацебо. У групі саксагліптину динаміка значення HbA1c була достовірно більш вираженою, а відсоток пацієнтів, які досягли цільового значення HbA1c, був вищим, ніж у групі плацебо. При цьому інтенсифікація гіпоглікемічної терапії або додавання інсуліну в групі саксагліптину знадобилися значно меншій кількості пацієнтів, ніж у групі плацебо.Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у поєднанні з дієтою та фізичними вправами для покращення глікемічного контролю.Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до будь-якого компонента препарату; Серйозні реакції підвищеної чутливості (анафілаксія або ангіоневротичний набряк) до інгібіторів ДПП-4; Цукровий діабет 1 типу (застосування не вивчене); Застосування разом із інсуліном (не вивчено); Вроджені непереносимість галактози, лактазна недостатність та глюкозо-галактозна мальабсорбція; Вагітність, лактація; Вік до 18 років (безпека та ефективність не вивчені); Порушення функції нирок (сироватковий креатинін ≥1,5 мг/дл [чоловіки], ≥1,4 мг/дл [жінки] або знижений кліренс креатиніну), у тому числі обумовлені гострою серцево-судинною недостатністю (шоком), гострим інфарктом міокарда та септицемією; Гострі захворювання, при яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при блюванні, діареї), лихоманка, тяжкі інфекційні захворювання, стан гіпоксії (шок, сепсис, інфекції нирок, бронхо-легеневі захворювання); Гострий або хронічний метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз, з комою або без коми; Клінічно виражені прояви гострих та хронічних захворювань, що можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (дихальна недостатність, серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда); Серйозні хірургічні операції та травми (коли показано проведення інсулінотерапії); Порушення функції печінки; Хронічний алкоголізм та гостре отруєння етанолом; лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); Період не менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісних контрастних засобів; Дотримання гіпокалорійної дієти (<1000 ккал/добу).Вагітність та лактаціяУ зв'язку з тим, що застосування препарату Комбогліз Пролонг у період вагітності не вивчено, не слід призначати препарат у період вагітності. Невідомо, чи проникає саксагліптин або метформін у грудне молоко. Оскільки не виключена можливість проникнення препарату Комбогліз Пролонг у грудне молоко, застосування препарату під час лактації протипоказане.Побічна діяНебажані реакції у дослідженнях контролю глікемії при застосуваннісаксагліптину в монотерапії та при додаванні до інших препаратів. Небажані явища, пов'язані зі спільним прийомом саксагліптину та метформіну при лікуванні пацієнтів з ЦД2, які раніше не отримували терапії, у дослідженнях контролю глікемії.Взаємодія з лікарськими засобамиСаксагліптин Метаболізм саксагліптину переважно опосередкований системою ізоферментів цитохрому P450 3A4/5 (CYP3A4/5). У дослідженнях in vitro було показано, що саксагліптин та його основний метаболіт не інгібують ізоферменти CYP1A2, 2A6, 2B6, 2С8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 і не індукують ізоферменти CYP1A2, 4 Тому не очікується впливу саксагліптину на метаболічний кліренс препаратів, у метаболізмі яких беруть участь зазначені ізоферменти, при їх спільному застосуванні. Саксагліптин не є значущим інгібітором або індуктором P-gp. Метформін Деякі препарати посилюють гіперглікемію (тіазидні та інші діуретики, глюкокортикостероїди, фенотіазини, препарати йодовмісних гормонів щитовидної залози, естрогени, пероральні контрацептиви, фенітоїн, нікотинова кислота, симпатоміметики, блоконієвих ід). При призначенні або відміні таких препаратів у пацієнта, який приймає Комбогліз Пролонг, слід ретельно контролювати концентрацію глюкози у крові. Ступінь зв'язування метформіну з білками плазми крові невелика, тому малоймовірно, що він буде вступати у взаємодію з препаратами, що значною мірою зв'язуються з білками плазми, такими як саліцилати, сульфонаміди, хлорамфенікол і пробенецид (на відміну від похідних сульфонілмочевини, з білками сироватки).Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу під час вечері. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи, не подрібнюючи і не розламуючи. Дозу слід підбирати індивідуально. Зазвичай при терапії комбінованим препаратом, що містить саксагліптин та метформін, доза саксагліптину становить 5 мг один раз на добу. Початкова доза метформіну модифікованого вивільнення, що рекомендується, є 500 мг один раз на добу, її можна підвищити до 2000 мг один раз на добу, що забезпечується прийомом 2 таблеток 2,5 мг/1000 мг, прийнятих 1 раз на добу. Дозу метформіну підвищують поступово, щоб зменшити ризик побічних ефектів із боку шлунково-кишкового тракту. Максимальна добова доза: саксагліптину 5 мг та метформіну модифікованого вивільнення 2000 мг. Не проводилося спеціальних досліджень безпеки та ефективності препарату Комбогліз Пролонг у пацієнтів, які раніше отримували інші гіпоглікемічні засоби та переведені на Комбогліз Пролонг. Вносити зміни в терапію ЦД2 слід з обережністю та за відповідного контролю концентрації глюкози в крові. При сумісному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферментів CYP3A4/5 (наприклад, кетоконазол, атазанавір, кларитроміцин, індинавір, ітраконазол, нефазодон, нелфінавір, ритонавір, саквінавір та телитроміцин) повинна доза разасаглиптина5. Неактивні інгредієнти препарату Комбогліз Пролонг можуть виводитись через кишечник у вигляді м'якої, вологої маси, яка може зберігати форму прийнятої таблетки.ПередозуванняСаксагліптин При тривалому прийомі препарату у дозах, що до 80 разів перевищують рекомендовані, симптомів інтоксикації не описано. У разі передозування слід застосовувати симптоматичну терапію. Саксагліптин та його основний метаболіт виводяться з організму за допомогою гемодіалізу (швидкість виведення: 23% дози за 4 години). Метформін Зареєстровані випадки передозування метформіну, у тому числі прийом понад 50 г. Приблизно у 10% випадків розвивалася гіпоглікемія, але її причинний зв'язок із метформіном не встановлено. У 32% випадків передозування метформіну у пацієнтів спостерігався лактоацидоз. Метформін виводиться при діалізі, причому кліренс досягає 170 мл/хв.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем для зовнішнього застосування - 100 г: Активні речовини: метилпреднізолон ацепонат 0.1 г; Допоміжні речовини: кераміди - 0.5 г, консервант Euxyl PE 9010 (феноксиетанол 90%, етилгексилгліцерол 10%) у перерахунку на феноксиетанол - 0.9 мг, ізопропілміристат - 7 г, октилдодеканол -1 г, 7 г, , пропіленгліколь - 7 г, макроголу 40 стеарат - 1.5 г, гліцерил моностеарат - 8.5 г, цетостеариловий спирт (цетиловий спирт 60%, стеариловий спирт 40%) - 2 г, динатрію едетат - 0.1 г, калію дифоф додекагідрат – 0.01 г, вода очищена – до 100 г. 15 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні. 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування білого або майже білого кольору зі слабким специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаАктивний компонент препарату Комфодерм® - метилпреднізолону ацепонат - є негалогізованим стероїдом. При зовнішньому застосуванні метилпреднізолону ацепонат пригнічує запальні та алергічні шкірні реакції, також як і реакції, пов'язані з посиленою проліферацією, що призводить до зменшення об'єктивних симптомів запалення (еритема, набряк, мокнути і т.д.) та суб'єктивних відчуттів (свербіж, подразнення, біль) і т.д.). При застосуванні метилпреднізолону ацепонату зовнішньо у рекомендованій дозі системна дія мінімальна як у людини, так і у тварин. Після багаторазового нанесення препарату на великі поверхні (40-60% поверхні шкіри), а також застосування під оклюзійну пов'язку не відзначається порушень функцій надниркових залоз: концентрація кортизолу в плазмі та його циркадний ритм залишаються в межах норми, зниження вмісту кортизолу в сечі не відбувається. Метилпреднізолону ацепонат (особливо його основний метаболіт - 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат) зв'язується з внутрішньоклітинними глюкокортикоїдними рецепторами. Стероїд-рецепторний комплекс пов'язується з певними ділянками ДНК клітин імунної відповіді, таким чином викликаючи серію біологічних ефектів. Зокрема, зв'язування стероїдрецепторного комплексу з ДНК клітинами імунної відповіді призводить до індукції синтезу макрокортину. Макрокортин пригнічує вивільнення арахідонової кислоти і, тим самим, утворення медіаторів запалення типу простагландинів та лейкотрієнів. Інгібування глюкокортикоїдами синтезу вазодилатирующих простагландинів та потенціювання судинозвужувальної дії адреналіну, призводять до вазоконстрикторного ефекту.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл Ступінь черезшкірної абсорбції залежить від стану шкіри, лікарської форми та способу застосування (з використанням або без оклюзійної пов'язки). Після потрапляння в системний кровотік 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат швидко кон'югує з глюкуроновою кислотою і, таким чином, у формі 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат глюкуроніду інактивується. Метилпреднізолону ацепонат та його метаболіти не кумулюють в організмі. Метаболізм та виведення Метилпреднізолону ацепонат гідролізується в епідермісі та дермі. Головним і найбільш активним метаболітом є 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат, що володіє значно більш високою спорідненістю з глюкокортикоїдними рецепторами шкіри, що вказує на наявність його "біоактивації" у шкірі. Метаболіти метилпреднізолону ацепонату елімінуються, головним чином, нирками Т1/2 близько 16 год.Клінічна фармакологіяПрепарат із протизапальною дією для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання шкіри, чутливі до терапії топічними глюкокортикостероїдами: атопічний дерматит, нейродерміт, дитяча екзема; справжня екзема; мікробна екзема; професійна екзема; простий контактний дерматит; алергічний (контактний) дерматит; дисгідротична екзема.Протипоказання до застосуваннятуберкульозний чи сифілітичний процеси в галузі нанесення препарату; вірусні захворювання (наприклад, вітряна віспа, що оперізує лишай) в області нанесення препарату; розацеа, періоральний дерматит у галузі нанесення препарату; ділянки шкіри із проявами реакції на вакцинацію; дитячий вік до 4 місяців; - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату Комфодерм® під час вагітності та в період грудного вигодовування слід ретельно зважувати потенційний ризик для плода/дитини та очікувану користь лікування для матері. У ці періоди не рекомендується тривале застосування препарату на великих поверхнях шкіри. Матерям-годувальницям не слід наносити препарат на молочні залози. Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 4 місяців.Побічна діяЧастота розвитку побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто (≥10%), часто (≥1%, менше 10%), нечасто (≥0.1%, менше 1%), рідко (≥0.01%, менше 0.1%) ), дуже рідко (менше 0.01%), частота невідома (оцінити частоту виникнення неможливо). З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – періоральний дерматит, депігментація шкіри, алергічні реакції на компоненти препарату; частота невідома - атрофія шкіри, телеангіектазії, стрії, акнеподібні зміни шкіри (при застосуванні препарату більше 4 тижнів та/або на площі 10% і більше поверхні тіла). Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – фолікуліт, гіпертрихоз; дуже рідко - свербіж, печіння, еритема, утворення везикульозного висипу; частота невідома - системні ефекти, зумовлені абсорбцією кортикостероїдів (при застосуванні препарату більше 4 тижнів та/або на площі 10% і більше поверхні тіла). Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту слід негайно повідомити про це лікаря.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують зовнішньо. Дорослим та дітям з 4-місячного віку препарат наносять 1 раз на добу тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Як правило, тривалість безперервного щоденного лікування препаратом Комфодерм® не повинна перевищувати 12 тижнів для дорослих та 4 тижнів для дітей. Для лікування тривалих хронічних запальних шкірних процесів при сухій шкірі необхідна безводна лікарська форма. Оклюзійний ефект препарату Комфодерм® забезпечує виражену лікувальну дію навіть при значній ліхеніфікації та інфільтрації.ПередозуванняПри вивченні гострої токсичності метилпреднізолону ацепонату не було виявлено жодного ризику гострої інтоксикації при надмірному одноразовому шкірному застосуванні (нанесення препарату на велику площу за умов, сприятливих для абсорбції) або ненавмисному прийомі внутрішньо. Симптоми: при надмірно тривалому та/або інтенсивному застосуванні глюкокортикоїдів для зовнішнього застосування може розвинутися атрофія шкіри (стоншення шкіри, телеангіектазії, стрії). Лікування: при появі атрофії препарат необхідно відмінити.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності бактеріальних ускладнень та/або дерматомікозів на додаток до терапії препаратом Комфодерм® необхідно проводити специфічне антибактеріальне та/або антимікотичне лікування. Слід уникати влучення препарату в очі. Як і у разі застосування системних кортикостероїдів, після зовнішнього застосування глюкокортикоїдів може розвинутись глаукома (наприклад, при застосуванні препарату у високих дозах або дуже тривалого застосування оклюзійних пов'язок або нанесення на шкіру навколо очей). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 100 г: Активні речовини: метилпреднізолону ацепонат у перерахунку на 100% речовину – 0,1 г, сечовина у перерахунку на 100 % речовина – 2 г; Допоміжні речовини: парафін рідкий (вазелінове масло) - 15 г, пропіленгліколь - 5 г, полісорбат-80 - 1 г, карбомер інтерполімер (тип А) - 1 г, трометамол - 0.4 г, метиліарагідроксибензоат-0,1 г, вода очищена - до 100 гр. Крем для зовнішнього застосування по 10 г тубу. Кожну тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКрем білого або майже білого кольору. Допускається наявність слабкого специфічного запаху.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні метилпреднізолону ацепонат гідролізується в епідермісі та дермі. Головним і найбільш активним метаболітом є 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат, що має значно більшу спорідненість до глюкокортикостероїдних рецепторів шкіри, що вказує на наявність його "біоактивації" у шкірі. Ступінь черезшкірної абсорбції залежить від стану шкіри та способу застосування (з використанням або без оклюзійної пов'язки). Черезшкірна абсорбція у пацієнтів з атонічним дерматитом (нейродермітом) і псоріазом становить не більше 2,5 %, що лише трохи вище за таку у здорових добровольців (0,5-1,5 %). Після потрапляння в системний кровотік 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат швидко кон'югує з глюкуроновою кислотою і таким чином інактивується. Метаболіти метилпреднізолону ацепонату елімінуються головним чином нирками з періодом напіввиведення близько 16 годин. Метилпреднізолону ацепонат та його метаболіти не кумулюють в організмі. У зв'язку з низьким всмоктуванням сечовини при місцевому застосуванні ймовірність її системних ефектів невелика.ФармакодинамікаКомфодерм М2 - комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Метилпреднізолону ацепонат - негалогенізований синтетичний стероїд. При зовнішньому застосуванні метилпреднізолону ацепонат пригнічує запальні та алергічні шкірні реакції, також як і реакції, пов'язані з посиленою проліферацією, що призводить до зменшення об'єктивних симптомів запалення (еритема, набряк, мокнутие) та суб'єктивних відчуттів (свербіж, подразнення, біль тощо). ). При застосуванні метилпреднізолону ацепонату зовнішньо у рекомендованій дозі системна дія мінімальна як у людини, так і у тварин. Після багаторазового нанесення метилпреднізолону ацепонату на великі поверхні (40-60 % поверхні шкіри), а також при застосуванні під оклюзійну пов'язку не відзначається порушень функцій надниркових залоз: рівень кортизолу в плазмі та його циркадний ритм залишаються в межах норми, зниження концентрації кортизолу у добовій відбувається. Метилпреднізолону ацепонат (особливо його основний метаболіт – 6?-метилпреднізолон-17-пропіонат) зв'язується із внутрішньоклітинними глюкокортикоїдними рецепторами. Стероїд-рецепторний комплекс пов'язується з певними ділянками ДНК клітин імунної відповіді, викликаючи таким чином серію біологічних ефектів. Зокрема, зв'язування стероїдрецепторного комплексу з ДНК клітинами імунної відповіді призводить до індукції синтезу макрокортину. Макрокортин пригнічує вивільнення арахідонової кислоти і, тим самим, утворення медіаторів запалення типу простагландинів та лейкотрієнів. Інгібування глюкокортикостероїдами синтезу вазодилатирующих простагландинів та потенціювання судинозвужувальної дії адреналіну призводять до вазоконстрикторного ефекту. Сечовина - має кератолітичні та зволожуючі ефекти. Сечовина сприяє зв'язуванню води та внаслідок цього розм'якшенню рогового шару шкіри. Крім кератолітичної дії, сечовина має протеолітичну активність.ІнструкціяЗовнішньо.Показання до застосуванняЗапальні захворювання шкіри, чутливі до терапії топічними глюкокортикостероїдами та супроводжуються порушенням кератинізанія: Атопічний дерматит, нейродерміт; справжня екзема; мікробна екзема; простий контактний дерматит; алергічний (контактний) дерматит; дисгідротична екзема.Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату Комфодерм М2 під час вагітності та лактації слід ретельно зважувати потенційний ризик для плода та очікувану користь лікування для матері. У ці періоди не рекомендується тривале застосування препарату на великих поверхнях шкіри. Матерям-годувальницям не слід наносити препарат на молочні залози. Дитячий вік віком до 18 років.Побічна діяДуже рідко (менш ніж у 0,01% випадків) можуть спостерігатися місцеві реакції, такі як свербіж, печіння, еритема, утворення везикульного висипу. Якщо препарат застосовують більше 4-х тижнів та/або на площі 10% і більше поверхні тіла, можуть виникнути наступні реакції: атрофія шкіри, телеангіектазії, стрії, акнеформні зміни шкіри, системні ефекти, зумовлені абсорбцією кортикостироіду. У поодиноких випадках (0,01% - 0,1%) можуть спостерігатися фолікуліт, гіпертрихоз, періоральний дерматит, депігментація шкіри, алергічні реакції на один із компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не виявлена, однак слід враховувати, що одночасне застосування препарату Комфодерм М2 з іншими мазями або кремами може призвести до посилення резорбції лікарських речовин, що входять до їх складу.Спосіб застосування та дозиПрепарат наносять 1 раз на добу тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Як правило, тривалість безперервного щоденного лікування препаратом Комфодерм М2 не повинна перевищувати 12 тижнів. При лікуванні пацієнтів із ураженням шкіри обличчя курс лікування не повинен перевищувати 5 днів.ПередозуванняПри вивченні гострої токсичності метилпреднізолону ацепонату не було виявлено жодного ризику гострої інтоксикації при надмірному одноразовому шкірному застосуванні (нанесення препарату на велику площу за умов, сприятливих для абсорбції) або при ненавмисному прийомі внутрішньо. При надмірно довгому та/або інтенсивному місцевому застосуванні глюкокортикостероїдів можуть розвинутися атрофія шкіри (стоншення шкіри, телеангіектазії, стрії). З появою ознак атрофії шкіри препарат необхідно відмінити. При місцевому застосуванні сечовини передозування є малоймовірним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності бактеріальних ускладнень та/або дерматомікозів на додаток до терапії препаратом Комфодерм М2 необхідно проводити специфічне антибактеріальне та/або антимікотичне лікування. Препарат не призначений для застосування у офтальмології. Слід уникати попадання в очі та на слизові оболонки. Як і при застосуванні системних глюкокортикостероїдів, після зовнішнього застосування глюкокортикостероїдів може розвинутись глаукома (наприклад, після використання великих доз, внаслідок дуже тривалого застосування оклюзійних пов'язок або після нанесення на шкіру навколо очей). На шкірі обличчя частіше, ніж на інших поверхнях тіла, після тривалого лікування глюкокортикостероїдами місцевої дії можуть виникати атрофічні зміни.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКрем - 100 г: Активні речовини: метилпреднізолон ацепонат 0.1 г, сечовина 2 г. допоміжні речовини: парафін рідкий (масло вазелінове) - 15 г, пропіленгліколь - 5 г, полісорбат 80 - 1 г, карбомер інтерполімер (тип А) - 1 г, трометамол - 400 мг, метилпарагідроксибензоат - 100 мг, вода очищена - до 1 . 30 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування білого або майже білого кольору допускається наявність слабкого специфічного запаху.Фармакотерапевтична групаКомфодерм® M2 - комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Метилпреднізолону ацепонат є негалогенізованим синтетичним стероїдом. При зовнішньому застосуванні метилпреднізолону ацепонат пригнічує запальні та алергічні шкірні реакції, також як і реакції, пов'язані з посиленою проліферацією, що призводить до зменшення об'єктивних симптомів запалення (еритема, набряк, мокнутие) та суб'єктивних відчуттів (свербіж, подразнення, біль тощо). ). При зовнішньому застосуванні метилпреднізолону ацепонату в дозі, що рекомендується, системна дія мінімальна як у людини, так і у тварин. Після багаторазового нанесення метилпреднізолону ацепонату на великі поверхні (40-60% поверхні шкіри), а також при застосуванні під оклюзійну пов'язку не відзначається порушень функцій надниркових залоз: рівень кортизолу в плазмі та його циркадний ритм залишаються в межах норми, зниження концентрації кортизолу на добу. відбувається. Метилпреднізолону ацепонат (особливо його основний метаболіт-6α-метилпреднізолон-17-пропіонат) зв'язується із внутрішньоклітинними глюкокортикоїдними рецепторами. Стероїд-рецепторний комплекс пов'язується з певними ділянками ДНК клітин імунної системи, викликаючи таким чином серію біологічних ефектів. Зокрема, зв'язування стероїд-рецепторного комплексу з ДНК клітин імунної системи призводить до індукції синтезу макрокортину. Макрокортин пригнічує вивільнення арахідонової кислоти і, тим самим, утворення медіаторів запалення типу простагландинів та лейкотрієнів. Інгібування глюкокортикоїдами синтезу вазодилатирующих простагландинів та потенціювання судинозвужувальної дії адреналіну призводять до вазоконстрикторного ефекту. Сечовина має кератолітичні та зволожуючі ефекти, сприяє зв'язуванню води і, внаслідок цього, розм'якшенню рогового шару шкіри. Крім кератолітичної дії, сечовина має протеолітичну активність.ФармакокінетикаМетилпреднізолону ацепонат Всмоктування та розподіл При місцевому застосуванні метилпреднізолону ацепонат гідролізується в епідермісі та дермі. Ступінь черезшкірної абсорбції залежить від стану шкіри та способу застосування (з використанням або без оклюзійної пов'язки). Черезшкірна абсорбція у пацієнтів з атопічним дерматитом (нейродермітом) і псоріазом становить не більше 2.5%, що лише трохи вище за таку у здорових добровольців (0.5-1.5%). Метилпреднізолону ацепонат та його метаболіти не кумулюють в організмі. Метаболізм та виведення Головним і найбільш активним метаболітом є 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат, що володіє значно більш високою спорідненістю з глюкокортикоїдними рецепторами шкіри, що вказує на наявність його "біоактивації" у шкірі. Після потрапляння в системний кровотік 6α-метилпреднізолон-17-пропіонат швидко кон'югує з глюкуроновою кислотою і таким чином інактивується. Метаболіти метилпреднізолону ацепонату елімінуються головним чином нирками. T1/2 – близько 16 год. Сечовина У зв'язку з низьким всмоктуванням сечовини при місцевому застосуванні ймовірність її системних ефектів невелика.Клінічна фармакологіяПрепарат із протизапальною та зволожуючою дією для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання шкіри, чутливі до терапії топічними глюкокортикостероїдами та супроводжуються порушенням кератинізації: атопічний дерматит, нейродерміт; справжня екзема; мікробна екзема; простий контактний дерматит; алергічний (контактний) дерматит; дисгідротична екзема.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до компонентів препарату; туберкульозний чи сифілітичний процеси в галузі нанесення препарату; вірусні захворювання (наприклад, вітряна віспа, що оперізує лишай); розацеа, періоральний дерматит у галузі нанесення препарату; ділянки шкіри із проявами реакції на вакцинацію; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату Комфодерм® M2 під час вагітності та в період лактації слід ретельно зважувати потенційний ризик для плода та очікувану користь лікування для матері. У ці періоди не рекомендується тривале застосування препарату на великих поверхнях шкіри. Матерям-годувальницям не слід наносити препарат на молочні залози. Застосування у дітей Протипоказано застосування препарату у дітей та підлітків віком до 18 років.Побічна діяДуже рідко (менш ніж у 0.01% випадків) можуть спостерігатися місцеві реакції, такі як свербіж, печіння, еритема, утворення везикульного висипу. Якщо препарат застосовують більше 4 тижнів та/або на площі 10% і більше поверхні тіла, можуть виникнути наступні реакції: атрофія шкіри, телеангіектазії, стрії, акнеформні зміни шкіри, системні ефекти, зумовлені абсорбцією глюкокортикоїду. В окремих випадках (0.01%-0.1%) можуть спостерігатися фолікуліт, гіпертрихоз, періоральний дерматит, депігментація шкіри, алергічні реакції на один із компонентів препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не виявлена, проте слід враховувати, що одночасне застосування препарату Комфодерм® M2 з іншими мазями або кремами може призвести до посилення резорбції лікарських речовин, що входять до їх складу.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують зовнішньо. Препарат наносять 1 раз на добу тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Як правило, тривалість безперервного щоденного лікування препаратом Комфодерм M2 не повинна перевищувати 12 тижнів. При лікуванні пацієнтів із ураженням шкіри обличчя курс лікування не повинен перевищувати 5 днів.ПередозуванняМетилпреднізолону ацепонат При вивченні гострої токсичності метилпреднізолону ацепонату не було виявлено жодного ризику гострої інтоксикації при надмірному одноразовому шкірному застосуванні (нанесення препарату на велику площу за умов, сприятливих для абсорбції) або при ненавмисному прийомі внутрішньо. Симптоми: при надмірно тривалому та/або інтенсивному місцевому застосуванні кортикостероїдів може розвинутися атрофія шкіри (стоншення шкіри, телеангіектазії, стрії). Лікування: при появі ознак атрофії шкіри препарат необхідно відмінити. Сечовина При місцевому застосуванні сечовини передозування є малоймовірним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа наявності бактеріальних ускладнень та/або дерматомікозів на додаток до терапії препаратом Комфодерм® М2 необхідно проводити специфічне антибактеріальне та/або антимікотичне лікування. Препарат не призначений для застосування у офтальмології. Слід уникати попадання в очі та на слизові оболонки. Як і при застосуванні системних глюкокортикоїдів, при зовнішньому застосуванні кортикостероїдів може розвинутися глаукома (наприклад, після використання у великих дозах, внаслідок дуже тривалого застосування, оклюзійних пов'язок або нанесення на шкіру навколо очей). На шкірі обличчя частіше, ніж інших поверхнях тіла, після тривалого лікування кортикостероїдів для зовнішнього застосування можуть розвиватися атрофічні зміни. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Не виявлено.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему