Лекарства и БАД Со скидкой
ХарактеристикаПосилена формула бальзаму розроблена академіком В. І. Дікулем. Дія бальзаму спрямована на активізацію кровообігу та нормалізацію метаболізму у тканинах, а також збереження здорового функціонального стану, гальмування деструктивних процесів.Властивості компонентівГлюкозаміну гідрохлорид та Хондроїтин сульфат – основні структурні компоненти хряща та природні захисники (хондропротектори) його клітин. Підвищують вологоємність хряща, запобігають його висиханню. Стимулюють регенерацію суглобових тканин, покращують якість суглобового мастила. Колаген - фібрилярний білок, що становить основу сполучної тканини організму і забезпечує її міцність та еластичність. Сприяє швидкому відновленню та зміцненню тканин. Адамів Корінь - завдяки пектинам і жирним маслам, що входять до його складу, надає бактерицидну дію, активізує кровообіг, стимулює нервові закінчення шкіри, глибоко прогріває хворе місце.РекомендуєтьсяВ області суглобів та хребта.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТільки для зовнішнього застосування. Уникайте попадання в очі. У разі попадання в очі, негайно промийте їх водою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 10 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
Дозування: 20 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
397,00 грн
270,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина декспантенол 50 мг. Допоміжні речовини: вазелін, вазелін білий, олія вазелінова, ізопропілміристат, метилпарагідроксибензоат (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), вода очищена. 100 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%; світло-жовтого кольору, однорідна, з характерним запахом ланоліну.Фармакотерапевтична групаДекспантенол – похідне пантотенової кислоти. Пантотенова кислота – водорозчинний вітамін групи В – є складовою коферменту А. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, збільшує міцність колагенових волокон. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті спостерігається при пошкодженні шкірного покриву або тканин, а її нестачу можна заповнити місцевим застосуванням декспантенолу. Оптимальна молекулярна маса, гідрофільність і низька полярність уможливлюють його проникнення в усі шари шкіри. Має регенеруючу, слабку протизапальну дію.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується і перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (переважно з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПорушення цілісності шкірного покриву, спричинені механічними, хімічними, температурними факторами або після хірургічних втручань (опіки різного походження (в т.ч. сонячні); подряпини, садна, рани; пролежні; погано гояться шкірні трансплантати; асептичні післяопераційні рани); запальні процеси на шкірі; дерматити; фурункули; трофічні виразки нижніх кінцівок; догляд за шкірою навколо трахеостом, гастростом та колостом; лікування та профілактика наслідків несприятливого впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища (холоду, вітру, вогкості); у дітей – пелюшковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей; тріщини та запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць; для обробки та захисту сухої шкіри як джерело нейтральних жирів та декспантенолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяОбережно за показаннями: тріщини і запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць. Застосування у дітей За показаннями: пінковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей.Побічна діяПобічні явища розвиваються дуже рідко. Можливі незначні алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиМазь наносять 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). Наноситься тонким шаром на уражену ділянку шкіри, злегка втираючи. У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри її слід попередньо обробити будь-яким антисептиком. Матерям, що годують змащувати поверхню соска маззю після кожного годування груддю. Грудним дітям наносять мазь після кожної зміни білизни чи водної процедури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування трофічних виразок і погано гояться шкірних трансплантатів повинно проводитись під наглядом лікаря. Не наносити на рани, що мокнуть.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 5 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Дозування: 10 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина декспантенол 50 мг. Допоміжні речовини: вазелін, вазелін білий, олія вазелінова, ізопропілміристат, метилпарагідроксибензоат (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), вода очищена. 25 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%; світло-жовтого кольору, однорідна, з характерним запахом ланоліну.Фармакотерапевтична групаДекспантенол – похідне пантотенової кислоти. Пантотенова кислота – водорозчинний вітамін групи В – є складовою коферменту А. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, збільшує міцність колагенових волокон. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті спостерігається при пошкодженні шкірного покриву або тканин, а її нестачу можна заповнити місцевим застосуванням декспантенолу. Оптимальна молекулярна маса, гідрофільність і низька полярність уможливлюють його проникнення в усі шари шкіри. Має регенеруючу, слабку протизапальну дію.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується і перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (переважно з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПорушення цілісності шкірного покриву, спричинені механічними, хімічними, температурними факторами або після хірургічних втручань (опіки різного походження (в т.ч. сонячні); подряпини, садна, рани; пролежні; погано гояться шкірні трансплантати; асептичні післяопераційні рани); запальні процеси на шкірі; дерматити; фурункули; трофічні виразки нижніх кінцівок; догляд за шкірою навколо трахеостом, гастростом та колостом; лікування та профілактика наслідків несприятливого впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища (холоду, вітру, вогкості); у дітей – пелюшковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей; тріщини та запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць; для обробки та захисту сухої шкіри як джерело нейтральних жирів та декспантенолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяОбережно за показаннями: тріщини і запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць. Застосування у дітей За показаннями: пінковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей.Побічна діяПобічні явища розвиваються дуже рідко. Можливі незначні алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиМазь наносять 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). Наноситься тонким шаром на уражену ділянку шкіри, злегка втираючи. У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри її слід попередньо обробити будь-яким антисептиком. Матерям, що годують змащувати поверхню соска маззю після кожного годування груддю. Грудним дітям наносять мазь після кожної зміни білизни чи водної процедури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування трофічних виразок і погано гояться шкірних трансплантатів повинно проводитись під наглядом лікаря. Не наносити на рани, що мокнуть.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: еналаприл 10 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні. 20 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні. 20 шт. - банки темного скла (1); - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаІнгібітор АПФ. Є проліками, з яких в організмі утворюється активний метаболіт еналаприлат. Вважають, що механізм антигіпертензивної дії пов'язаний з конкурентним інгібуванням активності АПФ, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I на ангіотензин II (який виявляє виражену судинозвужувальну дію та стимулює секрецію альдостерону в корі надниркових залоз). Внаслідок зменшення концентрації ангіотензину II відбувається вторинне збільшення активності реніну плазми за рахунок усунення негативного зворотного зв'язку при вивільненні реніну та пряме зниження секреції альдостерону. Крім того, еналаприлат, мабуть, впливає на кінін-каллікреїнову систему, перешкоджаючи розпаду брадикініну. Завдяки судинорозширювальній дії, зменшує ОПСС (постнавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах (переднавантаження) та опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до навантаження. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю при тривалому застосуванні еналаприл підвищує толерантність до фізичного навантаження та знижує рівень тяжкості серцевої недостатності (оцінені за критеріями NYHA). Еналаприл у пацієнтів із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня уповільнює її прогресування, а також уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. При дисфункції лівого шлуночка еналаприл знижує ризик розвитку основних ішемічних результатів (у т.ч. частоту розвитку інфаркту міокарда та кількість госпіталізацій щодо нестабільної стенокардії).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо близько 60% абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням еналаприлату, завдяки фармакологічній активності якого реалізується гіпотензивна дія. Зв'язування еналаприлату з білками плазми становить 50-60%. T1/2; еналаприлату становить 11 год і збільшується при нирковій недостатності. Після прийому внутрішньо 60% дози виводиться нирками (20% у вигляді еналаприлу, 40% у вигляді еналаприлату), 33% виводиться через кишечник (6% у вигляді еналаприлу, 27% у вигляді еналаприлату). Після внутрішньовенного введення еналаприлату 100% виводиться нирками у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяІнгібітор АПФ.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (зокрема реноваскулярна), хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Есенціальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Профілактика розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності у пацієнтів із безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка (у складі комбінованої терапії). Профілактика коронарної ішемії у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка з метою зменшення частоти розвитку інфаркту міокарда та зниження частоти госпіталізацій щодо нестабільної стенокардії.Протипоказання до застосуванняАнгіоневротичний набряк в анамнезі, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії єдиної нирки, гіперкаліємія, порфірія, одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (КК <60 мл/хв), вагітність, період лактації , дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФВагітність та лактаціяПротипоказаний для застосування при вагітності. При вагітності прийом еналаприлу слід негайно припинити. Еналаприл виділяється із грудним молоком. За необхідності його застосування під час лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Безпека та ефективність застосування еналаприлу у дітей не встановлені.Побічна діяЗ боку нервової системи: запаморочення, головний біль, відчуття втоми, підвищена стомлюваність; дуже рідко при застосуванні у високих дозах – розлади сну, нервозність, депресія, порушення рівноваги, парестезії, шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, непритомність, серцебиття, болі в ділянці серця; дуже рідко при застосуванні у високих дозах – припливи. З боку травної системи: ; нудота; рідко – сухість у роті, біль у животі, блювання, діарея, запор, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну в крові, гепатит, панкреатит; дуже рідко при застосуванні у високих дозах – глосит. З боку системи кровотворення: рідко - нейтропенія; у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями – агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок, протеїнурія. З боку дихальної системи: сухий кашель. З боку репродуктивної системи: дуже рідко при застосуванні у високих дозах - імпотенція. Дерматологічні реакції: дуже рідко при застосуванні у високих дозах - випадання волосся. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, набряк Квінке. Інші: рідко - гіперкаліємія, м'язові судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з імунодепресантами, цитостатиками збільшується ризик розвитку лейкопенії. При одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків (в т.ч. спіронолактону, тріамтерену, амілориду), препаратів калію, замінників солі та БАД до їжі, що містять калій, можливий розвиток гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок), т.к. інгібітори АПФ зменшують вміст альдостерону, що призводить до затримки калію в організмі на тлі обмеження виведення калію або його додаткового надходження до організму. При одночасному застосуванні опіоїдних аналгетиків та засобів для наркозу посилюється антигіпертензивна дія еналаприлу. При одночасному застосуванні "петлевих" діуретиків, тіазидних діуретиків посилюється антигіпертензивна дія. Є ризик розвитку гіпокаліємії. Підвищення ризику порушення функції нирок. При одночасному застосуванні з азатіоприном можливий розвиток анемії, що обумовлено пригніченням активності еритропоетину під впливом інгібіторів АПФ та азатіоприну. Описано випадок розвитку анафілактичної реакції та інфаркту міокарда при застосуванні алопуринолу у пацієнта, який отримує еналаприл. Ацетилсаліцилова кислота у високих дозах може зменшувати антигіпертензивну дію еналаприлу. Остаточно не встановлено, чи зменшує ацетилсаліцилова кислота терапевтичну ефективність інгібіторів АПФ у пацієнтів з ІХС та серцевою недостатністю. Характер цієї взаємодії залежить від перебігу захворювання. Ацетилсаліцилова кислота, інгібуючи ЦОГ та синтез простагландинів, може викликати вазоконстрикцію, що призводить до зменшення серцевого викиду та погіршення стану пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують інгібітори АПФ. При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів, метилдопи, нітратів, блокаторів кальцієвих каналів, гідралазину, празозину можливе посилення антигіпертензивної дії. При одночасному застосуванні з НПЗЗ (в т.ч. з індометацином) зменшується антигіпертензивна дія еналаприлу, мабуть, внаслідок інгібування під впливом НПЗЗ синтезу простагландинів (які, як вважають, відіграють певну роль у розвитку гіпотензивного ефекту інгібіторів АПФ). Підвищується ризик розвитку порушень ниркової функції; рідко спостерігається гіперкаліємія. При одночасному застосуванні інсуліну, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини можливий розвиток гіпоглікемії. При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інтерлейкіну-3 існує ризик розвитку артеріальної гіпотензії. При одночасному застосуванні з клозапіном є повідомлення про синкопе. При одночасному застосуванні з кломіпраміном повідомляється про посилення дії кломіпраміну та розвиток токсичних ефектів. При одночасному застосуванні з ко-тримоксазолом описані випадки розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом збільшується концентрація літію в сироватці крові, що супроводжується симптомами інтоксикації літієм. При одночасному застосуванні з орлістатом зменшується антигіпертензивна дія еналаприлу, що може призвести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу. Вважають, що при одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливе підвищення ризику лейкопенії. При одночасному застосуванні з еналаприлом зменшується дія препаратів, що містять теофілін. Є повідомлення про розвиток гострої ниркової недостатності пацієнтів після пересадки нирки при одночасному застосуванні з циклоспорином. При одночасному застосуванні з циметидином збільшується T1/2; еналаприлу та підвищується його концентрація в плазмі крові. Вважають, що можливе зменшення ефективності антигіпертензивних засобів при одночасному застосуванні з еритропоетинами. При одночасному застосуванні з етанолом збільшується ризик розвитку гіпотензії.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо початкова доза – 2.5-5 мг 1 раз на добу. Середня доза - 10-20 мг/сут на 2 прийоми. Максимальна добова доза при прийомі внутрішньо становить 80 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовують у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, цукровим діабетом, порушеннями функції печінки, тяжкою формою стенозу аорти, субаортальним м'язовим стенозом неясного генезу, гіпертрофічною кардіоміопатією при втраті рідини та солей. У разі попереднього лікування салуретиками, зокрема у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, підвищується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, тому перед початком лікування еналаприлом необхідно компенсувати втрату рідини та солей. При тривалому лікуванні еналаприлом необхідно періодично контролювати картину периферичної крові. Раптове припинення прийому еналаприлу не викликає різкого підвищення артеріального тиску. При хірургічних втручаннях у період лікування еналаприлом можливий розвиток артеріальної гіпотензії, яку слід коригувати запровадженням достатньої кількості рідини. Перед дослідженням функції паращитовидних залоз еналаприл слід відмінити. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Необхідна обережність під час керування транспортними засобами або виконання іншої роботи, що вимагає підвищеної уваги, т.к. можливе запаморочення, особливо після прийому початкової дози еналаприлу.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
217,00 грн
193,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина декспантенол 50 мг. Допоміжні речовини: вазелін, вазелін білий, олія вазелінова, ізопропілміристат, метилпарагідроксибензоат (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), вода очищена. 30 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%; світло-жовтого кольору, однорідна, з характерним запахом ланоліну.Фармакотерапевтична групаДекспантенол – похідне пантотенової кислоти. Пантотенова кислота – водорозчинний вітамін групи В – є складовою коферменту А. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, збільшує міцність колагенових волокон. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті спостерігається при пошкодженні шкірного покриву або тканин, а її нестачу можна заповнити місцевим застосуванням декспантенолу. Оптимальна молекулярна маса, гідрофільність і низька полярність уможливлюють його проникнення в усі шари шкіри. Має регенеруючу, слабку протизапальну дію.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується і перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (переважно з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПорушення цілісності шкірного покриву, спричинені механічними, хімічними, температурними факторами або після хірургічних втручань (опіки різного походження (в т.ч. сонячні); подряпини, садна, рани; пролежні; погано гояться шкірні трансплантати; асептичні післяопераційні рани); запальні процеси на шкірі; дерматити; фурункули; трофічні виразки нижніх кінцівок; догляд за шкірою навколо трахеостом, гастростом та колостом; лікування та профілактика наслідків несприятливого впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища (холоду, вітру, вогкості); у дітей – пелюшковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей; тріщини та запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць; для обробки та захисту сухої шкіри як джерело нейтральних жирів та декспантенолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяОбережно за показаннями: тріщини і запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць. Застосування у дітей За показаннями: пінковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей.Побічна діяПобічні явища розвиваються дуже рідко. Можливі незначні алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиМазь наносять 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). Наноситься тонким шаром на уражену ділянку шкіри, злегка втираючи. У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри її слід попередньо обробити будь-яким антисептиком. Матерям, що годують змащувати поверхню соска маззю після кожного годування груддю. Грудним дітям наносять мазь після кожної зміни білизни чи водної процедури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування трофічних виразок і погано гояться шкірних трансплантатів повинно проводитись під наглядом лікаря. Не наносити на рани, що мокнуть.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Дозування: 10 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
Дозування: 10 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина декспантенол 50 мг. Допоміжні речовини: вазелін, вазелін білий, олія вазелінова, ізопропілміристат, метилпарагідроксибензоат (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), вода очищена. 30 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%; світло-жовтого кольору, однорідна, з характерним запахом ланоліну.Фармакотерапевтична групаДекспантенол – похідне пантотенової кислоти. Пантотенова кислота – водорозчинний вітамін групи В – є складовою коферменту А. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, збільшує міцність колагенових волокон. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті спостерігається при пошкодженні шкірного покриву або тканин, а її нестачу можна заповнити місцевим застосуванням декспантенолу. Оптимальна молекулярна маса, гідрофільність і низька полярність уможливлюють його проникнення в усі шари шкіри. Має регенеруючу, слабку протизапальну дію.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується і перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (переважно з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПорушення цілісності шкірного покриву, спричинені механічними, хімічними, температурними факторами або після хірургічних втручань (опіки різного походження (в т.ч. сонячні); подряпини, садна, рани; пролежні; погано гояться шкірні трансплантати; асептичні післяопераційні рани); запальні процеси на шкірі; дерматити; фурункули; трофічні виразки нижніх кінцівок; догляд за шкірою навколо трахеостом, гастростом та колостом; лікування та профілактика наслідків несприятливого впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища (холоду, вітру, вогкості); у дітей – пелюшковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей; тріщини та запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць; для обробки та захисту сухої шкіри як джерело нейтральних жирів та декспантенолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяОбережно за показаннями: тріщини і запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць. Застосування у дітей За показаннями: пінковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей.Побічна діяПобічні явища розвиваються дуже рідко. Можливі незначні алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиМазь наносять 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). Наноситься тонким шаром на уражену ділянку шкіри, злегка втираючи. У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри її слід попередньо обробити будь-яким антисептиком. Матерям, що годують змащувати поверхню соска маззю після кожного годування груддю. Грудним дітям наносять мазь після кожної зміни білизни чи водної процедури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування трофічних виразок і погано гояться шкірних трансплантатів повинно проводитись під наглядом лікаря. Не наносити на рани, що мокнуть.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаМазь - 1 г: Активна речовина декспантенол 50 мг. Допоміжні речовини: вазелін, вазелін білий, олія вазелінова, ізопропілміристат, метилпарагідроксибензоат (ніпагін), пропілпарагідроксибензоат (ніпазол), вода очищена. 30 г – туби (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%; світло-жовтого кольору, однорідна, з характерним запахом ланоліну.Фармакотерапевтична групаДекспантенол – похідне пантотенової кислоти. Пантотенова кислота – водорозчинний вітамін групи В – є складовою коферменту А. Стимулює регенерацію шкіри, нормалізує клітинний метаболізм, збільшує міцність колагенових волокон. Підвищення потреби в пантотеновій кислоті спостерігається при пошкодженні шкірного покриву або тканин, а її нестачу можна заповнити місцевим застосуванням декспантенолу. Оптимальна молекулярна маса, гідрофільність і низька полярність уможливлюють його проникнення в усі шари шкіри. Має регенеруючу, слабку протизапальну дію.ФармакокінетикаПри місцевому застосуванні швидко абсорбується і перетворюється на пантотенову кислоту, зв'язується з білками плазми (переважно з бета-глобуліном та альбуміном).Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує трофіку та регенерацію тканин, для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняПорушення цілісності шкірного покриву, спричинені механічними, хімічними, температурними факторами або після хірургічних втручань (опіки різного походження (в т.ч. сонячні); подряпини, садна, рани; пролежні; погано гояться шкірні трансплантати; асептичні післяопераційні рани); запальні процеси на шкірі; дерматити; фурункули; трофічні виразки нижніх кінцівок; догляд за шкірою навколо трахеостом, гастростом та колостом; лікування та профілактика наслідків несприятливого впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища (холоду, вітру, вогкості); у дітей – пелюшковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей; тріщини та запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць; для обробки та захисту сухої шкіри як джерело нейтральних жирів та декспантенолу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.Вагітність та лактаціяОбережно за показаннями: тріщини і запалення сосків молочної залози у матерів-годувальниць. Застосування у дітей За показаннями: пінковий дерматит, подряпини та незначне подразнення після впливу сонця, ультрафіолетового та рентгенівського опромінення; лікування та профілактика попрілостей.Побічна діяПобічні явища розвиваються дуже рідко. Можливі незначні алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиМазь наносять 2-4 рази на добу (при необхідності частіше). Наноситься тонким шаром на уражену ділянку шкіри, злегка втираючи. У разі нанесення на інфіковану поверхню шкіри її слід попередньо обробити будь-яким антисептиком. Матерям, що годують змащувати поверхню соска маззю після кожного годування груддю. Грудним дітям наносять мазь після кожної зміни білизни чи водної процедури.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування трофічних виразок і погано гояться шкірних трансплантатів повинно проводитись під наглядом лікаря. Не наносити на рани, що мокнуть.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: еналаприлу малеат 10 мг. 20 шт. - упаковки осередкові контурні, пачки картонні.Фармакотерапевтична групаІнгібітор АПФ. Є проліками, з яких в організмі утворюється активний метаболіт еналаприлат. Вважають, що механізм антигіпертензивної дії пов'язаний з конкурентним інгібуванням активності АПФ, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I на ангіотензин II (який виявляє виражену судинозвужувальну дію та стимулює секрецію альдостерону в корі надниркових залоз). Внаслідок зменшення концентрації ангіотензину II відбувається вторинне збільшення активності реніну плазми за рахунок усунення негативного зворотного зв'язку при вивільненні реніну та пряме зниження секреції альдостерону. Крім того, еналаприлат, мабуть, впливає на кінін-каллікреїнову систему, перешкоджаючи розпаду брадикініну. Завдяки судинорозширювальній дії, зменшує ОПСС (постнавантаження), тиск заклинювання в легеневих капілярах (переднавантаження) та опір у легеневих судинах; підвищує хвилинний об'єм серця та толерантність до навантаження. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю при тривалому застосуванні еналаприл підвищує толерантність до фізичного навантаження та знижує рівень тяжкості серцевої недостатності (оцінені за критеріями NYHA). Еналаприл у пацієнтів із серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня уповільнює її прогресування, а також уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. При дисфункції лівого шлуночка еналаприл знижує ризик розвитку основних ішемічних результатів (у т.ч. частоту розвитку інфаркту міокарда та кількість госпіталізацій щодо нестабільної стенокардії).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо близько 60% абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування. Метаболізується у печінці шляхом гідролізу з утворенням еналаприлату, завдяки фармакологічній активності якого реалізується гіпотензивна дія. Зв'язування еналаприлату з білками плазми становить 50-60%. T1/2; еналаприлату становить 11 год і збільшується при нирковій недостатності. Після прийому внутрішньо 60% дози виводиться нирками (20% у вигляді еналаприлу, 40% у вигляді еналаприлату), 33% виводиться через кишечник (6% у вигляді еналаприлу, 27% у вигляді еналаприлату). Після внутрішньовенного введення еналаприлату 100% виводиться нирками у незміненому вигляді.Клінічна фармакологіяІнгібітор АПФ.Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (зокрема реноваскулярна), хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Есенціальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії). Профілактика розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності у пацієнтів із безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка (у складі комбінованої терапії). Профілактика коронарної ішемії у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка з метою зменшення частоти розвитку інфаркту міокарда та зниження частоти госпіталізацій щодо нестабільної стенокардії.Протипоказання до застосуванняАнгіоневротичний набряк в анамнезі, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії єдиної нирки, гіперкаліємія, порфірія, одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (КК <60 мл/хв), вагітність, період лактації , дитячий та підлітковий вік до 18 років, підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФВагітність та лактаціяПротипоказаний для застосування при вагітності. При вагітності прийом еналаприлу слід негайно припинити. Еналаприл виділяється із грудним молоком. За необхідності його застосування під час лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. Застосування у дітей Безпека та ефективність застосування еналаприлу у дітей не встановлені.Побічна діяЗ боку нервової системи: запаморочення, головний біль, відчуття втоми, підвищена стомлюваність; дуже рідко при застосуванні у високих дозах – розлади сну, нервозність, депресія, порушення рівноваги, парестезії, шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, непритомність, серцебиття, болі в ділянці серця; дуже рідко при застосуванні у високих дозах – припливи. З боку травної системи: ; нудота; рідко – сухість у роті, біль у животі, блювання, діарея, запор, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну в крові, гепатит, панкреатит; дуже рідко при застосуванні у високих дозах – глосит. З боку системи кровотворення: рідко - нейтропенія; у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями – агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок, протеїнурія. З боку дихальної системи: сухий кашель. З боку репродуктивної системи: дуже рідко при застосуванні у високих дозах - імпотенція. Дерматологічні реакції: дуже рідко при застосуванні у високих дозах - випадання волосся. Алергічні реакції: рідко - шкірний висип, набряк Квінке. Інші: рідко - гіперкаліємія, м'язові судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з імунодепресантами, цитостатиками збільшується ризик розвитку лейкопенії. При одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків (в т.ч. спіронолактону, тріамтерену, амілориду), препаратів калію, замінників солі та БАД до їжі, що містять калій, можливий розвиток гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок), т.к. інгібітори АПФ зменшують вміст альдостерону, що призводить до затримки калію в організмі на тлі обмеження виведення калію або його додаткового надходження до організму. При одночасному застосуванні опіоїдних аналгетиків та засобів для наркозу посилюється антигіпертензивна дія еналаприлу. При одночасному застосуванні "петлевих" діуретиків, тіазидних діуретиків посилюється антигіпертензивна дія. Є ризик розвитку гіпокаліємії. Підвищення ризику порушення функції нирок. При одночасному застосуванні з азатіоприном можливий розвиток анемії, що обумовлено пригніченням активності еритропоетину під впливом інгібіторів АПФ та азатіоприну. Описано випадок розвитку анафілактичної реакції та інфаркту міокарда при застосуванні алопуринолу у пацієнта, який отримує еналаприл. Ацетилсаліцилова кислота у високих дозах може зменшувати антигіпертензивну дію еналаприлу. Остаточно не встановлено, чи зменшує ацетилсаліцилова кислота терапевтичну ефективність інгібіторів АПФ у пацієнтів з ІХС та серцевою недостатністю. Характер цієї взаємодії залежить від перебігу захворювання. Ацетилсаліцилова кислота, інгібуючи ЦОГ та синтез простагландинів, може викликати вазоконстрикцію, що призводить до зменшення серцевого викиду та погіршення стану пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують інгібітори АПФ. При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів, метилдопи, нітратів, блокаторів кальцієвих каналів, гідралазину, празозину можливе посилення антигіпертензивної дії. При одночасному застосуванні з НПЗЗ (в т.ч. з індометацином) зменшується антигіпертензивна дія еналаприлу, мабуть, внаслідок інгібування під впливом НПЗЗ синтезу простагландинів (які, як вважають, відіграють певну роль у розвитку гіпотензивного ефекту інгібіторів АПФ). Підвищується ризик розвитку порушень ниркової функції; рідко спостерігається гіперкаліємія. При одночасному застосуванні інсуліну, гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини можливий розвиток гіпоглікемії. При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інтерлейкіну-3 існує ризик розвитку артеріальної гіпотензії. При одночасному застосуванні з клозапіном є повідомлення про синкопе. При одночасному застосуванні з кломіпраміном повідомляється про посилення дії кломіпраміну та розвиток токсичних ефектів. При одночасному застосуванні з ко-тримоксазолом описані випадки розвитку гіперкаліємії. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом збільшується концентрація літію в сироватці крові, що супроводжується симптомами інтоксикації літієм. При одночасному застосуванні з орлістатом зменшується антигіпертензивна дія еналаприлу, що може призвести до значного підвищення артеріального тиску, розвитку гіпертонічного кризу. Вважають, що при одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливе підвищення ризику лейкопенії. При одночасному застосуванні з еналаприлом зменшується дія препаратів, що містять теофілін. Є повідомлення про розвиток гострої ниркової недостатності пацієнтів після пересадки нирки при одночасному застосуванні з циклоспорином. При одночасному застосуванні з циметидином збільшується T1/2; еналаприлу та підвищується його концентрація в плазмі крові. Вважають, що можливе зменшення ефективності антигіпертензивних засобів при одночасному застосуванні з еритропоетинами. При одночасному застосуванні з етанолом збільшується ризик розвитку гіпотензії.Спосіб застосування та дозиПри прийомі внутрішньо початкова доза – 2.5-5 мг 1 раз на добу. Середня доза - 10-20 мг/сут на 2 прийоми. Максимальна добова доза при прийомі внутрішньо становить 80 мг.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ особливою обережністю застосовують у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, цукровим діабетом, порушеннями функції печінки, тяжкою формою стенозу аорти, субаортальним м'язовим стенозом неясного генезу, гіпертрофічною кардіоміопатією при втраті рідини та солей. У разі попереднього лікування салуретиками, зокрема у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, підвищується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, тому перед початком лікування еналаприлом необхідно компенсувати втрату рідини та солей. При тривалому лікуванні еналаприлом необхідно періодично контролювати картину периферичної крові. Раптове припинення прийому еналаприлу не викликає різкого підвищення артеріального тиску. При хірургічних втручаннях у період лікування еналаприлом можливий розвиток артеріальної гіпотензії, яку слід коригувати запровадженням достатньої кількості рідини. Перед дослідженням функції паращитовидних залоз еналаприл слід відмінити. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Необхідна обережність під час керування транспортними засобами або виконання іншої роботи, що вимагає підвищеної уваги, т.к. можливе запаморочення, особливо після прийому початкової дози еналаприлу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Дозування: 20 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: уп. контурні.
Дозування: 20 мг Фасування: N20 Форма випуску таб. Упаковка: блістер Виробник: Ніжфарм Завод-виробник: Хемофарм(Росія) Діюча речовина: Еналаприл. .
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл:; Активна речовина: ; ;холіну альфосцерат - 1000 (600) мг. Допоміжні речовини: ; ;вода для ін'єкцій. 4 мл - ампули (5) - упаковки коміркові контурні (1) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаХоліна альфосцерат (L-глицерилфосфорилхолин) є проліками, з яких шляхом гідролізу вивільняється холін — попередник ацетилхоліну. Останній є агоністом усіх підтипів холінорецепторів. ; Холіна альфосцерат містить 40,5% холіну за масою, що вивільняється із сполуки в головному мозку; холін бере участь у біосинтезі ацетилхоліну, є донатором метильних груп, бере участь у інших пластичних реакціях в організмі. Альфосцерат-іон метаболізується до гліцерофосфат-іону. ; Ацетилхолін безпосередньо бере участь у передачі нервового імпульсу як у центральній, і у периферичної нервової системі. Гліцерофосфат включається до різних метаболічних шляхів, у тому числі бере участь у синтезі фосфатидилхоліну (одного з фосфоліпідів клітинних мембран). Таким чином препарат діє на холінергічну передачу нервового імпульсу, пластичність мембрани нейрона. ; Передбачається, що препарат зменшує когнітивні порушення при дегенеративних та судинних ураженнях головного мозку (у тому числі при цереброваскулярній недостатності та деяких формах деменції).Клінічна фармакологіяНоотропи.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: ; Психоорганічний синдром на тлі дегенеративних захворювань та інволюційних процесів головного мозку або цереброваскулярної недостатності, у тому числі первинні та вторинні сенільні когнітивні порушення. ; Мультіінфарктна деменція.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до холіну альфосцерату, геморагічний інсульт (гостра стадія), вагітність, грудне вигодовування, дитячий вік. ; Застосування в період вагітності та лактації; Застосування препарату ;Делецит ;під час вагітності та грудного вигодовування протипоказано.Побічна діяЗ боку травної системи: запор, діарея, сухість слизової оболонки ротової порожнини, фарингіт. ; З боку нервової системи: біль голови, сонливість, безсоння, агресивність, тривога, нервозність, ішемія головного мозку, запаморочення. ; З боку шкірних покровів: висипання, кропив'янка. ; Інші: біль у місці введення, почастішання сечовипускання, алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиПрепарат Делецит вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (краплинно). ; Розчин для інфузій та внутрішньом'язового введення застосовують при гострих станах або неможливості приймати препарат внутрішньо. ; Вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (краплинно) у дозі 1000 мг (1 ампула) на добу. При внутрішньовенному введенні вміст однієї ампули (4 мл) розводять у 50 мл 0,9% розчину хлориду натрію; швидкість інфузії - 60-80 крапель за хвилину. Тривалість лікування зазвичай становить 10 днів, потім переходять прийом препарату всередину. Загальний курс лікування препаратом становить 3-6 місяців.ПередозуванняВідомості про передозування відсутні. При передозуванні показано симптоматичну терапію. Ефективність діалізу не встановлено.Запобіжні заходи та особливі вказівкивплив на здатність керувати транспортними засобами або займатися іншими видами діяльності; ; Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами або заняттями іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та/або швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему