Инсулины Эли Лилли

Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: активна речовина: інсулін лізпро 100 ME; допоміжні речовини: гліцерол (гліцерин) 16 мг, метакрезол 3,15 мг, цинку оксид qs для вмісту Zn++ 0,0197 мг, натрію гідрофосфату гептагідрат 1,88 мг, хлористоводневої кислоти розчин 10% та/або натрію гідроксиду pH 7,0-8,0 вода для ін'єкцій qs до 1 мл. Картриджі: По 3 мл препарату у картридж. По п'ять картриджів у блістер. По одному блістеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку. Шприц-ручки КвікПен: По 3 мл препарату в картридж, вбудований у шприц-ручку КвікПен. По п'ять шприц-ручок КвікПен™ разом з інструкцією із застосування та Посібником із використання шприц-ручки КвікПен™ у пачку картонну.Опис лікарської формиПрозорий безбарвний розчин.Фармакотерапевтична групаГіпоглікемічний засіб - інсуліну короткої дії аналог.ФармакокінетикаПісля підшкірного введення інсулін лізпро швидко всмоктується та досягає максимальної концентрації у крові через 30-70 хвилин. Об'єм розподілу інсуліну лізпро ідентичний обсягу розподілу звичайного людського інсуліну і знаходиться в межах 0,26-0,36 л/кг. При підшкірному введенні період напіввиведення інсуліну лізпро становить близько 1 години. У пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю зберігається більш висока швидкість всмоктування інсуліну лізпро порівняно із звичайним людським інсуліном.ФармакодинамікаХумалог є ДНК-рекомбінантним аналогом людського інсуліну. Він відрізняється від людського інсуліну зворотною послідовністю амінокислот у положеннях 28 і 29 В-ланцюга інсуліну. Основною дією інсуліну лізпро є регуляція метаболізму глюкози. Крім того, він має анаболічну та антикатаболічну дію на різні тканини організму. У м'язовій тканині відбувається збільшення вмісту глікогену, жирних кислот, гліцеролу, посилення синтезу білка та збільшення споживання амінокислот, але при цьому відбувається зниження глікогенолізу, глюконеогенезу, кетогенезу, ліполізу, катаболізму білків та вивільнення амінокислот. Показано, що інсулін лізпро еквімолярний людському інсуліну, але його дія настає швидше і триває коротший період часу. Інсулін лізпро характеризується швидким початком дії (близько 15 хвилин), так як має високу швидкість всмоктування, і це дозволяє вводити його безпосередньо перед прийомом їжі (за 0-15 хвилин до їжі) на відміну від звичайного інсуліну короткої дії (за 30-45 хвилин) до їжі). Інсулін лізпро швидко виявляє свою дію і має більш коротку тривалість дії (від 2 до 5 годин) порівняно зі звичайним людським інсуліном. У пацієнтів з цукровим діабетом 1 і 2 типу гіперглікемія, що виникає після їди, знижується більш значно при застосуванні лізпро, порівняно з розчинним людським інсуліном. Для пацієнтів, які отримують короткодіючий та базальний інсуліни, необхідно підібрати дозу обох інсулінів, щоб досягти оптимальної концентрації глюкози в крові протягом усього дня. Як і для всіх препаратів інсуліну, тривалість дії інсуліну лізпро може варіювати у різних пацієнтів або в різні періоди часу в одного і того ж пацієнта та залежить від дози, місця ін'єкції, кровопостачання, температури тіла та фізичної активності. Фармакодинамічна характеристика інсуліну лізпро у дітей та підлітків аналогічна тій, що спостерігається у дорослих. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, які отримують максимальні дози похідних сульфонілсечовини, додавання інсуліну лізпро призводить до значного зниження глікозильованого гемоглобіну у даної категорії пацієнтів. Лікування інсуліном лізпро пацієнтів із цукровим діабетом 1 та 2 типу супроводжується зниженням числа епізодів нічної гіпоглікемії. Глюкодинамічна відповідь на інсулін лізпро не залежить від функціональної недостатності нирок або печінки.Показання до застосуванняЦукровий діабет у дорослих та дітей, що потребує проведення інсулінотерапії для підтримання нормального рівня глюкози у крові.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до інсуліну лізпро або до будь-якої допоміжної речовини. Гіпоглікемія.Вагітність та лактаціяНа даний момент не виявлено будь-якої небажаної дії інсуліну лізпро на вагітність або на здоров'я плода/новонародженого. До цього часу відповідних епідеміологічних досліджень не проводилося. У період вагітності основним є підтримання хорошого глікемічного контролю у пацієнток із цукровим діабетом, які отримують лікування інсуліном. Потреба в інсуліні зазвичай знижується під час І триместру та збільшується під час ІІ та ІІІ триместрів. Під час пологів і після них потреба в інсуліні може різко знизитися. Пацієнти з цукровим діабетом повинні проконсультуватися з лікарем у разі настання або планування вагітності. У разі вагітності у пацієнток із цукровим діабетом основним є ретельний контроль глюкози, а також загального стану здоров'я. Для пацієнток з цукровим діабетом у період годування груддю може знадобитися підбір дози інсуліну, дієти або того й іншого.Побічна діяГіпоглікемія є найчастішим небажаним побічним ефектом при лікуванні інсуліном пацієнтів із цукровим діабетом. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості (гіпоглікемічна кома) і, у виняткових випадках, смерті. У пацієнтів можуть спостерігатися місцеві алергічні реакції у вигляді почервоніння, набряку чи сверблячки у місці ін'єкції. Зазвичай ці симптоми зникають протягом декількох днів або тижнів. Редше виникають генералізовані алергічні реакції, при яких може виникати свербіж по всьому тілу, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, лихоманка, задишка, зниження артеріального тиску, тахікардія, підвищене потовиділення. Тяжкі випадки генералізованих алергічних реакцій можуть бути загрозливими для життя. У місці ін'єкції може розвинутись ліподистрофія. Спонтанні повідомлення Були виявлені випадки розвитку набряків, головним чином, при швидкій нормалізації концентрації глюкози в крові на тлі інтенсивної інсулінотерапії при початковому незадовільному глікемічному контролі.Взаємодія з лікарськими засобамиВираженість гіпоглікемічної дії знижується при сумісному призначенні з наступними лікарськими препаратами: пероральні контрацептиви, глюкокортикостероїди, йодовмісні гормони щитовидної залози, даназол, бета2-адреноміметики (наприклад, ритодрин, сальбутамол, тербутасен, тербуталін, карбонат, нікотинова кислота, похідні фенотіазину. Вираженість гіпоглікемічної дії збільшується при спільному призначенні з наступними лікарськими препаратами: бета-адреноблокатори, етанол і етанолвмісні препарати, анаболічні стероїди, фенфлурамін, гуанетидин, тетрацикліни, пероральні гіпоглікемічні препарати, саліцицетиами ), інгібітори ангіотензинперетворюючих ферментів (каптоприл, енаприл), октреотид, антагоністи рецепторів ангіотензину II. Препарат Хумалог не слід змішувати з препаратами тваринного інсуліну. При прийомі інших лікарських засобів у поєднанні з препаратом Хумалог® необхідно проконсультуватися з лікарем. За рекомендацією лікаря препарат Хумалог® можна застосовувати у поєднанні з людським інсуліном більш тривалої дії або у поєднанні з препаратами сульфонілсечовини для прийому внутрішньо. При необхідності застосування інших лікарських засобів на додаток до інсуліну слід проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДоза препарату Хумалог визначається лікарем індивідуально залежно від концентрації глюкози в крові. Режим запровадження інсуліну індивідуальний. Препарат Хумалог® можна вводити незадовго до їди. При необхідності препарат Хумалог® можна вводити невдовзі після їди. Температура препарату повинна відповідати кімнатній. Препарат Хумалог® слід вводити у вигляді підшкірних ін'єкцій або подовженої підшкірної інфузії за допомогою інсулінової помпи. При необхідності (кетоацидоз, гострі захворювання, період між операціями або післяопераційний період) препарат Хумалог® також можна вводити і внутрішньовенно. Підшкірно слід вводити в ділянку плеча, стегна, сідниці чи живота. Місця ін'єкцій слід чергувати таким чином, щоб те саме місце використовувати не частіше приблизно 1 раз на місяць. При підшкірному введенні препарату Хумалог® необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути потрапляння препарату до кровоносної судини. Після ін'єкції не слід масажувати місце ін'єкції. Пацієнт повинен бути навчений правильної техніки проведення ін'єкції. Інструкція з застосування препарату Хумалог® а) Підготовка до запровадження Розчин препарату Хумалог має бути прозорим та безбарвним. Не застосовують розчин препарату Хумалог, якщо він виявляється каламутним, загуслим, слабо забарвленим або візуально виявляються тверді частинки. При установці картриджа в шприц-ручку, прикріпленні голки та ін'єкції інсуліну необхідно виконувати інструкції виробника, які додаються до кожної шприц-ручки. б) Вступ Вимийте руки. Виберіть місце для ін'єкції. Протріть шкіру у місці ін'єкції. Зніміть із голки ковпачок. Зафіксуйте шкіру, натягнувши або зібравши її у велику складку. Введіть голку відповідно до інструкції з використання шприц-ручки. Натисніть кнопку. Вийміть голку та обережно притисніть місце ін'єкції ватним тампоном протягом декількох секунд. Не розтирайте місце ін'єкції. Користуючись захисним ковпачком голки, відверніть голку та утилізуйте її. Місця ін'єкцій чергуйте таким чином, щоб те саме місце використовувати не частіше приблизно одного разу на місяць. Для препарату Хумалог® у шприц-ручці КвікПен™ Перед введенням інсуліну необхідно ознайомитись з Посібником із використання шприц-ручки КвікПен™. в) внутрішньовенне введення інсуліну Внутрішньовенні ін'єкції препарату Хумалог® необхідно проводити відповідно до звичайної клінічної практики внутрішньовенних ін'єкцій, наприклад, внутрішньовенного болюсного введення або з використанням системи для інфузій. При цьому необхідно часто контролювати концентрацію глюкози в крові. Системи для інфузії з концентраціями від 0,1 МО/мл до 1,0 МО/мл інсуліну лізпро в 0,9% розчині натрію хлориду або 5% декстрозі стабільні при кімнатній температурі протягом 48 годин. г) Підшкірна інфузія інсуліну за допомогою інсулінової помпи Для інфузії препарату Хумалог можна використовувати помпи Minimed і Disetronic для інфузії інсуліну. Необхідно суворо дотримуватися інструкції до помпи. Систему для інфузії змінюють кожні 48 годин. При приєднанні системи для інфузії дотримуються правил асептики. У разі гіпоглікемічного епізоду проведення інфузії припиняють до вирішення епізоду. Якщо відзначається дуже низька концентрація глюкози в крові, про це необхідно повідомити лікаря і передбачити зменшення або припинення інфузії інсуліну. Несправність помпи або засмічення системи інфузії може призвести до швидкого підйому концентрації глюкози. У разі підозри на порушення подачі інсуліну необхідно слідувати інструкції та при необхідності поінформувати лікаря. При застосуванні помпи препарат Хумалог не слід змішувати з іншими інсулінами.Інструкція для пацієнтаКЕРІВНИЦТВО З ВИКОРИСТАННЯ ШПРИЦЬ-РУЧКИ КвікПен™ Хумалог® КвікПен™, Хумалог® Мікс 25 КвікПен™, Хумалог® Мікс 50 КвікПен™ 100 МО/мл, 3 мл ШПРИЦЬ-РУЧКА ДЛЯ ВСТУП ІНСУЛІНУ Будь ласка, ПРОЧИТАЙТЕ ЦІ ІНСТРУКЦІЇ ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ Вступ Шприц-ручка КвікПен проста у використанні. Вона являє собою пристрій для введення інсуліну (інсулінова шприц-ручка), що містить 3 мл (300 одиниць) препарату інсуліну з активністю 100 МО/мл. Можна вводити від 1 до 60 одиниць інсуліну за одну ін'єкцію. Ви можете встановити дозу з точністю до однієї одиниці. Якщо ви встановили занадто багато одиниць. Можна виправити дозу без втрати інсуліну. Перед використанням шприц-ручки КвікПен прочитайте цей посібник повністю і точно дотримуйтесь його вказівок. Якщо Ви не будете повністю дотримуватися цих вказівок, то Ви можете отримати або дуже низьку або занадто високу дозу інсуліну. Ваша шприц-ручка КвікПен для інсуліну повинна бути використана тільки для Ваших ін'єкцій. Не передавайте шприц-ручку або голки іншим особам, оскільки це може призвести до передачі інфекції. Для кожної ін'єкції використовуйте нову голку. НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ шприц-ручку, якщо будь-яка її частина пошкоджена або зламана. Завжди майте при собі запасну шприц-ручку на випадок, якщо Ви втратите шприц-ручку або вона буде пошкоджена. Не рекомендується використовувати шприц-ручку пацієнтам з повною втратою зору або з ослабленим зором без допомоги людей, які добре бачать, навчених користування шприц-ручкою. Підготовка шприц-ручки КвікПен Важливі примітки: Прочитайте та дотримуйтесь вказівок щодо застосування, викладених в Інструкції із застосування препарату. Перевіряйте етикетку на шприц-ручці перед ін'єкцією, щоб переконатися, що термін придатності препарату не минув, і Ви використовуєте правильний тип інсуліну; Не знімайте етикетку зі шприц-ручки. Примітка: Колір кнопки введення дози шприц-ручки Квікпен відповідає кольору смуги на етикетці шприц-ручки і залежить від типу інсуліну. У цьому посібнику кнопка введення дози позначена сірим кольором. Блакитний колір корпусу шприц-ручки Квікпен вказує на те, що вона призначена для використання з препаратами лінійки Хумалог. Колірне маркування кнопки введення дози Лікар виписав Вам найбільш підходящий тип інсуліну. Будь-які зміни в інсулінотерапії повинні виконуватися тільки під наглядом лікаря. Шприц-ручку КвікПен рекомендується використовувати з голками виробництва Becton, Dickinson and Company (BD) для шприц-ручок. Перед використанням шприц-ручки необхідно переконатися, що голка повністю приєднана до шприц-ручки. Надалі дотримуйтесь наведених тут вказівок.Часті питання про підготовку шприц-ручки КвікПен до використання Яким має бути мій препарат інсуліну? Деякі препарати інсуліну являють собою каламутні суспензії, тоді як інші є прозорими розчинами; обов'язково прочитайте опис інсуліну в Інструкції із застосування. Що мені робити, якщо прописана доза вище 60 одиниць? Якщо прописана доза вище 60 одиниць, Вам потрібна повторна ін'єкція, або Ви можете зв'язатися з цим питанням з лікарем. Чому для кожної ін'єкції я маю використовувати нову голку? Якщо голки використовуються повторно, Ви можете отримати неправильну дозу інсуліну, також може статися засмічення голки, або шприц-ручка почне заїдати, або Ви можете занести інфекцію через порушення стерильності. Що робити, якщо я не впевнений, скільки інсуліну залишилося в моєму картриджі? Візьміть ручку таким чином, щоб кінчик голки був спрямований униз. Шкала на прозорому тримачі картриджа показує приблизну кількість одиниць інсуліну, що залишилися. Ці цифри НЕ ПОВИННІ використовувати для встановлення дози. Що мені робити, якщо я не можу зняти ковпачок зі шприц-ручки? Щоб зняти ковпачок, потягніть за нього. Якщо Ви зазнаєте складнощів при знятті ковпачка, то обережно повертайте ковпачок за годинниковою і проти годинникової стрілки, щоб звільнити його, потім, потягнувши, зніміть ковпачок. Перевірка шприц-ручки КвікПен на надходження інсуліну Важливі примітки: Щоразу виконуйте перевірку надходження інсуліну. Перевірка надходження інсуліну зі шприц-ручки повинна виконуватися перед кожною ін'єкцією до появи струмка інсуліну, щоб переконатися, що шприц-ручка готова для введення дози. Якщо Ви не виконаєте перевірку надходження інсуліну до появи струмка, Ви можете отримати дуже мало або занадто багато інсуліну. Часті питання про виконання перевірки надходження інсуліну Чому я повинен перевірити надходження інсуліну перед кожною ін'єкцією? Це гарантує, що шприц-ручка готова до введення дози. Це підтверджує, що струмінь інсуліну виходить з голки, коли ви натискаєте кнопку введення дози. Це видаляє повітря, яке може збиратися в голці або картриджі з інсуліном під час звичайного використання. Що я повинен робити, якщо я не можу повністю натиснути кнопку введення дози під час перевірки КвікПен на надходження інсуліну? Приєднайте нову голку. Перевірте надходження інсуліну зі шприц-ручки. Що я маю робити, якщо я бачу бульбашки повітря в картриджі? Ви повинні перевірити надходження інсуліну зі шприц-ручки. Пам'ятайте, що не можна зберігати шприц-ручку із прикріпленою до неї голкою, оскільки це може призвести до утворення бульбашок повітря в картриджі з інсуліном. Маленька бульбашка повітря не впливає на дозу, і Ви можете ввести свою дозу, як завжди. Введення необхідної дози Важливі примітки: Дотримуйтесь правил асептики та антисептики, рекомендовані лікарем. Переконайтеся, що Ви ввели необхідну дозу за допомогою натискання та утримування кнопки введення дози, та повільно порахуйте до 5 до того, як витягнете голку. Якщо інсулін капає з голки, швидше за все, Ви не утримували голку під шкірою досить довго. Наявність краплі інсуліну на кінчику голки – це нормально. Це не вплине на вашу дозу. Шприц-ручка не дозволить Вам набрати дозу, що перевищує кількість одиниць інсуліну, що залишилися у картриджі. Якщо Ви сумніваєтеся, що ви ввели повну дозу, не вводите ще одну дозу. Зателефонуйте до представництва компанії Ліллі або зверніться до лікаря за допомогою. Якщо Ваша доза перевищує кількість одиниць, що залишилися в картриджі, Ви можете ввести решту інсуліну в даній шприц-ручці і потім використовувати нову ручку, щоб завершити введення необхідної дози, або ввести всю необхідну дозу, використовуючи нову шприц-ручку. Не намагайтеся виконати ін'єкцію інсуліну шляхом обертання кнопки введення дози. Ви НЕ отримаєте інсулін, якщо обертатимете кнопку ведення дози. Ви повинні натиснути кнопку введення дози по прямій осі для того, щоб отримати дозу інсуліну. Не намагайтеся змінити дозу інсуліну в процесі ін'єкції. Використану голку слід утилізувати відповідно до місцевих вимог щодо утилізації медичних відходів. Видаліть голку після виконання кожної ін'єкції. Часті питання щодо введення дози Чому важко натискати на кнопку введення дози, коли я намагаюся виконати ін'єкцію? Ваша голка може бути засмічена. Спробуйте приєднати нову голку. Як тільки ви це зробите, ви можете бачити, як інсулін виходить із голки. Потім перевірте шприц-ручку на надходження інсуліну. Швидке натискання на кнопку введення дози може зробити тугім натискання кнопки. Більш повільне натискання на кнопку введення дози може зробити легким натискання. Використання голки більшого діаметра полегшить натискання кнопки введення дози під час ін'єкції. Проконсультуйтеся з лікарем, який розмір голки Вам краще використовувати. Якщо натискання кнопки при введенні дози залишається тугим після виконання всіх зазначених вище пунктів, шприц-ручку необхідно замінити. Що я маю робити, якщо шприц-ручку КвікПен заїдає при використанні? Вашу шприц-ручку заїдає, якщо важко виконати ін'єкцію або встановити дозу. Для того щоб шприц-ручку не заїдало: Приєднайте нову голку. Як тільки ви це зробите, ви можете бачити, як інсулін виходить із голки. Перевірте надходження інсуліну. Встановіть необхідну дозу та виконайте ін'єкцію. Не намагайтеся змастити шприц-ручку, оскільки це може призвести до пошкодження механізму шприц-ручки. Натискання кнопки для введення дози може стати тугим, якщо сторонні домішки (бруд, пил, їжа, інсулін або рідини) потрапили всередину шприц-ручки. Не допускайте потрапляння сторонніх домішок усередину шприц-ручки. Чому інсулін випливає із голки після того, як я закінчив введення своєї дози? Ймовірно, Ви надто швидко витягли голку зі шкіри. Переконайтеся, що ви побачили число "0" у вікні індикатора дози. Для введення наступної дози натисніть та утримуйте кнопку введення дози та повільно порахуйте до 5 до того, як витягнете голку. Що я маю робити, якщо моя доза встановлена, а кнопка введення дози випадково виявилася втопленою всередину без прикріпленої до шприц-ручки голки? Поверніть кнопку введення дози до нуля. Приєднайте нову голку. Перевірте надходження інсуліну. Встановіть дозу та виконайте ін'єкцію. Що я маю робити, якщо я встановив неправильну дозу (занадто низьку або занадто високу)? Поверніть кнопку введення дози назад або вперед, щоб виправити дозу. Що я маю робити, якщо я бачу, що інсулін випливає з голки шприц-ручки під час підбору або корекції дози? Не вводьте дозу, оскільки Ви можете не отримати повну дозу. Встановіть шприц-ручку на число нуль і знову перевірте надходження інсуліну зі шприц-ручки. Встановіть необхідну дозу та виконайте ін'єкцію. Що я маю робити, якщо моя повна доза не може бути встановлена? Шприц-ручка не дозволить Вам встановити дозу, що перевищує кількість одиниць інсуліну, що залишилися у картриджі. Наприклад, якщо Вам потрібна 31 одиниця, а в картриджі залишилося лише 25 одиниць, то Ви не зможете при установці перейти через цифру 25. Не намагайтеся встановити дозу, перейшовши через цю цифру. Якщо часткова доза залишилася в шприц-ручці, Ви можете або: Ввести цю часткову дозу, і потім ввести дозу, використовуючи нову шприц-ручку, або Ввести повну дозу з нової шприц-ручки. Чому я не можу встановити дозу, щоб використати ту невелику кількість інсуліну, яка залишилася в моєму картриджі? Шприц-ручка влаштована таким чином, щоб забезпечити введення щонайменше 300 одиниць інсуліну. Пристрій шприц-ручки захищає картридж від повного спорожнення, оскільки невелика кількість інсуліну, що залишається в картриджі, не може бути введена з необхідною точністю. Зберігання та утилізація Важливі примітки: Шприц-ручку не можна використовувати, якщо вона перебувала поза холодильником більше часу, зазначеного в Інструкції із застосування. Не зберігайте шприц-ручку із прикріпленою до неї голкою. Якщо голку залишити прикріпленою, то інсулін може витікати зі шприц-ручки, або інсулін може засихати всередині голки, викликаючи цим засмічення голки, або всередині картриджа можуть утворюватися бульбашки повітря. Шприц-ручки, які не вживаються, повинні зберігатися в холодильнику при температурі від 2 °С до 8 °С. Не використовуйте шприц-ручку, якщо вона була заморожена. Шприц-ручку, яку Ви зараз використовуєте, слід зберігати при температурі не вище 30° С та в захищеному від джерела тепла та світла місці. Зверніться до Інструкції із застосування для повного ознайомлення з умовами зберігання шприц-ручки. Тримайте шприц-ручку в місцях, недоступних для дітей. Утилізуйте використані голки в захищених від проколювання, контейнерах, що закриваються (наприклад, у контейнерах для біологічно небезпечних речовин або відходів), або як рекомендовано лікарем. Утилізуйте використані шприц-ручки без прикріплених до них голок та відповідно до рекомендацій лікаря. Не піддавайте повторній переробці заповнений контейнер для гострих предметів. Запитайте Вашого лікаря про можливі способи утилізації заповнених контейнерів для гострих предметів, доступних у Вашому регіоні. Рекомендації щодо поводження з голками не замінюють локальні правила утилізації, правила, рекомендовані лікарем або відомчі вимоги. Хумалог®, Хумалог® у шприц-ручці КвікПен™, Хумалог® Мікс 50 у шприц-ручці КвікПен™, Хумалог® Мікс 25 у шприц-ручці КвікПен™ є товарними знаками Елі Ліллі енд Компані. Авторське право © 2006, рррр Елі Ліллі енд Компані. Всі права захищені. Дата схвалення: Шприц ручка КвікПен™ відповідає вимогам точного дозування та функціональним вимогам ISO 11608 1:2000 Підготовка Переконайтеся, що у вас є такі компоненти: Шприц-ручка КвікПен Нова голка для шприц-ручки Тампон, змочений спиртом Компоненти шприц-ручки КвікПен та голки* (*продаються окремо); частини шприц-ручки. Колір маркування кнопки введення дози. Звичайне використання шприц-ручки Дотримуйтесь цих інструкцій для виконання кожної ін'єкції. 1.Підготовка шприц-ручки КвікПен А. Потягніть ковпачок шприц-ручки, щоб зняти його. Не крутіть ковпачок. Не знімайте етикетку зі шприц-ручки. Переконайтеся, що ви перевірили ваш інсулін на: Тип інсуліну Дату закінчення терміну придатності Зовнішній вигляд Увага: Завжди читайте текст на етикетці шприц-ручки, щоб переконатися, що Ви використовуєте правильний тип інсуліну. Б. Тільки для суспензій інсуліну: Обережно прокатайте шприц-ручку 10 разів між долонями та переверніть шприц-ручку 10 разів. Перемішування важливе для того, щоб бути впевненими в отриманні правильної дози. Інсулін має виглядати однорідно перемішаним. Ст. Візьміть нову голку. Видаліть паперову наклейку із зовнішнього ковпачка голки. Використовуйте тампон, змочений спиртом, щоб протерти гумовий диск на кінці тримача картриджа. р. Надягніть голку, що знаходиться в ковпачку, прямо по осі на шприц-ручку. Накрутіть голку до повного приєднання. 2. Перевірка шприц-ручки КвікПен на надходження інсуліну Увага: Якщо Ви не будете перевіряти надходження інсуліну перед кожною ін'єкцією, то Ви можете отримати або дуже низьку, або занадто високу дозу інсуліну. А. Зніміть зовнішній ковпачок голки. Не викидайте його. Зніміть внутрішній ковпачок голки та викиньте його. Б. Встановіть 2 одиниці за допомогою кнопки введення дози. Ст. Направте шприц-ручку вгору. Постукайте по тримачу картриджа, щоб повітря зібралося у верхній частині. р. Направивши голку вгору, натисніть кнопку введення дози до зупинки та появи у вікні індикатора дози числа "0". Утримуйте кнопку введення дози у потопленому положенні та порахуйте повільно до 5. Перевірка надходження інсуліну вважається виконаною, коли на кінці голки з'явиться струмінь інсуліну. Якщо струмінь інсуліну не з'являється на кінці голки, повторіть етапи перевірки надходження інсуліну чотири рази, починаючи з пункту 2Б і закінчуючи пунктом 2Г. Примітка: Якщо Ви не побачите появи з голки струмка інсуліну, і встановлення дози стає утрудненим, замініть голку і повторіть перевірку надходження інсуліну зі шприц-ручки. 3. Введення дози А. Поверніть кнопку введення дози до кількості одиниць, які Вам потрібні для ін'єкції. Якщо ви випадково встановите занадто багато одиниць, ви зможете виправити дозу, повертаючи кнопку введення дози у зворотному напрямку. Б. Введіть голку під шкіру, використовуючи техніку виконання ін'єкції, рекомендовану лікарем. Покладіть великий палець на кнопку введення дози та твердо натисніть кнопку введення дози до повної зупинки. Для введення повної дози утримуйте кнопку введення дози та повільно порахуйте до 5. Вийміть голку з-під шкіри. Примітка: Перевірте та переконайтеся, що Ви бачите число "0" у вікні індикатора дози, щоб підтвердити, що Ви ввели повну дозу. Ст. Обережно надягніть на голку зовнішній ковпачок. Примітка: Знімайте голку після кожної ін'єкції, щоб запобігти попаданню бульбашок повітря в картридж. Не зберігайте шприц-ручку із прикріпленою до неї голкою. р. Відкрутіть голку з одягненим на неї зовнішнім ковпачком і утилізуйте відповідно до вказівок лікаря. Надягніть ковпачок на шприц-ручку, поєднуючи затискач ковпачка з індикатором дози, насуваючи ковпачок прямо по осі на шприц-ручку. Приклад: Показано 15 одиниць. Чітні числа надруковані у вікні індикатора дози у вигляді чисел, непарні числа надруковані у вигляді прямих ліній між парними. Примітка: Шприц-ручка не дозволить Вам встановити кількість одиниць, що перевищує кількість одиниць, що залишилися у шприц-ручці. Якщо Ви не впевнені, що ви ввели повну дозу, не вводіть ще одну дозу.ПередозуванняПередозування супроводжується розвитком симптомів гіпоглікемії: млявість, підвищене потовиділення, почуття голоду, тремор, тахікардія, біль голови, запаморочення, порушення зору, блювота, сплутаність свідомості. Легкі гіпоглікемічні епізоди купуються прийомом внутрішньо глюкози або іншого цукру, або продуктами, що містять цукор (рекомендується завжди мати з собою не менше 20 г глюкози). Про перенесену гіпоглікемію необхідно інформувати лікаря. Корекція помірно-тяжкої гіпоглікемії може проводитися за допомогою внутрішньом'язового або підшкірного введення глюкагону з наступним прийомом внутрішньо вуглеводів після стабілізації стану пацієнта. Пацієнтам, які не реагують на глюкагон, вводять внутрішньовенно розчин декстрози (глюкози). Якщо пацієнт перебуває у коматозному стані, то глюкагон слід вводити внутрішньом'язово чи підшкірно. У разі відсутності глюкагону або якщо немає реакції на його введення, необхідно внутрішньовенно ввести розчин декстрози. Відразу після відновлення - свідомості пацієнту необхідно дати їжу, багату вуглеводами. Може знадобитися подальший підтримуючий прийом вуглеводів та спостереження за пацієнтом, оскільки можливе виникнення рецидиву гіпоглікемії. Про перенесену гіпоглікемію необхідно інформувати лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПереведення пацієнта на інший тип або іншу торгову марку інсуліну слід проводити під строгим медичним наглядом. Зміна активності, торгової марки (виробника), типу (Регуляр, НПХ тощо), видової приналежності (тваринний, людський, аналог людського інсуліну) та/або методу виробництва (ДНК-рекомбінантний інсулін або інсулін тваринного походження) може призвести до необхідності зміни дози. Стани, при яких ранні симптоми гіпоглікемії, що передвіщають, можуть бути неспецифічними і менш вираженими, включають тривале існування цукрового діабету, інтенсивну терапію інсуліном, захворювання нервової системи при цукровому діабеті або прийом лікарських засобів, наприклад, бета-адреноблокаторів. У пацієнтів з гіпоглікемічними реакціями після переведення з інсуліну тваринного походження на людський інсулін ранні симптоми гіпоглікемії можуть бути менш вираженими або відрізнятися від тих, які вони відчували при лікуванні їх попереднім інсуліном. Не скориговані гіпоглікемічні або гіперглікемічні реакції можуть спричинити втрату свідомості, комусь або смерть. Застосування неадекватних доз або припинення лікування, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом І типу, може призвести до гіперглікемії та діабетичного кетоацидозу – станів, що потенційно загрожують життю пацієнта. Потреба в інсуліні може знижуватися у разі ниркової недостатності, а також у пацієнтів з печінковою недостатністю внаслідок зниження процесів глюконеогенезу та метаболізму інсуліну. Однак у пацієнтів з хронічною печінковою недостатністю підвищена резистентність до інсуліну може призвести до збільшення потреби в інсуліні. Потреба в інсуліні може збільшуватися під час інфекційного захворювання, при емоційному напрузі, зі збільшенням кількості вуглеводів у їжі. Коригування дози може бути потрібне і в тому випадку, якщо у пацієнта збільшується фізична активність або змінюється звичайна дієта. Фізичні вправи безпосередньо після їди здатні збільшувати ризик гіпоглікемії. Наслідком фармакодинаміки аналогів людського інсуліну швидкої дії є те, що якщо розвивається гіпоглікемія, то вона може розвинутись після ін'єкції раніше, ніж при ін'єкції розчинного людського інсуліну. Якщо лікарем призначено препарат інсуліну з концентрацією 40 МО/мл у флаконі, то не слід набирати інсулін із картриджа з концентрацією інсуліну 100 МО/мл з використанням шприца для введення інсуліну з концентрацією 40 МО/мл. При застосуванні препаратів інсуліну у комбінації з препаратами групи тіазолідиндіону підвищується ризик розвитку набряків та хронічної серцевої недостатності, особливо у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та наявністю факторів ризику хронічної серцевої недостатності. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Здатність пацієнта до концентрації та швидкість реакції може бути порушена внаслідок гіпоглікемії або гіперглікемії, пов'язаної з неправильним режимом дозування. Це може становити ризик у ситуаціях, у яких дані здібності мають особливе значення (наприклад, керування автомобілем або робота з механізмами). Пацієнтам необхідно бути обережними, щоб уникнути гіпоглікемії під час керування автотранспортним засобом. Це особливо важливо для тих пацієнтів, у яких знижено або відсутнє відчуття віщуючих симптомів гіпоглікемії або у яких епізоди гіпоглікемії спостерігаються часто. У цих обставинах необхідно оцінити доцільність керування автотранспортним засобом.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему