Каталог товаров

Гастроэнтерология Со скидкой

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковка10 мл (добовий прийом) містять: Екстракт вівса – 440 мг, у тому числі ізовітексин – 1,6 мг; Шипшина екстракт – 200 мг; Кукурудзяний рилець екстракт - 59 мг; М'яти екстракт – 30 мг; Куркуми екстракт – 10 мг.Фармакотерапевтична групаОвесол має протизапальну, спазмолітичну та жовчогінну дію. Овесол є біологічно активною добавкою, що усуває застої жовчі, розчиняє та виводить конкременти в жовчних шляхах. Очищувальна дія Овесола обумовлена ​​натуральним складом спеціально підібраних компонентів. Посівний овес містить амінокислоти, флавоноди, ферменти, сигмастерин, стероїдні сапоніни, а також чимало корисних мікро- та макроелементів. Екстракт сприяє виведенню токсинів. Діючою речовиною куркуми є ефірна олія і куркумін (жовтий пігмент), які мають протизапальну та жовчогінну дію, очищають від шлаків і токсинів печінку, завдяки покращенню вироблення та відтоку жовчі. Володушка має протизапальну дію, містить ефірні олії, дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни, каротин, флавоноїди. Завдяки корисним речовинам, що містяться в безсмертнику, він посилює виділення жовчі, надає спазмолітичну дію, зменшує застої жовчі, нормалізує функціонування печінки. Листя м'яти містить каротин, ефірні олії, бетаїн, флавоноїди, терпеноїди. Екстракт підвищує виділення жовчі, знижує тонус мускулатури жовчовивідних шляхів та кишечника.Показання до застосуванняРекомендується приймати при порушенні процесу жовчовиділення та жовчоутворення, а також пов'язаних з ними захворюваннями ШКТ.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість екстрактів рослин, що входять до складу препарату. З обережністю рекомендує приймати хворим із загином жовчного міхура та пацієнтам з жовчнокам'яною хворобою.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям старше 14 років по 5 мл (1 ч.л.) 2 рази на день під час їжі. Перед вживанням збовтати. Тривалість прийому 20 днів. Рекомендується повторювати прийом 3-4 десь у рік.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Фармакотерапевтична групаОвесол має протизапальну, спазмолітичну та жовчогінну дію. Овесол є біологічно активною добавкою, що усуває застої жовчі, розчиняє та виводить конкременти в жовчних шляхах. Очищувальна дія Овесола обумовлена ​​натуральним складом спеціально підібраних компонентів. Посівний овес містить амінокислоти, флавоноди, ферменти, сигмастерин, стероїдні сапоніни, а також чимало корисних мікро- та макроелементів. Екстракт сприяє виведенню токсинів. Діючою речовиною куркуми є ефірна олія і куркумін (жовтий пігмент), які мають протизапальну та жовчогінну дію, очищають від шлаків і токсинів печінку, завдяки покращенню вироблення та відтоку жовчі. Володушка має протизапальну дію, містить ефірні олії, дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни, каротин, флавоноїди. Завдяки корисним речовинам, що містяться в безсмертнику, він посилює виділення жовчі, надає спазмолітичну дію, зменшує застої жовчі, нормалізує функціонування печінки. Листя м'яти містить каротин, ефірні олії, бетаїн, флавоноїди, терпеноїди. Екстракт підвищує виділення жовчі, знижує тонус мускулатури жовчовивідних шляхів та кишечника.Властивості компонентів10 мл (добовий прийом) містять: Екстракт вівса – 440 мг, у тому числі ізовітексин – 1,6 мг; Шипшина екстракт – 200 мг; Кукурудзяний рилець екстракт - 59 мг; М'яти екстракт – 30 мг; Куркуми екстракт – 10 мг.ІнструкціяДорослим та дітям старше 14 років по 5 мл (1 ч.л.) 2 рази на день під час їжі. Перед вживанням збовтати. Тривалість прийому 20 днів. Рекомендується повторювати прийом 3-4 десь у рік.Показання до застосуванняРекомендується приймати при порушенні процесу жовчовиділення та жовчоутворення, а також пов'язаних з ними захворюваннями ШКТПротипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість екстрактів рослин, що входять до складу препарату. З обережністю рекомендує приймати хворим із загином жовчного міхура та пацієнтам з жовчнокам'яною хворобою.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт посівного вівса, перцевої м'яти, коріння куркуми та квіток безсмертника.Фармакотерапевтична групаОвесол має протизапальну, спазмолітичну та жовчогінну дію. Овесол є біологічно активною добавкою, що усуває застої жовчі, розчиняє та виводить конкременти в жовчних шляхах. Очищувальна дія Овесола обумовлена ​​натуральним складом спеціально підібраних компонентів. Посівний овес містить амінокислоти, флавоноди, ферменти, сигмастерин, стероїдні сапоніни, а також чимало корисних мікро- та макроелементів. Екстракт сприяє виведенню токсинів. Діючою речовиною куркуми є ефірна олія і куркумін (жовтий пігмент), які мають протизапальну та жовчогінну дію, очищають від шлаків і токсинів печінку, завдяки покращенню вироблення та відтоку жовчі. Володушка має протизапальну дію, містить ефірні олії, дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни, каротин, флавоноїди. Завдяки корисним речовинам, що містяться в безсмертнику, він посилює виділення жовчі, надає спазмолітичну дію, зменшує застої жовчі, нормалізує функціонування печінки. Листя м'яти містить каротин, ефірні олії, бетаїн, флавоноїди, терпеноїди. Екстракт підвищує виділення жовчі, знижує тонус мускулатури жовчовивідних шляхів та кишечника.РекомендуєтьсяРекомендується приймати при порушенні процесу жовчовиділення та жовчоутворення, а також пов'язаних з ними захворюваннями ШКТ.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість екстрактів рослин, що входять до складу препарату. З обережністю рекомендує приймати хворим із загином жовчного міхура та пацієнтам з жовчнокам'яною хворобою.Побічна діяМожливі алергічні реакції.Спосіб застосування та дозиПриймати 2 рази протягом дня по 1 таблетці. Курс прийому – 20 днів. Повторювати курс прийому необхідно на рік 3-4 рази.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням препарату Овесол обов'язкова консультація лікаря!Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаОвса молочної стиглості екстракт, шипшини екстракт, безсмертника екстракт, м'яти екстракт, володушки трава, куркуми екстракт сухий.Фармакотерапевтична групаОвесол давно зарекомендував себе як надійну біологічно активну добавку до їжі для глибокого і дбайливого очищення печінки. Він буквально «промиває» печінку, підтримує здоровий склад жовчі, що допомагає уникнути утворення жовчного каміння. Сьогодні Овесол став ще ефективнішим! Тепер у таблетках Овесола збільшено вміст натуральних екстрактів, що дозволило скоротити курс очищення вдвічі – з двадцяти до десяти днів. Тому «Овесол посилена формула» стане незамінним помічником для тих, кому потрібно ефективно та в найкоротші терміни почистити печінку. Вже після першого курсу очищення печінка працюватиме без нічого, зберігаючи Ваше здоров'я і хороше самопочуття.Показання до застосування"Овесол посилена формула" - для швидкого, але дбайливого очищення печінки всього за 10 днів!Протипоказання до застосуванняОсобам з індивідуальною непереносимістю компонентів продукту, вагітним, які годують груддю. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 таблетці 2 десь у день під час їжі. Тривалість прийому – 10 днів. Допускаються повторні прийоми 3-4 рази на рік.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з фахівцем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100мл. активна речовина: лактулоза (у перерахунку на активну речовину) – не менше 44 г; допоміжні речовини: очищена вода до 100 мл. Упаковка: Рідина по 200 мл у полімерних флаконах.Опис лікарської формиПрозора в'язка рідина від безбарвної до жовтого з коричневим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПроносна діяФармакодинамікаЧинить гіперосмотичну проносну дію, стимулює перистальтику кишечника, покращує всмоктування фосфатів та солей кальцію, сприяє виведенню іонів амонію. Лактулоза розщеплюється кишковою флорою товстої кишки на низькомолекулярні органічні кислоти, що призводить до зниження рН та підвищення осмотичного тиску і, як наслідок, збільшення обсягу кишкового вмісту. Зазначені ефекти стимулюють перистальтику кишечника і впливають на консистенцію випорожнень. Відновлюється фізіологічний ритм спорожнення товстого відділу кишківника. При печінковій енцефалопатії та печінковій (пре)комі ефект обумовлений пригніченням протеолітичних бактерій за допомогою збільшення кількості ацидофільних бактерій (наприклад, лактобактерій); переходом аміаку в іонну форму за рахунок підкислення вмісту товстої кишки; спорожненням кишечника внаслідок зниження рН у товстій кишці та осмотичного ефекту; а також зменшенням токсичних речовин, що містять азот, шляхом стимуляції бактерій, що утилізують аміак для бактеріального білкового синтезу.Показання до застосуванняЛактулоза призначена для прийому внутрішньо, під час або після їди. Рекомендується як додаткове джерело лактулози для нормалізації випорожнень та очищення кишечника.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Побічна діяПобічні дії носять, як правило, слабовиражений та оборотний характер, і є наслідком перевищення дози. У перші дні прийому лактулози можлива поява метеоризму, який, як правило, зникає через 1 - 2 дні.Спосіб застосування та дозиДітям від 3 до 7 років – по 5 мл на день під час їжі; дітям від 7 до 14 років – по 10 мл на день під час їжі; дітям від 14 років та дорослим – по 15 мл під час їжі.ПередозуванняПри використанні дуже високої дози можливі біль у животі та діарея. У цьому випадку необхідно зменшити дозу або припинити прийом препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100мл. активна речовина: лактулоза (у перерахунку на активну речовину) – не менше 44 г; допоміжні речовини: очищена вода до 100 мл. Упаковка: Рідина по 200 мл у полімерних флаконах.Опис лікарської формиПрозора в'язка рідина від безбарвної до жовтого з коричневим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПроносна діяФармакодинамікаЧинить гіперосмотичну проносну дію, стимулює перистальтику кишечника, покращує всмоктування фосфатів та солей кальцію, сприяє виведенню іонів амонію. Лактулоза розщеплюється кишковою флорою товстої кишки на низькомолекулярні органічні кислоти, що призводить до зниження рН та підвищення осмотичного тиску і, як наслідок, збільшення обсягу кишкового вмісту. Зазначені ефекти стимулюють перистальтику кишечника і впливають на консистенцію випорожнень. Відновлюється фізіологічний ритм спорожнення товстого відділу кишківника. При печінковій енцефалопатії та печінковій (пре)комі ефект обумовлений пригніченням протеолітичних бактерій за допомогою збільшення кількості ацидофільних бактерій (наприклад, лактобактерій); переходом аміаку в іонну форму за рахунок підкислення вмісту товстої кишки; спорожненням кишечника внаслідок зниження рН у товстій кишці та осмотичного ефекту; а також зменшенням токсичних речовин, що містять азот, шляхом стимуляції бактерій, що утилізують аміак для бактеріального білкового синтезу.Показання до застосуванняЛактулоза призначена для прийому внутрішньо, під час або після їди. Рекомендується як додаткове джерело лактулози для нормалізації випорожнень та очищення кишечника.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Побічна діяПобічні дії носять, як правило, слабовиражений та оборотний характер, і є наслідком перевищення дози. У перші дні прийому лактулози можлива поява метеоризму, який, як правило, зникає через 1 - 2 дні.Спосіб застосування та дозиДітям від 3 до 7 років – по 5 мл на день під час їжі; дітям від 7 до 14 років – по 10 мл на день під час їжі; дітям від 14 років та дорослим – по 15 мл під час їжі.ПередозуванняПри використанні дуже високої дози можливі біль у животі та діарея. У цьому випадку необхідно зменшити дозу або припинити прийом препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100мл. активна речовина: лактулоза (у перерахунку на активну речовину) – не менше 44 г; допоміжні речовини: очищена вода до 100 мл. Упаковка: Рідина по 200 мл у полімерних флаконах.Опис лікарської формиПрозора в'язка рідина від безбарвної до жовтого з коричневим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПроносна діяФармакодинамікаЧинить гіперосмотичну проносну дію, стимулює перистальтику кишечника, покращує всмоктування фосфатів та солей кальцію, сприяє виведенню іонів амонію. Лактулоза розщеплюється кишковою флорою товстої кишки на низькомолекулярні органічні кислоти, що призводить до зниження рН та підвищення осмотичного тиску і, як наслідок, збільшення обсягу кишкового вмісту. Зазначені ефекти стимулюють перистальтику кишечника і впливають на консистенцію випорожнень. Відновлюється фізіологічний ритм спорожнення товстого відділу кишківника. При печінковій енцефалопатії та печінковій (пре)комі ефект обумовлений пригніченням протеолітичних бактерій за допомогою збільшення кількості ацидофільних бактерій (наприклад, лактобактерій); переходом аміаку в іонну форму за рахунок підкислення вмісту товстої кишки; спорожненням кишечника внаслідок зниження рН у товстій кишці та осмотичного ефекту; а також зменшенням токсичних речовин, що містять азот, шляхом стимуляції бактерій, що утилізують аміак для бактеріального білкового синтезу.Показання до застосуванняЛактулоза призначена для прийому внутрішньо, під час або після їди. Рекомендується як додаткове джерело лактулози для нормалізації випорожнень та очищення кишечника.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Побічна діяПобічні дії носять, як правило, слабовиражений та оборотний характер, і є наслідком перевищення дози. У перші дні прийому лактулози можлива поява метеоризму, який, як правило, зникає через 1 - 2 дні.Спосіб застосування та дозиДітям від 3 до 7 років – по 5 мл на день під час їжі; дітям від 7 до 14 років – по 10 мл на день під час їжі; дітям від 14 років та дорослим – по 15 мл під час їжі.ПередозуванняПри використанні дуже високої дози можливі біль у животі та діарея. У цьому випадку необхідно зменшити дозу або припинити прийом препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецепта
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: Панкреатин – 153,5 мг (з мінімальною активністю: ліпази 10000 ОД; амілази 9000 ОД; протеази 500 ОД); Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію - 5,12 мг, целюлоза мікрокристалічна - 8,52 мг, олія рицинова гідрована - 1,709 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 0,849 мг, магнію стеарат - 0,849 мг; Оболонка: метакрилової кислоти та етил акрилату сополімер (1:1), 30 % дисперсія – 25,0 мг, триетилцитрат – 2,51 мг, емульсія симетикону 30 % (суха маса) – 0,015 мг; тальк – 5,01 мг; Капсула: корпус: желатин – 36,20 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,20 мг; барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,20 мг; барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,01 мг; кришечка: желатин – 23,800 мг; титану діоксид (Е 171) – 0,400 мг; барвник хіноліновий жовтий (Е 104) – 0,200 мг; індигокармін (Е 132) – 0,002 мг. По 20, 50 або 100 капсул у поліпропіленовому флаконі з поліетиленовою кришкою, забезпеченою осушувачем. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиНепрозорі тверді желатинові капсули циліндричної форми з напівсферичними кінцями №2: корпус капсули світло-жовтогарячого кольору, кришечка капсули жовтувато-зеленого кольору. Вміст капсул: міні-таблетки циліндричної форми, покриті кишковорозчинною оболонкою, світло-бежевого кольору з блискучою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит ферментів підшлункової залози.ФармакокінетикаЖелатинові капсули препарату Пангрол® 10000 швидко розчиняються в шлунку, вивільняючи міні-таблетки, покриті кишковорозчинною (кислотостійкою) оболонкою. Таким чином, ферменти залишаються захищеними від інактивації у кислому середовищі шлунка. Форма випуску препарату забезпечує перемішування міні-таблеток з кишковим вмістом та рівномірний розподіл ферментів. Розчинення оболонки міні-таблеток та активація ферментів відбувається при нейтральному або слаболужному рН у тонкій кишці. Панкреатин не всмоктується з шлунково-кишкового тракту, виводиться з каловими масами.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Пангрол® 10000 є панкреатин, що є порошком з підшлункових залоз свиней. Ферменти, що входять до складу панкреатину, сприяють розщепленню жирів, вуглеводів та білків, що надходять із їжею. Панкреатин, надаючи протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію, компенсує ферментативну недостатність підшлункової залози, покращує функціональний стан ШКТ, нормалізує процеси травлення.Показання до застосуванняЗамісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози у дорослих та дітей при таких станах: хронічний панкреатит; муковісцидоз; рак підшлункової залози; стани після оперативних втручань на підшлунковій залозі та шлунку (повна або часткова резекція органу); стани після опромінення органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушенням перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії); звуження протоки підшлункової залози, зокрема. за наявності пухлини або жовчного каміння; синдром Швахмана-Даймонду; підгострий панкреатит; інші захворювання, що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози. Відносна ферментна недостатність при наступних станах та ситуаціях: розлади шлунково-кишкового тракту функціонального характеру (при гострих кишкових інфекціях, синдромі роздратованого кишечника); вживання рослинної або жирної їжі, що важко перетравлюється. Підготовка до рентгенологічного дослідження та УЗД органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до панкреатину свинячого походження або до інших компонентів препарату; гострий панкреатит; Загострення хронічного панкреатиту.Вагітність та лактаціяКлінічних даних про лікування вагітних жінок препаратами, які містять ферменти підшлункової залози, відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено абсорбції ферментів підшлункової залози свинячого походження, тому токсичного впливу на репродуктивну функцію та розвиток плода не передбачається. Застосування препарату Пангрол® 10000 при вагітності можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Виходячи з досліджень на тваринах, під час яких не виявлено негативного впливу ферментів підшлункової залози, не очікується жодного шкідливого впливу препарату на дитину через грудне молоко. Під час годування груддю можна приймати ферменти підшлункової залози.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені нижче за низхідною частотою виникнення: часто (≥1/100, З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота, блювання та здуття живота. Шлунково-кишкові розлади пов'язані головним чином з основним захворюванням. Частота виникнення наступних несприятливих реакцій була нижчою або схожою на такі при застосуванні плацебо: дуже часто — біль у ділянці живота; часто – діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висип; свербіж, кропив'янка - для оцінки частоти випадків даних недостатньо.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо взаємодії не проводилося.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю (не розжовувати), запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянку води). Доза препарату Пангрол® 10000 підбирається індивідуально залежно від тяжкості захворювання, а також обсягу та складу їжі. Дорослим. Якщо немає інших вказівок, слід приймати по 2-4 капс. препарату Пангрол® 10000 під час кожного їди. Якщо прийом цілої капсули для пацієнта скрутний (наприклад у маленьких дітей або пацієнтів похилого віку) можна висипати її вміст, наприклад у склянку, розкривши капсулу шляхом відділення кришечки від корпусу, а потім прийняти вміст (міні-таблетки), запиваючи деякою кількістю рідини або додати до рідкої їжі, що не вимагає пережовування (наприклад, яблучне пюре або фруктовий сік). Суміш міні-таблеток з їжею або рідиною не підлягає зберіганню (приймати одразу після приготування). Збільшення дози препарату слід здійснювати лише під контролем лікаря, орієнтуючись при цьому на динаміку симптоматики (наприклад, зменшення стеатореї, ослаблення болю в животі). Добову дозу ферментів, що становить 15000-20000 ліпазних ОД/кг, перевищувати не рекомендується. Тривалість курсу лікування встановлюється лікарем та залежить від перебігу захворювання. Дітям режим дозування та тривалість лікування встановлює лікар залежно від ступеня виразності захворювання та складу їжі з розрахунку 500–1000 ліпазних одиниць/кг на кожний прийом їжі. Застосування при муковісцидозі Доза препарату Пангрол 10000 залежить від маси тіла і повинна становити на початку лікування 1000 ліпазних ОД/кг на кожен прийом їжі для дітей молодше 4 років, і 500 ліпазних ОД/кг під час кожного прийому їжі для дітей старше 4 років. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від тяжкості захворювання, під контролем стеатореї та при оптимальній дієті. У більшості пацієнтів доза повинна становити не більше 10000 ліпазних ОД/кг/добу або 4000 ліпазних ОД/г спожитого жиру.ПередозуванняСимптоми: застосування великих доз ферментів підшлункової залози може супроводжуватися гіперурикозурією та гіперурикемією у пацієнтів з муковісцидозом. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, які страждають на муковісцидоз, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичних симптомів або зміні характеру симптомів основного захворювання необхідно медичне обстеження для виключення ураження товстої кишки, особливо у разі застосування препарату в дозі понад 10000 ліпазних ОД/кг/добу. Вплив препарату на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами. Пангрол® 10000 не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидкості реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: Панкреатин – 153,5 мг (з мінімальною активністю: ліпази 10000 ОД; амілази 9000 ОД; протеази 500 ОД); Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію - 5,12 мг, целюлоза мікрокристалічна - 8,52 мг, олія рицинова гідрована - 1,709 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 0,849 мг, магнію стеарат - 0,849 мг; Оболонка: метакрилової кислоти та етил акрилату сополімер (1:1), 30 % дисперсія – 25,0 мг, триетилцитрат – 2,51 мг, емульсія симетикону 30 % (суха маса) – 0,015 мг; тальк – 5,01 мг; Капсула: корпус: желатин – 36,20 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,20 мг; барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,20 мг; барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,01 мг; кришечка: желатин – 23,800 мг; титану діоксид (Е 171) – 0,400 мг; барвник хіноліновий жовтий (Е 104) – 0,200 мг; індигокармін (Е 132) – 0,002 мг. По 20, 50 або 100 капсул у поліпропіленовому флаконі з поліетиленовою кришкою, забезпеченою осушувачем. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиНепрозорі тверді желатинові капсули циліндричної форми з напівсферичними кінцями №2: корпус капсули світло-жовтогарячого кольору, кришечка капсули жовтувато-зеленого кольору. Вміст капсул: міні-таблетки циліндричної форми, покриті кишковорозчинною оболонкою, світло-бежевого кольору з блискучою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит ферментів підшлункової залози.ФармакокінетикаЖелатинові капсули препарату Пангрол® 10000 швидко розчиняються в шлунку, вивільняючи міні-таблетки, покриті кишковорозчинною (кислотостійкою) оболонкою. Таким чином, ферменти залишаються захищеними від інактивації у кислому середовищі шлунка. Форма випуску препарату забезпечує перемішування міні-таблеток з кишковим вмістом та рівномірний розподіл ферментів. Розчинення оболонки міні-таблеток та активація ферментів відбувається при нейтральному або слаболужному рН у тонкій кишці. Панкреатин не всмоктується з шлунково-кишкового тракту, виводиться з каловими масами.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Пангрол® 10000 є панкреатин, що є порошком з підшлункових залоз свиней. Ферменти, що входять до складу панкреатину, сприяють розщепленню жирів, вуглеводів та білків, що надходять із їжею. Панкреатин, надаючи протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію, компенсує ферментативну недостатність підшлункової залози, покращує функціональний стан ШКТ, нормалізує процеси травлення.Показання до застосуванняЗамісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози у дорослих та дітей при таких станах: хронічний панкреатит; муковісцидоз; рак підшлункової залози; стани після оперативних втручань на підшлунковій залозі та шлунку (повна або часткова резекція органу); стани після опромінення органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушенням перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії); звуження протоки підшлункової залози, зокрема. за наявності пухлини або жовчного каміння; синдром Швахмана-Даймонду; підгострий панкреатит; інші захворювання, що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози. Відносна ферментна недостатність при наступних станах та ситуаціях: розлади шлунково-кишкового тракту функціонального характеру (при гострих кишкових інфекціях, синдромі роздратованого кишечника); вживання рослинної або жирної їжі, що важко перетравлюється. Підготовка до рентгенологічного дослідження та УЗД органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до панкреатину свинячого походження або до інших компонентів препарату; гострий панкреатит; Загострення хронічного панкреатиту.Вагітність та лактаціяКлінічних даних про лікування вагітних жінок препаратами, які містять ферменти підшлункової залози, відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено абсорбції ферментів підшлункової залози свинячого походження, тому токсичного впливу на репродуктивну функцію та розвиток плода не передбачається. Застосування препарату Пангрол® 10000 при вагітності можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Виходячи з досліджень на тваринах, під час яких не виявлено негативного впливу ферментів підшлункової залози, не очікується жодного шкідливого впливу препарату на дитину через грудне молоко. Під час годування груддю можна приймати ферменти підшлункової залози.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені нижче за низхідною частотою виникнення: часто (≥1/100, З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота, блювання та здуття живота. Шлунково-кишкові розлади пов'язані головним чином з основним захворюванням. Частота виникнення наступних несприятливих реакцій була нижчою або схожою на такі при застосуванні плацебо: дуже часто — біль у ділянці живота; часто – діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висип; свербіж, кропив'янка - для оцінки частоти випадків даних недостатньо.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо взаємодії не проводилося.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю (не розжовувати), запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянку води). Доза препарату Пангрол® 10000 підбирається індивідуально залежно від тяжкості захворювання, а також обсягу та складу їжі. Дорослим. Якщо немає інших вказівок, слід приймати по 2-4 капс. препарату Пангрол® 10000 під час кожного їди. Якщо прийом цілої капсули для пацієнта скрутний (наприклад у маленьких дітей або пацієнтів похилого віку) можна висипати її вміст, наприклад у склянку, розкривши капсулу шляхом відділення кришечки від корпусу, а потім прийняти вміст (міні-таблетки), запиваючи деякою кількістю рідини або додати до рідкої їжі, що не вимагає пережовування (наприклад, яблучне пюре або фруктовий сік). Суміш міні-таблеток з їжею або рідиною не підлягає зберіганню (приймати одразу після приготування). Збільшення дози препарату слід здійснювати лише під контролем лікаря, орієнтуючись при цьому на динаміку симптоматики (наприклад, зменшення стеатореї, ослаблення болю в животі). Добову дозу ферментів, що становить 15000-20000 ліпазних ОД/кг, перевищувати не рекомендується. Тривалість курсу лікування встановлюється лікарем та залежить від перебігу захворювання. Дітям режим дозування та тривалість лікування встановлює лікар залежно від ступеня виразності захворювання та складу їжі з розрахунку 500–1000 ліпазних одиниць/кг на кожний прийом їжі. Застосування при муковісцидозі Доза препарату Пангрол 10000 залежить від маси тіла і повинна становити на початку лікування 1000 ліпазних ОД/кг на кожен прийом їжі для дітей молодше 4 років, і 500 ліпазних ОД/кг під час кожного прийому їжі для дітей старше 4 років. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від тяжкості захворювання, під контролем стеатореї та при оптимальній дієті. У більшості пацієнтів доза повинна становити не більше 10000 ліпазних ОД/кг/добу або 4000 ліпазних ОД/г спожитого жиру.ПередозуванняСимптоми: застосування великих доз ферментів підшлункової залози може супроводжуватися гіперурикозурією та гіперурикемією у пацієнтів з муковісцидозом. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, які страждають на муковісцидоз, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичних симптомів або зміні характеру симптомів основного захворювання необхідно медичне обстеження для виключення ураження товстої кишки, особливо у разі застосування препарату в дозі понад 10000 ліпазних ОД/кг/добу. Вплив препарату на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами. Пангрол® 10000 не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидкості реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: Панкреатин – 356,10 мг (з мінімальною активністю: ліпази 25000 ОД; амілази 22500 ОД; протеази 1250 ОД); Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію - 11,87 мг, целюлоза мікрокристалічна - 19,77 мг, олія рицинова гідрована - 3,96 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 1,97 мг, магнію стеарат - 1,97 мг; Оболонка: метакрилової кислоти та етил акрилату сополімер (1:1), 30 % дисперсія – 57,9 мг, триетилцитрат – 5,82 мг, емульсія симетикону 30 % (суха маса) – 0,036 мг; тальк – 11,63 мг; Капсула: корпус: желатин – 65,40 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,30 мг; барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,30 мг; барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,02 мг; кришечка: желатин – 42,900 мг; титану діоксид (Е 171) – 0,800 мг; барвник хіноліновий жовтий (Е 104) – 0,300 мг; індигокармін (Е 132) – 0,003мг. По 20, 50 або 100 капсул у поліпропіленовому флаконі з поліетиленовою кришкою, забезпеченою осушувачем. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиНепрозорі тверді желатинові капсули циліндричної форми з напівсферичними кінцями №0: корпус капсули світло-жовтогарячого кольору, кришечка капсули жовтувато-зеленого кольору. Вміст капсул: міні-таблетки циліндричної форми, покриті кишковорозчинною оболонкою, світло-бежевого кольору з блискучою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит ферментів підшлункової залози.ФармакокінетикаЖелатинові капсули препарату Пангрол® 25000 швидко розчиняються в шлунку, вивільняючи міні-таблетки, покриті кишковорозчинною (кислотостійкою) оболонкою. Таким чином, ферменти залишаються захищеними від інактивації у кислому середовищі шлунка. Форма випуску препарату забезпечує перемішування міні-таблеток з кишковим вмістом та рівномірний розподіл ферментів. Розчинення оболонки міні-таблеток та активація ферментів відбувається при нейтральному або слаболужному рН у тонкій кишці. Панкреатин не всмоктується з шлунково-кишкового тракту, виводиться з каловими масами.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Пангрол® 25000 є панкреатин, що є порошком з підшлункових залоз свиней. Ферменти, що входять до складу панкреатину, сприяють розщепленню жирів, вуглеводів та білків, що надходять із їжею. Панкреатин, надаючи протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію, компенсує ферментативну недостатність підшлункової залози, покращує функціональний стан ШКТ, нормалізує процеси травлення.Показання до застосуванняЗамісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози у дорослих та дітей при таких станах: хронічний панкреатит; муковісцидоз; рак підшлункової залози; стани після оперативних втручань на підшлунковій залозі та шлунку (повна або часткова резекція органу); стани після опромінення органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушенням перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії); звуження протоки підшлункової залози, зокрема. за наявності пухлини або жовчного каміння; синдром Швахмана-Даймонду; підгострий панкреатит; інші захворювання, що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози. Відносна ферментна недостатність при наступних станах та ситуаціях: розлади шлунково-кишкового тракту функціонального характеру (при гострих кишкових інфекціях, синдромі роздратованого кишечника); вживання рослинної або жирної їжі, що важко перетравлюється. Підготовка до рентгенологічного дослідження та УЗД органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до панкреатину свинячого походження або до інших компонентів препарату; гострий панкреатит; Загострення хронічного панкреатиту.Вагітність та лактаціяКлінічних даних про лікування вагітних жінок препаратами, які містять ферменти підшлункової залози, відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено абсорбції ферментів підшлункової залози свинячого походження, тому токсичного впливу на репродуктивну функцію та розвиток плода не передбачається. Застосування препарату Пангрол® 25000 при вагітності можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Виходячи з досліджень на тваринах, під час яких не виявлено негативного впливу ферментів підшлункової залози, не очікується жодного шкідливого впливу препарату на дитину через грудне молоко. Під час годування груддю можна приймати ферменти підшлункової залози.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені нижче за низхідною частотою виникнення: часто (≥1/100, З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота, блювання та здуття живота. Шлунково-кишкові розлади пов'язані, головним чином, із основним захворюванням. Частота виникнення наступних несприятливих реакцій була нижчою або схожою на такі при застосуванні плацебо: дуже часто — біль у ділянці живота; часто – діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висип; свербіж, кропив'янка - для оцінки частоти випадків даних недостатньо.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо взаємодії не проводилося.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю (не розжовувати), запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянку води). Доза препарату Пангрол® 25000 підбирається індивідуально залежно від тяжкості захворювання, а також обсягу та складу їжі. Дорослим. Якщо немає інших вказівок, слід приймати 1-2 капс. препарату Пангрол 25000 під час кожного прийому їжі. Якщо прийом цілої капсули для пацієнта скрутний (наприклад у маленьких дітей або пацієнтів похилого віку) можна висипати її вміст, наприклад у склянку, розкривши капсулу шляхом відділення кришечки від корпусу, а потім прийняти вміст (міні-таблетки), запиваючи деякою кількістю рідини або додати до рідкої їжі, що не вимагає пережовування (наприклад, яблучне пюре або фруктовий сік). Суміш міні-таблеток з їжею або рідиною не підлягає зберіганню (приймати одразу після приготування). Збільшення дози препарату слід здійснювати лише під контролем лікаря, орієнтуючись при цьому на динаміку симптоматики (наприклад, зменшення стеатореї, ослаблення болю в животі). Добову дозу ферментів, що становить 15000-20000 ліпазних ОД/кг, перевищувати не рекомендується. Тривалість курсу лікування встановлюється лікарем та залежить від перебігу захворювання. Дітям режим дозування та тривалість лікування встановлює лікар залежно від ступеня виразності захворювання та складу їжі з розрахунку 500–1000 ліпазних одиниць/кг на кожний прийом їжі. Застосування при муковісцидозі Доза препарату Пангрол 25000 залежить від маси тіла і повинна становити на початку лікування 1000 ліпазних ОД/кг на кожен прийом їжі для дітей молодше 4 років, і 500 ліпазних ОД/кг під час кожного прийому їжі для дітей старше 4 років. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від тяжкості захворювання, під контролем стеатореї та при оптимальній дієті. У більшості пацієнтів доза повинна становити не більше 10000 ліпазних ОД/кг/добу або 4000 ліпазних ОД/г спожитого жиру.ПередозуванняСимптоми: застосування великих доз ферментів підшлункової залози може супроводжуватися гіперурикозурією та гіперурикемією у пацієнтів з муковісцидозом. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, які страждають на муковісцидоз, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичних симптомів або зміни характеру симптомів основного захворювання необхідно медичне обстеження для виключення ураження товстої кишки, особливо у разі застосування препарату в дозі понад 10000 ліпазних ОД/кг/добу. Вплив препарату на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами. Пангрол® 25000 не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидкості реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: Панкреатин – 356,10 мг (з мінімальною активністю: ліпази 25000 ОД; амілази 22500 ОД; протеази 1250 ОД); Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію - 11,87 мг, целюлоза мікрокристалічна - 19,77 мг, олія рицинова гідрована - 3,96 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний - 1,97 мг, магнію стеарат - 1,97 мг; Оболонка: метакрилової кислоти та етил акрилату сополімер (1:1), 30 % дисперсія – 57,9 мг, триетилцитрат – 5,82 мг, емульсія симетикону 30 % (суха маса) – 0,036 мг; тальк – 11,63 мг; Капсула: корпус: желатин – 65,40 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,30 мг; барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,30 мг; барвник заліза оксид червоний (Е 172) – 0,02 мг; кришечка: желатин – 42,900 мг; титану діоксид (Е 171) – 0,800 мг; барвник хіноліновий жовтий (Е 104) – 0,300 мг; індигокармін (Е 132) – 0,003мг. По 20, 50 або 100 капсул у поліпропіленовому флаконі з поліетиленовою кришкою, забезпеченою осушувачем. По 1 флакону разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.Опис лікарської формиНепрозорі тверді желатинові капсули циліндричної форми з напівсферичними кінцями №0: корпус капсули світло-жовтогарячого кольору, кришечка капсули жовтувато-зеленого кольору. Вміст капсул: міні-таблетки циліндричної форми, покриті кишковорозчинною оболонкою, світло-бежевого кольору з блискучою поверхнею.Фармакотерапевтична групаВідновлює дефіцит ферментів підшлункової залози.ФармакокінетикаЖелатинові капсули препарату Пангрол® 25000 швидко розчиняються в шлунку, вивільняючи міні-таблетки, покриті кишковорозчинною (кислотостійкою) оболонкою. Таким чином, ферменти залишаються захищеними від інактивації у кислому середовищі шлунка. Форма випуску препарату забезпечує перемішування міні-таблеток з кишковим вмістом та рівномірний розподіл ферментів. Розчинення оболонки міні-таблеток та активація ферментів відбувається при нейтральному або слаболужному рН у тонкій кишці. Панкреатин не всмоктується з шлунково-кишкового тракту, виводиться з каловими масами.ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Пангрол® 25000 є панкреатин, що є порошком з підшлункових залоз свиней. Ферменти, що входять до складу панкреатину, сприяють розщепленню жирів, вуглеводів та білків, що надходять із їжею. Панкреатин, надаючи протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію, компенсує ферментативну недостатність підшлункової залози, покращує функціональний стан ШКТ, нормалізує процеси травлення.Показання до застосуванняЗамісна терапія недостатності екзокринної функції підшлункової залози у дорослих та дітей при таких станах: хронічний панкреатит; муковісцидоз; рак підшлункової залози; стани після оперативних втручань на підшлунковій залозі та шлунку (повна або часткова резекція органу); стани після опромінення органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушенням перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії); звуження протоки підшлункової залози, зокрема. за наявності пухлини або жовчного каміння; синдром Швахмана-Даймонду; підгострий панкреатит; інші захворювання, що супроводжуються екзокринною недостатністю підшлункової залози. Відносна ферментна недостатність при наступних станах та ситуаціях: розлади шлунково-кишкового тракту функціонального характеру (при гострих кишкових інфекціях, синдромі роздратованого кишечника); вживання рослинної або жирної їжі, що важко перетравлюється. Підготовка до рентгенологічного дослідження та УЗД органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до панкреатину свинячого походження або до інших компонентів препарату; гострий панкреатит; Загострення хронічного панкреатиту.Вагітність та лактаціяКлінічних даних про лікування вагітних жінок препаратами, які містять ферменти підшлункової залози, відсутні. У ході досліджень на тваринах не виявлено абсорбції ферментів підшлункової залози свинячого походження, тому токсичного впливу на репродуктивну функцію та розвиток плода не передбачається. Застосування препарату Пангрол® 25000 при вагітності можливе, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Виходячи з досліджень на тваринах, під час яких не виявлено негативного впливу ферментів підшлункової залози, не очікується жодного шкідливого впливу препарату на дитину через грудне молоко. Під час годування груддю можна приймати ферменти підшлункової залози.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені нижче за низхідною частотою виникнення: часто (≥1/100, З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота, блювання та здуття живота. Шлунково-кишкові розлади пов'язані, головним чином, із основним захворюванням. Частота виникнення наступних несприятливих реакцій була нижчою або схожою на такі при застосуванні плацебо: дуже часто — біль у ділянці живота; часто – діарея. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – висип; свербіж, кропив'янка - для оцінки частоти випадків даних недостатньо.Взаємодія з лікарськими засобамиДосліджень щодо взаємодії не проводилося.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю (не розжовувати), запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянку води). Доза препарату Пангрол® 25000 підбирається індивідуально залежно від тяжкості захворювання, а також обсягу та складу їжі. Дорослим. Якщо немає інших вказівок, слід приймати 1-2 капс. препарату Пангрол 25000 під час кожного прийому їжі. Якщо прийом цілої капсули для пацієнта скрутний (наприклад у маленьких дітей або пацієнтів похилого віку) можна висипати її вміст, наприклад у склянку, розкривши капсулу шляхом відділення кришечки від корпусу, а потім прийняти вміст (міні-таблетки), запиваючи деякою кількістю рідини або додати до рідкої їжі, що не вимагає пережовування (наприклад, яблучне пюре або фруктовий сік). Суміш міні-таблеток з їжею або рідиною не підлягає зберіганню (приймати одразу після приготування). Збільшення дози препарату слід здійснювати лише під контролем лікаря, орієнтуючись при цьому на динаміку симптоматики (наприклад, зменшення стеатореї, ослаблення болю в животі). Добову дозу ферментів, що становить 15000-20000 ліпазних ОД/кг, перевищувати не рекомендується. Тривалість курсу лікування встановлюється лікарем та залежить від перебігу захворювання. Дітям режим дозування та тривалість лікування встановлює лікар залежно від ступеня виразності захворювання та складу їжі з розрахунку 500–1000 ліпазних одиниць/кг на кожний прийом їжі. Застосування при муковісцидозі Доза препарату Пангрол 25000 залежить від маси тіла і повинна становити на початку лікування 1000 ліпазних ОД/кг на кожен прийом їжі для дітей молодше 4 років, і 500 ліпазних ОД/кг під час кожного прийому їжі для дітей старше 4 років. Дозу препарату слід підбирати індивідуально залежно від тяжкості захворювання, під контролем стеатореї та при оптимальній дієті. У більшості пацієнтів доза повинна становити не більше 10000 ліпазних ОД/кг/добу або 4000 ліпазних ОД/г спожитого жиру.ПередозуванняСимптоми: застосування великих доз ферментів підшлункової залози може супроводжуватися гіперурикозурією та гіперурикемією у пацієнтів з муковісцидозом. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ пацієнтів, які страждають на муковісцидоз, які отримували високі дози препаратів панкреатину, описані стриктури клубової, сліпої та товстої кишки (фіброзуюча колонопатія). Як запобіжний засіб, при появі незвичних симптомів або зміни характеру симптомів основного захворювання необхідно медичне обстеження для виключення ураження товстої кишки, особливо у разі застосування препарату в дозі понад 10000 ліпазних ОД/кг/добу. Вплив препарату на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами. Пангрол® 25000 не впливає на виконання потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидкості реакції.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула – 1 капс. 0,200 г: пептидний комплекс АКС-П (лізин, глутамінова кислота, аспарагінова кислота, триптофан). Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, цукор буряковий, лактоза, крохмаль, твін-80. Капсули по 100 мкг – в упаковці 60 шт.ХарактеристикаПанкраген підвищує ефективність комплексного лікування різних захворювань підшлункової залози та цукрового діабету 2 типу, а також використовується для профілактики захворювань підшлункової залози людини. Чи не викликає звикання чи залежності, можна застосовувати без призначення лікаря, не має протипоказань.Властивості компонентівРезультати клінічних досліджень показали, що пептиди, що входять до складу Панкрагену, сприяють нормалізації вуглеводного обміну при підвищеній толерантності до глюкози та цукровому діабеті 2 типу. Пептиди Панкрагену сприяють покращенню синтезу травних ферментів клітинами підшлункової залози та нормалізації процесів травлення (зменшенню здуття, тяжкості у животі та інших симптомів зовнішньосекреторної недостатності). Панкраген доцільно використовувати для профілактики негативного впливу на підшлункову залозу різних токсичних факторів, алкоголю та прийнятих лікарських препаратів. Застосування панкрагену підвищує ефективність комплексного лікування різних захворювань підшлункової залози та цукрового діабету 2 типу.РекомендуєтьсяПри хронічному панкреатиті для збереження функцій підшлункової залози; Хворим на цукровий діабет 2 типу, у комплексній терапії; Ефективний для профілактики негативної дії на підшлункову залозу різних токсичних факторів, алкоголю та прийнятих лікарських препаратів;Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Вагітність та лактаціяПротипоказано при вагітності.Побічна діяПобічної дії при застосуванні панкрагену не виявлено.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1-2 капсули 1-2 десь у день. Тривалість прийому: 20-30 днів. Доцільно проводити повторний курс через 4-6 місяців. Не є ліками. Приймати під час їжі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецепта
Быстрый заказ
Форма випуску таб. Виробник: Клініка Інституту Біорегу Завод-виробник: Клініка Інституту біорег. та геронтології(Росія).
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: панкреатин 90 мг, з ферментативною активністю: ліпази не менше 3500 ОД, амілази не менше 3500 ОД, протеаз 200 ОД. Допоміжні речовини: кальцію стеарат, лактоза, повідон низькомолекулярний, целюлоза мікрокристалічна. Склад кишковорозчинної оболонки: ;макрогол 6000, сополімер метакрилової кислоти та етилакрилату, полісорбат-80, тальк, барвник азорубін, титану діоксид. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (9) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.ФармакокінетикаФармакокінетика панкреатину не вивчена.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не надає тератогенної дії. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках - діарея, запор, відчуття дискомфорту в області шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках - шкірні прояви. З боку обміну речовин: ;при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах - підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: ;при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбози. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15 000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/добу. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Панкреатин – 125,000 мг, відповідний ферментативної активності: ліпази – не менше 10000 ОД, амілази – не менше 7500 ОД, протеази – не менше 375 ОД; Допоміжні речовини: лактози моногідрат – 101,600 мг, целюлоза мікрокристалічна – 52,000 мг, кросповідон – 18,000 мг, магнію стеарат – 1,867 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,533 мг. Склад оболонки: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1) – 12,200 мг, тальк – 6,780 мг, титану діоксид – 5,050 мг, гіпромелоза – 4,800 мг, триетилцитрат – 3,900 мг, полісорбат 80 (твин кар) (натрію карбоксиметилцелюлоза) – 0,440 мг, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000) – 0,210 мг, симетикону емульсія 30 % (суха маса) – 0,163 мг, барвник азорубін (кармуазин) – 0,0. Кількість може змінюватись в залежності від ліполітичної активності вихідної субстанції. Допустимо використання субстанції з ліполітичною активністю від 80 ОД/мг до 44 ОД/мг. Кількість може змінюватись в залежності від ліполітичної активності вихідної субстанції – від 101,600 мг до 0,000 мг. До складу емульсії входять симетикон (30%), емульгатори (5-10%), консерванти (05-10%), вода очищена (60-65%). Таблетки кишковорозчинні, покриті плівковою оболонкою, 10000 ОД. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2, 6, 8 контурних осередкових упаковок по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою від світло-рожевого до темно-рожевого кольору, допускається наявність характерного запаху. Допускається шорсткість поверхні. На поперечному розрізі ядро ​​світло-бежевого кольору з вкрапленнями майже від білого до світло-коричневого кольору.ФармакокінетикаТаблетки препарату Панкреатин 10 000 покриті кислотостійкою оболонкою, яка стійка до впливу соляної кислоти шлунка і, тим самим, захищає панкреатичні ферменти, що містяться в препараті, від інактивації. Розчинення кишковорозчинної оболонки та вивільнення ферментів відбувається при нейтральному або слаболужному значеннях рН. Панкреатичні ферменти не абсорбуються із ШКТ.ФармакодинамікаПанкреатин є порошком з підшлункових залоз свиней. Панкреатичні ферменти, що входять до складу панкреатину, мають протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію та сприяють розщепленню білків, жирів та вуглеводів, покращують функціональний стан шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), таким чином, нормалізуючи процеси травлення.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (хронічний панкреатит, муковісцидоз та інші); хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення органів шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються порушеннями перетравлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії); для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні; підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини; розлади шлунково-кишкового тракту функціонального характеру (при гострих кишкових інфекціях, синдромі роздратованого кишечника та інших).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; гострий панкреатит чи хронічний панкреатит у стадії загострення. Тим не менш, можливе застосування у фазі загасаючого загострення при розширенні дієти, якщо є ознаки порушення травлення; спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції; дитячий вік до 3-х років (для цієї лікарської форми).Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності та в період грудного вигодовування вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти.Побічна діяМожливі побічні ефекти наведені нижче за низхідною частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/ 10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота не встановлена ​​(за наявними даними оцінити неможливо). Порушення з боку імунної системи Дуже рідко: алергічні реакції негайного типу (такі як висипання на шкірі, кропив'янка, чхання, сльозотеча, бронхоспазм, диспное), гіперчутливість ШКТ. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Дуже рідко: діарея, абдомінальний дискомфорт, біль у животі, нудота, блювання; утворення стриктур в ілеоцекальному та висхідному відділах ободової кишки у пацієнтів з муковісцидозом при застосуванні високих доз панкреатину. Порушення з боку сечостатевої системи Частота невідома: гіперурикозурія (див. розділ «Особливі вказівки»). Якщо у Вас відзначаються побічні ефекти, вказані в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиМожливе зниження всмоктування фолієвої кислоти при одночасному застосуванні препаратів панкреатину. Ефект гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому (таких як акарбоза, міглітол) може знижуватися при одночасному застосуванні з препаратами травних ферментів, що містять ферменти, що розщеплюють вуглеводи (наприклад, амілазу). Якщо Ви застосовуєте вищезгадані або інші лікарські препарати (у тому числі безрецептурні), перед застосуванням препарату Панкреатин 10 000 проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиДоза препарату Панкреатин 10 000 встановлюється індивідуально залежно від захворювання та виразності симптомів. Якщо інших вказівок немає, дорослим слід приймати по 2-4 таблетки препарату Панкреатин 10 000 під час їжі. Препарат приймають внутрішньо, не розламуючи та не розжовуючи таблетку (ефективність препарату Панкреатин 10 000 може знижуватися при розжовуванні, і панкреатичні ферменти при вивільненні можуть подразнювати слизову оболонку ротової порожнини), запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води). Добову дозу панкреатичних ферментів, що відповідає 15000-20000 ОД ліпази/кг маси тіла, перевищувати не рекомендується. Збільшення дози слід здійснювати лише під контролем лікаря, орієнтуючись при цьому на симптоматику (наприклад, зменшення стеатореї та болю у животі). Тривалість лікування визначається лікарем і може змінюватись від кількох днів (при порушенні травлення через похибку в дієті) до кількох місяців і навіть років (при необхідності постійної замісної терапії). У дітей дозування визначається лікарем. Доза для дітей та дорослих при муковісцидозі У пацієнтів з муковісцидозом дозу слід підбирати з урахуванням тяжкості симптомів захворювання, результатів контролю стеатореї та підтримання адекватного внутрішньотивного статусу (дивись розділ «Особливі вказівки»). Доза не повинна перевищувати 10000 ОД ліпази/кг маси тіла на добу. У дітей режим дозування та тривалість лікування встановлює лікар залежно від ступеня вираженості травних порушень та складу дієти з розрахунку 1000 ОД ліпази/кг маси тіла дитини на кожен прийом їжі для дітей молодше 4-х років та 500 ОД ліпази/кг маси тіла дитини на кожен прийом їжі для дітей старше 4-х років. Якщо після лікування покращення не настає або симптоми посилюються, або з'являються нові симптоми, необхідно проконсультуватися з лікарем. Застосовуйте препарат тільки згідно з тими показаннями, тим способом застосування і в дозах, які вказані в інструкції. особливі вказівки При гострому панкреатиті або загостренні хронічного панкреатиту (на стадії згасання загострення), у період відновного дієтичного харчування, доцільно приймати препарат Панкреатин 10 000 на тлі наявної та/або екзокринної недостатності підшлункової залози, що залишається в подальшому. У пацієнтів з муковісцидозом, особливо при прийомі високих доз панкреатину, може спостерігатись гіперурикозурія, тому у цієї групи пацієнтів необхідно контролювати концентрацію сечової кислоти у сечі. У вищезгаданої групи пацієнтів описані стриктури в ілеоцекальному та висхідному відділах ободової кишки. В якості запобіжного заходу при появі незвичного дискомфорту в животі або зміни характеру скарг, особливо при прийомі більше 10000 ОД ліпази/кг маси тіла на добу, необхідно медичне обстеження. Препарат Панкреатин 10 000 містить активні ферменти, які при вивільненні в ротовій порожнині, наприклад, при розжовуванні, можуть пошкодити слизову оболонку ротової порожнини (аж до утворення виразок). Тому таблетку необхідно ковтати повністю.ПередозуванняСимптоми: гіперурикозурія, гіперурикемія (особливо у хворих на муковісцидоз, що приймають високі дози ферментних препаратів). Лікування: симптоматична терапія, відміна препарату.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: панкреатин 25 ОД (100 мг). У упаковці 60 штук.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.ФармакокінетикаФармакокінетика панкреатину не вивчена.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не має тератогенної дії. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках – діарея, запор, відчуття дискомфорту в ділянці шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках – шкірні прояви. З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах – підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбози. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/добу. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: панкреатин, що відповідає ферментативної активності: амілази не менше 4620 ОД Ph.Eur., ліпази не менше 3850 ОД Ph.Eur., протеази 275-500 ОД Ph.Eur. Допоміжні речовини: карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель) - 21.5 мг, крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) - 16.5 мг, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний) - 5 мг, магнію стеарат - 3.3 мг, кремнію 3 - До одержання таблетки без оболонки масою 330 мг. Склад оболонки: ;целацефат (ацетилфталілцелюлоза) - 2.847 мг, полісорбат (твін 80) - 0.85 мг, парафін рідкий (масло вазелінове) - 0.5 мг, оксид заліза коричневий (сіковіт 70 (E172), 08.00. 20 шт. - банки (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, покриті кишковорозчинною оболонкою; коричневого або темно-коричневого кольору, круглої, двоопуклої форми, зі специфічним запахом.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб, що компенсує недостатність секреторної функції підшлункової залози та жовчовидільної функції печінки, покращує перетравлення їжі, має протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію. Панкреатичні ферменти (ліпаза, альфа-амілаза, трипсин, хімотрипсин), що входять до складу, сприяють розщепленню білків до амінокислот, жирів - до гліцерину і жирних кислот, крохмалю - до декстринів і моносахаридів. Трипсин пригнічує стимульовану секрецію підшлункової залози, надаючи аналгетичну дію. Фермент геміцелюлази сприяє розщепленню рослинної клітковини, що також покращує травні процеси, зменшує утворення газів у кишечнику. Екстракт жовчі діє жовчогінно, сприяє емульгуванню жирів, покращує всмоктування жирів та жиророзчинних вітамінів, збільшує активність ліпази.ФармакокінетикаПанкреатичні ферменти вивільняються з лікарської форми лужному середовищі тонкої кишки, т.к. захищені від дії шлункового соку кишковорозчинною оболонкою. Максимальна ферментативна активність препарату відзначається через 30-45 хв після перорального прийому.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняЗамісна терапія при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози: хронічний панкреатит, панкреатектомія, стан після опромінення, диспепсія, муковісцидоз; метеоризм, діарея неінфекційного генезу; порушення засвоєння їжі (стан після резекції шлунка та тонкого кишечника); для покращення перетравлення їжі у осіб з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні (вживання жирної їжі, великої кількості їжі, нерегулярне харчування) та при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації; синдром Ремхельда (гастрокардіальний синдром); підготовка до рентгенологічного дослідження та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит; загострення хронічного панкреатиту; печінкова недостатність; гепатит; механічна жовтяниця; жовчнокам'яна хвороба; емпієма жовчного міхура; кишкова непрохідність; дитячий вік (до 3-х років); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПри вагітності та в період лактації препарат призначають лише у тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Протипоказаний дітям віком до 3 років. Дітям старше 3-х років; - 100 тис. ОД / добу (по ліпазі), розділені на 3-4 прийоми.Побічна діяАлергічні реакції, рідко – діарея або запор, нудота, дискомфорт в епігастральній ділянці, біль у животі, зниження ендогенного синтезу жовчних кислот. При тривалому застосуванні у високих дозах – гіперурикозурія, при використанні високих доз у хворих на муковісцидоз – стриктури в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободочній кишці, що виявляються симптомами кишкової обструкції.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з Панкреатином форте посилюється всмоктування ПАСК, сульфаніламідів, антибіотиків. Зменшує всмоктування заліза (особливо при тривалому застосуванні). Антацидні засоби, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можуть знижувати ефективність панкреатину форте.Спосіб застосування та дозиВсередину, проковтуючи повністю (не розжовуючи), під час або відразу після їди, з великою кількістю рідини (по можливості лужної: вода, фруктові соки). Доза препарату встановлюється індивідуально (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності підшлункової залози. Не рекомендується перевищувати максимальну добову дозу ферментів, що становить 15 000-20 000 ОД ліпази/кг, особливо у хворих на муковісцидоз. Середня доза для; дорослих; - 150 тис. ОД / добу; при ;повної недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози ;- 400 тис. ОД/сут, що відповідає добової потреби дорослої людини у ліпазі. Тривалість лікування може варіювати від одноразового прийому або кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії). ; Дорослі ; - по 3-4 таб. 3 рази на добу. Вищі дози призначаються лікарем. По 2 таб. 2-3 рази на добу протягом 2-3 днів передрентгенологічним або ультразвуковим дослідженням. Дітям старше 3-х років; - 100 тис. ОД / добу (по ліпазі), розділені на 3-4 прийоми.ПередозуванняСимптоми: ;При тривалому застосуванні у високих дозах – гіперурикозурія. при використанні високих доз у хворих на муковісцидоз - стриктури в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. Гіперурікемія. У дітей – запори. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри муковісцидої препарат слід призначати з обережністю т.к. доза повинна бути адекватна кількості та якості споживаної їжі. При тривалому застосуванні у випадках порушення травлення (за нормальної функції підшлункової залози) одночасно слід призначати препарати заліза.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Фасовка: N20 Форма выпуска: таб. Действующее вещество: Панкреатин. .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: панкреатин 100 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.ФармакокінетикаФармакокінетика панкреатину не вивчена.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не має тератогенної дії. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках – діарея, запор, відчуття дискомфорту в ділянці шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках – шкірні прояви. З боку обміну речовин: при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах – підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбози. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/добу. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: панкреатин – 125 мг (ензимні активності: амілолітична активність – не менше 2800 ОД ФІП, протеолітична активність – не менше 180 ОД ФІП, ліполітична активність – не менше 3000 ОД ФІП); допоміжні речовини: ядро: лактози моногідрат – 138,5 мг, крохмаль картопляний – 3,0 мг, магнію стеарат – 2,8 мг, повідон (полівінілпіролідон середньомолекулярний медичний, повідон-К25) 10,7 мг; оболонка: акриліз жовтий 93О32874 - 28,0 мг [метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1] (сополімер метакрилової кислоти, тип С) - 11,20 мг, тальк - 10,43 мг, титану діоксид (Е 171) - 2 ,83 мг, триетилцитрат – 1,34 мг, барвника хінолінового жовтого алюмінієвий лак (Е 104) – 0,67 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) – 0,53 мг, кремнію діоксид – 0,35 мг, натрію гідрокарбонат (натрію бікарбонат) – 0,34 мг, барвника сонячного заходу жовтого алюмінієвий лак (Е 110) – 0,17 мг, натрію лаурилсульфат – 0,14 мг].Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою від світло-жовтого до оранжево-жовтого кольору, на поперечному розрізі ядро ​​білого або майже білого кольору, неоднорідно забарвлене, з вкрапленнями світло-коричневого або сірувато-коричневого кольору. Допускається специфічний запах.ХарактеристикаПакреатин – травний ферментний засіб. Препарат компенсує недостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, має протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію. Входять до складу панкреатину ферменти (ліпаза, амілаза, трипсин, хімотрипсин) сприяють розщепленню білків до амінокислот, жирів до гліцерину та жирних кислот, крохмалю до декстринів та моносахаридів. Покращує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, нормалізує процеси травлення. Приймається при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози: хронічний панкреатит, панкреатектомія, стан після опромінення, диспепсія, муковісцидоз, метеоризм, діареї неінфекційного генезу та у випадках порушення засвоєння їжі. Випускається у формі пігулок, кишковорозчинною оболонкою (125 мг). Препарат приймають під час або після їди, не розжовуючи та запиваючи нелужною рідиною. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засібФармакодинамікаКомпенсує недостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, надає протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію. Входять до складу панкреатину ферменти (ліпаза, амілаза, трипсин, хімотрипсин) сприяють розщепленню білків до амінокислот, жирів до гліцерину та жирних. Покращує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, нормалізує процеси травлення. Трипсин пригнічує стимульовану секрецію підшлункової залози, надаючи аналгетичну дію. Панкреатичні ферменти вивільняються із лікарської форми у лужному середовищі тонкого кишечника, т.к. захищені від дії шлункового соку оболонкою.Показання до застосуванняЗамісна терапія при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози: хронічний панкреатит, панкреатектомія, стан після опромінення, диспепсія, муковісцидоз. Метеоризм, діарея неінфекційного генезу, синдром Ремхельда (гастрокардіальний синдром). Порушення засвоєння їжі (стан після резекції шлунка та тонкого кишечника); для поліпшення перетравлення їжі в осіб із нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі похибок у харчуванні (вживання жирної їжі, велика кількість їжі, нерегулярне харчування) та при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, дитячий вік до 6 років.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. У період грудного вигодовування застосування панкреатину не протипоказане.Побічна діяАлергічні реакції. Рідко – діарея, запор, відчуття дискомфорту в області шлунка, нудота (причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину не встановлена, тому що зазначені явища відносяться до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози). При тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, гіперурікемії. При муковісцидозі у разі перевищення необхідної дози панкреатину можливий розвиток стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі у висхідній ободовій кишці. При застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення та подразнення слизової оболонки порожнини рота.Взаємодія з лікарськими засобамиПри застосуванні панкреатину можливе зниження всмоктування заліза та фолієвої кислоти. Одночасне застосування антацидних засобів, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, може призвести до зниження ефективності панкреатину.Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат приймають під час або після їжі, не розжовуючи та запиваючи нелужною рідиною (вода, фруктові соки). Доза визначається індивідуально, залежно від ступеня порушення травлення. Дорослі зазвичай – по 2-4 таблетки 3-6 разів на добу. Максимальна добова доза – 16 таблеток. У дітей віком від 6 років препарат застосовується за призначенням лікаря. Доза визначається індивідуально. Зазвичай призначають по 1 таблетці З на добу. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців або років (за необхідності постійної замісної терапії).ПередозуванняСимптоми: гіперурікозурія, гіперурікемія. У дітей – запор. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 таб.: панкреатин 25 ОД (100 мг). 10 шт. - блістери (6) - пачки картонні. 60 шт. - банки темного скла (1); - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою.Фармакотерапевтична групаФерментний засіб. Містить панкреатичні ферменти - амілазу, ліпазу та протеази, які полегшують перетравлення вуглеводів, жирів та білків, що сприяє їх повному всмоктуванню в тонкій кишці. При захворюваннях підшлункової залози компенсує недостатність її зовнішньосекреторної функції та сприяє покращенню процесу травлення.ФармакокінетикаФармакокінетика панкреатину не вивчена.Клінічна фармакологіяФерментний препарат.Показання до застосуванняНедостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (в т.ч. при хронічному панкреатиті, муковісцидозі). Хронічні запально-дистрофічні захворювання шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура; стани після резекції або опромінення цих органів, що супроводжуються порушеннями травлення їжі, метеоризмом, діареєю (у складі комбінованої терапії). Для покращення перетравлення їжі у пацієнтів з нормальною функцією ШКТ у разі похибок у харчуванні, а також при порушеннях жувальної функції, вимушеної тривалої іммобілізації, малорухливого способу життя. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняГострий панкреатит. Підвищена чутливість до панкреатину.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. В експериментальних дослідженнях встановлено, що панкреатин не надає тератогенної дії. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей.Побічна діяПри застосуванні середніх терапевтичних дозах побічна дія спостерігається менш, ніж у 1%. З боку травної системи: в окремих випадках - діарея, запор, відчуття дискомфорту в області шлунка, нудота. Причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину встановлено, т.к. зазначені явища належать до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Алергічні реакції: в окремих випадках - шкірні прояви. З боку обміну речовин: ;при тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, у надмірно високих дозах - підвищення рівня сечової кислоти у плазмі крові. Інші: ;при застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з антацидами, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, можливе зменшення ефективності панкреатину. При одночасному застосуванні теоретично можливе зменшення клінічної ефективності акарбози. При одночасному застосуванні препаратів заліза можливе зменшення абсорбції заліза.Спосіб застосування та дозиДоза (у перерахунку на ліпазу) залежить від віку та ступеня недостатності функції підшлункової залози. Середня доза для дорослих – 150 000 ОД/добу. При повній недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози – 400 000 ОД/добу, що відповідає добовій потребі дорослої людини у ліпазі. Максимальна добова доза становить 15 000 ОД/кг. Дітям віком до 1.5 років - 50 000 ОД/сут; старше 1.5 років – 100 000 ОД/добу. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців і навіть років (за необхідності постійної замісної терапії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування у фазі загострення хронічного панкреатиту. При муковісцидозі доза повинна бути адекватна кількості ферментів, яка необхідна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості їжі. При муковісцидозі не рекомендується застосування панкреатину в дозах понад 10 000 ОД/кг/добу (в перерахунку на ліпазу) внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі та у висхідній ободовій кишці. При високій активності ліпази, що міститься в панкреатині, підвищується ймовірність розвитку запорів у дітей. Підвищення дози панкреатину у цієї категорії пацієнтів слід проводити поступово. Порушення з боку травної системи можуть виникати у пацієнтів з підвищеною чутливістю до панкреатину, або у хворих на меконієвий ілеус або резекцію кишечника в анамнезі.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Панкреатин – 100,000 мг; Допоміжне речовини ядра: крохмаль картопляний – 31,000 мг; желатин – 8,140 мг; кальцію стеарат – 3,120 мг; лактози моногідрат (цукор молочний) – до отримання ядра 312 мг; Допоміжні речовини оболонки: Метакрилової кислоти та - 13,706 мг; етилакрилату сополімер [1:1] (Kollicoat®MAE 100 Р); Тальк – 4,349 мг; полісорбат (твін-80) – 2,750 мг; повідон (колідон 30) 1,310 мг; титану діоксид (двоокис титану) – 0,810 мг; барвник азорубін (кислотний червоний 2С, кармуазин, Е 122 – 0,021 мг). Примітка. Кількість панкреатину в міліграмах вказано для субстанції з активністю протеази 250 ОД/г. У разі більш високої активності відповідно зменшують кількість панкреатину та збільшують кількість лактози моногідрату. По 10, 20, 30, 50, 60, 80, 100 таблеток у банку темного скла типу БТС або в банку скляною, закупореною кришкою натягується з ущільнюючим елементом або пластмасовою натягуваною кришкою, або в банку полімерного типу БП з поліпропілену тиску. Але 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої або з паперу з поліетиленовим покриттям. Кожну банку або 1, 2, 3, 5. 6, 8, 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією але застосування препарату поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиТаблетки, вкриті оболонкою, рожевого або темно-рожевого кольору, двоопуклої форми. На поперечному розрізі видно два шари: зовнішній – рожевого або темно-рожевого кольору, внутрішній – від білого з жовтуватим або коричневим відтінком кольору до коричневого кольору з вкрапленнями від світло-коричневого до темно-коричневого кольору. Допускається наявність специфічного запаху.Фармакотерапевтична групаТравний ферментний засіб.ФармакокінетикаПанкреатичні ферменти вивільняються із лікарської форми у лужному середовищі тонкого кишечника, т.к. захищені від дії шлункового соку оболонкою. Максимальна активність ферменту відзначається через 30-40 хвилин після перорального прийому. Більшість ферментів інактивується в результаті аутолізу та протеолізу. Незначна частина травних ферментів виводиться через кишечник.ФармакодинамікаКомпенсує недостатність зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, має протеолітичну, амілолітичну та ліполітичну дію. Входять до складу панкреатину ферменти (ліпаза, амілаза, трипсин, хімотрипсин) сприяють розщепленню білків до амінокислот, жирів до гліцерину та жирних кислот, крохмалю до декстринів та моносахаридів. Покращує функціональний стан шлунково-кишкового тракту, нормалізує процеси травлення. Трипсин пригнічує стимульовану секрецію підшлункової залози, надаючи аналгетичну дію.Показання до застосуванняЗамісна терапія при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози: хронічний панкреатит, панкреатектомія, стан після опромінення, диспепсія, муковісцидоз. Метеоризм, діарея неінфекційного генезу, синдром Ремхельда (гастрокардіальний синдром). Порушення засвоєння їжі (стан після резекції шлунка та тонкого кишечника); для поліпшення перетравлення їжі в осіб із нормальною функцією шлунково-кишкового тракту у разі похибок у харчуванні (вживання жирної їжі, велика кількість їжі, нерегулярне харчування) та при порушеннях жувальної функції, малорухливому способі життя, тривалій іммобілізації. Підготовка до рентгенологічного та ультразвукового дослідження органів черевної порожнини.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту, дитячий вік до 6 років. Препарат містить лактози моногідрат, тому його застосування не рекомендовано пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції. З обережністю: При муковісцидоз препарат слід призначати з обережністю, т.к. доза повинна бути адекватна кількості та якості їжі, що споживається, не рекомендується застосування панкреатину у високих дозах внаслідок підвищення ризику стриктур (фіброзної колонопатії). Критерії адекватно підібраної дози: збільшення маси тіла, нормалізація випорожнення (менше 3 разів на добу, нормалізація консистенції), зменшення здуття живота.Вагітність та лактаціяБезпека застосування панкреатину при вагітності вивчена недостатньо. Застосування можливе у випадках, коли очікувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації застосування панкреатину не протипоказане.Побічна діяАлергічні реакції. Рідко – діарея, запор, відчуття дискомфорту в області шлунка, нудота (причинно-наслідковий зв'язок розвитку цих реакцій з дією панкреатину не встановлена, тому що зазначені явища відносяться до симптомів зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози). При тривалому застосуванні у високих дозах можливий розвиток гіперурікозурії, гіперурікемії. При муковісцидозі у разі перевищення необхідної дози панкреатину можливий розвиток стриктур (фіброзної колонопатії) в ілеоцекальному відділі у висхідній ободовій кишці. При застосуванні панкреатину у високих дозах у дітей можливе виникнення перианального подразнення та подразнення слизової оболонки порожнини рота.Взаємодія з лікарськими засобамиПри застосуванні панкреатину можливе зниження всмоктування заліза та фолієвої кислоти. Одночасне застосування антацидних засобів, що містять кальцію карбонат та/або магнію гідроксид, може призвести до зниження ефективності панкреатину.Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат приймають під час або після їжі, не розжовуючи та запиваючи нелужною рідиною (вода, фруктові соки). Доза визначається індивідуально, залежно від ступеня порушення травлення. Дорослі зазвичай – по 2-4 таблетки 3-6 разів на добу. Максимальна добова доза – 16 таблеток. У дітей віком від 6 років препарат застосовується за призначенням лікаря. Доза визначається індивідуально. Зазвичай призначають по 1 таблетці 3 десь у добу. Тривалість лікування може варіювати від кількох днів (при порушенні процесу травлення внаслідок похибок у дієті) до кількох місяців або років (за необхідності постійної замісної терапії).ПередозуванняСимптоми: гіперурікозурія, гіперурікемія. У дітей – запор. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоза препарату повинна бути адекватна кількості ферментів, яка потрібна для всмоктування жирів з урахуванням якості та кількості споживаної їжі. При тривалому застосуванні одночасно призначають залізні препарати. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: пантопразолу натрію сесквігідрат - 22,57 мг (у перерахунку на пантопразол - 20 мг); допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, манітол, кросповідон, повідон (тип К90), кальцію стеарат; захисна оболонка: готова суміш "ОПАДРАЙ" безбарвна [гіпромелоза-2910, тріацетин, тальк]; кишковорозчинна оболонка: готова суміш "АКРИЛ-ІЗ" жовтого кольору [метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1], тальк, титану діоксид, оксид заліза жовтий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію гідрокарбонат, натрію лаурилсульфат], Таблетки кишковорозчинні, покриті плівковою оболонкою, 20 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з фольги алюмінієвої та плівки ПВХ/ПВДХ або плівки ПВХ/Аклар®, або комбінованого тришарового матеріалу ОПА/АЛ/ПВХ "Оптиформ". 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​від білого до білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗалізо шлунка секрецію знижувальний засіб - протонний насос інгібітор.ФармакокінетикаПантопразол швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) при пероральному застосуванні досягається вже після першої дози 20 мг. В середньому, приблизно через 2-2,5 години після прийому досягається максимальна концентрація в сироватці, близько 1,0-1,5 мкг/мл і Сmах і залишається постійною після багаторазового застосування даного препарату. Фармакокінетика пантопразолу після одноразового та багаторазового застосування однакова. У діапазоні доз 10-80 мг фармакокінетика пантопразолу в плазмі крові залишається лінійною як при пероральному, так і при внутрішньовенному застосуванні. Абсолютна біодоступність таблеток пантопразолу становить близько 77%. Спільний прийом їжі не впливає на площу під кривою "концентрація-час" (AUC), на максимальну концентрацію в сироватці і, відповідно, біодоступність. При сумісному прийомі з їжею може варіюватися час початку дії препарату. Зв'язування пантопразолу з білками плазми становить 98%. Об'єм розподілу становить 0,15 л/кг. Метаболізується головним чином печінці. Основним метаболічним шляхом є деметилювання за допомогою CYP2C19 з наступною сульфатною кон'югацією. До інших метаболічних шляхів відноситься окиснення за допомогою CYP3A4. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 1 годину, а кліренс близько 0,1 л/год/кг. Внаслідок специфічного зв'язування пантопразолу з протонними насосами парієтальних клітин період напіввиведення не корелює з набагато довшою за тривалістю дією (інгібуванням секреції кислоти). Основний шлях виведення – через нирки (близько 80%) у вигляді метаболітів пантопразолу, решта виводиться з калом. Основним метаболітом у плазмі та сечі є десметилпантопразол, що кон'югує з сульфатом. Період напіввиведення основного метаболіту становить близько 1,5 год, що перевищує період напіввиведення пантопразолу. При застосуванні пантопразолу у пацієнтів з обмеженим функціонуванням нирок (включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі) зниження дози не потрібне. Як і у здорових добровольців, період напіввиведення пантопразолу є коротким. Діалізується лише дуже невелика частина препарату. Незважаючи на помірно тривалий період напіввиведення основного метаболіту (2-3 год), його виведення відбувається досить швидко, тому накопичення не відбувається. У пацієнтів з цирозом печінки (класів А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) час періоду напіввиведення збільшується до 3-6 год, значення AUC зростають у 3-5 разів, максимальна концентрація у сироватці підвищується незначно, лише у 1,5 раза порівняно з такою у здорових добровольців при застосуванні пантопразолу в дозі 20 мг. Невелике підвищення показника AUC та Сmах у літніх людей порівняно з відповідними показниками у молодших осіб не є клінічно значущим.ФармакодинамікаІнгібітор протонного насоса (Н+К+АТФ-ази). Блокує останню стадію секреції соляної кислоти незалежно від природи подразника. Пантопразол є заміщеним бензимидазолом, що пригнічує секрецію соляної кислоти в шлунку шляхом специфічної блокади протонних насосів парієтальних клітин. Пантопразол трансформується у свою активну форму в умовах кислого середовища в парієтальних клітинах, де він пригнічує активність ферменту Н+К+АТФ-ази, тобто. блокує заключний етап утворення соляної кислоти у шлунку. Пригнічення активності є дозозалежним і в результаті знижується як базальна, так і стимульована секреція кислоти. При лікуванні пантопразолом, як і при використанні інших інгібіторів протонного насоса та блокаторів Н2-рецепторів, знижується кислотність у шлунку і тим самим підвищується рівень гастрину пропорційно зниженню кислотності. Підвищення рівня гастрину оборотне. Оскільки пантопразол зв'язує фермент дистально до клітинного рецептора, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Також підвищується вміст хромограніну A (CgA) у сироватці крові внаслідок зниження секреції соляної кислоти. Підвищений вміст CgA може спотворювати результати діагностичних досліджень виявлення нейроэндокринных пухлин. Антисекреторна активність. Після першого перорального прийому 20 мг препарату Пантопразол-Акрихін зниження секреції шлункового соку на 24 % настає через 2,5-3,5 год і на 26% через 24,5-25,5 год. Після перорального прийому пантопразолу одноразово на добу 7 днів його антисекреторна активність, виміряна через 2,5-3,5 години після прийому, зростає до 56%, а через 24,5-25,5 години - до 50%. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, зниження шлункової секреції підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому. У порівнянні з іншими інгібіторами протонного насосу Пантопразол-Акрихін має велику хімічну стабільність при нейтральному pH, і менший потенціал взаємодії з системою оксидазної печінки, що залежить від цитохрому Р450. Тому не спостерігалося клінічно значущої взаємодії між препаратом Пантопразол-Акріхін та багатьма іншими препаратами.Показання до застосуванняЛікування симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби легкого ступеня вираженості (таких, як печія, кисла відрижка) у дорослих.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, а також до заміщених бензімідазолів; диспепсія невротичного генезу; прийом інгібіторів протеази ВІЛ, таких як атазанавір та нелфінавір, абсорбція яких залежить від кислотності (pH) шлункового соку; вік до 18 років; вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності У зв'язку з відсутністю даних про застосування пантопразолу у вагітних жінок, як запобіжний засіб, необхідно виключити використання препарату Пантопразол-Акріхін під час вагітності. Грудне годування Пантопразол та його метаболіти були виявлені у грудному молоці. Ефект пантопразолу на новонароджених/дітей грудного віку невідомий. Пантопразол-Акріхін не слід застосовувати під час годування груддю. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Дані щодо впливу препарату Пантопразол-Акріхін на фертильність у людини відсутні. Доклінічні дослідження показали відсутність ефекту на чоловічу чи жіночу фертильність.Побічна діяПри прийомі препарату Пантопразол-Акріхін відповідно до показань та в рекомендованих дозах небажані реакції виникають вкрай рідко. Найбільш частими небажаними реакціями є діарея та головний біль – спостерігаються приблизно у 1% пацієнтів. Нижче наводяться дані про небажані реакції залежно від частоти їх виникнення: Дуже часто ≥ 1/10; Часто ≥ 1/100 та < 1/10; Нечасто ≥ 1/1000 та < 1/100; Рідко≥1/10000 та < 1/1000; Дуже рідко Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи: Рідко – агранулоцитоз; Дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія. Порушення з боку нервової системи: Нечасто – головний біль, запаморочення; Рідко – порушення смаку. Порушення з боку органів зору: Рідко – порушення зору (затуманювання). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто – поліпи фундальних залоз шлунка (доброякісні); Нечасто - Діарея, нудота/блювота, здуття живота та метеоризм, запор, сухість у роті, дискомфорт та біль у животі. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Частота невідома – інтерстиціальний нефрит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто - Екзантема/висип, свербіж, дерматит; Рідко – Кропивниця, ангіоневротичний набряк; Частота невідома - Злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексудативна багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, світлочутливість, підгострий шкірний червоний вовчак. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: Нечасто – перелом зап'ястя, стегна та хребта; Рідко – Артралгія, міалгія. Порушення з боку обміну речовин: Рідко – гіперліпідемія та підвищена концентрація ліпідів (тригліцеридів, холестерину), зміна маси тіла; Частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія. Загальні розлади: Нечасто - Слабкість, стомлюваність та нездужання; Рідко – підвищення температури тіла, периферичні набряки. Порушення з боку імунної системи: Рідко – гіперчутливість (у тому числі анафілактичні реакції та анафілактичний шок). Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Нечасто – підвищення активності печінкових ферментів (трансаміназ, γ-глутамінтрансферази); Рідко – підвищення рівня білірубіну; Частота невідома - Гепатоцелюлярні ушкодження, жовтяниця, печінково-клітинна недостатність. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Рідко – Гінекомастія; Нечасто – порушення сну. Порушення з боку психіки: Рідко – депресія (включаючи загострення наявних розладів); Дуже рідко – дезорієнтація (включаючи загострення наявних розладів); Частота невідома - галюцинації, сплутаність свідомості (особливо у схильних до цього пацієнтів), і навіть можливе загострення симптомів за її існуванні на початок терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування інших інгібіторів протонного насоса або блокаторів Н2-гістамінових рецепторів без консультації лікаря. Одночасне застосування препарату Пантопразол-Акріхін може зменшити всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від pH середовища шлунка (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол та інших лікарських засобів, таких як ерлотиніб). Спільне застосування пантопразолу та інгібіторів ВІЛ-протеази, абсорбція яких залежить від кислотності (pH) шлункового соку, таких як атазанавір, нелфінавір, значно знижує їхню біодоступність. Під час досліджень з вивчення лікарської взаємодії не було виявлено клінічно значущих взаємодій при застосуванні препаратів пантопразолу у наступних випадках: у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, які приймають серцеві глікозиди (дигоксин), блокатори повільних кальцієвих каналів (ніфедипін), бета-адреноблокатори (метопролол); у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, які приймають антациди, антибіотики (амоксицилін, кларитроміцин); у пацієнтів, які приймають пероральні контрацептиви, що містять левоноргестрел та етинілестрадіол; у пацієнтів, які приймають нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, напроксен, піроксикам); у пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи, які приймають глібенкламід, лево-тироксин; у пацієнтів з тривожними станами та розладами сну, які приймають діазепам; у пацієнтів з епілепсією, які приймають карбамазепін та фенітоїн; у пацієнтів, які приймають непрямі антикоагулянти, такі як варфарин та фенпрокумон, під контролем протромбінового часу та МНО на початку та по закінченні лікування, а також під час нерегулярного прийому пантопразолу. Одночасно слід зазначити, що відомі випадки збільшення МНО та протромбінового часу у пацієнтів, які отримували інгібітори протонного насоса разом із варфарином або фенпрокумоном. Збільшення МНО та протромбінового часу може призводити до патологічних кровотеч, небезпечних для життя. У зв'язку з цим такі пацієнти повинні перебувати під наглядом з метою своєчасного виявлення збільшення МНО та протромбінового часу. Також відзначено відсутність клінічно значущої лікарської взаємодії з кофеїном, етанолом, теофіліном. Є повідомлення про підвищення рівня метотрексату в крові у деяких пацієнтів при його сумісному застосуванні у високих дозах (наприклад, 300 мг) з інгібіторами протонного насосу. Тому при використанні високих доз метотрексату, наприклад при раку або псоріазі, може виникнути потреба у розгляді питання про тимчасове скасування пантопразолу.Спосіб застосування та дозиПантопразол-Акріхін приймають внутрішньо, до їди, не розжовуючи та не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю рідини по 20 мг на добу. Для досягнення позитивної динаміки в усуненні симптомів може знадобитися застосування препарату протягом 2-3 днів, однак для повного усунення симптомів може знадобитися застосування препарату протягом 7 днів. При погіршенні стану протягом перших трьох днів лікування рекомендується консультація лікаря. Прийом препарату слід припинити одразу після зникнення симптомів. Прийом препарату без консультації лікаря не повинен перевищувати 4 тижнів. Якщо протягом 2 тижнів безперервного застосування препарату позитивна динаміка відсутня, необхідно проконсультуватися з лікарем. Не слід приймати Пантопразол-Акріхін з метою профілактики. Не потрібна корекція дози у літніх пацієнтів та пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.ПередозуванняДо цього часу явищ передозування внаслідок застосування препаратів пантопразолу не було відзначено. Дози до 240 мг внутрішньовенно вводилися протягом 2 хвилин і переносилися добре. У разі передозування за наявності клінічних проявів інтоксикації проводиться симптоматична та підтримуюча терапія. Пантопразол не виводиться за допомогою гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування препаратом Пантопразол-Акріхін слід виключити можливість злоякісного новоутворення, оскільки препарат може маскувати симптоми та відкласти правильну постановку діагнозу. Пацієнти повинні проконсультуватися з лікарем, якщо їх чекає проведення ендоскопії або сечовинного дихального тесту. Пацієнти повинні проконсультуватися з лікарем, якщо є такі випадки: ненавмисна втрата ваги, анемія, шлунково-кишкова кровотеча, розлад ковтання, постійне блювання або блювання з кров'ю. У цих випадках прийом препарату може частково полегшити симптоми та відстрочити правильну діагностику; раніше перенесене хірургічне втручання на шлунково-кишковому тракті або виразка шлунка; безперервне симптоматичне лікування диспепсії та печії протягом 4 тижнів та більше; захворювання печінки, у тому числі жовтяниця та печінкова недостатність; інші серйозні захворювання, що погіршують загальний стан здоров'я. Пацієнти у віці старше 55 років, за наявності нових або симптомів, що недавно змінилися, повинні проконсультуватися з лікарем. Пацієнтам слід розраховувати на миттєве усунення симптомів нездужання. Полегшення симптомів можливе після приблизно одного дня прийому пантопразолу, також необхідно враховувати, що для повного усунення печії може знадобитися приблизно 7 днів. При прийомі препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, трохи підвищується ризик шлунково-кишкових інфекцій, збудниками яких є бактерії роду Salmonella spp., Campylobacter spp. або C. difficile. При лікуванні інгібіторами протонного насоса дуже рідко відзначається розвиток підгострого шкірного червоного вовчаку (ПККВ). При виникненні уражень шкіри, особливо на ділянках, що зазнали впливу сонячних променів, а також за наявності супутньої артралгії, пацієнт повинен негайно звернутися за медичною допомогою, і лікарю слід оцінити необхідність припинення лікування препаратом Пантопразол-Акріхін. Виникнення ПККВ після попереднього лікування інгібітором протонного насоса може підвищити ризик розвитку ПККВ під час лікування іншими інгібіторами протонного насоса. При проведенні лабораторних досліджень необхідно враховувати, що підвищений вміст CgA у сироватці може спотворювати результати діагностичних досліджень для виявлення нейроендокринних пухлин. У зв'язку з цим застосування препарату Пантопразол-Акріхін слід припинити не менше ніж за 5 днів до проведення дослідження вмісту CgA. Якщо вміст CgA і гастрину не повернулося до нормальних значень після першого визначення, дослідження слід повторити через 14 днів після припинення прийому інгібітора протонного насоса. Препарат призначений для короткочасного застосування (до 4 тижнів). При тривалому прийомі препарату можуть виникати додаткові ризики і необхідно звернутися до лікаря для призначення препарату з наступним регулярним медичним наглядом. Наступні додаткові ризики вважаються значними при тривалому прийомі препарату. Вплив на абсорбцію Вітаміну В12 Пантопразол, як і всі інгібітори протонного насоса, може знизити абсорбцію вітаміну В12 (ціанокобаламін) внаслідок гіпо- або ахлоргідрії. Це слід враховувати у пацієнтів зі зниженими запасами в організмі або факторами ризику зниження абсорбції вітаміну В12 за тривалої терапії або за наявності відповідних клінічних симптомів. Вплив на переломи кісток Інгібітори протонного насоса, особливо у великих дозах та при тривалій терапії (>1 роки), можуть незначно збільшувати ризик перелому стегна, зап'ястя та хребта, переважно у людей похилого віку або за наявності інших відомих факторів ризику. Спостереження довели, що інгібітори протонного насоса можуть збільшити загальний ризик переломів на 10-40%. Це збільшення частково можливо обумовлено іншими чинниками ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій, і у них має бути відповідне надходження вітаміну D та кальцію до організму. Гіпомагніємія: У пацієнтів, які приймають інгібітори протонного насоса (ІСН), у тому числі пантопразол, протягом як мінімум трьох місяців, і, як правило, протягом року спостерігалася важка гіпомагніємія. При цьому можливий розвиток серйозних проявів гіпомагніємії, таких як стомлюваність, тетанія, марення, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія, вони можуть починатися непомітно і бути пропущені. У більшості пацієнтів з подібними порушеннями гіпомагніємія була скоригована після замісної терапії магнієм та припинення прийому ІСН. У пацієнтів, які мають тривале лікування, або пацієнтам, які приймають ІСН спільно з дигоксином або іншими препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), слід провести дослідження вмісту магнію в сироватці крові перед початком лікування ІСН та періодично здійснювати його контроль під час лікування . Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід утриматися від керування транспортними засобами та іншими механізмами, що вимагають підвищеної уваги, через ймовірність запаморочення та порушення зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: пантопразолу натрію сесквігідрат - 45,10 мг (у перерахунку на пантопразол - 40 мг); допоміжні речовини: натрію карбонат безводний, манітол, кросповідон, повідон (тип К90), кальцію стеарат; захисна оболонка: готова суміш "ОПАДРАЙ" безбарвна [гіпромелоза-2910, тріацетин, тальк]; кишковорозчинна оболонка: готова суміш "АКРИЛ-ІЗ" жовтого кольору [метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер [1:1], тальк, титану діоксид, оксид заліза жовтий, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію гідрокарбонат, натрію лаурилсульфат], Таблетки кишковорозчинні, покриті плівковою оболонкою, 40 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з фольги алюмінієвої та плівки ПВХ/ПВДХ або плівки ПВХ/Аклар®, або комбінованого тришарового матеріалу ОПА/АЛ/ПВХ "Оптиформ. 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​від білого до білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаЗалізо шлунка секрецію знижувальний засіб - протонний насос інгібітор.ФармакокінетикаПантопразол швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Максимальна концентрація в плазмі крові (Сmах) при пероральному застосуванні досягається вже після першої дози 20 мг. В середньому, приблизно через 2-2,5 години після прийому досягається максимальна концентрація в сироватці, близько 1,0-1,5 мкг/мл і Сmах і залишається постійною після багаторазового застосування даного препарату. Фармакокінетика пантопразолу після одноразового та багаторазового застосування однакова. У діапазоні доз 10-80 мг фармакокінетика пантопразолу в плазмі крові залишається лінійною як при пероральному, так і при внутрішньовенному застосуванні. Абсолютна біодоступність таблеток пантопразолу становить близько 77%. Спільний прийом їжі не впливає на площу під кривою "концентрація-час" (AUC), на максимальну концентрацію в сироватці і, відповідно, біодоступність. При сумісному прийомі з їжею може варіюватися час початку дії препарату. Зв'язування пантопразолу з білками плазми становить 98%. Об'єм розподілу становить 0,15 л/кг. Метаболізується головним чином печінці. Основним метаболічним шляхом є деметилювання за допомогою CYP2C19 з наступною сульфатною кон'югацією. До інших метаболічних шляхів відноситься окиснення за допомогою CYP3A4. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 1 годину, а кліренс близько 0,1 л/год/кг. Внаслідок специфічного зв'язування пантопразолу з протонними насосами парієтальних клітин період напіввиведення не корелює з набагато довшою за тривалістю дією (інгібуванням секреції кислоти). Основний шлях виведення – через нирки (близько 80%) у вигляді метаболітів пантопразолу, решта виводиться з калом. Основним метаболітом у плазмі та сечі є десметилпантопразол, що кон'югує з сульфатом. Період напіввиведення основного метаболіту становить близько 1,5 год, що перевищує період напіввиведення пантопразолу. При застосуванні пантопразолу у пацієнтів з обмеженим функціонуванням нирок (включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі) зниження дози не потрібне. Як і у здорових добровольців, період напіввиведення пантопразолу є коротким. Діалізується лише дуже невелика частина препарату. Незважаючи на помірно тривалий період напіввиведення основного метаболіту (2-3 год), його виведення відбувається досить швидко, тому накопичення не відбувається. У пацієнтів з цирозом печінки (класів А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) час періоду напіввиведення збільшується до 3-6 год, значення AUC зростають у 3-5 разів, максимальна концентрація у сироватці підвищується незначно, лише у 1,5 раза порівняно з такою у здорових добровольців при застосуванні пантопразолу в дозі 20 мг. Невелике підвищення показника AUC та Сmах у літніх людей порівняно з відповідними показниками у молодших осіб не є клінічно значущим.ФармакодинамікаІнгібітор протонного насоса (Н+К+АТФ-ази). Блокує останню стадію секреції соляної кислоти незалежно від природи подразника. Пантопразол є заміщеним бензимидазолом, що пригнічує секрецію соляної кислоти в шлунку шляхом специфічної блокади протонних насосів парієтальних клітин. Пантопразол трансформується у свою активну форму в умовах кислого середовища в парієтальних клітинах, де він пригнічує активність ферменту Н+К+АТФ-ази, тобто. блокує заключний етап утворення соляної кислоти у шлунку. Пригнічення активності є дозозалежним і в результаті знижується як базальна, так і стимульована секреція кислоти. При лікуванні пантопразолом, як і при використанні інших інгібіторів протонного насоса та блокаторів Н2-рецепторів, знижується кислотність у шлунку і тим самим підвищується рівень гастрину пропорційно зниженню кислотності. Підвищення рівня гастрину оборотне. Оскільки пантопразол зв'язує фермент дистально до клітинного рецептора, він може інгібувати секрецію соляної кислоти незалежно від стимуляції іншими речовинами (ацетилхолін, гістамін, гастрин). Також підвищується вміст хромограніну A (CgA) у сироватці крові внаслідок зниження секреції соляної кислоти. Підвищений вміст CgA може спотворювати результати діагностичних досліджень виявлення нейроэндокринных пухлин. Антисекреторна активність. Після першого перорального прийому 20 мг препарату Пантопразол-Акрихін зниження секреції шлункового соку на 24 % настає через 2,5-3,5 год і на 26% через 24,5-25,5 год. Після перорального прийому пантопразолу одноразово на добу 7 днів його антисекреторна активність, виміряна через 2,5-3,5 години після прийому, зростає до 56%, а через 24,5-25,5 години - до 50%. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori, зниження шлункової секреції підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Не впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Секреторна активність нормалізується через 3-4 дні після закінчення прийому. У порівнянні з іншими інгібіторами протонного насосу Пантопразол-Акрихін має велику хімічну стабільність при нейтральному pH, і менший потенціал взаємодії з системою оксидазної печінки, що залежить від цитохрому Р450. Тому не спостерігалося клінічно значущої взаємодії між препаратом Пантопразол-Акріхін та багатьма іншими препаратами.Показання до застосуванняЛікування симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби легкого ступеня вираженості (таких, як печія, кисла відрижка) у дорослих.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату, а також до заміщених бензімідазолів; диспепсія невротичного генезу; прийом інгібіторів протеази ВІЛ, таких як атазанавір та нелфінавір, абсорбція яких залежить від кислотності (pH) шлункового соку; вік до 18 років; вагітність, період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності У зв'язку з відсутністю даних про застосування пантопразолу у вагітних жінок, як запобіжний засіб, необхідно виключити використання препарату Пантопразол-Акріхін під час вагітності. Грудне годування Пантопразол та його метаболіти були виявлені у грудному молоці. Ефект пантопразолу на новонароджених/дітей грудного віку невідомий. Пантопразол-Акріхін не слід застосовувати під час годування груддю. У разі необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити. Фертильність Дані щодо впливу препарату Пантопразол-Акріхін на фертильність у людини відсутні. Доклінічні дослідження показали відсутність ефекту на чоловічу чи жіночу фертильність.Побічна діяПри прийомі препарату Пантопразол-Акріхін відповідно до показань та в рекомендованих дозах небажані реакції виникають вкрай рідко. Найбільш частими небажаними реакціями є діарея та головний біль – спостерігаються приблизно у 1% пацієнтів. Нижче наводяться дані про небажані реакції залежно від частоти їх виникнення: Дуже часто ≥ 1/10; Часто ≥ 1/100 та < 1/10; Нечасто ≥ 1/1000 та < 1/100; Рідко≥1/10000 та < 1/1000; Дуже рідко Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи: Рідко – агранулоцитоз; Дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія. Порушення з боку нервової системи: Нечасто – головний біль, запаморочення; Рідко – порушення смаку. Порушення з боку органів зору: Рідко – порушення зору (затуманювання). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто – поліпи фундальних залоз шлунка (доброякісні); Нечасто - Діарея, нудота/блювота, здуття живота та метеоризм, запор, сухість у роті, дискомфорт та біль у животі. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Частота невідома – інтерстиціальний нефрит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто - Екзантема/висип, свербіж, дерматит; Рідко – Кропивниця, ангіоневротичний набряк; Частота невідома - Злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексудативна багатоформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, світлочутливість, підгострий шкірний червоний вовчак. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: Нечасто – перелом зап'ястя, стегна та хребта; Рідко – Артралгія, міалгія. Порушення з боку обміну речовин: Рідко – гіперліпідемія та підвищена концентрація ліпідів (тригліцеридів, холестерину), зміна маси тіла; Частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія. Загальні розлади: Нечасто - Слабкість, стомлюваність та нездужання; Рідко – підвищення температури тіла, периферичні набряки. Порушення з боку імунної системи: Рідко – гіперчутливість (у тому числі анафілактичні реакції та анафілактичний шок). Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Нечасто – підвищення активності печінкових ферментів (трансаміназ, γ-глутамінтрансферази); Рідко – підвищення рівня білірубіну; Частота невідома - Гепатоцелюлярні ушкодження, жовтяниця, печінково-клітинна недостатність. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Рідко – Гінекомастія; Нечасто – порушення сну. Порушення з боку психіки: Рідко – депресія (включаючи загострення наявних розладів); Дуже рідко – дезорієнтація (включаючи загострення наявних розладів); Частота невідома - галюцинації, сплутаність свідомості (особливо у схильних до цього пацієнтів), і навіть можливе загострення симптомів за її існуванні на початок терапії.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування інших інгібіторів протонного насоса або блокаторів Н2-гістамінових рецепторів без консультації лікаря. Одночасне застосування препарату Пантопразол-Акріхін може зменшити всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від pH середовища шлунка (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, позаконазол та інших лікарських засобів, таких як ерлотиніб). Спільне застосування пантопразолу та інгібіторів ВІЛ-протеази, абсорбція яких залежить від кислотності (pH) шлункового соку, таких як атазанавір, нелфінавір, значно знижує їхню біодоступність. Під час досліджень з вивчення лікарської взаємодії не було виявлено клінічно значущих взаємодій при застосуванні препаратів пантопразолу у наступних випадках: у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, які приймають серцеві глікозиди (дигоксин), блокатори повільних кальцієвих каналів (ніфедипін), бета-адреноблокатори (метопролол); у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, які приймають антациди, антибіотики (амоксицилін, кларитроміцин); у пацієнтів, які приймають пероральні контрацептиви, що містять левоноргестрел та етинілестрадіол; у пацієнтів, які приймають нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, напроксен, піроксикам); у пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи, які приймають глібенкламід, лево-тироксин; у пацієнтів з тривожними станами та розладами сну, які приймають діазепам; у пацієнтів з епілепсією, які приймають карбамазепін та фенітоїн; у пацієнтів, які приймають непрямі антикоагулянти, такі як варфарин та фенпрокумон, під контролем протромбінового часу та МНО на початку та по закінченні лікування, а також під час нерегулярного прийому пантопразолу. Одночасно слід зазначити, що відомі випадки збільшення МНО та протромбінового часу у пацієнтів, які отримували інгібітори протонного насоса разом із варфарином або фенпрокумоном. Збільшення МНО та протромбінового часу може призводити до патологічних кровотеч, небезпечних для життя. У зв'язку з цим такі пацієнти повинні перебувати під наглядом з метою своєчасного виявлення збільшення МНО та протромбінового часу. Також відзначено відсутність клінічно значущої лікарської взаємодії з кофеїном, етанолом, теофіліном. Є повідомлення про підвищення рівня метотрексату в крові у деяких пацієнтів при його сумісному застосуванні у високих дозах (наприклад, 300 мг) з інгібіторами протонного насосу. Тому при використанні високих доз метотрексату, наприклад при раку або псоріазі, може виникнути потреба у розгляді питання про тимчасове скасування пантопразолу.Спосіб застосування та дозиПантопразол-Акріхін приймають внутрішньо, до їди, не розжовуючи і не подрібнюючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний гастрит (у тому числі пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів НПЗЗ) По 40-80 мг на добу. Курс лікування - 2 тижні при загостренні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, якщо цього часу недостатньо, то загоєння може бути досягнуто протягом наступних 2-х тижнів терапії. Курс лікування 4-8 тижнів при загостренні виразкової хвороби шлунка та ерозивному гастриті. Ерадикація Helicobacter pylori Рекомендовані наступні комбінації: Пантопразол-Акріхін по 40 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу; Пантопразол-Акріхін по 40 мг 2 рази на добу + метронідазол по 500 мг 2 рази на добу + кларитроміцин по 500 мг 2 рази на добу; Пантопразол-Акріхін по 40 мг 2 рази на добу + амоксицилін по 1000 мг 2 рази на добу + метронідазол по 500 мг 2 рази на добу. Курс лікування – 7-14 днів. Синдром Золлінгера-Еллісона Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів лікування слід розпочинати з добової дози 80 мг (2 таблетки Пантопразол-Акріхін по 40 мг). Потім, за необхідності, дозу можна збільшувати або зменшувати, залежно від показників кислотності шлункового соку. Дози вище 80 мг на день слід розділяти та застосовувати двічі на день. Можливе тимчасове підвищення дози пантопразолу вище 160 мг, але воно не повинно продовжуватись довше, ніж це потрібно для досягнення контролю кислотності. Тривалість лікування при синдромі Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станах не обмежена, і терміни терапії можуть визначатися в залежності від клінічної необхідності. У пацієнтів з вираженими порушеннями функції печінки добова доза пантопразолу не повинна перевищувати 20 мг на добу (1 таблетка пантопразолу 20 мг). У зв'язку з цим застосування пантопразолу в дозі 40 мг у цієї групи пацієнтів не рекомендується. Слід регулярно контролювати рівень печінкових ферментів під час лікування пантопразолом, особливо при тривалому застосуванні препарату. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування слід припинити. Не потрібна корекція дози у літніх пацієнтів та пацієнтів з нирковою недостатністю. У зв'язку з відсутністю даних про застосування препарату Пантопразол-Акріхін у складі комбінованої антимікробної терапії щодо Helicobacter pylori у пацієнтів з порушенням функції нирок, а також у пацієнтів із середнім та тяжким ступенем печінкової недостатності, препарат застосовувати не слід.ПередозуванняДо цього часу явищ передозування внаслідок застосування препаратів пантопразолу не було відзначено. Дози до 240 мг внутрішньовенно вводилися протягом 2 хвилин і переносилися добре. У разі передозування за наявності клінічних проявів інтоксикації проводиться симптоматична та підтримуюча терапія. Пантопразол не виводиться за допомогою гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред початком лікування препаратом Пантопразол-Акріхін слід виключити можливість злоякісного новоутворення, оскільки препарат може маскувати симптоми та відкласти правильну постановку діагнозу. Пацієнти повинні проконсультуватися з лікарем, якщо їх чекає проведення ендоскопії або сечовинного дихального тесту. Пацієнти повинні проконсультуватися з лікарем, якщо є такі випадки: ненавмисна втрата ваги, анемія, шлунково-кишкова кровотеча, розлад ковтання, постійне блювання або блювання з кров'ю. У цих випадках прийом препарату може частково полегшити симптоми та відстрочити правильну діагностику; раніше перенесене хірургічне втручання на шлунково-кишковому тракті або виразка шлунка; безперервне симптоматичне лікування диспепсії та печії протягом 4 тижнів та більше; захворювання печінки, у тому числі жовтяниця та печінкова недостатність; інші серйозні захворювання, що погіршують загальний стан здоров'я. Пацієнти у віці старше 55 років, за наявності нових або симптомів, що недавно змінилися, повинні проконсультуватися з лікарем. Пацієнтам слід розраховувати на миттєве усунення симптомів нездужання. Полегшення симптомів можливе після приблизно одного дня прийому пантопразолу, також необхідно враховувати, що для повного усунення печії може знадобитися приблизно 7 днів. При прийомі препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, трохи підвищується ризик шлунково-кишкових інфекцій, збудниками яких є бактерії роду Salmonella spp., Campylobacter spp. або C. difficile. При лікуванні інгібіторами протонного насоса дуже рідко відзначається розвиток підгострого шкірного червоного вовчаку (ПККВ). При виникненні уражень шкіри, особливо на ділянках, що зазнали впливу сонячних променів, а також за наявності супутньої артралгії, пацієнт повинен негайно звернутися за медичною допомогою, і лікарю слід оцінити необхідність припинення лікування препаратом Пантопразол-Акріхін. Виникнення ПККВ після попереднього лікування інгібітором протонного насоса може підвищити ризик розвитку ПККВ під час лікування іншими інгібіторами протонного насоса. При проведенні лабораторних досліджень необхідно враховувати, що підвищений вміст CgA у сироватці може спотворювати результати діагностичних досліджень для виявлення нейроендокринних пухлин. У зв'язку з цим застосування препарату Пантопразол-Акріхін слід припинити не менше ніж за 5 днів до проведення дослідження вмісту CgA. Якщо вміст CgA і гастрину не повернулося до нормальних значень після першого визначення, дослідження слід повторити через 14 днів після припинення прийому інгібітора протонного насоса. Препарат призначений для короткочасного застосування (до 4 тижнів). При тривалому прийомі препарату можуть виникати додаткові ризики і необхідно звернутися до лікаря для призначення препарату з наступним регулярним медичним наглядом. Наступні додаткові ризики вважаються значними при тривалому прийомі препарату. Вплив на абсорбцію Вітаміну В12 Пантопразол, як і всі інгібітори протонного насоса, може знизити абсорбцію вітаміну В12 (ціанокобаламін) внаслідок гіпо- або ахлоргідрії. Це слід враховувати у пацієнтів зі зниженими запасами в організмі або факторами ризику зниження абсорбції вітаміну В12 за тривалої терапії або за наявності відповідних клінічних симптомів. Вплив на переломи кісток Інгібітори протонного насоса, особливо у великих дозах та при тривалій терапії (>1 роки), можуть незначно збільшувати ризик перелому стегна, зап'ястя та хребта, переважно у людей похилого віку або за наявності інших відомих факторів ризику. Спостереження довели, що інгібітори протонного насоса можуть збільшити загальний ризик переломів на 10-40%. Це збільшення частково можливо обумовлено іншими чинниками ризику. Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу повинні отримувати лікування відповідно до діючих клінічних рекомендацій, і у них має бути відповідне надходження вітаміну D та кальцію до організму. Гіпомагніємія: У пацієнтів, які приймають інгібітори протонного насоса (ІСН), у тому числі пантопразол, протягом як мінімум трьох місяців, і, як правило, протягом року спостерігалася важка гіпомагніємія. При цьому можливий розвиток серйозних проявів гіпомагніємії, таких як стомлюваність, тетанія, марення, судоми, запаморочення та шлуночкова аритмія, вони можуть починатися непомітно і бути пропущені. У більшості пацієнтів з подібними порушеннями гіпомагніємія була скоригована після замісної терапії магнієм та припинення прийому ІСН. У пацієнтів, які мають тривале лікування, або пацієнтам, які приймають ІСН спільно з дигоксином або іншими препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), слід провести дослідження вмісту магнію в сироватці крові перед початком лікування ІСН та періодично здійснювати його контроль під час лікування . Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Слід утриматися від керування транспортними засобами та іншими механізмами, що вимагають підвищеної уваги, через ймовірність запаморочення та порушення зору.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему