Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаСклад – 100 гр.: активний компонент: Acidum arsenicosum (Arsenicum album) (Ацидум арсенікозум (Арсенікум альбум)) C30 - 1,0 г; допоміжний компонент: гранули цукрові – 100 г.Опис лікарської формиБілий кристалічний порошок, слаборозчинний, кислуватий на смак.ХарактеристикаМонокомпонентний гомеопатичний лікарський препарат, дія якого зумовлена ​​компонентами, що входять до його складу.ФармакодинамікаАрсенікум альбум діє на нервову та серцево-судинну системи, лімфатичні судини, слизові, серозні та синовіальні оболонки, м'язову тканину та шкіру.РекомендуєтьсяКлючові симптоми призначення препарату: астенія; сильне печіння; крайня чутливість до холоду; страх смерті.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна чутливість до компонентів препарату.Спосіб застосування та дозиСублінгвально. Гранули необхідно розсмоктувати у роті за 30 хв до їди або через 60 хв після їди. Дітям від 0 до 3 років гранули попередньо розводять, струшуючи, в 10-15 мл води кімнатної температури та дають випити. Оптимальна кількість на один прийом – 5 гранул. Для визначення розведення, кратності та тривалості прийому необхідна консультація лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 гр. Активні речовини: Acidum sulfuricum (ацидум сульфурикум) D4, Acidum arsenicosum (Arsenicum album) (ацидум арсенікозум (арсенікум альбум)) D8, Lycopodium clavatum (Lycopodium) (лікоподиум (Стрихнос нукс-вімка) D6, Sulfur (сульфур) D12; Допоміжні речовини: спирту етилового (етанолу) близько 20% (за обсягом). По 25 мл у флакон-крапельницю темного скла з пробками (крапельницею або глухою) і кришкою з поліетилену, що нагвинчується.

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацикловір 200 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Має здатність інгібувати in vitro і in vivo вірус Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо вірусу Herpes simplex типу 1, далі в порядку зменшення активності слідують: вірус Herpes типу 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр і цитомегаловірус. Інгібуюча дія ацикловіру на ці віруси характеризується високою вибірковістю. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр або цитомегаловірусом, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат — аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат та трифосфат. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. При лікуванні герпесу попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу Herpes simplex in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлено кореляцію між чутливістю штамів вірусу Herpes simplex до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі біодоступність становить 15-30%. Широко розподіляється у тканинах та рідких середовищах організму. Зв'язування із білками плазми становить 9-33%. Метаболізується у печінці. T1/2 прийому внутрішньо - 3.3 год, при внутрішньовенному введенні - 2.5 год.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у пацієнтів з імунодефіцитом; лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster - вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Після прийому ацикловіру внутрішньо в дозі 200 мг 5 разів на добу його концентрація в грудному молоці становить від 60% до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. З огляду на цей факт, при необхідності системного застосування ацикловіру на час лікування слід припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей Внутрішньо дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази на добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування – 5-10 днів. Підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Для прийому всередину З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко - минуще підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – психотичні розлади, тремор, атаксія, дизартрія, судоми, енцефалопатія, кома, галюцинації, сонливість, ажитація, сплутаність свідомості, парестезії. З боку сечовивідної системи: рідко - скороминуще підвищення концентрації сечовини, креатиніну в плазмі; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. З боку дихальної системи: рідко – задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип, у т.ч. фотосенсибілізація, свербіж шкіри; нечасто - кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся (т.к. даний тип випадання волосся пов'язаний з різними захворюваннями та прийомом лікарських засобів, то зв'язок між даною подією та прийомом ацикловіру є невизначеним); рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. З боку системи кровотворення: дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: часто - лихоманка, стомлюваність; рідко – нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарати, що блокують канальцеву секрецію (наприклад, пробенецид і циметидин) - можливе підвищення концентрації ацикловіру в плазмі, збільшення AUC ацикловіру, зниження його ниркового кліренсу. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого діапазону терапевтичних доз ацикловіру. Мікофенолат мофетил – збільшення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не викликає суттєвих порушень абсорбції ацикловіру. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 Рекомендована доза залишає 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Як правило, курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах ацикловір рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у, пацієнтів із нормальним імунним статусом Рекомендована доза становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин); може бути використана схема прийому по 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У ряді випадків виявляються ефективними нижчі дози ацикловіру - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 год) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг 4 рази на добу. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zosler - вітряної віспи та оперізувального герпесу Рекомендована ацикловіра становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Препарат слід призначати якнайшвидше після початку інфекції, т.к. у цьому випадку лікування ефективніше. Діти та віці 3 років і старше Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Ацикловір застосовується у таких дозах, як і для дорослих. Лікування вітряної віспи Дітям віком 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років - 400 мг 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Дозу препарату слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Ацикловір слід призначати обережно. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, не призводить до кумуляції активної речовини до концентрацій, що перевищують встановлений безпечний рівень. Однак у пацієнтів з КК < 10 мл/хв. дозу ацикловіру рекомендується зменшити до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози ацикловіру складають: КК < 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 год); КК 10-25 мл/хв - 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 год).ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок. Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому внутрішньовенному введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у пацієнтів з порушеннями функції нирок та недостатнім водним навантаженням. При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові). Лікування пацієнтів похилого віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, т.к. у цієї категорії пацієнтів збільшується T1/2 ацикловіру. При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів чи використовувати презервативи, т.к. застосування ацикловіру не запобігає передачі вірусу партнерам.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацикловір 400 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Має здатність інгібувати in vitro і in vivo вірус Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо вірусу Herpes simplex типу 1, далі в порядку зменшення активності слідують: вірус Herpes типу 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр і цитомегаловірус. Інгібуюча дія ацикловіру на ці віруси характеризується високою вибірковістю. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр або цитомегаловірусом, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат — аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат та трифосфат. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. При лікуванні герпесу попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу Herpes simplex in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлено кореляцію між чутливістю штамів вірусу Herpes simplex до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі біодоступність становить 15-30%. Широко розподіляється у тканинах та рідких середовищах організму. Зв'язування із білками плазми становить 9-33%. Метаболізується у печінці. T1/2 прийому внутрішньо - 3.3 год, при внутрішньовенному введенні - 2.5 год.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у пацієнтів з імунодефіцитом; лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster - вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Після прийому ацикловіру внутрішньо в дозі 200 мг 5 разів на добу його концентрація в грудному молоці становить від 60% до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. З огляду на цей факт, при необхідності системного застосування ацикловіру на час лікування слід припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей Внутрішньо дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази на добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування – 5-10 днів. Підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Для прийому всередину З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко - минуще підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – психотичні розлади, тремор, атаксія, дизартрія, судоми, енцефалопатія, кома, галюцинації, сонливість, ажитація, сплутаність свідомості, парестезії. З боку сечовивідної системи: рідко - скороминуще підвищення концентрації сечовини, креатиніну в плазмі; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. З боку дихальної системи: рідко – задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип, у т.ч. фотосенсибілізація, свербіж шкіри; нечасто - кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся (т.к. даний тип випадання волосся пов'язаний з різними захворюваннями та прийомом лікарських засобів, то зв'язок між даною подією та прийомом ацикловіру є невизначеним); рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. З боку системи кровотворення: дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: часто - лихоманка, стомлюваність; рідко – нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарати, що блокують канальцеву секрецію (наприклад, пробенецид і циметидин) - можливе підвищення концентрації ацикловіру в плазмі, збільшення AUC ацикловіру, зниження його ниркового кліренсу. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого діапазону терапевтичних доз ацикловіру. Мікофенолат мофетил – збільшення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не викликає суттєвих порушень абсорбції ацикловіру. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 Рекомендована доза залишає 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Як правило, курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах ацикловір рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у, пацієнтів із нормальним імунним статусом Рекомендована доза становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин); може бути використана схема прийому по 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У ряді випадків виявляються ефективними нижчі дози ацикловіру - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 год) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг 4 рази на добу. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zosler - вітряної віспи та оперізувального герпесу Рекомендована ацикловіра становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Препарат слід призначати якнайшвидше після початку інфекції, т.к. у цьому випадку лікування ефективніше. Діти та віці 3 років і старше Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Ацикловір застосовується у таких дозах, як і для дорослих. Лікування вітряної віспи Дітям віком 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років - 400 мг 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Дозу препарату слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Ацикловір слід призначати обережно. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, не призводить до кумуляції активної речовини до концентрацій, що перевищують встановлений безпечний рівень. Однак у пацієнтів з КК < 10 мл/хв. дозу ацикловіру рекомендується зменшити до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози ацикловіру складають: КК < 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 год); КК 10-25 мл/хв - 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 год).ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок. Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому внутрішньовенному введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у пацієнтів з порушеннями функції нирок та недостатнім водним навантаженням. При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові). Лікування пацієнтів похилого віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, т.к. у цієї категорії пацієнтів збільшується T1/2 ацикловіру. При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів чи використовувати презервативи, т.к. застосування ацикловіру не запобігає передачі вірусу партнерам.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь для зовнішнього застосування - 100 г. Діюча речовина: ацикловір 5 г; Допоміжні речовини: пропіленгліколь – 40 г, вазелін – 12.5 г, олія вазелінова – 7.5 г, віск емульсійний – 5 г, макрогол (поліетиленоксид 1500) – 1 г, вода очищена – до 100 г. 5 г у тубі алюмінієвої.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування: 5% білого або майже білого кольору; допускається наявність характерного запаху.Фармакотерапевтична групаПротивірусний препарат – синтетичний аналог нуклеозиду тимідину. В інфікованих клітинах, що містять вірусну тимідинкіназу, відбувається фосфорилювання та перетворення на ацикловіру монофосфат. Під впливом гуанілатциклази ацикловіру монофосфат перетворюється на дифосфат і під дією кількох клітинних ферментів - на трифосфат. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Ацикловір трифосфат, вбудовуючись у синтезовану вірусом ДНК, блокує розмноження вірусу. Специфічність і висока селективність дії також обумовлені переважним його накопиченням у клітинах, уражених вірусом герпесу. Високоактивний щодо вірусу Herpes simplex 1 та 2 типу. вірусу, що викликає вітряну віспу та оперізувальний лишай (Varicella zoster). вірусу Епштейна Барр. Помірно активний щодо цитомегаловірусів.ФармакокінетикаПри застосуванні інтактної шкіри всмоктування мінімальне. не визначається в крові та сечі. На ураженій шкірі – всмоктування помірне. у пвацієнтів з нормальною функцією нирок концентрація у сироватці крові становить до 0.28 мкг/мл, у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (ХНН) – до 0.78 мкг/мл. Виводиться нирками (до 9,4% добової дози).ІнструкціяЗастосовують зовнішньо. Препарат наносять чистими руками або ватним тампоном тонким шаром на уражені ділянки шкіри, що межують з ними.Показання до застосуванняІнфекції шкіри, спричинені вірусом Herpes simplex типів 1 і 2, генітальний герпес, що оперізує лишай, вітряна віспа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру та інших компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при дегідратації та нирковій недостатності.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату показано лише у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лікування необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку шкіри та підшкірних тканин: гіперемія, сухість, лущення шкіри. Інші: печіння, запалення при попаданні на слизові оболонки. Можливий розвиток алергічного дерматиту.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні не виявлено взаємодії коїться з іншими лікарськими засобами. Посилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимуляторів.Спосіб застосування та дозиПрепарат наносять 5 разів на добу (кожні 4 год). Терапію слід продовжувати до того часу, поки на бульбашках не утворюється кірка, або вони повністю не заживуть. Тривалість терапії становить середньому 5 днів, максимум - 10 днів. За відсутності ефекту необхідно звернутися до лікаря.ПередозуванняДані про передозування препарату не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля досягнення максимального терапевтичного ефекту необхідно застосовувати препарат якомога раніше (при перших ознаках захворювання: печіння, свербіж, поколювання, відчуття напруженості та почервоніння). Мазь не рекомендується наносити слизові оболонки порожнини рота і очей, т.к. можливий розвиток вираженого місцевого запалення. При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів чи використовувати презервативи, т.к. застосування ацикловіру не запобігає передачі вірусу партнерам.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат: Активна речовина: ацикловір 0,25 г, 0,5 г, 1,0 г; допоміжна речовина: гідроксид натрію. По 0,25 г у флаконах або 0,5 г і 1,0 г у флаконах або пляшках. По 1 флакону/пляшці з інструкцією із застосування в пачку з картону. Для дозування 0,25 г: По 5 флаконів зі спеціальними гніздами та інструкцією із застосування в пачку з картону. Для дозування 0,5 г та 1,0 г: По 5 флаконів з перегородками та з інструкцією із застосування у розсувну коробку з картону пінального типу.Опис лікарської формиПориста маса білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, ущільнена в таблетку.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування У дорослих максимальні рівноважні концентрації (Cssmax) ацикловіру після одногодинної інфузії в дозі 2,5 мг/кг, 5 мг/кг, 10 мг/кг та 15 мг/кг становили 22,7 мкмоль/л (5,1 мкг/мл). ; 43,6 мкмоль/л (9,8 мкг/мл); 92 мкмоль/л (20,7 мкг/мл) та 105 мкмоль/л (23,6 мкг/мл) відповідно. Мінімальні рівноважні концентрації ацикловіру в плазмі (Cssmin) через 7 годин після інфузій відповідно дорівнювали 2,2 мкмоль/л (0,5 мкг/мл); 3,1 мкмоль/л (0,7 мкг/мл); 10,2 мкмоль/л (2,3 мкг/мл) та 8,8 мкмоль/л (2,0 мкг/мл). У дітей старше 1 року порівняні Сssmах та Cssmin спостерігалися при введенні у дозі 250 мг/м2 еквівалентно 5 мг/кг (доза для дорослих) та у дозі 500 мг/м2 еквівалентно 10 мг/кг (доза для дорослих). У новонароджених (від 0 до 3 місяців), яким ацикловір вводився у вигляді інфузій у дозі 10 мг/кг протягом більше однієї години кожні 8 год, Cssmax становила 61,2 мкмоль/л (13,8 мкг/мл), а Cssmin - 10,1 мкмоль/л (2,3 мкг/мл). Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% від його концентрації у плазмі. З білками плазми крові ацикловір зв'язується незначною мірою (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після внутрішньовенного введення ацикловіру період напіввиведення з плазми становить близько 2,9 год. Більшість ацикловіру виводиться нирками в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. Основним метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, частку якого в сечі припадає близько 10 - 15 % від введеної дози препарату. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40 % відповідно. Особливі групи пацієнтів У людей похилого віку кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зменшенням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 години, при проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 години, а концентрація ацикловіру в плазмі знижувалась приблизно на 60 %.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (ВЗВ), вірус Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують: ВПГ-2, ВЗВ (варіцелла-зостер вірус, Varicella zoster virus), ЕБВ і ЦМВ. Дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ, ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловірмонофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіртрифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена ​​кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняПервинний та рецидивуючий герпес слизових оболонок та шкіри, викликаний ВПГ-1 та ВПГ-2, у осіб з імунодефіцитом. Початкові прояви генітального герпесу в осіб без імунодефіциту. Енцефаліт, спричинений вірусом простого герпесу. Інфекція, спричинена вірусом простого герпесу, у новонароджених. Інфекція, спричинена вірусом Varicella zoster, в осіб із імунодефіцитом.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру чи валацикловіру. З обережністю: при дегідратації, нирковій недостатності, неврологічних порушеннях, у період розвитку реакцій на цитотоксичні препарати (при їх внутрішньовенному введенні) та за наявності таких в анамнезі, електролітних порушеннях, тяжкій гіпоксії, при вагітності та в період лактації. Слід поєднувати препарат (необхідне спостереження за функцією нирок) із препаратами, що порушують функцію нирок (наприклад, циклоспорин, такролімус). Поєднане застосування ацикловіру та мікофенолату мофетилу (імунодепресивного препарату), що застосовується при трансплантації органів, призводить до підвищення в крові концентрації ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Вагітність та лактаціяАцикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. Застосування препарату під час вагітності можливе лише у випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності прийому ацикловіру в період лактації потрібне переривання грудного вигодовування.Побічна діяНебажані явища, представлені нижче, перераховані в залежності від анатомо-фізіологічної класифікації та частоти народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і 1/1000 і 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко ( Частота народження небажаних явищ З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – зниження вмісту формених елементів крові (анемія, лейкоцитоз, нейтропенія або нейтрофілоз, тромбоцитопенія або тромбоцитоз); рідко – лімфоаденопатія, ДВС-синдром, гемоліз. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, сонливість, ажитація, сплутаність свідомості; дуже рідко – порушення зору, атаксія, дизартрія, психічні розлади (в т.ч. делірій), пригнічений стан або психоз, ознаки енцефалопатії (кома, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, тремор). Зазначені вище явища зазвичай відзначалися у хворих з порушеннями функції нирок та іншими факторами, що схиляють і, як правило, мали оборотний характер. З боку дихальної системи: дуже рідко – задишка. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – зниження апетиту, нудота, блювання; нечасто – діарея, біль у животі. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто - оборотне підвищення активності "печінкових" трансаміназ; дуже рідко – оборотне підвищення концентрації білірубіну, жовтяниці, гепатиту. З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – підвищення концентрації сечовини та креатиніну в крові; рідко – гематурія, гіперкреатинінемія (у зв'язку з обструкцією ниркових канальців); дуже рідко – порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність, біль у проекції нирок. Ці ускладнення залежить від величини максимальної плазмової концентрації препарату та станом водноелектролітного балансу пацієнта. Щоб уникнути подібних явищ, слід вводити протягом 1 години. Біль у проекції нирок може бути пов'язаний з порушенням функції нирок. Слід підтримувати водно-електролітний баланс пацієнтів. Ниркова недостатність, що розвивається в період лікування препаратом Ацикловір, зазвичай швидко усувається при регідратації пацієнтів та/або зменшенні дози препарату або його відміні.Прогресування до гострої ниркової недостатності відбувається у рідкісних випадках. Місцеві реакції: часто - флебіт або запалення у місці введення, периферичні набряки; загальна слабкість; дуже рідко – гарячка, місцеві запальні реакції. Анафілактичні реакції: рідко – шкірні алергічні реакції (свербіж, висипання, кропив'янка); дуже рідко – синдром Лайєлла мультиформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона).Взаємодія з лікарськими засобамиПри змішуванні розчинів необхідно враховувати лужну реакцію ацикловіру для внутрішньовенного введення (рН 11). Посилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимуляторів. Блокатори канальцевої секреції знижують канальцеву секрецію внутрішньовенно введеного ацикловіру, що може призводити до підвищення концентрації ацикловіру в сироватці крові та спинномозкової рідини (СМР), уповільнення виведення ацикловіру (збільшення періоду напіввиведення) з крові та СМР, посилення. Інші нефротоксичні лікарські засоби – підвищують ризик нефротоксичної дії ацикловіру. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді через нирки шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Так, пробенецид та циметидин збільшують AUC ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого діапазону терапевтичних доз ацикловіру. У пацієнтів, які отримують Ацикловір, необхідна обережність при призначенні разом з ним препаратів, які конкурують за шлях елімінації через потенційне підвищення в плазмі концентрації одного, обох препаратів або їх метаболітів. Поєднане застосування ацикловіру та мікофенолату мофетилу (імунодепресивного препарату), що застосовується при трансплантації органів, призводить до підвищення показника AUC для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують лише за умов стаціонару. Дорослі У пацієнтів з ожирінням рекомендуються дози, як у дорослих із нормальною масою тіла. Лікування інфекцій, викликаних вірусами простого герпесу (ВПГ; за винятком герпетичного енцефаліту) та вірусом вітряної віспи та оперізувального герпесу (ВЗВ) Внутрішньовенні інфузії у дозі 5 мг/кг маси тіла кожні 8 год. Лікування та профілактика інфекцій, спричинених ВПГ, ВЗВ, та герпетичного енцефаліту у пацієнтів з імунодефіцитом Внутрішньовенні інфузії у дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин при нормальній функції нирок. Профілактика ЦМВ інфекції під час трансплантації кісткового мозку 500 мг/м2 поверхні тіла внутрішньовенно 3 десь у добу з інтервалом 8 год. Тривалість лікування від 5 днів до трансплантації та до 30 днів після трансплантації. Особливі групи пацієнтів Діти Дози препарату Ацикловір у дітей віком від 3 місяців до 12 років обчислюють залежно від площі поверхні тіла. У новонароджених дози обчислюються залежно від маси тіла. При інфекціях, спричинених ВПГ, рекомендується доза 10 мг/кг кожні 8 год. Лікування інфекцій, спричинених ВПГ (крім герпетичного енцефаліту) та ВЗВ Внутрішньовенні інфузії у дозі 250 мг/м2 кожні 8 год. Лікування герпетичного енцефаліту та ВЗВ інфекцій у дітей з імунодефіцитом Внутрішньовенні інфузії у дозі 500 мг/м2 кожні 8 годин при нормальній функції нирок. Профілактика ЦМВ інфекції у дітей віком від 2 років. Обмежені дані дозволяють припускати, що дітям віком від 2 років, які зазнали трансплантації кісткового мозку, може бути призначена доросла доза препарату Ацикловір. У дітей із зниженою функцією нирок потрібна корекція дози відповідно до ступеня ниркової недостатності. Кліренс креатиніну >50 мл/хв/1,73 м3: 100 % від рекомендованої дози 4 рази на добу; Кліренс креатиніну 25-50 мл/хв/1,73 м3: 100% від рекомендованої дози 2 рази на добу; Кліренс креатиніну 10-25 мл/хв/1,73 м3: 100% від рекомендованої дози 1 раз на добу; Кліренс креатиніну 0-10 мл/хв/1,73 м3: 50 % від рекомендованої дози 1 раз на добу. Пацієнти похилого віку У літніх кліренс ацикловіру в організмі знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну. У пацієнтів зі зниженим кліренсом креатиніну слід розглянути питання зниження дози. Пацієнти з нирковою недостатністю Внутрішньовенні інфузії препарату Ацикловір повинні призначатися обережно у пацієнтів з нирковою недостатністю. Запропоновано таку схему корекції доз залежно від ступеня зниження кліренсу креатиніну: Кліренс креатиніну 25-50 мл/хв – 5-10 мг/мл кожні 12 год; Кліренс креатиніну 10-25 мл/хв – 5-10 мг/мл кожні 24 год; Кліренс креатиніну 0 (анурія) - 10 мл/хв - При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі 5-10 мг/мл кожні 12 год. При гемодіалізі 5-10 мг/мл кожні 24 год і після діалізу. Курс лікування препаратом Ацикловір у вигляді внутрішньовенних інфузій зазвичай становить 5 днів, але може змінюватись залежно від стану пацієнта та відповіді на терапію, Тривалість лікування герпетичного енцефаліту та ВПГ інфекцій у новонароджених зазвичай становить 10 днів. Тривалість профілактичного застосування препарату Ацикловір для внутрішньовенних інфузій визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Приготування розчину та метод введення Рекомендована доза препарату Ацикловір повинна вводитись у вигляді повільної внутрішньовенної інфузії протягом 1 години. Використовуються 10 мл розчину для розведення (вода для ін'єкцій або розчин хлориду натрію для ін'єкцій (0,9 %)) для приготування розчину препарату Ацикловір з вмістом в 1 мл отриманого розчину 25 мг ацикловіру. Рекомендований обсяг розчину для розведення необхідно додати у флакон із порошком препарату Ацикловір, обережно збовтати доти, доки вміст флакону повністю не розчиниться. Після розведення розчин препарату Ацикловір може вводитись у вигляді внутрішньовенних інфузій за допомогою спеціального інфузійного насоса, що регулює швидкість введення препарату. Можливий інший спосіб інфузійного введення, коли приготований розчин розбавляється далі до отримання концентрації ацикловіру, що не перевищує 5 мг/мл (0,5%). Для цього необхідно додати приготовлений розчин до вибраного інфузійного розчину, який рекомендується нижче, і добре збовтати до змішування розчинів. Для дітей та новонароджених, яким необхідно вводити мінімальні обсяги інфузій, рекомендується додавати 4 мл приготовленого розчину препарату Ацикловір (100 мг ацикловіру) до 20 мл розчинника. Для дорослих рекомендується використовувати інфузійні розчини в упаковках по 100 мл, навіть якщо це дасть концентрацію ацикловіру значно нижче 0,5 %. Таким чином, один інфузійний розчин об'ємом 100 мл можна використовувати для будь-якої дози ацикловіру між 250 і 500 мг (10 і 20 мл розведеного розчину). Для доз між 500 та 1000 мг ацикловіру повинен бути використаний ще один розчин для інфузій цього обсягу (100 мл). Ацикловір сумісний з наступними інфузійними розчинами і залишається при розведенні ними стабільним протягом 12 годин при кімнатній температурі (від 15 до 25 °С): Натрію хлорид для внутрішньовенних інфузій (0,45% та 0,9%); Натрію хлорид (0,18%) та декстрозу (4%) для внутрішньовенних інфузій; Натрію хлорид (0,45%) та декстрозу (2,5%) для внутрішньовенних інфузій; Розчин Хартмана. При приготуванні розчину Ацикловіру для інфузій, як зазначено вище, концентрація ацикловіру становить не більше 0,5%. Розчинення та розведення повинні проводитися повністю в асептичних умовах безпосередньо перед введенням препарату. Невикористаний розчин утилізується. При помутнінні розчину або випаданні кристалів його слід знищити.ПередозуванняНаддози препарату Ацикловір викликають підвищення концентрації сироваткового креатиніну, азоту сечовини крові та ниркову недостатність. Неврологічні симптоми включають сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, судоми та кому. Гемодіаліз значно посилює виведення ацикловіру з крові, тому показаний при передозуванні ацикловіру.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри нирковій недостатності дози препарату Ацикловір повинні коригуватися відповідно до її ступеня, щоб запобігти кумуляції ацикловіру в організмі. У пацієнтів, які отримують препарат Ацикловір, у високих дозах при герпетичному енцефаліті, необхідно контролювати функцію нирок, особливо якщо вона початково порушена або є дегідратація. Приготовлений розчин препарату Ацикловір має pH 11,0, тому його не можна застосовувати внутрішньо. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Ацикловір, призначений для використання тільки в умовах стаціонару, тому дані про вплив препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами відсутні.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 г: ацикловір 30 мг. 5 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиМазь для зовнішнього застосування 5%.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб для зовнішнього застосування, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Тімідинкіназа інфікованих вірусом клітин активно перетворює ацикловір через ряд послідовних реакцій у моно-, ді- та трифосфат ацикловіру. Останній взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою та вбудовується в ДНК, яка синтезується для нових вірусів. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. Ацикловір активний щодо вірусу Herpes simplex типів 1 і 2, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна-Барр та цитомегаловірусу.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняІнфекції шкіри, спричинені вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи генітальний герпес та герпес губ; оперізуючий лишай; вітряна віспа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру та валацикловіру; дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дегідратація; ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Місцеві реакції: ;нечасто - у місці аплікації можливе відчуття печіння, яке з часом проходить, сухість шкіри, свербіж; рідко – еритема, контактний дерматит у місці нанесення. При попаданні на слизові оболонки можливе запалення. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк і кропив'янку.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні ацикловіру клінічно значущої взаємодії не відзначено. Імуностимулятори; - можливе посилення ефекту ацикловіру.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять 4-6 разів на добу (кожні 4 год) тонким шаром на уражені ділянки ділянки шкіри, що межують з ними. Препарат наносять або ватним тампоном або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок. Терапію слід продовжувати до тих пір, поки на бульбашках не утворюється кірка, або вони повністю не заживуть. Тривалість терапії становить середньому 5 днів і має перевищувати 10 днів. Важливо розпочинати лікування рецидивуючої інфекції під час продромальної фази або на початку прояву інфекції. Тривалість лікування – не менше 5 днів. У разі відсутності загоєння лікування може бути продовжено до 10 днів. У разі збереження симптомів захворювання більше 10 днів слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняНа сьогоднішній день не було зафіксовано випадків передозування препаратом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАцикловір у вигляді лікарських форм для зовнішнього застосування не слід наносити на слизові оболонки ротової порожнини, очей, піхви.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацикловір 400 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Має здатність інгібувати in vitro і in vivo вірус Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо вірусу Herpes simplex типу 1, далі в порядку зменшення активності слідують: вірус Herpes типу 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр і цитомегаловірус. Інгібуюча дія ацикловіру на ці віруси характеризується високою вибірковістю. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр або цитомегаловірусом, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат — аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат та трифосфат. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. При лікуванні герпесу попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу Herpes simplex in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлено кореляцію між чутливістю штамів вірусу Herpes simplex до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.ФармакокінетикаПри внутрішньому прийомі біодоступність становить 15-30%. Широко розподіляється у тканинах та рідких середовищах організму. Зв'язування із білками плазми становить 9-33%. Метаболізується у печінці. T1/2 прийому внутрішньо - 3.3 год, при внутрішньовенному введенні - 2.5 год.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у пацієнтів з імунодефіцитом; лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster - вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Після прийому ацикловіру внутрішньо в дозі 200 мг 5 разів на добу його концентрація в грудному молоці становить від 60% до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. З огляду на цей факт, при необхідності системного застосування ацикловіру на час лікування слід припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей Внутрішньо дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази на добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування – 5-10 днів. Підвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Для прийому всередину З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко - минуще підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – психотичні розлади, тремор, атаксія, дизартрія, судоми, енцефалопатія, кома, галюцинації, сонливість, ажитація, сплутаність свідомості, парестезії. З боку сечовивідної системи: рідко - скороминуще підвищення концентрації сечовини, креатиніну в плазмі; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. З боку дихальної системи: рідко – задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип, у т.ч. фотосенсибілізація, свербіж шкіри; нечасто - кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся (т.к. даний тип випадання волосся пов'язаний з різними захворюваннями та прийомом лікарських засобів, то зв'язок між даною подією та прийомом ацикловіру є невизначеним); рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. З боку системи кровотворення: дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: часто - лихоманка, стомлюваність; рідко – нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарати, що блокують канальцеву секрецію (наприклад, пробенецид і циметидин) - можливе підвищення концентрації ацикловіру в плазмі, збільшення AUC ацикловіру, зниження його ниркового кліренсу. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого діапазону терапевтичних доз ацикловіру. Мікофенолат мофетил – збільшення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не викликає суттєвих порушень абсорбції ацикловіру. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 Рекомендована доза залишає 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Як правило, курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах ацикловір рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у, пацієнтів із нормальним імунним статусом Рекомендована доза становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин); може бути використана схема прийому по 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У ряді випадків виявляються ефективними нижчі дози ацикловіру - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 год) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг 4 рази на добу. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zosler - вітряної віспи та оперізувального герпесу Рекомендована ацикловіра становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Препарат слід призначати якнайшвидше після початку інфекції, т.к. у цьому випадку лікування ефективніше. Діти та віці 3 років і старше Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Ацикловір застосовується у таких дозах, як і для дорослих. Лікування вітряної віспи Дітям віком 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років - 400 мг 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Дозу препарату слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Ацикловір слід призначати обережно. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, не призводить до кумуляції активної речовини до концентрацій, що перевищують встановлений безпечний рівень. Однак у пацієнтів з КК < 10 мл/хв. дозу ацикловіру рекомендується зменшити до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози ацикловіру складають: КК < 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 год); КК 10-25 мл/хв - 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 год).ПередозуванняВ даний час про випадки передозування препарату не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок. Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому внутрішньовенному введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у пацієнтів з порушеннями функції нирок та недостатнім водним навантаженням. При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові). Лікування пацієнтів похилого віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, т.к. у цієї категорії пацієнтів збільшується T1/2 ацикловіру. При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів чи використовувати презервативи, т.к. застосування ацикловіру не запобігає передачі вірусу партнерам.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКрем – 1 г: ацикловір 50 мг. 10 г – туби алюмінієві (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиКрем для зовнішнього застосування 5%.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб для зовнішнього застосування, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Тімідинкіназа інфікованих вірусом клітин активно перетворює ацикловір через ряд послідовних реакцій у моно-, ді- та трифосфат ацикловіру. Останній взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою та вбудовується в ДНК, яка синтезується для нових вірусів. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. Ацикловір активний щодо вірусу Herpes simplex типів 1 і 2, вірусу Varicella zoster, вірусу Епштейна-Барр та цитомегаловірусу.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат для зовнішнього застосування.Показання до застосуванняінфекції шкіри, спричинені вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи генітальний герпес та герпес губ; оперізуючий лишай; вітряна віспа.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру та валацикловіру; дитячий та підлітковий вік до 18 років. З обережністю: ; вагітність; період лактації (грудного вигодовування); дегідратація; ниркова недостатність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. За необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Місцеві реакції: ;нечасто - у місці аплікації можливе відчуття печіння, яке з часом проходить, сухість шкіри, свербіж; рідко – еритема, контактний дерматит у місці нанесення. При попаданні на слизові оболонки можливе запалення. З боку імунної системи: дуже рідко - анафілактичні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк і кропив'янку.Взаємодія з лікарськими засобамиПри зовнішньому застосуванні ацикловіру клінічно значущої взаємодії не відзначено. Імуностимулятори; - можливе посилення ефекту ацикловіру.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Наносять 4-6 разів на добу (кожні 4 год) тонким шаром на уражені ділянки ділянки шкіри, що межують з ними. Препарат наносять або ватним тампоном або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок. Терапію слід продовжувати до тих пір, поки на бульбашках не утворюється кірка, або вони повністю не заживуть. Тривалість терапії становить середньому 5 днів і має перевищувати 10 днів. Важливо розпочинати лікування рецидивуючої інфекції під час продромальної фази або на початку прояву інфекції. Тривалість лікування – не менше 5 днів. У разі відсутності загоєння лікування може бути продовжено до 10 днів. У разі збереження симптомів захворювання більше 10 днів слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняДані про передозування препарату не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиАцикловір у вигляді лікарських форм для зовнішнього застосування не слід наносити на слизові оболонки ротової порожнини, очей, піхви.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМазь – 1 гр.: активні речовини: ацикловір – 50,0 мг; допоміжні речовини: куряча олія (ліпідний компонент пташиного жиру [ліпокомп-С]) - 200,0 мг, макрогол-400 - 300, 0 мг, емульгатор № 1 - 80,0 мг, метилпарагідроксибензоат - 0,8 мг, пропілпарагідроксибензоат - 0 ,2 мг, вода очищена – до 1,0 г. У туби алюмінієві. Кожну тубу разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиМазь білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаПри застосуванні мазі на інтактній шкірі: мінімальне всмоктування. Уражена шкіра: помірне всмоктування.ФармакодинамікаАцикловір є противірусним засобом групи синтетичних аналогів ациклічного пуринового нуклеозиду - дезоксигуанідину, що є компонентом ДНК. Ацикловір має високу специфічність щодо вірусів Herpes simplex, 1 і 2 типів, вірусу, що викликає вітряну віспу та оперізуючий лишай (Varicella zoster), вірусу Епштейна-Барр. Помірно активний щодо цитомегаловірусу. Ацикловір проникає безпосередньо в інфіковані вірусом клітини. Клітини, інфіковані вірусом, продукують вірусну тимідинкіназу, яка у свою чергу фосфорує ацикловір до ацикловіртрифосфату, що є активним та селективним інгібітором ДНК-полімерази вірусів. Ймовірно, механізм пригнічення ацикловіртрифосфатом синтезу ДНК полягає в тому, що вона є для цього ферменту субстратом, що дозволяє здійснити зв'язок 3'-5', необхідну для продовження ланцюжка ДНК. Таким чином здійснюється передчасний розрив ланцюга ДНК, що призводить до придушення реплікації вірусу.Показання до застосуванняІнфекції шкіри, спричинені вірусом Herpes simplex 1 та 2 типів, генітальний герпес, оперізуючий лишай, вітряна віспа.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ацикловіру або будь-якого іншого компонента препарату.Побічна діяГіперемія, сухість, лущення шкіри; печіння, запалення при попаданні на слизові оболонки. Можливий розвиток алергічного дерматиту.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимулятора.Спосіб застосування та дозиЗовнішньо. Мазь наносять на уражені ділянки 5 разів на добу, кожні 3 години. Мазь наносять або ватним тампоном або чистими руками, щоб уникнути додаткового інфікування уражених ділянок. Терапію слід продовжувати до того часу, поки на бульбашках не утворюється кірка, або вони повністю не заживуть. Тривалість лікування – не менше 5 днів, максимум 10 днів. У разі збереження симптомів захворювання більше 10 днів або при значному посиленні симптомів слід звернутися до лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМазь не слід наносити на слизові оболонки порожнини рота, очей, носа та піхви. Ефективність лікування буде тим вищою, чим раніше воно розпочато (при перших ознаках інфекції). Для реалізації лікувального ефекту ацикловіру має значення стан імунної системи організму. Пацієнтам зі зниженим імунітетом (при ВІЛ/СНІДі або після трансплантації кісткового мозку) на фоні місцевого застосування мазі ацикловіру слід призначати системне введення препарату, так само як у разі тяжкого та рецидивуючого перебігу герпетичної інфекції. Ацикловір не попереджає передачу герпесу статевим шляхом, тому в період лікування необхідно утримуватись від статевих контактів, навіть за відсутності клінічних проявів. Ефективність та безпека застосування у дітей не встановлені.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 420,0 мг (у перерахунку на безводну речовину - 400,0 мг); Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 43,12 мг, повідон К-25 – 7,88 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 25,0 мг, магнію стеарат – 4,0 мг. Пігулки, 400 мг. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 20 таблеток у банку з поліетилену низького тиску, закупорену кришкою з ущільнюючим елементом і полімерним компенсатором. 1, 2, 3,4 або 5 контурних осередкових упаковок або 1 банку з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні форми таблетки, білого або майже білого кольору, з двосторонньою фаскою та ризиком на одній стороні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі (Cssmin) була 1,8 мкМ (0,4 мкг/мл). При прийомі 400 мг та 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл) відповідно, a Cssmin 2,7 мкМ (0,6 мкг/ мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми становить близько 3 год. Більшість препарату виводиться нирками у незмінному вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. Основним метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметокси-метилгуанін, на частку якого в сечі припадає близько 10-15% введеної дози препарату. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному введенні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованим пацієнтам фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) і цитомегаловірус (ЦМВ). . Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ, ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловіру монофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив акцикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена ​​кореляція між чутливістю штамів ВПГ до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або валацикловіру або до будь-якого іншого компонента препарату. Дитячий вік до 3-х років. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не було відзначено збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні ацикловіру жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначається у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і 1/1000 і 1/10000 і Частота народження небажаних реакцій: Порушення з боку крові та лімфатичної системи: Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи: Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи та психічного статусу: Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та "печінкових" ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення: Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні ацикловіру не відзначалося. Ацикловір виводиться у незмінному вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація-час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі. Рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру.Спосіб застосування та дозиАцикловір, таблетки, можна застосовувати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Застосування у дорослих Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу Для лікування інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі - ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування препаратом слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом Для профілактики інфекцій, що викликаються вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза препарату становить 200 мг 4 рази на добу (кожних 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі - ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі – ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Особливі групи пацієнтів Діти віком від 3 років та старші Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи У віці від 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг 4 рази на добу. Точнішу дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом: лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв. дозу препарату рекомендується знижувати до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняСимптоми Ацикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. При випадковому одноразовому прийомі ацикловіру у дозі до 20 г токсичні ефекти не зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів, у дозах, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Лікування Симптоматичне. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний у лікуванні передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих з клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у імунокомпетентних пацієнтів. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, необхідна корекція дози препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку може спостерігатися порушення функції нирок, тому дана категорія пацієнтів потребує корекції дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини не є можливим, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаОдна таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить: Активна речовина: ацикловір – 425,532 мг (еквівалентно 400 мг ацикловіру безводного). Ядро таблетки: повідон – 11,198 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 22,396 мг, целюлоза мікрокристалічна – 89,586 мг, кремнію діоксид колоїдний – 2,800 мг, магнію стеарат – 8,399 мг; оболонка таблетки: Opadry Pink OY-24926 – 6,700 мг (склад: гіпромелоза – 4,958 мг, титану діоксид – 1,229 мг, макрогол – 0,496 мг, барвник заліза оксид червоний – 0,012 мг, барвник заліза оксид жовтий5. По 7 таблеток покритих плівковою оболонкою ПВХ/Ал блістер. Один, два, три або п'ять блістерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. Опис лікарської формиЕліптичні пігулки, покриті плівковою оболонкою, блідо-рожевого кольору з ризиком на одному боці. ;Фармакотерапевтична групаАцикловір-противірусний препарат, синтетичний аналог ациклічного пуринового нуклеозиду, що має високо вибіркову дію на віруси герпесу. Всередині інфікованих вірусом клітин під дією вірусної тимідинкінази; проходить ряд послідовних реакцій трансформації ацикловіру в моно-, ді-і трифосфат ацикловіру. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. ; ; ; In vitro ацикловір ефективний проти вірусу простого герпесу – Herpes simplex типу I та II, проти вірусу Varicella zoster; Вищі концентрації потрібні для інгібування вірусу Епштейна-Барра. In vivo ацикловір терапевтично та профілактично ефективний насамперед при вірусних інфекціях, спричинених Herpes simplex.; ; ; При внутрішньому прийомі біологічна доступність становить 15-30%. Ацикловір добре проникає у всі органи та тканини організму, включаючи головний мозок та шкіру. Зв'язування з білками плазми становить 9-33% і залежить від його концентрації у плазмі. Концентрація у спинномозковій рідині становить близько 50% від його концентрації у плазмі. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. ; Максимальна концентрація після призначення внутрішньо 200 мг 5 разів на добу – 0,7 мкг/мл, час досягнення максимальної концентрації – 1,5-2 год.; ; ; Метаболізується у печінці з утворенням фармакологічно неактивної сполуки 9-карбоксиметоксиметилгуаніну. Період напіввиведення у дорослих з нормальною функцією нирок ; складає; 2-3 години. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю період напіввиведення – 20 год, при гемодіалізі – 5,7 год (при цьому концентрація ацикловіру у плазмі зменшується до 60% від вихідного значення). Близько 84% виділяється нирками у незміненому вигляді та 14% – у формі метаболіту. Нирковий кліренс ацикловіру становить 75-80% загального плазматичного кліренсу. Менш ніж 2% ацикловіру виводиться з організму через кишечник.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусами Herpes simplex; типу I та II, як первинних, так і вторинних, включаючи генітальний герпес. Профілактика загострень рецидивуючих інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex типу I та II, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика первинних та рецидивуючих інфекцій, спричинених вірусами Herpes simplex типу I та II у хворих з імунодефіцитом. ; У складі комплексної терапії пацієнтів з вираженим імунодефіцитом: при ВІЛ-інфекції (стадія СНІДу, ранні клінічні прояви та розгорнута клінічна картина) і у пацієнтів, які перенесли трансплантацію кісткового мозку. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster; (вітряна віспа, а також оперізувальний лишай - Herpes zoster).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, ганцикловіру, фамцикловіру, валацикловіру або будь-якої допоміжної речовини препарату. Прийом препарату протипоказаний у період лактації. Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми). З ОБЕРЕЖНІСТЮ Дегідратація, ниркова недостатність, неврологічні порушення, у т.ч. в анамнезі.Вагітність та лактаціяЗастосування під час вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Ацикловір проникає через плацентарний бар'єр і накопичується у грудному молоці. При необхідності прийому ацикловіру в період лактації потрібне переривання грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат добре переноситься. З боку шлунково-кишкового тракту: у поодиноких випадках – біль у животі, нудота, блювання, діарея. Лабораторні показники: що переходять незначне підвищення; активності ферментів печінки, рідко – невелике підвищення рівнів сечовини та креатиніну, гіпербілірубінемія, лейкопенія, еритропенія. З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, слабкість; в окремих випадках тремор, запаморочення, підвищена втома, сонливість, сплутаність свідомості, галюцинації, парестезія, ажитація. Алергічні реакції: анафілактичні реакції, шкірні алергічні реакції (свербіж, синдром Лайєлла, кропив'янка, мультиформна ексудативна еритема, у т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), периферичні набряки. Інші: рідко – алопеція, лихоманка, міалгія, порушення зору, лімфоаденопатія.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з пробенецидом призводить до збільшення середнього періоду напіввиведення та зниження кліренсу ацикловіру. При одночасному прийомі з нефротоксичними препаратами збільшується ризик порушення функції нирок. Посилення ефекту відзначається при одночасному призначенні імуностимуляторів.Спосіб застосування та дозиВсередину. Лікування необхідне; починати якнайшвидше, відразу після появи перших симптомів хвороби. Встановлюється індивідуально, залежно від ступеня тяжкості захворювання. При лікуванні інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних; Herpes simplex типу I та II, дорослим та дітям; старше 3 років препарат призначають по 200 мг 5 разів на добу протягом 5 днів з 4-х годинними інтервалами протягом дня та з 8-ми годинним інтервалом на ніч. В; Найважчих випадках захворювання курс лікування може бути продовжено за призначенням лікаря. ; У складі комплексної терапії при вираженому імунодефіциті, у тому числі при розгорнутій клінічній картині ВІЛ-інфекції (включаючи ранні клінічні прояви ВІЛ-інфекції та стадію СНІДу), після імплантації кісткового мозку призначають по 400 мг 5 разів на добу.Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених; вірусами Herpes simplex типу I та II, ; пацієнтам з нормальним імунним статусом та при рецидиві захворювання призначають по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин. ; Для профілактики інфекцій, викликаних вірусами Herpes simplex типу I та II, ; дорослим та дітям старше 3-х років з імунодефіцитом, препарат рекомендується призначати по 200 мг 4 рази на добу кожні 6 годин, максимальна доза – до 400 мг ацикловіру 5 разів на добу залежно від тяжкості інфекції.При лікуванні інфекцій, викликаних Varicella zoster, дорослим призначають по 800 мг 5 разів на добу кожні 4 години вдень та з 8-ми годинним інтервалом на ніч. Тривалість курсу лікування – 7-10 днів. Дітям старше 3 років призначають по 20 мг/кг 4 рази на добу протягом 5 днів, дітям з масою тіла понад 40 кг препарат призначають у тому ж дозуванні, що й дорослим. При лікуванні інфекцій, спричинених Herpes zoster, призначають дорослим по 800 мг 4 рази на добу кожні 6 годин протягом 5 днів. У пацієнтів із порушенням функції нирок: ; При лікуванні та профілактиці інфекцій, спричинених Herpes simplex, у хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозування препарату слід зменшити до 200 мг 2 рази на добу з 12-ти годинними інтервалами.При лікуванні інфекцій, викликаних Varicella zoster, у хворих з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв рекомендується знизити дозування препарату до 800 мг 2 рази на добу з 12 годинними інтервалами; при кліренсі креатиніну до 25 мл/хв призначається по 800 мг 3 рази на добу з 8 годинними інтервалами. Препарат приймається під час або відразу після їди і запивається достатньою кількістю води.ПередозуванняПероральний прийом 20 г ацикловіру не спричиняв розвитку специфічних симптомів. Можуть проявитись побічні явища з боку ЦНС – судоми, тремор, летаргія. При передозуванні після прийому внутрішньо необхідно викликати блювоту (найкраще протягом 30 хвилин після прийому препарату) та прийняти абсорбенти. У разі гострої ниркової недостатності та анурії: підтримка життєво важливих функцій, гемодіаліз.Запобіжні заходи та особливі вказівкиТривале або повторне лікування ацикловіром хворих зі зниженим імунітетом може призвести до появи штамів вірусів, нечутливих до його дії. Застосовувати строго за призначенням лікаря, щоб уникнути ускладнень у дорослих та дітей старше 3-х років. ; ; ; З обережністю призначають пацієнтам з порушеннями функції нирок, хворим на літній вік у зв'язку зі збільшенням періоду напіввиведення ацикловіру. ; ; ; При застосуванні препарату необхідно забезпечити надходження достатньої кількості рідини. ; ; ; При прийомі препарату слід контролювати функцію нирок (рівень; сечовини крові та креатиніну плазми крові).; ; ; Ацикловір не попереджає передачу герпесу статевим шляхом, тому в період лікування необхідно утримуватись від статевих контактів, навіть за відсутності клінічних проявів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки – 1 таб.: ацикловір 400 мг. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб, синтетичний аналог пуринового нуклеозиду. Має здатність інгібувати in vitro і in vivo вірус Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус. У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо вірусу Herpes simplex типу 1, далі в порядку зменшення активності слідують: вірус Herpes типу 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр і цитомегаловірус. Інгібуюча дія ацикловіру на ці віруси характеризується високою вибірковістю. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Висока вибірковість дії та низька токсичність для людини обумовлені відсутністю необхідного ферменту для утворення ацикловіру трифосфату в інтактних клітинах макроорганізму. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами Herpes simplex типів 1 і 2, вірус Varicella zoster, вірус Епштейна-Барр або цитомегаловірусом, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат — аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат та трифосфат. Ацикловір трифосфат вбудовується в ланцюжок вірусної ДНК та блокує його синтез за допомогою конкурентного інгібування вірусної ДНК-полімерази. Таким чином, формується "дефектна" вірусна ДНК, що призводить до придушення реплікації нових поколінь вірусів. При лікуванні герпесу попереджає утворення нових елементів висипу, знижує ймовірність шкірної дисемінації та вісцеральних ускладнень, прискорює утворення кірки, знижує біль у гострій фазі оперізувального герпесу. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу Herpes simplex in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлено кореляцію між чутливістю штамів вірусу Herpes simplex до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.ФармакокінетикаПри зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.Клінічна фармакологіяПротивірусний препарат.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у пацієнтів з імунодефіцитом; лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zoster - вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру; період лактації (грудного вигодовування); дитячий вік до 3 років (для вживання); дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для лікарських форм, що містять лактозу). З обережністю: хронічна ниркова недостатність; стани, що супроводжуються дегідратацією (в т.ч. блювання, діарея); вагітність.Вагітність та лактаціяЗастосування ацикловіру при вагітності можливе у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода. Після прийому ацикловіру внутрішньо в дозі 200 мг 5 разів на добу його концентрація в грудному молоці становить від 60% до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. З огляду на цей факт, при необхідності системного застосування ацикловіру на час лікування слід припинити грудне вигодовування. Застосування у дітей Внутрішньо дітям старше 2 років - по 200-400 мг 3-5 разів на добу, при необхідності - по 20 мг/кг (до 800 мг на прийом) 4 рази на добу. У дітей віком до 2 років застосовують у дозі, що дорівнює половині дози для дорослих. Тривалість лікування – 5-10 днів.Побічна діяВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1 /1000) і дуже рідко (<10 000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити виходячи з наявних даних). Для прийому всередину З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі; рідко - минуще підвищення активності печінкових трансаміназ і концентрації білірубіну; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – психотичні розлади, тремор, атаксія, дизартрія, судоми, енцефалопатія, кома, галюцинації, сонливість, ажитація, сплутаність свідомості, парестезії. З боку сечовивідної системи: рідко - скороминуще підвищення концентрації сечовини, креатиніну в плазмі; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. З боку дихальної системи: рідко – задишка. З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип, у т.ч. фотосенсибілізація, свербіж шкіри; нечасто - кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся (т.к. даний тип випадання волосся пов'язаний з різними захворюваннями та прийомом лікарських засобів, то зв'язок між даною подією та прийомом ацикловіру є невизначеним); рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – багатоформна ексудативна еритема, в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла. З боку системи кровотворення: дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Інші: часто - лихоманка, стомлюваність; рідко – нездужання.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарати, що блокують канальцеву секрецію (наприклад, пробенецид і циметидин) - можливе підвищення концентрації ацикловіру в плазмі, збільшення AUC ацикловіру, зниження його ниркового кліренсу. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого діапазону терапевтичних доз ацикловіру. Мікофенолат мофетил – збільшення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не викликає суттєвих порушень абсорбції ацикловіру. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 Рекомендована доза залишає 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Як правило, курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах ацикловір рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2 у, пацієнтів із нормальним імунним статусом Рекомендована доза становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин); може бути використана схема прийому по 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У ряді випадків виявляються ефективними нижчі дози ацикловіру - 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 год) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза ацикловіру може бути збільшена до 400 мг 4 рази на добу. В якості альтернативи може бути розглянута можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування первинних та рецидивуючих інфекцій, викликаних вірусом Varicella zosler - вітряної віспи та оперізувального герпесу Рекомендована ацикловіра становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість застосування ацикловіру у вигляді внутрішньовенних інфузій. Препарат слід призначати якнайшвидше після початку інфекції, т.к. у цьому випадку лікування ефективніше. Діти та віці 3 років і старше Лікування інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; профілактика інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, у пацієнтів з імунодефіцитом Ацикловір застосовується у таких дозах, як і для дорослих. Лікування вітряної віспи Дітям віком 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років - 400 мг 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Дозу препарату слід коригувати залежно від ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Ацикловір слід призначати обережно. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом Herpes simplex типів 1 та 2, не призводить до кумуляції активної речовини до концентрацій, що перевищують встановлений безпечний рівень. Однак у пацієнтів з КК < 10 мл/хв. дозу ацикловіру рекомендується зменшити до 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 год). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози ацикловіру складають: КК < 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 год); КК 10-25 мл/хв - 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 год).ПередозуванняДані про передозування препарату не надано.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе рекомендується застосування при тяжких порушеннях функції нирок. Слід враховувати, що при застосуванні ацикловіру можливий розвиток гострої ниркової недостатності внаслідок утворення осаду з кристалів ацикловіру, що особливо ймовірно при швидкому внутрішньовенному введенні, одночасному застосуванні нефротоксичних препаратів, у пацієнтів з порушеннями функції нирок та недостатнім водним навантаженням. При застосуванні ацикловіру необхідно контролювати функцію нирок (визначення рівня азоту сечовини у крові та креатиніну у плазмі крові). Лікування пацієнтів похилого віку слід проводити при достатньому збільшенні водного навантаження та під наглядом лікаря, т.к. у цієї категорії пацієнтів збільшується T1/2ацикловіру. При лікуванні генітального герпесу слід уникати статевих контактів чи використовувати презервативи, т.к. застосування ацикловіру не запобігає передачі вірусу партнерам.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,00 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон К30, магнію стеарат. По 5, 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої. 2 контурні осередкові упаковки по 10 таблеток або 5 контурних осередкових упаковок по 5 таблеток з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком на одній стороні та гравіюванням "R" на іншій.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мг), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі (Cssmin) була 1,8 мкМ (0,4 мкг/мл). При прийомі 400 мг та 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл) відповідно, a Cssmin – 2,7 мкМ (0,6 мкг) /мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл) відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% від його концентрації у плазмі крові. З білками плазми крові ацикловір зв'язується незначною мірою (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми становить близько 3 годин. Більшість препарату виводиться нирками у незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. Основним метаболітом ацикловіру є 9-карбоксиметоксиметилгуанін, частку якого в сечі припадає близько 10-15% введеної дози препарату. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час") збільшувалися на 18% та 40% відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 години. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 57 години. Концентрація ацикловіру в плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному введенні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованим пацієнтам фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаАцикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують: ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Тімідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловірмонофосфат - аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і трифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіртрифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. У більшості виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена ​​кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру, валацикловіру або будь-якого іншого компонента препарату; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3-х років. З обережністю: вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні ацикловіру жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410 % плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Ацикловір Реневал жінкам, що годують.Побічна діяДля оцінки частоти небажаних реакцій (HP) використані такі критерії: "дуже часто" (> 1/10); "часто" (≥ 1/100, < 1/10); "нечасто" (≥ 1/1000, < 1/100); "рідко" (≥ 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (<1/10000). HP згруповані відповідно до системно-органних класів медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA, а також рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. З боку кровоносної та лімфатичної системи, дуже рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – задишка. З боку травної системи: часто – нудота, блювання, діарея, біль у животі. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – оборотне збільшення білірубіну та печінкових ферментів у крові; дуже рідко – гепатит, жовтяниця. З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація; нечасто – кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки такий тип алопеції спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок її з прийомом ацикловіру не встановлено; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. З боку сечовивідної системи: рідко – підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Інші: часто – стомлюваність, лихоманка.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні ацикловіру не відзначалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи повною склянкою води. Препарат Ацикловір Реневал можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Дорослі Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, доза препарату Ацикловір Реневал, що рекомендується, становить 200 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Зазвичай курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату Ацикловір Реневал для внутрішнього застосування може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату Ацикловір Реневал 200 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування препаратом Ацикловір Реневал слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом Для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату Ацикловір Реневал може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, коли існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (поперечного лишаю) рекомендована доза препарату Ацикловір Реневал становить 800 мг 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі Ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Особливі групи пацієнтів Діти віком від 3-х років і старші Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу: у пацієнтів з імунодефіцитом - у віці від 3-х років і старше застосовують такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи у віці від 6 років і старше – 800 мг 4 рази на добу; у віці від 3 до 6 років – 400 мг 4 рази на добу. Точнішу дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти з порушенням функції нирок Необхідно бути обережними при призначенні препарату Ацикловір Реневал пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом препарату Ацикловір Реневал внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв. При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату Ацикловір Реневал, таблетки складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняСимптоми Ацикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Лікування Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози препарату Ацикловір Реневал, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, необхідно коригувати дозу препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок. У пацієнтів похилого віку може спостерігатися порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів потрібна корекція дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини не є можливим, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Ацикловір - 200,0 мг, 400,0 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль картопляний, магнію стеарат, повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний 12600±2700, пласдон К-17), карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль глікол). 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90 або 100 таблеток у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягуваного з поліетилену високого тиску, або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою натягуваного з поліетилену низького тиску кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних осередкових упаковок з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиКруглі, плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору, з фаскою та ризиком.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Ацикловір лише частково абсорбується із кишечника. Після прийому 200 мг ацикловіру кожні 4 години середня максимальна рівноважна концентрація у плазмі крові (Cssmax) становила 3,1 мкМ (0,7 мкг/мл), а середня рівноважна мінімальна концентрація у плазмі крові (Cssmin) 1,8 мкМ (0, 4 мкг/мл). При прийомі внутрішньо 400 мг і 800 мг ацикловіру кожні 4 години Cssmax становила 5,3 мкМ (1,2 мкг/мл) та 8 мкМ (1,8 мкг/мл), відповідно, a Cssmin - 2,7 мкМ (0, 6 мкг/мл) та 4 мкМ (0,9 мкг/мл), відповідно. Розподіл Концентрація ацикловіру в спинномозковій рідині становить приблизно 50% його концентрації в плазмі крові. З білками плазми ацикловір зв'язується в незначній мірі (9-33%), тому лікарські взаємодії внаслідок витіснення з ділянок зв'язування з білками плазми малоймовірні. Виведення У дорослих після прийому ацикловіру внутрішньо період напіввиведення з плазми крові становить близько 3 годин. Більшість ацикловіру виводиться нирками в незміненому вигляді. Нирковий кліренс ацикловіру значно перевищує кліренс креатиніну, що свідчить про виведення ацикловіру за допомогою клубочкової фільтрації, а й канальцевої секреції. 9-карбоксиметокси-метилгуанін є основним метаболітом ацикловіру і становить близько 10-15% дози, що виводиться із сечею. При призначенні ацикловіру через 1 годину після прийому 1 г пробенециду період напіввиведення ацикловіру та AUC (площа під фармакокінетичною кривою "концентрація - час") збільшувалися на 18 і 40%, відповідно. Особливі групи пацієнтів У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю період напіввиведення ацикловіру становив у середньому 19,5 год. При проведенні гемодіалізу середній період напіввиведення ацикловіру становив 5,7 год. Концентрація ацикловіру у плазмі під час діалізу знижувалася приблизно на 60%. У пацієнтів похилого віку загальний кліренс ацикловіру з віком знижується паралельно зі зниженням кліренсу креатиніну, проте період напіввиведення ацикловіру змінюється незначно. При одночасному застосуванні ацикловіру та зидовудину ВІЛ-інфікованими пацієнтами фармакокінетичні характеристики обох препаратів практично не змінювалися.ФармакодинамікаМеханізм дії Ацикловір - це синтетичний аналог пуринового нуклеозиду, який має здатність інгібувати in vitro та in vivo віруси герпесу людини, включаючи вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го та 2-го типів, вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (варіцелла-зостер zoster virus (ВЗВ)), вірус Епштейна-Барр (ЕБВ) та цитомегаловірус (ЦМВ). У культурі клітин ацикловір має найбільш виражену противірусну активність щодо ВПГ-1, далі в порядку зменшення активності слідують ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ. Інгібуюча дія ацикловіру на віруси герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2, ВЗВ, ЕБВ та ЦМВ) має високовиборчий характер. Ацикловір не є субстратом для ферменту тимідинкінази неінфікованих клітин, тому ацикловір малотоксичний для клітин ссавців. Однак тимідинкіназа клітин, інфікованих вірусами ВПГ, ВЗВ, ЕБВ і ЦМВ, перетворює ацикловір на ацикловір монофосфат-аналог нуклеозиду, який потім послідовно перетворюється на дифосфат і грифосфат під дією клітинних ферментів. Включення ацикловіру трифосфату в ланцюжок вірусної ДНК та подальший обрив ланцюга блокують подальшу реплікацію вірусної ДНК. У пацієнтів з вираженим імунодефіцитом тривалі або повторні курси терапії ацикловіром можуть призводити до появи резистентних штамів, тому подальше лікування ацикловіром може бути неефективним. Більшість виділених штамів зі зниженою чутливістю до ацикловіру відзначалося відносно низький вміст вірусної тимідинкінази, а також порушення структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вплив ацикловіру на штами вірусу простого герпесу (ВПГ) in vitro також може призводити до утворення менш чутливих до нього штамів. Не встановлена ​​кореляція між чутливістю штамів вірусу простого герпесу (ВПГ) до ацикловіру in vitro та клінічною ефективністю препарату.Показання до застосуванняЛікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу, включаючи первинний та рецидивуючий генітальний герпес; профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом; лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу (раніше лікування оперізувального герпесу ацикловіром має аналгетичний ефект і може знизити частоту виникнення постгерпетичної невралгії).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ацикловіру або валацикловіру або до будь-якого іншого компонента препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; дитячий вік до 3 років. З обережністю: Вагітність, період грудного вигодовування, літній вік, ниркова недостатність, дегідратація, одночасне застосування з іншими нефротоксичними препаратами.Вагітність та лактаціяФертильність Немає даних про вплив ацикловіру на жіночу фертильність. У дослідженні за участю 20 пацієнтів чоловічої статі з нормальною кількістю сперматозоїдів було встановлено, що застосування ацикловіру внутрішньо дозою до 1 г на добу протягом 6 місяців не мало клінічно значущого впливу на кількість, рухливість або морфологію сперматозоїдів. Вагітність У постреєстраційному реєстрі вагітностей при лікуванні ацикловіром зібрані дані про результати вагітності у жінок, які приймали ацикловір у різних лікарських формах. При аналізі даних реєстру не відзначалося збільшення кількості вроджених дефектів у новонароджених, матері яких приймали ацикловір під час вагітності, порівняно із загальною популяцією. Виявлені вроджені дефекти не відрізнялися одноманітністю чи закономірністю, що дозволяють припустити загальну причину виникнення. Однак слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам у період вагітності та оцінювати передбачувану користь для матері та можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Після прийому ацикловіру внутрішньо у дозі 200 мг 5 разів на добу ацикловір визначався у грудному молоці у концентрації, що становить від 60 до 410% плазмової концентрації. При таких концентраціях у грудному молоці діти, які перебувають на грудному вигодовуванні, можуть отримувати ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг/добу. Враховуючи це, слід дотримуватися обережності при призначенні препарату жінкам, що годують.Побічна діяНаведені нижче категорії частоти небажаних реакцій є оцінними. Більшість небажаних реакцій необхідні дані визначення частоти встречаемости відсутні. Крім того, частота небажаних реакцій може варіювати в залежності від показання. Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до частоти народження, яка визначається наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідко: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Порушення з боку імунної системи Рідко: анафілаксія. Порушення з боку нервової системи Часто: головний біль, запаморочення. Дуже рідко: збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, психотичні симптоми, судоми, сонливість, енцефалопатія, кома. Зазвичай ці побічні ефекти спостерігалися у пацієнтів з нирковою недостатністю або за наявності інших провокуючих факторів і були переважно оборотними. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Рідко: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідко: оборотне підвищення концентрації білірубіну та печінкових ферментів у крові. Дуже рідко: гепатит, жовтяниця. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Часто: свербіж, висип, у тому числі фотосенсибілізація. Нечасто: кропив'янка, швидке дифузне випадання волосся. Оскільки швидке дифузне випадання волосся спостерігається при різних захворюваннях та при терапії багатьма лікарськими засобами, зв'язок його з прийомом ацикловіру не встановлено. Рідко: ангіоневротичний набряк. Дуже рідко: токсичний епідермальний некроліз, мультиформна ексудативна еритема. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Рідко: підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Ниркова колька може бути пов'язана з нирковою недостатністю та кристалурією. Загальні розлади та порушення у місці введення Часто: стомлюваність, пропасниця.Взаємодія з лікарськими засобамиЖодних клінічно значущих взаємодій при застосуванні препарату не спостерігалося. Ацикловір виводиться у незміненому вигляді із сечею шляхом активної канальцевої секреції. Усі препарати з аналогічним шляхом виведення можуть збільшувати плазмову концентрацію ацикловіру. Ацикловір підвищує AUC теофіліну приблизно на 50% при одночасному прийомі, тому рекомендується вимірювати плазмові концентрації теофіліну при одночасному призначенні ацикловіру. Пробенецид та циметидин збільшують показник AUC (площа під кривою "концентрація - час") ацикловіру та знижують його нирковий кліренс. Відзначалося збільшення показника AUC у плазмі крові для ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, що застосовується у трансплантології, при одночасному застосуванні обох препаратів. Однак корекція дози не потрібна внаслідок широкого терапевтичного індексу ацикловіру.Спосіб застосування та дозиПрепарат можна приймати під час їжі, оскільки їда не порушує значною мірою його абсорбцію. Таблетки слід запивати повною склянкою води. Дорослі. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу. Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, рекомендована доза ацикловіру становить 200 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 5 днів, але може бути продовжений при тяжких первинних інфекціях. У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Лікування необхідно розпочинати якомога раніше після виникнення інфекції; при рецидивах препарат рекомендується призначати вже у продромальному періоді або з появою перших елементів висипу. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом. Для профілактики рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом рекомендована доза препарату становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). Багатьом пацієнтам підходить зручніша схема терапії 400 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У ряді випадків виявляються ефективнішими нижчі дози препарату 200 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин) або 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин). У деяких пацієнтів може загостритися інфекція при прийомі сумарної добової дози 800 мг. Лікування ацикловіром слід періодично переривати на 6-12 місяців для виявлення можливих змін перебігу захворювання. Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. Для профілактики інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, у пацієнтів з імунодефіцитом доза препарату, що рекомендується, становить 200 мг внутрішньо 4 рази на добу (кожні 6 годин). У разі вираженого імунодефіциту (наприклад після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника доза препарату може бути збільшена до 400 мг внутрішньо. Як альтернатива може бути розглянута можливість застосування ацикловіру в лікарській формі ліофілізат для приготування розчину для інфузій. Тривалість профілактичного курсу терапії визначається тривалістю періоду, протягом якого існує ризик інфікування. Лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу. Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендована доза препарату становить 800 мг внутрішньо 5 разів на добу (кожні 4 години, за винятком періоду нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Лікування оперізувального герпесу слід починати якомога раніше від моменту перших проявів захворювання, тому що в цьому випадку лікування буде більш ефективним. Лікування вітряної віспи у пацієнтів із нормальним імунним статусом слід розпочати протягом 24 годин з моменту появи висипів. У пацієнтів з тяжким імунодефіцитом (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) або при порушенні всмоктування з кишечника необхідно розглянути можливість призначення ацикловіру у лікарській формі ліофілізату для приготування розчину для інфузій. Спеціальні групи пацієнтів. Діти віком від 3 років та старші. Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу; профілактика інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із імунодефіцитом. У віці від 3 років і старше – такі ж дози, як для дорослих. Лікування вітряної віспи. У віці від 6 років і старше – 800 мг внутрішньо 4 рази на добу. У віці від 3 до 6 років – 400 мг внутрішньо 4 рази на добу. Більш точно дозу можна визначити з розрахунку 20 мг/кг маси тіла (але не більше 800 мг) внутрішньо 4 рази на добу. Курс лікування становить 5 днів. Профілактика рецидивів інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, у пацієнтів із нормальним імунним статусом; лікування оперізувального герпесу. Дані про режим дозування відсутні. Пацієнти похилого віку. Необхідно враховувати ймовірність наявності ниркової недостатності у пацієнтів похилого віку, дози повинні бути скориговані відповідно до ступеня ниркової недостатності. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. Пацієнти із порушенням функції нирок. Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок. Необхідно забезпечити підтримку адекватного водного балансу. У пацієнтів з нирковою недостатністю прийом ацикловіру внутрішньо у рекомендованих дозах з метою лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу, не призводить до кумуляції препарату до концентрацій, що перевищують встановлені безпечні рівні. Однак у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 10 мл/хв дозу ацикловіру рекомендується знижувати до 200 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожних 12 годин). При лікуванні вітряної віспи та оперізувального герпесу рекомендовані дози препарату складають: при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв – 800 мг внутрішньо 2 рази на добу (кожні 12 годин); при кліренсі креатиніну 10-25 мл/хв – 800 мг внутрішньо 3 рази на добу (кожні 8 годин).ПередозуванняАцикловір лише частково абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Як правило, при випадковому одноразовому прийомі ацикловіру дозою до 20 г токсичні ефекти не були зареєстровані. При повторних прийомах внутрішньо протягом декількох днів доз, що перевищують рекомендовані, відзначалися порушення з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання) та нервової системи (головний біль та сплутаність свідомості). Іноді можуть бути такі неврологічні ефекти, як судомні напади, кома. Пацієнти потребують ретельного медичного спостереження з метою виявлення можливих симптомів інтоксикації. Ацикловір виводиться з організму за допомогою гемодіалізу, тому гемодіаліз може бути використаний для лікування передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоступних даних, отриманих в результаті проведених клінічних досліджень, недостатньо, щоб зробити висновок про те, що застосування ацикловіру знижує ризик захворювання на вітряну віспу у пацієнтів з нормальним імунним статусом. Ризик розвитку ниркової недостатності зростає при одночасному застосуванні з іншими нефротоксичними препаратами. Стан гідратації Пацієнти, які приймають високі дози ацикловіру, повинні отримувати достатню кількість рідини. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок Оскільки ацикловір виводиться нирками, дози повинні бути зменшені пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ "Спосіб застосування та дози"). У пацієнтів похилого віку можливе зниження функції нирок, отже, для цієї групи пацієнтів також може знадобитися зниження дози. Як літні пацієнти, так і пацієнти з порушенням функції нирок перебувають у групі підвищеного ризику розвитку побічних ефектів з боку нервової системи (зазвичай такі реакції оборотні у відповідь на відміну препарату) і, відповідно, повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Пацієнти з вираженим імунодефіцитом Тривалі або повторні курси лікування ацикловіром у пацієнтів з вираженим імунодефіцитом можуть призвести до появи штамів вірусу зі зниженою чутливістю до ацикловіру, які не дадуть відповідь на продовження терапії ацикловіром. Передача інфекції Усім пацієнтам, особливо при наявності клінічних проявів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути потенційної можливості передачі вірусу, а також пацієнтів необхідно інформувати про випадки безсимптомного вірусоносійства. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень впливу ацикловіру на здатність до керування транспортними засобами чи механізмами не проводилося. Спрогнозувати негативний вплив ацикловіру на ці види діяльності на підставі фармакологічних властивостей діючої речовини неможливо, але необхідно враховувати профіль побічної дії ацикловіру.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаЛіофілізат - 1 фл.: Lactobacillus acidophilus не менше 50 млн. КУО. 5 доз – флакони (10) – пачки картонні.Опис лікарської формиЛіофілізат для приготування суспензії для прийому внутрішньо та місцевого застосування.Фармакотерапевтична групаБіологічні та імунологічні властивості: живі мікробні клітини лактобактерії ацидофільних володіють високою антагоністичною активністю щодо широкого спектра патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу ротової порожнини, кишечника та жіночих геніталій.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює рівновагу мікрофлори кишечника та піхви (пробіотик).Показання до застосуванняПри захворюваннях ротової порожнини: запальні захворювання слизової оболонки ротової порожнини (глосит, афтозний стоматит, виразково-некротичний гінгівіт); патологічні зміни слизової порожнини рота, що супроводжують системні захворювання (червоний плоский лишай, мультиформна ексудативна еритема, хвороба Шегрена); інші захворювання порожнини рота, пов'язані з дисбактеріозом (гальванізм, множинні ураження зубів карієсом, пародонтит), підготовка до планових щелепно-лицьових операцій з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту: гострі кишкові інфекції, харчові токсикоінфекції, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами або невстановленою етіологією, ротавірусний гастроентерит; тривалі кишкові розлади, особливо у дітей раннього віку; затяжні та хронічні коліти та ентероколіти інфекційної та неінфекційної етіології, що супроводжуються порушенням мікрофлори; середньоважка та легка форма неспецифічного виразкового коліту у дорослих; ослаблені діти, що часто хворіють, і дорослі з явищами дисбактеріозу, у тому числі супроводжується імунодефіцитним станом; комплексна терапія атопічного дерматиту у дітей із явищем дисбактеріозу кишечника. При захворюваннях жіночої статевої сфери: кольпіти (за винятком випадків гонококової, трихомонадної та кандидозної етіології) - ацилакт призначають як самостійний засіб після закінчення курсу антибактеріальної терапії дисбактеріози піхви, що супроводжують запальні процеси шийки, тіла та придатків матки – після закінчення курсу антибактеріальної терапії; підготовка до планових гінекологічних операцій з метою профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень; передпологова підготовка вагітних груп ризику розвитку гнійносептичних ускладнень.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Вагітність та лактаціяЛактобактерії є представниками нормальної мікрофлори людини, тому препарати, виготовлені на їх основі, можуть застосовуватись при вагітності та в період лактації. Застосування у дітей Застосування можливе згідно з режимом дозування.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значуща взаємодія препарату з іншими лікарськими засобами не встановлена. Ацилакт можна застосовувати одночасно з антибактеріальною, противірусною та імуномодулюючою терапією. Коригуючу терапію ацилактом можна призначити після курсу лікування специфічними бактеріофагами, призначеними для елімінації умовно-патогенних бактерій.Спосіб застосування та дозиЗалежно від захворювання Ацилакт застосовують внутрішньо, місцево та інтравагінально. Вміст флакона розчинити кип'яченою водою кімнатної температури із розрахунку 5 мл (чайна ложка) води на 1 дозу препарату. Розчинення здійснити наступним чином: у склянку налити необхідну кількість води (відповідно до кількості доз, зазначених на флаконі); розкрити флакон, видаливши ковпачок та пробку; зі склянки перенести у флакон невелику кількість води; після розчинення (препарат розчиняється не більше 5 хв з утворенням гомогенної суспензії бежевого або біло-сірого кольору) вміст флакона перенести в ту ж склянку, перемішати. Одна чайна ложка розчиненого в такий спосіб препарату становить 1 дозу. Розчинений препарат не підлягає зберіганню. Добову дозу та тривалість курсу лікування визначає лікар залежно від клінічної форми захворювання та вираженості дисбактеріозу. При захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; Ацилакт застосовують після їжі у вигляді водної суспензії для полоскань. При ;глоссите ;призначають по 5 доз 2-3 десь у день, курс лікування становить 14-15 днів. При рецидивному афтозному стоматиті та виразково-некротичному гінгівіті лікування проводять за такою ж схемою двома курсами з перервою в 7 днів. При патологічних процесах у порожнині рота, обумовлених системними захворюваннями (червоний плоский лишай мультиформна ексудативна еритема, хвороба Шегрена), призначають по 10 доз на день у 4 прийоми двома курсами 14-15 днів кожен з перервою в 7 днів. Хворим з; кишковими розладами; у; віці до 6 місяців; призначають по 5 доз на добу бажано в 2 прийоми,; дітям старше 6 місяців і дорослим; - по 5 доз у 2-3 рази на добу за 30-40 хв до їди . При гострих запальних процесах кишечника курс лікування становить 7-8 днів, при затяжних і рецидивуючих формах захворюваннях - 14-21 день. При порушеннях нормальної мікрофлори кишечника у дітей з атопічним дерматитом; по 5 доз на добу курсами 20-25 днів, з перервами в 1,5-2 місяці. Кількість курсів визначається станом шкірного покриву та нормалізацією мікрофлори кишечника. За потреби лікар призначає повторні курси. При ;запальних процесах жіночих геніталій ;призначають інтравагінально по 5 доз 2 рази на день, шляхом зрошення водною суспензією препарату або введенням просоченого нею тампона. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 5 доз 1 раз на день протягом 5-7 днів до передбачуваної операції або розродження.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не впливає на виконання видів діяльності, що потребує особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортними засобами, машинним обладнанням тощо).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Фасування: N10 Форма випуску: крем Упаковка: уп. контурні. яч.

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаАцилакт, супозиторії вагінальні являє собою мікробну масу живих, антагоністично активних ацидофільних лактобактерій штамів Lactobacillus acidophilus 100аш, NK1, К3Ш24, ліофільно висушених в середовищі культивування з В одному супозиторії міститься не менше 107 живих ацидофільних лактобактерій (1 доза), допоміжні речовини – парафін нафтовий твердий, емульгатор Т – 2, твердий жир. Маса супозиторію – 1,3 г. Супозиторії вагінальні. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці. По 2 упаковки в картонній пачці з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії жовтувато-сірого або світло-бежевого кольору, торпедоподібної форми. Допускається неоднорідність кольору як вкраплень чи " мармуровості " .Фармакотерапевтична групаЕубіотик.ФармакодинамікаЖиві ацидофільні лактобактерії мають високу антагоністичну активність щодо патогенних та умовно-патогенних мікробів, включаючи стафілококи, ентеропатогенну кишкову паличку, протей, що визначає нормалізуючий вплив препарату при порушеннях бактеріоценозу жіночих геніталій. Лактобактерії метабілізують глікоген вагінального епітелію до молочної кислоти, яка підтримує pH піхви на рівні 38-402. Висока концентрація молочної кислоти створює несприятливі умови для життєдіяльності кислоточутливих патогенних та умовно-патогенних бактерій. Закисляючи слизову оболонку геніталій, лактобактерії беруть участь у формуванні екологічного бар'єру і забезпечують резистентність слизової оболонки геніталій до сторонньої мікрофлори.Показання до застосуванняНеспецифічні кольпіти (не пов'язані з гонококовою, трихомонадною, кандидозною та іншою специфічною інфекцією). Призначають як самостійний засіб або після закінчення курсу антибактеріальної терапії. Дисбактеріоз піхви, у тому числі бактеріальний вагіноз (гарднереллез). Призначають як самостійний засіб або в комплексній терапії. Підгострі та хронічні стадії запальних процесів жіночої статевої сфери. Призначають після закінчення курсу антибактеріальної терапії з метою реабілітації. Гормонально залежні сенільні та ін. кольпіти. Призначають як самостійний засіб і натомість специфічної гормональної терапії. Підготовка до планових гінекологічних операцій із метою профілактики післяопераційних ускладнень. Передпологова підготовка вагітних жінок групи ризику щодо розвитку запальних захворювань з метою профілактики та лікування дисбактеріозів піхви. В якості допоміжного засобу при лікуванні захворювань, що передаються статевим шляхом: гонореї, урогенітального хламідіозу, урогенітального герпесу та ін. Рекомендується поєднане застосування супозиторіїв та пероральних форм ацилакту.Протипоказання до застосуванняНе рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антибактеріальних, противірусних та імуномодулюючих препаратів. Разом з тим, не рекомендується поєднувати з одночасним місцевим призначенням антибактеріальних препаратів.Спосіб застосування та дозиПеред інтравагінальним введенням із супозиторію видаляють упаковку. При дисбактеріозах вагіни та синільних вагінітах гормональної природи препарат призначають по 1 супозиторію 2 рази на день протягом 5-10 днів. При порушенні чистоти вагінального секрету у вагітних до ІІІ-ІV ступеня препарат застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 5-10 днів і більше під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня та зникнення клінічних симптомів. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень при планових гінекологічних операціях застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 10 днів. При необхідності курс повторюють протягом 3-4 місяців з інтервалом 10-20 днів.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії вагінальні - 1 супп.: Lactobacillus acidophilus не менше 10 млн. КУО. 1 шт. - упаковки осередкові контурні (10) - пачки картонні. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні. 10 шт. - упаковки осередкові контурні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії конусоподібної або циліндричної форми, жовтувато-сірого або різних відтінків бежевого кольору, допускається неоднорідність кольору у вигляді вкраплень або «мармуровості», можливе фарбування кінчика супозиторію від блідо-жовтого до світло-коричневого кольору, мають специфічний запах кондитерського жиру.Фармакотерапевтична групаЖиві лактобактерії, що входять до препарату, володіють антагоністичною активністю щодо широкого спектру патогенних та умовно-патогенних бактерій (включаючи стафілококи, протей, ентеропатогенну кишкову паличку), нормалізують травну діяльність ШКТ, покращують обмінні процеси, сприяють відновленню природно. Метаболізують глікоген вагінального епітелію до молочної кислоти, яка підтримує pH піхви на рівні 3.8-4.2. Молочна кислота у високій концентрації створює несприятливі умови для життєдіяльності кислочутливих патогенних та умовно-патогенних бактерій.Клінічна фармакологіяПрепарат, що регулює рівновагу мікрофлори піхви.Показання до застосуванняДисбактеріоз ШКТ різної етіології (в т.ч. у дітей, починаючи з першої доби життя), захворювання порожнини рота; дисбактеріоз урогенітального тракту, зокрема. при запальних захворюваннях сечостатевих шляхів інфекційної та неінфекційної природи – гонорея, урогенітальний хламідіоз, урогенітальний герпес, бактеріальний вагіноз (гарднереллез), гормонозалежні кольпіти (сенільні та ін.); підготовка до планових гінекологічних операцій (для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень); передпологова підготовка вагітних жінок групи ризику щодо запальних захворювань (для профілактики та лікування дисбактеріозу піхви).Протипоказання до застосуванняГіперчутливість, кандидоз, дитячий вік (таблетки).Вагітність та лактаціяМожливо за свідченнями.Побічна діяАлергічні реакції.Взаємодія з лікарськими засобамиДопускається одночасне проведення хіміо- та антибіотикотерапії.Спосіб застосування та дозиПрепарат містить в 1 дозі не менше 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій. Таблетка або супозиторій містять 1 дозу. Пероральні лікарські форми – внутрішньо, за 30-40 хв до їди 2-3 рази на добу. При гострих запальних процесах; грудним дітям; - по 2-3 дози,; дітям старшого віку і дорослим; - по 5 доз протягом 7-8 діб; при; затяжних і рецидивуючих формах захворювання; грудним дітям; - по 2-3 дози,; дітям старшого віку і дорослим; - по 5 доз протягом 14-25 діб. При захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; - 4-6 доз шляхом розсмоктування (у таблетках) або 5 доз у вигляді зрошень (розчин) 2-3 рази на день протягом 14-15 діб. Інтравагінально - у вигляді зрошень, аплікацій та супозиторіїв. При ;запальних процесах урогенітального тракту ;- по 5 доз (у вигляді розчину) або по 1 дозі (1 супозиторій) 2 рази на день протягом 5-10 діб. При ;порушенні чистоти вагінального секрету ;у ;вагітних ;жінок до III-IV ст. - по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 5-10 днів і більше, до зникнення клінічних симптомів та відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ст. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 5-10 днів (до передбачуваної операції або розродження). Відновна терапія після застосування антибіотиків; - ректально, по 1 супозиторію 1-2 рази на день протягом 10 днів. Курс повторюють протягом 3-4 місяців з інтервалом 10-20 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗастосування супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антибактеріальних, противірусних та імуномодулюючих ЛЗ. Не придатні до застосування супозиторії, що мають запах гіркої олії, або з порушеною упаковкою.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПрепарат являє собою мікробну масу живих антагоністично активних лактобактерій ацидофільних штамів Lactobacillus acidophilus 100аш, NK1, К3Ш24, ліофілізовану в середовищі культивування з додаванням захисного сахарозо-желатино-молочного середовища, сформовану в медицині. Один супозиторій (1 доза) містить живих лактобактерій ацидофільних – не менше 107, допоміжні речовини – жир кондитерський від 75 до 80 %, парафін нафтовий твердий від 5 до 10 %, емульгатор від 5 до 10 %. Супозиторії вагінальні. По 5 супозиторіїв у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної білого кольору. По 2 контурні осередкові упаковки в пачці з картону з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиСупозиторії конусоподібної або циліндричної форми, жовтувато-сірого або різних відтінків бежевого кольору, допускається неоднорідність кольору у вигляді вкраплень або "мармуровості", можливе фарбування кінчика супозиторію від блідо-жовтого до світло-коричневого кольору, мають специфічний запах кондитерського жиру.Фармакотерапевтична групаМІБП-еубіотик.ФармакодинамікаАцилакт володіє високою антагоністичною активністю щодо патогенних та умовно-патогенних мікробів, включаючи стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички, протеї, що визначає коригуючу дію препарату при порушеннях бактеріоценозу жіночих геніталій.Показання до застосуванняПризначення: лікування хворих з вагінальними дисбіозами та неспецифічними запальними процесами піхви. Показання до застосування: неспецифічні кольпіти. Призначають як самостійний засіб або після закінчення курсу антибактеріальної терапії; дисбіози піхви, у тому числі бактеріальний вагіноз. Призначають як самостійний засіб або у комплексній терапії; підгострі та хронічні стадії запальних процесів жіночої статевої сфери Призначають після закінчення курсу антибактеріальної терапії з метою реабілітації; гормонально залежні кольпіти, сенільні та ін. Призначають як самостійний засіб або на тлі специфічної гормональної терапії; підготовка до планових гінекологічних операцій з метою профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень; передпологова підготовка вагітних групи ризику щодо розвитку запальних захворювань з метою профілактики та лікування дисбіозу піхви; як допоміжний засіб у поєднанні та після специфічної антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії при лікуванні урогенітальних інфекцій та захворювань, що передаються статевим шляхом (гонореї, урогенітального хламідіозу, урогенітального герпесу та ін.). Рекомендується поєднане застосування супозиторіїв та однієї з пероральних форм ацилакту.Протипоказання до застосуванняНе встановлені. Не рекомендується застосовувати при вульвовагінальних кандидозах.Вагітність та лактаціяЛактобактерії є представниками нормальної мікрофлори людини. Тому препарати, виготовлені на їх основі, можуть застосовуватися при вагітності та в період лактації.Побічна діяЧи не виявлені.Взаємодія з лікарськими засобамиАцилакт супозиторіїв можна поєднувати з одночасним призначенням антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії. Не рекомендується одночасне вагінальне застосування антибактеріальних препаратів з ацилактом супозиторіями.Спосіб застосування та дозиПеред інтравагінальним введенням із супозиторію видаляють пакувальний матеріал. При лікуванні сенільних вагінітів гормональної природи та дисбіозів піхви препарат застосовують по 1 супозиторію 2 рази на добу протягом 5-10 днів. При порушенні чистоти вагінального секрету у вагітних до ІІІ-ІV ступеня препарат застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 5-10 і більше днів під контролем відновлення чистоти вагінального секрету до І-ІІ ступеня та зникнення клінічних симптомів. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 5-10 днів до передбачуваної операції або розродження. З метою відновної терапії після застосування антибіотиків застосовують по 1 супозиторію 1-2 рази на добу протягом 10 днів. Курс повторюють за призначенням лікаря за 10-20 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат не впливає на виконання видів діяльності, що потребують особливої ​​уваги та швидких реакцій (управління транспортними засобами, машинним обладнанням тощо).Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНаповнювач соняшникова олія, лактобактерії Lactobacillus rhamnosus ATCC 53103, біфідобактерії Bifidobacterium longum CECT 7894, агент антистежуючий кремнію діоксид (Е 551), антиоксидант DL-альфа токоферолу ацетат. Вміст активних компонентів у 1 порції (5 крапель = 0,25 мл): Лактобактерії Lactobacillus rhamnosus ATCC 53103 − 1х10^9 ДЕШЕ; Біфідобактерії Bifidobacterium longum CECT 7894 - 5х10^8 ДЕШЕ. Харчова та енергетична цінність 1 порції: жири – 0,21 г, білки – 0,01 г, вуглеводи – 0,01 г, у тому числі цукру – 0 г; енергетична цінність – 1,94 ккал/8,14 кДж. Форма випуску: Флакони по 4,5 мл з дозуючою крапельницею.Опис лікарської формиОлійна суспензія. Можлива наявність візуально помітних частинок пробіотичної субстанції.Характеристика«Аципол® Малюк» – пробіотик для дітей з перших днів життя, що містить комплекс корисних бактерій, що сприяють зниженню ризику появи дисбактеріозу у немовлят та нормалізації кишкової мікрофлори від народження.Властивості компонентівДія «Аципол® Малюк» обумовлена ​​властивостями активних компонентів Лактобактерій Lactobacillus rhamnosus і Біфідобактерій Bifidobacterium longum (згідно з науковими даними та результатами клінічних досліджень). Лактобактерії Lactobacillus rhamnosus сприяють: синтезу сполук, що пригнічують зростання патогенних мікроорганізмів; утворенню молочної кислоти, а створене таким чином кисле середовище благотворно впливає на розвиток біфідобактерій; зниження ризику розвитку дисбалансу мікрофлори; підвищення неспецифічної резистентності організму; підвищення активності фагоцитів та підвищення рівня імуноглобулінів (IgA). Лактобактерії Lactobacillus rhamnosus: мають імуномодулюючий ефект і сприяють підтримці здоров'я порожнини рота у дітей. Біфідобактерії Bifidobacterium longum. Поряд з іншими представниками нормальної флори кишечника, біфідобактерії: Беруть активну участь у травленні та всмоктуванні; Сприяють процесам ферментативного травлення їжі; Сприяють нормальній перистальтиці кишечника та евакуації кишкового вмісту; Сприяє синтезу вітамінів у кишечнику, кращому засвоєнню поживних речовин; Підтримують нормальні процеси пристінкового травлення, пригнічують ріст патогенної мікрофлори. Аципол Малюк не містить лактози, тому може бути використаний для нормалізації мікрофлори кишечника дітей з лактазною недостатністю.РекомендуєтьсяРекомендується як біологічно активна добавка до їжі – додаткового джерела пробіотичних мікроорганізмів (лактобактерій та біфідобактерій), що сприяють покращенню роботи кишечника, відновленню балансу його мікрофлори, зміцненню імунітету, прискоренню процесів адаптації організму дитини. Корисні бактерії у складі Аципол® Малюк сприяють усуненню проявів дисбактеріозу у новонароджених дітей та немовлят. Пробіотичні бактерії у складі Аципол® Малюк широко використовується для виробництва харчових молочних продуктів та дитячого харчування у всьому світі. Вони не піддавалися генетичній модифікації і вважаються безпечними.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів. Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем-педіатром.Спосіб застосування та дозиДітям раннього віку з 0 років по 5 крапель (0,25 мл) щодня під час їжі. Тривалість прийому – 2 тижні. Перед застосуванням флакон необхідно струсити для рівномірного змішування пробіотиків з олією. Для зручності дозування слід скористатися дозуючою крапельницею, що входить в комплект. Необхідну кількість крапель можна змішати з молоком (температурою не вище 37 ° С). Не змішувати з гарячими рідинами та їжею.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПрепарат являє собою ліофілізовану в середовищі культивування суміш мікробної маси живих антагоністично активних ацидофільних лактобацил та інактивованих прогріванням кефірних грибків, що містять водорозчинний полісахарид, підданих подрібненню, розфасовану в капсули. В 1 капсулі міститься не менше 107 живих ацидофільних лактобацил та полісахариду кефірного грибка – 0,4 мг. По 20 або 30 капсул у полімерних банках.