Хиты продаж

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Діюча речовина: прогестерон мікронізований 200 мг; Допоміжні речовини: олія 298 мг, лецитин соєвий 2 мг; капсула – желатин 153.76 мг, гліцерин 62.9 мг, титану діоксид 3.34 мг. По 7 капсул у блістері з ПВХ/алюмінієвої фольги або ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги. 2 блістери з інструкцією із застосування в картонній пачці (14 капсул у споживчій упаковці).Опис лікарської формиКапсули овальні, м'які блискучі желатинові капсули жовтуватого кольору, що містять масляну білу гомогенну суспензію (без видимого поділу фаз).Фармакотерапевтична групаГестаген.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо Всмоктування Мікронізований прогестерон добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Концентрація прогестерону в плазмі поступово підвищується протягом першої години, максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) відзначається через 1-3 години після прийому. Концентрація прогестерону в плазмі крові збільшується від 0,13 нг/мл до 4,25 нг/мл через 1 год, до 11,75 нг/мл через 2 год і становить 8,37 нг/мл через 3 год, 2 нг/мл через 6 годин і 1,64 нг/мл через 8 годин після прийому. Метаболізм Основними метаболітами, які визначаються в плазмі крові, є 20-альфа-гідрокси-дельта-4-альфа-прегнанолон і 5-альфа-дигідропрогестерон. Виведення Виводиться нирками у вигляді метаболітів, 95% з них складають глюкуронкон'юговані метаболіти, в основному 3-альфа, 5-бета-прегнандіол (прегнандіон). Зазначені метаболіти, які визначаються в плазмі крові та сечі, аналогічні речовинам, що утворюються при фізіологічній секреції жовтого тіла. При вагінальному введенні Всмоктування та розподіл Абсорбція відбувається швидко, висока концентрація прогестерону в плазмі спостерігається через 1 годину після введення. Стах прогестерону в плазмі крові досягається через 2-6 год після введення. При введенні 100 мг 2 рази на добу середня концентрація у плазмі крові зберігається на рівні 9,7 нг/мл протягом 24 годин. Зв'язок із білками плазми – 90%. Прогестерон накопичується у матці. Метаболізм Метаболізується з утворенням переважно 3-альфа, 5-бета-прегнандіолу. Концентрація 5-бета-прегнанолону в плазмі не збільшується. Виведення Виводиться нирками у вигляді метаболітів, основну частину становить 3-альфа, 5-бета-прегнандіол (прегнандіон). Це підтверджується постійним підвищенням концентрації (Сmах 142 нг/мл через 6 год).ФармакодинамікаДіючою речовиною препарату Утрожестан є прогестерон, ідентичний природному гормону жовтого тіла яєчника. Зв'язуючись із рецепторами на поверхні клітин органів-мішеней, проникає в ядро, де, активуючи ДНК, стимулює синтез РНК. Сприяє переходу слизової оболонки матки з фази проліферації, що викликається фолікулярним гормоном естрадіолом, в секреторну фазу, а після запліднення – у стан, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Зменшує збудливість та скоротливість мускулатури матки та маткових труб. Сприяє утворенню нормального ендометрію. Стимулює розвиток кінцевих елементів молочної залози та індукує лактацію. Стимулюючи протеїнліпазу, збільшує запаси жиру; підвищує утилізацію глюкози; збільшуючи концентрацію базального та стимульованого інсуліну, сприяє накопиченню в печінці глікогену; підвищує вироблення гонадотропних гормонів гіпофіза; зменшує азотемію, збільшує виведення азоту нирками.Показання до застосуванняПрогестерондефіцитні стани у жінок: Для прийому всередину: загрожує аборт або попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону; безпліддя внаслідок лютеїнової недостатності; передменструальний синдром; порушення менструального циклу внаслідок порушення овуляції чи ановуляції; фіброзно-кістозна мастопатія; період менопаузального переходу; менопаузальна (замісна) гормональна терапія (МГТ) у пери- та постменопаузі (у поєднанні з естрогеновмісними препаратами). Для інтравагінального застосування: МГТ у разі дефіциту прогестерону при нефункціонуючих (відсутніх) яєчниках (донорство яйцеклітин); попередження (профілактика) передчасних пологів у жінок із групи ризику (з укороченням шийки матки та/або наявністю анамнестичних даних передчасних пологів та/або передчасного розриву плодових оболонок); підтримка лютеїнової фази під час підготовки до екстракорпорального запліднення; підтримка лютеїнової фази у спонтанному або індукованому менструальному циклі; передчасна менопауза; МГТ (у поєднанні з препаратами, що містять естроген); безпліддя внаслідок лютеїнової недостатності; загрожує аборт або попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до прогестерону чи будь-якої з допоміжних речовин препарату; тромбоз глибоких вен, тромбофлебіт; тромбоемболічні порушення (тромбоемболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, інсульт), внутрішньочерепний крововилив або наявність даних станів/захворювань в анамнезі; кровотечі з піхви неясного генезу; неповний аборт; порфірія; встановлені або підозрювані злоякісні новоутворення молочної залози та статевих органів; тяжкі захворювання печінки (у тому числі холестатична жовтяниця, гепатит, синдроми Дубіна-Джонсона, Ротора, злоякісні пухлини печінки) у цей час або в анамнезі; дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); період грудного вигодовування. З обережністю: Захворювання серцево-судинної системи, артеріальна гіпертензія, хронічна ниркова недостатність, цукровий діабет, бронхіальна астма, епілепсія, мігрень, депресія, гіперліпопротеїнемія, порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; фоточутливість. Препарат слід застосовувати з обережністю у ІІ та ІІІ триместрах вагітності.Вагітність та лактаціяПрепарат слід застосовувати з обережністю у ІІ та ІІІ триместрах вагітності через ризик розвитку холестазу. Прогестерон проникає у грудне молоко, тому застосування препарату протипоказане у період грудного вигодовування.Побічна діяНаведені нижче небажані явища, зазначені при пероральному способі застосування препарату, розподілені за частотою виникнення відповідно до наступної градації: часто: > 1/100, < 1/10; нечасто: > 1/1000, < 1/100; рідко: >1/10000, <1/1000; дуже рідко: <1/10000. Система Небажані явища органів часто не часто рідко дуже рідко Порушення з боку статевих органів та молочної залози порушення менструального циклу; Аменорея; Ациклічні кровотечі Мастодінія Порушення з боку психіки Депресія Порушення з боку нервової системи Головний біль Сонливість; Минуще запаморочення Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Здуття живота Блювота; Діарея; Запор Нудота Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Холестатична жовтяниця Порушення з боку імунної системи Кропивниця Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Сверблячка; Акне Хлоазма Сонливість, минуще запаморочення можливі, як правило, через 1-3 години після перорального прийому препарату. Ці небажані реакції можуть бути зменшені шляхом зниження дози, застосуванням препарату перед сном або переходом на вагінальний шлях введення. Ці небажані реакції зазвичай є першими ознаками передозування. Сонливість та/або минуще запаморочення спостерігаються, зокрема, у разі супутньої гіпоестрогенії. Зменшення дози або відновлення вищої естрогенізації негайно усуває ці явища, не знижуючи терапевтичного ефекту прогестерону. Якщо курс лікування починається дуже рано (у першій половині менструального циклу, особливо до 15-го дня), можливі скорочення менструального циклу або ациклічні кровотечі. Зміни менструального циклу, аменорея або ациклічні кровотечі, що реєструються, характерні для всіх гестагенів. Застосування у клінічній практиці При застосуванні у клінічній практиці відмічені такі небажані явища при пероральному застосуванні прогестерону: безсоння; передменструальний синдром; напруженість у молочних залозах; виділення із піхви; біль у суглобах; гіпертермія; підвищене потовиділення вночі; затримка рідини; зміна маси тіла; гострий панкреатит; алопеція, гірсутизм; зміни лібідо; тромбоз і тромбоемболічні ускладнення (при проведенні МГТ у поєднанні з препаратами, що містять естроген); підвищення артеріального тиску До складу препарату входить соєвий лецитин, який може спричинити реакції гіперчутливості (кропив'янку та анафілактичний шок). При вагінальному способі застосування Повідомлялося про окремі випадки розвитку реакцій місцевої непереносимості компонентів препарату (зокрема, лецитину сої) у вигляді гіперемії слизової оболонки піхви, печіння, сверблячки, маслянистих виділень. Системні побічні ефекти при інтравагінальному застосуванні препарату в рекомендованих дозах, зокрема, сонливість або запаморочення (що спостерігаються при пероральному застосуванні препарату), не відзначалися.Взаємодія з лікарськими засобамиПри пероральному застосуванні Прогестерон посилює дію діуретиків, гіпотензивних лікарських засобів, імунодепресантів, антикоагулянтів. Зменшує лактогенний ефект окситоцину. Одночасне застосування з препаратами-індукторами мікросомальних ферментів печінки CYP3A4, такими як барбітурати, протиепілептичні препарати (фенітоїн, карбамазепін), рифампіцин, фенілбутазон, спіронолактон, гризеофульвін, супроводжується прискоренням метаболізму прогестерону в печінці. Одночасний прийом прогестерону з деякими антибіотиками (пеніцилінами, тетрациклінами) може призвести до зниження його ефективності через порушення кишково-печінкової рециркуляції статевих гормонів внаслідок зміни кишкової мікрофлори. Ступінь вираженості зазначених взаємодій може варіювати у різних пацієнток, тому прогноз клінічних ефектів перелічених взаємодій утруднений. Кетоконазол може збільшити біодоступність прогестерону. Прогестерон може підвищувати концентрацію кетоконазолу та циклоспорину. Прогестерон може зменшити ефективність бромокриптину. Прогестерон може спричинити зниження толерантності до глюкози, внаслідок чого – збільшити потребу в інсуліні або інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток із цукровим діабетом. Біодоступність прогестерону може бути знижена у пацієнток, що палять, і при надмірному вживанні алкоголю. При інтравагінальному застосуванні Взаємодія прогестерону з іншими лікарськими засобами при інтравагінальному застосуванні не оцінювалася. Слід уникати одночасного застосування інших лікарських засобів, що застосовуються інтравагінально, щоб уникнути порушення вивільнення та абсорбції прогестерону.Спосіб застосування та дозиПерорально Препарат приймають внутрішньо увечері перед сном, запиваючи водою. У більшості випадків при недостатності прогестерону добова доза препарату Утрожестан становить 200-300 мг, розділених на 2 прийоми (200 мг увечері перед сном і 100 мг вранці, при необхідності). При загрозливому аборті або для попередження звичного аборту внаслідок недостатності прогестерону: 200-600 мг на добу щоденно у І та ІІ триместрах вагітності. Подальше застосування препарату Утрожестан можливе за призначенням лікаря на підставі оцінки клінічних даних вагітної жінки. При недостатності лютеїнової фази (передменструальний синдром, фіброзно-кістозна мастопатія, дисменорея, період менопаузального переходу) добова доза становить 200 або 400 мг, які приймаються протягом 10 днів (зазвичай з 17-го по 26-й день циклу). При МГТ у перименопаузі на фоні прийому естрогенів препарат Утрожестан застосовується по 200 мг на добу протягом 12 днів. При МГТ у постменопаузі в безперервному режимі препарат Утрожестан® застосовується в дозі 100-200 мг з першого дня прийому препаратів, що містять естроген. Добір дози здійснюється індивідуально. Інтравагінально Капсули вводять глибоко у піхву. Попередження (профілактика) передчасних пологів у жінок з групи ризику (з укороченням шийки матки та/або наявністю анамнестичних даних передчасних пологів та/або передчасного розриву плодових оболонок): звичайна доза становить 200 мг перед сном, з 22-го до 34-го тижня вагітності. Повна відсутність прогестерону у жінок з нефункціонуючими (відсутніми) яєчниками (донорство яйцеклітин): на фоні терапії естрогенами по 100 мг на добу на 13 та 14-й дні циклу, потім по 100 мг 2 рази на добу з 15-го по 25-й день циклу, з 26-го дня, та у разі визначення вагітності доза зростає на 100 мг на добу щотижня, досягаючи максимуму 600 мг на добу, розділених на 3 прийоми. Зазначена доза може застосовуватись протягом 60 днів. Підтримка лютеїнової фази під час проведення циклу екстракорпорального запліднення: рекомендується застосовувати від 200 до 600 мг на добу, починаючи з дня ін'єкції хоріонічного гонадотропіну протягом І та ІІ триместру вагітності. Підтримка лютеїнової фази в спонтанному або індукованому менструальному циклі при безплідді, пов'язаному з порушенням функції жовтого тіла: рекомендується застосовувати 200-300 мг на добу, починаючи з 17-го дня циклу протягом 10 днів, у разі затримки менструації та діагностики вагітності продовжено. У випадках загрозливого аборту або з метою попередження звичного аборту, що виникають на фоні недостатності прогестерону: 200-400 мг на добу на 2 прийоми щодня в І та ІІ триместрах вагітності.ПередозуванняСимптоми: сонливість, минуще запаморочення, ейфорія, скорочення менструального циклу, дисменорея. У деяких пацієнток середня терапевтична доза може виявитися надмірною через наявну або нестабільну ендогенну секрецію прогестерону, особливу чутливість до препарату або надто низьку концентрацію естрадіолу. Лікування: у разі виникнення сонливості або запаморочення необхідно зменшити добову дозу або призначити прийом перед сном протягом 10 днів менструального циклу; у разі скорочення менструального циклу або "мажучих" кров'янистих виділень рекомендується початок лікування перенести на пізніший день циклу (наприклад, на 19-й замість 17-го); у перименопаузі та при МГТ у постменопаузі необхідно переконатися в тому, що концентрація естрадіолу є оптимальною. При передозуванні за необхідності проводять симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Утрожестан не можна застосовувати з метою контрацепції. Препарат не можна приймати разом з їжею, оскільки прийом їжі збільшує біодоступність прогестерону. Препарат Утрожестан® слід приймати з обережністю у пацієнток із захворюваннями та станами, які можуть посилюватись при затримці рідини (артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання, хронічна ниркова недостатність, епілепсія, мігрень, бронхіальна астма); у пацієнток із цукровим діабетом; порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; фоточутливістю. Необхідно спостерігати за пацієнтками з депресією в анамнезі, і у разі розвитку депресії важко відмінити препарат. До складу препарату Утрожестан входить соєвий лецитин, який може викликати реакції гіперчутливості (кропив'янку та анафілактичний шок). Пацієнтки з супутніми серцево-судинними захворюваннями або наявністю в анамнезі повинні також періодично спостерігатися лікарем. Застосування препарату Утрожестан після I триместру вагітності може спричинити розвиток холестазу. При тривалому лікуванні прогестероном необхідно регулярно проводити медичні огляди (включно з дослідженням функції печінки); лікування необхідно відмінити у разі виникнення відхилень від нормальних показників функціональних проб печінки або холестатичної жовтяниці. При застосуванні прогестерону можливе зниження толерантності до глюкози та збільшення потреби в інсуліні та інших гіпоглікемічних препаратах у пацієнток із цукровим діабетом. У разі появи аменореї в процесі лікування необхідно виключити наявність вагітності. Якщо курс лікування починається надто рано на початку менструального циклу, особливо до 15-го дня циклу, можливі скорочення циклу та/або ациклічні кровотечі. У разі ациклічних кровотеч не слід застосовувати препарат до з'ясування причин, включаючи проведення гістологічного дослідження ендометрію. За наявності в анамнезі хлоазми або схильності до її розвитку пацієнткам рекомендується уникати УФ-опромінення. Понад 50% випадків спонтанних абортів на ранніх термінах вагітності обумовлено генетичними порушеннями. Крім того, причиною мимовільних абортів на ранніх термінах вагітності можуть бути інфекційні процеси та механічні ушкодження. Застосування препарату Утрожестан у цих випадках може призвести лише до затримки відторгнення та евакуації нежиттєздатного плодового яйця. Застосування препарату Утрожестан з метою попередження загрозливого аборту виправдане лише у випадках недостатності прогестерону. При проведенні МГТ естрогенами в період перименопаузи рекомендується застосування препарату Утрожестан протягом не менше 12 днів менструального циклу. При безперервному режимі МГТ у постменопаузі рекомендується застосування препарату з першого дня прийому естрогену. Під час проведення МГТ підвищується ризик розвитку венозної тромбоемболії (тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії), ризик розвитку ішемічного інсульту, ішемічної хвороби серця. Через ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень слід припинити застосування препарату у разі виникнення: зорових порушень, таких як втрата зору, екзофтальм, двоїння в очах, судинні ураження сітківки; мігрені; венозної тромбоемболії або тромботичних ускладнень, незалежно від їхньої локалізації. За наявності тромбофлебіту в анамнезі пацієнтка повинна перебувати під ретельним наглядом. При застосуванні препарату Утрожестан® з препаратами, що містять естроген, необхідно звертатися до інструкцій щодо їх застосування щодо ризиків венозної тромбоемболії. Результати клінічного дослідження Women Health Initiative Study (WHI) свідчать про невелике підвищення ризику раку молочної залози при тривалому, більше 5 років, спільному застосуванні препаратів, що містять естроген з синтетичними гестагенами. Невідомо, чи є підвищення ризику раку молочної залози у жінок у постменопаузі при проведенні МГТ препаратами, що містять естроген у поєднанні з прогестероном. Результати дослідження WHI також виявили підвищення ризику розвитку деменції на початку МГТ віком від 65 років. Перед початком МГТ та регулярно під час її проведення жінка має бути обстежена для виявлення протипоказань до її проведення. За наявності клінічних показань має бути проведено обстеження молочних залоз та гінекологічний огляд. Застосування прогестерону може проводити результати деяких лабораторних аналізів, включаючи показники функції печінки, щитовидної залози; параметри коагуляції; концентрацію прегнандіолу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При пероральному застосуванні препарату необхідно дотримуватись обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаГлюкозаміну сульфат-200 мг, Акулій хрящ -150 мг, Індійський ладан (смола) (Boswelliagun) -150 мг, Імбир (корінь) -50 мг, Біла верба (кора) -50 мг, Хондроїтину сульфат -25 мг.Опис лікарської формиТверда желатинова капсулаХарактеристикаБіологічно активна добавка до їжі. Не є ліками.Властивості компонентівАкулій хрящ природний компонент, що входить до комплексу з Глюкозаміном і Хондроїтіном, покращує метаболізм і структуру тканин суглобів, хрящів, зв'язок, кровоносних судин. Акулій хрящ в основному складається з глюкозамінологліканів, амінокислот, колагену та мінералів. Чистий колаген, білок та амінокислоти дуже важливі для зростання та підтримки серединної тканини зв'язок та сухожилля. Акулій хрящ є джерелом низькомолекулярного хондроїтину сульфату, який необхідний для вироблення синовіальної рідини, регенерації хрящової тканини, а також корисний при надлишковому фізичному навантаженні на опорно-руховий апарат і при різних метаболічних порушеннях в хрящовій тканині, стимулює утворення молекул. . Лікувальні властивості глюкозаміну сульфату обумовлені тим, що він забезпечує будівельний матеріал для регенірації пошкоджених хрящів. Хондроїтину сульфат-підтримує в'язкість синовіальної рідини, працюючи разом з глюкозаміном, дозволяє суглобам і кісткам бути сильнішими і здоровішими; стимулює виробництво протеоглікану та гіалуронової кислоти. Втрата цих речовин, одна з головних причин остеоартрозу. Корінь вибираючи, Кора білої верби, екстракт смоли Індійського ладану сприяють зняттю запалення і посилюють циркуляцію в суглобі синовіальної рідини, а також допомагають сприяти знеболювальній дії.Показання до застосуванняПри різних метаболічних порушеннях у хрящовій тканині.РекомендуєтьсяДля вирішення проблем, пов'язаних з болем, набряклістю та пошкодженнями хрящової тканини, суглобів та хребта.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту. Вагітним і годуючим грудьми жінкам.Вагітність та лактаціяЗастосування Акулієго хряща не рекомендується у дитячому віці.Побічна діяАкулій хрящ добре переноситься і призводить до розвитку побічних ефектів.Взаємодія з лікарськими засобамиБіологічно активну добавку застосовують одночасно з іншими лікарськими засобами; не впливає на їх ефективність.Спосіб застосування та дозиДорослим приймати по 2 капсули щодня переважно під час їжі або за рекомендацією лікаря.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: ціанокобаламіну – 1 мг; допоміжні речовини: актози моногідрат, повідон К 30, стеаринова кислота, натрію кроскармелоза; Склад плівкової оболонки: акваполіш® Р білий (гіпромелоза, титану діоксид, тальк, середньоланцюгові, кислота стеаринова, гідроксипропілцелюлоза); Склад цукрової оболонки: сахароза, тальк, кальцію карбонат, каолін важкий, діоксид титану, акації висушена дисперсія, віск монтангліколевий, макрогол 6000, макроголгліцерол гідроксистеарат, натрію лаурилсульфат. Пігулки, покриті оболонкою 0,001 г - 50 шт в уп.Опис лікарської формиКруглі двоопуклі таблетки, покриті двошаровою оболонкою білого кольору, нижня - плівкова оболонка білого кольору, верхня - цукрова білого кольору. На зламі: ядро ​​таблетки рожевого кольору із вкрапленнями темно-рожевого та білого кольору.Фармакотерапевтична групаАнтианемічні препарати, вітамін В12 (ціанокобаламін та його аналоги), ціанокобаламін.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо всмоктується із ШКТ. Метаболізується у тканинах, перетворюючись на коферментну форму – аденозилкобаламін, який є активною формою ціанокобаламіну. Виводиться з жовчю та із сечею.ФармакодинамікаВітамін B12 відноситься до групи водорозчинних вітамінів. Має високу біологічну активність. Необхідний для нормального кровотворення (сприяє дозріванню еритроцитів). Бере участь у процесах трансметилювання, перенесення водню, утворенні метіоніну, нуклеїнових кислот, холіну, креатину. Сприяє накопиченню в еритроцитах сполук, що містять сульфгідрильні групи. Сприяє вплив на функцію печінки та нервової системи. Бере участь у синтезі мієлінової оболонки, стимулює гемопоез, зменшує болючі відчуття, пов'язані з ураженням периферичної нервової системи, стимулює нуклеїновий обмін через активацію фолієвої кислоти. Активує систему згортання крові, у високих дозах викликає підвищення активності тромбопластину і протромбіну.Показання до застосуванняПрепарат В12 Анкерманн показаний для застосування у дорослих для лікування дефіциту вітаміну В12: при його недостатньому надходженні з їжею, тривалому порушенні збалансованості харчування (наприклад, при строгій вегетаріанській дієті); при порушенні його всмоктування внаслідок синдрому мальабсорбції (внаслідок недостатнього вироблення внутрішнього фактора), атрофії слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, застосування деяких лікарських препаратів (наприклад, інгібіторів протонної помпи, блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, метформіну), при захворюваннях термінального відділу. , целіакії), синдромі сліпої кишки, після гастректомії або операції шунтування шлунка; при гіперхромній мегалобластній макроцитарній анемії, перніціозній анемії, а також інших формах макроцитарної анемії.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ціанокобаламіну або будь-якої з допоміжних речовин. Порушення зору, спричинене курінням або вживанням алкоголю (тютюново-алкогольна амбліопія) або запалення зорового нерва (ретробульбарний неврит) внаслідок перніціозної анемії. Дегенерація зорового нерва. Стан, що вимагає детоксикації ціаніду (у цьому випадку слід приймати інші похідні кобаламіну).Вагітність та лактаціяВагітність Вітамін В12 розподіляється практично на всі тканини, включаючи плаценту. Добове споживання вітаміну В12, що рекомендується, під час вагітності становить 4 мкг. Наявний досвід застосування більш високих доз вітаміну В12 свідчить про відсутність будь-якої шкідливої ​​дії на плід або немовля. Контрольовані клінічні дослідження застосування високих доз вітаміну В12 у вагітних жінок не проводилися. Дослідження у тварин не виявили прямого чи непрямого негативного впливу щодо репродуктивної токсичності. Дане дозування ціанокобаламіну (1 мг) не призначене для застосування під час вагітності. Лактація Добове споживання вітаміну В12, що рекомендується, під час лактації становить 4 мкг. Досвід застосування більш високих доз вітаміну В12 свідчить про відсутність будь-якої шкідливої ​​дії на немовля. Контрольовані клінічні дослідження у жінок, що годують, не проводилися. Вітамін В12 виділяється з грудним молоком у концентраціях, близьких до концентрації у материнській крові. У кількох дослідженнях було показано відсутність підвищення або обмежене підвищення концентрації вітаміну В12 в грудному молоці після введення з їжею 2-кратної дози виходячи з рекомендованої добової потреби у жінок, що нормально харчуються. Вплив значно більших доз вітаміну В12 на його концентрації в грудному молоці у жінок, які правильно харчуються, не вивчений. Дане дозування ціанокобаламіну (1 мг) не призначене для застосування у період лактації. Фертильність Вітамін В12 необхідний підтримки фертильності у чоловіків. У дослідженнях у самців щурів було виявлено негативний вплив дефіциту вітаміну В12 різних стадіях розвитку на фертильність. У проспективному когортному дослідженні не було виявлено жодного зв'язку між рівнями фолату та вітаміну В12 та ймовірністю успішної вагітності. Якихось негативних ефектів щодо фертильності для препарату Анкерман не очікується.Побічна діяЧастота небажаних реакцій, перерахованих нижче, визначалася наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та 1/1000 та 1/10 000 та Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: тяжкі реакції гіперчутливості, які можуть проявлятися у вигляді кропив'янки, висипу або сверблячки на великих ділянках тіла; частота невідома: угревидная висипка на шкірі. Загальні порушення та реакції у місці введення: частота невідома: лихоманка. Важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського препарату з метою забезпечення безперервного моніторингу співвідношення «користь - ризик» лікарського препарату. Медичним працівникам рекомендується повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції держав - членів Євразійського економічного союзу.Спосіб застосування та дозиТаблетки, покриті оболонкою, приймаються внутрішньо, з невеликою кількістю рідини, не розжовуючи, переважно вранці натще. Дорослі. По 1 таблетці (1 мг ціанокобаламіну) на день. При тяжких гематологічних та неврологічних симптомах лікування парентерального введення вітаміну В12 до нормалізації його рівня в крові. У разі хорошої переносимості тривалість лікування не обмежена. При достатньому всмоктуванні з кишечника і дефіциті вітаміну В12, що продовжується, пероральний препарат вітаміну В12 може призначатися довічно. Терапевтичний ефект препарату має підтверджуватись регулярними обстеженнями. Пацієнти похилого віку Для пацієнтів похилого віку рекомендуються нормальні режими дозування. Пацієнти з порушенням функції нирок У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю В12 Анкерманн можна застосовувати у звичайній дозі. При тяжкій нирковій недостатності рекомендується зменшення дози, слід регулярно контролювати концентрацію вітаміну В12 у сироватці крові. Пацієнти з порушенням функції печінки Фармакокінетичні дані та клінічний досвід застосування у пацієнтів з порушенням функцій печінки недоступні. Безпека та ефективність у пацієнтів з порушенням функцій печінки не було встановлено. Діти Безпека та ефективність препарату В12 Анкерманн у дітей віком від 0 до 18 років на даний момент не встановлені. Дані відсутні.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред прийомом препарату B12 Анкерманн проконсультуйтеся з лікарем. За наявності гематологічних та/або неврологічних порушень слід уважно стежити за дотриманням режиму терапії та її ефектом. Через 7 днів після початку терапії рекомендується оцінити динаміку симптомів захворювання, провести підрахунок ретикулоцитів, виконати повний аналіз крові (включаючи значення гемоглобіну, гематокриту та об'єму еритроцитів). Надалі оцінку симптоматики та повний аналіз крові слід проводити кожні 4 тижні протягом перших 3 місяців лікування, потім, за дотримання пацієнтом режиму терапії, 1 раз протягом 6-12 місяців. При підозрі на недотримання режиму терапії пацієнтом може знадобитися частіший контроль ефективності терапії. Якщо Вам потрібен регулярний нирковий діаліз, Ваш лікар повинен робити регулярні аналізи крові і може знадобитися зміна дози вітаміну B12. Якщо у Вас є дефіцит фолієвої кислоти, це може вплинути на Вашу терапію. В цьому випадку застосування вітаміну B12 має супроводжуватися лікуванням від нестачі фолієвої кислоти. Управління транспортними засобами та робота з механізмами Застосування препарату B12 Анкерманн не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Препарат B12 Анкерманн містить лактозу. Пацієнтам з спадковою непереносимістю галактози, що рідко зустрічається, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-rалактозною мальабсорбцією не слід приймати цей препарат. Препарат B12 Анкерманн містить сахарозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або дефіцитом сахарази-ізомальтази не слід приймати цей препарат.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСупозиторії; - 1 супп.: Активні речовини: інтерферон альфа-2b рекомбінантний людський не менше 50000 МО, метронідазол 150 мг, флуконазол 200 мг. Допоміжні речовини: борна кислота 400 мг, динатрію едетат 2 мг, основа (макрогол 1500-92%, макрогол 400-8%) до 2 г. 5 штук. - упаковки осередкові контурні (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиСупозиторії вагінальні; білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, торпедоподібної форми.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат для інтравагінального застосування. Вагіферон має противірусну, імуномодулюючу, протизапальну, протигрибкову, протимікробну та протипротозойну (трихомонацидну) дію. Інтерферон альфа-2b; володіє вираженими противірусними, імуномодулюючими властивостями. Метронідазол; - протипротозойний та антибактеріальний препарат, похідне 5-нітроімідазолу. Механізм дії полягає у біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними білками анаеробних мікроорганізмів та найпростіших. Відновлена ​​5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК клітин мікроорганізмів, інгібуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що веде до загибелі бактерій. Активний щодо Trichomonas vaginalis, Gardnerella vaginalis, а також грамнегативних анаеробів Bacteroides spp. (в т.ч. Ст fragilis, Ст distesonis, Ст status, Ст thetaiotaomicron, Ст vulgaris), Fusobacterium spp. та деяких грампозитивних анаеробів (чутливі штами Eubacterium spp., Clostridium spp., Peptococcus niger, Peptostreptococcus spp., Mobiluncus spp.).До метронідазолу нечутливі аеробні мікроорганізми та факультативні анаероби. Флуконазол; володіє високоспецифічною фунгіцидною (протигрибковою) дією. Активний при мікозі, в т.ч. викликаних Candida sрр. (включаючи генералізовані форми кандидозу на фоні імунодепресії), Cryptococcus neoformans та Coccidioides immitis, Microsporum spp., Blastoyces dermatitidis. При інтравагінальному застосуванні особливо активний щодо Candida albicans, меншою мірою - щодо Candida glabrata.ФармакокінетикаПісля інтравагінального введення біодоступність метронідазолу становить 20% порівняно з пероральним прийомом. Після інтравагінального введення піддається системної абсорбції (близько 56%). Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, окиснення та глюкуронування. Активність основного метаболіту (2-оксиметронідазол) становить 30% активності вихідної сполуки. T1/2 становить 6 -12 год. Виводиться на 40-70% (близько 20% у незміненій формі) через нирки. Фармакокінетика інтерферону та флуконазолу при інтравагінальному способі застосування не вивчалась.Клінічна фармакологіяПрепарат з антибактеріальною, протипротозойною та протигрибковою дією для місцевого застосування в гінекології.Показання до застосуванняБактеріальний вагіноз; бактеріальні (неспецифічні) вагініти; вагініти, викликані змішаною інфекцією (трихомонади, гарденерели, дріжджоподібні гриби, вірус простого герпесу 1 та 2 типу, мікоплазма, уреаплазма) у складі комплексної терапії.Протипоказання до застосуванняВагітність; дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування препарату не встановлена); підвищена чутливість до компонентів препарату (в т.ч. до похідних нітроімідазолу).Вагітність та лактаціяПрепарат не застосовується під час вагітності. Метронідазол проникає у грудне молоко. Грудне вигодовування у період прийому препарату має бути скасовано. Відновлювати грудне вигодовування слід не раніше ніж через 48 годин після закінчення застосування препарату. Застосування у дітей Протипоказаний: дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека застосування препарату не встановлена).Побічна діяПри місцевому застосуванні побічні ефекти не виявлені. В окремих випадках можливі алергічні реакції та місцеві реакції. Побічні дії, характерні для метронідазолу, оскільки його системна абсорбція 56%: алергічні реакції (рідко), лейкопенія, атаксія, зміни психіки (тривожність, лабільність настрою), судоми, рідко: діарея, запор, запаморочення, головний біль, втрата апетиту, нудота, блювання, біль і спазми в животі, зміна смаку (рідко), сухість у роті, "металевий" або неприємний присмак, підвищена стомлюваність.Взаємодія з лікарськими засобамиНе рекомендується поєднувати з недеполяризуючими міорелаксантами (векуронія бромід). Можливе спільне застосування з антибіотиком-макролідом (джозаміцином) системної дії.Спосіб застосування та дозиІнтравагінально. По 1 супозиторії увечері (перед сном) протягом 10 днів.ПередозуванняВипадки передозування не виявлено. При передозуванні метронідазолу можливі нудота, блювання, біль у животі, діарея, свербіж, "металевий" присмак у роті, атаксія, запаморочення, парестезії, судоми, лейкопенія, темне забарвлення сечі.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ період лікування препаратом рекомендується утримуватись від статевих контактів. У разі застосування препарату спільно з метронідазолом для внутрішнього прийому, особливо при повторному курсі, необхідний контроль картини периферичної крові (небезпека лейкопенії). У період лікування протипоказаний прийом етанолу (можливий розвиток дисульфірамоподібних реакцій: абдомінальний біль спастичного характеру, нудота, блювання, головний біль, раптовий "приплив" крові до обличчя). Не слід призначати метронідазол хворим, які приймали дисульфірам протягом останніх 2 тижнів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаКапсули – 1 капс. (230 мг): пробіотичні штами лактобактерій Lactobacillus rhamnosus GR-1® та Lactobacillus reuteri RC-14® - не менше 1·109 КУО/г; допоміжні речовини: декстроза; крохмаль; МКЦ; магнію стеарат; капсула: діоксид титану; желатин. Знергетична цінність - 853 кал/ 3571,3 Дж Білки – 32,9 мг. Вуглеводи – 173 мг. Жири – 3,2 мг Капсули 230 мг. У блістері 15 капс. по 230 мг; 1 чи 2 бл. упаковані у картонну пачку.Фармакотерапевтична групаВагілак сприяє збільшенню кількості лактобактерій у піхві, нормалізує вагінальну мікрофлору. Бактерії Lactobacillus rhamnosus GR-1™ та Lactobacillus reuteri RC-14™ відновлюють природне кисле середовище у піхві (рН 3,8-4,5) та підвищують стійкість слизової до дії патогенних мікроорганізмів.Дія на організмВагілак® сприяє збільшенню кількості лактобактерій, нормалізації вагінальної мікрофлори у жінок.Властивості компонентівБактерії Lactobacillus rhamnosus GR-1® та Lactobacillus reuteri RC-14® відновлюють природне кисле середовище у піхві (рН 3,8–4,5) та підвищують стійкість слизової до дії патогенних мікроорганізмів.Показання до застосуванняДисбіози піхви, у тому числі бактеріальний вагіноз, як самостійний засіб або у комплексній терапії; Під час та після терапії антибіотиками, цитостатиками, кортикостероїдами, протигрибковими та противірусними препаратами; Підгострі та хронічні запальні процеси жіночої статевої сфери; Під час та після специфічної антимікробної, противірусної та імуномодулюючої терапії урогенітальних інфекцій та захворювань, що передаються статевим шляхом (гонорея, хламідіоз, урогенітальний герпес, папіломавірусна інфекція тощо); Передпологова підготовка вагітних; Підготовка до планових діагностичних та лікувальних гінекологічних операцій; При використанні контрацепції (ВМС, КЗК, сперміциди); Гормональнозалежні кольпіти, сенільні та ін. як самостійний засіб або на тлі специфічної гормональної терапії.РекомендуєтьсяЯк джерело пробіотичних лактобактерій Lactobacillus rhamnosus GR-1® та Lactobacillus reuteri RC-14® для жінок та дівчат віком від 10 років. Може застосовуватись у складі комплексної терапії різних дисбіозів, у т.ч. під час та після терапії антибіотиками; при передпологовій підготовці вагітних.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів продукту.Побічна діяАлергічні реакції.Спосіб застосування та дозиВсередину, під час їди, запиваючи водою. Для нормалізації мікрофлори рекомендується приймати 1 капс. 2 десь у день протягом 2 тижнів. Для підтримання вагінальної мікрофлори рекомендується приймати 1 капс. на день протягом 2-4 тижнів. Поліпшення якості мікрофлори слід очікувати вже через 2 тижні застосування, але не пізніше ніж через 4-6 тижнів. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія для внутрішньом'язового введення - 0.5 мл. Активні речовини: антиген вірусу кліщового енцефаліту, титр в імуноферментному аналізі не менше 1:128 – 1 доза; Допоміжні речовини: алюмінію гідроксид (300-500 мкг), альбумін людини донорський (200-250 мкг), сахароза (20-30 мг), протамінсульфат (не більше 10 мкг), буферна система (натрію хлорид, натрію фосфат фосфат однозаміщений (двоводний), вода д/і. 10 ампул 0.5 мл.Фармакотерапевтична групаВакцина для профілактики кліщового енцефаліту, отримана шляхом репродукції вірусу кліщового енцефаліту у виваженій первинній культурі клітин курячих ембріонів (з подальшим очищенням, інактивацією формаліном та адсорбцією на алюмінію гідроксиді). Стимулює вироблення клітинного та гуморального імунітету до вірусу кліщового енцефаліту. Забезпечує захист від штамів, що циркулюють як у Азії, і у Європі.Показання до застосуванняСпецифічна профілактика кліщового енцефаліту в осіб із 18 років. Профілактичній вакцинації підлягають: особи, які проживають на ендемічних за кліщовим енцефалітом територіях; особи, що відвідують ендемічні по кліщовому енцефаліту території з метою відпочинку, туризму, роботи на дачних та садових ділянках; медичний персонал, який працює з живими культурами вірусу кліщового енцефаліту. Вакцинація донорів із метою отримання специфічного імуноглобуліну.Протипоказання до застосуванняУскладнення або сильна реакція на попередню дозу вакцини – підвищення температури вище 40 °С, набряк, гіперемія понад 8 см у діаметрі у місці введення. Гострі захворювання та загострення хронічних захворювань. Вакцинацію проводять не раніше, ніж через 1 місяць після одужання (ремісії). Тяжкі алергічні реакції в анамнезі на їжу та лікарські речовини. Алергічні реакцію компонентів вакцини. Бронхіальна астма. Системні захворювання сполучної тканини. Соматичні захворювання на стадії суб- та декомпенсації. Епілепсія з частими нападами. Діабет, тиреотоксикоз та інші захворювання ендокринної системи. Злоякісні новоутворення, хвороби крові. Вагітність. Дитячий вік віком до 18 років. Можливість вакцинації осіб, які страждають на захворювання, не зазначені в переліку протипоказань, визначає лікар, виходячи зі стану здоров'я вакцинованого та ризику зараження кліщовим енцефалітом.Вагітність та лактаціяПротипоказане проведення вакцинації під час вагітності. Вакцинацію можна проводити не раніше ніж через 2 тижні після пологів.Побічна діяПісля введення вакцини в окремих випадках можуть розвиватися місцеві та загальні реакції, що проходять самостійно в період від кількох годин до 3 діб. Місцеві реакції виражаються у почервонінні, припухлості, болючості у місці введення, можливе невелике збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Загальні реакції можуть розвиватися у перші дві доби і виражатися у підвищенні температури тіла до 38,0 °С, головного болю, нездужання, болях у м'язах та суглобах, нудотою, запамороченням, слабкістю, стомлюваністю, сонливістю. Допустима частота для загальних реакцій з температурою 37,5 ° С і вище - трохи більше 7%. У поодиноких випадках можливий розвиток алергічних реакцій негайного типу. При поганій переносимості пацієнтом підвищеної температури проводиться симптоматична терапія. На підставі даних, отриманих в результаті клінічного дослідження вакцини та її практичного застосування, була отримана наступна інформація щодо частоти побічних реакцій, що зустрічаються: Дуже часто (&le1/10) - болючість у місці введення. Часто (1/10 – 1/100) – гіперемія у місці введення, припухлість у місці введення, підвищення температури до 38,0 °С, що проходить протягом 1-3 діб, головний біль, слабкість, нездужання, стомлюваність, сонливість. Іноді (1/100 - 1/1000) - нудота, запаморочення, біль у м'язах та суглобах. Рідко (1/1000 -1/10000) - алергічні реакції негайного та уповільненого типів. Дуже рідко (<1/10 000) – виражена неврологічна симптоматика.Взаємодія з лікарськими засобамиВакцинацію проти кліщового енцефаліту допускається проводити одночасно з іншими інактивованими вакцинами Національного календаря профілактичних щеплень та календаря щеплень за епідемічними показаннями або з інтервалом на 1 міс.Спосіб застосування та дозиПервинний курс вакцинації проводять за такими схемами. 1 схема. 1 щеплення – 0.5 мл у вибраний день. 2 щеплення – 0.5 мл через 1-2 міс. 3 щеплення – 0.5 мл через 12 міс. 2 схема. 1 щеплення – 0.5 мл у вибраний день. 2 щеплення – 0.5 мл через 5-7 міс. 3 щеплення – 0.5 мл через 12 міс. Наступні віддалені ревакцинації проводять кожні 3 роки одноразово. При проведенні щеплень у період активності кліщів (у весняно-літні місяці) слід виключити контакт інфекції, що прищеплюється з вогнищем, протягом усього терміну вакцинації і 2 тижнів після нього. Правила запровадження вакцин. Вакцину вводять внутрішньом'язово в дельтовидний м'яз плеча. Необхідно уникати внутрішньосудинного введення препарату. У разі помилкового внутрішньосудинного введення можуть розвинутись реакції аж до шоку. У разі слід негайно проводити протишокову терапію. Безпосередньо перед ін'єкцією вакцину в ампулі перемішують шляхом струшування до отримання гомогенної суспензії. Для кожного щепленого повинен бути використаний окремий шприц. Вакцина повинна мати вигляд гомогенної непрозорої суспензії білого кольору без пластівців та сторонніх включень. Не придатний до використання препарат в ампулах з порушеною цілісністю, маркуванням, при зміні кольору, наявності пластівців, що не розбиваються, при терміні придатності, при неправильному зберіганні. Вакцинацію проводять у прищеплювальних або процедурних кабінетах, що знаходяться у віданні медичних закладів. Середній медичний персонал повинен мати допуск для роботи в процедурному кабінеті та проведення щеплень, працювати під наглядом лікаря. Кабінет, де проводиться вакцинація, має бути забезпечений засобами протишокової терапії. Проведену вакцинацію реєструють у встановлених облікових формах із зазначенням дати її проведення, дози, підприємства-виробника вакцини, номери серії, реакції на щеплення.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВакцина не містить антибіотиків, формальдегіду та консервантів. Можливість вакцинації осіб з різними захворюваннями, не зазначеними в переліку протипоказань, визначається індивідуально, виходячи зі стану здоров'я вакцинованого та ризику зараження кліщовим енцефалітом. З метою виявлення протипоказань у день щеплення проводять медичний огляд та опитування з обов'язковою термометрією. Про всі випадки незвичайних реакцій після проведення вакцинації необхідно повідомити місцевого відділу охорони здоров'я, Державного інституту стандартизації та контролю медичних імунобіологічних препаратів ім. Л.А.Тарасевича МОЗ Росії (ДІБК) (121002, Москва, Сівцев Вражек, 41) з подальшим наданням медичної документації в ДІБК ім. Л.А. Тарасевіча. На адресу ДІБК ім. Л.А. Тарасевича направляють також рекламації про невідповідність препарату зазначеним вимогам щодо фізичних властивостей, фасування, упаковки.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія для внутрішньом'язового введення - 1 доза (0,5 мл). Активні речовини: дифтерійний анатоксин не менше 30 МО, правцевий анатоксин не менше 40 МО, кашлюковий анатоксин 25 мкг, гемаглютинін філаментозний 25 мкг, пертактин 8 мкг; Допоміжні речовини: алюміній (у формі гідроксиду) – 0.5 мг, 2-феноксиетанол (консервант) – 2.5 мг, натрію хлорид – 4.5 мг, вода д/і – до 0.5 мл. Шприц місткістю 1 мл у комплекті з голкою у блістері.Фармакотерапевтична групаПри проведенні клінічних досліджень зазвичай відзначалися: місцеві реакції (почервоніння, припухлість, болючість, синець, ущільнення в місці ін'єкції), загальні реакції (підвищення температури тіла, нездужання, озноб, відчуття втоми, головний біль, потовиділення, міалгія, артралгія). Ці реакції проходять протягом 1-2 днів і не вимагають спеціального лікування. При проведенні постреєстраційного спостереження були відзначені реакції, що рідко зустрічаються: генералізовані шкірні прояви, у тому числі кропив'янка, свербіж, шкірні висипання, а також невралгія (болючість по ходу нерва), парестезії, судоми, нетривала тромбоцитопенія, алергічні реакції (з розвитком шоку ). Дуже рідко відзначаються: васкуліт із нетривалим залученням (у вкрай поодиноких випадках) нирок, неврологічні розлади (енцефаломієліт, неврит, синдром Гійєна-Барре).ІнструкціяКурс первинної вакцинації складається з 3 доз вакцини, що вводяться згідно з Національним календарем профілактичних щеплень Росії у 3, 4.5 та 6 міс. життя; ревакцинацію проводять за 18 міс. Перед введенням вакцину добре струшують до утворення однорідної суспензії каламутної і уважно переглядають. У разі виявлення сторонніх частинок, пластів, що не розбиваються, або зміни зовнішнього вигляду вакцину не використовують. Вакцину Інфанрікс необхідно вводити внутрішньом'язово та чергувати місця введення протягом курсу вакцинації. За жодних обставин не можна вводити вакцину внутрішньовенно.Показання до застосуванняПрофілактика дифтерії, правця та кашлюку у віці від 3 місяців життя.Протипоказання до застосуванняВідома гіперчутливість до будь-якого компонента Інфанрікс, а також у випадку, якщо у пацієнта виникали симптоми гіперчутливості після попереднього введення вакцини. Енцефалопатія неясної етіології, що розвинулася протягом 7 днів після попереднього введення вакцини, що містить кашлюковий компонент. У цьому випадку курс вакцинації слід продовжувати дифтерійно-правцевою вакциною. Сильна реакція (температура вище 40 °С, гіперемія або набряк більше 8 см в діаметрі) або ускладнення (колапс або шокоподібний стан, що розвинулися протягом 48 годин після інфанрікс; безперервний плач, що триває 3 год і більше, що виник протягом 48 годин після введення вакцини, судоми, що супроводжуються або не супроводжуються гарячковим станом на попереднє введення вакцини Інфанрікс (що виникли протягом 3 діб після вакцинації). Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань є тимчасовими протипоказаннями щодо щеплень. Планові щеплення проводяться через 2-4 тижні після одужання або в період реконвалесценції чи ремісії. При легких ГРВІ, гострих кишкових захворюваннях та ін щеплення проводяться відразу після нормалізації температури. Інфанрікс слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з тромбоцитопенією або з порушеннями системи згортання крові, оскільки у таких пацієнтів внутрішньом'язова ін'єкція може стати причиною кровотечі. Для запобігання кровотечі слід натиснути на місце ін'єкції, не розтираючи його протягом не менше 2 хв.Побічна діяКлінічні дослідження. Нижче наведена сукупність параметрів безпеки базується на даних, отриманих при імунізації більш ніж 16 000 пацієнтів. Як і у випадку з вакциною ААКДС та комбінованими вакцинами, що містять ААКДС, повідомляли про підвищення, порівняно з первинним курсом, частоти місцевої реактогенності та лихоманки після бустерної вакцинації Інфанрікс Гекса. Визначено таку частоту побічних явищ на одну дозу: дуже часто (>10%); часто (>1% та 0,1% та 0,01% та Інфекції та інвазі). Нечасто – інфекції верхніх дихальних шляхів. Порушення метаболізму та харчування. Дуже часто – втрата апетиту. Порушення психіки. Дуже часто – дратівливість, аномальний крик, занепокоєння; часто – нервозність. З боку нервової системи. Нечасто – сонливість; дуже рідко - судоми (з і без лихоманки). Порушення дихання, функції органів грудної порожнини та середостіні. Рідко – бронхіт. Порушення з боку РК. Часто – блювання, діарея. Порушення функції шкіри та підшкірних тканин. Рідко – висипання; дуже рідко – дерматит, кропив'янка. Загальні порушення та патологічні реакції у місці ін'єкції. Дуже часто – біль, гіперемія, припухлість у місці ін'єкції, температура 38 °C, стомлюваність; часто - припухлість у місці ін'єкції; температура 39,5 °C, патологічні реакції у місці ін'єкції, включаючи інфільтрацію; Нечасто - дифузний набряк кінцівки, в яку проводилася ін'єкція, зрідка включаючи сусідній суглоб. Постмаркетинговий фармаконадзо. Порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем. Лімфаденопатія, тромбоцитопенія. Порушення імунітету. Алергічні реакції (включаючи анафілактичні та анафілактоїдні реакції). Порушення функції серцево-судинної системи. Колапс або шокоподібний стан (гіпотонічні – гіпореактивні епізоди). Загальні порушення та патологічні реакції у місці ін'єкції. Екстенсивні реакції припухлості, припухлість усієї кінцівки, в яку проводилася ін'єкція, везикули у місці ін'єкції. У дітей, яким були введені первинні дози ацелюлярної вакцини для профілактики кашлюку, ймовірність виникнення реакцій припухлості після введення бустерної дози, вище порівняно з ті, що отримали цільноклітинні вакцини для профілактики кашлюку. Ці реакції відбуваються в середньому через 4 дні. Спостерігалися з іншими ААКДС вакцинами виробництва компанії "GSK". Клінічний досвід використання вакцини Інфанрікс Гекса з вакциною для профілактики гепатиту. Повідомлялося, що протягом постмаркетингового фармаконагляду після введення вакцини для профілактики гепатиту В у дітей віком до 2 років спостерігалося виникнення таких побічних явищ, як параліч, нейропатія, синдром Гійома – Барре, енцефалопатія, енцефаліт, менінгіт. Причинно-наслідковий зв'язок між цими побічними явищами та введенням вакцини не встановлено.Взаємодія з лікарськими засобамиВідповідно до правил, прийнятих у Росії, Інфанрікс можна вводити одночасно (в один день) з іншими вакцинами Національного календаря профілактичних щеплень та інактивованими вакцинами календаря профілактичних щеплень за епідемічними показаннями. При цьому інші вакцини слід вводити до інших ділянок тіла. Дозволяється змішувати вакцину Інфанрікс з вакциною Хіберікс (вакцина проти Haemophilus influenzae тип b). При цьому розчинник, що додається до вакцини Хіберікс, слід замінити на вакцину Інфанрікс.Спосіб застосування та дозиРазова доза вакцини становить 0,5мл.ПередозуванняМетронідазол проникає у грудне молоко. Грудне вигодовування у період прийому препарату має бути скасовано. Відновлювати грудне вигодовування слід не раніше ніж через 48 годин після закінчення застосування препарату. Протипоказаний: дитячий вік до 18 років (недостатньо даних про застосування у цій віковій категорії).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред вакцинацією слід вивчити анамнез дитини, звертаючи увагу на попереднє введення вакцин та пов'язане з цим виникнення побічних реакцій, а також провести огляд. Введення вакцини слід відкласти за наявності у дитини гострого захворювання, що супроводжується підвищенням температури. При інфекційному захворюванні у легкій формі вакцинацію можна проводити після нормалізації температури. Як і при введенні будь-яких інших вакцин, слід мати напоготові все необхідне для усунення можливої ​​анафілактичної реакції на інфанрікс. Тому вакцинований повинен бути під медичним наглядом протягом 30 хв після імунізації. ВІЛ-інфекція не є протипоказанням до вакцинації. При введенні вакцини пацієнтам, які проходять курс імуносупресивної терапії, або пацієнтам з імунодефіцитними станами, адекватної імунної відповіді може бути не досягнуто. Наступні стани є протипоказаннями до введення цільноклітинних АКДС-вакцин і можуть бути віднесені до загальних запобіжних заходів при введенні вакцини Інфанрікс: Температура 40.5°С та вище протягом 48 годин після вакцинації, не пов'язана з іншими причинами, крім введення вакцини. Колапс або шокоподібний стан (гіпотонічно-гіпореспонсивний епізод), що розвинулися протягом 48 годин після введення вакцини. Безперервний плач, що триває 3 години і більше, що виник протягом 48 годин після введення вакцини. Судоми, які супроводжуються або не супроводжуються гарячковим станом, що виникли протягом 3 діб після вакцинації. У дітей з прогресуючими неврологічними розладами, включаючи інфантильні спазми, неконтрольовану епілепсію або прогресуючу енцефалопатію, введення вакцини з коклюшним компонентом (цільноклітинним або безклітинним) необхідно відкласти до стабілізації стану. Рішення про призначення вакцини з коклюшним компонентом має бути прийняте на індивідуальній основі після ретельної оцінки користі та ризиків. Наявність фебрильних судом в анамнезі, а також судом у сімейному анамнезі не є протипоказанням, але потребує особливої ​​уваги. Необхідно враховувати потенційний ризик апное та необхідність моніторингу дихальної функції протягом 48-72 годин при проведенні курсу первинної вакцинації дітей, які народилися передчасно (28 тижнів гестації) і, особливо, дітей з респіраторним дистрес-синдромом. Зважаючи на необхідність вакцинації дітей цієї групи, вакцинацію не можна відкладати або відмовляти у її проведенні.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаМетронідазол проникає у грудне молоко. Грудне вигодовування у період прийому препарату має бути скасовано. Відновлювати грудне вигодовування слід не раніше ніж через 48 годин після закінчення застосування препарату. Протипоказаний: дитячий вік до 18 років (недостатньо даних про застосування у цій віковій категорії).Фармакотерапевтична групаАнтигенна активність компонентів вакцини Інфанрікс Гекса не відрізняється від антигенної активності відповідних моновакцин. Оскільки імунна відповідь на антигени кашлюку у вакцині Інфанрікс Гекса еквівалентна такому на антигени кашлюку у вакцині Інфанрікс очікується, що захисна ефективність двох вакцин буде схожою. Захисна ефективність щодо кашлюку у вакцині Інфанрікс визначалася як 21 дні пароксизмального кашлю (визначення ВООЗ). Проспективне дослідження у Німеччині (вторинні побутові контакти) продемонструвала захисну ефективність Інфанрікс на рівні 88,7%. Захисна ефективність щодо гепатиту В зберігалася, принаймні, 3,5 року у понад 90% дітей, яким вводили чотири дози вакцини Інфанрікс Гекса. Рівень антитіл не відрізнявся від такого, порівняно з моновалентними вакцинами проти гепатиту В. Ефективність Інфанрікс Гекса щодо інфекції, що викликається Haemophilus influenza тип b, була оцінена в післяреєстраційному дослідженні в Німеччині і склала 89,6% для осіб, які отримали первинний курс вакцинації зі 100% для осіб, які отримали первинний курс вакцинації та ревакцин.Показання до застосуванняПервинна вакцинація та ревакцинація дітей проти дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту В, поліомієліту та інфекції, що викликається Haemophilus influenzaе тип b.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до діючих речовин вакцини або будь-якого з компонентів вакцини, а також до неоміцину та поліміксину; поліомієліти або інфекції, викликані Haemophilus influenzae тип b; енцефалопатії неясної етіології, що розвинулися протягом 7 днів після попереднього введення вакцини, що містить кашлюковий компонент. У цьому випадку введення вакцини проти кашлюку слід відмінити, і продовжити вакцинацію тільки дифтерійно-правцевої вакцини, а також вакцинами проти гепатиту В, поліомієліту та інфекції, що викликається Haemophilus influenzaе тип b. Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань є тимчасовими протипоказаннями щодо щеплень. Планові щеплення проводяться через 2-4 тижні після одужання або в період реконвалесценції чи ремісії. При легких ГРВІ,гострі кишкові захворювання та інші щеплення проводяться відразу ж після нормалізації температури. Інфанрікс Гекса містить слідові кількості неоміцину та поліміксину, тому її необхідно використовувати з обережністю у пацієнтів із відомою гіперчутливістю до будь-якого з цих антибіотиків.Вагітність та лактаціяОскільки вакцина Інфанрікс Гекса застосовується відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень Російської Федерації у дітей, немає даних про вплив препарату протягом вагітності та годування груддю. Вакцина Інфанрікс Гекса не застосовується у дітей старше 36 місяців.Побічна діяУ клінічних дослідженнях найбільш поширеними реакціями (частота >10%), про які повідомлялося після первинної вакцинації, були: - місцеві - біль, гіперемія, набряк; - системні - анорексія, лихоманка, сонливість, дратівливість.Взаємодія з лікарськими засобамиПоки що недостатньо даних про ефективність та безпеку одночасного застосування вакцини Інфанрікс Гекса та вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, що не дозволяє пропонувати будь-які рекомендації щодо їх спільного застосування. Дані про спільне застосування Інфанрікс Гекса з вакциною Превенар (адсорбованою кон'югованою пневмококовою вакциною) показали відсутність клінічно значущої зміни у виробленні антитіл проти кожного з антигенів, що входять до складу вакцин, при їх призначенні у вигляді тридозової схеми первинної вакцини. Однак була зареєстрована більш висока частота лихоманки (> 39.5°С) у дітей, які одночасно отримували Інфанрікс Гекса і Превенар, в порівнянні з дітьми, які отримували тільки вакцину Інфанрікс Гекса. У цьому випадку терапія жарознижувальними засобами повинна бути розпочата відповідно до місцевих рекомендацій. Як і щодо інших вакцин, можна очікувати, що у пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, адекватна імунна відповідь може не досягатися. Вакцину Інфанрікс Гекса не можна змішувати з іншими вакцинами в одному шприці.Спосіб застосування та дозиРазова доза вакцини становить 0,5мл. Перед введенням вакцину добре струшують до утворення однорідної суспензії каламутної і уважно переглядають. У разі виявлення сторонніх частинок, пластів, що не розбиваються, або зміни зовнішнього вигляду вакцину не використовують. Вакцину Інфанрікс необхідно вводити внутрішньом'язово та чергувати місця введення протягом курсу вакцинації. За жодних обставин не можна вводити вакцину внутрішньовенно.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і щодо інших вакцин, введення Інфанрікс Гекса має бути відкладено у осіб з гострими тяжкими захворюваннями, що супроводжуються лихоманкою. Наявність легких інфекцій не є протипоказанням до вакцинації. Вакцинації повинні передувати ретельний збір анамнезу (особливо тих його аспектів, які стосуються попередніх вакцинацій та можливих випадків побічних ефектів) та клінічне обстеження. Якщо відомо, що будь-який із наведених нижче симтомів був пов'язаний за часом із щепленням протиоклюшною вакциною, рішення про призначення наступних доз вакцин, що містять кашлюковий компонент, має бути ретельно зважено: підвищення температури тіла вище 40С протягом 48 год після вакцинації, не пов'язане з іншими можливими причинами;розвиток колапсу або шокоподібного стану (гіпотонічно-гіпореактивна симптоматика) протягом 48 годин після вакцинації; плач або крик, що не припиняється, протягом більше 3 годин, при якому не вдається заспокоїти дитину, протягом 48 годин після вакцинації; судоми з лихоманкою або без неї, що розвиваються протягом 3 днів після вакцинації. Як і під час введення всіх ін'єкційних вакцин, у зв'язку з ймовірністю розвитку анафілактичних реакцій після вакцинації необхідно забезпечити можливість проведення відповідних лікувальних заходів. Вакцину Інфанрікс Гекса слід призначати з обережністю особам з тромбоцитопенією або порушеннями зсідання крові, оскільки при внутрішньом'язовому введенні у них можуть розвиватися кровотечі. Категорично протипоказано внутрішньовенне введення вакцини. HBV-компонент вакцини не запобігає інфекціям, спричиненим вірусами гепатиту А, С та Е та іншими збудниками, що викликають захворювання печінки. Hib-компонент вакцини не викликає розвитку імунітету до захворювань, спричинених іншими типами Haemophilus influenzae або до менінгіту, спричиненого іншими мікроорганізмами. Наявність в анамнезі пацієнта вказівок на фебрильні судоми, наявність у сімейному анамнезі судомних нападів, синдрому раптової смерті немовлят та побічних ефектів після вакцинації Інфанрікс Гекса не є протипоказаннями до вакцинації. Наявність ВІЛ-інфекції не є протипоказанням до вакцинації. Після вакцинації пацієнтів з імунодефіцитом достатня імунна відповідь може не розвинутись. Оскільки Інфанрікс Гекса не призначена для використання у дорослих, адекватні дані щодо використання у період вагітності або годування груддю у людей та експериментальних репродуктивних досліджень на тваринах відсутні. Описано екскрецію капсульного полісахаридного антигену із сечею після введення Hib-вакцини. Виявлення антигену в сечі не може мати діагностичного значення при підозрі на захворювання, спричинене Hib протягом 1-2 тижнів після вакцинації.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВакцина – 1 доза (0,5 мл): Активний компонент: Антиген вірусу гепатиту А – 720 ІФА одиниць; Допоміжні речовини: Алюмінію гідроксид – 0,25 мг; Полісорбат-20 – 0,025 мг; Натрію гідрофосфат – 0,575 мг; Калію дигідрофосфат – 0,100 мг; Натрію хлорид – 4,500 мг; Калію хлорид – 0,115 мг; Амінокислотний компонент – 1,50 мг; Формальдегід – не більше 0,05 мг; Неоміцину сульфат – не більше 10мг; Вода для ін'єкцій – до 0,5 мл. По 0,5 мл шприц одноразовий місткістю 1,5 мл з борсилікатного скла типу I USP з голкою 23G5/8 з нержавіючої сталі типу 304 і поліпропіленовим поршнем, з захисним ковпачком з гуми, що закриває голку.Опис лікарської формиХаврікс® - інактивована вакцина для профілактики гепатиту А, що являє собою стерильну суспензію інактивованих формальдегідом віріонів гепатиту А (штам НМ 175), вирощених у культурі диплоїдних клітин людини MRC5, концентрованих та адсорбованих на алюмінію гідрокси. Гомогенная суспензія білого кольору. При стоянні утворюється безбарвна надосадова рідина і осад білого кольору, що повільно випадає, легко розбивається при струшуванні.Фармакотерапевтична групаВакцина для профілактики гепатиту АФармакодинамікаХаврікс забезпечує захист проти гепатиту А, формуючи тривалий специфічний імунітет шляхом індукції вироблення антитіл проти вірусу гепатиту А (ВГА). У ході клінічних досліджень було показано, що у 99% вакцинованих пацієнтів сероконверсія відбувається протягом 30 днів після першої дози вакцини. При вивченні кінетики імунного твета була продемонстрована рання та швидка сероконверсія після введення першої дози вакцини Хаврікс: у 79% вакцинованих пацієнтів на 13-й день, у 86,3% на 15-й день, у 95,2% на 17-й день та у 100% на 19-й день, тобто за більш короткий час порівняно із середньою довжиною інкубаційного періоду гепатиту А (4 тижні). Для забезпечення тривалого захисту необхідно введення другої (ревакцинуючої) дози від 6 до 12 місяців після введення першої дози вакцини. Практично у всіх вакцинованих пацієнтів сероконверсія наступала протягом місяця після введення ревакцинуючої дози. Однак, якщо ревакцинація не була проведена в період від 6 до 12 місяців після введення першої дози вакцини Хаврікс®, введення ревакцинуючої дози може бути відкладено на період до 60 місяців. При введенні ревакцинуючої дози протягом періоду до 60 місяців після введення першої дози вакцини спостерігається індукція вироблення антитіл, ступінь якої подібна до такої при введенні ревакцинуючої дози в період від 6 до 12 місяців після введення першої дози. Під час проведення клінічних досліджень було оцінено тривале збереження рівня титру антитіл проти ВГА після введення двох доз вакцини Хаврікс з інтервалом між дозами від 6 до 12 місяців. Дані, отримані за 17 років спостережень, свідчать про збереження сіропозитивної відповіді у вакцинованих через 17 років після первинної вакцинації препаратом Хаврікс у 100% випадках (схема вакцинації 0-6 місяців). На підставі цих даних також була розрахована прогнозована тривалість імунного захисту, яка склала 30 років у понад 95% вакцинованих та 40 років у понад 90% вакцинованих. На підставі наявних даних можна зробити висновок, що особам з незміненим імунним статусом після проведення курсу вакцинації, що складається із введення вакцинуючої та ревакцинуючої доз, немає необхідності проводити повторну ревакцинацію.ІнструкціяХаврікс® вводиться внутрішньом'язово. Перед введенням вакцину слід обстежувати візуально щодо виявлення сторонніх частинок і зміни зовнішнього вигляду. Безпосередньо перед введенням Хаврікс флакон або шприц потрібно енергійно струсити до отримання злегка мутнуватої суспензії білого кольору. Якщо у вакцині виявлено якісь відхилення від норми, то така упаковка з вакциною підлягає знищенню. Дорослим та дітям старшого віку вакцину слід вводити в область дельтовидного м'яза, а дітям 12-24 місяців – у передньолатеральну ділянку стегна. Вакцину не слід вводити в сідничний м'яз, а також підшкірно/внутрішньошкірно, оскільки за таких шляхів введення утворення антитіл до вірусу гепатиту А може не досягти оптимального рівня.Показання до застосуванняПрофілактика гепатиту А із 12-місячного віку.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого компонента вакцини; симптоми гіперчутливості до попереднього введення Хаврікс®. Гострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань є тимчасовими протипоказаннями щодо щеплень; при легких ГРВІ, гострих кишкових захворюваннях щеплення проводять відразу після нормалізації температури.Вагітність та лактаціяУ зв'язку з відсутністю адекватних даних щодо застосування вакцини в період вагітності та лактації вводити Хаврікс® вагітним та жінкам, що годують, не рекомендується, незважаючи на мінімальний ризик впливу інактивованих вакцин на плід та дитину.Побічна діяПрофіль безпеки, представлений нижче, ґрунтується на даних, зібраних у результаті спостереження більш ніж 5300 пацієнтів. Частота народження небажаних явищ визначається наступним чином: дуже часто: > 10%; часто: > 1% та < 10%; іноді: > 0,1% та < 1%; рідко: > 0,01% та Дані клінічних досліджень: Інфекції та інвазії: іноді – інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт. З боку обміну речовин та харчування: часто – втрата апетиту. Неврологічні та психічні розлади: дуже часто – дратівливість, головний біль; часто-сонливість; іноді – запаморочення; рідко – зниження чутливості, парастезії. З боку шлунково-кишкового тракту: часто – шлунково-кишкові симптоми (такі як діарея, нудота, блювання). З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: іноді – висип; рідко - свербіж. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: іноді – міалгія, скелетно-м'язова напруга. Загальні та місцеві реакції: дуже часто – біль та почервоніння у місці введення, стомлюваність; часто - нездужання, лихоманка (> 37,5 ° С), припухлість і ущільнення ст. місце введення; іноді – грипоподібні симптоми; рідко – озноб. Післяреєстраційні дані: З боку імунної системи: анафілаксія, алергічні реакції, включаючи анафілактоїдні реакції та симптоми алергічного стану, що нагадують такі при сироватковій хворобі. З боку нервової системи: судоми. Серцево-судинна система: васкуліт. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, мультиформна еритема. З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: артралгія.Взаємодія з лікарськими засобамиХаврікс® може вводитися одночасно з інактивованими вакцинами Національного календаря профілактичних щеплень та календаря профілактичних щеплень за епідемічними показаннями. При одночасному введенні з інактивованими вакцинами проти черевного тифу, холери, правця, а також жовтої лихоманки зниження імунної відповіді на Хаврікс® не було зазначено. Оскільки Хаврікс® є інактивованою вакциною, малоймовірно, що її одночасне введення з іншими інактивованими вакцинами призведе до порушення формування імунної відповіді. При одночасному введенні з імуноглобулінами людини захисна дія вакцини не знижується. Якщо виникає необхідність ввести Хаврікс з іншими вакцинами або з імуноглобулінами, то препарати вводять з використанням різних шприців та голок в різні частини тіла.Спосіб застосування та дозиРазова доза при вакцинації для дорослих та підлітків 16 років та старше становить 1,0 мл, для дітей та підлітків до 16 років – 0,5 мл. Оптимальний термін введення ревакцинуючої дози становить 6-12 місяців після введення вакцинуючої дози, що забезпечує тривалий захист щеплених. Якщо ревакцинацію не проведено в термін від 6 до 12 місяців, при необхідності захисту від зараження гепатитом А, ревакцинацію проводять терміном до 60 місяців після введення першої дози.ПередозуванняВнаслідок постреєстраційного спостереження було зареєстровано випадки передозування. Небажані явища, що виникли внаслідок передозування, були подібні до тих, які спостерігалися при введенні рекомендованої дози вакцини.Запобіжні заходи та особливі вказівкиХаврікс® не забезпечує захист від гепатиту, що викликається іншими збудниками, такими як вірус гепатиту В, вірус гепатиту С, вірус гепатиту Е, а також іншими відомими збудниками, що вражають печінку. Хаврікс® слід вводити з обережністю пацієнтам з тромбоцитопенією або. з порушеннями системи згортання крові, оскільки після внутрішньом'язової ін'єкції у таких пацієнтів може виникнути кровотеча. Після проведення ін'єкції таким пацієнтам слід накласти пов'язку (але не розтирати) не менше ніж на 2 хв. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, а також у пацієнтів з порушеннями імунної системи після одноразового введення дози Хаврікс® імунна відповідь може бути знижена. Таким пацієнтам може знадобитися введення додаткових доз вакцини. Як і при парентеральному введенні будь-яких інших вакцин, напоготові має бути все необхідне для усунення можливої ​​анафілактичної реакції на Хаврікс®. Вакцинований повинен бути під медичним наглядом протягом 30 хв після імунізації. Після вакцинації або іноді перед нею можлива непритомність або виражена слабкість як психологічна реакція на ін'єкцію. Перед вакцинацією важливо переконатися, що пацієнт не отримає пошкоджень у разі непритомності. Хаврікс® за жодних обставин не можна вводити внутрішньовенно. Імунізація Хаврікс® особливо рекомендується особам з підвищеним ризиком інфікування, а також особам, у яких гепатит А може мати тяжкий перебіг, або особам, захворювання яких на гепатит А через їх професійну приналежність може призвести до виникнення спалахів. До них відносяться: особи, які проживають на територіях з високим рівнем захворюваності на гепатит А; особи, які виїжджають у регіони з високим рівнем захворюваності на гепатит А (військовослужбовці, мандрівники та ін.); особи, контактні у вогнищах. Постекспозиційна профілактика Хаврікс® не гарантує 100% ефективності та залежить від терміну, моменту контакту з вірусом гепатиту А, інфікуючої дози та прогнозованого стану здоров'я щепленого; особи, схильні до професійного ризику зараження: медичний персонал і персонал з догляду за хворими (особливо в інфекційних, гастроентерологічних та педіатричних відділеннях); персонал дитячих дошкільних закладів; працівники каналізаційних та водопровідних служб; персонал харчової промисловості та підприємств громадського харчування; особи з числа особливих груп ризику (пацієнти з хронічними захворюваннями печінки або підвищеним ризиком захворювання печінки; хворі на гемофілію; пацієнти з множинними гемотрансфузіями; наркомани; гомосексуалісти; особи, які ведуть безладне статеве життя). Вакцинація Хаврікс також показана всім іншим групам населення. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Неймовірно.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія – 1 доза (0,5): Активні речовини: пневмококові кон'югати (полісахарид + CRM197), полісахарид серотипу 4 – 2 мкг; полісахарид серотипу 6B – 4 мкг; полісахарид серотипу 9V – 2 мкг; полісахарид серотипу 14 – 2 мкг; олігосахарид серотипу 18C – 2 мкг; полісахарид серотипу 19F – 2 мкг; полісахарид серотипу 23F – 2 мкг; дифтерійний білок-носій CRM197 - ~20 мкг; Допоміжні речовини: алюмінію фосфат – 0.5 мг (у перерахунку на алюміній – 0.125 мг), натрію хлорид – 4.5 мг, вода д/і – до 0.5 мл. В одноразових шприцах по 0,5 мл місткістю 1 мл (у комплекті з голкою з нержавіючої сталі в індивідуальному чохлі); в упаковці пластикової 1 або 5 комплектів, в картонній пачці 1 (по 1 комплекту) або 2 (по 5 комплектів) упаковки.Опис лікарської формиСуспензія для внутрішньом'язового введення білого кольору, гомогенна; допускається наявність білого каламутного осаду.Фармакотерапевтична групаІмуномодулююче.ФармакодинамікаВакцина для профілактики пневмококових інфекцій. Містить 7 активних речовин, що являють собою пневмококові полісахариди, отримані з грампозитивних бактерій Streptococcus pneumoniae, індивідуально кон'юговані з дифтерійним білком-носієм CRM197 та адсорбовані на алюмінію фосфаті. Введення вакцини Превенар викликає вироблення антитіл до капсулярних полісахаридів Streptococcus pneumoniae серотипів 4, 6В, 9V, 14, 18С, 19F, 23F, забезпечуючи специфічний захист організму від інфекцій, що викликаються ними. Імунологічна ефективність У дітей першого року життя, починаючи з віку 2 місяців, при використанні різних схем вакцинації, продемонстровано формування захисної імунної відповіді після серії первинної вакцинації та вторинної імунної відповіді на останню дозу, тобто. при ревакцинації. Після введення 3 доз при первинній вакцинації та подальшій ревакцинації відмічено значне підвищення рівня антитіл. Превенар індукує утворення функціональних антитіл до всіх серотипів вакцини. У дітей віком від 2 до 5 років виражене утворення антитіл до всіх серотипів вакцини спостерігається після одноразового введення Превенару, при цьому імунна відповідь практично співпадала з таким у дітей перших 2 років життя після серії первинної імунізації. Ефективність при профілактиці інфекційних захворювань У широкомасштабному клінічному дослідженні ефективності імунізації Превенаром, проведеному в США, до якого було включено понад 18 000 дітей віком 2, 4, 6 та 12-15 місяців, показано, що специфічна ефективність вакцини для профілактики інвазивних захворювань пневмококової природи. %, при охопленні 85% цих захворювань у дітей у США та дещо меншим у європейських країнах (65-80%). Ефективність при профілактиці пневмонії Ефективність профілактичного призначення Превенару щодо бактеріальної пневмонії, що викликається аналогічними вакциною серотипами Streptococcus pneumoniae, становила 87.5%. Ефективність при профілактиці гострого середнього отиту Ефективність Превенара у дітей віком 2, 4, 6 та 12-15 місяців щодо гострого середнього отиту (ОСО), що викликається серотипами пневмококів, включеними у вакцину, становить близько 54%. Серед імунізованих дітей захворюваність на ВЗГ, обумовлена ​​серотипами, не включеними до вакцини, була вищою на 33%. Тим не менш, загальний позитивний профілактичний ефект виражався у зниженні захворюваності на пневмококову ВЗГ на 34%. Загальне зниження кількості випадків середнього отиту без урахування етіології становило 6%. Показано, що ефективність Превенару при профілактиці частих отитів (щонайменше 3 загострення захворювання протягом 6 місяців) склала 18%, при рецидивному ВЗГ (3 загострення за 6 місяців або 4 рази на рік) – 9% та 23% при ВЗГ з рецидивами 5 разів за 6 місяців або 6 разів на рік, і 50% при ексудативному хронічному середньому отиті. Необхідність проведення тимпаностомії у вакцинованих Превенаром дітей знизилася на 24-39%.Показання до застосуванняПрофілактика захворювань, викликаних Streptococcus pneumoniae серотипів 4, 6В, 9V, 14, 18С, 19F та 23F (включаючи сепсис, менінгіт, пневмонію, бактеріємію та гострий середній отит) у дітей віком від 2 місяців до 5 років.Протипоказання до застосуванняГострі інфекційні та неінфекційні захворювання, загострення хронічних захворювань (у цих випадках вакцинацію проводять після одужання чи стадії ремісії); підвищена чутливість при попередньому введенні Превенару; підвищена чутливість до допоміжних речовин та/або дифтерійного анатоксину.Побічна діяБезпека вакцини Превенар була вивчена у здорових дітей віком від 6 тижнів до 18 місяців. Превенар застосовували одночасно з іншими рекомендованими дитячими вакцинами. Найчастішими небажаними реакціями були болючість у місці ін'єкції та лихоманка (підвищення температури). При ревакцинації найчастіше спостерігалися випадки швидкої хворобливості в місці ін'єкції (36.5%), а також випадки короткочасного обмеження обсягу рухів кінцівки через хворобливість у місці ін'єкції (18.5%). У дітей старшого віку, які отримали вакцину одноразово, спостерігалася більш висока частота місцевих реакцій, ніж у дітей віком до 1.5 років, але ці реакції були нетривалими. Як і при введенні інших вакцин, при первинній вакцинації Превенаром, необхідно враховувати можливий ризик апное у дітей віком до 28 тижнів, особливо у дітей з незрілістю органів дихання в анамнезі. Реактогенність була вищою у дітей, яким спільно з Превенаром призначали цільноклітинні протиоклюшні вакцини (КДС). Температура від 38 ° С і вище спостерігалася у 41.2% дітей, а вище 39 ° С - у 3.3% дітей, порівняно з 1.2% дітей, яким призначали лише КДС. Аналогічне збільшення частоти випадків високої температури спостерігалося при сумісному застосуванні Превенару з гексавалентними вакцинами, що використовуються в педіатрії (проти кашлюку, правця, дифтерії, гемофільної інфекції типу В, поліомієліту та гепатиту В). Небажані реакції, представлені нижче, зареєстровані в ході клінічних досліджень та обігу препарату на ринку та класифіковані за органами та системами, а також відповідно до частоти появи у всіх вікових групах. Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та Місцеві реакції: дуже часто - почервоніння, ущільнення/набряк, біль/болючість); часто - набряк/ущільнення місця ін'єкції та почервоніння більше 2.4 см, болючість у місці ін'єкції, що призводить до короткочасного обмеження обсягу руху кінцівки; рідко – алергічні реакції у місці введення (дерматит, свербіж, кропив'янка). Загальні реакції: дуже часто – гіпертермія 38°C і вище (вимірювання per rectum), дратівливість, сонливість, неспокійний сон, плаксивість; часто - гіпертермія > 39 ° C (вимірювання per rectum); рідко – епізоди артеріальної гіпотензії, гіпореактивність. Алергічні реакції: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, набряк Квінке, бронхоспазм, диспное. З боку ЦНС: рідко – судоми*, у т.ч. фебрильні судоми. З боку травної системи: дуже часто – блювання, діарея, зниження апетиту. Дерматологічні реакції: іноді – кропив'янка; дуже рідко – багатоформна еритема. Інші: дуже рідко – регіонарна лімфаденопатія. * Частота повідомлень про розвиток судом у дітей після вакцинації Превенаром та випадків гіперчутливості у період обігу препарату на ринку становить менше 1/10 000.Взаємодія з лікарськими засобамиПревенар можна вводити дітям одночасно (в один день) з іншими вакцинами, що включені до Національного календаря профілактичних щеплень (за винятком БЦЖ), а також з вакциною проти Хіб та гексавалентною вакциною Інфанрікс, згідно з вказаною схемою імунізації. Вводити вакцини необхідно завжди у різні ділянки тіла.Спосіб застосування та дозиТільки в/м, у передньобічну поверхню стегна (дітям до 2 років) або в дельтовидний м'яз плеча (дітям старше 2 років). Не вводити Превенар внутрішньовенно! Перед застосуванням вакцини Превенар слід струсити вміст шприца до отримання гомогенної суспензії. Не використовувати, якщо при огляді вмісту шприца виявляються сторонні частинки або вміст не є гомогенною суспензією білого кольору. Допускається наявність білого каламутного осаду. Схема вакцинації дітей У віці від 2 до 6 місяців - трьома дозами вакцини по 0,5 мл кожна, з інтервалом між дозами не менше 1 міс, перша доза зазвичай вводиться у віці 2 міс. Четверту дозу (тобто ревакцинацію) рекомендується вводити другого року життя, оптимально — в 12–15 міс. Для дітей, яким вакцинацію не було розпочато в 1-му півріччі життя, призначення Превенара проводиться за схемами: У віці від 7 до 11 місяців - 2 дози по 0,5 мл кожна, з інтервалом не менше 1 місяців між введеннями. Третя доза (тобто ревакцинація) рекомендується другого року життя. У віці від 12 до 23 місяців - 2 дози по 0,5 мл кожна, з інтервалом між введеннями не менше 2 місяців. У віці від 2 до 5 років – 1 доза 0,5 мл одноразово. Необхідність будь-якої додаткової дози після кожної з наведених вище схем імунізації не встановлена.ПередозуванняОписано кілька випадків передозування вакцини Превенар, а також запровадження наступної дози раніше визначених термінів. Небажані реакції, що спостерігалися при передозуванні, відповідали таким при застосуванні Превенару в рекомендованих разових дозах.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПревенар не застосовується у дорослих. Дані щодо безпеки застосування вакцини Превенар при вагітності та в період лактації відсутні. Як і при застосуванні інших вакцин, введення Превенару слід відкласти, якщо у пацієнта гостре захворювання, що супроводжується помірною або вираженою гіпертермією. Як і при застосуванні інших вакцин, на випадок розвитку можливих поодиноких випадків анафілактичних реакцій протягом не менше 30 хв після введення Превенару дитина повинна перебувати під відповідним медичним наглядом. У зв'язку з потенційним ризиком апное слід передбачити можливість спостереження за станом пацієнта протягом 48-72 годин при первинній серії вакцинації у дітей віком до 28 тижнів, особливо у випадках незрілості органів дихання в анамнезі. Оскільки користь вакцинації у цієї групи пацієнтів є особливо високою, не слід ні відмовлятися від вакцинації, ні переносити її терміни. Превенар не забезпечує захист від серотипів Streptococcus pneumoniae, що не входять до складу вакцини, а також від інших мікроорганізмів, що спричиняють інвазивні захворювання або середній отит. Зниження захворюваності на пневмонії, які визначалися при рентгенологічному дослідженні, у дітей, які пройшли вакцинацію, порівняно з невакцинованими Превенаром, було найбільш вираженим на першому році життя (32.2%) та протягом перших 2 років життя (23.4%). Утворення антитіл на вакцину проти Hemophilus influenzae тип b (Хіб), кон'юговану зі правцевим білком, на вакцини проти правця і гепатиту В було таким самим, як і при індивідуальному введенні цих вакцин. Для Хіб-вакцини, кон'югованої з дифтерійним білком CRM197, описано посилення вироблення антитіл до Хіб та дифтерії при імунізації дітей грудного віку. При ревакцинації описано незначне зменшення вмісту антитіл до ХІБ із збереженням захисного рівня. Описано непостійне зниження відповіді на кашлюкові антигени, а також інактивовану поліомієлітну вакцину. Є обмежені дані про спільне застосування Превенару з вакциною проти кору, краснухи та паротиту, а також вакциною проти вітряної віспи. Досвід спільного застосування Превенару з гексавалентною вакциною Інфанрікс показав відсутність клінічно значущого впливу на утворення антитіл до кожного окремого антигену після введення третьої дози під час первинної вакцинації. Вакцину Превенар не слід призначати дітям з тромбоцитопенією або іншими порушеннями системи згортання крові, яким протипоказані внутрішньом'язові ін'єкції, за винятком випадків, коли потенційна користь застосування вакцини значно перевершує ризик, зумовлений введенням вакцини. Хоча при введенні Превенару можливе утворення антитіл (визначаються методом зв'язування) у відповідь на дифтерійний білок-носій CRM197, застосування вакцини Превенар не може замінити стандартну імунізацію проти дифтерії. Білок-носій CRM197 є генно-модифікованою нетоксичною формою дифтерійного токсину. У дітей з порушеннями імунореактивності внаслідок імунодепресивної терапії ВІЛ-інфекції або інших причин можливе зниження утворення антитіл у відповідь на вакцинацію. Обмежені дані вказують на те, що у грудних дітей із серповидно-клітинною анемією Превенар викликає достатню імунну відповідь із профілем безпеки, який не відрізняється від дітей, які не входять до групи підвищеного ризику. В даний час немає даних про безпеку та імуногенність вакцини у дітей з інших груп високого ризику інвазивних пневмококових захворювань (наприклад, діти зі спадковою або набутою дисфункцією селезінки, ВІЛ-інфекцією, злоякісними новоутвореннями, нефротичним синдромом). Рішення щодо проведення вакцинації дітей із груп високого ризику слід приймати індивідуально. Дітям із груп високого ризику віком до 2 років вакцинацію проводять згідно зі схемою призначення вакцини Превенар. У тих випадках, коли дітям у віці 24 місяців і старше, що входять до групи високого ризику (наприклад, при серповидно-клітинній анемії, аспленні, ВІЛ-інфекції, хронічних захворюваннях з імунною дисфункцією), первинно вакцинованих Превенаром, показана 23-валентна пневмококова вакцина, її слід вводити з інтервалом не менше ніж 8 тижнів між вакцинаціями. Профілактичне призначення жарознижувальних засобів рекомендується всім дітям, які отримують Превенар разом з цільноклітинними вакцинами кашлюку з огляду на більш високий ризик розвитку фебрильних реакцій; а також дітям із судомними розладами, у т.ч. з фебрильними судомами в анамнезі Превенар поставляється в готовому до використання шприці, вміст якого не слід переносити в іншу ємність і змішувати з іншими лікарськими засобами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: валацикловіру гідрохлорид – 556,2 мг (у перерахунку на валацикловір 500,0 мг); допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна – 84,3 мг, гіпромелоза – 42,0 мг, кросповідон – 7,0 мг, магнію стеарат – 7,0 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,5 мг; Склад оболонки таблетки: Опадрай II білий (33G28435) – 25,0 мг (гіпромелоза – 40,0%, титану діоксид – 25,0%, макрогол 3350 – 8,0%. лактози моногідрат – 21,0%, тріацетин – 6 0%). По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки ПВХ та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 2, 3, 4, 5 або 6 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з коробкового картону.Опис лікарської формиТаблетки овальної форми, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого кольору з ризиком на одній стороні та гравіюванням "f" на іншій. На поперечному зрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаПротивірусний засіб.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо валацикловір добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту, швидко і практично повністю перетворюється на ацикловір та L-валін. Це перетворення каталізується ферментом печінки - валацикловіргідролазою. При прийомі валацикловіру в дозі від 1000 мг біодоступність ацикловіру становить 54% і не залежить від їди. Фармакокінетика валацикловіру є дозозалежною. Швидкість і ступінь всмоктування зменшується зі збільшенням дози, у результаті збільшення середньої максимальної концентрації (Сmax) відбувається менш пропорційно в діапазоні терапевтичних доз, а також спостерігається зниження біодоступності в дозах вище 500 мг. Фармакокінетичні параметри (ФКП) ацикловіру після одноразового прийому 250-2000 мг валацикловіру здоровими добровольцями з нормальною функцією ночей наведені у Таблиці 1. Таблиця 1. Фармакокінетичні параметри ацикловіру. ФКП ацикловіру 250 мг (N=15) 500 мг (N=15) 1000 мг (N=15) 2000 мг (N=8) Сmax м кг/мл 2,20±0,38 3,37±0,95 5,20±1,92 8,30±1,43 Тmax* год 0,75 (0,75-1,5) 1,0 (0,75-2,5) 2,0 (0,75-3,0) 2,0 (1,5-3,0) AUC** ч.мкг/мл 5,50±0,82 11,1±1,75 18,9±4,51 29,5±6,36 * - час досягнення максимальної концентрації; ** - площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час". Значення для Сmax та AUC наведені у вигляді середніх значень ± стандартне відхилення, значення для Т max наведені у вигляді середніх значень та діапазону значень. Сmax валацикловіру в плазмі становить 4% від концентрації ацикловіру і досягається в середньому через 30-100 хв після прийому препарату; через 3 години Сmax залишається колишньою або знижується. Валацикловір та ацикловір мають аналогічні фармакокінетичні параметри після одноразового або багаторазового прийому. Розподіл Зв'язування валацикловіру з білками плазми дуже низьке (15%). Проникнення в спинномозкову рідину (СМР), визначене як співвідношення AUC в СМР до ​​AUC в плазмі крові, не залежить від функції нирок і становить близько 25% для ацикловіру та метаболіту 8-гідроксиацикловір (8-ОН-АЦВ), і близько 2,5 % для метаболіту 9-(карбоксиметокси)метилгуаніну (КММГ). Метаболізм Після прийому внутрішньо валацикловір перетворюється на ацикловір і L-валін за допомогою пресистемного метаболізму в кишечнику та/або печінкового метаболізму. Ацикловір перетворюється в незначній мірі на метаболіти - 9-(карбоксиметокси)метилгуанін за участю спирту та альдегіддегідрогенази та на 8-гідрокси-ацикловір за участю альдегідоксидази. Приблизно 88% загального комбінованого впливу плазми крові обумовлено ацикловіром, 11% КММГ і 1% 8-ОН-АЦВ. Ні валацікловір, ні ацикловір не метаболізуються ізоферментами системи цитохрому Р450. Виведення Валацикловір виводиться із сечею, головним чином у вигляді ацикловіру (більше 80% дози) та його метаболіту КММГ (близько 14% дози). Метаболіт 8-ОН-АЦВ виявляється у сечі лише у малих кількостях (менше 2% дози). Менш 1% прийнятої дози валацикловіру виводиться через нирки у незміненому вигляді. У пацієнтів з нормальною функцією нирок період напіввиведення ацикловіру з плазми після одноразового або багаторазового застосування валацикловіру становить приблизно 3 год. Особливі групи пацієнтів Ниркова недостатність Виведення ацикловіру корелює з функцією нирок і вплив ацикловіру зростатиме зі збільшенням ниркової недостатності. У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності період напіввиведення ацикловіру після застосування валацикловіру в середньому становить 14 годин порівняно з приблизно 3 годинами за нормальної функції нирок. Вплив ацикловіру та його метаболітів КММГ та 8-ОН-АЦВ у плазмі та спинномозковій рідині було оцінено у стабільному стані після багаторазового застосування валацикловіру у 6 добровольців з нормальною функцією нирок (середній кліренс креатиніну 111 мл/хв, діапазон 9 , що отримували 2000 мг кожні 6 ч. і у 3 пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (середній кліренс креатиніну 26 мл/хв, діапазон 17-31 мл/хв), отримували 1500 мг кожні 12 ч. При тяжкій нирковій недостатності порівняно з нормальною нирок у плазмі крові, також як і в спинномозковій рідині, концентрація ацикловіру, КММГ та 8-ОН-АЦВ була в середньому у 2, 4 та 5-6 разів вищою, відповідно. Печінкова недостатність Фармакокінетичні дані показують, що печінкова недостатність зменшує швидкість перетворення валацикловіру на ацикловір, але не ступінь трансформації.ФармакодинамікаВалацикловір є противірусним засобом, являє собою складний L-валіновий ефір ацикловіру. Ацикловір є аналогом пуринового нуклеозиду (гуаніну). В організмі людини валацикловір швидко і практично повністю перетворюється на ацикловір і L-валін імовірно під впливом ферменту валацикловіргідролази. Ацикловір in vitro має специфічну інгібуючу активність щодо вірусів простого герпесу (ВПГ) 1, 2 типів (Herpes simplex 1, 2 типів), вірусу вітряної віспи та оперізувального герпесу (ВЗВ - варицелла-зостер вірус, Varicella zoster ), вірусу Епштейна-Барр (ВЕБ) та вірусу герпесу людини 6 типу. Ацикловір інгібує синтез вірусної ДНК відразу після фосфорилювання та перетворення на активну форму ацикловіртрифосфату. Перша стадія фосфорилювання відбувається за участю вірусоспецифічних ферментів. Для вірусів ВПГ, ВЗВ та ВЕБ таким ферментом є вірусна тимідинкіназа, яка присутня лише у уражених вірусом клітинах. Часткова селективність фосфорилювання зберігається у цитомегаловірусу та опосередковується через продукт гена фосфотрансферази UL97. Активація ацикловіру специфічним вірусним ферментом значною мірою пояснює його селективність. Процес фосфорилювання ацикловіру (перетворення з моно- в трифосфат) завершується клітинними кіназами. Ацикловіртрифосфат конкурентно інгібує вірусну ДНК-полімеразу і, будучи аналогом нуклеозиду, вбудовується в вірусну ДНК, що призводить до облігатного розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК і, отже, блокування реплікації вірусу. У пацієнтів із збереженим імунітетом віруси ВПГ та ВЗВ зі зниженою чутливістю до валацикловіру зустрічаються вкрай рідко, але іноді можуть бути виявлені у пацієнтів з тяжкими порушеннями імунітету, наприклад, з трансплантатом кісткового мозку, у тих, хто отримує хіміотерапію з приводу злоякісних новоутворень та у ВІ. Резистентність до ацикловіру обумовлена ​​??дефіцитом тимідинкінази вірусу, що призводить до надмірного поширення вірусу в організмі господаря. Іноді зниження чутливості до ацикловіру обумовлено появою штамів вірусу з порушенням структури вірусної тимідинкінази або ДНК-полімерази. Вірулентність цих різновидів вірусу нагадує таку в його дикого штаму.Показання до застосуванняДорослі та підлітки віком від 12 до 18 років: лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, викликаних ВІГ, включаючи вперше виявлений та рецидивуючий генітальний герпес (Herpes genitalis), а також лабіальний герпес (Herpes labialis); профілактика (супресія) рецидивів інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених ВПГ, включаючи генітальний герпес, у тому числі у дорослих з імунодефіцитом; профілактика інфекцій, викликаних цитомегаловірусом (ЦМВ), та захворювань після трансплантації паренхіматозних органів. Дорослі: лікування оперізувального герпесу (Herpes zoster) та офтальмічного оперізувального герпесу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до валацикловіру, ацикловіру та будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату. ВІЛ-інфекція при вмісті CD4+ лімфоцитів менше 100 за 1 мкл. Дитячий вік віком до 12 років. Дитячий вік до 18 років при лікуванні оперізувального герпесу та офтальмічного оперізувального герпесу. З обережністю: ниркова недостатність, літній вік, пацієнти з ризиком дегідратації, одночасне застосування нефротоксичних лікарських засобів, вагітність, період лактації, клінічно виражені форми ВІЛ-інфекції у пацієнтів.Вагітність та лактаціяВагітність Є обмежені дані щодо застосування валацикловіру та незначні дані щодо застосування ацикловіру (активний метаболіт валацикловіру) при вагітності у жінок. Зареєстровані дані про результат вагітності у жінок, які приймали валацикловір або ацикловір, не показали збільшення кількості вроджених дефектів у дітей порівняно із загальною популяцією. Валацикловір застосовують лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Період грудного вигодовування Ацикловір, основний метаболіт валацикловіру, виділяється із грудним молоком. Після призначення валацикловіру в дозі 500 мг всередину Сmах ацикловіру в грудному молоці в 0,5-2,3 рази (в середньому в 1,4 рази) перевищувала відповідні концентрації ацикловіру в плазмі крові матері. Середнє значення концентрації ацикловіру у грудному молоці становило 2,24 мкг/мл (9,95 мкмоль/л). При прийомі матір'ю валацикловіру в дозі 500 мг 2 рази на добу дитина піддається такому ж впливу ацикловіру, як при внутрішньому прийомі в дозі близько 0,61 мг/кг/добу. Період напіввиведення ацикловіру з грудного молока такий самий, як із плазми крові. Валацикловір у незмінному вигляді не визначався у плазмі крові матері, грудному молоці або сечі дитини. Препарат Валацикловір слід призначати з обережністю жінкам під час грудного вигодовування.Побічна діяКатегорії частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота; рідко – дискомфорт у животі, блювання, діарея. З боку системи крові та органів кровотворення: дуже рідко – лейкопенія (переважно відзначається у пацієнтів зі зниженим імунітетом), тромбоцитопенія. З боку імунної системи: рідко – анафілаксія. З боку нервової системи та психіки: часто – головний біль: рідко – запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, пригнічення свідомості; дуже рідко – тремор, ажитація, атаксія, дизартрія, психотичні симптоми, судоми, енцефалопатія, кома. Перераховані вище симптоми в основному оборотні і зазвичай спостерігаються у пацієнтів з нирковою недостатністю або іншими станами, що привертають. У пацієнтів з трансплантованим органом, які отримують валацикловір у високих дозах (8 г на добу) для профілактики ЦМВ інфекції, неврологічні реакції розвиваються частіше, ніж при прийомі нижчих доз. З боку дихальної системи: нечасто – задишка. З боку пенсії та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – оборотні порушення функціональних печінкових проб, які іноді розцінюють як прояв гепатиту. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: нечасто – висипання, включаючи прояви фоточутливості; рідко – свербіж; дуже рідко - кропив'янка, ангіоневротичний набряк. З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія (часто пов'язана з іншими порушеннями з боку нирок); рідко – порушення функції нирок; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, ниркова колька. Також зазначалося осадження кристалів ацикловіру у просвіті ниркових канальців. Під час лікування слід дотримуватися адекватного питного режиму. У пацієнтів з тяжкими порушеннями імунітету, особливо у дорослих пацієнтів з далеко зайшла стадією ВІЛ-інфекції, які отримують валацикловір у високих дозах (8 г на добу щодня) протягом тривалого часу, спостерігалися випадки ниркової недостатності, мікроангіопатичної гемолітичної анемії та тромбоци ). Подібні ускладнення були відзначені у пацієнтів з такими ж основними та/або супутніми захворюваннями, але не отримували валацикловір.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значущі взаємодії встановлено. Ацикловір виводиться нирками, переважно у незміненому вигляді, за допомогою активної ниркової секреції. Сполучене застосування лікарських засобів з цим механізмом виведення може призвести до підвищення концентрації ацикловіру в плазмі. Після призначення препарату Валацикловір у дозі 1000 мг циметидину та пробенециду, які виводяться тим самим шляхом, що й валацикловір, підвищують AUC ацикловіру і таким чином знижують його нирковий кліренс. Однак, зважаючи на широкий терапевтичний індекс ацикловіру, корекція дози препарату Валацикловір у цьому випадку не потрібна. Необхідно бути обережним у разі одночасного застосування препарату Валацикловір у більш високих дозах (4000 мг на добу і вище) та лікарських препаратів, які конкурують з ацикловіром за шлях виведення, оскільки існує потенційна загроза підвищення в плазмі крові концентрації одного або обох препаратів або їх метаболітів. . Було відмічено підвищення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу (імунодепресант, який застосовується після трансплантації органів) при одночасному прийомі цих препаратів. Одночасне застосування валацикловіру з нефротоксичними препаратами, у тому числі аміноглікозидами, органічними сполуками платини, йодованою контрастною речовиною, метотрексатом, пентамідином, фоскарнетом, циклоспорином і такролімусом, повинно проводитися з обережністю, особливо у пацієнтів з порушенням функцій.Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, запиваючи водою. Лікування інфекції шкіри та слизових оболонок, викликаних ВПГ, включаючи вперше виявлений та рецидивуючий генітальний герпес (Herpes genitalis), а також лабіальний герпес (Herpes labialis) Імунокомпетентні дорослі та підлітки віком від 12 до 18 років Рекомендована доза становить 500 мг двічі на добу. У разі рецидивів лікування має тривати 3 або 5 днів. У разі первинного герпесу, який може протікати у більш тяжкій формі, лікування слід розпочинати якомога раніше, а його тривалість має бути збільшена з 5 до 10 днів. При рецидивах ВПГ найвірнішим вважається призначення валацикловіру в продромальному періоді або відразу після появи перших симптомів захворювання. Застосування валацикловіру може запобігти розвитку ураження, якщо його застосовувати при перших ознаках та симптомах рецидиву, спричиненого ВПГ. Як альтернативне лікування лабіального герпесу ефективне призначення валацикловіру в дозі 2000 мг 2 рази на добу протягом 1 доби. Друга доза повинна бути прийнята приблизно через 12 годин (але не раніше ніж через 6 годин) після прийому першої дози. При використанні такого режиму дозування тривалість лікування не повинна перевищувати 1 добу, оскільки перевищення тривалості цього курсу лікування не призводить до додаткової клінічної користі. Терапія повинна бути розпочата при появі ранніх симптомів лабіального герпесу (тобто пощипування, свербіж, печіння). Профілактика (супресія) рецидивів інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених ВПГ, включаючи генітальний герпес, у тому числі у дорослих з імунодефіцитом Імунокомпетентні дорослі та підлітки віком від 12 до 18 років У імунокомпетентних пацієнтів рекомендована доза становить 500 мг один раз на добу. Через 6-12 місяців лікування необхідно оцінити ефективність терапії. Дорослі з імунодефіцитом У дорослих пацієнтів з імунодефіцитом рекомендована доза становить 500 мг двічі на добу. Через 6-12 місяців лікування необхідно оцінити ефективність терапії. Профілактика інфекцій, викликаних ЦМВ, та захворювань після трансплантації паренхіматозних органів Дорослі та підлітки віком від 12 до 18 років Доза, що рекомендується, становить 2000 мг 4 рази на добу, призначається якомога раніше після трансплантації. Дозу слід знижувати залежно від кліренсу креатиніну. Тривалість лікування зазвичай становить 90 днів, але у пацієнтів із високим ризиком курс лікування може бути продовжений. Лікування оперізувального герпесу (Herpes zoster) та офтальмічного оперізувального Герпесу Дорослі Рекомендована доза становить 1000 мг 3 рази на день протягом 7 днів. Особливі групи пацієнтів Пацієнти з порушенням функції нирок Дозу валацикловіру рекомендується зменшувати у пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок (див. режим дозування у Таблиці 2). У таких пацієнтів необхідно підтримувати адекватний водно-електролітний баланс. Валацикловір слід застосовувати після гемодіалізу у пацієнтів, яким проводять періодичний гемодіаліз. Необхідно часто визначати кліренс креатиніну, особливо в період, коли функція нирок швидко змінюється, наприклад, відразу після трансплантації або приживлення трансплантату, при цьому доза валацикловіру коригується відповідно до показників кліренсу креатиніну. Досвід застосування валацикловіру у дітей із значеннями кліренсу креатиніну менше 50 мл/хв/1,73 м2 відсутній. Таблиця 2. Корекція дози препарату Валацикловір для застосування у дорослих та підлітків віком від 12 до 18 років з порушенням функції нирок Показання Кліренс креатиніну, мл/хв. Доза препарату Валацикловір Оперезуючий герпес та офтальмічний оперізувальний герпес у імунокомпетентних дорослих (лікування) не менше 50 1000 мг 3 рази на добу від 30 до 49 1000 мг 2 рази на добу від 10 до 29 1000 мг 1 раз на добу менше 10 500 мг 1 раз на добу ВПГ (лікування) Імунокомпетентні дорослі та підлітки віком від 12 до 18 років не менше 30 500 мг 2 рази на добу менше 30 500 мг 1 раз на добу Лабіальний герпес у імунокомпетентних дорослих та підлітків віком від 12 до 18 років (лікування) не менше 50 2000 мг 2 рази на добу від 30 до 49 1000 мг 2 рази на добу від 10 до 29 500 мг 2 рази на добу менше 10 500 мг 1 раз на добу ВПГ (профілактика (супресія)) Імунокомпетентні дорослі та підлітки віком від 12 до 18 років не менше 30 500 мг 1 раз на добу менше 30 500 мг 1 раз на дві доби Дорослі з імунодефіцитом не менше 30 500 мг 2 рази на добу менше 30 500 мг 1 раз на добу Профілактика інфекцій, викликаних ЦМВ, у дорослих та підлітків віком від 12 до 18 років не менше 75 2000 мг 4 рази на добу від 50 до 75 1500 мг 4 рази на добу від 25 до 50 1500 мг 3 рази на добу від 10 до 25 1500 мг 2 рази на добу менше 10 або у пацієнтів на гемодіалізі 1500 мг 1 раз на добу Пацієнти з порушенням функції печінки За наявними даними про застосування одноразової дози вал ацикловіру 1000 мг, у дорослих пацієнтів з цирозом печінки легкого та середнього ступеня тяжкості (при збереженій синтетичній функції печінки) корекція дози препарату Валацикловір не потрібна. Фармакокінетичні дані у дорослих пацієнтів з тяжким ступенем порушення функції печінки (декомпенсованим цирозом), порушенням синтетичної функції печінки та наявністю портокавальних анастомозів також не свідчать про необхідність корекції дози препарату Валацикловір, проте клінічний досвід при цих патологіях обмежений. Діти віком до 12 років Немає даних про застосування валацикловіру у дітей віком до 12 років. Пацієнти похилого віку Необхідно враховувати можливе порушення функції нирок у пацієнтів похилого віку, доза препарату Валацикловір має бути належним чином скоригована (див. Таблицю 2). Необхідно підтримувати адекватний водно-електролітний баланс.ПередозуванняСимптоми При передозуванні валацикловіру можливе виникнення гострої ниркової недостатності та розвиток неврологічних симптомів, включаючи сплутаність свідомості, галюцинації, ажитацію, пригнічення свідомості та кому, відмічені також нудота та блювання. Для попередження передозування слід дотримуватись режиму дозування. Багато випадків передозування були пов'язані із застосуванням препарату для лікування пацієнтів з порушенням функції нирок і пацієнтів похилого віку внаслідок недотримання режиму дозування (які повторили дози валацикловіру, що перевищують рекомендовані). Лікування Пацієнти підлягають ретельному спостереженню своєчасної діагностики токсичних проявів. Гемодіаліз значно прискорює виведення ацикловіру з плазми крові та може вважатися оптимальним способом лікування у разі передозування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиГідратація У пацієнтів із ризиком дегідратації, особливо у пацієнтів похилого віку, у період лікування необхідно забезпечити адекватне поповнення рідини. Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю та у літніх пацієнтів Оскільки ацикловір виводиться нирками, доза препарату Валацикловір повинна бути зменшена залежно від ступеня порушення ниркової функції. У пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів похилого віку відзначається підвищений ризик розвитку неврологічних ускладнень, таким пацієнтам необхідно забезпечити ретельне спостереження. Як правило, ці реакції носять переважно оборотний характер. Застосування висоти доз валацикловіру при порушенні функції печінки та після трансплантації печінки. Немає даних про застосування валацикловіру у високих дозах (4000 мг на добу та вище) у пацієнтів із захворюванням печінки, тому таким пацієнтам високі дози препарату Валацикловір повинні призначатися з обережністю. Спеціальних досліджень з вивчення дії валацикловіру при трансплантації печінки не проводилося. Однак було встановлено, що профілактичне призначення ацикловіру у високих дозах зменшує прояви ЦМВ інфекції та захворювання. Використання при генітальному герпесі Пацієнтам слід утримуватися від статевих контактів за наявності симптомів, навіть якщо розпочато противірусне лікування. Супресивна терапія валацикловіром знижує ризик передачі генітального герпесу, але не відкидає ризик інфікування і не призводить до повного лікування. Терапія препаратом Валацикловір рекомендується у поєднанні з надійними засобами бар'єрної контрацепції. Застосування при ЦМВ-інфекціях Застосування валацикловіру у високих дозах для профілактики ЦМВ інфекції призводить до більш частої появи побічних ефектів, включаючи порушення ЦНС, ніж при застосуванні в нижчих дозах за іншими показаннями. Необхідне ретельне спостереження за показниками функції нирок у таких пацієнтів з корекцією дози препарату за необхідності. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає даних про вплив валацикловіру, що застосовується в терапевтичних дозах, на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Однак при оцінці здатності пацієнта керувати автомобілем або рухомими механізмами необхідно враховувати, що можливе виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової системи, тому слід бути обережним.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активна речовина: агомелатин 25 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат 61,84 мг, магнію стеарат 1,3 мг, крохмаль кукурудзяний 26,0 мг, Повідон-К30 9,1 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,26 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 3,9 мг, стеарин 6 мг; Плівкова оболонка: гліцерол 0,19665 мг, гіпромеллоза 3,26871 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,19509 мг, макрогол 6000 0,20872 мг, магнію стеарат 0,19665 мг, титану діоксид8, Малюнок логотипу фірми на таблетці наноситься блакитною фарбою, до складу якої входять шелак, пропіленгліколь, індигокармін алюмінієвий. По 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал), По 1, 2, 7 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. Упаковка для стаціонарів: По 10 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 10 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. При розфасовці (упаковці) на російському підприємстві ТОВ "Сердікс": По 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 1,2 блістера з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку. По 10 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 10 блістерів з інструкціями з медичного застосування в картонну пачку. Упаковка для стаціонарів: По 14 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 7 блістерів з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиДовгасті пігулки, покриті плівковою оболонкою, оранжево-жовтого кольору із зображенням логотипу фірми блакитного кольору з одного боку.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо агомелатин швидко і добре (>80%) всмоктується із ШКТ. Cmax у плазмі досягається через 1-2 години після прийому. Біодоступність при прийнятій внутрішньо терапевтичній дозі становить близько 3% і варіює залежно від ефекту «першого проходження» через печінку та індивідуальних відмінностей параметрів активності CYP1A2. При призначенні у терапевтичних дозах терапевтична концентрація препарату збільшувалася пропорційно дозі. Прийом їжі (як звичайної, так і з високим вмістом жиру) не впливав ні на біодоступність, ні на швидкість всмоктування. Розподіл Об'єм розподілу у рівноважному стані становив близько 35 л. Зв'язування з білками плазми – 95% незалежно від концентрації препарату, віку чи наявності ниркової недостатності. Метаболізм Після прийому внутрішньо агомелатин піддається швидкому окисленню, в основному за рахунок CYP1A2 (90%) та CYP2C9 (10%). Основні метаболіти у вигляді гідроксильованого та деметильованого агомелатину не активні, швидко зв'язуються та виводяться із сечею. Виведення T1/2 із плазми – від 1 до 2 год. Виведення відбувається швидко. Високий і, переважно, метаболічний Cl становить близько 1100 мл/хв. Виведення відбувається в основному із сечею (80%) та у вигляді метаболітів. Кількість незміненого препарату у сечі незначна. При неодноразовому призначенні препарату кінетика не змінюється. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Залежність фармакокінетики від віку не виявлена. Оскільки у пацієнтів із нирковою недостатністю не спостерігається значних змін фармакокінетики, спеціального підбору доз препарату для цієї категорії хворих не потрібно. При порівнянні дії препарату у здорових добровольців (порівняних за віком, масою тіла та кількістю сигарет, що викурюються) з пацієнтами з легкою (клас А за шкалою Чайлд-П'ю) та помірно вираженою (клас B за шкалою Чайлд-П'ю) ступенями печінкової недостатності, у останніх спостерігалося збільшення тривалості дії препарату при призначенні у дозі 25 мг на добу. При цьому не було жодних незвичайних небажаних реакцій.ФармакодинамікаАнтидепресант, агоніст мелатоніну (МТ1- та МТ2-рецепторів) та антагоніст серотоніну (5-НТ2с-рецепторів). Агомелатин активний на валідованих моделях депресії (тест навченої безпорадності, тест розпачу, хронічний стрес помірної виразності), моделях з десинхронізацією серцевого ритму, а також в експериментальних ситуаціях тривоги та стресу. Показано, що агомелатин не впливає на захоплення монамінів і не має спорідненості з альфа-, бета-адренорецепторами, гістаміновими рецепторами, холінорецепторами, дофаміновими та бензодіазепіновими рецепторами; це пояснює відсутність у агомелатину характерних для інших антидепресантів побічних ефектів на ШКТ, сексуальні функції та серцево-судинну систему. Агомелатин, завдяки антагоністичній дії на серотонінові 5-НТ2с-рецептори, посилює вивільнення дофаміну та норадреналіну,особливо у сфері префронтальної кори мозку. В експериментальних дослідженнях на тваринах із змодельованим синдромом загальмованої фази сну (Delayed Sleep Phase Syndrome) у сліпих та старих тварин було показано, що агомелатин відновлює синхронізацію циркадних ритмів через стимуляцію мелатонінових рецепторів. При хронічному стресі агомелатин перешкоджає виникненню розірваного (фрагментованого) сну. У дослідах на здорових добровольцях агомелатин не порушував нормальну структуру сну та благотворно впливав на сон у хворих на депресію. У терапевтичних дозах агомелатин запобігав розвитку безсоння та порушень пам'яті з моменту прийому препарату і до ранку. Агомелатин не викликає звикання,що було показано у дослідженні на здорових добровольцях з використанням візуальної аналогової шкали або Опитувальника Дослідницького центру з вивчення згубних уподобань (Addiction Research Center Inventory - ARCI 49 check-list). Агомелатин також досліджували щодо виникнення синдрому відміни у хворих на депресію за допомогою Опитувальника, який виявляє ознаки синдрому відміни (Discontinuation Emergent Signs and Symptoms, DESS). Встановлено, що синдром відміни не розвивається навіть за різкого припинення лікування. Агомелатину не впливає на масу тіла.що синдром відміни не розвивається навіть при різкому припиненні лікування. Агомелатину не впливає на масу тіла.що синдром відміни не розвивається навіть при різкому припиненні лікування. Агомелатину не впливає на масу тіла. У ході програми клінічного розвитку агомелатину досліджувалась його ефективність та безпека на тлі великого депресивного розладу. У плацебо порівняльному контрольованому дослідженні обстежено 4500 пацієнтів, з яких 2500 одержували препарат від 6 тижнів до року. Агомелатин виявився статистично значуще ефективнішим порівняно з плацебо, при цьому антидепресивний ефект наставав протягом 2 тижнів (розкид ефективності: від 49,1 до 61% проти 34,3-46,3% у групі отримували плацебо). Були також отримані достовірні дані щодо ефективності агомелатину у хворих з більш тяжкими формами депресивного розладу (показники шкали Гамільтона >=25), що становлять понад 2/3 популяції. Дослідження з активним контролем підтвердили одержані результати. Агомелатин був також ефективний при високих рівнях тривоги,так само як і при поєднанні тривожних та депресивних розладів. Вивчався вплив агомелатину на сексуальну функцію хворих на депресію з ремітуючим перебігом хвороби. Використовувалась Шкала вивчення впливу на сексуальну сферу (Sex Effects Scale - SEXFX). Було показано, що агомелатин не викликає сексуальних порушень та не впливає на виникнення збудження та оргазму. У хворих на депресію, починаючи з другого тижня лікування, агомелатин статистично значуще покращував процес засинання, не викликаючи при цьому подальшої денної загальмованості (використовувався Опитувальник Лідс - Leeds Questionnaire).що агомелатин не викликає сексуальних порушень та не впливає на виникнення збудження та оргазму. У хворих на депресію, починаючи з другого тижня лікування, агомелатин статистично значуще покращував процес засинання, не викликаючи при цьому подальшої денної загальмованості (використовувався Опитувальник Лідс - Leeds Questionnaire).що агомелатин не викликає сексуальних порушень та не впливає на виникнення збудження та оргазму. У хворих на депресію, починаючи з другого тижня лікування, агомелатин статистично значуще покращував процес засинання, не викликаючи при цьому подальшої денної загальмованості (використовувався Опитувальник Лідс - Leeds Questionnaire).Показання до застосування«Вальдоксан» - препарат, що має антидепресивний ефект, що використовується в комплексній терапії вираженого депресивного розладу.Протипоказання до застосуванняНе можна приймати "Вальдоксан" за наявності індивідуальної чутливості до компонентів БАДу. Протипоказанням вважається важка форма ниркової недостатності.Вагітність та лактаціяУ період вагітності "Вальдоксан" призначають з обережністю, лактацію під час курсу терапії слід припинити. Особам до 18 років не рекомендується приймати препарат через відсутність достатньої кількості клінічних досліджень цієї групи пацієнтів.Побічна дія"Вальдоксан" може викликати побічні реакції з боку: центральної та периферичної нервової системи: запаморочення, парестезії; ШКТ: нудота, діарея, сухість у роті, біль у епігастральній зоні, збільшення в 3 рази АСТ щодо норми; шкіри: дерматит, свербіж, екзема, еритематозний висип; око: змащений зір.Взаємодія з лікарськими засобамиПотенційно можлива взаємодія 90% агомелатину метаболізується у печінці за участю ізоферментів CYP1А2 та 10% – за участю CYP2C9/19. Тому будь-які препарати, метаболізм яких залежить від цих ізоферментів, можуть збільшувати або зменшувати біодоступність агомелатину. Флувоксамін, який є сильним інгібітором CYP1A2 та 2С9, може суттєво уповільнювати метаболізм агомелатину (одночасне застосування не рекомендується). Пароксетин (інгібітор CYP1A2) та флуконазол (сильний інгібітор CYP2C9) не порушують фармакокінетику агомелатину. Було показано, що естрогени, помірні інгібітори CYP1A2 посилюють дію агомелатину. Доки терапевтична концентрація препарату зберігається в рамках звичайного розкиду показників фармакокінетики, корекції його дози не потрібно. Куріння посилює дію CYP1А2, але, як було показано, лише трохи зменшує тривалість дії агомелатину. Тому курці не мають потреби коригувати дозу. Імовірність дії агомелатину на інші лікарські препарати Агомелатин не індукує та не інгібує ізоферменти CYP450 і тому не впливає на дію ЛЗ, метаболізм яких пов'язаний із цими ізоферментами. У здорових добровольців агомелатин не змінював фармакокінетику теофіліну (CYP1А2). Агомелатин не змінює вільну концентрацію препаратів, які значною мірою пов'язуються з білками плазми та, вони, своєю чергою, не впливають на концентрацію агомелатину. Між лоразепамом та агомелатином немає фармакокінетичної та фармакодинамічної взаємодії. Між препаратами літію та агомелатином немає фармакокінетичної та фармакодинамічної взаємодії. Відсутні дані про застосування агомелатину одночасно з електросудомною терапією. Оскільки в дослідах на тваринах агомелатин не виявляв властивостей, що схиляють до судом, небажані наслідки електросудомної терапії при їх спільному застосуванні видаються малоймовірними.Спосіб застосування та дозиПризначають "Вальдоксан" у розрахунку 25 мг на добу (1 таблетка), приймати слід увечері. Лікар може індивідуально призначати дозу 50 мг для щоденного прийому.ПередозуванняУ дослідженнях на здорових добровольцях показано, що при внутрішньому прийомі агомелатин добре переноситься в дозі до 800 мг на добу. Випадки передозування агомелатину поодинокі. За час клінічних випробувань повідомлялося про прийом дози до 300 та до 375 мг на добу у поєднанні з іншими психотропними засобами. У всіх цих випадках не повідомлялося про будь-які ознаки або симптоми передозування. У разі передозування специфічні антидоти для агомелатину не відомі. Показано проведення симптоматичної терапії та звичайний для таких випадків моніторинг у спеціалізованих відділеннях.Запобіжні заходи та особливі вказівкиМоніторинг показників функції печінки: Повідомлялося про випадки ураження печінки, включаючи печінкову недостатність (що призводили у виняткових випадках до летального результату або вимагали трансплантації печінки у пацієнтів з раніше наявними факторами ризику ураження печінки), підвищення рівня печінкових ферментів більш ніж у 10 разів щодо верхньої межі норми, гепатит та жовту пацієнтів, які брали Вальдоксан®, у післяреєстраційний період. Більшість цих порушень виникало у перші місяці лікування. Характер ураження печінки є головним чином гепатоцелюлярним. Як правило, після припинення терапії рівні трансаміназ поверталися до нормальних значень. Слід виявляти обережність перед початком лікування та вести ретельне спостереження у процесі лікування для всіх пацієнтів,особливо мають фактори ризику розвитку захворювань печінки або які отримують супутню терапію препаратами, які можуть спричинити ураження печінки. До початку терапії Лікування препаратом Вальдоксан® повинно бути призначене тільки після ретельної оцінки співвідношення очікуваної користі до можливого ризику у пацієнтів з факторами ризику розвитку порушень функції печінки, такими як ожиріння/надлишкова маса тіла/неалкогольний жировий гепатоз, діабет, зловживання алкоголем та прийом препаратів, здатних викликати функції печінки. Перед початком терапії функціональні печінкові проби повинні бути проведені у всіх пацієнтів, і терапія не може бути розпочата, якщо рівень печінкових ферментів AЛT та/або ACT більш ніж у 3 рази перевищує верхню межу норми. Слід бути обережним при призначенні препарату Вальдоксан® пацієнтам з початково підвищеною активністю трансаміназ (вище верхньої межі норми, але не більше ніж у 3 рази відносно верхньої межі норми). Періодичність проведення функціональних печінкових проб До початку терапії, і далі: приблизно через 3 тижні, приблизно через 6 тижнів (закінчення купирующего періоду терапії), приблизно через 12 і 24 тижні (закінчення підтримуючого періоду терапії) надалі - відповідно до клінічної ситуації. При збільшенні дози слід контролювати функцію печінки з такою самою частотою, як і на початку терапії. При підвищенні активності трансаміназ у сироватці крові слід провести повторне дослідження протягом 48 годин. У процесі лікування Лікування препаратом Вальдоксан слід негайно припинити у випадку: появи симптомів та ознак можливого порушення функції печінки (таких як темна сеча, знебарвлений стілець, жовтизна шкіри/очей, біль у правій верхній частині живота, нещодавно з'явилася постійна та незрозуміла стомлюваність); підвищення рівня трансаміназ більш ніж утричі, але порівняно з верхньою межею норми. Після відміни терапії препаратом Вальдоксан слід регулярно проводити функціональні печінкові проби до нормалізації рівня трансаміназ. Пацієнти похилого віку Ефективність застосування препарату у пацієнтів похилого віку (віком 75 років і старше) не встановлена. У зв'язку з цим, Вальдоксан не слід призначати пацієнтам цієї вікової групи. Пацієнти похилого віку з деменцією Не слід призначати Вальдоксан для лікування великих депресивних епізодів у літніх пацієнтів з деменцією (через відсутність даних про ефективність та безпеку застосування препарату у даної групи пацієнтів). Пацієнти з нирковою недостатністю У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю значних змін фармакокінетичних параметрів не відзначалося. Проте досвід застосування препарату Вальдоксан® при великих депресивних епізодах у пацієнтів із середнім та тяжким ступенем ниркової недостатності обмежений. При призначенні препарату Вальдоксан® таким пацієнтам слід бути обережними. Біполярні розлади/манія/гіпоманія Слід бути обережними при застосуванні препарату Вальдоксан® у пацієнтів з біполярними розладами, маніакальними або гіпоманіакальними епізодами в анамнезі. З появою симптомів манії слід припинити прийом препарату. Суїцид/суїцидальна поведінка При депресивному стані підвищений ризик суїцидальних думок, самоушкоджень та суїциду (подій, пов'язаних із суїцидом). Ризик зберігається до чіткої ремісії. Пацієнти повинні бути під медичним наглядом аж до поліпшення стану (після початку терапії може пройти кілька тижнів, перш ніж стан покращиться). Клінічний досвід свідчить, що ризик суїциду може збільшуватися на ранніх етапах ремісії. Пацієнти, в анамнезі яких були події, пов'язані із суїцидом, а також пацієнти, які мали суїцидальні наміри до початку терапії, відносяться до групи ризику і під час проведення терапії повинні перебувати під пильним медичним наглядом. Результати мета-аналізу клінічних досліджень антидепресантів у пацієнтів із психічними розладами свідчать про підвищений ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів віком до 25 років на фоні прийому антидепресантів у порівнянні з плацебо. У період лікування пацієнти, що особливо відносяться до групи ризику, повинні перебувати під пильним медичним наглядом, особливо на початку терапії та при зміні дози препарату. Пацієнти (і особи, які здійснюють догляд за ними) повинні бути поінформовані про необхідність негайного звернення до лікаря при погіршенні стану, суїцидальної та незвичайної поведінки, а також при появі суїцидальних думок. Спільне застосування з інгібіторами ізоферменту CYPIA2 Слід бути обережними при одночасному застосуванні агомелатину з помірними інгібіторами ізоферменту CYP1A2 (такими як пропранолол, еноксацин) через можливість підвищення концентрації агомелатину. Пацієнти з непереносимістю лактози Не слід застосовувати препарат у пацієнтів з непереносимістю лактози: лактазною недостатністю, галактоземією та глюкозо-галактозною мальабсорбцією. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Досліджень щодо вивчення впливу препарату Вальдоксан® на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводилося. Слід пам'ятати про те, що запаморочення та сонливість – часті побічні ефекти агомелатину.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.

Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 50 мл: валеріани настойка 16.6 мл, собачої кропиви настойка 16.6 мл, глоду настойка 8.4 мл, м'яти перцевої настойка 8.4 мл, дифенгідрамін (димедрол) 50 мг. 50 мл - флакони темного скла (1) з кришкою-крапельницею - пачки картонні.Опис лікарської формиКраплі для прийому внутрішньо спиртові; у вигляді прозорої рідини від жовтувато-коричневого до зеленувато-коричневого кольору, з характерним запахом; при зберіганні допускається помутніння з наступним випаданням аморфного осаду.Фармакотерапевтична групаЧинить седативну та спазмолітичну дію.ФармакокінетикаДані про фармакокінетику препарату не надано.Клінічна фармакологіяСедативний препарат рослинного походження.Показання до застосуванняНеврози; нейро-циркуляторна дистонія за гіпертонічним типом.Протипоказання до застосуванняВиражені порушення функції печінки; виражені порушення функції нирок; артеріальна гіпотензія; брадикардія (менше 55 уд./хв); гостра серцева недостатність; хронічна серцева недостатність; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід призначати препарат при алкоголізмі, черепно-мозковій травмі, захворюваннях головного мозку.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування). Застосування у дітей Протипоказано: дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).Побічна діяЗ боку травної системи: рідко - диспепсія; при тривалому застосуванні – сухість у роті. Інші: алергічні реакції. Якщо будь-які з побічних ефектів, що зазначені в інструкції, посилюються або відзначаються будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, пацієнту слід повідомити про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату Валемідин з лікарськими засобами, що пригнічують ЦНС (седативні, снодійні, транквілізатори, нейролептики) можливе взаємне посилення ефектів.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, попередньо розвівши у невеликій кількості води, за 30 хв до їди. Дорослим призначають по 30-40 крапель 3-4 рази на добу. Курс лікування становить 10-15 днів. Проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря, але не раніше як через 1-1.5 міс.ПередозуванняПри застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовані, можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст абсолютного етилового спирту в максимальній разовій дозі препарату для дорослих (40 крапель) становить 0.58 г, максимальної добової дозі для дорослих (160 крапель) - 2.3 г. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат містить дифенгідрамін та етанол, тому в період його застосування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100 мл: Валеріани лікарської кореневища – 2,8 г; Пустирника серцевої трави - 2,8 г; Гліду плоди - 2,8 г; М'яти перцевого листя – 2,8 г; Синюхи блакитної трави або кореневища - 2,8 г; Магнію аспарагінат – 3,0 г; Допоміжні речовини: ксиліт (Е967), аскорбінова кислота (Е300), флавоцен, бензоат натрію (Е211), сорбат калію (Е202), олія м'ятна, вода очищена. Харчова цінність: білки – 3,75 г, жири – 14,89 г, вуглеводи – 0,94 г. Енергетична цінність: 194,4 ккал/810 кДж. Сироп на ксиліті 100 мл у флакони із темного скла. Упаковка з кожним флаконом містить мірну ложку.ХарактеристикаЗаспокійливий засіб рослинного походження. Сироп на ксиліті з валеріаною, собачою кропивою, синюхою, глодом, м'ятою і магнієм.Фармакотерапевтична групаСедативне.Властивості компонентівВалеріана лікарська (Valeriana officinalis). Діючі речовини валеріани знижують процеси збудження ЦНС, сприяють природному засипанню, мають деякі спазмолітичні властивості. Дія валеріани розвивається повільно, тому вона ефективніша у складі комбінованих рецептур. Пустирник серцевий (Leonurus cardiaca). Відомий як добрий заспокійливий засіб при розладах ЦНС та сприяє зниженню АТ, нормалізації серцевого ритму. Синюха блакитна (Polemonium coeruleum). За своїми властивостями синюха блакитна перевершує дію валеріани лікарської у 8-10 разів і потенціює дію інших заспокійливих компонентів. Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea). Має сприятливий вплив на ССС, сприяє нормалізації серцевого ритму та регуляції процесів збудливості у серцевому м'язі. М'ята перцева (Mentha piperita). Застосовується при нервових розладах, порушення сну, головних болях різного походження. Ефірні олії м'яти є ефективним засобом для усунення втоми та зниження емоційної напруги. Магнію аспарагінат (Magnii asparaginas). Служить природним антистресовим фактором, гальмує розвиток процесів збудження у ЦНС та полегшує симптоми занепокоєння та дратівливості.ФармакодинамікаСприяє нормалізації емоційного фону, усуненню дратівливості, занепокоєння та тривоги. Зменшує негативні наслідки стресу та підвищує стресостійкість. Нормалізує сон, покращує процес засинання, сприяє усуненню нічних пробуджень. Сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску та нормалізації серцевого ритму. Не викликає денної сонливості та зниження працездатності.РекомендуєтьсяЯк заспокійливий засіб.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність компонентів; вагітність; період лактації; дитячий вік до 14 років.Побічна діяСироп містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Валемідин Плюс з препаратами, що пригнічують діяльність центральної нервової системи (седативні, снодійні засоби, транквілізатори, нейролептики), можливе взаємне посилення ефектів. З іншими препаратами взаємодія Валемідін Плюс не встановлена.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі по 2-4 мл протягом 10-15 днів. Добова доза – 8 мл (16% – від адекватного рівня добового споживання флавоноїдів та 12% – від середньої добової потреби в магнії). Перед вживанням збовтувати. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаСироп - 100 мл: Валеріани лікарської кореневища – 2,8 г; Пустирника серцевої трави - 2,8 г; Гліду плоди - 2,8 г; М'яти перцевого листя – 2,8 г; Синюхи блакитної трави або кореневища - 2,8 г; Магнію аспарагінат – 3,0 г; Допоміжні речовини: ксиліт (Е967), аскорбінова кислота (Е300), флавоцен, бензоат натрію (Е211), сорбат калію (Е202), олія м'ятна, вода очищена. Харчова цінність: білки – 3,75 г, жири – 14,89 г, вуглеводи – 0,94 г. Енергетична цінність: 194,4 ккал/810 кДж. Сироп на ксиліті 100 мл у флакони із темного скла. Упаковка з кожним флаконом містить мірну ложку.ХарактеристикаЗаспокійливий засіб рослинного походження. Сироп на ксиліті з валеріаною, собачою кропивою, синюхою, глодом, м'ятою і магнієм.Фармакотерапевтична групаСедативне.Властивості компонентівВалеріана лікарська (Valeriana officinalis). Діючі речовини валеріани знижують процеси збудження ЦНС, сприяють природному засипанню, мають деякі спазмолітичні властивості. Дія валеріани розвивається повільно, тому вона ефективніша у складі комбінованих рецептур. Пустирник серцевий (Leonurus cardiaca). Відомий як добрий заспокійливий засіб при розладах ЦНС та сприяє зниженню АТ, нормалізації серцевого ритму. Синюха блакитна (Polemonium coeruleum). За своїми властивостями синюха блакитна перевершує дію валеріани лікарської у 8-10 разів і потенціює дію інших заспокійливих компонентів. Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea). Має сприятливий вплив на ССС, сприяє нормалізації серцевого ритму та регуляції процесів збудливості у серцевому м'язі. М'ята перцева (Mentha piperita). Застосовується при нервових розладах, порушення сну, головних болях різного походження. Ефірні олії м'яти є ефективним засобом для усунення втоми та зниження емоційної напруги. Магнію аспарагінат (Magnii asparaginas). Служить природним антистресовим фактором, гальмує розвиток процесів збудження у ЦНС та полегшує симптоми занепокоєння та дратівливості.ФармакодинамікаСприяє нормалізації емоційного фону, усуненню дратівливості, занепокоєння та тривоги. Зменшує негативні наслідки стресу та підвищує стресостійкість. Нормалізує сон, покращує процес засинання, сприяє усуненню нічних пробуджень. Сприяє зниженню підвищеного артеріального тиску та нормалізації серцевого ритму. Не викликає денної сонливості та зниження працездатності.РекомендуєтьсяЯк заспокійливий засіб.Протипоказання до застосуванняіндивідуальна нестерпність компонентів; вагітність; період лактації; дитячий вік до 14 років.Побічна діяСироп містить підсолоджувач. При надмірному вживанні може мати проносну дію.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Валемідин Плюс з препаратами, що пригнічують діяльність центральної нервової системи (седативні, снодійні засоби, транквілізатори, нейролептики), можливе взаємне посилення ефектів. З іншими препаратами взаємодія Валемідін Плюс не встановлена.Спосіб застосування та дозиВсередину під час їжі по 2-4 мл протягом 10-15 днів. Добова доза – 8 мл (16% – від адекватного рівня добового споживання флавоноїдів та 12% – від середньої добової потреби в магнії). Перед вживанням збовтувати. Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням проконсультуйтеся зі спеціалістом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода, вазелін, олія вазелінова, гліцерин, цетеариловий спирт, лаурилсульфат натрію, ПЕГ-2 стеарат, віск бджолиний, ланолін, ізогексадекан, жовч суха (очищена), живиця кедра, скипидар живичний, камфора, мумие, , бріонії, буркуну, лопуха, каприлік/каприк тригліцериди, екстракт коміфори, олія ефірна чайного дерева, феноксиетанол, етілгексілгліцерин, поліакрилат натрію.ХарактеристикаБальзам для стоп є мазевою композицією, яка містить у своєму складі тільки натуральні компоненти, має протизапальні та розсмоктують кістковий шип властивостями. Розчин медичної жовчі, що входить до складу, має такий вплив на п'яту із запаленою фасцією: зменшує запалення завдяки активним ферментам, які синтезує печінку тварин; знімає набряклість; сприяє розсмоктування кістково-сольового шипа; зігріває та активізує обмінні процеси; покращує кровообіг; посилює регенерацію сполучних тканин; пом'якшує ороговілу шкіру. Препарати на основі смоли гуггул показали протизапальну та антиартртину активність. Також екстракт смоли містить протигрибковий флавон мусканон. Екстракт смоли гуггул показаний при захворюваннях суглобів: артрити та артрози; болі у спині; запальні процеси;травми та поранення.ІнструкціяБальзам наносити попередньо очищену шкіру області п'яти 2-3 рази на день круговими рухами. Попередньо рекомендується розпарити п'яти у сольовому розчині протягом 10-15 хвилин.РекомендуєтьсяБальзам пом'якшує і зволожує шкіру ступнів, сухі мозолі і натоптиші. Полегшує видалення потовщеного рогового шару шкіри та сухих мозолів, запобігає їх появі.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода, цетеариловий спирт, гліцерин, ізопропілпальмітат, олія вазелінова, олія соняшникова, гліцерил стеарат, цетеарет-20, цетеарет-12, цетилпальмітат, віск бджолиний, пропіленгліколь, октилдодеканол, диметикон, коміфори, екстракт куркуми, екстракт розмарину, феноксиетанол, етилгексилгліцерин, олія ефірна м'яти, олія ефірна евкаліпта, олія ефірна гвоздики, лимонен, евгенол.ХарактеристикаЕфективний засіб для місцевого застосування, розроблений спеціалістом із хвороб опорно-рухового апарату академіком Валентином Івановичем Дікулем, на прохання пацієнтів. Дія бальзаму спрямована на активізацію кровообігу та метаболізму у проблемній ділянці, розслаблення м'язів, а також стимуляцію локального імунітету.ІнструкціяБальзам наносити на тіло легкими круговими рухами протягом 3-5 хвилин до всмоктування 2-3 рази на день. Бальзам призначений для повсякденного використання.РекомендуєтьсяДля профілактики захворювань суглобів та хребта, що сприяє поліпшенню структури та міцності зв'язок, сухожиль і суглобових сумок, застосовується у комплексному лікуванні.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода, спирт цетеариловий, гліцерин, олія вазелінова, цетеарет-20, пропіленгліколь, цетилфосфат калію, гліцерил стеарат, ізогексадекан, диметикон, капсаїцин, водні екстракти адамова кореня, шабельника, живокоста, форума, золотого уса, поліпептиди скорпіону, глюкозамін гідрохлорид, жир ведмежий, біостимулюючий комплекс протизапальний (олія соняшникова, ПЕГ-40 гідрогенізована касторова олія, пропіленгліколевий екстракт прополісу, масляний екстракт ромашки, вітамін Е, алантоїн, бісаболол, вітамін групи В (вода, Д-пантенол (про-вітамін В5), рибофлавін (вітамін В2), піридоксину гідрохлорид (вітамін В6)), метилнікотинат, ксантанова камедь, олія ефірна евкаліпта, барвник вугілля рослинне/CI 77266, феноксиетанол,етилгексілгліцерин, лимонен.ХарактеристикаЕфективний засіб для місцевого застосування в області м'язів та суглобів, розроблений академіком Валентином Івановичем Дікулем, спеціалістом із хвороб опорно-рухового апарату, на численні прохання пацієнтів. Дія натуральних компонентів бальзаму спрямована на активізацію кровообігу та метаболізму в проблемній ділянці, розслаблення м'язів, стимуляцію локального імунітету та підвищення рівня антиоксидантного захисту. Отрута скорпіону має виражений протизапальний і знеболюючий ефект. Бальзам на основі отрути скорпіону сприяє швидкому відновленню при ревматизмі, артриті, остеохондрозі, радикуліті, запаленні сідничного нерва, ниючих болях у суглобах, м'язових судомах, вивихах та розтяганнях м'язів.Бальзам активізує механізми регенерації хрящової тканини та сприяє комплексному оздоровленню опорно-рухового апарату. Золотий вус – потужний біогенний стимулятор із широким спектром лікувальної дії. Завдяки рідкісному поєднанню біологічно активних речовин, допомагає при багатьох захворюваннях; особливо ефективний при лікуванні хвороб суглобів та хребта. Має виражену знеболювальну, протизапальну, антисептичну, відновлюючу дію, покращує кровотік у місцях впливу. Шабельник болотний – лікарська рослина з вираженою біостимулюючою, антибактеріальною, знеболювальною, протизапальною, солевивідною, протиревматичною та регенеруючою дією. Визнаний народний засіб для боротьби із захворюваннями суглобів; сприяє зняттю набряклості, підвищує рухливість суглобів та хребта.Живокіст – одна з найпопулярніших у народній та офіційній медицині лікарських рослин. Стимулює відновлення кісткової та хрящової тканини при захворюваннях суглобів, покращує якість синовіальної рідини, загоює суглобові мікротравми, прискорює зрощування кісток при переломах. Лопух - має антимікробну, солевивідну, протизапальну дію. Зовнішньо застосовується при подагрі, ревматизмі, загостренні суглобових захворювань під час переохолодження. Стимулює обмін речовин та регенерацію тканин.протизапальну дію. Зовнішньо застосовується при подагрі, ревматизмі, загостренні суглобових захворювань під час переохолодження. Стимулює обмін речовин та регенерацію тканин.протизапальну дію. Зовнішньо застосовується при подагрі, ревматизмі, загостренні суглобових захворювань під час переохолодження. Стимулює обмін речовин та регенерацію тканин.ІнструкціяБальзам наносити на тіло легкими круговими рухами протягом 3-5 хвилин до всмоктування 2-3 рази на день. Бальзам призначений для повсякденного використання. Тривалість прийому 6-8 тижнів. Для закріплення результату курс рекомендується повторити через 3 місяці та за необхідності.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода з йонами срібла, гліцерин, екстракт осетру "КОМПЛЕКС ОСЕТРОВИЙ", карбомер, коко-каприлат, дикаприліловий ефір, біостимулюючий комплекс мікрокапсул проникаючих (вода, лецитин, гліцерин, цетилпальмітат, гідролізат колагену), бівод пантенол (про-вітамін В5), рибофлавін (вітамін В2), піридоксину гідрохлорид (вітамін В6)), гідролізат колагену рибій, глюкозаміну сульфат, хондроїтин сульфат, парфумерна композиція, гідроксид натрію, динатрієва сіль ЕДТА, феноксиетанолі гераніол, гексил циннамал, гідроксицитронеллаль, бутилфеніл метилпропіонал, ліналоол, гідроксиізогексил 3-циклогексен карбоксальдегід.ХарактеристикаГель-бальзам з осетровим хондроїтином, глюкозаміном, колагеном та комплексом вітамінів групи В активізує процеси компенсації вікового дефіциту структурних елементів. Стимулює процеси природної регенерації, підтримує функціональний стан. Не викликає побічних ефектів. Хондроїтин сульфат - основний структурний компонент хряща та природний захисник (хондропротектор) його клітин, який також забезпечує механічні та еластичні властивості суглобових поверхонь. Глюкозаміну гідрохлорид покращує обмінні процеси у суглобах. Стимулює виробництво глюкозаміноглюканів, необхідних відновлення хряща. Сприяє регенерації пошкодженого хряща при запальних та деструктивних процесах. Знижує болючі відчуття.ІнструкціяГель-бальзам наносити на тіло легкими круговими рухами протягом 3-5 хвилин до повного поглинання 2-3 рази на день. Гель-бальзам призначений для повсякденного використання.РекомендуєтьсяДля профілактики захворювань суглобів та хребта, що сприяє поліпшенню структури та міцності зв'язок, сухожиль і суглобових сумок, застосовується у комплексному лікуванні.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаВода, спирт цетеариловий, гліцерин, олія вазелінова, цетеарет-20, пропіленгліколь, цетилфосфат калію, гліцерил стеарат, ізогексадекан, диметикон, капсаїцин, метилсульфонілметан/диметилсульфон, екстракт хвоща, екстракт прополісу, масляний екстракт ромашки, вітамін Е, алантоїн, бісаболол, вітамін А, олія насіння чорної смородини), біостимулюючий комплекс вітамінів групи В (вода, Д-пантенол (про-вітамін В5), рибофлавін (вітамін В2), піридоксину гідрохлорид ( вітамін В6)), акулій хрящ (порошок) / хондроїтину сульфат (акулій), хондроїтин сульфат, глюкозаміну сульфат, гідролізат колагену, метилнікотинат, ксантанова камедь, парфумерна композиція, феноксиетанол, етилгексол,гексил циннамал.ХарактеристикаХондроїтин – основний структурний компонент хряща та природний захисник (хондропротектор) його клітин. Підвищує вологоємність хряща, запобігає його висиханню. Забезпечує механічні та еластичні властивості суглобових поверхонь, покращує якість суглобового мастила (синовіальної рідини). Хондроїтин збільшує стійкість хряща до негативного впливу нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) та глюкокортикоїдів, сприяє кращому проникненню корисного глюкозаміну у запалені суглоби, активізує синтез гіалуронової кислоти. Цікаво, що прийом хондроітінану всередину немає так ефективний – його біодоступність становить лише 13%, тоді як при зовнішньому застосуванні вона збільшується до 40%. Після річного курсу використання хондроїтину значно покращується рухливість суглоба (до 50%),знижується вираженість больового синдрому та стабілізуються показники величин міжсуглобового проміжку та загальна товщина хрящової пластини. Причому збільшення обсягу рухів настає вже третьому місяці і значно збільшується на шостому і дванадцятому місяці початку курсу, тобто. згодом концентрація хондроїтину в місці нанесення підвищується. Але є один секрет і полягає він у тому, що не всі хондроїтини однаково ефективні. Найчастіше, для капсул і мазей хондроїтин виготовляється з хрящової тканини великої рогатої худоби. Акулій хондроїтин Форте В. Дикуля виробляється на основі хрящової тканини акул.тобто. згодом концентрація хондроїтину в місці нанесення підвищується. Але є один секрет і полягає він у тому, що не всі хондроїтини однаково ефективні. Найчастіше, для капсул і мазей хондроїтин виготовляється з хрящової тканини великої рогатої худоби. Акулій хондроїтин Форте В. Дикуля виробляється на основі хрящової тканини акул.тобто. згодом концентрація хондроїтину в місці нанесення підвищується. Але є один секрет і полягає він у тому, що не всі хондроїтини однаково ефективні. Найчастіше, для капсул і мазей хондроїтин виготовляється з хрящової тканини великої рогатої худоби. Акулій хондроїтин Форте В. Дикуля виробляється на основі хрящової тканини акул.Властивості компонентівАкулій хондроїтин (як і осетровий) близький за структурою до тканин людського хряща, тому він добре приймається і набагато краще засвоюється організмом. За мільйони років процесу еволюції в організмі цих риб виробилися спеціальні системи протидії хворобам та старінню. Найважливішою з них є особливість їх скелета, який не має кісток та хребта, а повністю складається з хряща, що містить максимально активні хондроїтин та глюкозамін – незамінні компоненти для здоров'я та гнучкості суглобів! Саме тому Акулій хондроїтин так ефективно уповільнює процеси руйнування суглобів та активує їхнє оновлення. Акулій хрящ - чудове біо-доступне джерело незамінного хондроїтину. Хондроїтин – основний структурний компонент хряща та природний захисник (хондропротектор) його клітин. Підвищує вологоємність хряща, запобігає його висиханню. Уповільнює резорбцію (руйнування) кісткової тканини, покращує фосфорно-кальцієвий обмін у хрящовій тканині, стимулює відновлення зношених суглобових тканин, покращує якість суглобового мастила. Завдяки вмісту кальцію, цинку, фосфору, а також різних протеїнів у високій концентрації, прискорює загоєння кісткових переломів.ІнструкціяКрем наносити на тіло легкими круговими рухами протягом 3-5 хвилин до всмоктування 2-3 рази на день. Призначений для щоденного використання.РекомендуєтьсяДля профілактики захворювань суглобів та хребта, що сприяє поліпшенню структури та міцності зв'язок, сухожиль і суглобових сумок, застосовується у комплексному лікуванні.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1 л. Кореневища з корінням валеріани – 200 г; Етанол 70% – достатня кількість до отримання 1 л настойки. По 25, 40, 50 і 100 мл у флаконах помаранчевого скла зі скломаси типу ФВ, закупорені поліетиленовими пробками і нагвинчувані кришками або кришками уніфікованими укупорочно-нагвинчуються або пробками-крапельницями з кришками. Кожен флакон поміщають у картонну пачку, повний текст інструкції наноситься на пачку. У разі виготовлення препарату по 25 мл за договором для ЗАТ "Аптеки 36,6" кожен флакон разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку.Опис лікарської формиПрозора рідина темно-червоного кольору з характерним ароматним запахом.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаНастойка валеріани має помірно виражений седативний ефект. Чинним початком препарату є складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти, вільна валеріанова кислота. Седативний ефект настає повільно, але досить стабільно. Крім того, препарат має спазмолітичну дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняПідвищена нервова збудливість, безсоння, неврози, функціональні розлади серцево-судинної системи, спазми шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність, період лактації. З обережністю: хронічний ентероколіт.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі млявість, слабкість, сонливість, пригніченість, зниження працездатності (особливо при застосуванні у високих дозах), при тривалому застосуванні – запори. В окремих випадках можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних засобів та інших лікарських препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, а також спазмолітиків.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо, до їди, розводячи у невеликій кількості води. Дорослим по 20-30 крапель приймання 3-4 десь у день, дітям - прийом стільки крапель, скільки років дитині.Запобіжні заходи та особливі вказівкиВплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами При тривалому застосуванні у великих дозах можливе зниження психомоторних реакцій, що слід враховувати при керуванні транспортом, роботі механізмами тощо.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему

Склад, форма випуску та упаковкаНастоянка - 1 л. Кореневища з корінням валеріани – 200 г; Етанол 70% – достатня кількість до отримання 1 л настойки. По 15, 25 мл у флакони - крапельниці оранжевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками і кришками, що нагвинчуються. По 25, 30, 50 мл у флакони помаранчевого скла з гвинтовою горловиною, закупорені пробками і кришками, що нагвинчуються, або кришками закупорочно - нагвинчуються. По 20 кг у бутлі БТП-20000 (Для стаціонарів). Кожен флакон або флакон - крапельницю разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку. Можливе нанесення повного тексту інструкції на пачку.Опис лікарської формиПрозора рідина червонувато – коричневого кольору, характерного ароматного запаху. У процесі зберігання можливе утворення нальоту на стінках флаконів.Фармакотерапевтична групаСедативний засіб рослинного походження.ФармакодинамікаНастойка валеріани має помірно виражений седативний ефект. Чинним початком препарату є складний ефір борнеолу та ізовалеріанової кислоти, вільна валеріанова кислота. Седативний ефект настає повільно, але досить стабільно. Крім того, препарат має спазмолітичну дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту.Показання до застосуванняПідвищена нервова збудливість, безсоння; у складі комплексної терапії – функціональні розлади серцево-судинної системи, спазми шлунково-кишкового тракту.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, вагітність, період лактації, дитячий вік до 1 року. З обережністю: хронічний ентероколіт, захворювання печінки, алкоголізм, черепномозкова травма, захворювання головного мозку.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі сонливість, слабкість, зниження працездатності (особливо при застосуванні у високих дозах), при тривалому застосуванні – запор. В окремих випадках можливий розвиток алергічних реакцій.Взаємодія з лікарськими засобамиПрепарат посилює дію снодійних засобів та інших лікарських препаратів, що гнітять центральну нервову систему, а також спазмолітиків.Спосіб застосування та дозиПриймають внутрішньо, до їди, розводячи у невеликій кількості води. Дорослим по 20-30 крапель прийом 3-4 десь у день, дітям - по 1 краплі щороку життя. Курс лікування – до 4 тижнів. Повторні курси можливі після погодження з лікарем.ПередозуванняПри застосуванні препарату у дозах, що перевищують рекомендовані, можливе посилення дозозалежних побічних ефектів. Лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ максимальній разовій дозі препарату для дорослих міститься 0,32 г абсолютного спирту, максимальної добової дози препарату для дорослих міститься 1,3 г абсолютного спирту. В одній краплі препарату міститься 0,01 г абсолютного спирту. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування необхідно бути обережними при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (у тому числі, керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему