Каталог товаров

Все товары

Сортировать по:
Фильтр
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептом. . .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 л. : Активні речовини: ропівакаїну гідрохлорид 7. 5 мг; Допоміжні речовини: натрію хлорид - 7.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Активні речовини: інсулін двофазний людський генно-інженерний 100 МО; допоміжні речовини: протаміну сульфат 0.12-0.20 мг, натрію гідрофосфату дигідрат 0.26 мг, фенол кристалічний 0.65 мг, метакрезол 1.5 мг, гліцерол (гліцерин) 16 мг, вода д/і до 1 мл. Суспензія. 3 мл – картриджі, 5 шт.Опис лікарської формиСуспензія для підшкірного введення білого кольору; при стоянні завись осідає. Рідина над осадом прозора, безбарвна або майже безбарвна. Осад легко ресуспендується при легкому струшуванні.Фармакотерапевтична групаРосинсулін М мікс 30/70 – препарат інсуліну середньої тривалості дії. До складу препарату входить інсулін розчинний (30%) та інсулін-ізофан (70%). Інсулін взаємодіє зі специфічним рецептором зовнішньої цитоплазматичної мембрани клітин та утворює інсулін-рецепторний комплекс. Через активацію біосинтезу цАМФ (в жирових клітинах та клітинах печінки) або, безпосередньо проникаючи в клітину (м'язи), інсулін-рецепторний комплекс стимулює внутрішньоклітинні процеси, у т.ч. синтез ряду ключових ферментів (гексокіназа, піруваткіназа, глікогенсинтазу та ін). Зниження вмісту глюкози в крові обумовлено підвищенням її внутрішньоклітинного транспорту, посиленням поглинання та засвоєння тканинами, стимуляцією ліпогенезу, глікогеногенезу, синтезу білка, зниженням швидкості продукції глюкози печінкою та ін. Тривалість дії препаратів інсуліну в основному обумовлена ​​швидкістю всмоктування, яка залежить від кількох факторів (наприклад, від дози, способу та місця введення). Тому профіль дії інсуліну схильний до значних коливань, як у різних людей, так і в однієї людини. У середньому, після підшкірного введення, Росинсулін М мікс 30/70 починає діяти через 0.5 год, максимальний ефект розвивається в проміжку від 4 до 12 год, тривалість дії до 24 год.ФармакокінетикаПовнота всмоктування та початок ефекту інсуліну залежить від способу введення (п/к), місця введення (живот, стегно, сідниці), дози (об'єму інсуліну, що вводиться), концентрації інсуліну в препараті та ін. Розподіляється по тканинах нерівномірно, не проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Руйнується інсуліназою в основному в печінці та нирках. Виводиться нирками (30-80%).Клінічна фармакологіяІнсулін людський середньої тривалості дії зі швидким початком дії.ІнструкціяРосинсулін М мікс 30/70 призначений для підшкірного введення. Температура інсуліну, що вводиться, повинна відповідати кімнатній. Перед застосуванням суспензію обережно перемішують до однорідності. Росинсулін М мікс 30/70 зазвичай вводиться підшкірно в стегно. Ін'єкції можна робити так само в передню черевну стінку, сідницю або плече в проекції дельтовидного м'яза. Необхідно змінювати місця ін'єкцій у межах анатомічної області, щоб запобігти розвитку ліподистрофії.Показання до застосуванняЦукровий діабет 1 типу у дорослих; цукровий діабет 2 типу: стадія резистентності до пероральних гіпоглікемічних засобів, часткова резистентність до цих препаратів (при проведенні комбінованої терапії), інтеркурентні захворювання.Протипоказання до застосуванняГіпоглікемія; підвищена індивідуальна чутливість до інсуліну або до будь-якого з компонентів препарату.Вагітність та лактаціяОбмежень лікування цукрового діабету інсуліном при вагітності немає, т.к. інсулін не проникає крізь плацентарний бар'єр. При плануванні вагітності та під час неї необхідно інтенсифікувати лікування цукрового діабету. Потреба в інсуліні зазвичай знижується в І триместрі вагітності і поступово підвищується у ІІ та ІІІ триместрах. Під час пологів і після них потреба в інсуліні може різко знизитися. Незабаром після пологів потреба в інсуліні швидко повертається до рівня, який був до вагітності. Обмежень щодо лікування цукрового діабету інсуліном під час годування груддю немає. Однак може знадобитися зниження дози інсуліну, тому необхідно ретельне спостереження протягом кількох місяців до стабілізації потреби в інсуліні.Побічна діяЗумовлене впливом на вуглеводний обмін: гіпоглікемічні стани (блідість шкірних покровів, посилення потовиділення, серцебиття, тремор, почуття голоду, збудження, парестезії в ділянці рота, головний біль). Виражена гіпоглікемія може призвести до розвитку гіпоглікемічної коми. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, набряк Квінке, вкрай рідко – анафілактичний шок. Місцеві реакції: гіперемія, набряклість та свербіж у місці ін'єкції, при тривалому застосуванні – ліподистрофія у місці ін'єкції. Інші: набряки, що минають порушення рефракції (зазвичай на початку терапії).Взаємодія з лікарськими засобамиЄ ряд лікарських препаратів, які впливають потребу в інсуліні. Гипогликемическое действие инсулина усиливают пероральные гипогликемические препараты, ингибиторы МАО, ингибиторы АПФ, ингибиторы карбоангидразы, неселективные бета-адреноблокаторы, бромокриптин, октреотид, сульфаниламиды, анаболические стероиды, тетрациклины, клофибрат, кетоконазол, мебендазол, пиридоксин, теофиллин, циклофосфамид, фенфлурамин, препараты лития, препарати, що містять етанол. Гіпоглікемічну дію інсуліну послаблюють пероральні контрацептиви, глюкокортикостероїди, тиреоїдні гормони, тіазидні діуретики, гепарин, трициклічні антидепресанти, симпатоміметики, даназол, клонідин, блокатори повільних кальцієвих каналів, діазоксид, морфін, фени, фени. Під впливом резерпіну та саліцилатів можливе як ослаблення, так і посилення дії препарату.Спосіб застосування та дозиДоза препарату визначається лікарем індивідуально у кожному конкретному випадку, на підставі концентрації глюкози у крові. У середньому добова доза препарату коливається від 0,5 до 1 МО/кг маси тіла, залежно від індивідуальних особливостей пацієнта та концентрації глюкози у крові.ПередозуванняСимптоми: при передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Лікування: легку гіпоглікемію пацієнт може усунути сам, прийнявши всередину цукор або багаті на вуглеводи продукти харчування. Тому хворим на цукровий діабет рекомендується постійно носити із собою цукор, солодощі, печиво або солодкий фруктовий сік. У тяжких випадках, при втраті пацієнтом свідомості, внутрішньовенно вводять 40% розчин декстрози (глюкози); в/м, під/до, в/в - глюкагон. Після відновлення свідомості пацієнту рекомендують прийняти їжу, багату на вуглеводи, для запобігання повторному розвитку гіпоглікемії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред використанням ретельно перевіряти зовнішній вигляд вмісту флакона і не використовувати Росинсулін М мікс 30/70, якщо після перемішування суспензія містить пластівці або якщо частинки білого кольору прилипли до дна або стінок флакона, створюючи ефект морозного візерунка. Не можна використовувати Росинсулін М мікс 30/70, якщо після збовтування суспензія не стає білою та рівномірно каламутною. З огляду на терапії інсуліном необхідний постійний контроль концентрації глюкози у крові. Причинами гіпоглікемії крім передозування інсуліну можуть бути: заміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, діарея, фізична напруга, захворювання, що знижують потребу в інсуліні (порушення функції печінки та нирок, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), також взаємодію Космосу з іншими лікарськими засобами. Неправильне дозування або перерви у введенні інсуліну, особливо у хворих на цукровий діабет 1 типу, можуть призвести до гіперглікемії. Зазвичай перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово протягом декількох годин або днів. Вони включають появу спраги, почастішання сечовипускання, нудоту, блювоту, запаморочення, почервоніння і сухість шкіри, сухість у роті, втрату апетиту, запах ацетону в повітрі, що видихається. Якщо не проводити лікування, гіперглікемія при цукровому діабеті 1 типу може призводити до розвитку небезпечного для життя діабетичного кетоацидозу. Дозу інсуліну необхідно коригувати при порушенні функції щитовидної залози, хвороби Аддісона, гіпопітуїтаризмі, порушеннях функції печінки та нирок та цукровому діабеті у осіб старше 65 років. Корекція дози інсуліну може також бути потрібна, якщо хворий збільшує рівень фізичної активності або змінює звичну дієту. Супутні захворювання, особливо інфекції та стани, що супроводжуються лихоманкою, збільшують потребу в інсуліні. Корекцію дози та перехід з одного виду інсуліну на інший слід проводити під наглядом лікаря та контролем концентрації глюкози у крові. Препарат знижує толерантність до алкоголю. У зв'язку з можливістю до преципітації деяких катетерах, не рекомендується використання препарату в інсулінових насосах. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами: У зв'язку з первинним призначенням інсуліну, зміною його виду або за наявності значних фізичних або психічних стресів, можливе зниження здатності до керування автомобілем або управління різними механізмами, а також заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги і швидкості психічних і рухових реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: інсулін людський розчинний генно-інженерний 100 МО. 3 мл – картриджі (5) – упаковки контурні пластикові (1) – пачки картонні.Фармакотерапевтична групаГіпоглікемічний засіб, інсулін короткої дії. Взаємодіючи зі специфічним рецептором зовнішньої мембрани клітин, утворює інсулінрецепторний комплекс. Підвищуючи синтез цАМФ (в жирових клітинах та клітинах печінки) або безпосередньо проникаючи в клітину (м'язи), інсулінрецепторний комплекс стимулює внутрішньоклітинні процеси, в т.ч. синтез ряду ключових ферментів (включаючи гексокіназу, піруваткіназу, глікогенсинтетазу). Зниження концентрації глюкози в крові обумовлено підвищенням її внутрішньоклітинного транспорту, посиленням поглинання та засвоєння тканинами, стимуляцією ліпогенезу, глікогеногенезу, синтезу білка, зниженням швидкості продукції глюкози печінкою (зниження розпаду глікогену). Початок дії – через 30 хв, максимальний ефект – через 1-3 год, тривалість дії – 8 год.ФармакокінетикаСтупінь абсорбції залежить від способу введення (п/к, внутрішньом'язово), місця введення (живот, стегно, сідниці), дози, концентрації інсуліну в препараті. Розподіл у тканинах нерівномірний. Не проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Руйнується інсуліназою, в основному в печінці та нирках. T1/2 до 10 хв. Виводиться нирками – 30-80%.Клінічна фармакологіяІнсулін короткий дії людини.Показання до застосуванняЦукровий діабет типу 1; цукровий діабет типу 2: стадія резистентності до пероральних гіпоглікемічних засобів; діабетичний кетоацидоз; діабетична кома; цукровий діабет, що виник під час вагітності (при неефективності дієтотерапії); для інтермітуючого застосування у хворих на цукровий діабет на фоні інфекцій, що супроводжуються високою температурою; при майбутніх хірургічних операціях, травмах, пологах, при порушеннях обміну речовин перед переходом на лікування пролонгованими препаратами інсуліну.Протипоказання до застосуванняГіпоглікемія, підвищена чутливість до інсуліну.Вагітність та лактаціяПри вагітності необхідно враховувати зниження потреби в інсуліні у І триместрі або збільшення у ІІ та ІІІ триместрах. Під час пологів і після них потреба в інсуліні може різко знизитися. У період лактації пацієнтці потрібне щоденне спостереження протягом кількох місяців (до стабілізації потреби в інсуліні).Побічна діяАлергічні реакції: ; кропив'янка, ангіоневротичний набряк, лихоманка, задишка, зниження артеріального тиску. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія з такими проявами як блідість, посилення потовиділення, відчуття серцебиття, розлади сну, тремор; неврологічні порушення; імунологічні перехресні реакції з інсуліном людини; підвищення титру антиінсулінових антитіл із подальшим зростанням глікемії. З боку органу зору: минущі порушення зору (зазвичай на початку терапії). Місцеві реакції: гіперемія, свербіж та ліподистрофія (атрофія або гіпертрофія підшкірної жирової клітковини) у місці введення. Інші: на початку лікування можливі набряки (проходять при продовженні лікування).Взаємодія з лікарськими засобамиГіпоглікемічна дія посилюють сульфонаміди (в т.ч. пероральні гіпоглікемічні препарати, сульфаніламіди), інгібітори МАО (в т.ч. фуразолідон, прокарбазин, селегілін), інгібітори карбоангідрази, інгібітори АПФ, НПВС і т.п. (в т.ч. станозолол, оксандролон, метандростенолон), андрогени, бромокриптин, тетрацикліни, клофібрат, кетоконазол, мебендазол, теофілін, циклофосфамід, фенфлурамін, препарати літію, піридоксин, хінідин, хін. Гіпоглікемічна дія зменшують глюкагон, кортикостероїд, блокатори гістамінових H 1 - рецепторів, пероральні контрацептиви, естрогени, тіазидні та "петлеві" діуретики, блокатори повільних кальцієвих каналів, симпатоміметики, тиреоїдні гормони, тритропін, , марихуана, нікотин, фенітоїн, епінефрін Бета-адреноблокатори, резерпін, октреотид, пентамідин можуть посилювати, так і зменшувати гіпоглікемічну дію інсуліну. Одночасний прийом бета-адреноблокаторів, клонідину, гуанетидину або резерпіну може маскувати симптоми гіпоглікемії. Фармацевтично несумісний із розчинами інших лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиДоза та шлях введення препарату визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку на підставі вмісту глюкози в крові до їди та через 1-2 години після їди, а також залежно від ступеня глюкозурії та особливостей перебігу захворювання. Вводять, як правило, підшкірно за 15-20 хв до їди. Місця ін'єкцій щоразу змінюють. У разі потреби допускається внутрішньом'язове або внутрішньовенне введення. Можна поєднувати з інсулінами тривалої дії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю проводять підбір дози препарату у пацієнтів з порушеннями мозкового кровообігу за ішемічним типом і з важкими формами ІХС. Потреба в інсуліні може змінюватися у таких випадках: - при переході на інший вид інсуліну; при зміні режиму харчування, діареї, блювоті; у разі зміни звичного обсягу фізичних навантажень; при захворюваннях нирок, печінки, гіпофізу, щитовидної залози; при зміні місця ін'єкції. Корекція дози інсуліну потрібна при інфекційних захворюваннях, порушенні функції щитовидної залози, хворобі Аддісона, гіпопітуїтаризмі, хронічній нирковій недостатності та цукровому діабеті у пацієнтів старше 65 років. Переведення хворої на інсулін людини має бути завжди суворо обґрунтовано і проводитися лише під контролем лікаря. Причинами гіпоглікемії можуть бути: передозування інсуліну, заміна препарату, пропуск їжі, блювання, діарея, фізична напруга; захворювання, що знижують потребу в інсуліні (важкі захворювання нирок та печінки, а також гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра на животі, плече, стегно), а також взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можливе зниження концентрації глюкози у крові під час перекладу хворого з інсуліну тварин на інсулін людини. Хворий повинен бути поінформований про симптоми гіпоглікемічного стану, про перші ознаки діабетичної коми та необхідність інформувати лікаря про всі зміни свого стану. У разі гіпоглікемії, якщо хворий у свідомості – призначають декстрозу внутрішньо; підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно вводять глюкагон або внутрішньовенний гіпертонічний розчин декстрози. При розвитку гіпоглікемічної коми внутрішньовенно струминно вводять 20-40 мл (до 100 мл) 40% розчину декстрози доти, доки хворий не вийде з коматозного стану. Хворі на цукровий діабет можуть купувати легку гіпоглікемію, що відчувається ними, за допомогою прийому цукру або їжі з високим вмістом вуглеводів (пацієнтам рекомендується завжди мати з собою не менше 20 г цукру). Переносимість алкоголю у пацієнтів, які отримують інсулін, знижена. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Схильність до розвитку гіпоглікемії може погіршувати здатність хворих до керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 1 мл: інсулін людський розчинний генно-інженерний 100 МО. 5 мл - картриджі (5) - упаковки контурні пластикові (1) - картонні пачки.Фармакотерапевтична групаГіпоглікемічний засіб, інсулін короткої дії. Взаємодіючи зі специфічним рецептором зовнішньої мембрани клітин, утворює інсулінрецепторний комплекс. Підвищуючи синтез цАМФ (в жирових клітинах та клітинах печінки) або безпосередньо проникаючи в клітину (м'язи), інсулінрецепторний комплекс стимулює внутрішньоклітинні процеси, в т.ч. синтез ряду ключових ферментів (включаючи гексокіназу, піруваткіназу, глікогенсинтетазу). Зниження концентрації глюкози в крові обумовлено підвищенням її внутрішньоклітинного транспорту, посиленням поглинання та засвоєння тканинами, стимуляцією ліпогенезу, глікогеногенезу, синтезу білка, зниженням швидкості продукції глюкози печінкою (зниження розпаду глікогену). Початок дії – через 30 хв, максимальний ефект – через 1-3 год, тривалість дії – 8 год.ФармакокінетикаСтупінь абсорбції залежить від способу введення (п/к, внутрішньом'язово), місця введення (живот, стегно, сідниці), дози, концентрації інсуліну в препараті. Розподіл у тканинах нерівномірний. Не проникає через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. Руйнується інсуліназою, в основному в печінці та нирках. T1/2 до 10 хв. Виводиться нирками – 30-80%.Клінічна фармакологіяІнсулін короткий дії людини.Показання до застосуванняЦукровий діабет типу 1; цукровий діабет типу 2: стадія резистентності до пероральних гіпоглікемічних засобів; діабетичний кетоацидоз; діабетична кома; цукровий діабет, що виник під час вагітності (при неефективності дієтотерапії); для інтермітуючого застосування у хворих на цукровий діабет на фоні інфекцій, що супроводжуються високою температурою; при майбутніх хірургічних операціях, травмах, пологах, при порушеннях обміну речовин перед переходом на лікування пролонгованими препаратами інсуліну.Протипоказання до застосуванняГіпоглікемія, підвищена чутливість до інсуліну.Вагітність та лактаціяПри вагітності необхідно враховувати зниження потреби в інсуліні у І триместрі або збільшення у ІІ та ІІІ триместрах. Під час пологів і після них потреба в інсуліні може різко знизитися. У період лактації пацієнтці потрібне щоденне спостереження протягом кількох місяців (до стабілізації потреби в інсуліні).Побічна діяАлергічні реакції: ; кропив'янка, ангіоневротичний набряк, лихоманка, задишка, зниження артеріального тиску. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія з такими проявами як блідість, посилення потовиділення, відчуття серцебиття, розлади сну, тремор; неврологічні порушення; імунологічні перехресні реакції з інсуліном людини; підвищення титру антиінсулінових антитіл із подальшим зростанням глікемії. З боку органу зору: минущі порушення зору (зазвичай на початку терапії). Місцеві реакції: гіперемія, свербіж та ліподистрофія (атрофія або гіпертрофія підшкірної жирової клітковини) у місці введення. Інші: на початку лікування можливі набряки (проходять при продовженні лікування).Взаємодія з лікарськими засобамиГіпоглікемічна дія посилюють сульфонаміди (в т.ч. пероральні гіпоглікемічні препарати, сульфаніламіди), інгібітори МАО (в т.ч. фуразолідон, прокарбазин, селегілін), інгібітори карбоангідрази, інгібітори АПФ, НПВС і т.п. (в т.ч. станозолол, оксандролон, метандростенолон), андрогени, бромокриптин, тетрацикліни, клофібрат, кетоконазол, мебендазол, теофілін, циклофосфамід, фенфлурамін, препарати літію, піридоксин, хінідин, хін. Гіпоглікемічна дія зменшують глюкагон, кортикостероїд, блокатори гістамінових H 1 - рецепторів, пероральні контрацептиви, естрогени, тіазидні та "петлеві" діуретики, блокатори повільних кальцієвих каналів, симпатоміметики, тиреоїдні гормони, тритропін, , марихуана, нікотин, фенітоїн, епінефрін Бета-адреноблокатори, резерпін, октреотид, пентамідин можуть посилювати, так і зменшувати гіпоглікемічну дію інсуліну. Одночасний прийом бета-адреноблокаторів, клонідину, гуанетидину або резерпіну може маскувати симптоми гіпоглікемії. Фармацевтично несумісний із розчинами інших лікарських засобів.Спосіб застосування та дозиДоза та шлях введення препарату визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку на підставі вмісту глюкози в крові до їди та через 1-2 години після їди, а також залежно від ступеня глюкозурії та особливостей перебігу захворювання. Вводять, як правило, підшкірно за 15-20 хв до їди. Місця ін'єкцій щоразу змінюють. У разі потреби допускається внутрішньом'язове або внутрішньовенне введення. Можна поєднувати з інсулінами тривалої дії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю проводять підбір дози препарату у пацієнтів з порушеннями мозкового кровообігу за ішемічним типом і з важкими формами ІХС. Потреба в інсуліні може змінюватися у таких випадках: - при переході на інший вид інсуліну; при зміні режиму харчування, діареї, блювоті; у разі зміни звичного обсягу фізичних навантажень; при захворюваннях нирок, печінки, гіпофізу, щитовидної залози; при зміні місця ін'єкції. Корекція дози інсуліну потрібна при інфекційних захворюваннях, порушенні функції щитовидної залози, хворобі Аддісона, гіпопітуїтаризмі, хронічній нирковій недостатності та цукровому діабеті у пацієнтів старше 65 років. Переведення хворої на інсулін людини має бути завжди суворо обґрунтовано і проводитися лише під контролем лікаря. Причинами гіпоглікемії можуть бути: передозування інсуліну, заміна препарату, пропуск їжі, блювання, діарея, фізична напруга; захворювання, що знижують потребу в інсуліні (важкі захворювання нирок та печінки, а також гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін'єкції (наприклад, шкіра на животі, плече, стегно), а також взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можливе зниження концентрації глюкози у крові під час перекладу хворого з інсуліну тварин на інсулін людини. Хворий повинен бути поінформований про симптоми гіпоглікемічного стану, про перші ознаки діабетичної коми та необхідність інформувати лікаря про всі зміни свого стану. У разі гіпоглікемії, якщо хворий у свідомості – призначають декстрозу внутрішньо; підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно вводять глюкагон або внутрішньовенний гіпертонічний розчин декстрози. При розвитку гіпоглікемічної коми внутрішньовенно струминно вводять 20-40 мл (до 100 мл) 40% розчину декстрози доти, доки хворий не вийде з коматозного стану. Хворі на цукровий діабет можуть купувати легку гіпоглікемію, що відчувається ними, за допомогою прийому цукру або їжі з високим вмістом вуглеводів (пацієнтам рекомендується завжди мати з собою не менше 20 г цукру). Переносимість алкоголю у пацієнтів, які отримують інсулін, знижена. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Схильність до розвитку гіпоглікемії може погіршувати здатність хворих до керування автотранспортом та роботи з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЖелатинові капсули - 1 капс. Активні речовини: сухий екстракт насіння гарбуза - 200 мг (жирні кислоти 30%). сухий екстракт кореня кропиви дводомної (Urtica dioica) – 150 мг. сухий екстракт плодів пальми повзучої (Serenoa repens) – 80 мг. цинк (у формі цинку піколінату) - 0,105 мг. селен (у формі натрію селеніту) – 22,5 мкг. 30 штук у картонній упаковці.ХарактеристикаНормалізує функції сечостатевої системи при хронічному простатиті, гіперплазії передміхурової залози.Властивості компонентівНасіння гарбуза має потужні антиоксидантні властивості. Компоненти насіння гарбуза (токофероли, каротиноїди, жирні кислоти) перешкоджають руйнівній дії вільних радикалів. Корінь кропиви дводомної, плоди пальми повзучої за рахунок наявності у своєму складі флавоноїдів, хлорофілу, каротиноїдів, фітостеролів, каротину, жирних кислот та таніну впливають на обмін андрогенів у передміхуровій залозі. Зазначені компоненти виявляють протизапальний ефект, а також перешкоджають розвитку набряку передміхурової тканини. В результаті прийому покращуються показники уродінаміки. Цинк покращує відновлювальні процеси, передачу нервових імпульсів, підвищує захисні властивості організму. Селен – потужний антиоксидант, що знижує вплив на організм зовнішніх негативних факторів.РекомендуєтьсяЯк додаткове джерело цинку, селену, біофлаваноїдів, вітамінів та мікроелементів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна нестерпність компонентів препарату.Спосіб застосування та дозиПриймати по 1 капсулі двічі на день. Запивати достатньою кількістю води.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе перевищувати рекомендовану добову дозу. Дієтичну добавку не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин – 1 доза (2 мл): Активні речовини: живі реасортанти людського та бичачого ротавірусів: реасортиранти G1 не менше 2.2×106; ;І*, реассортант P1A[8] не менше 2.3×106 ;ІЕ*. Допоміжні речовини: сахароза - 1080 мг, натрію гідроксид - 2.75 мг, натрію цитрату дигідрат - 127 мг, натрію дигідрофосфату дигідрат - 29.8 мг, полісорбат 80 - від 0.17 до 0.86 мг, культуральне середовище - 1. * ІЕ - інфекційна одиниця 2 мл – туби з поліетилену низької щільності об'ємом 4 мл (10) – пачки картонні.Опис лікарської формиРозчин для прийому внутрішньо; у вигляді прозорої рідини блідо-жовтого кольору, допустимо наявність рожевого відтінку.Фармакотерапевтична групаЖива пероральна пентавалентна вакцина, що містить п'ять живих реассортантних штамів ротавірусу (бичачих та людських). На поверхні чотирьох вакцинних реасортантів ротавірусу експресовані один із зовнішніх капсидних білків VP7 (серотипи G1, G2, G3, або G4) людського батьківського штаму ротавірусу та білок VP4 (серотип Р7[5]) бичьего батьківского штама поверхні клітин). На поверхні п'ятого реассортанта вірусу експресовано білок VP4 (серотип Р1А[8]) людського батьківського штаму ротавірусу та зовнішній капсидний білок VP7 (серотип G6) бичачого батьківського штаму ротавіруса. Механізм імунного захисту організму вакциною від гастроентериту, спричиненого ротавірусами, до кінця не вивчений. Взаємозв'язок між вмістом антитіл до ротавірусів після вакцинації ротавірусними вакцинами та ступенем захисту проти ротавірусного гастроентериту не встановлено. Вакцина викликає імунну відповідь, тобто. утворення сироваткових нейтралізуючих антитіл до п'яти капсидних білків ротавірусів людини, що містяться в реасортантах вакцини (G1, G 2, G,3, G 4 і Р1А [8]).Клінічна фармакологіяВакцина для профілактики ротавірусної інфекції.Показання до застосуванняАктивна імунізація дітей віком від 6 до 32 тижнів з метою профілактики гастроентериту, що викликається ротавірусами серотипів G1, G2, G3, G4 та серотипів G, що містять Р1А [8] (наприклад, G9).Протипоказання до застосуванняІнвагінація кишечника в анамнезі; вроджені вади розвитку шлунково-кишкового тракту, що схильні до інвагінації кишечника; імунодефіцит, підозра на імунодефіцит або ВІЛ-носійство; гострі запальні процеси, що супроводжуються високою температурою (у цих випадках вакцинацію проводять після одужання чи стадії ремісії). Інфекційне захворювання легкого ступеня тяжкості не повинно бути причиною відмови від вакцинації; гостра форма діареї або блювання (у цих випадках вакцинацію проводять на стадії ремісії); підвищена чутливість до будь-якого компонента вакцини; введення вакцини в анамнезі. З обережністю При активних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічну діарею (відсутність клінічних даних); при затримці розвитку (відсутність клінічних даних); при імунокомпрометованому стані (наприклад, внаслідок злоякісних новоутворень або імунодепресивної терапії); при трансфузії крові або продуктів крові, включаючи імуноглобуліни, менш як за 42 дні до наміченої вакцинації.Вагітність та лактаціяДобре переноситься і має високу ефективність щодо запобігання ротавірусному гастроентериту при застосуванні у дітей віком від 6 до 32 тижнів. Ефективність та безпека не були встановлені у дітей віком до 6 тижнів.Побічна діяІнфекційні та паразитарні захворювання: ; інфекції верхніх дихальних шляхів; назофарингіт, середній отит. З боку травної системи: діарея, блювання; біль у верхніх відділах живота; гематохезія; інвагінація кишечника. З боку шкіри та підшкірних тканин: ; висип; кропив'янка. З боку дихальної системи: ; бронхоспазм. Загальні розлади: гіпертермія.Спосіб застосування та дозиВсередину.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа даними клінічних досліджень, вакцинний вірус виявлявся в калі у 8.9% вакцинованих дітей лише протягом 1 тижня після введення першої дози вакцини і лише у 0.3% дітей (1 випадок) після введення 3-ї дози. Згідно з постреєстраційними даними, можлива передача вакцинного вірусу невакцинованим особам. Вакцина повинна з обережністю призначатися дітям, які перебувають у тісному контакті з людьми з імунодефіцитом (в т.ч. з онкологічними захворюваннями, імунокомпрометованими або людьми, які отримують імуносупресивну терапію). Слід дотримуватися особливих гігієнічних правил при контакті з калом вакцинованої дитини. Через недостатність клінічних даних не рекомендується призначення вакцини при безсимптомній ВІЛ-інфекції. У дітей з важким комбінованим імунодефіцитом були відмічені випадки гастроентериту, спричиненого штамами ротавірусу, що входять до вакцини. Як і будь-яка інша вакцина, не може забезпечити повного захисту всіх вакцинованих. Ефективна лише проти ротавірусної інфекції та не захищає від гастроентериту, спричиненого іншими патогенними мікроорганізмами. При вирішенні про вакцинацію дитини з тяжким ступенем недоношеності (вагітність ≤28 тижнів, але не менше 25 тижнів), особливо має в анамнезі незрілість органів дихання, необхідно враховувати той факт, що користь імунізації проти ротавірусної інфекції у цієї групи пацієнтів висока, і не слід ні відмовлятися від вакцинації, ні переносити її терміни. Однак враховуючи потенційний ризик апное, проведення першої вакцинації недоношеного немовляти переважно робити в умовах стаціонару з можливістю, спостерігати за станом такого пацієнта протягом 48-72 год.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. 50 мл - флакони темного скла (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаРОТОКАН-ВІЛАР® має місцеву протизапальну дію, має гемостатичні та спазмолітичні властивості.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняУ стоматології РОТОКАН-ВІЛАР® застосовують у дорослих при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота різної етіології та пародонту, таких як афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит. В гастроентерології РОТОКАН-ВІЛАР® застосовують у комплексному лікуванні гастродуоденітів, хронічних ентеритів і колітів.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, тяжкі порушення функції нирок, порушення функції печінки, алкоголізм, черепно-мозкова травма, захворювання головного мозку, вагітність, період лактації, вік до 18 років. З обережністю. ;При прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкої та середньої тяжкості; гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказаний під час вагітності, у період лактації. Застосування у дітей Протипоказаний дітям віком до 18 років.Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиМісцево, всередину, ректально. РОТОКАН-ВІЛАР® застосовують у вигляді водного розчину, який готують перед застосуванням шляхом додавання 1 чайної ложки препарату на склянку теплої кип'яченої води. При добрій переносимості дозу можна збільшити до 3 чайних ложок на склянку води. У стоматології лікування пародонту проводять після видалення зубних відкладень та вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені вводять на 20 хв тонкі турунди, рясно змочені розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день, лише 4-6 разів. При захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини розчин препарату застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або ротових полоскань (1-2 хв) 2-3 рази на день протягом 2-5 днів. В гастроентерології РОТОКАН-ВІЛАР® застосовують усередину і в мікроклізмах. Внутрішньо застосовують по 1/3-1/2 склянки розчину за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їжі 3-4 рази на день. Курс лікування 2-3 тижні. Мікроклізми з 50-100 мл розчину препарату застосовують після очисної клізми 1-2 рази на добу. Курс лікування 3-6 днів.ПередозуванняДо цього часу відомостей про випадки передозування не надходило.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ складі препарату міститься щонайменше 33% етилового спирту. У максимальній добовій дозі водного розчину, отриманого шляхом додавання 1 чайної ложки препарату на склянку теплої кип'яченої води, вміст абсолютного спирту етилового становить близько 3.2 г. У максимальній добовій дозі водного розчину, отриманого шляхом додавання 3 чайних ложок препарату на склянку теплої кип'яченої води, вміст абсолютного спирту етилового становить близько 9.5 г. При застосуванні препарату слід утриматися від заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (у тому числі керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 25мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Фасовка: N1 Форма выпуска: экстракт жидкий Упаковка: фл. . .
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: при прийомі внутрішньо – порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю та вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Всередину (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: при прийомі внутрішньо – порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю та вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Всередину (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняУ прохолодному місці +8+15 градусУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. 50 мл - флакони темного скла (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. У флаконі 50мл.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаЕкстракт – 1 л: квітки календули лікарської 250 г, квітки ромашки аптечної 500 г, трава деревію звичайного 250 г. 50 мл - флакони темного скла (1) - картонні пачки.Опис лікарської формиЕкстракт для прийому внутрішньо та місцевого застосування рідкий.Фармакотерапевтична групаКомбінований препарат рослинного походження, має місцеву протизапальну, антисептичну, гемостатичну дію. Сприяє регенерації пошкодженої слизової оболонки.Клінічна фармакологіяФітопрепарат з протизапальною, протимікробною, гемостатичною та покращуючою регенерацією тканин дією для системного та місцевого застосування.Показання до застосуванняЗапальні захворювання ротової порожнини (афтозний стоматит, пародонтит, виразково-некротичний гінгівостоматит). У гастроентерології (у складі комбінованої терапії): гастродуоденіт, хронічний ентерит та коліт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; порушення функції печінки; тяжкі порушення функції нирок; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; алкоголізм; вік до 18 років. З обережністю: ;при прийомі внутрішньо - порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості, гломерулонефрит, пієлонефрит.Вагітність та лактаціяПротипоказане застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).Побічна діяМожливо: алергічні реакції. При появі побічних ефектів слід припинити застосування препарату і якнайшвидше звернутися до лікаря.Спосіб застосування та дозиЗастосовується як екстракту. Застосовують місцево, внутрішньо та ректально у вигляді водного розчину, який перед застосуванням готують шляхом додавання 5 мл (1 чайна ложка) екстракту до 200 мл (1 склянка) теплої кип'яченої води. За умови хорошої переносимості дозу можна збільшити до 15 мл (3 чайні ложки) на 1 склянку теплої кип'яченої води. Добова доза становить від 10 до 15 мл (2-3 чайні ложки). Максимальна добова доза становить 30 мл (6 чайних ложок). Місцево: при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота; водний розчин застосовують шляхом аплікацій (15-20 хв) або полоскань порожнини рота протягом 1-2 хв, 2-3 рази на добу. Курс лікування 2-5 днів. Лікування пародонту проводять після видалення зубного каменю і вишкрібання патологічних ясенних кишень. У ясна кишені на 20 хв вводять тонкі турунди, рясно змочені водним розчином препарату. Процедуру проводять 1 раз на добу щодня або через день. Курс лікування – 4-6 процедур. Внутрішньо (в гастроентерології): водний розчин препарату приймають по 60-100 мл (1/3-1/2 склянки) за 30 хв до їди або через 40-60 хв після їди, 3-4 рази на добу. Курс лікування – 2-3 тижні. Ректально (в гастроентерології): водний розчин препарату в обсязі 50-100 мл застосовують 1-2 рази на добу у вигляді мікроклізм, після очисної клізми. Курс лікування – 3-6 днів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗміст етанолу в екстракті становить щонайменше 33%. Разова доза (1/3-1/2 чайної ложки) містить 0.651 г абсолютного спирту. Не слід перевищувати вказану добову дозу. Перед застосуванням збовтувати. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнт повинен бути обережним при керуванні транспортними засобами та інших потенційно небезпечних видах діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаГотове полоскання для ротової порожнини, флакон 200 мл з мірним стаканчиком. Вода очищена, екстракт квіток ромашки аптечної, екстракт квіток календули, екстракт деревію, пропіленгліколь, бензоат натрію, масло м'яти перцевої.ХарактеристикаАктивні компоненти полоскання ефективно очищають порожнину рота від бактерій та продуктів їхньої життєдіяльності, знижують швидкість утворення зубного нальоту, забезпечують дихання свіжість. Готове полоскання Ротокан Віалайн не містить спирту, тому не впливає на слизову оболонку порожнини рота і не викликає відчуття сухості в роті.Властивості компонентівЕкстракт ромашки аптечної Чинить протизапальну, кровоспинну, антисептичну, слабку в'яжучу, болезаспокійливу, седативну дію. Екстракт квіток календули Має бактерицидні властивості щодо ряду збудників, особливо стафілококів і стрептококів, які провокують порушення в тканинах слизової оболонки; має ранозагоювальну та протизапальну дію. Екстракт деревію У деревію міститься фермент ахіллеїн, який допомагає загоєнню дрібних виразок, зменшує запалення за рахунок нормалізації клітинних процесів та поліпшення кровопостачання тканин; поліфенольні сполуки (флавоноїди, феноксислоти, кумарини та дубильні речовини), які мають бактерицидну, в'яжучу та протизапальну дію.ІнструкціяПеред використанням збовтати. Застосовувати після їди або після чищення зубів, а також при необхідності. Відміряти 5-10 мл полоскання і інтенсивно прополоскати порожнину рота протягом 1-3 хвилини, не ковтаючи. Рекомендується застосовувати не рідше двох разів на день.РекомендуєтьсяКомпоненти засобу Ротокан Віалайн® сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікросадин у порожнині рота.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для ротової порожнини, флакон з розпилювачем 45 мл Вода очищена, екстракт квіток ромашки аптечної, екстракт квіток календули, екстракт деревію, пропіленгліколь, бензоат натрію, масло м'яти перцевої.ХарактеристикаСпрей Ротокан Виалайн не содержит спирта, поэтому не оказывает раздражающего действия на слизистую оболочку полости рта и не вызывает ощущения сухости во рту. Особенность: Небольшой размер частиц обусловливает высокую степень их проникновения в складки, карманы, полости и другие труднодоступные места на слизистых оболочках рта; Флакон герметично закрыт. Средство не загрязняется извне, не высыхает и защищено от влаги; Дозатор-распылитель обеспечивает точное нанесение и дозирование.Свойства компонентовЭкстракт ромашки аптечной Оказывает противовоспалительное, кровоостанавливающее, антисептическое, слабое вяжущее, болеутоляющее, седативное действие. Экстракт цветков календулы Має бактерицидні властивості щодо ряду збудників, особливо стафілококів і стрептококів, які провокують порушення в тканинах слизової оболонки; має ранозагоювальну та протизапальну дію. Екстракт деревію У деревію міститься фермент ахіллеїн, який допомагає загоєнню дрібних виразок, зменшує запалення за рахунок нормалізації клітинних процесів та поліпшення кровопостачання тканин; поліфенольні сполуки (флавоноїди, феноксислоти, кумарини та дубильні речовини), які мають бактерицидну, в'яжучу та протизапальну дію.ІнструкціяСпрей Ротокан Віалайн® застосовується у вигляді зрошення слизової оболонки порожнини рота 2-3 рази на добу після їди або в проміжках між ними. Для застосування необхідно направити сопло розпилювача в ротову порожнину і натиснути на головку розпилювача. У момент упорскування рекомендується затримати дихання. Перед застосуванням струсити флакон.РекомендуєтьсяКомпоненти засобу Ротокан Віалайн® сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок та мікросадин у порожнині рота.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаНаповнювач декстрат EMDEX®, сухий екстракт квіток ромашки, сухий екстракт трави деревію, сухий екстракт квіток календули, аскорбінова кислота, наповнювач целюлоза мікрокристалічна, антистежуючий агент магнію карбонат основний, ароматизатор натуральний апельсиновий, антистежуючі агенти: таль; підсолоджувачі: сукралоза та натрію сахаринат. Властивості компонентівВітамін С – аскорбінова кислота. Аскорбінова кислота бере участь у наступних хімічних процесах організму людини: утворення колагену, серотоніну із триптофану, утворення катехоламінів, синтез кортикостероїдів.
Быстрый заказ
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: моксифлоксацину гідрохлорид 436,80 еквівалентно моксифлоксацину 400,00 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний 188,46 мг, натрію метилпарагідроксибензоат 0,015 мг, целюлоза мікрокристалічна 55,00 мг, тальк 7,00 мг, кремнію діоксид колоїдний 4,00 мг, магнію стеарат 10,0 склад оболонки: Опагласс (шеллак 60,0%, карнаубський віск 25,0%, етанол 10,0%, бджолиний віск білий 5,0%) - 0,035 мг; Опадрай рожевий (полівініловий спирт 58,0%, тальк 3,0%, діоксид титану 30,0%, макрогол 6,3%, лецитин 1,7%, барвник заліза оксид червоний 1,0%)-0,70 мг. 5 пігулок.Опис лікарської формиДовгі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з ризиком на одній стороні. На поперечному розрізі ядро ​​від білого до світло-жовтувато-зеленого кольору.Фармакотерапевтична групаПротимікробний препарат групи фторхінолонів. Чинить бактерицидну дію. Механізм дії обумовлений інгібуванням бактеріальних топоізомерази II (ДНК-гірази) та топоізомерази IV, що призводить до порушення синтезу ДНК мікробної клітини. In vitro препарат активний щодо широкого спектру грамнегативних та грампозитивних бактерій, анаеробних, кислотостійких та атипових бактерій. Ефективний щодо бактерій, резистентних до бета-лактамних та макролідних антибіотиків. До моксифлоксацину чутливі: Аеробні грампозитивні бактерії: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus (включаючи штами, чутливі до метициліну), Streptococcus anginosus, Streptococcus constellatus, Streptococcus pneumoniae (в т.ч. штами стійкі до пенілу); аеробні грамнегативні бактерії: Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae (в т.ч. штами продукуючі і не продукуючі, бета-лактамазу), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae. ), Proteus mirabilis;  анаеробні бактерії: Bacteroides fragilis, Bacteroides thetaiotaomicron, Clostridium perfringens, Peptostreptococcus spp.; також Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae. За даними досліджень in vitro до моксифлоксацину також є чутливими: . Аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus epidermidis, Streptococcus agalactiae, Streptococcus групи, viridans, аеробні грамотрицательные бактерії: Citrobacter freundii, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumophila;  анаеробні бактерії: Fusobacterium spp., Prevotella spp. Відсутня перехресна резистентність з пеніцилінами, цефалоспоринами, аміноглікозидами, макролідами та тетрациклінами. Загальна частота розвитку резистентності низька. Дослідження in vitro показали, що резистентність до моксифлоксацину повільно розвивається в результаті ряду послідовних мутацій. Між препаратами групи фторхінолонів розвивається перехресна резистентність. Однак деякі грампозитивні та анаеробні мікроорганізми, стійкі до інших фторхінолонів, чутливі до моксифлоксацину.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до моксифлоксацину мікроорганізмами: Гострий синусит; загострення хронічного бронхіту; позалікарняна пневмонія; інфекції шкіри та м'яких тканин; ускладнені інтраабдомінальні інфекції; неускладнені інфекції органів малого тазу.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до моксифлоксацину, інших хінолонів та компонентів препарату; епілепсія; важка діарея; ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами; синдром вродженого чи набутого подовження інтервалу QT; виражена брадикардія, виражена серцева недостатність зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка; шлуночкові аритмії (при застосуванні хінолонів в анамнезі);  одночасний прийом препаратів, що подовжують інтервал Q-Т (антиаритмічні препарати класу ІА, ІІІ); виражений електролітний дисбаланс (некоректована гіпокаліємія); тяжка печінкова недостатність (клас С по Чайлд-П'ю). З обережністю: Судомний синдром (в анамнезі), атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу (в анамнезі), органічні захворювання центральної нервової системи, психози та ін. трициклічних та тетрациклічних антидепресантів, нейролептиків, макролідів, протигрибкових препаратів, похідних імідазолу, цизаприду), міастенію gravis, -псевдомембранозний коліт, одночасний прийом глюкокортикостероїдів, у жінок та пацієнтів похилого віку, при цир діабет, ниркова та/або печінкова недостатність (клас А, В по Чайлд-П'ю), у хворих, що перебувають на гемодіалізі, печінкова.порфірія, захворювання, що супроводжуються ризиком розвитку шлуночкової аритмії,електролітного дисбалансу (наприклад при гіпокаліємії, гіпомагніємії).Вагітність та лактаціяПротипоказаний при вагітності та в період лактації. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років (т.к. ефективність та безпека не встановлені).Побічна діяАлергічні реакції: кропив'янка, висипання, свербіж, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, включаючи набряк обличчя, гортані (потенційно загрозливий для життя), синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний, некроліз, анафілактичний шок. З боку травної системи: біль у животі, нудота, блювання, діарея, підвищення активності "печінкових" трансаміназ, метеоризм, запор, відсутність апетиту, стоматит, глосит, транзиторне порушення функції печінки, зміна кольору язика, жовтяниця, гастроентероз, псевдом гепатит (переважно холестатичний); фульмінантний гепатит. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння або сонливість, патологічні сновидіння; галюцинації, відчуття тривоги, підвищення м'язового тонусу, порушення координації рухів, ажитація; амнезія, парестезії, гіпестезії, гіперстезії, дизестезії, тремор, дезорієнтація, психомоторна гіперактивність, емоційна лабільність, розлади мови, порушення уваги, судоми, сплутаність свідомості, депресія, деперсоналізація, психотичні реакції з порушеннями поведінки з причиненням собі. З боку органів чуття: розлад зору (нечіткість, зниження гостроти зору), порушення смакової чутливості, втрата смакової чутливості, шум у вухах, порушення нюху, аносмія. З боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT (часто у хворих з супутньою гіпокаліємією), відчуття серцебиття, неспецифічні аритмії, тахікардія, підвищення та зниження артеріального тиску, біль у (груди, непритомність, вазодилатація/("припливи" крові) особі), шлуночкові тахіаритмії, поліморфна шлуночкова тахікардія, зупинка серця (переважно у осіб зі схильними до аритмії станами, такими як клінічно значуща брадикардія, гостра ішемія міокарда). З боку дихальної системи: задишка, астматичний стан. З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія, тендиніт, біль у спині, біль у ногах, артрит, розриви сухожилля, посилення симптомів міастенії gravis. З боку сечостатевої системи: вагінальний кандидоз, вагініт, біль унизу живота, набряк обличчя, периферичні набряки, порушення функції нирок, ниркова недостатність. . Лабораторні показники: анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, збільшення протромбінового часу, збільшення/зміна міжнародного нормалізованого відношення, еозинофілія, тромбоцитоз, зміна концентрації тромбопластину та протромбіну, підвищення активності гаммазита , зменшення протромбінового часу, гіперглікемія, гіперліпідемія, гіперурикемія . Інші: кандидоз, загальний дискомфорт, астенія, пітливість.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні моксифлоксацину та глюкокортикостероїдів зростає ризик розвитку тендовагініту та розриву сухожилля. Не потрібна корекція режиму дозування при спільному застосуванні з атенололом, ранітидином, кальцієвмісними добавками, теофіліном, пероральними контрацептивними засобами, глібенкламідом, ітраконазолом, дигоксином, морфіном, пробенецидом. Антацидні засоби, полівітаміни та мінерали. Прийом моксифлоксацину одночасно з антацидними засобами, полівітамінами та мінералами може призводити до порушення всмоктування моксифлоксацину внаслідок утворення хелатних комплексів. У зв'язку з цим, антацидні засоби, препарати, що містять вітаміни, солі магнію, алюмінію, заліза або цинку, сукральфат слід приймати не менше ніж за 4 години до або через 4 години після прийому внутрішньо моксифлоксацину. Варфарін. При одночасному застосуванні з варфарином протромбіновий час та інші параметри згортання крові не змінюються. Однак, у пацієнтів, які отримують поєднане лікування цими препаратами, необхідно проводити моніторування МНО (міжнародного нормалізованого відношення) і при необхідності коригувати дозу пероральних антикоагулянтів. Дігоксин. Моксифлоксацин і дигоксин не істотно впливають на фармакокінетичні параметри один одного. При призначенні повторних доз моксифлоксацину максимальна концентрація дигоксину збільшувалася. приблизно 30%, а мінімальна концентрація дигоксину не змінювалася. Активоване вугілля. При одночасному пероральному застосуванні активованого вугілля та моксифлоксацину системна біодоступність моксифлоксацину знижується більш ніж на 80% внаслідок гальмування його абсорбції. Молочні продукти та прийом їжі. Всмоктування моксифлоксацину не змінюється при одночасному прийомі їжі (включаючи молочні продукти). Препарати, що подовжують інтервал QT. Потенційні взаємодії моксифлоксацину, що призводять через ризик розвитку адитивної дії, до збільшення інтервалу QT: з препаратами, що подовжують інтервал QT (в т.ч. антиаритмічні препарати класу IA, III трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові препарати , цизапрід).Спосіб застосування та дозиРекомендований режим дозування моксифлоксацину: 400 мг (1 таблетка) 1 раз на день. Не слід перевищувати рекомендовану дозу. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від їди. Тривалість терапії. Тривалість лікування визначається локалізацією та тяжкістю інфекції, а також клінічним ефектом. Загострення хронічного бронхіту 5 днів. Гострий синусит: 7 днів. Неускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин: 7 днів. Позалікарняна пневмонія: 7-14 днів. Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних структур: 7-21 день. Ускладнені інтраабдомінальні інфекції: 5-14 днів. Неускладнені інфекції органів малого тазу: 14 днів. Не слід перевищувати рекомендовану тривалість лікування. Пацієнти похилого віку. Зміни режиму дозування у пацієнтів похилого віку не потрібні. Порушення функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки (клас А, В по Чайлд-П'ю) зміни режиму дозування не потрібні. Ниркова недостатність. У пацієнтів з порушенням функції нирок (у тому числі при кліренсі креатиніну <30 мл/хв), а також у пацієнтів, які перебувають на безперервному гемодіалізі та тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, зміни режиму дозування не потрібні.ПередозуванняЄ обмежені дані про передозування моксифлоксацину. У разі передозування слід орієнтуватися на клінічну картину та проводити симптоматичну підтримуючу терапію з ЕКГ-моніторингом.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ деяких випадках вже після першого застосування препарату можуть розвинутись алергічні реакції різного ступеня вираженості. У цих випадках застосування моксифлоксацину слід відмінити та провести необхідні лікувальні заходи. Під час лікування моксифлоксацином можуть розвиватися запалення та розрив сухожилля, особливо у літніх хворих та у пацієнтів, які паралельно приймають глюкокортикостероїди. При перших ознаках болю або запалення сухожилля хворі повинні припинити лікування та іммобілізувати уражену кінцівку. При застосуванні моксифлоксацину у деяких пацієнтів може спостерігатися подовження інтервалу QT. Оскільки жінки, порівняно з чоловіками, мають більш довгий інтервал, вони можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Літні пацієнти також більш схильні до дії препаратів, що подовжують інтервал QT. Існує пряма залежність між підвищенням концентрації моксифлоксацину та збільшенням інтервалу QT (ризик розвитку шлуночкових аритмій, включаючи torsade de pointes). Внаслідок цього не. слід перевищувати рекомендовану дозу (400 мг/добу). Слід уникати призначення моксифлоксацину пацієнтам із встановленим подовженням інтервалу QT, пацієнтам з вираженою брадикардією, вираженою серцевою недостатністю зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка, шлуночковими аритміями (при застосуванні хінолонів в анамнезі), а також пацієнтам, які застосовують антиаритмічні препарати. з некоректованою гіпокаліємією. Через ризик розвитку адитивної дії на інтервал QT моксифлоксацій слід з обережністю застосовувати одночасно з препаратами, що подовжують інтервал Q:T (в т.ч. трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, макроліди, протигрибкові препарати, похідні імідазолу, цизаприд) ішемією міокарда, у жінок та пацієнтів похилого віку, при захворюваннях, що супроводжуються ризиком розвитку шлуночкової аритмії, електролітного дисбалансу (наприклад, при гіпокаліємії, гіпомагніємії). Застосування протимікробних препаратів широкого спектра дії, включаючи моксифлоксацин, пов'язане з ризиком псевдомембранозного коліту. Цей діагноз слід мати на увазі у пацієнтів, у яких на фоні лікування моксифлоксацином спостерігається тяжка діарея. У цьому випадку слід відмінити препарат та призначити відповідну терапію. Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані при розвитку тяжкої діареї. При прийомі моксифлоксацину повідомлялося про випадки розвитку фульмінантного гепатиту, що потенційно призводить до розвитку печінкової недостатності. Застосування препаратів хінолонового ряду пов'язане з можливим ризиком судом. При одночасному застосуванні моксифлоксацину з нестероїдними протизапальними препаратами ризик розвитку судом збільшується. Моксифлоксацин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із міастенією gravis у зв'язку з можливим загостренням захворювання. Препарат не чинить фотосенсибілізуючої дії, проте в період лікування препаратом рекомендується уникати ультрафіолетового опромінення, в т.ч. прямих сонячних променів. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механікою: препарат може порушувати здатність пацієнта займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему