Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активна речовина: вінпоцетин – 5 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний – 1,25 мг; магнію стеарат – 2,5 мг; тальк – 5 мг; крохмаль кукурудзяний – 96,25 мг; лактози моногідрат – 140 мг. Пігулки, 5 мг. У блістері із ПВХ/алюмінію по 25 шт. 2 блістери у картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки білого або майже білого кольору, плоскі, круглі, з фаскою, без запаху, з гравіюванням "CAVINTON" на одному боці.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаВсмоктування Швидко всмоктується, через 1 годину після прийому внутрішньо досягається Cmax у крові. Всмоктування відбувається головним чином проксимальних відділах ШКТ. При проходженні через стінку кишечника не піддається метаболізму. Розподіл Cmax у тканинах відзначається через 2-4 години після прийому внутрішньо. Зв'язування з білками в організмі людини – 66%, біодоступність прийому внутрішньо – 7%. При повторних прийомах внутрішньо 5 мг та 10 мг доз кінетика носить лінійний характер. Виведення Кліренс 66.7 л/год. Перевищує плазмовий об'єм печінки (50 л/год), що свідчить про позапечінковий метаболізм. T1/2 у людини 4.83±1.29 год. Виводиться із сечею та каловими масами у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПокращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; посилюючи транспорт глюкози до мозку через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні АМФ та цГМФ головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ та співвідношення АТФ/АМФ у тканинах головного мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, загальна периферична резистентність). Не тільки не виявляє ефекту "обкрадання", але й посилює кровопостачання, перш за все, в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: зменшення виразності неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (в т.ч. гостра та відновна стадії ішемічного інсульту, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна розсада; мозку, посттравматична та гіпертонічна енцефалопатія). Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока. Оториноларингологія: для лікування зниження слуху перцептивного типу, хвороби Меньєра, ідіопатичного шуму у вухах. Щоб уникнути ускладнень застосовувати строго за призначенням лікаря.Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; непереносимість лактози; вагітність; період грудного вигодовування; дитячий вік до 18 років (у зв'язку із недостатністю даних); підвищена чутливість до винпоцетину.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний для застосування при вагітності, т.к. вінпоцетин проникає крізь плацентарний бар'єр. При цьому його концентрація у плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові вагітної. При великих дозах можлива плацентарна кровотеча та спонтанні аборти, ймовірно, внаслідок посилення плацентарного кровопостачання. Протягом години у грудне молоко проникає 0,25% прийнятої дози препарату. При застосуванні препарату грудне вигодовування слід припинити.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. Серцево-судинна система: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT); тахікардія, екстрасистолія, проте наявність причинного зв'язку не підтверджено, т.к. у природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою; лабільність артеріального тиску, відчуття припливів. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку системи травлення: сухість у роті, нудота, печія. Інші: алергічні шкірні реакції; підвищене потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія не спостерігається при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлортіазидом, іміпраміном. Одночасне застосування препарату Кавінтон і альфа-метилдопи іноді викликало деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при такому лікуванні потрібний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами, що діють на ЦНС, з антиаритміками та антикоагулянтами.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Зазвичай добова доза по 5-10 мг 3 рази на добу (15-30 мг на добу). Початкова добова доза – 15 мг. Максимальна добова доза – 30 мг. Терапевтичний ефект розвивається приблизно через тиждень початку прийому препарату. Курс лікування 1-3 місяці. При захворюваннях нирок та печінки препарат призначають у звичайній дозі, відсутність кумуляції дозволяє проводити тривалі курси лікування.ПередозуванняВ даний час дані про передозування вінпоцетину обмежені. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. Таблетки Кавінтон містять лактозу. У разі непереносимості лактози слід враховувати, що 1 таб. містить 41.5 мг моногідрату лактози. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами Даних про вплив вінпоцетину на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
299,00 грн
270,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузій - 1 мл: активна речовина: вінпоцетин – 5 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота – 0,5 мг; натрію дисульфіт – 1 мг; винна кислота - 10 мг; бензиловий спирт - 10 мг; сорбітол – 80 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Концентрат для виготовлення розчину для інфузій, 5 мг/мл. В ампулах із коричневого скла I гідролітичного класу з точкою для розлому білого кольору по 2, 5 або 10 мл. По 5 амп у пластиковому піддоні. 2 і 5 мл - по 2 пластикові піддони в картонній пачці. 10 мл - по 1 пластиковому піддону в картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для приготування розчину для інфузій безбарвний або зелений, прозорий.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаРозподіл Терапевтична концентрація у плазмі – 10-20 нг/мл. При парентеральному введенні Vd – 5.3 л/кг. Легко проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. гематоенцефалічний бар'єр). Виведення T1/2 становить 4.74-5 год. Виводиться з нирками та через ШКТ у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПрепарат, що покращує мозковий кровообіг та мозковий метаболізм. Покращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; посилюючи транспорт глюкози до мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні аденозинмонофосфату (АМФ) та циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ у тканинах мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не чинить ефекту "обкрадання", посилює кровопостачання, перш за все, в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення вираженості неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (ішемічний інсульт, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна деменція; вертебробазилярна недостатність; Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока (наприклад, тромбоз / оклюзія / центральної артерії або вени сітківки).Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (у зв'язку із недостатністю даних); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. З боку серцево-судинної системи: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT), тахікардія, екстрасистолія (причинний зв'язок із прийомом препарату не доведений, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); зміна АТ (частіше зниження), почервоніння шкіри, флебіт. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні не спостерігається взаємодії з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлортіазидом. В окремих випадках одночасне застосування з альфа-метилдопою супроводжується деяким посиленням гіпотензивного ефекту, при застосуванні такої комбінації необхідний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами центральної дії та антиаритміками. Фармацевтична взаємодія Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій та гепарин хімічно несумісні, тому забороняється їх введення в одній інфузійній суміші, проте можна одночасно проводити лікування антикоагулянтами та вінпоцетином. Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій несумісний з інфузійними розчинами, що містять амінокислоту, тому їх не можна використовувати для розведення препарату Кавінтон.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для внутрішньовенної краплинної інфузії. Вводити повільно, швидкість інфузії не повинна перевищувати 80 крапель/хв. Забороняється вводити внутрішньом'язово і внутрішньовенно без розведення. Для приготування інфузії можна використовувати фізіологічний розчин або розчини, що містять декстрозу (Салсол, Рінгер, Ріндекс, Реомакродекс). Інфузійний розчин з Кавінтон слід використовувати в перші 3 год після приготування. Звичайна початкова добова доза становить 20 мг (2 амп.) 500 мл інфузійного розчину. Залежно від переносимості протягом 2-3 днів дозу можна збільшити не більше ніж до 1 мг/кг/добу. Середня тривалість лікування 10-14 днів. Середня добова доза при масі тіла 70 кг – 50 мг (5 амп.) у 500 мл інфузійного розчину. При захворюваннях печінки та нирок корекції дози не потрібно. Після закінчення курсу внутрішньовенної терапії рекомендується продовжити лікування таблетками Кавінтон® Форте (по 1 таб. 3 рази на добу) або Кавінтон® (по 2 таб. 3 рази на добу).ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. Інфузійний розчин препарату Кавінтон містить сорбітол (160 мг/2 мл), тому за наявності цукрового діабету необхідно періодично контролювати рівень глюкози в крові. У разі непереносимості фруктози або дефіциту 1,6-дифосфатази фруктози слід уникати застосування вінпоцетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про вплив вінпоцетину на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
256,00 грн
221,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузій - 1 мл: активна речовина: вінпоцетин – 5 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота – 0,5 мг; натрію дисульфіт – 1 мг; винна кислота - 10 мг; бензиловий спирт - 10 мг; сорбітол – 80 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Концентрат для виготовлення розчину для інфузій, 5 мг/мл. В ампулах із коричневого скла I гідролітичного класу з точкою для розлому білого кольору по 2, 5 або 10 мл. По 5 амп у пластиковому піддоні. 2 і 5 мл - по 2 пластикові піддони в картонній пачці. 10 мл - по 1 пластиковому піддону в картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для приготування розчину для інфузій безбарвний або зелений, прозорий.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаРозподіл Терапевтична концентрація у плазмі – 10-20 нг/мл. При парентеральному введенні Vd – 5.3 л/кг. Легко проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. гематоенцефалічний бар'єр). Виведення T1/2 становить 4.74-5 год. Виводиться з нирками та через ШКТ у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПрепарат, що покращує мозковий кровообіг та мозковий метаболізм. Покращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; посилюючи транспорт глюкози до мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні аденозинмонофосфату (АМФ) та циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ у тканинах мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не чинить ефекту "обкрадання", посилює кровопостачання, перш за все, в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення вираженості неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (ішемічний інсульт, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна деменція; вертебробазилярна недостатність; Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока (наприклад, тромбоз / оклюзія / центральної артерії або вени сітківки).Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (у зв'язку із недостатністю даних); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. З боку серцево-судинної системи: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT), тахікардія, екстрасистолія (причинний зв'язок із прийомом препарату не доведений, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); зміна АТ (частіше зниження), почервоніння шкіри, флебіт. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні не спостерігається взаємодії з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлортіазидом. В окремих випадках одночасне застосування з альфа-метилдопою супроводжується деяким посиленням гіпотензивного ефекту, при застосуванні такої комбінації необхідний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами центральної дії та антиаритміками. Фармацевтична взаємодія Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій та гепарин хімічно несумісні, тому забороняється їх введення в одній інфузійній суміші, проте можна одночасно проводити лікування антикоагулянтами та вінпоцетином. Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій несумісний з інфузійними розчинами, що містять амінокислоту, тому їх не можна використовувати для розведення препарату Кавінтон.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для внутрішньовенної краплинної інфузії. Вводити повільно, швидкість інфузії не повинна перевищувати 80 крапель/хв. Забороняється вводити внутрішньом'язово і внутрішньовенно без розведення. Для приготування інфузії можна використовувати фізіологічний розчин або розчини, що містять декстрозу (Салсол, Рінгер, Ріндекс, Реомакродекс). Інфузійний розчин з Кавінтон слід використовувати в перші 3 год після приготування. Звичайна початкова добова доза становить 20 мг (2 амп.) 500 мл інфузійного розчину. Залежно від переносимості протягом 2-3 днів дозу можна збільшити не більше ніж до 1 мг/кг/добу. Середня тривалість лікування 10-14 днів. Середня добова доза при масі тіла 70 кг – 50 мг (5 амп.) у 500 мл інфузійного розчину. При захворюваннях печінки та нирок корекції дози не потрібно. Після закінчення курсу внутрішньовенної терапії рекомендується продовжити лікування таблетками Кавінтон® Форте (по 1 таб. 3 рази на добу) або Кавінтон® (по 2 таб. 3 рази на добу).ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. Інфузійний розчин препарату Кавінтон містить сорбітол (160 мг/2 мл), тому за наявності цукрового діабету необхідно періодично контролювати рівень глюкози в крові. У разі непереносимості фруктози або дефіциту 1,6-дифосфатази фруктози слід уникати застосування вінпоцетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про вплив вінпоцетину на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
300,00 грн
259,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат для приготування розчину для інфузій - 1 мл: активна речовина: вінпоцетин – 5 мг; допоміжні речовини: аскорбінова кислота – 0,5 мг; натрію дисульфіт – 1 мг; винна кислота - 10 мг; бензиловий спирт - 10 мг; сорбітол – 80 мг; вода для ін'єкцій – до 1 мл. Концентрат для виготовлення розчину для інфузій, 5 мг/мл. В ампулах із коричневого скла I гідролітичного класу з точкою для розлому білого кольору по 2, 5 або 10 мл. По 5 амп у пластиковому піддоні. 2 і 5 мл - по 2 пластикові піддони в картонній пачці. 10 мл - по 1 пластиковому піддону в картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для приготування розчину для інфузій безбарвний або зелений, прозорий.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаРозподіл Терапевтична концентрація у плазмі – 10-20 нг/мл. При парентеральному введенні Vd – 5.3 л/кг. Легко проникає через гістогематичні бар'єри (в т.ч. гематоенцефалічний бар'єр). Виведення T1/2 становить 4.74-5 год. Виводиться з нирками та через ШКТ у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПрепарат, що покращує мозковий кровообіг та мозковий метаболізм. Покращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії; посилюючи транспорт глюкози до мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший, аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні аденозинмонофосфату (АМФ) та циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ у тканинах мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не чинить ефекту "обкрадання", посилює кровопостачання, перш за все, в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення вираженості неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (ішемічний інсульт, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту; транзиторна ішемічна атака; судинна деменція; вертебробазилярна недостатність; Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока (наприклад, тромбоз / оклюзія / центральної артерії або вени сітківки).Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; період лактації; дитячий вік до 18 років (у зв'язку із недостатністю даних); - підвищена чутливість до компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПрепарат протипоказаний при вагітності та в період лактації.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. З боку серцево-судинної системи: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT), тахікардія, екстрасистолія (причинний зв'язок із прийомом препарату не доведений, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); зміна АТ (частіше зниження), почервоніння шкіри, флебіт. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні не спостерігається взаємодії з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом або гідрохлортіазидом. В окремих випадках одночасне застосування з альфа-метилдопою супроводжується деяким посиленням гіпотензивного ефекту, при застосуванні такої комбінації необхідний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні з препаратами центральної дії та антиаритміками. Фармацевтична взаємодія Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій та гепарин хімічно несумісні, тому забороняється їх введення в одній інфузійній суміші, проте можна одночасно проводити лікування антикоагулянтами та вінпоцетином. Кавінтон у формі концентрату для приготування розчину для інфузій несумісний з інфузійними розчинами, що містять амінокислоту, тому їх не можна використовувати для розведення препарату Кавінтон.Спосіб застосування та дозиПрепарат призначений для внутрішньовенної краплинної інфузії. Вводити повільно, швидкість інфузії не повинна перевищувати 80 крапель/хв. Забороняється вводити внутрішньом'язово і внутрішньовенно без розведення. Для приготування інфузії можна використовувати фізіологічний розчин або розчини, що містять декстрозу (Салсол, Рінгер, Ріндекс, Реомакродекс). Інфузійний розчин з Кавінтон слід використовувати в перші 3 год після приготування. Звичайна початкова добова доза становить 20 мг (2 амп.) 500 мл інфузійного розчину. Залежно від переносимості протягом 2-3 днів дозу можна збільшити не більше ніж до 1 мг/кг/добу. Середня тривалість лікування 10-14 днів. Середня добова доза при масі тіла 70 кг – 50 мг (5 амп.) у 500 мл інфузійного розчину. При захворюваннях печінки та нирок корекції дози не потрібно. Після закінчення курсу внутрішньовенної терапії рекомендується продовжити лікування таблетками Кавінтон® Форте (по 1 таб. 3 рази на добу) або Кавінтон® (по 2 таб. 3 рази на добу).ПередозуванняЛікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. Інфузійний розчин препарату Кавінтон містить сорбітол (160 мг/2 мл), тому за наявності цукрового діабету необхідно періодично контролювати рівень глюкози в крові. У разі непереносимості фруктози або дефіциту 1,6-дифосфатази фруктози слід уникати застосування вінпоцетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних про вплив вінпоцетину на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активна речовина: вінпоцетин – 10 мг; допоміжні речовини: магнію стеарат – 2 мг; кремнію діоксид колоїдний – 2,5 мг; тальк – 5 мг; лактози моногідрат – 83 мг; крохмаль кукурудзяний – 97,5 мг. Пігулки, 10 мг. У блістері з ПВХ та фольги алюмінієвої по 15 шт. 2 або 6 блістерів у картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки круглі, плоскі, білого або майже білого кольору з фаскою, з написом "10 mg" на одній стороні та ризиком на іншій.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко абсорбується. Cmax у плазмі досягається через 1 год після прийому. Всмоктування відбувається головним чином проксимальних відділах ШКТ. При проходженні через стінку кишечника не піддається метаболізму. Cmax у тканинах відзначається через 2-4 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 7%. Розподіл При повторних прийомах внутрішньо у дозі 5 мг та 10 мг кінетика носить лінійний характер. Зв'язується із білками плазми на 66%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Метаболізм та виведення Кліренс 66.7 л/год перевищує плазмовий об'єм печінки (50 л/год), що свідчить про позапечінковий метаболізм. T1/2 складає 4.83±1.29ч. Виводиться із сечею та калом у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПокращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії, посилюючи транспорт глюкози до мозку через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні АМФ та цГМФ головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ та співвідношення АТФ/АМФ у тканинах головного мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не тільки не виявляє ефекту "обкрадання", але й посилює кровопостачання насамперед в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення виразності неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (в т.ч. стани після ішемічного інсульту, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту, транзиторна ішемічна атака, судинна деменція, вертебро, , посттравматична та гіпертонічна енцефалопатія). Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока. Оториноларингологія: для лікування зниження слуху перцептивного типу, хвороби Меньєра, ідіопатичного шуму у вухах. Щоб уникнути ускладнень застосовувати строго за призначенням лікаря.Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до вінпоцетину або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяКавінтон® Форте протипоказаний для застосування при вагітності, т.к. вінпоцетин проникає крізь плацентарний бар'єр. При цьому його концентрація у плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові вагітної. При прийомі у високих дозах можливий розвиток плацентарної кровотечі та спонтанних абортів, ймовірно, внаслідок посилення плацентарного кровопостачання. Протягом 1 години з грудним молоком виділяється 0.25% прийнятої дози препарату. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. Серцево-судинна система: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT); тахікардія, екстрасистолія (проте наявність причинного зв'язку не доведено, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); лабільність артеріального тиску, відчуття припливів. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиНе спостерігається взаємодії при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом та гідрохлортіазидом, іміпраміном. Одночасне застосування препарату Кавінтон ® Форте та метилдопи іноді викликало деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при застосуванні такої комбінації потрібен регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні Кавінтона Форте з препаратами центральної дії, антиаритміками та антикоагулянтами.Спосіб застосування та дозиТривалість курсу лікування та доза визначаються лікарем. Всередину, після їжі. Зазвичай добова доза становить 15-30 мг (по 5-10 мг 3 рази на добу). Початкова добова доза становить 15 мг. Максимальна добова доза – 30 мг. Терапевтичний ефект розвивається приблизно через тиждень початку прийому препарату. Для досягнення повного терапевтичного ефекту потрібно три місяці. При захворюваннях нирок та печінки корекція режиму дозування не потрібна, відсутність кумуляції дозволяє проводити тривалі курси лікування.ПередозуванняВ даний час дані про передозування вінпоцетину обмежені. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та одночасний прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. У разі непереносимості лактози слід враховувати, що одна таблетка Кавінтон® Форте містить 83 мг лактози моногідрату. Використання у педіатрії Препарат Кавінтон® Форте не слід призначати дітям та підліткам віком до 18 років через недостатність даних щодо його застосування у даній категорії пацієнтів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних щодо впливу прийому препарату Кавінтон® Форте на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки - 1 табл. активна речовина: вінпоцетин – 10 мг; допоміжні речовини: магнію стеарат – 2 мг; кремнію діоксид колоїдний – 2,5 мг; тальк – 5 мг; лактози моногідрат – 83 мг; крохмаль кукурудзяний – 97,5 мг. Пігулки, 10 мг. У блістері з ПВХ та фольги алюмінієвої по 15 шт. 2 або 6 блістерів у картонній пачці.Опис лікарської формиПігулки круглі, плоскі, білого або майже білого кольору з фаскою, з написом "10 mg" на одній стороні та ризиком на іншій.Фармакотерапевтична групаАнтигіпоксичне, антиагрегаційне, нейропротективне, судинорозширююче, що покращує мозковий кровообіг.ФармакокінетикаВсмоктування Після прийому внутрішньо швидко абсорбується. Cmax у плазмі досягається через 1 год після прийому. Всмоктування відбувається головним чином проксимальних відділах ШКТ. При проходженні через стінку кишечника не піддається метаболізму. Cmax у тканинах відзначається через 2-4 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 7%. Розподіл При повторних прийомах внутрішньо у дозі 5 мг та 10 мг кінетика носить лінійний характер. Зв'язується із білками плазми на 66%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Метаболізм та виведення Кліренс 66.7 л/год перевищує плазмовий об'єм печінки (50 л/год), що свідчить про позапечінковий метаболізм. T1/2 складає 4.83±1.29ч. Виводиться із сечею та калом у співвідношенні 3:2.ФармакодинамікаПокращує метаболізм головного мозку, збільшуючи споживання глюкози та кисню тканиною головного мозку. Підвищує стійкість нейронів до гіпоксії, посилюючи транспорт глюкози до мозку через гематоенцефалічний бар'єр; переводить процес розпаду глюкози на енергетично економніший аеробний шлях; селективно блокує Са2+-залежну фосфодіестеразу; підвищує рівні АМФ та цГМФ головного мозку. Підвищує концентрацію АТФ та співвідношення АТФ/АМФ у тканинах головного мозку; посилює обмін норадреналіну та серотоніну головного мозку; стимулює висхідну гілку норадренергічної системи, має антиоксидантну дію. Знижує агрегацію тромбоцитів та підвищену в'язкість крові; збільшує деформуючу здатність еритроцитів та блокує утилізацію еритроцитами аденозину; сприяє підвищенню віддачі кисню еритроцитами. Підсилює нейропротекторну дію аденозину. Збільшує церебральний кровотік; знижує резистентність судин головного мозку без суттєвої зміни показників системного кровообігу (АТ, хвилинний об'єм, ЧСС, ОПСС). Не тільки не виявляє ефекту "обкрадання", але й посилює кровопостачання насамперед в ішемізованих ділянках мозку з низькою перфузією.Показання до застосуванняНеврологія: для зменшення виразності неврологічних та психічних симптомів при різних формах недостатності кровообігу головного мозку (в т.ч. стани після ішемічного інсульту, відновна стадія геморагічного інсульту, наслідки перенесеного інсульту, транзиторна ішемічна атака, судинна деменція, вертебро, , посттравматична та гіпертонічна енцефалопатія). Офтальмологія: хронічні судинні захворювання судинної оболонки та сітківки ока. Оториноларингологія: для лікування зниження слуху перцептивного типу, хвороби Меньєра, ідіопатичного шуму у вухах. Щоб уникнути ускладнень застосовувати строго за призначенням лікаря.Протипоказання до застосуваннягостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; вагітність; лактація (грудне вигодовування); дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до вінпоцетину або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяКавінтон® Форте протипоказаний для застосування при вагітності, т.к. вінпоцетин проникає крізь плацентарний бар'єр. При цьому його концентрація у плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові вагітної. При прийомі у високих дозах можливий розвиток плацентарної кровотечі та спонтанних абортів, ймовірно, внаслідок посилення плацентарного кровопостачання. Протягом 1 години з грудним молоком виділяється 0.25% прийнятої дози препарату. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.Побічна діяПобічні явища і натомість застосування препарату виявлялися рідко. Серцево-судинна система: зміна ЕКГ (депресія ST, подовження інтервалу QT); тахікардія, екстрасистолія (проте наявність причинного зв'язку не доведено, тому що в природній популяції ці симптоми спостерігаються з такою самою частотою); лабільність артеріального тиску, відчуття припливів. З боку ЦНС: порушення сну (безсоння, підвищена сонливість), запаморочення, біль голови, загальна слабкість (ці симптоми можуть бути проявами основного захворювання). З боку травної системи: сухість у роті, нудота, печія. Інші: шкірні алергічні реакції, підвищений потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиНе спостерігається взаємодії при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом та гідрохлортіазидом, іміпраміном. Одночасне застосування препарату Кавінтон ® Форте та метилдопи іноді викликало деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при застосуванні такої комбінації потрібен регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні Кавінтона Форте з препаратами центральної дії, антиаритміками та антикоагулянтами.Спосіб застосування та дозиТривалість курсу лікування та доза визначаються лікарем. Всередину, після їжі. Зазвичай добова доза становить 15-30 мг (по 5-10 мг 3 рази на добу). Початкова добова доза становить 15 мг. Максимальна добова доза – 30 мг. Терапевтичний ефект розвивається приблизно через тиждень початку прийому препарату. Для досягнення повного терапевтичного ефекту потрібно три місяці. При захворюваннях нирок та печінки корекція режиму дозування не потрібна, відсутність кумуляції дозволяє проводити тривалі курси лікування.ПередозуванняВ даний час дані про передозування вінпоцетину обмежені. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому пролонгованого інтервалу QT та одночасний прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребує періодичного контролю ЕКГ. У разі непереносимості лактози слід враховувати, що одна таблетка Кавінтон® Форте містить 83 мг лактози моногідрату. Використання у педіатрії Препарат Кавінтон® Форте не слід призначати дітям та підліткам віком до 18 років через недостатність даних щодо його застосування у даній категорії пацієнтів. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Даних щодо впливу прийому препарату Кавінтон® Форте на здатність до керування автомобілем та робочими механізмами немає.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: вінпоцетин – 10 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 75.6 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 38 мг, бутилметакрилату сополімер – 9 мг, гіпоролоза низькозаміщена – 8 мг, кросповідон – 8 мг, магнію стеарат – 2.85 мг, натрію стеарнід 8 мг. , аспартам – 1.28 мг, стеаринова кислота – 1.26 мг, натрію лаурилсульфат – 0.9 мг, диметикон – 0.39 мг, ароматизатор апельсиновий – 0.32 мг. 15 шт. - блістери (2) - пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки дисперговані білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "N83" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаМеханізм дії вінпоцетину складається з декількох елементів: він покращує мозковий кровотік та обмін речовин, надає сприятливий вплив на реологічні властивості крові. Нейропротекторна дія реалізується за рахунок зниження несприятливого цитотоксичного впливу збудливих амінокислот. Блокує Na+- та Са2+-канали та NMDA- та АМРА-рецептори. Вінпоцетин стимулює метаболізм у головному мозку: збільшує захоплення та споживання глюкози та кисню. Підвищує толерантність до гіпоксії: збільшує транспорт глюкози, єдиного джерела енергії тканини головного мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; зміщує метаболізм глюкози у бік енергетично вигіднішого аеробного шляху. Селективно інгібує Са2+-кальмодулінзалежну цГМФ-фосфодіестеразу. Підвищує обмін серотоніну та норадреналіну в головному мозку, стимулює норадренергічну нейромедіаторну систему та чинить антиоксидантну дію. Покращує мікроциркуляцію в головному мозку за рахунок інгібування агрегації тромбоцитів, зниження патологічно підвищеної в'язкості крові, збільшення деформованості еритроцитів та інгібування зворотного захоплення аденозину; сприяє переходу кисню до клітин за рахунок зниження до нього спорідненості еритроцитів. Виборчо збільшує мозковий кровотік за рахунок зниження церебрального судинного опору без суттєвого впливу на системні показники кровообігу (АТ, серцевий викид, ЧСС, ОПСС); не викликає ефект "обкрадання".ФармакокінетикаВсмоктування Вінпоцетин швидко всмоктується після прийому внутрішньо і через 1 годину досягає Cmax. Всмоктування відбувається головним чином проксимальних відділах кишечника. Чи не піддається метаболізму при проходженні через стінку кишечника. Розподіл У доклінічних дослідженнях введення радіоактивно міченого вінпоцетину всередину він визначався у найвищих концентраціях у печінці та ШКТ. Cmax у тканинах відзначається через 2-4 години після прийому внутрішньо. Кількість радіоактивного ізотопу в головному мозку не перевищувала такого у крові. Зв'язування з білками в організмі людини – 66%. Vd становить 246,7±88,5 л, що свідчить про значне зв'язування з тканинами. Біодоступність прийому внутрішньо - 7%. При багаторазовому прийомі внутрішньо у дозах 5 мг та 10 мг кінетика носить лінійний характер; при цьому Css у плазмі крові склали 1.2±0.27 нг/мл та 2.1±0.33 нг/мл відповідно. Метаболізм та виведення Кліренс становить 66.7%, що перевищує загальний плазмовий об'єм печінки (50 л/год) та свідчить про позапечінковий метаболізм. T1/2 у людини становить 4.83 ± 1.29 год. У дослідженнях із радіоактивно міченим препаратом було виявлено, що основними шляхами елімінації є виведення нирками та через кишечник у співвідношенні 3:2. У доклінічних дослідженнях найбільша радіоактивність визначалася у жовчі, проте підтверджень значної кишково-печінкової циркуляції не виявлено. Аповінкамінова кислота виводиться нирками шляхом простої клубочкової фільтрації, T1/2 залежить від прийнятої дози та шляхи введення вінпоцетину. Основним метаболітом вінпоцетину є аповинкамінова кислота (АВК), частка якої в людини становить 25-30%. Після прийому вінпоцетину всередину AUC АВК в 2 рази більше після внутрішньовенного введення. Це свідчить про те,що АВК утворюється у процесі метаболізму першого проходження вінпоцетину. Іншими відомими метаболітами є гідроксивінпоцетин, гідрокси-АВК, дигідрокси-АВК-гліцинат, а також їх кон'югати з глюкуронідами та/або сульфатами. У незміненому вигляді вінпоцетин виділяється у невеликій кількості. Важливою та корисною характеристикою вінпоцетину є відсутність необхідності корекції дози при захворюваннях печінки та нирок у зв'язку з відсутністю кумуляції через особливості його метаболізму. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Виявлено, що фармакокінетика вінпоцетину у літніх пацієнтів значно не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, кумуляція препарату відсутня. Тому вінпоцетин можна призначати пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок тривало та у звичайних дозах.Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує кровообіг та метаболізм головного мозку.Показання до застосуванняНеврологія: симптоматична терапія наслідків ішемічного інсульту, судинної вертебробазилярної недостатності, судинної деменції, атеросклерозу судин головного мозку, посттравматичної, гіпертонічної енцефалопатії. Офтальмологія: хронічні судинні захворювання сітківки та судинної оболонки ока. Отологія: зниження слуху перцептивного типу; хвороба Меньєра; шум у вухах.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до вінпоцетину та інших компонентів препарату; гостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; фенілкетонурія; вагітність; період лактації (годування груддю); дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).Вагітність та лактаціяВінпоцетин проникає через плацентарний бар'єр, тому протипоказаний при вагітності. При цьому його концентрація у плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові вагітної. При високих дозах можлива плацентарна кровотеча та спонтанні аборти, ймовірно внаслідок посилення плацентарного кровопостачання. Протягом години у грудне молоко проникає 0,25% прийнятої дози препарату. При застосуванні препарату необхідно припинити грудне вигодовування. Протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).Побічна діяПобічні ефекти досить рідкісні. Дані представлені за системно-органними класами відповідно до класифікації MedDRA та з наступною частотою: нечасто (від ≥1/1000 до З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – анемія, аглютинація еритроцитів. З боку імунної системи: дуже рідко – гіперчутливість. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперхолестеринемія; рідко – зниження апетиту, анорексія, цукровий діабет. Порушення психіки: рідко – безсоння, порушення сну, збудження, непосидючість; дуже рідко – ейфорія, депресія. З боку нервової системи: нечасто – головний біль; рідко – запаморочення, порушення смаку, ступор, геміпарез, сонливість, амнезія; дуже рідко – тремор, спазми. З боку органу зору: рідко набряк диска зорового нерва; дуже рідко – гіперемія кон'юнктиви. З боку органу слуху та лабіринту: нечасто – вертиго; рідко – гіперакузія, гіпоакузія, дзвін у вухах. З боку серця: рідко – ішемія/інфаркт міокарда, стенокардія, брадикардія, тахікардія, екстрасистоли, серцебиття; дуже рідко – аритмія, фібриляція передсердь. З боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія; рідко – артеріальна гіпертензія, "припливи", тромбофлебіт; дуже рідко – коливання АТ. З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота; рідко – біль у животі, запор, діарея, диспепсія, блювання; дуже рідко – дисфагія, стоматит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – еритема, підвищена пітливість, свербіж, кропив'янка, висипання; дуже рідко – дерматит. Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – астенія, стомлюваність, відчуття жару; дуже рідко – дискомфорт у грудній клітці, гіпотермія. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – зниження АТ, рідко – підвищення АТ, підвищення концентрації тригліцеридів у сироватці крові, депресія сегмента ST на ЕКГ, зниження/підвищення кількості еозинофілів, зміна активності печінкових ферментів; дуже рідко – збільшення/зменшення кількості лейкоцитів, зниження кількості еритроцитів, скорочення тромбінового часу, збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії не спостерігається при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом, гідрохлортіазидом та іміпраміном. Одночасне застосування вінпоцетину та метилдопи іноді викликало деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при такому лікуванні потрібний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні Кавінтон® Комфорті з препаратами центральної, протиаритмічної та антикоагулянтної дії.Спосіб застосування та дозиКурс лікування та доза визначаються лікарем. Препарат призначають внутрішньо після їди. Добова доза препарату становить 30 мг (по 1 таб. 10 мг 3 рази на добу). Терапевтичний ефект розвивається приблизно через тиждень з початку прийому препарату. Таблетки дисперговані Кавінтон® Комфорт можна ковтати цілком з невеликою кількістю води, при утрудненні ковтання таблетку слід помістити на язик для розсмоктування. Якщо пацієнтові подобається апельсиновий смак таблеток, що диспергуються Кавінтон® Комфорте, то їх можна приймати розсмоктуючи. При захворюваннях нирок та печінки препарат призначають у звичайній дозі.ПередозуванняВ даний час дані про передозування вінпоцетин обмежені. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому подовженого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребують періодичного контролю ЕКГ. У таблетці диспергованої Кавінтон Комфорті 10 мг міститься 1.28 мг аспартаму, джерела фенілаланіну, тому препарат протипоказаний пацієнтам з фенілкетонурією. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Дослідження вплив на здатність керувати транспортними засобами не проводилися. При виникненні небажаних реакцій з боку нервової системи слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: вінпоцетин – 10 мг; Допоміжні речовини: маннітол – 75.6 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований – 38 мг, бутилметакрилату сополімер – 9 мг, гіпоролоза низькозаміщена – 8 мг, кросповідон – 8 мг, магнію стеарат – 2.85 мг, натрію стеарнід 8 мг. , аспартам – 1.28 мг, стеаринова кислота – 1.26 мг, натрію лаурилсульфат – 0.9 мг, диметикон – 0.39 мг, ароматизатор апельсиновий – 0.32 мг. 90 шт. - блістери, пачки картонні.Опис лікарської формиТаблетки дисперговані білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, з гравіюванням "N83" на одній стороні.Фармакотерапевтична групаМеханізм дії вінпоцетину складається з декількох елементів: він покращує мозковий кровотік та обмін речовин, надає сприятливий вплив на реологічні властивості крові. Нейропротекторна дія реалізується за рахунок зниження несприятливого цитотоксичного впливу збудливих амінокислот. Блокує Na+- та Са2+-канали та NMDA- та АМРА-рецептори. Вінпоцетин стимулює метаболізм у головному мозку: збільшує захоплення та споживання глюкози та кисню. Підвищує толерантність до гіпоксії: збільшує транспорт глюкози, єдиного джерела енергії тканини головного мозку, через гематоенцефалічний бар'єр; зміщує метаболізм глюкози у бік енергетично вигіднішого аеробного шляху. Селективно інгібує Са2+-кальмодулінзалежну цГМФ-фосфодіестеразу. Підвищує обмін серотоніну та норадреналіну в головному мозку, стимулює норадренергічну нейромедіаторну систему та чинить антиоксидантну дію. Покращує мікроциркуляцію в головному мозку за рахунок інгібування агрегації тромбоцитів, зниження патологічно підвищеної в'язкості крові, збільшення деформованості еритроцитів та інгібування зворотного захоплення аденозину; сприяє переходу кисню до клітин за рахунок зниження до нього спорідненості еритроцитів. Виборчо збільшує мозковий кровотік за рахунок зниження церебрального судинного опору без суттєвого впливу на системні показники кровообігу (АТ, серцевий викид, ЧСС, ОПСС); не викликає ефект "обкрадання".ФармакокінетикаВсмоктування Вінпоцетин швидко всмоктується після прийому внутрішньо і через 1 годину досягає Cmax. Всмоктування відбувається головним чином проксимальних відділах кишечника. Чи не піддається метаболізму при проходженні через стінку кишечника. Розподіл У доклінічних дослідженнях введення радіоактивно міченого вінпоцетину всередину він визначався у найвищих концентраціях у печінці та ШКТ. Cmax у тканинах відзначається через 2-4 години після прийому внутрішньо. Кількість радіоактивного ізотопу в головному мозку не перевищувала такого у крові. Зв'язування з білками в організмі людини – 66%. Vd становить 246,7±88,5 л, що свідчить про значне зв'язування з тканинами. Біодоступність прийому внутрішньо - 7%. При багаторазовому прийомі внутрішньо у дозах 5 мг та 10 мг кінетика носить лінійний характер; при цьому Css у плазмі крові склали 1.2±0.27 нг/мл та 2.1±0.33 нг/мл відповідно. Метаболізм та виведення Кліренс становить 66.7%, що перевищує загальний плазмовий об'єм печінки (50 л/год) та свідчить про позапечінковий метаболізм. T1/2 у людини становить 4.83 ± 1.29 год. У дослідженнях із радіоактивно міченим препаратом було виявлено, що основними шляхами елімінації є виведення нирками та через кишечник у співвідношенні 3:2. У доклінічних дослідженнях найбільша радіоактивність визначалася у жовчі, проте підтверджень значної кишково-печінкової циркуляції не виявлено. Аповінкамінова кислота виводиться нирками шляхом простої клубочкової фільтрації, T1/2 залежить від прийнятої дози та шляхи введення вінпоцетину. Основним метаболітом вінпоцетину є аповинкамінова кислота (АВК), частка якої в людини становить 25-30%. Після прийому вінпоцетину всередину AUC АВК в 2 рази більше після внутрішньовенного введення. Це свідчить про те,що АВК утворюється у процесі метаболізму першого проходження вінпоцетину. Іншими відомими метаболітами є гідроксивінпоцетин, гідрокси-АВК, дигідрокси-АВК-гліцинат, а також їх кон'югати з глюкуронідами та/або сульфатами. У незміненому вигляді вінпоцетин виділяється у невеликій кількості. Важливою та корисною характеристикою вінпоцетину є відсутність необхідності корекції дози при захворюваннях печінки та нирок у зв'язку з відсутністю кумуляції через особливості його метаболізму. Фармакокінетика у спеціальних груп пацієнтів Виявлено, що фармакокінетика вінпоцетину у літніх пацієнтів значно не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, кумуляція препарату відсутня. Тому вінпоцетин можна призначати пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок тривало та у звичайних дозах.Клінічна фармакологіяПрепарат, що покращує кровообіг та метаболізм головного мозку.Показання до застосуванняНеврологія: симптоматична терапія наслідків ішемічного інсульту, судинної вертебробазилярної недостатності, судинної деменції, атеросклерозу судин головного мозку, посттравматичної, гіпертонічної енцефалопатії. Офтальмологія: хронічні судинні захворювання сітківки та судинної оболонки ока. Отологія: зниження слуху перцептивного типу; хвороба Меньєра; шум у вухах.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до вінпоцетину та інших компонентів препарату; гостра фаза геморагічного інсульту; важка форма ІХС; тяжкі аритмії; фенілкетонурія; вагітність; період лактації (годування груддю); дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).Вагітність та лактаціяВінпоцетин проникає через плацентарний бар'єр, тому протипоказаний при вагітності. При цьому його концентрація у плаценті та в крові плода нижча, ніж у крові вагітної. При високих дозах можлива плацентарна кровотеча та спонтанні аборти, ймовірно внаслідок посилення плацентарного кровопостачання. Протягом години у грудне молоко проникає 0,25% прийнятої дози препарату. При застосуванні препарату необхідно припинити грудне вигодовування. Протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних).Побічна діяПобічні ефекти досить рідкісні. Дані представлені за системно-органними класами відповідно до класифікації MedDRA та з наступною частотою: нечасто (від ≥1/1000 до З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко – анемія, аглютинація еритроцитів. З боку імунної системи: дуже рідко – гіперчутливість. З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперхолестеринемія; рідко – зниження апетиту, анорексія, цукровий діабет. Порушення психіки: рідко – безсоння, порушення сну, збудження, непосидючість; дуже рідко – ейфорія, депресія. З боку нервової системи: нечасто – головний біль; рідко – запаморочення, порушення смаку, ступор, геміпарез, сонливість, амнезія; дуже рідко – тремор, спазми. З боку органу зору: рідко набряк диска зорового нерва; дуже рідко – гіперемія кон'юнктиви. З боку органу слуху та лабіринту: нечасто – вертиго; рідко – гіперакузія, гіпоакузія, дзвін у вухах. З боку серця: рідко – ішемія/інфаркт міокарда, стенокардія, брадикардія, тахікардія, екстрасистоли, серцебиття; дуже рідко – аритмія, фібриляція передсердь. З боку судин: нечасто – артеріальна гіпотензія; рідко – артеріальна гіпертензія, "припливи", тромбофлебіт; дуже рідко – коливання АТ. З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – дискомфорт у животі, сухість у роті, нудота; рідко – біль у животі, запор, діарея, диспепсія, блювання; дуже рідко – дисфагія, стоматит. З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – еритема, підвищена пітливість, свербіж, кропив'янка, висипання; дуже рідко – дерматит. Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – астенія, стомлюваність, відчуття жару; дуже рідко – дискомфорт у грудній клітці, гіпотермія. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – зниження АТ, рідко – підвищення АТ, підвищення концентрації тригліцеридів у сироватці крові, депресія сегмента ST на ЕКГ, зниження/підвищення кількості еозинофілів, зміна активності печінкових ферментів; дуже рідко – збільшення/зменшення кількості лейкоцитів, зниження кількості еритроцитів, скорочення тромбінового часу, збільшення маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодії не спостерігається при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами (хлоранолол, піндолол), клопамідом, глібенкламідом, дигоксином, аценокумаролом, гідрохлортіазидом та іміпраміном. Одночасне застосування вінпоцетину та метилдопи іноді викликало деяке посилення гіпотензивного ефекту, тому при такому лікуванні потрібний регулярний контроль артеріального тиску. Незважаючи на відсутність даних, що підтверджують можливість взаємодії, рекомендується виявляти обережність при одночасному призначенні Кавінтон® Комфорті з препаратами центральної, протиаритмічної та антикоагулянтної дії.Спосіб застосування та дозиКурс лікування та доза визначаються лікарем. Препарат призначають внутрішньо після їди. Добова доза препарату становить 30 мг (по 1 таб. 10 мг 3 рази на добу). Терапевтичний ефект розвивається приблизно через тиждень з початку прийому препарату. Таблетки дисперговані Кавінтон® Комфорт можна ковтати цілком з невеликою кількістю води, при утрудненні ковтання таблетку слід помістити на язик для розсмоктування. Якщо пацієнтові подобається апельсиновий смак таблеток, що диспергуються Кавінтон® Комфорте, то їх можна приймати розсмоктуючи. При захворюваннях нирок та печінки препарат призначають у звичайній дозі.ПередозуванняВ даний час дані про передозування вінпоцетин обмежені. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматичне лікування.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНаявність синдрому подовженого інтервалу QT та прийом препаратів, що викликають подовження інтервалу QT, потребують періодичного контролю ЕКГ. У таблетці диспергованої Кавінтон Комфорті 10 мг міститься 1.28 мг аспартаму, джерела фенілаланіну, тому препарат протипоказаний пацієнтам з фенілкетонурією. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Дослідження вплив на здатність керувати транспортними засобами не проводилися. При виникненні небажаних реакцій з боку нервової системи слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 1 л: Активні речовини: насіння сосни кедрової сибірської 54 г; плоди глоду 4 г; плоди аронії чорноплідної 2 г; бруньки берези 1.5 г; кореневища з корінням елеутерококу 1 г; квітки глоду звичайного 0.5 г; Допоміжні речовини: мед натуральний – 50 г, сахароза – 22.7 г, етанол 95% – 421 г, вода очищена – до 1000 мл. 100 мл - скляні пляшки (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиЕліксир у вигляді рідини коричневого кольору зі специфічним запахом; у процесі зберігання допускається випадання осаду.Фармакотерапевтична групаМає загальнозміцнюючу дію, збільшує фізичну працездатність, сприяє регуляції метаболічних процесів в організмі.ФармакокінетикаПрепарат являє собою водно-спиртовий екстракт із суміші рослинної лікарської сировини і містить комплекс біологічно активних речовин, у зв'язку з чим проведення фармакокінетичних досліджень не є можливим.Клінічна фармакологіяФітопрепарат із загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняДля лікування астено-вегетативного синдрому різної етіології, у період відновлення після перенесених захворювань, що протікають із ураженням паренхіматозних органів.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до компонентів препарату, у тому числі до меду та продуктів бджільництва; гостра серцево-судинна та гостра ниркова недостатність; тяжкі захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; дефіцит сахарази/ізомальтази; непереносимість фруктози; глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. Протипоказано дітям віком до 18 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Якщо на фоні застосування препарату Ваш стан погіршився, і Ви помітили будь-які побічні ефекти, не зазначені в даній інструкції, зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з нікотиновою кислотою, гіполіпідемічними засобами (інгібіторами абсорбції холестерину, фібратами) можливе посилення гіполіпідемічної дії. Якщо Ви приймаєте інші лікарські засоби, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину по 2-3 чайні ложки (10-15 мл), розведені у 100 мл води. 2 десь у день 10-15 хвилин до їжі. Курс лікування 5-7 днів. При необхідності курс лікування може бути збільшений до 2-3 тижнів після консультації з лікарем. Перед вживанням збовтувати.ПередозуванняПри застосуванні препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, можливі біль голови, нудота, блювання. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ складі препарату міститься сахароза, що слід враховувати хворим на цукровий діабет. Максимальна разова доза препарату містить 0.34 г сахарози (відповідає 0.3 ХЕ (хлібних одиниць)), добова – 0,68 г (відповідає 0.68 ХЕ). Препарат містить щонайменше 37% етилового спирту. Максимальна разова доза містить 5.9 г абсолютного етилового спирту, максимальна добова доза препарату містить 11,97 г абсолютного етилового спирту. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами Зважаючи на наявність у складі препарату спирту етилового слід утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаЕліксир - 1 л: Активні речовини: насіння сосни кедрової сибірської 54 г; плоди глоду 4 г; плоди аронії чорноплідної 2 г; бруньки берези 1.5 г; кореневища з корінням елеутерококу 1 г; квітки глоду звичайного 0.5 г; Допоміжні речовини: мед натуральний – 50 г, сахароза – 22.7 г, етанол 95% – 421 г, вода очищена – до 1000 мл. 250 мл - пляшки скляні (1) - пачки картонні.Опис лікарської формиЕліксир у вигляді рідини коричневого кольору зі специфічним запахом; у процесі зберігання допускається випадання осаду.Фармакотерапевтична групаМає загальнозміцнюючу дію, збільшує фізичну працездатність, сприяє регуляції метаболічних процесів в організмі.ФармакокінетикаПрепарат являє собою водно-спиртовий екстракт із суміші рослинної лікарської сировини і містить комплекс біологічно активних речовин, у зв'язку з чим проведення фармакокінетичних досліджень не є можливим.Клінічна фармакологіяФітопрепарат із загальнозміцнюючою дією.Показання до застосуванняДля лікування астено-вегетативного синдрому різної етіології, у період відновлення після перенесених захворювань, що протікають із ураженням паренхіматозних органів.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до компонентів препарату, у тому числі до меду та продуктів бджільництва; гостра серцево-судинна та гостра ниркова недостатність; тяжкі захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку; дефіцит сахарази/ізомальтази; непереносимість фруктози; глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. Протипоказано дітям віком до 18 років.Побічна діяМожливі алергічні реакції. Якщо на фоні застосування препарату Ваш стан погіршився, і Ви помітили будь-які побічні ефекти, не зазначені в даній інструкції, зверніться до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з нікотиновою кислотою, гіполіпідемічними засобами (інгібіторами абсорбції холестерину, фібратами) можливе посилення гіполіпідемічної дії. Якщо Ви приймаєте інші лікарські засоби, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.Спосіб застосування та дозиВсередину по 2-3 чайні ложки (10-15 мл), розведені у 100 мл води. 2 десь у день 10-15 хвилин до їжі. Курс лікування 5-7 днів. При необхідності курс лікування може бути збільшений до 2-3 тижнів після консультації з лікарем. Перед вживанням збовтувати.ПередозуванняПри застосуванні препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, можливі біль голови, нудота, блювання. Лікування симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ складі препарату міститься сахароза, що слід враховувати хворим на цукровий діабет. Максимальна разова доза препарату містить 0.34 г сахарози (відповідає 0.3 ХЕ (хлібних одиниць)), добова – 0,68 г (відповідає 0.68 ХЕ). Препарат містить щонайменше 37% етилового спирту. Максимальна разова доза містить 5.9 г абсолютного етилового спирту, максимальна добова доза препарату містить 11,97 г абсолютного етилового спирту. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами Зважаючи на наявність у складі препарату спирту етилового слід утриматися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (управління транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера, оператора тощо).Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсула - 1 капс. Екстракти листя кеджибелінга (шовковочашечника кучерявого – Strobilanthus crispus) – 176 мг; листя ниркового чаю (Orthosiphon stamineus) – 22 мг; листя осота городного (Sonchus oleraceus) – 22 мг. Допоміжні речовини: лактоза – 198 мг, крохмаль – 127, 05 мг, стеарат магнію – 3, 3 мг, аеросил – 1, 65 мг.
Кефотекс 1000мг 5 шт порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения
455,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
Кефотекс 1000мг 1 шт порошок для приготовления раствора для внутривенного и внутримышечного введения
492,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПорошок - 1 фл.: цефотаксиму натрієву сіль 1 г. 1 г – флакони (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиПорошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення.Фармакотерапевтична групаЦефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління широкого спектра дії. Чинить бактерицидну дію за рахунок інгібування синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Високоактивний щодо грамнегативних бактерій (стійких до дії інших антибіотиків): Escherichia coli, Citrobacter spp., Proteus mirabilis, Providencia spp., Klebsiella spp., Serratia spp., деякі штами Pseudomonas spp., Haemophilus. Менш активний щодо Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Staphylococcus spp., Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Bacteroides spp. Стійкий до дії більшості β-лактамаз.ФармакокінетикаШвидко всмоктується із місця ін'єкції. Зв'язування із білками плазми становить 40%. Широко розподіляється у тканинах та рідинах організму. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Проникає через плацентарний бар'єр, що виділяється з грудним молоком у низьких концентраціях. Частково метаболізується у печінці. 40-60% дози виводиться із сечею у незміненому вигляді через 24 год, 20% – у вигляді метаболітів.Клінічна фармакологіяЦефалоспорин ІІІ покоління.Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання тяжкої течії, спричинені чутливими до цефотаксиму мікроорганізмами, у т.ч. перитоніт, сепсис, абдомінальні інфекції та інфекції органів малого тазу, інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, інфекції кісток та суглобів, шкіри та м'яких тканин, інфіковані рани та опіки, гонорея, менінгіт, хвороба Лайма. Профілактика інфекцій після оперативного втручання.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до цефотаксиму та інших цефалоспоринів.Вагітність та лактаціяНе рекомендується застосування цефотаксиму у І триместрі вагітності. Застосування у ІІ та ІІІ триместрах вагітності та в період лактації можливе лише в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або немовляти. Слід мати на увазі, що після внутрішньовенного введення цефотаксиму в дозі 1 г через 2-3 години максимальна концентрація активної речовини в грудному молоці в середньому становить 0.32±0.09 мкг/мл. При такій концентрації можливий негативний вплив на орофарингеальну флору дитини. В ;експериментальних дослідженнях ;на тварин не виявлено тератогенних та ембріотоксичних ефектів цефотаксиму. Застосування у дітей З обережністю застосовують цефотаксим у новонароджених.Побічна діяЗ боку травної системи: нудота, блювання, діарея, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, холестатична жовтяниця, гепатит, псевдомембранозний коліт. Алергічні реакції: ; шкірний висип, свербіж, еозинофілія; рідко – набряк Квінке. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі зміни картини периферичної крові (лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія). З боку системи згортання крові: гіпопротромбінемія. З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит. Ефекти, зумовлені хіміотерапевтичною дією: ;кандидоз. Місцеві реакції: ;флебіт (при внутрішньовенному введенні), болючість у місці ін'єкції (при внутрішньом'язовому введенні).Взаємодія з лікарськими засобамиЦефотаксим, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (НПЗЗ, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтного дії. При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, поліміксином B та "петлевими" діуретиками підвищується ризик ураження нирок. При одночасному застосуванні з препаратами, що зменшують канальцеву секрецію, підвищується концентрація цефотаксиму у плазмі. Пробенецид уповільнює виведення цефотаксиму за рахунок зниження канальцевої секреції останнього.Спосіб застосування та дозиДорослим та дітям з масою тіла понад 50 кг - по 1-2 г кожні 4-12 год внутрішньом'язово або внутрішньовенно (струменево або краплинно). Дітям з масою тіла менше 50 кг – 50-180 мг/кг/добу; кратність введення – 2-6 разів. Максимальні дози: для дорослих - 12 г/сут, для дітей з масою тіла менше 50 кг - 180 мг/кг/сут.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують цефотаксим у разі порушення функції нирок, вказівок на коліт в анамнезі, а також у новонароджених. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі алергічні реакції на цефалоспоринові антибіотики. У період лікування можлива позитивна пряма реакція Кумбса та хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу. Слід з обережністю застосовувати одночасно з "петльовими" діуретиками.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
455,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
44 994,00 грн
204,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат - 1 мл: активна речовина: доксорубіцину гідрохлорид пегільований ліпосомальний -2 мг; допоміжні речовини: натрію карбомоїлметоксиполіетиленглікольдистеароіл-гліцерофосфоетаноламін, фосфатидилхолін, холестерол, амонію сульфат, сахароза, гістидин, хлористоводнева кислота, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій. По 20 мг/10 мл або 50 мг/25 мл у флаконах. По 1 або 10 флаконів разом з інструкцією із застосування в картонній пачці.Опис лікарської формиНапівпрозора суспензія червоного кольору.Фармакотерапевтична групаПротипухлинний засіб, антибіотик.ФармакокінетикаПри внутрішньовенному введенні препарату концентрація доксорубіцину в плазмі і площа під кривою "концентрація-час", що відносяться переважно до пегільованого ліпосомального доксорубіцину (відповідно від 90% до 95% виміряного доксорубіцину), істотно вище, ніж при введенні еквіваленту. . Фармакокінетичний профіль препарату вказує на те, що кліренс доксорубіцину із плазми крові визначається ліпосомним носієм. Доксорубіцин стає доступним лише після виходу ліпосом із судинного русла та проникнення їх у тканини. У низьких дозах (10-20 мг/м2) препарат демонструє лінійну фармакокінетику, у більш високих дозах (20-60 мг/м2) – нелінійну. Показники фармакокінетики при введенні в дозі від 10 до 60 мг/м2: кліренс доксорубіцину – в середньому 0,030 л/год/м2(0,008-0,152 л/год/м2); об'єм розподілу -1,93 л/м2(0,96-3,85 л/м2); період напіввиведення –73,9 год (24-231 год). Фармакокінетичні показники при порушенні функції печінки та гіпербілірубінемії незначно відрізняються від фармакокінетичних параметрів при нормальній концентрації загального білірубіну. Ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30-156 мл/хв) не впливає на фармакокінетичні параметри. Немає даних щодо фармакокінетики препарату у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв. Вік пацієнтів (21-75 років) не суттєво впливає на фармакокінетичні показники доксорубіцину.ФармакодинамікаДоксорубіцин – цитотоксичний антрацикліновий антибіотик, що виділяється із Streptomyces peucetius var. caesius. Точний механізм протипухлинної дії доксорубіцину не відомий. Вважають, що цитотоксичний ефект зумовлений його здатністю інгібувати синтез ДНК, РНК та білків шляхом впровадження доксорубіцину між сусідніми парами основ подвійної спіралі ДНК, що перешкоджає розгортанню спіралі для подальшої реплікації. Препарат являє собою пегільовану ліпосомальну форму доксорубіцину, що довго циркулює в крові і забезпечує більш високу концентрацію доксорубіцину в пухлинній тканині, ніж у нормальних тканинах. Ліпосоми містять поверхневі гідрофільні полімери метоксиполіетиленгліколю (МПЕГ). Ці лінійні групи МПЕГ створюють захисну оболонку, що виступає над поверхнею ліпосом, що зменшує можливість взаємодії між ліпідною двошаровою мембраною і компонентами плазми, що захищає ліпосоми від розпізнавання фагоцитарною системою і дозволяє подовжити час циркуляції доксорубіцину в кровотоку. Пегільовані ліпосоми мають також ліпідну матрицю з низькою проникністю та внутрішню водну буферну систему, що в комбінації дозволяє утримувати доксорубіцин усередині ліпосоми під час циркуляції її в кровотоку.Досить малий розмір пегільованих ліпосом (середній діаметр приблизно 100 нм) дозволяє проникати через дефекти кровоносних судин пухлини. Результати експериментальних досліджень свідчать про проникнення пегільованих ліпосом із кровоносних судин та їх кумуляції в пухлини.Показання до застосуванняМетастатичний рак молочної залози за наявності показань до терапії антрациклінами, у тому числі у разі підвищеного ризику кардіологічних ускладнень та при неефективності терапії таксанами. Поширений рак яєчників за неефективності першої лінії хіміотерапії препаратами платини. Прогресуюча множинна мієлома (у комбінації з бортезомібом) у пацієнтів, які отримали принаймні одну лінію хіміотерапії і перенесли трансплантацію кісткового мозку (ТКМ) або не є кандидатами на ТКМ. СНІД-асоційована саркома Капоші у пацієнтів з низьким рівнем CD4 (Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до якогось із компонентів препарату; дитячий вік до 18 років; вагітність; період грудного вигодовування; Саркома Капоші, що піддається місцевому лікуванню або системному лікуванню альфа інтерфероном. З обережністю: недостатність кровообігу; попереднє застосування інших антрациклінів; одночасне застосування з препаратами, що мають цитотоксичний (особливо мієлотоксичний) ефект; пригнічення кістковомозкового кровотворення (в т.ч. інфільтрація кісткового мозку пухлинними клітинами, що передує хіміо- або променева терапія), паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або недавно перенесені, включаючи нещодавній контакт з , оперізувальний герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір, амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний), подагра (в т.ч. в анамнезі), уратний нефроуролітіаз (в т.ч. в анамнезі), захворювання серця (кардито може відзначатись при нижчих сумарних дозах), печінкова недостатність; цукровий діабет.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Келікс при вагітності не рекомендується. Жінки дітородного віку повинні використовувати методи контрацепції, якщо пацієнтка або її партнер отримують терапію препаратом Келікс і протягом 6 місяців після закінчення лікування. Невідомо, чи виділяється препарат із грудним молоком, тому для запобігання потенційним важким реакціям немовляти на препарат Келікс® жінки повинні припинити годування груддю в період терапії препаратом Келікс®.Побічна діяДані про небажані реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень Нижче перераховані небажані явища, зазначені в ході клінічних досліджень та систематизовані щодо кожної із систем органів залежно від частоти народження, з використанням наступної класифікації: Дуже часто (>1/10); Часто (>1/100, 1/1000, 1/10000, Небажані явища, що спостерігалися в ході клінічних досліджень застосування препарату Келікс для лікування хворих на рак молочної залози: Інфекції та інвазії – часто: фарингіт, фолікуліт, грибкові інфекції, гарячкові висипання на шкірі (не герпетичні), інфекції верхніх дихальних шляхів. Порушення з боку крові та лімфатичної системи – часто: лейкопенія, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитемія. Порушення з боку нервової системи: - часто: парестезія, периферична нейропатія, припливи; Нечасто: сонливість. Порушення з боку органу зору: - Часто: сльозотеча, затуманений зір. Порушення з боку серця - Часто: шлуночкова аритмія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: задишка, носова кровотеча. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Дуже часто: анорексія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Дуже часто: нудота, блювання, стоматит; Часто: виразка слизової оболонки порожнини рота, біль у животі, запор, діарея, диспепсія, біль у ротовій порожнині. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже часто: алопеція, долонно-підошовний синдром, висипання; Часто: еритема, сухість шкіри, порушення пігментації, свербіж, зміна забарвлення шкіри, бульозний висип, дерматит, еритематозний висип, ураження нігтів, луската шкіра. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканин - Часто: судоми ніг, біль у кістках, м'язовий біль. Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози - Часто: біль у молочній залозі. Загальні розлади та реакції у місці введення - Дуже часто: стомлюваність, астенія, запалення слизових оболонок; Часто: слабкість, лихоманка, біль, зниження маси тіла, набряк, набряк у ділянці ніг Клінічно значущі відхилення лабораторних показників (ступеня III та IV) у цій групі хворих на рак молочної залози включали підвищення концентрації загального білірубіну (2,4%) та активності аспартатамінотрансферази (1,6%). Підвищення активності аланінамінотрансферази відзначалося рідше (< 1%). Не відзначалося клінічно значущого підвищення рівня сироваткового креатиніну. Небажані явища, що спостерігалися в ході клінічних досліджень застосування препарату Келікс для лікування хворих на рак яєчників: Інфекції та інвазії: - Часто: інфекції, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, інші інфекції (в т.ч. грибкові інфекції, інфекції нижніх дихальних шляхів). Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Дуже часто: лейкопенія, анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія; Нерідко: гіпохромна анемія. Порушення з боку нервової системи: Часто: парестезія, сонливість, головний біль, запаморочення, нейропатія, підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – часто: фарингіт, задишка, посилення кашлю. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: - Дуже часто: стоматит, запор, діарея, нудота, блювання; Часто: біль у животі, диспепсія, виразка порожнини рота, езофагіт, гастрит, дисфагія, сухість у роті, метеоризм, гінгівіт, спотворення смаку. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже часто: долонно-підошовний синдром, алопеція, висипання; Часто: сухість шкіри, зміна забарвлення шкіри, везикулобулезний висип, свербіж, ексфоліативний дерматит, шкірні порушення, макулопапулярний висип, пітливість, вугри, шкірні виразки. Порушення з боку імунної системи: - Часто: алергічні реакції. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Дуже часто: анорексія; Часто: дегідратація, кахексія. Порушення психіки - Часто: тривога, депресія, безсоння. Порушення з боку органу зору: - Часто: кон'юнктивіт. Порушення з боку серця: Часто: серцево-судинні розлади. Порушення з боку судин: - Часто: вазодилатація. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Часто: біль у спині, міалгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів - Часто: дизурія. Порушення з боку статевих органів та молочної залози - Часто: вагініт. Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже часто: астенія, порушення з боку слизових оболонок; Часто: лихоманка, біль, озноб, біль у грудній клітці, нездужання, периферичні набряки. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: - Часто: зниження маси тіла. Клінічно значущі відхилення лабораторних показників, що відзначалися у хворих на рак яєчників у ході клінічних досліджень препарату Келікс, включали підвищення загального білірубіну (зазвичай у хворих з метастазами в печінці) (5%) та рівнів креатиніну сироватки (5%). Підвищення ACT відзначалися менш часто (<1%). Сепсис при лейкопенії відзначався нечасто (<1%). Небажані явища, що спостерігалися в ході клінічних досліджень застосування препарату Келікс для лікування пацієнтів з множинною мієломою Інфекції та інвазії - Часто: простий герпес, оперізуючий лишай, назофарингіт, кандидоз порожнини рота, пневмонія, інфекція верхніх дихальних шляхів. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Дуже часто: анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія; Часто: фебрильна нейтропенія, лейкопенія, лімфопенія. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Дуже часто: анорексія; Часто: зниження апетиту, зневоднення, гіперкаліємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпонатріємія. Порушення психіки - Часто: тривога, безсоння. Порушення з боку нервової системи: - Дуже часто: головний біль, невралгія, периферична сенсорна нейропатія; Часто: запаморочення, дизестезія, дисгевзія, гіпестезія, загальмованість, нейропатія, парестезія, периферична нейропатія, полінейропатія, непритомність. Порушення з боку органу зору: - Часто: кон'юнктивіт. Порушення з боку судин: - Часто: припливи, зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, флебіт. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: кашель, задишка, носова кровотеча, задишка при фізичному навантаженні. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Дуже часто: нудота, блювання, діарея, стоматит, запор; Часто: біль у животі, диспепсія, біль у верхній частині живота, виразка порожнини рота, сухість у роті, дисфагія, афтозний стоматит. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Дуже часто: долонно-підошовний синдром, висипання; Часто: сухість шкіри, свербіж, папульозний висип, алергічний дерматит, еритема, гіперпігментація шкіри, петехії, алопеція, медикаментозна висипка. Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини - Часто: артралгія, м'язові спазми, м'язова слабкість, м'язово-скелетний біль у ділянці грудної клітки, м'язово-скелетний біль, міалгія, біль у кінцівках. Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози - Часто: еритема мошонки. Загальні розлади та порушення у місці введення - Дуже часто: астенія, стомлюваність, пірексія; Часто: озноб, гіпертермія, грипоподібне захворювання, нездужання, периферичні набряки. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: - Часто: підвищення активності аланінамінотрансферази в крові, підвищення активності аспартатамінотрансферази в крові, підвищення концентрації креатиніну в крові, зниження фракції викиду, зниження маси тіла. Небажані явища, що спостерігалися в ході клінічних досліджень застосування препарату Келікс для лікування пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші: Інфекції та інвазії: - Часто: кандидоз порожнини рота. Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Дуже часто: нейтропенія, анемія, лейкопенія; Часто: тромбоцитопенія. Порушення з боку обміну речовин та харчування - Часто: анорексія. Порушення психіки - Часто: сплутаність свідомості. Порушення з боку нервової системи: - Часто: запаморочення; Нечасто: парестезія. Порушення з боку органу зору: - Часто: ретиніт. Порушення з боку судин: - Часто: вазодилатація. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - Часто: задишка. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Дуже часто: нудота; Часто: діарея, стоматит, блювання, виразка слизової оболонки порожнини рота, біль у ділянці живота, глосит, запор, нудота та блювання. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Часто: алопеція, висипання; Нечасто: долонно-підошовний синдром. Загальні розлади та порушення в місці введення: - Часто: астенія, лихоманка, гострі реакції на інфузію. Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень - Часто: втрата маси тіла. Гематологічні токсичні явища можуть вимагати зниження дози або припинення терапії. Слід тимчасово припинити терапію препаратом Келікс® у пацієнтів при абсолютній кількості нейтрофілів < 1000 /мм3 та/або кількості тромбоцитів 5 %) відзначалися у клінічних дослідженнях препарату Келікс® і можуть бути пов'язані з опортуністичними інфекціями у популяції пацієнтів зі СНІДом. Оппортуністичні інфекції (ОІ) відзначалися у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші після застосування препарату Келікс®, і часто відмічаються у пацієнтів з обумовленим імунофіцитом ВІЛ. Найбільш часто відзначалися ОІ у клінічних дослідженнях були кандидоз, цитомегаловірусна інфекція, простий герпес, пневмонія, спричинена Pneumocystis carinii та комплекс mycobacterium avium. Клінічно значущі лабораторні порушення часто (>5%) відзначалися у клінічних дослідженнях препарату Келікс®. Вони включали підвищення активності лужної фосфатази та підвищення активності ACT та концентрації білірубіну, які вважалися пов'язаними з основним захворюванням, а не з прийомом препарату Келікс. Зниження рівня гемоглобіну та числа тромбоцитів відзначалися рідко. Дані післяреєстраційного спостереження. Небажані реакції, що відзначалися під час постмаркетингового застосування препарату Келікс® та систематизовані щодо кожної із систем органів залежно від частоти народження, з використанням наступної класифікації наведені нижче: Дуже часто (>1/10); Часто (>1/100, 1/1000, 1/10000, Порушення з боку судин: У пацієнтів із злоякісними пухлинами відзначається підвищення ризику розвитку тромбоемболії. У пацієнтів, які приймають препарат Келікс®, нечасто спостерігаються випадки тромбофлебіту та тромбозу вен, а також емболії легень. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Серйозні шкірні порушення, включаючи поліморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, відзначалися дуже рідко. Вторинні новоутворення порожнини рота: У пацієнтів при тривалому (більше одного року) застосуванні препарату Келікс® або у пацієнтів, які отримали сумарну дозу препарату Келікс® більше 720 мг/м2, дуже рідко спостерігалися випадки вторинного раку порожнини рота.Взаємодія з лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні доксорубіцину з циклофосфамідом або таксанами у хворих із солідними пухлинами (включаючи рак яєчників та рак молочної залози) збільшення токсичності не виявлено. Тим не менш, слід враховувати, що препарат Келікс, як і інші препарати доксорубіцину гідрохлориду, може посилювати токсичну дію інших протипухлинних препаратів. Є повідомлення про загострення індукованого циклофосфамідом геморагічного циститу та підвищення гепатотоксичності меркаптопурину у пацієнтів зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші при терапії стандартним доксорубіцином гідрохлоридом. Слід виявляти обережність при одночасному застосуванні будь-яких інших цитостатиків, особливо мієлотоксичних агентів. Препарат не можна змішувати з іншими розчинами, крім 5% розчину декстрози для інфузій.Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно краплинно. Препарат не можна вводити струминно або у нерозведеному вигляді. Лікування продовжують до появи ознак прогресування чи розвитку неприйнятної токсичності. Препарат Келікс® має унікальні фармакокінетичні властивості і не повинен замінюватись іншими формами доксорубіцину гідрохлориду. Лікування препаратом Келікс® повинно проводитись лише під наглядом кваліфікованого лікаря-онколога, який має досвід проведення цитостатичної терапії. Рак молочної залози або рак яєчників При раку молочної залози та раку яєчників препарат вводиться внутрішньовенно в дозі 50 мг/м2 1 раз на 4 тижні, до прогресії хвороби і поки що зберігається допустима переносимість. При розрахунковій дозі менше 90 мг концентрат розводять у 250 мл розчину 5% декстрози для інфузій; при дозі 90 мг і більше - 500 мл розчину 5% декстрози для інфузій. Для зниження ризику інфузійних реакцій перше введення здійснюють зі швидкістю не більше 1 мг/хв. За відсутності реакцій наступні інфузії можна проводити протягом 60 хв. Повторне введення препарату пацієнтам, у яких відзначалися інфузійні реакції на попереднє введення, слід проводити таким чином: 5% розрахункової дози повільно вводять протягом 15 хв. За відсутності реакцій, введення продовжують з подвоєною швидкістю протягом ще 15 хв. При добрій переносимості інфузію продовжують протягом наступної години (загальний час введення -90 хв). Наступні інфузії препарату Келікс можуть бути проведені протягом 60 хвилин. Множинна мієлома При лікуванні множинної мієломи препарат вводять у дозі 30 мг/м2 на 4 день тритижневого циклу у поєднанні з бортезомібом (1,3 мг/м2 в 1, 4, 8 та 11 дні). Препарат вводиться одразу після бортезомібу протягом 1 години. Проведення терапії показано доти, доки спостерігається ефект від лікування, що проводиться, при його допустимій переносимості. При розрахунковій дозі менше 90 мг концентрат розводять у 250 мл 5% (50 мг/мл) розчину декстрози для інфузій; при дозі 90 мг і більше - 500 мл 5% (50 мг/мл) розчину декстрози для інфузій. Внутрішньовенний катетер та систему краплинного введення між введенням бортезомібу та доксорубіцину слід промити розчином 5 % декстрози. При неможливості введення доксорубіцину і бортезомібу на 4 день циклу їх введення можна відкласти на 48 год. Якщо введення бортезомібу було проведено пізніше часу, позначеного схемою терапії, то наступне введення бортезомібу повинно здійснюватися не раніше ніж через 72 години після введення останньої дози препарату. Перша інфузія препарату Келікс може бути призначена протягом 90 хвилин за схемою: 10 мл перші 10 хв; 20 мл наступні 10 хвилин; 40 мл наступні 10 хвилин; потім кількість розчину, що залишилася, протягом 60 хвилин. У подальшому доза препарату Келікс може бути введена протягом 1 години. Якщо відзначається виникнення реакцій на проведення інфузії препаратом Келікс®, інфузію зупиняють та після зникнення симптомів призначають препарат Келікс® за наступною схемою: 10 мл за перші 10 хв; 20 мл за наступні 10 хв; 40 мл за наступні 10 хв; потім кількість розчину, що залишилася, за 60 хвилин. Інфузія може вводитись через центральний або периферичний венозний катетер. СНІД-асоційована саркома Капоші Препарат вводиться внутрішньовенно в дозі 20 мг/м2 1 раз кожні 2-3 тижні, до прогресії хвороби і поки що зберігається допустима переносимість. Слід уникати інтервалів між дозуванням менше 10 днів, оскільки в даному випадку можливе накопичення препарату в організмі та підвищення його токсичності. Для досягнення терапевтичного ефекту курс лікування становитиме 2-3 місяці. Лікування слід продовжувати для підтримки терапевтичного ефекту. Концентрат розводять у 250 мл 5% розчину декстрози для інфузій та вводять у вигляді внутрішньовенних інфузій протягом 30 хв. Усі пацієнти. Якщо у пацієнта виникають початкові симптоми або ознаки реакції на введення препарату, інфузію негайно припиняють, здійснюють премедикацію антигістамінними препаратами та/або швидкодіючими глюкокортикостероїдами та відновлюють інфузію на більш повільній швидкості. Не можна вводити препарат як болюсних ін'єкцій або як нерозведеного розчину. При проведенні інфузій рекомендується об'єднання розчину препарату Келікс через крайній порт внутрішньовенної інфузії з водним розчином 5% декстрози для досягнення подальшого розчинення та зменшення ризику розвитку тромбозів та виникнення синців. Інфузія може проводитись через периферичну вену. Препарат Келікс® не повинен вводитися внутрішньом'язово або підшкірно, не можна використовувати інфузійні системи із вбудованими фільтрами. Для зниження проявів деяких побічних ефектів, таких як долонно-підошовний синдром (еритродизестезія), стоматит або гематологічна токсичність, доза препарату може бути зменшена або відмінена. Модифікація режиму дозування Вказівки щодо зміни режиму дозування доксорубіцину наведено в таблицях нижче. Ступені токсичності, що наведені в таблицях, засновані на шкалі токсичності Національного інституту злоякісних новоутворень, США. Модифікація режиму дозування при розвитку долонно-підошовного синдрому та стоматиту Долонно-підошовний синдром (згідно з ступенем токсичності після попереднього введення препарату Келікс®): I ступінь (слабка еритема, набряк, або десквамація, що не впливають на повсякденну діяльність) - Введення препарату можливе в 4-тижневий термін від моменту попереднього введення або може бути відкладено ще на I тиждень. Якщо у пацієнта раніше відзначалася 3-4 ступінь токсичності, необхідно відкласти лікування на 2 тижні (зачекати додатково тиждень) та відновити терапію у зменшеній на 25% дозі, дотримуючись початкового 4-тижневого інтервалу між введеннями. II ступінь (еритема, десквамація, набряк, що впливають на повсякденну фізичну активність, але не обмежують її; маленькі пухирі або виразки ( Модифікація режиму дозування при розвитку стоматиту (за ступенем токсичності після попереднього введення препарату Келікс®): I ступінь (безболісні виразки, еритема або слабо виражена болючість) - Введення препарату можливе в 4-тижневий термін від моменту попереднього введення або може бути відкладено ще на 1 тиждень. Якщо у пацієнта раніше відзначалася 3-4 ступінь токсичності, необхідно відкласти лікування на 2 тижні (зачекати додатково тиждень) і відновити терапію у зменшеній на 25% дозі, дотримуючись початкового 4-тижневого інтервалу між введеннями або припинити лікування за рішенням лікаря. II ступінь (болючі еритема, набряки або виразки, але пацієнт може їсти) - відкласти лікування на 2 тижні до зменшення інтенсивності токсичності до ступеня 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, слід відновити терапію в редукованій на 25% дозі, дотримуючись початкового інтервалу між введеннями або припинити лікування за рішенням лікаря. III ступінь (болючі еритема, набряки або виразки, пацієнт не може їсти) - відкласти лікування на 2 тижні або до зменшення інтенсивності токсичності до ступеня 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, лікування препаратом Келікс слід припинити. IV ступінь (стан вимагає парентерального або ентерального харчування) - відкласти лікування на 2 тижні або до зменшення інтенсивності токсичності до ступеня 0-1. Якщо через 2 тижні зменшення токсичності не відзначається, лікування препаратом Келікс слід припинити. Модифікації режиму дозування при розвитку гематологічної токсичності (при раку молочної залози, раку яєчників) Гематологічна токсичність Ступінь Нейтрофіли (в 1 мкл) Тромбоцити (1 мкл) Зміна режиму дозування I 1500–1900 75000-150000 Продовження терапії без зменшення дози II 1000-<1500 50000-<75000 При відновленні числа нейтрофілів до 1500 і більше та тромбоцитів до 75000 і більше продовжити лікування без зменшення дози. III 500-<1000 25000-<50000 При відновленні числа нейтрофілів до 1500 і більше та тромбоцитів до 75000 і більше продовжити лікування без зменшення дози. IV Менш 500 Менш 25000 При відновленні числа нейтрофілів до 1500 і більше і тромбоцитів до 75000 і більше продовжити лікування, зменшивши дозу на 25%, або продовжити лікування в тій же дозі за допомогою колонієстимулюючих факторів. Модифікація режиму дозування при множинні мієломи Корекція доз доксорубіцину та бортезомібу у хворих з множинною мієломою Стан пацієнта Препарат Келікс® Бортезоміб Підвищення температури тіла > 38 °С та число нейтрофілів < 1000/мкл Не вводити препарат у цьому циклі, якщо небажана реакція виникає до 4-го дня. Якщо вона спостерігається після 4-го дня, наступну дозу знизити на 25%. Наступну дозу зменшити на 25 % Будь-якого дня застосування препарату після 1-го дня кожного циклу: Число тромбоцитів 25000/мкл Гемоглобін < 8 г/дл Число нейтрофілів 500/мкл Не вводити препарат у цьому циклі, якщо небажана реакція виникає до 4-го дня. Якщо вона спостерігається після 4-го дня, то наступну дозу зменшити на 25%, якщо доза бортезомібу знижена через гематологічну токсичність. Чи не вводити препарат; якщо циклі не вводяться 2 чи більше доз, то наступних циклах знизити дозу на 25 %. Негематологічна токсичність 3-4 ступеня Не вводити препарат, доки токсичність не зменшиться до < 2 ступеня; усі наступні дози знизити на 25%. Не вводити препарат, доки токсичність не зменшиться до < 2 ступеня; усі наступні дози знизити на 25%. Нейропатичний біль або периферична нейропатія Корекція дози не потрібна інструкцію із застосування бортезомібу * Докладнішу інформацію про схему застосування бортезомібу та корекцію його дози див. в інструкції з застосування бортезомібу у розділі "Спосіб застосування та дози". Якщо у пацієнта з множинною мієломою, що отримує комбіновану терапію препаратом Келікс® та бортезомібом, розвивається долоново-підошовний синдром або стоматит, то дозу препарату слід коригувати, як зазначено в таблицях 1 та 2 ("Модифікація режиму при розвитку долонно-підошвен" Модифікація режиму у разі розвитку стоматиту"). Пацієнти із порушенням функції печінки. При вмісті білірубіну у сироватці крові від 1,2 до 3 мг/дл розрахункову дозу знижують на 25%. Якщо вміст білірубіну перевищує 3,0 мг/дл, розрахункову дозу знижують на 50%. Якщо пацієнт добре переніс введення цієї дози (без гіпербілірубінемії або підвищення активності "печінкових" ферментів у сироватці крові), то наступну дозу збільшують до попереднього рівня (тобто при зниженні дози на 25 % її підвищують до повної дози, при зниженні дози на 50% – підвищують до 75% повної дози). При хорошій переносимості у наступних циклах дозу можна збільшити до повної дози. Препарат можна призначати пацієнтам з метастазами в печінці з супутньою гіпербілірубінемією та підвищенням активності "печінкових" ферментів, що до 4 разів перевищують верхню межу норми.Перед введенням доксорубіцину слід провести клініко-лабораторне дослідження функції печінки, включаючи визначення активності АЛТ/АСТ, лужної фосфатази, білірубіну. Пацієнти з порушенням функції нирок Корекція режиму дозування не потрібна. Дані про фармакокінетику препарату у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв відсутні. Пацієнти зі СНІД-асоційованою саркомою Капоші та спленектомією Оскільки на даний момент немає клінічних даних щодо застосування препарату Келікс® для лікування цієї групи пацієнтів, застосування препарату Келікс® у цих пацієнтів не рекомендується. Діти Обмежені дані з безпеки, отримані в ході досліджень Фази I свідчу про те, що дози до 60 мг/м кожні 4 тижні добре переносяться в педіатричній практиці, проте ефективність застосування препарату Келікс для лікування пацієнтів молодше 18 років не встановлена. Дорослі пацієнти У пацієнтів віком від 21 до 75 років значних відмінностей у фармакокінетиці препарату Келікс не виявлено. Правила приготування та введення розчину для інфузій Не можна використовувати препарат з ознаками випадання осаду або зваженими частинками. При використанні препарату необхідно дотримуватись правил роботи з протипухлинними препаратами. Необхідно використовувати рукавички. У разі потрапляння препарату на шкіру або слизові оболонки негайно промийте цю ділянку водою з милом. Визначте дозу доксорубіцину, необхідну для введення. Необхідний обсяг препарату набирається у стерильний шприц. Усі маніпуляції слід проводити із суворим дотриманням правил асептики (препарат не містить консервантів та бактеріостатичних добавок). Рекомендується вводити препарат через бічний порт інфузійної системи, через яку вводять розчин 5% декстрози для досягнення більшого розведення та мінімізації ризику тромбозу та екстравазації. Інфузію можна проводити у периферичну вену. Препарат не можна вводити внутрішньом'язово чи підшкірно. НЕ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ВСТУП ПРЕПАРАТУ КЕЛІКС® ІНФУЗІЙНІ СИСТЕМИ ІЗ ВБУДЕНИМ ФІЛЬТРОМ. Рекомендується вводити Келікс негайно після розведення розчином 5% декстрози для інфузій. У випадках, коли це неможливо, приготований розчин можна зберігати за температури 2-8 °С і використовувати протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: тяжка мієлосупресія (переважно лейкопенія та тромбоцитопенія), токсичні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту (мукозит). Лікування гострого передозування у пацієнтів з тяжкою мієлосупресією має проводитися в стаціонарі та включати антибактеріальні препарати, переливання гранулоцитарної та тромбоцитарної маси та симптоматичну терапію мукозиту.Запобіжні заходи та особливі вказівкиІнфузійні реакції На фоні застосування препарату Келікс® в основному під час першої інфузії та в результаті взаємодії з іншими лікарськими засобами спостерігалися анафілактоїдні реакції, напад задухи, астма, набряк обличчя, розширення судин, підвищення або зниження артеріального тиску, кропив'янка, біль у спині, біль у грудній клітині, озноб, лихоманка, тахікардія, диспепсія, нудота, запаморочення, утруднення дихання, фарингіт, висипання на шкірі, свербіж шкіри, підвищена пітливість, судоми (дуже рідко), а також реакції в місці введення. Тимчасове припинення інфузії зазвичай призводить до вирішення цих симптомів без додаткового лікування. Тим не менш, при введенні препарату повинні бути підготовлені лікарські засоби з метою проведення симптоматичної терапії, призначені для усунення інфузійних реакцій (епінефрін, антигістамінні засоби,протисудомні засоби, глюкокортикостероїди та ін. ЛЗ для надання невідкладної медичної допомоги). Практично у всіх пацієнтів, які отримували препарат Келікс, терапія може бути відновлена після вирішення всіх симптомів без рецидиву. При появі симптомів інфузійної реакції слід негайно припинити інфузію та провести симптоматичну терапію (антигістамінні препарати та/або глюкокортикостероїди короткої дії). Відновлення інфузії можливе після повного усунення всіх симптомів зі зменшенням швидкості введення доксорубіцину. Інфузійні реакції рідко повторюються після першого циклу терапії препаратом. Стоматит Стоматит відмічався у пацієнтів, які отримували безперервні інфузії стандартного доксорубіцину гідрохлориду і часто відзначався у пацієнтів, які отримували препарат Келікс, це не перешкоджало завершенню терапії пацієнтами. Корекція дози зазвичай не потрібна, за винятком випадків, коли стоматит призводить до неможливості прийому їжі пацієнтом. В даному випадку можливе продовження інтервалів між введеннями препаратів на 1-2 тижні або зниження дози. Долонно-підошовний синдром характеризується хворобливими макулярними шкірними висипаннями червоного кольору. У пацієнтів, що відзначають це явище, воно зазвичай спостерігається після двох-трьох циклів терапії. У більшості пацієнтів стан проходить протягом одного-двох тижнів при терапії глюкокортикостероїдами або без неї. Для профілактики та лікування цього синдрому застосовують піридоксин у дозі 50-150 мг на добу. Інші методи лікування та профілактики долонно-підошовного синдрому починають через 4-7 днів після введення препарату. Для профілактики цього синдрому слід містити руки та ноги у прохолодному стані (ванночки для кистей та стоп та ванни для тіла зі зниженою температурою води, плавання у прохолодній воді); також слід уникати зайвої дії теплої/гарячої води і намагатися не носити щільно облягаючі шкарпетки, рукавички, тісне взуття,щоб не порушувати кровообіг у ногах та руках. Стан, ймовірно, пов'язаний із дозою та схемою застосування та може бути знижений за рахунок збільшення інтервалу введення препарату на 1-2 тижні або зниження дози. Тим не менш, дана реакція у деяких пацієнтів може бути важкою і виснажливою і може вимагати відміни препарату. З появою симптомів екстравазального потрапляння препарату (печіння, почервоніння) негайно припиняють інфузію та обкладають льодом місце введення на 30 хв. Введення препарату продовжують до іншої вени. Повторні шкірні реакції, пов'язані з попередньою променевою терапією, рідко спостерігалися при застосуванні препарату Келікс. Ризик розвитку серцево-судинних ускладнень Кардіотоксичність Усім пацієнтам, які одержують терапію препаратом, рекомендується проводити контроль ЕКГ. Минущі зміни на ЕКГ, такі як сплощення зубця Т, зниження сегмента ST і клінічно малозначущі порушення ритму не є обов'язковими показаннями до відміни доксорубіцину. Специфічним проявом кардіотоксичного впливу є зниження вольтажу комплексу QRS. При виникненні такої зміни слід розглянути можливість проведення біопсії міокарда як найбільш специфічного тесту для діагностики пошкодження серцевого м'яза, спричиненого антрациклінами. Методи вимірювання фракції викиду лівого шлуночка - ЕхоКГ і MUGA-сканування (багатовхідна артеріографія), що є кращим, відносяться до більш специфічних методів контролю стану функції серця в порівнянні з ЕКГ. Саме ці методи слід використовувати перед початком та під час проведення терапії препаратом. Вимірювання фракції викиду лівого шлуночка обов'язкове при кожному наступному введенні препарату при сумарній дозі препарату, що перевищує 450 мг/м2. За підозри на кардіоміопатію, тобто. при зниженні фракції викиду лівого шлуночка порівняно з цим показником до початку лікування та/або при прогностично значущому зниженні цього показника (менше 45%) слід провести біопсію міокарда. Перелічені методи дослідження для виявлення можливого негативного впливу терапії антрациклінами на серцеву діяльність рекомендується застосовувати у наступній послідовності: ЕКГ-контроль, вимірювання фракції викиду лівого шлуночка, біопсія міокарда. Якщо за результатами обстеження можна припустити пошкодження міокарда, пов'язане з терапією препаратом, слід провести ретельну оцінку співвідношення очікуваної користі від продовження застосування препарату та ризику розвитку кардіотоксичності. Застійна серцева недостатність внаслідок кардіоміопатії може розвинутись несподівано, без попередніх змін на ЕКГ, а також може з'явитись через кілька тижнів після припинення терапії. Пацієнтам з кардіологічними захворюваннями, що вимагають відповідної терапії, застосування препарату можливе лише у випадку, коли користь від застосування препарату перевищує ризик для пацієнта. При розрахунку кумулятивної дози доксорубіцину слід приймати до уваги будь-яке попереднє або супутнє застосування кардіотоксичних препаратів (інші антрацикліни/антрахінони або фторурацил). Мієлосупресія Під час терапії доксорубіцином слід регулярно і, як мінімум, перед кожним введенням препарату контролювати картину периферичної крові з обов'язковим підрахунком кількості клітин. Мієлосупресія, що супроводжується анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією та, в окремих випадках, фебрильною нейтропенією, відзначалися у пацієнтів, які отримували препарат Келікс. Стійка виражена мієлосупресія може призвести до розвитку суперінфекції або кровотечі. Вторинні гематологічні злоякісні новоутворення У пацієнтів, які отримували комбіновану хіміотерапію, що включає доксорубіцин, (як і при застосуванні інших ДНК-зв'язувальних протипухлинних препаратів) відзначалися випадки розвитку вторинного гострого мієлобластного лейкозу та мієлодиспластичного синдрому, у зв'язку з чим таким пацієнтам рекомендується періодично проводити контроль геологічно. Цукровий діабет При застосуванні препарату у хворих на цукровий діабет слід враховувати, що препарат містить сахарозу, і що препарат вводять разом із 5% розчином декстрози. Діти Безпека та ефективність застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років до кінця не вивчені. Чоловіки та жінки дітородного віку під час лікування, а також протягом 6 місяців після його відміни повинні використовувати надійні методи контрацепції. Вторинний рак ротової порожнини Дуже рідкісні випадки вторинного раку ротової порожнини були зареєстровані у пацієнтів при довгостроковому (більше одного року) лікуванні препаратом Келікс® або у тих, хто отримує сукупні дози препарату, що перевищують 720 мг/м2. Випадки вторинного раку ротової порожнини були діагностовані як під час лікування, так і протягом 6 років після прийому останньої дози. Пацієнти повинні регулярно проходити огляд на наявність виразок у ротовій порожнині або будь-якого дискомфорту, який може свідчити про вторинний рак порожнини рота. Фармацевтична взаємодія Присутність в інфузійному розчині бактеріостатичних добавок, таких як бензиловий спирт, може спричинити осадження препарату. Препарат Келікс повинен застосовуватися під наглядом лікаря, який має досвід проведення цитостатичної терапії. Оскільки препарат Келікс® має особливі фармакокінетичні властивості, не слід проводити цикли терапії препаратом Келікс® і традиційним доксорубіцином. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Хоча препарат безпосередньо не впливає на здатність до керування автомобілем, проте, у деяких пацієнтів може відзначатися запаморочення, сонливість. Тому в період лікування даним пацієнтам необхідно утримуватися від водіння автомобіля та керування механізмами.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкаСилікон.Опис лікарської формиKelo-Cote являє собою гель на основі силікону для запобігання утворенню, зменшення виразності келоїдних та гіпертрофічних рубців, отриманих в результаті хірургічних втручань, травм, ран та опіків, а також для покращення естетичного виду рубців.ХарактеристикаKelo-Cote швидко висихає, утворюючи на шкірі еластичну, водостійку та повітропроникну плівку. При нанесенні гелю Kelo-Cote на рубець, гель на місці нанесення утворює захисний бар'єр, що сприяє зменшенню хімічної, фізичної та бактеріальної дії, при цьому зберігається водний баланс шкіри. Це створює умови для нормалізації процесів синтезу колагену та не дозволяє рубцю розростатися, а також покращує зовнішній вигляд самого рубця. Після застосування засобу Kelo-Cote зменшується виразність келоїдних та гіпертрофічних рубців, свербіж та дискомфорт, відновлюється колір; рубці розгладжуються і пом'якшуються, покращується їхній естетичний вигляд. Відповідно до Міжнародних клінічних рекомендацій з терапії рубців силікон був рекомендований як перша лінія терапії для всіх видів рубців та обов'язковий елемент для запобігання утворенню та зменшення виразності келоїдних та гіпертрофічних рубців. Kelo-Cote може наноситися на шкіру в області суглобів, на місця згину, на область росту волосся, на рубцеві поверхні великих розмірів, що є наслідком опіків та великих травм. Kelo-Cote можна використовувати з пов'язками, що давлять, або іншими допоміжними засобами.ІнструкціяПереконайтеся, що шкіра на ураженій ділянці чиста та суха. Нанесіть Kelo-Cote на уражену ділянку суцільним тонким шаром і дайте йому висохнути. Наносите Kelo-Cote двічі на день. Для досягнення максимального ефекту Kelo-Cote має контактувати зі шкірою 24 години на добу. Після повного висихання гелю можна наносити сонцезахисні та косметичні засоби, а також використовувати пов'язки, що тиснуть. Якщо Kelo-Cote не висохне протягом 4-5 хвилин, можливо, гель був нанесений товстим шаром. У такому випадку акуратно видаліть надлишки і дайте гелю, що залишився, висохнути. Рекомендована тривалість застосування гелю – не менше ніж 60-90 днів. Для великих і застарілих рубців може знадобитися триваліший курс застосування. Подальше застосування гелю рекомендовано, якщо після перших 90 днів застосування покращення зовнішнього вигляду рубця продовжує спостерігатися. Час повного висихання гелю Kelo-Cote залежить від різниці температури гелю та шкіри. Щоб скоротити час висихання у жаркому кліматі, зберігайте Kelo-Cote у холодильнику. Щоб скоротити час висихання гелю за холодної погоди, можна використовувати фен для волосся (середній рівень температури).Протипоказання до застосуванняГель Kelo-Cote призначений для запобігання утворенню, зменшення виразності та поліпшення естетичного вигляду як старих, так і свіжих рубців (включаючи гіпертрофічні та келоїдні), отриманих внаслідок хірургічних втручань, травм, ран та опіків. Kelo-Cote підходить для дітей та людей з чутливою шкірою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникайте попадання в очі, на слизові оболонки та відкриті рани. Не слід застосовувати Kelo-Cote при дерматологічних захворюваннях, що порушують цілісність покриву шкіри. У випадку неповного висихання Kelo-Cote на одязі можуть залишитись плями. Тільки для зовнішнього застосування. У разі виникнення подразнення на шкірі припиніть використання гелю та зверніться до лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаСилікон.Опис лікарської формиKelo-Cote являє собою гель на основі силікону для запобігання утворенню, зменшення виразності келоїдних та гіпертрофічних рубців, отриманих в результаті хірургічних втручань, травм, ран та опіків, а також для покращення естетичного виду рубців.ХарактеристикаKelo-Cote швидко висихає, утворюючи на шкірі еластичну, водостійку та повітропроникну плівку. При нанесенні гелю Kelo-Cote на рубець, гель на місці нанесення утворює захисний бар'єр, що сприяє зменшенню хімічної, фізичної та бактеріальної дії, при цьому зберігається водний баланс шкіри. Це створює умови для нормалізації процесів синтезу колагену та не дозволяє рубцю розростатися, а також покращує зовнішній вигляд самого рубця. Після застосування засобу Kelo-Cote зменшується виразність келоїдних та гіпертрофічних рубців, свербіж та дискомфорт, відновлюється колір; рубці розгладжуються і пом'якшуються, покращується їхній естетичний вигляд. Відповідно до Міжнародних клінічних рекомендацій з терапії рубців силікон був рекомендований як перша лінія терапії для всіх видів рубців та обов'язковий елемент для запобігання утворенню та зменшення виразності келоїдних та гіпертрофічних рубців. Kelo-Cote може наноситися на шкіру в області суглобів, на місця згину, на область росту волосся, на рубцеві поверхні великих розмірів, що є наслідком опіків та великих травм. Kelo-Cote можна використовувати з пов'язками, що давлять, або іншими допоміжними засобами.ІнструкціяПереконайтеся, що шкіра на ураженій ділянці чиста та суха. Нанесіть Kelo-Cote на уражену ділянку суцільним тонким шаром і дайте йому висохнути. Наносите Kelo-Cote двічі на день. Для досягнення максимального ефекту Kelo-Cote має контактувати зі шкірою 24 години на добу. Після повного висихання гелю можна наносити сонцезахисні та косметичні засоби, а також використовувати пов'язки, що тиснуть. Якщо Kelo-Cote не висохне протягом 4-5 хвилин, можливо, гель був нанесений товстим шаром. У такому випадку акуратно видаліть надлишки і дайте гелю, що залишився, висохнути. Рекомендована тривалість застосування гелю – не менше ніж 60-90 днів. Для великих і застарілих рубців може знадобитися триваліший курс застосування. Подальше застосування гелю рекомендовано, якщо після перших 90 днів застосування покращення зовнішнього вигляду рубця продовжує спостерігатися. Час повного висихання гелю Kelo-Cote залежить від різниці температури гелю та шкіри. Щоб скоротити час висихання у жаркому кліматі, зберігайте Kelo-Cote у холодильнику. Щоб скоротити час висихання гелю за холодної погоди, можна використовувати фен для волосся (середній рівень температури).Протипоказання до застосуванняГель Kelo-Cote призначений для запобігання утворенню, зменшення виразності та поліпшення естетичного вигляду як старих, так і свіжих рубців (включаючи гіпертрофічні та келоїдні), отриманих внаслідок хірургічних втручань, травм, ран та опіків. Kelo-Cote підходить для дітей та людей з чутливою шкірою.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУникайте попадання в очі, на слизові оболонки та відкриті рани. Не слід застосовувати Kelo-Cote при дерматологічних захворюваннях, що порушують цілісність покриву шкіри. У випадку неповного висихання Kelo-Cote на одязі можуть залишитись плями. Тільки для зовнішнього застосування. У разі виникнення подразнення на шкірі припиніть використання гелю та зверніться до лікаря.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Форма випуску: гель
Склад, форма випуску та упаковкаНаповнювач мікрокристалічна целюлоза, натрієва сіль урідінмонофосфату, гідроксипропілметилцелюлоза (оболонка капсули), вітамін В12, магнію стеарат, гідрат оксиду кремнію, фолієва кислота, барвник заліза оксид червоний. Келтікан® комплекс реалізується через аптечну мережу в упаковках по 20 та 40 капсул.ХарактеристикаЗупинивши свій вибір на БАД Келтікан® комплекс, Ви отримаєте надійний та якісний продукт. Келтикан® комплекс містить важливі компоненти, необхідні відновлення пошкоджених нервових тканин. Завдяки цьому Келтікан® комплекс сприяє швидшому відновленню гарного самопочуття та працездатності. Що відбувається при ураженні нервів? У нашому організмі є велика кількість нервових волокон, що становлять так звану периферичну нервову систему. При ураженні цих нервів, наприклад, у разі здавлення, утиску або при тривалих перебігах протягом багатьох років порушення обміну речовин, таких як цукровий діабет, можливий розвиток неприємних і хворобливих відчуттів. Поразка периферичної нервової системи може виникати при різних станах та захворюваннях, що супроводжуються неприємними та болючими відчуттями (наприклад, захворювання хребта, невралгії). Організм людини здатний самостійно за рахунок резервних можливостей відновлювати уражені нервові волокна. Звичайно, процеси відновлення потребують достатньої кількості часу. Однак у разі надходження ззовні певних структурних елементів, необхідні відновлення нервових волокон, може надати значну допомогу. Яку допомогу може надавати БАД до їжі Келтікан® комплекс? Келтикан® комплекс містить біогенний елемент урідінмонофосфат, а також вітамін В12 та фолієву кислоту, що стимулюють власні відновлювальні процеси в організмі. Уридинмонофосфат має особливе значення для прискорення відновлення пошкоджених нервів, а фолієва кислота та вітамін В12 – для підтримки нейронного метаболізму. Клінічно доведено та документально підтверджено, що при ураженнях периферичних нервів підвищується потреба у піримідинових нуклеотидах, таких як урідінмонофосфат. Тому його надходження в організм ззовні має найважливіше значення в ході відновлення і регенерації нервів. В результаті його метаболізму забезпечується відновлення важливих компонентів клітинних мембран нейронів, а також надходження достатньої кількості ферментів до пошкоджених нейронів. Фолієва кислота та вітамін В12 мають важливе значення у підтримці нейронного метаболізму (біосинтезі білка, процесах мієлінізації), а також у профілактиці або зниженні вираженості мікроангіопатій. Що ще Вам потрібно знати про Келтікан® комплекс? Келтикан® комплекс не містить глютену або лактози, а також консервантів або речовин тваринного походження. Особи, які страждають на цукровий діабет, також можуть приймати Келтікан® комплекс. Целюлоза, яка використовується для виробництва капсул Келтікан® комплекс, не має тваринного походження, і, отже, її можуть приймати особи, які дотримуються вегетаріанського та веганського способу життя.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну В12 і фолієвої кислоти, що містить натрієву сіль уридинмонофосфату. Келтикан® комплекс сприяє відновленню пошкоджених нервових волокон при захворюваннях хребта та периферичних нервів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі щодня під час їжі. Тривалість прийому – 20 днів. За потреби прийом можна повторити. За наявності проблем із застосуванням (наприклад, труднощів з проковтуванням) капсула може бути відкрита, а витягнуті з неї міні-гранули можуть бути проковтнуті частинами. В одній капсулі міститься 3 мкг вітаміну В12 (300% РНП) і 400 мкг фолієвої кислоти (200% РНП). РНП - рекомендована норма споживання; *не перевищує верхній допустимий рівень.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаНаповнювач мікрокристалічна целюлоза, натрієва сіль урідінмонофосфату, гідроксипропілметилцелюлоза (оболонка капсули), вітамін В12, магнію стеарат, гідрат оксиду кремнію, фолієва кислота, барвник заліза оксид червоний. Келтікан® комплекс реалізується через аптечну мережу в упаковках по 20 та 40 капсул.ХарактеристикаЗупинивши свій вибір на БАД Келтікан® комплекс, Ви отримаєте надійний та якісний продукт. Келтикан® комплекс містить важливі компоненти, необхідні відновлення пошкоджених нервових тканин. Завдяки цьому Келтікан® комплекс сприяє швидшому відновленню гарного самопочуття та працездатності. Що відбувається при ураженні нервів? У нашому організмі є велика кількість нервових волокон, що становлять так звану периферичну нервову систему. При ураженні цих нервів, наприклад, у разі здавлення, утиску або при тривалих перебігах протягом багатьох років порушення обміну речовин, таких як цукровий діабет, можливий розвиток неприємних і хворобливих відчуттів. Поразка периферичної нервової системи може виникати при різних станах та захворюваннях, що супроводжуються неприємними та болючими відчуттями (наприклад, захворювання хребта, невралгії). Організм людини здатний самостійно за рахунок резервних можливостей відновлювати уражені нервові волокна. Звичайно, процеси відновлення потребують достатньої кількості часу. Однак у разі надходження ззовні певних структурних елементів, необхідні відновлення нервових волокон, може надати значну допомогу. Яку допомогу може надавати БАД до їжі Келтікан® комплекс? Келтикан® комплекс містить біогенний елемент урідінмонофосфат, а також вітамін В12 та фолієву кислоту, що стимулюють власні відновлювальні процеси в організмі. Уридинмонофосфат має особливе значення для прискорення відновлення пошкоджених нервів, а фолієва кислота та вітамін В12 – для підтримки нейронного метаболізму. Клінічно доведено та документально підтверджено, що при ураженнях периферичних нервів підвищується потреба у піримідинових нуклеотидах, таких як урідінмонофосфат. Тому його надходження в організм ззовні має найважливіше значення в ході відновлення і регенерації нервів. В результаті його метаболізму забезпечується відновлення важливих компонентів клітинних мембран нейронів, а також надходження достатньої кількості ферментів до пошкоджених нейронів. Фолієва кислота та вітамін В12 мають важливе значення у підтримці нейронного метаболізму (біосинтезі білка, процесах мієлінізації), а також у профілактиці або зниженні вираженості мікроангіопатій. Що ще Вам потрібно знати про Келтікан® комплекс? Келтикан® комплекс не містить глютену або лактози, а також консервантів або речовин тваринного походження. Особи, які страждають на цукровий діабет, також можуть приймати Келтікан® комплекс. Целюлоза, яка використовується для виробництва капсул Келтікан® комплекс, не має тваринного походження, і, отже, її можуть приймати особи, які дотримуються вегетаріанського та веганського способу життя.РекомендуєтьсяЯк біологічно активна добавка до їжі - додаткового джерела вітаміну В12 і фолієвої кислоти, що містить натрієву сіль уридинмонофосфату. Келтикан® комплекс сприяє відновленню пошкоджених нервових волокон при захворюваннях хребта та периферичних нервів.Протипоказання до застосуванняІндивідуальна непереносимість компонентів, вагітність, годування груддю.Спосіб застосування та дозиДорослим по 1 капсулі щодня під час їжі. Тривалість прийому – 20 днів. За потреби прийом можна повторити. За наявності проблем із застосуванням (наприклад, труднощів з проковтуванням) капсула може бути відкрита, а витягнуті з неї міні-гранули можуть бути проковтнуті частинами. В одній капсулі міститься 3 мкг вітаміну В12 (300% РНП) і 400 мкг фолієвої кислоти (200% РНП). РНП - рекомендована норма споживання; *не перевищує верхній допустимий рівень.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПеред застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
772,00 грн
735,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат; - 1 мл: Активна речовина Карбоплатин 10 мг. Допоміжна речовина: ;вода для ін'єкцій ;— ;qs ;до 1 мл. У флаконах з прозорого безбарвного скла типу I по USP, закупорених гумовою пробкою та запечатаних алюмінієвим ковпачком з пропіленовим диском, 5, 15 та 45 мл. 1 фл. на пластиковій підкладці або без неї, вкритий плівкою або без неї, у картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для виготовлення розчину для інфузій, 10 мг/мл.Фармакотерапевтична групаКемокарб є неорганічне комплексне з'єднання, що містить важкий метал - платину. Припускають, що основний механізм дії даного препарату обумовлений зв'язуванням з ДНК, у результаті утворюються переважно внутрішньоспіральні зшивки, які змінюють структуру ДНК і пригнічують її синтез. Цей ефект проявляється незалежно від фази клітинного циклу. Гідратація карбоплатину, у результаті якої утворюється активна форма (форми) препарату, відбувається повільніше, ніж гідратація цисплатину.ФармакокінетикаФармакокінетика препарату Кемокарб є складним процесом і включає перетворення початкового карбоплатину, загальної платини і платини, що піддається ультрафільтрації. Загальна платина складається з пов'язаної з білками і незв'язаної з білками платини, у той час як платина, що піддається ультрафільтрації, складається з карбоплатину та незв'язаних з білками метаболітів карбоплатину. У фармакокінетичних дослідженнях препарату Кемокарб зазвичай вимірюється рівень платини, що піддається ультрафільтрації, оскільки цитотоксичними зазвичай є незв'язана з білками платина або її метаболіти, що містять платину. Після одноразового введення препарату Кемокарб у вигляді внутрішньовенної інфузії максимальні концентрації карбоплатину, загальної платини та платини, що піддається ультрафільтрації, досягаються практично негайно. Платина розподіляється у всіх тканинах та рідинах організму, причому найбільш високі концентрації спостерігаються в тканинах нирок, печінки, шкіри та пухлинних тканинах. Початкові періоди напіввиведення (Т1/2;) карбоплатину, загальної платини та платини, що піддається ультрафільтрації, при внутрішньовенному введенні практично однакові; ;Т1/2 ;карбоплатину становить 1-2 години. Власне; карбоплатин; з білками не зв'язується, а розпадається до продуктів, що містять платину, які дуже швидко зв'язуються з білками. Протягом перших 4 годин після запровадження карбоплатину менше 24% платини зв'язується з білками плазми; через 24 години кількість пов'язаної платини становить 87%. Концентрація карбоплатину та платини, що піддається ультрафільтрації, знижується відповідно до двофазної моделі. Концентрація загальної платини знижується відповідно до трифазної моделі. При нормальній функції нирок періоди напіввиведення карбоплатину та платини, що піддається ультрафільтрації, складають 2-3 години. Кінцевий період напіввиведення загальної платини становить 4-6 днів. Карбоплатин і його платиновмісні метаболіти в основному виводяться з сечею. При нормальній функції нирок близько 65% дози карбоплатину виводиться із сечею протягом 12 годин; Через 24 години виводиться 71% дози. Значна частина виводиться у вигляді незміненого карбоплатину. Кемокарб (як карбоплатину, що піддається ультрафільтрації) ефективно виводиться гемодіалізом. У сечі через 24 години вся платина є у вигляді карбоплатину. Тільки 3-5% введеної платини виводиться із сечею у період 24-96 годин. Оскільки Кемокарб виводиться майже повністю за допомогою клубочкової фільтрації, лише дуже мала концентрація препарату присутня у ниркових канальцях, що, можливо, пояснює невеликий нефротоксичний потенціал препарату порівняно з цисплатином.Клінічна фармакологіяПротипухлинний.Показання до застосуваннярак яєчників; герміногенні пухлини чоловіків та жінок; рак легені; рак шийки матки; злоякісні пухлини голови та шиї; перехідно-клітинний рак сечового міхура.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до карбоплатину або інших з'єднань; виражені порушення функції нирок (кліренс креатиніну дорівнює або нижче 15 мл/хв); виражена мієлосупресія; рясні кровотечі; вагітність та період годування груддю; дитячий вік (безпека та ефективність вивчена недостатньо).Вагітність та лактаціяВагітність та період годування груддю є протипоказаннями.Побічна діяЗ боку системи кровотворення: основним токсичним фактором, що обмежує дозу карбоплатину, є придушення функції кістковомозкового кровотворення. Мієлосупресія дозозалежна. Максимально низький рівень тромбоцитів та лейкоцитів/гранулоцитів, як правило, досягається через 2-3 тижні від початку прийому препарату, при цьому тромбоцитопенія зустрічається частіше. Адекватне відновлення рівня, що дозволяє прийом наступної дози карбоплатину, зазвичай, займає щонайменше 4-х тижнів. У досить великої кількості пацієнтів можуть виявлятися симптоми анемії (рівень гемоглобіну менше 11 г/дл), інтенсивність якої залежить від сумарної дози препарату. Може виникнути потреба у проведенні трансфузійної терапії, особливо у пацієнтів, які проходять тривале лікування (наприклад, понад 6 циклів прийому препарату). Існує також ймовірність клінічних ускладнень, таких як лихоманка, інфекційні захворювання, сепсис/септичний шок та кровотеча. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання (можна запобігти попереднім призначенням протиблювотних засобів, безперервною внутрішньовенною інфузією препаратом Кемокарб протягом 24 годин або дробовим введенням дози протягом 5 днів поспіль), стоматит, діарея або запори, абін , порушення функції печінки (підвищення концентрацій; ACT, лужної фосфатази та концентрації білірубіну в сироватці крові). З боку нервової системи: ; астенія, периферична полінейропатія (парестезії, зниження глибоких сухожильних рефлексів), зниження гостроти зору аж до повної втрати зору або втрати здатності розрізняти кольори (покращення або повне відновлення зору, як правило, відбувається протягом декількох тижнів після припинення прийому препарату;у пацієнтів з порушенням функції нирок, що проходили лікування високими дозами препарату Кемокарб, спостерігалася кіркова сліпота), зниження слуху, шум у вухах. Тривала терапія може призвести до кумулятивної нейротоксичності. З боку сечовидільної системи: підвищення концентрацій креатиніну і сечовини в сироватці крові (гострі ураження нирок спостерігалися рідко, ризик появи нефротоксичності на фоні прийому препарату Кемокарб підвищується при збільшенні дози карбоплатину а також у пацієнтів, які раніше проходили лікування цисплатином), азо. З боку водно-електролітного обміну:; гіпокаліємія, гіпокальціємія,; гіпонатріємія і гіпомагніємія. Алергічні реакції: ; еритематозний висип, лихоманка, свербіж, кропив'янка, бронхоспазм, зниження артеріального тиску, анафілактоїдні реакції, алергічні реакції в місці введення препарату. Рідко – ексфоліативний дерматит. Інші: зміни смаку, алопеція, астенія, грипоподібні симптоми (підвищення температури, лихоманка), гемолітично-уремічний синдром, міалгія/артралгія, серцева недостатність, цереброваскулярні порушення.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування Кемокарбу в комбінації з іншими мієлосупресивними препаратами або променевою терапією може підвищити ризик виникнення гематологічної токсичності. Застосування препарату в комбінації з аміноглікозидами, а також іншими нефротоксичними препаратами збільшує ризик виникнення нефротоксичних та/або ототоксичних ефектів.Спосіб застосування та дозиВ/в, ;крапельно. Кемокарб може застосовуватися як у вигляді монотерапії, так і у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. При виборі дози та режиму дозування у кожному індивідуальному випадку слід скористатися спеціальною літературою. Режими дозування: 300-400 мг/м2; протягом 15-60 хв або у вигляді 24-годинної інфузії; 100 мг/м2; протягом 15-60 хв щодня протягом 5 днів. Введення препарату Кемокарб повторюють з інтервалом не менше 4 тижнів при показниках тромбоцитів не менше 100000 клітин/мкл крові та нейтрофілів не менше 2000 клітин/мкл крові на момент наступного введення. Введення рідини до або після застосування препарату Кемокарб, а також форсованого діурезу не потрібне. Залежно від стану кісткового мозку або функції нирок терапевтична доза препарату Кемокарб може коригуватися так: при зниженні кількості тромбоцитів до 50000/мкл та/або нейтрофілів до 500/мкл при попередніх курсах терапії карбоплатином корекція дози не потрібна; при мінімальних значеннях тромбоцитів, що спостерігалися, менше 50000/мкл та/або нейтрофілів менше 500/мкл при попередньому курсі терапії карбоплатином слід розглянути можливість зниження наступної дози на 25% як у випадках монотерапії, так і в комбінованих схемах лікування; при порушенні функції нирок (Cl; креатиніну менше 60 мл/хв) зростає ризик розвитку токсичних ефектів карбоплатину, у зв'язку з чим рекомендовані дози карбоплатину складають при; Cl; креатиніну 41-59 мл/хв; - 250 мг/м2; 16-40 мл / хв; - 200 мг / м2. Хворим з факторами ризику, такими як, наприклад, курси мієлосупресивної терапії, вік більше 65 років, низький функціональний статус (Eastern Cooperative Oncology Group ;— ECOG (Zubrod score) ;2–4 або показник за Карновським нижче 80%) рекомендується зниження вихідної дози карбоплатину на 20-25%. Визначення дози за формулою Визначити вихідну дозу препарату в мг можна за формулою Кальверта, що описує залежність значень швидкості гломерулярної фільтрації (СГФ, мл/хв) та бажану концентрацію препарату від часу (AUC, мг/мл × хв): загальна доза, мг = ;AUC ;× ( СГФ + 25). Інструкція з приготування розчину для інфузій Перед введенням препарат розбавляють до концентрації 0,5 мг/мл 5% розчином декстрози або розчином 0,9% натрію хлориду. Розведені розчини препарату стабільні протягом 8 годин при температурі 25 °C і протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику при 4 °C.ПередозуванняСпеціальних антидотів, які застосовують у разі передозування препаратом Кемокарб невідомі. При передозуванні слід очікувати більш виражених перелічених вище побічних реакцій. Лікування симптоматичне. У перші 3 години після введення препарату можливе застосування гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування препаратом Кемокарб слід здійснювати під контролем лікаря, який має досвід застосування цитотоксичних препаратів. Не слід застосовувати для приготування та введення препарату голки, шприци, катетери та інфузійні системи, що містять алюміній, який може реагувати з карбоплатином, що призводить до утворення осаду або втрати активності препарату. Регулярно (раз на тиждень) слід проводити контроль формених елементів периферичної крові та показників функції нирок (найбільш чутливим показником є кліренс креатиніну) та печінки. Періодично рекомендується проводити неврологічні огляди, особливо у пацієнтів, які раніше проходили терапію цисплатином та у пацієнтів віком від 65 років. Оскільки Кемокарб може викликати кумулятивні ототоксичні ефекти, пацієнтам рекомендується проводити аудіографічні дослідження до початку та протягом лікування. У разі клінічно значущого порушення функції слуху може знадобитися відповідна зміна дози препарату або припинення лікування. Жінкам та чоловікам під час лікування препаратом Кемокарб слід використовувати надійні способи контрацепції. При застосуванні препарату Кемокарб повинні дотримуватися всіх звичайних інструкцій, прийнятих для застосування цитотоксичних препаратів. Під час лікування не рекомендується проводити вакцинацію пацієнтів. Вказівка, при необхідності, спеціальних запобіжних заходів при знищенні невикористаних лікарських препаратів Невикористаний розчин повинен бути знищений відповідно до стандартної процедури утилізації цитологічних препаратів, прийнятої в цьому стаціонарі.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
1 456,00 грн
356,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКонцентрат; - 1 мл: Активна речовина Карбоплатин 10 мг. Допоміжна речовина: ;вода для ін'єкцій ;— ;qs ;до 1 мл. У флаконах з прозорого безбарвного скла типу I по USP, закупорених гумовою пробкою та запечатаних алюмінієвим ковпачком з пропіленовим диском, 5, 15 та 45 мл. 1 фл. на пластиковій підкладці або без неї, вкритий плівкою або без неї, у картонній пачці.Опис лікарської формиКонцентрат для виготовлення розчину для інфузій, 10 мг/мл.Фармакотерапевтична групаКемокарб є неорганічне комплексне з'єднання, що містить важкий метал - платину. Припускають, що основний механізм дії даного препарату обумовлений зв'язуванням з ДНК, у результаті утворюються переважно внутрішньоспіральні зшивки, які змінюють структуру ДНК і пригнічують її синтез. Цей ефект проявляється незалежно від фази клітинного циклу. Гідратація карбоплатину, у результаті якої утворюється активна форма (форми) препарату, відбувається повільніше, ніж гідратація цисплатину.ФармакокінетикаФармакокінетика препарату Кемокарб є складним процесом і включає перетворення початкового карбоплатину, загальної платини і платини, що піддається ультрафільтрації. Загальна платина складається з пов'язаної з білками і незв'язаної з білками платини, у той час як платина, що піддається ультрафільтрації, складається з карбоплатину та незв'язаних з білками метаболітів карбоплатину. У фармакокінетичних дослідженнях препарату Кемокарб зазвичай вимірюється рівень платини, що піддається ультрафільтрації, оскільки цитотоксичними зазвичай є незв'язана з білками платина або її метаболіти, що містять платину. Після одноразового введення препарату Кемокарб у вигляді внутрішньовенної інфузії максимальні концентрації карбоплатину, загальної платини та платини, що піддається ультрафільтрації, досягаються практично негайно. Платина розподіляється у всіх тканинах та рідинах організму, причому найбільш високі концентрації спостерігаються в тканинах нирок, печінки, шкіри та пухлинних тканинах. Початкові періоди напіввиведення (Т1/2;) карбоплатину, загальної платини та платини, що піддається ультрафільтрації, при внутрішньовенному введенні практично однакові; ;Т1/2 ;карбоплатину становить 1-2 години. Власне; карбоплатин; з білками не зв'язується, а розпадається до продуктів, що містять платину, які дуже швидко зв'язуються з білками. Протягом перших 4 годин після запровадження карбоплатину менше 24% платини зв'язується з білками плазми; через 24 години кількість пов'язаної платини становить 87%. Концентрація карбоплатину та платини, що піддається ультрафільтрації, знижується відповідно до двофазної моделі. Концентрація загальної платини знижується відповідно до трифазної моделі. При нормальній функції нирок періоди напіввиведення карбоплатину та платини, що піддається ультрафільтрації, складають 2-3 години. Кінцевий період напіввиведення загальної платини становить 4-6 днів. Карбоплатин і його платиновмісні метаболіти в основному виводяться з сечею. При нормальній функції нирок близько 65% дози карбоплатину виводиться із сечею протягом 12 годин; Через 24 години виводиться 71% дози. Значна частина виводиться у вигляді незміненого карбоплатину. Кемокарб (як карбоплатину, що піддається ультрафільтрації) ефективно виводиться гемодіалізом. У сечі через 24 години вся платина є у вигляді карбоплатину. Тільки 3-5% введеної платини виводиться із сечею у період 24-96 годин. Оскільки Кемокарб виводиться майже повністю за допомогою клубочкової фільтрації, лише дуже мала концентрація препарату присутня у ниркових канальцях, що, можливо, пояснює невеликий нефротоксичний потенціал препарату порівняно з цисплатином.Клінічна фармакологіяПротипухлинний.Показання до застосуваннярак яєчників; герміногенні пухлини чоловіків та жінок; рак легені; рак шийки матки; злоякісні пухлини голови та шиї; перехідно-клітинний рак сечового міхура.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до карбоплатину або інших з'єднань; виражені порушення функції нирок (кліренс креатиніну дорівнює або нижче 15 мл/хв); виражена мієлосупресія; рясні кровотечі; вагітність та період годування груддю; дитячий вік (безпека та ефективність вивчена недостатньо).Вагітність та лактаціяВагітність та період годування груддю є протипоказаннями.Побічна діяЗ боку системи кровотворення: основним токсичним фактором, що обмежує дозу карбоплатину, є придушення функції кістковомозкового кровотворення. Мієлосупресія дозозалежна. Максимально низький рівень тромбоцитів та лейкоцитів/гранулоцитів, як правило, досягається через 2-3 тижні від початку прийому препарату, при цьому тромбоцитопенія зустрічається частіше. Адекватне відновлення рівня, що дозволяє прийом наступної дози карбоплатину, зазвичай, займає щонайменше 4-х тижнів. У досить великої кількості пацієнтів можуть виявлятися симптоми анемії (рівень гемоглобіну менше 11 г/дл), інтенсивність якої залежить від сумарної дози препарату. Може виникнути потреба у проведенні трансфузійної терапії, особливо у пацієнтів, які проходять тривале лікування (наприклад, понад 6 циклів прийому препарату). Існує також ймовірність клінічних ускладнень, таких як лихоманка, інфекційні захворювання, сепсис/септичний шок та кровотеча. З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання (можна запобігти попереднім призначенням протиблювотних засобів, безперервною внутрішньовенною інфузією препаратом Кемокарб протягом 24 годин або дробовим введенням дози протягом 5 днів поспіль), стоматит, діарея або запори, абін , порушення функції печінки (підвищення концентрацій; ACT, лужної фосфатази та концентрації білірубіну в сироватці крові). З боку нервової системи: ; астенія, периферична полінейропатія (парестезії, зниження глибоких сухожильних рефлексів), зниження гостроти зору аж до повної втрати зору або втрати здатності розрізняти кольори (покращення або повне відновлення зору, як правило, відбувається протягом декількох тижнів після припинення прийому препарату;у пацієнтів з порушенням функції нирок, що проходили лікування високими дозами препарату Кемокарб, спостерігалася кіркова сліпота), зниження слуху, шум у вухах. Тривала терапія може призвести до кумулятивної нейротоксичності. З боку сечовидільної системи: підвищення концентрацій креатиніну і сечовини в сироватці крові (гострі ураження нирок спостерігалися рідко, ризик появи нефротоксичності на фоні прийому препарату Кемокарб підвищується при збільшенні дози карбоплатину а також у пацієнтів, які раніше проходили лікування цисплатином), азо. З боку водно-електролітного обміну:; гіпокаліємія, гіпокальціємія,; гіпонатріємія і гіпомагніємія. Алергічні реакції: ; еритематозний висип, лихоманка, свербіж, кропив'янка, бронхоспазм, зниження артеріального тиску, анафілактоїдні реакції, алергічні реакції в місці введення препарату. Рідко – ексфоліативний дерматит. Інші: зміни смаку, алопеція, астенія, грипоподібні симптоми (підвищення температури, лихоманка), гемолітично-уремічний синдром, міалгія/артралгія, серцева недостатність, цереброваскулярні порушення.Взаємодія з лікарськими засобамиЗастосування Кемокарбу в комбінації з іншими мієлосупресивними препаратами або променевою терапією може підвищити ризик виникнення гематологічної токсичності. Застосування препарату в комбінації з аміноглікозидами, а також іншими нефротоксичними препаратами збільшує ризик виникнення нефротоксичних та/або ототоксичних ефектів.Спосіб застосування та дозиВ/в, ;крапельно. Кемокарб може застосовуватися як у вигляді монотерапії, так і у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. При виборі дози та режиму дозування у кожному індивідуальному випадку слід скористатися спеціальною літературою. Режими дозування: 300-400 мг/м2; протягом 15-60 хв або у вигляді 24-годинної інфузії; 100 мг/м2; протягом 15-60 хв щодня протягом 5 днів. Введення препарату Кемокарб повторюють з інтервалом не менше 4 тижнів при показниках тромбоцитів не менше 100000 клітин/мкл крові та нейтрофілів не менше 2000 клітин/мкл крові на момент наступного введення. Введення рідини до або після застосування препарату Кемокарб, а також форсованого діурезу не потрібне. Залежно від стану кісткового мозку або функції нирок терапевтична доза препарату Кемокарб може коригуватися так: при зниженні кількості тромбоцитів до 50000/мкл та/або нейтрофілів до 500/мкл при попередніх курсах терапії карбоплатином корекція дози не потрібна; при мінімальних значеннях тромбоцитів, що спостерігалися, менше 50000/мкл та/або нейтрофілів менше 500/мкл при попередньому курсі терапії карбоплатином слід розглянути можливість зниження наступної дози на 25% як у випадках монотерапії, так і в комбінованих схемах лікування; при порушенні функції нирок (Cl; креатиніну менше 60 мл/хв) зростає ризик розвитку токсичних ефектів карбоплатину, у зв'язку з чим рекомендовані дози карбоплатину складають при; Cl; креатиніну 41-59 мл/хв; - 250 мг/м2; 16-40 мл / хв; - 200 мг / м2. Хворим з факторами ризику, такими як, наприклад, курси мієлосупресивної терапії, вік більше 65 років, низький функціональний статус (Eastern Cooperative Oncology Group ;— ECOG (Zubrod score) ;2–4 або показник за Карновським нижче 80%) рекомендується зниження вихідної дози карбоплатину на 20-25%. Визначення дози за формулою Визначити вихідну дозу препарату в мг можна за формулою Кальверта, що описує залежність значень швидкості гломерулярної фільтрації (СГФ, мл/хв) та бажану концентрацію препарату від часу (AUC, мг/мл × хв): загальна доза, мг = ;AUC ;× ( СГФ + 25). Інструкція з приготування розчину для інфузій Перед введенням препарат розбавляють до концентрації 0,5 мг/мл 5% розчином декстрози або розчином 0,9% натрію хлориду. Розведені розчини препарату стабільні протягом 8 годин при температурі 25 °C і протягом 24 годин при зберіганні в холодильнику при 4 °C.ПередозуванняСпеціальних антидотів, які застосовують у разі передозування препаратом Кемокарб невідомі. При передозуванні слід очікувати більш виражених перелічених вище побічних реакцій. Лікування симптоматичне. У перші 3 години після введення препарату можливе застосування гемодіалізу.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЛікування препаратом Кемокарб слід здійснювати під контролем лікаря, який має досвід застосування цитотоксичних препаратів. Не слід застосовувати для приготування та введення препарату голки, шприци, катетери та інфузійні системи, що містять алюміній, який може реагувати з карбоплатином, що призводить до утворення осаду або втрати активності препарату. Регулярно (раз на тиждень) слід проводити контроль формених елементів периферичної крові та показників функції нирок (найбільш чутливим показником є кліренс креатиніну) та печінки. Періодично рекомендується проводити неврологічні огляди, особливо у пацієнтів, які раніше проходили терапію цисплатином та у пацієнтів віком від 65 років. Оскільки Кемокарб може викликати кумулятивні ототоксичні ефекти, пацієнтам рекомендується проводити аудіографічні дослідження до початку та протягом лікування. У разі клінічно значущого порушення функції слуху може знадобитися відповідна зміна дози препарату або припинення лікування. Жінкам та чоловікам під час лікування препаратом Кемокарб слід використовувати надійні способи контрацепції. При застосуванні препарату Кемокарб повинні дотримуватися всіх звичайних інструкцій, прийнятих для застосування цитотоксичних препаратів. Під час лікування не рекомендується проводити вакцинацію пацієнтів. Вказівка, при необхідності, спеціальних запобіжних заходів при знищенні невикористаних лікарських препаратів Невикористаний розчин повинен бути знищений відповідно до стандартної процедури утилізації цитологічних препаратів, прийнятої в цьому стаціонарі.Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Склад, форма випуску та упаковкатріамцинолон суспензія для ін'єкцій 1 мл суспензії для ін'єкцій містить: Діюча речовина: тріамцинолону ацетонід 40,00 мг допоміжні речовини: кармелозу натрію 6,30 мг, натрію хлорид 6,60 мг, бензиловий спирт 9,90 мг, полісорбат-80 0,40 мг, вода для ін'єкцій до 1,00 млОпис лікарської формиCуспензія білого кольору зі слабким запахом бензилового спирту може містити легко ресуспендовані білі або майже білі частинки, вільна від сторонніх включень.Фармакотерапевтична групаглюкокортикостероїд (ГКС)ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл При внутрішньом'язовому введенні 120 мг триамцинолону ацетоніду пікові концентрації у плазмі крові від 44 до 54 мкг/100 мл досягаються через 8-10 годин, через 72 години після введення концентрація у плазмі знижується до 8,9 мкг/100 мл. Через три дні після внутрішньосуглобового введення абсорбція тріамцинолону ацетоніду становила 58-67%. При порівнянні показників площі під кривою «концентрація-час» (AUC) при внутрішньосуглобовому та внутрішньом'язовому введенні відзначається повна абсорбція препарату. Метаболізм Як і преднізолон, тріамцинолон в основному метаболізується у печінці. Менше 15% препарату виводиться у незміненому вигляді нирками. Кортикостероїди для зовнішнього застосування після надшкірного всмоктування метаболізуються так само, як при системному застосуванні, тобто в основному в печінці. Виявлено три метаболіти триамцинолону, при цьому метаболічний профіль подібний за всіх трьох шляхів введення препарату. До метаболітів триамцинолону ацетоніду відносяться 6-бета-гідрокситріамцинолонаацетонід, 21-карбокси-6-бета-гідрокситріамцинолонаацетонід і 21-карбокситріамцинолона ацетонід. Виведення Фармакокінетичні клінічні дослідження не підтвердили, що місцеве застосування кортикостероїдів призводить до достатнього системного всмоктування, при якому можливе кількісне визначення препарату у грудному молоці. Системні кортикостероїди виділяються у грудне молоко у таких кількостях, що виникнення побічних ефектів у немовлят малоймовірне. При внутрішньом'язовому введенні 40 мг міченого тріамцинолону ацетоніду нирками виводилося 12,5% дози. Після прийому внутрішньо 32 мг тріамцинолону препарат виводився протягом 4 днів у одного пацієнта та протягом 5 днів – у іншого. Після одноразового внутрішньом'язового введення 80 мг триамцинолону ацетоніду його концентрація у сечі піддавалася визначенню протягом 7 днів у двох пацієнтів та 11 днів у одного пацієнта. При зовнішньому застосуванні кортикостероїди та їх неактивні метаболіти після системного всмоктування виводяться з жовчю у невеликих кількостях. При прийомі внутрішньо період напіввиведення (Т½) триамцинолону з плазми становить від 2 до більше 5 годин. З огляду на отримані результати, фармакокінетика тріамцинолону – дозозалежна. У групі, яка отримувала 5 мг/кг препарату, середній Т½ становив 85 хвилин, у групі, яка отримувала 10 мг/кг, – 88 хвилин. Загальний кліренс склав 61,6 л/год для групи, що отримувала 5 мг/кг, та 48,2 л/год – для групи, яка отримувала 10 мг/кг; ця відмінність було статистично значущим. Фармакокінетика триамцинолону та його фосфатного ефіру була досліджена після внутрішньовенного введення 5 мг/кг та 10 мг/кг. Третя група отримувала 80 мг тріамцинолону ацетоніду.ФармакодинамікаГКС, гальмує вивільнення інтерлейкіну-1, 2, гамма-інтерферону з лімфоцитів та макрофагів. Чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, антитоксичну та імунодепресивну дію. Пригнічує вивільнення гіпофізом адренокортикотропного гормону (АКТГ) та бета-ліпотропіну, але не знижує плазмову концентрацію бета-ендорфіну. Пригнічує секрецію тиреотропного гормону (ТТГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Підвищує збудливість центральної нервової системи (ЦНС), знижує кількість лімфоцитів та еозинофілів, збільшує кількість еритроцитів (за рахунок посилення синтезу еритропоетинів). Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами, утворюючи комплекс, що проникає у ядро клітини. Синтезована мРНК індукує утворення білків (у т. ч. ліпокортину), які опосередковують клітинні ефекти. Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та інгібує синтез ендоперекисів, простагландинів, лейкотрієнів, що сприяють процесу запалення. Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі крові (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках, посилює катаболізм білка у м'язовій тканині. Ліпідний обмін: підвищує синтез поліненасичених жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жирову тканину (накопичення жирової тканини переважно в області плечового пояса, особи, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії. Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів зі шлунково-кишкового тракту, підвищує активність глюкозо-6-фосфатази в плазмі крові, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки в плазму крові, підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз у крові. Водно-електролітний обмін: затримує іони натрію та рідину в організмі, стимулює виведення іонів калію (мінералокортикостероїдна активність), знижує всмоктування іонів кальцію із шлунково-кишкового тракту, підвищує їхню ниркову екскрецію. Протизапальний ефект пов'язаний з пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення, індукуванням утворення ліпокортину та зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту, зі зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран та мембран органел (особливо лізосомальних). Протиалергічний ефект розвивається в результаті пригнічення синтезу та секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин та базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення кількості циркулюючих базофілів, придушення розвитку лімфоїдної та сполучної тканини, зниження кількості Т зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення При обструктивних захворюваннях легень дія ґрунтується, головним чином, на гальмуванні запальних процесів, пригніченні еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів та відкладення у слизовій оболонці бронхів циркулюючих імунних комплексів, а також гальмуванні ерозування та десквамації слизової оболонки. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок пригнічення або скорочення її продукції. Протишокова та антитоксична дія пов'язана з підвищенням артеріального тиску (за рахунок збільшення концентрації циркулюючих катехоламінів та відновлення чутливості до них адренорецепторів, а також вазоконстрикції), зниженням проникності судинної стінки, мембранопротективними властивостями, активацією ферментів печінки та метаболізму. Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкінів-1,2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Гальмує сполучнотканинні реакції в ході запального процесу і знижує можливість утворення рубцевої тканини. За протизапальною активністю тріамцинолон близький до гідрокортизону, тріамцинолону ацетонід у 6 разів активніший. Мінералокортикостероїдна активність низька.Показання до застосуванняСистемне лікування Як короткочасна додаткова терапія посттравматичного остеоартриту, синовіту, остеоартриту, ревматоїдного артриту, гострого та підгострого бурситу, епікондиліту, гострого неспецифічного теносиновіту, гострих нападів подагри, псоріатичного артриту артину, анкі; при загостреннях або як підтримуюча терапія системного червоного вовчаку, гострого ревматоїдного кардиту; пемфігоїд, тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексфоліативний дерматит, тяжкий псоріаз; виражені алергічні захворювання: алергічний риніт, бронхіальна астма, набряк Квінке, контактний дерматит, атопічний дерматит, алергічні реакції на лікарські засоби та сироватки, укуси комах; тяжкі хронічні алергічні та запальні захворювання органів зору: герпес, ірит, іридоцикліт, хоріоретиніт, дифузний задній увеїт, неврит очного нерва, симпатична офтальмія, запалення переднього сегмента; захворювання органів дихання: симптоматичний саркоїдоз, бериліоз, аспіраційна пневмонія. Місцеве лікування Внутрішньосуглобове або навколосуглобове введення та введення в піхву сухожилля як додаткова короткочасна терапія при синовіті, остеоартриті, ревматоїдному артриті, гострому та підгострому бурсіті, гострих нападах подагри, епікондиліті, гострому неспецифічному теносі.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до будь-якого компонента препарату; гострі вірусні, бактеріальні, грибкові системні інфекції; глюкокортикостероїд-індукована проксимальна міопатія в анамнезі; введення у «нестабільні» суглоби; внутрішньовенне введення; внутрішньоочне введення; при внутрішньом'язовому застосуванні – ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура; проведення вакцинації під час лікування; дитячий вік до 12 років (внутрішньом'язове введення). Хронічна ниркова недостатність, гострий гломерулонефрит, хронічний нефрит, тромбофлебіт, тромбоемболія, остеопороз, екзантема, метастазуюча карцинома, міастенія gravis, цироз печінки, хронічна печінкова недостатність, гіпотиреоз, тиреотокси (активна або латентна фази), неспецифічний виразковий коліт з загрозою перфорації або абсцедування, безсоння, депресія, ейфорія, психоз або психоневроз, імунодефіцитні стани (в т. ч. СНІД або ВІЛ інфікування), прояви герпесу на слизовій оболонці, , нещодавно перенесене хірургічне втручання щодо створення анастомозу кишечника, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, декомпенсована хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія,гіперліпідемія, хронічні інфекційні захворювання, одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), вагітність, період грудного вигодовування у пацієнтів похилого віку.Вагітність та лактаціяДані щодо безпеки застосування препарату Кеналог 40 вагітними жінками відсутні. При тривалому застосуванні Кеналогу 40 вагітною жінкою не можна виключити порушення внутрішньоутробного розвитку плода. При застосуванні препарату наприкінці вагітності існує небезпека розвитку атрофії надниркових залоз плода. При застосуванні препарату під час вагітності (а також невагітних жінок дітородного віку) слід у кожному конкретному випадку оцінити передбачувану користь для жінки та можливий ризик для плода. ГКС при системному застосуванні проникають у материнське молоко, тому слід у кожному конкретному випадку оцінити передбачувану користь для жінки та можливий ризик для дитини. Протипоказаний у дитячий вік до 12 років (внутрішньом'язове введення). Дозування для підлітків старше 12 років визначається індивідуально та залежить від характеру захворювання, зазвичай варіюючи від 40 мг до 80 мг (1-2 мл препарату). Максимальна добова доза – 120 мг.Побічна діяКласифікація частоти розвитку побічних ефектів, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто ≥ 1/10 часто від ≥ 1/100 до < 1/10 нечасто від ≥ 1/1000 до < 1/100 рідко від ≥ 1/10000 до < 1/1000 дуже рідко <1/10000 частота невідома може бути оцінена з урахуванням наявних даних. Для кожної групи частоти небажані ефекти вказані в порядку зменшення серйозності. Частота небажаних ефектів представлена згідно з термінологією MedDRA. Часто Не часто Рідко Дуже рідко, частота невідома Лабораторні та інструментальні дані - Підвищення концентрації загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та тригліцеридів у плазмі крові - - Порушення з боку серця - - - Порушення функції серця Порушення з боку крові та лімфатичної системи - - Гранулоцитоз, лімфопенія, моноцитопенія - Порушення з боку нервової системи - Головний біль, доброкачественна внутрішньочерепна гіпертензія (псевдопухлина мозку) - - Порушення з боку органу зору - Задня субкапсулярна катаракта, глаукома, пошкодження зорового нерва з набряком диска зорового нерва (у зв'язку з псевдо-пухлиною мозку) Нечіткість зорового сприйняття - Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння. Охриплість, подразнене сухе горло (після застосування кортико-стероїдів у формі інгаляторів) - Загострення туберкульозу легень - Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Сухість слизової оболонки ротової порожнини Виразка дванадцятипалої кишки (включаючи шлунково-кишкову кровотечу) - Ікота Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Вугровий висип, синці, екхімози, еритема обличчя, атрофія, гірсутизм, тривале загоєння ран, підвищене потовиділення, стрії, телеангіектазії, витончення шкіри - - Дерматит Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини Міопатія, остеонекроз, остеопороз (втрата кісткової тканини найбільш виражена в перші 6 місяців лікування) - - - Порушення з боку ендокринної системи Затримка натрію, що призводить до гіпокаліємії, порушення (пригнічення) функції надниркових залоз, синдром Кушинга, уповільнення росту у дітей, цукровий діабет, гіпоглікемія - - - Порушення з боку обміну речовин та харчування - - Порфірія - Інфекційні та паразитарні захворювання - Кандидоз порожнини рота та глотки - Септичний некроз (особливо у пацієнтів із системним червоним вовчаком або ревматоїдним артритом) Загальні розлади та порушення у місці введення - - - Аваскулярний некроз, місцева зміна кольору шкіри, атрофія шкіри, ушкодження сухожиль при місцевому застосуванні Порушення з боку імунної системи - - - Алергічна реакція (включаючи шкірний висип, кропив'янку, свербіж шкіри, ангіо-невротичний набряк, бронхоспазм, зупинку дихання і анафілактичну реакцію). Порушення з боку статевих органів та молочної залози Порушення менструального циклу та вазомоторні симптоми - - Нерегулярний менструальний цикл, аменорея, постменопаузаль-на вагінальна кровотеча Порушення психіки - Седативний ефект, безсоння, зміни особистості, манія Галюцинації (виникають у перший або другий тиждень лікування), психоз (симптоми можуть варіювати у часі між шизофренією, манією або делірієм) - У разі виникнення тяжких небажаних ефектів лікування необхідно припинити. Передозування Симптоми: сплутаність свідомості, нудота, блювання, розлади сну, ейфорія, збудження, депресія, шлунково-кишкові кровотечі, носові кровотечі, луноподібна особа, артеріальна гіпертензія. При тривалому застосуванні та швидкій відміні препарату: пригнічення функції кори надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга. Лікування: у випадках передозування необхідно поступово знижувати дозу до відміни препарату Кеналог ® 40 та проводити симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає. Ефекти передозування можуть зберігатись кілька тижнів. Гемодіаліз неефективний.Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування з НПЗЗ підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч та утворення виразок. Препарат Кеналог® 40 може підвищувати нирковий кліренс саліцилатів, тому на їх фоні концентрація саліцилатів у сироватці може знижуватися. З іншого боку, відміна терапії препаратом Кеналог 40 на фоні прийому високих доз саліцилатів може призвести до токсичної дії останніх. Слід дотримуватися особливої обережності при одночасному призначенні кортикостероїдів та ацетилсаліцилової кислоти пацієнтам з гіпопротромбінемією. При одночасному застосуванні кортикостероїдів та кетоконазолу кліренс кортикостероїдів знижується, що призводить до посилення їх ефекту. Сироваткова концентрація ізоніазиду може знижуватися при одночасному застосуванні з кортикостероїдами. Одночасне застосування циклоспорину та кортикостероїдів призводить до посилення ефекту обох препаратів. Трициклічні антидепресанти можуть посилювати виразність депресії, спричиненої ГКС, тому вони не показані для терапії даних побічних ефектів. При одночасному прийомі з контрацептивами для прийому внутрішньо Т½ кортикостероїдів може подовжуватися, їх ефект посилюватися, а частота побічних ефектів зростати. Ефективність препарату Кеналог® 40 може знизитись, якщо він вводиться одночасно з індукторами печінкових ферментів (рифампіцин, барбітурати, фенітоїн, карбамазепін, примідон, ефедрин та аміноглутетимід). ГКС знижують терапевтичний ефект гіпоглікемічних засобів, посилюють або зменшують дію антикоагулянтів. При одночасному застосуванні з амфотерицином і засобами, що вимивають іони калію з організму, глюкокортикостероїди можуть посилювати гіпокаліємію. Інгібітори ацетилхолінестерази та кортикостероїдів виявляють антагонізм при одночасному застосуванні. Комбіноване застосування кортикостероїдів та серцевих глікозидів може призводити до посилення токсичності останніх. Дія гормону росту (соматропіну) може послаблюватися під дією кортикостероїдів. Ефект недеполяризуючих міорелаксантів може посилюватись або зменшуватися під дією кортикостероїдів. При одночасному застосуванні кортикостероїдів з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізації збільшується ризик активації вірусів та розвитку інфекцій. При терапії кортикостероїдами можуть спостерігатися помилково-негативні результати тестів на наявність бактеріальної інфекції. Ризик розвитку гіпокаліємії може підвищуватися при одночасному застосуванні триамцинолону ацетоніду з симпатоміметиками та теофіліном, ці препарати знижують вміст калію у плазмі крові. При одночасному застосуванні з діуретиками може спостерігатися втрата калію. Гіпокаліємія посилює побічні ефекти серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні з інгібіторами ізоферменту CYP3A, включаючи препарати, що містять кобіцистат, очікується підвищення ризику розвитку системних побічних ефектів. Слід уникати застосування цієї комбінації, за винятком випадків, коли користь застосування перевищує ризик розвитку системних побічних ефектів кортикостероїдів. У цьому випадку слід забезпечити контроль стану пацієнтів щодо виявлення системних ефектів кортикостероїдів. Інгібітори протеази: одночасне застосування триамцинолону та інгібіторів протеази, таких як ритонавір та лопінавір, може збільшити сироваткові концентрації триамцинолону. Слід застосовувати з обережністю.Спосіб застосування та дозиПрепарат Кеналог ® 40 не призначений для внутрішньовенного, внутрішньошкірного, внутрішньоочного, епідурального та інтратекального застосування. Слід бути обережними також щодо ненавмисного внутрішньосудинного введення, перш за все в область обличчя, шкіри голови, а також у сідницю. Перед застосуванням вміст ампули збовтати та переконатися у відсутності частинок або конгломератів. Вміст ампули стерильний! При тривалому застосуванні відміну препарату Кеналог ® 40 слід проводити поступово. Системне лікування (внутрішньом'язове введення) Дозування для дорослих та підлітків старше 12 років визначається індивідуально та залежить від характеру захворювання, зазвичай варіюючи від 40 мг до 80 мг (1-2 мл препарату). Максимальна добова доза – 120 мг. Препарат Кеналог ® 40 вводять шляхом повільної глибокої внутрішньом'язової ін'єкції в область сідниці, використовуючи голку завдовжки не менше 3,8 см. Після ін'єкції слід на 1-2 хвилини щільно притиснути стерильну серветку до місця введення препарату. Для лікування сінної лихоманки та інших сезонних алергічних захворювань зазвичай достатньо однієї ін'єкції препарату Кеналог ® 40 (40-60 мг) під час сезону цвітіння. При необхідності застосування декількох ін'єкцій слід дотримуватись інтервалу між введеннями не менше 4 тижнів. Місцеве лікування а) При внутрішньосуглобовому введенні доза препарату Кеналог ® 40 визначається розмірами суглоба та тяжкістю симптомів. Зазвичай для дорослих та дітей старше 12 років (див. розділ «Протипоказання») слід застосовувати такі дози препарату: Дрібні суглоби (наприклад, фаланги пальців рук та ніг) до 10 мг Суглоби середнього розміру (наприклад, плечовий, ліктьовий) 20 мг Великі суглоби (наприклад, кульшовий, колінний) 20-40 мг При ураженні кількох суглобів загальна доза може становити до 80 мг. При надмірній кількості синовіальної рідини її слід видалити за допомогою шприца, щоб уникнути розведення препарату. Для забезпечення більш швидкого усунення симптомів препарат можна вводити в комбінації з місцевим анестетиком (що не містить судинозвужувального препарату). Ін'єкції слід проводити так, щоб уникнути створення депо препарату у підшкірній жировій тканині. При ін'єкціях слід дотримуватися умов найсуворішої асептики. Перед проведенням внутрішньосуглобової ін'єкції ділянку шкіри готують як перед проведенням хірургічного втручання. Повторно застосовувати препарат слід не раніше ніж через 2 тижні. б) При внутрішньоосередковому введенні при малих вогнищах ураження: запаленнях суглобової сумки (бурситах), періоститах дорослим і дітям віком старше 12 років залежно від величини та локалізації поразок, що піддаються лікуванню, вводять до 10 мг препарату і при ураженнях великого розміру – від 10 мг 40 мг препарату, розбавляють 0,9% розчином натрію хлориду і віялоподібно вводять в область, що характеризується найбільшою хворобливістю. Слід уникати створення великих препаратів депо. Препарат Кеналог ® 40 можна змішувати з місцевим анестетиком. Повторно застосовувати препарат слід не раніше ніж через 2 тижні. в) При введенні в область шкірних уражень 1 мл препарату Кеналог 40 у концентрації 40 мг/мл розбавляють місцевим анестетиком, що не містить судинозвужувальної речовини, і перемішують у шприці. Ін'єкцію проводять горизонтально в область між шкірою та підшкірним шаром для забезпечення анестезії інфільтрату. Як орієнтовна доза рекомендується 1 мг препарату Кеналог ® 40 на 1 см 2 поверхні шкірного ураження. При лікуванні кількох вогнищ ураження в один прийом добова доза препарату Кеналог ® 40 дорослим не повинна перевищувати 30 мг, а дітям (див. розділ «Протипоказання») – 10 мг. При келоїдних рубцях препарат Кеналог ® 40 можна без розведення безпосередньо вводити тканину рубця, не вводити підшкірно. Повторно застосовувати препарат слід не раніше ніж через 2 тижні.ПередозуванняСимптоми: сплутаність свідомості, нудота, блювання, розлади сну, ейфорія, збудження, депресія, шлунково-кишкові кровотечі, носові кровотечі, луноподібна особа, артеріальна гіпертензія. При тривалому застосуванні та швидкій відміні препарату: пригнічення функції кори надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга. Лікування: у випадках передозування необхідно поступово знижувати дозу до відміни препарату Кеналог 40 та проводити симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає. Ефекти передозування можуть зберігатись кілька тижнів. Гемодіаліз неефективний.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрепарат Кеналог® 40 не призначений для внутрішньовенного, внутрішньошкірного, внутрішньоочного, епідурального та інтратекального застосування. Серйозні небажані явища були виявлені при епідуральному та інтратекальному способах введення. Для попередження атрофії тканин у місці внутрішньом'язової ін'єкції слід вводити препарат Кеналог 40 глибоко в сідничний м'яз. Препарат Кеналог® 40 має терапевтичний ефект протягом тривалого часу після введення, однак він не призначений для застосування в екстрених ситуаціях. При місцевому застосуванні препарату необхідно оцінити його сумісність з місцевими анестетиками, що одночасно вводяться. Допускається змішування з рівним обсягом розчинів місцевих анестетиків (1% розчин прокаїну або 1% розчин лідокаїну) у шприці, але не в ампулі. До початку та під час терапії кортикостероїдами необхідно контролювати загальний аналіз крові, глікемію, вміст електролітів у плазмі крові. При тривалому застосуванні кортикостероїдів зростає ризик розвитку субкапсулярної катаракти та глаукоми, іноді з пошкодженням очного нерва. Може також збільшити частоту розвитку вторинних інфекцій очей. Необхідно дослідження синовіальної рідини у кожному суглобі для виключення септичного процесу. Значне посилення болю, що супроводжується місцевим набряком, подальшим обмеженням рухливості суглоба, лихоманкою та нездужанням, дає підстави припустити розвиток септичного артриту. Якщо сепсис підтверджується, потрібне проведення відповідної антимікробної терапії. При терапії під час інтеркурентних інфекцій, септичних станів, туберкульозі одночасно проводять лікування антибіотиками. Не слід вводити в «нестабільні» суглоби, в область ахіллового сухожилля (ризик розриву). Вакцинація живими вірусними вакцинами протипоказана під час терапії кортикостероїдами. Імунізація вбитими вірусними або бактеріальними вакцинами на фоні застосування кортикостероїдів не забезпечує очікуване зростання кількості антитіл і не дає очікуваний захисний ефект. Тому подібні препарати не слід призначати за 8 тижнів до та протягом 2 тижнів після вакцинації. У пацієнтів, які не хворіли на вітряну віспу та отримують лікування кортикостероїдами, зростає ризик захворювання на вітряну віспу або герпетичну інфекцію при випадковому контакті з інфікованими особами. У разі рекомендується пасивна імунізація. Обережність необхідна у пацієнтів після хірургічних втручань та переломів кісток, оскільки кортикостероїди можуть уповільнювати загоєння ран та переломів у зв'язку з посиленням виведення іонів кальцію з організму. Дія кортикостероїдів посилюється у пацієнтів з цирозом печінки або гіпотиреозом. Застосування Кеналогу 40 може змінювати показники тестів на гіперчутливість. ГКС можуть маскувати деякі ознаки наявних інфекційних захворювань, а також виникнення інфекції в процесі лікування. При їх застосуванні можуть спостерігатися зниження імунітету та ослаблення процесу локалізації інфекції. Застосування кортикостероїдів може спровокувати погіршення стану та посилення міграції личинок у пацієнтів зі стронгілоїдозом, що може призвести до тяжкого ентероколіту та летального результату внаслідок грамнегативної септицемії. При застосуванні кортикостероїдів (особливо високих та середніх доз гідрокортизону та кортизолу) можуть спостерігатися підвищення артеріального тиску, затримка рідини та солей, посилене виведення іонів калію. Хоча ці явища менш виражені при призначенні синтетичних кортикостероїдів (таких як препарат Кеналог® 40), проте можуть знадобитися обмеження солі в їжі та додатковий прийом препаратів калію. При тривалому застосуванні препарату слід забезпечити достатнє споживання білкової їжі, необхідної підтримки азотного балансу організму. За наявності у пацієнта виразкової хвороби шлунка її загострення на фоні лікування кортикостероїдами може бути безсимптомним до моменту прободіння виразки або початку кровотечі. Враховуючи також той факт, що кортикостероїди при тривалому застосуванні викликають підвищену кислотність шлункового соку, що може призвести до утворення виразки шлунка, слід призначити відповідну схему лікування виразкової хвороби. У дітей у період зростання кортикостероїдів повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря. Можуть спостерігатися порушення менструального циклу та вагінальні кровотечі у жінок у постклімактеричному періоді. Слід зазначити ймовірність їх розвитку у жінок, однак це не повинно обмежувати лікаря під час проведення необхідного обстеження залежно від показань. У зв'язку з ризиком розвитку тяжких алергічних реакцій (аж до анафілактичного шоку) на тлі парентерального введення кортикостероїдів, слід дотримуватися особливої обережності при лікуванні пацієнтів з алергією в анамнезі. Порушення зору Можлива поява порушення зору при системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів. З появою нечіткості зорового сприйняття або інших порушень зору слід розглянути можливість консультації офтальмолога, щоб виключити такі причини, як катаракта, глаукома або рідкісні захворювання, наприклад, центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), про які повідомлялося після системного та місцевого застосування кортикостероїдів. Спеціальна інформація щодо допоміжних речовин Препарат Кеналог® 40 містить бензиловий спирт (9,90 мг/мл), здатний викликати серйозні побічні реакції (зокрема з летальним наслідком), особливо у дітей. Це слід враховувати при призначенні пацієнтам (особливо дітям) високих доз препарату Кеналог 40 та тривалих курсів лікування. Застосування при хронічних захворюваннях: Застосовувати з обережністю пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю, хронічним нефритом, цирозом печінки, хронічною печінковою недостатністю, цукровим діабетом, гастритом, хронічними інфекційними захворюваннями та пацієнтам похилого віку. Вплив на керування транспортними засобами: Спеціальних досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося. Однак у період лікування слід дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами, механізмами та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з можливістю розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему