Все товары
484,00 грн
453,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин -1 амп.: протиправцева сироватка 3000 МО. Ампули (5) у комплекті із сироваткою кінською розведеною 1:100 (амп. 1 мл) та ножем ампульним - пачки картонні.Фармакотерапевтична групаПрепарат є білковою фракцією сироватки крові коней, імунізованих правцевим анатоксином або токсином, що містить специфічні імуноглобуліни, очищену і концентровану методом пептичного перетравлення і сольового фракціонування. Містить хлороформ у концентрації трохи більше 0.1%. Випускається в комплекті з сироваткою очищеною кінською розведеною 1:100. Нейтралізує правцевий токсин.Клінічна фармакологіяІмунологічний препарат. Сироватка.Показання до застосуванняЕкстрена специфічна профілактика та лікування правця.Протипоказання до застосуванняПротипоказань для застосування протиправцевої сироватки немає.Побічна діяІноді введення сироватки супроводжується різними алергічними реакціями: негайною (відразу після введення сироватки або через кілька годин), ранньою (на 2-6 добу) та віддаленою (на 2-му тижні та пізніше). Ці реакції проявляються симптомокомплексом сироваткової хвороби (підвищення температури, поява свербежу та висипань на шкірі, болю в суглобах тощо) та в поодиноких випадках анафілактичним шоком. Враховуючи можливість виникнення шоку при введенні протиправцевої сироватки, за кожним щепленим необхідно забезпечити медичний нагляд протягом 1 години після введення препарату. Місця проведення щеплень мають бути забезпечені засобами протишокової терапії. Особи, які отримали протиправцеву сироватку, повинні бути попереджені про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі появи ознак, характерних для сироваткової хвороби.Спосіб застосування та дозиЛікування правця: ;протиправцеву сироватку вводять хворим у максимально ранні терміни від початку захворювання в дозі 100 000-200 000 ME. Сироватку вводять внутрішньовенно або спинномозковий канал після перевірки чутливості до чужорідного білка. Залежно від тяжкості захворювання, введення сироватки повторюють до зникнення рефлекторних судом. Екстрена профілактика правця; передбачає первинну хірургічну обробку рани та створення, при необхідності, специфічного імунітету проти правця. Екстрену специфічну профілактику правця проводять при: травми з порушенням цілісності шкірних покровів та слизових; обмороженнях та опіках другого, третього та четвертого ступенів; позалікарняних абортах; пологах поза медичними установами; гангрені або некрозі тканин будь-якого типу, абсцесах; укуси тваринами; проникаючих ушкодженнях ШКТ. Для екстреної специфічної профілактики правця застосовують: АС-анатоксин; протиправцевий людський імуноглобулін (ПСЧІ); за відсутності ПСЧІ - сироватку протиправцеву кінську очищену концентровану рідку (ПСС). АС-анатоксин та ПСЧІ вводять відповідно до інструкцій із застосування цих препаратів. Протиправцеву сироватку з метою екстреної профілактики правця вводять підшкірно в дозі 3000 ME. Перед введенням протиправцевої сироватки ставлять внутрішньошкірну пробу з сироваткою очищеною кінською розведеною 1:100 для виявлення чутливості до чужорідного білка. Для постановки проб використовують шприци з ціною поділу 0.1 мл тонкими голками. Розведену сироватку вводять внутрішньошкірно в згинальну поверхню передпліччя обсягом 0.1 мл. Облік реакції проводять через 20 хв. Пробу вважають негативною, якщо діаметр набряку або почервоніння, що з'являється на місці введення, менше 1 см. Пробу вважають позитивною, якщо набряк або почервоніння досягає діаметром 1 см і більше. При ;негативній внутрішньошкірній пробі ;противостолбнячную сироватку вводять підшкірно в кількості 0.1 мл (використовують стерильний шприц, розкриту ампулу закривають стерильною серветкою). За відсутності реакції через 30 хв вводять, використовуючи стерильний шприц, всю призначену дозу сироватки підшкірно (з профілактичною метою), внутрішньовенно або спинномозковий канал (з лікувальною метою). При позитивній внутрішньошкірній пробі або при виникненні анафілактичної реакції на п/к ін'єкцію 0.1 мл протиправцевої сироватки подальше її введення протипоказане. У разі показано запровадження ПСЧИ. Введення препарату реєструють у встановленій обліковій формі із зазначенням дати щеплення, дози, підприємства-виробника препарату, номера серії, реакції на введення препарату. Непридатний до застосування препарат з порушеною цілісністю або відсутнім маркуванням, з терміном придатності, що закінчився, при зміні фізичних властивостей, і неправильному зберіганні.Умови зберіганняУ холодильнику +2+8 градусівУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Состав, форма выпуска и упаковкаТаблетки, покрытые пленочной оболочкой - 1 табл.: активное вещество: цитизин - 1,5 мг; вспомогательные вещества: лактозы моногидрат — 28 мг; МКЦ — 67,5 мг; тальк — 2 мг; магния стеарат — 1 мг; оболонка плівкова: Опадрай II коричневий 8 F 26948 – 3 мг: полівініловий спирт частково гідролізований – 1,2 мг; титану діоксид (Е171) - 0,654 мг; макрогол 3350 - 0,606 мг; тальк – 0,444 мг; заліза оксид жовтий (Е172) – 0,062 мг, заліза оксид червоний (Е172) – 0,018 мг, заліза оксид чорний (Е172) – 0,016 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг. У бл. із ПВХ-плівки/фольги алюмінієвої, 50 шт. 2 бл. у картонному вкладиші з календарем прийому в картонній пачці.Опис лікарської формиТаблетки: круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою світло-коричневого кольору. Вид на зламі – від білого до бежевого кольору.Фармакотерапевтична групаН-холіноміметичне.ФармакокінетикаФармакокінетичні дослідження на людях не проводились.ФармакодинамікаАлкалоїд цитизин, що є активною речовиною препарату, має н-холіноміметичну дію; збуджує ганглії вегетативної нервової системи, рефлекторно стимулює дихальний центр, викликає виділення адреналіну з мозкової речовини надниркових залоз, підвищує артеріальний тиск. При близькій схожості з механізмом дії нікотину, цитизин має набагато нижчу токсичність і більший терапевтичний індекс. Цитизин конкурентно пригнічує взаємодію нікотину з відповідними рецепторами, що веде до поступового зменшення та зникнення нікотинової залежності.Показання до застосуванняНікотинова залежність (для полегшення відмови від куріння). Фізична та психологічна залежність від нікотину вважається певним типом захворювання, що призводить до нездатності помірності від куріння, навіть при розумінні його негативних ефектів.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активної або будь-якої з допоміжних речовин препарату; гострий інфаркт міокарда; нестабільна стенокардія; аритмія серця; нещодавно перенесене порушення мозкового кровообігу; атеросклероз; тяжка артеріальна гіпертензія; недостатність лактази, галактоземія, синдром мальабсорбції глюкози-галактози (до складу препарату входить лактоза); вагітність; період грудного вигодовування; вік до 18 та після 65 років. З обережністю: інші форми ішемічної хвороби серця (стабільна стенокардія, безсимптомна (тиха) ішемія міокарда, вазоспастична стенокардія, синдром "X" (мікросудинна стенокардія); серцева недостатність, підвищений АТ; захворювання судин головного мозку; облітеруючі артеріальні захворювання, гіпер шлунка, цукровий діабет, ниркова або печінкова недостатність, деякі форми шизофренії, наявність хромафінних пухлин надниркових залоз, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, особи з тривалим стажем куріння та особи старше 40-45 років.Вагітність та лактаціяТабекс не слід застосовувати жінкам під час вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяПрепарат зазвичай добре переноситься, побічні явища, що спостерігаються, виражені слабо або помірно. Більшість із них з'являються на початку лікування та проходять самостійно. Найчастіше вони пов'язані з відмовою від тютюнопаління і виявляються запамороченням, головним болем та безсонням. У рекомендованих дозах препарат Табекс не викликає серйозних несприятливих ефектів. Можливі такі побічні дії З боку ССС: тахікардія, незначне підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття. З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння або сонливість, підвищена дратівливість. З боку дихальної системи: задишка. З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, біль у животі, запори, діарея, зміни смаку та апетиту. З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: біль у м'язах. З боку обміну речовин та харчування: зниження маси тіла, підвищене потовиділення. Інші: біль у грудній клітці.Взаємодія з лікарськими засобамиПісля припинення тютюнопаління можуть посилюватися побічні дії теофіліну, ропініролу, клозапіну та оланзапіну. При одночасному застосуванні препарату Табекс® з ацетилхоліном, карбахолом, галантаміном, піридостигміном, ривастигміном, дистигміном можливе посилення холіноміметичних побічних дій (слинотеча, сльозотеча, бронхіальна секреція з кашлем, терапія. підвищений тонус м'язів чи раптові скорочення м'язів). Застосування препарату Табекс одночасно з ловастатином, симвастатином, флувастатином, правастатином та ін. підвищує ризик появи болю в м'язах. Одночасне застосування препарату Табекс з гіпотензивними засобами (пропранолол та ін.) може послабити їхній ефект.Спосіб застосування та дозиВсередину повністю запиваючи достатньою кількістю рідини. Не слід перевищувати рекомендовані дози. Прийом препарату бажано розпочинати після встановлення пацієнта на повну відмову від куріння. Препарат слід застосовувати за наступною схемою: з 1 по 3 день - по 1 табл. 6 разів на день (кожні 2 години), поступово зменшуючи кількість викурених сигарет. Таблетку слід приймати між епізодами куріння для подовження інтервалів між викурюванням сигарет, щоб максимально знизити їхнє споживання. Інтервал прийому кожні 2 години повинен дотримуватися. Якщо результат незадовільний, лікування слід припинити і через 2-3 місяці можна почати його знову. При хорошому ефекті лікування продовжують за наступною схемою: з 4 по 12-й день - по 1 табл. кожні 2,5 год; з 13-го по 16-й день - по 1 табл. кожні 3 год; з 17-го по 20-й день – по 1 табл. кожні 5 год; з 21-го по 25-й день - по 1-2 табл. в день. Настійно рекомендується відмовитися від куріння не пізніше 5-го дня від початку лікування. Поєднання медикаментозної терапії із консультаціями, в т.ч. з заходами психологічної підтримки пацієнта, що достовірно підвищує ефективність лікування.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, розширення зіниць, загальна слабкість, тахікардія, клонічні судоми, параліч дихання. Настають у разі, коли пацієнт не дотримується режиму дозування і приймає препарат у дозах, що у кілька разів перевищують терапевтичні. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, інфузійне введення водно-сольових розчинів, а також 5 або 10% розчину глюкози, призначення протисудомних засобів, кардіотоніків, дихальних аналептиків та інших симптоматичних засобів. Слід відстежувати роботу органів дихання, АТ та ЧСС.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПрийом препарату слід розпочати лише тоді, коли пацієнт має серйозний намір відмовитись від куріння. Особам із тривалим стажем куріння та особам старше 40–45 років препарат Табекс слід застосовувати лише після консультації з лікарем. При застосуванні препарату не слід перевищувати рекомендованих доз. Лікування препаратом та продовження куріння може призвести до посилення побічних дій нікотину (нікотинова інтоксикація). Лікарський препарат містить допоміжну речовину лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, з лактазним дефіцитом (тип Лапп) або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати лікарський препарат. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Хоча на тлі застосування препарату будь-якого негативного впливу на здатність керувати автотранспортом та роботу з механізмами не спостерігалося, проте внаслідок можливого виникнення сонливості та інших побічних реакцій слід бути обережним у перелічених ситуаціях.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ;термопсису ланцетної трави порошок - 0,0067 г, натрію гідрокарбонату - 0,250 г. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк. 10 шт. в упаковці. ;Фармакотерапевтична групаТаблетки від кашлю мають відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищують секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин, термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, на блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Клінічна фармакологіяВідхаркувальні засоби.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: трахеїт, бронхіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення). Вагітність. Період лактації. Дитячий вік (до 12 років).Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Таблетки від кашлю не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання мокротиння. Для поліпшення розрідження та відділення мокротиння рекомендується призначати тепле питво.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим призначають по 1 таблетці 3 десь у день протягом 3-5 днів. Дітям старше 12 років – по 1/2-1 таблетці 3 рази на день протягом 3-5 днів. Тривалість лікування – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: блювання. ; Лікування: ; симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: термопсису ланцетної трави порошок – 0,0067 г, натрію гідрокарбонату – 0,250 г. допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк. 10 шт. в упаковці. Фармакотерапевтична групаТаблетки від кашлю мають відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищують секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин, термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, на блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Клінічна фармакологіяВідхаркувальні засоби.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: трахеїт, бронхіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення). Вагітність. Період лактації. Дитячий вік (до 12 років).Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Таблетки від кашлю не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання мокротиння. Для поліпшення розрідження та відділення мокротиння рекомендується призначати тепле питво.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим призначають по 1 таблетці 3 десь у день протягом 3-5 днів. Дітям старше 12 років – по 1/2-1 таблетці 3 рази на день протягом 3-5 днів. Тривалість лікування – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: блювання. Лікування: симптоматичне.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ;термопсису ланцетної трави порошок - 0,0067 г, натрію гідрокарбонату - 0,250 г. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк. 10 шт. в упаковці. ;Фармакотерапевтична групаТаблетки від кашлю мають відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищують секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин, термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, на блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Клінічна фармакологіяВідхаркувальні засоби.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: трахеїт, бронхіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення). Вагітність. Період лактації. Дитячий вік (до 12 років).Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Таблетки від кашлю не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання мокротиння. Для поліпшення розрідження та відділення мокротиння рекомендується призначати тепле питво.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим призначають по 1 таблетці 3 десь у день протягом 3-5 днів. Дітям старше 12 років – по 1/2-1 таблетці 3 рази на день протягом 3-5 днів. Тривалість лікування – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: блювання. ; Лікування: ; симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Діюча речовина: Термопсису ланцетної трави порошок – 6,7 мг; Натрію гідрокарбонат – 250,0 мг; Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний – 27,9 мг; Тальк – 5,4 мг. Маса таблетки – 290 мг. По 10 таблеток у контурне безячейкове впакування з пакувального паперу з поліетиленовим покриттям. По 10 таблеток у контурне осередкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 2, 3 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону. 20 контурних безосередкових або контурних осередкових упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у пачку з картону (Для стаціонарів).Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні пігулки від зеленувато-сірого до коричнево-сірого кольору з фаскою. Допускається наявність більш темних та світлих вкраплень.ФармакокінетикаКомпоненти препарату добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті. Максимум дії настає через 30-60 хв після прийому внутрішньо і триває протягом 2-6 год. Виводяться з організму нирками, слизовою оболонкою дихальних шляхів та бронхіальними залозами.ФармакодинамікаКомбінований препарат. Трава термопсису має відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищує секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин і термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем з важковідокремлюваним мокротинням (трахеїт, бронхіт) – у складі комплексної терапії.РекомендуєтьсяДля поліпшення розрідження та відділення мокротиння під час лікування рекомендується тепле питво.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; дитячий вік до 12 років; вагітність та період грудного вигодовування. Не слід призначати препарат при легеневих захворюваннях зі схильністю до кровохаркання (рак та туберкульоз легень за наявності кровотечі).Вагітність та лактаціяПрийом препарату протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні реакції, нудота.Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі лікарські препарати можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відокремлення розрідженого мокротиння.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим – по 1 таблетці 3 десь у день, дітям старше 12 років – по 1 таблетці 2-3 десь у день. Курс лікування 3-5 днів. Необхідність проведення повторного курсу лікування визначається лікарем. Максимальна разова доза для дорослих (у перерахунку на термопсис) – 0,1 г (14 таблеток), максимальна добова доза – 0,3 г (42 таблетки).ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, симптоматична терапія.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ;термопсису ланцетної трави порошок - 0,0067 г, натрію гідрокарбонату - 0,250 г. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк. 10 шт. в упаковці. ;Фармакотерапевтична групаТаблетки від кашлю мають відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищують секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин, термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, на блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Клінічна фармакологіяВідхаркувальні засоби.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: трахеїт, бронхіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення). Вагітність. Період лактації. Дитячий вік (до 12 років).Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Таблетки від кашлю не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання мокротиння. Для поліпшення розрідження та відділення мокротиння рекомендується призначати тепле питво.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим призначають по 1 таблетці 3 десь у день протягом 3-5 днів. Дітям старше 12 років – по 1/2-1 таблетці 3 рази на день протягом 3-5 днів. Тривалість лікування – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: блювання. ; Лікування: ; симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні компоненти: Термопсису ланцетної трави – 0,0067 г; Натрію гідрокарбонату – 0,2500 г; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний – 0,0279 г, тальк – 0,0054 г. 10 таблеток у контурну безосередкову упаковку або по 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. 2 контурні безкоміркові упаковки або 2, 3, 5 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону. Допускається контурні безосередкові та контурні коміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщати безпосередньо в групову упаковку.Опис лікарської формиПлоскоциліндричні таблетки зеленувато-сірого кольору з фаскою. Допускається наявність чорних вкраплень.Фармакотерапевтична групаВідхаркувальний засіб рослинного походження.ФармакокінетикаКомпоненти препарату добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті. Максимум дії настає через 30-60 хв після прийому внутрішньо і триває протягом 2-6 год. Виводяться з організму нирками, слизовою оболонкою дихальних шляхів та бронхіальними залозами.ФармакодинамікаТрава термопсису має відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищує секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин, термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, на блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Показання до застосуванняЗахворювання дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем із важковідділеним мокротинням (трахеїт, бронхіт) - у складі комплексної терапії.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, дитячий вік (до 12 років).Вагітність та лактаціяЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.Побічна діяМожливі алергічні реакції; нудота.Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Таблетки від кашлю не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання мокротиння.Спосіб застосування та дозиДорослим призначають по 1 таблетці 3 рази на день. Курс лікування – протягом 3-5 днів. Вища разова доза у перерахунку на термопсис – 0,1 г (14 таблеток). Вища добова доза в перерахунку на термопсис - 0,3 г (42 таблетки). Дітям старше 12 років – по 1 таблетці 2-3 рази на день. Курс лікування 3-5 днів. Необхідність призначення повторного курсу визначається лікарем.ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання. Лікування: промивання шлунка, симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДля поліпшення розрідження та відділення мокротиння рекомендується призначати тепле питво. Таблетки від кашлю не впливають на водіння автотранспорту та керування механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: ;термопсису ланцетної трави порошок - 0,0067 г, натрію гідрокарбонату - 0,250 г. Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк. 30 шт. в упаковці. ;Фармакотерапевтична групаТаблетки від кашлю мають відхаркувальну дію, надаючи помірну подразнюючу дію на рецептори слизової оболонки шлунка, рефлекторно підвищують секрецію бронхіальних залоз. Алкалоїди, що містяться в траві термопсису (цитизин, метилцитизин, пахікарпін, анагірін, термопсин, термопсидин) надають збуджуючу дію на дихальний і, у високих дозах, на блювотний центри. Натрію гідрокарбонат стимулює секрецію бронхіальних залоз, сприяє зниженню в'язкості мокротиння.Клінічна фармакологіяВідхаркувальні засоби.Показання до застосуванняУ складі комплексної терапії: трахеїт, бронхіт.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення). Вагітність. Період лактації. Дитячий вік (до 12 років).Взаємодія з лікарськими засобамиАдсорбенти, в'яжучі та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування алкалоїдів, що входять до складу трави термопсису, у шлунково-кишковому тракті. Таблетки від кашлю не слід застосовувати одночасно з препаратами, що містять кодеїн та інші протикашльові лікарські засоби, оскільки це ускладнює відкашлювання мокротиння. Для поліпшення розрідження та відділення мокротиння рекомендується призначати тепле питво.Спосіб застосування та дозиВсередину. Дорослим призначають по 1 таблетці 3 десь у день протягом 3-5 днів. Дітям старше 12 років – по 1/2-1 таблетці 3 рази на день протягом 3-5 днів. Тривалість лікування – за рекомендацією лікаря.ПередозуванняСимптоми: блювання. ; Лікування: ; симптоматичне.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
460,00 грн
425,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
278,00 грн
233,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
304,00 грн
266,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
314,00 грн
275,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему.
396,00 грн
362,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: тадалафіл – 20 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 100.2 мг, лактоза моногідрат (лактопрес) - 123 мг, целюлоза мікрокристалічна - 53 мг, кроскармелоза натрію - 17 мг, кросповідон М (Коллідон CL-M) - 5 мг, кро , гіпролоза екстра тонка – 5 мг, гіпролоза – 2 мг, натрію стеарилфумарат – 2 г, натрію лаурилсульфат – 0.8 мг; склад оболонки: опадрай II 85F22037 рожевий - 10 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2.236 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) - 2.02 мг, тальк - 1.48 мг, фарб 0.143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0.121 мг). 1 контурну осередкову упаковку з 10 таблетками поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою рожево-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро таблетки білого чи майже білого кольору.ХарактеристикаВиявляє підвищення ерекції.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування порушень ерекції є оборотним селективним інгібітором специфічної ФДЕ5 цГМФ. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ5 тадалафілом призводить до підвищення рівня цГМФ в кавернозному тілі статевого члена. Наслідком цього є релаксація гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл неефективний за відсутності сексуального стимулювання. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ5. ФДЕ5 - фермент, виявлений у гладких м'язах кавернозного тіла, у гладких м'язах судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях, мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ5 є більш активною, ніж на інші фосфодіестерази. Тадалафіл у 10 000 разів активніше щодо ФДЕ5, ніж щодо ФДЕ1, ФДЕ2, ФДЕ4, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці та інших органах. Тадалафіл у 10 000 разів активніше блокує ФДЕ5, ніж ФДЕ3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ5, порівняно з ФДЕ3, має важливе значення, оскільки ФДЕ3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза. Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ5, ніж щодо ФДЕ6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також у 10 000 разів активніший щодо ФДЕ5, порівняно з його впливом на ФДЕ7-ФДЕ10. Діє протягом 36 год. Ефект проявляється вже через 16 хв після прийому внутрішньо за наявності сексуального збудження. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни систолічного та діастолічного тиску, порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1.6/0.8 мм рт.ст. відповідно) та стоячи (середнє максимальне зниження становить 0.2/4.6 мм рт.ст.). відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольору (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю до ФДЕ6. Крім того, не відзначається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, внутрішньоочний тиск та розмір зіниці. Клінічно значущого впливу на характеристики сперми у чоловіків, які приймали тадалафіл у добових дозах протягом 6 місяців, не виявлено.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Cmax досягається в середньому через 2 год. Швидкість та ступінь всмоктування не залежать від їди. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2.5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням функції ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у осіб без порушення функції ерекції. Vd становить близько 63 л, що вказує на те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу пов'язують із білками плазми. У здорових осіб менше 0.0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід, який у 13 000 разів менш активний щодо ФДЕ5, ніж тадалафіл, тому малоймовірно, що цей метаболіт є клінічно значущим. У здорових осіб середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2.5 л/год, а середній T1/2 - 17.5 год. %). У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (КК від 51 до 80 мл/хв) або середнього ступеня тяжкості (КК від 31 до 50 мл/хв) AUC більше, ніж у здорових осіб.Показання до застосуванняПорушення ерекції.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до тадалафілу. З особливою обережністю і лише у разі крайньої необхідності можливе застосування тадалафілу у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК≤30 мл/хв) та тяжкою печінковою недостатністю. На фоні лікування тадалафілом у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК від 31 до 50 мл/хв) частіше відзначали біль у спині порівняно з пацієнтами з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (КК від 51 до 80 мл/хв) або здоровими добровольцями . У пацієнтів з КК≤50 мл/хв тадалафіл слід застосовувати з обережністю. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. із застосуванням тадалафілу, не слід проводити у чоловіків із такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована.Вагітність та лактаціяПрепарат у жінок не застосовується. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяНайчастіше: біль голови, диспепсія. Можливо: біль у спині, міалгія, закладеність носа, припливи крові до обличчя. Рідко: набряк повік, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, запаморочення.Взаємодія з лікарськими засобамиТадалафіл в основному метаболізується за участю ферменту CYP3A4. Селективний інгібітор CYP3A4 кетоконазол збільшує AUC на 107%, а рифампіцин знижує її на 88%. Незважаючи на те, що специфічні взаємодії не вивчалися, можна припустити, що такі інгібітори протеаз, як ритонавір та саквінавір, а також інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин та ітраконазол, підвищують активність тадалафілу. При одночасному прийомі антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижується швидкість всмоктування останнього без зміни його AUC. Тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту та цГМФ. Тому застосування тадалафілу у пацієнтів, які отримують нітрати, протипоказане.Спосіб застосування та дозиЧоловікам середнього віку рекомендується приймати у дозі 20 мг щонайменше за 16 хв до передбачуваної сексуальної активності незалежно від їди. Пацієнти можуть робити спробу статевого акту у будь-який час протягом 36 годин після прийому для того, щоб встановити оптимальний час відповіді на прийом тадалафілу. Максимальна частота прийому – 1 раз на добу. Приймати щонайменше за 16 хв до передбачуваної сексуальної активності незалежно від їди.ПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід враховувати потенційний ризик розвитку ускладнень при сексуальній активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів; нестабільна стенокардія або стенокардія, що виникає під час статевого акту; хронічна серцева недостатність (II функціональний клас та вище за класифікацією NYHA), що розвинулася протягом останніх 6 місяців; неконтрольовані порушення серцевого ритму; артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.) або неконтрольована артеріальна гіпертензія; інсульт, перенесений протягом 6 місяців. З обережністю слід застосовувати тадалафіл у пацієнтів із схильністю до пріапізму (наприклад, при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (наприклад, при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні). Пацієнт повинен бути проінформований про необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму призводить до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок цього може настати довготривала втрата потенції. На фоні застосування тадалафілу про випадки приапізму не повідомлялося. Не рекомендується застосовувати тадалафілу у комбінації з іншими видами лікування еректильної дисфункції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
386,00 грн
340,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: тадалафіл – 20 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 100.2 мг, лактоза моногідрат (лактопрес) - 123 мг, целюлоза мікрокристалічна - 53 мг, кроскармелоза натрію - 17 мг, кросповідон М (Коллідон CL-M) - 5 мг, кро , гіпролоза екстра тонка – 5 мг, гіпролоза – 2 мг, натрію стеарилфумарат – 2 г, натрію лаурилсульфат – 0.8 мг; склад оболонки: опадрай II 85F22037 рожевий - 10 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2.236 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) - 2.02 мг, тальк - 1.48 мг, фарб 0.143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0.121 мг).Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою рожево-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро таблетки білого чи майже білого кольору.ХарактеристикаВиявляє підвищення ерекції.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування порушень ерекції є оборотним селективним інгібітором специфічної ФДЕ5 цГМФ. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ5 тадалафілом призводить до підвищення рівня цГМФ в кавернозному тілі статевого члена. Наслідком цього є релаксація гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл неефективний за відсутності сексуального стимулювання. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ5. ФДЕ5 - фермент, виявлений у гладких м'язах кавернозного тіла, у гладких м'язах судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях, мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ5 є більш активною, ніж на інші фосфодіестерази. Тадалафіл у 10 000 разів активніше щодо ФДЕ5, ніж щодо ФДЕ1, ФДЕ2, ФДЕ4, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці та інших органах. Тадалафіл у 10 000 разів активніше блокує ФДЕ5, ніж ФДЕ3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ5, порівняно з ФДЕ3, має важливе значення, оскільки ФДЕ3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза. Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ5, ніж щодо ФДЕ6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також у 10 000 разів активніший щодо ФДЕ5, порівняно з його впливом на ФДЕ7-ФДЕ10. Діє протягом 36 год. Ефект проявляється вже через 16 хв після прийому внутрішньо за наявності сексуального збудження. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни систолічного та діастолічного тиску, порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1.6/0.8 мм рт.ст. відповідно) та стоячи (середнє максимальне зниження становить 0.2/4.6 мм рт.ст.). відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольору (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю до ФДЕ6. Крім того, не відзначається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, внутрішньоочний тиск та розмір зіниці. Клінічно значущого впливу на характеристики сперми у чоловіків, які приймали тадалафіл у добових дозах протягом 6 місяців, не виявлено.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Cmax досягається в середньому через 2 год. Швидкість та ступінь всмоктування не залежать від їди. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2.5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням функції ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у осіб без порушення функції ерекції. Vd становить близько 63 л, що вказує на те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу пов'язують із білками плазми. У здорових осіб менше 0.0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід, який у 13 000 разів менш активний щодо ФДЕ5, ніж тадалафіл, тому малоймовірно, що цей метаболіт є клінічно значущим. У здорових осіб середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2.5 л/год, а середній T1/2 - 17.5 год. %). У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (КК від 51 до 80 мл/хв) або середнього ступеня тяжкості (КК від 31 до 50 мл/хв) AUC більше, ніж у здорових осіб.Показання до застосуванняПорушення ерекції.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до тадалафілу. З особливою обережністю і лише у разі крайньої необхідності можливе застосування тадалафілу у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК≤30 мл/хв) та тяжкою печінковою недостатністю. На фоні лікування тадалафілом у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК від 31 до 50 мл/хв) частіше відзначали біль у спині порівняно з пацієнтами з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (КК від 51 до 80 мл/хв) або здоровими добровольцями . У пацієнтів з КК≤50 мл/хв тадалафіл слід застосовувати з обережністю. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. із застосуванням тадалафілу, не слід проводити у чоловіків із такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована.Вагітність та лактаціяПрепарат у жінок не застосовується. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяНайчастіше: біль голови, диспепсія. Можливо: біль у спині, міалгія, закладеність носа, припливи крові до обличчя. Рідко: набряк повік, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, запаморочення.Взаємодія з лікарськими засобамиТадалафіл в основному метаболізується за участю ферменту CYP3A4. Селективний інгібітор CYP3A4 кетоконазол збільшує AUC на 107%, а рифампіцин знижує її на 88%. Незважаючи на те, що специфічні взаємодії не вивчалися, можна припустити, що такі інгібітори протеаз, як ритонавір та саквінавір, а також інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин та ітраконазол, підвищують активність тадалафілу. При одночасному прийомі антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижується швидкість всмоктування останнього без зміни його AUC. Тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту та цГМФ. Тому застосування тадалафілу у пацієнтів, які отримують нітрати, протипоказане.Спосіб застосування та дозиЧоловікам середнього віку рекомендується приймати у дозі 20 мг щонайменше за 16 хв до передбачуваної сексуальної активності незалежно від їди. Пацієнти можуть робити спробу статевого акту у будь-який час протягом 36 годин після прийому для того, щоб встановити оптимальний час відповіді на прийом тадалафілу. Максимальна частота прийому – 1 раз на добу. Приймати щонайменше за 16 хв до передбачуваної сексуальної активності незалежно від їди.ПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід враховувати потенційний ризик розвитку ускладнень при сексуальній активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів; нестабільна стенокардія або стенокардія, що виникає під час статевого акту; хронічна серцева недостатність (II функціональний клас та вище за класифікацією NYHA), що розвинулася протягом останніх 6 місяців; неконтрольовані порушення серцевого ритму; артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.) або неконтрольована артеріальна гіпертензія; інсульт, перенесений протягом 6 місяців. З обережністю слід застосовувати тадалафіл у пацієнтів із схильністю до пріапізму (наприклад, при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (наприклад, при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні). Пацієнт повинен бути проінформований про необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму призводить до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок цього може настати довготривала втрата потенції. На фоні застосування тадалафілу про випадки приапізму не повідомлялося. Не рекомендується застосовувати тадалафілу у комбінації з іншими видами лікування еректильної дисфункції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
282,00 грн
253,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетка - 1 таб. Активна речовина: тадалафіл – 20 мг; Допоміжні речовини: лактози моногідрат - 100.2 мг, лактоза моногідрат (лактопрес) - 123 мг, целюлоза мікрокристалічна - 53 мг, кроскармелоза натрію - 17 мг, кросповідон М (Коллідон CL-M) - 5 мг, кро , гіпролоза екстра тонка – 5 мг, гіпролоза – 2 мг, натрію стеарилфумарат – 2 г, натрію лаурилсульфат – 0.8 мг; склад оболонки: опадрай II 85F22037 рожевий - 10 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2.236 мг, макрогол (поліетиленгліколь 3350) - 2.02 мг, тальк - 1.48 мг, фарб 0.143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0.121 мг). 1 контурне осередкове впакування з 4 таблетками поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою рожево-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі; на поперечному розрізі ядро таблетки білого чи майже білого кольору.ХарактеристикаВиявляє підвищення ерекції.Фармакотерапевтична групаЗасіб для лікування порушень ерекції є оборотним селективним інгібітором специфічної ФДЕ5 цГМФ. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ5 тадалафілом призводить до підвищення рівня цГМФ в кавернозному тілі статевого члена. Наслідком цього є релаксація гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл неефективний за відсутності сексуального стимулювання. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ5. ФДЕ5 - фермент, виявлений у гладких м'язах кавернозного тіла, у гладких м'язах судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях, мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ5 є більш активною, ніж на інші фосфодіестерази. Тадалафіл у 10 000 разів активніше щодо ФДЕ5, ніж щодо ФДЕ1, ФДЕ2, ФДЕ4, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці та інших органах. Тадалафіл у 10 000 разів активніше блокує ФДЕ5, ніж ФДЕ3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ5, порівняно з ФДЕ3, має важливе значення, оскільки ФДЕ3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза. Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ5, ніж щодо ФДЕ6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також у 10 000 разів активніший щодо ФДЕ5, порівняно з його впливом на ФДЕ7-ФДЕ10. Діє протягом 36 год. Ефект проявляється вже через 16 хв після прийому внутрішньо за наявності сексуального збудження. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни систолічного та діастолічного тиску, порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1.6/0.8 мм рт.ст. відповідно) та стоячи (середнє максимальне зниження становить 0.2/4.6 мм рт.ст.). відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольору (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю до ФДЕ6. Крім того, не відзначається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, внутрішньоочний тиск та розмір зіниці. Клінічно значущого впливу на характеристики сперми у чоловіків, які приймали тадалафіл у добових дозах протягом 6 місяців, не виявлено.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Cmax досягається в середньому через 2 год. Швидкість та ступінь всмоктування не залежать від їди. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2.5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням функції ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у осіб без порушення функції ерекції. Vd становить близько 63 л, що вказує на те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу пов'язують із білками плазми. У здорових осіб менше 0.0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід, який у 13 000 разів менш активний щодо ФДЕ5, ніж тадалафіл, тому малоймовірно, що цей метаболіт є клінічно значущим. У здорових осіб середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2.5 л/год, а середній T1/2 - 17.5 год. %). У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (КК від 51 до 80 мл/хв) або середнього ступеня тяжкості (КК від 31 до 50 мл/хв) AUC більше, ніж у здорових осіб.Показання до застосуванняПорушення ерекції.Протипоказання до застосуванняОдночасний прийом препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; дитячий та підлітковий вік до 18 років; підвищена чутливість до тадалафілу. З особливою обережністю і лише у разі крайньої необхідності можливе застосування тадалафілу у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК≤30 мл/хв) та тяжкою печінковою недостатністю. На фоні лікування тадалафілом у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (КК від 31 до 50 мл/хв) частіше відзначали біль у спині порівняно з пацієнтами з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (КК від 51 до 80 мл/хв) або здоровими добровольцями . У пацієнтів з КК≤50 мл/хв тадалафіл слід застосовувати з обережністю. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. із застосуванням тадалафілу, не слід проводити у чоловіків із такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована.Вагітність та лактаціяПрепарат у жінок не застосовується. Протипоказаний у дитячому та підлітковому віці до 18 років.Побічна діяНайчастіше: біль голови, диспепсія. Можливо: біль у спині, міалгія, закладеність носа, припливи крові до обличчя. Рідко: набряк повік, біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, запаморочення.Взаємодія з лікарськими засобамиТадалафіл в основному метаболізується за участю ферменту CYP3A4. Селективний інгібітор CYP3A4 кетоконазол збільшує AUC на 107%, а рифампіцин знижує її на 88%. Незважаючи на те, що специфічні взаємодії не вивчалися, можна припустити, що такі інгібітори протеаз, як ритонавір та саквінавір, а також інгібітори CYP3A4, такі як еритроміцин та ітраконазол, підвищують активність тадалафілу. При одночасному прийомі антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижується швидкість всмоктування останнього без зміни його AUC. Тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту та цГМФ. Тому застосування тадалафілу у пацієнтів, які отримують нітрати, протипоказане.Спосіб застосування та дозиЧоловікам середнього віку рекомендується приймати у дозі 20 мг щонайменше за 16 хв до передбачуваної сексуальної активності незалежно від їди. Пацієнти можуть робити спробу статевого акту у будь-який час протягом 36 годин після прийому для того, щоб встановити оптимальний час відповіді на прийом тадалафілу. Максимальна частота прийому – 1 раз на добу. Приймати щонайменше за 16 хв до передбачуваної сексуальної активності незалежно від їди.ПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСлід враховувати потенційний ризик розвитку ускладнень при сексуальній активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів; нестабільна стенокардія або стенокардія, що виникає під час статевого акту; хронічна серцева недостатність (II функціональний клас та вище за класифікацією NYHA), що розвинулася протягом останніх 6 місяців; неконтрольовані порушення серцевого ритму; артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.) або неконтрольована артеріальна гіпертензія; інсульт, перенесений протягом 6 місяців. З обережністю слід застосовувати тадалафіл у пацієнтів із схильністю до пріапізму (наприклад, при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (наприклад, при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні). Пацієнт повинен бути проінформований про необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму призводить до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок цього може настати довготривала втрата потенції. На фоні застосування тадалафілу про випадки приапізму не повідомлялося. Не рекомендується застосовувати тадалафілу у комбінації з іншими видами лікування еректильної дисфункції.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
447,00 грн
409,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Активна речовина: тадалафіл 5/20 мг; Допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) – 53,8/100,2 мг; лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) - 64/123 мг; МКЦ - 26/53 мг; кроскармелоза натрію (примелоза) - 12,5/17 мг; кросповідон (Колідон CL-M) - 4/5 мг, кросповідон (Колідон CL) - 3/2 мг, гіпоролоза екстратонка (гідроксипропілцелюлоза) - 3/5 мг; гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) - 2/2 мг; натрію стеарилфумарат – 1,5/2 мг; натрію лаурилсульфат - 0,2/0,8 мг; Оболонка плівкова (для дозування 5 мг): Opadry II 85F22048 жовтий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 2 мг, титану діоксид Е171 - 1,0935 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 1,01 мг, тальк - 0 алюмінієвий лак на основі барвника хіноліновий жовтий — 0,1505 мг, алюмінієвий лак на основі барвника «Сонячний захід» жовтий — 0,0035 мг, барвник заліза оксид (II) жовтий Е172 — 0,0015 мг, алюмінієвий 0,0010 мг) - 5 мг; Оболонка плівкова (для дозування 20 мг): Opadry II 85F240037 рожевий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2,236 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 2,02 мг, тальк - 1, оксид (II) жовтий Е172 – 0,143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0,121 мг) – 10 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг, 20 мг. По 10 чи 14 табл. (Дозування 5 мг) або 4, 7, 8 або 10 табл. (дозування 20 мг) у контурній комірковій упаковці. За 20 табл. у банку полімерного типу БП із ПЕНД із кришкою із ПЕВД або у флаконі полімерному із ПЕНД із кришкою із ПЕВД. Кожну банку, флакон (дозування 5 та 20 мг), 2, 3, 6 контурних осередкових упаковок по 10 табл. або 1, 2 контурні осередкові упаковки по 14 табл. (дозування 5 мг), або 1 контурне осередкове пакування по 4, 7, 8, 10 табл., або 2 контурні осередкове пакування по 10 табл. (дозування 20 мг) поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою, 20 мг: рожево-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі. На поперечному розрізі - ядро пігулки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаСтимулююча еректильну функцію.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Середня Cmax у плазмі досягається в середньому через 2 години після прийому внутрішньо. Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від їди, тому препарат Тадалафіл-СЗ можна застосовувати незалежно від їди. Час прийому (вранці або ввечері) не впливає на швидкість та ступінь всмоктування. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2,5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у пацієнтів без порушення ерекції. Розподіл. Середній Vd становить близько 63 л, що свідчить про те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу у плазмі зв'язується з білками. Зв'язування з білками не змінюється за порушення функції нирок. У здорових добровольців менше 0,0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт принаймні у 13000 разів менш активний щодо ФДЕ-5, ніж тадалафіл. Отже, концентрація цього метаболіту не є клінічно значущою. Виведення. У здорових добровольців середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2,5 л/год, а середній T1/2 - 17,5 год. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, переважно через кишечник (близько 61% дози) та меншою мірою - нирками (близько 36% дози). Особливі групи пацієнтів Вік старше 65 років. Здорові добровольці 65 років і старші мали нижчий кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо, що виявлялося збільшенням AUC на 25% порівняно зі здоровими добровольцями від 19 до 45 років. Ця відмінність не є клінічно значущою і не потребує підбору дози. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та середнього ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв), а також у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, експозиція тадалафілу ( AUC) приблизно подвоювалася. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Cmax була на 41% вищою порівняно зі здоровими добровольцями. Виведення тадалафілу за допомогою гемодіалізу незначне. Печінкова недостатність. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) можна порівняти з такою у здорових добровольців. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) даних недостатньо. При призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю необхідно попередньо провести оцінку ризику та користі застосування препарату. Цукровий діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом на фоні застосування тадалафілу AUC була меншою приблизно на 19% порівняно зі здоровими добровольцями. Ця відмінність не потребує підбору дози.ФармакодинамікаТадалафіл є оборотним селективним інгібітором цГМФ-специфічної ФДЕ-5. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ-5 тадалафілом веде до підвищення концентрації цГМФ в печеристому тілі статевого члена. Наслідком цього є розслаблення гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл не надає ефекту без сексуального збудження. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ-5. ФДЕ-5 є ферментом, виявленим у гладких м'язах печеристого тіла, судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях та мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ-5 є більш активною, ніж на інші ФДЕ. Тадалафіл є в 10000 разів більш потужним щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-1, ФДЕ-2, ФДЕ-4 та ФДЕ-7, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці, лейкоцитах, скелетних м'язах та інших тканинах та органах. Тадалафіл у 10000 разів активніше блокує ФДЕ-5, ніж ФДЕ-3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ-5 у порівнянні з ФДЕ-3 має важливе значення, оскільки ФДЕ-3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза.Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 у порівнянні з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10 та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни сАД і дАД порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1,6/0,8 мм рт.ст. відповідно) та у положенні стоячи (середнє максимальне зниження становить 0,2/ 4,6 мм рт.ст. відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольорів (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю з ФДЕ-6. Крім того, не спостерігається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, ВГД та розмір зіниці. З метою оцінки впливу щоденного прийому тадалафілу на сперматогенез було проведено декілька досліджень. У жодному з досліджень не спостерігалося небажаного впливу на морфологію сперматозоїдів та їхню рухливість. В одному з досліджень було виявлено зниження середньої концентрації сперматозоїдів у порівнянні з плацебо. Зниження концентрації сперматозоїдів пов'язано з вищою частотою еякуляції. З іншого боку, не спостерігалося небажаного впливу середню концентрацію статевих гормонів, зокрема. тестостерону, ЛГ та ФСГ при прийомі тадалафілу порівняно з плацебо. Відзначено покращення ерекції у пацієнтів з еректильною дисфункцією всіх ступенів тяжкості при прийомі тадалафілу 1 раз на день. Механізм дії у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Інгібування ФДЕ-5 тадалафілом, що призводить до підвищення концентрації цГМФ у печеристому тілі статевого члена, також спостерігається у гладкій мускулатурі передміхурової залози, сечового міхура та судинах, що їх кровопостачають. Розслаблення гладких м'язів судин призводить до збільшення перфузії крові в цих органах, і як наслідок - зниження вираженості симптомів ДГПЗ. Релаксація гладкої мускулатури передміхурової залози та сечового міхура може додатково посилювати судинні ефекти.Показання до застосуванняеректильна дисфункція; симптоми нижніх сечових шляхів у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (для дозування 5 мг); еректильна дисфункція у пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (для дозування 5 мг).Протипоказання до застосуваннязастосування препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; наявність протипоказань до сексуальної активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів, нестабільна стенокардія, виникнення нападу стенокардії під час статевого акту, хронічна серцева недостатність ІІ класу та вище за класифікацією NYHA протягом останніх 6 місяців, неконтрольовані аритмії, артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.), неконтрольована артеріальна гіпертензія, ішемічний інсульт протягом останніх 6 місяців; втрата зору внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (незалежно від зв'язку з прийомом інгібіторів ФДЕ5); одночасне застосування з доксазозином, іншими інгібіторами ФДЕ5, іншими варіантами терапії еректильної дисфункції зі стимуляторами гуанілатциклази, таким як ріоцигуат; хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до тадалафілу або до будь-якої речовини, що входить до складу препарату. З обережністю Оскільки немає достатніх даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ цієї групи пацієнтів. Необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам, які приймають альфа1-адреноблокатори, оскільки одночасне застосування цих препаратів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів. При застосуванні одноразової дози тадалафілу не спостерігається симптоматичної артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з тамсулозином, селективним альфа1-адреноблокатором. Препарат Тадалафіл-СЗ слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із схильністю до пріапізму (при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба). Також слід бути обережним при одночасному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, еритроміцин, грейпфрутовий сік), гіпотензивними засобами, інгібіторами 5-альфа.Вагітність та лактаціяПрепарат Тадалафіл не призначений для застосування у жінок. Протипоказано застосування препарату до 18 років.Побічна діяНайчастішими небажаними явищами у пацієнтів з еректильною дисфункцією та ДГПЗ є головний біль та диспепсія, а також біль у спині, міалгія. Відповідно до класифікації ВООЗ усі реакції розподілені за системою органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, менше 1/10); рідко (≥1/1000, менше 1/100); рідко (≥1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше 1/10 000), частота невідома (неможливо визначити частоту появи реакцій за наявними даними). З боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості; рідко - ангіоневротичний набряк 2 . З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення; рідко – інсульт 1(в т.ч. гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу), непритомність, транзиторні ішемічні атаки 1 мігрень 2 епілептичні напади 2 транзиторна амнезія. З боку органу зору: нечасто – нечіткість зорового сприйняття, больові відчуття у очному яблуку; рідко – порушення полів зору, припухлість повік, кон'юнктивальна гіперемія, неартеріальна передня ішемічна оптична невропатія 2 , оклюзія судин сітківки 2 . З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – дзвін у вухах; рідко – раптова втрата слуху. З боку серця 1 : нечасто – відчуття серцебиття, тахікардія; рідко – інфаркт міокарда, шлуночкові порушення ритму 2, нестабільна стенокардія 2 . З боку судин: часто - "припливи" крові до обличчя; нечасто – зниження АТ3, підвищення АТ. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа; нечасто – задишка, носова кровотеча. З боку травної системи: часто – диспепсія; нечасто – біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, діарея у пацієнтів старше 65 років, блювання, нудота. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; рідко - кропив'янка, синдром Стівенс-Джонсона 2 , ексфоліативний дерматит 2 , гіпергідроз. З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині, міалгія, біль у кінцівках. З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – тривала ерекція; рідко - пріапізм 2, гематоспермія, кровотеча із статевого члена Інші: нечасто - біль у грудях 1 , периферичний набряк, втома; рідко набряк особи 2 , раптова серцева смерть 1 , 2 . 1 Спостерігалися у пацієнтів, які раніше мали серцево-судинні фактори ризику. Однак неможливо точно визначити, пов'язані ці явища безпосередньо з цими факторами ризику, з тадалафілом, із сексуальним збудженням, або з комбінацією цих чи інших факторів. 2 Побічні реакції, виявлені при постмаркетинговому застосуванні, які не спостерігалися в ході клінічних плацебо-контрольованих досліджень. 3 Найчастіше спостерігалися, коли тадалафіл застосовувався у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні засоби.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших препаратів на тадалафіл Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Селективний інгібітор ізоферменту CYP3A4 кетоконазол (400 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 312% та Сmах на 22%, а кетоконазол (200 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) 15% щодо AUC і величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Ритонавір (200 мг 2 рази на добу), інгібітор ізоферментів CYP3A4, 2С9, 2С19 та 2D6, збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 124% без зміни Сmах. Незважаючи на те, що специфічна взаємодія не вивчалася, можна припустити, що інші інгібітори ВІЛ-протеази, наприклад, саквінавір, а також інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сік, можуть підвищувати концентрацію. Роль переносників (наприклад, Р-глікопротеїну) у розподілі тадалафілу невідома. Існує можливість лікарської взаємодії, опосередкованої інгібування переносників. Селективний індуктор ізоферменту CYP3A4, рифампіцин (у дозі 600 мг/добу), знижує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 88% та Сmах на 46%, відносно AUC та величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Можна припускати, що одночасне застосування інших індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як фенобарбітал, фенітоїн або карбамазепін) також має знижувати концентрації тадалафілу у плазмі. Одночасний прийом антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижує швидкість всмоктування тадалафілу без зміни AUC для тадалафілу. Збільшення pH шлунка в результаті прийому блокатора гістамінових Н2-рецепторів нізатидину не впливало на фармакокінетику тадалафілу. Безпека та ефективність комбінації тадалафілу з іншими видами лікування порушень ерекції або іншими інгібіторами ФДЕ5 не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Вплив тадалафілу на інші препарати Відомо, що тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту II (NО) та цГМФ. Тому застосування тадалафілу на фоні нітратів протипоказано. Тадалафіл не має клінічно значущої дії на кліренс препаратів, метаболізм яких протікає за участю цитохрому Р450. Дослідження підтвердили, що тадалафіл не інгібує та не індукує ізоферменти CYP1A2, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1. Тадалафіл не має клінічно значущого впливу на AUC S-варфарину або R-варфарину. Тадалафіл не впливає на дію варфарину щодо протромбінового часу. Тадалафіл не потенціює збільшення тривалості кровотечі, викликаного прийомом ацетилсаліцилової кислоти. Тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості і може посилювати дію гіпотензивних препаратів, спрямоване на зниження артеріального тиску. Додатково у пацієнтів, які брали кілька гіпотензивних засобів, у яких артеріальна гіпертензія погано контролювалася, спостерігалося дещо більше зниження артеріального тиску. Переважна більшість пацієнтів це зниження був пов'язані з гипотензивными симптомами. Пацієнтам, які отримують лікування гіпотензивними препаратами та приймають тадалафіл, повинні бути надані відповідні клінічні рекомендації. Не спостерігалося значного зниження АТ при одночасному застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу та селективного альфа1А-адреноблокатора тамсулозину. Одночасне застосування тадалафілу із доксазозином протипоказане. При застосуванні тадалафілу здоровими добровольцями, які приймали доксазозин (4-8 мг на добу), альфа1-адреноблокатор, спостерігалося посилення гіпотензивної дії доксазозину. Деякі пацієнти відчували симптоми, пов'язані зі зниженням АТ, включаючи непритомність. Одночасний прийом ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5, включаючи тадалафіл, протипоказаний, т.я. ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5. Досліджень лікарської взаємодії тадалафілу та інгібіторів 5-альфа-редуктази не проводилося, при їх одночасному прийомі слід бути обережним. Тадалафіл викликає збільшення біодоступності етинілестрадіолу при прийомі внутрішньо. Подібне підвищення біодоступності очікується при прийомі тербуталіну, проте клінічні наслідки не встановлені. Тадалафіл не впливав на концентрацію етанолу, так само як і етанол не впливав на концентрацію тадалафілу. При високих дозах алкоголю (0,7 г/кг) прийом тадалафілу не викликав статистично значущого зниження середньої величини АТ. У деяких пацієнтів спостерігалися постуральне запаморочення та ортостатична гіпотензія. При прийомі тадалафілу у поєднанні з нижчими дозами алкоголю (0.6 г/кг) зниження АТ не спостерігалося, а запаморочення виникало з такою самою частотою, що при прийомі одного алкоголю. Тадалафіл не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику або фармакодинаміку теофіліну.Спосіб застосування та дозиВсередину. Еректильна дисфункція. Для пацієнтів з частою сексуальною активністю (більше 2 разів на тиждень): рекомендована частота прийому — щодня, 1 раз на добу, 5 мг, одночасно, незалежно від їди. Добова доза може бути знижена до 2,5 мг (1/2 табл. 5 мг) залежно від індивідуальної чутливості. Для пацієнтів з нечастою сексуальною активністю (рідше 2 разів на тиждень): рекомендовано призначення препарату Тадалафіл у дозі 20 мг безпосередньо перед сексуальною активністю згідно з описом. Максимальна добова доза препарату Тадалафіл становить 20 мг. ДГПЗ або еректильна дисфункція/ДГПЗ. Доза препарату Тадалафіл-СЗ, що рекомендується, при застосуванні 1 раз на добу становить 5 мг; препарат слід приймати приблизно в той самий час дня, незалежно від часу сексуальної активності. Тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та помірного ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (Cl креатинінуПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСексуальна активність має потенційний ризик для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. препаратом Тадалафіл-СЗ не слід проводити у чоловіків з такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована. Є повідомлення про виникнення приапізму при застосуванні інгібіторів ФДЕ-5, включаючи тадалафіл. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму веде до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок чого може настати необоротна імпотенція. Безпека та ефективність комбінації препарату Тадалафіл-СЗ з іншими інгібіторами ФДЕ-5 та видами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Як і інші ФДЕ-5 інгібітори, тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості, що може призводити до транзиторного зниження АТ. Перед призначенням препарату Тадалафіл-СЗ лікарі повинні ретельно розглянути питання, чи не будуть пацієнти з серцево-судинним захворюванням піддаватися небажаному впливу за рахунок таких судиннорозширювальних ефектів. НАПІОН є причиною порушення зору, включаючи повну його втрату. Є рідкісні постмаркетингові повідомлення про випадки розвитку НАПІОН, за часом пов'язані з прийомом інгібіторів ФДЕ-5. В даний час неможливо визначити, чи існує прямий зв'язок між розвитком НАПІОН та прийомом інгібіторів ФДЕ-5 або іншими факторами. Лікарі повинні рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити прийом тадалафілу та звернутися за медичною допомогою. Лікарі також повинні повідомити пацієнтам, що у людей, які перенесли НАПІОН, підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози. Ефективність препарату Тадалафіл-СЗ у пацієнтів, які перенесли хірургічну операцію на органах малого тазу або радикальну нейрозберігаючу простатектомію, невідома. Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами. У період лікування препаратом Тадалафіл-СЗ необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
398,00 грн
358,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Активна речовина: тадалафіл 5/20 мг; Допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) – 53,8/100,2 мг; лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) - 64/123 мг; МКЦ - 26/53 мг; кроскармелоза натрію (примелоза) - 12,5/17 мг; кросповідон (Колідон CL-M) - 4/5 мг, кросповідон (Колідон CL) - 3/2 мг, гіпоролоза екстратонка (гідроксипропілцелюлоза) - 3/5 мг; гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) - 2/2 мг; натрію стеарилфумарат – 1,5/2 мг; натрію лаурилсульфат - 0,2/0,8 мг; Оболонка плівкова (для дозування 5 мг): Opadry II 85F22048 жовтий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 2 мг, титану діоксид Е171 - 1,0935 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 1,01 мг, тальк - 0 алюмінієвий лак на основі барвника хіноліновий жовтий — 0,1505 мг, алюмінієвий лак на основі барвника «Сонячний захід» жовтий — 0,0035 мг, барвник заліза оксид (II) жовтий Е172 — 0,0015 мг, алюмінієвий 0,0010 мг) - 5 мг; Оболонка плівкова (для дозування 20 мг): Opadry II 85F240037 рожевий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2,236 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 2,02 мг, тальк - 1, оксид (II) жовтий Е172 – 0,143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0,121 мг) – 10 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг, 20 мг. По 10 чи 14 табл. (Дозування 5 мг) або 4, 7, 8 або 10 табл. (дозування 20 мг) у контурній комірковій упаковці. За 20 табл. у банку полімерного типу БП із ПЕНД із кришкою із ПЕВД або у флаконі полімерному із ПЕНД із кришкою із ПЕВД. Кожну банку, флакон (дозування 5 та 20 мг), 2, 3, 6 контурних осередкових упаковок по 10 табл. або 1, 2 контурні осередкові упаковки по 14 табл. (дозування 5 мг), або 1 контурне осередкове пакування по 4, 7, 8, 10 табл., або 2 контурні осередкове пакування по 10 табл. (дозування 20 мг) поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою, 20 мг: рожево-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі. На поперечному розрізі - ядро пігулки білого або майже білого кольору.Фармакотерапевтична групаСтимулююча еректильну функцію.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Середня Cmax у плазмі досягається в середньому через 2 години після прийому внутрішньо. Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від їди, тому препарат Тадалафіл-СЗ можна застосовувати незалежно від їди. Час прийому (вранці або ввечері) не впливає на швидкість та ступінь всмоктування. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2,5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у пацієнтів без порушення ерекції. Розподіл. Середній Vd становить близько 63 л, що свідчить про те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу у плазмі зв'язується з білками. Зв'язування з білками не змінюється за порушення функції нирок. У здорових добровольців менше 0,0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт принаймні у 13000 разів менш активний щодо ФДЕ-5, ніж тадалафіл. Отже, концентрація цього метаболіту не є клінічно значущою. Виведення. У здорових добровольців середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2,5 л/год, а середній T1/2 - 17,5 год. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, переважно через кишечник (близько 61% дози) та меншою мірою - нирками (близько 36% дози). Особливі групи пацієнтів Вік старше 65 років. Здорові добровольці 65 років і старші мали нижчий кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо, що виявлялося збільшенням AUC на 25% порівняно зі здоровими добровольцями від 19 до 45 років. Ця відмінність не є клінічно значущою і не потребує підбору дози. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та середнього ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв), а також у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, експозиція тадалафілу ( AUC) приблизно подвоювалася. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Cmax була на 41% вищою порівняно зі здоровими добровольцями. Виведення тадалафілу за допомогою гемодіалізу незначне. Печінкова недостатність. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) можна порівняти з такою у здорових добровольців. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) даних недостатньо. При призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю необхідно попередньо провести оцінку ризику та користі застосування препарату. Цукровий діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом на фоні застосування тадалафілу AUC була меншою приблизно на 19% порівняно зі здоровими добровольцями. Ця відмінність не потребує підбору дози.ФармакодинамікаТадалафіл є оборотним селективним інгібітором цГМФ-специфічної ФДЕ-5. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ-5 тадалафілом веде до підвищення концентрації цГМФ в печеристому тілі статевого члена. Наслідком цього є розслаблення гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл не надає ефекту без сексуального збудження. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ-5. ФДЕ-5 є ферментом, виявленим у гладких м'язах печеристого тіла, судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях та мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ-5 є більш активною, ніж на інші ФДЕ. Тадалафіл є в 10000 разів більш потужним щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-1, ФДЕ-2, ФДЕ-4 та ФДЕ-7, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці, лейкоцитах, скелетних м'язах та інших тканинах та органах. Тадалафіл у 10000 разів активніше блокує ФДЕ-5, ніж ФДЕ-3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ-5 у порівнянні з ФДЕ-3 має важливе значення, оскільки ФДЕ-3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза.Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 у порівнянні з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10 та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни сАД і дАД порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1,6/0,8 мм рт.ст. відповідно) та у положенні стоячи (середнє максимальне зниження становить 0,2/ 4,6 мм рт.ст. відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольорів (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю з ФДЕ-6. Крім того, не спостерігається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, ВГД та розмір зіниці. З метою оцінки впливу щоденного прийому тадалафілу на сперматогенез було проведено декілька досліджень. У жодному з досліджень не спостерігалося небажаного впливу на морфологію сперматозоїдів та їхню рухливість. В одному з досліджень було виявлено зниження середньої концентрації сперматозоїдів у порівнянні з плацебо. Зниження концентрації сперматозоїдів пов'язано з вищою частотою еякуляції. З іншого боку, не спостерігалося небажаного впливу середню концентрацію статевих гормонів, зокрема. тестостерону, ЛГ та ФСГ при прийомі тадалафілу порівняно з плацебо. Відзначено покращення ерекції у пацієнтів з еректильною дисфункцією всіх ступенів тяжкості при прийомі тадалафілу 1 раз на день. Механізм дії у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Інгібування ФДЕ-5 тадалафілом, що призводить до підвищення концентрації цГМФ у печеристому тілі статевого члена, також спостерігається у гладкій мускулатурі передміхурової залози, сечового міхура та судинах, що їх кровопостачають. Розслаблення гладких м'язів судин призводить до збільшення перфузії крові в цих органах, і як наслідок - зниження вираженості симптомів ДГПЗ. Релаксація гладкої мускулатури передміхурової залози та сечового міхура може додатково посилювати судинні ефекти.Показання до застосуванняеректильна дисфункція; симптоми нижніх сечових шляхів у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (для дозування 5 мг); еректильна дисфункція у пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (для дозування 5 мг).Протипоказання до застосуваннязастосування препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; наявність протипоказань до сексуальної активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів, нестабільна стенокардія, виникнення нападу стенокардії під час статевого акту, хронічна серцева недостатність ІІ класу та вище за класифікацією NYHA протягом останніх 6 місяців, неконтрольовані аритмії, артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.), неконтрольована артеріальна гіпертензія, ішемічний інсульт протягом останніх 6 місяців; втрата зору внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (незалежно від зв'язку з прийомом інгібіторів ФДЕ5); одночасне застосування з доксазозином, іншими інгібіторами ФДЕ5, іншими варіантами терапії еректильної дисфункції зі стимуляторами гуанілатциклази, таким як ріоцигуат; хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до тадалафілу або до будь-якої речовини, що входить до складу препарату. З обережністю Оскільки немає достатніх даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ цієї групи пацієнтів. Необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам, які приймають альфа1-адреноблокатори, оскільки одночасне застосування цих препаратів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів. При застосуванні одноразової дози тадалафілу не спостерігається симптоматичної артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з тамсулозином, селективним альфа1-адреноблокатором. Препарат Тадалафіл-СЗ слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із схильністю до пріапізму (при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба). Також слід бути обережним при одночасному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, еритроміцин, грейпфрутовий сік), гіпотензивними засобами, інгібіторами 5-альфа.Вагітність та лактаціяПрепарат Тадалафіл не призначений для застосування у жінок. Протипоказано застосування препарату до 18 років.Побічна діяНайчастішими небажаними явищами у пацієнтів з еректильною дисфункцією та ДГПЗ є головний біль та диспепсія, а також біль у спині, міалгія. Відповідно до класифікації ВООЗ усі реакції розподілені за системою органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, менше 1/10); рідко (≥1/1000, менше 1/100); рідко (≥1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше 1/10 000), частота невідома (неможливо визначити частоту появи реакцій за наявними даними). З боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості; рідко - ангіоневротичний набряк 2 . З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення; рідко – інсульт 1(в т.ч. гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу), непритомність, транзиторні ішемічні атаки 1 мігрень 2 епілептичні напади 2 транзиторна амнезія. З боку органу зору: нечасто – нечіткість зорового сприйняття, больові відчуття у очному яблуку; рідко – порушення полів зору, припухлість повік, кон'юнктивальна гіперемія, неартеріальна передня ішемічна оптична невропатія 2 , оклюзія судин сітківки 2 . З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – дзвін у вухах; рідко – раптова втрата слуху. З боку серця 1 : нечасто – відчуття серцебиття, тахікардія; рідко – інфаркт міокарда, шлуночкові порушення ритму 2, нестабільна стенокардія 2 . З боку судин: часто - "припливи" крові до обличчя; нечасто – зниження АТ3, підвищення АТ. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа; нечасто – задишка, носова кровотеча. З боку травної системи: часто – диспепсія; нечасто – біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, діарея у пацієнтів старше 65 років, блювання, нудота. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; рідко - кропив'янка, синдром Стівенс-Джонсона 2 , ексфоліативний дерматит 2 , гіпергідроз. З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині, міалгія, біль у кінцівках. З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – тривала ерекція; рідко - пріапізм 2, гематоспермія, кровотеча із статевого члена Інші: нечасто - біль у грудях 1 , периферичний набряк, втома; рідко набряк особи 2 , раптова серцева смерть 1 , 2 . 1 Спостерігалися у пацієнтів, які раніше мали серцево-судинні фактори ризику. Однак неможливо точно визначити, пов'язані ці явища безпосередньо з цими факторами ризику, з тадалафілом, із сексуальним збудженням, або з комбінацією цих чи інших факторів. 2 Побічні реакції, виявлені при постмаркетинговому застосуванні, які не спостерігалися в ході клінічних плацебо-контрольованих досліджень. 3 Найчастіше спостерігалися, коли тадалафіл застосовувався у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні засоби.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших препаратів на тадалафіл Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Селективний інгібітор ізоферменту CYP3A4 кетоконазол (400 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 312% та Сmах на 22%, а кетоконазол (200 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) 15% щодо AUC і величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Ритонавір (200 мг 2 рази на добу), інгібітор ізоферментів CYP3A4, 2С9, 2С19 та 2D6, збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 124% без зміни Сmах. Незважаючи на те, що специфічна взаємодія не вивчалася, можна припустити, що інші інгібітори ВІЛ-протеази, наприклад, саквінавір, а також інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сік, можуть підвищувати концентрацію. Роль переносників (наприклад, Р-глікопротеїну) у розподілі тадалафілу невідома. Існує можливість лікарської взаємодії, опосередкованої інгібування переносників. Селективний індуктор ізоферменту CYP3A4, рифампіцин (у дозі 600 мг/добу), знижує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 88% та Сmах на 46%, відносно AUC та величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Можна припускати, що одночасне застосування інших індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як фенобарбітал, фенітоїн або карбамазепін) також має знижувати концентрації тадалафілу у плазмі. Одночасний прийом антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижує швидкість всмоктування тадалафілу без зміни AUC для тадалафілу. Збільшення pH шлунка в результаті прийому блокатора гістамінових Н2-рецепторів нізатидину не впливало на фармакокінетику тадалафілу. Безпека та ефективність комбінації тадалафілу з іншими видами лікування порушень ерекції або іншими інгібіторами ФДЕ5 не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Вплив тадалафілу на інші препарати Відомо, що тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту II (NО) та цГМФ. Тому застосування тадалафілу на фоні нітратів протипоказано. Тадалафіл не має клінічно значущої дії на кліренс препаратів, метаболізм яких протікає за участю цитохрому Р450. Дослідження підтвердили, що тадалафіл не інгібує та не індукує ізоферменти CYP1A2, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1. Тадалафіл не має клінічно значущого впливу на AUC S-варфарину або R-варфарину. Тадалафіл не впливає на дію варфарину щодо протромбінового часу. Тадалафіл не потенціює збільшення тривалості кровотечі, викликаного прийомом ацетилсаліцилової кислоти. Тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості і може посилювати дію гіпотензивних препаратів, спрямоване на зниження артеріального тиску. Додатково у пацієнтів, які брали кілька гіпотензивних засобів, у яких артеріальна гіпертензія погано контролювалася, спостерігалося дещо більше зниження артеріального тиску. Переважна більшість пацієнтів це зниження був пов'язані з гипотензивными симптомами. Пацієнтам, які отримують лікування гіпотензивними препаратами та приймають тадалафіл, повинні бути надані відповідні клінічні рекомендації. Не спостерігалося значного зниження АТ при одночасному застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу та селективного альфа1А-адреноблокатора тамсулозину. Одночасне застосування тадалафілу із доксазозином протипоказане. При застосуванні тадалафілу здоровими добровольцями, які приймали доксазозин (4-8 мг на добу), альфа1-адреноблокатор, спостерігалося посилення гіпотензивної дії доксазозину. Деякі пацієнти відчували симптоми, пов'язані зі зниженням АТ, включаючи непритомність. Одночасний прийом ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5, включаючи тадалафіл, протипоказаний, т.я. ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5. Досліджень лікарської взаємодії тадалафілу та інгібіторів 5-альфа-редуктази не проводилося, при їх одночасному прийомі слід бути обережним. Тадалафіл викликає збільшення біодоступності етинілестрадіолу при прийомі внутрішньо. Подібне підвищення біодоступності очікується при прийомі тербуталіну, проте клінічні наслідки не встановлені. Тадалафіл не впливав на концентрацію етанолу, так само як і етанол не впливав на концентрацію тадалафілу. При високих дозах алкоголю (0,7 г/кг) прийом тадалафілу не викликав статистично значущого зниження середньої величини АТ. У деяких пацієнтів спостерігалися постуральне запаморочення та ортостатична гіпотензія. При прийомі тадалафілу у поєднанні з нижчими дозами алкоголю (0.6 г/кг) зниження АТ не спостерігалося, а запаморочення виникало з такою самою частотою, що при прийомі одного алкоголю. Тадалафіл не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику або фармакодинаміку теофіліну.Спосіб застосування та дозиВсередину. Еректильна дисфункція. Для пацієнтів з частою сексуальною активністю (більше 2 разів на тиждень): рекомендована частота прийому — щодня, 1 раз на добу, 5 мг, одночасно, незалежно від їди. Добова доза може бути знижена до 2,5 мг (1/2 табл. 5 мг) залежно від індивідуальної чутливості. Для пацієнтів з нечастою сексуальною активністю (рідше 2 разів на тиждень): рекомендовано призначення препарату Тадалафіл у дозі 20 мг безпосередньо перед сексуальною активністю згідно з описом. Максимальна добова доза препарату Тадалафіл становить 20 мг. ДГПЗ або еректильна дисфункція/ДГПЗ. Доза препарату Тадалафіл-СЗ, що рекомендується, при застосуванні 1 раз на добу становить 5 мг; препарат слід приймати приблизно в той самий час дня, незалежно від часу сексуальної активності. Тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та помірного ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (Cl креатинінуПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСексуальна активність має потенційний ризик для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. препаратом Тадалафіл-СЗ не слід проводити у чоловіків з такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована. Є повідомлення про виникнення приапізму при застосуванні інгібіторів ФДЕ-5, включаючи тадалафіл. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму веде до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок чого може настати необоротна імпотенція. Безпека та ефективність комбінації препарату Тадалафіл-СЗ з іншими інгібіторами ФДЕ-5 та видами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Як і інші ФДЕ-5 інгібітори, тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості, що може призводити до транзиторного зниження АТ. Перед призначенням препарату Тадалафіл-СЗ лікарі повинні ретельно розглянути питання, чи не будуть пацієнти з серцево-судинним захворюванням піддаватися небажаному впливу за рахунок таких судиннорозширювальних ефектів. НАПІОН є причиною порушення зору, включаючи повну його втрату. Є рідкісні постмаркетингові повідомлення про випадки розвитку НАПІОН, за часом пов'язані з прийомом інгібіторів ФДЕ-5. В даний час неможливо визначити, чи існує прямий зв'язок між розвитком НАПІОН та прийомом інгібіторів ФДЕ-5 або іншими факторами. Лікарі повинні рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити прийом тадалафілу та звернутися за медичною допомогою. Лікарі також повинні повідомити пацієнтам, що у людей, які перенесли НАПІОН, підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози. Ефективність препарату Тадалафіл-СЗ у пацієнтів, які перенесли хірургічну операцію на органах малого тазу або радикальну нейрозберігаючу простатектомію, невідома. Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами. У період лікування препаратом Тадалафіл-СЗ необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
343,00 грн
315,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Активна речовина: тадалафіл 5/20 мг; Допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) – 53,8/100,2 мг; лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) - 64/123 мг; МКЦ - 26/53 мг; кроскармелоза натрію (примелоза) - 12,5/17 мг; кросповідон (Колідон CL-M) - 4/5 мг, кросповідон (Колідон CL) - 3/2 мг, гіпоролоза екстратонка (гідроксипропілцелюлоза) - 3/5 мг; гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) - 2/2 мг; натрію стеарилфумарат – 1,5/2 мг; натрію лаурилсульфат - 0,2/0,8 мг; Оболонка плівкова (для дозування 5 мг): Opadry II 85F22048 жовтий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 2 мг, титану діоксид Е171 - 1,0935 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 1,01 мг, тальк - 0 алюмінієвий лак на основі барвника хіноліновий жовтий — 0,1505 мг, алюмінієвий лак на основі барвника «Сонячний захід» жовтий — 0,0035 мг, барвник заліза оксид (II) жовтий Е172 — 0,0015 мг, алюмінієвий 0,0010 мг) - 5 мг; Оболонка плівкова (для дозування 20 мг): Opadry II 85F240037 рожевий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2,236 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 2,02 мг, тальк - 1, оксид (II) жовтий Е172 – 0,143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0,121 мг) – 10 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг, 20 мг. По 10 чи 14 табл. (Дозування 5 мг) або 4, 7, 8 або 10 табл. (дозування 20 мг) у контурній комірковій упаковці. За 20 табл. у банку полімерного типу БП із ПЕНД із кришкою із ПЕВД або у флаконі полімерному із ПЕНД із кришкою із ПЕВД. Кожну банку, флакон (дозування 5 та 20 мг), 2, 3, 6 контурних осередкових упаковок по 10 табл. або 1, 2 контурні осередкові упаковки по 14 табл. (дозування 5 мг), або 1 контурне осередкове пакування по 4, 7, 8, 10 табл., або 2 контурні осередкове пакування по 10 табл. (дозування 20 мг) поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг: жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаСтимулююча еректильну функцію.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Середня Cmax у плазмі досягається в середньому через 2 години після прийому внутрішньо. Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від їди, тому препарат Тадалафіл-СЗ можна застосовувати незалежно від їди. Час прийому (вранці або ввечері) не впливає на швидкість та ступінь всмоктування. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2,5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у пацієнтів без порушення ерекції. Розподіл. Середній Vd становить близько 63 л, що свідчить про те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу у плазмі зв'язується з білками. Зв'язування з білками не змінюється за порушення функції нирок. У здорових добровольців менше 0,0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт принаймні у 13000 разів менш активний щодо ФДЕ-5, ніж тадалафіл. Отже, концентрація цього метаболіту не є клінічно значущою. Виведення. У здорових добровольців середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2,5 л/год, а середній T1/2 - 17,5 год. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, переважно через кишечник (близько 61% дози) та меншою мірою - нирками (близько 36% дози). Особливі групи пацієнтів Вік старше 65 років. Здорові добровольці 65 років і старші мали нижчий кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо, що виявлялося збільшенням AUC на 25% порівняно зі здоровими добровольцями від 19 до 45 років. Ця відмінність не є клінічно значущою і не потребує підбору дози. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та середнього ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв), а також у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, експозиція тадалафілу ( AUC) приблизно подвоювалася. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Cmax була на 41% вищою порівняно зі здоровими добровольцями. Виведення тадалафілу за допомогою гемодіалізу незначне. Печінкова недостатність. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) можна порівняти з такою у здорових добровольців. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) даних недостатньо. При призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю необхідно попередньо провести оцінку ризику та користі застосування препарату. Цукровий діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом на фоні застосування тадалафілу AUC була меншою приблизно на 19% порівняно зі здоровими добровольцями. Ця відмінність не потребує підбору дози.ФармакодинамікаТадалафіл є оборотним селективним інгібітором цГМФ-специфічної ФДЕ-5. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ-5 тадалафілом веде до підвищення концентрації цГМФ в печеристому тілі статевого члена. Наслідком цього є розслаблення гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл не надає ефекту без сексуального збудження. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ-5. ФДЕ-5 є ферментом, виявленим у гладких м'язах печеристого тіла, судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях та мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ-5 є більш активною, ніж на інші ФДЕ. Тадалафіл є в 10000 разів більш потужним щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-1, ФДЕ-2, ФДЕ-4 та ФДЕ-7, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці, лейкоцитах, скелетних м'язах та інших тканинах та органах. Тадалафіл у 10000 разів активніше блокує ФДЕ-5, ніж ФДЕ-3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ-5 у порівнянні з ФДЕ-3 має важливе значення, оскільки ФДЕ-3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза.Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 у порівнянні з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10 та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни сАД і дАД порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1,6/0,8 мм рт.ст. відповідно) та у положенні стоячи (середнє максимальне зниження становить 0,2/ 4,6 мм рт.ст. відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольорів (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю з ФДЕ-6. Крім того, не спостерігається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, ВГД та розмір зіниці. З метою оцінки впливу щоденного прийому тадалафілу на сперматогенез було проведено декілька досліджень. У жодному з досліджень не спостерігалося небажаного впливу на морфологію сперматозоїдів та їхню рухливість. В одному з досліджень було виявлено зниження середньої концентрації сперматозоїдів у порівнянні з плацебо. Зниження концентрації сперматозоїдів пов'язано з вищою частотою еякуляції. З іншого боку, не спостерігалося небажаного впливу середню концентрацію статевих гормонів, зокрема. тестостерону, ЛГ та ФСГ при прийомі тадалафілу порівняно з плацебо. Відзначено покращення ерекції у пацієнтів з еректильною дисфункцією всіх ступенів тяжкості при прийомі тадалафілу 1 раз на день. Механізм дії у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Інгібування ФДЕ-5 тадалафілом, що призводить до підвищення концентрації цГМФ у печеристому тілі статевого члена, також спостерігається у гладкій мускулатурі передміхурової залози, сечового міхура та судинах, що їх кровопостачають. Розслаблення гладких м'язів судин призводить до збільшення перфузії крові в цих органах, і як наслідок - зниження вираженості симптомів ДГПЗ. Релаксація гладкої мускулатури передміхурової залози та сечового міхура може додатково посилювати судинні ефекти.Показання до застосуванняеректильна дисфункція; симптоми нижніх сечових шляхів у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (для дозування 5 мг); еректильна дисфункція у пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (для дозування 5 мг).Протипоказання до застосуваннязастосування препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; наявність протипоказань до сексуальної активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів, нестабільна стенокардія, виникнення нападу стенокардії під час статевого акту, хронічна серцева недостатність ІІ класу та вище за класифікацією NYHA протягом останніх 6 місяців, неконтрольовані аритмії, артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.), неконтрольована артеріальна гіпертензія, ішемічний інсульт протягом останніх 6 місяців; втрата зору внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (незалежно від зв'язку з прийомом інгібіторів ФДЕ5); одночасне застосування з доксазозином, іншими інгібіторами ФДЕ5, іншими варіантами терапії еректильної дисфункції зі стимуляторами гуанілатциклази, таким як ріоцигуат; хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до тадалафілу або до будь-якої речовини, що входить до складу препарату. З обережністю Оскільки немає достатніх даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ цієї групи пацієнтів. Необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам, які приймають альфа1-адреноблокатори, оскільки одночасне застосування цих препаратів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів. При застосуванні одноразової дози тадалафілу не спостерігається симптоматичної артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з тамсулозином, селективним альфа1-адреноблокатором. Препарат Тадалафіл-СЗ слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із схильністю до пріапізму (при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба). Також слід бути обережним при одночасному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, еритроміцин, грейпфрутовий сік), гіпотензивними засобами, інгібіторами 5-альфа.Вагітність та лактаціяПрепарат Тадалафіл не призначений для застосування у жінок. Протипоказано застосування препарату до 18 років.Побічна діяНайчастішими небажаними явищами у пацієнтів з еректильною дисфункцією та ДГПЗ є головний біль та диспепсія, а також біль у спині, міалгія. Відповідно до класифікації ВООЗ усі реакції розподілені за системою органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, менше 1/10); рідко (≥1/1000, менше 1/100); рідко (≥1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше 1/10 000), частота невідома (неможливо визначити частоту появи реакцій за наявними даними). З боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості; рідко - ангіоневротичний набряк 2 . З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення; рідко – інсульт 1(в т.ч. гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу), непритомність, транзиторні ішемічні атаки 1 мігрень 2 епілептичні напади 2 транзиторна амнезія. З боку органу зору: нечасто – нечіткість зорового сприйняття, больові відчуття у очному яблуку; рідко – порушення полів зору, припухлість повік, кон'юнктивальна гіперемія, неартеріальна передня ішемічна оптична невропатія 2 , оклюзія судин сітківки 2 . З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – дзвін у вухах; рідко – раптова втрата слуху. З боку серця 1 : нечасто – відчуття серцебиття, тахікардія; рідко – інфаркт міокарда, шлуночкові порушення ритму 2, нестабільна стенокардія 2 . З боку судин: часто - "припливи" крові до обличчя; нечасто – зниження АТ3, підвищення АТ. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа; нечасто – задишка, носова кровотеча. З боку травної системи: часто – диспепсія; нечасто – біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, діарея у пацієнтів старше 65 років, блювання, нудота. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; рідко - кропив'янка, синдром Стівенс-Джонсона 2 , ексфоліативний дерматит 2 , гіпергідроз. З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині, міалгія, біль у кінцівках. З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – тривала ерекція; рідко - пріапізм 2, гематоспермія, кровотеча із статевого члена Інші: нечасто - біль у грудях 1 , периферичний набряк, втома; рідко набряк особи 2 , раптова серцева смерть 1 , 2 . 1 Спостерігалися у пацієнтів, які раніше мали серцево-судинні фактори ризику. Однак неможливо точно визначити, пов'язані ці явища безпосередньо з цими факторами ризику, з тадалафілом, із сексуальним збудженням, або з комбінацією цих чи інших факторів. 2 Побічні реакції, виявлені при постмаркетинговому застосуванні, які не спостерігалися в ході клінічних плацебо-контрольованих досліджень. 3 Найчастіше спостерігалися, коли тадалафіл застосовувався у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні засоби.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших препаратів на тадалафіл Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Селективний інгібітор ізоферменту CYP3A4 кетоконазол (400 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 312% та Сmах на 22%, а кетоконазол (200 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) 15% щодо AUC і величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Ритонавір (200 мг 2 рази на добу), інгібітор ізоферментів CYP3A4, 2С9, 2С19 та 2D6, збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 124% без зміни Сmах. Незважаючи на те, що специфічна взаємодія не вивчалася, можна припустити, що інші інгібітори ВІЛ-протеази, наприклад, саквінавір, а також інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сік, можуть підвищувати концентрацію. Роль переносників (наприклад, Р-глікопротеїну) у розподілі тадалафілу невідома. Існує можливість лікарської взаємодії, опосередкованої інгібування переносників. Селективний індуктор ізоферменту CYP3A4, рифампіцин (у дозі 600 мг/добу), знижує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 88% та Сmах на 46%, відносно AUC та величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Можна припускати, що одночасне застосування інших індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як фенобарбітал, фенітоїн або карбамазепін) також має знижувати концентрації тадалафілу у плазмі. Одночасний прийом антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижує швидкість всмоктування тадалафілу без зміни AUC для тадалафілу. Збільшення pH шлунка в результаті прийому блокатора гістамінових Н2-рецепторів нізатидину не впливало на фармакокінетику тадалафілу. Безпека та ефективність комбінації тадалафілу з іншими видами лікування порушень ерекції або іншими інгібіторами ФДЕ5 не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Вплив тадалафілу на інші препарати Відомо, що тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту II (NО) та цГМФ. Тому застосування тадалафілу на фоні нітратів протипоказано. Тадалафіл не має клінічно значущої дії на кліренс препаратів, метаболізм яких протікає за участю цитохрому Р450. Дослідження підтвердили, що тадалафіл не інгібує та не індукує ізоферменти CYP1A2, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1. Тадалафіл не має клінічно значущого впливу на AUC S-варфарину або R-варфарину. Тадалафіл не впливає на дію варфарину щодо протромбінового часу. Тадалафіл не потенціює збільшення тривалості кровотечі, викликаного прийомом ацетилсаліцилової кислоти. Тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості і може посилювати дію гіпотензивних препаратів, спрямоване на зниження артеріального тиску. Додатково у пацієнтів, які брали кілька гіпотензивних засобів, у яких артеріальна гіпертензія погано контролювалася, спостерігалося дещо більше зниження артеріального тиску. Переважна більшість пацієнтів це зниження був пов'язані з гипотензивными симптомами. Пацієнтам, які отримують лікування гіпотензивними препаратами та приймають тадалафіл, повинні бути надані відповідні клінічні рекомендації. Не спостерігалося значного зниження АТ при одночасному застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу та селективного альфа1А-адреноблокатора тамсулозину. Одночасне застосування тадалафілу із доксазозином протипоказане. При застосуванні тадалафілу здоровими добровольцями, які приймали доксазозин (4-8 мг на добу), альфа1-адреноблокатор, спостерігалося посилення гіпотензивної дії доксазозину. Деякі пацієнти відчували симптоми, пов'язані зі зниженням АТ, включаючи непритомність. Одночасний прийом ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5, включаючи тадалафіл, протипоказаний, т.я. ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5. Досліджень лікарської взаємодії тадалафілу та інгібіторів 5-альфа-редуктази не проводилося, при їх одночасному прийомі слід бути обережним. Тадалафіл викликає збільшення біодоступності етинілестрадіолу при прийомі внутрішньо. Подібне підвищення біодоступності очікується при прийомі тербуталіну, проте клінічні наслідки не встановлені. Тадалафіл не впливав на концентрацію етанолу, так само як і етанол не впливав на концентрацію тадалафілу. При високих дозах алкоголю (0,7 г/кг) прийом тадалафілу не викликав статистично значущого зниження середньої величини АТ. У деяких пацієнтів спостерігалися постуральне запаморочення та ортостатична гіпотензія. При прийомі тадалафілу у поєднанні з нижчими дозами алкоголю (0.6 г/кг) зниження АТ не спостерігалося, а запаморочення виникало з такою самою частотою, що при прийомі одного алкоголю. Тадалафіл не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику або фармакодинаміку теофіліну.Спосіб застосування та дозиВсередину. Еректильна дисфункція. Для пацієнтів з частою сексуальною активністю (більше 2 разів на тиждень): рекомендована частота прийому — щодня, 1 раз на добу, 5 мг, одночасно, незалежно від їди. Добова доза може бути знижена до 2,5 мг (1/2 табл. 5 мг) залежно від індивідуальної чутливості. Для пацієнтів з нечастою сексуальною активністю (рідше 2 разів на тиждень): рекомендовано призначення препарату Тадалафіл у дозі 20 мг безпосередньо перед сексуальною активністю згідно з описом. Максимальна добова доза препарату Тадалафіл становить 20 мг. ДГПЗ або еректильна дисфункція/ДГПЗ. Доза препарату Тадалафіл-СЗ, що рекомендується, при застосуванні 1 раз на добу становить 5 мг; препарат слід приймати приблизно в той самий час дня, незалежно від часу сексуальної активності. Тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та помірного ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (Cl креатинінуПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСексуальна активність має потенційний ризик для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. препаратом Тадалафіл-СЗ не слід проводити у чоловіків з такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована. Є повідомлення про виникнення приапізму при застосуванні інгібіторів ФДЕ-5, включаючи тадалафіл. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму веде до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок чого може настати необоротна імпотенція. Безпека та ефективність комбінації препарату Тадалафіл-СЗ з іншими інгібіторами ФДЕ-5 та видами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Як і інші ФДЕ-5 інгібітори, тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості, що може призводити до транзиторного зниження АТ. Перед призначенням препарату Тадалафіл-СЗ лікарі повинні ретельно розглянути питання, чи не будуть пацієнти з серцево-судинним захворюванням піддаватися небажаному впливу за рахунок таких судиннорозширювальних ефектів. НАПІОН є причиною порушення зору, включаючи повну його втрату. Є рідкісні постмаркетингові повідомлення про випадки розвитку НАПІОН, за часом пов'язані з прийомом інгібіторів ФДЕ-5. В даний час неможливо визначити, чи існує прямий зв'язок між розвитком НАПІОН та прийомом інгібіторів ФДЕ-5 або іншими факторами. Лікарі повинні рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити прийом тадалафілу та звернутися за медичною допомогою. Лікарі також повинні повідомити пацієнтам, що у людей, які перенесли НАПІОН, підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози. Ефективність препарату Тадалафіл-СЗ у пацієнтів, які перенесли хірургічну операцію на органах малого тазу або радикальну нейрозберігаючу простатектомію, невідома. Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами. У період лікування препаратом Тадалафіл-СЗ необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
396,00 грн
350,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, покриті плівковою оболонкою - 1 таб. діюча речовина: тадалафіл – 5 мг; допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) – 53,8 мг; лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) – 64,0 мг; целюлоза мікрокристалічна – 26,0 мг; кроскармелоза натрію (примелоза) – 12,5 мг; кросповідон (Колідон CL-M) - 4,0 мг, кросповідон (Колідон CL) - 3,0 мг, гіпоролоза екстра тонка (гідроксипропілцелюлоза) - 3,0 мг; гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 2,0 мг; натрію стеарилфумарат – 1,5 мг; натрію лаурилсульфат – 0,2 мг; допоміжні речовини (оболонка): Опадрай II 85F22048 жовтий - 5 мг (спирт полівініловий, частково гідролізований - 2,0 мг; титану діоксид Е 171 - 1,0935 мг; макрогол (поліетиленгліколь 3350) - 1,01; 74 мг; алюмінієвий лак на основі барвника хіноліновий жовтий - 0,1505 мг; алюмінієвий лак на основі барвника сонячний захід жовтий - 0,0035 мг; барвник заліза оксид (І) жовтий Е 172 - 0,0015 мг індигокармін – 0,0010 мг). Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг. По 10 або 14 таблеток (дозування 5 мг) або по 4, 7, 8 або 10 таблеток (дозування 20 мг) у контурне осередкове впакування. По 20 таблеток у банку полімерну типу БП з поліетилену низького тиску з кришкою з поліетилену високого тиску або у полімерний флакон з поліетилену низького тиску з кришкою з поліетилену високого тиску. Кожну банку, флакон, 2, 3, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток або 1, 2 контурні коміркові упаковки по 14 таблеток (дозування 5 мг), або 1 контурне коміркове пакування по 4, 7, 8, 10 таблеток або 2 контури упаковки по 10 таблеток (дозування 20 мг) разом із інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком з одного боку. На поперечному розрізі ядро - таблетки білого або майже білого кольору.ХарактеристикаЗасіб лікування еректильної дисфункції – ФДЕ-5 інгібітор.Фармакотерапевтична групаВсмоктування Після прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Середня максимальна концентрація (Стах) у плазмі досягається в середньому через 2 години після прийому внутрішньо. Швидкість та ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від їди, тому препарат Тадалафіл-СЗ можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Час прийому (вранці або ввечері) не впливає на швидкість та ступінь всмоктування. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2,5 до 20 мг площа під кривою "концентрація-час" (AUC) збільшується пропорційно дозі. Рівноважні концентрації у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату один раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у пацієнтів без порушення ерекції. Розподіл Середній обсяг розподілу становить близько 63 л, що вказує на те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу у плазмі зв'язується з білками. Зв'язування з білками не змінюється за порушення функції нирок. У здорових добровольців менше 0,0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізм Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4 цитохрому Р450. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт принаймні у 13000 разів менш активний щодо ФДЕ-5, ніж тадалафіл. Отже, концентрація цього метаболіту не є клінічно значущою. Виведення У здорових добровольців середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2,5 л/год, а середній період напіввиведення – 17,5 годин. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, в основному, через кишечник (близько 61% дози) та меншою мірою нирками (близько 36% дози). Особливі групи паіїентів Вік старше 65 років Здорові добровольці у віці 65 років і старші мали нижчий кліренс тадалафілу при прийомі всередину, що виражалося у збільшенні в площі під кривою «концентрація-час» на 25% порівняно зі здоровими добровольцями у віці від 19 до 45 років. Ця відмінність не є клінічно значущою і не потребує підбору дози. Ниркова недостатність У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 31 до 50 мл/хв), а також у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, експозиція тадалафілу (AUC) приблизно подвоювалася. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Стах був на 41% вищим у порівнянні зі здоровими добровольцями. Виведення тадалафілу за допомогою гемодіальзу є незначним. Печінкова недостатність Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) можна порівняти з такою у здорових добровольців. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) даних недостатньо. При призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю необхідно попередньо провести оцінку ризику та користі застосування препарату. Пацієнти з цукровим діабетом У пацієнтів із цукровим діабетом на фоні застосування тадалафілу площа під кривою «концентрація-час» була меншою приблизно на 19 %, порівняно зі здоровими добровольцями. Ця відмінність не потребує підбору дози.ФармакокінетикаТадалафіл є оборотним селективним інгібітором специфічної фосфодіестерази 5 типу (ФДЕ-5) циклічного гуанозину монофосфату щ (цГМФ). Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ-5 тадалафілом веде до підвищення концентрації цГМФ в печеристому тілі статевого члена. Наслідком цього є розслаблення гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл не має ефекту у відсутності сексуального збудження. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ-5. ФДЕ-5 є ферментом, виявленим у гладких м'язах печеристого тіла, у гладких м'язах судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях та мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ-5 є більш активною, ніж на інші фосфодіестерази. Тадалафіл є в 10000 разів більш потужним щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-1, ФДЕ-2, ФДЕ-4 та ФДЕ-7, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці, лейкоцитах, скелетних м'язах та інших органах. Тадалафіл у 10000 разів активніше блокує ФДЕ-5, ніж ФДЕ-3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ-5 у порівнянні з ФДЕ-3 має важливе значення, оскільки ФДЕ-3 є ферментом,беруть участь у скороченні серцевого м'яза. Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10, та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 – ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту.Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10, та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 – ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту.Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10, та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 – ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни систолічного та діастолічного тиску у порівнянні з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1,6/0,8 мм рт.ст., відповідно) та у положенні стоячи (середнє максимальне зниження становить 0, 2/4,6 мм рт.ст., відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни частоти серцевих скорочень. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольорів (блакитний/зелений), що пояснюється низькою спорідненістю його до ФДЕ-6. Крім того, не спостерігається впливу тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, внутрішньоочний тиск та розмір зіниці. З метою оцінки впливу щоденного прийому тадалафілу на сперматогенез було проведено декілька досліджень. У жодному з досліджень не спостерігалося небажаного впливу на морфологію сперматозоїдів та їхню рухливість. В одному з досліджень було виявлено зниження середньої концентрації сперматозоїдів у порівнянні з плацебо. Зниження концентрації сперматозоїдів пов'язано з вищою частотою еякуляції. Крім того, не спостерігалося небажаного впливу на середню концентрацію статевих гормонів, тестостерону, лютеїнізуючого гормону та фолікулостимулюючого гормону при прийомі тадалафілу порівняно з плацебо. Відзначено покращення ерекції у пацієнтів з еректильною дисфункцією всіх ступенів тяжкості при прийомі тадалафілу один раз на день. Механізм дії у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) Інгібування ФДЕ-5 тадалафілом, що призводить до підвищення концентрації цГМФ у печеристому тілі статевого члена, також спостерігається у гладкій мускулатурі передміхурової залози, сечового міхура та судинах, що їх кровопостачають. Розслаблення гладких м'язів судин призводить до збільшення перфузії крові в цих органах і, як наслідок, до зниження вираженості симптомів ДГПЗ. Релаксація гладкої мускулатури передміхурової залози та сечового міхура може додатково посилювати судинні ефекти.ІнструкціяДля прийому всередину. Застосування препарату Тадалафіл-СЗ еректильна дисфункція (ЕД) Для пацієнтів з частою сексуальною активністю (більше двох разів на тиждень): рекомендована частота прийому - щодня, один раз на добу 5 мг, одночасно, незалежно від прийому їжі. Добова доза може бути знижена до 2,5 мг (1/2 таблетки 5 мг) залежно від індивідуальної чутливості. Для пацієнтів з нечастою сексуальною активністю (рідше двох разів на тиждень): рекомендовано призначення препарату Тадалафіл-СЗ у дозі 20 мг безпосередньо перед сексуальною активністю згідно з інструкцією з медичного застосування препарату. Максимальна добова доза препарату Тадалафіл становить 20 мг. Застосування препарату Тадалафіл за показанням ДГПЗ або ЕД/ДГПЗ. Доза препарату Тадалафіл-СЗ, що рекомендується, при застосуванні один раз на добу становить 5 мг; препарат слід приймати приблизно в той самий час дня, незалежно від часу сексуальної активності. Тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від 31 до 50 мл/хв) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатинінуПоказання до застосуванняЕректильна дисфункція. Симптоми нижніх сечових шляхів у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (для дозування 5 мг). Еректильна дисфункція у пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (для дозування 5 мг).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до тадалафілу або будь-якої речовини, що входить до складу препарату; У разі прийому препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; Застосування в осіб віком до 18 років; Наявність протипоказань до сексуальної активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів, нестабільна стенокардія, виникнення нападу стенокардії під час статевого акту, хронічна серцева недостатність ІІ класу та вище за класифікацією NYHA протягом останніх 6 місяців, неконтрольовані аритмії, артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.), неконтрольована артеріальна гіпертензія, ішемічний інсульт протягом останніх 6 місяців; Втрата зору через неартеріальну передню ішемічну нейропатію зорового нерва (незалежно від зв'язку з прийомом інгібіторів ФДЕ-5); Одночасне застосування з доксазозином, іншими інгібіторами ФДЕ-5, іншими варіантами терапії еректильної дисфункції, зі стимуляторами гуанілатциклази, таким як ріоцигуат; Застосування у пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв); Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. З обережністю Оскільки немає достатніх даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл СЗ цій групі пацієнтів. Необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам, які приймають альфа]-адреноблокатори, оскільки одночасне застосування цих препаратів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів. При застосуванні одноразової дози тадалафілу не спостерігається симптоматичної артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з тамсулозином, селективним альфа]А-адреноблокатором. Препарат Тадалафіл-СЗ слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із схильністю до пріапізму (при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба). Також слід бути обережним при одночасному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, еритроміцин, грейпфрутовий сік), гіпотензивними засобами, інгібіторами 5-альфа. Діагностика еректильної дисфункції повинна включати виявлення потенційної основної причини, відповідне медичне обстеження і визначення тактики лікування.Вагітність та лактаціяСільденафіл не застосовують у жінок та пацієнтів віком до 18 років.Побічна діяНайчастішими небажаними явищами у пацієнтів з еректильною дисфункцією та ДГПЗ є головний біль та диспепсія, а також біль у спині, міалгія. Відповідно до класифікації ВООЗ всі реакції розподілені за системою органів та частотою розвитку: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (> 1U0000, <1\1000); дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо визначити частоту появи реакцій за наявними даними). Порушення з боку імунної системи: Нечасто: реакції гіперчутливості. Рідко: ангіоневротичний набряк. Порушення з боку нервової системи: Часто: біль голови. Нечасто: запаморочення. Рідко: інсульт (у тому числі гостре порушення мозкового кровообігу (ОНМК) по геморагічному типу), непритомність, транзиторні ішемічні атаки, мігрень, епілептичні напади, транзиторна амнезія. Порушення з боку органу зору: Нечасто: нечіткість зорового сприйняття, больові відчуття у очному яблуці. Рідко: порушення полів зору, припухлість повік, кон'юнктивальна гіперемія, неартеріальна передня ішемічна оптична нейропатія, оклюзія судин сітківки. Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: Нечасто: дзвін у вухах. Рідко: раптова втрата слуху. Порушення з боку серця: Нечасто: серцебиття, тахікардія. Рідко: інфаркт міокарда, шлуночкові порушення ритму, нестабільна стенокардія. Порушення з боку судин: Часто: "припливи" крові до обличчя. Нечасто: зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: Часто: закладеність носа. Нечасто: задишка, носова кровотеча. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: Часто диспепсія. Нечасто: біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, діарея у пацієнтів старше 65 років, блювання, нудота. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Нечасто: висипання. Рідко: кропив'янка, синдром Стівенс-Джонсона, ексфоліативний дерматит, гіпергідроз (підвищена пітливість). Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: Часто: біль у спині, міалгія, біль у кінцівках. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: Нечасто: гематурія. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: Нечасто: тривала ерекція. Рідко: приапізм, гематоспермія, кровотеча із статевого члена. Загальні розлади: Нечасто: біль у грудях, периферичний набряк, втома. Рідко: набряк обличчя, раптова серцева смерть. 'Спостерігалися у пацієнтів, які раніше мали серцево-судинні фактори ризику. Однак неможливо точно визначити, чи пов'язані ці явища безпосередньо з цими факторами ризику, з тадалафілом, із сексуальним збудженням, або з комбінацією цих чи інших факторів. Побічні реакції, виявлені при постмаркетинговому застосуванні, які не спостерігалися в ході клінічних плацебо-контрольованих досліджень. Найчастіше спостерігалися, коли тадалафіл застосовувався у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні засоби.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших препаратів на тадалафіл Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Селективний інгібітор ізоферменту CYP3A4 кетоконазол (400 мг на добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 312 % та Стах на 22 %, а кетоконазол (200 мг на добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (A 15% щодо AUC та величин Стах тільки для одного тадалафілу. Ритонавір (200 мг двічі на добу), інгібітор ізоферментів CYP3A4, 2С9, 2С19 та 2D6, збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 124% без зміни Стах. Незважаючи на те, що специфічні взаємодії не вивчалися, можна припустити, що інші інгібітори ВІЛ-протеази, як, наприклад, саквінавір, а також інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол і грейпфрутовий сік, крові. Роль переносників (наприклад, Р-глікопротеїну) у розподілі тадалафілу невідома. Існує можливість лікарської взаємодії, опосередкованої інгібування переносників. Селективний індуктор ізоферменту CYP3A4, рифампіцин (у дозі 600 мг на добу), знижує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 88 % та Стах на 46 %,щодо AUC та величин Стах тільки для одного тадалафілу. Можна припускати, що одночасне застосування інших індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як фенобарбітал, фенітоїн або карбамазепін) також має знижувати концентрації тадалафілу у плазмі. Одночасний прийом антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижує швидкість всмоктування тадалафілу без зміни AUC для тадалафілу. Збільшення pH шлунка в результаті прийому блокатора Н2-гістамінових рецепторів нізатидину не впливало на фармакокінетику тадалафілу. Безпека та ефективність комбінації тадалафілу з іншими видами лікування порушень ерекції або іншими інгібіторами ФДЕ-5 не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Вплив тадалафілу на інші препарати Відомо, що тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту II (N0) та цГМФ. Тому застосування тадалафілу на фоні нітратів протипоказано. Тадалафіл не має клінічно значущої дії на кліренс препаратів, метаболізм яких протікає за участю цитохрому Р450. Дослідження підтвердили, що тадалафіл не інгібує та не індукує ізоферменти CYP1A2, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1. Тадалафіл не має клінічно значущого впливу на AUC S-варфарину або R-варфарину. Тадалафіл не впливає на дію варфарину щодо протромбінового часу. Тадалафіл не потенциркет збільшення тривалості кровотечі, викликаного прийомом ацетилсаліцилової кислоти. Тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості і може посилювати дію гіпотензивних препаратів, спрямовану на зниження артеріального тиску. Додатково у пацієнтів, які приймали кілька гіпотензивних засобів, у яких погано контролювалася артеріальна гіпертензія, спостерігалося дещо більше зниження артеріального тиску. Переважна більшість пацієнтів це зниження був пов'язані з гипотензивными симптомами. Пацієнтам, які отримують лікування гіпотензивними препаратами та приймають тадалафіл, повинні бути надані відповідні клінічні рекомендації. Не спостерігалося значного зниження артеріального тиску при одночасному застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу та селективного альфа1А-адреноблокатора тамсулозину. Одночасне застосування тадалафілу із доксазозином протипоказане. При застосуванні тадалафілу здоровими добровольцями, які приймали доксазозин (4-8 мг на добу), альфа]-адреноблокатор, спостерігалося посилення гіпотензивної дії доксазозину. Деякі пацієнти відчували симптоми, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, включаючи непритомність. Одночасний прийом ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ-5, включаючи тадалафіл, протипоказаний. ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ-5. Досліджень лікарської взаємодії тадалафілу та інгібіторів 5-альфа-редуктази не проводилося, при їх одночасному прийомі слід дотримуватися обережності. Тадалафіл викликає збільшення біодоступності етинілестрадіолу при прийомі внутрішньо. Подібне підвищення біодоступності очікується при прийомі тербуталіну, проте клінічні наслідки не встановлені. Тадалафіл не впливав на концентрацію алкоголю, так само як і алкоголь не впливав на концентрацію тадалафілу. При високих дозах алкоголю (0,7 г/кг) прийом тадалафілу не викликав статистично значущого зниження середньої величини артеріального тиску. У деяких пацієнтів спостерігалися постуральне запаморочення та ортостатична гіпотензія. При прийомі тадалафілу у поєднанні з нижчими дозами алкоголю (0,6 г/кг) зниження артеріального тиску не спостерігалося, а запаморочення виникало з такою самою частотою, що при прийомі одного алкоголю. Тадалафіл не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику або фармакодинаміку теофіліну.ПередозуванняПри одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг та пацієнтам з еректильною дисфункцією – багаторазово до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі самі, що й при застосуванні нижчих доз. У разі передозування слід проводити стандартне симптоматичне лікування. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСексуальна активність має потенційний ризик для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Тому лікування еректильної дисфункції, у тому числі з препаратом Тадалафіл-СЗ, не слід проводити у чоловіків із такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована. Є повідомлення про виникнення приапізму при застосуванні інгібіторів ФДЕ-5, включаючи тадалафіл. Пацієнти повинні бути поінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму веде до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок чого може настати необоротна імпотенція. Безпека та ефективність комбінації препарату Тадалафіл-СЗ з іншими інгібіторами ФДЕ-5 та видами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Як і інші ФДЕ-5 інгібітори, тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості, що може призводити до транзиторного зниження артеріального тиску. Перед призначенням препарату Тадалафіл-СЗ лікарі повинні ретельно розглянути питання, чи не будуть пацієнти з серцево-судинним захворюванням піддаватися небажаному впливу за рахунок таких судиннорозширювальних ефектів. Неартеріальна передня ішемічна оптична нейропатія (НАПІОН) є причиною порушення зору, включаючи повну втрату зору. Є рідкісні постмаркетингові повідомлення про випадки розвитку НАПІОН, за часом пов'язані з прийомом інгібіторів ФДЕ-5.В даний час неможливо визначити, чи існує прямий зв'язок між розвитком НАПІОН та прийомом інгібіторів ФДЕ-5 або іншими факторами. Лікарі повинні рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити прийом тадалафілу та звернутися за медичною допомогою. Лікарі також повинні повідомити пацієнтам, що у людей, які перенесли НАПІОН, підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози.підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози.підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози. Ефективність препарату Тадалафіл-СЗ у пацієнтів, які перенесли хірургічну операцію на органах малого тазу або радикальну нейрозберігаючу простатектомію, невідома. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами У період лікування препаратом Тадалафіл-СЗ необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
650,00 грн
497,00 грн
Склад, форма випуску та упаковка1 таблетка містить: Активна речовина: тадалафіл 5/20 мг; Допоміжні речовини (ядро): лактози моногідрат (цукор молочний) – 53,8/100,2 мг; лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) - 64/123 мг; МКЦ - 26/53 мг; кроскармелоза натрію (примелоза) - 12,5/17 мг; кросповідон (Колідон CL-M) - 4/5 мг, кросповідон (Колідон CL) - 3/2 мг, гіпоролоза екстратонка (гідроксипропілцелюлоза) - 3/5 мг; гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) - 2/2 мг; натрію стеарилфумарат – 1,5/2 мг; натрію лаурилсульфат - 0,2/0,8 мг; Оболонка плівкова (для дозування 5 мг): Opadry II 85F22048 жовтий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 2 мг, титану діоксид Е171 - 1,0935 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 1,01 мг, тальк - 0 алюмінієвий лак на основі барвника хіноліновий жовтий — 0,1505 мг, алюмінієвий лак на основі барвника «Сонячний захід» жовтий — 0,0035 мг, барвник заліза оксид (II) жовтий Е172 — 0,0015 мг, алюмінієвий 0,0010 мг) - 5 мг; Оболонка плівкова (для дозування 20 мг): Opadry II 85F240037 рожевий (спирт полівініловий, частково гідролізований - 4 мг, титану діоксид Е171 - 2,236 мг, макрогол (ПЕГ 3350) - 2,02 мг, тальк - 1, оксид (II) жовтий Е172 – 0,143 мг, барвник заліза оксид (II) червоний Е172 – 0,121 мг) – 10 мг. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг, 20 мг. По 10 чи 14 табл. (Дозування 5 мг) або 4, 7, 8 або 10 табл. (дозування 20 мг) у контурній комірковій упаковці. За 20 табл. у банку полімерного типу БП із ПЕНД із кришкою із ПЕВД або у флаконі полімерному із ПЕНД із кришкою із ПЕВД. Кожну банку, флакон (дозування 5 та 20 мг), 2, 3, 6 контурних осередкових упаковок по 10 табл. або 1, 2 контурні осередкові упаковки по 14 табл. (дозування 5 мг), або 1 контурне осередкове пакування по 4, 7, 8, 10 табл., або 2 контурні осередкове пакування по 10 табл. (дозування 20 мг) поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг: жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з ризиком з одного боку.Фармакотерапевтична групаСтимулююча еректильну функцію.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо тадалафіл швидко всмоктується. Середня Cmax у плазмі досягається в середньому через 2 години після прийому внутрішньо. Швидкість і ступінь всмоктування тадалафілу не залежать від їди, тому препарат Тадалафіл-СЗ можна застосовувати незалежно від їди. Час прийому (вранці або ввечері) не впливає на швидкість та ступінь всмоктування. Фармакокінетика тадалафілу у здорових осіб лінійна щодо часу та дози. У діапазоні доз від 2,5 до 20 мг AUC збільшується пропорційно дозі. Css у плазмі досягаються протягом 5 днів при прийомі препарату 1 раз на добу. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з порушенням ерекції аналогічна фармакокінетиці препарату у пацієнтів без порушення ерекції. Розподіл. Середній Vd становить близько 63 л, що свідчить про те, що тадалафіл розподіляється у тканинах організму. У терапевтичних концентраціях 94% тадалафілу у плазмі зв'язується з білками. Зв'язування з білками не змінюється за порушення функції нирок. У здорових добровольців менше 0,0005% введеної дози виявлено у спермі. Метаболізм. Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Основним циркулюючим метаболітом є метилкатехолглюкуронід. Цей метаболіт принаймні у 13000 разів менш активний щодо ФДЕ-5, ніж тадалафіл. Отже, концентрація цього метаболіту не є клінічно значущою. Виведення. У здорових добровольців середній кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо становить 2,5 л/год, а середній T1/2 - 17,5 год. Тадалафіл виводиться переважно у вигляді неактивних метаболітів, переважно через кишечник (близько 61% дози) та меншою мірою - нирками (близько 36% дози). Особливі групи пацієнтів Вік старше 65 років. Здорові добровольці 65 років і старші мали нижчий кліренс тадалафілу при прийомі внутрішньо, що виявлялося збільшенням AUC на 25% порівняно зі здоровими добровольцями від 19 до 45 років. Ця відмінність не є клінічно значущою і не потребує підбору дози. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та середнього ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв), а також у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, експозиція тадалафілу ( AUC) приблизно подвоювалася. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, Cmax була на 41% вищою порівняно зі здоровими добровольцями. Виведення тадалафілу за допомогою гемодіалізу незначне. Печінкова недостатність. Фармакокінетика тадалафілу у пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) можна порівняти з такою у здорових добровольців. Щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) даних недостатньо. При призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю необхідно попередньо провести оцінку ризику та користі застосування препарату. Цукровий діабет. У пацієнтів з цукровим діабетом на фоні застосування тадалафілу AUC була меншою приблизно на 19% порівняно зі здоровими добровольцями. Ця відмінність не потребує підбору дози.ФармакодинамікаТадалафіл є оборотним селективним інгібітором цГМФ-специфічної ФДЕ-5. Коли сексуальне збудження викликає місцеве вивільнення оксиду азоту, пригнічення ФДЕ-5 тадалафілом веде до підвищення концентрації цГМФ в печеристому тілі статевого члена. Наслідком цього є розслаблення гладких м'язів артерій та приплив крові до тканин статевого члена, що викликає ерекцію. Тадалафіл не надає ефекту без сексуального збудження. Дослідження in vitro показали, що тадалафіл є селективним інгібітором ФДЕ-5. ФДЕ-5 є ферментом, виявленим у гладких м'язах печеристого тіла, судин внутрішніх органів, у скелетних м'язах, тромбоцитах, нирках, легенях та мозочку. Дія тадалафілу на ФДЕ-5 є більш активною, ніж на інші ФДЕ. Тадалафіл є в 10000 разів більш потужним щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-1, ФДЕ-2, ФДЕ-4 та ФДЕ-7, які локалізуються в серці, головному мозку, кровоносних судинах, печінці, лейкоцитах, скелетних м'язах та інших тканинах та органах. Тадалафіл у 10000 разів активніше блокує ФДЕ-5, ніж ФДЕ-3 – фермент, який виявляється у серці та кровоносних судинах. Ця селективність щодо ФДЕ-5 у порівнянні з ФДЕ-3 має важливе значення, оскільки ФДЕ-3 є ферментом, який бере участь у скороченні серцевого м'яза.Крім того, тадалафіл приблизно в 700 разів активніше щодо ФДЕ-5, ніж щодо ФДЕ-6, виявленої в сітківці і є відповідальною за фотопередачу. Тадалафіл також виявляє дію у 9000 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 у порівнянні з його впливом на ФДЕ-8, ФДЕ-9 та ФДЕ-10 та у 14 разів більш потужну щодо ФДЕ-5 порівняно з ФДЕ-11. Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані.Розподіл у тканинах та фізіологічні ефекти інгібування ФДЕ-8 - ФДЕ-11 дотепер не з'ясовані. Тадалафіл покращує ерекцію та підвищує можливість проведення повноцінного статевого акту. Тадалафіл у здорових осіб не викликає достовірної зміни сАД і дАД порівняно з плацебо у положенні лежачи (середнє максимальне зниження становить 1,6/0,8 мм рт.ст. відповідно) та у положенні стоячи (середнє максимальне зниження становить 0,2/ 4,6 мм рт.ст. відповідно). Тадалафіл не викликає достовірної зміни ЧСС. Тадалафіл не викликає змін розпізнавання кольорів (блакитний/зелений), що пояснюється його низькою спорідненістю з ФДЕ-6. Крім того, не спостерігається вплив тадалафілу на гостроту зору, електроретинограму, ВГД та розмір зіниці. З метою оцінки впливу щоденного прийому тадалафілу на сперматогенез було проведено декілька досліджень. У жодному з досліджень не спостерігалося небажаного впливу на морфологію сперматозоїдів та їхню рухливість. В одному з досліджень було виявлено зниження середньої концентрації сперматозоїдів у порівнянні з плацебо. Зниження концентрації сперматозоїдів пов'язано з вищою частотою еякуляції. З іншого боку, не спостерігалося небажаного впливу середню концентрацію статевих гормонів, зокрема. тестостерону, ЛГ та ФСГ при прийомі тадалафілу порівняно з плацебо. Відзначено покращення ерекції у пацієнтів з еректильною дисфункцією всіх ступенів тяжкості при прийомі тадалафілу 1 раз на день. Механізм дії у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Інгібування ФДЕ-5 тадалафілом, що призводить до підвищення концентрації цГМФ у печеристому тілі статевого члена, також спостерігається у гладкій мускулатурі передміхурової залози, сечового міхура та судинах, що їх кровопостачають. Розслаблення гладких м'язів судин призводить до збільшення перфузії крові в цих органах, і як наслідок - зниження вираженості симптомів ДГПЗ. Релаксація гладкої мускулатури передміхурової залози та сечового міхура може додатково посилювати судинні ефекти.Показання до застосуванняеректильна дисфункція; симптоми нижніх сечових шляхів у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (для дозування 5 мг); еректильна дисфункція у пацієнтів із симптомами нижніх сечових шляхів на фоні доброякісної гіперплазії передміхурової залози (для дозування 5 мг).Протипоказання до застосуваннязастосування препаратів, що містять будь-які органічні нітрати; наявність протипоказань до сексуальної активності у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи: інфаркт міокарда протягом останніх 90 днів, нестабільна стенокардія, виникнення нападу стенокардії під час статевого акту, хронічна серцева недостатність ІІ класу та вище за класифікацією NYHA протягом останніх 6 місяців, неконтрольовані аритмії, артеріальна гіпотензія (АТ менше 90/50 мм рт.ст.), неконтрольована артеріальна гіпертензія, ішемічний інсульт протягом останніх 6 місяців; втрата зору внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (незалежно від зв'язку з прийомом інгібіторів ФДЕ5); одночасне застосування з доксазозином, іншими інгібіторами ФДЕ5, іншими варіантами терапії еректильної дисфункції зі стимуляторами гуанілатциклази, таким як ріоцигуат; хронічна ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв); вік до 18 років; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; підвищена чутливість до тадалафілу або до будь-якої речовини, що входить до складу препарату. З обережністю Оскільки немає достатніх даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю), необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ цієї групи пацієнтів. Необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Тадалафіл-СЗ пацієнтам, які приймають альфа1-адреноблокатори, оскільки одночасне застосування цих препаратів може призвести до симптоматичної артеріальної гіпотензії у деяких пацієнтів. При застосуванні одноразової дози тадалафілу не спостерігається симптоматичної артеріальної гіпотензії при одночасному застосуванні з тамсулозином, селективним альфа1-адреноблокатором. Препарат Тадалафіл-СЗ слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із схильністю до пріапізму (при серповидно-клітинній анемії, множинні мієломи або лейкемії) або у пацієнтів з анатомічною деформацією статевого члена (кутове викривлення, кавернозний фіброз або хвороба). Також слід бути обережним при одночасному прийомі з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, саквінавір, кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, еритроміцин, грейпфрутовий сік), гіпотензивними засобами, інгібіторами 5-альфа.Вагітність та лактаціяПрепарат Тадалафіл не призначений для застосування у жінок. Протипоказано застосування препарату до 18 років.Побічна діяНайчастішими небажаними явищами у пацієнтів з еректильною дисфункцією та ДГПЗ є головний біль та диспепсія, а також біль у спині, міалгія. Відповідно до класифікації ВООЗ усі реакції розподілені за системою органів та частотою розвитку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, менше 1/10); рідко (≥1/1000, менше 1/100); рідко (≥1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше 1/10 000), частота невідома (неможливо визначити частоту появи реакцій за наявними даними). З боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості; рідко - ангіоневротичний набряк 2 . З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення; рідко – інсульт 1(в т.ч. гостре порушення мозкового кровообігу по геморагічному типу), непритомність, транзиторні ішемічні атаки 1 мігрень 2 епілептичні напади 2 транзиторна амнезія. З боку органу зору: нечасто – нечіткість зорового сприйняття, больові відчуття у очному яблуку; рідко – порушення полів зору, припухлість повік, кон'юнктивальна гіперемія, неартеріальна передня ішемічна оптична невропатія 2 , оклюзія судин сітківки 2 . З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – дзвін у вухах; рідко – раптова втрата слуху. З боку серця 1 : нечасто – відчуття серцебиття, тахікардія; рідко – інфаркт міокарда, шлуночкові порушення ритму 2, нестабільна стенокардія 2 . З боку судин: часто - "припливи" крові до обличчя; нечасто – зниження АТ3, підвищення АТ. З боку дихальної системи: часто – закладеність носа; нечасто – задишка, носова кровотеча. З боку травної системи: часто – диспепсія; нечасто – біль у животі, гастроезофагеальний рефлюкс, діарея у пацієнтів старше 65 років, блювання, нудота. З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висип; рідко - кропив'янка, синдром Стівенс-Джонсона 2 , ексфоліативний дерматит 2 , гіпергідроз. З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині, міалгія, біль у кінцівках. З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія. З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – тривала ерекція; рідко - пріапізм 2, гематоспермія, кровотеча із статевого члена Інші: нечасто - біль у грудях 1 , периферичний набряк, втома; рідко набряк особи 2 , раптова серцева смерть 1 , 2 . 1 Спостерігалися у пацієнтів, які раніше мали серцево-судинні фактори ризику. Однак неможливо точно визначити, пов'язані ці явища безпосередньо з цими факторами ризику, з тадалафілом, із сексуальним збудженням, або з комбінацією цих чи інших факторів. 2 Побічні реакції, виявлені при постмаркетинговому застосуванні, які не спостерігалися в ході клінічних плацебо-контрольованих досліджень. 3 Найчастіше спостерігалися, коли тадалафіл застосовувався у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні засоби.Взаємодія з лікарськими засобамиВплив інших препаратів на тадалафіл Тадалафіл переважно метаболізується за участю ізоферменту CYP3A4. Селективний інгібітор ізоферменту CYP3A4 кетоконазол (400 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 312% та Сmах на 22%, а кетоконазол (200 мг/добу) збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) 15% щодо AUC і величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Ритонавір (200 мг 2 рази на добу), інгібітор ізоферментів CYP3A4, 2С9, 2С19 та 2D6, збільшує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 124% без зміни Сmах. Незважаючи на те, що специфічна взаємодія не вивчалася, можна припустити, що інші інгібітори ВІЛ-протеази, наприклад, саквінавір, а також інгібітори ізоферменту CYP3A4, такі як еритроміцин, кларитроміцин, ітраконазол та грейпфрутовий сік, можуть підвищувати концентрацію. Роль переносників (наприклад, Р-глікопротеїну) у розподілі тадалафілу невідома. Існує можливість лікарської взаємодії, опосередкованої інгібування переносників. Селективний індуктор ізоферменту CYP3A4, рифампіцин (у дозі 600 мг/добу), знижує експозицію одноразової дози тадалафілу (AUC) на 88% і Сmах на 46%, відносно AUC і величин Сmах тільки для одного тадалафілу. Можна припускати, що одночасне застосування інших індукторів ізоферменту CYP3A4 (таких як фенобарбітал, фенітоїн або карбамазепін) також має знижувати концентрації тадалафілу у плазмі. Одночасний прийом антациду (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид) та тадалафілу знижує швидкість всмоктування тадалафілу без зміни AUC для тадалафілу. Збільшення pH шлунка в результаті прийому блокатора гістамінових Н2-рецепторів нізатидину не впливало на фармакокінетику тадалафілу. Безпека та ефективність комбінації тадалафілу з іншими видами лікування порушень ерекції або іншими інгібіторами ФДЕ5 не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Вплив тадалафілу на інші препарати Відомо, що тадалафіл посилює гіпотензивну дію нітратів. Це відбувається в результаті адитивної дії нітратів та тадалафілу на метаболізм оксиду азоту II (NО) та цГМФ. Тому застосування тадалафілу на фоні нітратів протипоказано. Тадалафіл не має клінічно значущої дії на кліренс препаратів, метаболізм яких протікає за участю цитохрому Р450. Дослідження підтвердили, що тадалафіл не інгібує та не індукує ізоферменти CYP1A2, CYP3A4, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1. Тадалафіл не має клінічно значущого впливу на AUC S-варфарину або R-варфарину. Тадалафіл не впливає на дію варфарину щодо протромбінового часу. Тадалафіл не потенціює збільшення тривалості кровотечі, викликаного прийомом ацетилсаліцилової кислоти. Тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості і може посилювати дію гіпотензивних препаратів, спрямоване на зниження артеріального тиску. Додатково у пацієнтів, які брали кілька гіпотензивних засобів, у яких артеріальна гіпертензія погано контролювалася, спостерігалося дещо більше зниження артеріального тиску. Переважна більшість пацієнтів це зниження був пов'язані з гипотензивными симптомами. Пацієнтам, які отримують лікування гіпотензивними препаратами та приймають тадалафіл, повинні бути надані відповідні клінічні рекомендації. Не спостерігалося значного зниження АТ при одночасному застосуванні здоровими добровольцями тадалафілу та селективного альфа1А-адреноблокатора тамсулозину. Одночасне застосування тадалафілу із доксазозином протипоказане. При застосуванні тадалафілу здоровими добровольцями, які приймали доксазозин (4-8 мг на добу), альфа1-адреноблокатор, спостерігалося посилення гіпотензивної дії доксазозину. Деякі пацієнти відчували симптоми, пов'язані зі зниженням АТ, включаючи непритомність. Одночасний прийом ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5, включаючи тадалафіл, протипоказаний, т.я. ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5. Досліджень лікарської взаємодії тадалафілу та інгібіторів 5-альфа-редуктази не проводилося, при їх одночасному прийомі слід бути обережним. Тадалафіл викликає збільшення біодоступності етинілестрадіолу при прийомі внутрішньо. Подібне підвищення біодоступності очікується при прийомі тербуталіну, проте клінічні наслідки не встановлені. Тадалафіл не впливав на концентрацію етанолу, так само як і етанол не впливав на концентрацію тадалафілу. При високих дозах алкоголю (0,7 г/кг) прийом тадалафілу не викликав статистично значущого зниження середньої величини АТ. У деяких пацієнтів спостерігалися постуральне запаморочення та ортостатична гіпотензія. При прийомі тадалафілу у поєднанні з нижчими дозами алкоголю (0.6 г/кг) зниження АТ не спостерігалося, а запаморочення виникало з такою самою частотою, що при прийомі одного алкоголю. Тадалафіл не має клінічно значущого ефекту на фармакокінетику або фармакодинаміку теофіліну.Спосіб застосування та дозиВсередину. Еректильна дисфункція. Для пацієнтів з частою сексуальною активністю (більше 2 разів на тиждень): рекомендована частота прийому — щодня, 1 раз на добу, 5 мг, одночасно, незалежно від їди. Добова доза може бути знижена до 2,5 мг (1/2 табл. 5 мг) залежно від індивідуальної чутливості. Для пацієнтів з нечастою сексуальною активністю (рідше 2 разів на тиждень): рекомендовано призначення препарату Тадалафіл у дозі 20 мг безпосередньо перед сексуальною активністю згідно з описом. Максимальна добова доза препарату Тадалафіл становить 20 мг. ДГПЗ або еректильна дисфункція/ДГПЗ. Доза препарату Тадалафіл-СЗ, що рекомендується, при застосуванні 1 раз на добу становить 5 мг; препарат слід приймати приблизно в той самий час дня, незалежно від часу сексуальної активності. Тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально. Ниркова недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю легкої (Cl креатиніну від 51 до 80 мл/хв) та помірного ступеня тяжкості (Cl креатиніну від 31 до 50 мл/хв) корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжким ступенем ниркової недостатності (Cl креатинінуПередозуванняСимптоми: при одноразовому призначенні здоровим добровольцям тадалафілу в дозі до 500 мг і пацієнтам з еректильною дисфункцією багаторазово, до 100 мг на добу, небажані ефекти були такі ж, що і при застосуванні нижчих доз. Лікування: симптоматичне. При гемодіалізі тадалафілу практично не виводиться.Запобіжні заходи та особливі вказівкиСексуальна активність має потенційний ризик для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Тому лікування еректильної дисфункції, зокрема. препаратом Тадалафіл-СЗ не слід проводити у чоловіків з такими захворюваннями серця, при яких сексуальна активність не рекомендована. Є повідомлення про виникнення приапізму при застосуванні інгібіторів ФДЕ-5, включаючи тадалафіл. Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайного звернення за медичною допомогою у разі виникнення ерекції, що триває 4 години та більше. Несвоєчасне лікування приапізму веде до пошкодження тканин статевого члена, внаслідок чого може настати необоротна імпотенція. Безпека та ефективність комбінації препарату Тадалафіл-СЗ з іншими інгібіторами ФДЕ-5 та видами лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендується. Як і інші ФДЕ-5 інгібітори, тадалафіл має системні судинорозширюючі властивості, що може призводити до транзиторного зниження АТ. Перед призначенням препарату Тадалафіл-СЗ лікарі повинні ретельно розглянути питання, чи не будуть пацієнти з серцево-судинним захворюванням піддаватися небажаному впливу за рахунок таких судиннорозширювальних ефектів. НАПІОН є причиною порушення зору, включаючи повну його втрату. Є рідкісні постмаркетингові повідомлення про випадки розвитку НАПІОН, за часом пов'язані з прийомом інгібіторів ФДЕ-5. В даний час неможливо визначити, чи існує прямий зв'язок між розвитком НАПІОН та прийомом інгібіторів ФДЕ-5 або іншими факторами. Лікарі повинні рекомендувати пацієнтам у разі раптової втрати зору припинити прийом тадалафілу та звернутися за медичною допомогою. Лікарі також повинні повідомити пацієнтам, що у людей, які перенесли НАПІОН, підвищений ризик повторного розвитку НАПІОН. Пацієнти з передбачуваним діагнозом ДГПЗ повинні пройти обстеження для виключення раку передміхурової залози. Ефективність препарату Тадалафіл-СЗ у пацієнтів, які перенесли хірургічну операцію на органах малого тазу або радикальну нейрозберігаючу простатектомію, невідома. Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами. У період лікування препаратом Тадалафіл-СЗ необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему