Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 1 мл: Активні речовини: Гвайфенезин 0,100 г; бутамірату цитрат 0,004 г; Допоміжні речовини: етанол 96% 0,300 г, квітковий ароматизатор (аромат альпійських квітів) 0,002 г, очищена вода 0,007 г, полісорбат-80 0,001 г, солодки екстракт рідкий 0,003 г, пропіленгліколь до . По 10, 25 та 50 мл у флакони темного скла з поліетиленовою крапельницею, кришкою з контролем розтину. По 50 мл у флакони темного скла з поліетиленовою крапельницею, кришкою з контролем розтину та поліетиленовим шприцем для дозування. Кожен флакон поміщений у картонну пачку разом із інструкцією із застосування.Опис лікарської формиПрозора в'язка рідина від жовтого до жовтувато-коричневого кольору.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб + відхаркувальний засіб.ФармакокінетикаПри вживанні бутамірату цитрат швидко і повністю всмоктується. Зв'язок із білками плазми становить 94%. Піддається метаболізму з утворенням 2 метаболітів, які також мають протикашльову дію. Метаболіти виводяться в основному (90%) нирками та лише невелика частина через кишечник. Період напіввиведення (Т1/2) -6 год. Гвайфенезин при призначенні внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Зв'язок із білками плазми незначний. Гвайфенезин швидко метаболізується з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться нирками. Т1/2-1ч.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що має протикашльову та відхаркувальну дію. Бутамірату дигідрогеніцитрат має периферичну місцевоанестезуючу дію на чутливі нервові закінчення слизової оболонки бронхів, що забезпечує протикашльовий ефект. Гвайфенезин підвищує секрецію бронхіальних залоз та знижує в'язкість слизу. Підвищення секреції викликається як прямою дією на бронхіальні залози – стимуляцією виділення секрету з бронхіальних залоз та видалення кислих глікопротеїнів з ацинарних клітин, так і рефлекторним шляхом, коли відбувається подразнення аферентних парасимпатичних волокон слизової оболонки шлунка та пригнічення дихального центру. Підвищення тонусу N. vagus стимулює вироблення бронхіального секрету. Слиз, що продукується бронхіальними залозами, посилює активність війчастого епітелію, внаслідок чого полегшується евакуація слизу з бронхів та його відкашлювання.ІнструкціяДля простого та точного дозування препарату ви можете скористатися шприцем для дозування (якщо додається). Шкала на шприці вказує кількість крапель у відміреній дозі. Відкрутіть кришку флакона (проти годинникової стрілки). Помістіть шприц у адаптер на шийці флакона у вертикальному положенні. Флакон із поміщеним у нього шприцем повинен бути перевернутий дном догори. Щільно утримуйте шприц і, витягаючи поршень, наберіть потрібну кількість препарату. Якщо потрібно відміряти дозу 40 крапель – наберіть 10+30 крапель. Переверніть флакон знову у вертикальне положення. Обережно витягніть шприц із адаптером флакона. Розчиніть набрану дозу препарату у воді, чаї або фруктовому соку. Закрутіть флакон із препаратом (за годинниковою стрілкою). Після використання промийте шприц теплою водою.Показання до застосуванняСухий кашель та дратівливий кашель різної етіології (у тому числі при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх та нижніх відділів дихальних шляхів). Полегшення кашлю у перед- та післяопераційному періодіПротипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів; міастенія; дитячий вік до 6 місяців; перший триместр вагітності; період годування груддю.Вагітність та лактаціяСТОПТУСИН не слід призначати у першому триместрі вагітності, а для застосування у наступні періоди вагітності мають бути особливо важливі підстави. Невідомо, чи переходять бутамірату цитрат та гвайфенезин у материнське молоко. Тому для застосування препарату СТОПТУССИН у період годування груддю слід оцінити співвідношення користі лікування для матері та можливого ризику для немовляти.Побічна діяПри дотриманні рекомендованого режиму дозування пацієнти переносять препарат добре. Може спостерігатися нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, біль у шлунку, запаморочення, головний біль, сонливість, кропив'янка та висипання на шкірі. Ці ефекти з'являються приблизно у 1% пацієнтів і зазвичай минають без зниження дози. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до таких критеріїв: дуже часто (не менше 1/10), часто (більше 1/100, менше 1/10); іноді (більше 1/1000, менше 1/100); рідко (більше 1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше, 1/10000), включаючи окремі повідомлення. З боку нервової системи: часто – анорексія, головний біль. З боку органів слуху та рівноваги: часто – запаморочення. З боку органів травлення: часто г нудота, біль у животі, блювання, діарея. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: дуже рідко – висип, кропив'янка. З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – уролітіаз.Взаємодія з лікарськими засобамиГвайфенезин посилює аналгетичну дію парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти; посилює дію алкоголю, седативних, снодійних засобів та загальних анестетиків на ЦНС; дія міорелаксантів. При визначенні концентрації ванілілміндальної та 5-гідроксиіндолоцтової кислоти з використанням нітросонафтолу в якості реагенту можуть бути отримані помилково підвищені результати. Тому лікування гвайфенезином необхідно припинити за 48 годин до збору сечі для аналізу.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають після їди, відповідну кількість крапель розчиняють у 100 мл рідини (вода, чай, фруктовий сік тощо). Якщо препарат додається шприц для дозування, можна скористатися ним для точного набору препарату. Дозують залежно від маси тіла пацієнта: до 7 кг - по 8 крапель 3-4 рази на добу, 7-12 кг - по 9 крапель 3-4 рази на добу, 12-20 кг - по 14 крапель 3 рази на добу, 20-30 кг - по 14 крапель 3-4 рази на добу, 30-40 кг - по 16 крапель 3-4 рази на добу, 40-50 кг - по 25 крапель 3 рази на добу, 50-70 кг - по 30 крапель 3 рази на добу, більше 70 кг – по 40 крапель 3 рази на добу. Інтервал між прийомами має становити 6-8 годин. Вживання великої кількості рідини під час курсу лікування посилює його ефективність. При застосуванні у дітей вагою менше 7 кг можливе зниження дози, тому що дитина не випиває всі 100 мл приготовленої суміші, проте не слід перевищувати загальну концентрацію препарату. За відсутності позитивного ефекту необхідно звернутися до лікаря.ПередозуванняСимптоми: При передозуванні переважають ознаки токсичного впливу гвайфенезину: сонливість, м'язова слабкість, нудота та блювання, уролітіаз. У разі передозування необхідно звернутися до лікаря. Гвайфенізин не має специфічного антидоту. Призначають промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматичну терапію (підтримка серцево-судинної, дихальної та ниркової функцій, електролітного балансу).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа збереження симптомів слід розглянути питання про зміну лікування. Препарат містить 36,6 об.% етанолу. Слід уникати вживання алкогольних напоїв під час лікування. Препарат не слід призначати при продуктивному кашлі пацієнтам, які страждають на тривалий або хронічний кашель (у тому числі викликані курінням), бронхітом або емфіземою легень. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Застосування препарату може несприятливо впливати на діяльність, що потребує підвищеної уваги, координації рухів та швидкого прийняття рішень (наприклад, керування автомобілем, робота з механізмами та висотні роботи).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активні речовини: бутамірату цитрат 4,0 мг; гвайфенезин 100 мг; допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний 1,0 мг, манітол 60,0 мг, целюлоза мікрокристалічна 60,0 мг, гліцерил трибегенат 1,0 мг, магнію стеарат 4,0 мг. По 10 таблеток у блістери із фольги алюмінієвої та плівки ПВХ. По 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.Опис лікарської формиПлоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою та роздільною ризиком.Фармакотерапевтична групаПротикашльовий засіб комбінований (протикашльовий засіб центральної дії + відхаркувальний засіб).ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо бутамірат швидко та повністю всмоктується. Зв'язок із білками плазми становить 94%. Піддається метаболізму з утворенням 2 метаболітів, які також мають протикашльову дію. Метаболіти виводяться в основному (90%) нирками та лише невелика частина через кишечник. Період напіввиведення (Т1/2) – 6 год. Гвайфенезин при внутрішньому прийомі швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Зв'язок із білками плазми незначний. Гвайфенезин швидко метаболізується з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться нирками. Т1/2 – 1 год.ФармакодинамікаКомбінований препарат, що має протикашльову та відхаркувальну дію. Бутамірат має периферичну місцевоанестезуючу дію на чутливі нервові закінчення слизової оболонки бронхів, що забезпечує протикашльовий ефект. Гвайфенезин підвищує секрецію бронхіальних залоз та знижує в'язкість слизу. Підвищення секреції викликається як прямою дією на бронхіальні залози – стимуляцією виділення секрету з бронхіальних залоз та видалення кислих глікопротеїнів з ацинарних клітин, так і рефлекторним шляхом, коли відбувається подразнення аферентних парасимпатичних волокон слизової оболонки шлунка та пригнічення дихального центру. Підвищення тонусу N. vagus стимулює вироблення бронхіального секрету. Слиз, що продукується бронхіальними залозами, посилює активність війчастого епітелію, внаслідок чого полегшується евакуація слизу з бронхів та його відкашлювання.Показання до застосуванняСухий і дратівливий кашель різної етіології (у тому числі при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх та нижніх відділів дихальних шляхів).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до компонентів; міастенія; дитячий вік до 12 років; І триместр вагітності; період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяПрепарат Стоптуссин не слід застосовувати у І триместрі вагітності. При необхідності його застосування у ІІ та ІІІ триместрі вагітності слід переконатися в тому, що передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Немає достовірних відомостей про проникнення бутамірату та гвайфенезину у грудне молоко. Необхідно припинити грудне вигодовування на період застосування препарату Стоптуссін.Побічна діяПри дотриманні рекомендованого режиму дозування пацієнти переносять препарат добре. Можуть спостерігатися нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, біль у шлунку, запаморочення, головний біль, сонливість, кропив'янка та висипання на шкірі. Ці ефекти з'являються приблизно у 1 пацієнта і зазвичай проходять без зниження дози. Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до таких критеріїв: дуже часто (не менше 1/10), часто (більше 1/100, менше 1/10); нечасто (більше 1/1000, менше 1/100); рідко (більше 1/10000, менше 1/1000); дуже рідко (менше 1/10000), включаючи окремі повідомлення. З боку центральної нервової системи: часто – головний біль. З боку органу слуху та рівноваги: часто – запаморочення. З боку органів травлення: часто – нудота, анорексія, біль у животі, блювання, діарея; дуже рідко – гіркий присмак у роті, печія, почуття тяжкості в епігастрії. З боку органів дихання: дуже рідко – задишка. З боку серцево-судинної системи: рідко – біль у грудях, дуже рідко – тахікардія, відчуття серцебиття. З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: дуже рідко - свербіж, висип, кропив'янка, "припливи". Інші: дуже рідко – біль навколо очей.Взаємодія з лікарськими засобамиГвайфенезин посилює аналгетичну дію парацетамолу та ацетилсаліцилової кислоти; посилює дію алкоголю, седативних, снодійних засобів та загальних анестетиків на центральну нервову систему; посилює дію міорелаксантів. При визначенні концентрації ванілілміндальної та 5-гідроксиіндолоцтової кислоти з використанням нітрозонафтолу в якості реагенту можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Тому лікування гвайфенезином необхідно припинити за 48 годин до збору сечі для аналізу.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їди, не розжовуючи, запиваючи рідиною (водою, чаєм, фруктовим соком тощо). Доза залежить від ваги тіла пацієнта. Дорослим та дітям старше 12 років з вагою: менше 50 кг: по 1/2 таблетки 4 десь у день; від 50 до 70 кг: по 1 таблетці 3 десь у день; від 70 до 90 кг: по 11/2 таблетки 3 десь у день; більше 90 кг: по 11/2 таблетки 4 десь у день. Інтервал між прийомами має бути 4-6 годин.ПередозуванняСимптоми: переважають ознаки токсичного впливу гвайфенезину: сонливість, м'язова слабкість, нудота та блювання, уролітіаз. Лікування: необхідно звернутися до лікаря. Гвайфенезин немає специфічного антидоту. Призначають промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматичну терапію (підтримка серцево-судинної, дихальної та ниркової функцій, електролітного балансу).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗа збереження симптомів слід розглянути питання про зміну лікування. Препарат не слід призначати при продуктивному кашлі пацієнтам, які страждають на тривалий або хронічний кашель (у тому числі викликані курінням), бронхітом або емфіземою легень. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Препарат Стоптуссин може несприятливо впливати на здатність керувати транспортними засобами та на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з тим, що може викликати запаморочення та інші побічні ефекти.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: атомоксетину гідрохлорид (еквівалентний атомоксетину) – 10 мг; допоміжні речовини: диметикон, крохмаль прежелатинізований; склад оболонки капсул: титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин. В упаковках контурних осередкових по 7 або 14 шт.; в картонній пачці 1 або 2 (по 14 шт.) упаковки.Опис лікарської формиКапсули 10 мг – тверді желатинові, розмір №3, непрозорі, білі/білі, з нанесеними дозуванням «10 mg» та ідентифікаційним кодом «Lilly 3227». Вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.ХарактеристикаСимпатоміметик центральної дії.Фармакотерапевтична групаСимпатоміметичний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо атомоксетин швидко і майже повністю всмоктується, досягаючи Cmax у плазмі приблизно через 1-2 години. Атомоксетин призначають незалежно від їди або під час їжі. Розподіл. Атомоксетин добре розподіляється в організмі. Має високу спорідненість до білків плазми, в першу чергу, до альбуміну. Метаболізм. Атомоксетин піддається первинному метаболізму за участю ізоферменту CYP2D6. Основний окислений метаболіт, що утворюється, 4-гідроксиатомоксетин швидко глюкуронізується. За фармакологічною активністю 4-гідроксиатомоксетин еквівалентний атомоксетину, але циркулює у плазмі у набагато нижчих концентраціях. Хоча 4-гідроксиатомоксетин первинно утворюється за участю CYP2D6, у людей з недостатньою активністю CYP2D6 4-гідроксиатомоксетин може утворюватися деякими іншими ізоферментами цитохрому Р450, але повільніше. Атомоксетин не інгібує та не підсилює цикл CYP2D6. Виведення. Середній T1/2 атомоксетину після внутрішнього прийому становить 3,6 год у хворих з вираженим метаболізмом і 21 год у хворих зі зниженим метаболізмом. Атомоксетин в основному виділяється із сечею у вигляді 4-гідроксиатомоксетин-О-глюкуроніду. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Фармакокінетика у дітей та підлітків схожа з фармакокінетикою у дорослих. Фармакокінетика атомоксетину у дітей віком до 6 років не вивчалася.ФармакодинамікаАтомоксетин є високоселективним потужним інгібітором пресинаптичних переносників норадреналіну. Атомоксетин має мінімальну спорідненість до інших норадренергічних рецепторів або інших переносників або рецепторів нейротрансмітерів. Атомоксетин не відноситься до психостимуляторів і не є похідним амфетаміну. У клінічних дослідженнях при відміні препарату не відзначалося посилення симптомів захворювання або будь-яких небажаних явищ, пов'язаних із синдромом відміни.Показання до застосуванняСиндром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ) у дітей 6 років і старше, підлітків та дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; тяжкі ураження серця; одночасне застосування з інгібіторами МАО; Закритокутова глаукома. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тахікардією, серцево-судинними захворюваннями, тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, раптовою серцевою смертю в сімейному анамнезі, порушенням мозкового кровообігу, судомними нападами в анамнезі, а також при станах, до артеріальної гіпотензіїВагітність та лактаціяКлінічний досвід застосування Стратери при вагітності недостатній, тому препарат слід призначати при вагітності тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері терапії значно перевищує потенційний ризик для плода. Не відомо, чи виділяється атомоксетин із грудним молоком. При необхідності призначення препарату матері, що годує, потрібна обережність.Побічна діяДіти та підлітки З боку травної системи: дуже часто (>10%) - біль у животі (18%; включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), зниження апетиту (16%), блювання (11%) ; часто (1-10%) - запор, диспепсія, нудота (9%), анорексія. Ці побічні реакції мають тимчасовий характер і, як правило, не вимагають відміни препарату. У зв'язку зі зниженим апетитом у деяких пацієнтів на початку лікування спостерігалося зменшення маси тіла (в середньому близько 0,5 кг), втрата маси тіла була більшою при більш високих дозах. Після первинного зниження маси тіла у пацієнтів, які приймають Страттер, відзначалося незначне підвищення маси тіла при тривалій терапії. Показники зростання (вага та зростання) після двох років лікування були близькі до норми. Нудота (9%) і блювання (11%) найбільш ймовірні протягом першого місяця лікування, зазвичай легкого та середнього ступеня вираженості, носять тимчасовий характер і не є причиною скасування лікування у значній кількості випадків. Серцево-судинна система: (0,1–1%) — відчуття серцебиття, синусова тахікардія. У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, а середнє підвищення сАД та дАТ – на 2 мм рт.ст. проти плацебо. У хворих, які отримували атомоксетин, відзначалася ортостатична гіпотензія (0,2%, n=7) та синкопе (0,8%, n=26), внаслідок його впливу на норадренергічний тонус. З боку центральної нервової системи: дуже часто (>10%) - сонливість (включаючи седативну дію); часто (1-10%) - дратівливість, коливання настрою, запаморочення; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. З боку органу зору: часто (1-10%) – мідріаз. Дерматологічні реакції: часто (1-10%) - дерматит, висипання; іноді (0,1-1%) - свербіж. Інші: часто (1-10%) – грип, стомлюваність, зниження маси тіла; іноді (0,1-1%) – слабкість. Побічні ефекти у пацієнтів із повільним метаболізмом субстратів CYP2D6, що спостерігалися у 2% випадків і при цьому в 2 рази частіше, а також статистично достовірно частіше, ніж у пацієнтів із швидким метаболізмом субстратів CYP2D6: тремор (5,1 та 1,1% відповідно) , непритомність (2,1 та 0,7% відповідно), кон'юнктивіт (3 та 1,5% відповідно), раннє ранкове пробудження (3 та 1,1% відповідно), мідріаз (2,5 та 0,7% відповідно) . Дорослі У дорослих найбільш часті побічні дії, пов'язані з прийомом атомоксетину, відзначалися з боку шлунково-кишкового тракту та урогенітального тракту. Серйозних небажаних явищ під час короткого чи тривалого лікування атомоксетином не спостерігалося. З боку травної системи: дуже часто (>10%) – зниження апетиту, сухість у роті, нудота; часто (1–10%) — біль у животі (включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), запор, диспепсія, метеоризм. З боку ЦНС: дуже часто (>10%) — безсоння (включає утруднення засипання та порушення сну серед ночі); часто (1-10%) - зниження лібідо, запаморочення, порушення якості сну, синусний біль голови; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. Серцево-судинна система: часто (1–10%) — припливи крові до обличчя, відчуття серцебиття, тахікардія; іноді (0,1-1%) - відчуття холоду в нижніх кінцівках; дуже рідко ( У плацебо-контрольованих дослідженнях у дорослих, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, середнє підвищення сАД (близько 3 мм рт.ст.) та дАД (близько 1 мм рт.ст.) порівняно з плацебо. З боку сечовидільної системи: часто (1-10%) - дизурія, утруднене сечовипускання. З боку статевої системи: часто (1-10%) – дисменорея, порушення еякуляції, відсутність еякуляції, порушення ерекції, еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, порушення оргазму; дуже рідко ( З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто (1-10%) – дерматит, підвищена пітливість. Інші: часто (1-10%) – слабкість, сонливість, озноб, зниження маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Стратери з агоністами β2-адренорецепторів можливе посилення їхньої дії на серцево-судинну систему (цю комбінацію застосовувати з обережністю). У здорових дорослих добровольців вплив сальбутамолу в стандартній дозі 200 мкг, що інгалюється, на показники гемодинаміки був незначним порівняно з ефектом зазначеної дози цього препарату при внутрішньовенному введенні. Одночасне застосування атомоксетину в дозі 80 мг на добу протягом 5 днів не призводило до посилення зазначених ефектів сальбутамолу. ЧСС після багаторазових інгаляцій сальбутамолу в дозі 800 мкг характеризувалася подібними значеннями в умовах монотерапії, так і в комбінації з використанням атомоксетину. Одночасне призначення атомоксетину з препаратами, що викликають подовження інтервалу QT (нейролептики, антиаритміки, моксифлоксацин, еритроміцин, трициклічні антидепресанти, літію карбонат), а також з препаратами, що викликають порушення електролітного балансу (діуретики), та інгібітор. Атомоксетин не викликає клінічно значущого інгібування або індукції ізоферментів системи цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP3A, CYP2D6 та CYP2C9. У пацієнтів із вираженим метаболізмом субстратів CYP2D6 інгібітори CYP2D6 збільшують CSS атомоксетину в плазмі крові у рівноважному стані до рівня, подібного до такого у хворих із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6. На підставі досліджень in vitro передбачається, що призначення інгібіторів цитохрому Р450 пацієнтам із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6 не збільшує концентрацію атомоксетину у плазмі крові. Пацієнтам, які застосовують препарати інгібіторів CYP2D6, рекомендується поступове титрування дози атомоксетину. Через можливий вплив на артеріальний тиск Страттеру необхідно застосовувати з обережністю при поєднанні з препаратами, що впливають на артеріальний тиск. Препарати, що підвищують pH шлункового соку (магнію гідрохлорид/алюмінію гідроксид, омепразол), не впливають на біодоступність атомоксетину. Препарати, що впливають на секрецію норадреналіну, слід обережно призначати одночасно з атомоксетином (через можливість синергізму (посилення) фармакологічного ефекту). Атомоксетин не впливає на зв'язування з альбуміном плазми варфарину, ацетилсаліцилової кислоти, фенітоїну та діазепаму. Потрібна обережність при одночасному застосуванні атомоксетину з препаратами, що знижують поріг судомної активності (антидепресанти, нейролептики, мефлохін, трамадол).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди або під час їжі, 1 раз на добу, вранці. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з пацієнтами із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю. У разі виникнення небажаних явищ при прийомі препарату 1 раз на добу пацієнтам можна рекомендувати прийом 2 рази на добу з поділом дози на ранковий прийом та прийом пізно вдень або рано ввечері. Відміна препарату не потребує поступового зниження дози. Дітям і підліткам з масою тіла до 70 кг початкова добова доза, що рекомендується, становить приблизно 500 мкг/кг і збільшується до терапевтичної добової дози приблизно 1,2 мг/кг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності поліпшення у стані пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 1,8 мг/кг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить приблизно 1,2 мг/кг/добу. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 1,8 мг/кг або 120 мг. У дітей та підлітків з масою тіла до 70 кг безпека одноразової та загальної добової дози, що перевищує 1,8 мг/кг, систематично не оцінювалася. Дітям та підліткам з масою тіла більше 70 кг, а також дорослим рекомендована початкова добова доза становить 40 мг і збільшується до терапевтичної добової дози близько 80 мг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності покращення стану пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 120 мг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить 80 мг. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 120 мг. У дітей та підлітків з масою понад 70 кг, а також у дорослих безпека одноразової дози понад 120 мг та загальної добової дози понад 150 мг систематично не оцінювалася. У пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 50% від звичайної рекомендованої дози. У хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 25% від звичайної дози. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (термінальна стадія хронічної ниркової недостатності) атомоксетин виводиться з організму повільніше, ніж у здорових осіб. Однак при корекції дози відмінностей не спостерігалося. Тому препарат Страттера можна призначати хворим на СДВГ з хронічною нирковою недостатністю, включаючи термінальну стадію, застосовуючи звичайний режим дозування. Атомоксетин може викликати артеріальну гіпертензію у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Правила застосування капсул Капсули препарату Страттера не призначені для розтину. Атомоксетин викликає подразнення очей. У разі потрапляння вмісту капсули в очі слід негайно промити їх водою та проконсультуватися з лікарем. Руки та контактні поверхні необхідно промити водою.ПередозуванняСимптоми: при монотерапії найчастіше – сонливість, збудження, гіперактивність, порушення поведінки та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. Більшість проявів були легким і середнім ступенем тяжкості. Також відзначалися ознаки та симптоми активації симпатичної нервової системи легкого та середнього ступеня (наприклад мідріаз, тахікардія, сухість у роті). У всіх пацієнтів спостерігався регрес цих симптомів. У деяких випадках спостерігалися судоми. Повідомлялося про випадки гострого передозування з летальним результатом прийому атомоксетину у складі комбінованої терапії (як мінімум, з одним препаратом). Лікування: призначення активованого вугілля для обмеження всмоктування, забезпечення вентиляції легень, проведення моніторингу серцевої діяльності та основних показників життєдіяльності, а також симптоматичне та підтримуюче лікування. Якщо минуло трохи часу після прийому препарату – промивання шлунка. У зв'язку з тим, що атомоксетин має високу спорідненість з білками плазми, лікування передозування шляхом діалізу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із спадковим, уродженим або набутим подовженням інтервалу QT. Симптоми СДВГ у вигляді порушеної уваги та гіперактивності (виявлені більш ніж в одному соціальному середовищі, наприклад і вдома, і в школі) можуть виявлятися як недостатність концентрації, відволікання, надмірна нетерплячість, імпульсивність, неорганізованість, непосидючість та інші схожі розлади поведінки. Діагноз СДВГ має відповідати критеріям МКХ-10. На тлі прийому препарату у клінічних дослідженнях у дітей та підлітків підвищувалася ймовірність розвитку суїцидальних думок. У ході 12 клінічних досліджень у 2200 пацієнтів (включаючи 1357 пацієнтів, які отримували Страттеру, та 851 пацієнта, який отримував плацебо), з них у групі, яка отримувала Страттеру, у 0,37% випадків було виявлено розвиток суїцидальних думок (5 із 1357 пацієнтів), у групі плацебо суїцидальні думки були виявлені. У ході даних клінічних досліджень повідомлялося про одну суїцидальну спробу, завершених суїцидів не було. У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають Страттеру, відзначалися алергічні реакції – висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка. Атомоксетин не слід призначати протягом мінімум 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО. Лікування інгібіторами МАО не слід розпочинати протягом 2 тижнів після відміни атомоксетину. У багатьох пацієнтів, які приймають атомоксетин, відзначалося деяке збільшення пульсу (у середньому на На фоні застосування психостимуляторів, зареєстрованих для лікування СДВГ у США у дітей із грубою патологією серця, що порушує його структуру, було виявлено підвищений ризик раптової серцевої смерті. Атомоксетин належить до класу психостимуляторів, т.к. має альтернативний механізм терапевтичної дії при лікуванні СДВГ. Проте, враховуючи загальне зареєстроване показання щодо застосування (СДВГ), слід виявляти обережність при застосуванні атомоксетину у пацієнтів з тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, із сімейним анамнезом раптової серцевої смерті. Не слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із грубою патологією серця. Повідомлялося про поодинокі випадки серйозних пошкоджень печінки на фоні прийому атомоксетину. У пацієнтів із проявами жовтяниці або виявленими лабораторними показниками, що свідчать про порушення функції печінки, лікування атомоксетином слід відмінити. У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів із СДВГ, які приймають атомоксетин, кількість випадків затримки сечовипускання була вищою порівняно з групою плацебо. Скарги на затримку сечовипускання можуть розцінюватися як результат застосування атомоксетину. Необхідно припинити прийом атомоксетину у разі розвитку судомних нападів, які можуть бути пояснені іншими причинами. З обережністю слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі. Ефективність лікування атомоксетином протягом понад 18 місяців та безпека лікування ним більше 2 років не були оцінені систематично. Агресивна поведінка чи ворожість часто спостерігаються у дітей та підлітків із СДВГ. Незаперечних доказів, що атомоксетин може викликати агресивне поведінка чи ворожість немає. Однак у ході клінічних досліджень агресивна поведінка чи ворожість спостерігалися частіше у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин (без статистично достовірних відмінностей у порівнянні з групою плацебо). Пацієнтам, які отримують лікування з приводу СДВГ, потрібне спостереження щодо появи у них агресивної поведінки чи ворожості. Відомі випадки виникнення психотичних та маніакальних симптомів, включаючи галюцинації, марення та патологічний підйом настрою, на фоні застосування атомоксетину в терапевтичних дозах у дітей та підлітків. При виникненні зазначених симптомів рекомендується оцінити рівень їх зв'язку з прийомом атомоксетину і при необхідності розглянути питання про відміну препарату. На фоні прийому атомоксетину були відзначені такі симптоми: тривога, ажитація, панічні атаки, безсоння, дратівливість, імпульсивність, акатізія. Пацієнтам, які приймають атомоксетин, потрібне спостереження щодо розвитку цих симптомів. Батьки та близькі повинні ретельно відстежувати появу всіх вищеперелічених симптомів і суїцидальних думок у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин, і негайно повідомляти про це лікаря. Безпека та ефективність Стратери у пацієнтів похилого віку не встановлені. Використання у педіатрії У дітей віком до 6 років недостатньо даних щодо безпеки та ефективності атомоксетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату може супроводжуватись сонливістю. У зв'язку з цим пацієнтам, які приймають Страттеру, слід виявляти обережність під час управління механічними засобами підвищеної небезпеки, зокрема. автомобілем, доки вони не будуть впевнені, що атомоксетин не викликає жодних порушень.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: атомоксетину гідрохлорид (еквівалентний атомоксетину) – 18 мг; допоміжні речовини: диметикон, крохмаль прежелатинізований; склад оболонки капсул: титану діоксид, натрію лаурилсульфат, желатин, барвник заліза оксид жовтий. В упаковках контурних осередкових по 7 або 14 шт.; в картонній пачці 1 або 2 (по 14 шт.) упаковки.Опис лікарської формиКапсули 18 мг — тверді желатинові, розмір №3, непрозорі, жовті/білі, з дозуванням «18 mg» та ідентифікаційним кодом «Lilly 3238». Вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.ХарактеристикаСимпатоміметик центральної дії.Фармакотерапевтична групаСимпатоміметичний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо атомоксетин швидко і майже повністю всмоктується, досягаючи Cmax у плазмі приблизно через 1-2 години. Атомоксетин призначають незалежно від їди або під час їжі. Розподіл. Атомоксетин добре розподіляється в організмі. Має високу спорідненість до білків плазми, в першу чергу, до альбуміну. Метаболізм. Атомоксетин піддається первинному метаболізму за участю ізоферменту CYP2D6. Основний окислений метаболіт, що утворюється, 4-гідроксиатомоксетин швидко глюкуронізується. За фармакологічною активністю 4-гідроксиатомоксетин еквівалентний атомоксетину, але циркулює у плазмі у набагато нижчих концентраціях. Хоча 4-гідроксиатомоксетин первинно утворюється за участю CYP2D6, у людей з недостатньою активністю CYP2D6 4-гідроксиатомоксетин може утворюватися деякими іншими ізоферментами цитохрому Р450, але повільніше. Атомоксетин не інгібує та не підсилює цикл CYP2D6. Виведення. Середній T1/2 атомоксетину після внутрішнього прийому становить 3,6 год у хворих з вираженим метаболізмом і 21 год у хворих зі зниженим метаболізмом. Атомоксетин в основному виділяється із сечею у вигляді 4-гідроксиатомоксетин-О-глюкуроніду. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Фармакокінетика у дітей та підлітків схожа з фармакокінетикою у дорослих. Фармакокінетика атомоксетину у дітей віком до 6 років не вивчалася.ФармакодинамікаАтомоксетин є високоселективним потужним інгібітором пресинаптичних переносників норадреналіну. Атомоксетин має мінімальну спорідненість до інших норадренергічних рецепторів або інших переносників або рецепторів нейротрансмітерів. Атомоксетин не відноситься до психостимуляторів і не є похідним амфетаміну. У клінічних дослідженнях при відміні препарату не відзначалося посилення симптомів захворювання або будь-яких небажаних явищ, пов'язаних із синдромом відміни.Показання до застосуванняСиндром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ) у дітей 6 років і старше, підлітків та дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; тяжкі ураження серця; одночасне застосування з інгібіторами МАО; Закритокутова глаукома. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тахікардією, серцево-судинними захворюваннями, тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, раптовою серцевою смертю в сімейному анамнезі, порушенням мозкового кровообігу, судомними нападами в анамнезі, а також при станах, до артеріальної гіпотензіїВагітність та лактаціяКлінічний досвід застосування Стратери при вагітності недостатній, тому препарат слід призначати при вагітності тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері терапії значно перевищує потенційний ризик для плода. Не відомо, чи виділяється атомоксетин із грудним молоком. При необхідності призначення препарату матері, що годує, потрібна обережність.Побічна діяДіти та підлітки З боку травної системи: дуже часто (>10%) - біль у животі (18%; включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), зниження апетиту (16%), блювання (11%) ; часто (1-10%) - запор, диспепсія, нудота (9%), анорексія. Ці побічні реакції мають тимчасовий характер і, як правило, не вимагають відміни препарату. У зв'язку зі зниженим апетитом у деяких пацієнтів на початку лікування спостерігалося зменшення маси тіла (в середньому близько 0,5 кг), втрата маси тіла була більшою при більш високих дозах. Після первинного зниження маси тіла у пацієнтів, які приймають Страттер, відзначалося незначне підвищення маси тіла при тривалій терапії. Показники зростання (вага та зростання) після двох років лікування були близькі до норми. Нудота (9%) і блювання (11%) найбільш ймовірні протягом першого місяця лікування, зазвичай легкого та середнього ступеня вираженості, носять тимчасовий характер і не є причиною скасування лікування у значній кількості випадків. Серцево-судинна система: (0,1–1%) — відчуття серцебиття, синусова тахікардія. У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, а середнє підвищення сАД та дАТ – на 2 мм рт.ст. проти плацебо. У хворих, які отримували атомоксетин, відзначалася ортостатична гіпотензія (0,2%, n=7) та синкопе (0,8%, n=26), внаслідок його впливу на норадренергічний тонус. З боку центральної нервової системи: дуже часто (>10%) - сонливість (включаючи седативну дію); часто (1-10%) - дратівливість, коливання настрою, запаморочення; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. З боку органу зору: часто (1-10%) – мідріаз. Дерматологічні реакції: часто (1-10%) - дерматит, висипання; іноді (0,1-1%) - свербіж. Інші: часто (1-10%) – грип, стомлюваність, зниження маси тіла; іноді (0,1-1%) – слабкість. Побічні ефекти у пацієнтів із повільним метаболізмом субстратів CYP2D6, що спостерігалися у 2% випадків і при цьому в 2 рази частіше, а також статистично достовірно частіше, ніж у пацієнтів із швидким метаболізмом субстратів CYP2D6: тремор (5,1 та 1,1% відповідно) , непритомність (2,1 та 0,7% відповідно), кон'юнктивіт (3 та 1,5% відповідно), раннє ранкове пробудження (3 та 1,1% відповідно), мідріаз (2,5 та 0,7% відповідно) . Дорослі У дорослих найбільш часті побічні дії, пов'язані з прийомом атомоксетину, відзначалися з боку шлунково-кишкового тракту та урогенітального тракту. Серйозних небажаних явищ під час короткого чи тривалого лікування атомоксетином не спостерігалося. З боку травної системи: дуже часто (>10%) – зниження апетиту, сухість у роті, нудота; часто (1–10%) — біль у животі (включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), запор, диспепсія, метеоризм. З боку ЦНС: дуже часто (>10%) — безсоння (включає утруднення засипання та порушення сну серед ночі); часто (1-10%) - зниження лібідо, запаморочення, порушення якості сну, синусний біль голови; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. Серцево-судинна система: часто (1–10%) — припливи крові до обличчя, відчуття серцебиття, тахікардія; іноді (0,1-1%) - відчуття холоду в нижніх кінцівках; дуже рідко ( У плацебо-контрольованих дослідженнях у дорослих, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, середнє підвищення сАД (близько 3 мм рт.ст.) та дАД (близько 1 мм рт.ст.) порівняно з плацебо. З боку сечовидільної системи: часто (1-10%) - дизурія, утруднене сечовипускання. З боку статевої системи: часто (1-10%) – дисменорея, порушення еякуляції, відсутність еякуляції, порушення ерекції, еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, порушення оргазму; дуже рідко ( З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто (1-10%) – дерматит, підвищена пітливість. Інші: часто (1-10%) – слабкість, сонливість, озноб, зниження маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Стратери з агоністами β2-адренорецепторів можливе посилення їхньої дії на серцево-судинну систему (цю комбінацію застосовувати з обережністю). У здорових дорослих добровольців вплив сальбутамолу в стандартній дозі 200 мкг, що інгалюється, на показники гемодинаміки був незначним порівняно з ефектом зазначеної дози цього препарату при внутрішньовенному введенні. Одночасне застосування атомоксетину в дозі 80 мг на добу протягом 5 днів не призводило до посилення зазначених ефектів сальбутамолу. ЧСС після багаторазових інгаляцій сальбутамолу в дозі 800 мкг характеризувалася подібними значеннями в умовах монотерапії, так і в комбінації з використанням атомоксетину. Одночасне призначення атомоксетину з препаратами, що викликають подовження інтервалу QT (нейролептики, антиаритміки, моксифлоксацин, еритроміцин, трициклічні антидепресанти, літію карбонат), а також з препаратами, що викликають порушення електролітного балансу (діуретики), та інгібітор. Атомоксетин не викликає клінічно значущого інгібування або індукції ізоферментів системи цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP3A, CYP2D6 та CYP2C9. У пацієнтів із вираженим метаболізмом субстратів CYP2D6 інгібітори CYP2D6 збільшують CSS атомоксетину в плазмі крові у рівноважному стані до рівня, подібного до такого у хворих із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6. На підставі досліджень in vitro передбачається, що призначення інгібіторів цитохрому Р450 пацієнтам із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6 не збільшує концентрацію атомоксетину у плазмі крові. Пацієнтам, які застосовують препарати інгібіторів CYP2D6, рекомендується поступове титрування дози атомоксетину. Через можливий вплив на артеріальний тиск Страттеру необхідно застосовувати з обережністю при поєднанні з препаратами, що впливають на артеріальний тиск. Препарати, що підвищують pH шлункового соку (магнію гідрохлорид/алюмінію гідроксид, омепразол), не впливають на біодоступність атомоксетину. Препарати, що впливають на секрецію норадреналіну, слід обережно призначати одночасно з атомоксетином (через можливість синергізму (посилення) фармакологічного ефекту). Атомоксетин не впливає на зв'язування з альбуміном плазми варфарину, ацетилсаліцилової кислоти, фенітоїну та діазепаму. Потрібна обережність при одночасному застосуванні атомоксетину з препаратами, що знижують поріг судомної активності (антидепресанти, нейролептики, мефлохін, трамадол).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди або під час їжі, 1 раз на добу, вранці. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з пацієнтами із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю. У разі виникнення небажаних явищ при прийомі препарату 1 раз на добу пацієнтам можна рекомендувати прийом 2 рази на добу з поділом дози на ранковий прийом та прийом пізно вдень або рано ввечері. Відміна препарату не потребує поступового зниження дози. Дітям і підліткам з масою тіла до 70 кг початкова добова доза, що рекомендується, становить приблизно 500 мкг/кг і збільшується до терапевтичної добової дози приблизно 1,2 мг/кг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності поліпшення у стані пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 1,8 мг/кг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить приблизно 1,2 мг/кг/добу. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 1,8 мг/кг або 120 мг. У дітей та підлітків з масою тіла до 70 кг безпека одноразової та загальної добової дози, що перевищує 1,8 мг/кг, систематично не оцінювалася. Дітям та підліткам з масою тіла більше 70 кг, а також дорослим рекомендована початкова добова доза становить 40 мг і збільшується до терапевтичної добової дози близько 80 мг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності покращення стану пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 120 мг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить 80 мг. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 120 мг. У дітей та підлітків з масою понад 70 кг, а також у дорослих безпека одноразової дози понад 120 мг та загальної добової дози понад 150 мг систематично не оцінювалася. У пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 50% від звичайної рекомендованої дози. У хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 25% від звичайної дози. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (термінальна стадія хронічної ниркової недостатності) атомоксетин виводиться з організму повільніше, ніж у здорових осіб. Однак при корекції дози відмінностей не спостерігалося. Тому препарат Страттера можна призначати хворим на СДВГ з хронічною нирковою недостатністю, включаючи термінальну стадію, застосовуючи звичайний режим дозування. Атомоксетин може викликати артеріальну гіпертензію у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Правила застосування капсул Капсули препарату Страттера не призначені для розтину. Атомоксетин викликає подразнення очей. У разі потрапляння вмісту капсули в очі слід негайно промити їх водою та проконсультуватися з лікарем. Руки та контактні поверхні необхідно промити водою.ПередозуванняСимптоми: при монотерапії найчастіше – сонливість, збудження, гіперактивність, порушення поведінки та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. Більшість проявів були легким і середнім ступенем тяжкості. Також відзначалися ознаки та симптоми активації симпатичної нервової системи легкого та середнього ступеня (наприклад мідріаз, тахікардія, сухість у роті). У всіх пацієнтів спостерігався регрес цих симптомів. У деяких випадках спостерігалися судоми. Повідомлялося про випадки гострого передозування з летальним результатом прийому атомоксетину у складі комбінованої терапії (як мінімум, з одним препаратом). Лікування: призначення активованого вугілля для обмеження всмоктування, забезпечення вентиляції легень, проведення моніторингу серцевої діяльності та основних показників життєдіяльності, а також симптоматичне та підтримуюче лікування. Якщо минуло трохи часу після прийому препарату – промивання шлунка. У зв'язку з тим, що атомоксетин має високу спорідненість з білками плазми, лікування передозування шляхом діалізу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із спадковим, уродженим або набутим подовженням інтервалу QT. Симптоми СДВГ у вигляді порушеної уваги та гіперактивності (виявлені більш ніж в одному соціальному середовищі, наприклад і вдома, і в школі) можуть виявлятися як недостатність концентрації, відволікання, надмірна нетерплячість, імпульсивність, неорганізованість, непосидючість та інші схожі розлади поведінки. Діагноз СДВГ має відповідати критеріям МКХ-10. На тлі прийому препарату у клінічних дослідженнях у дітей та підлітків підвищувалася ймовірність розвитку суїцидальних думок. У ході 12 клінічних досліджень у 2200 пацієнтів (включаючи 1357 пацієнтів, які отримували Страттеру, та 851 пацієнта, який отримував плацебо), з них у групі, яка отримувала Страттеру, у 0,37% випадків було виявлено розвиток суїцидальних думок (5 із 1357 пацієнтів), у групі плацебо суїцидальні думки були виявлені. У ході даних клінічних досліджень повідомлялося про одну суїцидальну спробу, завершених суїцидів не було. У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають Страттеру, відзначалися алергічні реакції – висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка. Атомоксетин не слід призначати протягом мінімум 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО. Лікування інгібіторами МАО не слід розпочинати протягом 2 тижнів після відміни атомоксетину. У багатьох пацієнтів, які приймають атомоксетин, відзначалося деяке збільшення пульсу (у середньому на На фоні застосування психостимуляторів, зареєстрованих для лікування СДВГ у США у дітей із грубою патологією серця, що порушує його структуру, було виявлено підвищений ризик раптової серцевої смерті. Атомоксетин належить до класу психостимуляторів, т.к. має альтернативний механізм терапевтичної дії при лікуванні СДВГ. Проте, враховуючи загальне зареєстроване показання щодо застосування (СДВГ), слід виявляти обережність при застосуванні атомоксетину у пацієнтів з тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, із сімейним анамнезом раптової серцевої смерті. Не слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із грубою патологією серця. Повідомлялося про поодинокі випадки серйозних пошкоджень печінки на фоні прийому атомоксетину. У пацієнтів із проявами жовтяниці або виявленими лабораторними показниками, що свідчать про порушення функції печінки, лікування атомоксетином слід відмінити. У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів із СДВГ, які приймають атомоксетин, кількість випадків затримки сечовипускання була вищою порівняно з групою плацебо. Скарги на затримку сечовипускання можуть розцінюватися як результат застосування атомоксетину. Необхідно припинити прийом атомоксетину у разі розвитку судомних нападів, які можуть бути пояснені іншими причинами. З обережністю слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі. Ефективність лікування атомоксетином протягом понад 18 місяців та безпека лікування ним більше 2 років не були оцінені систематично. Агресивна поведінка чи ворожість часто спостерігаються у дітей та підлітків із СДВГ. Незаперечних доказів, що атомоксетин може викликати агресивне поведінка чи ворожість немає. Однак у ході клінічних досліджень агресивна поведінка чи ворожість спостерігалися частіше у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин (без статистично достовірних відмінностей у порівнянні з групою плацебо). Пацієнтам, які отримують лікування з приводу СДВГ, потрібне спостереження щодо появи у них агресивної поведінки чи ворожості. Відомі випадки виникнення психотичних та маніакальних симптомів, включаючи галюцинації, марення та патологічний підйом настрою, на фоні застосування атомоксетину в терапевтичних дозах у дітей та підлітків. При виникненні зазначених симптомів рекомендується оцінити рівень їх зв'язку з прийомом атомоксетину і при необхідності розглянути питання про відміну препарату. На фоні прийому атомоксетину були відзначені такі симптоми: тривога, ажитація, панічні атаки, безсоння, дратівливість, імпульсивність, акатізія. Пацієнтам, які приймають атомоксетин, потрібне спостереження щодо розвитку цих симптомів. Батьки та близькі повинні ретельно відстежувати появу всіх вищеперелічених симптомів і суїцидальних думок у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин, і негайно повідомляти про це лікаря. Безпека та ефективність Стратери у пацієнтів похилого віку не встановлені. Використання у педіатрії У дітей віком до 6 років недостатньо даних щодо безпеки та ефективності атомоксетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату може супроводжуватись сонливістю. У зв'язку з цим пацієнтам, які приймають Страттеру, слід виявляти обережність під час управління механічними засобами підвищеної небезпеки, зокрема. автомобілем, доки вони не будуть впевнені, що атомоксетин не викликає жодних порушень.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: атомоксетину гідрохлорид (еквівалентний атомоксетину) – 25 мг; допоміжні речовини: диметикон, крохмаль прежелатинізований; склад оболонки капсул: титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин, барвник індигокармін. В упаковках контурних осередкових по 7 або 14 шт.; в картонній пачці 1 або 2 (по 14 шт.) упаковки.Опис лікарської формиКапсули 25 мг — тверді желатинові, розмір №3, непрозорі, сині/білі, з дозуванням «25 mg» та ідентифікаційним кодом «Lilly 3228». Вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.ХарактеристикаСимпатоміметик центральної дії.Фармакотерапевтична групаСимпатоміметичний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо атомоксетин швидко і майже повністю всмоктується, досягаючи Cmax у плазмі приблизно через 1-2 години. Атомоксетин призначають незалежно від їди або під час їжі. Розподіл. Атомоксетин добре розподіляється в організмі. Має високу спорідненість до білків плазми, в першу чергу, до альбуміну. Метаболізм. Атомоксетин піддається первинному метаболізму за участю ізоферменту CYP2D6. Основний окислений метаболіт, що утворюється, 4-гідроксиатомоксетин швидко глюкуронізується. За фармакологічною активністю 4-гідроксиатомоксетин еквівалентний атомоксетину, але циркулює у плазмі у набагато нижчих концентраціях. Хоча 4-гідроксиатомоксетин первинно утворюється за участю CYP2D6, у людей з недостатньою активністю CYP2D6 4-гідроксиатомоксетин може утворюватися деякими іншими ізоферментами цитохрому Р450, але повільніше. Атомоксетин не інгібує та не підсилює цикл CYP2D6. Виведення. Середній T1/2 атомоксетину після внутрішнього прийому становить 3,6 год у хворих з вираженим метаболізмом і 21 год у хворих зі зниженим метаболізмом. Атомоксетин в основному виділяється із сечею у вигляді 4-гідроксиатомоксетин-О-глюкуроніду. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Фармакокінетика у дітей та підлітків схожа з фармакокінетикою у дорослих. Фармакокінетика атомоксетину у дітей віком до 6 років не вивчалася.ФармакодинамікаАтомоксетин є високоселективним потужним інгібітором пресинаптичних переносників норадреналіну. Атомоксетин має мінімальну спорідненість до інших норадренергічних рецепторів або інших переносників або рецепторів нейротрансмітерів. Атомоксетин не відноситься до психостимуляторів і не є похідним амфетаміну. У клінічних дослідженнях при відміні препарату не відзначалося посилення симптомів захворювання або будь-яких небажаних явищ, пов'язаних із синдромом відміни.Показання до застосуванняСиндром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ) у дітей 6 років і старше, підлітків та дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; тяжкі ураження серця; одночасне застосування з інгібіторами МАО; Закритокутова глаукома. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тахікардією, серцево-судинними захворюваннями, тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, раптовою серцевою смертю в сімейному анамнезі, порушенням мозкового кровообігу, судомними нападами в анамнезі, а також при станах, до артеріальної гіпотензіїВагітність та лактаціяКлінічний досвід застосування Стратери при вагітності недостатній, тому препарат слід призначати при вагітності тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері терапії значно перевищує потенційний ризик для плода. Не відомо, чи виділяється атомоксетин із грудним молоком. При необхідності призначення препарату матері, що годує, потрібна обережність.Побічна діяДіти та підлітки З боку травної системи: дуже часто (>10%) - біль у животі (18%; включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), зниження апетиту (16%), блювання (11%) ; часто (1-10%) - запор, диспепсія, нудота (9%), анорексія. Ці побічні реакції мають тимчасовий характер і, як правило, не вимагають відміни препарату. У зв'язку зі зниженим апетитом у деяких пацієнтів на початку лікування спостерігалося зменшення маси тіла (в середньому близько 0,5 кг), втрата маси тіла була більшою при більш високих дозах. Після первинного зниження маси тіла у пацієнтів, які приймають Страттер, відзначалося незначне підвищення маси тіла при тривалій терапії. Показники зростання (вага та зростання) після двох років лікування були близькі до норми. Нудота (9%) і блювання (11%) найбільш ймовірні протягом першого місяця лікування, зазвичай легкого та середнього ступеня вираженості, носять тимчасовий характер і не є причиною скасування лікування у значній кількості випадків. Серцево-судинна система: (0,1–1%) — відчуття серцебиття, синусова тахікардія. У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, а середнє підвищення сАД та дАТ – на 2 мм рт.ст. проти плацебо. У хворих, які отримували атомоксетин, відзначалася ортостатична гіпотензія (0,2%, n=7) та синкопе (0,8%, n=26), внаслідок його впливу на норадренергічний тонус. З боку центральної нервової системи: дуже часто (>10%) - сонливість (включаючи седативну дію); часто (1-10%) - дратівливість, коливання настрою, запаморочення; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. З боку органу зору: часто (1-10%) – мідріаз. Дерматологічні реакції: часто (1-10%) - дерматит, висипання; іноді (0,1-1%) - свербіж. Інші: часто (1-10%) – грип, стомлюваність, зниження маси тіла; іноді (0,1-1%) – слабкість. Побічні ефекти у пацієнтів із повільним метаболізмом субстратів CYP2D6, що спостерігалися у 2% випадків і при цьому в 2 рази частіше, а також статистично достовірно частіше, ніж у пацієнтів із швидким метаболізмом субстратів CYP2D6: тремор (5,1 та 1,1% відповідно) , непритомність (2,1 та 0,7% відповідно), кон'юнктивіт (3 та 1,5% відповідно), раннє ранкове пробудження (3 та 1,1% відповідно), мідріаз (2,5 та 0,7% відповідно) . Дорослі У дорослих найбільш часті побічні дії, пов'язані з прийомом атомоксетину, відзначалися з боку шлунково-кишкового тракту та урогенітального тракту. Серйозних небажаних явищ під час короткого чи тривалого лікування атомоксетином не спостерігалося. З боку травної системи: дуже часто (>10%) – зниження апетиту, сухість у роті, нудота; часто (1–10%) — біль у животі (включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), запор, диспепсія, метеоризм. З боку ЦНС: дуже часто (>10%) — безсоння (включає утруднення засипання та порушення сну серед ночі); часто (1-10%) - зниження лібідо, запаморочення, порушення якості сну, синусний біль голови; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. Серцево-судинна система: часто (1–10%) — припливи крові до обличчя, відчуття серцебиття, тахікардія; іноді (0,1-1%) - відчуття холоду в нижніх кінцівках; дуже рідко ( У плацебо-контрольованих дослідженнях у дорослих, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, середнє підвищення сАД (близько 3 мм рт.ст.) та дАД (близько 1 мм рт.ст.) порівняно з плацебо. З боку сечовидільної системи: часто (1-10%) - дизурія, утруднене сечовипускання. З боку статевої системи: часто (1-10%) – дисменорея, порушення еякуляції, відсутність еякуляції, порушення ерекції, еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, порушення оргазму; дуже рідко ( З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто (1-10%) – дерматит, підвищена пітливість. Інші: часто (1-10%) – слабкість, сонливість, озноб, зниження маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Стратери з агоністами β2-адренорецепторів можливе посилення їхньої дії на серцево-судинну систему (цю комбінацію застосовувати з обережністю). У здорових дорослих добровольців вплив сальбутамолу в стандартній дозі 200 мкг, що інгалюється, на показники гемодинаміки був незначним порівняно з ефектом зазначеної дози цього препарату при внутрішньовенному введенні. Одночасне застосування атомоксетину в дозі 80 мг на добу протягом 5 днів не призводило до посилення зазначених ефектів сальбутамолу. ЧСС після багаторазових інгаляцій сальбутамолу в дозі 800 мкг характеризувалася подібними значеннями в умовах монотерапії, так і в комбінації з використанням атомоксетину. Одночасне призначення атомоксетину з препаратами, що викликають подовження інтервалу QT (нейролептики, антиаритміки, моксифлоксацин, еритроміцин, трициклічні антидепресанти, літію карбонат), а також з препаратами, що викликають порушення електролітного балансу (діуретики), та інгібітор. Атомоксетин не викликає клінічно значущого інгібування або індукції ізоферментів системи цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP3A, CYP2D6 та CYP2C9. У пацієнтів із вираженим метаболізмом субстратів CYP2D6 інгібітори CYP2D6 збільшують CSS атомоксетину в плазмі крові у рівноважному стані до рівня, подібного до такого у хворих із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6. На підставі досліджень in vitro передбачається, що призначення інгібіторів цитохрому Р450 пацієнтам із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6 не збільшує концентрацію атомоксетину у плазмі крові. Пацієнтам, які застосовують препарати інгібіторів CYP2D6, рекомендується поступове титрування дози атомоксетину. Через можливий вплив на артеріальний тиск Страттеру необхідно застосовувати з обережністю при поєднанні з препаратами, що впливають на артеріальний тиск. Препарати, що підвищують pH шлункового соку (магнію гідрохлорид/алюмінію гідроксид, омепразол), не впливають на біодоступність атомоксетину. Препарати, що впливають на секрецію норадреналіну, слід обережно призначати одночасно з атомоксетином (через можливість синергізму (посилення) фармакологічного ефекту). Атомоксетин не впливає на зв'язування з альбуміном плазми варфарину, ацетилсаліцилової кислоти, фенітоїну та діазепаму. Потрібна обережність при одночасному застосуванні атомоксетину з препаратами, що знижують поріг судомної активності (антидепресанти, нейролептики, мефлохін, трамадол).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди або під час їжі, 1 раз на добу, вранці. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з пацієнтами із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю. У разі виникнення небажаних явищ при прийомі препарату 1 раз на добу пацієнтам можна рекомендувати прийом 2 рази на добу з поділом дози на ранковий прийом та прийом пізно вдень або рано ввечері. Відміна препарату не потребує поступового зниження дози. Дітям і підліткам з масою тіла до 70 кг початкова добова доза, що рекомендується, становить приблизно 500 мкг/кг і збільшується до терапевтичної добової дози приблизно 1,2 мг/кг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності поліпшення у стані пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 1,8 мг/кг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить приблизно 1,2 мг/кг/добу. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 1,8 мг/кг або 120 мг. У дітей та підлітків з масою тіла до 70 кг безпека одноразової та загальної добової дози, що перевищує 1,8 мг/кг, систематично не оцінювалася. Дітям та підліткам з масою тіла більше 70 кг, а також дорослим рекомендована початкова добова доза становить 40 мг і збільшується до терапевтичної добової дози близько 80 мг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності покращення стану пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 120 мг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить 80 мг. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 120 мг. У дітей та підлітків з масою понад 70 кг, а також у дорослих безпека одноразової дози понад 120 мг та загальної добової дози понад 150 мг систематично не оцінювалася. У пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 50% від звичайної рекомендованої дози. У хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 25% від звичайної дози. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (термінальна стадія хронічної ниркової недостатності) атомоксетин виводиться з організму повільніше, ніж у здорових осіб. Однак при корекції дози відмінностей не спостерігалося. Тому препарат Страттера можна призначати хворим на СДВГ з хронічною нирковою недостатністю, включаючи термінальну стадію, застосовуючи звичайний режим дозування. Атомоксетин може викликати артеріальну гіпертензію у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Правила застосування капсул Капсули препарату Страттера не призначені для розтину. Атомоксетин викликає подразнення очей. У разі потрапляння вмісту капсули в очі слід негайно промити їх водою та проконсультуватися з лікарем. Руки та контактні поверхні необхідно промити водою.ПередозуванняСимптоми: при монотерапії найчастіше – сонливість, збудження, гіперактивність, порушення поведінки та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. Більшість проявів були легким і середнім ступенем тяжкості. Також відзначалися ознаки та симптоми активації симпатичної нервової системи легкого та середнього ступеня (наприклад мідріаз, тахікардія, сухість у роті). У всіх пацієнтів спостерігався регрес цих симптомів. У деяких випадках спостерігалися судоми. Повідомлялося про випадки гострого передозування з летальним результатом прийому атомоксетину у складі комбінованої терапії (як мінімум, з одним препаратом). Лікування: призначення активованого вугілля для обмеження всмоктування, забезпечення вентиляції легень, проведення моніторингу серцевої діяльності та основних показників життєдіяльності, а також симптоматичне та підтримуюче лікування. Якщо минуло трохи часу після прийому препарату – промивання шлунка. У зв'язку з тим, що атомоксетин має високу спорідненість з білками плазми, лікування передозування шляхом діалізу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із спадковим, уродженим або набутим подовженням інтервалу QT. Симптоми СДВГ у вигляді порушеної уваги та гіперактивності (виявлені більш ніж в одному соціальному середовищі, наприклад і вдома, і в школі) можуть виявлятися як недостатність концентрації, відволікання, надмірна нетерплячість, імпульсивність, неорганізованість, непосидючість та інші схожі розлади поведінки. Діагноз СДВГ має відповідати критеріям МКХ-10. На тлі прийому препарату у клінічних дослідженнях у дітей та підлітків підвищувалася ймовірність розвитку суїцидальних думок. У ході 12 клінічних досліджень у 2200 пацієнтів (включаючи 1357 пацієнтів, які отримували Страттеру, та 851 пацієнта, який отримував плацебо), з них у групі, яка отримувала Страттеру, у 0,37% випадків було виявлено розвиток суїцидальних думок (5 із 1357 пацієнтів), у групі плацебо суїцидальні думки були виявлені. У ході даних клінічних досліджень повідомлялося про одну суїцидальну спробу, завершених суїцидів не було. У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають Страттеру, відзначалися алергічні реакції – висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка. Атомоксетин не слід призначати протягом мінімум 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО. Лікування інгібіторами МАО не слід розпочинати протягом 2 тижнів після відміни атомоксетину. У багатьох пацієнтів, які приймають атомоксетин, відзначалося деяке збільшення пульсу (у середньому на На фоні застосування психостимуляторів, зареєстрованих для лікування СДВГ у США у дітей із грубою патологією серця, що порушує його структуру, було виявлено підвищений ризик раптової серцевої смерті. Атомоксетин належить до класу психостимуляторів, т.к. має альтернативний механізм терапевтичної дії при лікуванні СДВГ. Проте, враховуючи загальне зареєстроване показання щодо застосування (СДВГ), слід виявляти обережність при застосуванні атомоксетину у пацієнтів з тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, із сімейним анамнезом раптової серцевої смерті. Не слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із грубою патологією серця. Повідомлялося про поодинокі випадки серйозних пошкоджень печінки на фоні прийому атомоксетину. У пацієнтів із проявами жовтяниці або виявленими лабораторними показниками, що свідчать про порушення функції печінки, лікування атомоксетином слід відмінити. У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів із СДВГ, які приймають атомоксетин, кількість випадків затримки сечовипускання була вищою порівняно з групою плацебо. Скарги на затримку сечовипускання можуть розцінюватися як результат застосування атомоксетину. Необхідно припинити прийом атомоксетину у разі розвитку судомних нападів, які можуть бути пояснені іншими причинами. З обережністю слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі. Ефективність лікування атомоксетином протягом понад 18 місяців та безпека лікування ним більше 2 років не були оцінені систематично. Агресивна поведінка чи ворожість часто спостерігаються у дітей та підлітків із СДВГ. Незаперечних доказів, що атомоксетин може викликати агресивне поведінка чи ворожість немає. Однак у ході клінічних досліджень агресивна поведінка чи ворожість спостерігалися частіше у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин (без статистично достовірних відмінностей у порівнянні з групою плацебо). Пацієнтам, які отримують лікування з приводу СДВГ, потрібне спостереження щодо появи у них агресивної поведінки чи ворожості. Відомі випадки виникнення психотичних та маніакальних симптомів, включаючи галюцинації, марення та патологічний підйом настрою, на фоні застосування атомоксетину в терапевтичних дозах у дітей та підлітків. При виникненні зазначених симптомів рекомендується оцінити рівень їх зв'язку з прийомом атомоксетину і при необхідності розглянути питання про відміну препарату. На фоні прийому атомоксетину були відзначені такі симптоми: тривога, ажитація, панічні атаки, безсоння, дратівливість, імпульсивність, акатізія. Пацієнтам, які приймають атомоксетин, потрібне спостереження щодо розвитку цих симптомів. Батьки та близькі повинні ретельно відстежувати появу всіх вищеперелічених симптомів і суїцидальних думок у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин, і негайно повідомляти про це лікаря. Безпека та ефективність Стратери у пацієнтів похилого віку не встановлені. Використання у педіатрії У дітей віком до 6 років недостатньо даних щодо безпеки та ефективності атомоксетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату може супроводжуватись сонливістю. У зв'язку з цим пацієнтам, які приймають Страттеру, слід виявляти обережність під час управління механічними засобами підвищеної небезпеки, зокрема. автомобілем, доки вони не будуть впевнені, що атомоксетин не викликає жодних порушень.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: атомоксетину гідрохлорид (еквівалентний атомоксетину) – 40 мг; допоміжні речовини: диметикон, крохмаль прежелатинізований; склад оболонки капсул: титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин, барвник індигокармін. В упаковках контурних осередкових по 7 або 14 шт.; в картонній пачці 1 або 2 (по 14 шт.) упаковки.Опис лікарської формиКапсули 40 мг – тверді желатинові, розмір №3, непрозорі, сині/сині, з нанесеними дозуванням «40 mg» та ідентифікаційним кодом «Lilly 3229». Вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.ХарактеристикаСимпатоміметик центральної дії.Фармакотерапевтична групаСимпатоміметичний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо атомоксетин швидко і майже повністю всмоктується, досягаючи Cmax у плазмі приблизно через 1-2 години. Атомоксетин призначають незалежно від їди або під час їжі. Розподіл. Атомоксетин добре розподіляється в організмі. Має високу спорідненість до білків плазми, в першу чергу, до альбуміну. Метаболізм. Атомоксетин піддається первинному метаболізму за участю ізоферменту CYP2D6. Основний окислений метаболіт, що утворюється, 4-гідроксиатомоксетин швидко глюкуронізується. За фармакологічною активністю 4-гідроксиатомоксетин еквівалентний атомоксетину, але циркулює у плазмі у набагато нижчих концентраціях. Хоча 4-гідроксиатомоксетин первинно утворюється за участю CYP2D6, у людей з недостатньою активністю CYP2D6 4-гідроксиатомоксетин може утворюватися деякими іншими ізоферментами цитохрому Р450, але повільніше. Атомоксетин не інгібує та не підсилює цикл CYP2D6. Виведення. Середній T1/2 атомоксетину після внутрішнього прийому становить 3,6 год у хворих з вираженим метаболізмом і 21 год у хворих зі зниженим метаболізмом. Атомоксетин в основному виділяється із сечею у вигляді 4-гідроксиатомоксетин-О-глюкуроніду. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Фармакокінетика у дітей та підлітків схожа з фармакокінетикою у дорослих. Фармакокінетика атомоксетину у дітей віком до 6 років не вивчалася.ФармакодинамікаАтомоксетин є високоселективним потужним інгібітором пресинаптичних переносників норадреналіну. Атомоксетин має мінімальну спорідненість до інших норадренергічних рецепторів або інших переносників або рецепторів нейротрансмітерів. Атомоксетин не відноситься до психостимуляторів і не є похідним амфетаміну. У клінічних дослідженнях при відміні препарату не відзначалося посилення симптомів захворювання або будь-яких небажаних явищ, пов'язаних із синдромом відміни.Показання до застосуванняСиндром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ) у дітей 6 років і старше, підлітків та дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; тяжкі ураження серця; одночасне застосування з інгібіторами МАО; Закритокутова глаукома. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тахікардією, серцево-судинними захворюваннями, тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, раптовою серцевою смертю в сімейному анамнезі, порушенням мозкового кровообігу, судомними нападами в анамнезі, а також при станах, до артеріальної гіпотензіїВагітність та лактаціяКлінічний досвід застосування Стратери при вагітності недостатній, тому препарат слід призначати при вагітності тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері терапії значно перевищує потенційний ризик для плода. Не відомо, чи виділяється атомоксетин із грудним молоком. При необхідності призначення препарату матері, що годує, потрібна обережність.Побічна діяДіти та підлітки З боку травної системи: дуже часто (>10%) - біль у животі (18%; включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), зниження апетиту (16%), блювання (11%) ; часто (1-10%) - запор, диспепсія, нудота (9%), анорексія. Ці побічні реакції мають тимчасовий характер і, як правило, не вимагають відміни препарату. У зв'язку зі зниженим апетитом у деяких пацієнтів на початку лікування спостерігалося зменшення маси тіла (в середньому близько 0,5 кг), втрата маси тіла була більшою при більш високих дозах. Після первинного зниження маси тіла у пацієнтів, які приймають Страттер, відзначалося незначне підвищення маси тіла при тривалій терапії. Показники зростання (вага та зростання) після двох років лікування були близькі до норми. Нудота (9%) і блювання (11%) найбільш ймовірні протягом першого місяця лікування, зазвичай легкого та середнього ступеня вираженості, носять тимчасовий характер і не є причиною скасування лікування у значній кількості випадків. Серцево-судинна система: (0,1–1%) — відчуття серцебиття, синусова тахікардія. У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, а середнє підвищення сАД та дАТ – на 2 мм рт.ст. проти плацебо. У хворих, які отримували атомоксетин, відзначалася ортостатична гіпотензія (0,2%, n=7) та синкопе (0,8%, n=26), внаслідок його впливу на норадренергічний тонус. З боку центральної нервової системи: дуже часто (>10%) - сонливість (включаючи седативну дію); часто (1-10%) - дратівливість, коливання настрою, запаморочення; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. З боку органу зору: часто (1-10%) – мідріаз. Дерматологічні реакції: часто (1-10%) - дерматит, висипання; іноді (0,1-1%) - свербіж. Інші: часто (1-10%) – грип, стомлюваність, зниження маси тіла; іноді (0,1-1%) – слабкість. Побічні ефекти у пацієнтів із повільним метаболізмом субстратів CYP2D6, що спостерігалися у 2% випадків і при цьому в 2 рази частіше, а також статистично достовірно частіше, ніж у пацієнтів із швидким метаболізмом субстратів CYP2D6: тремор (5,1 та 1,1% відповідно) , непритомність (2,1 та 0,7% відповідно), кон'юнктивіт (3 та 1,5% відповідно), раннє ранкове пробудження (3 та 1,1% відповідно), мідріаз (2,5 та 0,7% відповідно) . Дорослі У дорослих найбільш часті побічні дії, пов'язані з прийомом атомоксетину, відзначалися з боку шлунково-кишкового тракту та урогенітального тракту. Серйозних небажаних явищ під час короткого чи тривалого лікування атомоксетином не спостерігалося. З боку травної системи: дуже часто (>10%) – зниження апетиту, сухість у роті, нудота; часто (1–10%) — біль у животі (включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), запор, диспепсія, метеоризм. З боку ЦНС: дуже часто (>10%) — безсоння (включає утруднення засипання та порушення сну серед ночі); часто (1-10%) - зниження лібідо, запаморочення, порушення якості сну, синусний біль голови; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. Серцево-судинна система: часто (1–10%) — припливи крові до обличчя, відчуття серцебиття, тахікардія; іноді (0,1-1%) - відчуття холоду в нижніх кінцівках; дуже рідко ( У плацебо-контрольованих дослідженнях у дорослих, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, середнє підвищення сАД (близько 3 мм рт.ст.) та дАД (близько 1 мм рт.ст.) порівняно з плацебо. З боку сечовидільної системи: часто (1-10%) - дизурія, утруднене сечовипускання. З боку статевої системи: часто (1-10%) – дисменорея, порушення еякуляції, відсутність еякуляції, порушення ерекції, еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, порушення оргазму; дуже рідко ( З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто (1-10%) – дерматит, підвищена пітливість. Інші: часто (1-10%) – слабкість, сонливість, озноб, зниження маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Стратери з агоністами β2-адренорецепторів можливе посилення їхньої дії на серцево-судинну систему (цю комбінацію застосовувати з обережністю). У здорових дорослих добровольців вплив сальбутамолу в стандартній дозі 200 мкг, що інгалюється, на показники гемодинаміки був незначним порівняно з ефектом зазначеної дози цього препарату при внутрішньовенному введенні. Одночасне застосування атомоксетину в дозі 80 мг на добу протягом 5 днів не призводило до посилення зазначених ефектів сальбутамолу. ЧСС після багаторазових інгаляцій сальбутамолу в дозі 800 мкг характеризувалася подібними значеннями в умовах монотерапії, так і в комбінації з використанням атомоксетину. Одночасне призначення атомоксетину з препаратами, що викликають подовження інтервалу QT (нейролептики, антиаритміки, моксифлоксацин, еритроміцин, трициклічні антидепресанти, літію карбонат), а також з препаратами, що викликають порушення електролітного балансу (діуретики), та інгібітор. Атомоксетин не викликає клінічно значущого інгібування або індукції ізоферментів системи цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP3A, CYP2D6 та CYP2C9. У пацієнтів із вираженим метаболізмом субстратів CYP2D6 інгібітори CYP2D6 збільшують CSS атомоксетину в плазмі крові у рівноважному стані до рівня, подібного до такого у хворих із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6. На підставі досліджень in vitro передбачається, що призначення інгібіторів цитохрому Р450 пацієнтам із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6 не збільшує концентрацію атомоксетину у плазмі крові. Пацієнтам, які застосовують препарати інгібіторів CYP2D6, рекомендується поступове титрування дози атомоксетину. Через можливий вплив на артеріальний тиск Страттеру необхідно застосовувати з обережністю при поєднанні з препаратами, що впливають на артеріальний тиск. Препарати, що підвищують pH шлункового соку (магнію гідрохлорид/алюмінію гідроксид, омепразол), не впливають на біодоступність атомоксетину. Препарати, що впливають на секрецію норадреналіну, слід обережно призначати одночасно з атомоксетином (через можливість синергізму (посилення) фармакологічного ефекту). Атомоксетин не впливає на зв'язування з альбуміном плазми варфарину, ацетилсаліцилової кислоти, фенітоїну та діазепаму. Потрібна обережність при одночасному застосуванні атомоксетину з препаратами, що знижують поріг судомної активності (антидепресанти, нейролептики, мефлохін, трамадол).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди або під час їжі, 1 раз на добу, вранці. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з пацієнтами із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю. У разі виникнення небажаних явищ при прийомі препарату 1 раз на добу пацієнтам можна рекомендувати прийом 2 рази на добу з поділом дози на ранковий прийом та прийом пізно вдень або рано ввечері. Відміна препарату не потребує поступового зниження дози. Дітям і підліткам з масою тіла до 70 кг початкова добова доза, що рекомендується, становить приблизно 500 мкг/кг і збільшується до терапевтичної добової дози приблизно 1,2 мг/кг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності поліпшення у стані пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 1,8 мг/кг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить приблизно 1,2 мг/кг/добу. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 1,8 мг/кг або 120 мг. У дітей та підлітків з масою тіла до 70 кг безпека одноразової та загальної добової дози, що перевищує 1,8 мг/кг, систематично не оцінювалася. Дітям та підліткам з масою тіла більше 70 кг, а також дорослим рекомендована початкова добова доза становить 40 мг і збільшується до терапевтичної добової дози близько 80 мг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності покращення стану пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 120 мг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить 80 мг. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 120 мг. У дітей та підлітків з масою понад 70 кг, а також у дорослих безпека одноразової дози понад 120 мг та загальної добової дози понад 150 мг систематично не оцінювалася. У пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 50% від звичайної рекомендованої дози. У хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 25% від звичайної дози. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (термінальна стадія хронічної ниркової недостатності) атомоксетин виводиться з організму повільніше, ніж у здорових осіб. Однак при корекції дози відмінностей не спостерігалося. Тому препарат Страттера можна призначати хворим на СДВГ з хронічною нирковою недостатністю, включаючи термінальну стадію, застосовуючи звичайний режим дозування. Атомоксетин може викликати артеріальну гіпертензію у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Правила застосування капсул Капсули препарату Страттера не призначені для розтину. Атомоксетин викликає подразнення очей. У разі потрапляння вмісту капсули в очі слід негайно промити їх водою та проконсультуватися з лікарем. Руки та контактні поверхні необхідно промити водою.ПередозуванняСимптоми: при монотерапії найчастіше – сонливість, збудження, гіперактивність, порушення поведінки та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. Більшість проявів були легким і середнім ступенем тяжкості. Також відзначалися ознаки та симптоми активації симпатичної нервової системи легкого та середнього ступеня (наприклад мідріаз, тахікардія, сухість у роті). У всіх пацієнтів спостерігався регрес цих симптомів. У деяких випадках спостерігалися судоми. Повідомлялося про випадки гострого передозування з летальним результатом прийому атомоксетину у складі комбінованої терапії (як мінімум, з одним препаратом). Лікування: призначення активованого вугілля для обмеження всмоктування, забезпечення вентиляції легень, проведення моніторингу серцевої діяльності та основних показників життєдіяльності, а також симптоматичне та підтримуюче лікування. Якщо минуло трохи часу після прийому препарату – промивання шлунка. У зв'язку з тим, що атомоксетин має високу спорідненість з білками плазми, лікування передозування шляхом діалізу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із спадковим, уродженим або набутим подовженням інтервалу QT. Симптоми СДВГ у вигляді порушеної уваги та гіперактивності (виявлені більш ніж в одному соціальному середовищі, наприклад і вдома, і в школі) можуть виявлятися як недостатність концентрації, відволікання, надмірна нетерплячість, імпульсивність, неорганізованість, непосидючість та інші схожі розлади поведінки. Діагноз СДВГ має відповідати критеріям МКХ-10. На тлі прийому препарату у клінічних дослідженнях у дітей та підлітків підвищувалася ймовірність розвитку суїцидальних думок. У ході 12 клінічних досліджень у 2200 пацієнтів (включаючи 1357 пацієнтів, які отримували Страттеру, та 851 пацієнта, який отримував плацебо), з них у групі, яка отримувала Страттеру, у 0,37% випадків було виявлено розвиток суїцидальних думок (5 із 1357 пацієнтів), у групі плацебо суїцидальні думки були виявлені. У ході даних клінічних досліджень повідомлялося про одну суїцидальну спробу, завершених суїцидів не було. У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають Страттеру, відзначалися алергічні реакції – висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка. Атомоксетин не слід призначати протягом мінімум 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО. Лікування інгібіторами МАО не слід розпочинати протягом 2 тижнів після відміни атомоксетину. У багатьох пацієнтів, які приймають атомоксетин, відзначалося деяке збільшення пульсу (у середньому на На фоні застосування психостимуляторів, зареєстрованих для лікування СДВГ у США у дітей із грубою патологією серця, що порушує його структуру, було виявлено підвищений ризик раптової серцевої смерті. Атомоксетин належить до класу психостимуляторів, т.к. має альтернативний механізм терапевтичної дії при лікуванні СДВГ. Проте, враховуючи загальне зареєстроване показання щодо застосування (СДВГ), слід виявляти обережність при застосуванні атомоксетину у пацієнтів з тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, із сімейним анамнезом раптової серцевої смерті. Не слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із грубою патологією серця. Повідомлялося про поодинокі випадки серйозних пошкоджень печінки на фоні прийому атомоксетину. У пацієнтів із проявами жовтяниці або виявленими лабораторними показниками, що свідчать про порушення функції печінки, лікування атомоксетином слід відмінити. У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів із СДВГ, які приймають атомоксетин, кількість випадків затримки сечовипускання була вищою порівняно з групою плацебо. Скарги на затримку сечовипускання можуть розцінюватися як результат застосування атомоксетину. Необхідно припинити прийом атомоксетину у разі розвитку судомних нападів, які можуть бути пояснені іншими причинами. З обережністю слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі. Ефективність лікування атомоксетином протягом понад 18 місяців та безпека лікування ним більше 2 років не були оцінені систематично. Агресивна поведінка чи ворожість часто спостерігаються у дітей та підлітків із СДВГ. Незаперечних доказів, що атомоксетин може викликати агресивне поведінка чи ворожість немає. Однак у ході клінічних досліджень агресивна поведінка чи ворожість спостерігалися частіше у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин (без статистично достовірних відмінностей у порівнянні з групою плацебо). Пацієнтам, які отримують лікування з приводу СДВГ, потрібне спостереження щодо появи у них агресивної поведінки чи ворожості. Відомі випадки виникнення психотичних та маніакальних симптомів, включаючи галюцинації, марення та патологічний підйом настрою, на фоні застосування атомоксетину в терапевтичних дозах у дітей та підлітків. При виникненні зазначених симптомів рекомендується оцінити рівень їх зв'язку з прийомом атомоксетину і при необхідності розглянути питання про відміну препарату. На фоні прийому атомоксетину були відзначені такі симптоми: тривога, ажитація, панічні атаки, безсоння, дратівливість, імпульсивність, акатізія. Пацієнтам, які приймають атомоксетин, потрібне спостереження щодо розвитку цих симптомів. Батьки та близькі повинні ретельно відстежувати появу всіх вищеперелічених симптомів і суїцидальних думок у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин, і негайно повідомляти про це лікаря. Безпека та ефективність Стратери у пацієнтів похилого віку не встановлені. Використання у педіатрії У дітей віком до 6 років недостатньо даних щодо безпеки та ефективності атомоксетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату може супроводжуватись сонливістю. У зв'язку з цим пацієнтам, які приймають Страттеру, слід виявляти обережність під час управління механічними засобами підвищеної небезпеки, зокрема. автомобілем, доки вони не будуть впевнені, що атомоксетин не викликає жодних порушень.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. активні речовини: атомоксетину гідрохлорид (еквівалентний атомоксетину) – 60 мг; допоміжні речовини: диметикон, крохмаль прежелатинізований; склад оболонки капсул: титану діоксид, лаурилсульфат натрію, желатин, барвник заліза оксид жовтий, барвник індигокармін. В упаковках контурних осередкових по 7 або 14 шт.; в картонній пачці 1 або 2 (по 14 шт.) упаковки.Опис лікарської формиКапсули 60 мг — тверді желатинові, розмір №2, непрозорі, сині/жовті, з дозуванням «60 mg» та ідентифікаційним кодом «Lilly 3239». Вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.ХарактеристикаСимпатоміметик центральної дії.Фармакотерапевтична групаСимпатоміметичний.ФармакокінетикаВсмоктування. Після прийому внутрішньо атомоксетин швидко і майже повністю всмоктується, досягаючи Cmax у плазмі приблизно через 1-2 години. Атомоксетин призначають незалежно від їди або під час їжі. Розподіл. Атомоксетин добре розподіляється в організмі. Має високу спорідненість до білків плазми, в першу чергу, до альбуміну. Метаболізм. Атомоксетин піддається первинному метаболізму за участю ізоферменту CYP2D6. Основний окислений метаболіт, що утворюється, 4-гідроксиатомоксетин швидко глюкуронізується. За фармакологічною активністю 4-гідроксиатомоксетин еквівалентний атомоксетину, але циркулює у плазмі у набагато нижчих концентраціях. Хоча 4-гідроксиатомоксетин первинно утворюється за участю CYP2D6, у людей з недостатньою активністю CYP2D6 4-гідроксиатомоксетин може утворюватися деякими іншими ізоферментами цитохрому Р450, але повільніше. Атомоксетин не інгібує та не підсилює цикл CYP2D6. Виведення. Середній T1/2 атомоксетину після внутрішнього прийому становить 3,6 год у хворих з вираженим метаболізмом і 21 год у хворих зі зниженим метаболізмом. Атомоксетин в основному виділяється із сечею у вигляді 4-гідроксиатомоксетин-О-глюкуроніду. Фармакокінетика в особливих клінічних випадках Фармакокінетика у дітей та підлітків схожа з фармакокінетикою у дорослих. Фармакокінетика атомоксетину у дітей віком до 6 років не вивчалася.ФармакодинамікаАтомоксетин є високоселективним потужним інгібітором пресинаптичних переносників норадреналіну. Атомоксетин має мінімальну спорідненість до інших норадренергічних рецепторів або інших переносників або рецепторів нейротрансмітерів. Атомоксетин не відноситься до психостимуляторів і не є похідним амфетаміну. У клінічних дослідженнях при відміні препарату не відзначалося посилення симптомів захворювання або будь-яких небажаних явищ, пов'язаних із синдромом відміни.Показання до застосуванняСиндром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ) у дітей 6 років і старше, підлітків та дорослих.Протипоказання до застосуванняпідвищена чутливість до препарату; тяжкі ураження серця; одночасне застосування з інгібіторами МАО; Закритокутова глаукома. З обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, тахікардією, серцево-судинними захворюваннями, тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, раптовою серцевою смертю в сімейному анамнезі, порушенням мозкового кровообігу, судомними нападами в анамнезі, а також при станах, до артеріальної гіпотензіїВагітність та лактаціяКлінічний досвід застосування Стратери при вагітності недостатній, тому препарат слід призначати при вагітності тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері терапії значно перевищує потенційний ризик для плода. Не відомо, чи виділяється атомоксетин із грудним молоком. При необхідності призначення препарату матері, що годує, потрібна обережність.Побічна діяДіти та підлітки З боку травної системи: дуже часто (>10%) - біль у животі (18%; включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), зниження апетиту (16%), блювання (11%) ; часто (1-10%) - запор, диспепсія, нудота (9%), анорексія. Ці побічні реакції мають тимчасовий характер і, як правило, не вимагають відміни препарату. У зв'язку зі зниженим апетитом у деяких пацієнтів на початку лікування спостерігалося зменшення маси тіла (в середньому близько 0,5 кг), втрата маси тіла була більшою при більш високих дозах. Після первинного зниження маси тіла у пацієнтів, які приймають Страттер, відзначалося незначне підвищення маси тіла при тривалій терапії. Показники зростання (вага та зростання) після двох років лікування були близькі до норми. Нудота (9%) і блювання (11%) найбільш ймовірні протягом першого місяця лікування, зазвичай легкого та середнього ступеня вираженості, носять тимчасовий характер і не є причиною скасування лікування у значній кількості випадків. Серцево-судинна система: (0,1–1%) — відчуття серцебиття, синусова тахікардія. У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, а середнє підвищення сАД та дАТ – на 2 мм рт.ст. проти плацебо. У хворих, які отримували атомоксетин, відзначалася ортостатична гіпотензія (0,2%, n=7) та синкопе (0,8%, n=26), внаслідок його впливу на норадренергічний тонус. З боку центральної нервової системи: дуже часто (>10%) - сонливість (включаючи седативну дію); часто (1-10%) - дратівливість, коливання настрою, запаморочення; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. З боку органу зору: часто (1-10%) – мідріаз. Дерматологічні реакції: часто (1-10%) - дерматит, висипання; іноді (0,1-1%) - свербіж. Інші: часто (1-10%) – грип, стомлюваність, зниження маси тіла; іноді (0,1-1%) – слабкість. Побічні ефекти у пацієнтів із повільним метаболізмом субстратів CYP2D6, що спостерігалися у 2% випадків і при цьому в 2 рази частіше, а також статистично достовірно частіше, ніж у пацієнтів із швидким метаболізмом субстратів CYP2D6: тремор (5,1 та 1,1% відповідно) , непритомність (2,1 та 0,7% відповідно), кон'юнктивіт (3 та 1,5% відповідно), раннє ранкове пробудження (3 та 1,1% відповідно), мідріаз (2,5 та 0,7% відповідно) . Дорослі У дорослих найбільш часті побічні дії, пов'язані з прийомом атомоксетину, відзначалися з боку шлунково-кишкового тракту та урогенітального тракту. Серйозних небажаних явищ під час короткого чи тривалого лікування атомоксетином не спостерігалося. З боку травної системи: дуже часто (>10%) – зниження апетиту, сухість у роті, нудота; часто (1–10%) — біль у животі (включаючи явища дискомфорту в животі, біль та дискомфорт в епігастрії, дискомфорт у ділянці шлунка), запор, диспепсія, метеоризм. З боку ЦНС: дуже часто (>10%) — безсоння (включає утруднення засипання та порушення сну серед ночі); часто (1-10%) - зниження лібідо, запаморочення, порушення якості сну, синусний біль голови; іноді (0,1-1%) - раннє ранкове пробудження. Серцево-судинна система: часто (1–10%) — припливи крові до обличчя, відчуття серцебиття, тахікардія; іноді (0,1-1%) - відчуття холоду в нижніх кінцівках; дуже рідко ( У плацебо-контрольованих дослідженнях у дорослих, які отримували Страттеру, відзначалося середнє підвищення ЧСС на 6 уд/хв, середнє підвищення сАД (близько 3 мм рт.ст.) та дАД (близько 1 мм рт.ст.) порівняно з плацебо. З боку сечовидільної системи: часто (1-10%) - дизурія, утруднене сечовипускання. З боку статевої системи: часто (1-10%) – дисменорея, порушення еякуляції, відсутність еякуляції, порушення ерекції, еректильна дисфункція, порушення менструального циклу, порушення оргазму; дуже рідко ( З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто (1-10%) – дерматит, підвищена пітливість. Інші: часто (1-10%) – слабкість, сонливість, озноб, зниження маси тіла.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні Стратери з агоністами β2-адренорецепторів можливе посилення їхньої дії на серцево-судинну систему (цю комбінацію застосовувати з обережністю). У здорових дорослих добровольців вплив сальбутамолу в стандартній дозі 200 мкг, що інгалюється, на показники гемодинаміки був незначним порівняно з ефектом зазначеної дози цього препарату при внутрішньовенному введенні. Одночасне застосування атомоксетину в дозі 80 мг на добу протягом 5 днів не призводило до посилення зазначених ефектів сальбутамолу. ЧСС після багаторазових інгаляцій сальбутамолу в дозі 800 мкг характеризувалася подібними значеннями в умовах монотерапії, так і в комбінації з використанням атомоксетину. Одночасне призначення атомоксетину з препаратами, що викликають подовження інтервалу QT (нейролептики, антиаритміки, моксифлоксацин, еритроміцин, трициклічні антидепресанти, літію карбонат), а також з препаратами, що викликають порушення електролітного балансу (діуретики), та інгібітор. Атомоксетин не викликає клінічно значущого інгібування або індукції ізоферментів системи цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP3A, CYP2D6 та CYP2C9. У пацієнтів із вираженим метаболізмом субстратів CYP2D6 інгібітори CYP2D6 збільшують CSS атомоксетину в плазмі крові у рівноважному стані до рівня, подібного до такого у хворих із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6. На підставі досліджень in vitro передбачається, що призначення інгібіторів цитохрому Р450 пацієнтам із уповільненим метаболізмом субстратів CYP2D6 не збільшує концентрацію атомоксетину у плазмі крові. Пацієнтам, які застосовують препарати інгібіторів CYP2D6, рекомендується поступове титрування дози атомоксетину. Через можливий вплив на артеріальний тиск Страттеру необхідно застосовувати з обережністю при поєднанні з препаратами, що впливають на артеріальний тиск. Препарати, що підвищують pH шлункового соку (магнію гідрохлорид/алюмінію гідроксид, омепразол), не впливають на біодоступність атомоксетину. Препарати, що впливають на секрецію норадреналіну, слід обережно призначати одночасно з атомоксетином (через можливість синергізму (посилення) фармакологічного ефекту). Атомоксетин не впливає на зв'язування з альбуміном плазми варфарину, ацетилсаліцилової кислоти, фенітоїну та діазепаму. Потрібна обережність при одночасному застосуванні атомоксетину з препаратами, що знижують поріг судомної активності (антидепресанти, нейролептики, мефлохін, трамадол).Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди або під час їжі, 1 раз на добу, вранці. Лікування має проводитися під наглядом лікаря, який має досвід роботи з пацієнтами із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю. У разі виникнення небажаних явищ при прийомі препарату 1 раз на добу пацієнтам можна рекомендувати прийом 2 рази на добу з поділом дози на ранковий прийом та прийом пізно вдень або рано ввечері. Відміна препарату не потребує поступового зниження дози. Дітям і підліткам з масою тіла до 70 кг початкова добова доза, що рекомендується, становить приблизно 500 мкг/кг і збільшується до терапевтичної добової дози приблизно 1,2 мг/кг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності поліпшення у стані пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 1,8 мг/кг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить приблизно 1,2 мг/кг/добу. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 1,8 мг/кг або 120 мг. У дітей та підлітків з масою тіла до 70 кг безпека одноразової та загальної добової дози, що перевищує 1,8 мг/кг, систематично не оцінювалася. Дітям та підліткам з масою тіла більше 70 кг, а також дорослим рекомендована початкова добова доза становить 40 мг і збільшується до терапевтичної добової дози близько 80 мг не раніше ніж через 3 дні. У разі відсутності покращення стану пацієнта загальна добова доза може бути збільшена до максимальної дози 120 мг не раніше ніж через 2-4 тижні після початку прийому препарату. Підтримуюча доза, що рекомендується, становить 80 мг. Максимальна добова доза, що рекомендується, становить 120 мг. У дітей та підлітків з масою понад 70 кг, а також у дорослих безпека одноразової дози понад 120 мг та загальної добової дози понад 150 мг систематично не оцінювалася. У пацієнтів з помірними порушеннями функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 50% від звичайної рекомендованої дози. У хворих з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) початкову та підтримуючу терапевтичну дозу необхідно знизити до 25% від звичайної дози. У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції нирок (термінальна стадія хронічної ниркової недостатності) атомоксетин виводиться з організму повільніше, ніж у здорових осіб. Однак при корекції дози відмінностей не спостерігалося. Тому препарат Страттера можна призначати хворим на СДВГ з хронічною нирковою недостатністю, включаючи термінальну стадію, застосовуючи звичайний режим дозування. Атомоксетин може викликати артеріальну гіпертензію у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності. Правила застосування капсул Капсули препарату Страттера не призначені для розтину. Атомоксетин викликає подразнення очей. У разі потрапляння вмісту капсули в очі слід негайно промити їх водою та проконсультуватися з лікарем. Руки та контактні поверхні необхідно промити водою.ПередозуванняСимптоми: при монотерапії найчастіше – сонливість, збудження, гіперактивність, порушення поведінки та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. Більшість проявів були легким і середнім ступенем тяжкості. Також відзначалися ознаки та симптоми активації симпатичної нервової системи легкого та середнього ступеня (наприклад мідріаз, тахікардія, сухість у роті). У всіх пацієнтів спостерігався регрес цих симптомів. У деяких випадках спостерігалися судоми. Повідомлялося про випадки гострого передозування з летальним результатом прийому атомоксетину у складі комбінованої терапії (як мінімум, з одним препаратом). Лікування: призначення активованого вугілля для обмеження всмоктування, забезпечення вентиляції легень, проведення моніторингу серцевої діяльності та основних показників життєдіяльності, а також симптоматичне та підтримуюче лікування. Якщо минуло трохи часу після прийому препарату – промивання шлунка. У зв'язку з тим, що атомоксетин має високу спорідненість з білками плазми, лікування передозування шляхом діалізу є недоцільним.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю слід застосовувати препарат у пацієнтів із спадковим, уродженим або набутим подовженням інтервалу QT. Симптоми СДВГ у вигляді порушеної уваги та гіперактивності (виявлені більш ніж в одному соціальному середовищі, наприклад і вдома, і в школі) можуть виявлятися як недостатність концентрації, відволікання, надмірна нетерплячість, імпульсивність, неорганізованість, непосидючість та інші схожі розлади поведінки. Діагноз СДВГ має відповідати критеріям МКХ-10. На тлі прийому препарату у клінічних дослідженнях у дітей та підлітків підвищувалася ймовірність розвитку суїцидальних думок. У ході 12 клінічних досліджень у 2200 пацієнтів (включаючи 1357 пацієнтів, які отримували Страттеру, та 851 пацієнта, який отримував плацебо), з них у групі, яка отримувала Страттеру, у 0,37% випадків було виявлено розвиток суїцидальних думок (5 із 1357 пацієнтів), у групі плацебо суїцидальні думки були виявлені. У ході даних клінічних досліджень повідомлялося про одну суїцидальну спробу, завершених суїцидів не було. У поодиноких випадках у пацієнтів, які приймають Страттеру, відзначалися алергічні реакції – висип, ангіоневротичний набряк, кропив'янка. Атомоксетин не слід призначати протягом мінімум 2 тижнів після відміни інгібіторів МАО. Лікування інгібіторами МАО не слід розпочинати протягом 2 тижнів після відміни атомоксетину. У багатьох пацієнтів, які приймають атомоксетин, відзначалося деяке збільшення пульсу (у середньому на На фоні застосування психостимуляторів, зареєстрованих для лікування СДВГ у США у дітей із грубою патологією серця, що порушує його структуру, було виявлено підвищений ризик раптової серцевої смерті. Атомоксетин належить до класу психостимуляторів, т.к. має альтернативний механізм терапевтичної дії при лікуванні СДВГ. Проте, враховуючи загальне зареєстроване показання щодо застосування (СДВГ), слід виявляти обережність при застосуванні атомоксетину у пацієнтів з тяжкими фізичними навантаженнями, одночасним прийомом психостимуляторів, із сімейним анамнезом раптової серцевої смерті. Не слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із грубою патологією серця. Повідомлялося про поодинокі випадки серйозних пошкоджень печінки на фоні прийому атомоксетину. У пацієнтів із проявами жовтяниці або виявленими лабораторними показниками, що свідчать про порушення функції печінки, лікування атомоксетином слід відмінити. У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів із СДВГ, які приймають атомоксетин, кількість випадків затримки сечовипускання була вищою порівняно з групою плацебо. Скарги на затримку сечовипускання можуть розцінюватися як результат застосування атомоксетину. Необхідно припинити прийом атомоксетину у разі розвитку судомних нападів, які можуть бути пояснені іншими причинами. З обережністю слід застосовувати атомоксетин у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі. Ефективність лікування атомоксетином протягом понад 18 місяців та безпека лікування ним більше 2 років не були оцінені систематично. Агресивна поведінка чи ворожість часто спостерігаються у дітей та підлітків із СДВГ. Незаперечних доказів, що атомоксетин може викликати агресивне поведінка чи ворожість немає. Однак у ході клінічних досліджень агресивна поведінка чи ворожість спостерігалися частіше у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин (без статистично достовірних відмінностей у порівнянні з групою плацебо). Пацієнтам, які отримують лікування з приводу СДВГ, потрібне спостереження щодо появи у них агресивної поведінки чи ворожості. Відомі випадки виникнення психотичних та маніакальних симптомів, включаючи галюцинації, марення та патологічний підйом настрою, на фоні застосування атомоксетину в терапевтичних дозах у дітей та підлітків. При виникненні зазначених симптомів рекомендується оцінити рівень їх зв'язку з прийомом атомоксетину і при необхідності розглянути питання про відміну препарату. На фоні прийому атомоксетину були відзначені такі симптоми: тривога, ажитація, панічні атаки, безсоння, дратівливість, імпульсивність, акатізія. Пацієнтам, які приймають атомоксетин, потрібне спостереження щодо розвитку цих симптомів. Батьки та близькі повинні ретельно відстежувати появу всіх вищеперелічених симптомів і суїцидальних думок у дітей та підлітків, які приймають атомоксетин, і негайно повідомляти про це лікаря. Безпека та ефективність Стратери у пацієнтів похилого віку не встановлені. Використання у педіатрії У дітей віком до 6 років недостатньо даних щодо безпеки та ефективності атомоксетину. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Прийом препарату може супроводжуватись сонливістю. У зв'язку з цим пацієнтам, які приймають Страттеру, слід виявляти обережність під час управління механічними засобами підвищеної небезпеки, зокрема. автомобілем, доки вони не будуть впевнені, що атомоксетин не викликає жодних порушень.Умови відпустки з аптекЗа рецептомВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активини речовини: Парацетамол - 500 мг; Кофеїн – 65 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 41.5 мг, повідон К25 - 12 мг, кроскармелоза натрію - 13.5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 7.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2.6 мг, магнію стеарат.Опис лікарської формиТаблетки від білого до майже білого кольору, довгасті, двоопуклі, 1 контурне осередкове впакування по 10 шт в блістері в картонній пачці.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Зв'язування парацетамолу з білками плазми є мінімальним при терапевтичній концентрації; метаболізується в печінці та виводиться із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних метаболітів – менш ніж 5% виводиться у незміненому вигляді. T1/2 прийому терапевтичної дози становить 1-3 год. Кофеїн швидко всмоктується із ШКТ та розподіляється по всьому організму. Кофеїн майже повністю метаболізується у печінці шляхом окислення та деметилювання у вигляді метаболітів, які виводяться із сечею. T1/2 становить 4-9 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб. Парацетамол – анальгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Відсутність впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку ШКТ. Кофеїн стимулює психомоторні центри головного мозку, виявляє аналептичну дію, посилює ефект анальгетиків, усуває сонливість та почуття втоми, підвищує фізичну та розумову працездатність.Показання до застосуванняБольовий синдром (слабкої та помірної виразності): головний біль, мігрень, оссалгія, міалгія, невралгія, артралгія, альгодисменорея, зубний біль; симптоматичне лікування простудних захворювань, грипу, зокрема. гарячковий синдром.Протипоказання до застосуванняТяжка печінкова та/або ниркова недостатність; епілепсія; артеріальна гіпертензія; глаукому; порушення сну; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю – доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм.Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка), диспепсичні розлади (в т.ч. нудота, епігастральний біль); у поодиноких випадках – гемолітична анемія, тромбоцитопенія; при тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксичність, нефротоксичність, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію інгібіторів МАО. Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При тривалому прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів та гострого панкреатиту. Барбітурати, фенітоїн, етанол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти та інші індуктори мікросомального окиснення збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При одночасному застосуванні метоклопрамід та домперидон збільшують, а колестірамін знижує всмоктування.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим – по 2 таб. 4 рази/сут з інтервалом щонайменше 4 год. Максимальна добова доза - 8 таб. Тривалість застосування – не більше 10 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активини речовини: Парацетамол - 500 мг; Кофеїн – 65 мг; Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований - 41.5 мг, повідон К25 - 12 мг, кроскармелоза натрію - 13.5 мг, целюлоза мікрокристалічна - 7.6 мг, кремнію діоксид колоїдний - 2.6 мг, магнію стеарат.Опис лікарської формиТаблетки від білого до майже білого кольору, довгасті, двоопуклі, 1 контурне осередкове пакування по 10 шт в блістері, 2 блістери в картонній пачці.Фармакотерапевтична групаАналгетик-антипіретик комбінованого складу.ФармакокінетикаПарацетамол швидко і практично повністю всмоктується із ШКТ, розподіл у рідинах організму відносно рівномірний. Зв'язування парацетамолу з білками плазми є мінімальним при терапевтичній концентрації; метаболізується в печінці та виводиться із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних метаболітів – менш ніж 5% виводиться у незміненому вигляді. T1/2 прийому терапевтичної дози становить 1-3 год. Кофеїн швидко всмоктується із ШКТ та розподіляється по всьому організму. Кофеїн майже повністю метаболізується у печінці шляхом окислення та деметилювання у вигляді метаболітів, які виводяться із сечею. T1/2 становить 4-9 год.ФармакодинамікаКомбінований лікарський засіб. Парацетамол – анальгетик-антипіретик. Має аналгетичну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Механізм дії пов'язаний з інгібування синтезу простагландинів, переважним впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Відсутність впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка натрію та води) та слизову оболонку ШКТ. Кофеїн стимулює психомоторні центри головного мозку, виявляє аналептичну дію, посилює ефект анальгетиків, усуває сонливість та почуття втоми, підвищує фізичну та розумову працездатність.Показання до застосуванняБольовий синдром (слабкої та помірної виразності): головний біль, мігрень, оссалгія, міалгія, невралгія, артралгія, альгодисменорея, зубний біль; симптоматичне лікування простудних захворювань, грипу, зокрема. гарячковий синдром.Протипоказання до застосуванняТяжка печінкова та/або ниркова недостатність; епілепсія; артеріальна гіпертензія; глаукому; порушення сну; дитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів комбінації. З обережністю – доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм.Побічна діяАлергічні реакції (шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, кропив'янка), диспепсичні розлади (в т.ч. нудота, епігастральний біль); у поодиноких випадках – гемолітична анемія, тромбоцитопенія; при тривалому застосуванні у великих дозах – гепатотоксичність, нефротоксичність, панцитопенія.Взаємодія з лікарськими засобамиПосилює дію інгібіторів МАО. Знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів. Кофеїн прискорює всмоктування ерготаміну. Під впливом парацетамолу час виведення хлорамфеніколу збільшується у 5 разів. При тривалому прийомі парацетамол може посилити дію антикоагулянтів (похідних дикумарину). Одночасний прийом парацетамолу та етанолу підвищує ризик розвитку гепатотоксичних ефектів та гострого панкреатиту. Барбітурати, фенітоїн, етанол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти та інші індуктори мікросомального окиснення збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, зумовлюючи можливість розвитку тяжких інтоксикацій при невеликих передозуваннях. Інгібітори мікросомального окиснення (циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При одночасному застосуванні метоклопрамід та домперидон збільшують, а колестірамін знижує всмоктування.Спосіб застосування та дозиВсередину дорослим – по 2 таб. 4 рази/сут з інтервалом щонайменше 4 год. Максимальна добова доза - 8 таб. Тривалість застосування – не більше 10 днів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
260,00 грн
231,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для місцевого застосування - 1 натискання: Активна речовина: 2,4-дихлорбензиловий спирт 580 мкг; амілметакрезол 290 мкг; лідокаїну гідрохлорид 780 мкг; Допоміжні речовини: етанол 96%, лимонна кислота, гліцерол, сорбітолу розчин 70% (некристалізований), сахарин, левоментол, масло листя м'яти перцевої, олія насіння анісу, азорубін (кармазин едикол), вода очищена, натрію концентр. 20 мл (не менше 140 натискань на клапан (70 доз)) - флакони скляні (1) з дозуючим пристроєм - пачки картонні.Опис лікарської формиСпрей для місцевого застосування дозований як прозорого розчину червоного кольору, з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний комбінований препарат для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології. Чинить протимікробну, місцевоанестезуючу та протинабрякову дію. Активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro; має протигрибкову дію.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та місцевоанестезуючою дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології.Показання до застосуваннясимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, глотці, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях (тонзиліт, фарингіт, ларингіт/в т.ч. професійного характеру – у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості); захриплість; запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця).Протипоказання до застосуванняДитячий вік віком до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період лактації.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Стрепсілс Експрес при вагітності та в період лактації можливе тільки під контролем лікаря. Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 12 років.Побічна діяМожливо: алергічні реакції, втрата чутливості язика.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують місцево. Дорослим та дітям старше 12 років рекомендується оросити запалену ділянку, двічі натиснувши на головку флакона (1 доза). При необхідності повторювати процедуру кожні 3 години, не більше 6 разів протягом 24 годин. Тривалість застосування препарату – не більше 5 днів.ПередозуванняПередозування препарату Стрепсілс® Експрес малоймовірне. Симптоми: анестезія верхніх відділів травного тракту. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри можливій втраті чутливості язика рекомендується бути обережним при прийомі гарячої їжі та води. Не слід застосовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування - 1 таб: Активні речовини: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1.2 мг; амілметакрезол 0.6 мг; лідокаїну гідрохлориду моногідрат 10 мг; Допоміжні речовини: винна кислота, натрію сахаринат, левоментол, олія листя м'яти перцевої, олія насіння анісу, барвник хіноліновий жовтий, індигокармін, сахароза рідка, декстроза рідка (декстроза, оліго- та полісахариди). В упаковці 24 штуки.Опис лікарської формиТаблетки для розсмоктування голубувато-зеленого кольору, плоскоциліндричні, із запахом ментолу; допускається наявність білого нальоту, незначних бульбашок повітря всередині карамельної маси та нерівності країв.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний комбінований препарат для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології. Чинить протимікробну, місцевоанестезуючу та протинабрякову дію. Активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro; має протигрибкову дію.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та місцевоанестезуючою дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології.Показання до застосуваннясимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, глотці, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях (тонзиліт, фарингіт, ларингіт/в т.ч. професійного характеру – у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості); захриплість; запальні захворювання слизової оболонки порожнини рота та ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця).Протипоказання до застосуваннядитячий вік до 12 років; - підвищена чутливість до компонентів препарату. З обережністю слід застосовувати препарат при вагітності та в період лактації.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату Стрепсілс Експрес при вагітності та в період лактації можливе тільки під контролем лікаря. Протипоказане застосування препарату у дитячому віці до 12 років.Побічна діяМожливо: алергічні реакції, втрата чутливості язика.Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують місцево. Дорослим та дітям старше 12 років рекомендують розсмоктувати по 1 таб. кожні 2-3ч. Максимальна добова доза – 8 таб. Тривалість застосування – не більше 5 днів.ПередозуванняПередозування препарату Стрепсілс® Експрес малоймовірне. Симптоми: анестезія верхніх відділів травного тракту. Лікування: проведення симптоматичної терапії.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПри можливій втраті чутливості язика рекомендується бути обережним при прийомі гарячої їжі та води. Не слід застосовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 642,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСпрей для місцевого застосування – 1 доза: Активні речовини флурбіпрофен 8.75 мг; Допоміжні речовини: бетадекс (бетациклодекстрин) - 22.83 мг, натрію гідрофосфату додекагідрат - 17.19 мг, лимонної кислоти моногідрат - 0.63 мг, метилпарагідроксибензоат - 1.18 мг, пропілпарагідроксибензоат - 8 2 . , ароматизатор вишневий (PHL 175629) – 1.35 мг, N-2,3-триметил-2-ізопропілбутанамід – 0.54 мг, натрію сахаринат – 0.27 мг, гідроксипропілбетадекс – 12.09 мг, вода – 492.55 мг. 15 мл (не менше 45 натискань на клапан (15 доз)) – флакони (1) – пачки картонні.Опис лікарської формиСпрей для місцевого застосування дозований як прозорого розчину від безбарвного до світло-жовтого кольору.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має виражену аналгетичну, протизапальну і жарознижувальну активність. Механізм дії пов'язаний з інгібуванням ЦОГ та пригніченням синтезу простагландинів. Гальмує агрегацію тромбоцитів.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо добре і повністю всмоктується із ШКТ. Cmax досягається через 1.5 год. Зв'язок із білками плазми становить понад 90%. Метаболізується у печінці. T1/2 близько 6 год. Виводиться нирками: 20% - у постійному вигляді, інше – як метаболітів.Клінічна фармакологіяПрепарат з протимікробною та місцевоанестезуючою дією для місцевого застосування у ЛОР-практиці та стоматології.Показання до застосуванняРевматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, анкілозуючий спондиліт, гострий бурсит та тендовагініт, пошкодження м'яких тканин; больовий синдром (слабкої та середньої інтенсивності): артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах, опіках; гарячковий синдром при застудних та інфекційних захворюваннях. При місцевому застосуванні в офтальмології: запалення переднього відділу ока після оперативного втручання та лазерного лікування, попередження міозу під час операції, профілактика післяопераційного реактивного запалення очей.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення, "аспіринова тріада" (бронхіальна астма, вазомоторний риніт, непереносимість ацетилсаліцилової кислоти), вагітність, період лактації, підвищена чутливість до НПЗЗ, серцева недостатність, набряки, артеріальна гіпертензія, ХНН, зниження слуху, патологія вестибулярного апарату, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, пригнічення кістковомозкового кровотворення, ранній дитячий вік. Не застосовується ректально при запальних захворюваннях прямої кишки та періанальної області. При місцевому застосуванні в офтальмології: гіперчутливість, герпетичний кератит.Побічна діяЗ боку травної системи: диспепсія (нудота, блювання, печія, діарея), НПЗЗ-гастропатія, абдомінальний біль, порушення функції печінки; при тривалому застосуванні у великих дозах - виразка слизової оболонки ШКТ, кровотеча (шлунково-кишкова, гемороїдальна, з ясен). Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія, серцева недостатність. З боку системи кровотворення: рідко – анемія (залізодефіцитна, гемолітична, апластична), агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння, астенія, депресія, амнезія, тремор, збудження, рідко – атаксія, парестезія, порушення свідомості. З боку сечовидільної системи: тубулоінтерстиціальний нефрит, набряки, порушення функції нирок. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, бронхоспазм, фотосенсибілізація, набряк Квінке, анафілактичний шок. Інші: зниження слуху, шум у вухах, посилення потовиділення. При місцевому застосуванні в офтальмології: печіння, подразнення кон'юнктиви.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. При одночасному застосуванні флурбіпрофен знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію антикоагулянтів (підвищує ризик кровотеч), антиагрегантів, фібринолітиків, побічні ефекти мінералокортикоїдів, кортикостероїдів, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних та сечогінних засобів; посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. Ацетилсаліцилова кислота підвищує концентрацію препарату у плазмі, ранітидин – знижує. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію флурбіпрофену. При одночасному застосуванні флурбіпрофен збільшує концентрацію у крові препаратів літію, метотрексату.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при вродженій гіпербілірубінемії (синдроми Жільбера, Дубіна-Джонсона та Ротора). Флурбіпрофен може збільшувати час кровотечі, що підвищує ризик виникнення кровотеч із шлунково-кишкового тракту, особливо при тривалому прийомі. Найбільший терапевтичний ефект досягається при прийомі флурбіпрофену в ранкові та вечірні години. Під час прийому флурбіпрофену необхідний періодичний контроль картини периферичної крові та часу кровотечі. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. При місцевому застосуванні у формі очних крапель особам із герпетичним кератитом в анамнезі потрібне додаткове спостереження за пацієнтами. При застосуванні препарату можливі випадки уповільненого рубцювання ран, а також перехресна чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗЗ. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Під час лікування слід утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психічних та рухових реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. активний інгредієнт – флурбіпрофен – 8,75 мг; допоміжні компоненти: макрогол 300 – 5,47 мг, калію гідроксид – 2,19 мг, апельсиновий ароматизатор (502904 А) – 3,6 мг, лівоментол – 2 мг, сахароза рідка – 1407 мг, декстроза – 1069 мг. Таблетки для розсмоктування по 8 таблеток у блістер (ПВХ/ПВДХ/Алюміній). По 1, 2 або 3 блістери поміщають у картонну пачку разом з інструкцією із застосування.Опис лікарської формиКруглі таблетки з напівпрозорої карамельної маси від світло-жовтого до світло-коричневого кольору із зображенням літери S з 2-х сторін таблетки. Допускається наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв. Можлива поява білого нальоту.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаАбсорбція – висока. Зв'язок із білками плазми крові більше 99%. Максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається через 30-40 хв. В основному метаболізується через гідроксилірування і виводиться нирками. Період напіввиведення (Т1/2) становить 3-6 годин.ФармакодинамікаМеханізм дії флурбіпрофену пов'язаний з інгібування ферментів циклооксигенази 1 і циклооксигенази 2 з подальшим пригніченням синтезу простагландинів - медіаторів болю. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Препарат не має протиомнкробної дії. Дія препарату настає через 30 хвилин після початку розсмоктування таблетки в ротовій порожнині і триває протягом 2-3 годин.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб для полегшення болю в горлі при інфекційно-запальних захворюваннях порожнини рота та глотки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; виразкова хвороба шлунка (загострення); бронхіальна астма та риніт на фоні прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів; дитячий вік (до 12 років); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вагітність, період лактації. З обережністю застосовувати при: гіпербілірубінемії (в т.ч. синдромі Жільбера, Дубіна-Джоісона та Ротора), хронічній недостатності кровообігу, набряках, артеріальній гіпертензії, гемофілії, гіпокоагуляції, виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки (в стадії амісії) печінкової та/або ниркової недостатності, зниження згортання крові, пригнічення кістковомозкового кровотворення, зниження слуху, патології вестибулярного апарату. При призначенні особам похилого віку застосування препарату можливе тільки після консультації з лікарем.Побічна діяПобічні реакції, що стосуються застосування Стрепфена, пов'язані в основному зі спотворенням смакових сприйняттів та елементами парестезії (печіння, поколювання або пощипування). Можливе виразка слизової ротової порожнини. Небажані побічні ефекти, властиві препаратам групи нестероїдних протизапальних засобів, можуть спостерігатися при прийомі препарату внутрішньо в дозі 50-100 мг 2-3 рази на добу (12-30 таблеток Стрепфена на день). З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, печія, діарея), нестероїдні протизапальні засоби - гастропатня, абдомінальні болі; порушення функції печінки; при тривалому застосуванні у великих дозах - виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, кровотеча (шлунково-кишкова, ясенна, гемороїдальна). Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія, серцева недостатність. З боку органів кровотворення: рідко – анемія (залізодефіцитна, гемолітична, апластична), агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння, астенія, депресія, амнезія, тремор, збудження, рідко – атаксія, парестезія, порушення свідомості. З боку сечовивідної системи: тубулоінтерстиціальний нефрит, набряковий синдром, порушення функції нирок. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, бронхоспазм, фотосенсибілізація, набряк Квінке, анафілактичний шок. Інші: зниження слуху, шум у вухах, посилення потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. Знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію антикоагулянтів (підвищує ризик кровотеч), антиагрегантів, фібринолітиків, побічні ефекти мінерало- та глюкокортикостероїдів, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних та сечогінних засобів; посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. Збільшує концентрацію у крові препаратів літію, метотрексату.Спосіб застосування та дозиТаблетки необхідно розсмоктувати в ротовій порожнині до повного розчинення. При розсмоктуванні слід переміщати таблетку по всій ротовій порожнині, щоб уникнути пошкодження слизової оболонки в місці розсмоктування. Рекомендується застосовувати дорослим та дітям старше 12 років по одній таблетці при необхідності. Не слід вживати більше 5 таблеток протягом 24 годин. Не слід приймати таблетки понад 3 дні.ПередозуванняСимптоми передозування флурбіпрофену можуть проявлятися у вигляді: при прийомі 1 г - сонливість, більше 1.5 г - збудження, 2.5-4 г - нудота, головний біль, запаморочення, біль в епігастрії, диплопія, міоз, гіпотонус, більше 4 г - пригнічення свідомості до коми. При передозуванні прийом препарату слід припинити, лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиХворі на цукровий діабет повинні враховувати, що таблетка містить близько 2.5 г цукру. У разі поєднання болю в горлі зі значним підвищенням температури тіла прийом препарату може бути рекомендований тільки лікарем. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. При збереженні високої температури, появі головного болю або інших небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря. Не слід перевищувати вказану в інструкції дозу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
292,00 грн
249,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаАктивний інгредієнт - флурбіпрофен 8,75 мг; допоміжні компоненти: макрогол 300 5,47 мг, калію гідроксид 2,19 мг, лимонний ароматизатор (502904 А) 3,6 мг, левоментол 2 мг, мед 50,4 мг, сахароза мг, декстроза 1069мг.Опис лікарської формиКруглі таблетки з напівпрозорої карамельної маси від світло-жовтого до світло-коричневого кольору із зображенням літери S з 2-х сторін таблетки. Допускається наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв. Можлива поява білого нальоту.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаАбсорбція – висока. Зв'язок із білками плазми крові більше 99%. Максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається через 30-40 хв. В основному метаболізується через гідроксилірування і виводиться нирками. Період напіввиведення (Т1/2) становить 3-6 годин.ФармакодинамікаМеханізм дії флурбіпрофену пов'язаний з інгібування ферментів циклооксигенази 1 і циклооксигенази 2 з подальшим пригніченням синтезу простагландинів - медіаторів болю. Чинить протизапальну та аналгетичну дію. Препарат не має протиомнкробної дії. Дія препарату настає через 30 хвилин після початку розсмоктування таблетки в ротовій порожнині і триває протягом 2-3 годин.Показання до застосуванняЯк симптоматичний засіб для полегшення болю в горлі при інфекційно-запальних захворюваннях порожнини рота та глотки.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; виразкова хвороба шлунка (загострення); бронхіальна астма та риніт на фоні прийому ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів; дитячий вік (до 12 років); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вагітність, період лактації. З обережністю застосовувати при: гіпербілірубінемії (в т.ч. синдромі Жільбера, Дубіна-Джоісона та Ротора), хронічній недостатності кровообігу, набряках, артеріальній гіпертензії, гемофілії, гіпокоагуляції, виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки (в стадії амісії) печінкової та/або ниркової недостатності, зниження згортання крові, пригнічення кістковомозкового кровотворення, зниження слуху, патології вестибулярного апарату. При призначенні особам похилого віку застосування препарату можливе тільки після консультації з лікарем.Побічна діяПобічні реакції, що стосуються застосування Стрепфена, пов'язані в основному зі спотворенням смакових сприйняттів та елементами парестезії (печіння, поколювання або пощипування). Можливе виразка слизової ротової порожнини. Небажані побічні ефекти, властиві препаратам групи нестероїдних протизапальних засобів, можуть спостерігатися при прийомі препарату внутрішньо в дозі 50-100 мг 2-3 рази на добу (12-30 таблеток Стрепфена на день). З боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, печія, діарея), нестероїдні протизапальні засоби - гастропатня, абдомінальні болі; порушення функції печінки; при тривалому застосуванні у великих дозах - виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, кровотеча (шлунково-кишкова, ясенна, гемороїдальна). Серцево-судинна система: підвищення артеріального тиску, тахікардія, серцева недостатність. З боку органів кровотворення: рідко – анемія (залізодефіцитна, гемолітична, апластична), агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість або безсоння, астенія, депресія, амнезія, тремор, збудження, рідко – атаксія, парестезія, порушення свідомості. З боку сечовивідної системи: тубулоінтерстиціальний нефрит, набряковий синдром, порушення функції нирок. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, бронхоспазм, фотосенсибілізація, набряк Квінке, анафілактичний шок. Інші: зниження слуху, шум у вухах, посилення потовиділення.Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення у печінці (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів. Знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію антикоагулянтів (підвищує ризик кровотеч), антиагрегантів, фібринолітиків, побічні ефекти мінерало- та глюкокортикостероїдів, естрогенів; знижує ефективність гіпотензивних та сечогінних засобів; посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. Збільшує концентрацію у крові препаратів літію, метотрексату.Спосіб застосування та дозиТаблетки необхідно розсмоктувати в ротовій порожнині до повного розчинення. При розсмоктуванні слід переміщати таблетку по всій ротовій порожнині, щоб уникнути пошкодження слизової оболонки в місці розсмоктування. Рекомендується застосовувати дорослим та дітям старше 12 років по одній таблетці при необхідності. Не слід вживати більше 5 таблеток протягом 24 годин. Не слід приймати таблетки понад 3 дні.ПередозуванняСимптоми передозування флурбіпрофену можуть проявлятися у вигляді: при прийомі 1 г - сонливість, більше 1.5 г - збудження, 2.5-4 г - нудота, головний біль, запаморочення, біль в епігастрії, диплопія, міоз, гіпотонус, більше 4 г - пригнічення свідомості до коми. При передозуванні прийом препарату слід припинити, лікування: симптоматичне.Запобіжні заходи та особливі вказівкиХворі на цукровий діабет повинні враховувати, що таблетка містить близько 2.5 г цукру. У разі поєднання болю в горлі зі значним підвищенням температури тіла прийом препарату може бути рекомендований тільки лікарем. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. При збереженні високої температури, появі головного болю або інших небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря. Не слід перевищувати вказану в інструкції дозу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування мед-лимон - 1 табл. активні речовини: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг; допоміжні речовини: винна кислота 26 мг, мед 125,6 мг, м'яти перцевої листя олія 0,62 мг, лимона олія (що не містить терпенів) 2,03 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е104), 0,099 мг, цукровий сироп [сахароза вода], декстроза рідка [декстроза, оліго- та полісахариди] до отримання таблетки масою 2,6 г. У упаковці 10 штук.Опис лікарської формиБлакитний круглі таблетки із зображенням букви «S» з двох сторін таблетки. Допускається білий наліт, нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
232,00 грн
155,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг. В упаковці 16 пігулок.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
224,00 грн
196,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг. В упаковці 16 пігулок.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг. В упаковці 16 пігулок.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг. В упаковці 24 таблетки.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування мед-лимон - 1 табл. активні речовини: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг; допоміжні речовини: винна кислота 26 мг, мед 125,6 мг, м'яти перцевої листя олія 0,62 мг, лимона олія (що не містить терпенів) 2,03 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е104), 0,099 мг, цукровий сироп [сахароза вода], декстроза рідка [декстроза, оліго- та полісахариди] до отримання таблетки масою 2,6 г. У упаковці 24 штук.Опис лікарської формиБлакитний круглі таблетки із зображенням букви «S» з двох сторін таблетки. Допускається білий наліт, нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування ментолово-евкаліптові - 1 табл. активні речовини: амілметакрезол 0,6 мг; 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг; лівоментол 8 мг; допоміжні речовини: евкаліпта прутовидного листя олія - 2,57 мг; винна кислота - 26 мг; індигокармін – 0,03 мг; цукроза рідка; декстроза рідка (декстроза, оліго- та полісахариди) (рідка глюкоза) - до отримання таблетки масою 2,6 г. В упаковці 24 штуки.Опис лікарської формиБлакитний круглі таблетки із зображенням букви «S» з двох сторін таблетки. Допускається білий наліт, нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаВ 1 таблетці міститься активна речовина: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг. В упаковці 24 таблетки.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування мед-лимон - 1 табл. активні речовини: 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг, амілметакрезол 0,6 мг; допоміжні речовини: винна кислота 26 мг, мед 125,6 мг, м'яти перцевої листя олія 0,62 мг, лимона олія (що не містить терпенів) 2,03 мг, барвник хіноліновий жовтий (Е104), 0,099 мг, цукровий сироп [сахароза вода], декстроза рідка [декстроза, оліго- та полісахариди] до отримання таблетки масою 2,6 г. Таблетки для розсмоктування ментолово-евкаліптові. По 4, 6, 8 чи 12 табл. у блістері (ПВХ/ПВДХ/алюміній). По 1, 2 чи 3 бл. поміщають у картонну пачку, металеву коробку, пакет з ламінованої пакувальної фольги або закріплюють у картонну обкладинку. За 10 табл. у поліпропіленову тубу з поліпропіленовою кришкою, що забезпечує контроль першого розтину, з вологопоглиначем.Опис лікарської формиБлакитний круглі таблетки із зображенням букви «S» з двох сторін таблетки. Допускається білий наліт, нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки для розсмоктування ментолово-евкаліптові - 1 табл. активні речовини: амілметакрезол 0,6 мг; 2,4-дихлорбензиловий спирт 1,2 мг; лівоментол 8 мг; допоміжні речовини: евкаліпта прутовидного листя олія - 2,57 мг; винна кислота - 26 мг; індигокармін – 0,03 мг; цукроза рідка; декстроза рідка (декстроза, оліго- та полісахариди) (рідка глюкоза) - до отримання таблетки масою 2,6 г. У упаковці 36 штук.Опис лікарської формиБлакитний круглі таблетки із зображенням букви «S» з двох сторін таблетки. Допускається білий наліт, нерівномірність фарбування, наявність бульбашок повітря в карамельній масі та незначна нерівність країв.Фармакотерапевтична групаАнтисептичний.ФармакодинамікаПрепарат має антисептичну дію, активний щодо широкого спектру грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів in vitro, має антимікотичну дію. Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Показання до застосуванняСимптоматичне лікування болю в ротовій порожнині, горлі, гортані при інфекційно-запальних захворюваннях: тонзиліт, фарингіт, ларингіт (у т.ч. професійного характеру - у викладачів, дикторів, працівників хімічної та вугільної промисловості), захриплість, запалення слизової оболонки порожнини рота ясен (афтозний стоматит, гінгівіт, молочниця). Ефірні олії ментолу та евкаліпта зменшують закладеність носа.Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; дитячий вік (до 5 років). З обережністю: вагітність; період грудного вигодовування; бронхіальна астма.Вагітність та лактаціяЗастосування препарату під час вагітності та в період грудного вигодовування можливе лише під контролем лікаря.Побічна діяАлергічні реакції (висипання; відчуття печіння або поколювання в горлі, набряк горла). У разі появи незвичайних реакцій слід порадитися з лікарем щодо доцільності подальшого застосування препарату.Взаємодія з лікарськими засобамиКлінічно значимих взаємодій коїться з іншими препаратами не виявлено. Можливе одночасне застосування препарату з іншими місцевими протимікробними засобами.Спосіб застосування та дозиМісцево. Рекомендується дорослим та дітям старше 5 років. Розсмоктувати по 1 табл. кожні 2-3 год. Не приймати більше 8 табл. протягом 24 год.ПередозуванняСимптоми: передозування малоймовірне. Можливе передозування може призвести до дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту (нудота) Лікування: симптоматичне, під контролем лікаря.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід використовувати препарат за наявності підвищеної індивідуальної чутливості до будь-якого компонента, що входить до складу препарату. Хворі на цукровий діабет повинні враховувати, що кожна таблетка містить близько 2,6 г цукру. Вплив на здатність керувати механізмами та автомобілем. Препарат не впливає на здатність керувати автотранспортом та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему