Все товары
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: натрію пикосульфат 5 мг (як натрію пикосульфата моногідрату 5,187 мг); допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,0 мг; крохмаль кукурудзяний у 1,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,7 мг; крохмаль картопляний ццролізований 0,3 мг; стеарат магнію 0,5 мг. По 20 або 50 таблеток у поліпропіленову тубу, закупорену пластиковою пробкою. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями, на одному боці пігулки вигравірувано "5L" по обидва боки розділової ризики, з іншого боку - логотип компанії, фактично без запаху.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активна речовина: натрію пикосульфат 5 мг (як натрію пикосульфата моногідрату 5,187 мг); допоміжні речовини: лактози моногідрат 71,0 мг; крохмаль кукурудзяний у 1,5 мг; кремнію діоксид колоїдний 1,7 мг; крохмаль картопляний ццролізований 0,3 мг; стеарат магнію 0,5 мг. По 20 або 50 таблеток у поліпропіленову тубу, закупорену пластиковою пробкою. Туба з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі, круглі, плоскоциліндричні пігулки зі скошеними краями, на одному боці пігулки вигравірувано "5L" по обидва боки розділової ризики, з іншого боку - логотип компанії, фактично без запаху.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
286,00 грн
135,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат 0,75 г; допоміжні речовини: натрію бензоат 0,20 г; натрію цитрату дигідрат 0,15 г; сорбітол рідкий (некристалізується) 64,37 г; лимонної кислоти моногідрат 0,14 г; вода очищена 49,89 р. По 15 мл або 30 мл у пластмасовий флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. Флакон з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний до жовтуватого або трохи жовтувато-коричневого кольору, трохи в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
328,00 грн
135,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі - 100 мл: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат 0,75 г; допоміжні речовини: натрію бензоат 0,20 г; натрію цитрату дигідрат 0,15 г; сорбітол рідкий (некристалізується) 64,37 г; лимонної кислоти моногідрат 0,14 г; вода очищена 49,89 р. По 15 мл або 30 мл у пластмасовий флакон, закупорений пробкою-крапельницею і кришкою, що загвинчується. Флакон з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиПрозорий, безбарвний до жовтуватого або трохи жовтувато-коричневого кольору, трохи в'язкий розчин.Фармакотерапевтична групаПроносний препарат, що стимулює перистальтику кишечника.ФармакокінетикаВсмоктування та метаболізм Абсорбція препарату незначна, що виключає ентерогепатичну циркуляцію. Після прийому внутрішньо натрію пікосульфат проходить у незміненому вигляді через шлунок та тонку кишку, надходячи у товсту кишку. Препарат практично повністю метаболізується у кишковій стінці та печінці до неактивного глюкуроніду. У дистальному відділі товстої кишки відбувається розщеплення натрію пікосульфату з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Час розвитку проносного ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту та становить 6-12 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом активного метаболіту та його концентрацією у сироватці крові відсутня. Виведення Після прийому внутрішньо препарату в дозі 10 мг близько 10.4% загальної дози виводиться нирками у вигляді глюкуроніду через 48 годин. При застосуванні препарату у вищих дозах виведення нирками зменшується.ФармакодинамікаДіюча речовина - натрію пікосульфат - являє собою проносну тріарилметанову групу. Як місцеве проносне, натрію пікосульфат після бактеріального розщеплення в товстому кишечнику має стимулюючу дію на слизову оболонку товстого кишечника, збільшуючи перистальтику, сприяє накопиченню води та електролітів у товстому кишечнику. Це призводить до стимуляції акта дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Натрію пикосульфат, будучи проносним засобом, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації вмісту з нижніх відділів ШКТ. Тому препарат не впливає на перетравлення або всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель.Показання до застосуванняЯк проносний засіб у наступних випадках: запор, зумовлений атонією та гіпотонією товстої кишки (у т.ч. у літньому віці, у лежачих хворих, після операцій, після пологів та в період лактації); запор, спричинений прийомом лікарських засобів; для регулювання випорожнення при геморої, проктите, анальних тріщинах (для розм'якшення консистенції калу); захворювання жовчного міхура, синдром подразненої кишки з величезним переважанням запорів; запор, обумовлений дисбактеріозом кишечника, порушення дієти.Протипоказання до застосуваннякишкова непрохідність; обструктивні захворювання кишок; гострі захворювання органів черевної порожнини або сильний біль у животі, які можуть супроводжуватися нудотою, блюванням, підвищенням температури тіла (включаючи апендицит); гострі запальні захворювання кишок; тяжка дегідратація; дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (для таблеток); непереносимість фруктози (для крапель); дитячий вік до 4 років (для пігулок); підвищена чутливість до натрію пікосульфату або до інших компонентів препарату.Вагітність та лактаціяПротягом тривалого досвіду застосування препарату небажаних явищ при вагітності не виявлено. Однак через відсутність досліджень, застосування препарату Гутталакс® при вагітності рекомендовано лише в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевершує потенційний ризик для плода. Прийом препарату у І триместрі вагітності протипоказаний. У II та III триместрах вагітності прийом препарату можливий лише за призначенням лікаря. Активний метаболіт та його глюкуроніди не виділяються із грудним молоком. Таким чином, препарат можна застосовувати у період грудного вигодовування. Дослідження щодо впливу препарату на фертильність не проводилися. У результаті доклінічних досліджень тератогенних ефектів на репродуктивність виявлено був.Побічна діяЗ боку травної системи: дискомфорт, нудота, блювання, спазми та болі в ділянці живота, діарея. З боку нервової системи: запаморочення та непритомність. Запаморочення і непритомність, що виникають після прийому препарату, мабуть, пов'язані з вазовоюгальною відповіддю (наприклад, напругою при дефекації, спазмами в області живота). З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж.Взаємодія з лікарськими засобамиДіуретики або кортикостероїди збільшують ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії) при застосуванні препарату у високих дозах. Порушення електролітного балансу може підвищувати чутливість до серцевих глікозидів. Спільне застосування препарату та антибіотиків може знижувати послаблюючий ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо. Таблетки необхідно запивати достатньою кількістю рідини. Краплі не обов'язково розчиняти у рідині. Для отримання проносного ефекту в ранковий час слід приймати препарат напередодні на ніч. Дорослим та дітям старше 10 років призначають по 1-2 таб. або 10-20 крапель (5-10 мг)/добу. Дітям віком 4-10 років призначають по 1/2-1 таб. або 5-10 крапель (2.5-5 мг)/сут. У дітей до 4 років не слід застосовувати препарат у формі таблеток, рекомендується призначати препарат у вигляді крапель. Рекомендована доза для дітей віком до 4 років становить 0.25 мг/кг маси тіла/добу. Це відповідає 1 краплі препарату (0.5 мг пікосульфату натрію) на 2 кг маси тіла/добу. Рекомендується розпочинати лікування з меншої дози. Для того щоб досягти регулярного випорожнення, дозу можна підвищувати до максимальної рекомендованої. Не слід перевищувати максимальну добову дозу, що рекомендується.ПередозуванняСимптоми При застосуванні препарату у високих дозах можливі діарея, зневоднення, зниження артеріального тиску, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія, судоми. Крім того, є повідомлення про випадки ішемії мускулатури товстого кишечника, пов'язані з прийомом препарату в дозах, які значно перевищують рекомендовані для звичайного лікування запору. Препарат Гутталакс®, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призвести до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Лікування Для зменшення абсорбції препарату після прийому внутрішньо можна викликати блювання або провести промивання шлунка. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, а також призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати щодня без консультації лікаря більше 10 днів. Тривале застосування препарату у високих дозах може призводити до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. У пацієнтів, які приймали Гутталакс®, спостерігалися запаморочення та непритомність. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації) або з вазовагальною відповіддю на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не обов'язково пов'язана з прийомом препарату. В одній таблетці (5 мг) міститься 67.5 мг лактози. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей старше 10 років та для дітей 4-10 років міститься 135.0 мг та 67.5 мг лактози відповідно. В 1 мл крапель міститься 0.45 мг сорбітолу. У максимальній рекомендованій добовій дозі для лікування дорослих та дітей 4-10 років міститься 0.6 г та 0.3 г сорбітолу відповідно. Використання у педіатрії Дітям старше 4 років слід приймати препарат тільки за призначенням лікаря. Препарат у формі крапель не має смакових якостей, тому дітям можна додавати в їжу. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Спеціальних клінічних досліджень вплив препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами не проводилося. Незважаючи на це, пацієнтам слід повідомляти, що при застосуванні препарату внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечника) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. У разі спазму кишечника пацієнтам слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, зокрема. керування автотранспортом або управління механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 супозиторій містить 10 мг бісакодилу. допоміжна речовина: Вітепсол W45 1690 мг. Супозиторії ректальні 10 мг. 6 супозиторіїв у стрипі з алюмінієвої фольги. Один стрип з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиБілі або злегка жовті торпедоподібні супозиторії з гладкою або злегка маслянистою поверхнею з заглибленням у підставі.ФармакокінетикаАбсорбція: незначна. Метаболізм бісакодила з утворенням активного метаболіту, біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану відбувається під дією ферментів (естераз) слизової оболонки товстого кишечника. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 20 хв (від 10 хв до 30 хв, у деяких випадках – 45 хв). Препарат практично повністю метаболізується у стінці кишечника та печінки до неактивного глюкуроніду. Час напіввиведення становить близько 16,5 год. Максимальна концентрація активного метаболіту у плазмі після введення супозиторію досягається через 0,5 – 3 год. Взаємозв'язок між проносним ефектом бісакодилу та концентрацією активного метаболіту в плазмі відсутній. Виведення активного метаболіту відбувається переважно кишечником (до 90% загальної екскреції), нирками виділяється до 3,1%. Невелика кількість незміненого препарату виводиться кишківником.ФармакодинамікаБісакодил – місцеве проносне з групи похідних дифенілметану з незначним антирезорбтивним ефектом. Після гідролізу в товстому кишечнику бісакодил стимулює його перистальтику та сприяє накопиченню води та електролітів у просвіті товстого кишечника. Це призводить до стимуляції дефекації, зменшення часу евакуації та розм'якшення випорожнень. Дія обумовлена прямою стимуляцією нервових закінчень у слизовій оболонці товстого кишечника. Бісакодил, як проносний засіб, що діє на рівні товстої кишки, стимулює природний процес евакуації в нижніх відділах шлунково-кишкового тракту. Тому бісакодил не впливає на перетравлення чи всмоктування калорійної їжі чи незамінних поживних речовин у тонкому кишечнику.Показання до застосуваннязапори, зумовлені гіпотонією товстої кишки (у тому числі хронічні запори, регулювання випорожнення в післяпологовому періоді, у лежачих хворих), підготовка до інструментальних та рентгенологічних досліджень, передопераційна підготовка; післяопераційний період.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до активного інгредієнта або допоміжних речовин, кишкова непрохідність, обструктивні захворювання кишечника, гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит, гострі запальні захворювання кишечника, сильні болі в животі, пов'язані з нудотою та блювотою, що може бути ознакою більш тяжкого стану; важка дегідратація, ; дитячий вік до 10 років. З обережністю: печінкова та/або ниркова недостатність, літній вік.Вагітність та лактаціяКлінічних досліджень вплив препарату на фертильність не проводилося. Дані про достовірні та добре контрольовані дослідження у вагітних жінок відсутні. При цьому тривалий досвід застосування не виявив негативного впливу на вагітність. У період вагітності препарат може застосовуватися лише після консультації з фахівцем у випадках, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Бісакодил не проникає у грудне молоко. Тому препарат може застосовуватись у період лактації.Побічна діяПобічними реакціями, що найбільш часто повідомляються в ході застосування препарату Гутталакс® Експрес, є спастичні болі в животі та діарея. З боку шлунково-кишкового тракту: спастичні болі або дискомфорт у ділянці живота, діарея (зневоднення, м'язова слабкість, судоми, зниження артеріального тиску), нудота, блювання, кров у калі, дискомфорт у ділянці прямої кишки, коліт, у тому числі ішемічний коліт . Використання супозиторіїв може супроводжуватися болем та місцевим роздратуванням, особливо при анальній тріщині або виразковому проктиті. З боку нервової системи: запаморочення, непритомність. Дані побічні ефекти, що виникають після застосування препарату, пов'язані з вазовагальною реакцією (тобто внаслідок кишкового спазму, напруження при дефекації). З боку імунної системи: гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції. Взаємодія з лікарськими засобамиОдночасне застосування високих доз препарату Гутталакс Експрес та діуретиків або глюкокортикостероїдів може збільшити ризик порушення електролітного балансу (гіпокаліємії). Порушення електролітного балансу (гіпокаліємія) може призводити до підвищеної чутливості до дії серцевих глікозидів. Застосування препарату Гутталакс Експрес одночасно з іншими проносними засобами може посилювати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.Спосіб застосування та дозиПри запорах Дорослі та діти старше 10 років – по 1 супозиторію на добу. Супозиторій слід витягти з упаковки та ввести у пряму кишку загостреним кінцем уперед. Час розвитку проносного ефекту препарату становить 20 хв (від 10 хв до 30 хв, у деяких випадках – 45 хв). Не застосовувати препарат щодня без консультації лікаря та встановлення причини запору більше 10 днів. При підготовці до досліджень, перед- та післяопераційного лікування. При підготовці до досліджень, перед- та післяопераційного лікування, медичних станах, що потребують полегшення дефекації, препарат Гутталакс® Експрес повинен застосовуватись під медичним наглядом. Рекомендується у комбінації з таблетками бісакодилу для досягнення повного спорожнення. Рішення про необхідну кількість таблеток бісакодила для прийому напередодні дослідження/операції приймає лікар, на підставі клінічного стану пацієнта та обсягу майбутньої маніпуляції.ПередозуванняСимптоми При передозуванні можливі: діарея, зневоднення, спазми в животі, порушення водно-електролітного балансу, гіпокаліємія. Препарат Гутталакс® Експрес, як і інші проносні, при хронічному передозуванні може призводити до хронічної діареї, болю в області живота, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, сечокам'яної хвороби. У зв'язку з хронічним зловживанням проносними може розвинутись пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язова слабкість, пов'язана з гіпокаліємією. Специфічного антидоту немає. Лікування має бути симптоматичним. Може знадобитися заповнення рідини та корекція балансу електролітів, що особливо важливо для літніх пацієнтів та дітей. Також може знадобитися призначення спазмолітичних засобів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиНе слід застосовувати препарат Гутталакс Експрес, як і всі проносні засоби, регулярно або протягом тривалого часу без встановлення причин запору. Тривалий прийом може призвести до втрати рідини, порушення балансу електролітів, гіпокаліємії. Втрата рідини при дефекації може призвести до зневоднення, яке може супроводжуватися такими симптомами, як спрага та олігурія. Зневоднення може завдати шкоди організму (наприклад, при нирковій недостатності, у літніх пацієнтів), тому при перерахованих вище симптомах прийом препарату повинен бути припинений і може бути відновлений тільки під наглядом лікаря. У пацієнтів може спостерігатись кров у калі. Це явище зазвичай слабо виражене і проходить самостійно. Запаморочення та/або непритомність спостерігалися у пацієнтів, які приймали препарат Гутталакс® Експрес. Аналіз показав, що ці випадки пов'язані з непритомністю при дефекації (або непритомністю, спричиненою напругою при дефекації), або з вазовагальною реакцією на біль у животі, яка може бути обумовлена запором, і не пов'язана із застосуванням препарату. Діти повинні приймати препарат після консультації з лікарем. Стимулюючі проносні засоби, включаючи препарат Гутталакс Експрес, не сприяють зниженню маси тіла. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату на здатність керувати автомобілем та механізмами не проводилося. Незважаючи на це пацієнтам слід повідомляти, що у них внаслідок вазовагальної реакції (тобто під час спазму кишечнику) можуть виникати запаморочення та/або непритомність. Тому необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 мл містить: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат (у перерахунку на трікосульфат натрію) 7,5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол – 460 мг, натрію метилпарагідроксибензоат – 2 мг, 1М розчин хлористоводневої кислоти – до рН 6-7., вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин флакон 15 мл.Фармакотерапевтична групаГутасіл - проносне.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо досягає товстого кишечника без суттєвої абсорбції, де під дією бактеріальної флори розщеплюється з утворенням активної форми - біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Проносний ефект розвивається через 612 годин після прийому, вираженість проносного ефекту не корелює з рівнем активного біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану у плазмі крові. Не піддається печінково-кишковій рециркуляції.ФармакодинамікаКонтактний проносний засіб триарилметанової групи, активується в товстому кишечнику під дією бактеріальних сульфатаз. речовина, яка звільняється у своїй, стимулює чутливі нервові закінчення слизової оболонки кишечника, посилює його моторику. Застосування препарату не супроводжується тенезмами та спазмами кишечника. При курсовому лікуванні Гуттасил стимулює ріст та метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗапори або випадки, що потребують полегшення дефекації (геморой, проктит, тріщини заднього проходу, підготовка до хірургічних втручань, інструментальних та рентгенологічних досліджень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до натрію пикосульфату та інших компонентів препарату; кишкова непрохідність; гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в т.ч. гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, який може вказувати на гострі запальні захворювання, важка дегідратація. З обережністю: пацієнти похилого віку, гіпокаліємія, підвищений вміст магнію в крові, пацієнти з астенією, ІІ-ІІІ триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний жінкам на 1 триместрі вагітності. На 2 та 3 триместрі - з обережністю.Побічна діяЗ боку шкіри: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж. З боку водно-електролітного балансу: втрата калію, натрію та інших електролітів, можливий розвиток дегідратації. З боку травної системи: диспептичні явища, блювання, нудота, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, больові відчуття в ділянці шлунка та області анусу, посилення моторики кишечника, які проходять при зменшенні дози препарату. З боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЕлектролітний дисбаланс може призвести до зниження толерантності до серцевих глікозидів. Діуретики або кортикостероїди можуть посилювати виразність гіпокаліємії, спричиненої застосуванням Гуттасіла у високих дозах. Одночасне лікування антибіотиками може знизити проносний ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат дозують дозатором виробника. Дорослим та дітям старше 10 років -13-27 крапель (510 мг). дітям від 4 до 10 років – 713 крапель (2,5-5 мг). Дітям віком до 4 років рекомендується дозування з розрахунку 250 мкг/кг (2 краплі/3 кг). Дітям препарат можна додавати в їжу. У дітей є ефективним одноразовий прийом препарату. При необхідності курс лікування у дитини може бути продовжений, але переважно обмежити його трьома днями.ПередозуванняСимптоми: високі дози Гуттасила можуть спричинити рідкі випорожнення, спазми (коліки) у животі та клінічно значущі порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, втрата інших електролітів та рідини), ішемію слизової оболонки товстого кишечника. Тривале передозування призводить до розвитку хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, можливе ураження нирок та розвиток нефролітіазу, метаболічного алкалозу, гіпокаліємії та м'язової слабкості як результату гіпокаліємії. Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів (активоване вугілля), симптоматичне лікування (проведення корекції водно-електролітного балансу, призначення спазмолітиків).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші проносні засоби, Гуттасіл не слід приймати щодня тривалий час. За потреби щоденного прийому проносних засобів слід з'ясувати причину запорів. Тривале застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, а також стати причиною звикання та запорів внаслідок ефекту рикошету. Гутасил ефективний в усуненні запорів у онкологічних хворих, які отримують великі дози опіоїдів. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози приймати його не рекомендується. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковка1 мл містить: Активна речовина: натрію пикосульфату моногідрат (у перерахунку на трікосульфат натрію) 7,5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол – 460 мг, натрію метилпарагідроксибензоат – 2 мг, 1М розчин хлористоводневої кислоти – до рН 6-7., вода для ін'єкцій – до 1 мл. Розчин флакон 30 мл.Фармакотерапевтична групаГутасіл - проносне.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо досягає товстого кишечника без суттєвої абсорбції, де під дією бактеріальної флори розщеплюється з утворенням активної форми - біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Проносний ефект розвивається через 612 годин після прийому, вираженість проносного ефекту не корелює з рівнем активного біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану у плазмі крові. Не піддається печінково-кишковій рециркуляції.ФармакодинамікаКонтактний проносний засіб триарилметанової групи, активується в товстому кишечнику під дією бактеріальних сульфатаз. речовина, яка звільняється у своїй, стимулює чутливі нервові закінчення слизової оболонки кишечника, посилює його моторику. Застосування препарату не супроводжується тенезмами та спазмами кишечника. При курсовому лікуванні Гуттасил стимулює ріст та метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗапори або випадки, що потребують полегшення дефекації (геморой, проктит, тріщини заднього проходу, підготовка до хірургічних втручань, інструментальних та рентгенологічних досліджень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до натрію пикосульфату та інших компонентів препарату; кишкова непрохідність; гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в т.ч. гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, який може вказувати на гострі запальні захворювання, важка дегідратація. З обережністю: пацієнти похилого віку, гіпокаліємія, підвищений вміст магнію в крові, пацієнти з астенією, ІІ-ІІІ триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний жінкам на 1 триместрі вагітності. На 2 та 3 триместрі - з обережністю.Побічна діяЗ боку шкіри: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж. З боку водно-електролітного балансу: втрата калію, натрію та інших електролітів, можливий розвиток дегідратації. З боку травної системи: диспептичні явища, блювання, нудота, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, больові відчуття в ділянці шлунка та області анусу, посилення моторики кишечника, які проходять при зменшенні дози препарату. З боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЕлектролітний дисбаланс може призвести до зниження толерантності до серцевих глікозидів. Діуретики або кортикостероїди можуть посилювати виразність гіпокаліємії, спричиненої застосуванням Гуттасіла у високих дозах. Одночасне лікування антибіотиками може знизити проносний ефект препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат дозують дозатором виробника. Дорослим та дітям старше 10 років -13-27 крапель (510 мг). дітям від 4 до 10 років – 713 крапель (2,5-5 мг). Дітям віком до 4 років рекомендується дозування з розрахунку 250 мкг/кг (2 краплі/3 кг). Дітям препарат можна додавати в їжу. У дітей є ефективним одноразовий прийом препарату. При необхідності курс лікування у дитини може бути продовжений, але переважно обмежити його трьома днями.ПередозуванняСимптоми: високі дози Гуттасила можуть спричинити рідкі випорожнення, спазми (коліки) у животі та клінічно значущі порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, втрата інших електролітів та рідини), ішемію слизової оболонки товстого кишечника. Тривале передозування призводить до розвитку хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, можливе ураження нирок та розвиток нефролітіазу, метаболічного алкалозу, гіпокаліємії та м'язової слабкості як результату гіпокаліємії. Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів (активоване вугілля), симптоматичне лікування (проведення корекції водно-електролітного балансу, призначення спазмолітиків).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші проносні засоби, Гуттасіл не слід приймати щодня тривалий час. За потреби щоденного прийому проносних засобів слід з'ясувати причину запорів. Тривале застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, а також стати причиною звикання та запорів внаслідок ефекту рикошету. Гутасил ефективний в усуненні запорів у онкологічних хворих, які отримують великі дози опіоїдів. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози приймати його не рекомендується. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з іншими механізмами.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. Активні речовини: натрію пикосульфат 7.5 мг. Допоміжні речовини: сорбітол 460 мг, метилпараоксибензоат натрію 2.0 мг, хлористоводнева кислота 1 М до pH 6.0-7.0, вода д/і до 1 мл. 30 пігулок.Фармакотерапевтична групаГутасіл - проносне.ФармакокінетикаПісля прийому внутрішньо досягає товстого кишечника без суттєвої абсорбції, де під дією бактеріальної флори розщеплюється з утворенням активної форми - біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану. Проносний ефект розвивається через 612 годин після прийому, вираженість проносного ефекту не корелює з рівнем активного біс-(п-гідроксифеніл)-піридил-2-метану у плазмі крові. Не піддається печінково-кишковій рециркуляції.ФармакодинамікаКонтактний проносний засіб триарилметанової групи, активується в товстому кишечнику під дією бактеріальних сульфатаз. речовина, яка звільняється у своїй, стимулює чутливі нервові закінчення слизової оболонки кишечника, посилює його моторику. Застосування препарату не супроводжується тенезмами та спазмами кишечника. При курсовому лікуванні Гуттасил стимулює ріст та метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.Показання до застосуванняЗапори або випадки, що потребують полегшення дефекації (геморой, проктит, тріщини заднього проходу, підготовка до хірургічних втручань, інструментальних та рентгенологічних досліджень).Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до натрію пикосульфату та інших компонентів препарату; кишкова непрохідність; гострі запальні захворювання кишечника та гострі захворювання органів черевної порожнини (в т.ч. гострий апендицит, неспецифічний виразковий коліт, перитоніт); гострий абдомінальний біль, що супроводжується нудотою та блюванням, який може вказувати на гострі запальні захворювання, важка дегідратація. З обережністю: пацієнти похилого віку, гіпокаліємія, підвищений вміст магнію в крові, пацієнти з астенією, ІІ-ІІІ триместри вагітності.Вагітність та лактаціяПротипоказаний жінкам на 1 триместрі вагітності. На 2 та 3 триместрі - з обережністю.Побічна діяЗ боку шкіри: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж. З боку водно-електролітного балансу: втрата калію, натрію та інших електролітів, можливий розвиток дегідратації. З боку травної системи: диспептичні явища, блювання, нудота, спазми та біль у животі, діарея, метеоризм, больові відчуття в ділянці шлунка та області анусу, посилення моторики кишечника, які проходять при зменшенні дози препарату. З боку імунної системи: алергічні реакції, ангіоневротичний набряк. З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми.Взаємодія з лікарськими засобамиЕлектролітний дисбаланс може призвести до зниження толерантності до серцевих глікозидів. Діуретики або кортикостероїди можуть посилювати виразність гіпокаліємії, спричиненої застосуванням Гуттасіла у високих дозах. Одночасне лікування антибіотиками може знизити проносний ефект препарату.Спосіб застосування та дозиІндивідуальна, залежно від віку та реакції пацієнта на лікування. Приймають внутрішньо перед сном.ПередозуванняСимптоми: високі дози Гуттасила можуть спричинити рідкі випорожнення, спазми (коліки) у животі та клінічно значущі порушення водно-електролітного балансу (гіпокаліємія, втрата інших електролітів та рідини), ішемію слизової оболонки товстого кишечника. Тривале передозування призводить до розвитку хронічної діареї та болю в животі, гіпокаліємії, вторинного гіперальдостеронізму, можливе ураження нирок та розвиток нефролітіазу, метаболічного алкалозу, гіпокаліємії та м'язової слабкості як результату гіпокаліємії. Лікування: промивання шлунка, призначення ентеросорбентів (активоване вугілля), симптоматичне лікування (проведення корекції водно-електролітного балансу, призначення спазмолітиків).Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯк і інші проносні засоби, Гуттасіл не слід приймати щодня тривалий час. За потреби щоденного прийому проносних засобів слід з'ясувати причину запорів. Тривале застосування проносних засобів може призвести до електролітного дисбалансу та гіпокаліємії, а також стати причиною звикання та запорів внаслідок ефекту рикошету. Гутасил ефективний в усуненні запорів у онкологічних хворих, які отримують великі дози опіоїдів. Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози приймати його не рекомендується. Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. У терапевтичних дозах препарат не впливає на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати з іншими механізмами.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі для прийому внутрішньо - 100 мл: активні речовини: іберійки гіркої (Iberis amara L., Cruciferae) цілої свіжої рослини екстракт рідкий (1:1,5–2,5; екстрагент етанол 50%) – 15 мл; дягиля лікарського (Angelica archangelica L., Umbelliferae) коренів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; ромашки аптечної (Matricaria chamomilla L., Compositae) квіток сухих рідкий екстракт (1:2–4; екстрагент етанол 30%) - 20 мл; кмину звичайного (Carum carvi L., Umbelliferae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; розторопші плямистої (Silybum marianum (L.) Gaertn., Compositae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; меліси лікарської (Melissa officinalis L., Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; м'яти перцевої (Mentha piperita L.,Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 5 мл; чистотілу травневого (Chelidonium majus L., Papaveraceae) трави сухий екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; солодки голої (Glycyrrhiza glabra L., Leguminosae) коренів сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; вміст етанолу: близько 31% (в об'ємному відношенні). Краплі для вживання. У флаконі темного скла з крапельницями і кришкою, що накручується, з контролем першого розкриття по 20, 50 або 100 мл. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиВід прозорої до трохи каламутної рідини темно-коричневого кольору. У процесі зберігання допускається утворення незначного осаду.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, що регулює тонус та моторику ШКТ.ФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаПрепарат має виражену протизапальну дію, а також нормалізує тонус гладкої мускулатури ШКТ: сприяє усуненню спазму без впливу на нормальну перистальтику, а при зниженому тонусі та моториці має тонізуючу, прокінетичну дію. В експерименті in vitro пригнічує зростання 6 підвидів Helicobacter pylori. Іберогаст® знижує інтенсивність виразки слизової оболонки шлунка, секреції соляної кислоти, зменшує концентрацію ЛТ, посилює продукцію муцинів, підвищує концентрацію мукопротективного ПГЕ2 у слизовій оболонці шлунка.Показання до застосуванняфункціональні розлади шлунково-кишкового тракту (в т.ч. синдром роздратованого кишечника), що виявляються тяжкістю в епігастральній ділянці, спазмами шлунка або кишечника, відрижкою, нудотою, метеоризмом, запором, діареєю або їх чергуванням; гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; калькульозний холецистит; дитячий вік до 18 років (через недостатність клінічних даних). З обережністю: захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку (через вміст етанолу у препараті).Вагітність та лактаціяПрепарат не слід застосовувати під час вагітності, а також у період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні шкірні реакції, задишка, а також нудота, блювання, діарея. При появі побічних реакцій необхідно відмінити препарат та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими ЛЗ зараз невідома. Слід враховувати можливість взаємодії з ЛЗ, метаболізм яких здійснюється за участю CYP450 (коріння солодки, плоди розторопші, квітки ромашки можуть інгібувати на ряд ізоферментів CYP450). При цьому дані ефекти мали дозозалежний характер і відзначалися при застосуванні окремих компонентів у концентраціях, що багаторазово перевищують рекомендовані добові дози препарату Іберогаст®.Спосіб застосування та дозиВсередину. Приймати перед або під час їжі з невеликою кількістю води по 20 крапель 3 рази на день. Тривалість терапії – 4 тиж. Збільшення тривалості курсу та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо виразність симптомів захворювання не зменшується протягом 14 днів застосування препарату або симптоми погіршуються, або виникають нові скарги, необхідно звернутися до лікаря. Вміст у складі препарату етилового спирту становить від 295 до 326% (за обсягом). При прийомі однієї разової дози (20 крапель) пацієнт отримує до 0,24 г абсолютного етилового спирту. У максимальній добовій дозі препарату (60 крапель) міститься до 0,72 г абсолютного етилового спирту, що нижче ніж вміст спирту в 200 мл яблучного соку або 75 мл кефіру. У процесі зберігання можливе легке помутніння або випадання незначного осаду, що не впливає на терапевтичну ефективність препарату. Перед застосуванням вміст флакона слід збовтати. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Слід бути обережними при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера і оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
1 243,00 грн
1 130,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаКраплі для прийому внутрішньо - 100 мл: активні речовини: іберійки гіркої (Iberis amara L., Cruciferae) цілої свіжої рослини екстракт рідкий (1:1,5–2,5; екстрагент етанол 50%) – 15 мл; дягиля лікарського (Angelica archangelica L., Umbelliferae) коренів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; ромашки аптечної (Matricaria chamomilla L., Compositae) квіток сухих рідкий екстракт (1:2–4; екстрагент етанол 30%) - 20 мл; кмину звичайного (Carum carvi L., Umbelliferae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; розторопші плямистої (Silybum marianum (L.) Gaertn., Compositae) плодів сухих рідкий екстракт (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) - 10 мл; меліси лікарської (Melissa officinalis L., Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; м'яти перцевої (Mentha piperita L.,Labiatae) листя сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 5 мл; чистотілу травневого (Chelidonium majus L., Papaveraceae) трави сухий екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; солодки голої (Glycyrrhiza glabra L., Leguminosae) коренів сухих екстракт рідкий (1:2,5–3,5; екстрагент етанол 30%) – 10 мл; вміст етанолу: близько 31% (в об'ємному відношенні). Краплі для вживання. У флаконі темного скла з крапельницями і кришкою, що накручується, з контролем першого розкриття по 20, 50 або 100 мл. 1 фл. у картонній пачці.Опис лікарської формиВід прозорої до трохи каламутної рідини темно-коричневого кольору. У процесі зберігання допускається утворення незначного осаду.Фармакотерапевтична групаПротизапальне, що регулює тонус та моторику ШКТ.ФармакокінетикаДані відсутні.ФармакодинамікаПрепарат має виражену протизапальну дію, а також нормалізує тонус гладкої мускулатури ШКТ: сприяє усуненню спазму без впливу на нормальну перистальтику, а при зниженому тонусі та моториці має тонізуючу, прокінетичну дію. В експерименті in vitro пригнічує зростання 6 підвидів Helicobacter pylori. Іберогаст® знижує інтенсивність виразки слизової оболонки шлунка, секреції соляної кислоти, зменшує концентрацію ЛТ, посилює продукцію муцинів, підвищує концентрацію мукопротективного ПГЕ2 у слизовій оболонці шлунка.Показання до застосуванняфункціональні розлади шлунково-кишкового тракту (в т.ч. синдром роздратованого кишечника), що виявляються тяжкістю в епігастральній ділянці, спазмами шлунка або кишечника, відрижкою, нудотою, метеоризмом, запором, діареєю або їх чергуванням; гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у складі комплексної терапії).Протипоказання до застосування- підвищена чутливість до компонентів препарату; калькульозний холецистит; дитячий вік до 18 років (через недостатність клінічних даних). З обережністю: захворювання печінки; алкоголізм; черепно-мозкова травма; захворювання головного мозку (через вміст етанолу у препараті).Вагітність та лактаціяПрепарат не слід застосовувати під час вагітності, а також у період грудного вигодовування.Побічна діяМожливі алергічні шкірні реакції, задишка, а також нудота, блювання, діарея. При появі побічних реакцій необхідно відмінити препарат та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиВзаємодія з іншими ЛЗ зараз невідома. Слід враховувати можливість взаємодії з ЛЗ, метаболізм яких здійснюється за участю CYP450 (коріння солодки, плоди розторопші, квітки ромашки можуть інгібувати на ряд ізоферментів CYP450). При цьому дані ефекти мали дозозалежний характер і відзначалися при застосуванні окремих компонентів у концентраціях, що багаторазово перевищують рекомендовані добові дози препарату Іберогаст®.Спосіб застосування та дозиВсередину. Приймати перед або під час їжі з невеликою кількістю води по 20 крапель 3 рази на день. Тривалість терапії – 4 тиж. Збільшення тривалості курсу та проведення повторних курсів лікування можливе за рекомендацією лікаря.ПередозуванняДосі про випадки передозування не повідомлялося.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЯкщо виразність симптомів захворювання не зменшується протягом 14 днів застосування препарату або симптоми погіршуються, або виникають нові скарги, необхідно звернутися до лікаря. Вміст у складі препарату етилового спирту становить від 295 до 326% (за обсягом). При прийомі однієї разової дози (20 крапель) пацієнт отримує до 0,24 г абсолютного етилового спирту. У максимальній добовій дозі препарату (60 крапель) міститься до 0,72 г абсолютного етилового спирту, що нижче ніж вміст спирту в 200 мл яблучного соку або 75 мл кефіру. У процесі зберігання можливе легке помутніння або випадання незначного осаду, що не впливає на терапевтичну ефективність препарату. Перед застосуванням вміст флакона слід збовтати. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Слід бути обережними при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій (в т.ч. керування транспортними засобами, робота з механізмами, що рухаються, робота диспетчера і оператора).Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
215,00 грн
178,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. речовини, що діють: ібупрофен 100 мг, парацетамол 125 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 20 мг, крохмаль кукурудзяний 59,04 мг, лактоза 5 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (тип А) 30 мг, барвник червоний (Понсо 4R) (Е124) 0,2 мг, глицерол 2 мг, ароматизатор апельсиновий DC 100 PH* 1,6 мг, ароматизатор ананасовий DC 106 PH** 2,5 мг, м'яти перцевого листя олія 0,66 мг, аспартам 10 мг, магнію стеарат 1 мг, тальк 3 мг. Склад ароматизатора апельсинового DC 100 PH: гуміарабік 81-86%; ароматична добавка 13-18%; бутилгідроксіанізол менше 0,01%. Склад ананасового ароматизатора DC 106 PH: лактоза 52-57%; гуміарабік 31-36%; ароматична добавка, ідентична натуральній 4-9%; пропіленгліколь менше 2%; ароматична добавка штучна менше 2%; ароматична добавка натуральна менше 2%; ароматична добавка менше 0,1%. Таблетки дисперговані [для дітей] 100 мг + 125 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/Аl. По 1, 2 або 20 блістерів разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиКруглі плоскоциліндричні пігулки рожевого кольору з вкрапленнями, з фаскою та ризиком на одній стороні, з характерним запахом.Фармакотерапевтична групаАналгезуючий засіб комбінований (НПЗП + аналгезуючий ненаркотичний засіб).ФармакокінетикаІбупрофен. Абсорбція – висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Час досягнення максимальної концентрації (TCmax) після прийому внутрішньо – близько 1-2 годин. Зв'язок із білками плазми крові – понад 90%. Період напіввиведення (T1/2) – близько 2 год. Повільно проникає у порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи у ній вищі концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Піддається метаболізму. Більше 90% виводиться нирками (у незмінному вигляді трохи більше 1%) і, меншою мірою, з жовчю як метаболітів та його кон'югатів. Парацетамол. Абсорбція - висока, зв'язок з білками плазми - менше 10% і трохи збільшується при передозуванні. Сульфатний та глюкуронідний метаболіти не зв'язуються з білками плазми навіть у відносно високих концентраціях. Розмір Cmax – 5-20 мкг/мл, TCmax – 0,5-2 години. Досить рівномірно розподіляється у рідких середовищах організму. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Близько 90-95% парацетамолу метаболізується у печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60%), таурином (35%) та цистеїном (3%), а також невеликої кількості гідроксильованих та деацетильованих метаболітів. Невелика частина препарату гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-n-бензохіноніміну, який зв'язується із сульфгідрильними групами глутатіону. При виснаженні запасів глутатіону в печінці (при передозуванні) ферментні системи гепатоцитів можуть блокуватися, що призводить до розвитку їх некрозу. T1/2 – 2-3 год. Виводиться нирками, переважно у вигляді глюкуронідних та сульфатних кон'югатів (менше 5% – у незміненому вигляді). У грудне молоко проникає менше 1% від прийнятої дози парацетамолу. У дітей здатність до утворення кон'югатів із глюкуроновою кислотою нижча, ніж у дорослих.ФармакодинамікаКомбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Ібупрофен – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП), має аналгетичну, протизапальну, жарознижувальну дію. Пригнічуючи циклооксигеназу (ЦОГ) 1 і 2, порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів (медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції) як в осередку запалення, так і у здорових тканинах, пригнічує ексудативну та проліферативну фази. Парацетамол невибірково блокує ЦОГ, переважно у центральній нервовій системі, слабко впливає на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Чинить знеболювальну та жарознижувальну дію. У запалених тканинах пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ 1 та 2, що пояснює низький протизапальний ефект. Ефективність комбінації вища, ніж окремих компонентів.Показання до застосуванняГарячковий синдром. Больовий синдром слабкої чи помірної інтенсивності різної етіології: зубний біль, біль при розтягуванні зв'язок, вивихах, переломах. Як допоміжний лікарський засіб для лікування больового та гарячкового синдрому при синуситі, тонзиліті, гострих інфекційно-запальних захворюваннях верхніх відділів дихальних шляхів (фарингіт, трахеїт, ларингіт).Протипоказання до застосуванняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату (у тому числі до інших НПЗП), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліц анамнезі), тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), ураження зорового нерва, генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання системи крові, період після проведення аортокоронарного шунтування, прогресуючі захворювання нирок, тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки гіперкаліємія, активна шлунково-кишкова кровотеча, запальні захворювання кишечника, дитячий вік (до 3-х років). Із обережністю Хронічна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія / гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, паління, КК менше 60 мл/хв, виразкові ураження шлунково-кишкового тракту в анамнезі, наявність інфекції Helicobacter pylori, тривале використання НПВ , одночасний прийом пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (в тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, у тому числі цитоліна, цит.Вагітність та лактаціяПри необхідності застосування препарату Ібуклін Юніор® при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування) слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини. При необхідності застосування у І триместрі вагітності слід виключити тривалий прийом препарату Ібуклін Юніор. При необхідності короткочасного застосування препарату Ібуклін Юніор® у період лактації припинення грудного вигодовування зазвичай не потрібне. В експериментальних дослідженнях не встановлено ембріотоксичну, тератогенну та мутагенну дію компонентів препарату Ібуклін Юніор®.Побічна діяУ терапевтичних дозах препарат переноситься зазвичай добре. З боку травної системи: рідко – диспептичні явища, при тривалому застосуванні у високих дозах – гепатотоксична дія. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, свербіж, кропив'янка. При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиможливий розвиток різних ефектів взаємодії. Тривале комбіноване застосування з парацетамолом підвищує ризик розвитку нефротоксичних ефектів. Поєднання з етанолом, глюкокортикостероїдами, кортикотропіном підвищує ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ. Ібупрофен посилює дію прямих (гепарину) та непрямих (похідні кумарину та індандіону) антикоагулянтів, тромболітичних агентів (алтеплаза, аністреплаза, стрептокіназа, урокіназа), антиагрегантів, колхіцину підвищується ризик розвитку геморагічних ускладнень. Підсилює гіпоглікемічну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів. Послаблює ефекти гіпотензивних лікарських засобів та діуретиків (за рахунок інгібування синтезу ниркових простагландинів). Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію та метотрексату. Кофеїн посилює аналгетичну дію ібупрофену. Циклоспорин та препарати золота підвищують нефротоксичність. Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію препарату. Мієлотоксичні лікарські засоби сприяють прояву гематотоксичності препарату.Спосіб застосування та дозиПрепарат приймається внутрішньо. Перед вживанням таблетку Ібуклін Юніор слід розчинити в 5 мл (1 чайна ложка) води. Добова доза препарату приймається у 2-3 прийоми. Мінімальний інтервал між прийомом препарату – 4 години. Діти старше 3-х років. Разова доза – 1 таблетка. Добова доза залежить від віку та ваги дитини: 3-6 років (13-20 кг) – 3 таблетки на добу; 6-12 років (20-40 кг) – до 6 таблеток на добу. При порушеннях функції нирок або печінки перерва між прийомами препарату має бути не менше 8 годин. Препарат не слід приймати більше 5 днів як знеболюючий засіб та більше 3 днів як жарознижувальне без спостереження лікаря.ПередозуванняСимптоми: шлунково-кишкові розлади (абдомінальний біль, діарея, нудота, блювота, анорексія, біль в епігастральній ділянці), збільшення протромбінового часу, кровотеча через 12-48 год, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, порушення , порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску, прояви гепато- та нефротоксичності, судоми, можливий розвиток гепатонекрозу. промивання шлунка протягом перших 4 годин; лужне пиття, форсований діурез; активоване вугілля всередину, введення донаторів SH-груп та попередників синтезу глутатіону - метіоніну через 8-9 год після передозування та N-ацетилцистеїну всередину або внутрішньовенно - через 12 год, антацидні препарати; гемодіаліз; симптоматична терапія. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення N-ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому.Запобіжні заходи та особливі вказівкиДоцільність застосування препарату як жарознижуючого засобу вирішується в кожному випадку, залежно від виразності, характеру та переносимості лихоманкового синдрому. Ібупрофен може маскувати об'єктивні ознаки інфекційних захворювань, тому терапія ібупрофеном у пацієнтів з інфекційними захворюваннями має призначатися обережно. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом. При одночасному застосуванні антикоагулянтів непрямої дії необхідно контролювати показники системи згортання крові. Слід уникати сумісного прийому препарату Ібуклін Юніор з іншими нестероїдними протизапальними засобами. При тривалому (більше 5 днів) прийомі препарату необхідний контроль периферичної крові та функціонального стану печінки. Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти у сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 годин до дослідження). Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами У період лікування пацієнт повинен утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
188,00 грн
167,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 100 мл. Діюча речовина: ібупрофен – 2,0 г; Допоміжні речовини: полісорбат-80 (твін-80), гліцерол (гліцерин), мальтитол (мальтитол рідкий), натрію сахаринату дигідрат, лимонної кислоти моногідрат, натрію цитрату дигідрат (натрію цитрат 2-водний), камедь ксантанова хлорид, доміфену бромід, ароматизатор полуничний (ароматизатор харчовий "Полуниця"), вода очищена. Суспензія для вживання [для дітей], 100 мг/5 мл. По 100 мл у флакони з оранжевого скла з гвинтовою горловиною, укупорені ковпачками алюмінієвими з перфорацією або кришками закупорочно-нагвинчуваними з контролем першого розтину, або кришками з контролем першого розтину та захистом від дітей, або кришками з контролем першого розтину, розтину дітьми. Кожен флакон з інструкцією із застосування і ложкою полімерної двосторонньої дозувальної аптечної для лікарських засобів або ложкою полімерної двосторонньої дозувальної для лікарських засобів, або дозує ложкою поміщають в пачку з картону.Опис лікарської формиСуспензія від білого до білого з сіруватим або сірувато-жовтим відтінком кольору з характерним запахом полуниці.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) (зв'язок з білками плазми крові – 90%). Після прийому ібупрофену натще у дорослих ібупрофен виявляється у плазмі крові через 15 хв, максимальна концентрація (Сmах) ібупрофену у плазмі крові досягається через 60 хв. Прийом ібупрофену разом з їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації (Тсмах) до 1-2 годин. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Зазнає метаболізму в печінці. Виводиться нирками (у незмінному вигляді трохи більше 1%) й у меншою мірою, з жовчю. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.ФармакодинамікаМеханізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи НПЗП, обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Крім того, ібупрофен оборотно інгібує агрегацію тромбоцитів. Має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичну дію найбільш виражено при болях запального характеру. Дія препарату продовжується до 8 год.Показання до застосуванняІбупрофен застосовують у дітей з 3 місяців життя до 12 років як: жарознижуючого засобу при гострих респіраторних захворюваннях (у тому числі, грипі), дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла; знеболювального засобу при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: головного болю, зубного болю, мігрені, невралгії, болі у вухах, болі в горлі, болі при розтяганнях зв'язок, м'язового болю, ревматичного болю, болю в суглобах. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ібупрофену або будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів; ерозивно-виразкові захворювання органів ШКТ (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізодів виразкової хвороби або виразкової кровотечі); тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі; ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія; декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування; цереброваскулярна або інша кровотеча; гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези; вагітність (III триместр); непереносимість фруктози; вага тіла дитини до 5 кг. З обережністю: За наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем. Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка або виразкової кровотечі ШКТ, гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі - можливий розвиток бронхоспазму; важкі соматичні захворювання, системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), затримка рідини та набряки, печінкова недостатність, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання ,захворювання крові неясної етіології (лейкопенія, анемія); одночасний прийом інших лікарських засобів, які можуть збільшити ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флу сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Перед застосуванням препарату в І та ІІ триместрах вагітності або в період грудного вигодовування слід проконсультуватися з лікарем. Є дані про те, що ібупрофен у незначних кількостях може проникати у грудне молоко без жодних негативних наслідків для здоров'я немовляти.Побічна діяРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. Побічні ефекти є переважно дозозалежними. Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг на добу. При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій. Оцінка частоти виникнення побічних реакцій виконана на підставі наступних критеріїв: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології. Порушення з боку імунної системи: нечасті: реакції гіперчутливості - неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, від Квінке, ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія; рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідкісні: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, кривава блювота, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома: загострення виразкового коліту та хвороби Крона. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні: порушення функції печінки. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз. Порушення з боку нервової системи: нечасті: біль голови; дуже рідкісні: асептичний менінгіт (у пацієнтів із аутоімунними захворюваннями). Порушення серцево-судинної системи: частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння: частота невідома: бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка. Інші: дуже рідкісні: набряки, зокрема периферичні. Лабораторні показники: гематокрит або гемоглобін (можуть зменшуватись); час кровотечі (може збільшуватись); концентрація глюкози у плазмі крові (може знижуватися); кліренс креатиніну (може зменшуватися); плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись); активність "печінкових" трансаміназ (може підвищуватися). При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів. Гіпотензивні засоби (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: НПЗЗ можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Метотрексат: при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами сповільнюється виведення метотрексату. У пацієнтів зі зниженою функцією нирок відмічено високий ризик розвитку гепатотоксичних реакцій, навіть при використанні низьких доз метотрексату. Циклоспорин та препарати золота посилюють вплив ібупрофену на синтез простагландинів у нирках, що проявляється підвищенням ризику нефротоксичності. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Такролімус: при одночасному призначенні НПЗЗ та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗЗ та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом. Спільне застосування ібупрофену з цефамандолом, цефоперазоном, цефотетаном, вальпроєвою кислотою, тикаміцином підвищує частоту розвитку гіпопротромбінемії. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких гепатотоксичних реакцій. Інгібітори мікросомального окиснення знижують ризик гепатотоксичної дії ібупрофену. Використання ібупрофену разом із тіазидними діуретиками знижує їх ефективність. Препарат посилює побічні ефекти мінералокортикостероїдів та глюкокортикостероїдів. Кофеїн посилює аналгетичну ефект ібупрофену. Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояви гематотоксичності препарату. Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, знижують виведення та підвищують плазмову концентрацію ібупрофену. Ібупрофен знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів, посилює дію антиагрегантів, фібринолітиків, тромболітичних лікарських засобів та інсуліну. Колестирамін знижує абсорбцію ібупрофену.Спосіб застосування та дозиІбупрофен – суспензія, спеціально розроблена для дітей. Для прийому всередину. Пацієнтам із підвищеною чутливістю шлунка рекомендується приймати препарат під час їжі. Тільки для короткочасного застосування. Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату. Перед вживанням препарату ретельно збовтайте флакон. Для точного відмірювання дози препарату використовується ложка, що додається. 5 мл препарату містять 100 мг ібупрофену або 50 мг ібупрофену у 2,5 мл препарату. Після вживання промийте ложку, що дозує, в теплій воді і висушіть її в недоступному для дитини місці. Гарячка (жар) та біль: Дозування для дітей залежить від віку та маси тіла дитини. Максимальна добова доза повинна перевищувати 30 мг/кг маси тіла дитини з інтервалами між прийомами препарату 6-8 годин. Діти віком 3-6 місяців (вага дитини від 5 до 7,6 кг): по 2,5 мл (50 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 7,5 мл (150 мг) на добу. Діти віком 6-12 місяців (вага дитини 7,7-9 кг): по 2,5 мл (50 мг) до 3-4 разів протягом 24 годин, не більше 10 мл (200 мг) на добу. Діти віком 1-3 роки (вага дитини 10-16 кг): по 5,0 мл (100 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 15 мл (300 мг) на добу. Діти віком 4-6 років (вага дитини 17-20 кг): по 7,5 мл (150 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 22,5 мл (450 мг) на добу. Діти віком 7-9 років (вага дитини 21-30 кг): по 10 мл (200 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 30 мл (600 мг) на добу. Діти віком 10-12 років (вага дитини 31-40 кг): по 15 мл (300 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 45 мл (900 мг) на добу. Тривалість лікування – не більше 3 днів. Не перевищуйте вказану дозу. Якщо прийом препарату протягом 24 годин (у дітей віком 3-5 місяців) або протягом 3 днів (у дітей віком 6 місяців і старше) симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування і звернутися до лікаря. Постімунізаційна лихоманка: Дітям до 6 місяців: по 2,5 мл (50 мг) препарату. При необхідності ще 2,5 мл (50 мг) через 6 годин. Не застосовуйте більше 5 мл (100 мг) протягом 24 годин.ПередозуванняУ разі непередбаченого передозування припинити прийом препарату та негайно звернутися за професійною допомогою. У дітей симптоми передозування можуть виникати після дози, що перевищує 400 мг/кг маси тіла. У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години. Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання. Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом електрокардіограми (ЕКГ) та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначено лужне пиття з метою виведення похідного кислого ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендується застосовувати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. У період лікування не рекомендується прийом етанолу. Препарат протипоказаний пацієнтам з непереносимістю фруктози, оскільки містить у складі мальтітол. Ібупрофен можна застосовувати дітям із цукровим діабетом, оскільки препарат не містить цукру. Не містить барвників. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок. Пацієнтам з гіпертонією, у тому числі в анамнезі та/або хронічній серцевій недостатності, необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може спричинити затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Пацієнтам, які відзначають виникнення запаморочення, головного болю або порушень зору при прийомі ібупрофену, рекомендується утриматися від керування автотранспортом та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних та рухових реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
217,00 грн
150,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
213,00 грн
167,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаРозчин - 100 мл: Активна речовина: ібупрофен 2 г; Допоміжні речовини: кармелозу натрію - 0.97 г, макроголу глицерилгидроксистеарат - 1.14 г, сахароза - 34.2 г, гліцерол - 5.7 г, магнію алюмінію силікат (веегум) - 0.57 г, пропіленгліколь - 0,00, 0. натрію фосфату дигідрат - 0.46 г, лимонної кислоти моногідрат - 0.91 г, натрію сахаринат - 0.25 г, кросповідон - 0.14 г, ароматизатор апельсиновий - 0.34 г, барвник сонячний захід жовтий (E110) - 0.00 мл Суспензія у флаконі темного скла у комплекті з ложкою-дозатором у картонній упаковці – 100 мл.Опис лікарської формиСуспензія для вживання (апельсинова) оранжевого кольору з апельсиновим запахом; допускається поділ на рідкий шар та осад, які після перемішування становлять однорідну суспензію.Фармакотерапевтична групаЖарознижувальна дія обумовлена блокуванням ЦОГ-1 та ЦОГ-2 у каскаді арахідонової кислоти ЦНС, що призводить до зменшення синтезу простагландинів, зменшення їх концентрації в цереброспінальній рідині та до зниження збудження центру терморегуляції. Ефект зниження температури при пропасниці починається через 30 хв після прийому препарату, його максимальна дія проявляється через 3 год. Провідним механізмом аналгетичної дії є зниження продукції простагландинів класів Е, F та I, біогенних амінів, що призводить до попередження розвитку гіперальгезії на рівні зміни чутливості ноцицепторів. Аналгетичну дію найбільш виражено при болях запального характеру. Протизапальний ефект обумовлений пригніченням активності ЦОГ та зниженням синтезу простагландинів у запальних вогнищах, що призводить до зменшення секреції медіаторів запалення, зниження активності ексудативної та проліферативної фази запального процесу. Як і інші НПЗЗ, ібупрофен виявляє антиагрегантну активність.ФармакокінетикаВсмоктування та розподіл. Після прийому внутрішньо більше 80% ібупрофену абсорбується із ШКТ. Cmax у плазмі крові при прийомі натще - 45 хв, при прийомі після їди - 1.5-2.5 год; у синовіальній рідині – 2-3 год, де створюються більші концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми ібупрофену повільно трансформується на активну S-форму. Зв'язування з білками плазми (переважно з альбумінами) становить 90%; ібупрофен не кумулює в організмі; метаболізм; ібупрофен біотрансформується, головним чином, печінки; піддається пресистемному та постсистемному метаболізму. Виведення. Ібупрофен має двофазну кінетику елімінації з T1/2 2-2.5 год. 60-90% препарату виводиться нирками у вигляді метаболітів та продуктів їх кон'югації з глюкуроновою кислотою, меншою мірою, з жовчю та у незміненому вигляді виділяється не більше 1%. Після прийому разової дози препарат повністю виводиться протягом 24 годин.ФармакодинамікаМає жарознижувальну, аналгетичну та протизапальну дію.Клінічна фармакологіяНПЗЗ.ІнструкціяВикористання дозатора у формі шприца: Відкрутити ковпачок у флакона (натиснути, втискаючи вниз, і провернути проти годинникової стрілки); сильно втиснути дозатор в отвір горловини флакона; вміст флакона енергійно збовтати; щоб наповнити дозатор, флакон необхідно перевернути догори дном, а потім обережно переміщати поршень дозатора вниз, влити вміст до досягнення бажаної позначки на шкалі; перевернути флакон у вихідне положення та обережно витягти з нього дозатор обертовим рухом; наконечник дозатора розташувати в ротовій порожнині дитини, а потім, повільно натискаючи на поршень, ввести вміст дозатора; після застосування флакон слід закрити, загвинчуючи кришку, а дозатор промити питною водою та висушити;Показання до застосуванняПрепарат призначений лише для лікування дітей. Підвищена температура тіла різного генезу при: Простудні захворювання; ОРВІ, в т.ч. грип; ангіні (тонзиліті); дитячі інфекції; поствакцинальних реакціях. Больовий синдром різного походження слабкої та помірної інтенсивності при: Зубний біль, болюче прорізування зубів; вушного болю при запаленні середнього вуха; головного болю, мігрені; невралгії; болях у м'язах, суглобах, внаслідок травм опорно-рухового апарату. Призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення у період застосування, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ібупрофену або інших НПЗЗ (в т.ч. ацетилсаліцилової кислоти), а також до допоміжних компонентів препарату. Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в т.ч. в анамнезі). Ерозивно-виразкові захворювання органів ШКТ (в т.ч. виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, виразковий коліт, виразкова виразка, хвороба Крона – виразковий коліт). Ниркова недостатність тяжкого ступеня (КК<30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок. Тяжка печінкова недостатність, активне захворювання печінки. Підтверджена гіперкаліємія. Запальні захворювання кишок. Дефіцит сахарази/ізомальтази. Непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція. Порушення зсідання крові (в т.ч. гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез). Дитячий вік – до 3 місяців. З обережністю: цироз печінки з портальною гіпертензією; печінкова та/або ниркова недостатність; артеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність; нефротичний синдром; гіпербілірубінемія; наявність інфекції Нelicobacter рylori; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (в анамнезі); гастрит; ентерит; коліт; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія); тривале застосування НПЗЗ; тяжкі соматичні захворювання; одночасний прийом пероральних глюкокортикоїдів (в т.ч. преднізолону); антикоагулянтів (зокрема варфарину); антиагрегантів (в т.ч. клопідогрелу). Ібупрофен-Акріхін містить у складі цукор, тому необхідно з обережністю застосовувати його у пацієнтів із цукровим діабетом.Вагітність та лактаціяПризначення препарату Ібупрофен-Акріхін при вагітності можливе лише в тому випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. При необхідності призначення препарату Ібупрофен-Акріхін у період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування. У дітей від 3 до 6 місяців препарат можна застосовувати тільки після консультації з лікарем. Протипоказане застосування препарату у дітей віком до 3 місяців.Побічна діяЗ боку травної системи: НПЗЗ-гастропатія (нудота, блювання, зниження апетиту, печія, біль у животі, діарея, метеоризм, біль та дискомфорт в епігастральній ділянці); виразки слизової оболонки ясен і слизової оболонки ШКТ (у ряді випадків ускладнюється перфорацією та кровотечею); сухість слизової оболонки ротової порожнини, афтозний стоматит, панкреатит, запор, гепатит. З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, порушення сну, тривожність, сонливість, депресія, психомоторне збудження, дратівливість, сплутаність свідомості, галюцинації; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями). З боку органів чуття: зниження слуху, дзвін або шум у вухах, оборотний токсичний неврит зорового нерва, нечіткість зору або диплопія, порушення колірного зору, сухість і подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік (алергічного генезу), худоба, амбліопія. З боку органів кровотворення: анемія (в т.ч. гемолітична, апластична), тромбоцитопенія та тромбоцитопенічна пурпура, агранулоцитоз, лейкопенія. Серцево-судинна система: розвиток або посилення серцевої недостатності, тахікардія, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність, алергічний нефрит, нефротичний синдром (набряки), поліурія, цистит. Алергічні реакції: свербіж шкіри, висипання на шкірі (еритематозна або кропив'янка), ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, бронхоспазм, лихоманка, багатоформна ексудативна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона) еозинофілія, алергічний риніт. Інші: посилення потовиділення. У разі появи будь-яких перелічених побічних ефектів необхідно припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.Взаємодія з лікарськими засобамиНе слід застосовувати ібупрофен одночасно з іншими НПЗЗ. Наприклад, ацетилсаліцилова кислота знижує протизапальну дію ібупрофену та посилює побічну дію. Слід, по можливості, уникати одночасного застосування ібупрофену та діуретиків, через ослаблення діуретичного ефекту та ризик розвитку ниркової недостатності. Ібупрофен знижує гіпотензивну активність вазодилататорів (в т.ч. інгібіторів АПФ). Ібупрофен посилює ефект пероральних гіпоглікемічних засобів (особливо похідних сульфонілсечовини) та інсуліну. Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких гепатотоксичних реакцій. Антациди та колестірамін знижують абсорбцію ібупрофену. Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин збільшують частоту розвитку гіпопротромбінемії. Засоби з мієлотосичну дію посилюють прояви гематотоксичності препарату. Циклоспорини, препарати золота посилюють вплив ібупрофену на синтез простагландинів у нирках, що проявляється підвищенням нефротоксичності. Ібупрофен підвищує плазмову концентрацію циклоспорину та ймовірність розвитку його гепатотоксичних ефектів. Препарати, що блокують канальцеву секрецію, зменшують виведення та підвищують плазмову концентрацію ібупрофену. Посилює дію непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, фібринолітиків (підвищення ризику появи геморагічних ускладнень). Збільшує концентрацію в крові дигоксину, метотрексату та препаратів літію. Кофеїн посилює аналгетичну ефект ібупрофену.Спосіб застосування та дозиДоза встановлюється залежно від віку та маси тіла дитини. Для точного дозування суспензії до флакона додається дозатор (ложка або шприц). Разова доза становить 5-10 мг/кг маси тіла 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза становить 20–30 мг/кг маси тіла. Вік (маса тіла) Разова доза Кратність прийому 6-12 міс (7.7-9 кг) 2.5 мл (50 мг) 3 рази на добу 1-3 роки (10-15 кг) 2.5 мл (50 мг) 3-4 рази на добу 4-6 років (16-20 кг) 5 мл (100 мг) 3 рази на добу 7-9 років (21-29 кг) 5 мл (100 мг) 4 рази на добу 10-12 років (30-41 кг) 10 мл (200 мг) 3 рази на добу Прийом препарату в разовій дозі можна повторювати кожні 6-8 годин. Не слід перевищувати максимальну добову дозу. Грудним дітям від 3 до 6 місяців (5-7.6 кг) при поствакцинальних реакціях: по 2.5 мл препарату, при необхідності повторний прийом 2.5 мл через 6 год. Добова доза для дітей від 3 до 6 місяців не повинна перевищувати 5 мл. У дітей від 3 до 6 місяців препарат можна застосовувати тільки після консультації з лікарем. Ібупрофен-Акріхін можна застосовувати не більше 3 днів як жарознижувальний засіб і не більше 5 днів - як знеболюючий. Якщо пропасниця зберігається більше 3 днів, слід проконсультуватися з лікарем. Якщо больовий синдром зберігається більше 5 днів, слід проконсультуватися з лікарем.ПередозуванняСимптоми: біль у животі, нудота, блювання, загальмованість, головний біль, шум у вухах, депресія, сонливість, метаболічний ацидоз, кома, геморагічний діатез, зниження артеріального тиску, судоми, зупинка дихання, гостра ниркова недостатність, порушення функції печінки, тахікардія, , фібриляція передсердь. Діти віком до 5 років особливо схильні до апное, коми та судом. Серйозні наслідки, пов'язані з токсичною дією препарату, виявляються зазвичай після прийому дози, що перевищує 400 мг/кг маси тіла. У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря. Лікування: промивання шлунка (тільки протягом години після прийому препарату), активоване вугілля, лужне питво, симптоматична терапія (корекція кислотно-основного стану, артеріальний тиск).Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ хворих на бронхіальну астму або інші захворювання, що протікають з бронхоспазмом, ібупрофен може підвищувати ризик розвитку бронхоспазму. Застосування препарату у цих пацієнтів допустиме лише за умови дотримання великої обережності, а у разі ускладнень дихання слід негайно звернутися до лікаря. Під час тривалого лікування НПЗЗ необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. Для запобігання розвитку НПЗЗ-гастропатії рекомендується комбінувати з препаратами простагландину Е (мізопростол). При появі симптомів НПЗЗ-гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням гемоглобіну, гематокриту, аналіз калу на приховану кров. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. У період лікування не рекомендується прийом препаратів, які містять етанол. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту Ібупрофен-Акріхін слід застосовувати у мінімальній ефективній дозі мінімально можливим коротким курсом. В 1 мл суспензії препарату Ібупрофен-Акріхін міститься близько 0,34 г сахарози, що відповідає приблизно 0,03 ХЕ. Таким чином, у мінімальній разовій дозі препарату, яка дорівнює 2.5 мл, міститься 0.85 г сахарози (відповідає 0.075 ХЕ); у максимальній разовій дозі препарату, що дорівнює 15 мл, міститься 5.13 г сахарози (відповідає 0.45 ХЕ). Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Враховуючи можливість розвитку значних побічних ефектів, у період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та зайнятті потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
200,00 грн
167,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаПігулки - 1 таб. діюча речовина: ібупрофен – 400 мг; допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза PH 101, натрію карбоксиметиловий крохмаль, кремнію діоксид колоїдний, безводний, стеаринова кислота; плівкова оболонка: метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (1:1), тальк, титану діоксид Е 171, полісорбат 80. Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 400 мг. По 10 таблеток у блістер ПВХ/АЛ. 1, 2, 3 або 5 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку.Опис лікарської формиТаблетки, покриті плівковою оболонкою: круглі, двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою від білого до жовтувато-білого кольору, з ризиком на одному боці, на зламі від білого до жовтувато-білого кольору.Фармакотерапевтична групаВиявляє протизапальне. жарознижувальна, аналгезуюча дія. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 та циклоокеш сназу II. Механізм дії ібупрофену обумовлений гальмуванням синтезу простагландинів - медіаторів болю, запалення та гієртсрмічної реакції. Послаблює больовий синдром, зокрема. болі в суглобах у спокої та при русі; зменшує ранкову скутість та припухлість суглобів, сприяє підвищенню обсягу рухів.ФармакокінетикаАбсорбція - висока, швидко і практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Після прийому препарату натще максимальна концентрація (Сmах) ібупрофену в плазмі досягається через 30-35 хвилин. Прийом препарату разом з їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації (ТСmах). Зв'язок із білками плазми крові більше 90%. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Зазнає метаболізму в печінці. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Виводиться нирками (у незміненому вигляді трохи більше 1 %) і, меншою мірою, з жовчю. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі ібупрофену проти більш молодими людьми. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.ФармакодинамікаМеханізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу II (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Має швидку спрямовану дію проти болю (знеболювальну), протизапальну та жарознижувальну дію. Крім того, ібупрофен оборотно інгібує агрегацію тромбоцитів.Показання до застосуванняГоловний біль, зубний біль, мігрень, болючі менструації, невралгія, біль у спині, біль у суглобах, м'язовий та ревматичний біль, гарячковий стан при грипі та застудних захворюваннях.Протипоказання до застосуваннягіперчутливість до ібупрофену або будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі); ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або яз; кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів; тяжка серцева недостатність (клас IV за класифікацією Нью-Йоркської Асоціації кардіологів (NYHA)); тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі; ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування; цереброваскулярна або інша кровотеча; гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези; вагітність (III триместр); дитячий вік до 12 років.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Слід уникати застосування препарату в І-ІІ триместрах вагітності, за необхідності прийому препарату слід проконсультуватися з лікарем. Є дані про те, що ібупрофен у незначних кількостях може проникати у грудне молоко без будь-яких негативних наслідків для здоров'я немовляти, тому зазвичай при короткочасному прийомі необхідності припинення грудного вигодовування не виникає. За необхідності тривалого застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання про припинення грудного вигодовування на період застосування препарату.Побічна діяРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У людей похилого віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, у деяких випадках із летальним результатом. Побічні ефекти є переважно дозозалежними. Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг/добу (6 таблеток). При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій. Частота небажаних реакцій (HP), наведених нижче, наведена відповідно до наступної класифікації: дуже часті (> 10 %), часті (> 1 %, але 0,1 %, але 0,01 %, але Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідкісні порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології. Порушення з боку імунної системи Нечасті реакції гіперчутливості — неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, набряк Квінке, ексфоліативні та у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія. Дуже рідкісні тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасті біль у животі, нудота, диспепсія (зокрема печія, здуття живота). Рідкісні діарея, метеоризм, запор, блювання. Дуже рідкісні пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, кривава блювота, у деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, гастрит. Частота невідома загострення коліту та хвороби Крона. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже рідкісні порушення функції печінки (особливо при тривалому застосуванні), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит та жовтяниця. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Дуже рідкісні гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована) особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини в плазмі крові та появою набряків, гематурії та протеїнурії, нефритичний синдром, нефротичний синдром, папілярний некроз, інтерстиціальний нефрит, цистит. Порушення з боку нервової системи Нечасті біль голови. Дуже рідкісні асептичний менінгіт. Порушення з боку серцево-судинної системи Частота невідома серцевою недостатністю, периферичними набряками, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда), підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння. Частота невідома, бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка. Лабораторні показники гематокриту або гемоглобіну (можуть зменшуватися); час кровотечі (може збільшуватись); концентрація глюкози у плазмі крові (може знижуватися); кліренс креатиніну (може зменшуватися); плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись); активність "печінкових" трансаміназ (може підвищуватися). Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів. Антигіпертензивні засоби (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: НПЗЗ можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції) одночасне призначення інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину II та засобів, що інгібують циклооксигеназу, може призвести до погіршення ниркової функції, включаючи (зазвичай оборотний). Ці взаємодії слід враховувати у пацієнтів, які приймають коксиби одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. У зв'язку з цим спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку.Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу ниркової функції після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗП. Метотрексат існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Циклоспорин – збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні НПЗП та циклоспорину. Міфепристон прийом НПЗЗ слід почати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність міфепристону. Такролімус при одночасному призначенні НПЗЗ та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності. Зідовудін одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗП та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом. Мієлотоксичні препарати – посилення гематотоксичності. Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин: збільшення частоти розвитку гіпопротромбінемії. Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію: зниження виведення та підвищення плазмової концентрації ібупрофену. Індуктори мікросомал'ного окислення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти): збільшення продукції гідроксильованих активних метаболітів, збільшення ризику розвитку тяжких інтоксикацій. Інгібітори мікросомалного окислення: зниження ризику гепатотоксичної дії. Пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби та інсулін, похідні сульфонілсечовини, посилення дії препаратів. Антациди та колестірамін зниження абсорбції. Урикозуричні препарати - зниження ефективності препаратів. Естрогени, етанол: підвищений ризик побічних ефектів. Кофеїн: посилення аналгетичного ефекту.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі приймають і шипучі таблетки (у вигляді розчину) і таблетки, покриті плівковою оболонкою. Дози ібупрофену підбирають індивідуально так, щоб застосуванням найменшої можливої дози отримати бажаний терапевтичний ефект. Шипучу таблетку Ібупрофен-Хемофарм повністю розчиняють у склянці (200 мл) води, а отриманий розчин відразу випивають. Шипучі таблетки не слід ковтати, жувати та смоктати у роті. Шипучі таблетки призначають дітям старше 6 років та дорослим. Дорослим – разова доза ібупрофену становить 1-2 шипучі таблетки (200-400 мг); добова доза становить 4-6 пігулок шипучих (800-1200 мг), у розділених дозах з інтервалом 4-6 год. Петі віком від 6 до 12 років: разова доза становить 1 шипуча таблетка (200 мг); терапевтична доза - по 1 шипучій таблетці з інтервалом 4-6 годин, 2-4 рази на день. Максимальна добова доза становить 4 шипучі таблетки (800 мг на добу). Літи у віці старше 12 років: разова доза становить 1-2 шипучі таблетки (200-400 мг); терапевтична доза по 1-2 таблетки з інтервалом 4-6 годин. Максимальна добова доза становить 5 шипучих таблеток (1000 мг). Пігулки. покриті плівковою оболонкою призначають дорослим та дітям старше 12 років, внутрішньо після їди, таблетки необхідно ковтати повністю, запиваючи невеликою кількістю рідини. Дорослим та дітям старше 12 років – внутрішньо по 1 таблетці (400 мг). Повторний прийом не раніше ніж за 4 години. Дорослим не приймати більше 3 таблеток за 24 години. Максимальна добова доза становить 1200 мг. Максимальна добова доза для дітей віком від 12-18 років становить 1000 мг. Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.ПередозуванняУ дітей симптоми передозування можуть виникати після дози, що перевищує 400 мг/кг маси тіла. У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години. Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання. Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом електрокардіограми та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначено лужне пиття з метою виведення похідного кислого ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. При появі симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення езофагогастродуоденоскопії, аналіз крові з визначенням гемоглобіну та гематокриту, аналіз калу на приховану кров. Для запобігання розвитку НПЗП-гастропатії рекомендується комбінувати з препаратами простагландинів (мізопростол). При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. Хворі повинні утримуватися від усіх видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкої психічної та рухової реакції. У період лікування не рекомендується прийом етанолу. Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати мінімальну ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаТаблетки, вкриті оболонкою - 1 таб. Активна речовина: ібупрофен – 200 мг; Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, магнію стеарат, цукор, борошно пшеничне, полівінілпіролідон, цукрова пудра, декстрин, ванілін, желатин, кислотний червоний 2С, віск.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ. Має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Механізм дії ібупрофену обумовлений гальмуванням біосинтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та температурної реакції.ФармакокінетикаАбсорбція – висока, Т1/2 – 2 год, зв'язок з білками плазми – 90%. Екскреція -нирками, з жовчю. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній тканині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Метаболізується. Виводиться нирками (у незмінному вигляді трохи більше 1%) й у меншою мірою, з жовчю.Показання до застосуванняРевматоїдний артрит, остеоартроз, суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, хвороба Бехтерєва (спондилоартрит анкілозуючий), цервікальний спондильоз, синдром Барре-Льєу (шийна мігрень, синдром хребетної артерії), невралгіт, міал, міал, розтягнення зв'язкового апарату, гематоми, радикуліт, травматичне запалення м'яких тканин та опорно-рухового апарату; гарячкові стани різного генезу (в т.ч. після імунізації), симптоматичне лікування грипу та ГРВІ, постуральна гіпотензія при прийомі гіпотензивних засобів, нефротичний синдром (для зменшення вираженості протеїнурії). Як допоміжний засіб: інфекційно-запальні захворювання ЛОР-органів (тонзиліт, фарингіт, ларингіт, синусит, риніт), бронхіт, пневмонія, запальні процеси в малому тазі, аднексит, первинна дисменорея, альгодисменорея, післяопераційний біль.Протипоказання до застосуванняерозивно-виразкові ураження ШКТ у фазі загострення; "аспіринова тріада"; порушення кровотворення; язвений коліт; захворювання зорового нерва; виражені порушення функції нирок та/або печінки; дитячий вік до 6 років; Підвищена чутливість до препарату.Побічна діяЗ боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, абдомінальні болі, печія, анорексія, діарея, метеоризм, НПЗЗ-гастропатія. З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, зниження слуху, шум у вухах, безсоння, збудження, сонливість, депресія. З боку ССЗ: серцева недостатність, тахікардія, підвищення артеріального тиску. З боку сечовидільної системи: набряки, порушення функції нирок. Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, рідко-асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), бронхоспазм. З боку органів кровотворення: анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія. Інші: посилення потовиділення. При тривалому застосуванні у великих дозах – виразка слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, кровотеча (шлунково-кишкова, ясенна, маткова, гемороїдальна), порушення зору (порушення колірного зору, худоби, амбліопія).Взаємодія з лікарськими засобамиІндуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, зіксорин, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти) збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжких інтоксикацій. Інгібітори мікросомального окиснення – знижують ризик гепатотоксичної дії. Знижує гіпотензивну активність вазодилататорів (в т.ч. БМКК та інгібіторів АПФ), натрійуретичну – фуросеміду та гіпотіазиду. Знижує ефективність урикозуричних препаратів, посилює дію непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, фібринолітиків (підвищення ризику появи геморагічних ускладнень), побічні ефекти мінералокортикостероїдів, кортикостероїдів (небезпека шлунково-кишкової кровотечі), естрогенів, етано; посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини. Антациди та холестирамін знижують абсорбцію. Збільшує концентрацію в крові дигоксину, препаратів літію та метотрексату. Кофеїн посилює аналгетичну ефект.Спосіб застосування та дозиВсередину, після їжі. Дорослим: при остеоартрозі, псоріатичному артриті та анкілозуючому спондиліті – по 400 – 600 мг 3 – 4 рази на добу. При ревматоїдному артриті – по 800 мг 3 рази на добу. При травмах м'яких тканин, пошкодження зв'язок - 1,6 - 2,4 г на добу в кілька прийомів. При первинній дисменореї – по 400 мг 3 – 4 рази на добу. При помірному больовому синдромі – 1,2 г/добу. Дітям старше 12 років початкова доза – 150 – 300 мг 3 рази на добу. Максимальна доза – 1 г, потім – 100 мг 3 рази на добу. При ювенільному ревматоїдному артриті -30 - 40 мг/кг/сут на кілька прийомів. Для зниження температури тіла 39,2 °C і вище - 10 мг/кг/добу, нижче 39,2 °C - 5 мг/кг/сут.ПередозуванняСимптоми: біль у животі, нудота, блювання, загальмованість, сонливість, депресія, головний біль, шум у вухах, метаболічний ацидоз, кома, гостра ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, фібриляція передсердь, зупинка дихання. Лікування: промивання шлунка (тільки протягом години після прийому), активоване вугілля, лужне пиття, форсований діурез, симптоматична терапія (корекція кислотно-основного стану, артеріальний тиск).Запобіжні заходи та особливі вказівкиПід час лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, аналіз крові з визначенням Нb, гематокриту, аналіз калу на приховану кров. Для запобігання розвитку НПЗЗ-гастропатії рекомендується комбінувати з препаратами простагландинів. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. Хворі повинні утримуватися від усіх видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги, швидкої психічної та рухової реакції. У період лікування не рекомендується прийом етанолу.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
215,00 грн
150,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Діюча речовина: ібупрофен - 100,00 мг; допоміжні речовини: сироп мальтитолу – 2111,25 мг; Гліцерол – 600,00 мг; камедь ксантанова – 37,50 мг; натрію цитрат – 25,45 мг; лимонна кислота – 20,00 мг; ароматизатор (апельсин/полуниця) – 12,50 мг; натрію сахаринат – 10,00 мг; натрію хлорид – 5,50 мг; доміфену бромід – 0,50 мг; полісорбат 80-0,50 мг; вода очищена до 5 мл.Опис лікарської формиСуспензія від світло-сірого або світло-сірого з жовтуватим відтінком кольору до сірого або сірого з жовтуватим відтінком кольору з характерним фруктовим запахом.ХарактеристикаІбупрофен – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Дія препарату продовжується до 8 годин. Препарат застосовують для симптоматичного лікування як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях (у тому числі, грипі) у дітей з 3 місяців життя до 12 років, дитячих інфекціях, інших інфекційно-запальних захворюваннях та постприщепних реакціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Препарат застосовують як симптоматичне знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: зубного болю, головного болю, мігрені, невралгіях, болі у вухах, болі в горлі, болі при розтягуванні зв'язок, м'язового болю, ревматичного болю, болю в суглобах . Ібупрофен випускається у формі суспензії для внутрішнього прийому для дітей по 100, 200 мл у флакон. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групанестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ)ФармакокінетикаАбсорбція – висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) (зв'язок з білками плазми крові – 90%). Після прийому препарату натще у дорослих ібупрофен виявляється у плазмі крові через 15 хвилин, максимальна концентрація (Сmах) ібупрофену у плазмі крові досягається через 60 хвилин. Прийом препарату разом із їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) до 1-2 годин. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Зазнає метаболізму в печінці. Виводиться нирками (у незміненому вигляді трохи більше 1%) і, меншою мірою, з жовчю. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.ФармакодинамікаМеханізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Крім того, ібупрофен оборотно інгібує агрегацію тромбоцитів. Має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичну дію найбільш виражено при болях запального характеру. Дія препарату продовжується до 8 годин.Показання до застосуванняСуспензію Ібупрофен для дітей застосовують у дітей з 3 місяців життя до 12 років для симптоматичного лікування як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях (у тому числі, грипі), дитячих інфекціях, інших інфекційно-запальних захворюваннях та постприщепних реакціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Препарат застосовують як симптоматичне знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: зубного болю, головного болю, мігрені, невралгіях, болі у вухах, болі в горлі, болі при розтягуванні зв'язок, м'язового болю, ревматичного болю, болю в суглобах . Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ібупрофену або будь-якого компонента, що входять до складу препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів; ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або яз; тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі; ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну З обережністю: За наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем. Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка або виразкової кровотечі ШКТ, гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі - можливий розвиток бронхоспазму; важкі соматичні захворювання, системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), затримка рідини та набряки, печінкова недостатність, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання перизахворювання крові неясної етіології (лейкопенія, анемія); одночасний прийом інших лікарських засобів, які можуть збільшити ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флу сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Перед застосуванням препарату в І-ІІ триместрах вагітності або в період грудного вигодовування слід проконсультуватися з лікарем. Є дані про те, що ібупрофен у незначних кількостях може проникати у грудне молоко без жодних негативних наслідків для здоров'я немовляти.Побічна діяРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. Побічні ефекти є переважно дозозалежними. Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг на добу. При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій. Оцінка частоти виникнення побічних реакцій виконана на підставі наступних критеріїв: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології. Порушення з боку імунної системи Нечасті: реакції гіперчутливості - неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, набряк Квінке, ексфоліативні , у тому числі токсичний епідермальний некроліз, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія. Дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія. Рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання. Дуже рідкісні: виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, кривава блювота, виразковий стоматит, гастрит. Частота невідома: загострення виразкового коліту та хвороби Крона. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже рідкісні: порушення функції печінки. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз. Порушення з боку нервової системи Нечасті: біль голови. Дуже рідкісні: асептичний менінгіт (у пацієнтів із аутоімунними захворюваннями). Порушення з боку серцево-судинної системи Частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки; при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння. Частота невідома: бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка. Інші Дуже рідкісні: набряки, зокрема периферичні. Лабораторні показники: гематокрит або гемоглобін (можуть зменшуватись); час кровотечі (може збільшуватись); концентрація глюкози у плазмі крові (може знижуватися); кліренс креатиніну (може зменшуватися); плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись); активність "печінкових" трансаміназ (може підвищуватися) При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів. Гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: НПЗЗ можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: епідвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Циклоспорин: збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та циклоспорину. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Такролімус: при одночасному призначенні НПЗЗ та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗЗ та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом.Спосіб застосування та дозиІбупрофен – суспензія, спеціально розроблена для дітей. Для прийому всередину. Пацієнтам із підвищеною чутливістю шлунка рекомендується приймати препарат під час їжі. Тільки для короткочасного застосування. Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату. 5 мл препарату містять 100 мг ібупрофену або 2,5 мг препарату містять 50 мг ібупрофену. Перед вживанням ретельно збовтайте флакон. Для точного відмірювання дози препарату додається мірний шприц або мірна ложка. У разі застосування мірного шприца слід виконати такі дії: Щільно вставте мірний шприц у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи суспензію в шприц до потрібної позначки. Поверніть флакон у вихідне положення та вийміть шприц, акуратно повертаючи його. Помістіть шприц у ротову порожнину та повільно натискайте на поршень, плавно випускаючи суспензію. Після вживання промийте шприц у теплій воді та висушіть його у недоступному для дитини місці. Гарячка (жар) та біль: Дозування для дітей залежить від віку та маси тіла дитини. Максимальна добова доза повинна перевищувати 30 мг/кг маси тіла дитини з інтервалами між прийомами препарату 6-8 годин. Діти віком 3-6 місяців (вага дитини від 5 до 7,6 кг): по 2,5 мл (50 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 7,5 мл (150 мг) на добу. Діти віком 6-12 місяців (вага дитини 7,7-9 кг): по 2,5 мл (50 мг) до 3-4 разів протягом 24 годин, не більше 10 мл (200 мг) на добу. Діти віком 1-3 роки (вага дитини 10-16 кг): по 5,0 мл (100 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 15 мл (300 мг) на добу. Діти віком 4-6 років (вага дитини 17-20 кг): по 7,5 мл (150 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 22,5 мл (450 мг) на добу. Діти віком 7-9 років (вага дитини 21-30 кг): по 10 мл (200 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 30 мл (600 мг) на добу. Діти віком 10-12 років (вага дитини 31-40 кг): по 15 мл (300 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 45 мл (900 мг) на добу. Тривалість лікування – не більше 3 днів. Не перевищуйте вказану дозу. Якщо прийом препарату протягом 24 годин (у дітей віком 3-5 місяців) або протягом 3 днів (у дітей віком 6 місяців і старше) симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування і звернутися до лікаря. Постімунізаційна лихоманка: Дітям до 6 місяців: по 2,5 мл (50 мг) препарату. При необхідності ще 2,5 мл (50 мг) через 6 годин. Не застосовуйте більше 5 мл (100 мг) протягом 24 годин.ПередозуванняУ дітей симптоми передозування можуть виникати після дози, що перевищує 400 мг/кг маси тіла. У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години. Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання. Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначено лужне пиття з метою виведення похідного кислого ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
212,00 грн
185,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
216,00 грн
155,00 грн
Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему.
207,00 грн
165,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 г: Активна речовина: ібупрофен – 20 мг. 100 мл - банки або флакони оранжевого скла (1) - картонні пачки.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілпропіонової кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо ібупрофен практично повністю абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі уповільнює швидкість всмоктування. Метаболізується у печінці (90%). T1/2 становить 2-3 год. 80% дози виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (70%), 10% – у незміненому вигляді; 20% виводиться через кишківник у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаМеханізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгетичну дію обумовлено як периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів. При зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгетичну дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.Показання до застосуванняЗапально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднексит, альгодисменорея, головний та зубний біль. Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, захворювання зорового нерва, "аспіринова тріада", порушення кровотворення, виражені порушення функції нирок та/або печінки; ІІІ триместр вагітності; підвищена чутливість до ібупрофену.Вагітність та лактаціяЗастосування у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування в I і II триместрах вагітності виправдане лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевершує можливий ризик для плода. Ібупрофен у незначній кількості виділяється з грудним молоком. Застосування в період лактації при болях та лихоманці можливе. За необхідності тривалого застосування або застосування у високих дозах (більше 800 мг на добу) слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, анорексія, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея; можливий розвиток ерозивно-виразкових уражень ШКТ; рідко – кровотечі із ШКТ; при тривалому застосуванні можливі порушення печінкової функції. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, порушення сну, збудження, порушення зору. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливі анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні можливі порушення ниркової функції. Алергічні реакції: часто - шкірний висип, набряк Квінке; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), бронхоспастичний синдром. Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можлива гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні ібупрофен зменшує дію антигіпертензивних засобів (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів), діуретиків (фуросеміду, гідрохлортіазиду). При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе посилення їхньої дії. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розвитку побічної дії з боку ШКТ. При одночасному застосуванні ібупрофен може витісняти зі сполук з білками плазми непрямі антикоагулянти (аценокумарол), похідні гідантоїну (фенітоїн), пероральні гіпоглікемічні препарати похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні з амлодипіном можливе невелике зменшення антигіпертензивної дії амлодипіну; з ацетилсаліциловою кислотою – зменшується концентрація ібупрофену у плазмі крові; з баклофеном – описаний випадок посилення токсичної дії баклофену. При одночасному застосуванні з варфарином можливе збільшення часу кровотечі, також спостерігалися мікрогематурія, гематоми; з каптоприлом – можливе зменшення антигіпертензивної дії каптоприлу; з колестираміном – помірно виражене зменшення абсорбції ібупрофену. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом підвищується концентрація літію в плазмі крові. При одночасному застосуванні з магнію гідроксидом підвищується початкова абсорбція ібупрофену; з метотрексатом – підвищується токсичність метотрексату.Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від нозологічної форми захворювання, вираженості клінічних проявів. При прийомі внутрішньо або ректально для дорослих разова доза становить 200-800 мг, частота прийому – 3-4 рази на добу; для дітей - 20-40 мг/кг/сут на кілька прийомів. Зовнішньо застосовують протягом 2-3 тижнів. Максимальна добова доза для дорослих прийому внутрішньо або ректально становить 2.4 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиЗ обережністю застосовують при супутніх захворюваннях печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, при диспептичних симптомах перед початком лікування, безпосередньо після проведення хірургічних втручань, при вказівках в анамнезі на кровотечі із ШКТ та захворювання ШКТ, алергічні реакції, пов'язані з прийомом НПЗЗ. У процесі лікування необхідний систематичний контроль функцій печінки та нирок, картини периферичної крові. Не слід застосовувати зовнішньо на пошкоджених ділянках шкіри.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
218,00 грн
155,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 100 мл. Діюча речовина: ібупрофен у перерахунку на 100 % речовина – 2,00 г; Допоміжні речовини: натрію бензоат, сорбітол, лимонної кислоти моногідрат, натрію цитрату пентасесквігідрат (натрій лимоннокислий тризаміщений 5,5-водний), пропіленгліколь, ксантанова камедь, полісорбат 80, ароматизатор (вишневий) Суспензія для внутрішнього прийому для дітей 100 мг/5 мл. По 100 мл у флакони оранжевого або темного скла. По 150 мл, 200 мл у флакони темного скла. Флакон разом із мірною ложкою або мірною склянкою та інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.Опис лікарської формиБіла або майже біла суспензія сиропоподібної консистенції із фруктовим запахом.Фармакотерапевтична групаНестероїдний протизапальний препарат.ФармакокінетикаВсмоктування. Абсорбція - висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Час досягнення максимальної концентрації при прийомі натще - 45 хв, прийому після їжі - 1,5-2,5 години. При прийомі препарату після їди всмоктування незначно зменшується. Розподіл. Зв'язок із білками плазми крові – близько 90 %. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі. Метаболізм. Зазнає метаболізму в печінці. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми ібупрофену повільно трансформується на активну S-форму. Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 2-2,5 години. Виводиться нирками (у незміненому вигляді трохи більше 1 %) і, меншою мірою, з жовчю.ФармакодинамікаМеханізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Чинить аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичну дію найбільш виражено при болях запального характеру. Ібупрофен оборотно інгібує агрегацію тромбоцитів.Показання до застосуванняЗастосовують у дітей з 3-х місяців до 12 років як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях, грипі, дитячих інфекціях, постприщепних реакціях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Препарат застосовують при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі при зубному болі, головному болі, мігрені, невралгії, болі у вухах, болі в горлі, болі при розтягуванні зв'язок, м'язового болю, ревматичного болю, болю в суглобах. Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняПідвищена чутливість до ібупрофену або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти), а також до допоміжних компонентів препарату. Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі). Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, виразкова хвороба). Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, тяжка печінкова недостатність або активне захворювання печінки. Підтверджена гіперкаліємія. Запальні захворювання кишок (виразковий коліт, хвороба Крона). Порушення зсідання крові (у тому числі гемофілія, подовження часу кровотечі, схильність до кровотеч, геморагічний діатез). Шлунково-кишкова кровотеча. Внутрішньочерепний крововилив. Тяжка неконтрольована серцева недостатність, стан після проведення аортокоронарного шунтування. Непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (у зв'язку з наявністю у складі сорбітолу). Вагітність ІІІ триместр. Дитячий вік – до 3 місяців. З обережністю: Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі шлунково-кишкового тракту, гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі - можливий розвиток бронхоспазму; тяжкі соматичні захворювання; системний червоний вовчак або інші аутоімунні захворювання сполучної тканини (підвищено ризик розвитку асептичного менінгіту); ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), затримка рідини та набряки, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, печінкова недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет,захворювання периферичних артерій; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія, анемія); одночасний прийом інших лікарських засобів, які можуть збільшити ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флу сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування.антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування.антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування.Вагітність та лактаціяІбупрофен суспензія рекомендована для застосування у дітей. Якщо Ви вагітні або годуєте груддю, перед застосуванням препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем. Хоча досвід дослідження препарату у тварин свідчить про відсутність у ібупрофену тератогенного ефекту, проте, по можливості, слід уникати його застосування під час вагітності. У III триместрі вагітності застосування ібупрофену протипоказане через ризик передчасного закриття Боталової протоки та подальшої легеневої гіпертензії у плода. Затримка початку пологів та збільшення їхньої тривалості підвищують ризик крововтрати, небезпечної для матері та дитини. Було встановлено, що ібупрофен визначається у грудному молоці у дуже низьких концентраціях. Мінімальна визначувана доза (0,0008% отриманої дози) малою мірою ймовірності може вплинути на дитину при грудному вигодовуванні.Побічна діяРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. Побічні ефекти є переважно дозозалежними. Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг на добу. При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій. За даними ВООЗ, небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часті (≥1/10), часто (від ≥1/100 до З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології. З боку імунної системи: нечасті реакції гіперчутливості - неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, набряк Квінке, ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), еозинофілія; дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). З боку шлунково-кишкового тракту: нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія; рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідкісні: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, кривава блювота, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома: загострення виразкового коліту та хвороби Крона. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні: порушення функції печінки. З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідкі: гостра ниркова недостатність (компенсована та некомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз. З боку нервової системи: нечасті: біль голови; дуже рідкісні: асептичний менінгіт (у пацієнтів із аутоімунними захворюваннями). Серцево-судинна система: частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), підвищення артеріального тиску. З боку дихальної системи та органів середостіння: частота невідома: бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка. Інші: дуже рідкісні: набряки, зокрема периферичні. Лабораторні показники: гематокрит або гемоглобін (можуть зменшуватись); час кровотечі (може збільшуватись); концентрація глюкози у плазмі крові (може знижуватися); кліренс креатиніну (може зменшуватися); плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись); активність "печінкових" трансаміназ (може підвищуватися). При появі цих або інших побічних ефектів слід припинити застосування препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів. Гіпотензивні засоби (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: НПЗЗ можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотиніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Циклоспорин: збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та циклоспорину. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Такролімус: при одночасному призначенні НПЗЗ та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗЗ та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом.Спосіб застосування та дозиДля прийому всередину. 5 мл препарату містять 100 мг ібупрофену (20 мг ібупрофену в 1 мл). Перед застосуванням ретельно збовтати флакон для однорідної суспензії. Для точного дозування препарату додається мірна ложка або мірна склянка. Доза ібупрофену для дітей розраховується залежно від віку та маси тіла. Максимальна добова доза не більше 30 мг на кг маси тіла дитини з інтервалами між прийомами препарату 6-8 годин. Гарячка (жар) та біль: Діти віком 3-6 місяців (вага дитини більше 5 кг): по 2,5 мл (50 мг) 3 рази протягом 24 годин, не більше 7,5 мл (150 мг) на добу. Діти віком 6-12 місяців (вага дитини 6-10 кг): по 2,5 мл (50 мг) 3-4 рази протягом 24 годин, не більше 10 мл (200 мг) на добу. Діти віком 1-3 роки (вага дитини 10-15 кг): по 5 мл (100 мг) 3 рази протягом 24 годин, не більше 15 мл (300 мг) на добу. Діти віком 4-6 років (вага дитини 15-20 кг): по 7,5 мл (150 мг) 3-4 рази протягом 24 годин, не більше 22,5 мл (450 мг) на добу. Діти віком 7-9 років (вага дитини 21-29 кг): по 10 мл (200 мг) 3 рази протягом 24 годин, не більше 30 мл (600 мг) на добу. Діти віком 10-12 років (вага дитини 30-40 кг): по 15 мл (300 мг) 3 рази протягом 24 годин, не більше 45 мл (900 мг) на добу. Не перевищуйте вказану дозу! Тривалість лікування - не більше 3 днів як жарознижувальний і не більше 5 днів як знеболюючий. Якщо прийом препарату протягом 24 годин (у дітей віком 3-5 місяців) або протягом 3 днів (у дітей віком 6 місяців і старше) симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування і звернутися до лікаря. Постприщеплювальні реакції: Дітям до 1 року: по 2,5 мл (50 мг) препарату. Дітям віком після 1 року, за необхідності, додатково 2,5 мл (50 мг) через 6 годин. Не застосовуйте більше 5 мл (100 мг) протягом 24 годин.ПередозуванняЯкщо Ви випадково перевищили рекомендовану дозу, негайно зверніться до лікаря. Симптоми передозування: біль у животі, нудота, блювання, головний біль, шум у вухах, метаболічний ацидоз, кома, гостра ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія. Лікування: промивання шлунка (тільки протягом першої години після передозування), прийом активованого вугілля, лужне пиття, форсований діурез, симптоматична терапія.Запобіжні заходи та особливі вказівкиРекомендується приймати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, аналіз крові з визначенням гемоглобіну, аналіз калу на приховану кров. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. У період лікування не рекомендується прийом етанолу. Препарат можна застосовувати дітям із цукровим діабетом, т.к. він не містить цукру. Не містить барвників. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок. Слід дотримуватися запобіжних заходів при одночасному прийомі препаратів, які підвищують ризик розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту (включаючи кровотечі), таких як глюкокортикостероїди або антикоагулянти (варфарин, ацетилсаліцилова кислота). Пацієнтам з гіпертонією, у тому числі в анамнезі та/або хронічній серцевій недостатності, необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами Немає відомостей про несприятливий вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
251,00 грн
183,00 грн
Склад, форма випуску та упаковкаСуспензія - 1 мл: Діюча речовина: ібупрофен - 100,00 мг; допоміжні речовини: сироп мальтитолу – 2111,25 мг; Гліцерол – 600,00 мг; камедь ксантанова – 37,50 мг; натрію цитрат – 25,45 мг; лимонна кислота – 20,00 мг; ароматизатор (апельсин/полуниця) – 12,50 мг; натрію сахаринат – 10,00 мг; натрію хлорид – 5,50 мг; доміфену бромід – 0,50 мг; полісорбат 80-0,50 мг; вода очищена до 5 мл.Опис лікарської формиСуспензія від світло-сірого або світло-сірого з жовтуватим відтінком кольору до сірого або сірого з жовтуватим відтінком кольору з характерним фруктовим запахом.ХарактеристикаІбупрофен – нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Дія препарату продовжується до 8 годин. Препарат застосовують для симптоматичного лікування як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях (у тому числі, грипі) у дітей з 3 місяців життя до 12 років, дитячих інфекціях, інших інфекційно-запальних захворюваннях та постприщепних реакціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Препарат застосовують як симптоматичне знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: зубного болю, головного болю, мігрені, невралгіях, болі у вухах, болі в горлі, болі при розтягуванні зв'язок, м'язового болю, ревматичного болю, болю в суглобах . Ібупрофен випускається у формі суспензії для внутрішнього прийому для дітей по 100, 200 мл у флакон. Відпускається без рецепта.Фармакотерапевтична групанестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ)ФармакокінетикаАбсорбція – висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) (зв'язок з білками плазми крові – 90%). Після прийому препарату натще у дорослих ібупрофен виявляється у плазмі крові через 15 хвилин, максимальна концентрація (Сmах) ібупрофену у плазмі крові досягається через 60 хвилин. Прийом препарату разом із їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) до 1-2 годин. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Зазнає метаболізму в печінці. Виводиться нирками (у незміненому вигляді трохи більше 1%) і, меншою мірою, з жовчю. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.ФармакодинамікаМеханізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Крім того, ібупрофен оборотно інгібує агрегацію тромбоцитів. Має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичну дію найбільш виражено при болях запального характеру. Дія препарату продовжується до 8 годин.Показання до застосуванняСуспензію Ібупрофен для дітей застосовують у дітей з 3 місяців життя до 12 років для симптоматичного лікування як жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях (у тому числі, грипі), дитячих інфекціях, інших інфекційно-запальних захворюваннях та постприщепних реакціях, що супроводжуються підвищенням температури тіла. Препарат застосовують як симптоматичне знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої або помірної інтенсивності, у тому числі: зубного болю, головного болю, мігрені, невралгіях, болі у вухах, болі в горлі, болі при розтягуванні зв'язок, м'язового болю, ревматичного болю, болю в суглобах . Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогресування захворювання не впливає.Протипоказання до застосуванняГіперчутливість до ібупрофену або будь-якого компонента, що входять до складу препарату; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів; кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів; ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або яз; тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі; ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну З обережністю: За наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід проконсультуватися з лікарем. Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка або виразкової кровотечі ШКТ, гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі - можливий розвиток бронхоспазму; важкі соматичні захворювання, системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), затримка рідини та набряки, печінкова недостатність, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання перизахворювання крові неясної етіології (лейкопенія, анемія); одночасний прийом інших лікарських засобів, які можуть збільшити ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флу сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування, літній вік.Вагітність та лактаціяПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Перед застосуванням препарату в І-ІІ триместрах вагітності або в період грудного вигодовування слід проконсультуватися з лікарем. Є дані про те, що ібупрофен у незначних кількостях може проникати у грудне молоко без жодних негативних наслідків для здоров'я немовляти.Побічна діяРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. Побічні ефекти є переважно дозозалежними. Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг на добу. При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій. Оцінка частоти виникнення побічних реакцій виконана на підставі наступних критеріїв: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до Порушення з боку крові та лімфатичної системи Дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології. Порушення з боку імунної системи Нечасті: реакції гіперчутливості - неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, набряк Квінке, ексфоліативні , у тому числі токсичний епідермальний некроліз, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія. Дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту Нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія. Рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання. Дуже рідкісні: виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, кривава блювота, виразковий стоматит, гастрит. Частота невідома: загострення виразкового коліту та хвороби Крона. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Дуже рідкісні: порушення функції печінки. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів Дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз. Порушення з боку нервової системи Нечасті: біль голови. Дуже рідкісні: асептичний менінгіт (у пацієнтів із аутоімунними захворюваннями). Порушення з боку серцево-судинної системи Частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки; при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт), підвищення артеріального тиску. Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння. Частота невідома: бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка. Інші Дуже рідкісні: набряки, зокрема периферичні. Лабораторні показники: гематокрит або гемоглобін (можуть зменшуватись); час кровотечі (може збільшуватись); концентрація глюкози у плазмі крові (може знижуватися); кліренс креатиніну (може зменшуватися); плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись); активність "печінкових" трансаміназ (може підвищуватися) При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.Взаємодія з лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами: Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену). Інші нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів. З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами: Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів. Гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: НПЗЗ можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів. Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: епідвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗЗ та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові. Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗЗ. Циклоспорин: збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та циклоспорину. Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗЗ можуть знижувати ефективність міфепристону. Такролімус: при одночасному призначенні НПЗЗ та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності. Зідовудін: одночасне застосування НПЗЗ та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном. Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗЗ та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом.Спосіб застосування та дозиІбупрофен – суспензія, спеціально розроблена для дітей. Для прийому всередину. Пацієнтам із підвищеною чутливістю шлунка рекомендується приймати препарат під час їжі. Тільки для короткочасного застосування. Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату. 5 мл препарату містять 100 мг ібупрофену або 2,5 мг препарату містять 50 мг ібупрофену. Перед вживанням ретельно збовтайте флакон. Для точного відмірювання дози препарату додається мірний шприц або мірна ложка. У разі застосування мірного шприца слід виконати такі дії: Щільно вставте мірний шприц у шийку флакона. Переверніть флакон догори дном і плавно потягніть поршень донизу, набираючи суспензію в шприц до потрібної позначки. Поверніть флакон у вихідне положення та вийміть шприц, акуратно повертаючи його. Помістіть шприц у ротову порожнину та повільно натискайте на поршень, плавно випускаючи суспензію. Після вживання промийте шприц у теплій воді та висушіть його у недоступному для дитини місці. Гарячка (жар) та біль: Дозування для дітей залежить від віку та маси тіла дитини. Максимальна добова доза повинна перевищувати 30 мг/кг маси тіла дитини з інтервалами між прийомами препарату 6-8 годин. Діти віком 3-6 місяців (вага дитини від 5 до 7,6 кг): по 2,5 мл (50 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 7,5 мл (150 мг) на добу. Діти віком 6-12 місяців (вага дитини 7,7-9 кг): по 2,5 мл (50 мг) до 3-4 разів протягом 24 годин, не більше 10 мл (200 мг) на добу. Діти віком 1-3 роки (вага дитини 10-16 кг): по 5,0 мл (100 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 15 мл (300 мг) на добу. Діти віком 4-6 років (вага дитини 17-20 кг): по 7,5 мл (150 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 22,5 мл (450 мг) на добу. Діти віком 7-9 років (вага дитини 21-30 кг): по 10 мл (200 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 30 мл (600 мг) на добу. Діти віком 10-12 років (вага дитини 31-40 кг): по 15 мл (300 мг) до 3 разів протягом 24 годин, не більше 45 мл (900 мг) на добу. Тривалість лікування – не більше 3 днів. Не перевищуйте вказану дозу. Якщо прийом препарату протягом 24 годин (у дітей віком 3-5 місяців) або протягом 3 днів (у дітей віком 6 місяців і старше) симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування і звернутися до лікаря. Постімунізаційна лихоманка: Дітям до 6 місяців: по 2,5 мл (50 мг) препарату. При необхідності ще 2,5 мл (50 мг) через 6 годин. Не застосовуйте більше 5 мл (100 мг) протягом 24 годин.ПередозуванняУ дітей симптоми передозування можуть виникати після дози, що перевищує 400 мг/кг маси тіла. У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години. Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання. Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначено лужне пиття з метою виведення похідного кислого ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.Умови зберіганняПри кімнатній температуріУмови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: ібупрофен 200мг; Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію – 28 мг, тальк – 4.8 мг, магнію стеарат – 2.4 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) (А-380) – 4.8 мг; склад твердих желатинових капсул №1: желатин, вода, діоксид титану, заліза оксид жовтий, індигокармін. Капсули в блістері у картонній упаковці - 10 шт.Опис лікарської формиКапсули тверді, розмір №1, корпус білого кольору, кришечка зеленого кольору; вміст капсул – порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілпропіонової кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгетичну дію обумовлено як периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо ібупрофен практично повністю абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі уповільнює швидкість всмоктування. Метаболізується у печінці (90%). T1/2 становить 2-3 год. 80% дози виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (70%), 10% – у незміненому вигляді; 20% виводиться через кишківник у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаПри зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгетичну дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.Клінічна фармакологіяНПЗЗ.ІнструкціяПрепарат приймають внутрішньо.Показання до застосуванняЗапально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднексит, альгодисменорея, головний та зубний біль. Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, захворювання зорового нерва, "аспіринова тріада", порушення кровотворення, виражені порушення функції нирок та/або печінки; ІІІ триместр вагітності; підвищена чутливість до ібупрофену. З обережністю застосовують при супутніх захворюваннях печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, при диспептичних симптомах перед початком лікування, безпосередньо після проведення хірургічних втручань, при вказівках в анамнезі на кровотечі із ШКТ та захворювання ШКТ, алергічні реакції, пов'язані з прийомом НПЗЗ.Вагітність та лактаціяЗастосування у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування в I і II триместрах вагітності виправдане лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевершує можливий ризик для плода. Ібупрофен у незначній кількості виділяється з грудним молоком. Застосування в період лактації при болях та лихоманці можливе. За необхідності тривалого застосування або застосування у високих дозах (більше 800 мг на добу) слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, анорексія, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея; можливий розвиток ерозивно-виразкових уражень ШКТ; рідко – кровотечі із ШКТ; при тривалому застосуванні можливі порушення печінкової функції. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, порушення сну, збудження, порушення зору. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливі анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні можливі порушення ниркової функції. Алергічні реакції: часто - шкірний висип, набряк Квінке; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), бронхоспастичний синдром. Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можлива гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з магнію гідроксидом підвищується початкова абсорбція ібупрофену; з метотрексатом – підвищується токсичність метотрексату. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе посилення їхньої дії. При одночасному застосуванні з варфарином можливе збільшення часу кровотечі, також спостерігалися мікрогематурія, гематоми; з каптоприлом – можливе зменшення антигіпертензивної дії каптоприлу; з колестираміном – помірно виражене зменшення абсорбції ібупрофену. При одночасному застосуванні ібупрофен може витісняти зі сполук з білками плазми непрямі антикоагулянти (аценокумарол), похідні гідантоїну (фенітоїн), пероральні гіпоглікемічні препарати похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні з амлодипіном можливе невелике зменшення антигіпертензивної дії амлодипіну; з ацетилсаліциловою кислотою – зменшується концентрація ібупрофену у плазмі крові; з баклофеном – описаний випадок посилення токсичної дії баклофену. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розвитку побічної дії з боку ШКТ. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом підвищується концентрація літію в плазмі крові. При одночасному застосуванні ібупрофен зменшує дію антигіпертензивних засобів (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів), діуретиків (фуросеміду, гідрохлортіазиду).Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від нозологічної форми захворювання, вираженості клінічних проявів. При прийомі внутрішньо для дорослих разова доза становить 200-800 мг, частота прийому – 3-4 рази на добу; для дітей - 20-40 мг/кг/сут на кілька прийомів. Максимальна добова доза для дорослих становить 2,4 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ процесі лікування необхідний систематичний контроль функцій печінки та нирок, картини периферичної крові. Не слід застосовувати зовнішньо на пошкоджених ділянках шкіри.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему
Склад, форма випуску та упаковкаКапсули - 1 капс. Активна речовина: ібупрофен 200мг; Допоміжні речовини: кроскармелоза натрію – 28 мг, тальк – 4.8 мг, магнію стеарат – 2.4 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) (А-380) – 4.8 мг; склад твердих желатинових капсул №1: желатин, вода, діоксид титану, заліза оксид жовтий, індигокармін. Капсули в блістері у картонній упаковці - 20 шт.Опис лікарської формиКапсули тверді, розмір №1, корпус білого кольору, кришечка зеленого кольору; вміст капсул – порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.Фармакотерапевтична групаНПЗЗ, похідне фенілпропіонової кислоти. Чинить протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії пов'язаний з пригніченням активності ЦОГ – основного ферменту метаболізму арахідонової кислоти, що є попередником простагландинів, які відіграють головну роль у патогенезі запалення, болю та лихоманки. Аналгетичну дію обумовлено як периферичним (опосередковано, через придушення синтезу простагландинів), так і центральним механізмом (інгібуванням синтезу простагландинів у центральній та периферичній нервовій системі). Пригнічує агрегацію тромбоцитів.ФармакокінетикаПри прийомі внутрішньо ібупрофен практично повністю абсорбується із ШКТ. Одночасний прийом їжі уповільнює швидкість всмоктування. Метаболізується у печінці (90%). T1/2 становить 2-3 год. 80% дози виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів (70%), 10% – у незміненому вигляді; 20% виводиться через кишківник у вигляді метаболітів.ФармакодинамікаПри зовнішньому застосуванні має протизапальну та аналгетичну дію. Зменшує ранкову скутість, сприяє збільшенню обсягу рухів у суглобах.Клінічна фармакологіяНПЗЗ.ІнструкціяПрепарат приймають внутрішньо.Показання до застосуванняЗапально-дегенеративні захворювання суглобів і хребта (в т.ч. ревматичний і ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз), суглобовий синдром при загостренні подагри, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, тендиніт, бурсит апарату. Невралгії, міалгії, больовий синдром при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів, аднексит, альгодисменорея, головний та зубний біль. Гарячка при інфекційно-запальних захворюваннях.Протипоказання до застосуванняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, захворювання зорового нерва, "аспіринова тріада", порушення кровотворення, виражені порушення функції нирок та/або печінки; ІІІ триместр вагітності; підвищена чутливість до ібупрофену. З обережністю застосовують при супутніх захворюваннях печінки та нирок, хронічній серцевій недостатності, при диспептичних симптомах перед початком лікування, безпосередньо після проведення хірургічних втручань, при вказівках в анамнезі на кровотечі із ШКТ та захворювання ШКТ, алергічні реакції, пов'язані з прийомом НПЗЗ.Вагітність та лактаціяЗастосування у III триместрі вагітності протипоказане. Застосування в I і II триместрах вагітності виправдане лише у випадках, коли очікувана користь для матері перевершує можливий ризик для плода. Ібупрофен у незначній кількості виділяється з грудним молоком. Застосування в період лактації при болях та лихоманці можливе. За необхідності тривалого застосування або застосування у високих дозах (більше 800 мг на добу) слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.Побічна діяЗ боку травної системи: часто – нудота, анорексія, блювання, відчуття дискомфорту в епігастрії, діарея; можливий розвиток ерозивно-виразкових уражень ШКТ; рідко – кровотечі із ШКТ; при тривалому застосуванні можливі порушення печінкової функції. З боку ЦНС та периферичної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, порушення сну, збудження, порушення зору. З боку системи кровотворення: при тривалому застосуванні можливі анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз. З боку сечовидільної системи: при тривалому застосуванні можливі порушення ниркової функції. Алергічні реакції: часто - шкірний висип, набряк Квінке; рідко – асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями), бронхоспастичний синдром. Місцеві реакції: при зовнішньому застосуванні можлива гіперемія шкіри, відчуття печіння або поколювання.Взаємодія з лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з магнію гідроксидом підвищується початкова абсорбція ібупрофену; з метотрексатом – підвищується токсичність метотрексату. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами можливе посилення їхньої дії. При одночасному застосуванні з варфарином можливе збільшення часу кровотечі, також спостерігалися мікрогематурія, гематоми; з каптоприлом – можливе зменшення антигіпертензивної дії каптоприлу; з колестираміном – помірно виражене зменшення абсорбції ібупрофену. При одночасному застосуванні ібупрофен може витісняти зі сполук з білками плазми непрямі антикоагулянти (аценокумарол), похідні гідантоїну (фенітоїн), пероральні гіпоглікемічні препарати похідні сульфонілсечовини. При одночасному застосуванні з амлодипіном можливе невелике зменшення антигіпертензивної дії амлодипіну; з ацетилсаліциловою кислотою – зменшується концентрація ібупрофену у плазмі крові; з баклофеном – описаний випадок посилення токсичної дії баклофену. При одночасному застосуванні з глюкокортикостероїдами підвищується ризик розвитку побічної дії з боку ШКТ. При одночасному застосуванні з літієм карбонатом підвищується концентрація літію в плазмі крові. При одночасному застосуванні ібупрофен зменшує дію антигіпертензивних засобів (інгібіторів АПФ, бета-адреноблокаторів), діуретиків (фуросеміду, гідрохлортіазиду).Спосіб застосування та дозиВстановлюють індивідуально, залежно від нозологічної форми захворювання, вираженості клінічних проявів. При прийомі внутрішньо для дорослих разова доза становить 200-800 мг, частота прийому – 3-4 рази на добу; для дітей - 20-40 мг/кг/сут на кілька прийомів. Максимальна добова доза для дорослих становить 2,4 г.Запобіжні заходи та особливі вказівкиУ процесі лікування необхідний систематичний контроль функцій печінки та нирок, картини периферичної крові. Не слід застосовувати зовнішньо на пошкоджених ділянках шкіри.Умови відпустки з аптекБез рецептаВідео на цю тему